Аналіз регіональних умов і технологій, пошук резервів і розробка проекту виробництва гороху

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

агротехнічний горох господарський

Горох - Pisum L.

Рослини трав'янисті, звичайно з крупнішими за листочки прилистками. Листки з 2-3 пар бокових листочків, закінчуються розгалуженими вусиками, рідше л. з однією парою листочків і закінчуються гострячком. Чашечка дзвоникувата, при основі коса. Тичинкова трубочка спереду прямо зрізана; нитки тичинок на верхівці трохи розширені. Стовпчик з жолобком на зовнішньому боці. Біб багатонасінний, двостулковий, стиснутий з боків, насінини кулясті або кутасто-кулясті. Квітконоси в кілька разів перевищують прилистки, 1-2-квіткові. Прилистки в нижній частині нерівномірнозубчасті; листки з 2-3 пар довгастих або еліптичних, по краях часто трохи зубчастих листочків. Квітки 20-25 мм завдовжки, темно-пурпурові. Боби 6-10 см завдовжки, дворічна рослина, висотою 60-150 см. Цвіте в червні - липні.

1. Горох високий - Pisum elatius M. В.

На сухих схилах. - На півдні Криму. Культивують як кормову рослину.

- Квітконоси більш-менш дорівнюють прилисткам або трохи довші за них.

Він. білий, рідше крила рожеві. Рослина гола, з розпростертим або лазячим стеблом. Листки з яйцевидними, звичайно цілокраїми листочками. Боби 5-10 см завдовжки, однорічна рослина, висотою 60-120 см. Цвіте в червні - липні.

2. Горох посівний - Pisum sativum L.

Широко культивують як зернобобову рослину. Походить з південної Європи. Культура давнього походження. В Єгипті горох культивували понад 5000 років тому.

- Він з блідо-фіолетовим прапорцем, пурпуровими крилами і білуватим або зеленуватим човником. Рослина гола, з лазячим стеблом. Листки з яйцевидними, віддалено-зубчастими листочками. Боби близько 4 см завдовжки, однорічна рослина, висотою 30-100 см. Цвіте в червні - липні.

3. Горох польовий - Pisum arvense L.

Культивують як кормову рослину на піщаних ґрунтах (під назвою «пелюшка»), іноді трапляється як польовий бур'ян.

Горох - одна з найдавніших сільськогосподарських культур. Існує версія, що батьківщиною поширення посівного гороху є Іран, Туркменистан, де вирощують його дрібнонасінні види. Крупнонасінний горох походить зі східних країн Середземномор'я. Проте із давніх давен (за 4-5 тис. років до н. е) його вирощували на землях сучасної України

Немає іншої зернобобової культури, яка б в Україні замінила горох. Це пояснюється його цінними продовольчими і кормовими якостями та високою врожайністю, сприятливими умовами вирощування.

Зерно гороху містить 20-35% білка, крохмаль, цукри, жир, вітаміни (A, B1 B2; В6, С, РР, К, Е), каротин, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, фосфору) - у цьому цінність його не тільки як харчового (високі смакові якості), а й дієтичного, лікувального подукту Він сприяє виведенню солей з організму, корисний хворим на серце. У100 г. його зерна міститься 491 ккал. (в100 г. пшениці 457 ккал.). Білка приблизно стільки ж, як і в сирому м'ясі. В 1 кг зерна гороху міститься 1,17 к.о.; 180-240 г. перетравного протеїну; 15,2 г лізину; 3,2 г метіоніну; 2,3 г цистину і 1,6 гтриптофану та ін. У зеленому горошку і недостиглих бобах (овочеві сорти), що використовуються як сировина при виробництві консерв, міститься до 25-30% цукру. Горохове борошно використовують при виробництві концентрованих кормів. Тваринам згодовують також зелену масу сіно солому, кормова поживність яких завдяки високому вмісту білка значно вища, ніж тонконогових культур. Горох є цінним компонентом для однорічних трав. Його зелена маса добре підходить для використання на сидерати. Він є цінним попередником для зернових та інших польових культур.

1. Аналіз господарських та грунтово-кліматичних умов вирощування гороху в ПП «Томенко»

1.1 Характеристика господарства і аналіз господарських умов

ПП «Томенко» знаходиться у с. Дубова Уманського району Черкаської області, засноване в 2007році. Підприємство займається вирощуванням зернових і технічних культур.

Для Черкаської області, де розташоване приватне сільськогосподарське підприємство характерні досить сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. Загально-середня сума опадів становить 633 мм. Сума активних температур становить 2400, тривалість періоду із середньодобовою температурою вище 5С становить 250 днів. Грунти господарства представлені чорноземами опідзоленими та сірими лісоими. Відносна вологість повітря за рік в середньому становить 67%.

1.2 Агротехнічні умови

На сьогоднішній день господарство недотримується науково обґрунтованих норм чергування культур в сівозміні. Культури здебільшого розміщують із недотриманням строків повернення на попереднє місце та після культур, після яких не створюються сприятливі умови для росту і розвитку. Також частими випадками є вирощування пшениці озимої в повторних посівах, або розміщення після стерньових попередників.

Що ж стосовно нинішнього розміщення культур то щорічна зміна структури посівних площ призвела до порушення вимог, що необхідно дотримуватися при вирощуванні сільськогосподарських культур. Пшеницю озиму намагаються висівати після гороху, озимого ріпаку, кукурудзи на силос. Після пшениці озимої розміщують озимий і ярий ріпак. Решта зернових культур вирощують після інших стерньових попередників. Це призвело до поширення, особливо у вологу погоду, сажкових захворювань та збудників інших хвороб зернових культур. Якщо не буде вжито кардинальних змін то господарству доведеться в кращому випадку витрачати значну частину коштів на проведення заходів із захисту культур, а в гіршому - отримати збитки від недоодержання значної частини врожаю, не кажучи вже про посівний матеріал.

Несвідоме розміщення культур у сівозміні призводить до таких негативних наслідків: збільшення забур'яненості посівів, розвитку небажаних шкідників та збудників хвороб, збільшенню затрат на вирощування культур, як виснаження ґрунтів, зниженню вмісту гумусу, погіршення родючості, зниженню рентабельності виробництва в цілому.

1.3 Ґрунти, рельєф і водні ресурси

На території господарства переважають чорноземні грунти, які мають сприятливі фізико-хімічні та агрохімічні властивості для вирощування сільськогосподарських культур.

За даними досліджень центру «Облдержродючість» в орному шарі в середньому міститься гумусу 4,71% азоту, що легко гідролізується 10,5 рухомого фосфору 8,2 обмінного калію 13 мг на 100г грунту, рухомих форм марганцю, цинку, та бору відповідно 5,0, 0,46 і 1,4 мг на кілограм грунту. В основному чорноземам властива нейтральна та близька до нейтральної реакція грунтового розчину і вони не потребують хімічної меліорації. Проте у насичених цукровими буряками сівозмінах при рН сольовому 6,0 і нижче, гідролітичній кислотності більше 2,0 на 100г грунту і ступені насичення основами менше 93% їх доцільно вапнувати. Таких грунтів налічується 580,5 га.

Певну частину ріллі займать еродовані грунти. Для них характерний укорочений гумусовий горизонт: вони містять менше поживних речовин і мають значно гірші фізико-хімічні та водно-фізичні властивості. Досягати максимальної віддачі від таких земель можна лише в тому випадку, коли процес її використання буде одночасно і процесом послаблення і припинення ерозії. Цьому сприятиме впровадження у виробництво ґрунтозахисної системи обробітку грунту з контурно-меліоративною організацією території та застосування підвищенних доз органічних і меліоративних добрив.

Забезпеченість грунтів поживними речовинами не є постійною величиною. Вона залежить від багатьох факторів і перш за все від рівня використання органічних і мінеральних добрив. Постійне скорочення об'ємів їх застосування негативно впливає на вміст елементів живлення у грунті. Щорічно з урожаєм, залежно від його величини, з грунту виноситься 100-200 кг/га поживних речовин. Якщо їх не повертати, то грунт поступово збіднюється і знижується врожайність сільськогосподарських культур, особливо в екстримальні роки. Для ведення продуктивного землеробства з одночасним відновленням родючості грунту відшкодування виносу азоту повинно бути в межах 90-100%. Враховуючи те, що грунти господарства переважно середньо забезпечені рухомим фосфором, а це стримує одержання високих і сталих врожаїв, краще мати позитивний його баланс (100 і більше процентів до виносу). Калію у грунті більше, ніж азоту і фосфору, до того ж обінні його форми постійно поповнюється з важкорозчинних, тому в найближчі роки на чорноземах відшкодовування виносу калію можна допустити в межах 50%.

Отже, невідкладним завданням агрономічної служби господарства є збільшення обсягів використання добрив і раціональна організація їх заготівлі, зберігання та застосування, а також впровадження технологій, що передбачають зменшення втрат поживних речовин з грунту.

В землекористуванні господарства немає таких категорій земель як сінокоси, пасовища та багаторічні насадження. В основному землі господарства це орні землі і 1,1% зайняті під господарчими будівлями та зерноочисними комплексами. Також до цієї території належить територія кормосховищ та ферми.

1.4 Погодні умови

Для Черкаської області, де розташоване приватне сільськогосподарське підприємство характерні досить сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. І хоч тут іноді випадає недостатня кількість опадів, проте розподіл їх на протязі року відповідає біологічним потребам більшості сільськогосподарських культур, вирощуванням яких займається дане господарство. Загально-середня сума опадів становить 633 мм. За період з травня по серпень випадає в середньому 165 мм, ГТК (гідротехнічний коефіцієнт) становить 1,3 а отже умови зволоження задовільні. Температурний режим, досить таки помірний, визначається тривалістю високих температур повітря, які припадають саме на середину вегетаційного періоду. Сума активних температур вище +5°С для території на якій розташоване господарство становить 3012°С, вище +10С° 2509-2700С°. Період вегетації в умовах району триває в середньому 211 днів, а період активної вегетації з температурою виїде +10°С становить 166-169 днів. Річна сонячна радіація в області становить 109-112 ккал/см. Відносна вологість повітря за рік в середньому становить 67%.

Погодні умови за даними метеостанці *Умань*

Місяць	Опади	Температура повітря, єС	Відносна вологість, %
	середні багаторічні	2013 р.	середні багаторічні	2013 р.	середні багаторічні	2013 р.
Січень	46.8		-0.3		84
Лютий	68.7		-4.9		87
Березень	36.3		-1.0	1.0	73	66
Квітень	58.1		9.8	10.8	65	55
Травень	57.5		15.4	16	61	63
Червень	66.3		17.0	20	73	80
Липень	56.3		20.4	22	71	78
Серпень	62.5		20	26	73	80
Вересень	26		15.4	1	69	70
Жовтень	43.6		8.7	9.1	78	77
Листопад	39.9		2.1	6.2	87	84
Грудень	73.1		-0.3	-	71	-
За рік			8.5		892



2. Аналіз технології вирощування, оцінка досягнутого рівня виробництва гороху та пошуки резервів його раціоналізації в ПП «Томенко»

2.1 Біологічні особливості культури

Горох (Pisum) - однолітня, самопильна трав'яниста рослина сімейства Бобові, зернова бобова культура.

Батьківщиною гороху вважають Південно-Західну Азію, де він вирощувався ще в кам'яному віці, в Україні горох відомий з незапам'ятних часів.

Горох саме багате джерело білка - серед овочевих культур. Білки гороху подібні з білками м'яса, тому що містять ряд незамінних амінокислот (цистин, лізин, триптофан, метіонін). Також у горосі багато аскорбінової кислоти (до 59 мг%), маються різні цукри (більш 7%), крохмаль (1-3%), вітаміни З, РР, групи В, каротин, клітковина. Живильна цінність гороху в 1,5- 2 рази вище, ніж картоплі й інших овочів, крім тою горох багатий солями калію, кальцію, фосфору і заліза.

Рослина гороху одна із самих холодостійких овочевих культур, особливо це виявлено в сортів з округлими, гладкими насіннями. Сходи гладкозернистих сортів витримують заморозки до -6°С. По цьому горох можна висівати ранньої навесні. Оптимальна температура для проростання насіння і наступного росту рослини 16-25°С.

Горох є однією з кращих кулісних культур. До моменту посіву чи посадки теплолюбних культур він встигає сформувати високі стебла, надійно захищаючі їх від вітру.

Будучи рослиною помірних широт, горох позитивно відзивається на довгий день. Вегетаційний період гороху в північних районах коротше, ніж на Півдні, а при короткому 10 годинному дні деякі сорти навіть не зацвітають. Він погано переносить затінення і добре росте на освітлених ділянках.

Горох вимогливий до ґрунтової вологи, особливо при проростанні насіння і в перший період вегитації. Мириться з надлишковою вологістю, але не переносить високого стояння ґрунтових вод. Завдяки могутній кореневій системі - горох стійкий до короткочасних посух. Кращі ґрунти для гороху - легкі суглинки і субпіщаники з нейтральною реакцією. На малородючих ґрунтах ефективне внесення як органічних (перегній, компост), так і мінеральних добрив (особливо чуйний на фосфорно-калійні).

Догляд за рослинами складається в розпушуванні ґрунту, у забезпеченні рослин вологою, знищенні бур'янів, своєчасній установці опор. Низькорослі сорти в опорі не бідують. Якщо посіви гороху будуть виконувати функцію захисних куліс, то споруджують шпалери.

Врожай забирають багаторазово, по мірі формування бобів. Знімаються боби добре заповнені горошком, які не почали втрачати яскраво-зеленого збарвлення. В міру дозрівання гороху кількість цукрів зменшується, а білка і крохмалю збільшується.

У їжу горох використовується у виді недоспілого насіння (зеленого горошку), споживають у свіжому, консервованому, сухому і замороженому виді. Готують з нього супи, гарніри до різних м'ясних блюд, пюре, салати, а також він служить для прикраси різних блюд.

2.2 Розміщення в сівозміні та обробіток ґрунту

Технологія вирощування. Інтенсивна технологія вирощування гороху, як і інших зернобобових культур, полягає у проведенні системи агротехнічних та організаційних заходів, спрямованих на одержання високих урожаїв зерна. Вона передбачає: дотримання науково обґрунтованого розміщення посівів гороху в сівозміні, впровадження високоврожайних сортів, придатних для механізованого вирощування, застосування оптимальних норм добрив, високоякісний основний і передпосівний обробітки ґрунту, науково обґрунтоване використання пестицидів або механічного догляду та комплексу високопродуктивних машин, прогресивну організацію праці.

Попередники. Залежно від зони вирощування горох у сівозміні висівають після удобрених озимих культур, кукурудзи на зерно або силос, картоплі, льону-довгунця, у районах достатнього зволоження - після цукрових буряків.

Не слід сіяти горох після або поблизу (ближче 1 км) інших бобових культур, з якими в нього багато спільних шкідників. Не рекомендується також часто (через кожні 4 - 5 років) повертати горох у сівозміні на його попереднє місце, щоб запобігти так званій гороховтомі: горох сильно уражується кореневими гнилями, фузаріозом, пошкоджується нематодами, плодожеркою, бульбочковими довгоносиками, гороховим комариком.

Горох можна вирощувати на зелений корм як післяжнивну культуру, а скоростиглі сорти - як парозаймаючу.

Обробіток ґрунту. На посівах гороху, розміщених після стерньових попередників (озимої пшениці), при наявності однорічних бур'янів проводять одне дискування (ЛДГ-15) на глибину 6 - 8 см і звичайну зяблеву оранку плугами ПЛН-5-35 або ПЛП-6-35 на глибину 20 - 22 см, на деградованих чорноземах 25 - 27 см, дерново-підзолистих ґрунтах - на глибину орного шару. Якщо поле забур'янене кореневищними бур'янами, його дискують двічі дисковими лущильниками або боронами (ЛДГ-10А, ЛДГ-15А, БДТ-7) на глибину 10 - 12 см; на площах з коренепаростковими бур'янами - перший раз дискують на глибину 6 - 8 см, другий - через 10 - 15 днів лемішними лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 12 - 14 см. Зяблеву оранку проводять на глибину 20 - 22 см. У Лісостепу й на Поліссі віддають перевагу ранній зяблевій оранці, яка дає змогу застосувати напівпаровий обробіток для очищення поля від бур'янів і накопичити в ґрунті більше вологи.

При вирощуванні гороху після кукурудзи площу після збирання останньої двічі дискують у поперечних напрямках важкими дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7) на глибину 10 - 12 см і орють на зяб на глибину 25 - 27 см.

Розміщуючи горох після цукрових буряків, картоплі, поле здебільшого не лущать, а обмежуються лише зяблевою оранкою на глибину 22 - 25 см.

У районах вітрової ерозії поле після стерньових попередників обробляють плоскорізами КПГ-2-250, КПГ-250.

Зважаючи на вологолюбність гороху, високі потреби його у волозі під час проростання насіння, надають великого значення передпосівному обробітку ґрунту. Головна мета його - максимально зберегти вологу в ґрунті і створити дрібногрудочкувату структуру посівного шару для якісної сівби гороху. Такий обробіток починають відразу після настання фізичної стиглості ґрунту з розпушування важкими або середніми боронами (БЗТС - 1,0) у комплексі з шлейфами, яке проводять під кутом до оранки. Через день-два, а на півдні в один день починають передпосівний обробіток паровими культиваторами (КПС-4) в агрегаті із середніми боронами на глибину 6 - 8 см. У посушливу весну передпосівний обробіток ґрунту доцільно проводити комбінованими агрегатами РВК - 3,0, РВК - 3,6, які за один прохід культивують, вирівнюють, боронують і коткують ґрунт. При цьому зменшуються втрати ґрунтової вологи через випаровування. На важких запливаючих ґрунтах Лісостепу навесні площу до сівби гороху двічі культивують - на 8 - 10 і 6 - 8 см.

Фактичне використання гороху

Заходи	Показники
Сорт (гібрид)	рекомендовано	Дамир 4, Елегант, Маскара, Луганський, Харківський еталонний
	фактично	Дамир 4, Елегант, Маскара, Луганський, Харківський еталонний
Внесення органічних добрив, т/га	рекомендовано	-
	фактично	-
N, кг/га	рекомендовано	105
	фактично	105
Р2О5, кг/га	рекомендовано	25
	фактично	25
К2О, кг/га	рекомендовано	26
	фактично	26
Вапна, т/га	рекомендовано	-
	фактично	-
Гіпсу, т/га	рекомендовано	-
	фактично	-
Сівба, кг/га	рекомендовано	190
	фактично	190
	(строки)	2 д. квітня- 3 д. квітня
Дискування	Дисковими знаряддями на глибину 8 -12 см.
Основний обробіток (вид, вимоги)	Лущення, зяблева оранка на глибину 22 - 25 см.
Протиерозійний обробіток (вид)	-
Поливи (кількість, норма)	-
Забур'янення в балах	2-5
Заселення, бал (%)	шкідниками	1-2
	збудниками хвороб	1-2
Обробка посівів (кількість)	-
Хімічні обробки посівів	гербіцидами	-
	інсектицидами	-
	фунгіцидами	-
	десикантами	-
	регуляторами росту	-
	біопрепаратами	-
Збирання врожаю (вимоги)	роздільним способом, скошування у валки необхідно проводити при побурінні 65-70% бобів та вологості зерна 35-40%.
Урожайність, ц/га	проектна	3.6
	фактична	3.1

2.3 Система удобрення

Система удобрення гороху полягає лише з додаванням нітроамофоски по 100 кг. га у передпосівну культивацію. Очевидно, що таке удобрення гороху не дозволяє повністю реалізувати потенціал культури.

Передпосівна обробка полягає в ранньовесняному вирівнюванні поверхні поля зубовими боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту. Передпосівна культивація проводиться паровими культиваторами КПС - 4 на глибину загортання насіння 5-6 см.

Сівба культури проводиться звичайними рядковими сівалками на ширину міжряддя 17.2 см. Сіють насіння на глибину 5-6 см сівалкою Девен плейс. Норма висіву становить 1 млн. схожих зерен на гектар. Після сівби проводиться прикочування посівів кільчатошпоровими котками. Сівба проводиться одразу після ярого ячменю оскільки як відомо для проростання насіння потрібні значні запаси продуктивної вологи в ґрунті.

Господарство займається вирощуванням таких сортів гороху як: Дамир 4, Елегант, Маскара, Луганський, Харківський еталонний. Це сорти приблизного однієї групи стиглості і відносяться до сортів стоячого гороху.

Догляд за посівами полягає у застосуванні гербіцидів проти злакових і дводольних бур'янів, оскільки посіви гороху не характеризуються високою конкурентко спроможністю із бур'янами.

В подальшому проводиться захист культури від комплексу шкідників зокрема таких як горохова попелиця, гороховий зерноїд (брухус), попелиць при настання перевищення порогового рівня шкодочинності використовують відповідні препарати, якими зазначенні шкідники знищуються.

Збирання гороху проводять прямим комбайнуванням. Післязбиральна обробка полягає в очищенні зерна на зерноочисному комплексі господарства



Розрахунки норм добрив для отримання 3.1 т/га гороху

№ п/п	Показники	N	P2O5	K2O
1	Господарський винос поживних речовин однією тонною основної та відповідною кількістю нетоварної частини урожаю, кг	42	16	22
2	Винос поживних речовин запланованим урожаєм, кг/га	130.2	49.6	68.2
3	Запаси рухомих поживних речовин у ґрунті, кг/га	180	340	340
4	Коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з ґрунту, %	35	15	20
5	Кількість поживних речовин, що використовують рослини з ґрунту, кг/га (гр. 3 х гр. 4: 100)	63	51	68
6	Недостача поживних речовин для одержання ___ т/га культури, кг/га (гр. 2 - гр. 5)	67.2	_	0.2
7	Коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з мінеральних добрив, %	80	25	70
8	Необхідно внести поживних речовин з добривами в діючій речовині, кг/га (гр. 6 х 100: гр. 7)	84	_	0.29
9	Вказати назву добрива та вміст діючої речовини, %	NPK 16	-	Кал хлор 40%
10	Необхідно внести поживних речовин з добривами у фізичній масі, кг/га	260.4	-	0.899

Необхідно внести на всю площу(95 га) - 27.7 тон нітроамофоски.

2.4 Сорти, гібриди

В Україні зареєстровано значну кількість сортів гороху - стійкі до вилягання. Зараз селекціонерами створюються сорти з меншими листками, що не вилягають і придатні до прямого комбайнування:

а) виколисті - з меншими прилистниками і листочками;

б) напівбезлисті - прилистники нормального розміру, а замість листочків - вусики;

в) повністю безлисті, де немає прилистників і листочків, а є лише вусики.

Дамир 4

Заявник - науково-дослідна комерційно-виробнича фірма Мир-Сем. Виведений методом гібридизації. Різновидність екадукум.

Стебло просте, висотою 54-73 см. Загальне число міжвузлів 16-19, до першого суцвіття - 13-14. Листки складаються із двох-трьох пар овально-яйцеподібних листочків. Квітки білі, великі, по дві на квітконіжці. Боби світло-жовті, прямі, з тупою верхівкою, завдовжки 5-5,5 см. Кількість бобів на рослині 10-12. Насінин у бобі 5-6, максимальна кількість - 9. Насіння жовте, округле, гладеньке, іноді злегка зморшкувате. Маса 1000 насінин - 224 г. Середньопізній. Вегетаційний період 79-96 днів. Посухостійкий, стійкий до осипання. За даними заявника норма висіву - 1 млн/га схожих насінин. Білка має 24,9-25,7%. Аскохітозом уражується слабо. На державних сортовипробувальних станціях та дільницях за роки випробування отримали урожай 24,8-36,4 ц/га. Потенційна можливість сорту - 50-55 ц/га. Рекомендований для вирощування у зоні Лісостепу.

Елегант

Виведений в інституті кормів та Уладово-Люлінецькій дослідно-селекційній станції методом гібридизації. Різновидність екадукум.

Стебло просте, зелене, висотою 80-90 см. Загальне число міжвузлів - 16-19, до першого суцвіття - 13-14. Листки складаються із 2-3 пар овально-яйцеподібних листочків. Квітки білі. Великі, по дві на квітконіжці. Боби світло-жовті, прямі з тупою верхівкою. Кількість бобів на рослині - 10-12. Насінин у бобі 5-6, максимальна - 9. Насіння жовто-рожеве, округле, гладеньке, іноді злегка зморшкувате. Маса 1000 насінин - 270г. Середньостиглий, вегетаційний період 83-89 днів. Посухостійкий, стійкий до осипання. За даними заявника норма висіву 1,1 млн/га схожих насінин. Білка має 23,1-24,7%. Аскохітозом уражується середньо, гороховою плодожеркою і попелицею пошкоджується на рівні стандартів. Урожайний, на державних сортовипробувальних станціях за роки випробування отримали урожай 30 ц/га. Потенційна можливість сорту - 65 ц/га. Рекомендований для вирощування у зоні Лісостепу.

Маскара

Сорт зареєстровано, від: 2009 р.

Рослини висотою 66 -81 см. Середньостиглий, вегетаційний період 84 - 92 дні. Маса 1000 насінин 243 - 260 г. Напівінтенсивного типу, придатний до механізованого збирання. За даними заявника рекомендується висівати за 100 - відсоткової господарської придатності 1,0 - 1,2 млн / га насінин. Високоврожайний. За роки випробування в обласних державних центрах експертизи сортів рослин отримали середній урожай 34,7 - 36,8 ц / га, що на 12,8 - 23,0 більше стандартів. У сприятливі роки здатний давати до 60 ц / га зерна. Посухостійкість вищесередня. Білка має 21,4 - 24,2%. Стійкий до аскохітозу та антракнозу. Рослини сорту за висотою малі, без антоціанового забарвлення і вторинних листочків, з двома-трьома квітками на вузлі, має середній час і цвітіння, і достигання. Стебло нефасційоване, середньої довжини та багатьма вузлами з першим фертильним вузлом включно. Прилисток добре розвинутий з відсутньою формою «кролячих вух», без воскового нальоту, довгий і широкий та малою щільністю плямистості. Квітка з середньою довжиною квітконіжки від стебла до першої квітки, має середню ширину чашолистка та загострену форму верхівки верхнього чашолистика на другому квітуючому вузлі. Колір паруса білий з малою максимальною його шириною, піднесеною формою основи та помірною інтенсивністю хвилястості. Біб має середню кількість насінних зачатків, довгий і середньої ширини, зеленого кольору з наявною пергаментністю, увігнутим типом вигину та відсутнім або слабким ступенем його прояву. Інтенсивність зеленого забарвлення нестиглого насіння слабка. Насінина сферичної форми, має просту форму крохмальних зерен, сім'ядолі зеленого кольору із відсутньою зморшкуватістю. Чорне забарвлення рубчика відсутнє. Маса 1000 насінин - середня.

Луганський

Оригінатори: Луганський інститут агропромислового виробництва УААН, ТОВ «Насіння Луганщини». Різновид екадукум. Рослини середньорослі (70-80 см). Стебло просте, без антоціанової пігментації. Число міжвузлів до нижнього плодоносу 11-13. Тип листа - звичайний з 2-3 парами листочків на черешку та добре розвинутими вусиками. Боби прямі або злегка зігнуті, з тупою верхівкою. Насінин в бобі 5-8. Насіння жовто-рожеве, округле, злегка здавлене з боків, гладеньке, неосипне. Насіннєва ніжка зростається з кожурою насіння. Насіння без рубця. Маса 1000 насінин 230-265 г. Середньоранній, тривалість вегетаційного періоду 75-80 діб. Стійкість до вилягання - задовільна, до висипання насіння - висока, що зумовлено зростанням насіннєвих ніжок з кожурою насіння. Виділяється посухо - та жаростійкістю. Має толерантну стійкість до ураження хворобами, зокрема кореневими гнилями. Високопродуктивний, поєднує цю якість зі стабільністю врожаю. Потенціал урожайності насіння - 55-60 ц/га. За підсумками сортовипробування (2000-2002 рр.) сорт дав урожай насіння 30,7-31,1 ц/га з гарантованою прибавкою 5,0-5,7 ц/га (19,6-22,9%). На Нікопольській сортовипробувальній станції Дніпропетровської області в 2002 році сорт Луганський дав урожайність 54 ц/га. Вміст білка в насінні 23,7-23,9%, збір білка в урожаї насіння 7,3-7,4 ц/га. Смакові якості добрі. Цінний за якістю. Норма висіву - 1,2 млн/га схожого насіння. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2003 року для вирощування в зонах Степу і Лісостепу.

Харківський еталонний

Виведений в інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва методом складної гібридизації. Різновидність екадукум.

Сходи зелені. Стебло просте, висотою 64-69 см, сизо-зелене. Загальна кількість міжвузлів - 13-17, до першого суцвіття - 8-9. Листки з трьома парами яйцеподібних цільнокраїх листочків. Квітки білі, по дві на квітконіжці. Боби прямі із загостреним кінцем, завдовжки 5-5,5 см. Кількість насінин у бобі 5-6, максимальна - 8. Насінина жовта, округла, гладенька, на місці рубчика сім'яніжка. Маса 1000 насінин - 268-281 г. Середньоранній. Вегетаційний період 74-83 дні. Посухостійкий. Придатний до механізованого збирання. За даними заявника норма висіву 1,1 млн/га схожих насінин. Білка має - 24,3%. Урожайний. На державних сортовипробувальних станціях за роки випробування отримали урожай - 21,9-24,7 ц/га. Потенційна можливість сорту 60 ц/га. Рекомендований для вирощування у зонах Степу, Лісостепу і Полісся.

2.5 Сівба

Способи сівби. Кращим способом сівби гороху є звичайний рядковий з відстанню між рядками 15 см. На підприємстві використовують такі сівалки: С3-3,6А; СЗ - 5,4; СЗП - 3,6, Вони глибше ніж вузькорядні загортають насіння.

Для забезпечення необхідної глибини заглиблення сошників, підсилюють тиск пружин на штангах сошників. Багаторічними дослідами встановлено, що при вирощуванні гороху вузькорядний спосіб сівби не має переваг перед рядковим.

Глибина сівби. Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім'ядолі на поверхню ґрунту. Для набубнявіння і проростання насінини необхідно ввібрати 100-120% води від її маси, що вдвічі більше ніж у зернових культур. Верхній шар ґрунту часто пересихає, тому достатньо вологи для насіння забезпечується при глибокому загортанні. При мілкій сівбі, особливо у суху погоду, різко знижується польова схожість, гірше розвивається коренева система.

На підприємстві висівають горох на глибину 6-8 см. На легких ґрунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару, глибину загортання збільшують до 8-10 см. При застосуванні ґрунтових гербіцидів глибина сівби має становити 6-8 см.

Строк сівби. Горох - культура ранніх строків сівби. Висівають його при настанні фізичної стиглості ґрунту одночасно з вівсом, ярою пшеницею та ячменем в кінці березня - на початку квітня. На даному підприємстві проводять посів гороху у 2-3 декаді квітня. Сходи гороху добре переносять весняні приморозки до мінус 5-7°С. Чим раніше посіяти, тим більший урожай можна одержати. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує врожай на 5-8 ц/га. При ранніх строках підвищена вологість ґрунту забезпечує добре набубнявіння і проростання насіння, створюються оптимальні умови для появи дружніх сходів, краще розвивається коренева система, яка потім навіть за недостатньої вологості верхніх шарів ґрунту інтенсивно використовує запаси води з нижніх. Рослини раннього строку сівби краще використовують поживні речовини і менше пошкоджуються шкідниками та хворобами.

Формула розрахунку висіву насіння (в кг/га).

Нв - вагова норма висіву насіння, кг/га;

Нк - кількісна норма висіву насіння, млн. шт., схожих насінин/га;

М1000 - маса 1000 насінин, г;

ПП - посівна придатність, %; С - схожість, %; Ч - чистота, %.

1)66666 млн. шт./га

2)/га;

0.299 Ч 95 га = 28 т на всю площу

95 га Ч 3.1т/га =294.5 т зерна з усієї площі

294.5 Ч 1.5= 441.75 т соломи на 1 га

2.6 Догляд за посівами

Догляд. Першим заходом догляду за горохом у посушливу весну є післяпосівне коткування ґрунту, яке сприяє підтягуванню вологи до насіння та кращому контактуванню його з ґрунтом. Цей захід забезпечує також більш якісне збирання гороху жатками. Для коткування посіві на підприємстві використовують гладкі котки СКГ - 2,2 або 3ГКВ - 1,4 в агрегаті з посівними борінками для створення мульчуючого шару ґрунту. Якщо немає гербіцидів, до появи сходів проводять одне-два боронування для знищення бур'янів у фазі «білої ниточки» і зменшення випаровування ґрунтової вологи.

З появою сходів посіви також боронують (під кутом до сівби) зубовими боронами БЗС - 1,0, ЗБП-0,6А, БСО-4А та іншими. Боронування повторюють, коли на рослинах буде 3 - 4 лист-ки (до утворення вусиків).

Щоб запобігти значному обламуванню соковитих рослин, боронування слід проводити вдень не раніше 11 - 12 год, в суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур'яни швидше підсихають. У посівах гороху одно- і двосім'ядольні бур'яни знищують також гербіцидами 2М-4ХМ (2,5 - 3,8 кг/га) або 48%-м базаграном (3 - 4 л/га), обприскуючи рослини водними розчинами у фазі 3 - 4 листків; при виявленні бульбочкових довгоносиків (10 - 15 шт. на 1 м²) сходи гороху обприскують 30%-м метафосом (0,5 - 0,7 л/га), 50%-м поліхлоркамфеном (1,6 - 3 л/га за препаратом). Рекомендується обприскувати горох на початку бутонізації препаратом ТУР з розрахунку 3 - 6 кг/га д. р. При застосуванні ТУРу поліпшується розвиток кореневої системи гороху, збільшується кількість бобів на рослинах, гине попелиця. Цим препаратом можна також обробляти насіння гороху (1,5 - 3 кг/т) або вносити його під передпосівну культивацію дозою 6 кг/га за д. р.

Під час бутонізації та на початку цвітіння горох обприскують розчином 20%-го метафосу (0,5 - 1 л/га) для знищення зерноїда. Повторюють обприскування через кожні 6 - 8 днів (на початку цвітіння) зменшеною нормою препарату (на 40 - 50%). Можна використовувати також 40%-й фосфамід (0,5 - 1 л/га) та інші засоби, які одночасно знищують горохову попелицю та горохового комарика, але як небуло виявлено попелиці та комариків то оприскування фосфамідом не проводили.

Проти аскохітозу, антракнозу горох обприскують 1%-м розчином бордоської рідини; проти борошнистої роси використовують цинеб (2 - 4 кг/га) у бакові суміші з нормою виливу розчину-240-260 л/га.

2.7 Збирання врожаю

Збирання. Боби гороху дозрівають нерівномірно - спочатку нижні, потім у верхніх ярусах. Строки збирання визначають, зважаючи на стан дозрівання (пожовтіння) 60 - 75% нижніх і середніх бобів на рослинах, у яких формується найкрупніше, добірне насіння. Починають збирання, коли насіння в пожовклих нижніх і середніх бобах затвердіє (матиме вологість 30 - 35%), набере форми й забарвлення, типових для сорту. Чекати, поки дозріють верхні боби, які становлять приблизно третю частину усіх бобів на рослині, не можна, бо через розтріскування нижніх бобів втрачається найцінніше зерно. Не слід також поспішати із збиранням, коли на рослинах дозріло близько половини бобів, що призводить до недобору врожаю за рахунок недозрілого насіння, маса 1000 шт. якого на 10 - 30 г. менша, ніж дозрілого.

Збирають горох роздільним способом. Скошують косарками КС - 2,1, КЗН - 2,1, які обладнані пристроями ПВ - 2,1 і здвоювачами валків ПБ-4 або жатками ЖРБ - 4,2 та ін. На 3 - 4-й день після скошування й підсихання валків, коли вологість зерна досягне 16 - 19%, їх підбирають і обмолочують зерновими комбайнами Сlaas з підбирачами ППТ-3А, ППТ-3. Обмолочують при зменшеній частоті обертів барабанів молотарок до 400 - 500 об./хв, що запобігає дробленню зерна.

На півдні України при вирощуванні короткостеблових сортів гороху, що не обсипаються, застосовують також однофазне збирання гороху, яке проводять при повній стиглості бобів з вологістю насіння 15 - 16%.

Обмолочене й очищене насіння зберігають при вологості 14 - 15%.

2.8 Економічна ефективність виробництва гороху в ПП «Томенко»

Економічна ефективність виробництва гороху в ПП «Томенко»

Показники	2013рік
Площа посіву, га	95
Урожайність, т/га	3.1
Валовий збір, т	294.5
Товарність, % і т	92% і 270.94 т
Реалізовано за контрактами, т	87
Реалізаційна ціна, грн/т	2600
Виручка, грн	226200
Сума витрат на 1 га, грн.	3680
Сума витрат на культуру, грн.
Прибуток, грн.
Собівартість, грн/т
Рентабельність, %
Виробничий потенціал урожайності, т/га	3.6
Недобір урожайності, т/га	0.5

2.9 Узагальнені висновки і пропозиції з аналізу і виявлення резервів виробництва гороху

В даному курсовому проекті детальний аналіз стану і рівня виробництва гороху в господарстві дало можливість виявити конкретні недоліки в організації виробничих процесів по підготовці грунту (основному та передпосівному обробітках), проведені посіву, догляду за посівами та збирання культури, організації праці, а також доведення можливості виявити резерви підвищення рівня продуктивності цієї культури.

Були виявлені такі недоліки, що стосуються недотримання оптимальних параметрів виконання тих чи інших технологічних процесів;

- великий негативний вплив на рівень вирощування гороху, так і інших сільськогосподарських культур здійснює хронічна недостача, а то і повна відсутність коштів, що призводить до дефіциту пального, до недостатньої кількості нової сільськогосподарської техніки, для доочистки і зберігання продукції в господарстві;

- виявлена низька якість виконавчої дисципліни;

- визначені недоліки вказують також на недостатній рівень організації вироблених процесів та вирощування гороху.

ПП «Томенко» (керівниками і спеціалістами) можна рекомендувати здійснити вдосконалення елементів інтенсивної технології, згідно вказаних недоліків з метою їх оптимізації.



3. Розробка проекту виробництва гороху в ПП «Томенко» на найближчі роки

3.1 Оптимальні проектні показники виробництва гороху в ПП «Томенко»

На сучасному рівні розвитку економіки відбувається перехід сільського господарства на шлях інтенсивного розвитку, що передбачає збільшення виробництва за рахунок впровадження елементів інтенсивної технології вирощування культури.

Показник «врожайність» є комплексним і він залежить від взаємодії факторів зовнішнього середовища та біологічних властивостей культури.

Для того щоб отримати запланований урожай необхідно обґрунтувати оптимальні розміри виробництва. В нашому господарстві горох вирощують на площі 95 га. Збільшення площі посіву не передбачається, так, як в цьому немає такої необхідності, для господарства, з цієї площі продукції вистачає.

Крім збільшення врожайності велике значення має підвищення якості продукції, то плануємо дати рекомендовані норми добрив, що даватиме кращу якість продукції.

Якщо в ПП «Томенко» буде дотримання всіх запланованих заходів для підвищення врожайності та якості зерна гороху то звичайно збільшиться прибуток, і вирощування гороху буде значно ефективніше.

3.2 Перспективний агротехплан до технологічної карти

Технологічна карта - це документ, в якому визначаються технологія виробництва, технічні засоби, виробничий персонал і витрати на вирощування сільськогосподарських культур.

Технологічні карти розробленні на перспективу і дають змогу виявити та використати резерви підвищення продуктивності праці і знизити витрати на виробництво продукції за рахунок впровадження більш нової техніки прогресивної технології і організації праці.

У технологічній карті в чіткій послідовності передбачені всі види робіт, починаючи з підготовки грунту і закінчуючи збиранням врожаю, визначений фізичний обсяг кожного виду робіт, склад агрегатів та їх обслуговуючий матеріал, норми виробітку і кількість нормо-змін. Це дає змогу визначити потребу в тракторах, сільськогосподарських машин і знаряддях та зіставити їх з наявністю на підприємстві.

При розробці технологічних карт враховувались обґрунтовані системи землеробства, які охоплюють такі важливі елементи: систему сівозмін, систему обробітку грунту, посіву, догляду за рослинами і збирання врожаю; систему добрив; систему насінництва; заходи по боротьбі зі хворобами, шкідниками, бур'янами та ін…

При складанні агротехплану, який буде перспективніший порівняно з тим за яким вирощувалася гороху в попередні роки.

При забезпеченні рослин всіма факторами життя та відповідний догляд і сприятливі грунтово-кліматичниі умови, дадуть можливість досягнути запланованого рівня врожайності гороху.

3.3 Висновки і пропозиції про вдосконалення виробництва гороху

Впровадження в ПП «Томенко» інтенсивної технології вирощування гороху дає можливість значно підвищити застосування передових агротехнічних прийомів, найголовніших досягнень у рослинництві.

Як свідчить проведений аналіз стану виробництва досліджуваної культури в ПП «Томенко» валових зборів цієї культури. В галузі рослинництва, як відомо існують два основних шляхи збільшення врожайності та валового виробництва конкретної сільськогосподарської культури:

А) інтенсивний, тобто шлях, при якому потребуються додаткові капітальні вкладення, збільшення затрат праці, коштів, а також енергоресурсів.

Б) екстенсивний, тобто шлях просторового розширення виробництва за рахунок збільшення посівних площ без додаткових капітальних затрат;

Перща група - це та, яка потребує додаткових матеріальних затрат:

1) Виділення і вкладення коштів для придбання нової, більш високо продуктивної сільськогосподарської техніки;

2) Виділення коштів для придбання необхідної кількості мінеральних добрив, гербіцидів, засобів захисту від шкідників, хвороб;

3) Будівництво критих токів, зерноочисних комплексів та сховищ, для зберігання, переробки, очистки товарної, фуражної сільськогосподарської продукції, та посівного матеріалу.

До другої групи резервів належить:

1) вдосконалення структури сівозміни та структури посівних площ господарства;

2) неухильне і чітке дотримання оптимальних строків виконання всіх технологічних операцій;

3) постійний контроль за якістю виконання робіт;

4) диференціація і витрати праці за якісне виконання робіт в межах ліміту коштів, які передбаченні для виробництва даної сільськогосподарської культури.



Література

1. Біологічне рослинництво: Навч. посібник/ О.І. Зінченко, О.С. Алексєєва, П.М. Приходько та ін.; За ред. О.І. Зінченка. - К.: Вища шк., 1996. - 239 с.

2. Практическое руководство по освоению интенсивной технологии возделывания гороха. - М.: Агропромиздат, 1986. - 48 с.

3. Системи технологій в рослинництві: Навч. посіб./ Г.М Господаренко, В.О. Єщенко, С.П. Полторецький та ін. - Умань: СПД Сочинський, 2008. - 368 с.

4. Зінченко О.І. Рослинництво: Підручник. / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; за ред. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.

Размещено на Allbest.ru