Зниження пожежонебезпечності в системах пилоприготування вугільного палива на об'єктах енергетики

х 1 - максимальний діаметр молольних тіл, м;

х2 - відсотковий вміст молольних тіл максимального діаметра;

х3 - відсотковий вміст молольних тіл середнього діаметра.

Дослідження температури подрібненого вугілля як функції від трьох незалежних змінних проводилося при варіюванні чинників на трьох основних рівнях (верхній +1, нижній -1, нульовий 0) і двох додаткових (+*, -*). Діапазони варіювання змінними призначалися згідно результатів раніше проведених досліджень. Опис поверхні відгуку в локальній області отриманий у результаті реалізації повного факторного експерименту типу 23. Зоряне плече для трьох чинників центрального композиційного плану 2-го порядку d = 1,215.

Діапазони варіювання приведені в таблиці 3.4.

Матриця планування, результати експерименту та їх обробка представлені в додатку Б.

В результаті обробки інформації отримано адекватне рівняння регресії залежності температури подрібненого вугілля від вищенаведених чинників

Y1 = 318,85 - 25,09 х1 - 10,62х2 + 13,92х3 +10,18х12 + 3,505х1х2 + х1х3

+ 15,27х22 - х 2х3 + 13,91х32 .

Таблиця 3.4

Діапазони варіювання чинників центрального ортогонального композиційного плану 2-го порядку

чинники	Значення чинників
	-1,215	-1	0	1	1,215	I
х1, м	0,012	0,015	0,027	0,040	0,042	0,012
х2, %	7	10	25	40	43	15
х3, %	28	30	40	50	52	10

І - інтервал варіювання.

Для виключення систематичних помилок проведено рандомізацію досліду за датчиком випадкових чисел. Однорідність дисперсії перевірялася за критерієм Кохрена, що дозволило зробити висновок про повноту чинників.

Перевірка адекватності опису поверхонь відгуку поліномом 2-го ступеня проводилася за F-критерієм Фішера

;

Fтабл. = F(0,05; 5; 5)= 5,05.

Аналіз отриманих залежностей дозволив виявити оптимальний розмір максимальної кулі - 40 мм; молольних тіл максимального діаметра (40 мм) - 30 %; молольних тіл середнього діаметра (30 мм) - 35 %; дрібних молольних тіл (15 мм) - 35 %. При загальному завантаженні млина молольними тілами 90 т, треба 21 т тіл діаметром 40 мм, 29,5 т - 30 мм, 29,5 т - 15 мм.

температура вугілля при помелі з урахуванням температури сушильного газу не буде перевищувати 393 - 403 К, що забезпечить пожежобезпечність зі збереженням ефективності помелу вугілля.

3.6 Дослідження впливу на пожежобезпечність термо- і механодеструкції вугілля в помольному агрегаті

Практично всі види хіміко-технологічної переробки вугілля пов'язані з його диспергуванням. Способів механічного подрібнення, тобто способів руйнування твердих тіл на все більш дрібні частинки шляхом створення в них руйнуючих напружень, як і машин, призначених для цієї мети, використовується велика кількість.

Знання фізико-хімічних змін вугільної речовини під дією механічних напружень при диспергуванні відкриває можливості щодо підвищення пожежобезпечності при помелі.

В роботах В.В. Лебедєва показано [44], що при зростанні питомої поверхні обробленого вугілля в 10-20 разів, реакційна здатність подрібненого вугілля до окислювача збільшується в 2,3 рази.

Механічна обробка вугілля у млинах приводить до виділення газоподібних продуктів (метан, пропан та ін.), а також змінює їх хімічну будову.

Так, наприклад, у млині діаметром 3,2 м швидкість кулі у момент удару становить 6,5 м/с. Маса максимальної кулі (найбільш ефективної, з погляду подрібнення негорючих матеріалів) 3,9 кг. Кінетична енергія кулі - 82,39 дж. частина енергії, яка у процесі удару переходить в енергію руйнування подрібнюваного матеріалу, залежить від кількості вугілля, що знаходиться в зоні зіткнення, і становить 2-5 %. Кількість вугілля в зоні удару міняється від 0,1 г до 10-12 г. теплоємність вугілля багато в чому залежить від хімічного складу. За температури, більшої за дебаївської, теплоємність можна обчислити згідно закону Дюлонга-Пті cv=25n дж/(моль·К), де n - число атомів у молекулі. Враховуючи, що вугілля в основному складається з вуглецю у вигляді графіту, обмежимося середнім значенням 900 Дж/(кг·К). За один удар збільшення температури ДТ в зоні зіткнення може досягати 900 К. Температура самозагоряння вугілля марок АГ-3, Г, ОС, СС, Т становить 690-943 К [67 - 69], тобто в умовах, описаних вище, відбудеться самозагоряння.

Результати досліджень, приведені в пункті 3.5, показують можливість нагрівання до високих температур подрібнюваного вугілля при помелі. Крім того, подрібнюване вугілля піддається високому тиску в млині в результаті багатократного удару.

Враховуючи, що у млині неможливо зміряти тиск на частинки вугілля за заданої температури, моделювання процесу виходу летких речовин здійснювалося за допомогою печі і преса. Прес УИМ-50 (рис. 3.7, б) дозволяє розвивати зусилля 500 кН. Ручний прес використовувався для підготовчих робіт. Було виготовлено пресформу з пуансоном. Проба вугілля різного гранскладу поміщалася у пресформу, закривалася пуансоном і ущільнювалася на ручному пресі (рис. 3.7, а). Потім прогрівалася в печі до заданої температури. Після нагріву проводилася обробка тиском. Час експозиції визначався як добуток часу удару (2.26) на кількість циклів роботи млина. Після обробки перевірялася наявність летких речовин у пробі. Вихід летких речовин визначався як різниця вихідної кількості летких речовин у пробі і після обробки.

Планування експериментів здійснювалося так само, як і при проведенні робіт, описаних у пункті 3.5.

Параметр оптимізації - вихід летких речовин - Y2 залежить від наступних чинників:

х1 - температура вугілля, К;

х2 - тиск, МПа;

х3 - експозиція тиску, с.

Діапазони варіювання подано в таблиці 3.5. Вони призначалися згідно результатів раніше проведених досліджень.

В результаті обробки інформації отримано адекватне рівняння регресії залежності виходу летких речовин від вищенаведених чинників.

Y2 = 5,5311 + 0,6268 х1 + 0,5936х2 + 0,3046х3 + 0,1191х12 - 0,503х22 - 0,0841х32 .

Таблиця 3.5

Діапазони варіювання чинників

Чинники	Значення чинників
	-1,215	-1	0	1	1,215	І
х1, К	593	598	623	648	653	25
х2, МПа	56	60	80	100	104	20
х3, с	16	20	40	60	64	20

Перевірка адекватності опису поверхонь відгуку поліномом 2-го ступеня проводилася за F-критерієм Фішера

Fтабл. = F(0,05; 5; 5) = 5,05

Обробка експериментальних даних показала, що більше половини летких речовин (до 7 %) може виділитися у процесі помелу.

Для зниження виходу летких речовин до 4-4,5 % необхідно забезпечити температуру в зоні контакту куль нижче 593 К, тиск у шарі вугілля при зіткненні куль менше 50 МПа і загальний час контакту молольних тіл скоротити до 14-16 с. При виконанні вище сформульованих умов загоряння летких речовин не станеться і буде забезпечена пожежобезпечність у системах пилоприготування вугільного палива.

3.7 Зниження пожежонебезпечності в системах пилоприготування вугільного палива за рахунок запобігання самозагоранню залягань пилу та за рахунок виключення небезпечних значень чинників, що впливають на пожежонебезпечність

Для системи пилоприготування на ТЕС при використовуванні вугілля з відповідними характеристиками знаходяться умови виключення переходу режиму нагріву вугільного пилу в нестаціонарний, тобто вирішується задача 2.1. і визначається товщина пиловідкладень за заданої енергії активації. Виконання вищенаведених рекомендацій забезпечить високу пожежобезпечність системи пилоприготування на ТЕС з боку можливого самозагоряння пиловідкладень [21, 22].

При підготовці до помелу вугілля необхідно вжити заходів щодо запобігання загорянню вугільного пилу. загоряння відбувається за наявності наступних чинників:

- небезпечна концентрація вугільного пилу в газовій суміші від 150 г до 1500 г на 1 м3 повітря за нормальних умов;

- небезпечна кількість кисню в газовій суміші - більше 14 %;

? небезпечне значення температури в локальних зонах - більше 573 К.

Для кам'яного вугілля небезпечний діапазон концентрацій лежить між 150 г (нижня межа) і 1500 г (верхня межа) на 1 м3 повітря за нормальних умов.

Небезпечна концентрація вугільного пилу в газовій суміші може спостерігатися в деяких ділянках млинів через нерівномірність його розподілу в об'ємі млина.

Помел матеріалу в млині здійснюється у декілька етапів. Діаграми помелу показують, що кількість крупного класу матеріалу, а відповідно, середній розмір частинок подрібнюваного матеріалу зменшується зі збільшенням відстані від зони завантаження, тобто часу помелу. Аналіз діаграм помелу [13] вказує, що їх вигляд залежить від властивостей матеріалу, що розмелюється, і від умов помелу (кількість молольних тіл, їх розміри та ін.). але за значних відмінностей у швидкості зменшення вмісту крупного класу всі вони володіють загальними рисами. Характерною особливістю кривих є нерівномірна швидкість зменшення вмісту крупного класу: спочатку вона є найбільшою, потім все більш і більш сповільнюється [10].

Закони розподілу частинок у всьому поперечному перерізі млина залежать від розміру частинок, оскільки на частинку після отримання імпульсу сили від елементів помольного агрегату або інших частинок діють альтернативні сили: гравітаційні і лобового опору. Від співвідношення цих сил залежить траєкторія руху частинок. Наявність пилу в поперечному перерізі млина залежить від відстані від зони завантаження.

Розподіл матеріалу у «вільному об'ємі» залежить від відстані до завантажувальної частини млина. Так, наприклад, якщо на вході млина гранулометричний склад характеризується числами, приведеними в таблиці 3.6, то матеріал, представлений частинками менше 0,5 мм, становить менше 6-8 % подрібнюваного в даному перерізі.

Якщо ж у перерізі млина гранулометричний склад характеризується числами, що в 10 разів менше (таблиця 3.7), то матеріал, представлений частинками менше 0,5 мм, становить близько 80 % подрібнюваного в даному перерізі.

Аналіз інформації показує, що концентрація пилу (частинки діаметром менше 500 мкм) в різних перерізах млина відрізняються в 10-15 разів.

Таблиця 3.6

Гранулометричний склад на вході млина

№ з/п	Розмір комірки сита, м, д	Залишок на ситі в частках до початкового навішування, R(д)	Розрахункове значення R(д) за рівнянням Розена - Раммлера
1	0,004000	0,35400	0,345389
2	0,005000	0,22300	0,245747
3	0,006000	0,17200	0,171872
4	0,007000	0,14500	0,118422
5	0,008000	0,07100	0,080516
6	0,010000	0,03500	0,035940

Рівняння Розена - Раммлера	Коефіцієнти
	b	n
	1026,705	1,244768

концентрація пилу змінюється за довжиною млина безперервно, тому у млині існує переріз, де спостерігаються її небезпечні значення, якщо мінімальна концентрація вугільного пилу буде нижчою 1500 г на 1 м3 повітря.

Таблиця 3.7

Гранулометричний склад на виході млина

№ з/п	Розмір комірки сита, м, д	Залишок на ситі в частках до початкового навішування, R(д)	Розрахункове значення R(д) за рівнянням Розена -Раммлера
1	0,000400	0,35400	0,345389
2	0,000500	0,22300	0,245747
3	0,000600	0,17200	0,171872
4	0,000700	0,14500	0,118422
5	0,000800	0,07100	0,080516
6	0,001000	0,03500	0,035940

Рівняння Розена - Раммлера	Коефіцієнти
	b	n
	18039,05	1,244768

Для того щоб виключити небезпечну концентрацію вугільного пилу у млині, необхідно подавати подрібнюваний матеріал такого гранулометричного складу і таку кількість матеріалу й аспіраційного повітря, щоб концентрація вугільного пилу була вищою 1500 г на 1 м3 повітря.

У млині діаметром 3,2 м знаходиться близько 1200 кг вугілля на погонний метр. Подача у млин становить: вихідного вугілля - 15-20 кг/с, крупки - 30-40 кг/с; аспіраційного повітря - 1-2 м3/с. Як вже раніше було сказано, дрібна фракція рівномірно розподілена по перерізу млина. При помелі в замкнутому циклі практично всі частинки діаметром менше 0,2 мм (200 мкм) потрапляють у готовий продукт і в матеріалі, що повертається на домол з сепаратора (крупі), спостерігається малий вміст частинок менше 200 мкм. Пилоподібний матеріал знаходиться у вихідному матеріалі, що подається на помел, і у крупці (фракція 200-500 мкм). Його загальний вміст повинен бути більше 5 % від сумарної маси вихідного матеріалу, що подається на помел, і у крупці.

Концентрація кисню в агрегатах помелу вугілля не повинна перевищувати 14 %. Для зниження концентрації кисню частину газів, що відходять, необхідно рециркулювати. Небезпечні ситуації відносно концентрації О2 іноді виникають при запуску установок. Тому перед пуском млин необхідно вентилювати сушильним агентом для зниження концентрації кисню. За зниження концентрації О2 підвищується нижня і знижується верхня небезпечна межа концентрації пилу, що звужує небезпечний діапазон.

Небезпечне значення температури в локальних зонах (більше 573 К) може виникати в результаті зіткнення молольних тіл, самозагоряння вугілля, перегріву вугілля при сушці дуже гарячими газами і перегріву деталей обладнання.

Асортимент молольних тіл у млинах барабанного типу - один з вирішальних чинників, що впливають на ефективність помелу. Потужність привода сучасних помольних агрегатів досягає 2000 кВт. Враховуючи, що більше 90 % енергії при помелі, на жаль, витрачається на нагрів матеріалу в результаті зіткнення молольних тіл у млині можуть існувати зони з високою температурою, особливо в зоні контакту крупних молольних тіл. Асортимент молольних тіл у млинах має вибиратися на базі теоретичних розробок, поданих у підпунктах 2.2-2.5.

3.8 Загальна характеристика підприємства

Зміївська ТЕС - одна з найпотужніших у світі теплових електростанцій, підприємство, основною діяльністю якого є вироблення електричної енергії і тепла. ТЕС розташована в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, в 55 км від м. Харкова і забезпечує електроенергією регіони трьох областей: Харківської, Полтавської і Сумської.

Електрична і теплова енергія виробляються на енергоблоках, складовою частиною яких є котлоагрегати. На ТЕС у топках котлоагрегатів спалюються три види палива: газ, мазут і тверде паливо (вугільний пил).

Встановлена потужність станції становить 2450 МВт. На станції знаходяться в експлуатації 6 блоків проектною потужністю по 200 МВт (І черга), 3 блоки - по 300 МВт і 1 блок - 350 МВт (II черга).

На території станції розташовані основні споруди: головний корпус із відкритим розподільним пристроєм 330/110 кВ. До нього відносяться котельне, бункерно-деаераторне і турбінне відділення (машинний зал). В будівлі головного корпуса розташоване обладнання:

I черга - турбіни К-200-130 в комплекті з обладнанням ТП-100, генератори - 200 МВт, блокові трансформатори ТДЦГ 250000 кВА;

II черга - турбіни К-300-240 УТГЗ, котельні агрегати ТПП-210, ТГШ-200 і ТПП-200А, генератори ТГВ-300, блокові трансформатори ТДЦГ-400000 кВА.

Об'єкти паливопостачання призначені для забезпечення головного корпуса Зміївської ТЕС вугіллям. До них відносяться: відкритий склад вугілля проектною місткістю 440 тис.тонн, що обладнаний кранами- перевантажувачами і бульдозерним парком, розвантажувальний пристрій із двома вагоноперекидачами, розморожуючі пристрої і калориферні, дробильний корпус, вузли перевантаження, галереї паливопостачання вугіллям по стрічкових транспортерах, приміщення вагової.

Дробильний корпус призначений для дроблення великих фракцій вугілля. Подрібнення відбувається у спеціальних дробильних установках. В будівлі розташований центральний щит керування паливо-транспортного цеху, де відбувається контроль за станом систем і установок транспортування і попередньої підготовки палива.

Галереї паливопостачання призначені для транспортування вугілля до головного корпусу. В кожній галереї розташовано по два стрічкові транспортери. Всього таких галерей -14.

Кожний окремий цех або дільниця підприємства має свої специфічні особливості з питань пожежної безпеки, але всі вони мають бути в достатній кількості забезпечені вогнегасними речовинами. Так, біля Зміївської ТЕС є водойма-охолоджувач загальною площею 12,5 км2, яка використовується в цілях пожежогасіння.

Джерелом поповнення витрат у системі технічної і сирої води для хімічної водопідготовки і цілей пожежогасіння є р. Сіверський Донець, на березі якого встановлено насосну станцію “Сіверський Донець”.

Технічна вода з водоймища-охолоджувача подається до головного корпуса від берегових насосних станцій БНС-1 і БНС-2 по чотирьох підземних трубопроводах. Скидання нагрітої води від конденсаторів турбін відбувається у відкриті скидні канали №1 і №2.

Джерелом води для з'єднаного господарсько-питного і протипожежного водопостачання є 11 підземних артезіанських свердловин глибиною до 1000 м. Зовнішнє протипожежне водопостачання здійснюється від двох господарсько-питних резервуарів - об'ємом 2000 м3 і 1600 м3. Недоторканний запас становить 1400 м3.

Насосна станція II підйому обладнана двома господарсько - питними і двома пожежними насосами, які живляться від двох незалежних джерел живлення. Пожежні насоси включаються на блоковому щиті керування №1, автоматично при пожежі на мазутогосподарстві №2, а також за місцем їх установки.

На кільцевому протипожежному водопроводі діаметром 200 мм встановлено 38 пожежних гідрантів. В мережі підтримується тиск 3-4 атм., при ввімкненні пожежних насосів - тиск зростає до 8-10 атм. Діюча водопровідна мережа має водовіддачу 130 л/с.

Пожежна і техногенна небезпека кожного промислового підприємства залежить від технологічного процесу виробництва, речовин і матеріалів, які в ньому використовуються.

В кожний енергоблок входять: бункери пилу, кульові барабанні млини, бункери сирого вугілля, сепаратори, циклони, котельні агрегати, турбогенератори, трансформатори власних потреб, загальні трансформатори.

На Зміївській ТЕС як основне паливо використовується вугілля, як резервне і розпалювальне паливо - мазут.

Приготування вугільного пилу для спалювання відбувається в кульових барабанних млинах [21, 22]. Паливо з бункера сирого вугілля подається у млин стрічковим транспортером, продуктивність якого регулюється шляхом зміни шару вугілля на стрічці. На стрічках сирого вугілля Ш820x9 мм між транспортером і млином встановлена мигалка для зменшення присосу холодного повітря у млин. Для підсушування і транспортування палива у вхідну горловину млина подається гаряче повітря. Вентиляція млина здійснюється млиновим вентилятором, який просмоктує повітря через млин, сепаратор і циклон, а потім подає його в топку по трубопроводах через прорізний пальник. Паливо, проходячи через барабан млина, підсушується і розмелюється. Суміш пилу з повітрям (аеросуміш) по пилопроводу Ш1600 мм поступає в сепаратор пилу, де пил відділяється від крупних частинок, які по стрічках повернення знову поступають у барабан млина для повторного помелу. Пил із сепаратора прямує до циклону, де він відділяється від повітря і по стрічці Ш478x9 мм поступає в бункер пилу. З бункера пилу об'ємом 460 м3 пил забирається живильниками і подається через пилопроводи до основного пальника.

3.9 Об'єкти підвищеної пожежонебезпечності пилоприготувального відділення й упровадження заходів щодо зниження пожежонебезпечності

Головним джерелом підвищеної пожежонебезпечності пилоприготувального відділення є залягання пилу на різних ділянках підготовки палива.

Крім того, термодеструкція вугілля при помелі підвищує небезпеку самозагоряння, оскільки збільшення летких речовин у млині може призвести до пожежі.

Зниження температури пилу на виході з млина до нормативної величини за рахунок подачі холодного повітря може привести до порушення процесу помелу за рахунок конденсату.

з 12 травня по 9 вересня 2008 року було проведено промислові випробування заходів щодо зниження пожежонебезпечності на системах пилоприготування Зміївської ТЕС, розроблені в рамках приведеної роботи (Додаток Б).

В основу розробок було покладено принцип запобігання самозагорянню вугілля в помольних агрегатах за рахунок відвернення умов самозагоряння пилових відкладень на різних ділянках технологічних трактів, а також загорянню вугілля у млині за рахунок регулювання в них концентрації пилу вугілля і температурного режиму в зоні удару молольних тіл.

У процесі проведення промислових випробувань при реалізації розроблених заходів щодо зміни асортименту молольних тіл (розмір максимальної кулі - 40 мм; молольних тіл максимального діаметра (40 мм) - 30 %; молольних тіл середнього діаметра (30 мм) - 35 %; дрібних молольних тіл (15 мм) - 35 %) і збільшення гранулометрії вугілля, що подається на помел, на 9 %, вдалося знизити на 23 К температуру подрібненого вугілля, знизити термодеструкцію вугілля в 1,32 рази і зменшити на 12 % інтенсивність зростання пиловідкладень на елементах системи пилоприготування (Додаток В).

Для системи пилоприготування на Зміївській ТЕС, при використанні пісного вугілля Донбасу, не можливий перехід режиму нагріву вугільного пилу в нестаціонарний за товщини пиловідкладень менше 68 мм з імовірністю 0,997. При отриманні суміші палив із загальним вмістом летких речовин 12 % (компонентів від 6 % до 20 %) товщина пиловідкладень не повинна перевищувати 43 мм. Виконання вищенаведених рекомендацій забезпечить високу пожежобезпечність системи пилоприготування на Зміївській ТЕС з боку можливого самозагоряння пиловідкладень.

Висновки за розділом 3

1. Експериментально знайдено значення параметрів, які визначають пожежонебезпечність помелу вугілля за рахунок виходу летких речовин. Для зниження виходу летких речовин до 4-4,5 % необхідно забезпечити температуру в локальній зоні контакту куль нижче 593 К, тиск у шарі вугілля при зіткненні куль менше 50 МПа і загальний час контакту молольних тіл скоротити до 14-16 с. При виконанні вище сформульованих умов загоряння летких речовин не станеться і буде забезпечена пожежобезпечність в системах пилоприготування вугільного палива.

2. Доведено необхідність коректування технічного регламенту помелу вугілля. оптимальний розмір максимальної кулі - 40 мм. При загальному завантаженні млина молольними тілами 90 т, треба 21 т (30 %) тіл діаметром 40 мм, 29,5 т (35 %) тіл діаметром 30 мм та 29,5 т (35 %) дрібних молольних тіл діаметром 15 мм. В такому разі загальна температура вугілля при помелі з урахуванням підвищення температури за рахунок співударяння молольних тіл та сушильного газу не буде перевищувати 393 - 403 К, що забезпечить пожежобезпечність зі збереженням ефективності помелу вугілля.

3. Підтверджено результати теоретичних досліджень:

- підвищення ККД помелу знижує температуру в млині і знижує можливість загоряння в ньому вугілля;

- визначені критичні значення параметрів пиловідкладень, що забезпечують пожежобезпечність;

- досліджено вплив на пожежобезпечність термо- і механодеструкції вугілля в помольному агрегаті.

4. для різних фракцій вугілля марки Т знайдено температури самозагоряння Тс, К та температури тління Тт , К.

5. Розроблено заходи щодо запобігання самозагорянню пилових відкладень.

6. Розроблено заходи щодо запобігання пожежовибухонебезпеці в кульових млинах з позицій:

- виключення небезпечної концентрації вугільного пилу в млині;

- зниження небезпечної концентрації кисню в агрегатах помелу вугілля;

- оптимального вибору асортименту молольних тіл, що виключає можливость загоряння вугілля із забезпеченням ефективного помелу.

7. Проведені промислові випробування підтвердили достатньо високу ефективність розроблених заходів щодо зниження пожежонебезпечності в системах пилоприготування вугільного палива на системах пилоприготування Зміївської ТЕС.

Розроблені заходи щодо зниження пожежонебезпечності упроваджені на системах пилоприготування Зміївської ТЕС. Очікуваний річний економічний ефект за рахунок скорочення додаткового спалювання газу під час ремонту вибухових клапанів складає від 102956 до 264744 грн за рік без урахування скорочення витрат на ремонт (Додаток Д).

Внесено зміни до інструкції з експлуатації системи пилоприготування енергоблоків 200 мвт та до інструкції з експлуатації систем пилоприготування котлів ТПП-210 та ТПП-210а.

ЗАГАЛЬНІ Висновки

В магістерській роботі вирішено актуальну наукову задачу зниження пожежонебезпечності в системах пилоприготування вугільного палива шляхом ліквідації умов самозагоряння пилових відкладень і оптимізації асортименту молольних тіл, що забезпечує ефективний помел з виключенням можливості загоряння вугілля. За проведеною роботою було запропоновано комплекс профілактичних, технологічних та управлінських рішень з попередження надзвичайних ситуацій техногенного характеру на Зміївській ТЕС. Було встановлено, що технологічний процес вироблення електроенергії на Зміївській ТЕС має специфічні властивості щодо небезпеки виникнення горючого середовища джерел запалювання та шляхів поширення пожежі.

1. На основі аналізу пожежонебезпечності систем пилоприготування вугільного палива встановлено необхідність проведення теоретичних й експериментальних досліджень методів ліквідації самозагоряння пиловідкладень та загоряння подрібнюваного вугілля в помольних агрегатах.

1. Теоретично встановлено залежність пожежонебезпечної товщини пилових відкладень від розміру вугільних частинок і температури навколишнього середовища. Експериментально встановлено, що для умов системи пилоприготування Зміївської ТЕС товщина шару не повинна перевищувати 7 мм.

2. Розроблено теоретичні основи оптимального вибору асортименту молольних тіл, які забезпечують ефективний помел з виключенням можливості загоряння вугілля. Доведено, що асортимент молольних тіл повинен відповідати розподілу Розена - Раммлера.

3. Розкрито механізм дисипації енергії при зіткненні в кульовому млині сферичних робочих тіл, що супроводжується зміною структури вугілля і його пластифікації, виділенням тепла і летких речовин, достатніх для загоряння. Це дозволило встановити, що використовування робочих тіл діаметром, більшим за 47 мм, при помелі пісного вугілля приводить до його загоряння.

4. Визначено максимальні розміри молольних тіл і частинок вугілля з позицій пожежобезпечності. Для запобігання інтенсивній механодеструкції вугілля в умовах Зміївської ТЕС необхідно обмежити розмір молольних тіл до 40 мм, а розмір частинок вугілля, що подається на помел, до 25 мм.

5. Визначено умови загоряння пісного вугілля у процесі його помелу. Експериментально встановлено, що напруження при зіткненні куль більше 50 МПа, сумарна тривалість контакту понад 14-16 с приводять до розігрівання зони дроблення понад 573 К та емісії летких речовин понад 4 - 4,5 %.

6. Встановлено залежність температури в зоні помелу й емісії летких речовин від асортименту робочих тіл кульового млина. При цьому встановлено, що перехід від використовування куль одного розміру (сумарна маса m = 90 т, D =40 мм - 100 %) до композиції (m = 90 т, D = 40 мм - 30 %, D = 30 мм - 35 %, D =15 мм - 35 %) дозволяє понизити на 23 К температуру в зоні помелу пісного вугілля і в 1,32 рази ? емісію летких речовин.

7. Визначено температури самозагоряння та тління для різних фракцій вугілля марки Т, що використовується на Зміївській ТЕС.

8. В магістерській роботі на базі отриманих наукових висновків було запропоновані такі основні профілактичні, технологічні та управлінські рішення і упроваджені на системах пилоприготування Зміївської ТЕС:

- недопущення пиловідкладень до критичної товщини, які залежать від конкретних умов їх створення та місцезнаходження;

- вибір асортименту молольних тіл, який унеможливлює зростання температур до небезпечних значень під час подрібнення вугілля у млині;

- рекомендовано розмір частинок вугілля, що подають на помел, який забезпечить зменшення тепловиділення у млині за рахунок підвищення ефективності помелу;

- виключення небезпечної концентрації вугільного пилу в млині;

- зниження небезпечної концентрації кисню в агрегатах помелу вугілля.

9. Проведені промислові випробування підтвердили достатньо високу ефективність розроблених заходів щодо зниження пожежонебезпечності в системах пилоприготування вугільного палива на системах пилоприготування Зміївської ТЕС. розроблені заходи щодо зниження пожежонебезпечності упроваджені на системах пилоприготування Зміївської ТЕС. Очікуваний річний економічний ефект за рахунок скорочення додаткового спалювання газу під час ремонту вибухових клапанів складає від 102956 до 264744 грн за рік без урахування скорочення витрат на ремонт. внесено зміни до інструкції з експлуатації системи пилоприготування енергоблоків 200 мвт та до інструкції з експлуатації систем пилоприготування котлів ТПП-210 та ТПП-210а.

СПИСОК використаних джерел

Адлер Ю. П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных решений / Адлер Ю. П., Маркова Е. В., Грановский Ю. В. -М.: Наука, 1976. - 280 с.

Амельчугов С. П. Автоматизированная система взрывоподавления и противопожарной защиты трактов топливоподач тепловых электростанций / С. П. Амельчугов, Д. М. Захаренко // Сибирский вестник пожарной безопасности. - 1999. - № 2. - С. 42- 47.

Андреев С. Е. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых / Андреев С. Е., Зверевич В. В., Перов В. А. - М.: Недра, 1980. - 415 с.

Антонянц Г. Р. топливно-транспортное хозяйство тепловых электростанций / Антонянц Г. Р., Черников В. П., Райфельд О. Ф. - М.: Энергия, 1977. - 232 с.

Баранов А. М. Оценка количества контактов мелющих тел и частиц материала, измельчаемого в шаровых мельницах / А. М. Баранов, А. И. Морозов // Науковий вісник будівництва (ХДТУБА). - Харків, 2004. - Вип. 26. - с. 210 - 214.

Баранов А. М. оценка возникающих напряжений в измельчаемом материале при центральном соударении двух шаров / А. М. Баранов, А. И. Морозов // ХДТУБА. - Харків, 2004. - Вип. 27. - с. 51 - 55.

Баранов А. М. Влияние фракционного состава измельченного материала на величину энергии разрушения при помоле / А. М. Баранов, А. И. Морозов // ХДТУБА. - Харків, 2005. - Вип. 34. - с. 162 - 167.

Баранов А. М. Влияние ассортимента мелющих тел в мельницах барабанного типа на эффективность разрушения измельчаемого материала при помоле / А. М. Баранов, А. И. Морозов // Вісник національного технічного університету «ХПІ». - Харків, 2006. - Вип. 30. - с. 118 - 122.

Баранов А. М. Пожаробезопасность углей при их интенсивном измельчении / А. М. Баранов, А. И. Морозов // Проблемы пожарной безопасности (Университет гражданской защиты Украины). - Харьков, 2007. - Вып. 22. - с. 24 - 31.

Баранов А. М. Повышение взрывобезопасности при помоле твердого топлива в мельницах барабанного типа / А. М. Баранов, А. И. Морозов // Проблеми надзвичайних ситуацій: зб. наук. праць УЦЗ України. - Харків, 2007. - Вип. 6. - С. 29 - 39.

Баранов А. М. Влияние на пожаробезопасность залегания пыли в конструктивных элементах агрегатов для помола угольного топлива / А. М. Баранов, А. И. Морозов, И. А. Баранов // Проблемы пожарной безопасности: сб. научн. труд. - Харьков, 2008. - Вып. 23. - с. 24 - 35.

Бернштейн Р. С. Теплоотдача в слое / Р. С. Бернштейн // Исследование процессов горения натурального топлива: сб. научн. работ.-М.; Л.: Госэнергоиздат, 1948. - С. 82- 88.

богданов В. С. Шаровые барабанные мельницы / богданов В. С. - Белгород: БелГТАСМ, 2002. - 258 с.

Виленский Т. В. Динамика горения пылевидного топлива / Т. В. Виленский, Д. М. Хзмалян. - М.: Энергия, 1977. - 248 с.

Гидродинамика и теория горения потока топлива / [ред. Б. В. Канторович]. - М.: Металлургия, 1971. - 488 с.

Горение твердого топлива: материалы IV Всесоюзной конференции. - Новосибирск: Наука, 1974. - 205 с.

Пожаровзрывоопасность горючих пылей. Общие требования: ГОСТ 12.1.044-83.

Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения: ГОСТ 12.1.044-89.

Греков С. П. Неизотермическая кинетика гетерогенного окисления ископаемых углей кислородом воздуха и их самонагревание / С. П. Греков, А. А. Березовский, Я. Цыганкевич // Химия твердого топлива. - 2001. - № 1. - С. 27- 37.

Оценка критических условий самовозгорания угля / С. П. Греков, А. Е. Калюсский, В. К. Костенко [и др.] // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 1998. - С. 80 - 86.

Інструкція по експлуатації системи пилоприготування енергоблоків 200 МВт / Зміївська ТЕС. - 2008. - 55 с.

Інструкція по експлуатації пилосистем котлів ТПП-210, ТПП-210А / Зміївська ТЕС. - 2008. - 55 с.

Греков С. П. Расчет пожаробезопасных скоростей фильтрации воздуха через угольное скопление / С. П. Греков, И. Н. Зинченко, Г. Б. Тында // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 2006. - Вып. 43. - С. 24 - 30.

Греков С. П. Расчет параметров тепло- и массообмена в самонагревающемся угольном скоплении / С. П. Греков, И. Н. Зинченко // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 2007. - Вып. 44. - С. 26 - 33.

Влияние параметров окисления угля и его фракционного состава на самонагревание в скоплении / С. П. Греков, В. К. Костенко, Б. И. Кошовский [и др.] // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 1999. - С. 113 - 122.

Деев Л. В. Исследование воспламенения пылевидного топлива / Л. В. Деев // Парогенераторостроение: труды МЭИ. - М.: МЭИ, 1972.- С. 67- 75.

Демидов П. Г. Горение и свойства горючих веществ / Демидов П. Г., Шандыба В. А., Щеглов П. П. - М.: Химия, 1981. - 272 с.

Драйздел Д. Введение в динамику пожаров / Драйздел Д.; пер. с англ. - М.: Стройиздат, 1990. - 424 с.

Засевский В. П. Определение критической массы угольных скоплений / В. П. Засевский, Г. А. Гусар, Г. М. Суслов // Уголь Украины. - 1997.- № 8.- С. 28 - 30.

Захаренко Д. М. проблемы раннего обнаружения очагов пожара, тления, взрыва угольной пыли / Д. М. Захаренко // материалы Всероссийской научно-практической конференции "Проблемы использования канско-ачинских углей на электростанциях". - Красноярск, 2000. - С. 141- 150.

Иванов Я. Н. Разработка новых и усовершенствование методов обеспечения взрывобезопасной работы оборудования для подготовки и сжигания твёрдых, жидких и газообразных топлив на ТЭС. Уточнения отдельных пунктов правил взрывобезопасности / Я. Н. Иванов, В. Н. Муравкин, В. В. Соковиков // Отчет по научно-исследовательской работе (Арх. № 12736). - М.: ВТИ, 1985.

інформаційний огляд пожеж, які виникли на електроенергетичних об'єктах галузі у 1999 році. - Київ, Міністерство палива та енергетики, 2000. - 16 с.

Канторович Б. В. Основы теории горения и газификации твердого топлива / Канторович Б. В. - М.: Изд-во АН СССР, 1958. - 508 с.

Кацнельсон Б. Д. Влияние давления и концентрации кислорода на воспламенение и горение мелких угольных частиц / Б. Д. Кацнельсон, И. Я. Мароне // Теплоэнергетика. - 1964. - № 1. - с. 11-15.

Киселев Я. С. Проблемы самовозгорания органических материалов. Сообщение 2. Прогноз и профилактика самовозгорания / Я. С. Киселев, В. Я. Киселев // Пожаровзрывобезопасность. - 1992. - № 2.

Ковалев А. П. Экспериментальное исследование воспламенения угольной пыли в пылевоздушном потоке / А. П. Ковалев, Д. М. Хзмалян, Т. В. Виленский // Теплоэнергетика. - 1965. - № 9. - с. 14 - 18.

Костенко В. К. Влияние воды на самонагревание измельченного угля / В. К. Костенко // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»).- Донецк, 1998. - С. 76 - 80.

Костенко В. К. Геомеханические и технологические способы предупреждения и ликвидации самовозгораний угля / В. К. Костенко // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 1998. - С. 69 - 76.

Костенко В. К. Комплексный подход к проблеме предупреждения самонагреваний и ликвидации самовозгораний угля / В. К. Костенко // Перспективы развития горных технологий в начале третьего тысячелетия: сб. научн. труд. - Алчевск: ДГМИ, 1999. - С. 255 - 259.

Выявление мест зарождения пожара / В. К. Костенко, В. М. Кириленко, Б. И. Кошовский [и др.] // Охрана труда. - 1996. - № 10. - С. 32 - 34.

Костенко В. К. Влияние на кинетику окисления угля его фракционного состава и концентрации кислорода / В. К. Костенко, Б. И. Кошовский, Е. Л. Завьялова // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 1999. - С. 104 - 109.

Кошовский Б. И. Усовершенствование методики определения инкубационного периода самовозгорания угля / Б. И. Кошовский, В. К. Соколов, В. В. Карасева // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 2007. - Вып. 44. - С. 76 - 80.

Лавров Н. В. Физико-химические основы процесса горения топлива / Лавров Н. В. - М.: Наука, 1971. - 275 с.

Лебедев В. В. Исследование тонкой структуры диспергированных углей / В. В. Лебедев, В. С. Кирда, Т. М. Хренкова // Химия твердого топлива. - 1983. - № 5. - С. 134 - 139.

Лыков А. В. Теплообмен / Лыков А. В. - М.: Энергия, 1972. - 560 с.

Математическая теория горения и взрыва / [Зельдович Я. Б., Баренблатт Г. И., Либрович В. Б., Махвиладзе Г. М.]. - М.: Наука, 1980.- 478 с.

Методическое руководство по прогнозу и профилактике самовозгорания угля / [Веселовский В. С., Виноградова Л. П., Орлеанская Г. Л. и др.]. - М.: ИГД, 1971. - 60 с.

Михеев Г. Ф. Обнаружение самовозгорания угля на ранней стадии / Михеев Г. Ф. - М.: Углетехиздат, 1951. - 100 с.

Монахов В. П. Методы исследования пожарной опасности веществ / Монахов В. П. - М.: Химия, 1972. - 416 с.

Морозов А. И. экспериментальные исследования процесса нагрева угля и выхода летучих продуктов при помоле твердого топлива в мельницах барабанного типа / А. И. Морозов // Науковий вісник УкрНДІПБ.- Київ, 2008. - № 2(18). - С. 186 - 190.

Николин В. И. Новая гипотеза природы самовозгорания углей, основанная на развитии деформаций генетического возврата при разгрузке / В. И. Николин, Н. В. Малеев, А. Ю. Явруян // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 2004. - С.160 - 167.

огляд технологічних порушень в електроенергетиці України за другий квартал 2000 року. - Київ, Міністерство палива та енергетики, 2000. - 42 с.

огляд технологічних порушень в електроенергетиці України за четвертий квартал 2003 року.- Київ, Міністерство палива та енергетики, 2004.- 56 с.

огляд технологічних порушень в електроенергетиці України за другий квартал 2004 року.- Київ, Міністерство палива та енергетики, 2004.- 40 с.

Окисление и самовозгорание твердого топлива / [Саранчук В. И., Русчев Д., Семененко В. К. и др.].- Киев: Наукова думка, 1994.- 264 с.

О природе самовозгорания угля / С. В. Подкопаев, В. Г. Потапов, И. А. Костюк [и др.] // Монография геотехнологий и управления производством XXI века. - Том 1: Подземная разработка месторождений полезных ископаемых. Шахтное строительство. Охрана труда. Противопожарная безопасность. Аэрология / [Под общей редакцией д-ра техн. н. Булгакова Ю. Ф. и академика АТН Украины проф. Гребенкина С. С.]. - Донецк, 2006. - с.77.

Основы практической теории горения: [ред. В. В. Померанцев].- Л.: Энергия, 1973.- 264 с.

Особенности термодеструкции углей слабовосстановленного и восстановленного типов Донецкого бассейна / Л. Ф. Бутузова, Г. П. Маценко, С. П. Маринов [и др.] // Химия твердого топлива. - 2002.- № 2. - С. 11- 14.

Откідач Д. М. Вибухобезпека зберігання та перероблення продукції сільськогосподарського виробництва. Теорія та практика / Д. М. Откідач, В. М. Альбощий. - Київ: УкрНДІГТБ МНС України, 2006.- 288 с.

Определение склонности углей к самовозгоранию / П. С. Пашковский, С. П. Греков, Я. Цыганкевич [и др.] // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 2000. - С. 10 - 16.

Пашковский П. С. Влияние химической активности и влажности угля на процесс самонагревания / П. С. Пашковский, С. П. Греков, И. Н. Зинченко // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 2007. - Вып. 44. - С. 17- 25.

Критерий оценки склонности угля к самовозгоранию / П. С. Пашковский, Б. И. Кошовский, А. Е. Калюсский [и др.] // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор»). - Донецк, 1990. - С. 99 - 106.

Пащенко Л. В. Исследование структурных особенностей Донбасса / Л. В. Пащенко, К. Е. Ковалев, Л. М. Крыпина // Химия и физика угля: Ин-т физ.-орган. химии и углехимии. - К., 1991. - С. 13 - 22.

Перов В. А. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых / Перов В. А., Андреев Е. Е., Биленко Л. Ф. - М.: Недра, 1990. - 301 с.

Перцев А. Ф. Комплексный показатель склонности к самовозгоранию скоплений угля / А. Ф. Перцев, В. К. Костенко, Г. А. Гусар // Горноспасательное дело: сб. научн. труд. (НИИГД «Респиратор») - Донецк, 1998.- С. 22- 27.

Петросян Р. А. Разработка методов и средств повышения взрывобезопасности ГРЭС КАТЭКа. Повышение взрывобезопасности топливоподачи электростанций / Р. А. Петросян, К. Я. Полферов, В. В. Соковиков // Отчет по научно-исследовательской работе (Арх. № 13740). - М.: ВТИ, 1989.

пожарная безопасность. Взрывобезопасность: Справочник / [сост. Баратов А. Н. и др.]. - М.: Химия, 1987. - 272 с.

Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Средства их тушения: Справочное издание: в 2 т. / [сост. Баратов А. Н., Корольченко А. Я., Кравчук Г. Н. и др.]. - М.: Химия, 1990. Т.1. - 1990. - 496 с.

пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Средства их тушения: Справочное издание: в 2 т. / [сост. Баратов А. Н., Корольченко А. Я., Кравчук Г. Н. и др.]. - М.: Химия, 1990. Т.2. -1990. - 384 с.

Правила пожарной безопасности в компаниях, на предприятиях и в организациях энергетической отрасли украины. Утверждены приказом министерства топлива и энергетики украины от 26 июля 2005 года n 343 - Киев:, 2005. - 186 с.

Прогноз и профилактика эндогенных пожаров / [В. С. Веселовский, Л. П. Виноградова, Г. Л. Орлеанская и др.]. - М.: Наука, 1975. - 160 с.

Процесс воспламенения угольной пыли в одномерном пылевоздушном потоке / Д. М. Хзмалян, Т. В. Виленский, М. Л. Краснов [и др.] // Теплоэнергетика. - 1964. - № 6. - с. 85- 87.

расчет и проектирование пылеприготовительных установок котельных агрегатов. РУ-32. - Ленинград, 1971. - 310 с.

Руководство по предупреждению и тушению эндогенных пожаров на угольных шахтах Украины. - Донецк: НИИГД. - 2001. - 216 с.

Самовозгорание промышленных материалов / [В. С. Веселовский, Н. Д. Алексеева, Л. П. Виноградова и др.]. - М.: Наука, 1964. - 246 с.

Померанцев В. В. Самовозгорание и взрывы пыли натуральных топлив / В. В. Померанцев, С. Л. Шагалова, В. А. Резник, В. В. Кушнаренко - Л.: Энергия, 1978. - 144 с.

Исследование кинетики низкотемпературного окисления склонных и не склонных к самовозгоранию углей Донбасса / В. И. Саранчук, Л. Я. Галушко, Л. В. Пащенко [и др.] // Химия твердого топлива. - 1981. - № 6. - С. 23 - 27.

Саранчук В. И. Теоретические основы самовозгорания угля / В. И. Саранчук, Х. А. Баев. - М.: Недра, 1976. - 151 с.

Саранчук В. И. Исследование кинетики низкотемпературного окисления длиннопламенных углей Донбасса / В. И. Саранчук, Л. В. Пащенко // Химия твердого топлива. - 1989. - № 1. - С. 17- 22.

Cepгo E. E. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых / Cepгo E. E. - М.: Недра, 1985. - 285 с.

Сівко В. Й. Обладнання підприємств промисловості будівельних матеріалів і виробів: підруч. / В. Й. Сівко, В. А. Поляченко. - К.: ТОВ “АВЕГА”, 2004.- 280 с.

Справочник по химии и технологии твердых горючих ископаемых / [Чистяков А. Н. и др.]. - СПб.: Синтез, 1996. - 174 с.

технічна експлуатація електричних станцій і мереж: ГКД 34.20.507-2003. - Офіц. вид. - Київ: М-во палива та енергетики України, 2003. - 597с. - (Нормативний документ Мінпаливенерго України. Правила).

Товаров В. В. Оптимальные размеры мелющих тел и их распределение в мельницах / В. В. Товаров, А. Ф. Шевченко // Цемент.- 1969. - № 6. - С. 8 - 9.

Физические основы самовозгорания угля и руд / [В. С. Веселовский, Л. П. Виноградова, Г. Л. Орлеанская и др.]. - М.: Наука, 1972. - 197 с.

Финаев Ю. А. Особенности горения натуральных твердых топлив с большим выходом летучих / Ю. А. Финаев // Горение твердого топлива. - Новосибирск: Наука, 1969. - С. 234 - 239.

Хзмалян Д. М. Исследование протекания процесса горения пылеугольных частиц / Д. М. Хзмалян, Т. В. Виленский // Кинетика и аэродинамика процессов горения топлив. - М.: Наука, 1969. - С. 102 - 110.

Хитрин Л. Н. Физика горения и взрыва / Хитрин Л. Н. - М.: Изд-во МГУ, 1957. - 442 с.

Шаровар Ф. И. Методы раннего обнаружения загораний / Шаровар Ф. И. - М.: Стройиздат, 1988.

Эксперименталъная проверка гипотезы о механохимической деструкции твердых углеводородов с образованием газовой фазы при внезапных выбросах угля и газа / Г. Д. Фролков, А. Ф. Липчанский, А. Г. Фролков [и др.] // Безопасность труда в промышленности. - 2000. - № 9. - С. 6 - 11.

Яворский И. А. Физико-химические основы горения твердых ископаемых топлив и графитов / Яворский И. А. - Новосибирск: Наука, 1973. - 251 с.

Bhat Saurabh, Agarwal Pradeep K. Влияние конденсации влаги на самовозгорание угля / Bhat Saurabh, Agarwal Pradeep K. // Fuel. - 1996.- 75, № 13. - С. 37 - 41.

Chen Y. Механизм воспламенения углей разной стадии метаморфизма / Chen Y., Mori S., Pan W.P. // 8-th Int. Conf. Coal Sci., Oviedo, Sept. 10-15, 1995. - Oviedo, 1995. - С. 237- 245.

Clemens A. H., Matheson T. Спонтанное нагревание в углях Новой Зеландии / Clemens A. H., Matheson T. // 8-th Int. Conf. Coal Sci., Oviedo, Sept. 10-15, 1995. - Oviedo, 1995. - С. 38 - 42.

Deng Jun, Xu Jingcai, Zhang Yingdi, Li Li. Экспериментальный и математический анализ кратчайшего периода самовозгорания угля / Deng Jun, Xu Jingcai, Zhang Yingdi, Li Li // Meitan xuebao - J.Qf China Coal Soc. - 1999. - 24, № 3. - С. 114 - 127.

Liu Jian, Wang Jiren, Sun Baozheng. Изучение теории энергии активации угля / Liu Jian, Wang Jiren, Sun Baozheng // Meitan xuebao = J.Qf China Coal Soc. - 1999. - 24, № 3.

Lemos de Sousa M. J., Pinheiro H. J. Обнаружение, мониторинг и прогнозирование окисления и выветривания угля от добычи до применения с учетом самовозгорания. Представление проекта / Lemos de Sousa M. J., Pinheiro H. J. // 14-th International Coal Preparation Congress and Exhibition, Sandton, 11-15 March, 2002. - Johannesburg.- S.Afr Inst. Mining and Met, 2002.

Pashchenko L. V., Saranchuk V. J., Galyshko L. V., Khazipov V. A. Склонность к низкотемпературному окислению и несклонность к самовозгоранию углей Украины восстановленного и невосстановленного типа с атмосферным кислородом // 8-th Int. Conf. Coal Sci., Oviedo, Sept. 10-15, 1995. - Oviedo, 1995.

Pilarczyk E., Leonhardt P., Wanzl W. Характеристики углей относительно их тенденции к самовоспламенению / Pilarczyk E., Leonhardt P., Wanzl W. // 8-th Int. Conf. Coal Sci., Oviedo, Sept. 10-15, 1995. - Oviedo, 1995.

Wu Zhenghua, Xu Ling, Wang Zhongzhi, Zhang Zengrui. Влияние катализаторов на температуру воспламенения каменного угля / Wu Zhenghua, Xu Ling, Wang Zhongzhi, Zhang Zengrui // Fuel. - 1998. - 77, № 8. - С. 13 - 21.

Додаток А

Програма рішення задачі рівняння теплового балансу

Программа TeplBalans Project складається із головного файла, що виконується Tepl.adb та двох файлів з визначеннями: TBMain_definition.adb и TBElFunk.ads.

-- TeplBalans Project

-- Morozov

-- TBMain_definition.adb

------------------------------

package TBDMain_definition is

type matrix is array(integer range <>,integer range <>) of Long_float;

type vector is array(integer range<>) of Long_float;

end TBMain_definition;

-- TeplBalans Project

-- Morozov