У функції мікроЕОМ, встановленої на місцевому диспетчерському пункті, крім всіх функцій, які виконуються на операторському пункті, входить:

- розрахунок техніко-економічних показників по окремих спорудах;

- формування і видача диспетчеру оперативної інформації на відеотермінальних пристрої та друк;

- формування і видача на відеотермінальних пристрої фрагментів мнемосхеми;

- формування та ведення локального банку даних;

- прогнозування ходу технологічного процесу на спорудах, підпорядкованих МДП;

- визначення раціональної завантаження устаткування на спорудах, підпорядкованих МДП;

- формування та друк протоколів роботи водопровідних споруд.

Для виконання цих функцій мікроЕОМ додатково повинна бути обладнана графічним дисплеєм, алфавітно-цифровим друкуючим пристроєм, зовнішньою пам'яттю на гнучким або жорстким магнітним диском.

МікроЕОМ, встановлені на місцевих диспетчерських пунктах, повинні бути з'єднані з ЕОМ, встановленої на ЦДП. З метою уніфікації технічних засобів для полегшення експлуатації системи бажано, щоб ЕОМ ЦДП була однотипною з ЕОМ МДП.

У функції ЕОМ, яка встановлюється на центральному диспетчерському пункті, входять:

- збір і первинна обробка інформації по водопровідної мережі (при централізованому управлінні мережею);

- функції по обробці, реєстрації та відображенню інформації і ведення банку даних для всієї системи в цілому;

- зв'язок з ЕОМ автоматизованої системи організаційно-технологічного управління.

ЕОМ ЦДП комплектується додатковими блоками ОЗУ і периферійними пристроями: алфавітно-цифровими дисплеями, кольоровими графічними дисплеями, АЦПУ, пристроями зовнішньої пам'яті на гнучких і жорстких магнітних дисках і магнітних стрічках. З метою підвищення продуктивності і надійності на ЦДП бажано використовувати двомашинні обчислювальні комплекси.

Розглянута вище структура системи збору та обробки інформації реалізується за допомогою сучасних мікропроцесорних телекомплексів.

Комплекс КТС ЛШУС-2 (мікроДАТ) може бути рекомендований для локальних систем управління технологічними агрегатами і процесами в різних галузях промисловості, а також в непромислової сфері. Засоби мікроДАТ використовуються в якості активного пристрою зв'язку з об'єктом, оперативним персоналом і ЕОМ. У локальних АСУТП КТС ЛШУС-2 виконує наступні функції:

- збір та обробку інформації, централізований контроль за ходом технологічного процесу;

- безпосереднє цифрове управління технологічними процесами (або цифрову корекцію установок локальних регуляторів);

- програмно-логічне керування;

- ручне введення і відображення технологічної інформації;

- передачу даних між територіально розосередженими підсистемами.

В ієрархічних АСУТП КТС ЛШУС-2, крім зазначених функцій, здійснює також підготовку даних для верхніх рівнів управління і виконує отримані від них директиви.

В основу побудови КТС ЛШУС-2 покладено принципи уніфікації конструктивної бази, типізація технічних засобів, стандартизації інтерфейсів і широкого агрегаттування на декількох компонувальних рівнях. Останнє дозволяє раціонального вирішувати всі типові задачи автоматизації в локальних АСУТП.

У номенклатуру КТС ЛШУС-2 входять мікропроцесорні засоби обробки даних і управління (мікропроцесорні контролери); арифметичні розширювачі; кошти обміну даними (мікропроцесорні контролери зв'язку, елементи сполучення з ЕОМ, узгоджувачі інтерфейсів та ін.); засоби зберігання програм, констант і даних (елементи постійною, програмованої і оперативної пам'яті); засоби перетворення, нормалізації і введення даних від датчиків з безперервними і дискретними електричними вихідними сигналами, засоби ручного введення і відображення інформації для місцевих пунктів контролю і управління та ін.

Процес побудови розподіленої АСУТП на базі КТС ЛШУС-2 зводиться до декомпозиції системи по ієрархічних рівнях і визначенню локального ярусу системи, який пов'язаний безпосередньо з технологічним обладнанням. Основу локального ярусу системи управління утворюють мікропроцесорні функціональні комплекси (ФК), кожен з яких керує окремою ділянкою технологічного процесу, агрегатом або спорудою. Функціональний комплекс містить мікропроцесорний модуль управління і деяке число агрегатних модулів. Кожен ФК може функціонувати самостійно, реалізуючи програму, записану в ПЗП, або може бути пов'язаний з іншими КФК, при цьому один з них виконує функції ведучого.

Груповий локальний координатор має доступ до пам'яті і, отже, до даних кожного ФК з групи для занесення коригувальних впливів, а також для отримання необхідних даних. Локальний координатор виконує розрахунки, що вимагають таких даних, якими не володіє кожен функціональний комплекс окремо, контролює правильність роботи ФК і при збоях дублює (замінює його). З цією метою іноді (у разі особливих вимог до надійності системи управління) передбачається зв'язок локального координатора з периферійними пристроями кожного ФК. За допомогою локального координатора здійснюється також зв'язок локальної підсистеми з верхнім ярусом (координатором АСУТП). Технічна реалізація локального координатора різна і залежить від виконуваних функцій. Якщо ці функції в основному обчислювальні, наприклад обробка масивів, техніко-економічні розрахунки, оптимізаційні задачі, то координатор являє собою мікроЕОМ (зазвичай '' Електроніка 60»), а якщо координатор виконує в основному функції контролю, регулювання, відображення та реєстрації технологічної інформації, то він реалізується за допомогою засобів КТС ЛШУС-2, з яких будуються локальні комплекси управління.

Останнім часом з'явилися й інші телекомплекси, побудовані із застосуванням мікроЕОМ на принципах розподіленої обробки інформації. Прикладом можуть служити комплекси, '' Граніт «та ЛТК-133. Телекомплекс '' Граніт «призначений для передачі, прийому, обробки і відображення телемеханічної інформацій і може бути використаний для побудови автоматизованих систем управління технологічними процесами. Виконаний за магістрально-модульним принципом з обмеженого набору функціональних елементів з уніфікованими внутрішніми зв'язками, Регламентованими інтерфейсом. Зміна видів, обсягів інформації та числа пунктів управління (ПУ) і контрольованих пунктів (КП) досягається простим нарощуванням числа і типів функціональних елементів і конструктивів.

Можливість організації зв'язку між ПУ дозволяє створювати на базі '' Граніту «багаторівневі ієрархічні системи. На кожному рівні ієрархії до ПУ можна підключити оперативно-диспетчерське обладнання та організувати зв'язок із зовнішнім ЕОМ.

Комплекс перевершує аналоги по таких найважливіших техніко-економічними показниками, як кількість КП, інформаційна ємність ПУ і КП, питома споживана потужність, питома матеріаломісткість, питома обсяг.

Локальний телемеханічний комплекс ЛТК-133 призначений для автоматизації управління окремими установками, агрегатами і технологічними процесами з невеликим числом контрольованих і керованих параметрів.

В залежності від виконання комплекс може працювати в двох режимах: в автономному - автоматичне керування об'єктом і в складі керуючого комплексу, забезпечуючи режим телеконтролю та телекерування.

При централізованому контролі ЛТК-133 забезпечує:

- збір та первинну обробку інформації, що надходить від датчиків;

- формування і накопичення даних про хід технологічного процесу і стану обладнання;

- аналіз спрацювання блокувань і захистів;

- контроль і реєстрацію параметрів процесу та їх відхилень від заданих значень;

- діагностику і прогнозування ходу процесу, стану технологічного обладнання та систем управління.

При програмно-логічному управлінні ЛТК-133 дозволяє здійснювати:

- збір інформації від дискретних датчиків;

- перетворення сигналів, що надходять від аналогових датчиків;

- обробку даних за заданою програмою;

- висновок командної інформації для впливу на виконавчі пристрої об'єкта в запропонованої послідовності або залежно від результату попередніх операцій. Комплекс компонується в основному з елементів КТС ЛШУС-2.

Функціональна гнучкість ЛТК-133 забезпечується програмним методом. ЛТК-133 може також входити до складу телекомплексу ТК-132, використовуваного для контролю і управління великими системами водопостачання.

При підготовці ТЕО замість детальних розрахунків економічних показників можна скористатися рекомендованими методами укрупненої експресному оцінки очікуваної річної економії, яка складає близько 3 тис. грн. на 1 млн поданої водопроводом води і близько 2,5 тис. грн. в рік на одну каналізаційну насосну станцію.

Оскільки для міста В. річна подача води становить близько 68 млн., а кількість каналізаційних насосних станцій - 7, то очікувана річна економія тис. грн. Для укрупнених передпланових оцінок витрат на створення і експлуатацію АСУ ТП основою може служити вартість обладнання, з якою пов'язані всі інші види витрат.

За попередніми даними, вартість обладнання складається з наступного: вартості ЕВМ СМ-1300 - 30 тис. грн., вартості апаратури телемеханіки ТК-132 (одного ПУ, трьох розширених комплектів ЛТК-133, восьми комплектів ЛТК-133 середньої заповнювання) -40 тис. грн. + 3 тис. гнр. + тис. грн. = 125 тис. грн.; вартості відсутніх коштів локальної автоматики і датчиків - 100 тис. грн.; вартості диспетчерського обладнання та засобів зв'язку - 40 тис. грн.; непередбачених витрат - 30 тис. грн.

З урахуванням вартості монтажно-налагоджувальних робіт вартість обладнання = 1,2 (30 + 125 + 100 + 40 + 30) = 390 тис. грн.

Експлуатаційні витрати становлять у середньому 20% :

тис. грн.

Вартість проектування АСУ ТП в середньому становить 30% :

тис. грн.

На підставі цих даних можна визначити:

Термін окупності витрат

грн;

коефіцієнт ефективності витрат

.

Так як = 0,57 = 0,35, то витрати на створення АСУ ТП водопостачання міста В. є доцільними.

Висновок

У ході виконання курсового проекту я розглядав тему автоматизації насосних установок, станцій управління на об'єктах ЖКГ. Прогнозував графік водоспоживання, формування графіка роботи насосних станцій і розглядав блок-схему алгоритму розрахунку. У наш час автоматизація насосних установок відіграє важливу роль у сфері водопостачання, дозволяє підвищувати надійність і безперебійність водопостачання, зменшувати витрати праці і експлуатаційні витрати, розміри регулюючих резервуарів, забезпечує оптимальний режим роботи систем подачі та розподілу води.

Використана література

1. Егільскій І.С. Автоматизовані системи управління технологічними процесами подачі та розподілу води. - Л.: Стройиздат, Ленингр, отд-ня, 1988. -216 с., Іл. - ISBN 5-274-00173-4

2. Автоматизація насосних установок. Автор: Карпов Ф.Ф., Козлов В.М., Лоодус О.Г. 1961 р.

3. Автоматизація систем водопостачання і водовідведення - Попковіч Г.С. Гордєєв М.А. 1986

4. Насосні і повітродувні станції: Підручник для середніх професійних навчальних закладів, Тімахова Н.С. Комков В.А.

5. Методика оцінки ефективності застосування автоматизації насосних установках. Автор: лезнь Б.С.

Размещено на Allbest.ru