Розробка технологічного процесу лісопильного цеху по виготовленню віконних брусків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛУБЕНСЬКИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Спеціальність: 5.05180102 «Оброблювання деревини»

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:

«Основи технології пило продукції»

Тема: «Розробка технологічного процесу лісопильного цеху по виготовленню віконних брусків

КР.ОТП.5.05180102.ОД.31.14.ПЗ

Курс IIІ Група ОД-31

Пояснювальна записка аркушів

Графічна частина аркушів

Студент _______________ С.Г.Мисник

Викладач ______________ О.В. Заканич

Дата захисту _______ Оцінка: ______

Лубни 2011 р

Вступ

Деревина - один з найбільш використовуваних матеріалів на сьогоднішній день. Якщо просто озирнутись навкруги то ми помітимо досить багато речей які нас оточують виготовлені з деревини, хоча їй на зміну поступово приходять різноманітні пластики та їх похідні. Але це аж ніяк не впливає на частоту використання виробів з деревини, адже деревина має цілий ряд вагомих переваг над іншими матеріалами:

- по перше вона містить шкідливих речовин як деякі пластики;

- по друге при незначній товщині вона має досить низьку теплопровідність (чим займає великий попит на ринку будівельних матеріалів);

- по третє хоч як добре зараз копіюють текстуру деревини ПВХ плівками ,але справжню деревину досить легко визначити за її природним виглядом.

Таких переваг можна називати ще дуже багато, тому ні для кого не буде дивним те що на даний момент вироби з деревини мають значно більшу ціну ніж вироби з інших матеріалів.

Тому на сьогоднішній день за допомогою досягнень нових технологій деревообробна галузь розвивається швидкими досить темпами. Також досить стрімко розвивається галузь виробництва дерево похідних плит та матеріалів зокрема: виробництво ДВП,ДСП,фанери, виробництво паперових матеріалів, та інших похідних матеріалів. Отже на сьогоднішній день деревину переробляють майже на 100% отримуючи досить широкий список продукції.

2. Вибір і обґрунтування способів розкрою колод на пиломатеріали

Дана курсова робота була розрахована на базі лісопильної рами, оскільки за своїми технічними показниками вона досить добре підходить для моєї програми на виготовлення необхідної мені кількості заготовок.

При розрахунку даної курсової роботи я буду користуватися двома способами розкрою колод:

-в розвал;

-з брусовою;

В поставах № 1,2 та 3 я буду випилювати не обрізні дошки товщиною50 мм. В поставах № 4-5,6-7,8-9 будуть випилюватися та розпилюватися бруси товщиною150 мм, а також не обріз ні дошки різної товщини, це допоможе збільшити корисний вихід з однієї колоди.

В поставах № 10,11,12 я знову буду випилювати не обрізну дошку, товщиною 75 мм.

Таким чином при розпилі колод я намагатимуся отримати найбільший корисний вихід з кожної колоди.

3. Вибір середніх розмірів пило-продукції та аналіз можливості виконання специфікації пиломатеріалів

3.1 Витрати пиломатеріалів на задану програму

Вид пиломатеріалу	Порода	Сорт	Призначення заготовок	Розміри пиломатеріалів	Кінцева вологість(%)	Потрібний об'єм заготовок (м3)	Коефіцієнт виходу заготовок	Потрібний об'єм пиломатеріалів (м3)
				h, (мм)	b, (см)	l, (м)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Дошка обрізна	Сосна	1-3	Брусок вікон.	50	15,0	3	12	498	1,68	646,8
Дошка обрізна	Сосна	1-3	Брусок вікон.	75	7,5	3	12	1650	1,68	2500
Дошка н/о	Сосна	1-3	Брусок вікон.	50	р.ш.	3,4	12	2622	1,68	2913,3
							Всього	4770		6060,1

3.2 Складання і розрахунок поставів

Поставом - називають схему поздовжнього розкрою однієї колоди, або групи однорідних за розмірами колод на певні пиломатеріали.

При розкрою колод та складанні поставів використовують такі правила та рекомендації:

- при розпилюванні колод постав повинен бути симетричним , мати найменшу кількість пил, та мати різнотовщинність сусідніх дощок не більше 5мм.;

- при складанні поставу потрібно досягати максимального корисного виходу,і т.д.

При виконанні цих правил кількість відходів буде незначною , а корисний вихід максимальним.

3.3 Розрахунок поставів

Постав № 1

Встановлюємо стандартні розміри колоди та обчислюємо її об'єм:

Lcm = Lфакт - П

Lфакт = 4,10 м Lcm = Lфакт -П = 4.10-0.05=4,5(0,25)

Сосна,

4,00 4,25

Lcm = 4,00 м

=18 см

Об'єм колоди визначають за формулою Дементьєва

V=dв2*( Lcm-0.3)

V=18І*(4.00-0.3)=0.1017

Для колод довжиною до 8 м;

Де V - об'єм колоди у м3 наведений з трьома знаками після коми;

dв - діаметр верхнього торця без кори наведений в метрах;

Lcm - стандартна довжина сортименту в метрах;

0,3 - стала величина.

р- стала, яка заокруглюється до чотирьох знаків після коми (3,1416);

Визначаємо товщину пропилу, характерну для даного поставу при товщині пили 2,0 мм та породі матеріалу, що розпилюється, сосна:

Р=0,8*2+2,0=3,6 (мм)

Визначаємо відставні до внутрішньої та зовнішньої пластей пиломатеріалів при розпилюванні в розвал з серцевинною дошкою:

Товщина серцевинної дошки - 50 мм, до зовнішньої пласті:

С1= 0,5* (hc)=0.5*50=25 (мм)

Відстань внутрішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2=0,5*(hc)+р=0,5*50+3,6=28,6(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2=0,5*(hc)+р+ h2=0,5*50+3,6+50=78.6 (мм)

Визначаємо витрати ширини поставу:

,де

витрата ширини поставу,

ширина пропилу,

товщина 1-ї дошки,

товщина 2-ї дошки;

(мм)

Ширини дощок знаходжу за

Графіком-Квадранта

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Знаходжу об'ємний вихід ута %

за формулами:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Записуємо постав:

50-50-50

Постав № 2

Встановлюємо стандартні розміри колоди та обчислюємо її об'єм:

Lcm = Lфакт - П

Lфакт = 4,10 м Lcm = Lфакт -П = 4.10-0.05=4.05 (0,25)

Сосна,

4,00 4,25

Lcm = 4,00м

=26 см

Об'єм колоди визначають за формулою Дементьєва

V=dв2*( Lcm-0.3)

V=26І*(4.00-0.3)=0,2123

Для колод довжиною до 8 м;

Де V - об'єм колоди у м3 наведений з трьома знаками після коми;

dв - діаметр верхнього торця без кори наведений в метрах;

Lcm - стандартна довжина сортименту в метрах;

0,3 - стала величина.

Визначаємо товщину пропилу, характерну для даного поставу при товщині пили 2,0мм та породі матеріалу, що розпилюється, сосна:

Р=0,8*2+2,0=3,6 (мм)

Визначаємо відставні до внутрішньої та зовнішньої пластей пиломатеріалів при розпилюванні в розвал з серцевинною дошкою:

Товщина серцевинної дошки -50мм, до зовнішньої пласті:

С1= 0,5* (hc)=0.5*50=25 (мм)

Відстань внутрішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2.1=0,5*(hc)+р=0,5*50+3,6=28,6(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2.2=0,5*(hc)+h2=0,5*50+3,6+50=78,6 (мм)

Відстань до внутрішньої пласті 3-ї дошки становитиме:

С3.1=С2.2+р=78,6+3,6=82,2(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 3-ї дошки становитиме:

С3.2=С2.2+р+h3=78,6+3,6+22=104,2(мм)

Визначаємо витрати ширини поставу:

,де

витрата ширини поставу,

ширина пропилу,

товщина 1-ї дошки,

товщина 2-ї дошки,

товщина 3-ї дошки;

(мм)

Ширини дощок знаходжу за

Графіком-Квадранта

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Знаходжу об'ємний вихід ута %

за формулами:

Записуємо постав: 22-50-50-50-22

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постав № 3

Встановлюємо стандартні розміри колоди та обчислюємо її об'єм:

Lcm = Lфакт - П

Lфакт = 4,10 м

Lcm = Lфакт -П = 4.10-0.005=4.05 (0.25)

Сосна,

4,00 4,25

Lcm = 4,00 м

=40 см

Об'єм колоди визначають за формулою Дементьєва

V=dв2*( Lcm-0.3)

V=40І*(4.00-0.3)=0.5024

Для колод довжиною до 8 м;

Де V - об'єм колоди у м3 наведений з трьома знаками після коми;

dв - діаметр верхнього торця без кори наведений в метрах;

Lcm - стандартна довжина сортименту в метрах;

0,3 - стала величина.

Визначаємо товщину пропилу, характерну для даного поставу при товщині пили 2,0 мм та породі матеріалу, що розпилюється, сосна:

Р=0,8*2+2=3,6 (мм)

Визначаємо відставні до внутрішньої та зовнішньої пластей пиломатеріалів при розпилюванні в розвал з серцевинною дошкою:

Товщина серцевинної дошки - 40 мм, до зовнішньої пласті:

С1= 0,5* (hc)=0.5*50=25 (мм)

Відстань Внутрішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2,1=0,5*(hc)+р=0,5*50+3,6=28,6(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2,2=0,5*(hc)+р+ h2=0,5*50+3,6+50=78,6(мм)

Відстань до внутрішньої пласті 3-ї дошки становитиме:

С3,1=С2,2+р=78,6+3,6=82,2(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 3-ї дошки становитиме:

С3,2= С3,1+ h3=82,2+50=132,2 (мм)

Відстань до внутрішньої пласті 4-ї дошки становитиме:

С4,1=С3,2+р=132,2+3,6=135,8(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 4-ї дошки становитиме:

С4,2= С4,1+ h4=135,8+50=185,8 (мм)

Визначаємо витрати ширини поставу:

,де

витрата ширини поставу,

ширина пропилу,

товщина 1-ї дошки,

товщина 2-ї дошки,

товщина 3-ї дошки,

товщина 4-ї дошки;

(мм)

Ширини дощок знаходжу за

Графіком-Квадранта

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Знаходжу об'ємний вихід ута %

за формулами:

Записуємо постав:50-50-50-50-50-50-50

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постав № 4

Встановлюємо стандартні розміри колоди та обчислюємо її об'єм:

Lcm = Lфакт - П

Lфакт = 3,23м Lcm = Lфакт -П = 3, 23-0.05=3,18(0,25)

Сосна,

3,0 3,25

Lcm = 3,0м

=20см

Об'єм колоди визначають за формулою Дементьєва

V=dв2*( Lcm-0.3)

V=20І*(3,0-0.3)=0,107

Для колод довжиною до 8 м;

Де V - об'єм колоди у м3 наведений з трьома знаками після коми;

dв - діаметр верхнього торця без кори наведений в метрах;

Lcm - стандартна довжина сортименту в метрах;

0,3 - стала величина.

Визначаємо товщину пропилу, характерну для даного поставу при товщині пили 2,0мм та породі матеріалу, що розпилюється, сосна:

Р=0,8*2+2,0=3,6 (мм)

Визначаємо відставні до внутрішньої та зовнішньої пластей пиломатеріалів при розпилюванні в розвал з серцевинною дошкою:

Товщина серцевинної дошки - 150 мм, до зовнішньої пласті:

С1= 0,5* (hc)=0.5*150=75 (мм)

Визначаємо витрати ширини поставу:

,де

витрата ширини поставу,

ширина пропилу,

товщина 1-ї дошки,

(мм)

Ширини дощок знаходжу за

Графіком-Квадранта

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Записуємо постав: -150-

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Н1

Постав № 5

Визначаємо ширину витрати поставу

Товщина бруса - 150 мм:

Проводимо розрахунок для розпилювання бруса для чого в першу чергу визначаємо ширину пласті бруса одним з відомих способів ( аналітичний чи графік квадрант):

(см)

Визначаємо кількість обрізних пиломатеріалів, що можна випиляти з бруса:

N= = (шт)

Приймаємо кількість обрізних пиломатеріалів товщиною 50мм, що можна випиляти з бруса - 3 шт.

,де

- витрата ширини постава,

- товщина дошки з бруса,

- товщина пропилу,

- кількість дощок з бруса;

(мм)

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Записуємо постав: 50-50-50

Постав № 6

Встановлюємо стандартні розміри колоди та обчислюємо її об'єм:

Lcm = Lфакт - П

Lфакт = 3,23м Lcm = Lфакт -П = 3,23-0.05=3,18 (0,25)

Сосна,

3,0 3,25

Lcm = 3,0м

30см

Об'єм колоди визначають за формулою Дементьєва

V=dв2*( Lcm-0.3)

V=30І*(3,0-0.3)=0,25

Для колод довжиною до 8 м;

Де V - об'єм колоди у м3 наведений з трьома знаками після коми;

dв - діаметр верхнього торця без кори наведений в метрах;

Lcm - стандартна довжина сортименту в метрах;

0,3 - стала величина.

Визначаємо товщину пропилу, характерну для даного поставу при товщині пили 2,0 мм та породі матеріалу, що розпилюється, сосна:

Р=08*2+2,0=3,6 (мм)

Визначаємо відставні до внутрішньої та зовнішньої пластей пиломатеріалів при розпилюванні в розвал з серцевинною дошкою:

Товщина серцевинної дошки - 150 мм, 2-ї дошки 50 мм до зовнішньої пласті:

С1= 0,5* (hc)=0.5*150=75 (мм)

Відстань зовнішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

Товщина серцевинної дошки - 150 мм, 2-ї дошки 50 мм до зовнішньої пласті:

С1= 0,5* (hc)=0.5*150=75 (мм)

Відстань зовнішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2,1=0,5*(hc)+р=0,5*150+3,6=78,6(мм)

Відстань до зовнішньої пласті першої дошки становитиме:

С2,2=0,5*(hc)+р+ h2=0,5*150+3,6+50=128,6 (мм)

Визначаємо витрати ширини поставу:

,де

витрата ширини поставу,

ширина пропилу,

товщина 1-ї дошки,

товщина 2-ї дошки,

(мм)

Ширини дощок знаходжу за

Графіком-Квадранта

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Записуємо постав: 50-150-50

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постав № 7

Визначаємо ширину витрати поставу:

Товщина бруса - 150 мм:

Проводимо розрахунок для розпилювання бруса для чого в першу чергу визначаємо ширину пласті бруса одним з відомих способів ( аналітичний чи графік квадрант):

(см)

Визначаємо кількість обрізних пиломатеріалів, що можна випиляти з бруса:

N= = (шm)

Приймаємо кількість обрізних пиломатеріалів товщиною50 мм, що можна випиляти з бруса -5шт.

,де

- витрата ширини постава,

- товщина дошки з бруса,

- товщина пропилу,

- кількість дощок з бруса;

(мм)

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Записуємо постав: 50-50-50-50-50

Постав № 8

Встановлюємо стандартні розміри колоди та обчислюємо її об'єм:

Lcm = Lфакт - П

Lфакт = 3,23м Lcm = Lфакт -П = 3,23-0.05=3,23 (0,25)

Сосна,

3,0 3,25

Lcm = 3,0

=40

Об'єм колоди визначають за формулою Дементьєва

V=dв2*( Lcm-0.3)

V=40І*(3,0-0.3)=0,43()

Для колод довжиною до 8 м;

Де V - об'єм колоди у м3 наведений з трьома знаками після коми;

dв - діаметр верхнього торця без кори наведений в метрах;

Lcm - стандартна довжина сортименту в метрах;

0,3 - стала величина.

Визначаємо товщину пропилу, характерну для даного поставу при товщині пили 2,0 мм та породі матеріалу, що розпилюється, сосна:

Р=0,8*2+2,0=3,6 (мм)

Визначаємо відставні до внутрішньої та зовнішньої пластей пиломатеріалів при розпилюванні в розвал з серцевинною дошкою:

Товщина серцевинної дошки - 100 мм, до зовнішньої пласті:

С1= 0,5* (hc)=0.5*150=75 (мм).

Товщина 2-ї дошки -50 мм.

Відстань до внутрішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2,1=0,5*(hc)+р=0,5*150+3,6=78,6(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 2-ї дошки становитиме:

С2,2=0,5*(hc)+р+ h2=0,5*150+3,6+50=128,6 (мм)

Товщина 3-ї дошки -50 мм.

Відстань до внутрішньої пласті 3-ї дошки становитиме:

С3,1=С2,2+р=128,6+3,6=132,2(мм)

Відстань до зовнішньої пласті 3-ї дошки становитиме:

С3,2= С3,1+ h3=132,2+50=182,2 (мм)

Визначаємо витрати ширини поставу:

,де

витрата ширини поставу,

ширина пропилу,

товщина 1-ї дошки,

товщина 2-ї дошки,

товщина 3-ї дошки;

(мм)

Ширини дощок знаходжу за

Графіком-Квадранта

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена

за графіком Квадранта;

Записуємо постав: 50-50-150-50-50

Постав № 9

Визначаємо ширину витрати поставу:

Товщина бруса - 150 мм:

Проводимо розрахунок для розпилювання бруса для чого в першу чергу визначаємо ширину пласті бруса одним з відомих способів ( аналітичний чи графік квадрант):

(см)

Визначаємо кількість обрізних пиломатеріалів, що можна випиляти з бруса:

N= = (шт)

Приймаємо кількість обрізних пиломатеріалів товщиною 50мм, що можна випиляти з бруса - 7 шт.

,де

- витрата ширини постава,

- товщина дошки з бруса,

- товщина пропилу,

- кількість дощок з бруса;

(мм)

Об'єм дощок знаходжу за формулою:

,

де

товщина дошки;

стандартна довжина;

ширина дошки знайдена за графіком Квадранта;

Записуємо постав: 50-50-50-50-50-50-50

3.4 Розрахунок поставу на ПК

№ поставу	Пиловник	Постав	Відстань від осі поставу	Пиломатеріали
	Діаметр d (см)	Довжина L (м)	Об'єм V (м3)	Кількість дошок (шт.)	Товщина дошки (мм)	Товщина пили з розводом (мм)	Витрата ширини поставу (мм)	До внутрішньої пласті (мм)	До зовнішньої пласті (мм)	Ширина внутрішньої пласті (см)	Ширина зовнішньої пласті (см)	Ширина (см)	Довжина (м)	Об'єм дошки (м3)	Об'єм всіх дошок (м3)	Об'ємний вихід дошок (%)
10	18	3	0,076	2	75	3,6	153,6	1,8	76,8	18	9	14	3	0,0211	0,0422	55
																55
11	24	3	0,136	2	75	3,6	153,6	1,8	76,8	24	18	21	3	0,0415	0,0415	31
																31
12	32	3	0,241	2	75	3,6	153,6	1,8	76,8	32	28	30	3	0,0632	0,1263	52
	32	3	0,241	2	75	3,6	310,8	80,4	155,4	28	8	18	3	0,0171	0,0343	14
																66

3.4.1 Відомість розрахунку поставу

Відомість розрахунку поставів

№ Поставу	Пиловник	Постав	Відстань від осі поставу	Пиломатеріали
	Діаметр d (см)	Довжина L(м)	Об'єм V(м)	Кількісьть дошок (шт.)	Товщина (мм)	Витрата ширини поставу (мм)	До внутрішньої пласті (мм)	До зовнішньої пласті (мм)	Ширина (мм)	Довжина (м)	Об'єм дошки (м)	Об'ємний вихід дошок
												(м)	(%)
1	18	4	0,1017	1	50	57,2	-	25	172	4	0,034	0,034	34
	18	4	0,1017	2	50	164,4	28,6	78,6	130	4	0,026	0,052	51
													85
2	26	4	0,2123	1	50	57,2	-	25	256	4	0,0512	0,052	24
	26	4	0,2123	2	50	164,4	28,6	78,6	230	4	0,046	0,092	43
	26	4	0,2123	2	22	215,6	82,2	104,2	178	4	0,0157	0,0313	15
													82
3	40	4	0,5024	1	50	57,2	-	25	289	4	0,0778	0,0778	15
	40	4	0,5024	2	50	164,4	28,6	78,6	382	4	0,0764	0,1528	30
	40	4	0,5024	2	50	271,6	82,2	132,2	333	4	0,0666	0,1332	27
	40	4	0,5024	2	50	378,8	135,8	185,8	233	4	0,0446	0,0892	18
													90
4	20	3	0,107	1	150	157,2	-	75	150	3	0,0675
5	15	3	0,0675	3	50	160,8	-	-	150	3	0,0225	0,0675	63
													63
6	30	3	0,25	1	150	157,2	-	75	260	3	0,039
	30	3	0,25	2	50	264,4	78,6	128,6	204	3	0,0306	0,0612	25
7	26	3	0,0390	5	50	268	-	-	150	3	0,0225	0,1125	45
													70
8	40	3	0,43	1	150	157,2	-	75	372	3	0,1674
	40	3	0,43	2	50	264,4	78,6	128	339	3	0,0509	0,1017	24
	40	3	0,43	2	50	371,6	131,6	181,6	233	3	0,035	0,0699	16
9	37	3	0,1674	7	50	375,2	-	-	150	3	0,0225	0,1575	37
													77



3.4.2 Загальна відомість виходу пиломатеріалів по поставам

№ поставу	Вихід пиломатеріалів (,%)	Загальний вихід від поставу
	50Ч150	75	50	22
		%		%		%		%		%
1					0,396	85			0,396	85
2					0,1332	67	0,0313	15	0,1645	82
3					0,3752	90			0,3752	90
4-5	0,0675	63							0,0675	63
6-7	0,1125	45			0,0612	25			0,1737	70
8-9	0,0575	37			0,1716	40			0,3291	77
10			0,0422	55					0,0422	55
11					0,0993	73			0,0993	73
12			0,1606	66					0,1606	66

3.5 План розкрою сировини

Номер поставу	Діаметр колоди (см)	Середня довжина колоди (м)	Сорт	Необхідна кількість колод	Належить до випилювання пиломатеріалів
					шт.	Товщина (мм)	50Ч150	75	50
						Ширина (см)	15,0	7,5	Р.Ш.
						Довжина (м)	3	3	3;4
						Об'єм (м)	498	1650	2622
						Отримано дощок за розрахунком
						Всього	В т.ч. по сортам
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
8-9	40	3	1-3	646,8	1504,2	498,036	498,036
3	40	4	1-3	2913,3	5798,8	2621,97			2621,97
12	32	3	1-3	2500	10373,4	1650		1650
Всього	6060,1	17675,9
Перевиконання				0,036	0,0072%	0	0%
Недовиконання								0,03	0,0015%

Визначаю необхідну кількість колод в та шт. для постава № 8-9, за формулами:

де:

об'єм колод половника призначених для розпилювання ,;

об'єм пиломатеріалів, які необхідно випиляти у відповідності із

завданням, ;

відсоток виходу пиломатеріалів згідно відомості виходу пиломатеріалів по поставам;

де:

потрібна кількість колод ,шт.;

об'єм однієї колоди згідно з індивідуальним завданням,;

Отримані дані заношу до таблиці.

Визначаю необхідну кількість колод в та шт. для постава № 3, за формулами:

де:

об'єм колод половника призначених для розпилювання ,;

об'єм пиломатеріалів, які необхідно випиляти у відповідності із

завданням, ;

відсоток виходу пиломатеріалів згідно відомості виходу пиломатеріалів по поставам.

де:

потрібна кількість колод ,шт.;

об'єм однієї колоди згідно з індивідуальним завданням,;

Отримані дані заношу до таблиці.

Визначаю необхідну кількість колод в та шт. для постава № 12, за формулами:



де:

об'єм колод половника призначених для розпилювання ,;

об'єм пиломатеріалів, які необхідно випиляти у відповідності із завданням, ;

відсоток виходу пиломатеріалів згідно відомості виходу пиломатеріалів по поставам.

де:

потрібна кількість колод ,шт.;

об'єм однієї колоди згідно з індивідуальним завданням,;

Отримані дані заношу до таблиці.

Визначаю об'єм отриманих пиломатеріалів за формулою:

де:

об'єм колод, що підлягають розпилюванню,;

об'єм отриманих пиломатеріалів певною товщиною;

відсоток об'ємного виходу пиломатеріалу певної товщини;

При розпилюванні поставом №8-9 отримуємо пиломатеріали перетином мм:

Результати заношу до таблиці.

При розпилюванні поставом №3 отримуємо пиломатеріали товщиною мм:

Результати заношу до таблиці.

При розпилюванні поставом №12 отримуємо пиломатеріали товщиною мм:

Результати заношу до таблиці.

3.6 Баланс витрат сировини

№ з/п	Види продукції ,відходів і витрат	Постав №8-9	Постав №3	Постав№12
1	Продукція	Об'єм мі	%	Об'єм мі	%	Об'єм (мі)	%
1,1	Пиломатеріали обрізні	498	77	2621,97	90	-	-
1,2	Пиломатеріали не обрізні	-	-	-	-	1650	66
1,3	Обаполи	-	-	-	-	-	-
1,4	Рейки	-	-	-	-	-	-
1,5	Технологічна тріска	39,76	6,11	-	-	550,89	22,03
2	Відходи
2,1	Ділові	-	-	-	-	-	-
2,2	Неділові	-	-	-	-	-	-
3	Тирса всього	76,66	11,89	168,3	5,8	174,11	6,95
3,1	В т. ч. Від розпилювання	72,24	11,2	168,3	5,8	112,9	4,5
3,2	Відсів від технологічної тріски	4,42	0,69	-	-	61,21	2,47
4	Витрати на всихання та розпил	32,34	5	122,35	4,2	125	5
	Всього	646,8	100	2913,3	100	2500	100

Загальний вигляд балансу витрат сировини при розпилюванні круглих лісоматеріалів:

де:

- загальний об'єм сировини, мі;

- об'єм отриманих пиломатеріалів, мі;

- об'єм кускових відходів, мі;

- об'єм тирси, мі;

- втрати деревини на всихання, мі;

Об'єм тирси при розпилюванні може бути визначено за формулою:

- об'єм тирси при розпилюванні колоди на першому проході, мі;



- об'єм тирси при розпилюванні бруса на другому проході, мі;

де:

серединний діаметр колоди,м;

кількість пил при першому проході, шт. ;

кількість пил при другому проході, шт. ;

довжина колоди,м;

кількість колод по плану розкрою сировини,шт. ;

ширина пропилу,м;

ширина бруса,м;

Об'єм тирси для поставу №8-9:

Після випилювання бруса:

Після розпилювання бруса:

Загальний об'єм тирси від поставу№8-9:

,що складе:

%

Об'єм тирси для поставу №3:

Після розпилювання:

,що складе:

%

Об'єм тирси для поставу №12:

Після розпилювання:

,що складе:

Об'єм кускових відходів визначається за формулою:

де:

загальний об'єм сировини для розпилювання,;

об'єм отриманих пиломатеріалів,;

об'єм тирси,;

об'єм втрати деревини на всихання та розпил рівний 5-7%;



Знаходжу об'єм кускових відходів для постава №8-9:

Об'єм технологічної тріски яку можна отримати з кускових відходів складає:

де:

коефіцієнт виходу технологічної тріски з кускових відходів, який дорівнює 0,9.

,що складе:

%

Об'єм відсіву від технологічної тріски складає:

,що складе:

%

Об'єм кускових відходів визначається за формулою:

де:

загальний об'єм сировини для розпилювання,;

об'єм отриманих пиломатеріалів,;

об'єм тирси,;

об'єм втрати деревини на всихання та розпил рівний 5-7%;

Знаходжу всихання для постава №3:

Об'єм кускових відходів визначається за формулою:

де:

загальний об'єм сировини для розпилювання,;

об'єм отриманих пиломатеріалів,;

об'єм тирси,;

об'єм втрати деревини на всихання та розпил рівний 5-7%;

Знаходжу об'єм кускових відходів для постава №12:

Об'єм технологічної тріски яку можна отримати з кускових відходів складає:

де:

коефіцієнт виходу технологічної тріски з кускових відходів, який дорівнює 0,9.

,що складе:

%

Об'єм відсіву від технологічної тріски складає:

,що складе:

%

4.Розробка технологічного процесу виробництва пило матеріалів

4.1 Розробка структурної схеми технологічного процесу виробництва пиломатеріалів

При складанні плану цеху були використані верстати різні за призначенням, модифікацією та видом ріжучого інструменту.

4.2 Вибір основного технологічного устаткування

Дана курсова робота розрахована на базі лісопильної рами Р-63 яка за своїми технічними характеристиками:

Просвіт пильної рамки - 630 мм;

Діаметр колоди:

- Найбільший - 450 мм;

- Найменший - 80 мм;

Довжина колоди - 3,0 - 7,5 м

Найбільша кількість пил - 12 шт.

Повністю задовольняє потреби розрахованого мною підприємства.

4.3 Вибір для обрізання та торцювання

Для обрізання та поздовжнього розкрою пиломатеріалів я обрав кругло пильний верстат Ц12Д1, який здатний розпилювати не лише дошки великої товщини, а й бруси товщиною до 200 мм та шириною до 600 мм.

Технічна характеристика:

Висота пропилу - 200 мм;

Ширина бруса - 600 мм;

Довжина бруса - 2 -8 м;

Найбільша кількість пил - 12 шт.

Оскільки довжина брусів які я випилюю становить 3 м то доцільності ставити додаткові опорні

столи до цього верстату немає.

Для чорнового торцювання не обрізних дощок я використовую верстат ЦКБ-40, який за продуктивністю параметрами оброблюваних деталей підходить для розробленого мною цеху.

Параметри:

Найбільша товщина - 150 мм;

Найбільша ширина - 400 мм;

Діаметр пили - 710 мм;

Продуктивність в середньому 38шт/год.

4.4 Вибір обладнання для переробки відходів

При виборі обладнання для переробки відходів необхідно враховувати цінність породи деревини. При обробці цінних порід слід максимально можливо використати весь об'єм, розкроюючи відходи в вигляді горбчастих обаполів таз бігових рейок переробляти їх на пиломатеріали. Для порід не великої цінності, або не великих за розмірами кускових відходів, використовуються рубальні машини. Які перебивають відходи на технологічну тріску, яка використовується для створення дерево-похідних плит та матеріалів,а також в паперовому виробництві.

4.5 Вибір допоміжного транспортного обладнання та пристосувань

Подача колоди до приміщення цеху здійснюється за допомогою поздовжно- ланцюгового конвеєра БА-40. В ході обробки деревини також використовуються: після рамний рольганг, поперечні розподільчі конвеєри з упорами, а також роликові столи, біля верстатів прохідного типу.

4.6 Опис технологічного процесу та планування приміщення лісопильного цеху

колода розкрій пиломатеріал

При плануванні даного цеху були враховані всі вказівки що до раціонального використання площі цеху.

Окорена колода по поздовжньому ланцюговому конвеєрі потрапляє до приміщення цеху.

З ланцюгового конвеєра колода переміщується на передрамні візки ( фіксуючий і підтримуючий)

і подаються в раму. Після проходу через лісопильну раму дошки потрапляють на після рамний рольганг, з якого за допомогою поперечного конвеєра з упорами не обрізні дошки потрапляють на торцювальний верстат, а бруси (при розпилюванні з брусовою) складуються у тимчасовий склад для подальшого обробітку. Після торцювання не обрізні пиломатеріали відправляють на обрізний багато пильний верстат, де дошки обрізають і отримані бруси відправляють на торцювальний верстат для більш точного торцювання. Сформовані по довжині,ширині,товщині пиломатеріали відправляють на склад або на подальший обробіток. Склади відходів (отримані після торцювання та обрізання) відправляють на переробіток у технологічну тріску.

5. Список використаної літератури

1. Носовський Т.А., Мацюк Р.І. Маслій В.В. Технологія лісопильно-деревообробних виробництв. - Київ.: НМК ВО, 1993. -196с.

2. Аксенов П.П. й др. Технология пиломатериалов. - М.: Лесн. пром-сть 1976. - 473с.

3. Носовский Т.А. и др. Производство пиломатериалов и заготовок. - Львов.: Вища школа, 1985.-153с.

4. Песоцкий А.Н. Лесопильное производство. - М: Лесн. пром-сть, 1970 -432с.

5. Покотило В.П. й др. Пособие по раскрою пиловочного серья. - М: Лесн. пром-сть, 1975. -182 с.

6. Справочник по лесопилению /Под ред. Канд. техн. наук С.М.Хасдана. -М.- Лесн пром-сть, 1980. -421 с.

7. Боярський В.С., Осипенко В.А. Объемы, площади и нормы выхода пиломатериалов - Киев 1985

8. Справочник по лесопилению - /под. ред. А.М.Копейкина - 2-е изд., перераб. и доп. М.: «Экология», 1991.

9. Куроптев П.Ф., Щеглов В.Ф., Панасевич Т.Г. Справочник мастера лесопильного производства: Справочник. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1990. -208с

10. Рыкунин С.Н., Шалаев В.С., Пименов С.И. Практикум по технологии лесопильно-деревообрабатывающего производства. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. -128с.

Размещено на Allbest.ru