Друга фаза композитів на основі міді, що виготовлені методом осадження у вакуумі

Переваги дисперсно-зміцнених композиційних матеріалів над традиційними сплавами. Розрахунок розміру часток по електронно-мікроскопічним знімкам. Структура бінарних дисперсно-зміцнених композитів на основі міді вакуумного походження у вихідному стані.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.06.2011
Размер файла 6,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Чисельність співробітників для проведення НДР установлюється згідно зі штатним розкладом.

Основний фонд заробітної плати всіх, хто приймає участь у проведенні НДР, наведений у табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Витрати по заробітній платі

Склад

виконавців

Кількість

працівників

Оклад

на місяць, грн

Кількість

місяців

роботи

Сума, грн

Керівник НДР

1

844

4 місяця

3376

Виконавець

1

175

4 місяця

700

Разом

4076

Основний фонд заробітньої плати визначається за формулою (5.1):

Зосн = Р•М•Ч,

(5.1)

де Р - кількість людин даної посади;

М - оклад на місяць;

Ч - кількість місяців роботи.

5.3 Розрахунок додаткової заробітної плати

дисперсний мікроскопічний композит вакуумний

Додаткова заробітна плата складає 40% від основної, и визначається за формулою (5.2):

Здод = 0,4•4076=1630,4 грн.

(5.2)

5.4 Розрахунок відрахувань у фонд соціального страхування

Відрахування у фонд соціального страхування складають 37% від основної та додаткової заробітної плати, і визначаються за формулою (5.3):

Всоц стр = 0,37•(Зосндод)

(5.3)

Всоц стр = 0,37 (4076+1630,4)=2111,4 грн.

Сумарна заробітна плата визначається за формулою 5.4:

Зсумосндодсоц стр

(5.4)

Зсум=4076+1630,4+2111,4=7817,8 грн.

5.5 Розрахунок витрат на матеріали

Витрати на матеріали, що використовуються при виконанні дипломної роботи наведені в табл. 5.2

Таблиця 5.2 - Витрати на матеріали

Найменування

матеріалу

Одиниця

виміру

Кількість

Ціна за

одиницю, грн.

Сума, грн.

Папір

для креслення

лист

5

1

5

Папір

пачка

1

15

15

Олівець

шт.

1

0,5

0,5

Лінійка

шт.

1

0,5

0,5

Маркер

шт.

1

4

4

Фотоплівка

шт.

1

10

10

Друк фотографій

шт.

70

1

70

Гумка

шт.

1

0,5

0,5

Електроліт

л.

0,2

50

10

Фольга Cu-W, Cu-Ta, Cu-Mo

грам

1,5

80

120

Всього

235,5

5.6 Розрахунок витрат на електроенергію

Витрати на електроенергію, що споживає обладнання, визначаються за формулою (5.5):

Ве.= М•Тр•К•Ц,

(5.5)

де М-потужність обладнання;

Тр-час роботи;

К-коефіцієнт використання, (0,9);

Ц-ціна 1 кВт.

У відповідності з переліком обладнання, що використане в роботі, складена табл. 5.3.

Таблиця 5.3 - Обладнання що використовується

Найменування

обладнання

Потужність,

кВт

Час роботи, г

Витрати електроенергії

Мікроскоп металографічний МИМ-8

0,2

5

1

Прилад для вимірювання

мікротвердості ПМТ-3

0,2

5

1

Електронний мікроскоп

1

25

25

Установка для стоншення зразків

1

10

10

Комп'ютер

1

150

150

Разом

187

Таким чином, при ціні за 1 кВт·г електроенергії, що дорівнює 0,35 грн, загальна вартість електроенергії складає:

Взаг обл = 187?0,9?0,35=58,9 грн.

Витрати на електроенергію для освітлення визначаються за формулою (5.6):

Восв= ?S•Q•T•Cосв•K/ 1000,

(5.6)

де ?S - освітлювана площа, 32 м2;

Q - питома витрата електроенергії, 15 Вт/ м2;

К - коефіцієнт, що враховує одночасне горіння ламп, 0,8;

Т - години горіння, 160 г.;

Сосв - вартість 1 кВт·г, 0,35

Восв = 32•15•0,35•0,8•160/1000 = 21,5 грн.

Загальні витрати на електроенергію визначаються за формулою (5.7):

Взаг = Взаг обл + Восв.

(5.7)

Взаг =58,9+21,5=80,4 грн.

5.7 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизацією називають процес відшкодування зносу основних фондів. [17].

Амортизаційні відрахування - грошове вираження амортизації для одиниці устаткування в даній роботі визначаються за формулою (5.8):

Аобл =

(5.8)

де Оц - оптова ціна за одиницю обладнання;

На - норма амортизації;

Т - термін використання обладнання, міс;

В табл. 5.4 наведена вартість обладнання, що використане

Таблиця 5.4 - Вартість обладнання

Найменування

обладнання

Одиниці

виміру

Кількість

Вартість

Одиниці

Норма

амортизації

Строк використання, міс

Сума

амортизації

Приміщення

м2

32

400

10%

4

13,33

Мікроскоп металографічний МИМ-8

шт.

1

3000

15%

0,008

0,3

Електронний мікроскоп ПЕМ100

шт.

1

50000

15%

0,04

25

Прибор для вимірювання мікротвердості ПМТ-3

шт.

1

5000

15%

0,008

0,5

Установка для стоншення зразків

шт.

1

5000

15%

0,015

0,95

Комп'ютер

шт.

1

3000

15%

0,23

8,65

Разом

48,73

Аобл. =48,75 грн

Таким чином, амортизаційні відрахування на виробничі приміщення та технологічне обладнання приймаємо 48,75 грн за 4 місяця.

5.8 Розрахунок витрат на господарський інвентар

Амортизаційні відрахування на господарський інвентар за 4 місяці роботи визначаються за формулою (5.9):

Вгос інв од•На•М/12,

(5.9)

де Цод. - ціна інвентарю;

На - норма амортизації;

М - місяці роботи.

Кошторис витрат на господарський інвентар наведений у табл. 5.5

Таблиця 5.5 - Витрати на господарчий інвентар

Найменування інвентарю

Кількість одиниць

Вартість одиниці, грн.

Норма амортизації, %

Амортизаційні відрахування, грн.

Стіл

1

150

40

20

Стілець

1

60

40

8

Шафа

1

320

40

42,66

Всього

70,66

Таким чином амортизаційні відрахування на господарський інвентар приймаємо 70,66 грн за 4 місяця

5.9 Розрахунок витрат на опалення

Вартість 1м2 опалювальної площі за один рік складає 15 грн. Площа лабораторії складає 32 м2.

За один рік вартість опалення складає:

32•15=480 грн.

За чотири місяці роботи вартість опалення:

Воп = 480•4/12=160 грн.

5.10 Розрахунок витрат на воду

Витрати установки на воду визначаються за формулою (5.10):

Вв усв•Цв•П,

(5.10)

де Тв - дійсний фонд часу роботи установки, г;

Цв - вартість води, 0,95 грн.;

П - норма витрати води, м3.

Вв уст=35•0,95•0,063=2,1 грн.

Витрати працівників на воду визначаються за формулою (5.11):

Вв прац=n·Цв· N ·П,

(5.11)

де n - кількість працівників;

Цв - вартість води, 0,95 грн.;

N - кількість місяців роботи;

П - норма витрати води на одного працівника за місяць, м3.

Вв прац=2•0,95•4·1,25=9,5 грн.

Сумарні витрати на воду визначаються за формулою (5.12):

Вв сумв уст+ Вв прац.

(5.12)

Вв сум=2,1+9,5=11,6 грн.

Кошторис витрат на проведення дипломної роботи наведений у табл. 6.6.

Таблиця 5.6 - Кошторис витрат на проведення дипломної роботи

Витрати

Сума, грн

Основна заробітна плата

4076

Додаткова заробітна плата

1630,4

Відрахування соціальні витрати

2111,4

Витрати на матеріали

235,5

Витрати на електроенергію

80,4

Амортизаційні відрахування

48,75

Витрати на господарчий інвентар

70,66

Витрати на опалення

160

Витрати на воду

11,6

Всього

8424,71

Загальні витрати на дипломну роботу визначаються за формулою (5.13):

ЗНДР НДР•1,2,

(5.13)

де 1,2 - коефіцієнт, що враховує планові накопичення.

ЗНДР =8424,71·1,2=10109,65 грн.

Загальні передвиробничі витрати залежать від пайової участі організацій у розробці [20]. У середньому частка пошукових і прикладних досліджень складає 40% і визначається за формулою (5.14):

Кпередвироб =,

(5.14)

де охоплює Зпроекіспост

Кпередвироб =10109,65/0,4=25274,13 грн.

5.11 Розрахунок економічного потенціалу НДР

Економічний потенціал визначається за формулою (5.15):

Ент підпр·p·t,

(5.15)

де Кпідп - укрупнений норматив загальних трудових витрат;

t - тривалість даного дослідження, рік;

р - чисельність дослідників, що працюють над даною темою.

Ент = 75230,2·0,33 2·=49651,93 гр.

За умови наявності одного споживача даної НДР.

5.12 Види ефективності НДР у вищих навчальних закладах

Ефективність НДР у вищих навчальних закладах проявляється у взаємозв'язку і взаємодії декількох середовищ:

- навчального процесу;

- процесу проведення НДР;

- процесу створення й експлуатації нової техніки.

Тому оцінку ефективності варто здійснювати за наступними напрямками:

- загальнонаукова;

- навчально-дослідницька;

- економічна.

Загальнонаукова ефективність характеризується показниками, що відбивають взаємовідношення НДР вищого навчального закладу з наукою, вона характеризує рівень приросту нової науково-технічної інформації, що отримана в результаті проведення наукових досліджень і призначеної для подальшого розвитку науки [18].

Навчально-дослідницька ефективність обумовлена співвідношенням НДР з навчальним процесом. Вона характеризує ступінь впливу наукових досліджень на удосконалення навчального процесу: кваліфікацію професорсько-викладацького складу, методику й організацію процесу навчання, якість підготовки фахівця.

Економічна ефективність наукових досліджень проводиться у відповідності з «Методическими указаниями по комплексной оценке эффективности мероприятий, направленных на ускорение научно-технического прогресса (1987 г.)».

Загальнонаукова й навчально-дослідницька ефективність взаємозалежні і можуть бути виражені в бальній оцінці, тому їх можна об'єднати в єдиний показник - інтегральний з урахуванням високих коефіцієнтів.

5.13 Навчально-дослідницька ефективність

5.13.1 Розрахунок показника навчально-дослідницької діяльності

Показник навчально-дослідницької діяльності К1 визначається як сума приватних показників К1j, що характеризують різні ознаки навчально-дослідницької ефективності вузівських НДР і приведених до однієї розмірності за допомогою коефіцієнтів ознак Y1j за формулою (5.16):

К1 = Y1j ·К1j,

(5.16)

де К1j-приватний показник Y-тої ознаки навчально-дослідницької ефективності НДР;

Y1j - ваговий коефіцієнт j-тої ознаки навчальної ефективності НДР;

j-кількість приватних показників навчально-дослідницької ефективності НДР, j = 1, 2, m.

Приватні показники навчально-дослідницької ефективності НДР визначаються на основі бальної оцінки [19].

5.13.2 Розрахунок показника рівня відповідності НДР

Показник рівня відповідності НДР визначається за формулою (5.17):

К1.1 = ?1k,

(5.17)

Таблиця 5.7

Рівень відповідності

Бал ?1k

Цілком відповідає

1,0

Значною мірою відповідає

0,5

До деякої міри відповідає

0,2

Цілком не відповідає

0,0

К1.1 = 1,0.

5.13.3 Розрахунок показника ступеня участі викладачів в НДР

Показник ступеня участі викладачів в НДР визначається за формулою (5.18):

К1.2=,

(5.18)

де Qп - кількість викладачів, що беруть участь у виконанні даної теми, люд; Qп = 1;

Qз - загальна кількість виконавців даної теми, люд; Qз = 1;

К1.2 == 1.

5.13.4 Розрахунок показника ступеня участі студентів в НДР

Показник ступеня участі студентів в НДР визначається за формулою (5.19):

К1.3 =,

(5.19)

де Qг - кількість студентів, що беруть участь у виконанні даної теми, люд; Qг = 1.

К1.3 = 1.

5.13.5 Розрахунок показника рівня використання результатів НДР у курсових і дипломних проектах

Показник рівня використання результатів НДР у курсових і дипломних проектах визначається за формулою (5.20):

К1.4 = ,

(5.20)

де Qk - кількість курсових проектів, що виконані з використанням результатів даної НДР;

Qу - кількість дипломних робіт, що виконані з використанням результатів даної НДР;

К1.4 =2+0,4+1 =3,4.

5.14 Наукова ефективність

5.14.1 Розрахунок показника загальнонаукової ефективності НДР

Показник загальнонаукової ефективності НДР визначається за формулою (5.21):

К2 = Y2j· К2j,

(5.21)

де К2j - приватний показник j-тої ознаки загальнонаукової ефективності НДР;

Y2j - ваговий коефіцієнт j-тої ознаки загальнонаукової ефективності НДР;

5.14.2 Розрахунок показника рівня важливості НДР

Показник рівня важливості НДР визначається за формулою (5.22):

К2.1 = ?1k.

(5.22)

Таблиця 5.8-Рівень важливості дослідження

Рівень ознаки

Визначення рівня

Бал ?1k

Світовий

Робота, результати якої можуть бути використані в дослідженнях інших стран за даною проблемою

1,0

Вітчизняний

Робота, результати якої можуть бути використані в деяких галузях народного господарства

0,7

Галузевий

Робота, результати якої можуть бути використані тільки в масштабах конкретної галузі

0,4

Внутрішньо-інститутський

Робота, результати якої можуть бути використані тільки в масштабах конкретної організації

0,2

К2.1 = 1.

5.14.3 Розрахунок показника рівня новизни НДР

Показник рівня новизни НДР визначається за формулою (5.23):

К2.2 = ?2k.

(5.23)

Таблиця 5.9-Рівень новизни НДР

Рівень ознаки

Визначення рівня

Бал ?2k

Принципово нова

Робота не нова за постановкою задачі але заснована на застосуванні оригінальних методів дослідження

1,0

Відносно нова

Робота, що має елементи новизни в постановці задачі і методах дослідження

0,6

Традиційна

Робота виконана за традиційною методикою

0,2

К2.2 = 1.

5.14.4 Розрахунок показника рівня публікацій загальнонаукового значення за результатами НДР

Показник рівня публікацій загальнонаукового значення за результатами НДР визначається за формулою (5.24):

К2.3 = ,

(5.24)

де Q3k - кількість публікацій загальнонаукового значення К-того виду за результатами НДР, Q3k = 1;

?3k - бал К-того виду публікацій; (табл. 5.10);

Таблиця 5.10-Бал К-того виду публікацій

Вид публікацій

Кількість Q3k

Кількість ?3k

Q3k ?3k

Книга, монографія

1

1,0

1

Стаття в центральних виданнях

1

0,5

0,5

Стаття у виданнях організації

1

0,2

0,2

К2.3 = 1

5.15 Розрахунок інтегрального показника

Таблиця 5.11

з/с

Найменування

Позначення

Значення

К1j

Значення

Y1j

Сума

Показники навчальної ефективності

1

Показник рівня відповідності НДР

К1.1

1,0

0,15

0,15

2

Показник ступеня участі викладачів в НДР

К1.2

1,0

0,1

0,1

3.

Участь студентів в НДР

К1.3

1,0

0,15

0,15

4.

Використання результатів НДР у курсових і дипломних проектах

К1.4

4,4

0,1

0,44

Всього

0,84

Показники наукової ефективності

1.

Важливість НДР

К2.1

1

0,2

0,2

2.

Новизна НДР

К2.2

1

0,15

0,15

3.

Публікації загальнонаукового значення

К2.3

1

0,25

0,25

Всього

0,6

В моїй роботі отримані такі значення коефіцієнтів: К1 = 0,84; К2 = 0,6; що свідчить про достатній рівень даної роботи.

5.16 Мережні методи планування і керування

При плануванні і проведенні науково-дослідних робіт доцільно використовувати мережні методи планування [21].

Планування припускає побудову мережної моделі - комплексу взаємозалежних робіт, що визначає послідовність і терміни виконання окремих робіт для того, щоб весь комплекс робіт був виконаний з мінімальними витратами.

Етапи планування мережної моделі містить у собі наступні операції:

1) виявлення й опис усіх робіт, необхідних для виконання дипломної роботи;

2) установлення взаємозв'язку і послідовності виконання робіт;

3) індексація робіт;

4) визначення тривалості кожної роботи.

Отримані дані, що є вхідними параметрами мережного графіка, наведені у табл. 5.12.

Мережний графік, побудований на основі вхідних характеристик мовою робіт, наведений на рис. 5.1

5.17 Мережне планування. Розрахунок параметрів мережного графіку

До розрахункових параметрів мережного графіка відносяться:

1) тривалість критичного шляху;

2) ранній початок j-тої роботи;

3) раннє закінчення j-тої роботи;

4) пізній початок j-тої роботи;

5) пізнє закінчення j-тої роботи;

6) повний резерв мережного графіка;

7) вільний резерв робіт.

Критичний шлях Ткр. дорівнює сумі робіт з максимальною тривалістю від початку науково-дослідної роботи до її закінчення.

Ткр = 121 дн.

Ранній початок j-тої роботи визначається за формулою (5.25):

Рjп = max·(Рiп + di),

(5.25)

де і - індекс попередньої роботи;

j - індекс наступної роботи;

Ріп - ранній початок попередньої роботи;

dі - тривалість попередньої роботи.

Раннє закінчення j-тої роботи визначається за формулою (5.26):

Рjз = Рjп + dj.

(5.26)

Пізній початок j-тої роботи визначається за формулою (5.27):

П jп = Ткр - Рjз,

(5.27)

де Ткр - тривалість критичного шляху;

Рjз - раннє закінчення j-тої роботи у зворотному порядку, для його визначення використовують регресивний графік.

Пізнє закінчення j-тої роботи визначається за формулою (5.28):

П jз = П jп + dj,

(5.28)

Повний резерв мережного графіку - це резерви часу робіт, що не лежать на критичному шляху і отже, мають раннє і пізніше початок. Повний резерв j-тої роботи визначається за формулою (5.29):

Riп = Пiп - Рiз.

(5.29)

Вільний резерв мережного графіку - це резерв часу робіт, що можуть бути закінчені за раннім терміном, а наступна за ним робота може бути почата за раннім терміном. Вільний резерв j-тої роботи визначається за формулою (5.30):

Рiв = Рiп - (Рiз + ti).

(5.30)

Результати розрахунку параметрів мережного графіку зведені в табл. 5.12.

6. Охорона праці і навколишнього середовища

6.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Розглядаючи питання охорони праці, треба мати на увазі всі моменти процесу праці і його стадії, тобто зародження наукового задуму, дослідницько-експериментальної роботи, проектування, виготовлення, реконструкція, експлуатація. Такий підхід до охорони праці забезпечує безпеку виробничого процесу, як при створенні продукції, так і при подальшому її використанні.

Щоб забезпечити безпеку роботи, збереження здоров'я і працездатності людини необхідно керуватися спеціально розробленими нормами і актами соціально-економічних, організаційних і гігієнічних заходів. Технічний процес металургії змінює умови, характер і зміст праці. Спорудження нових цехів, агрегатів і устаткування великої потужності, перехід на інтенсивні методи ведення технологічних процесів ускладнює взаємовідносини в системі «людина - машина», виникає ряд задач, пов'язаних із забезпеченням здоров'я і безпечних умов праці.

Основною задачею охорони праці є зменшення вірогідності захворювань або ураження робітників з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Охорона праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності на підприємстві, тому одним з особливо важливих заходів є розробка нових методів і засобів боротьби з небезпечними і шкідливими чинниками, такими як шум, висока напруга, електричний струм, вібрація, шкідливі речовини.

Охорона праці встановлена і регламентується Конституцією України (28.06.96), Кодексом законів про працю України (1991), законом України «Про охорону праці» (21.11.2002) [20].

Захист навколишнього середовища в наш час розглядають як комплекс заходів, які здатні забезпечити єдність екологічної політики - економічного і соціального розвитку народного господарства зокрема. Охорона навколишнього середовища - це комплекс заходів, які націлені на раціональну взаємодію між діяльністю людини і охороною природи, забезпечуючи збереження і відновлення природних ресурсів, попереджуючих прямий і непрямий вплив результатів діяльності людини на природу.

На Україні прийнятий ряд законів про охорону навколишнього середовища, [21] сформована система по захисту природи і раціональному використанню природних ресурсів, що передбачає систему стандартів охорони праці.

Темою дипломної науково-дослідницької роботи є «Друга фаза композитів на основі міді, що отримані методом осадження у вакуумі». Дана робота проведена в металографічній лабораторії кафедри «Металознавство і термічна обробка металів» НТУ «ХПІ».

При виконанні науково-дослідницької роботи застосовувалось таке обладнання: мікротвердомір ПМТ-3, прилад для стоншення зразків ПТФ-2, мікроскоп електронний, мікроскоп МІМ-7.

Питання охорони праці і навколишнього середовища розглянуті для забезпечення здорових і безпечних умов праці дослідника на робочому місті.

6.2 Виробнича санітарія

З урахуванням вимог ГОСТ 12.0.003-74* [22] в приміщенні лабораторії при виконанні науково-дослідницької роботи можливі небезпечні і шкідливі виробничі чинники, наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників в приміщенні лабораторії

Небезпечні і

шкідливі виробничі чинники

Джерела

виникнення

Нормований параметр

Характер дії

Заходи для забезпечення нормованих параметрів не вище допустимих

1. Електричний струм

Лабораторне устаткування що живиться від мережі

U, В; I, А

Електричні травми, електричні удари

Конструктивні: ізоляція, огорожа; Схемно-конструктивні:

занулення, захисне заземлення

2. Неякісне освітлення в лабораторії

Прибори для освітлення

Еmin, лк;

КПО, %

Органи зору

Застосуван-ня більш раціональ-них систем освітлення

3. Шкідливі речовини

Протравлен-ня шліфів, шліфувальні станки

ГДК, мг/м?

Захворювання легень, опік

Приточно-витяжна вентиляція, герметизація

При виконанні науково-дослідницької роботи не вимагається постійної фізичної напруги або підняття і перенесення важких речей, тому робота дослідника відноситься до легких фізичних робіт категорії 1б. Енерговитрати організму (витрати енергії при виконанні роботи) - (121 - 150 ккал/г): (140-174 Вт).

Згідно вимогам ГОСТ 12.1.005-88 [23] в приміщенні металографічної лабораторії передбачені допустимі параметри мікроклімату, наведені в таблиці 6.2. з урахуванням періоду року і категорії робіт по фізичній тяжкості.

Дані метеорологічні умови досягнуті за допомогою природної і штучної вентиляції (приточно-витяжна), в холодний період року опалювання, згідно СНиП 2.04.05-91 [24] опалювання здійснено від тепломережі.

Таблиця 6.2 - Допустимі норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря у виробничому приміщенні лабораторії

Період року

Категорії робіт

Температура, ?C

Відносна вологість, %,

не більше

Швидкість руху повітря, м/с,

не більше

Холодний

Легка - 1б

20-24

75

0,2

Теплий

Легка - 1б

21-28

60 (при 27 ?C)

0,1 - 0,3

В процесі експерименту можливе виділення шкідливих речовин у вигляді парів і аерозолів, що утворюються при отриманні і дослідженні зразків. Перелік шкідливих речовин і їх гранично-допустимі концентрації (ГДК) згідно вимогам ГОСТ 12.1.005-88 [23] наведені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони лабораторії

Шкідливі речовини

ГДК, мг/м?

Клас безпеки

Ортофосфорна кислота

5

ІІІ

Забезпечення ГДК в приміщенні лабораторії досягнуто використанням приточно-витяжної вентиляції згідно з СНиП 2.04.05-91 [24].

В лабораторії передбачено природне і штучне освітлення. Природне освітлення приміщення - бічне одностороннє. Якнайменший розмір об'єкту розрізнення від 0,5 до 1 мм, тому зорові роботи, що виконуються на робочому місці відносяться до IV розряду, під розряду «в» згідно СНиП II-4-79 [25].

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості - КПО (еІІІ), %.Нормативне значення КПО для IV - «в» розряду зорових робіт згідно СНиП II-4-79 [25] складає еIII = 1,5%. Оскільки дипломна робота виконана на Україні (м. Харків - IV-й світловий пояс), тому що нормативне значення КПО визначено по формулі:

eIV = еIII·m·c (6.1)

де еIII - значення КПО світлового клімату для третього поясу, дорівнює 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату, дорівнює 0,9;

c - коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,85;

еIV = 1,5·0,9·0,85 = 1,15%

Реалізація КПО в лабораторії досягнута шляхом розрахунку площі світлових отворів у стадії проектування будівлі в цілому.

Штучне освітлення в приміщенні - комбіноване і загальне рівномірне. Нормованою величиною штучного освітлення є мінімальне значення освітленості (Еmin, лк). Згідно СНиП II-4-79 [19] для IV - «в» розряду зорових робіт середній точності, контраст об'єкту розрізнення з фоном - середній, характеристика фону - середній; нормативне значення мінімальної освітленості складає 200 лк при загальному і 400 лк при комбінованому освітленні.

Реалізація мінімальної освітленості в лабораторії досягнута використанням в якості джерела світла люмінесцентних ламп ЛБ80-4 та володіючих великою світловіддачею і спектром світла, близьким до природного освітлення.

Розрахунок штучного освітлення у приміщенні лабораторії.

Штучне освітлення в лабораторії-загальне рівномірне. Для даного розряду зорових робіт, виконуваних в лабораторії відповідає контраст об'єкта розрізнення-середній, фон-середній. Нормованою величиною штучного освітлення є мінімальна освітленість, що для проектованої ділянки становить Еmin=200 лк 25.

Вибір джерел світла залежить від наступних факторів: будівельні параметри, архітектурно-планувальні рішення, стан повітря, дизайн.

Лампи накалювання - малоекономічні, мають світловіддачу до 26 лм / Вт і термін служби до 100 годин, але при роботі спотворюють спектр, нагріваються.

Люмінесцентні лампи мають світловіддачу 75 лм / Вт і термін служби 1000 г. також характеризуються гарною передачею кольору, але разом з тим вони дорогі, вимагають спеціального обслуговування, мають складну систему пуску, шумлять і іноді мерехтять. Важко утилізуються.

У приміщеннях з висотою стелі 7 м і вище застосовуються лампи типу ДРЛ. Тому що вони могутніші й мають світловіддачу до 90 лм / Вт.

Висота лабораторії 4 м тому вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ80-4.

Фл = 4960 лм

Робимо розрахунок числа світильників у приміщенні лабораторії із формулою 5.2

,

(5.2)

де Еmin - задана мінімальна (нормована) освітленість, лк. Еmin = 200 лк;

k - коефіцієнт запасу, приймаємо 1,6, тому що запиленість значно нижче 1 мг/м3, відсутність пар кислот і лугів;

S - освітлювана площа, м2, S=8·4=32 м2;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості, характеризує нерівноваженість освітленості і є функцією багатьох змінних, але найбільшою мірою залежить від відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти (L/h),

Для люмінесцентних ламп приймаємо z = 1,1;

n - число ламп у світильнику, n = 2 шт.

? - коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.

Для визначення ? знаходимо індекс приміщення й попереднього коефіцієнта відбиття поверхні приміщення: стелі ?п = 70%, стін ?с = 50%, підлоги ?р = 30% для даного виду приміщення.

Індекс приміщення

i=AB/h·(A+B),

(5.3)

де A, B, h - довжина, ширина, і розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.

h=H - hсв - hрп,

(5.4)

де H - геометрична висота приміщення, м;

hсв - звис світильника (довжина штанги або шнура, на яких він висить), м; hcв=0,2…0,8 м, прийнято hсв=0,4;

hрп - висота робочої поверхні від рівня підлоги, м; hрп=0,8…1,0 м, прийнято hрп =0,8 м.

h=4-0,4-0,8=2,8,

i=8·4/2,8 (8+4)=0,95

Тоді коефіцієнт використання світлового потоку для люмінесцентних ламп беремо 37%

Визначаємо кількість світильників за формулою 5.5

,

(5.5)

N=200·1,6·32·1,1/ 4960·2·0,37=3,1 св.

Прийнято 3 світильника.

Розрахунок штучного освітлення призведений методом коефіцієнта використання світлового потоку. Визначена кількість світильників та потужність ламп, що необхідні для забезпечення нормованої освітленості у приміщенні лабораторії.

6.3 Міри безпеки

Все технологічне устаткування, що використовується в ході проведення дипломної науково-дослідницької роботи, живиться від електричної мережі. Особливу увагу приділено питанням електробезпеки.

Приміщення лабораторії по небезпеці ураження людей електричним струмом відповідно до вимог ПУЭ-87 [26], відноситься до класу приміщень з підвищеною небезпекою, оскільки в приміщенні є можливість одночасного дотику людини до металевих будівель (труби водопроводу), що мають з'єднання з землею з одного боку, і металевому корпусу електроустаткування - з іншого.

Устаткування застосоване для досліджень, має живлення низько- і високовольтне. Клас встановленого устаткування в лабораторії засобом захисту від ураження електричним струмом згідно ГОСТ 12.2.007-75* [27]:

1 - для низьковольтної сторони і 01 - для високовольтної.

Технічне устаткування живиться від трифазної чотирьох дротяної мережі змінного струму з напругою 380/220 В з промисловою частотою 50 Гц з глухо заземленою нейтраллю. Таким чином, низьковольтна частина установки занулена, а високовольтна заземлена по ГОСТ 12.1.030-81* [28].

Конструктивними заходами електробезпеки служить ізоляція токоведучих частин і використання кожухів на електроустаткуванні для захисту від випадкового дотику до токоведучих елементів установок, застосування закритих конструкцій, вимикачів і перемикачів, рубильників з приводом важеля згідно ГОСТ 12.1.019-79* [29].

6.4 Пожежна безпека

Причини пожеж технічного характеру, які можуть виникнути в приміщенні термічної лабораторії:

· спалах легкозаймистих і горючих рідин;

· порушення технологічного процесу;

· несправність електроустаткування (коротке замикання, перевантаження і великі перехідні опори);

· недотримання графіка планового ремонту;

· ремонт устаткування на ходу.

Приміщення лабораторії, де проведена дипломна науково-дослідницька робота, згідно НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) [30] по пожежній і вибухопожежній небезпеці відноситься до категорії В-пожежонебезпечна, оскільки в лабораторії знаходяться тверді речовини і матеріали, що згорають. Необхідний ступінь вогнестійкості будівлі, в якій знаходиться приміщення термічної лабораторії ІІ, згідно ДНБ В.1.1-7-2002 [31].

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91* [32] пожежна безпека в лабораторії забезпечена системою запобігання пожежі (СЗП), системою протипожежного захисту (СПЗ) і організаційними заходами. В якості СЗП передбачено:

- робота на справних установках;

- можливе вживання негорючих матеріалів, речовин;

- вживання захисних кожухів для запобігання займання електроустаткування.

Джерела забруднення води, повітря, землі відсутні, тому що названі речовини не перевищують нормативних значень.

Дотримання вищевказаних нормативних параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів дозволяє забезпечити безпечні умови роботи дослідника на робочому місці.

6.5 Захист навколишнього середовища

При проведенні дипломної науково-дослідницької роботи шкідливої дії на оточуюче середовище не виявилено, оскільки в процесі експериментів не відбувався викид шкідливих речовин в атмосферу ГОСТ 17.2.3.02 - 78 [33]. Енергетичного забруднення навколишнього середовища не відбувалося.

Відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02-78 [33] вода, що використовується для охолодження, прямує в каналізацію, а звідти - на міські очисні споруди. Забруднення води в процесі експерименту не відбувалося [34].

Висновки

1. Виявлено, що у вихідному конденсованому стані структура фольг Cu-Mo, Cu-W, Cu-Та, Cu-Co, Cu-Fe є двофазною.

2. Метод спільного осадження у вакуумі нерозчинних компонентів, що випарені з різних джерел, дозволяє отримати гетерофазну нанодисперсну структуру. Застосування у якості другого компоненту Ta, Mo, W, які не розчиняються у міді, дозволяє збільшити дисперсність виділень.

3. Встановлено, що деградація структури у вивчених системах відбувається у певній послідовності, але швидкість процесу залежить від розчинності другого компоненту в матриці та від його атомного радіусу.

4. Зміни у зернистій структурі матриці корелюють із зміною морфології часток, хоча значно запізнюються у відношенні до них. Найбільшою структурною стабільністю володіють композити на основі системи Cu-Ta.

Список джерел інформації

1. Бочвар А.А. Металловедение. Изд. 5-е М., Металлургиздат, 1956 г.

2. Бернштейн М.Л. Термомеханическая обработка металлов и сплавов. М., «Металлургия», 1968. Т. I.

3. Электронно-микроскопические исследования структуры жаропрочных сплавов и сталей. Сб. сталей под ред. С.Т. Кишкина. М., «Металлургия», 1969

4. Захаров М.В., Захаров А.М. Жаропрочные сплавы. М., «Металлургия», 1972.

5. Котрелл А.Х. Дислокации и пластическое течение в кристаллах. Пер. с англ. М.: Металлургиздат, 1958.

6. Мартин Дж., Доэрти Р. Стабильность микроструктуры металлических систем. Англия, 1976. Пер. с англ. ? М.: Атомиздат, 1978.

7. Микромеханизмы дисперсионного твердения сплавов. Дж. Мартин: Пер. с англ. - М.: Металлургия, 1983.

8. Дисперсноупрочненные материалы. Портной К.И., Бабич Б.Н. Серия «Успехи современного металловедения». М., Металлургия, 1974

9. Горелик С.С. Рекристаллизация металлов и сплавов, М.: Металлургия, 1978

10. Уманский Я.С., Скаков Ю.А., Иванов А.Н., Расторгуев Л.Н. Кристалло-

графия, рентгенография и электронная микроскопия. - М: Металлургия, 1982.

11. Пилянкевич А.Н. Практика электронной микроскопии.-М.: Машгиз, 1961.

12. Фрактография и атлас фрактограмм. Справочник/ Под ред. Дж. Феллоуза.-М.: Металлургия, 1982.

13. Практические методы в электронной микроскопии/ Под ред. Одри М. Глоэра. - Л.: Машиностроение, 1980.

14. Томас Г., Гориндж М.Дж. Просвечивающая электронная микроскопия.-М.: Наука, 1983.

15. Металловедение и термическая обработка стали. В 3-х т./ Под ред. Бернштейна М.Л., Рахштадта А.Г. - Т.1. Методы испытаний и исследования. - В 2-х кн. Кн. 1. - М.: Металлургия, 1991.

16. Экономика предприятия II, под ред. Горфинкеля В., Купринова Е.М. - Юнити, 1996.

17. Организация и планирование производственных предприятий. Под ред. Войталовского В.М. и др. СПБ ХЭФ, 1996.

18. Яковлев А.И. Социально - экономическая эффективность нововведений в условиях рынка, Киев, Украина.1995.

19. Покропивний С.Ф. и др. Экономика предприятия, учебник в двух томах, Киев, «Хвиле - Прес», 1995.

20. Збірник законів «Охорона праці». Київ: 2003. -120 с.

21. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек: учеб. пособие для студентов вузов. - М.: Высш.шк., 1980. -424 с.

22. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация - Введ. 01.01.76. Изменен 1978.

23. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

24. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.:Стройиздат, 1987. - 110 с.

25. СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. - 48 с

26. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 648 с.

27. ГОСТ 12.2.007-75*. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.78. Изменен в 1988 г.

28. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.07.82. Изменен в 1987 г.

29. ГОСТ 12.1.019-79*. ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80. Изменен в 1986.

30. НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86). Нормативний акт пожежної небезпеки. Визначення категорій будівель і споруд по вибухопожежної і пожежній безпеці. - М.: 1991.

31. ДНБ В.1.1-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К.: 2003. - 41 с.

32. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.92.

33. ГОСТ 17.2.3.02-78. ССОП. Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленных предприятий. - Введ. 01.01.80.

34. Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами. - М: Изд-во Минздрава СССР, 1975.

35. Закон Украины «О гражданской обороне Украины». - Введ. 01.04.91.

36. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона. - М.: Высшая школа, 1986.

37. Депутат О.П., Ковалєнко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. полковника Франчука В.С. - Львів, Афіша, 2000 - 336 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Зернинна структура металів, її вплив на властивості сплавів і композитів. Закономірності формування зернинної структури в металевих матеріалах з розплаву і при кристалізації з парової фази. Розрахунок розміру зерна по електронно-мікроскопічним знімкам.

    дипломная работа [646,5 K], добавлен 19.06.2011

  • Основні принципи підвищення зносостійкості порошкових матеріалів на основі заліза. Вплив параметрів гарячого штампування на структуру і властивості отримуваних пористих заготовок. Технологія отримання композитів на основі системи карбід титану-сталь.

    дипломная работа [4,8 M], добавлен 27.10.2013

  • Вплив мінеральних наповнювачів та олігомерно-полімерних модифікаторів на структурування композиційних матеріалів на основі поліметилфенілсилоксанового лаку. Фізико-механічні, протикорозійні, діелектричні закономірності формування термостійких матеріалів.

    автореферат [29,3 K], добавлен 11.04.2009

  • Субмікрокристалічні та нанокристалічні матеріали на основі Fe і Cu. Методи підвищення міцності, отримання субмікро і нанокристлічних матеріалів. Вплив технологічних параметрів вакуумного осадження на формування структур конденсатів. Вимір мікротвердості.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 20.06.2011

  • Структура, властивості та технології одержання полімерних композиційних матеріалів, методика їх вимірювання і виготовлення. Особливості лабораторного дослідження епоксидної смоли, бентоніту, кварцового піску. Визначення якостей композиційних систем.

    курсовая работа [10,8 M], добавлен 12.06.2013

  • Вплив домішок на властивості міді, її фізичні та механічні властивості. Вибір способу зварювання. Ручне дугове зварювання графітовим електродом. Зварювання під флюсом. Механічні властивості дроту. Розроблення зварювальних кромок. Термічна обробка.

    контрольная работа [228,7 K], добавлен 16.06.2016

  • Будова, властивості і класифікація композиційних матеріалів – штучно створених неоднорідних суцільних матеріалів, що складаються з двох або більше компонентів з чіткою межею поділу між ними. Економічна ефективність застосування композиційних матеріалів.

    презентация [215,0 K], добавлен 19.09.2012

  • Історія відкриття, властивості і способи синтезу фулеренів. Технологія отримання металл-фулеренових плівок методом конденсації у вакуумі і електрохімічного осадження. Фізичні і електричні властивості метал-фулеренових плівок, сфера їх вживання.

    дипломная работа [4,3 M], добавлен 10.10.2014

  • Точність складання на основі принципів повної чи неповної взаємозамінності в масовому і великосерійному виробництвах. Переваги пневмоінструменту у порівнянні з електроінструментом. Притирання при складанні для одержання точного розміру потрібних деталей.

    реферат [314,8 K], добавлен 07.08.2011

  • Структура композиционных материалов. Характеристики и свойства системы дисперсно-упрочненных сплавов. Сфера применения материалов, армированных волокнами. Длительная прочность КМ, армированных частицами различной геометрии, стареющие никелевые сплавы.

    презентация [721,8 K], добавлен 07.12.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.