Електролітичне цинкування

Характеристика деталей, вибір виду і товщини покриття при розробці технологічного процесу одержання цинкового покриття. Розрахунки кількості хімікатів і води для приготування електролітів, анодів для ванн електрохімічної обробки, витяжної вентиляції.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.08.2011
Размер файла 213,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Промивні стічні води, що утворюються після кожної технологічної операції містять значну кількість хімічних речовин, що надходять на цехові очисні споруди. Для розробки методів очистки і розрахунків необхідної кількості нейтралізуючих реагентів і устаткування необхідно знати кількість стічної води і концентрацію хімікатів у ній.

Обчислення викидів по кожному хімікату за 1 год роботи лінії виконують за формулою:

SJ = Cij. Bi . Fг /1000

де SJ - викиди по кожному хімікату за 1 год роботи лінії, кг/год;

Сij - концентрація j хіміката в i ванні, після якої йде промивка;

Ві - питома норма виносу електроліту підвіскою або барабаном;

Fг - годинна програма лінії.

Кількість викиду по кожному хімікату за рік складає:

Pj = Sj . KF /Fг

де Pj - викид по кожному хімікату, кг;

KF - річна продуктивність лінії, м2.

Кількість води, що надходить у збірні ємкості за 1 год беремо з розрахунків витрат води на промивні операції для проточних ванн Ai і збільшуємо в 1,5 рази для компенсації зміни тиску у водопроводі, в 1,15 разів для компенсації витрат води на допоміжні операції корегування та очистки ванн:

A0 = Ai . 1,5 . 1,15

Кількість стічної води, що надходить на очисні споруди за рік, визначена при розрахунках витрат води на промивні операції.

Концентрація кожного хімікату в стічній воді за 1 год роботи лінії складає:

S1j = Sj / A0

Для проведення розрахунків основні вихідні дані оформляємо у вигляді табл. 3.6.

Розрахунки проводяться окремо для кислотно-лужних, хромових і ціанистих стоків.

Для проведення розрахунків необхідно знати:

- годинні витрати води проточними ваннами по кожній технологічній операції, дм3;

- питомі норми виносу електролітів підвіскою дм3/м2 поверхні деталей;

- при наявності ванни уловлювання норму виносу або концентрацію хімікатів основної ванни зменшити в 5-7 разів (критерій промивки), як і при розрахунку витрат води;

- годинну і річну програми гальванічної лінії.

Обчислення виконують на ЕОМ.

Таблиця 3.6 - Вихідні дані для розрахунку складу стічних вод

Назва операції перед проточною промивкою

Сумарні витрати води на промивку без ванни уловлювання, дм3

Питома норма виносу електроліту, дм3/м2

Номер хімікату і його концентрація у ванні

NaOH

Na3PO4

Na2CO3

Na2SiO3

H2SO4

Інгібітор

КІ-1

Знежирення

54

0,3

24

12

24

80

0

0

Травлення

78

0,2

0

0

0

0

220

7

Цинкування

236

0,3

120

0

0

0

0

0

Хроматування

140

0,2

0

0

0

0

0

0

Таблиця

Назва операції перед проточною промивкою

Сумарні витрати води на промивку без ванни уловлювання, дм3

Питома норма виносу електроліту, дм3/м2

Номер хімікату і його концентрація у ванні

ZnO

НБЦ-О

НБЦ-К

HNO3

Na2Cr2O7

Na2SO4

Знежирення

54

0,3

0

0

0

0

0

0

Травлення

78

0,2

0

0

0

0

0

0

Цинкування

236

0,3

17

6

6

0

0

0

Хроматування

140

0,2

0

0

0

9

35

15

3.7 Розрахунок витяжної і припливної вентиляції

У процесі роботи гальванічної дільниці в технологічних ваннах утворюються шкідливі викиди в результаті виділення на деталях і анодах гідрогену (водню) і оксигену (кисню), що утворюють бульбашки з плівкою електроліту. Це призводить до появи над ваннами туману, що містить компоненти електроліту, більшість з яких шкідливі для людини, а також сприяють корозії устаткування. Для запобігання негативного впливу викидів з технологічних ванн, їх обладнують витяжними пристроями різноманітної конструкції [7].

У розділі дипломного проекту з охорони праці оцінено характер шкідливих викидів з ванн електрохімічної і хімічної обробки, їх кількість, обрано спосіб видалення цих викидів, а також спосіб компенсації видаленого повітря припливною вентиляцією. Необхідно враховувати, що об'єм припливного повітря повинен бути менше об'єму повітря, що видаляється, на 10 - 15%.

Розрахунок об'єму повітря, що видаляється від ванн хімічної і електрохімічної обробки через місцеві борт відсмоктувачі, здійснюють за формулою, м3/год:

де Qo - об'єм повітря, що відсмоктується без урахування поправок на температуру розчину, токсичність речовин у ванні і т.п. (значення всіх коефіцієнтів дорівнює 1 м3/год);

KT - коефіцієнт, що враховує різницю температури розчину і повітря в приміщені;

KІ - коефіцієнт, що враховує токсичність і інтенсивність виділення шкідливих речовин;

K1 - коефіцієнт, що враховує тип відсмоктувача;

K2 - коефіцієнт, що враховує наявність перемішування повітрям;

K3 - коефіцієнт, що враховує захист дзеркала розчину плаваючими засобами;

K4 - коефіцієнт, що враховує захист дзеркала ванни шаром піни.

Кількість повітря, що видаляється відсмоктувачами без піддуву зі щілиною всмоктування в горизонтальній або вертикальній площині, обчислюється за формулою, м3/год:

Для відсмоктувачів з піддувом зі щілиною всмоктування в горизонтальній площині, м3/год:

При використанні відсмоктувачів з піддувом для всіх технологічних процесів приймають KТ = 1.

Кількість повітря для піддуву дорівнює, м3/год:

де W - внутрішня ширина ванни, м;

L - внутрішня довжина ванни, м;

Н - відстань від дзеркала розчину до борту ванни, для типових серійних ванн Н = 0,15 м.

Для всіх інших випадків значення коефіцієнтів дорівнює 1.

Піддув використовують на ваннах шириною більше 2м, які використовують рідко, і тому розрахунки проводять в більшості випадків для Qо1.

Після проведення розрахунків окремо для кожної ванни визначають загальну кількість повітря Qгл, що необхідно видалити від ванн гальванічної лінії:

Qгл =

Повітря, що видаляється від ванн, повинно компенсуватись припливною вентиляцією, кількість якого менше на 10 - 15%.

Для проведення розрахунків вихідні дані необхідно подати для кожної ванн з бортвідсмоктувачем у вигляді табл. 3.5.

Таблиця 3.7 - Значення вихідних даних для розрахунку витяжної вентиляції

Назва ванни

Значення вихідних параметрів

W,м

L,м

KT

KI

K1

K2

K3

K4

Електрохімічне знежирення катодне

0,8

1,12

1,79

1,0

1,0

1,0

1,0

0,5

Електрохімічне знежирення анодне

0,8

1,12

1,79

1,0

1,0

1,0

1,0

0,5

Промивка гаряча

0,63

1,12

1,79

0,5

1,8

1,0

1,0

1,0

Травлення

0,63

1,12

1,08

1,6

1,8

1,0

1,0

1,0

Промивка тепла

0,63

1,12

1,39

0,5

1,8

1,0

1,0

1,0

Хроматування

0,63

1,12

1,08

1,0

1,8

1,0

1,0

1,0

Цинкування

0,8

1,12

1,08

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

Цинкування

0,8

1,12

1,08

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

Цинкування

0,8

1,12

1,08

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

4. Охорона праці

4.1 Загальна характеристика умов здійснення технологічного процесу

Технологічні процеси хімічних виробництв найчастіше є вибухово- і пожежонебезпечними, відбуваються при високих температурах і тиску; речовини, які застосовують, і супровідні продукти, що попадають в робочу зону, можуть бути шкідливими і високотоксичними. Тому необхідно зробити аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів (чинників) під час реалізації технологічного процесу, визначити та обґрунтувати заходи і улаштування захисту обслуговуючого персоналу, гарантуючи безпечні і нешкідливі умови та високу продуктивність праці.

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які є наявними в умовах технологічного процесу, наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих та небезпечних факторів та їх джерела

Небезпечний (шкідливий) виробничий фактор

ГОСТ 12.0.003-74* [1]

Нормативно-технічний документ, що регламентує вимоги безпеки

Джерело виникнення

Висока електрична напруга, 380В.

ПУЕ - 87 [11], ГОСТ 12.1.030-81* [20]

Випрямляч, бортовий відсмоктувач

Запиленість

ГОСТ 12.1.005-88 [4], ГОСТ 12.1.007-76* [5]

Приготування електролітів

Вибухова та пожежна небезпека (Н2, Н2SO4 та ін.)

ГОСТ 12.1.004-91* [7], ГОСТ 12.1.044-89* [8]

Дільниця нанесення покриття

Шум

ГОСТ 12.1.003-83* [15], ДСН 3.3.6.037-99 [25]

Бортовий відсмоктувач, вентиляційна установка, випрямляч

Вібрація

ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 [16], ДСН 3.3.6.039-99 [26]

Вентилятор, бортовий відсмоктувач, випрямляч

Шкідливі речовини (NaOH, ZnO та ін.)

ГОСТ 12.1.005-88 [4], ГОСТ 12.1.007-76* [5]

Гальванічна лінія, розчини електролітів

Несприятливий мікроклімат (підвищена температура поверхні обладнання та матеріалів, відносна вологість)

ГОСТ 12.1.005-88 [4],

ДСН 3.3.6.042-99 [27]

Дільниця нанесення покриття (гальванічна лінія)

Токсикологічна характеристика речовин та матеріалів, які є в обігу в проектованому виробництві, наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Характеристика речовин та матеріалів, що є в обігу у виробництві

Найменування речовини (матеріалу, продукту)

Клас небезпеки ГОСТ 12.1.007-76* [5]

ГДК в повітрі робочої зони, мг/м3 ГОСТ 12.1.005-88 [4]

Характер дії речовини на організм людини [13, 14]

Перша допомога та міри безпеки

[13, 14]

Їдкий натр

2

0,5

Різні хронічні поразки, небезпека попадання в очі. Пропікає при контакті зі шкірою, після опіків утворюються рубці

Рясний струмінь води впродовж 10 хв. Примочки 5% розчином HCl. Очі закрапувати 2% розчином новокаїну. Захисні окуляри, рукавички.

Тринатрій-фосфат

2

1

Подразнює слизові верхніх дихальних шляхів. Викликає кровотечу ясен, зубів, запалювальні захворювання шкіри. Опалення шкіри.

При потраплянні у шлунок - промивання KMnO4. При опіках - промивання водою, обробити розчином CuSO4. При роботі ви-користовувати засоби захисту дихання (респіратори, спецодяг).

Рідке скло

3

2

Силікати практично не впливають обетоксично. Роздратовує слизову оболонку, спричиняє опіки очей, на шкірі стовщення та з'язвлення.

Протигаз марки БКФ, респіратори типу «Айстра», «Пелюсток» та ін., захисні окуляри, після роботи - теплий душ.

Оксид цинку

3

6

Вдихання дрібних частинок цинку викликає швидко перебігаючу хворобу. З'язвляється солодкуватий присмак у роті, поганий апетит, сильна спрага. Відчуття стомленості, біль у грудях, сухий кашель.

Лужні інгаляції, внутрішньовенне введення глюкози (20 чи 40% розчин) з 300 мг аскорбінової кислоти. Внутрішньо міцний солодкий чай чи кофе. Протигаз марки БКФ, респіратори типу «Айстра», «Пелюсток» та ін., захисні окуляри. Спецодяг з хлоринової тканини Реглан. Після роботи - теплий душ. Місцева й общеобмінна вентиляція.

Сульфатна кислота

2

1

Подразнення слизової порожнини рота та верхніх дихальних шляхів, важкі опіки, вражає легені, руйнування зубів

Спецодяг з плотної тканини, гумові рукавиці, захисні окуляри, маски. Промити водою, примочки з розчину NaOH. Протигаз марки БКМ, М, шлангові ПШ-1, ПШ-2.

Азотна кислота

2

5

При безпосередньому контакті зі шкірою викликає кислотний опік. Дим, який вміщує NO2, N2O5 і туман чистої HNO3, роздратовує дихальні шляхи, визиває руйнування зубів, коньюктевіти, ураження роговиці глазу.

Фільтруючий протигаз марки В з фільтром для захисту від промислового туману HNO3. Захисні окуляри; щиток наголовний ЩН-7 з екраном з оргскла (для захисту від бризок). Рукавички гумові кислото захисні. Чоботи гумові формові кислотостійкі. Спеціальний кислото-захисний одяг.

Сода кальцинована

3

2

При роботі з содою працюючі іноді страждають із'язвленнями слизистої носа. Вдихання пилу може визвати роздратування дихальних шляхів, кон'юнктивіт, а іноді и шлунково-кишкові хвороби (вплив домішок). Спостерігається змертвіння ділянок шкіри.

Обов'язковий спецодяг, захисні окуляри, респіратор. Потрапляння на шкіру - змити водою, або розчином лимонної кислоти. Потрапляння в очі - промити фізіологічним розчином.

Натрій двухромово-кислий

1

0,01

Гостра недостатність нирок, подразнення слизової верхніх дихальних шляхів, зникання носової перегородки; чихання, нежить, незначні носові кровотечі.

Респіратори типу «Пелюсток», рукавички резинові, латексні; спец. Одежа; захисні мазі для дезактивації хрому

Сульфат натрія

3

2

Подразнення верхніх дихальних шляхів, шкіри

ЗІЗ: респіратор ШБ-1, «Пелюсток», захисні окуляри, рукавички

Характеристика пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що треба застосувати,а також категорії і групи вибухонебезпечних сумішей відповідно до ГОСТ 12.1.011-78* [9] і ГОСТ 12.1.010-76* [10] наведена в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Характеристика пожежовибухової та пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що є в обігу у виробництві

Найменування речовини

Характеристика пожежо- та вибухо- небезпеки

Показники пожежної та вибухової небезпеки ГОСТ 12.1.044-89* [8]

Категорія та група вибухонебезпечності ГОСТ 12.1.011-78* [30]

tвсп, оС

tсм.см оС

НКПР, % об.

ВКПР, % об.

Водень Н2

ГГ

-

510

4,09

80,0

ІІ С, Т1

Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 [6] приміщення цеху по вибуховопожежній та пожежній небезпеці відноситься до приміщень класу А завдяки тому, що в технологічному процесі виділяється горючий газ - водень. Клас зон в приміщенні відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 [21] - 2.

По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення цеху відповідно ПУЕ - 87 [11] відносяться до приміщень особливо небезпечних через те, що тумани кислот і лугів та інші речовини, що виділяються, руйнують ізоляцію струмоведучих частин. Ступінь вогнестійкості будівлі дільниці згідно ДБН 3.1.1-7-02 [24] - І, ІІ.

4.1.6 Ширина санітарно-захисної зони відповідно до ДНАОП 0.03-3.01-71 [3] - 50 м.

4.2 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибрані відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [4] ДСН 3.3.6.042-99 [27] з урахуванням категорії робіт з енерговитрат під час виконання відповідних технологічних операцій і періоду року. Параметри мікроклімату вибираються лише допустимі до холодного і теплого періодів року. Дані наведені у формі таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Припустимі параметри метеорологічних умов

Категорії робіт з енерго-витрат

Період року

Температура, 0С

Відносна вологість, % не більше

Швидкість руху повітря, м/с, не більше

допус-тима

опти-мальна

допус-тима

опти-мальна

Допус-тима

опти-мальна

1

2

3

4

5

6

7

8

Середньої важкості ІІ б

холодний

15-21

17-19

75

60-40

0,4

0,3

теплий

23-28

20-22

70-75

60-40

0,5-1,0

0,4

Для збереження параметрів мікроклімату у цеху передбачені наступні заходи:

- відповідно до СНіП 2.04.05-91*.У [12] застосовуються вентиляції та опалення у холодний період року;

- застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, гумові чоботи та рукавиці, окуляри);

- ванни футеровані фторопластом;

- накриття ванн кришками.

Для захисту працюючих від дії шкідливих речовин та забезпечення чистоти повітря робочої зони передбачено:

1) автоматична лінія нанесення покриття;

2) застосування вентиляції;

3) для зменшення виносу електроліту із ванни - поліетиленові поплавки;

4) використання робочими засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

5) в нічну годину ванни накривають кришками;

6) зберігання кислот і лугів у спеціально відведених для цього приміщеннях;

7) централізоване виготовлення електролітів.

Характеристика вентиляції, яка використовується на підприємстві:

- витяжна і приточно-витяжна;

- місцева і загальнообмінна;

- аварійновитяжна.

Опалення - повітряне, поєднане з проточною вентиляцією, відповідає до вимог санітарних норм.

В денний час доби на дільниці передбачено використання суміщеного освітлення, у вечірній час - штучного.

Природне освітлення - бокове двобічне, здійснюється світловими отворами в зовнішніх стінках будівлі. Штучне освітлення - загальне і комбіноване. Дані про штучне освітлення, джерело світла і світильники зведені у табл. 4.5.

Таблиця 4.5 - Характеристика виробничого освітлення (ДБН В.25-28-2006 [2])

Характеристика зороої роботи

Розряд і підрозряд зорових робіт

Природне освітлення

Штучне освітлення

Джерело світла, тип світильнику

Аварійне освітлення, Еав, лк

Вид

ен, %

Вид

Еmin, лк

Середньої точності

IV, в

Суміщене

0,9

Загальне

Комбіноване

200

400

Люмінесце-нтні лампи ЛД80-4, НОГЛ-80

10

Приміщення знаходяться в IV поясі світлового клімату, тому:

eN = ен?mN

де mN - коефіцієнт світлового клімату, що дорівнює 0,9 (вікна на північ);

N - номер групи забезпеченості природним світлом (табл.4 [2]).

е2 = 0,9 ? 0,9 = 0,81 %.

Аварійне освітлення (освітлення безпеки) призначено для освітлення виробничих приміщень при відключенні робочого освітлення. В даному проекті вибрано аварійне освітлення:

- лампа Г-200;

- світильник ВЗГ-200.

Аварійне освітлення дорівнює:

Необхідну сумарну площу світопроємів в залежності від площі підлоги приміщення, яка забезпечує нормові значення коефіцієнтів природного освітлення, приблизно визначають по формулі:

де - світова характеристика вікна, дорівнює 8 (; , = висота робочого місця - відстань від верха вікна до стелі = );

- коефіцієнт запасу, який враховує зниження освітлення в процесі експлуатації остіклення, дорівнює 1,5 (для гальванічних цехів);

- площа підлоги приміщення, дорівнює ;

- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон противостоящими будівлями, дорівнює 1 (таких не має);

- загальний коефіцієнт світлопрпускання:

де - коефіцієнт, який враховує світло пропускного матеріалу, дорівнює 0,8 (скло віконне листове двійне);

- коефіцієнт, який враховує вид переплету, дорівнює 0,6 (двійні роз'єднані);

- коефіцієнт, який враховує вид несущої конструкції покрить, дорівнює 0,8 (балки та рами сполошні при висоті сечения 50см і більше);

- коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних устроях, дорівнює 0,8 (горизонтальні козирки з захисним кутом не більше 300);

;

- коефіцієнт, який враховує вплив віддзеркалення світла при боковому освітленні, дорівнює 1,9 (, ; ; )

.

Джерелами шуму та вібрації на дільниці є:

- автооператори;

- насоси;

- бортвідсмоктувачі;

- сушильна камера;

- електродвигуни;

- випрямувачі;

- вентиляція та ін.

Згідно ГОСТ 12.1.003-83* [15] та ДСН 3.3.6.037-89 [25] рівень шуму в цеху не повинен перевищувати LA = 80 дБА. Рівень віброшвидкості згідно ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 [16], ДСН 3.3.6.039-99 [26] не повинен перевищу-вати Lv = 92 дБ.

Для захисту від шуму і вібрації в цеху передбачено використання:

- віброізоляції;

- звукоізоляції;

- звукопоглинання;

- вібропоглинання;

- засобів індивідуального захисту.

Згідно з СНіП 2.09.04-87 [17] виробничих процес відноситься до III групи, тобто з різко вираженими шкідливими факторами: воздействие на працюючих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки (згідно Санітарним нормам проектування промислового підприємства) чи небезпечних при вступі через шкіру сильно пахнучих речовин. На основі цього визначаємо склад санітарно-побутових приміщень: душеві, приміщення та устройства для обезвреживания спеціальної одежі та взуття; штучна вентиляція шкафів для спеціальної одежі; респіраторні; туалети.

Характер системи водопроводу, що проектується:

- виробничий;

- пожежний;

- господарсько-побутовий.

Джерело постачання води: міський водопровід.

Вид проектуючої каналізації - господарчо-побутова, виробнича для умовно чистих і ливневих вод, виробнича - для забруднених вод.

Внутрішньоцехові каналізації, які призначені для забруднених вод, обладнані відстійниками, гідравлічними затворами, витяжними вентиляційними приладами.

Гальванічне виробництво є одним з найбільш небезпечним джерелом забруднення навколишнього середовища, головним чином поверхневих і підземних водоймищ, внаслідок утворення великого об'єму стічних вод, які містять шкідливі домішки тяжких металів, неорганічних кислот і лугів, поверхнево-активних речовин і інших високотоксичних сполук, а також велику кількість твердих відходів. Сполуки металів, які виносяться стічними водами гальванічного виробництва, шкідливо впливають на екосистему водоймище - грунт - рослини - тваринний світ - людина.

Для покращення якості стічних вод та доведення їх до ГДК, а також зменшення впливу шкідливих домішок на людину та тваринний світ, запропоновано дві схеми очистки води від сполук хрому шестивалентного і від іонів тяжких металів:

- гальнанокоагуляційний метод;

- реагентний метод.

Гальванокоагуляційний метод

При гальванокоагуляційній очистці воду, яку необхідно очистити, пропускають через залізну стружку, яка змішана з коксом в співвідношенні 4:1 або з міддю - в співвідношенні 2,5:1. В результаті контакту залізо-кокс або залізо-мідь виникає гальванопара, в якій залізо є анодом. За рахунок різниці електрохімічних потенціалів, залізо переходить в розчин без накладення току від зовнішнього джерела:

В якості катодних реакцій можуть протікати реакції виділення водню і контактне осадження більш благородного металу, ніж залізо.

В основі методу гальванокоагуляції лежать ті самі фізико-хімічні процеси, які складають сутність електрокоагуляції. Різниця полягає в способі введення в стічні води іонів , тобто без накладення току від зовнішнього джерела.

Процес гальванокоагуляції проводять в проточних апаратах барабанного типу. При обертанні барабана стружчате завантаження позмінно то погружається в протікаючий скрізь нього стік води, то опиняється на повітрі і окисляється з протіканням наступних реакцій:

Паралельно протікає реакція диспропорціанування:

Таким чином в обробній стічній воді виникають з'єднання і , причому з'єднання сприяє відновленню Сr-шестивалентного до Сr-трьохвалентного по реакціям:

а з'єднання у вигляді гідроксильних з'єднаннь трьохвалентного заліза (лепідокротиту та гетиту) і оксидних (магнентита і гематита ) беруть участь в сорбції і коагуляції забруднень, а також в процесах феррітоутворення.

Обертання барабана забезпечує постійне оновлення поверхні залізної стружки за рахунок тертя.

Очистка стічних вод забезпечується одночасною дією декількох механізмів, основними з яких є:

- відновлення шестивалентного хрому до трьохвалентного;

- контактне осадження металів на поверхні залізної стружки;

- коагуляція грубодисперсних домішок;

- виникнення феррітів;

- сорбція органічних речовин на свіжеутворених кристалоподібних з'єднаннях заліза.

При гальванокоагуляційній очистці затрати заліза складає 0,2-1кг на 1 м3 очисних стоків в залежності від рН обробної води. В результаті очистки виникає від 0,4 до 1,5кг залізистого відходу на 1 м3 очисної води. Для глибокої очистки стічних вод гальванокоагуляційний метод застосовується в поєднанні з наступною обробкою вапняним молоком (Са(ОН)2).

Достоїнства:

- очистка до необхідного ГДК від з'єднань Сr-шестивалентний;

- в якості реагенту використовується відходи заліза;

- мала енергоємність;

- низькі експлуатаційні витрати;

- висока швидкість процесу.

Недоліки:

- не досягається ГДК при скиді в рибогосподарчі водойми;

- висока трудоємність при заміні завантаження;

- необхідність великих надлишків реагенту, тобто заліза;

- велика кількість осаду і складність його обезводнення.

Реагентна очистка стічних вод від іонів тяжких металів

Очистка стічних вод від іонів тяжких металів відбувається шляхом переведення їх в малорозчинні сполуки (гідроксиди, основні карбонати) при нейтралізації стічних вод, за допомогою різних лужних реагентів (гідроксиди натрію і кальцію, оксиди кальцію, карбонати натрію, магнію, кальцію).

При нейтралізації кислих стічних вод вапняним молоком (Са(ОН)2), яке містить значну кількість вапна (СаСО3), а також розчинами соди деякі іони тяжких металів осаджуються в вигляді основних карбонатів, які менш розчинні в воді, ніж гідроксиди металів. Тому при утворенні основних карбонатів відбувається більш повний перехід іонів тяжких металів в малорозчинну форму. Крім того, основні карбонати більшості металів починають осаджуватися при більш низьких значеннях рН, ніж відповідні гідроксиди.

На практиці встановлено, що соосадження декількох металів при тому ж значенні рН дає кращі результати, ніж окреме осадження кожного із металів. При локальному обеззараженні потоків рекомендується використовувати вапно третього сорту (СаО), яке містить СаСО3 .

При об'ємах стічних вод до 30 м3/використовується періодична система очистки, а при більших об'ємах - змішана або безперервна:

,

.

Осадження утворених в процесі реагентної обробки нерозчинних з'єднань відбувається в відстійниках. Число таких відстійників приймається не менше двох, обидва працюючі. Час відстоювання не менше двох годин.

Для прискорення освітлення к стічним водам рекомендовано добавляти синтетичний флокулянт - поліакриламід перед їх вступом в відстійник. Вологість осаду після відстійника складає 95-98%. Для зниження вологості осад подається на вузол обезводнення (вакуум-фільтрація, центріфугіровання або прес-фільтрація), в якому вологість осаду зменшується до 65-85%.

4.3 Заходи безпеки

Технологічний процес цинкування складається з операцій: електрохімічне знежирення, травлення, цинкування та нанесення хроматної захисної плівки (хроматівання).

Для забезпечення безпеки виробничого процесу та обслуговування устаткування на дільниці згідно ГОСТ 12.3.002-75* [18] та ГОСТ 12.2.003-91* [19] передбачені заходи:

- автоматизація процесу нанесення покриття;

- механізація загрузки та вигрузки деталей;

- футеровка ванн вініпластом;

- застосування вентиляції та бортвідсмоктувачів на ваннах;

- приготування розчинів централізованим засобом з послідуючим транспортуванням насосом;

- використання робітниками засобів індивідуального захисту (спецодяг, респіратор, захисні окуляри, резинові перчатки, калоші, прогумовані фартухи та ін.).

Електробезпека

На дільниці споживається перемінний струм з частотою 50 Гц, напругою 380 В від трьохфазної чотирьохпровідної мережі з глухозаземленою ней-траллю.

Для забезпечення електробезпеки на дільниці передбачено:

- ізоляція струмоведучих частин та її контроль;

- застосування малих напруг (до 12 В);

- занулення насосів, випрямувачів, захисне заземлення ванн;

- використання електрозахисних засобів (підставки під ванни, гумові килимки, діелектричні перчатки та ін.);

- двигуни закритого типу без засобів вибухозахисту. Оболонка зі ступенем захисту не нижче ІР 44.

4.4 Пожежна безпека

Шляхом аналізу пожежо- та вибухонебезпечності технологічного процесу,з урахуванням відповідних властивостей сировини, продуктів та напівпродуктів (за табл.4.6), виду застосованого електрообладнання існують такі причини виникнення вибуху або пожежі:

- вибух водню;

- коротке замикання;

- можливими джерелами пожеж можуть бути несправності електричних мереж, устаткування і запобіжних пристроїв, електричної плити з закритим елементом, а також невідповідність їх пожежобезпечним вимогам.

Пожежна безпека на дільниці забезпечується згідно з рекомендаціями ГОСТ 12.1.004-91* [7], ДСТУ 2272-2006 [29], організаційно-технічними заходами, системою запобігання пожежі і системою протипожежного захисту і вибухобезпекою - системою заходів згідно ГОСТ 12.1.010-76* [10].

Реалізація вимог системи попередження пожежі і вибуху досягається попередженням умов утворення вибухопожежонебезпечного середовища (автоматичний контроль повітряного середовища у виробничому приміщенні і застосування вентиляції) і виникнення джерел запалювання в вибухонебезпечному середовищі (вимоги до використання і застосування електроустаткування, захист від статичної електрики і блискавки).

Для попередження утворення пожежо- та вибухонебезпечних сумішей в цехах застосовуються автоматичні газосигналізатори. Для неорганічних сумішей використовується газосигналізатор типу СТХ-5, для органічних - СДК-3.

У зв'язку з тим, що клас зон приміщень згідно НПАОП 40-1.32-01 [21] - 2, то електроустаткування має мати двигуни закритого типу без засобів вибухозахисту. Оболонка зі ступенем захисту не нижче ІР 44.

Захист від статичної електрики здійснюється згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 [22] і НПАОП 0.00-1.29-97 [28] і реалізується шляхом запобігання розряду статичної електрики - заземленням технологічного устаткування і шляхом зниження електризації в процесі виробництва (підвищення електропровідності рідини, зменшення швидкості подачі матеріалів).

Згідно з вимогами ДСТУ БВ.25-38:2008 [23] рівень пристроїв для захисту будівлі дільниці від блискавки - ІІ. Захист має здійснюватися від прямих ударів блискавки та від її повторних проявів - імпульсної перенапруги, електромагнітного імпульса блискавки.

Для захисту від блискавки на підприємстві передбачені стержневі відводи блискавок, а від повторних проявів - заземлення металоконструкцій, вводів трубопроводів в місцях їх зближення, затягування не менш 4-х болтів на кожному фланці і з'єднання підземних трубопроводів до арматури залізобетонного фундаменту.

Заходи системи протипожежного захисту:

1) наявність засобів оповіщення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв'язок);

2) застосування засобів гасіння пожежі (зовнішній водопровід, внутрішній водопровід);

3) наявність автоматичних відключень апаратів та комунікацій;

4) автоматичні засоби пожежогасіння (спринклерні і дренчерні);

5) первинні засоби пожежогасіння.

Первинні засоби пожежогасіння наведені в табл. 4.7

Таблиця 4.7 - Перелік первинних засобів, обов'язкових на виробничій ділянці цинкування

Приміщення

(споруда, устаткування)

Площа,

м2

Первинні засоби пожежогасіння (найменування, тип)

Кількість,

шт.

Вогнегасячий ефект

А

400-500

Вогнегасники вуглекислотні, ручні ВВК-5

2

охолодження, розбавлення

Повітряно-пінні ВПП-10

4

ізоляція,зрив полум'я

Ящик з піском і лопата

1

ізоляція

Войлок, кошма або азбест (1х1; 2х1,5; 2х2 м)

1

Висновок: охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, направлених на збереження життя, здоров'я, працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Метою охорони праці є зведення до мінімуму числа нещасних випадків та профзахворювань з одночасним забезпеченням нормальних та здорових умов праці при її максимальній продуктивності.наведені вище заходи дозволяють забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці на дільниці, яка проектується.

цинковий електролітичний покриття ванна

5.Техніко-економічне обґрунтування технологічного процесу

5.1 Калькуляція собівартості електрохімічного покриття

Техніко-економічне обґрунтування технологічного процесу потребує будь-який проект. В даному проекті потреба в матеріалах і анодах визначається на основі питомих норм собівартості, розрахованих у технологічній частині проекту.

Собівартість 1 м2 гальванічного покриття визначається виходячи зі структури, установленої на діючому підприємстві. Структура - це питома вага (%) кожного елемента витрат у собівартості 1 м2 покриття.

Ціни на матеріали узяті на 1.12 2010 року на ДП «Комунар».

Розрахунок потреби в матеріалах визначається на основі питомих норм витрати, розрахованих в технологічній частині роботи, які наведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 - Розрахунок потреби у матеріалах

Найменування сировини

Витрати матеріалів, кг

Ціна, грн/кг

Вартість грн

На рік

на 1 м2

На рік

на 1 м2

Натр їдкий технічний

573,751

0,2532

17,75

10184,0

0,45

Тринатрийфосфат

130,521

0,0057

5,44

725,12

0,032

Сода кальцинована

108,76

0,0048

3,07

339,90

0,015

Силікат натрію

870,14

0,0384

3,47

3013,78

0,133

Кислота сульфатна

3389,93

0,1496

2,33

7908,34

0,349

Інгібітор КІ-1

107,861

0,00476

27,30

2945,80

0,130

Окись цинку

44,3

0,00195

32,50

1450,24

0,064

НБЦ-О

15,64

0,0007

20,00

317,24

0,014

НБЦ-К

15,64

0,0007

17,95

271,92

0,012

Азотна кислота

65,26

0,0029

2,21

145,02

0,0064

Натрий двухромовокислий

253,79

0,0112

35,75

9064

0,40

Сульфат натрія

108,77

0,0048

29,00

3172,4

0,14

Аноди сталеві

52,12

0,0023

30,00

1563,54

0,069

Аноди цинкові

1611,13

0,0711

134,95

217536

9,60

Тканина для чохлів

14287

0,63

5,65

80669,6

3,56

Разом

339306,9

14,97

З урахуванням транспортно-заготівельних витрат

390202,9

17,22

Величина матеріальних затрат розраховується по кожнім виді хімікатів і матеріалів, за формулою:

де См - вартість хімікатів і матеріалів, грн/м2;

Нм - питома норма витрати і-го матеріалу, кг

Цм - ціна і-го матеріалу, грн./кг;

N - кількість хімікатів і матеріалів;

Кт - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати на матеріали, Кт = 1,08-1,15.

Витрати електроенергії всіма споживачами на гальванічній лінії розраховані з допомогою ЕОМ. Також розраховані загальна кількість води та пару, які використовуються на технологічній лінії. Витрати енергоресурсів, а також їх вартість приведені в табл.6.2.

Таблиця 6.2 - Витрати та вартість енергетичних ресурсів

Види енергії

Одиниця виміру

Ціна на одиницю

Витрати

Сума, грн

на 1 м2

на рік

на 1 м2

на рік

Пар

т

55

0,0056

126,15

0,3

6938,3

Вода холодна

м3

8,17

0,1285

2912

1,05

23791,04

Електроенергія

кВт ч

0,62

3,08701

69951,64

1,914

43370,02

Разом

3,264

74099,36

По величині матеріальних витрат і їх долі собівартості електрохімічного покриття визначають виробничу собівартість 1 м2 покриття і витрати на готову програму:

де См - вартість хімікатів і матеріалів, грн/м2;

- питома вага витрат на хімікати і матеріали в собівартості 1 м2 покриття, %.

Таким чином, виробнича собівартість 1 м2 покриття:

.

Знаючи питому вагу кожного елемента витрат () у виробничій собівартості і її величині, визначають витрати по всіх статтях калькуляції. Розрахунки оформляються у вигляді табл. 6.3.

Таблиця 6.3 - Калькуляція собівартості покриття

Найменування статей

Величина, грн.

на 1 м2

На річний випуск

%

1. Сировина і матеріали

17,22

390202,9

52,0

2. Енерговитрати

3,27

74099,36

10,0

3. Оплата праці з нарахуванням

1,99

45029,95

6,0

Разом умовно-перемінні витрати (ст.1+ст.2+ст.3)

22,48

509332,21

4. Витрати по утриманню й експлуатації устаткування

3,64

82554,9

11,0

5. Загальновиробничі витрати

6,624

150099,84

20,0

6. Адміністративно-господарчі витрати

0,33

7505

1,0

Разом виробнича собівартість

33,12

750499,2

100

5.2 Розрахунок капітальних витрат

Первісні інвестиції (капітальні вкладення), що забезпечують реалізацію проекту, визначаються по наступній формулі:

де - ціна устаткування, грн.;

- монтажні, транспортні та інші витрати, грн.

Монтажні і транспортні витрати можна прийняти 42% від вартості придбаного устаткування. Ціну устаткування обираємо згідно з типом лінії. Використовуємо автоматичну автооператорну лінію з обробкою деталей на підвісках.

Для нанесення покриття була обрана автоматична однопроцесна гальванічна лінія з жорсткою циклограмою руху автооператорів (АТ-Ж). Вартість цієї лінії 250000грн.

Амортизаційні відрахування складають для автоматичного електрохімічного устаткування 24% від його вартості. Тоді:

К = 250000 + 0,25 . 250000 = 312500 грн.

А = 0,24. 312500 = 75000 грн.

5.3 Розрахунок економічного ефекту від упровадження нової техніки

До нової техніки відносяться нові або більш зроблені технологічні процеси виробництва, знаряддя і предмети праці, способи організації виробництва і праці, що забезпечують при їхньому використанні підвищення техніко-економічних показників виробництва.

Для заходів, що характеризуються стабільністю техніко-економічних показників, (обсягів виробництва, показників якості, витрат і результатів) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту за термін служби нової техніки визначається за формулою:

де Рр - незмінна по роках розрахункового періоду вартісна оцінка результатів, грн;

Зр - незмінні по роках розрахункового періоду витрати на реалізацію заходів, грн;

Rp - норма відрахувань на реновацію основних фондів або використання устаткування, обумовлена з урахуванням фактора часу;

Енп - норматив приведення різночасних витрат і результатів (Енп = 0,1).

Розрахунковий період Т в сфері експлуатації нової техніки приймається рівним нормативному термінові її служби. При впровадженні нової технології, нових матеріалів і методів організації виробництва Т = 5 років.

Основними джерелами утворення економічного ефекту (вартісна оцінка результатів заходів) служать організаційно-технологічні заходи, спрямовані на зниження собівартості покриття.

де Сз - собівартість гальванічного покриття за даними підприємства, грн/м2;

Спр - собівартість гальванічного покриття за даними проекту, грн/м2.

В - річна програма по нанесенню покриття, м2;

Зниження норми витрати сировини, що входять до складу пропонованого електроліту, у порівнянні з діючим на підприємстві, у зв'язку з заміною ціанідного електроліту цинкування на аміакатний електроліт:

де , - норма витрати і-го матеріалу відповідно до і після впровадження заходу НТП (див. табл. 6.4);

- ціна і-го матеріалу,грн.

Таблиця 6.4 - Порівняння технологій

Найменування

Варіанти

Результати зіставлення

Ціна, грн

Вартість, грн

на підприємстві

у проекті

Натр їдкий тех.

0,0595

0,2532

-0,1937

17,75

-3,44

Тринатрійфосфат

0,0672

0,0057

0,0615

5,44

0,34

Сода кальцинована

0,0288

0,0048

0,024

3,07

0,074

Силікат натрія

0,0144

0,0384

-0,024

3,47

-0,083

Хлорна кислота

0,272

0

0,272

3,12

0,85

Еколпінасталь

0,0004

0

0,0004

24,40

0,0098

Інгібітор КІ-1

0

0,00476

-0,00476

27,30

-0,13

Окись цинку

0,005175

0,00195

0,00322

32,50

0,1048

НБЦ-О

0

0,0007

-0,0007

20,00

-0,014

НБЦ-К

0

0,0007

-0,0007

17,95

-0,0125

Натрий двухромовокислий

0

0,0112

-0,0112

35,75

-0,4

Ціанід натрія

0,0138

0

0,0138

76,85

1,06

Сульфат натрія

0,000575

0,0048

-0,00422

29,00

-0,122

Хромовий ангідрид

0,048

0

0,048

53,04

2,55

Сульфатна кислота

0,0032

0,1496

-0,1464

2,33

-0,34

Азотна кислота

0,0064

0,0029

0,0035

2,21

0,008

Аноди сталеві

0,0023

0,0023

0

30,00

0

Аноди цинкові

0,09006

0,0711

0,01896

134,95

2,56

Тканина для чохлів

0,97

0,63

0,34

5,65

1,921

Разом

4,9361

Енергетичні витрати, що виражаються в застосуванні ряду удосконалень при промивних операціях, з заміною ціанідного електроліту цинкування на аміакатний електроліт:

е , - норма витрати енергетичного ресурсу відповідно до і після впровадження заходу НТП (див. табл. 6.5);

- ціна енергетичного ресурсу.

Таблиця 6.5 - Порівняння технологій

Найменування

Варіанти

Результати зіставлення

Ціна, грн

Вартість, грн

на підприємстві

у проекті

Пар

0,0144

0,0056

0,0088

55

0,484

Вода холодна

0,1645

0,1285

0,036

8,17

0,294

Електроенергія

3,56

3,08701

0,48

0,62

0,30

Разом

1,078

Зниження браку у результаті поліпшення якості покриття при застосуванні нової технології з 6% до 3%:

де - розмір браку відповідно до і після впровадження нової технології, %;

- собівартість покриття, грн/м2;

В - річний випуск, м2.

Тоді:

Витрати експлуатації дорівнюють:

Вексп = Вобл - А,

Вексп = 82554,9 - 75000 = 7554,9 грн.

Розрахунок сумарного інтегрального ефекту від впровадження пропонованого виду гальванічного покриття здійснюється у формі таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 - Розрахунок економічної ефективності від упровадження нового процесу в гальванічному цеху

Показник

Роки розрахункового періоду

1

2

3

4

5

Обсяг інвестицій

312500,00

-

-

-

-

Витрати експлуатації

-

7554,9

7554,9

7554,9

7554,9

Вартісна оцінка результатів

-

221294,50

221294,50

221294,50

221294,50

Інтегральний ефект

-312500,00

213739,6

213739,6

213739,6

213739,6

Коефіцієнт дисконтування

0,9091

0,8264

0,7513

0,6830

0,6209

Інтегральний ефект з урахуванням приведення

-284093,75

176634,4

160582,56

145984,15

132710,92

Сумарний інтегральний ефект

-284093,75

-107405,35

53177,21

199161,36

331872,28

Розрахунок величини по рокам розрахункового періоду витрат здійснюється по формулі:

де К - капітальні витрати нової техніки, грн.;

Ир - річні плинні іздержки при застосуванні нової техніки без обліку амортизаційних відраховувань на реновацію, грн.

Таким чином коефіцієнт ефективності дорівнює:

Термін окупності дорівнює:

Коефіцієнт екстенсивності розраховується по формулі:

де Тф - фактичний час використання устаткування, год.;

Тп - час роботи устаткування по нормам, які встановлюються відповідно з режимом роботи підприємства і з урахуванням мінімально необхідного часу для проведення планового ремонту.

.

Техніко-економічні показники зведені до таблиці 6.7

Таблиця 6.7 - Техніко-економічні показники проекту

Найменування показників

Величина

Річний випуск продукції, м2

22000

Виробнича собівартість, грн/м2

33,12

Зйом продукції з 1 м2 виробничої площі, м2/ м2

48,9

Середньорічний економічний ефект, грн.

66374,46

Термін окупності, років

4,5

Коефіцієнт екстенсивності, %

96

Так як Ер більше ніж Ен, даний розроблений проект доцільно впроваджувати в виробництво.

6.Цивільна оборона

Цивільна оборона України - це державна система органів керування, сил і засобів, які створюються для організації й забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, екологічного та воєнного характеру [2].

Цивільна оборона (ЦО) розглядає надзвичайні ситуації, які пов'язані з раптовими змінами навколишнього середовища, призводять до людських жертв, великих виробничих аварій, руйнування на великих площах і потребують великих сил та засобів для їх ліквідації.

У дипломному розділі розглянуте питання: «Організація Цивільної оборони на об'єкті господарської діяльності».

Об'єкт господарської діяльності - це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади тощо.

На всіх об'єктах ЦО організується з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, зменшення втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів і своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР).

Відповідальність за організацію і стан ЦО, за постійну готовність сил та засобів РіНР несе начальник цивільної оборони підприємства, установи, організації - їх перший керівник.

Він підкоряється відповідним посадовим особам міністерства, відомства, у віданні якого перебуває об'єкт, а також начальнику ЦО міста (району), на території якого розташовано об'єкт.

Для планування заходів ЦО, підтримки готовності до дій в НС сил і персоналу, застосування засобів захисту і спеціального майна на об'єкті створюються штатні органи управління ЦО на правах основних підрозділів адміністрації підприємства або призначаються окремі штатні працівники.

Організаційну структуру ЦО на промисловому об'єкті умовно можна поділити :

- керівництво ЦО;

- служби ЦО;

- формування ЦО.

При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб (ланка) - орган управління ЦО. Склад штабу залежить від значення підприємства і кількості працівників, комплектується як штатними працівниками, так і за рахунок посадових осіб.

Робота штабу (ланки) організується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦО об'єкта, старшого начальника та рішень місцевої державної адміністрації. Начальник ланки є першим заступником начальника ЦО об'єкта, тільки йому надається право від імені начальника ЦО віддавати накази та розпорядження з питань ЦО на об'єкті.

Рис.1. Організація ЦО об'єкта

1. Оповіщення і зв'язку………………………група, ланка

2. Охорони громадського порядку…….........команда, група

3. Сховищ і укриттів………………………….ланка

4. Радіаційного і хімічного захисту…………загін, команда, група

5. Протипожежна…………………………......команда

6. Аварійно-технічна……………………….…команда,група

7. Медична…………………………………….дружина, загін

8. Транспортна……………………………......команда, ланка, група

9. Матеріально-технічного постачання……..ланка, група

10. Енергопостачання та світломаскування……..ланка, група

Ланка організує і забезпечує своєчасне оповіщення населення, безперервне управління силами і засобами, розробляє план дій служб і формувань ЦО об'єкта, здійснює заходи щодо захисту робітників та службовців.

Залежно від характеру виробничої діяльності об'єкта створюються служби: оповіщення і зв'язку, охорони громадянського порядку, радіаційного та хімічного захисту, медична, енергопостачання та світломаскування, аварійно-технічна, служба сховищ і укриттів, транспортна, матеріально-технічного постачання.

Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта з числа начальників цехів, відділів, на базі яких вони створені.

Служба оповіщення та зв'язку створюється на базі вузла зв'язку об'єкта. На службу покладаються:організація своєчасного оповіщення керівного складу, робітників та службовців, населення про загрозу та виникнення НС, організація зв'язку та підтримання його у постійній готовності.

Служба енергопостачання та світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Служба розподіляє заходи щодо забезпечення безперебійного постачання електроенергії, газу, тепла на об'єкт. Здійснює оснащення вразливих ділянок енергетичних мереж, планує проведення заходів зі світломаскування, проводить невідкладні аварійно-відновлювальні роботи на електромережах.

Транспортна служба створюється на базі транспортного гаража (цеху). Вона здійснює заходи щодо перевезення евакуйованих; готує транспорт для перевезення людей, евакуації уражених; проводить роботи щодо зневаження транспорту.

Служба матеріально-технічного постачання розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування всіма видами оснащення, продовольства; організує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до місць робіт; забезпечує продуктами першої необхідності як на об'єкті, так і в місцях розселення.

Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу будівництва, житлово-комунального відділу, будівельних бригад. Вона розраховує укриття, забезпечує готовність сховищ та правильність їх експлуатації, організує будівництво захисних споруд. Крім того, служба бере участь у рятувальних роботах при розбиранні завалених сховищ і укриттів.

Служба радіаційного і хімічного захисту розробляє і здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків, складів продуктів від дії радіоактивних та отруйних речовин, здійснює контроль за станом засобів індивідуального захисту, приладів, спеціальної техніки, веде радіаційну і хімічну розвідку, здійснює контроль за опромінюванням та зараженням особового складу, проводить заходи щодо ліквідації радіоактивного і хімічного зараження.

Аварійно-технічна служба організується на базі виробничого, технічного відділу головного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи із захисту обладнання, підвищення стійкості основних споруд, інженерних мереж і комунікацій, проводить невідкладні роботи при розбиранні завалів, локалізації і ліквідації аварій на комунікаціях та спорудах об'єкта.

Медична служба організується на базі медчастини об'єкта. Начальник служби - головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання медичних формувань, накопичення медичного майна, медичну розвідку і санітарно-епідемічне спостереження, надає медичну допомогу потерпілим та евакуює їх у лікарні.

Служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділу охорони об'єкта та народної дружини. Вона забезпечує надійну охорону об'єкта, підтримання громадського порядку в районах лиха та під час проведення РіНР.

Заступник начальника ЦО об'єкта з евакуаційних заходів керує розробленням евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, керує службою громадського порядку, організовує перевезення робітників та службовців у райони розселення і до місця роботи (на об'єкті).

Заступник начальника ЦО об'єкта з інженерно-технічної частини - головний інженер об'єкта - керує розробленням плану переведення підприємства в умовах підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС, керує протипожежною, аварійно-технічною та службою сховищ та укриттів.

Таким чином можна зробити такі висновки:

- Цивільна оборона організується з метою завчасної підготовки об'єктів господарської діяльності до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;

- органом управління цивільної оборони є штаб (ланка), який організує і забезпечує своєчасне оповіщення населення, безперервне управління силами і засобами, здійснює заходи щодо захисту робітників та службовців.

Перелік джерел інформації

1. ГОСТ 9.303-84. Покрытия металлические и неметаллические неорганические. Общие требования к выбору. - М., 1985.

2. Якименко Г.Я., Артеменко В.М.. Технічна електрохімія. Ч. 3. Гальванічні виробництва: Підручник/ За ред. Б.І. Байрачного. - Харків: НТУ «ХПІ», 2006. - 272 с.

3. Государственные стандарты СССР. Покрытия металлические и неметаллические неорганические. Технические требования, правила приемки и методы контроля. - М.; 1986.

4. ГОСТ 9.301-86

5. Якименко Г.Я., Харченко Е.П. Я 45 Алгоритми і програми розрахунків в технічній електрохімії. Ч. 1. Гальванічні виробництва: Навч. посібник,- Харків: НТУ «ХПІ», 2002, 238 с.

6. МОНОРЕЙСОВИЙ

7. ВЕНТИЛЯЦИЯ .

Орехова В.В., Байрачний Б.И. Теоретические основы гальваносте-гических процессов. - К.: Высшая шк., 1988. - 208с.

4. Антропов Л.І. Теоретична електрохімія: Підручник. - К.: Либідь, 1993. - 544с.

5. ГОСТ 9.305-84. Покрытия металлические и неметаллические неорганические. Операции технологических процессов получения покрытий. - М., 1986.

6. Якименко Г.Я. Рассеивающая способность гальванических электролитов и оценка степени равномерности покритий // Хімія, хімічні технології і екологія: Вісник ХДПУ. Збірник наукових праць. - Х.: ХДПУ. - 2000. - Вип. 115. - С. 115 - 117.

7. Кудрявцев Н.Т. Электролитические покрытия металлами. - М.: Химия, 1979. - 352 с.

8. С.С. Виноградов. Экологически безопасное гальваническое производство. /Под редакцией проф. Кудрявцева. - М.: Производственно-издательское предприятие «Глобус», 1998. - 302 с.: 51 ил., 64 табл., 26 библиогр. назв.

1. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76.

2. ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд, 2006. - 78с.

3. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий. - Действует с 01.01.72.

4. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

5. ГОСТ 12.1.007-76*. ССБТ. Вредные вещества. Классификация. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.78.

6. НАБП Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та довколишніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. - Діє з 03.12.2007.

7. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введен 01.07.95.

8. ГОСТ 12.1.044-89*. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. - Введен 01.01.91.

9. ГОСТ 12.1.011-78*. ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний. - Введен 01.01.79.

10. ГОСТ 12.1.010-76*. ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования. - Введен 01.01.78.

11. Правила устройства электроустановок. ПУЭ-87. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648с.

12. СНиП 2.04.05-91*.У. Отопление, вентиляция и кондиционирование. М.: Стройиздат, 1992. - 64с.

13. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. Ч. I. Органические вещества. - М.: Химия, 1976. - 400с.

14. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. Ч. II. Неорганические вещества и металлические соединения. - М.: Химия, 1976. - 320с.

15. ГОСТ 12.1003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.89.

16. ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Діє з 01.01.2009.

17. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания. - М.: Стройиздат, 1988. - 30с.

18. ГОСТ 12.3.002-75*. ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.76.

19. ГОСТ 12.2.003-91*. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.92.

20. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введен 01.01.82.

21. НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнення спеціальних установок. - Діє з 01.07.01.

22. ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие технические требования. - Введен 01.01.94.

23. ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковозахисту будівель і споруд. Діє з 01.01.2009.

24. ДНБ В.1.1-7-02. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.2003.

25. ДСН3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку, інфразвуку. - К., 1999.

26. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. - К., 1999.

27. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К., 2000.

28. НПАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної електрики. - Діє з 01.01.98.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.