Переваги даної ОСУ:

1. стимулювання ділової і професійної спеціалізації;

2. зменшення дублювання зусиль і споживання матеріальних ресурсів у функціональних областях;

3. покращується координація у функціональних областях.

Недоліки даної ОСУ:

збільшується можливість конфліктів між функціональними областями у зв'язку з більшою зацікавленістю в реалізації власних цілей, чим спільних цілей організації.

Представлена структура найбільш ефективна для цієї аптеки.

2.5 Аналіз комплексу маркетингу

У комплекс маркетингу входить все, що аптека може зробити для підвищення попиту на свій товару. Численні можливості можна об'єднати в п'ять основних груп(5p) :

Товар - набір виробів і послуг, які аптека пропонує цільовому ринку. Так, наприклад, болезаспокійливий засіб може виявитися « товаром» у вигляді 50 білих пігулок в темно-зеленій пляшці з ковпачком, який не зможуть відкрити діти, з трирічним терміном зберігання. Усі лікарські засоби, поступаемые в аптеку мають сертифікати, які видаються контрольно-аналітичними лабораторіями. У Аптеці важливо враховувати вплив сезонності на об'єм продажів. В різний час роки попит мають і різні групи медикаментів. Навесні спостерігається підйом серцево-судинних захворювань, загострення виразкової хвороби шлунку. У зимовий і весняний періоди великий попит мають вітамінні препарати, препарати, що підвищують імунітет організму, чого не можна сказати про літній період.

Ціна - грошова сума, яку споживачі повинні сплатити для отримання товару. Аптека пропонує роздрібні, пільгові ціни для пенсіонерів, знижки по святкових днях і для зручності оплати приймають оплату картами « Углеметбанка» зі знижкою 5%. Широкий діапазон цін дозволяє збільшувати число клієнтів і підвищувати об'єм продажів.

Методи поширення - діяльність, завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів. Персонал аптеки піклується про хороше викладення товару на вітринах, стежить за підтримкою його запасів.

Методи просування - діяльність аптеки по: поширенню відомостей про товари і переконанню цільових споживачів купувати його. Аптека оплачує рекламу, кваліфіковані фармацевти дають консультації.

Персонал - увесь особовий склад працюючих по найму. У аптеці працюють високо кваліфіковані фахівці, що мають стаж роботи 20 років і більше.

2.6 Аналіз ринку

Як показує практика попит на вітчизняні і імпортні препарати неоднаковий. На вітчизняні препарати він помітно вище (табл.5).

Таблиця №5

Попит на вітчизняні і імпортні препарати

Дата	Найменування вітчизняного препарату	Кількість людина, що віддали перевагу	Найменування імпортного препарату	Кількість людина, що віддали перевагу
01.08.11	Мікстура від кашлю	5	Колдрэкс бронхо	1
01.08.11	Нафтизин	30	Галазолін	10
01.08.11	Антигрипин	12	Антигрипин(Франція)	2
01.08.11	Скипідарна	6	Доктор мом	2
01.08.11	Парацетомол	65	Эффералган	5
01.08.11	Аспірин	70	Аспірин упса	4

Вітчизняні препарати мають великий попит. В даному випадку їх застосовують 88% опитаних. Вітчизняні препарати доступніші за ціною. Значить, збільшення асортименту вітчизняних препаратів сприятиме зростанню покупок в цій аптеці, а, отже, збільшиться товарообіг, що приведе до збільшення прибутку.

В різний час роки попит мають різні групи медикаментів. Навесні спостерігається підйом серцево-судинних захворювань (табл. 6), загострення виразкової хвороби шлунку (табл. 7)

Таблиця №6

Вплив сезонності на попит

Найменування	Місяць
	грудень	січень	березень	Квітень
Енап	20	25	40	50
АТФ	40	40	80	80
Аспаркам	50	50	120	150

Таблиця №7

Вплив сезонності на попит

Найменування	Місяць
	січень	лютий	квітень	травень
Ранітидин	20	30	50	40
Квамател	1	1	5	5
Де-нол	1	1	12	12

Таблиця №8

Вплив сезонності на попит

Найменування	Місяць
	грудень	січень	березень	квітень	червень	липень	серпень	вересень
витрум	5	6	7	7	2	2	2	2
юникап	10	10	10	10	3	3	3	3
мультитабс	12	12	12	12	2	2	2	2
ревит	270	270	150	270	30	20	20	30

У зимовий і весняний періоди великий попит мають вітамінні препарати, препарати, що підвищують імунітет організму, чого не можна сказати про літній період. (табл. 8)

Об'єм поставок ліків в різні пори року різний. І, знаючи як він змінюється, можна вчасно збільшувати об'єми поставок в аптеку ліків, щоб бути готовими до початку епідемій і сезонних захворювань.

В основному(як показало опитування покупців) придбання продукції в цій аптеці визначається: життєво-важливою необхідністю ліків в потрібну хвилину, зручним місцерозташуванням, низькими цінами, широким асортиментом.

Об'єм продажів зменшується у весняно-річний період.

2.7 Аналіз товарних запасів

Для ефективного збільшення фінансового результату, необхідно збільшити асортимент товару який має найбільший попит і підтримувати оптимальний запас товарів на складі. Для підтримки товарних запасів на оптимальному рівні в салонах чітко налагоджена система управління ними.

Адміністрація постійно стежить за станом товарних запасів, тобто за відповідністю фактичних запасів товарів встановленим для аптеки необхідними розмірами. У разі, якщо який-небудь товар закінчується, провізор складає на цей товар заявку і передає її постачальникові по телефону, факсу або електронній пошті, повідомивши про цю заявку завідувача аптекою.

Відповідно до заявки постачальник відправляє в аптеку товари, в терміни, передбачені договором постачання. Товари поступають в аптеку по рахунок-фактурі або по витратній накладній.

У випадку якщо фактичні запаси товарів в аптеці перевищують необхідні розміри, фармацевти починають просувати цей товар при консультуванні покупців, а також обмежують поступлення цих товарів в аптеку. Що сприятливо позначається на оборотності товару, і відповідно впливає на фінансовий результат. В деяких випадках надлишки товару повертаються постачальникові.

Оперативний облік і контроль стану товарних запасів ведеться на підставі інвентаризаційного опису. Інвентаризація проводиться за наказом директора.

Облік товарних запасів ведеться як у вартісному, так і в натуральному вираженні. На підставі даних інвентаризаційного опису робляться висновки про відповідність товарних запасів встановленому нормативу. При виявленні невідповідності працівники встановлюють його причини і, враховуючи їх, регулюють товарні запаси.

Ефективність використання засобів організації, вкладених в товарні запаси, характеризують показники оборотності. До яких відносяться: час обертання і кількість оборотів.

Від того, на скільки підприємство забезпечене товарами багато в чому залежить успіх його фінансової діяльності. Це найважливіше завдання дозволяє вирішити аналіз товарних запасів, який потрібний при проведенні фінансового аналізу.

У аптеці «Доктор Гаше» при управлінні товарними запасами планують певний об'єм і структуру запасів відповідно до поставлених цілей, а також здійснюють контроль за тим, щоб товарні запаси постійно відповідали встановленим критеріям. Управління товарними запасами в салонах здійснюється систематично, вирішує ряд фінансових завдань, пов'язаних з формуванням і підтримкою асортименту товарів на необхідному рівні з метою задоволення попиту покупців. Проведемо аналіз товарних запасів - для оцінки якості фінансової діяльності по управлінню товарними запасами (табл. 9).

Кількість оборотів товарної маси в 2011 році в порівнянні з 2012 роком збільшилася на 0,1 обороту, що позитивно впливає на ефективність фінансової діяльності торгового підприємства, оскільки зменшує витрати звернення.

Таблиця №9

Аналіз товарних запасів по аптеці «Доктор Гаше» за 2010-2011 роки

Рік	Середній товарний запас, грн.	Товарообіг, грн.	Рівень товарних запасів, в днях	Товарооборотність, в числі оборотів
2010	46348	118408,73	52,1	6,8
2011	77847	155092,66	66,4	6,9

Відомо, що збільшення кількості оборотів товарної маси позитивно впливає на ефективність фінансової діяльності підприємства, оскільки зменшує витрати звернення, а це означає, що в даному випадку з позитивного боку характеризує якість управління фінансовими процесами, а також стан справ з товарною масою і товарними запасами

Розділ III. Вдосконалення управління товарними запасами в аптеці «Доктор Гаше»

3.1 Структура товарних запасів

Нині все більше підприємств працюють в умовах самофінансування і самоокуповування. Тому ефективне використання власних обігових коштів є гарантом виживання підприємства. Проблемне фінансове положення більшості підприємств, дефіцит власних обігових коштів і необхідність або звичка формувати товарні запаси на умовах товарного кредиту ставлять їх в залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Далі на конкретних прикладах показаний ефективний механізм формування товарних запасів на прикладі аптеки.

Отримання товару від дистриб'ютора в кредит обходиться організації дорожче, ніж придбання його за власні засоби. При кредиті на більший термін оптовик вже вводить націнку на початкову ціну, і організація в ситуації гострої конкуренції вимушена зменшувати власні торгові накладення, внаслідок чого знижується її валовий прибуток.

Придбання товару в кредит не позбавляє підприємство від пошуку власних коштів на оплату отриманого товару, т. до. за тиждень буде проданий товарний асортимент, що має високу і помірну швидкість реалізації(т. е. більше однієї упаковки в тиждень). У аптечному асортименті доля товарів з різною швидкістю реалізації коливається:

· група I - товари з високою швидкістю реалізації складають 12-35%(в середньому 22%);

· група II - з помірною швидкістю реалізації - 25-45%;

· група III - з низькою і непередбачуваною швидкістю реалізації - 40%.

Товари групи III будуть реалізовані лише частково, а частина, що залишилася, має бути сплачена за рахунок власних резервів аптеки, якщо вони є. За відсутності фінансових резервів оплата нереалізованої маси товару стає неможливою, що може привести до зростання заборгованості і відмов з боку постачальників в подальшому у безвідсотковому товарному кредиті. Менша ефективність роботи аптеки при реалізації товару, придбаного на умовах кредиту, особливих доказів не вимагає. Проте і при придбанні товару тільки на умовах передоплати аптека може не забезпечити високу ефективність використання власних обігових коштів. Тому необхідно розглянути альтернативні технології формування товарних запасів і управління аптечним асортиментом, які забезпечили б рентабельніший режим роботи підприємства.

Багато керівників аптек, особливо муніципальних, пояснюють прихильність до формування аптечного асортименту на умовах відстрочення платежів дефіцитом власних обігових коштів, що у ряді випадків спонукає їх на додаток до товарного кредиту прибігати до отримання банківського кредиту, а це ще більше ускладнює фінансове положення підприємства. Інша сторона проблеми полягає в розумінні дефіциту власних обігових коштів. Необхідно відмітити абсолютність і відносність цього поняття.

Будь-яка організація постійно може посилатися на брак коштів. Потреби підприємства, так само як і потреби індивідуума, завжди випереджають його можливості. Якщо сьогодні аптека не має заборгованості перед кредиторами, то вона може випробовувати брак коштів для технічного переозброєння підприємства(придбання нової техніки для виробничого відділу, оргтехніки для автоматизованого бухгалтерського обліку, аналізу фінансово-господарської діяльності, автоматизованого обліку руху товару усередині аптеки і т. д.) або подальшого розширення асортименту, сфери послуг та ін.

У цьому і полягає абсолютність поняття "Дефіцит власних обігових коштів". Очевидно, що господарюючі суб'єкти ринку, так само як і люди, жили, живуть і завжди житимуть в умовах об'єктивно обмежених можливостей, в т. ч. і фінансових. Постійно відзначається абсолютна обмеженість(недостатність) ресурсів для одночасного задоволення усіх потреб підприємства. В той же час будь-яке підприємство має в розпорядженні і деякі можливості, у одних великими, у інших меншими, дозволяючими вивільнити або знайти засоби(у т. ч. і на умовах кредитування) для певних виробничих, технологічних програм. Важливо їх залучення зробити рентабельним і при їх використанні отримати найбільший економічний ефект. При обмежених фінансових ресурсах особливо гостро стоїть проблема їх ефективного використання. Тому поняття і суть дефіциту власних обігових коштів відносні, т. до. для вирішення певних завдань ресурсів може бути досить. Основною діяльністю, що дає доход аптечному підприємству, є забезпечення населення і лікувально-профілактичних установ товарами аптечного асортименту власного виготовлення або готовою продукцією. Завдяки повному задоволенню попиту населення і лікувально-профілактичних установ товарами аптечного асортименту реалізується соціальна функція аптеки, а отримання прибутку, що покриває усі витрати і забезпечує її розвиток(виживаність), є комерційним завданням. Можна виділити головні доданки фінансового успіху господарської діяльності аптеки :

· ефективне використання власних і позикових обігових коштів і підвищення їх оборотності;

· підвищення торгових накладень за умови збереження конкурентних цін;

· зменшення витрат підприємства.

Прибуткова частина бюджету аптеки практично повністю пов'язана з ефективним використанням засобів для формування аптечного асортименту, товарних запасів і реалізацією товару.

З іншого боку, мінімізація витрат на підтримку товарних запасів, усунення дефектуры, підвищення оборотності і рентабельності витрачених засобів є основою успішної діяльності аптечного підприємства.

Очевидно, що останнє залежить від оборотності засобів, вкладених в товар, і від того, з якою націнкою він реалізовуватиметься. Істотно підвищити оборотність засобів, вкладених в усю товарну масу аптеки, неможливо. Проте можна підвищити оборотність засобів, вкладених у швидко реалізовані товари, розумно скоротивши при цьому товарні запаси. В той же час неможливо прискорити оборот засобів при реалізації найменувань аптечного асортименту, що продаються у кількості 1-3 упаковки в місяць. Але це не означає, що їх не слід вводити в асортимент, так як продаж навіть однієї упаковки дорогих препаратів може помітно вплинути на товарообіг і прибуток аптеки.

Для ефективного використання власних і позикових обігових коштів потрібні диференційований підхід до управління аптечним асортиментом і нормуванню товарних запасів, а також чіткі уявлення про те, в який товар або послуги вони вкладені і яку дають віддачу. Для чого необхідно структурувати аптечний асортимент, а вкладення коштів здійснювати в ті його найменування, які забезпечують найбільшу вигоду.

3.2 Структуризація аптечного асортименту

АВС-аналіз дозволяє кожному аптечному підприємству виділити найменування товарів, від реалізації яких найбільшою мірою залежать товарообіг і відповідно валовий прибуток. Так, встановлено, що 25% найменувань від загального числа дають 75% товарообігу, але якщо цю масу розділити на 3 рівних частини по впливу на товарообіг, то перші 25% товарообігу(група А1) дають 1,5-2% найменувань аптечного асортименту, другі 25% товарообігу забезпечують вже 6-8% і треті - 15-18% найменувань аптечного асортименту(НАА).

Група В, що складається також з 25% НАА, забезпечує 15% товарообігу, а група З, що включає до 50% НАА, - тільки 10% товарообігу.

Таким чином, необхідно виділяти найменування аптечного асортименту, що найбільшою мірою впливають на товарообіг. Увага управлінців має бути спрямована на ефективну підтримку в першу чергу найменувань груп А1, А2 і А3, т. до. їх відсутність може істотно відбитися на товарообігу, валовому прибутку і кінцевих показниках фінансово-господарської діяльності. АВС-аналіз дозволяє також диференційовано підходити до ціноутворення, т. до. від торгових накладень на препарати групи А у визначальному ступені залежить валовий прибуток і фінансовий успіх аптеки. Зниження торгових накладень на препарати групи А приведе до істотного зниження валового прибутку.

Серед препаратів групи А мають:

· швидкість реалізації високу - 25-30%;

· помірну - 40-50%;

· уповільнену і непередбачувану - 25-35%.

У групі В тільки 2% найменувань мають високу і 30-40% помірну швидкості реалізації. Для групи С висока і помірна швидкості реалізації характерні відповідно для 2-3% і 15-25% НАА, а пригнічуюча частина товару (75%) має уповільнену і непередбачувану швидкість реалізації. Ефективність використання обігових коштів (ЕВОК) залежить також від величини товарних запасів по окремих найменуваннях, т. до. збільшення запасів веде до зростання засобів, вимкнених з обороту, а зменшення товарних запасів природно підвищує їх оборотність і сприяє збереженню засобів, в них вкладених.

Дані про вплив структури НАА на товарообіг і їх швидкість реалізації можуть сприяти цілеспрямованому і ефективному використанню власних і позикових обігових коштів.

Спробуємо проаналізувати ЕВОК аптеки, на прикладі п'яти позицій з асортименту, що мають неоднакову ціну, долю в товарообігу, різну швидкість реалізації, еластичність попиту і, отже, маркетинговий потенціал:

· суперсистема-шість;

· мезим форте;

· індометацин;

· активоване вугілля;

· шприци.

Які з цих позицій можуть дати велику віддачу на вкладені кошти і які можливі втрати матиме аптека при тимчасовій або тривалій відсутності і їх в асортименті? Розглянемо ЕВОК залежно від формули формування товарних запасів і націнки в умовах використання прибули у міру її вступу і при збереженні її в товарообігу.

Під формулою формування товарних запасів ми розуміємо, на скільки днів формується запас і з яким резервом. Наприклад, при формулі 2 + 1 або 3 + 1 запаси формуються на 3 і 4 дні, з резервом на один день і з поповненням запасів кожні 2 або 3 дні.

Для оцінки можливого (передбачуваного) фінансового результату від вкладення обігових коштів може використовуватися коефіцієнт ефективності використання обігових коштів (КЕВОК), який розраховується віднесенням валового прибутку, отриманого від реалізації по конкретних найменуваннях, до суми обігових коштів, притягнених для його закупівлі(вартості запасів). Розглянемо на конкретному прикладі.

Суперсистема-шість (тб № 360) - доля в товарообігу складає 1,3%, тобто по впливу на товарообіг відноситься до групи А1; швидкість реалізації - 0,18 (реалізується з помірною швидкістю - більше за одну упаковку в тиждень). В той же час це найменування може бути продане в кількості від однієї до трьох упаковок в день, а потім може бути незатребуваним впродовж однієї - двох тижнів і більше. Це найменування слід характеризувати як найменування з погано передбачуваним попитом (що має високу еластичність попиту). Враховуючи значну долю в об'ємі продажів, відсутність цього препарату може істотно відбитися на товарообігу аптеки, тому запас доцільно формувати по формулі 6 + 6, тобто 0,18 уп./день * 6 днів = 1,08 уп.

Запас має бути не менше двох упаковок для мінімізації відмов і втрат продажів. Для придбання двох упаковок необхідно спочатку притягнути 387,0 грн. Виходячи зі швидкості реалізації (0,18 уп./день), можна розраховувати, що аптека в середньому реалізовуватиме 5,4 упаковок в місяць. При вартості однієї упаковки 193,5 * грн. і націнці 25% аптека отримає від реалізації однієї упаковки валовий прибуток, рівний 48,4 грн., від реалізації 5,4 упаковок - 261,2 грн. (48,4 * 5,4).

Якщо віднести отриманий прибуток 261,2 грн. до спочатку притягненої суми обігових коштів 387,0 грн., отримаємо КЕВОК=0,67.

Мезим форте (тб. № 20) - доля в товарообігу складає 0,61%, швидкість реалізації - 7,54 уп./день. Таким чином, препарат мезим форте по впливу на товарообіг входить до групи А1 і за швидкістю реалізації відноситься до групи I, має стабільно високий попит(низьку еластичність попиту). При формуванні товарних запасів можна використати формулу 2 + 1 або 3 + 1, тоді для закупівлі мезима форте на 3 дні знадобиться 66,20 крб. (3 * 7,54 * 2,9). При націнці 25% від реалізації кожної упаковки аптека отримає валовий прибуток 0,73 крб., а за місяць - 165,40 крб.(7,54 уп.* 30дней * 0,73 грн.). В цьому випадку КЕВОК складе 2,49 (165,40/66,2 грн.). На прикладі мезима форте представимо ефективність використання обігових коштів залежно від формули формування запасів.

При формуванні товарних запасів по формулі 3 + 1 цей коефіцієнт буде нижчий, т. до. на закупівлю препарату на 4 дні вже знадобиться 88,20 грн., а валовий прибуток залишиться тим же. При діленні валового прибутку від реалізації мезима форте за місяць - 165,40 грн. на спочатку притягнену суму - отримаємо коефіцієнт 1,87 (165,40/88,2). Ще нижче він опиниться при формуванні товарних запасів по формулах 7 + 1 і 14 + 2 (176,4 грн. - сума, необхідна на закупівлю препарату на 8 днів (7 днів плюс резервний запас на один день), КЕВОК = 165,40 / 176,4 = 0,94. При формуванні товарних запасів на 2 тижні і плюс резервний запас на 2 дні валовий прибуток залишається тим же, але на закупівлю знадобиться вже 352,8 грн., і КЕВОК при такій формулі опиниться рівним 0,47, т. е. удвічі нижче, ніж при формулі 7 + 1, і відповідно в 4 і 5,3 разу нижче, ніж при формулах 3 + 1 і 2 + 1. З цього виходить, що зменшення запасів дозволяє істотно зменшити засоби, витрачені на формування товарної маси, і значно підвищити ефективність використання оборотного капіталу.

Індометацин (тб. 25 мг № 30) - доля в товарообігу складає 0,04%, швидкість реалізації - 1,93, отже, по впливу на товарообіг препарат відноситься до групи А3, а за швидкістю реалізації - до групи I (висока швидкість реалізації). При формуванні товарних запасів по формулі 2 + 1 вимагається придбати 6 упаковок препарату на суму 42,30 грн. (7,05 * 6) і поповнювати запаси кожні 2 дні по 3-4 упаковки, щоб 2 упаковки були постійно в резервному запасі. При націнці в 25% реалізація однієї упаковки дозволить аптеці отримати прибуток в 1,76 грн., а при реалізації 58 упаковок - 102 грн. В цьому випадку КЕВОК = 2,43.

Вугілля активоване (тб. 0,25 № 10) нами узятий як один з найдешевших препаратів, відносно яких багато авторів висловлюють сумніву в ефективності їх реалізації. Проте доля його в товарообігу значна - 0,11% (А2), препарат продовжує мати підвищений попит: швидкість продажів - 23 упаковки в день (I група). При формуванні товарних запасів по формулі 2 + 1 вартість закупівлі на 3 дні складе (23 уп. * 1,41 грн. * 3дня) = 97,29 грн. За місяць буде реалізовано 690 уп. за ціною 1,76 грн. (1,41 * 1,25), т. е. на суму 1214 грн., отриманий прибуток 241,5 грн., КЕВОК =2,48. З цього виходить, що КЕВОК залежить від швидкості реалізації(він високий у препаратів з високою швидкістю реалізації), формули формування товарних запасів і націнки, ефективність використання обігових коштів знижується пропорційно збільшенню товарних запасів.

Тому при формуванні товарної маси очевидно, що з великим ефектом ми можемо використати засоби з високою оборотністю, що мають високу швидкість реалізації, по формулі 2 + 1 або 3+1.

3.3 Випадки утворення дефектури

Спробуємо прорахувати втрачений товарообіг і прибуток у випадках дефектури по аналізованих позиціях. Встановлено, що від моменту виявлення дефектури до моменту отримання товару і вступу його у відділ реалізації в середньому проходить близько діб. Тому втрати, пов'язані з дефектурой, ми розраховуємо, множивши число упаковок, що продаються, в день на їх ціну. Якщо якесь найменування продається менш однієї упаковки в день, вважаємо, що втрати пов'язані з відмовою тільки однієї упаковки. Якщо ми унаслідок відсутності відмовили покупцеві в придбанню однієї упаковки суперсистеми-шість, то відповідно втратили 241,9 грн. в товарообігу і 48,4 грн. в прибутку (при 25% націнці).

При виникненні дефектури по препаратах мезим форте, індометацин, активоване вугілля є можливість її закрити протягом доби; в цьому випадку може бути втрачений товарообіг відповідно в сумі 27,6; 17; 40 грн. і недоотриманий прибуток в сумі 5,5; 3,40 і 8,05 грн.

Таким чином, втрати в товарообігу і прибутки, пов'язані з відмовами, непорівнянні при реалізації суперсистеми-шість і препаратів мезим форте, індометацин і активоване вугілля. Якщо ще прорахувати операційні витрати, пов'язані з прийманням товару, проведенням операцій по ціноутворенню, обліку у бухгалтерських проводках, розміщенням товару і його відпуском, то очевидні переваги реалізації дорогих препаратів. Проте при віднесенні отриманого прибутку до спочатку витрачених засобів очевидні переваги швидкореалізуємих товарів. В зв'язку з цим необхідно забезпечити бездефектурний відпуск найменувань аптечного асортименту, подібних суперсистемі-шість, але при дефіциті власних обігових коштів їх бажано отримувати у вигляді товарного кредиту на термін, близький до середньої швидкості реалізації.

Наприклад, суперсистема-шість в середньому реалізується із швидкістю 0,18 уп./день, або більше за одну упаковку в тиждень. Враховуючи погану передбачуваність реалізації цього найменування, в запасі раціонально підтримувати не менше і, очевидно, не більше двох упаковок. Якщо запас формуватиметься з однієї упаковки, то в окремі моменти, коли препарат може реалізовуватися від однієї до трьох упаковок в день, з'являться відмови і відповідні наслідки. При запасі, що складається з двох упаковок суперсистеми-шість, реалізація одній і навіть двох упаковок одночасно дозволяє оперативно дозаказать найменування, мінімізуючи вірогідність відмови, але для цього має бути відпрацьована система відстежування запасів і їх поповнення по НАА, що найзначиміше впливають на товарообіг.

Формування запасів по найменуваннях, що мають високу швидкість реалізації, більше кероване. Так, при формуванні товарних запасів по формулі 2 + 1 є можливість оперативно реагувати на зміну попиту, не допускаючи дефектури (відмов). Наприклад, якщо при аналізі залишків певних найменувань через 2 дні кілька разів підряд запаси виявляються нижче добових, то в розрахунках щоденну потребу слід збільшувати, і навпаки, якщо відзначається тенденція до збільшення запасів, можна прорахувати зниження продажів і у зв'язку з цим зменшити запаси з розрахунку на денну реалізацію.При формулі 7 + 1 збільшення попиту на 20% вже через 6 днів може привести до дефектури, тому при її використанні потрібний контроль запасів не лише через 7 днів, але і через 4-5 днів після отримання товару для виключення дефектури, а при формуванні запасів на 14 днів резервний запас слід створювати не менше ніж на 2 дні.

Прибуток, що отримується від реалізації, може використовуватися повністю або частково на поточні потреби підприємства або зберігатися в товарообігу, в цьому випадку сума обігових коштів зростатиме.

3.4 Рекомендації по товарних запасах

Представлені дані свідчать про те, що різні НАА можуть значно відрізнятися по маркетинговому потенціалу, критеріями якого були рейтинги, виставлені певному найменуванню ЛС по їх впливу на товарообіг і за швидкістю реалізації, т. е. по можливій віддачі на залучені кошти.Використання для оцінки можливого фінансового результату від вкладення коштів в певну групу або окреме найменування товарів аптечного асортименту КЕВОК, який значною мірою залежить від швидкості реалізації і у зв'язку з цим від формули формування товарних запасів і з націнкою на товар, дозволяє дати деякі рекомендації по формуванню товарних запасів аптеки.

Слід вважати недоцільним замовляти товар оптовику:

· увесь на умовах товарного кредиту або увесь на умовах передоплати;

· на однаковий термін(3, 7, 14 днів і т. д.)

Отримання товару на умовах товарного кредиту ставить аптеку в залежність від кредиторів. Придбання усього товару на умовах передоплати не дозволяє отримати найбільшу віддачу на вкладені кошти, забезпечити їх і більш високу оборотність.Замовляти і отримати товар від постачальника потрібно диференційовано: быстрореализуемые найменування - на 2, 3, 4 дні, поповнюючи запаси щодня, через день або раз в 3 дні.

Товар, що має помірну швидкість реалізації(група II), доцільно замовляти по формулі 7 + 1 (7 + 2), т. е. замовляти спочатку на 8-9 днів, поповнюючи їх щотижня. Товари, що повільно реалізовуються, а також що реалізовуються непередбачувано(група III) слід замовляти на 2-4 тижні. При переході до таких технологій необхідно міняти стереотипи роботи з постачальниками, що вимагає окремого розгляду.

Таким чином, аналіз ефективності використання обігових коштів, вкладених в різні НАА, свідчить про істотні відмінності кінцевих результатів. Найбільшу віддачу на вкладені кошти аптека може отримати від быстрореализуемых товарів, якщо товарні запаси скоротити до 2-3 днів і зробити максимально можливі торгові накладення. При реалізації найменувань, що роблять значний вплив на товарообіг, але що мають непередбачуваний попит(високу еластичність), віддача на вкладені кошти значно менше отриманої від швидкореалізуємих найменувань.

Висновки

В результаті отримані наступні висновки і пропозиції :

1. У роботі визначені основні підходи до змісту товарних запасів, систематизовані чинники, що впливають на них, уточнений зміст базових процесів і елементів теорії управління товарними запасами.

2. В ході проведеного дослідження проаналізовані підходи до розробки систем управління товарними запасами.

3. Проведена систематизація і аналіз існуючих технологій управління товарними запасами, визначені сфери їх застосування.

4. Для аналізу ефективності управління товарними запасами досліджені існуючі показники і методи оцінки.

5. Проаналізована ефективність системи управління товарними запасами в аптеці "Доктор Гаше".

Одним з важливих чинників підвищення ефективності роботи роздрібної торгової мережі є ефективне управління матеріальними запасами. Сучасні українські підприємства ще не включили управління запасами до складу основних напрямів активно здійснюваної стратегії своєї поведінки в ринковому середовищі і явно недостатньо використовують цей чинник як підвищення конкурентоспроможності.

Актуальність проблеми оптимізації матеріальних запасів підприємства і ефективного управління ними обумовлена тим, що стан запасів робить визначальний вплив на конкурентоспроможність підприємства, його фінансовий стан і фінансові результати. Забезпечити високий рівень якості продукції і надійність її постачань споживачам неможливо без створення оптимальної величини запасу готової продукції, а також запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, продукції незавершеного виробництва і інших ресурсів, необхідних для безперервного і ритмічного функціонування виробничого процесу.

Занижені запаси матеріальних ресурсів можуть привести до збитків, пов'язаних з простоями, з незадоволеним попитом і, отже, до втрати прибутку, а також втрати потенційних покупців продукції.

З іншого боку, накопичення зайвих запасів зв'язує оборотний капітал підприємства, зменшуючи можливість його вигідного альтернативного використання і уповільнюючи його оборот, що відбивається на величині загальних витрат виробництва на фінансових результатах діяльності підприємства. Економічний збиток наносить як значну наявність запасів, так і їх недостатню кількість.

Сучасну концепцію логістичного управління матеріальним потоком з точки зору споживчого сервісу можна коротко сформулювати таким чином: "потрібний товар необхідної якості і кількості в заданий час і з мінімальними витратами". При цьому витрати враховують як собівартість виробництва товару, так і витрати на логістичні операції по його розподілу в товаропровідних структурах виробників і торгових посередників. Повною мірою потенціал логістики може бути реалізований при відповідному розвитку організованих товарних ринків, в яких все зростаючу роль гратимуть підприємства.

Роздрібна торгівля сьогодні знаходиться на стадії логістичної консолідації, обумовленої наступними тенденціями: наближення купівельного попиту до своєї межі; підвищення вимог покупців до їх обслуговування; загострення конкуренції між роздрібними торговими мережами; дефіцит комерційних площ та ін. В якості окремого чинника тут необхідно виділити розгортання в Україні зарубіжних роздрібних торгових мереж, які впроваджують нові логістичні технології і стандарти.

Стратегічні перспективи розвитку вітчизняних роздрібних торгових мереж сьогодні пов'язані з їх об'єднанням, регіональною експансією і розширенням на основі франчайзингу. Реалізація цих напрямів передбачає ряд заходів, яких належать: оптимізація асортименту, просування товарів під товарним знаком мережі, концентрація на витратах та ін.

Список використаної літератури

1. Абчук В.А. Коммерция: Учебник. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. - 475 с.

2. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / В.И. Стражев, Л.А. Богдановская, О.Ф. Мигун и др.; Под общ. ред. В.И. Стражева. - 5-е изд., перераб. и доп. - Минск.: Выш. шк., 2003. - 480 с.

3. Аптека будущего - рецепты эффективности . Под ред. А.А.Синичкина.-М., 2002., 356 с.

4. Бланк И.А. Управление торговым предприятием: Учебник. - М.: ТАНДЕМ, 1998. - 415 с.

5. Богданова Н.Б. Мистецтво продажів в аптеці // Економічний вісник фармації. - 2001. - №8. - С. 40-42.

6. Виноградова С. Н. Организация и технология торговли: Учеб. пособие. - Минск: Высшая школа, 1998. - 224 с.

7. Громовик Б. П., Терещук С.І. Організація та економіка фармації. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2009. - 816 с.

8. Гунський І.М. Організація і економіка фармацевтичної справи. - К., 1999.

9. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. - М., 1999. - 121 с.

10. Кравченко Л.И. анализ хозяйственной деятельности в торговле: учебник. - 8-е изд., испр. и доп. - М.: Новое знание, 2005. - 512 с.

11. Коммерческая деятельность / Под. Ред. С.Н. Виноградовой. - Минск: Высшая школа, 2005. - 352 с.

12. Маркетинг в оптовой и розничной торговле: учебное пособие / Л.И. Ерохина, Е.В. Романеева. - М.: КНОРУС, 2007. - 248с.

13. Минько Э.В., Минько А.Э. Основы коммерции: учеб. пособие для студентов вузов. - М.: ЮНИТА-ДАНА, 2007. - 512 с.

14. Молоткова Н.В., Соседов Г.А. Основы коммерческой деятельности: Учеб. пособие. - Тамбов.: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2004. - 152 с.

15. Немченко А. С. Організація та економіка у Фармації. - Х.: Золоті сторінки, 2005. - 504 с.

16. Организация предпринимательской деятельности в розничной торговле: учеб. пособие / под общ. Ред. Е.Е. Кузьминой. - Ростов на Дону: Феникс, 2007. - 413 с.

17. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник для вузов. - 5-е издание, перераб. и доп. - М., 2002. - 266 с.

18. Парамонова Т.Н. Организация мерчендайзинга в розничном торговом предприятии: Учебное пособие. - М.: ОЦПКРТ, 2002. - 79 с.

19. Пигунова О.В., Аниськова О.Г. Стратегия коммерческой деятельности предприятия розничной торговли. - М.: издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. - 117 с.

20. Синяева И.М. Коммерческая деятельность в сфере товарного обращения: учебник для студентов вузов, обучающихся по экономическим специальностям. - 3-е изд., прераб. и доп. - М.: ЮНИТА-ДАНА, 2005. - 368 с.

21. Татюшкина Г.С. Организация коммерческой деятельности предприятия: учебное пособие. - Ульяновск: УлГТУ, 2006. - 132 с.

22. Терещенко Н.Н. Эффективность деятельности предприятия торговли: учеб. пособие. - Красноярск, 2006. - 104 с.

23. Торговое дело: Экономика и организация: Учебник / Под общ. ред. проф. Л.А. Братина, Т.П. Данько. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: ИНФРА - М, 2000. - 560 с.

24. Управление и экономика фармации: Учебник для ВУЗов в 4 т. Т1: Фармацевтическая деятельность. Организация и регулирование / И.В.Косова, Е.Е.Лоскутова, Т.П.Лагуткина и др.; Под редакцией Е.Е.Лоскутовой.- М., Издательский центр "Академия", 2003, 380 с.

25. Управління та економіка фармації. / Під ред. Багірової В.Л. - К.: Медицина, 2004. - 720 с.

26. Фармацевтична організація: Успішне керування в умовах ринку 1999-2000 р. Книга 1, тім 1 «Бібліографічний журнал «Економічний вісник фармації» під ред. Сінічкіна А.А. М.: Професіонал-центр, 1999. - С. 260-262, 267-270.

27. Финансы предприятий: Учебник / Е.М. Попов. - Минск: Выш. шк., 2005. - 573 с

28. Чкалова О.В. Торговое предприятие: учеб. пособие. - М.: Эксмо, 2008. - 320 с.

29. Чубарев В.Н. Фармацевтическая информация: Учебное пособие.- М., 2000 г., - 273 с.

30. Шуба Г.П. Маркетинг в розничной торговле: учебное пособие. - Барнаул: Издательство Алтайского Ун-та, 2006. - 152 с.

31. Экономика предприятия: Учебник / под ред. проф. Н.А.Сафронова. - М.: Экономистъ, 2003. - 608 с.

32. Экономика предприятия (в сфере товарного обращения): учебник / Л.И. Ерохина, Е.В. Башмачникова, Т.И.Марченко. - М.: КНОРУС, 2007. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru