Характеристика споживчих властивостей скляних виробів

Відповідно до діючих нормативних документів оцінюється якість скляних побутових товарів. При перевірці якості виробів важливо дотримуватись принципів сортування, тобто враховувати фактори, які зумовлюють можливість зарахування виробів до того чи іншого сорту чи ступеня придатності. Такими факторами є вид скла, спосіб виробки, вид дефекту, розмір і місцезнаходження дефекту на виробі, розмір виробу, кількість однойменних дефектів на виробі, загальна кількість допустимих дефектів на виробі.

Приймання скляних побутових товарів проводиться партіями. Партією вважається певна кількість виробів одного найменування, вироблена із скла одного виду і оформлена одним документом про якість, в якому містяться найменування виробу, кількість, відповідність виробів НТД та результати випробувань.

При оцінюванні якості скляних побутових товарів особлива увага звертається на відповідність виробів установленим нормам до зовнішнього вигляду, розмірів, якості, відпалу та термостійкості. Для цього методом випадкового відбору з різних місць від партії виробів відбирають певну кількість виробів. Відібрані таким чином вироби перевіряють за такими показниками: дефекти зовнішнього вигляду, розмір, маса, місткість, стійкість, якість відпалу, термостійкість. Для перевірки наявності дефектів від партії відбирають 1%, але не менше 10 шт., а кришталевих виробів - така ж кількість кожного сорту.

Для визначення відповідності виробів основним розмірам, масі, місткості, стійкості, якості відпалу та іншим показникам відбирають 0,5%, але не менше 10 шт. (для кришталевих виробів - від кожного сорту).

Дефекти зовнішнього вигляду виробів визначаються зовнішнім оглядом неозброєним оком в умовах нормального освітлення на відстані 500-600 мм від ока спостерігача.

Місткість виробів перевіряють за допомогою мірного посуду або за масою води (в грамах), вміщеній в посуд до краю, при температурі 20°С. Лінійні розміри виробів перевіряють універсальним інструментом (лінійка, штангенциркуль, кронциркуль) з похибкою вимірювання не більше 1 мм. Стійкість посуду визначають так: наповнені водою вироби встановлюють на площині з кутом нахилу до горизонталі 10°. Якість відпалу скляних виробів встановлюють за допомогою поляриметра - полярископа ПКС - 250. В добре відпалених виробах поле зору в цьому приладі повинно бути рівномірно забарвленим у фіолетовий колір або мати червонувато-оранжеві відтінки з синім або фіолетовим кольорами.

Термічну стійкість склянок і блюдець для чаю, тарілок і чашок для гарячої їжі із звичайного скла перевіряють таким чином: у вироби при температурі 20°С наливають несильним струменем гарячу воду не нижче 95°С. Після охолодження у виробі до 70°С (для пресованих до 60°С) її виливають, а виріб швидко занурюють у воду кімнатної температури. Термостійкість загартованих пресованих виробів перевіряють наступним чином: нагрівають їх в спеціальній печі до 150°С, а потім швидко охолоджують у воді при температурі 15°С. При цьому випробуванні вироби не повинні руйнуватись.

Випробування на термостійкість жаростійкого кухонного посуду проводять в більш жорстких умовах відповідно до умов експлуатації. Вироби протягом 15 хв. витримують в печі при 200°С з наступним зануренням у воду, температура якої 15°С. При цьому допускається руйнування не більше 1% досліджуваних виробів, яких повинно бути не менше 100 одиниць.

Згідно з НТД, при одержанні незадовільних результатів перевірки і випробувань скляних виробів хоча б з одного показника, проводять повторну перевірку на подвоєній вибірці [24, c. 456-458].

Розділ 9. Маркування, пакування, транспортування і зберігання побутових скляних виробів

Маркування виробів наноситься на паперову етикетку, котру наклеюють безпосередньо на виріб, споживчу тару, групову упаковку з паперу та транспортну тару. Маркування повинно бути чітким, розбірливим і містити наступні дані: товарний знак та скорочену назву підприємства-виробника; артикул, номер рисунка чи групу складності рисунка, позначення стандарту. На кришталевих виробах, крім того, в маркуванні додатково вказана масова доля оксидів свинцю. Для упаковки скляних виробів застосовують картонні та гофровані коробки, а також паперові пакети з пакувального паперу.

Кожний видувний виріб обгортають в папір і перекладають стружкою чи іншими м'якими прокладними матеріалами, дрібні і середні вироби обгортають в папір попарно. Пресовані склянки попередньо обгортають в папір і пакують в паперові пакети. Пакети і коробки повинні бути перекладені через кожних два ряди пакувальним матеріалом.

Комплектні вироби складають в одну коробку чи один пакет, сувенірні вироби - в художньо оформлені коробки. Кожний виріб з кришталю обгортають папером і вкладають в ящики масою не більше 50 кг.

Перевозять скляні вироби всіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно з правилами перевезення, діючими на кожному виді транспорту. На вагонах і контейнерах, де знаходяться скляні вироби, роблять попереджувальні надписи - "Обережно, скло!"

Скло - крихкий товар, який розбивається, тому при його транспортуванні передбачені норми бою, в межах яких вантажовідправник відповідальності не несе. Ці норми втрат скляних виробів залежать від групи скловиробів (сортовий, господарський, кухонний посуд), виду виробу, виду транспорту, місця розташування складу і відстані перевезення, вони встановлюються диференційовано як на товари вітчизняного виробництва, так і імпортні. Наприклад, для підприємств роздрібної торгівлі, які отримують товари зі складу оптової бази виробника, незалежно від відстані перевезення автотранспортом, для посуду сортового норми втрат будуть 1,5%, для посуду господарського - 2,6%, для посуду кухонного з жаростійкого скла - 1,4% суми вартості партії товару; двома видами транспорту (залізницею і автотранспортом) відповідно - 2,0, 3,3, 1,8%.

Зберігають скляні побутові товари в світлих закритих і сухих приміщеннях, які захищають їх від впливу атмосферних опадів. Оптимальними умовами зберігання є такі: температура 20 ± 5°С, відносна вологість повітря в приміщенні 60 ± 5%.

Не дивлячись на високу хімічну стійкість, самі вироби при довгостроковому зберіганні у вологих умовах можуть піддаватись корозії, в результаті чого утворюються матові плями. Ці плями усуваються шліфовкою і поліровкою.

Дотримання вимог НТД до маркування, транспортування і зберігання скляних побутових товарів створює умови для збереження якості в процесі товаропросування до споживача. Скляний посуд легко миється різними мийними засобами, але користуватись металевими щітками при цьому не слід, оскільки скляна поверхня може бути подряпана. При експлуатації посуду може бути наліт (відкладення на поверхні), що виводиться розчином столового оцту.

Розділ 10. Стан ринку побутових виробів із скла в Україні

Скляна промисловість України - це галузь промисловості, підприємства якої виробляють побутові вироби із скла, а також віконне, поліроване, тарне, господарське, архітектурно-будівельне, лабораторне, медичне. Продукцію цієї промисловості широко застосовують у різних галузях народного господарства, в техніці та побуті.

Виробництво скла за давніх часів, як ремісництво, набуло поширення в середні віки. На території України скло виробляли з 3-4 ст. Промислове виробництво скла виникло на початку 18 ст., коли було введено в дію Київську гуту. Будівництво більших склоробних підприємств почато в кінці 19 ст. в основному на Київщині та в Донбасі. Тепер в Україні налічується понад 35 заводів, які виробляють скло та скловироби. Найпотужніші з них:

Костянтинівський завод "Автоскло", Костянтинівський механізований склоробний завод, Лисичанський склоробний завод та завод "Пролетарій" (м. Лисичанськ Луганської обл.), Львівський, Херсонський, Керченський, Одеський, Бучанський (Київська обл.), Київський та інші. Організовано виробництво нових ефективних матеріалів і виробів для будівництва (профільне скло, склоблоки, склопакети, армоване, візерунчасте й теплозахисне скло, килимово-мозаїчні плити, скломармур, скло оздоблювальне типу авантюринового та ін.).

Скляний посуд відноситься до товарів повсякденного попиту.

Основу скляної промисловості України на сьогоднішній день складають, за даними Держкомстату України, 36 малих і великих виробників скляного посуду. Серед них 15 - 17 великих спеціалізованих фірм.

На сьогоднішній день скляна промисловість в основному працює на експорт (таблиця 5) - майже 70 % продукції експортується в Росію.

За даними Держкомстату, в 2014 році з України було вивезено 8,036 млн.т. скляного посуду на суму 8724,98 тис. доларів.

Таблиця 5. Експорт скляного посуду з України за 2012- 2014 роки

Код УКТ ЗЕД	2012 р.	2013 р.	2014р.
	Млн. т	Тис. $	Млн. т	Тис. $	Млн.т	Тис. $
6911 - посуд столовий, кухонний та інший із скла	5173	8308,26	4539	5536,23	8035,9	8724,98
6911100000 - посуд столовий та кухонний	4976,6	7992,49	4480,8	5443,29	7550	8232,93
6911900000 - інший	196,8	315,77	58,3	92,94	485,86	492,05

Експортується скляний посуд також на ринки Молдавії, Білорусії, Азербайджану, країн Балтії. Щодо імпорту скляної продукції, то на вітчизняному ринку присутній скляний посуд із Чехії, Англії, Польщі, Японії, Китаю, Німеччини. Загальна ситуація імпорту скляного посуду в Україну за останні декілька років відображена в таблиці 6.

Таблиця 6. Імпорт скляного посуду в Україну за 2012 - 2014 роки

Код УКТ ЗЕД	2012 р.	2013 р.	2014 р.
	Млн.т	Тис. $	Млн.т	Тис. $	Млн.т	Тис. $
6911- посуд столовий, кухонний і інший із скла	252,76	1380,97	178	746,04	360	917,69
6911100000 - посуд столовий та кухонний	243,6	1283,3	162	672,64	317,4	793,57
6911900000 - інший	9,2	97,67	16,2	73,4	41,4	123,6

Імпорт скляного посуду за виробниками представлений на діаграмі 1.

Діаграма 1. Імпорт скляного посуду в Україну за виробниками

Як видно із діаграми найбільшу питому вагу по ввезенню побутових виробів із скла має Росія - 28%. Виходячи з приведених даних в таблиці 7. видно, що запаси скляного посуду на 01.01.2014 р. склали 2,2 млн. грн.(див. табл.7.).

Можна сказати, що ситуація за 2014 рік більш-менш нормалізувалась. У великих містах вже склалася визначена структура збуту посуду: 1 - 2 спеціалізованих магазина в центрі міста; відділи в крупних універмагах, господарчих магазинах, які мають відділи посуду [27].

Таблиця 7. Структура товарних запасів в цілому по Україні на 01.01.2014 рік

Товар і товарна група	Запаси на 01.01.2014 р.	Зміна запасів за 2014 р., (+,-), млн. грн.	Запаси на 01.01.2014 р. у % до запасів на 01.01.2012 р.
	Сума млн.грн.	Дні
Скляний посуд	2,2	167	- 0,4	83,5

Проблемою галузі є те що в середньому з кожним роком рівень продажу скляного посуду скорочується на 15 %. Це пов'язано з індексом цін, які змінювалися протягом останніх 5 років.

Спад матеріального добробуту народу, також не дозволяє значну частку коштів витрачати на придбання скляного посуду різноманітного призначення і це в значній мірі впливає на обсяг реалізації скляних виробів, тому в перспективних планах розвитку виробництва скляних виробів, торгівлі необхідно враховувати купівельну спроможність населення.

Основними завданнями скляної галузі є:

· Встановлення та розвиток професійних інформаційних зв'язків підприємств, діяльність яких пов'язана зі скляною промисловістю через їх участь у загальних заходах;

· Поліпшення на базі науки та техніки виробничого досвіду необхідного для розвитку вітчизняної скляної промисловості;

· Підвищення професійного рівня фахівців, організація заходів для поліпшення підготовки професійних кадрів для скляної промисловості;

· Впровадження програм - досліджень у плани робот відповідних профілюючих кафедр, направлених на вивчення та рішення проблем виробництва та технологій скляної промисловості на конкурсній основі;

· Надання допомоги у створенні і реалізації інвестиційних проектів.

Таким чином, дана галузь є розвинутою, попит населення на побутові вироби із скла задоволений. Асортимент виробів досить широкий та різноманітний.

Разом з тим, існують певні проблеми в галузі, тому проводиться реконструювання існуючого виробництва та будівництво нових потужностей шляхом інвестується виробництва як міжнародними фінансовими установами, так і вітчизняними.

Висновки

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасного товарознавства - товарознавчу характеристику скляних побутових товарів. Дослідження, вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за практикою дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

До скляних побутових товарів належать побутовий посуд, художньо-декоративні вироби та лампові вироби.

Скляні побутові товари - це товари складного асортименту, які об'єднують велику кількість різноманітних товарів, що відрізняються певними ознаками.

Скляні побутові товари є невід'ємною частиною предметного середовища, в якому живе сучасна людина; вони мають призначення задовольняти ті чи інші потреби споживача.

Для задоволення потреб побутові скляні вироби повинні мати комплекс функціональних, ергономічних, естетичних властивостей, бути надійними в експлуатації, нешкідливими для людини.

Споживні властивості скляних товарів визначаються такими ознаками:

призначення - розміри, місткість тощо;

надійність - міцність, довговічність, термічна та хімічна стійкість, стійкість до стирання тощо;

ергонометричність - компактність, зручність при транспортуванні та зберіганні тощо;

естетичність - довершеність форм, декора (оздоблення), прозорість тощо;

економетричність - собівартість.

Скляні товари класифікують за такими ознаками:

за призначенням: посуд (кухонний для приготування їжі, господарський для зберігання харчових продуктів, столовий і чайний для сервірування); декоративні вироби (блюда, таці тощо);

за складом скла;

за кольором (безколірне, кольорове, накладні);

за способом формування (видувні, пресовані, пресовидувні, комбіновані тощо);

за фасоном і формою корпуса, дна, краї тощо;

за розмірами (дрібні, середні, крупні, особливо крупні);

за оздобленням (гладкі, декоровані);

за термічною обробкою (загартовані (зміцнені), незміцнені).

Скляний побутовий посуд включає в себе вироби зі скла, які використовуються в побуті та сфері масового харчування для приготування та зберігання їжі і напоїв та сервірування столу.

Побутовий посуд підрозділяють на столовий, кухонний і господарський.

Асортимент посуду для сервірування включає бокали, бокальчики, чарки, фужери, глечики, графіни, чашки, блюда, тарілки, блюдця, для спецій тощо.

За складністю конфігурації виділяють: вироби з посудом простої та складної конфігурації, на воронкоподібній, прямій або фігурній ніжці, з потовщеним дном тощо.

За розмірами сортовий склопосуд поділяється на:

дрібний - має висоту і діаметр (довжину) до 140 мм включно і місткість до 100смі;

середній - має висоту і діаметр (довжину) від 150 до 240 мм і місткість 105...500смі;

крупний - відповідні показники 250..340 мм і 510..1500 смі;

особливо крупний - відповідні показники - більше 350 мм і більше 1500смі.

Декорування скловиробів здійснюють у гарячому або холодному стані.

До виробів декорованих у гарячому стані відносять отримані вільним видуванням (гутні), з орнаментом, оптичним ефектом, рельєфом, газовими і сторонніми вкрапленнями, "кракле" тощо.

До виробів декорованих у холодному стані відносять плоску та алмазну грань, матове шліфування, гравірування, травлення, розпис, трафаретний друк, розпилення тощо.

Споживні властивості скляних побутових товарів формуються в процесі одержання скломаси та виготовлення з неї готових виробів. При порушенні технологічних процесів в скляних виробах можуть виникати дефекти, які поділять на три групи: дефекти скломаси, дефекти виробки і дефекти обробки.

Вироби з сортового скла випускають за затвердженим зразком. Зразком (еталоном) товарів культурно-побутового призначення вважають виріб (комплект виробів), затверджений у встановленому порядку в якості представника цього виду продукції. До нього кріплять ярлик в якому вказують найменування виробу, його артикул, нормативну документацію і виробника. У нормативній документації описують форму і призначення вироба, вид скла, спосіб виготовлення та оздоблення, подають основні розміри і фотографію вироба.

З розвитком ринкових відносин в Україні створюються умови для повного задоволення потреб населення товарами високої якості різноманітного асортименту при мінімальних витратах підприємств на їх виробництво. Це безпосередньо стосується формування споживчого ринку скляних побутових товарів, який забезпечується як вітчизняними, так і зарубіжними виробниками.

За даними Українського державного інституту скла, в Україні сьогодні нараховується 37 підприємств, що виробляють скло або ж мають до скловаріння безпосереднє відношення. Серед них більше 20 склозаводів, які займаються виробництвом скляних побутових товарів: Київський завод художнього скла, Львівське виробниче об'єднання "Райдуга", яке включає 5 заводів (Львівський, Жовківський, Самбірський, Пісочанський, Нестерівський), Романівський, Бережанський, Стрийський, Артемівський, Лисичанський, Херсонський, Керченський, Константинівський та інші. Значну долю скловиробів на ринку України становить продукція закордонних виробників: Чехія, Словакія, Німеччина, Франція, Італія, Росія тощо, яка є досить конкурентоспроможною переважно завдяки високим естетичним властивостям скляних виробів.

Список використаної літератури

Базова

1. ГОСТ 26821-86 "Посуда и декоративные изделия из натрий-кальций-силикатного стекла. Технические условия."

2. ГОСТ 26822-86 "Посуда и декоративные изделия из хрустальных стекол. Технические условия"

3. Войнаш Л.Г. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч.1 / Войнаш Л.Г., Дудла І.О., Козьмич Д.І., Павловська Н.В., Приходько М.В. -К.: НМЦ Укоопосвіта, 2004- 436с.

4. Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів: навч. посіб. / М.П. Зрезарцев, В.М. Зрезарцев, В.П. Параніч - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 328 с.

5. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. Закладів / Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. - Київ.: Каравела, 2004.

6. Гулоян Ю.А. Декоративная обработка стекла и стеклоизделий / Гулоян Ю.А. - М.: Высшая школа, 2000. - 186 с.

7. Дубініна А.А. Методи визначення фальсифікації товарів: Навч. Посібник / Дубініна А.А. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 448 с.

8. Дудчак В.І. "Митна справа": Навчальний посібник / Дудчак В.І. - Київ, 2002.

9. Зиміна Н.К. Матеріалознавство та технологія виробництва непродовольчих товарів / Зиміна Н.К. та інші. - К.: Вища школа, 1998. - 312 с.

10. Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П. Товарознавство сировини та матеріалів.: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 404 с.

11. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Сороки. - К.: НМЦВО МОіН України, НВФ "Студцентр", 2002. - 608 с.

12. Інфраструктура товарного ринку: непродовольчі товари: підручник / За ред. О.О. Шубіна. - К.: Знання, 2009. - 564 с.

13. Колотило Д.М. Технологічні процеси галузей промисловості: Навч. посібник. Колотило Д.М., Соколовський А.Т., Гарбуз С.В. - К.: КНЕУ. 2003. - 380 с.

Допоміжна

14. Купчик М.П. Основи охорони праці / Купчик М.П., Гандзюк М.П. та ін. - Київ: Основа, 2000. - 416с.

15. Мареев Ю.И. Товароведение хозяйственных товаров / Мареев Ю.И., Трепель В.А., Шмелькин А.Ф. - М.: "Экономика",1990. - 414 с.

16. Навроцька Н.Г. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності: Конспект лекцій / АМСУ, Держмитслужба України / Навроцька Н.Г., Маргаритіна. О.Б. - Дніпропетровськ: 2007. - 204с.

17. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. Учебник / Николаева М.А. - М.: НОРМА-МД 999. - 421 с.

18. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Опорний конспект лекцій (для студентів з напрямків підготовки "Економіка і підприємництва" та "Менеджмент" [Укладач Глушкова Т.Г. та інші] - К., 2003. - 324 с.

19. Полікарпов І.С. Товарознавство непродовольчих товарів: вироби господарського та культурнопобутового призначення: Навч.-наочний посібник / Полікарпов І.С., Лукашов В.С., Шийко І.І. та ін. - Л.: "Магнолія 2006",2011.-295с..

20. Романов Ю.А. Статистика зовнішньої торгівлі. Міжнародні відносини. Навч. Посібник / Романов Ю.А. - К. : КНЕУ, 2002. - 458 с.

21. Терещенко С., Науменко В. "Основи митного законодавства України.: Теорія і практика" / Терещенко С., Науменко В. - К.: АТ "Август", 1999. - 296 с

22. Технологічні процеси галузей промисловості: Навч. посібник / Д.М. Колотило, А.Т. Соколовський, С.В. Гарбуз; За наук, ред. Д.М. Колотила, А.Т. Соколовського. - К.: КНЕУ. 2003. - 380 с.

23. Товарознавство господарських товарів: Підруч. для студ. товарознав. спец. вищ. навч. закл. / Н.К. Кисляк, Т.М. Коломієць, В.М. Кравченко, C.O. Сіренко. - К.: КНИГА - Т. 11. - 2004. - 448 с.

24. Ходикін А.П., Ляшко А.А. Товароведение непродовольственных товаров. 2-е изд. Испр. / Ходикін А.П., Ляшко А.А. -544 с.

25. Ярошенко І. Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях. Навчальний посібник / Ярошенко І. Ф. - Суми: Довкілля, 2003 р. - С. 390

26. http://dobro-est.com/

27. http://www.ukrfood.com.ua.

28. http://www.icc-iso.ru/

Додаток 1. Класифікація скляного побутового посуду

Додаток 2. Сортовий склопосуд

1- стакан для чаю; 2 - стакан для вина; 3 - стакан для мінеральної води; 4 - стакан для коктейля; 5 - фужер; 6 - бокал; 7 - чарка; 8 - бокальчик; 9 - цукорниця з кришкою у металічній оправі; 10 - цукорниця фасонна, 11 - цукорниця на ніжках; 12 - маслянка з кришкою; 13 - маслянка з ковпаком на тарілці; 14 - чайниця; 15 - ваза для фруктів на високій ніжці; 16 - ваза для цукерок; 17 - ваза для варення; 18 - ваза для крему; 19 - ваза для торта; 20 - графін для води; 21 - графін для вина; 22 - кувшин; 23 - ваза для квітів; 24 - для спецій; 25 - салатник конічний; 26 - цукорниця на ніжках; 27 - салатник овальний; 28 - салатник квадратний

Размещено на Allbest.ru