Товарознавча характеристика товарів
Розгляд повної товарознавчої характеристики кисломолочних продуктів. Основні відомості про засоби для догляду за порожниною рота, до і після гоління. Розкрити поняття "акцептна форма розрахунків", "акредитив" та "розрахунки за особовими рахунками".
Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.07.2014 |
Размер файла | 244,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.5 Сучасний асортимент товарів
На даний час на українському ринку існують такі бренди зубних паст як: "Колгейт", "Саніно", "Блендамед", "Лакалут", "Сенсодин".
Зубні щітки - "ОралБі", "Блендамед", "Колгейт", "Денталюкс", "Аквафреш"
Зубні нитки(флоси) - "ОралБі", "Колгейт", "Саніно" та ін.
Ополіскувачі - "Колгейт", "КолгейтПлакс", "Лесной бальзам", "ОралБі"
Бритви - "Жилетт", "Жилетт Венус", "Бік", "Арко" та ін.
Креми для гоління - "Арко", "Жилетт", "Ейвон", "Оріфлейм" та ін.
Креми(лосьйони) після гоління - "Жилетт", "Арко" та ін.
Отже, можна зробити висновок,що на українському ринку є досить мало фірм,які забезпечують засоби для гоління та для догляду за ротовою порожниною. Але, і ті фірми які існують, виготовляють продукти, які повністю задовільняють смаки та потреби споживачів.
2.6 Приймання за кількістю
Прийняття товарів ведеться матеріально відповідальними особами за кількістю якості виходячи з супровідних документів. Якщо товари прибутку без супровідних документів, прийняття проходить за акту, у якому вказують фактичне наявність товару і відзначають відсутність документів. Особливості прийняття окремих товарів визначаються особливими умовами постачання, стандартами, технічними умовами, договорами постачання та інших.
Прийняття товарів за кількістю залежить від звірці маси, числа місць, одиниць товарів, які надійшли, з показниками рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів.
Терміни прийняття залежить від:
- фізико-хімічних властивостей товару;
- виду тари, у якій доставлений товар.
При виявленні недостачі, прийняття товарів припиняється, й у наступного ухвалення, й складання двостороннього акта викликається представник постачальника. Представник постачальника має з'явитися протягом доби, а представник іногороднього постачальника - протягом три доби, беручи до уваги час проїзду.
Що стосується неявки представника постачальника прийняття то, можливо одностороннім, якби це дане згоду постачальника.
У організації прийняття товарів велике значення має тут попереднє встановлення часу прибуття і кількість товарів, що надходять складу, що дозволяє своєчасно підготуватися до прийняття.
До підготовчим заходів із прийняттю вантажів на складі ставляться:
1)встановлення місця розвантаження транспортних засобів, щоби якнайтісніше прилягала до приміщення для зберігання;
2)визначення необхідної кількості вантажників та розподіл роботи з-поміж них;
3)завчасне визначення місць зберігання для товарів, котрі прибувають складу;
4)підготовка документації, що з оформленням прийняття та здачі товарів.
Прийняття товарів за якістю проводиться відповідно до вимогами, передбаченими стандартами, технічними умовами, і навіть по супровідним документам (сертифікатам, посвідченням якість) і, зазвичай, шляхом суцільний перевірки. Виборче прийняття допускається лише у випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, та умовами договору. Одночасно виробляється прийняття тари за кількістю, перевіряється комплексність товару, маркірування.
При виявленні невідповідності якості, маркування продукції, яка, і тари установленим вимогам для одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання товарів у умовах, які запобігають наступне погіршення їх, викликати до участі протягом ухвалення, й складання акта представника постачальника. Терміни явки представника такі ж, як і з прийняттю товарів за кількістю.
Забраковані товари приймаються на тимчасове зберігання до вирішення постачальника про їхнє наступному використанні. Акти про кількісному і якісному прийнятті служать документами для пред'явлення претензій постачальнику.
Кожна партія товарів після виходу за порожниною рота, яка вступає у магазин, має супроводжуватись документом встановленої форми, яка засвідчує якість товарів.
Партією у роздрібній торговельній мережі вважають однойменну продукцію, отриману за однією накладної чи рахунку.
При невідповідність товарів затвердженого зразкам по зовнішньої обробці флаконів, упаковці, маркуванню й за наявності сторонніх домішок проводять перепровірку, навіщо знову відбирають зразки у кількості щонайменше 3% партії, яка перевіряється. При незадовільні результати переперевірки хоча б показником всю партію бракують.
За наявності 3% і менше продукції з зазначеними дефектами бракують лише зразки з дефектами.
Якщо постачальник незгодний із оцінкою одержувача, і навіть у разі виникнення у одержувача сумнівів як товар з фізико-хімічних показників доводять арбітражний аналіз в нейтральній лабораторії чи науково-дослідному інституті синтетичних і натуральних запашних речовин. Забраковані товари повертаються виготовлювачу над його рахунок.
На паперових клейких стрічках, якими обклеюють коробки, друкованим способом чи штемпельною фарбою повинні прагнути бути вказане найменування вироби і номер артикулу; найменування підприємства його місцезнаходження; кількість одиниць вироби, упакованого в коробки; дата вироблення, номер бригади; найменування групи вироби; позначення стандарту.
На ящиках з товарами повинні прагнути бути вказане найменування вироби і номер артикулу; найменування підприємства-виробника та її місцезнаходження чи найменування вантажовідправника; найменування вантажоодержувача; порядковий номер ящика й час вироблення; кількість виробів на штуки; номер пакувальника; позначення стандарту.
Найважливішою операцією технологічного процесу є підготування товарів на продаж, що сприяє визволенню працівників від надмірних витрат часу й праці процесі обслуговування, швидкого відпустки товарів хороших і збільшення пропускну здатність відвантаження, скорочує товарні втрата часу та підвищує коефіцієнт використання складу. Операції з підготовки товарів на продаж діляться на: розпакування, сортування, перевірку правильності позначення.
2.7 Якість товарів для догляду за ротовою порожниною та засобів до і після гоління
Продукція косметичної промисловості вітчизняного та зарубіжного виробництва реалізується в роздрібній торговельній мережі за наявності "Гігієнічного висновку державної Санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну чи імпортовану продукцію", який стверджує Головний державний санітарний лікар України або уповноважені ним особи, і паспорта (сертифіката якості) виробника.
В даний час актуальним завданням є створення комплексних гігієнічних засобів для догляду за зубами та ротовою порожниною, в тому числі зубних паст, які мають лікувальні та лікувально-профілактичними властивостями. Такі засоби повинні відповідати ряду вимог.
По-перше, сучасна комплексна лікувально-профілактична паста повинна надавати виражену лікувальну (профілактичне) дію в декількох напрямках - забезпечувати профілактику карієсу, володіти пародонто-протектарним ефектом (попереджати утворення зубних відкладень, надавати протимікробну дію, позитивно впливати на метаболічні та регенераторні процеси в тканинах пародонту).
По-друге, така паста, як і вся продукція гігієнічного призначення, повинна бути безпечною. Частота побічних ефектів, які можуть викликати інгредієнти зубної пасти, повинна бути мінімальною. Обов'язкова мікробіологічна чистота продукції (відсутність патогенної мікрофлори). Абразивність зубної пасти повинна відповідати стандартам. Можливий негативний вплив на пломбувальні і зубопротезні матеріали має бути незначним.
По-третє, паста повинна мати високими споживчі властивості (смак, аромат, консистенція, колірна гамма, форма тюбика, зручність дозування). Приємний м'який смак сприяє більш тривалому чищенню зубів і регулярному використанню, а також забезпечує свіжість подиху.
По-четверте, всі перераховані вище властивості продукції гігієнічного призначення повинні залишатися незмінними при тривалому зберіганні в певних кліматичних умовах.
Вимоги до засобів для догляд до і після гоління. Креми повинні відповідати по консистенції своїй групі, повинні бути однорідними( без згустків,грудок, розшарувань) стабільними. Колір і запах- властиві виробу даного найменування. Креми повинні легко видавлюватись з тюбика або виливатись з флаконів,легко наноситься на поверхню шкіри, розтікатися по її поверхні,швидко вбиратись.Дуже кислі або лужні креми негативно впливають на шкіру. Лосьйони повинні бути прозорими, однорідними.
Лосьйони повинні зберігати свої властивості протягом 12 місяців при перепаді температур від-10С до+45С.
2.8 Правила продажу
У магазині продаж здійснюється за зразкам, що передбачає перегляд зразків у торговому залі, й самостійне ознайомлення із нею покупців. Після вибору товарів хороших і оплати купівлі продавець вручає покупцю товар, відповідний зразком. У цьому методі продажу робочі запаси розміщують окремо від зразків. Метод продажу зручний тим, що у порівняно невеличкий площі торгового залу можна виставити зразки досить широкого асортименту товарів. Виставлені у торгівельному залі зразки забезпечені чітко оформленими ярликами, у яких вказують найменування товару, артикул, сорт, найменування виробника, ціну. У разі потреби продавці надають покупцям консультативну допомогу.
Відібрані товари покупці вкладають в інвентарну кошик і доставляють в вузол розрахунку. У вузлі розрахунку покупцям вручають касові чеки, службовці підтвердженням правильності розрахунків й, у разі потреби, основою обміну товарів.
У магазині застосовується технологія штрихової кодування. Наявність штрих-коду усім товарах робить простіше їх облік у книгарні і дозволяє вести розрахунково-касові операції з допомогою електронного торгового устаткування: терміналів, сканерів.
Персонал підбирався з багатьох якостей для високоякісного обслуговування клієнтів. Проте багато хто продавці або не мали необхідних навичок продажу чи мали недостатнє.
Підготовка на продаж:
Найважливішою операцією технологічного процесу є підготування товарів на продаж, що сприяє визволенню працівників від надмірних витрат часу й праці процесі обслуговування, швидкого відпустки товарів хороших і збільшення пропускну здатність відвантаження, скорочує товарні втрата часу та підвищує коефіцієнт використання складу. Операції з підготовки товарів на продаж діляться на: розпакування, сортування, перевірку правильності позначення.
Продаж товарів є завершальним етапом технологічного процесу у магазині. Товари якнайретельніше виставляють полиці і щодня продавці опікуються товарами.
У магазині не приділяється належної уваги групі товарів з догляду за порожниною рота, а адже це дуже важливий і прибутковий сегмент. Якщо поставити стенд з продукцією, щоб нагадати прийшов покупцеві, що це важливо і нагадати таким чином про покупку товарів.
Необхідно також провести додаткове навчання з продавцем, який відповідає за даний відділ, щоб він міг професійно консультувати покупців за даними товарах, знав і міг правильно підібрати кожному індивідуально товари для догляду за порожниною рота.
Таким чином, якщо акцентувати на даний сегмент більше уваги, то оборот по даній групі товарів може вирости і магазин отримає постійний покупців. Тому навчання персоналу необхідно приділити велику увагу, тому що з-за цього чинника дуже часто магазин втрачає покупців і, відповідно, прибуток.
Розділ 3. Види і форми розрахунків
3.1 Види розрахунків
Підприємство - це спеціальний тип об'єктів метаданих, основна властивість яких - наявність алгоритму обробки даних. Результатом дії цього алгоритму обробки даних. Результатом дії цього алгоритму є заповнення реквізит "Результат" журналу розрахунків . Поняття видів розрахунку нерозривно пов'язане з поняттям журналів розрахунків, та як журнал розрахунків - єдине місце, де "спрацьовують" алгоритми видів розрахунків. Один із зумовлених реквізитів журналу розрахунків є реквізитом типу "Вид розрахунку" і призначення для зберігання посилання на конкретний вид розрахунку. З використанням алгоритму саме цього виду розрахунку виконуватиметься обчислення результату розрахунку при виконанні системної операції "Розрахувати".
Поняття групи розрахунків має підприємство допоміжне значення. Єдине призначення груп розрахунків - упорядкування та класифікація видів розрахунку для тих областей застосування програми 1С: Підприємство, де кількість різних алгоритмів обробки даних і ,отже, видів розрахунків значно. Тісний взаємозв'язок між цими двома поняттями пояснює те, що вони розглядаються в одній главі даного Керівництва.
Справа в тому, що для багатьох предметних областей застосовують програми 1С: Підприємство,уразі розрахунку заробітної плати,як мінімум, важливо спочатку розрахувати нарахування,а потім утримання.
Для організації послідовності виконання розрахунків служить поняття їх пріоритет. Цей параметр може приймати значення від 0 до 999 і діє таким чином: чим менше пріоритет розрахунку, тим раніше він виконується. Це відбивається в послідовності розташування записів журналу розрахунків - записи з видами розрахунків меншого пріоритету розташовуються перед записами з видами розрахунків більшого пріоритету.
Уявлення про витіснення розрахунків в системі 1С: Підприємство пов'язано з наступними практичними передумовами.
У деяких випадках потрібно автоматизувати предметні області, в яких розрахунок яких величин може вестися взаємно включають способами. Повертаючись знову до задачі розрахунку заробітної плати, розглянемо приклад розрахунку наступних нарахувань: оплата робочих днів по окладу, оплата днів хвороби за лікарняним листком і оплата днів відпустки.
Є два види розрахунків:
1)Готівкові розрахунки - застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.
2) Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуютьсязрахункаплатникаіпереказуютьсянарахунокотримувачакоштів.
3.2 Форми розрахунків
Форми розрахунків - для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
3.3 Акцептна форма розрахунків
Акцептна форма розрахунків - одна з форм безготівкових рахунків між господарськими організаціями за товари (послуги, роботи), коли платіж проводиться банком лише за згодою (акцептом) платника й за місцем, де знаходиться його рахунок. Сутність акцептних розрахунків полягає в тому, що постачальник після відвантаження (відпуску) товару виписує на покупця рахунок -- платіжну вимогу і здає її в банк, який обслуговує постачальника, на інкасо. Банк постачальника надсилає цю вимогу в банк покупця для пред'явлення до акцепту і виконання платежу. Платіж здійснюється за умов, коли платник надсилає в банк письмову згоду на оплату або коли він у певний строк не заявить у банк, який його обслуговує, про часткову або повну відмову від акцепту.
Грошовий оборот - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків. Грошовий оборот - це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.
У процесі руху товарів і послуг виникають взаємопов'язані, а не протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.
У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот бере участь у діяльності банків. Банки стають необхіднішими посередниками у взаємних платежах між підприємствами. Вони цілеспрямовано регулюють грошові потоки у народногосподарському обороті.
Потоки економічних ресурсів з одного боку, і грошовий потік доходів і споживчих витрат - з другого, здійснюється одночасно. Будь-які затримки, крім тих, які викликані продажем товарів у кредит, створюють ситуацію неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обороту.
Сфери грошового обороту.
Грошовий оборот ділиться на 2 взаємопов'язані частини:
сфера готівкового обігу;
сфера безготівкового обігу.
Готівка, як правило використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщення коштів у банківських внесках, тощо.
У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі здійснюється більшість операцій, в тому числі і розрахунки між підприємствами.
Готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, тоді як фінанси підприємств функціонують у формі безготівкових грошей. Оскільки безготівкова і готівкова сфери обслуговують різні кола народногосподарського обороту, вони мають виконувати різні економічні завдання і працювати по-різному.
Сфера безготівкового і готівкового обігу взаємопов'язані: постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівкову і навпаки. У свою чергу готівка, що оприбутковується через касу підприємства, здається в банк, зараховується поточний, розрахунковий або інші рахунки і стає відповідно безготівковими коштами.
3.4 Платіжні доручення
Платіжне доручення -- це документ що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника, сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Платіжна вимога-доручення -- це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
верхня -- вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
нижня -- доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами"
Це найпоширеніша форма розрахунків, що використовується в розрахунках між клієнтами, з бюджетом, позабюджетними структурами.
Платіжне доручення оформляється платником за формою згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті або за довільною формою, передбаченою договором між платником та банком.
3.5 Акредитив
Акредитивні розрахунки мають вигляд доручення банку (клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі юридичній чи фізичній особі в межах визначеної суми на умовах, що викладені в акредитиві. Іншими словами, акредитивна форма розрахунків - це форма безготівкових розрахунків між підприємствами і організаціями за товарно-матеріальні цінності та послуги за допомогою акредитивів.
Акредитивом називають платіжний документи, за яким кредитна установа (банк, страхова компанія, фонд тощо) дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи на відвантажений товар чи виплатити пред'явникові акредитиву зазначену суму грошей.
Акредитиви розрізняють:
- грошовий акредитив;
- товарний (документарний) акредитив.
Грошовим акредитивом називають іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами. При міжнародних розрахунках грошові акредитиви сплачуються або в зазначеній у них валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред'являються за курсом на день платежу.
Документарний акредитив - це документ, в якому імпортер дає доручення банку, який його обслуговує, здійснити оплату документів третій особі. У документарному акредитиві звичайно вказуються:
- назва та адреса експортера;
- сума акредитиву;
- термін його дії;
- рід товарів, які потрібно оплатити;
- документи, які повинні бути пред'явлені експортером для отримання платежу (транспортні документи, страхові поліси, сертифікати якості товарів тощо).В зовнішньоторговельних операціях використовуються в основному документарні акредитиви.
Акредитив - документ, що засвідчує права особи, на ім'я якої його видано, отримати в кредитній установі зазначену в акредитиві суму. Оплата акредитиву здійснюється кредитною установою в місці пред'явлення його за рахунок грошової суми, яку внесено до ощадної каси або знято з рахунку його власника, або згідно з договором між банками;
Акредитив відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує постачальника, на підставі заяви чітко встановленої форми. Джерелом відкриття акредитиву можуть бути як внесені кошти покупця, так і кредити банку. Підставою виплати на акредитиву є надані постачальником реєстри рахунків та транспортних документів, які підтверджують відвантаження вантажу. Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний акредитив призначений для розрахунків лише з одним постачальником.
Види акредитивів:
а)авізований;
б)прямо авізований ;
в)грошовий ;
г)акредитив з попереднім авізо -- акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання авізуючого банку чи банку-емітента;
д)компенсаційний;
е)непокритий;
є)переказний;
ж) покритий;
з)поновлюваний;
і)револьверний.
3.6 Розрахунки за особовими рахунками
Розрахункові та касові операції належать до основних, найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовувалась обчислювальна техніка.
Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої -- автоматизувати облік, контроль та складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів банку, зокрема операції безготівкового та готівкового обігу коштів.
Згідно з призначенням такої підсистеми виконуються її функції: відкриття особових рахунків, їх перегляд, доповнення й коригування, формування довідкової фінансової та технологічної інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунку на установлений термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде цей особовий рахунок.
3.7 Розрахунковий чек
Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).
Розрахункові чеки можуть використовуватися для здійснення безготівкових розрахунків між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами.
Суб'єктами розрахункового процесу з використанням розрахунковий чек є: чекодавець, чекодержатель, банк-емітент. Платником за розрахунковий чек може бути лише банк, у якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися.
Форма розрахункового чеку - порядок його заповнення та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків встановлюються банківськими правилами. Розрахунковий чек виготовляється на замовлення Банкнотно-монетним двором Національного банку і є документами суворої звітності.
Розрахунковий чек оплачується за рахунок грошових коштів чекодавця та підлягає оплаті платником за чеком за умови подання його до оплати у строк, встановлений банківськими правилами.
Термін дії чекової книжки - 1 рік, розрахункового чека фізичної особи - 3 місяці. Чек із чекової книжки до оплати подається протягом 10 календарних днів (рис. 3.1.)
Рис. 3.1. Розрахунки чеком: 1 - постачальник передає товар покупцеві; 2 - покупець передає чек постачальнику; 3 - постачальник передає чек у свій банк; 4 - банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; 5 - банк платника списує кошти з рахунку покупця товару; 6 - банк платника повідомляє платника про списання коштів; 7 - банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти; 8 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 9 - банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок
Проте чекова форма розрахунків має і певні недоліки:
- не завжди повна гарантія оплати чека, якщо у чекодавця на рахунку не буде грошей на момент пред'явлення чека;
- неможливість розрахунків чеками на великі суми;
- можливість підробки чека.
Чеки можуть використовуватися за індосаментом (передавальний надпис на зворотному боці чека). Розрізняють такі їх види:
- бланковий індосамент - власник чека ставить на його звороті свій підпис, внаслідок чого чек стає документом на пред'явника і будь-який законний власник може отримати за ним кошти в банку;
- іменний індосамент - власник ставить на звороті свій підпис і зазначає ім'я особи, якій передається право на отримання коштів за чеком;
- цільовий індосамент - власник чека вказує на звороті мету передачі чека іншій особі й обмежує можливість отримання коштів за чеком;
- безоборотний індосамент - якщо власник чека хоче обмежити або виключити можливість пред'явлення претензій за чеком у випадку його не оплата, у тексті індосаменту він зазначає слова "не обертається".
Розрізняють вексель простий і переказний.
Вексель має специфічні ознаки:
- законодавчо визначену форму, яка робить його універсальним і доступним для всіх суб'єктів грошово-розрахункових відносин;
- абстрактність - у векселі зазначається не причина виникнення боргу, а лише сума грошового платежу;
- безумовність і незаперечність, що вказує на те, що боржник не має права відмовитись від сплати боргу;
- конкретність строку платежу - вексель можна виписати на строк до одного року, але переважно термін становить до 90 днів.
Прості й переказні векселі
В обігу перебувають прості й переказні векселі.
Простий (соло) вексель - цінний папір і вид кредитних грошей у вигляді строкового зобов'язання, складеного в письмовому вигляді у певній формі, що засвідчує зобов'язання одержувача позики сплатити позичальнику належний до повернення борг у зазначений строк (рис. 3.2).
Переказний вексель (тратта) містить письмову вказівку векселетримача (трасата), що адресована платнику (трасату), заплатити третій особі (ремітенту) певну суму грошей у визначений строк. Термін обігу тратти - до 90 днів.
Переказний вексель повинен мати акцепт - зобов'язання платника (трасата) оплатити цей вексель (тратту) за настання зазначеного в ньому терміну. Акцепт оформлюється написом на векселі ("Акцептований") і підписом платника.
В Україні вексель застосовується не як "чистий" цінний папір, а як засіб проведення господарських операцій
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку(банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекодержатель - підприємство, яке с отримувачем коштів за чеком.
Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку підприємству або фізичній особі.
Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.
Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів.
Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.
Розрахункові чеки можуть бути покритими і непокритими.
Покриті розрахункові чеки -- це чеки, кошти за якими попередньо депоновані клієнтам-чекодавцям на окремому банківському рахунку "Розрахункові чеки".
Непокриті розрахункові чеки -- чеки, платежі за якими гарантуються банком. Банк гарантує чекодавцю за тимчасової відсутності коштів на його рахунку оплатити чек за рахунок коштів банку. Такі чекові книжки виписують клієнтам зі стійким фінансовим станом та стабільною платіжною дисципліною. В цьому випадку є напис "Під гарантію банку" замість напису "З депонуванням", який є у випадку з покритими розрахунковими чеками.
3.8 Розрахунки за плановими платежами
Розрахунки в порядку платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв'язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.
Розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою угодою, пов'язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами.
Сума кожного планового платежу і строки перерахування встановлюються сторонами на поточний місяць (квартал) виходячи з періодичності платежів і з обсягів поставок, закупок чи надання послуг за договорами чи згодами або фактичної поставки за минулий місяць.
Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перерахунок і відповідний платіж в порядку, обумовленому в договорі чи угоді.
Звірка розрахунків оформляється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.
Для обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів передбачено активно-пасивний субрахунок № 361 "Розрахунки в порядку планових платежів". За дебетом субрахунку № 361 записуються суми перерахованих планових платежів у кореспонденції з кредитом субрахунків для обліку грошових коштів на поточних, реєстраційних рахунках.
Аналітичний облік розрахунків за субрахунком № 361 ведеться в накопичувальній відомості ф. № 408 (меморіальний ордер № 7), в якій для кожного постачальника відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця.
Записи у відомість здійснюються за кожним документом (платіжне доручення, накладна, рахунок) в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня після надходження документів в бухгалтерію.
Машинним реєстром синтетичного та аналітичного обліку розрахунків в порядку планових платежів за субрахунком № 361 є "Відомість обліку фінансово-розрахункових операцій", яка складається як і за субрахунками № 364, 675.
Розрахунки у порядку планових платежів застосовуються бюджетними установами за наявності постійних господарських зв'язків з різними установами і організаціями, що постачають матеріальні цінності (продукти харчування, медикаменти, навчальні та канцелярські товари) або надають послуги (харчування учнів, послуги автотранспорту тощо). Важливою умовою застосування таких розрахунків є систематичний характер отримання бюджетною установою відповідних цінностей та послуг (щоденне завезення хліба, овочів, молочних продуктів, щоденне харчування учнів у їдальні і т. ін.) та неможливість точного прогнозування обсягу цих товарів або послуг (наприклад, щоденна потреба в продуктах харчування залежить від контингенту хворих у лікарні, який неможливо точно визначити наперед).
Розрахунки з постачальниками у порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою поставкою (послугою), а шляхом періодичного перерахування постачальникові коштів з реєстраційних рахунків у терміни і в розмірах, попередньо обумовлених сторонами у відповідній угоді. Такі перерахування можуть здійснюватися періодично за фактично поставлені цінності, надані послуги (щодекадно, один або два рази на місяць).
Щомісячно постачальник і платник (бюджетна установа) звіряють стан розрахунків, результати якого оформляють спеціальним актом, на підставі якого здійснюють регулювання стану розрахунків. Це запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.
3.9 Розрахунки, що ґрунтуються на заміну взаємних вимог
Загальним принципом трансформації зобов'язань є згода на це всіх учасників зобов'язання. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускаються за винятком випадків, передбачених законом (ст. 525 ЦК).
Одним з найбільш поширених випадків зміни зобов'язання, спеціально передбачених у ЦК, є заміна його суб'єктів. Це може бути заміна кредитора або заміна боржника.
Оскільки більшість існуючих зобов'язань є двосторонньо зобов'язуючими (або взаємними), коли кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, то на практиці виділити окремо цесію або переведення боргу іноді неможливо. Тому в таких випадках виникає певний гібрид - суміш двох цих інститутів, який в літературі пропонується позначати узагальнюючим терміном "заміна сторони у договорі". При цьому заміна сторони взаємного зобов'язання має відбуватися на основі застосування тієї норми, яка передбачає більш жорсткі правила заміни. Наприклад, якщо заміна кредитора в зобов'язанні за загальним правилом не потребує згоди боржника (ст. 516 ЦК), а боржник може бути заміненим іншою особою лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦК), то заміна сторони в двосторонньому договірному зобов'язанні (з договору купівлі-продажу, оренди тощо) можлива тільки за згодою іншої сторони договору1.
Висновок
Є два види розрахунків:
1)Готівкові розрахунки - застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.
2) Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуютьсязрахункаплатникаіпереказуютьсянарахунокотримувачакоштів.
Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок.
Платіжне доручення -- це документ що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника, сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Акредитивні розрахунки мають вигляд доручення банку (клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі юридичній чи фізичній особі в межах визначеної суми на умовах, що викладені в акредитиві. Іншими словами, акредитивна форма розрахунків - це форма безготівкових розрахунків між підприємствами і організаціями за товарно-матеріальні цінності та послуги за допомогою акредитивів. Розрахункові та касові операції належать до основних, найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовувалась обчислювальна техніка.
Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої -- автоматизувати облік, контроль та складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів банку, зокрема операції безготівкового та готівкового обігу коштів.
Розрахунки в порядку платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв'язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.
Список використаних джерел
1. Ерпилева Н.Ю. Банківські гарантії в комерційному обороті "Законодавство і економіка", 1994. - 317 с.
2. Єфімова Л. "Правове регулювання акредитива", Господарство право, 2000. - 381 с.
3. Сейткасімова Г.С. "Гроші, кредит, банки", Алмати, 2000. -69 С.
4. Бабченко Т.Н. "Облік зовнішньоекономічної діяльності", Фінанси і статистика, 2003. - 170 с.
5. Дель Бусто Ш. Керівництво МТП за операціями з документарними акредитивами для УОП 500, 1997.
6. Сейткасімова Г.С. "Гроші, кредит, банки", Алмати, 2000. -69 С.
7. Бабченко Т.Н. "Облік зовнішньоекономічної діяльності", Фінанси і статистика, 2003. - 170 с.
8. Матвєєва О.П. "Організація і технологія зовнішньоторговельних операцій", Інформаційно-впроваджувальний центр "Маркетинг", 2000. - 130 с.
9. Прокушев Е.Ф. "Зовнішньоекономічна діяльність", підручник - практичний посібник, 1999. - 270 с.
10. Аллібуттаева Д.М. "Види акредитивів", Банківське право, 2004. - 318 с.
11. Зеленов А.В. та ін "Основні стадії розвитку практики застосування документарних акредитивів",2004.-185 с.
12.. Посадська М. "Розрахунки документарними акредитивами, загальні правила роботи з акредитивами в міжнародній практиці, форми, види і конструкції акредитивів", Бухгалтерія і Банки № 10, 2006. - 10 С.
Додаток А
Додаток Б
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Фактори формування якості та асортименту кисломолочних продуктів. Просторово-часовий розвиток супермаркетів в Україні. Асортимент кисломолочних продуктів, що реалізуються в супермаркеті "АТБ". Дегустаційна характеристика кефірів, дослідження їх жирності.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 28.09.2015Класифікація та формування асортименту функціональних молочних продуктів, умови та особливості використання різноманітних інгредієнтів. Аналіз існуючих способів отримання. Критерії оцінки якості даної продукції, аналіз стану упакування та маркування.
курсовая работа [252,7 K], добавлен 08.12.2016Рослинні волокна: бавовна та льон, їх хімічний склад, будова, головні фізичні та хімічні властивості. Загальні відомості про кераміку: класифікація та типи, особливості виготовлення. Визначення показників якості товарів. Виробництво штучного хутра.
контрольная работа [47,5 K], добавлен 16.12.2013Асортимент та споживні властивості кисломолочного сиру. Особливості виробництва кисломолочних сирів. Дефекти, фальсифікація та методи їх визначення. Товарознавча експертиза кисломолочних сирів. Митне оформлення експортування кисломолочного сиру.
дипломная работа [236,3 K], добавлен 15.09.2008Загальні відомості про ВАТ "Дитячий світ", структура універмагу. Асортимент та товарознавча класифікація керамічних побутових товарів. Ринок керамічних побутових товарів України, стан галузі, аспекти захисту вітчизняного ринку фарфорової продукції.
отчет по практике [307,8 K], добавлен 09.11.2011Види оздоблюючих виробів з природного каменю та застосування їх в будівництві. Товарознавча характеристика якості кам’яних матеріалів; основні відомості і властивості прикладі мармуру: родовища, видобування, технологія обробки. Оцінка ринку мармуру.
курсовая работа [6,0 M], добавлен 10.12.2011Аналіз, тенденції стану ринку косметичних засобів по догляду за шкірою. Характеристика асортименту та споживних властивостей кремів для обличчя. Аналіз асортименту кремів по догляду за шкірою ТП "Орхідея", дослідження їх загальних споживних якостей.
курсовая работа [157,1 K], добавлен 04.04.2014Вивчення фізичного складу харчових продуктів для оцінки якості продовольчих товарів. Основні види фізичних властивостей, які відіграють важливу роль у визначенні проби товарів: густина, структурно-механічні, оптичні, теплофізичні, сорбційні властивості.
реферат [26,9 K], добавлен 21.10.2010Ботанічна характеристика троянд, особливості їх вирощування. Загальна характеристика ТОВ "УкрСад". Товарознавча характеристика видів троянд, вимоги до їх якості. Догляд за трояндами, основні елементи їх підживлення. Використання троянд у різних сферах.
курсовая работа [5,5 M], добавлен 04.06.2017Класифікація та групова характеристика асортименту косметичних товарів. Нормативно–технічна документація, що регламентує якість косметичних товарів. Вимоги до якості імпортних косметичних товарів. Організація та проведення експертизи косметичних товарів.
курсовая работа [89,9 K], добавлен 28.12.2007