,

де - ширина опирания ребра.

Поздовжнє стискаюче зусилля в центральному кільці визначається за такою формулою:

.

Настил приварюється до центрального кільця, що забезпечує його стійкість. Тому необхідний переріз кільця встановлюю за міцністю:



.

Перетин центрального кільця конструюю як зварного двутавра (рисунок 2.16).

Рис. 2.16 Перетин центрального кільця

Висота перерізу стінки двотавра (305 мм.) приймається рівною висоті прокатного швелера № 30 (радіального ребра) та плюс 5 мм на зазор.

Фактичний переріз центрального кільця:

.

Прийнятий переріз центрального кільця трохи завищено з урахуванням того, що при нерівномірному навантаженні на купол кільце додатково відчуватиме кручення.



3. Вимоги до кадрового забезпечення підприємств нафтогазової галузі

Просування до цивілізованого ринку має на меті економічну стабілізацію, появу досконалого законодавства, норм конкурентного середовища, надлишок матеріальних факторів виробництва, доступність продуктів споживання. По досвіду країн із розвиненим ринком, основним чинником конкурентоспроможності фірми, її виживання та процвітання стає якість персоналу та її ставлення до праці, тобто. рівень професіоналізму та творчості працівників [3, c.153]. Так, одним із головних результатів сучасного етапу науково-технічної революції стало перетворення людини на головну рушійну силу виробництва, тому сьогодні для організації її персонал є основним багатством.

Останніми роками працівник перетворився «з прикрою, але необхідної статті витрат», основним джерелом прибутку. У рамках цього підходу людина стала розглядатися як найважливіший елемент капіталу організації, а витрати на оплату його праці, підготовку та перепідготовку, підвищення кваліфікації, створення сприятливих умов діяльності - як особливий вид інвестицій. Саме персонал грає вирішальну роль у процвітанні, коли матеріальні ресурси рясні, загальнодоступні, а технологія та методи управління ними не становлять особливо складної проблеми.

Вирішальне значення персонал має у ситуації нестабільності, коли ринкові відносини ще формуються. Адже професіоналізм, прогностичні якості, інтуїція працівника за умов хисткої довкілля визначають цінність і результативність прийнятих рішень. Роль персоналу як вирішального фактора виробництва вже розуміють багато менеджерів та керівників на Заході; це розуміння формується у коледжах та університетах, де викладають гуманітарні дисципліни; Гуманне ставлення до персоналу є предметом суспільної уваги, формує імідж фірми, сприяє зростанню продажів. Крім цього на ставлення до людини в умовах сучасного виробництва вплинули такі обставини:

· зосередження в руках одного, нічим не видатного, «пересічного» працівника величезної могутності - енергетичної, військової, екологічної, економічної тощо, яка є неминучим наслідком науково-технічного прогресу;

· практично доведена найвища в конкурентній економіці ефективність інвестицій у персонал;

· вирішальна роль персоналу у прийнятті та реалізації рішень, у генерації інноваційних ідей;

· розвиток громадянського суспільства, встановлення реальних цілей підвищення добробуту та розвитку людини як основної мети розвитку цивілізації, зростання самосвідомості персоналу як суб'єкта організації, зростання якості робочої сили, правової підготовки персоналу та можливостей захисту своїх інтересів;

· підвищення рівня суспільного розвитку, що визначило пильну увагу громадськості до питань етики бізнесу, його поведінки щодо клієнтів, акціонерів, співробітників, суспільства в цілому;

· сприйняття суспільством ставлення до персоналу як індикатора внутрішньої етики, сутності та глибини моральних принципів поведінки у бізнесі, що впливає на імідж організації [4, c.127].

Формування та розвиток персоналу на підприємстві, у будь-якій галузі та зокрема на нафтогазовій, тривалий та складний процес. Зусилля сторін у цьому напрямі лише тоді будуть ефективними у сучасному світі, коли матимуть наукову основу. Минув час, коли привілейовані партійні функціонери тасували кадри на власний розсуд, а на посади призначалися малоосвічені, професійно слабкі працівники. Інноваційний характер виробництва, його висока наукомісткість, пріоритетність питань якості продукції змінили вимоги до працівника, підвищили значущість творчого ставлення до праці та високого професіоналізму. Головний стратегічний курс - на високий рівень освіти, кваліфікації та етики працівників, безперервне підвищення професійної майстерності та самовираження.

Безмежність потенціалу, непрогнозованість меж розвитку, унікальність, виняткова складність і неможливість модулювати поведінку як окремої особистості (навіть самого себе) так і групи, що вимагає переходу до якісно нової системи підходів до персоналу, з яких найбільш адекватні ролі людини на виробництві, та її самовідчуттю видається підхід "Персонал - головне надбання організації" [4, c.137].

Як важливі моменти застосування підходу «Персонал - головний стан організації» можна вивести такі фактори:

· суб'єктивний чинник - глибоке усвідомлення керівництвом організації вирішальної ролі персоналу у забезпеченні процвітання підприємства, розуміння управлінням соціальної сутності та соціальної відповідальності організації, налаштованість управління тривалий і чесний бізнес, тобто. досить високий моральний потенціал виробництва;

· опора на досягнення всіх наукових шкіл та течій у галузі управління персоналом, їх творче застосування;

· глибоке усвідомлене сприйняття працівників організації як системного явища, знання властивостей систем та груп, методології системного підходу;

· знання та вміння використовувати фактори привабливості праці тощо;

· організація управління персоналом з орієнтацією на життєвий цикл працівників;

· виявлення потенціалу, індивідуальних та групових факторів поведінки, потреб та мотивації, ставлення до праці та раціональне ув'язування отриманих даних зі стимулюванням за індивідуальні та групові досягнення;

· цільове прозоре управління організацією, виявлення та чітка постановка цілей організації, турбота про розуміння та вирішення цілей організації її персоналом та поєднання з цілями працівників;

· розробка та реалізація програм розвитку працівників;

· опора на право, чинне законодавство про працю, пояснення соціальної справедливості у відносинах між суб'єктами організації - особами та професійно-кваліфікаційними групами;

· включення до складу якостей, що визначають професіоналізм будь-якого керівника, ставлення до підлеглих та підлеглих до нього, уміння формувати команду, забезпечувати співпрацю, розробляти науково обґрунтовані вимоги робочих місць до працівників за професійними та особистими параметрами, положення про підрозділи, посадові інструкції;

· розробка та реалізація різноманітних соціальних програм: розвитку працівників, заохочення творчого ставлення до праці, задоволення їхніх потреб тощо;

· формування професійної служби управління персоналом, забезпечення статусу провідного підрозділу організації [5, c.119].

З метою ефективного управління процесом формування та використання персоналу на підприємстві нафтогазової галузі застосовується класифікація працівників, характерна для видобувних та промислових підприємств, що полягає у ранжируванні за такими критеріями:

1. за категоріями: управлінський, виробничо-оперативний, допоміжний;

2. за посадами та професіями: керівники, фахівці, виробничий персонал, технічний персонал тощо;

3. за спеціальностями: економісти, фінансисти, бухгалтери, геологи, бурильники тощо;

4. за рівнем кваліфікації: головний інженер, інженер, начальник технологічної дільниці тощо;

5. за статтю та віком: чоловіки: до 30 років, від 30 до 60, понад 60; жінки: до 30 років, від 30 до 55 років, понад 55 років;

6. за стажем роботи на нафтогазовому підприємстві: до 1 року, від 1 до 3 років, від 3 до 10 років, понад 10 років;

7. стосовно власності: працівники-власники майна підприємства, наймані працівники;

8. характером трудових відносин: постійні працівники, тимчасові працівники. (рис.1.1) [6, c.142]

Управління персоналом підприємства нафтогазової галузі пов'язані з використанням можливостей працівників задля досягнення цілей організації. Управляти персоналом означає планувати, організовувати, здійснювати мотивацію та контроль за формуванням, розподілом, перерозподілом та використанням кадрів. Кадрова робота, на таких підприємствах, включає такі елементи:

· підбір та розстановка кадрів;

· навчання та розвиток кадрів;

· компенсацію за виконану роботу;

· створення умов на робочому місці;

· вирішення трудових спорів тощо.

Персонал підприємств нафтогазової галузі як об'єкт управління доцільно подати через фази відтворення (Рис.1.1).



Рис.1.1 Класифікація персоналу на підприємствах нафтогазової галузі

З рис.1.1 видно, що робітники чи виробничий персонал підприємства нафтогазової галузі, здійснюють трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною часткою фізичної праці. Він поділяється на основний та допоміжний. Результатом їхньої праці є продукція у речовинній формі.

Службовці чи управлінський персонал нафтогазового підприємства здійснюють трудову діяльність у процесі управління виробництвом з переважною часткою розумової праці. Результатом їхньої трудової діяльності є вивчення проблем управління, підготовка управлінських рішень, а після вибору керівником найефективнішого варіанту - реалізація та контроль за виконанням. Управлінський персонал поділяється на дві основні групи: керівники та спеціалісти. [7, c.201]

Принципова відмінність керівника від спеціаліста у юридичному праві прийняття рішень та наявності у підпорядкуванні інших працівників. Залежно від масштабу управління розрізняють лінійних керівників, відповідальних прийняття рішень з усіх функцій управління, і функціональних керівників, реалізують окремі функції управління. Крім того розрізняють керівників вищого (директор та його заступники), середнього рівня (начальники цехів та підрозділів) та нижнього рівня (начальники дільниць, майстри).

Ефективність управління персоналом багато в чому залежить від обраної системи та методів управління, що говорить про необхідність їхнього розгляду.



4. Розробка дидактичного проєкту проведення практичного заняття на тему «Проєктування резервуарів для зберігання нафти» з дисципліни «Основи нафтогазової справи» для фахівців за ОП «Професійна освіта (Нафтогазова справа)»

1. Цілі практичного завдання

Цілями освоєння дисципліни «Проектування, будівництво та експлуатація нафтогазосховищ» є придбання знань та навичок у галузі експлуатації обладнання, основних об'єктів та споруд сховищ газу, нафти та нафтопродуктів.

Вивчення дисципліни дозволить оволодіти необхідними знаннями та вміннями правильного вибору:

- енергозберігаючих режимів експлуатації основного технологічного обладнання сховищ газу, нафти та нафтопродуктів;

- ефективних засобів скорочення втрат нафти та нафтопродуктів під час транспортування та зберігання;

- безпечних методів проведення зливо-наливних операцій при прийманні та відвантаженні нафти та нафтопродуктів;

- раціональних технологій експлуатації технологічних трубопроводів та резервуарних парків сховищ газу, нафти та нафтопродуктів;

- типових методик розрахунку основних об'єктів сховищ газу, нафти та нафтопродуктів

2. Завдання освоєння дисципліни

До основних завдань вивчення дисципліни «Проектування, будівництво та експлуатація нафтогазосховищ» слід віднести:

- володіння знаннями про нафтобази та газосховища;

- виконання гідравлічних та технологічних розрахунків;

- проектування сховищ газу, нафти та нафтопродуктів та об'єктів, що входять до їх комплексів;

- контроль виробничих небезпек та охорона навколишнього середовища;

- Використання сучасних інформаційних технологій;

- розуміння сутності та соціальної значимості основних проблем дисципліни у своїй професії.

3. Перелік плануючих результатів навчання з дисципліни

Процес вивчення дисципліни «Проектування, будівництво та експлуатація газонафтосховищ» спрямований на формування наступних компетенцій:

ОПК-2 - здатністю використовувати на практиці знання, вміння та навички в організації дослідницьких, проектних та конструкторських робіт, в управлінні колективом

ОПК-4 - здатністю розробляти науково-технічну, проектну та службову документацію, оформляти науково-технічні звіти, огляди, публікації за результатами виконаних досліджень

ПК-4 - здатністю використовувати професійні програмні комплекси в галузі математичного моделювання технологічних процесів та об'єктів

ПК-6 - здатністю застосовувати отримані знання для розробки та реалізації проектів, різних процесів виробничої діяльності

ПК-7 - здатністю застосовувати методологію проектування

ПК-8 - здатністю використовувати автоматизовані системи проектування

ПК-9 - здатністю розробляти технічні завдання на проектування нестандартного обладнання, технологічного оснащення, засобів автоматизації процесів



Таблиця 4.1

Компетенції які будуть надані заняттям

Компетенція	Результати навчання, що характеризують сформованість компетенції
ОПК-2	знати нормативно-технічну документацію щодо безпечних методів експлуатації об'єктів для зберігання нафти та нафтопродуктів та їх відвантаження споживачам;
	вміти застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань розрахунку технологічних трубопроводів, резервуарів, насосних станцій та терміналів сховищ газу, нафти та нафтопродуктів;
	володіти здатністю використовувати на практиці знання, вміння та навички в організації дослідницьких, проектних та конструкторських робіт, в управлінні колективом
ОПК-4	знати чинні стандарти та технічні умови на технічну документацію, що розробляється, порядок її оформлення
	вміти розробляти науково-технічну, проектну та службову документацію, оформляти науково-технічні звіти, огляди,
	публікації за результатами виконаних досліджень
	володіти навичками щодо розробки науково-технічної, проектної та службової документації, оформлення науково-технічних звітів, оглядів, публікацій за результатами виконаних досліджень
ПК-5	знати професійні програмні комплекси в галузі математичного моделювання
	технологічних процесів та об'єктів
	вміти використовувати професійні програмні комплекси в галузі математичного моделювання технологічних процесів та об'єктів
ПК-6	володіти оптимальними інструментами дослідження в галузі математичного моделювання технологічних процесів та об'єктів
	знати вимоги нормативно-технічної літератури для розробки та реалізації проектів, різних процесів виробничої діяльності
	вміти користуватися нормативно-технічною літературою
ПК-7	володіти знаннями для розробки та реалізації проектів, різних процесів виробничої діяльності
	знати сучасні принципи, закони та методики проектування
	вміти застосовувати відповідні положення та вимоги основної нормативно-технічної документації з проектування та експлуатації сховищ та нафтопродуктів;
ПК-8	володіти навичками методології проектування
	знати основні стадії (етапи) автоматизації системи проектування
	вміти використовувати автоматизовані системи проектування
ПК-9	володіти методикою автоматизованої системи проектування
	вміти розробляти технічні завдання на проектування нестандартного обладнання, технологічного оснащення, засобів автоматизації процесів
	володіти методиками з розробки технічного завдання на проектування нестандартного обладнання, технологічного оснащення, засобів автоматизації процесів

5. Змістовні блоки практичного заняття

Таблиця 4.2

Змістовні блоки практичного заняття

№ п/п	Найменування теми	Зміст розділу
1. 1	Товарні нафтопродукти та основи їх використання	Номенклатура та основні експлуатаційні характеристики нафтопродуктів. Класифікація нафтопродуктів. Класифікація нафтосховищ за функціональним призначенням, транспортним зв'язкам, за номенклатурою нафтопродуктів, що зберігаються.
2. 4	Зберігання нафти та нафтопродуктів. Резервуари нафтогазосховищ.	Номенклатура вітчизняних сталевих резервуарів. Класифікація резервуарів за призначенням, за основним використовуваним для спорудження матеріалу, за генеральним конструктивним рішенням, за розташуванням щодо планувальної висотної позначки території резервуарного парку, за технологічним режимом експлуатації, за оперативним використанням, за величиною робочого надлишкового тиску, за температурним режимом. класи небезпеки резервуарів; конструктивні особливості резервуарів з плаваючим дахом, зі стаціонарним дахом, з понтоном, вертикальні циліндричні резервуари для зберігання в'язких нафтопродуктів, ізотермічних сферичних, сталеві резервуари траншейного типу, резервуари підвищеного тиску, сталеві горизонтальні циліндричні для нафтопродуктів. Основне обладнання резервуарів. Обладнання для забезпечення надійної роботи резервуарів та зниження втрат нафтопродукту: дихальна арматура, приймально-роздавальні патрубки, сифонний кран. Обладнання для обслуговування та ремонту резервуарів: люки-лази, люки замірні та світлові, сходи. Протипожежне обладнання: вогневі запобіжники, засоби пожежогасіння та охолодження. Методи та способи гасіння нафтопродукту, що горить у резервуарах. Прилади контролю та сигналізації.
3. 5	Правила розміщення резервуарів.	Правила розміщення резервуарів у резервуарних парках та розрахунок розмірів обвалування груп резервуарів

6. матеріально-технічна база, необхідна для здійснення освітнього процесу

1. Для проведення лекційних занять необхідна аудиторія, оснащена плакатами та посібниками за профілем.

2. Персональні комп'ютери.

3. Аудіо- та відеотехніка.

4. Проектні матеріали, навчальні відео- та фотоматеріали, плакати.

7. Методичні вказівки для навчаючих з освоєння дисципліни (модуля)

З дисципліни «Проектування, будівництво та експлуатація газонафтосховищ» читаються лекції, проводяться практичні заняття, виконується курсовий проект.

Основою вивчення дисципліни є лекції, на яких викладаються найбільш суттєві та найважчі питання, а також питання, що не знайшли відображення в навчальній літературі.

Заняття проводяться шляхом вирішення конкретних завдань аудиторії. Методика виконання курсового проекту викладена у навчально-

методичному посібнику. Виконувати етапи курсового проекту мають своєчасно та у встановлені терміни.

Контроль засвоєння матеріалу дисципліни провадиться перевіркою готового проекту, захистом готового проекту резервуару.

Таблиця 4.3

Етапи роботи студентів

Етап роботи	Діяльність студента
Практичне заняття	Конспектування рекомендованих джерел. Робота з конспектом лекцій, підготовка відповідей до контрольних питань, перегляд літератури, що рекомендується. Прослуховування аудіо- та відеозаписів на задану тему, виконання розрахунково-графічних завдань, розв'язання задач за алгоритмом.
Самостійна робота	Самостійна робота студентів сприяє глибокому засвоєння навчального матеріалу та розвитку навичок самоосвіти. Самостійна робота передбачає такі складові: - робота з текстами: підручниками, довідниками, додатковою літературою, а також опрацювання конспектів лекцій; - виконання домашніх завдань та розрахунків; - робота над темами для самостійного вивчення; - участь у роботі студентських наукових конференцій, олімпіад; - - підготовка до проміжної атестації.

Методичні матеріали, що визначають процедури оцінювання знань, умінь, навичок та (або) досвіду діяльності

Тестування здійснюється або за допомогою комп'ютерної системи тестування, або з використанням виданих тест-завдань на паперовому носії. Час тестування 30 хв. Потім здійснюється перевірка тесту екзаменатором та виставляється оцінка згідно з методикою виставлення оцінки при проведенні проміжної атестації.

Вирішення стандартних завдань здійснюється або за допомогою комп'ютерної системи тестування, або з використанням виданих завдань на паперовому носії. Час вирішення задач 30 хв. Потім здійснюється перевірка вирішення завдань екзаменатором та виставляється оцінка згідно з методикою виставлення оцінки при проведенні проміжної атестації.

Рішення прикладних завдань здійснюється або за допомогою комп'ютерної системи тестування, або з використанням виданих завдань на паперовому носії. Час вирішення задач 30 хв. Потім здійснюється перевірка вирішення завдань екзаменатором та виставляється оцінка згідно з методикою виставлення оцінки при проведенні проміжної атестації.

Захист графічної роботи, або звіту з усіх видів практик здійснюється відповідно до вимог, які пред'являються до роботи, описаних у методичних матеріалах. Орієнтовний час захисту на одного студента становить 20 хв.



Висновки

Розглянутий у роботі метод приватної оптимізації дозволяє знаходити оптимальні параметри листових конструкцій. При вирішенні задачі оптимізації накладалися такі обмеження: максимальна довжина визначається умовами транспортного габариту резервуара, товщина днища та стінки визначаються вимогами норм проектування, виходячи з умови міцності.

При цьому кожне обмеження сприймається як сувора рівність. Резервуари для зберігання нафти відносять до об'єктів підвищеної небезпеки, що потребує аналізу роботи конструкції з використанням наукових методів. Застосування методів математичного моделювання при оптимальному проектуванні конструкції дозволяє знизити ймовірність відмови та руйнування, а також зменшити ризик екологічного та матеріального збитку.

У випускній кваліфікаційній роботі розглянуто методики проектування резервуарів, проведено аналіз конструкцій резервуарів, аналіз вимог до проектування, аналіз методів проектування, розглянуто методику оптимізації конструкції горизонтального резервуару, проведено розрахунок конструктивних параметрів горизонтального резервуару.

У даній роботі розроблено дидактичний проект практичного заняття з проектування резервуарів для зберігання нафти.



Список використаних джерел

1. ДБН В.2.6.-198:2014. Сталеві конструкції. Норми проектування / МінрегіонбудУкраїни. К., 2014. 122 c.

2. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи/ Мінрегіонбуд України. Київ, 2011. 75 c.

3. ДБН В.1.2-14-2009.Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ / Мінрегіонбуд України. Київ, 2009. 48 с.

4. ДБН В.1.1.7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва / Мінрегіонбуд України. Київ, 2003. 44 с.

5. ДСТУ Н В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія / Мінрегіонбуд України. Київ, 2011. 123 с.

6. ДБН А.3.1-5-2009. Організація будівельного виробництва/ Мінрегіонбуд України. Київ, 2011. 61 с.

7. ДБН А.2.2-1-2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд/ Держбуд України. Київ, 2004. 23 с.

8. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення / Мінрегіонбуд України. Київ, 2012. 94 с.

9. ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва / Мінбуд України. Київ, 2002. 70 с.

10.ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення» /Мінрегіонбуд України. К., 2011. 71 c.

11.ДБН В.2.6-160:2010.«Конструкції будинків і споруд. Сталезалізобетонні конструкції. Основні положення» /Мінрегіонбуд України. К., 2010. 80 c.

12.Расчёт стальных конструкций: Справочное пособие / Я.М.Лихтарников, Д.В.Ладыженский, В.М.Клыков. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Будівельник, 1984. 368 с.

13.Металлические конструкции. Общий курс: Учебник для вузов / Е.И.Беленя, В.А.Балдин, Г.С.Ведеников и др.., Под общ.ред. Е.И.Беленя. 6-е узд., перераб. И доп. Стройиздат, 1986. 560 с., ил.

14.Справочник конструктора металлических конструкций // В.Т.Васильченко, А.Н.Рутман, Е.П.Лукьяненко. 2-е изд., перераб. И доп. К.: Будивэльнык, 1990. 312 с.: ил.

15.Мандриков А.П, Примеры расчёта металлических конструкций: Учебное пособие для техникумов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Стройиздат, 1991. 431 с.: ил.

16.Клименко Ф.Є., Барабаш В.М. Металеві конструкції: Підручник. Львів: Світ, 1994. 280 с.

17.Расчёт стальных конструкций: Справочное пособие / Я.М.Лихтарников, Д.В.Ладыженский, В.М.Клыков. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Будівельник, 1984. 368 с.

18.В.К. Черненко, В.Ф.Баранников. Технология и организация монтажа строительных конструкций. К., Будівельник, 1988. 276 с.

19. В.И. Швиденко. Монтаж строительных конструкций. М., Высшая школа, 1987. 424 с.

20. ДСТУ Б В.2.6-183:2011. Резервуари вертикальні циліндричні сталеві для нафти та нафтопродуктів.

21.М.К.Сафарян. Металлические резервуары и газгольдеры. М.: Недра, 1987. 200 с.

22.В.С.Корниенко,Б.В.Поповский. Сооружение резервуаров. М.: Стройиздат, 1981. 216 с.

23.Відомчі будівельні норми України “Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа”. ВБН В.2.2-58.2-94.

24.Е.А.Егоров. Исследование и методы расчетной оценки прочности, устойчивости и остаточного ресурса стальных резервуаров, находящихся в эксплуатации // Сборник научных трудов ПГАСиА. Днепропетровск, 1996. 99 с.

25.И.Г.Овчинников, Н.Б.Кудайбергенов, А.А.Шеин. Эксплуатационная надежность и оценка состояния резервуарных конструкций. Саратов: СГТУ, 1999. 316.

26.А.В.Перельмутер. Избраные проблемы надежности и безопасности строительных конструкций. К.: Укрниипроектсталь- конструкция, 1999. 212 с.

27.С.А.Тимашев. Надежность больших механических систем. М.: Наука, 1982. 183.

28.Е.А.Егоров. Комплексный анализ, оценка и управление надежностью стальных резервуаров для хранения нефтепродуктов // Сборник научных трудов ПГАСиА. Днепропетровск, 2004. 320 с.

29.В.Л.Красовский, Г.В.Морозов. Влияние осадок основания на напряженное состояние стенки стальных вертикальных цилиндрических резервуаров //Труды 5-го Украинско-Польского семинара «Theoretical Foundations of Civil Engineering». -непропетровск. Варшава, 1997. С. 133-138.

Размещено на Allbest.ru