Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі "Шпиндель"

Вибір матеріалів, розрахунок вибору заготовки. Використання технологічного оснащення та методи контролю. Розрахунок спеціального пристрою для механічної обробки шпинделя. Проектування дільниці механічного цеху, охорона праці. Оцінка ефективності рішень.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.06.2009
Размер файла 641,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

До загальних відносяться засоби захисту:

1. Засоби, що забезпечують недоступність струмоведучих частин для випадкового доторкання; огородження і ізоляція струмоведучих частин, в першу чергу проводів; розміщення струмоведучих частин на недоступній висоті (приміняється в тих випадках, коли огородження і ізоляція неможливі або нецілесообразні).

Слідує пам'ятати що висота підвіса проводів напругою до 1000В на території підприємства повинна бути не менше 6 м від землі і не менше 2 м від любої точки даху будівлі. При пересіканні високовольтними повітряними лініями залізничних шляхів висота їх підвісу повинна бути не менше 7,5 м від головки рельса.

2. Застосування низької напруги. Для живлення наприклад електроінструмента і ручних переносних електроламп використовуючи напругу 12В для особливо небезпечних умов (висока вологість, робота в нутрі металічних резервуарів і т.д.) і не більше 42В для сухих приміщень. Низька напруга використовується також для живлення світильників місцевого освітлення верстатів.

3. Захисне заземлення - преднамірене електричне з'єднання з “землею” корпуса верстатів і другого обладнання, не що не знаходиться під напругою з ціллю знизити напругу доторкання до безпечної величини при переході напруги небезпечної величини на корпус верстата в наслідку ушкодження ізоляції “пробою на корпус”.

Заземленню підлягають всі металоріжучі верстати і їх комплекси. Потрібно мати на увазі що пристрій захисного заземлення передує його розрахунок відповідними спеціалістами, а надійність і ефективність його роботи повинні періодично перевірятись в відповідності з діючими правилами і нормами.

4. Захисне вимкнення - спеціальний пристрій, автоматично вимикає електричну установку в випадку якого не будь її пошкодження, в тому числі “пробою на корпус”. Захисне вимкнення приміняться головним чином в рухомих електроустановках, а також в випадках коли пристрій захисного заземлення неможливе чи утруднено.

Постійне обслуговування і ремонт електроустановок можуть виконуватись тільки спеціально вивченим електротехнічним персоналом, якому інколи приходиться працювати під напругою. В зв'язку з цим використовується ряд спеціальних захисних засобів для електротехнічного персоналу в залежності від умов роботи.

1. Ізолюючі штанги - призначені для відключення і включення однополосних роз'єднувальників для накладання переносних заземлювачів і інш.

2. Ізолюючі кліщі - приміняються при обслуговуванні під напругою трубних запобіжників.

3. Струмовимірні кліщі - слугують для вимірювання струму, протікаючого в проводі, шині, кабелі і т. д.

4. Діелектричні перчатки, галоші, боти і коврики - використовуються як допоміжні засоби захисту, але при роботі під високою напругою вони можуть використовуватись як основні засоби захисту. Крім того діелектричні боти і галоші можуть слугувати як засобом захисту від крокової напруги.

5. Ізолюючі підставки - приміняються в якості ізолюючої основи (як і діелектричні коврики). Особливо важлива їхня захисна роль при різних операціях з електрообладнанням в вологих приміщеннях.

Важливу захисну роль при роботі під напругою до 1000В виконує монтерський інструмент з ізольованими рукоятками.

Основні і допоміжні засоби захисту приміняють разом, їх необхідно періодично перевіряти на діелектричну міцність. Для захисту органів зору від світлового, і механічного впливу при виконанні електротехнічних робіт слугують відповідні окуляри.

Розрізняють електротравми спричинені проходженням струму через тіло людини і електротравми при яких не виникають опіки, осліплення променями електричної дуги, падіння з висоти внаслідок судорожного руху.

Виникнення електричного ланцюга через тіло людини можливе в випадках:

а) однофазне доторкання;

б) двофазне доторкання;

в) приближення на небезпечну відстань людини до не ізолюючих токоведучих частин електроустановки;

г)доторкання людини до неізолюючих металічних корпусів електрообладнання;

д) включення людини яка знаходиться в зоні розтікання струму (напруга шагу);

е) вплив атмосферного електроструму.

Найбільш шкідливим впливом електротравми являється електричний удар - тобто ураження організму при якому спостерігається параліч м'язів опорно рушійного апарату, м'язів грудної клітини (дихання), м'язів шлуночків серця.

В першому випадку судорожне скорочення м'язів не дозволяє людині самостійно звільнитися від контакту з електроустановкою. При паралічі дихання зупиняється газообмін і постачання організму киснем, в наслідок чого наступає удушшя. При паралічі серця його функція зупиняється повністю або частково і деякий час працює в режимі фібриляції, при цьому порушується кровообіг що приводить до смертельного випадку.

Медичною практикою встановлено що після зупинки серця і дихання в наслідок кисневого голодування через 5 - 6 хвилин руйнуються клітини центральної нервової системи внаслідок чого відбувається втрата свідомості і зупиняється управління функціями всіх органів тіла. Цей стан носить назву клінічна смерть так як клітини інших органів тіла ще живі. В такій ситуації треба робити штучне дихання рот в рот. При більшій тривалості відсутності дихання і кровообігу зупиняється життєдіяльність інших клітин і органів і наступає біологічна смерть.

Виходячи з цього перше що треба зробити при ураженні людини струмом відключити електроустановку, або за допомогою підсобних засобів звільнити постраждалу людину від контакту з електроустановкою і приступити до штучного дихання і непрямого масажу серця.

Розрізняють три ступеня впливу струму при проходженні через організм людини:

а) відчутний струм (2 мА) - визиває відчуття подразнення.

б) невідпускаючий струм (10 - 15 мА) - призводить до судорожних скорочень м'язів руки в якій знаходиться провід.

в) фибріляційний струм ( 100 мА) визиває фібриляцію серця.

Таким чином кінцевий результат від електротравм залежить від напруги електроустановки, опору тіла людини, сили струму, час впливу електричного струму, умов навколишнього середовища і фізичного стану людини. Опір людини може бути різним і визначається головним чином опором шкіри (100 кОм), а опір внутрішніх органів (800 Ом). Тобто при пробої шкіри опір різко знижується.

При розрахунках опір тіла людини приймають рівним 1 КОм. Безпечна напруга це 12, 24, 36 В.

В випадку замикання однієї фази на корпус електрообладнання в ланцюгу замикання виникає однофазний струм короткого замикання. В результаті чого спрацьовує захист, перегорає запобіжник і відключає електроустановку такий захід захисту називається зануленням.

Рис 6.1 - Схема занулення

Протипожежна безпека.

Забезпечення пожежної безпеки являється однією із важливих задач охорони праці.

Основними небезпечними факторами пожежі для людей являються відкритий вогонь, іскри підвищена температура повітря і оточуючих предметів, токсичні продукти горіння, дим, знаходження технологічного обладнання під наругою і інше.

Для практичної реалізації профілактичних засобів на підприємстві організовують постійно діючу пожежно-технічну комісію, добровільну пожежну дружину.

Всі робітники проходять первинний і повторний протипожежний інструктаж.

Первинний протипожежний інструктаж в обов'язковому порядку проходять усі, знову що надходять на роботу. Його частіше всього об'єднують з інструктажем по охороні праці.

Повторний інструктаж проводять на робочому місці. В кожному випадку при появі диму, запаху гарі верстатник повинен;

- відключити подачу електроенергії до верстату, зупинити транспортні засоби, виключити вентиляцію;

- повідомити в пожежну охорону по телефону або сповіщателю пожежної сигналізації;

- прийняти міри по виклику до джерела пожежі начальника цеха, зміни, ділянки;

- приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежегасіння, які є в цеху.

Для протікання процесу горіння необхідні окислювач, горюча речовина і джерело запалення. Горюча рідина та окислювач складають горючу суміш, а джерело запалення визиває в ній реакцію окислення.

Найбільш частими причинами, коли електричні установки бувають в якості джерел запалення, являються: короткі замикання в електропроводках, електричному обладнані; струмові перевантаження; великі перехідні опори.

Швидку ліквідацію виникнення пожежі забезпечує вибір пожежегасіння.

Для припинення горіння використовують такі способи:

- Охолодження зони горіння або самих горючих речовин;

- Ізоляцію регулюючих речовин від зони горіння;

-Водою, піною, порошками, піском, інертними газами, покривалами із негорючих матеріалів;

- Розбавлення регулюючих речовин;

-Хімічне гальмування реакції горіння галоідірованими вуглеводами (брометілом, фреонами)

Для ліквідації пожеж силами робітників, ділянки цеху повинні бути забезпечені згідно діючим нормам первинними засобами пожежегасіння. До числа первинних засобів пожежегасіння відносять внутрішні пожежні крани, вогнегасники, ручні насоси, бочки з водою, ящики з піском та пожежний інвентар.

Найбільше поширене в якості первинних засобів ліквідації вогню до прибуття пожежної команди - це гасіння за допомогою вогнегасників.

Згідно з ГОСТ 12,4009 - 83 "Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования" вогнегасники класифікують на: хімічні пінні, вуглекислотні, вуглекислотне-брометилові, порошкові, повітро-пінні, рідинні.

Вогнегасник ОХП - 10. Вогнегасник хімічно - пінний складається з металевого корпусу, в якому розміщена кислотна частина заряду, а в стакані кислота. Стакан розміщений у верхній частині корпуса і його горловина закрита рухомим гумовим клапаном.

При застосуванні вогнегасника його слід, якомога ближче піднести до джерела пожежі, потім повернути рукоятку до відказу на 180°; перевернути вогнегасник дном до гори і трошки труснути його, направивши у вогонь струмінь піни.

Вага зарядженого вогнегасника 12,6 кг. тривалість дії 60с, дальність струї до 8м.

Вогнегасник ОХП -- 10 призначений для гасіння пожеж, що починаються, твердих, рідких і газоподібних речовин і матеріалів.

Вогнегасник експлуатувати при температурі оточуючого середовища від 5 до 45 єС. Не можна використовувати його для гасіння пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою і речовин які запалюються при взаємодії з водою.

Шум і вібрація

Інтенсивність шуму в приміщенні залежить не тільки від прямого, а й від відбитого звуку. Так, як зменшити прямий звук неможливо, то ми зменшимо енергію відбитих хвиль за рахунок акустичної обробки приміщення, тобто збільшимо еквівалентну площу звукопоглинання шляхом встановлення звукопоглинаючого облицювання. В якості матеріалу для звукопоглинаючих покрить використовуємо скловолокно, склотканину та ПВ лист.

Для зниження вібрації все обладнання встановлене на віброізолюючі опори.

Запиленість і загазованість

На дільниці , що проектується є шліфувальні верстати. Для цих верстатів передбачена місцева витяжна вентиляція.

Антимікробний захист МОР проводиться добавленням присадок і періодичною пастеризацією рідини. Заміна МОР , очистка ємкостей для її приготування ,очистка трубопроводів і систем подачі проводиться не рідше одного разу на шість місяців. Зберігається МОР у чистих сталевих резервуарах. Для зменшення кількості аерозолі МОР у повітрі робочої зони використовують спеціальні конструкції для подачі і розпилення цієї рідини.

Безпека при експлуатації верстатних пристроїв

Для запобігання травмування необхідно виконувати вимоги ГОСТ12.2.029-88 «Станочные приспособления. Общие требования безопасности.»

Необхідно щоб:

а) зусилля затиску перевищувало зусилля різання у 2,5 рази;

б) зазор між прижимом і заготовкою був не більше 0,5мм;

в) виключалося накопичування стружки;

г) були застебнуті всі ґудзики на спецодязі. У пневмоприводі затиску на випадок можливого падіння тиску (обриву шлангу або падіння тиску повітря) в системі встановлений зворотній клапан, який встановлюється на вході у пневмоциліндр.

6.3 Спеціальний розрахунок

Проводимо розрахунок систем загального розмірного освітлення люмінесцентними лампами для виробничого приміщення, в якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд ІІІв).

Розміри приміщення: довжина приміщення а=48м, ширина приміщення b=18м, висота Н=8м. приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття сстелі=70%, сстін=50%. Висота робочих поверхонь hр=0,8м.

Мінімальне освітлення приміщення, в якому виконуються зорові роботи розряду ІІІв, становить Е=300 лм [5,т.3.1]. як світлові пристрої приймаємо світильники типу ЛПО01 (з двома лампами), які доцільно використовувати в даному випадку. Оскільки світильники кріпляться до стелі, то їх висота над підлогою не перевищує 3,2м, що не суперечить вимогам СНиП ІІ-4-79, відповідно до яких hоmin=2,6-4м, коли у світильнику менше 4 ламп.

Визначаємо висоту ламп над робочою поверхнею:

Показник приміщення і становить:

При і=1,5 сстелі=70%, сстін=50%, для світильників ЛПО01 коефіцієнт використання рівний з=0,55.

Визначаємо необхідну кількість світильників для забезпечення необхідної нормованої освітленості робочих поверхонь, якщо відомо, що в кожному світильнику встановлено по дві лампи ЛБ-40, а світловий потік однієї такої лампи становить Фл=3200 лм:

Приймаємо 140 світильників, які для рівномірності освітлення розташовуємо у чотири ряди по 35 штук в кожному. Загальна довжина усіх світильників в ряді становитиме . Це значення менше довжини приміщення, тому між світильниками будуть розриви по 0,37м.

Визначаємо сумарну електричну потужність усіх світильників, встановлених в приміщенні:

7 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

7.1 Вибір та обґрунтування проектних рішень

Вихідні дані для виробництва деталі.

1) Назва деталі - Шпиндель.

2) Характеристика деталі:

Шпиндель - це деталь токарних і револьверних верстатів різних типів, свердлильних, фрезерних, різьбофрезерних, шліфувальних, різьбошліфувальних, тощо. Це основна частина верстату, тому що якість оброблюваної деталі залежить від якості шпинделя верстата. Призначення шпинделя - надавати заготовці, що обробляється, чи різальному інструменту обертання певної швидкості. Шпиндель верстата - це вал, призначений для передавання головного руху заготовці, що обробляється. Шпиндель обертається в підшипниках, які закріплені в корпусі передньої бабки. На його кінці, поверненому до середини верстата, є різь для нагвинчування планшайби або патрона для закріплення заготовки, що обробляється. Блок зубчатих коліс призначений для надання шпинделю обертання.

3) Маса деталі - 0,18кг

4) Відходи матеріалу - 0,04кг

5) Матеріал - легована сталь 40Х по ГОСТ4543-71

6) Ціна матеріалу - 3,5 грн/кг

7) Ціна відходів - 0,5 грн/кг

8) Вибране обладнання:

- верстат токарно-гвинторізний, ТС-70, кількість 2, потужність електродвигуна головного руху 10 кВт.

- верстат токарно-гвинторізний, 16Б16Т1, кількість 2, потужність електродвигуна головного руху 7,2 кВт.

- верстат універсально-фрезерний, СФ676, кількість 2, потужність електродвигуна головного руху 1,7 кВт.

- верстат круглошліфувальний, 3У10А, кількість 3, потужність електродвигуна головного руху 1,1 кВт.

- верстат токарний, ТС-70, кількість 1, потужність електродвигуна головного руху 5 кВт.

9) Операції, що виконуються на вибраному обладнанні:

Таблиця 7.1 - Операції, що виконуються на вибраному обладнанні.

Поз.

Операція

Тшт-к

010

Токарна

0,561

015

Токарна

0,561

020

Токарна з

ЧПУ

1,15

025

Токарна з

ЧПУ

1,056

030

Токарна

1,031

045

Фрезерна

2,12

055

Фрезерна

2,18

090

Круглошліфувальна

0,125

095

Круглошліфувальна

0,231

100

Круглошліфувальна

0,353

Загальний час на виготовлення деталі складає

10) Вибір професії, розряди по операціях:

Таблиця 7.2 - Вибір професій і розряди по операціях

№ операції

Професія

Розряд робітника

Тарифна ставка

010

Токар

3

2,5

015

Токар

3

2,5

020

Токар

5

4

025

Токар

5

4

030

Токар

4

3

045

Фрезерувальник

6

4,5

055

Фрезерувальник

6

4,5

080

Токар

5

4

090

Шліфувальник

5

4

095

Шліфувальник

5

4

100

Шліфувальник

5

4

11) Річна програма випуску - 15000 шт.

12) Вибрані інструменти та пристрої:

Таблиця 7.3 - Вибір ріжучого інструмента по операціях

Поз.

Ріжучий

інструмент

Позначення

ГОСТ

1.

2.

3.

4.

5.

Різець відрізний

Різець підрізний

Свердло центрове

Різець прохідний

Різець канавочний

2120-0507

2120-0507

2317-0103

2120-0023

2126-0007

18874-73

18874-73

14952-75

18880-73

18875-73

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Плашка

Набір фрез

Фреза Ш3

Круг шліфувальний

Круг шліфувальний

Круг шліфувальний

2650-1761

2240-0421

2234-0157

-

-

-

9740-71

28527-90

Ост244113-87

2424-83

2424-83

2424-83

13) Спосіб отримання заготовки - деталь “Шпиндель” виготовлена з сортового прокату, круг Ш20, по ГОСТ2590-88.

7.2 Розрахунок калькуляції на виробництво деталі «Шпиндель»

Калькуляція собівартості є стандартним економічним документом, що офіційно визначає величину і склад собівартості того чи іншого виду продукції (послуги, замовлення). Результати розрахунку калькуляції заносимо в таблицю 7.4

7.2.1 Прямі витрати на виробництво деталі «Шпиндель»

В залежності від способу включення в собівартість окремих видів продукції, витрати діляться на прямі і непрямі. Під прямими витратами розуміють витрати, пов'язані з виробництвом продукції, які можуть бути безпосередньо включенні в їх собівартість. Під непрямими витратами розуміють витрати на утримання та експлуатацію обладнання, цехові витрати та інше. Ці витрати діляться на собівартість окремих виробів за допомогою спеціальних методів.

Розрахунок прямих витрат на виробництво продукції. Прямі витрати на виробництво продукції включає:

1. Вартість основних матеріалів;

2. Вартість допоміжних матеріалів, що використовуються на технологічні цілі;

3. Вартість палива та електроенергії для технологічних цілей;

4. Заробітна плата з відрахуваннями на соціальне страхування, в фонд зайнятості , пенсійний фонд.

5. Витрати на підготовку та освоєння виробництва;

6. Відшкодування зносу інструментів та пристроїв спеціального призначення.

Визначаємо вартість основних матеріалів за формулами:

, (7.1)

де См - вартість основних матеріалів, грн

Нм - маса заготовки на 1 деталь, кг

Цм - діюча оптова ціна одного кг матеріалу

Кт.з. - коефіцієнт транспортно-складських витрат, приймаємо 12% від оптової ціни матеріалу.

Нв - маса відходів з кожної деталі, кг

Цв - ціна відходів з кожної деталі, грн/кг

А - річна програма випуску деталей по дільницям

Величину відходів розраховуємо за формулою:

де Нд - маса деталі в кг

Вартість комплектуючих та напівфабрикатів розраховуємо виходячи з умови, що вони складають 2% від вартості основних матеріалів (Сматер):

См.допом. = 0,02 · Сматер = 0,02 · 12636 = 252,72 грн. (7.2)

Визначаємо вартість палива та електроенергії для технологічних цілей. Визначаємо витрати електроенергії, що споживається в процесі виготовлення деталей.

, (7.3)

де - сумарна встановлена потужність обладнання, що використовується для обробки даної деталі; складає 46,1кВт.

Fд - дійсний річний фонд часу роботи обладнання; приймаємо в середньому 3600 годин.

Кз - середній коефіцієнт завантаження обладнання приймаємо Кз =0,9

Км - коефіцієнт, що враховує встановлену потужність, яка використовується; приймаємо Км=1

Цел - тариф за 1 кВт·год використаної електроенергії; приймаємо на 1.01.2006 рік на даному підприємстві Цел=0,3грн/кВт·год.

Для виробництва деталі вибране наступне обладнання:

- верстат токарно-гвинторізний, ТС-70, кількість 2, потужність електродвигуна головного руху 10 кВт.

- верстат токарно-гвинторізний, 16Б16Т1, кількість 2, потужність електродвигуна головного руху 7,2 кВт.

- верстат універсально-фрезерний, СФ676, кількість 2, потужність електродвигуна головного руху 1,7 кВт.

- верстат круглошліфувальний, 3У10А, кількість 3, потужність електродвигуна головного руху 1,1 кВт.

- верстат токарний, ТС-70, кількість 1, потужність електродвигуна головного руху 5 кВт.

Визначаємо витрати на стисле повітря:

, (7.4)

де Qпов - річні витрати стислого повітря на технологічні потреби; приймаємо що за рік витрачається 12000м2.

Цпов - вартість стислого повітря; приймаємо 0,016грн/м2.

Визначаємо витрати на воду на технологічні потреби:

, (7.5)

де Qводи - річні витрати води на технологічні потреби; приймаємо що за рік витрачається 50м3.

Цводи - води; приймаємо 1,1грн/м3.

Розраховуємо вартість палива та електроенергії на технологічні потреби:

(7.6)

Визначаємо прямі витрати на оплату праці, які включають основну і допоміжну заробітну плату. Для основних робітників застосовується відрядно-преміальна система оплати праці.

Визначаємо основну заробітну плату по формулі:

, (7.7)

де Т - трудомісткість виготовлення однієї деталі, яку визначаємо за формулою:

Tшті - норма часу на виконання відповідної операції, хв.

Тст.сер. - годинна тарифна ставка середнього розряду, визначаємо по формулі:

А - виробнича програма, 15000 шт.

Визначаємо додаткову заробітну плату основним робітникам:

, (7.8)

де П - відсоток премії; приймаємо 10%.

Визначаємо загальну заробітну плату:

(7.9)

Визначаємо відрахування в фонди:

- державний фонд пенсійного страхування;

- державний фонд соціального страхування в зв'язку з непрацездатністю;

- фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

- державний фонд на випадок безробіття,

які складають на даному підприємстві 39,77% від загальної заробітної плати:

(7.10)

Визначаємо річний фонд заробітної плати:

(7.11)

Витрати на підготовку та освоєння виробництва в курсовій роботі не розраховуємо.

Визначаємо відшкодування зносу інструментів та пристроїв спеціального призначення на технологічні цілі. Розрахунок виконуємо укрупненим методом та приймаємо рівним 0,15% від вартості інструмента та пристроїв спеціального призначення:

, (7.12)

Приймаємо Вінстр=500грн, бо деталь виконується більше ніж за 5 операцій.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 7.4.

Таблиця 7.4 - Прямі витрати на виготовлення деталі «Шпиндель».

Поз.

Назва статей

Сума витрат, грн

Примітка

1

Прямі матеріальні витрати

1.1

Основні матеріали і сировина

12636

ф.7.1

1.2

Паливо та електроенергія на

основні технологічні цілі

45056,2

ф.7.6

2

Прямі витрати на оплату праці

2.1

Основна заробітна плата

8260,2

ф.7.7

2.2

Додаткова заробітна плата

826,02

ф.7.8

3

Інщі прямі витрати

3.1

Відрахування в фонди державного

пенсійного страхування,

на випадок безробіття, державні

фонди соціального страхування

в зв'язку з непрацездатністю,

фонд соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві

3613,59

ф.7.10

3.2

Відшкодування зносу інструменту

та пристроїв спеціального призна-

чення

11250

ф.7.12

Всього

81642,01

Прямі витрати на виготовлення деталі «Шпиндель» складають 81642,01 грн.

7.2.2 Непрямі витрати на виробництво деталі «Шпиндель»

В склад непрямих витрат на виробництво продукції входять такі витрати:

1. Витрати пов'язані з експлуатацією технологічного обладнання.

2. Витрати на поточний ремонт обладнання.

3. Амортизаційні відрахування на основні фонди.

4. Витрати, пов'язані з зносом малоцінних та швидкозношуваних інструментів.

5. Інші витрати.

Визначаються витрати пов'язані з експлуатацією технологічного обладнання та витрати пов'язані з ремонтом цього обладнання (капітальним та поточним). Ці витрати включають в себе:

а) основну та додаткову заробітну плату допоміжних робітників, які обслуговують вибране обладнання для виконання заданої виробничої програми;

б) вартість допоміжних матеріалів та запасних частин.

Для визначення заробітної плати ремонтного персоналу трудомісткість обслуговування та ремонту обладнання приймають з нормативних даних. Трудомісткість обслуговування технологічного обладнання складає:

Трудомісткість ремонту верстатів, що задіяні в технологічному процесі, складає:

Сумарна трудомісткість обслуговування і ремонту складає:

Визначаємо основну заробітну плату ремонтного персоналу для обслуговування і ремонту технологічного обладнання:

де Тст=3грн - тарифна ставка робітника 4 розряду.

Визначаємо премію ремонтного персоналу:

Визначаємо відрахування від фонду оплати праці для ремонтного персоналу:

Визначаємо вартість допоміжних матеріалів, які використовуються на обслуговування і ремонт обладнання технологічного процесу по формулі:

де Км - коефіцієнт для визначення матеріальних витрат на допоміжні матеріали і запасні частини. Приймаємо рівним Км=40грн/кВт.

- встановлена потужність обладнання, що використовується у технологічному процесі.

Розраховуємо витрати, які пов'язані з експлуатацією та ремонтом технологічного обладнання:

, (7.13)

2)Визначаємо витрати, які пов'язані з амортизаційними відрахуваннями обладнання, яке використовується в технологічному процесі по формулі:

, (7.14)

де NАобл - річна норма амортизації, яка складає 15%.

Вбал.обл. - балансова вартість обладнання в 2006 році. Визначаємо з прайслистів «Бізнес».

де ОЦобл. - оптова ціна обладнання в гривнях.

- верстат токарно-гвинторізний, ТС-70, кількість 2, 16500 грн.

- верстат токарно-гвинторізний, 16Б16Т1, кількість 2, 51000 грн.

- верстат універсально-фрезерний, СФ676, кількість 2, 16000 грн.

- верстат круглошліфувальний, 3У10А, кількість 3, 40000 грн.

- верстат токарний, ТС-70, кількість 1, 19000 грн.

ПДВ - податок на додану вартість, складає 20% від оптової ціни:

ТЗ - транспортні затрати, приймаємо 12%:

Визначаємо балансову вартість обладнання:

Визначаємо амортизаційні відрахування по формулі 7.14:

Амортизаційні відрахування обладнання, яке вибирається в технологічному процесі складає 61689,1грн.

3)Визначаємо витрати, які пов'язані зі зносом малоцінних та швидкозношуваних інструментів по формулі:

, (7.15)

Результати розрахунків заносимо в таблицю 7.5.

Таблиця 7.5 - Непрямі витрати на виробництво деталі «Шпиндель».

Поз.

Назва статей витрат

Сума витрат, грн.

Примітка

1

Витрати, пов'язані з експлуатацією та ремонтом технологічного обладнання

2534,57

7.13

2

Амортизаційні відрахування на технологічне обладнання

61689,1

7.14

3

Витрати, які пов'язані зі зносом малоцінних та швидкозношуваних інструментів

6168,91

7.15

4

Витрати на ремонт (поточний, капітальний)

449,16

ЗПосн

Всього

70841,79

Загальновиробничі витрати на виробництво деталі «Шпиндель» складають 70841,79грн.

7.2.3 Визначення структури собівартості одиниці продукції

Калькуляція - це фінансовий документ, який розраховує витрати на виготовлення одиниці продукції, робіт, послуг.

Таблиця 7.6 - Калькуляція собівартості виготовлення деталі «Шпиндель».

Назва статей витрат

Позначення

Сума, грн.

Питома вага, %

1

Прямі матеріальні витрати

1.1

Основні матеріали і сировина

Смат

0,8424

8,28

1.2

Паливо та електроенергія на

основні технологічні цілі

Сел

3,01

29,59

2

Прямі витрати на оплату праці

2.1

Основна заробітна плата

ЗПзаг

0,61

5,99

2.2

Додаткова заробітна плата

3.1

Відрахування в фонди

Відр

0,24

2,36

3.2

Відшкодування зносу інструменту

та пристроїв спеціального призна-

чення

Відшк

0,75

7,38

4

Всього прямі витрати

УВпрямі

5,44

-

5

Загальні виробничі витрати

ЗПзаг

4,72

46,4

6

Виробнича собівартість

Собвир

10,17

100

7

Передбачуваний прибуток

Приб

1,02

-

8

Оптова ціна

ОЦ

11,19

-

9

ПДВ

ПДВ

2,24

-

10

Відпускна ціна

ВЦ

13,43

-

Розрахунок собівартості продукції по статтям калькуляції (на одиницю продукції).

1.1 Основні матеріали, сировина:

1.2 Паливо та електроенергія на технологічні цілі:

2 Прямі витрати на оплату праці:

3.1 Відрахування в фонди:

3.2 Відшкодування зносу інструменту та пристроїв спеціального призначення:

4 Прямі витрати:

5 Загальновиробничі витрати:

6 Виробнича собівартість:

7 Передбачуваний прибуток:

8 Оптова ціна:

9 Податок на додану вартість:

10 Відпускна ціна:

Визначаємо структуру собівартості по статтям витрат, яка показує у відсотках частину кожної статті витрат у виробничій собівартості:

1.1 Матеріали і сировина:

1.2 Паливо та електроенергія:

2 Прямі витрати на оплату праці:

3.1 Відрахування в фонди державного пенсійного страхування, на випадок безробіття, державні фонди соціального страхування в зв'язку з непрацездатністю, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві:

3.2 Відшкодування зносу інструменту і пристроїв спеціального призначення:

5 Загальновиробничі витрати:

Виробнича собівартість деталі «Шпиндель» складає 10,17 грн., передбачуваний прибуток при виробництві деталі складає 1,02 грн., оптова ціна деталі складає 11,19 грн., а відпускна ціна деталі складає 13,43 грн.

7.2.4 Аналіз структури собівартості продукції і розробка заходів по зниженню собівартості

Виходячи з структури собівартості в результаті її аналізу визначили, що найбільші витрати при виробництві деталі «Шпиндель» припадають на загальновиробничі витрати 46,4%. На основі цього аналізу розробляємо заходи по зниженню собівартості виготовлення деталі «Шпиндель».

Можливі шляхи зниження собівартості:

- 46,4% - загальновиробничі витрати - скорочення витрат на утримання управлінського персоналу цеху та заводу. Скорочення інших елементів загальновиробничих витрат.

- 29,59% - паливо та електроенергія на основні технологічні цілі - економічне використання палива та електроенергії. На Україні у 90-х роках прийнятий і діє закон «Про енергозбереження» на всіх підприємствах.

- 8,28% - основні матеріали і сировина - економічне використання сировини та матеріалів за рахунок застосування більш економічного методу отримання заготовок, а також придбання сировини і матеріалів за більш економічними цінами.

- 7,38% - відшкодування зносу інструменту та пристроїв спеціального призначення - економічне використання інструменту та пристроїв спеціального призначення, продовження терміну їх експлуатації.

- 5,99% - прямі витрати на оплату праці - механізація та автоматизація ручних операцій, впровадження новітніх технологій.

7.3 Розрахунок показників економічної ефективності від впровадження заходів по зниженню собівартості

В даному розділі розраховуємо річний економічний ефект від впровадження заходів по зниженню собівартості деталі і термін окупності додаткових капіталовкладень, які використовуються на це впровадження. Річний економічний ефект визначається за формулою:

(7.16)

(7.17)

(7.18)

(7.19)

де З12 - приведені витрати відповідно до і після впровадження заходів по зниженню собівартості, грн.

А2 - річна програма випуску продукції, складає 15000шт.

С12 - виробнича собівартість відповідно до і після впровадження заходів по зниженню собівартості.

Виходячи з розрахунків (таблиця 9) маємо: виробнича собівартість деталі «Шпиндель» складає С1=10,17 грн. Вважаємо, що в результаті розроблених заходів по зниженню собівартості вона знизиться на 1%:

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, в машинобудуванні складає 0,14…0,15.

К12 - капіталовкладення, які витрачаються на впровадження заходів по зниженню собівартості, грн. Виходячи з конкретних умов роботи підприємства маємо С2=10,07 грн., а (К21)=2000 грн.

Визначаємо річний економічний ефект по формулі 7.19:

Визначаємо термін окупності додаткових капіталовкладень на впровадження заходів по зниженню собівартості:

(7.20)

Розрахунковий термін окупності капіталовкладень складає 1,67 року, а нормативний термін окупності капіталовкладень в машинобудуванні складає 6,7 року. Тому впровадження даних заходів по зниженню собівартості доцільне.

7.4 Техніко-економічні показники проекту

Таблиця 7.7 - Перелік технологічних показників курсової роботи.

Назва показників

Одиниця виміру

Показники

Примітки

1

1.1

1.2

1.3

1.4

Перелік обладнання

Токарно-гвинторізний верстат, ТС-70

Токарно-гвинторізний верстат, 16Б16Т1

Універсально-фрезерний верстат, СФ-676

Круглошліфувальний верстат, 3У10А

шт.

шт.

шт.

шт.

2

2

2

3

р.7.1

р.7.1

р.7.1

р.7.1

2.

Абсолютні показники

2.1

Річний випуск продукції в натуральному вигляді

шт.

15000

р.7.1

2.2

Річний випуск продукції в грошовому вигляді за виробничою собівартістю

грн.

152550

ф.7.21

2.3

Загальна вартість основних виробничих фондів дільниці

грн.

411264

р.7.3

2.4

Площа цеху

м2

848

р.5.3

2.5

Чисельність промислового персоналу:

* Основних робітників:

- токар

- фрезерувальник

- шліфувальник

* Допоміжних робітників

Всього

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

6

2

3

6

17

р.7.1

3

Відносні показники

3.1

Випуск продукції на одного основного працівника в грошовому виразі

грн/чол

13868,18

ф.7.22

3.2

Випуск продукції на одного допоміжного робітника в грошовому виразі

грн/чол

25425

ф.7.23

3.3

Фондовіддача

-

0,37

ф.7.24

3.4

Випуск продукції на 1 м2 виробничої площі

грн/м2

179,89

ф.7.25

3.5

Трудомісткість виготовлення одиниці продукції

год/шт

0,156

р.7.1

3.6

Трудомісткість виготовлення виробничої програми

год.

2340

ф.7.26

3.7

Фондоозброєність

-

37387,64

ф.7.27

3.8

Коефіцієнт використання матеріалу

-

0,82

ф.7.28

3.9

Виробнича собівартість одиниці продукції

грн.

10,17

р.7.3

Методика розрахунку показників таблиці 7.7.

п.2.2 Річний випуск продукції в грошовому вигляді (за виробничою собівартістю):

, (7.21)

п.3.1 Випуск продукції на одного основного працівника в грошовому виразі:

, (7.22)

п.3.2 Випуск продукції на одного допоміжного працівника в грошовому виразі:

, (7.23)

п.3.3 Фондовіддача:

, (7.24)

п.3.4 Випуск продукції на 1 м2 виробничої площі:

, (7.25)

п.3.6 Трудомісткість виготовлення виробничої програми:

, (7.26)

п.3.7 Фондоозброєність:

, (7.27)

п.3.8 Коефіцієнт використання матеріалу:

, (7.28)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Нефедов Н.А., Осипов К.А., Сборник забач и примеров по резанию металлов и режущему инструменту: Учеб. Пособие для техникумов по предмету “Основы учения о резании металлов и режущий инструмент”. - 5 - е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1990. - 448с.: ил.Ф.Н.

2 Абрамов, Коваленко, Любимов и др., Справочник по обработке металлов резанием. - К.: Техніка, 1988. - 239 с., ил.

3 Справочник технолога - машиностроителя. В 2 - х т. С 74 Т1, 2/ Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерянова. - и. е изд., перероб. И доп. М.: Машиностроение, 1985. 496 с., ил.

4 Боровик, Проектування технологічного оснащення. Навчальний посібник, - К., інститут змісту і методів навчання, 1996 - 490 с.

5 Боженко, Технологія машинобудування проектування технологічного спорядження: посібник. - Львів, СВІТ 2001 .- 296с.; іл.

6 Горошкин, Приспособление для металлорежущих станков: справочник. - М.: Машиностроение, 1979 - 304с.

7 Микитянский, Точность приспособлений машиностроения. - М.: Машиностроение, 1984 - 128 с.; ил.

8 Горбацевич А.Ф “ Курсовое проектирование по технологии построения” Минси: “ Высшая школа” 1975

9 Корсаков, Основы конструирования приспособлений в машиностроении:учебник.-М,машиностроение.1979ю-288с.

10 Руденко П.А, Пректирование технологических процесов в машиностроении. - К.: “Высшая школа” 1985с.

11 Допуски и посадки в машиностроении,Справочник под редакцией А.С.Зенкина.К.В.Петко.-К.Теника.,1990.-236с.

12 Режимы резания металлов: Справочник, под ред. Барановского - М;Машиностроение,1972,-407с.

13 Общемащиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования робот на тметалорежущих станках, Ч.1,2. Изд.2-е. - М: Машиностроение,1974.-616с.

14 Закон України “Про підприємства в Україні” Відомості Верховної Ради України - №24, 1999

15 Покропивний С.Ф, Економіка підприємства. - К.: КНЕУ 2000

16 Плоткин Л.Б., Янушкевич О.К,Організація і планування виробництва на машинобудівельному підприємстві. -Львів: Світ, 1994.

17 Методичні вказівки до виконання курсової роботи з предмету “Економіка, організація і планування машинобудівельного виробництва”, ЧПТ 2000

18 “Бізнес” прайс-листи, 20- 40, 2006

19 Грещан М.Г. Формулирование себестоимости промышленой продукции. - К.: УМКВО, 1998 - с75

4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЙ РОЗДІЛ

4.1 Розробка керуючої програми обробки деталі на верстаті з ЧПК

Прив'язуючись до цехового обладнання на заводі бачимо, що програмно-комбінований верстат забезпечує виконання великої кількості механічних операцій без перебазування деталей з автоматичною зміною інструмента.

На них проводять чорнову, напівчистову та чистову обробку складних деталей, які мають в своєму складі десятки оброблюваних поверхонь, виконують різноманітні технічні переходи, зовнішнє і внутрішнє точіння, точіння фасонних поверхонь, різьбонарізання та ін.

4.2 Проектування маршрутної технології обробки з вибором ріжучого та допоміжного інструментів

Таблиця 4.1 - Вибір ріжучого і допоміжного інструменту для токарної операції з ЧПК.

Операція

Перехід

Ріжучий інструмент

Допоміжний інструмент

025

1

Свердло центрувальне

2317-0103 ГОСТ14952-75

19183163 - втулка перехідна

ТУ 2035-762-80

2

Різець прохідний

2120-0023 ГОСТ 18880-73

-

3

Різець канавочний

2126-0007 ГОСТ 18875-73

-

4.3 Розробка операційної технології з розрахунком режимів різання і побудовою траєкторії руху ріжучих інструментів

Таблиця 4.2 - Режими різання на токарну операцію з ЧПК.

№ перех.

t, мм

S,

V,

n,

То, хв

1

3

0,12

30

470

0,05

2

4,1

0,4

15,7

250

0,17

3

1,87

0,2

18,6

500

0,0187

4.4 Визначення координат опорних точок траєкторії руху ріжучого інструмента

Таблиця 4.3 - Координати опорних точок траєкторії руху ріжучого інструмента на першому переході.

Поз.

x, мм

z, мм

x, имп

z, имп

0

100

100

10000

10000

1

0

100

00000

10000

2

0

1

00000

0100

3

0

-7,5

00000

-00750

4

0

1

00000

00100

5

100

1

10000

00100

6

100

100

10000

10000

Таблиця 4.4 - Координати опорних точок траєкторії руху ріжучого інструмента на другому переході.

Поз.

x, мм

z, мм

X, имп

z, имп

0

100

100

10000

10000

1

14

100

14000

10000

2

14

1

01400

00100

3

14

-13,5

01400

-01350

4

15

-13,5

01500

-01350

5

15

1

01500

00100

6

0

1

00000

00100

7

0

0

00000

00000

8

8,67

0

00867

00000

9

11,87

-1,6

01187

-00016

10

11,87

-13,5

01187

-01350

11

12

-13,5

01200

-01350

12

100

0

10000

00000

13

100

100

10000

10000

Таблиця 4.5 - Координати опорних точок траєкторії руху ріжучого інструмента на третьому переході.

Поз.

x, мм

z, мм

x, имп

z, имп

0

100

100

10000

10000

1

100

-16

-01600

10000

2

13

-16

01300

-01600

3

10

-16

01000

-01600

4

13

-16

01300

-01600

5

100

-16

10000

-01600

6

100

100

10000

10000

4.5 Складання розрахунково-технологічної карти наладки верстата

Налагодження токарно-гвинторізного верстату з ЧПК на виконання операцій по розробленій керуючій програмі.

Порядок налагодження:

1) Ввести керуючу програму в пам'ять верстату з ЧПК;

2) Встановити та виконати прив'язку ріжучого інструменту;

3) Контроль чистової програми;

4) Порядок відпрацювання програми (перевірка правильності складеної програми);

5) Обробка заготовки в автоматичному режимі;

6) Контроль розмірів деталі у відповідності до креслення та корекції інструменту.

Налагодження програми токарно-гвинторізного верстату з ЧПК 16Б16Т1 доцільно виконувати в певній послідовності з розробленим технологічним процесом підбирають інструмент, закріплюють в робочій позиції, потім перевіряють працездатність робочих органів верстату на холостому ході в ручному режимі, а також справність систематизації на пульті керування. Після цього інструмент прив'язують до відповідної системи верстату. Згодом вводять програму.

Після обробки декількох деталей проводять подальший контроль.

4.6 Кодування керуючої програми

N01 T1

N02 M03

N03 M44

N04 S12

N05 F35

N06 x0~

N07 z100~

N08 z-750

N09 z100

N10 x10000~

N11 z10000~

N12 M05

N13 T2

N14 M03

N15 M44

N16 S40

N17 F35

N18 x1400~

N19 z100~

N20 z-1350

N21 x1410

N22 z100

N23 x0~

N24 z0~

N25 x867

N26 -45x1187

N27 z-1350

N28 x1200

N29 x10000~

N30 z10000~

N31 M05

N32 T3

N33 M03

N34 M44

N35 G97

N36 S20

N37 F35

N38 z-1600~

N39 x1300~

N40 x1000

N41 G04*

N42 P200

N43 F100

N44 x1300

N45 x10000~

N46 z10000~

N47 M05

N48 M30

Центрування торця:

Точіння заготовки попередньо і кінцево:

Точіння канавки:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.