Проектування поворотно-лопатевої гідротурбіни ПЛ20

Розрахунок річного грошового потоку проводиться за кожний рік розрахункового періоду, починаючи з року в якому починається продаж готових виробів (у нашім випадку третій і четвертий роки), розраховується по наступній формулі:

Дп_t=Пр_чист,t+А_год, (11.5)

де Дп_t - річний грошовий потік, тис.грн;

А_год - річна величина амортизаційних відрахувань.

Тому що виробництво турбін здійснюється на наявному обладнанні, амортизація в даному розрахунку не враховується.

Дп_3г=Пр_чист,_3г=57388,5

Дп_4г=Пр_чист,_4г⁼57388,5

Розрахунок коефіцієнтів дисконтування грошового потоку проводиться по формулі:

, (11.6)

де К_диск,t - коефіцієнт дисконтування грошового потоку, тис.грн;

Ен._буд. - ставка дисконтування (наведена у вихідних даних);

t - номер року від початку продажів.

Розрахунок кумулятивного дисконтованого потоку (КДД) проводиться для всього розрахункового періоду по формулі:

(11.7)

де КДД - кумулятивний дисконтований грошовий потік, тис.грн.

КДД=57388,5·0,869+57388,5·0,756=49871+43386=93257

Тому що капітальні вкладення здійснюються протягом двох років, тому проводимо їх дисконтування. Розрахунок коефіцієнтів дисконтування капітальних вкладень проводиться по формулі:

, (11.8)

де t - номер року від початку реалізації готових виробів (у даному розрахунку третій рік від початку проекту).

Розрахунок кумулятивних дисконтованих інвестицій проводиться за весь період освоєння інвестицій:

(11.9)

де И_t - інвестиції даного року освоєння, тис.грн.

ИКД=2000·0,869+2850·0,756=1738+2155=3893

Розрахунок чистого дисконтованого потоку провадиться по формулі:

ЧДП= КДД-ИКД, (11.10)

де ЧДП - чистий дисконтований потік, тис.грн.

ЧДП=93257-3893=89364

Дисконтована рентабельність інвестицій (R_инв) або індекс прибутковості (ID) розраховується по формулі:

(11.11)

Або

(11.12)

Результати розрахунків дисконтованих грошових потоків, дисконтованих інвестицій і чистого дисконтованого потоку за весь період проекту зведені в таблицю 11.2.

Для графічного визначення періоду повернення інвестицій (Т_возвр) будуємо графік зміни витрат з урахуванням інвестицій (Рис. 11.1).

Таблиця 11.2 - Результати розрахунку

Рік	Інвестицій, И	Коефіцієнт дисконтування, Кдиск,t	Дисконтовані інвестиції, ИДt	Кумулятивні інвестиції, ИДК	Грошовий потік, ДПt	Коефіці-єн дисконтування, Кдиск,t	Дискон-тований грошовий потік ДДП	Кумулятивний грошовий потік, КДД	Чистий дисконтований потік, ЧДП
1	2000	0,869	1738	1738					-1738
2	2850	0,756	2155	3893					-3893
3		-	-	-	57389	0,869	49871	49871	8502
4		-	-	-	57389	0,756	43386	93257	89364

9.3 Розрахунок крапки беззбитковості проекту

Критичний обсяг виробництва або точка беззбитковості (А_без) відповідає такому обсягу продажів, при якому розмір виручки від продажів рівняється витратам на виробництво продукції, а прибуток дорівнює 0.

За даними про склад витрат і виручці від реалізації продукції можна одержати співвідношення, що дозволяє аналітично визначити точку беззбитковості:

В_год= Ц_пр-ва·А_год, (11.13)

де В_год - виручка від реалізації продукції;

Ц_пр-ва - ціна виробництва, тис.грн;

А_год - планований річний випуск продукції, шт.

В_год=42510·9=382590

(11.14)

де З_{сум.рік} - сумарні річні витрати на випуск, тис.грн.;

С_{повн.ед} - повна собівартість одиниці виробу, тис.грн.

З_{сум.рік}=34008·9=306072

(11.15)

де З_{пост.ед} - постійні витрати на одиницю, тис.грн.

3_{пост.ед}=0,3·34008=10202

(11.16)

де З_пер.ед- змінні витрати на одиницю, тис.грн.

З_пер._ед=0,7·34008=23806

З_{пост.рік}= З_{пост.ед} А_год, (11.17)

де З_пост._рік - постійні витрати на річний випуск, тис.грн.

З_{пост.рік}=10202·9=91818

(11.18)

де А_без - точка безударності або критичний обсяг, шт.

9.4 Побудова графіка беззбитковості

На осі ординат (у) відкладаються значення витрат на виробництво й виручка від реалізації продукції (В_год, З_{сум.рік}, З_{пост.рік}).

На осі абсцис відкладається планований річний випуск, у штуках (А_год).

Від точки А_год паралельно осі ординат проводиться вертикальна лінія, на яку переносяться значення В_год, З_{сум.рік}.

Розрахунок коефіцієнта безпеки (запасу) проекту проводиться по формулі:

(11.19)

Коефіцієнт запасу характеризує надійність (безпека) проекту, тобто ступінь можливого зниження обсягу продажів без ризику потрапити в збиткову зону. Графік беззбитковості приведений на рисунку 11.2.

1.5 Висновки

У цілому проект економічно доцільний, оскільки:

1) ЧДП=89364>0

2) Індекс прибутковості дорівнює 23,9>0

3) Коефіцієнт безпеки проекту - 0,5

Охорона праці та навколишнього середовища

9. Охорона праці

У даному розділі проекту розроблені заходи для безпечної експлуатації гідравлічної турбіни. Охорона праці є головною умовою заходів у будь-якому виробничому процесі і тому її метою є зберігання здоров`я і життєдіяльності людини в процесі його праці.

9.1 Технічна характеристика об'єкта, що проектується

Об'єктом, що проектується є ГЕС з поворотно-лопатевими гідротурбінами типу ПЛ 60 при експлуатації.

У таблиці 12.1 наведено технічні характеристики ГЕС, що проектується.

Продовження таблиці 12.1

1	2	3
Розрахункові витрати	790	л/с
Номінальна потужність	323,13	МВт
Розрахунковий ККД	94,7	%
Максимальний ККД	96,0	%
Середній строк придатності	45	років
Ресурс між капітальними ремонтами	5	років

Перелік потенційно небезпечних і шкідливих факторів, які негативно впливають на умови праці при експлуатації гідротурбіни, наведені у таблиці 12.2.

Таблиця 12.2 - Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Шкідливі та небезпечні фактори	Джерело походження
Висока електрона напруга	Гідрогенератор, щит керування, електронасоси
Вібрація і шум	Підвищене биття валу агрегату, змінення зазорів у підшипникових вузлах агрегату, велика густина рідини, кавітація [9, 11]
Витік масла	Витік масла у систему регулювання і керування гідромашини, мала густини робочої рідини [9, 11]
Високий тиск	Сервомотори, котли МНУ, вузли трубопроводів системи управління гідротурбіни [19, 22]

Усі ці фактори негативно впливають на умови праці робочого персоналу.

9.2 Промислова санітарія

12.2.1 Метрологічні умови

Оптимальні параметри температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні приміщення, де змонтоване обладнання відповідає вимогам ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [13], які наведені у таблиці 12.3.

Таблиця 12.3 - Параметри мікроклімату

Категорія робот за важкістю	Період року	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка Іб Середньої важкості ІІб	Холодний	21-23 17-19	40-60 40-60	не більше 0,1 не більше 0,2
Легка Іб Середньої важкості ІІб	Теплий	22-24 20-22	40-60 40-60	не більше 0,2 не більше 0,4

При експлуатації гідротурбіни відбувається виділення шкідливих речовин у повітря, які не повинні перевищувати граничнодопустимих концентрацій, характеристика яких наведена у таблиці 12.4.

Шкідливі речовини виділяються при проведенні зварювальних робіт, а також при виготовлені деталей гідротурбіні. Шкідливі речовини виділяються у вигляді пару, аерозолів, або суміщу пару й аерозолів. Зміст шкідливих речовин у робочій зоні не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих концентрацій відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [13].

Таблиця 12.4 - Характеристика шкідливих речовин, що виділяються у технологічному процесі

Найменування	ПДК, мг/м3	Клас небезпеки	Заходи щодо зниження виділення у технологічному процесі
Залізо окис із домішкою окислів марганцю до 3%	6	ІV пари	Проектування спеціалізованих приміщень для обробки металу з видалення шкідливих речовин з робочої зони: респіратори: витяжна вентиляція
Мідь металева	1/0,5	ІІ аерозоль
Нікель	0,05	ІІІ аерозоль
Вольфрам	6	ІІІ аерозоль
Цинк окис	6	ІІІ аерозоль
Оксид вуглецю	20	ІV пари

Для нормального мікроклімату передбачені наступні заходи, які забезпечуються згідно СНіП П. 04.05-91[16].

Вентиляція, що забезпечує очищення робочого приміщення від забрудненого і перегрітого повітря, що дозволяє створити в робочій зоні сприятливі умови праці.

За способом подачі повітря застосовується штучна подача.

У машинному залі і у приміщенні пульта керування використовуємо припливно-витяжна вентиляція, також у приміщенні пульта керування кондиціонування. У приміщенні пульта керування використається центральне парове опалення.

9.2.2 Виробниче освітлення

Одним з важливих факторів при експлуатації і виготовленні гідротурбіни є освітлення. У приміщеннях, де розташоване устаткування, передбачене природне висвітлення, у нічний час штучне.

Для робочого місця передбачене робоче, а також аварійне освітлення, що застосовується у випадку відключення робітника, при якому може виникнути вибух, пожежа або порушення технологічного процесу.

Робоче освітлення передбачається для всіх приміщень, будинків, а також ділянок відкритих просторів призначених для роботи, проходу людей і рухи транспорту.

Аварійне освітлення передбачене, якщо відключення робочого освітлення і пов'язані із цим порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів може викликати пожежу, вибух, тривале порушення технологічного процесу.

Наведемо характеристику виробничого освітлення деяких приміщень відповідних СНіП 2-4-79 [17]. Дані представлені в таблиці 12.5.

Таблиця 12.5. Характеристика виробничого освітлення

Найменування приміщення	Характеристика зорової роботи	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Природне освітлення	Штучне освітлення
				Вид освітлення	е, %	Вид освітлення	Джерело світу	Е, Лк	Тип світильника
Приміщення пульту управління	ІІІ	Б	Середній	Верхнє	5	Загальне	Люмінесцентні лампи	300	ЛБ 40
Машзал	ІV	Б	Незалежна хар-ка з контрастом	Бокове одностороннє	4	Робоче	Лампи ДРЛ	200	РСП1 1ВЕх
Насосні і водопровідні приміщення	V	Б	Незалежна хар-ка з контрастом	Верхнє	3	Загальне	Лампи ДРЛ	150	ГСП1 1ВЕх

9.2.4 Шум і вібрація

Джерелом шуму і вібрації в приміщеннях відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ [18] і ГОСТ 12.1.012-91 [19] є:

-підвищене биття вала агрегату;

-зміна зазорів у підшипникових вузлах;

-більша густина рідини (кавітація).

За характером шум, що виходить від турбіни постійний при даному режимі роботи гідрогенератора.

Характеристикою постійного шуму на робочому місці є рівень звукового тиску в октавних смугах, дБ, з середньогеометричними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц відповідно до СНіП 12.1.003-83 [18], наведений у таблиці 12.6.

Рівень звукового тиску в машинному залі становить - 80 дБА, на пульті керування - 60 дБА, у насосних і водопровідних приміщеннях - 65 дБА.

Таблиця 12.6 - Рівень шуму на робочому місці

Робоче місце	Рівень звукового тиску в октавних смугах, дБ з середньогеометричними розмірами, Гц	Рівень
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Приміщення пульту управління	79	70	68	58	55	52	50	49	60
Машзал	99	92	86	83	80	78	76	74	80
Насосні і водопровідні приміщення	71	61	54	49	45	52	40	38	65

Основні заходи щодо зниження шуму до нормативних значень у відповідності з ГОСТ 12.1.003-83 [18] є:

- використання спеціальних технічних мір захисту;

- застосування звукоізолюючих пристроїв, шумопоглинальних матеріалів;

- раціональне планування і правильне розміщення встаткування.

Вібрація нормується по віброприскоренню, рівню віброприскорення, віброшвидкості, рівню віброшвидкості відповідно до ГОСТ 12.1.012-91 [19].

Величина вібрації e машинному залі ГЕС викликана дисбалансом зборки турбін (робочих коліс) і генераторів. Припустима величина вібрації по віброшвидкості становить 0,002 м/с, а по віброприскоренню - 0,1 м/с².

У таблиці 12.7 наведений припустимий рівень вібрації залежно від середньогеометричної частоти октавної смуги.

Заходу щодо зниження рівня вібрації до нормативних значень відповідно до ГОСТ 12.1.012-91 [19] наступні:

-використання демпфіруючих матеріалів;

-регулярне змащення тертьових поверхонь, ретельне балансування обертаючих елементів турбіни;

-вібропоглинання;

-віброізоляція.

Таблиця 12.7 - Припустимі рівні вібрації.

Середньогеометрична частота октавної смуги, Гц	Середньогеометричний тиск, 10-2, м/с	Логарифмічний корінь середньогеометричного значення, дБ
8	5	120
16	5	120
31,5	3,5	117
63	2,5	114
125	1,8	111
250	1,2	108
500	0,9	108
1000	0,68	102

9.3 Заходи щодо техніки безпеки

Заходи щодо безпеки забезпечуються згідно [11, 21].

На станції передбачено протиаварійний захист, небезпечних для експлуатації:

1. При спрацьовуванні реле захисту генератора.

2. При зниженні тиску в системі регулювання до аварійно-низького.

З. При аварійному підвищенні температури вкладишів напрямного підшипника турбіни.

4.При розгоні агрегату.

У перших трьох випадках, імпульс на зупинку агрегату надходить від відповідних датчиків (температурні датчики підшипників агрегату, реле тиску на казані МНУ) на механізм обмеження відкриття регулятора, що здійснює закриття напрямного апарата гідротурбіни.

Якщо протягом 12-15 секунд напрямний апарат не закрився, то через реле часу буде спрямований імпульс на закриття напрямного апарата через золотник аварійного закриття.

При розгоні до 110-115% номінального числа оборотів і відсутності руху напрямного апарата на закриття з нормальною швидкістю, зупинка агрегату здійснюється закриттям напрямного апарата подачею масла через золотник аварійного закриття, минаючи регулятор.

У кожному випадку після повного закриття напрямного апарата здійснюється закриття кульового затвора.

При розгоні агрегату понад гарантованої заводом величини по підвищенню обертів повторюється команда на закриття затвора.

Особлива увага при аналізі вимог безпеки виробничих процесів приділяється системі сигналізації, захисним, запобіжним пристроям, що блокують.

Системи сигналізації встановлюються для попередження працюючих при пуску або зупинці встаткування.

Захисні пристрої застосовуються для огородження частин, що рухаються, до яких ставляться площадки, сходи, огородження, попереджувальні знаки.

До запобіжних і блокуючих пристроїв, застосовуваним при експлуатації встаткування відносять: дренажні насоси, призначені для відкачки води, що зливається на кришку турбіни; водяні фільтри призначені для очищення води від зважених і плаваючих часток; зливальні клапани; різальні пальці; стопорні пристрої.

До органів ручного і механічного керування можна віднести кран балки, призначені для підйому і транспортування деталей устаткування в шахти турбіни в процесі проведення ремонтних робіт і при експлуатації.

9.4 Електробезпека

Приміщення, у якому експлуатується турбіна, ставиться по ураженню людей електрострумом до класу приміщень із підвищеною небезпекою (машзал, насосні і водопровідні приміщення) і без підвищеної небезпеки (пульт керування) відповідно до ПУЕ-87 [26].

Основні конструктивні заходи відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ [19] забезпечує безпека людини при дотику до металевих струмоведучих частин, які опинились під напругою:

-застосування малих напруг;

-забезпечення недоступних струмоведучих частин;

-застосування заземлень;

-застосування захисного відключення.

Міри безпеки при застосуванні переносних ламп і електроінструмента:

-переносні лампи використаються з напругою не вище 42 В;

-перед початком роботи вивішуються попереджуючі плакати;

-проведення й кабелю електроінструмента переносних ламп повинні бути підвішені.

Робітником, що користується електроінструментом, забороняється:

1. Працювати із приставних сходів.

2. Залишати без нагляду і включеним у мережу електроінструмент.

3. Смикати за проведення електроінструмент і стосуватися обертаючого різального інструменту.

4. Інструмент повинен бути зануленим, робітник повинен бути навчений і мати ІІ групу електробезпечності.

9.5 Протипожежні заходи

Можливими причинами пожежі можуть бути пожежі розподільних пристроїв через необережне ведення газозварювальних і електрозварювальних робіт; у результаті вибуху масляних вимикачів; пожежі в кабельному господарстві, внаслідок загоряння ізоляції; при коротких замиканнях, а також при перегріві кабелю в умовах поганого охолодження.

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ [25] пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі і системою пожежного захисту. Для запобігання пожежі встановлюється система пожежної сигналізації, система пожежогасіння.

Установивши категорію, клас приміщення згідно ГОСТ 12.2.020-76 ССТБ [27] і необхідну вогнестійкість відповідно до ДБН В.1.1-7-2002 [26] деяких приміщень [28]. Дані наведені в таблиці 12.8.

Таблиця 12.8 - Протипожежні заходи

Категорія приміщень	Вогнестійкість будівлі	Заходи пожежної безпеки	Площа, м2	Первісні заходи пожежегасіння
				Тип, марка	Кількість, шт..
Г (машзал)	ІІ	Дренчерний пристрій, автоматична система пожежогасіння	1000	Пожежний щит	ВВ-1 шт., ОП-4-1 шт., 2 сокири, 2 лопати, 2 цеберки, які пофарбовані у червоний колір, ємність з піском, кошма 1,5х1,5
Д (пульт керування)	ІІ	Дренчерний пристрій, автоматична система пожежогасіння	100	ВВ	2

9.6 Захист навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища - це система заходів, які спрямовані на підтримку раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім природним середовищем, що забезпечують збереження і відновлення природних ресурсів, що передбачають прямий і непрямий вплив діяльності суспільства на природу і здоров'я людини.

9.7 Шкідливий вплив роботи гідроелектростанції на навколишнє середовище

ГЕС у наш час виробляють близько 20% електроенергії в світі. Деякі країни з гірським рельєфом, швидкими ріками (Норвегія, Таджикистан, Киргизстан) в основному забезпечують свої потреби в електроенергії за рахунок ГЕС.

У порівнянні з ТЕС і АЕС гідроелектростанції мають повні переваги: зовсім не забруднюють атмосфери. Затоплюючи водосховищами порожисті ділянки рік, ГЕС поліпшують роботу річкового транспорту, а працюючи в парі з ТЕС, роботу енергосистеми, беручи на себе навантаження в часи максимального (пікового) споживання електроенергії. Оскільки агрегат ГЕС можна ввести в дію дуже швидко на відміну від агрегатів ТЕС, яким потрібно кілька годин для розігріву й виходу на робочий режим (або ж потрібно утримувати один з агрегатів у “гарячому” режимі, витрачаючи дефіцитне пальне).

Разом з тим ГЕС, особливо ті з них, що побудовані на рівнинних ріках, завдають великої екологічної шкоди. Наприклад, водосховищами на Дніпрі затоплено величезні площі родючих земель: Київським - 922 км², Канівський - 675, Кременчуцьким - 2250, Дніпродзержинським - 567, Дніпровським - 410, Каховським - 2155 км². У сумі це становить майже 7 тис. квадратних кілометрів - чверть території Бельгії. Важко підрахувати колосальну вартість тієї сільгосппродукції, яке не одержана Україною внаслідок затоплення цієї величезної площі найродючіших в Європі земель.

Із затоплених площ довелось відселити жителів сотень сіл, прокласти нові комунікації й дороги тощо.

Пішла під воду значна кількість історичних і ландшафтних пам'ятників. У місцевостях, розташованих поруч із водосховищами, спостерігається підйом рівня ґрунтових вод, заболочування території: виведення з сівозміни значних площ землі, на водосховищах тривають обвали берегів, які на окремих ділянках відступили вже на сотні метрів.

Греблі перетворили Дніпро на низку застійних озер, які мають слабкий водообмін і самоочищуваність і перетворюються на вловлювачів промислового бруду.

Дуже потерпають від греблі на річках мешканці рік - планктон і риба. Риба не може проходити через греблі до місць своїх звичних нерестовищ, які до того ж ще й стають непридатними для нересту внаслідок затоплення. Багато риби й планктону гине в лопатках турбін.

Водосховища перезабруднені стоками й добривами, що змиваються з полів, улітку нерідко “цвітуть”, що викликає масову загибель риби й інших мешканців водойм.

Якщо підрахувати всі ці збитки ГЕС на рівних ріках стає ясно, що твердження гідробудівників про “найдешевший кіловат”, який нібито дають ГЕС, не відповідають дійсності. Сьогодні утверджується думка, що будувати ГЕС раціонально лише в гірських районах. Можливо навіть що в майбутньому доведеться спускати воду з деяких “рукотворних морів”, споруджених на тому ж Дніпрі.

9.8 Розрахунок штучного освітлення

Вихідні дані:

цех, ділянка: машзал;

розміри: 9х6x3 м;

тип лампи: ЛД-700;

тип світильника: УПДДРЛ.

Визначити кількість світильників.

Кількість світильників визначаємо по формулі:

,

де Е_min - задана мінімальна освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м²;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

п - число ламп у світильнику;

-- коефіцієнт використання світлового потоку;

Ф_л -- світловий потік, лм.

Коефіцієнт запасу k:=1,5 який ураховує запиленність приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації.

Коефіцієнт z, що характеризує нерівномірність висвітлення, є функцією багатьох перемінних, точне визначення його дуже важке. При розташуванні світильників у лінії, рекомендується приймати z = l,l для люмінесцентних ламп і z = 1,15 для ламп накалювання й ДРЛ.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку з знаходять індекс приміщення і і попередньо оцінюють коефіцієнти відображення поверхонь приміщення: стелі -с_п, стін -с_с, розрахункової поверхні або підлоги - с_п.

Звичайно для світлих адміністративно-конторських приміщень приймають р_п=70%, с_с=50% і с_р=30%. Для виробничих приміщень приймають с_с=50%, с_с=З0% і с_р=10%.

Індекс приміщення:

,

де A,B,h - довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м:

h = H-h_cв-h_p

де H - геометрична висота приміщення, м;

h_ce - звис світильника (h_ce = 0,2...0,8), м;

h_p - висота робочої поверхні від рівня підлоги (h_p = 0,8...1), м.

Для заданих даних: Е_min =150 лк; до=1,5; S = 1728 м²; z = 1.15; w = l; Ф_л =35000 лк; р_пт =50%; р_с =30%; р_п =10%; h_cв =0.6 м; h_p =0.9 м. i=1,8; N = 39,844 шт. Приймаємо N = 40 шт.

+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
+	+	+	+	+	+	+	+	+	+

Рисунок 10.1 Схема розміщення пульта-управління в машзалі

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Барлит В.В. Гидравлические турбины. - Киев, Вища школа, 1977.

2. Барлит В.В., Бородаевский В.В., Яковлева Л.К. Методические указания к курсовой работе, к курсовому и дипломному проектам по гидротурбинам и обратимым гидромашинам «Выбор типа гидротурбины, насос-турбины при помощи универсальных характеристик, определение основных параметров и построение ее эксплуатационной характеристики с использованием ЭВМ», Харьков, ХГПУ, 1994.

3. Турбины гидравлические вертикальные. Очертания проточной части, размеры. ОСТ 108.122.01-76.

4. Орго В.М. Основы конструирования и расчета на прочность гидротурбин. Л.: Машиностроение, 1978.

5. Справочник по гидротурбинам. Под общей редакцией Н.Н. Ковалева. Л.: Машиностроение, 1984.

6. Васильев Ю.С., Щавелев Д.С. Гидроэнергетическое и вспомогательное оборудование гидроэлектростанций. Справочное пособие в двух томах. - М.: Энергоатомиздат, 1988.

7. Ковалев Н.Н. Проектирование гидротурбин. Л.: Машиностроение, 1974.

8. ГОСТ 12.0.003-74.ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

9. ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования. - Введ. 01.01.89.

10. Гигиеническая классификация труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести, напряженности трудового процесса. 12.08.86. - М., Минздрав СССР, 1987.

11. ГОСТ 12.1.007-76.ССБТ Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. 01.01.89.

12. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование. - М., Стройиздат, 1993.

13. СНиП 2-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М., Стройиздат, 1980.

14. ГОСТ 12.1.003-83.ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.84.

15. ГОСТ 12.1.012-90.ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.91.

16. СНиП ІІ-12-77. Строительные нормы и правила. Защита от шума. - Введ. 01.01.78.

17. ГОСТ 12.2.003-74. Оборудование производственное. Общее требование безопасности.

18. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1987.

19. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление. - Введ. 01.01.82.

20. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.92.

21. ДБН В.1.1-7-2002. Державні норми будівництва. Захист від пожежи. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К.: 2002. - Введ. 01.05.03.

22. НАПБ 5.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень,будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. - Введ. 01.01.08.

23. Щербина Я.Я. Основы противопожарной техники. - К.: Вища школа, 1977.

Размещено на Allbest.ru