Розробка технологічної схеми переробки нафти за паливним варіантом на заводі
Поточна схема переробки нафти на заводі, її обґрунтування. Матеріальні баланси установок включених в схему. Розрахунок глибини переробки нафти, виходу світлих продуктів. Загальнозаводські витрати, зведений баланс. Склад заводу по технологічних установках.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.01.2013 |
| Размер файла | 46,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Завдання
Розробити технологічну схему переробки Кленовської нафти за паливним варіантом на заводі продуктивністю 7.2 млн. т/рік. Скласти матеріальний баланс установок і зведений матеріальний баланс заводу.Розрахувати глибину переробки нафти та величину відбору світлих нафтопродуктів.
Вступ
Нафта і газ займають провідне місце в паливно - енергетичному балансі переважної більшості країн світу і відіграють надзвичайно важливу роль в іх економіці та політиці. З нафти одержують широку гаму різноманітних палив - від зріджених газів і бензинів до важких котельних палив. Однак значення нафти і газу виходить далеко за межі провідних енергоносіїв. Нафта і газ використовуються як сировина для виробництва великої кількості хімічних продуктів (етилену, пропілену, ароматичних вуглеводнів тощо), а також різноманітних мінеральних олив, парафінів, бітумів, коксу та інших цінних видів продукції.
Нафта і газ -- це основні джерела енергії в сучасному світі. На паливах, отриманих з них, працюють двигуни сухопутного, повітряного і водного транспорту, теплові електростанції. Нафту і газ переробляють в хімічну сировину для виробництва пластичних мас, синтетичних каучуків, штучних волокон. В даний час нараховується близько 100 різних процесів первинної і вторинної переробки нафти, реалізованих в промисловості. Намічається впровадження нових, перспективних розробок, направлених на покращення якості продукції і вдосконалення технології.
Основний напрямок розвитку нафтопереробної промисловості полягає у забезпечені подальшого поглиблення переробки нафти і суттєвому збільшені виробництва високо якісних моторних палив, мінеральних олив, пластичних мастил, а також сировини для хімічної, нафтохімічної і мікробіологічної галузей. Для цього потрібне впровадження новітніх технологій, а також потрібно не забувати про екологічні фактори.
Значні капітальні витрати на створення та розвиток виробництв високоякісних «екологічно чистих» нафтопродуктів були пов'язані, як правило, з реалізацією природоохоронних проектів.
Використання вуглеводневої нафтохімічного сировини дозволило вивільнити значні кількості харчових продуктів - зерна, картоплі, цукрових буряків, рослинних олій і тваринних жирів, які витрачалися раніше для хімічної переробки.У металургійній промисловості застосування природного газу призвело до підвищення продуктивності доменних і мартенівських печей і дозволило заощадити більше 30% дорогого коксу.
1. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПЕРЕРОБКИ НАФТИ і ГАЗУ
Вибір напрямку переробки нафти та асортименту отримуваних нафтопродуктів визначається фізико-хімічними властивостями нафти, рівнем розвитку техніки нафтопереробки і потребами в товарних нафтопродуктах даного економічного району.Розрізняють три основні варіанти переробки нафти:
1) паливний;
2) паливно-оливний;
3) нафтохімічний.
По паливному варіанту нафту переробляють в основному на моторні та котельні палива.При одній і тій самій потужності заводу по нафті паливний варіант переробки відрізняється найменшим числом технологічних установок і низькими капіталовкладеннями. Переробка нафти по паливному варіанту може бути глибокою і неглибокою.При глибокій переробці нафти прагнуть отримати максимально можливий вихід високоякісних авіаційних і автомобільних бензинів, зимових і літніх дизельних палив і палив для реактивних двигунів. Вихід котельного палива в цьому варіанті зводиться до мінімуму.Таким чином, передбачається такий набір процесів вторинної переробки, при якому з важких нафтових фракцій і залишку - гудрону отримують високоякісні легкі моторні палива.Сюди відносяться каталітичні процеси - каталітичний крекінг, каталітичний риформінг, гідрокрекінг і гідроочищення, а також термічні процеси, наприклад коксування. Переробка заводських газів в цьому випадку спрямована на збільшення виходу високоякісних бензинів.При неглибокій переробці нафти передбачається високий вихід котельного палива.
За паливно-оливного варіанту переробки нафти поряд із паливом одержують оливи. Для виробництва олив зазвичай підбирають нафти з високим потенційним вмістом оливних фракцій.У цьому випадку для вироблення високоякісних олив потрібна мінімальна кількість технологічних установок.Оливні фракції (фракції, що википають вище 350 ° С), виділені з нафти, спочатку піддають очищенню селективними розчинниками: фенолом або фурфуролом, щоб видалити частину смолистих речовин і низькоіндексні вуглеводні,потім проводять депарафінізацію за допомогою сумішей метилетилкетона або ацетону з толуолом для зниження температури застигання оливи.
За останні роки в технологію виробництва олив все більше впроваджуються процеси гідроочищення замість селективного очищення . Таким способом одержують дистилятні масла (легкі та середні індустріальні, тракторні та ін) - Залишкові оливи (авіаційні, циліндрові) виділяють з гудрону шляхом його деасфальтизації рідким пропаном. При цьому утворюються деасфальтизат і асфальт. Деасфальтизат піддають подальшій обробці, подібно оливним дистилятам, а асфальт переробляють в бітум або кокс.
При будь-якому з двох розібраних варіантів переробки нафти слід передбачати процеси по виробництву сировини для нафтохімічної промисловості: етилену, пропілену, бутиленів, бензолу, толуолу, ксилолів та ін.З року в рік збільшується частка нафти, яка використовується як сировина для нафтохімічної промисловості.
Нафтохімічний варіант переробки нафти в порівнянні з попередніми варіантами відрізняється великим асортиментом нафтохімічних продуктів і в зв'язку з цим найбільшим числом технологічних установок і високими капіталовкладеннями.В останні роки спостерігається тенденція до будівництва великих нафтопереробних комбінатів з досить широким застосуванням процесів нафтохімії.Нафтохімічний варіант переробки нафти являє собою складне поєднання підприємств, на яких окрім вироблення високоякісних моторних палив і масел не тільки проводиться підготовка сировини (олефінів, ароматичних, нормальних і ізопарафінових вуглеводнів та ін) для важкого органічного синтезу, але і здійснюються складні фізико-хімічні процеси, пов'язані з великотоннажним виробництвом азотних добрив, синтетичного каучуку, пластмас, синтетичних волокон, миючих речовин, жирних кислот, фенолу, ацетону, спиртів,ефірів і багатьох інших хімікатів.
Постачальниками олефінів на таких заводах є головним чином установки піролізу; процеси термічного крекінгу і коксування значно поступаються їм у цьому відношенні.Сировиною для процесів піролізу служать сухі гази нафтопереробки, низькооктанові газові бензини, рафінат з установок з вилучення ароматичних вуглеводнів з каталізатів риформінгу. Виробництво ароматичних вуглеводнів здійснюється на спеціальних установках каталітичного риформінгу.Нормальні парафінові вуглеводні одержують з установок карбамідної депарафінізаціі дизельних палив, а ізопарафінових - з установок ізомеризації нормальних парафінових вуглеводнів (бутану, пентану та ін.)
Характеристика перероблюваної нафти
Волгоградська область розташована на південному - сході Російської платформи в районі сполучення південно - східного схилу Воронежського свода, Прикаспійської впадині і на півдні валу Карпінського. Всі відомі в Волгоградській області місце народження нафти і газу розволожені в правобережній частині області, в основному в північних і центральних її районах.
Більшість місце народжень області відносяться до багато пластових. Нафтові западини причислені, як правило, до кам'яновугільної і девонської системи. Перспективи розвитку нафтогазодобуваючої промисловості Волгоградської області зв'язані з Приволжинською монокліпалью, розташованою між Доно - Медвежицьким валом на западині і р. Волги на сході.
Розвідкове буріння в Волгоградській області було почате в роки Великої вітчизняної війни і привело до ряду нафтових і нафтогазових місце народжень, зв'язаних з відкладами нижнього і середнього вуглецю…
Поклади зустріті в юрських, камяновугельних і девонських відкладах. В північно - східній частині Терсінської впадини розтошоване Кленовське місце народження, початок промислового використання припадає на 1962 рік. Місце народження присвячено до Кленовського підняття, продуктивним являється Бобриковський горизонт.
На даному заводі переробляється Кленовськпа нафта. В нижче наведених таблицях представлені фізичні і хімічні характеристики даної нафти, а також окремих її фракцій.
Шифр нафти згідно технічної класифікації (ГОСТ 912 - 66)
|
Нафта |
Шифр нафти |
|||||
|
клас |
тип |
група |
підгрупа |
вид |
||
|
Кленовська |
II |
Т1 |
М2 |
И1 |
П2 |
Фізико - хімічні характеристики нафти
Таблиця 1а
|
Нафта |
Горизонт, ярус, підярус |
Глибина перфорації, м |
№ свердловини |
С420 |
М |
v20 ,сст |
v50,сст |
|
|
Кленовська |
Бобриковський горизонт |
1489 -1493 |
32 |
0, 8455 |
216 |
10, 53 |
4, 44 |
Таблиця 1б
|
Температура застигання, ° С |
Температура спалаху в закритому тиглі, °С |
Тиск насичених парів, мм. Рт. ст. |
|||
|
З обробкою |
Без обробки |
При 38°С |
При 50°С |
||
|
-22 |
- |
< -35 |
87 |
158 |
Таблиця 1в
|
Нафта |
Горизонт, ярус, під ярус |
Парафіни |
Вміст, % |
||||||
|
Вміст, % |
Тем. плав. °С |
Сірки |
Азоту |
Смол сіркокислотних |
Смол силікагел. |
Асфальтенів |
|||
|
Кленовська |
Бобриковсь кий горизонт |
4, 5 |
50 |
0,33 |
0, 02 |
15 |
5,2 |
0,45 |
Елементарний склад нафти
Таблиця 2
|
Нафта |
Вміст, % |
|||||
|
C |
H |
O |
S |
N |
||
|
Кленовська |
86, 05 |
13, 39 |
0, 21 |
0, 33 |
0, 02 |
Склад газів (до С4), розчинних в нафтах, і низько киплячих вуглеводнях (до С5)
Таблиця 3
|
Фракція |
Вихід (на нафту), % |
Вміст індивідуальних вуглеводнів, мас % |
|||||||
|
СН4 |
С2Н6 |
С3Н8 |
Ізо - С4Н10 |
Н - С4Н10 |
Ізо - С5Н12 |
Н - С5Н12 |
|||
|
До С4 |
1, 80 |
43, 3 |
12, 4 |
8, 5 |
21, 2 |
14, 6 |
- |
- |
|
|
До С5 |
2, 54 |
30, 5 |
8, 7 |
6, 0 |
15, 1 |
10, 3 |
23, 7 |
5, 7 |
Потенційний склад (в мас. % ) фракцій в нафтах
Таблиця 4
|
Відгониться до температури, °С |
Кленовська |
|
|
28 |
1, 8 |
|
|
(газ до С4) 60 |
2,9 |
|
|
62 |
3, 2 |
|
|
70 |
3, 7 |
|
|
80 |
4, 2 |
|
|
85 |
4, 8 |
|
|
90 |
5, 6 |
|
|
95 |
6, 5 |
|
|
100 |
7, 1 |
|
|
105 |
8, 0 |
|
|
110 |
9, 0 |
|
|
120 |
10, 9 |
|
|
122 |
11, 6 |
|
|
130 |
12, 7 |
|
|
140 |
14, 4 |
|
|
145 |
15,8 |
|
|
150 |
17,2 |
|
|
160 |
18, 6 |
|
|
170 |
22, 3 |
|
|
180 |
25, 1 |
|
|
190 |
27, 0 |
|
|
200 |
28, 7 |
|
|
210 |
32, 4 |
|
|
220 |
35, 6 |
|
|
230 |
38, 6 |
|
|
240 |
40, 1 |
|
|
250 |
41, 6 |
|
|
260 |
43, 0 |
|
|
270 |
44, 8 |
|
|
280 |
47, 0 |
|
|
290 |
49, 2 |
|
|
300 |
50, 9 |
|
|
310 |
53, 1 |
|
|
320 |
56, 8 |
|
|
330 |
59, 2 |
|
|
340 |
60, 9 |
|
|
350 |
63, 3 |
|
|
360 |
64, 0 |
|
|
370 |
65, 8 |
|
|
380 |
67 ,2 |
|
|
390 |
68, 2 |
|
|
400 |
69, 3 |
|
|
410 |
71, 4 |
|
|
420 |
73, 4 |
|
|
430 |
74, 7 |
|
|
440 |
76, 1 |
|
|
450 |
77, 4 |
|
|
460 |
78, 8 |
|
|
470 |
80, 2 |
|
|
480 |
81, 4 |
|
|
490 |
- |
|
|
500 |
- |
Груповий вуглеводневий склад фракцій, википаючи до 200°С
Таблиця 5
|
Температура відбору, °С |
Вихід (на нафту), % |
С420 |
nD20 |
Вміст вуглеводнів, % |
|||
|
ароматичних |
нафтенових |
парафінових |
|||||
|
П. к. - 60 |
1, 1 |
0, 6546 |
1, 3819 |
0, 4 |
7 |
92, 6 |
|
|
60 - 95 |
3, 6 |
0, 7100 |
1, 3990 |
1 |
40 |
59 |
|
|
95 - 122 |
5, 1 |
0, 7543 |
1, 4121 |
2 |
58 |
40 |
|
|
122 - 150 |
5, 6 |
0, 7614 |
1, 4230 |
3 |
62 |
35 |
|
|
150 - 200 |
11, 5 |
0, 7903 |
1, 4461 |
12 |
48 |
40 |
|
|
П. к. - 200 |
26, 9 |
0, 7530 |
1, 4253 |
6 |
42 |
52 |
Характеристика фракцій, які є сировиною для каталітичного риформінгу
Таблиця 6
|
Температура відбору, °С |
Вихід (на нафту), % |
С420 |
Вміст сірки, % |
Вміст вуглеводнів, % |
|||
|
ароматичних |
нафтенових |
парафінових |
|||||
|
62 - 85 |
1,6 |
0,7058 |
0,01 |
1 |
40 |
59 |
|
|
62 - 105 |
4,8 |
0,7170 |
- |
1 |
39 |
60 |
|
|
85 - 105 |
3,2 |
0,7230 |
0,03 |
1 |
39 |
60 |
|
|
85 - 120 |
6,1 |
0,7314 |
- |
1 |
38 |
61 |
|
|
85 - 180 |
20,3 |
0,7570 |
- |
7 |
42 |
51 |
|
|
105 - 120 |
2,9 |
0,7380 |
0,05 |
2 |
37 |
61 |
|
|
105 - 140 |
6,4 |
0,7460 |
- |
2 |
40 |
58 |
|
|
120 - 140 |
3,5 |
0,7519 |
0,06 |
3 |
42 |
55 |
|
|
140 - 180 |
10,7 |
0,7742 |
0,09 |
11 |
45 |
44 |
Характеристика керосинових дистилятів
Таблиця 7а
|
Нафта |
Тем. Відбору, °С |
Вихід (на нафту), % |
С420 |
Фракційний склад, °С |
||||||
|
П. к. |
10 % |
50 % |
90 % |
98 % |
Відгониться До 270°С % |
|||||
|
Кленовська |
150 - 280 |
29,8 |
0,8132 |
172 |
189 |
226 |
277 |
305 |
86 |
|
|
150 - 300 |
33,7 |
0,8155 |
173 |
194 |
241 |
301 |
315 |
76 |
||
|
150 - 320 |
39,6 |
0,8220 |
174 |
198 |
255 |
323 |
337 |
60 |
Таблиця 7б
|
Температура, °С |
Висота некіпятливого полум'я, мм |
Вміст сірки, % |
Кислотність, мг КОН на 100 мл дистиляту |
||
|
помутніння |
спалаху |
||||
|
-36 |
44 |
24 |
0,14 |
- |
|
|
-30 |
46 |
22 |
0,17 |
- |
|
|
-24 |
48 |
21 |
0,19 |
- |
Характеристика дизельних палив і їх компонентів
Таблиця 8а
|
Тем. Відбору, °С |
Вихід (на нафту), % |
Цитанове число |
Дизельний індекс |
Фракційний склад, °С |
||||
|
10 % |
50 % |
90 % |
96 % |
|||||
|
200 - 350 |
34,6 |
55 |
61,9 |
241 |
281 |
336 |
350 |
|
|
240 - 350 |
23,2 |
58 |
60,5 |
280 |
301 |
342 |
352 |
Таблиця 8б
|
С420 |
v20 ,сст |
v50,сст |
Температура, ° С |
Вміст сірки, % |
Кислотність, мг КОН на 100 мл палива |
|||
|
застигання |
помутніння |
спалаху |
||||||
|
0,8390 |
5,98 |
2,91 |
-20 |
-12 |
92 |
0,20 |
7,50 |
|
|
0,8444 |
7,69 |
3,52 |
-14 |
-9 |
123 |
0,26 |
7,60 |
Характеристика сировини для каталітичного крекінгу
Таблиця 9а
|
Нафта |
Тем. Відбору, °С |
Вихід (на нафту), % |
С420 |
М |
v50 ,сст |
v100,сст |
Тем. Застигання, °С |
|
|
Кленовська |
350 - 480 |
18,1 |
0,8890 |
398 |
42,0 |
6,85 |
32 |
Таблиця 9б
|
Вміст сірки, % |
Коксівність, % |
Вміст парафіно нафтенових вуглеводнів, % |
Вміст ароматичних вуглеводнів, % |
Вміст смолистих речовин, % |
|||
|
I група |
II і III група |
IV група |
|||||
|
0,60 |
0,08 |
72 |
8 |
11 |
7 |
2 |
Характеристика мазутів і залишків
Таблиця 10
|
Мазут і залишок |
Вихід (на нафту), % |
С420 |
ВУ80 |
ВУ100 |
Температура, °С |
Вміст сірки, % |
Коксівність, % |
||
|
застигання |
Спалаху |
||||||||
|
Мазут топочний 40 |
38,0 |
0,9182 |
5,0 |
3,2 |
20 |
215 |
0,50 |
6,1 |
|
|
200 |
20,8 |
0,9420 |
- |
9,5 |
36 |
290 |
0,93 |
9,9 |
|
|
Залишок Більше 300°С |
49,1 |
0,9029 |
2,50 |
1,70 |
16 |
178 |
- |
- |
|
|
» 350°С |
36,7 |
0,9203 |
5,49 |
2,94 |
24 |
233 |
0,54 |
0,53 |
|
|
» 400°С |
30,7 |
0,9245 |
7,20 |
3,40 |
32 |
242 |
- |
6,4 |
|
|
» 450°С |
22,6 |
0,9430 |
- |
10,00 |
38 |
290 |
0,91 |
9,5 |
|
|
» 480°С |
18,6 |
0,9455 |
- |
13,40 |
40 |
300 |
0,97 |
10,4 |
2. Поточна схема переробки нафти на заводі та її обґрунтування
Сира Кленовська нафта поступає на завод де вона ділиться на 2 потоки, кожен з яких подається на об'єднані установки ЕЛЗУ-АВТ, потужністю 3,2 млн.т/рік, 4,0млн.т/рік. На цих установках нафта, спочатку, знесолюється і зневоднюється, а потім на блоці АВТ-1 ділиться на фракції газ,п.к.-140?С,140?С-240?С,240С-350?С,350?С-480?С і >480?С,а на АВТ-2 ділиться на газ,п.к.-200?С,200-350?С,350?С-480?С і >480?С .З фракція п.к.-140?С на ВПБ-1 ми отримуємо такі фракції, як: газ, п.к.-62°С, 62 - 85°С, 85-105°С, 105-140°С, , а з п.к.-200?С на ВПБ-2 отримуємо:газ,п.к.-62°С,62-85°С, 85 - 180°С, 180-200°С.
Фракцію >480°С, з ЕЛЗУ-АВТ-3,2, ЕЛЗУ-АВТ-4, подаємо на установку коксування яка призначена для отримання нафтового коксу та дистиляту широкого фракційного складу з важких нафтових залишків . В результаті отримуються наступні продукти: гази, С3 - С4 - використовується як сировина для установки ГФУ ненасичених вуглеводнів, бензин - поступає на компаундування бензинів, легкий газойль - поступає на гідроочистку дизельних палив, важкий газойль - як компонент котельного палива і нафтовий кокс.
Фракцію 85?С-180?С з ВПБ-2 подаємо на установку каталітичного риформінгу яка призначена для одержання високооктанового компоненту бензинових фракцій.Особливістю цього процесу також є те що ми одержуємо дешевий водне вмісний газ. Продуктами каталітичного риформінгу є: сухий газ - використовується як паливний газ для власних потреб заводу, С3 -С4 - використовується як сировина установки ГФУ насичених вуглеводнів, каталізат - високооктановий компонент бензину, поступає на компаундування бензинів, ВВГ - використовується для гідрогенізаційних процесів заводу, Н2S - використовується як сировина для виробництва сірки.
Фраккції 62 - 85°С, 85-105°С, 105-140°С направляємо на ароматичний риформінг,що призначена для одержання індивідуальних ароматичних вуглеводнів. Продуктами цього процесу є: бензол, толуол, ксилоли - товарні продукти, сухий газ - використовується як паливний газ для власних потреб заводу. С3 - С4 - використовується як сировина для установки ГФУ насичених вуглеводнів, ВВГ - використовується для гідрогенізаційних процесів заводу, риформат - поступає на компаундування бензинів, Н2S - використовується як сировина для виробництва сірки.
Фракцію п.к.-62°С з ВПБ-1 і ВПБ-2 об'єднують в один потік і подають на установку каталітичної ізомеризації, яка призначена для одержання високооктанових компонентів бензинових фракцій. Продуктами ізомеризації є: сухий газ - використовується як паливний газ для власних потреб заводу, ізомеризат- високооктановий компонент бензину, поступає на компаундування бензинів.
Фракція 350-480°С, з АВТ-1 і АВТ-2 поступає на установку каталітичного крекінгу. Призначення цієї установки це одержання високоякісного компоненту бензину шляхом переробки важкої нафтової сировини. Процес каталітичного крекінгу сприяє збільшенню глибини переробки нафти. Продуктами каталітичного крекінгу є: сухий газ ,С3 - С4 - використовується як сировина для установки ГФУ ненасичених вуглеводнів, бензин - поступає на компаундування бензинів, легкий газойль - поступає на компаундування дизельних палив, важкий газойль - товарний продукт котельне паливо .
Фракцію 240?-350°С з АВТ-1 і фракцію 200?-350?С з АВТ-2 об'єднують в один потік і подають на установку гідроочистки дизельних палив, оскільки вміст сірки в даних фракціях перевищує допустимий їхній вміст в товарних нафтопродуктах. ВВГ. Продуктами гідроочистки є: гази - використовується як паливний газ для власних потреб заводу, відгон - поступає на компаундування бензинів, Н2S - використовується як сировина для виробництва сірки і гідрогенізат- поступає на компаундування дизельних палив.
Установки ГФУ насичених і ГФУ ненасичених вуглеводнів призначені для розділення суміші газоподібних вуглеводнів.
Сировиною для ГФУ насичених є С3 - С4 з ароматичного і каталітичного риформінгів , газ і головка стабілізації з АВТ. Продуктами установки ГФУ насичених є: сухий газ - використовується як паливний газ для власних потреб заводу, пропан , н-бутан , і-бутан - сировина для установки алкілування, С5+ - поступає на компаундування бензинів
Сировиною для ГФУ ненасичених є С3 - С4, з коксування і каталітичного крекінга. Продуктами установки ГФУ ненасичених є: сухий газ - використовується як паливний газ для власних потреб заводу,пропан пропіленова фракція ,бутан-бутиленова фракція - сировина для установки алкілування, С5+ - поступає на компаундування бензинів.
Бутан-бутиленова фракція з ГФУ ненасичених і частина і-бутану з ГФУ насичених поступає на установку алкілування,призначення якої одержання високооктанового компоненту бензину. Продуктами цієї установки є: легкий алкілат - поступає на компаундування бензинів, важкий алкілат - поступає на компаундування дизельних палив, бутан - поступає як компонент зріджених газів.
Для одержання реактивного палива ми використовуємо фракцію 140?-240°С, з АВТ-1, оскільки вміст сірки в даній фракції є задовільний то ми її одразу відправляємо на одержання реактивного палива.
На заводі є установки для роботи яких необхідний ВВГ. Того ВВГ, що виділяється на каталітичному і ароматичному риформінгах є достатньо, надлишок направляємо в паливний газ.
Весь Н2S, який виділився з різних установок на заводі, збираємо в один потік і направляємо на установку виробництва сірки. В результаті ми отримуємо товарний продукт - сірку.
Паливні компоненти бензину і дизельного палива, одержані в різних технологічних процесах, направляють на установки компаундування, де змішуванням з них дістають задану кількість і асортимент палив.
На даному заводі продуктами установки компаундування бензинів є: бензин А-80 - товарний продукт, бензин А-92 - товарний продукт, бензин А-95 - товарний продукт.
З установки компаундування дизельних палив випускають: дизельне паливо Л-0,05-62 - товарний продукт, З-0,05-(-25) - товарний продукт.
Матеріальні баланси установок включених в поточну схему переробки нафти
|
Процеси і продукти |
% на сиров. установки |
% на нафту |
К-сть тис.тонн |
|||
|
1 |
ЕЛЗУ |
|||||
|
Поступило% |
||||||
|
Сира нафта |
101,00 |
101,00 |
7272,00 |
|||
|
Всього |
101,00 |
101,00 |
7272,00 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Нафта знесолена |
100,00 |
100,00 |
7200,00 |
|||
|
Солі і вода |
1,00 |
1,00 |
72,00 |
|||
|
Всього |
101,00 |
101,00 |
7272,00 |
|||
|
2 |
АВТ-3,2 |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
Знесолена нафта |
100,00 |
44,44 |
3200,00 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Газ (до С4) |
1,80 |
0,80 |
56,60 |
|||
|
п.к.-140 |
12,55 |
5,58 |
401,76 |
|||
|
140-240 |
25,50 |
11,33 |
815,76 |
|||
|
240-350 |
23,05 |
10,24 |
737,28 |
|||
|
350-480 |
18,00 |
8,00 |
576,00 |
|||
|
Гудрон |
18,50 |
8,22 |
591,84 |
|||
|
Втрати |
0,60 |
027 |
19,76 |
|||
|
Всього |
100,00 |
44,44 |
3200,00 |
|||
|
3 |
АВТ-4,0 |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
Знесолена нафта |
100,00 |
55,56 |
4000,00 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Газ (до С4) |
1,8 |
1,00 |
72,00 |
|||
|
п.к.-200 |
26,7 |
14,83 |
1067,76 |
|||
|
200-350 |
34,4 |
19,11 |
1375,92 |
|||
|
350-480 |
18,0 |
10,00 |
720,00 |
|||
|
№ Процеси і продукти |
% на сиров. установки |
% на нафту |
К-сть в тис.тонн |
|||
|
гудрон |
18,5 |
10,28 |
740,16 |
|||
|
Втрати |
0,6 |
0,34 |
24,16 |
|||
|
Всього |
100,00 |
55,56 |
4000,0 |
|||
|
4 |
ВПБ-1 |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
п.к.-140 |
100,00 |
5,58 |
401,76 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
п.к.-62 |
11,11 |
0,62 |
44,64 |
|||
|
62-85 |
12,55 |
0,70 |
50,40 |
|||
|
85-105 |
25,28 |
1,41 |
101,52 |
|||
|
105-140 |
50,56 |
2,82 |
203,04 |
|||
|
Втрати |
0,50 |
0,03 |
2,16 |
|||
|
Всього |
100,00 |
5,58 |
401,76 |
|||
|
5 |
ВПБ-2 |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
п.к.-200 |
100,00 |
14,83 |
1067,76 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
п.к.-62 |
5,25 |
0,78 |
56,16 |
|||
|
62-85 |
6,00 |
0,89 |
64,08 |
|||
|
85-180 |
74,84 |
11,10 |
799,20 |
|||
|
180-200 |
13,41 |
1,99 |
143,28 |
|||
|
Втрати |
0,5 |
0,07 |
5,04 |
|||
|
Всього |
100,00 |
14,83 |
1067,76 |
|||
|
6 |
Коксування |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
Гудрон |
100,00 |
18,50 |
1332,00 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Газ |
4,00 |
0,74 |
53,28 |
|||
|
Головка стабілізації |
4,60 |
0,85 |
61,20 |
|||
|
Бензин |
13,00 |
2,41 |
173,52 |
|||
|
№ |
Процеси і продукти |
% на сиров. установки |
% на нафту |
К-сть в тис.тонн |
||
|
Л.газойль |
27,00 |
4,99 |
359,28 |
|||
|
В.газойль |
24,40 |
4,51 |
324,72 |
|||
|
Кокс |
24,00 |
4,44 |
319,68 |
|||
|
Втрати |
3,00 |
0,56 |
40,32 |
|||
|
Всього |
100,00 |
18,50 |
1332,00 |
|||
|
7 |
Кат.риформінг |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
85-180 |
100 |
11,10 |
799,20 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Сухі гази |
5,94 |
0,66 |
47,52 |
|||
|
Головка стабілізації |
5,00 |
0,56 |
40,32 |
|||
|
ВВГ |
5,00 |
0,56 |
40,32 |
|||
|
Н2S |
0,06 |
0,01 |
0,72 |
|||
|
Каталізат |
83,00 |
9,21 |
663,12 |
|||
|
Втрати |
1,00 |
0,10 |
7,20 |
|||
|
Всього |
100,00 |
11,10 |
799,20 |
|||
|
8 |
Кат.риформінг ароматичний |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
62-85 |
14,20 |
0,70 |
50,40 |
|||
|
85-105 |
28,60 |
1,41 |
101,52 |
|||
|
105-140 |
57,20 |
2,82 |
203,04 |
|||
|
Всього |
100,00 |
4,93 |
354,96 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Бензол |
21,02 |
1,03 |
74,16 |
|||
|
Толуол |
5,41 |
0,27 |
19,44 |
|||
|
Ксилол |
13,57 |
0,67 |
48,24 |
|||
|
Рафінат |
43,95 |
2,17 |
156,24 |
|||
|
ВВГ |
5,00 |
0,25 |
18,00 |
|||
|
Головка стабілізації |
4,50 |
0,22 |
15,84 |
|||
|
Сухі гази |
5,00 |
0,25 |
18,00 |
|||
|
Н2S |
0,05 |
0,00 |
0,00 |
|||
|
№ |
Процеси і продукти |
% на сиров. установки |
% на нафту |
К-сть в тис.тонн |
||
|
Втрати |
1,50 |
0,07 |
5,04 |
|||
|
Всього: |
100 |
4,93 |
354,96 |
|||
|
9 |
Ізомеризація |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
п.к-62 |
100,00 |
1,40 |
100,80 |
|||
|
ВВГ |
1,00 |
0,01 |
0,72 |
|||
|
Всього |
101,10 |
1,41 |
101,52 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Ізомеризат |
98,00 |
1,37 |
98,64 |
|||
|
Газ |
2,00 |
0,03 |
2,16 |
|||
|
Втрати |
1,00 |
0,01 |
0,72 |
|||
|
Всього |
101,00 |
1,41 |
101,52 |
|||
|
10 |
Кат .крекінг |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
350-480 |
100,00 |
18,00 |
1,296 |
|||
|
Отримано: |
||||||
|
Газ |
5,00 |
0,91 |
65,52 |
|||
|
Головка стабілізації |
10,30 |
2,22 |
159,84 |
|||
|
Бензин |
43,20 |
7,82 |
563,04 |
|||
|
Л.газойль |
12,60 |
2,28 |
164,16 |
|||
|
В.газойль |
20,40 |
3,69 |
265,68 |
|||
|
Втрати і кокс |
6,50 |
1,08 |
77,76 |
|||
|
Всього |
100,00 |
18,00 |
1296,00 |
|||
|
11 |
Гідроочистка Д.П. |
|||||
|
Поступило: |
||||||
|
200-350 |
52,18 |
19,11 |
1375,92 |
|||
|
240-350 |
27,96 |
10,24 |
737,28 |
|||
|
Л.газойль коксування |
13,63 |
4,99 |
359,28 |
|||
|
Л.газойль кат.крекінгу |
6,23 |
2,28 |
164,16 |
|||
|
ВВГ |
1,70 |
0,62 |
44,64 |
|||
|
Всього |
101,70 |
37,24 |
2681,28 |
|||
|
№ |
Процеси і продукти |
% на сиров. установки |
% на нафту |
К-сть в тис.тонн |
||
|
Отримано: |
||||||
|
Газ |
2,3 |
0,84 |
60,48 |
|||
|
Гідроочищене Д.П |
97,68 |
35,77 |
2575,44 |
|||
|
Бензин-відгон |
1,10 |
0,40 |
28,80 |
|||
|
Н2S |
0,22 |
0,08 |
5,76 |
|||
|
Втрати |
0,40 |
0,15 |
10,80 |
|||
|
Всього |
101,70 |
37,24 |
2681,28 |
Мат. баланс ГФУ ненасичених вуглеводнів
|
Сировина і продукти |
Компоненти газу |
Всього |
Вихід на нафту % |
||||||||||
|
Поступило |
СН4 |
С2Н6 |
С2Н4 |
С3Н6 |
С3Н8 |
н-С4Н10 |
і-С4Н10 |
С4Н8 |
С5+ |
% мас. |
Тис. т/рік |
||
|
1.Головка стаб. кат. крекінгу |
0,90 |
1,20 |
12,00 |
17,80 |
24,00 |
6,80 |
13,00 |
23,00 |
1,30 |
100,0 |
2,22 |
||
|
К-сть в тис. т/рік |
1,44 |
1,92 |
19,18 |
28,45 |
38,36 |
10,87 |
20,78 |
36,76 |
2,08 |
159,84 |
|||
|
2.Головка стаб. коксування |
1,20 |
0,90 |
28,77 |
27,36 |
14,45 |
4,90 |
0,94 |
20,28 |
1,20 |
100,0 |
0,85 |
||
|
К-сть в тис. т/рік |
0,73 |
0,55 |
17,61 |
16,75 |
8,84 |
3,00 |
0,58 |
12,41 |
0,73 |
61,2 |
|||
|
Всього |
2,17 |
2,47 |
36,79 |
45,20 |
47,20 |
13,87 |
21,36 |
49,17 |
2,81 |
221,04 |
3,07 |
||
|
Отримано |
98,00 |
216,62 |
3,01 |
||||||||||
|
а) ППФ |
44,30 |
46,26 |
40,97 |
90,56 |
1,26 |
||||||||
|
б) ББФ |
13,59 |
20,93 |
48,19 |
37,42 |
82,71 |
1,15 |
|||||||
|
в) Газовий бензин |
2,75 |
1,24 |
2,75 |
0,04 |
|||||||||
|
г) Сухі гази |
2,13 |
2,42 |
36,05 |
18,37 |
40,6 |
0,56 |
|||||||
|
Втрати |
0,04 |
0,05 |
0,74 |
0,9 |
0,94 |
0,28 |
0,43 |
0,98 |
0,06 |
2,00 |
4,42 |
0,06 |
|
|
Всього |
2,17 |
2,47 |
36,49 |
45,2 |
47,2 |
13,87 |
21,36 |
49,17 |
2,81 |
100,0 |
221,04 |
3,07 |
Мат. баланс ГФУ насичених вуглеводнів
|
Сировина і продукти |
Компоненти газу |
Всього |
Вихід на нафту % |
|||||||
|
Поступило |
СН4 |
С2Н6 |
С3Н8 |
н-С4Н10 |
і-С4Н10 |
С5+ |
% мас. |
Тис. т/рік |
||
|
1.Газ і головка стабілізації АВТ |
43,3 |
12,4 |
8,50 |
14,6 |
21,2 |
---- |
100,00 |
1,8 |
||
|
К-сть в тис. т/рік |
56,12 |
16,07 |
11,02 |
18,92 |
27,47 |
---- |
129,6 |
|||
|
2.Головка стаб. палив. риформінгу |
----- |
3,50 |
57,00 |
19,00 |
18,00 |
2,50 |
100,00 |
0,56 |
||
|
К-сть в тис. т/рік |
----- |
1,41 |
22,98 |
7,66 |
7,26 |
1,01 |
40,32 |
|||
|
3.Головка стаб. аром. риформінгу |
----- |
3,00 |
55,00 |
20,00 |
19,70 |
2,30 |
100,00 |
0,22 |
||
|
К-сть в тис. т/рік |
----- |
0,48 |
8,71 |
3,17 |
3,12 |
0,36 |
15,84 |
|||
|
Всього |
56,12 |
17,96 |
42,71 |
29,75 |
37,85 |
1,37 |
185,76 |
2,58 |
||
|
Отримано |
||||||||||
|
К-сть компонентів в тис. т/рік |
55,33 |
17,71 |
42,11 |
29,33 |
37,32 |
1,35 |
98,6 |
183,15 |
2,54 |
|
|
Втрати |
0,79 |
0,25 |
0,60 |
0,42 |
0,53 |
0,02 |
1,40 |
2,61 |
0,04 |
|
|
Всього |
56,12 |
17,96 |
42,71 |
29,75 |
37,85 |
1,37 |
100,00 |
185,76 |
2,58 |
|
|
Процеси і продукти |
% на сиров. установки |
% на нафту |
К-сть в тис.тонн |
|||||||
|
14 |
Алкілування |
|||||||||
|
Поступило: |
||||||||||
|
ББФ |
74,68 |
1,15 |
82,71 |
|||||||
|
Ізобутан |
25,32 |
0,38 |
27,85 |
|||||||
|
Всього |
100,00 |
1,53 |
110,56 |
|||||||
|
Отримано: |
||||||||||
|
Л.алкілат |
77,10 |
1,19 |
85,68 |
|||||||
|
В.алкілат |
3,10 |
0,05 |
3,60 |
|||||||
|
бутан |
16,8 |
0,26 |
18,72 |
|||||||
|
Втрати |
3,00 |
0,03 |
2,56 |
|||||||
|
Всього |
100 |
1,53 |
110,56 |
|||||||
|
15 |
Вир-во сірки |
|||||||||
|
Поступило: |
||||||||||
|
Н2S |
100,00 |
0,09 |
6,48 |
|||||||
|
Отримано: |
||||||||||
|
Сірка елементна |
94,00 |
0,08 |
5,76 |
|||||||
|
Втрати |
6,00 |
0,01 |
0,72 |
|||||||
|
Всього |
100,00 |
0,09 |
6,48 |
|||||||
|
16 |
ВВГ |
|||||||||
|
Виробляється: |
||||||||||
|
Кат.риформінг паливний |
0,56 |
40,32 |
||||||||
|
Кат.риформінг ароматичний |
0,25 |
18 |
||||||||
|
Всього |
0,81 |
58,32 |
||||||||
|
Витрачається: |
||||||||||
|
Гідроочистка ДП |
0,62 |
44,64 |
||||||||
|
Ізомеризація |
0,01 |
0,72 |
||||||||
|
Всього |
0,63 |
45,36 |
||||||||
|
Залишок ВВГ |
0,18 |
12,96 |
|
Кількість та якість бензинових фракцій |
|||||
|
Компонент |
Кількість |
Якість |
|||
|
Тис. т/рік |
% на нафту |
ОЧД.М. |
Межі викип. |
||
|
62-85 з ВПБ |
56,16 |
0,78 |
60 |
62-85 |
|
|
Рафінат з кат. риформінгу |
156,24 |
2,17 |
76 |
62-140 |
|
|
Каталізат з кат. риформінгу |
663,12 |
9,21 |
97 |
85-180 |
|
|
Бензин з кат.крекінгу |
563,04 |
7,82 |
87 |
п.к.-180 |
|
|
С5+ з ГФУ ненасич. вуг-нів |
2,75 |
0,04 |
75 |
п.к.-85 |
|
|
Ізомеризат |
98,64 |
1,37 |
89 |
62-85 |
|
|
Л.алкілат |
85,68 |
1,19 |
98 |
п.к.-160 |
|
|
Бензин з гідроочистки Д.П. |
28,80 |
0,40 |
72 |
п.к.-180 |
|
|
Бензин коксування |
173,52 |
2,41 |
70 |
п.к.-180 |
|
|
С5+ з ГФУ насич. вуг-нів |
1,35 |
0,02 |
80 |
п.к-85 |
|
|
Всього |
1829,30 |
25,41 |
----- |
----- |
|
Кількість та якість дизельних фракцій |
|||||||
|
Компоненти |
Кількість |
Якість |
|||||
|
Тис. т/рік |
% на нафту |
ЦЧ |
Вміст S |
Тзастигання |
|||
|
Фр.180-200?С |
143,28 |
1,99 |
48 |
0,06 |
-60 |
||
|
Гідрогенізат |
2575,44 |
35,77 |
56 |
0,05 |
-18 |
||
|
В.алкілат алкілування |
3,60 |
0,05 |
60 |
сліди |
-10 |
||
|
Всього |
2722,32 |
37,81 |
|
Матеріальний баланс компаундування ДП |
|||||||||
|
Товарний бензин |
Кількість компоненту в суміші тис. т/рік |
Кількість ДП |
|||||||
|
Фр180-200?С. |
Гідрогенізат |
В.алк. алкілув. |
Тис. т/рік |
% мас. |
Тзастигання |
Вміст S |
|||
|
Л-0,2-62 |
0,00 |
1000,0 |
3,60 |
1003,6 |
13,94 |
-15 |
0,09 |
||
|
З-0,2 - (-25) |
143,28 |
1575,44 |
0,00 |
1718,72 |
23,87 |
-25* |
0,1 |
||
|
Всього |
143,28 |
2575,44 |
3,60 |
2722,32 |
37,81 |
*-в зимове Д.П. додаємо депресорні присадки
|
Технологічна установка |
Кількість |
|||
|
тис. т/год |
% на нафту |
|||
|
1 |
АВТ-3,2 |
19,76 |
0,27 |
|
|
2 |
АВТ-4,0 |
24,16 |
0,34 |
|
|
3 |
ВПБ-1 |
2,16 |
0,03 |
|
|
4 |
ВПБ-2 |
5,04 |
0,07 |
|
|
5 |
Коксування |
40,32 |
0,56 |
|
|
6 |
Кат. риформінг паливний |
7,2 |
0,10 |
|
|
7 |
Кат. риформінг ароматичний |
5,04 |
0,07 |
|
|
8 |
Ізомеризація |
0,72 |
0,01 |
|
|
9 |
Кат.крекінг |
77,76 |
1,08 |
|
|
10 |
Гідроочистка Д.П. |
10,8 |
0,15 |
|
|
11 |
Алкілування |
2,56 |
0,03 |
|
|
12 |
ГФУ ненасич.вуглеводнів |
4,42 |
0,06 |
|
|
13 |
ГФУ насич.вуглеводнів |
2,61 |
0,04 |
|
|
14 |
Виробництво сірки |
0,72 |
0,01 |
|
|
Всього |
203,27 |
2,82 |
3. Загальнозаводські витрати
Зведений матеріальний баланс заводу
|
Сировина, товарні продукти, напівфабрикати |
Тис. т/рік |
% на нафту |
|
|
Поступило: |
|||
|
Знесолена нафта |
7200 |
100,00 |
|
|
Всього |
7200 |
100,00 |
|
|
Отримано: |
|||
|
Паливний газ |
381,48 |
5,28 |
|
|
Зріджені гази |
190,19 |
2,66 |
|
|
Бензин А-80 |
1094,98 |
15,21 |
|
|
Бензин А-92 |
375,0 |
5,21 |
|
|
Бензин А-95 |
359,32 |
4,99 |
|
|
Бензол |
74,16 |
1,03 |
|
|
Толуол |
19,44 |
0,27 |
|
|
Ксилол |
48,24 |
0,67 |
|
|
ДП Л-0,2-62 |
1003,6 |
13,94 |
|
|
ДП З-0,2-(-25) |
1718,72 |
23,87 |
|
|
ТС-1 |
815,76 |
11,33 |
|
|
Кокс |
319,68 |
4,44 |
|
|
Котельне паливо |
590,40 |
8,20 |
|
|
Сірка елементна |
5,76 |
0,08 |
|
|
Втрати |
203,27 |
2,82 |
|
|
Всього |
7200 |
100,00 |
Склад заводу по технологічних установках
нафта переробка баланс завод
|
Склад заводу по технологічних установках |
|||||||
|
|
|
|
Продуктивність по |
номінальна |
Кількість |
Степінь використання |
|
|
Технологічні установки |
переробці сировини, |
продуктивність, |
установок, |
продуктивності |
|||
|
|
тис. т/рік |
тис. т/рік |
шт. |
установки, % |
|||
|
АВТ-ВПБ |
3200,00 |
3500,00 |
1 |
91,43 |
|||
|
АВТ-ВПБ |
4000,00 |
|
4000,00 |
1 |
100,00 |
||
|
Ізомеризація легких бензинів |
101,8 |
150 |
1 |
67,87 |
|||
|
Каталітичний риформінг |
|
799,2 |
1000,00 |
1 |
79,92 |
||
|
|
|
||||||
|
Аром. риформінг |
354,96 |
400,00 |
1 |
88,74 |
|||
|
Каталітичний крекінг |
1303,2 |
700,0 |
2 |
93,09 |
|||
|
Гідроочистка дизельного палива |
2681,28 |
900,0 |
|
3 |
99,31 |
||
|
Коксування |
1332,0 |
1500,0 |
1 |
88,80 |
|||
|
ГФУ насичених газів |
185,76 |
300,00 |
1 |
61,92 |
|||
|
ГФУ ненасичених газів |
221,04 |
400,00 |
1 |
55,26 |
|||
|
Алкілювання |
110,56 |
90,00 |
2 |
61,42 |
|||
|
Виробництво сірки |
5,76 |
60,00 |
1 |
9,60 |
Глибина переробки нафти на заводі
ГПН = Н - ТМ - Втр./НЧ100% =(7200-590,4-203,27)/7200=88,98
Н - продуктивність заводу по переробці нафти;
ТМ - кількість топочного (котельного палива) мазута який реалізується як товарний нафтопродукт.
Вихід світлих нафтопродуктів на заводі
С = (Б +ДП+РП+ А +ЗГ) / НЧ100% = (1829,30+2722,32+815,76+141,84+190,19)/7200=79,16
Висновок
В даному курсовому проекті розробили технологічну схему переробки Кленовської нафти за паливним варіантом з продуктивністю 7,20 млн. т/рік. Були застосовані такі установки: об'єднані установки ЕЛЗУ-АВТ і ВПБ для зневоднення,знесолення і розгонки сирої нафти, ГФУ насичених і ненасичених вуглеводнів для розділення нафтозаводських газів, ізомеризації легких бензинових фракцій для отримання високооктанового компоненту бензину- ізомеризату, кат. риформінги паливний і ароматичний для підвищення ОЧ бензину і отримання індивідуальних ароматичних вуглеводнів, кат. крекінгу для отримання високоякісного бензину з важкої нафтової сировини, коксування для одержання коксу, додаткової кількості бензину і диз. палива з важких нафтових залишків.
В результаті ми одержуємо такі продукти: паливний газ-для внутрішніх потреб і як товарний продукт, зріджені гази, бензини марок А-80,А-92,А-95, дизпалива марок Л-0,2-62;З-0,2-(-25),ароматичні вуглеводні бензол і толуол і ксилол, реактивне паливо ТС-1 ,котельне паливо, елементна сірка і нафтовий кокс.
Досягнено ГПН=88,98% і вихід світлих нафтопродуктів С=79,16%.
Література
1. Нефти СССР в 4-х т.: Справ очник / Под ред. З.В. Дриацкой и др. - М.: Химия, 1971-1974.
2. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости.: Справочное издание / Под ред. В.М. Школьникова. - М.: Химия, 1989.
3. Смидович Е.В. Технология переработки нефти и газа. Ч.2 - М.: Химия, 1968.
4. Комплексний курсовий проект з технології переробки нафти та газу: Методичні вказівки / укладач В.І. Антонишин. - Л.: ЛПІ, 1991.
5. Коксування нафтової сировини: Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування / укладачі В.В. Гуменецький, Б.В. Івах. - Л.: ЛПІ, 1998.
6. Технологія первинної переробки нафти та газу: Методичні вказівки / укладачі П.І. Топільницький, О.М. Мацяк, В.Я. Максимик. - Л: НУЛП, 2004.
7. Оформление графической части курсовых и дипломных проектов: Методические указания к самостоятельной работе / сост. В.И. Антонишин, В.И. Гайванович. - Л: ЛПИ, 1989.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Підготовка нафти до переробки: видалення розчинених газів та мінеральних солей, зневоднювання нафтової емульсії. Аналіз складу нафти та її класифікація за хімічним складом, вмістом та густиною. Первинні і вторинні методи переробки. Поняття крекінгу.
реферат [28,3 K], добавлен 18.05.2011Склад і основні види нафти за вуглеводневим складом. Фракційний склад і вміст води та домішок в нафті. Процес первинної перегонки: типи установок, сировина та продукти. Вибір технологічної схеми переробки: простої, складної, з водяною парою, у вакуумі.
курсовая работа [622,5 K], добавлен 26.10.2010Обґрунтування ефективності використання продуктів переробки зерна. Характеристика пшеничних висівок та зародків. Органолептичні показники, хімічний склад і модель якості овочевих страв з продуктами переробки зерна. Раціон харчування різних груп людей.
курсовая работа [77,2 K], добавлен 07.04.2013Характеристика нафти: походження, розповсюдження, фізичні та хімічні властивості; негативний вплив на оточуюче середовище. Видобуток і основні технологічні процеси переробки нафти. Класифікація, призначення, характеристика та маркування нафтопродуктів.
презентация [2,1 M], добавлен 12.03.2014Виробництво, пакування і зберігання варено-копчених ковбас вищого сорту продуктів. Економічні розрахунки технології переробки продукції тваринництва. Визначення виходу продуктів отриманих при забої сільськогосподарських тварин. Визначення витрат сировини.
курсовая работа [542,5 K], добавлен 09.11.2014Загальні відомості про паливо. Класифікація і властивості палива. Переробка нафти фізичним (пряма перегонка або дистиляція) та хімічними (крекінг, риформінг) способами. Переробка твердого та газоподібного палива. Основні методи переробки газів.
реферат [857,3 K], добавлен 08.11.2010Проєктування резервуарів для зберігання нафти. Конструктивні рішення при проектуванні циліндричних вертикальних резервуарів. Розрахунок вертикального циліндричного резервуару. Аналіз вимог до кадрового забезпечення підприємств нафтогазової галузі.
дипломная работа [830,8 K], добавлен 20.12.2021Класифікація, конструкція і принцип роботи сепараційних установок. Визначення кількості газу та його компонентного складу в процесах сепарації. Розрахунок сепараторів на пропускну здатність рідини. Напрями підвищення ефективності сепарації газу від нафти.
контрольная работа [99,9 K], добавлен 28.07.2013Таблиця вихідних даних для розрахунку продуктів. Схема напрямків переробки молока. Розрахунок продуктів запроектованого асортименту. Вимоги до вихідної сировини. Відбір і обгрунтування технологічних режимів. Вимоги нормативної документації на продукт.
курсовая работа [184,5 K], добавлен 31.01.2014Розробка експрес-методу дослідження хімічного складу нафти з використанням доступної аналітичної апаратури. Принципова схема, будова та дія мас-спектрометра для спектрометричного та спектрального аналізу. Ультрафіолетова й інфрачервона спектроскопія.
доклад [1,0 M], добавлен 19.04.2014
