Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України
Суть, форми, види, перспективи електронної торгівлі. Аналіз стану електронної торгівлі в аграрній сфері, умови для підвищення її ефективності. Аналіз відвідуваності аграрних сайтів, способи оплати. Оптимізація роботи підприємств за допомогою B2B рішень.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.09.2010 |
| Размер файла | 527,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
З 01.08.2005 р. в Україні почата дослідна експлуатація послуг мережі ІМЦ, з січня 2006 року почато промислове використання мережі ІМЦ шляхом впровадження послуг ІМЦ в різних галузях і регіонах СНД, а також шляхом розгортання електронних товаропровідних систем для обслуговування спільних ресурсних ринків держав - учасників СНД. Зараз в дослідну експлуатацію мережі ІМЦ окрім українських підприємств і організацій увійшли підприємства і органи виконавчої влади Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки Азербайджан і Республіки Вірменія, створення спільних ресурсних ринків країн СНД, що займаються питаннями (ринків зерна, цукру, лізингу і ін.).
В ході дослідної експлуатації мережі ІМЦ проводитиметься тестування і відробіток типових технічних рішень, а також здійснюватися залучення позабюджетних засобів для фінансування розділів програми ІМЦ відповідно до затвердженого плану сумісних заходів.
Керівником технічної експертної групи по дослідній експлуатації мережі ІМЦ в Україні є Чупрін Володимир Михайлович. Вся інформація про дослідну експлуатацію мережі ІМЦ в Україні знаходиться на сайті www.e-center.com.ua.
Планується здійснити низку організаційних заходів щодо створення національного, галузевих, регіональних та комерційних ІМЦ, провести інсталяцію серверного та телекомунікаційного обладнання і об'єднати створені ІМЦ на базі єдиної корпоративної мережі передачі інформації, забезпечити підключення національного сегменту мережі ІМЦ до мереж ІМЦ держав - учасниць СНД, узгодити формати інформаційної та операційної взаємодії в рамках мережі ІМЦ (зокрема, для електронного документообігу, електронного цифрового підпису тощо), забезпечити технічний захист інформації та інше. Планується забезпечити: 1) підтримку обслуговування міжнародних торгових угод в режимі онлайн на основі формування електронних репозитаріїв банківських, страхових, митних, транспортних та логістичних документів; 2) розгортання транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування; 3) узгодження з органами державного управління форматів надання послуг з економічного моніторингу цін, ресурсопотоків та видів економічної діяльності (КВЕД) в розрізі галузей та регіонів.
Планується створити національний та міждержавний інформаційно-маркетингові центри, на базі яких будуть розгорнуті електронні репозитарії та регістри для здійснення електронних угод і електронного обміну даними на базі міжнародних стандартів (ebXML, UN/CEFACT та ін.).
Технологічне наповнення інформаційної системи мережі ІМЦ планується здійснити, коли до послуг ІМЦ будуть підключені державні підприємства та організації з метою здійснення моніторингу їхніх економічних показників, а також підприємства приватної форми власності, які зацікавлені у використанні послуг ІМЦ для ведення електронного бізнесу та здійснення міжнародних торгових операцій. [18]
На протязі 2007-2008 років для органів державного управління будуть впроваджуватись послуги ІМЦ, які стосуються:
- статистичного моніторингу ринкових операцій;
- цінового моніторингу ринків;
- формування ресурсних балансів ринків;
- проведення бізнес-аналізу ринків (аналіз попиту та пропозиції на ринку; динамічний аналіз економічних та фінансових показників; визначення економічного потенціалу підприємств, галузей та ін.);
- оперативного аналізу стосовно питань податкової та митної політики держав - учасниць СНД та ін.
Всі роботи по дослідній експлуатації мережі ІМЦ сьогодні умовно розділені на наступні напрями:
1. Надання хостингу бізнес-сайтів підприємств в системі ContentNet із забезпеченням функцій електронних каталогів, онлайнових замовлень товарів і послуг, онлайнової роботи з партнерами, захищеної електронною поштою, хостингом фінансових показників і ін.
2. Підключення користувачів до мультисервісної мережі ІМЦ із забезпеченням інтегрованого надання послуг (Інтернет, IP-телефонії, “голос поверх широкосмугового каналу” VOB (Voice over Broadband), відео, мультимедійних конференцій і ін.).
3. Створення отраслевых/региональных сайтів в системі ContentNet з розгортанням на них на основі використання міжнародних стандартів (ebXML, UN/EDIFACT, UDDI і ін.): електронних реєстрів бізнес-профілів підприємств різних форм власності; електронного репозитарія (для структуризації, ведення і автоматизованого використання нормативно-правових отраслевых/региональных документів в семантичних бізнес-системах); електронного регістра (для ведення і надання електронних сервісів); системи економічного моніторингу цін, ринків і ресурсопотоків на галузевому/регіональному рівнях.
4. Розгортання системи економічного моніторингу цін, ресурсопотоків, кон'юнктура ринків (попиту-пропозиції) і видів економічної діяльності (КВЕД).
5. Розгортання систем електронного бізнесу (наприклад, товаропровідних систем, логістичних, платіжних, розрахунково-клірингових і ін.) в мережі ІМЦ на основі міжнародних стандартів (ebXML, UN/EDIFACT і ін.) з формуванням електронного репозитария і регістра для автоматизації здійснення електронних операцій і забезпечення електронного документообігу в мережі ІМЦ.
6. Розгортання інтелектуальної системи комутації контента для забезпечення доступу до інформаційних і прикладних ресурсів з будь-яких мультимедійних каналів і будь-яких видів терміналів (комп'ютерів, телефонів, мобільних телефонів і ін.), а також для обробки і маршрутизації контента відповідно до будь-яких інтелектуальних процедур.
В даний момент інформаційна система мережі ІМЦ забезпечує ведення на бізнес-сайтах підприємств даних про паспорт підприємства, його економічні показники, ведення електронних каталогів продукції і онлайнових прайс-листів, фінансових звітів і ін[31]. При цьому забезпечується можливість автоматичного розміщення замовлень на покупку, а також автоматичного формування договорів з одночасною комплектацією відповідних податкових, митних, страхових, логістичних і нормативних документів. Для органів державного управління почато впровадження системи моніторингу цін і економічних показників підприємств в розрізі галузей, регіонів і видів економічної діяльності (КВЕД).
Важливим елементом при реалізації Міждержавної програми є розгортання електронного Репозітарія і електронного Регістра, які, забезпечуючи накопичення і семантичну обробку іизнес-інформації, дозволяють підприємствам взаємодіяти в електронному вигляді. Репозітарій і Регістр забезпечують наступні ключові функції електронного бізнесу:
· створення і розміщення бізнес-профілів підприємств в Регістрі;
· централізоване накопичення бізнес-інформації в Репозітарії;
· пошук бізнес-партнерів і укладання угод про співпрацю між підприємствами;
· електронне уявлення і моделювання бізнес-процессів з вказівкою ролей учасників і видів операцій;
· узгодження протоколів торгових і бізнес-процедур;
· створення і моделювання бізнес-документів;
· відправка бізнес-документів через захищені і надійні служби повідомлень і ін.
На основі цих електронних систем планується розгортання електронної транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування, яка забезпечить супровід торгових операцій між підприємствами держав, - учасників СНД в рамках різноманітних товаропровідних систем. Необхідність розгортання транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування в рамках реалізації Міждержавної програми зафіксовано в дорученні Кабінету Міністрів України №2487/3/1-04 від 16.04.2004.
Функції по розгортанню вищеперелічених електронних технологічних систем на міждержавному рівні забезпечуються Міждержавним ІМЦ, який створюється на підставі затвердженого Плану заходів щодо створення мережі ІМЦ (пункт 2.4 - “Створення міждержавного ІМЦ держав - учасників СНД”).
Міждержавний ІМЦ повинен забезпечити виконання наступних завдань:
обслуговування систем електронного бізнесу (товаропровідних, логістичних, платіжних, розрахунково-клірингових і ін.) держав - учасників СНД;
забезпечення роботи електронного Репозітарія і електронного Регістра для підтримки необхідних форматів і правил електронної взаємодії підприємств держав - учасників СНД;
здійснення розрахунково-клірингового обслуговування торгових операцій між підприємствами країн СНД (на основі розвитку механізмів відкладених платежів, гарантування взаєморозрахунків і ін.);
забезпечення на міждержавному рівні роботи системи управління електронним документообігом і системи страхування рисок );
забезпечення на міждержавному рівні роботи системи логістики і транспортно-експедиційного обслуговування і ін.
На сьогоднішній день питання про створення Міждержавного ІМЦ вирішується Координатором Міждержавної програми - Міністерством інформаційних технологій і зв'язку РФ. Разом з тим, проблеми, пов'язані з розгортанням електронного Репозітарія, електронного Регістра, системи розрахунково-клірингового обслуговування, системи страхування рисок, системи логістики, транспортно-експедиційного обслуговування і ін. знаходяться поза компетенцією цієї організації, що затягує рішення питання. Тим часом, створення Міждержавного ІМЦ і розгортання вищеперелічених технологічних систем украй необхідні для запуску мережі ІМЦ в промислову експлуатацію на початку 2006 року для обслуговування розгортаних спільних ресурсних ринків країн СНД (ринків зерна, цукру, лізингу і ін.)
Перелік організацій, що підключилися до дослідної експлуатації мережі ІМЦ до 01.01.2008 г.наведен у додатку А :
При проведенні дослідної експлуатації вироблений ряд практичних пропозицій, які рекомендуються для успішної реалізації системи інформаційно-маркетингових центрів:
- створити при міністерствах держав - учасників СНД галузеві інформаційно-маркетингові центри (у вигляді структурних підрозділів міністерств або окремих організацій), які забезпечать практичне впровадження міжнародних стандартів в області електронного обміну документами і електронного бізнесу, прийнятих в Організації Об'єднаних Націй (ООН), що дозволить підприємствам взаємодіяти в електронному вигляді і припускає розгортання загальних для країн СНД систем регістрів і репозитариїв документів, служб електронних повідомлень, протоколів здійснення електронних торгових операцій, форматів представлення даних і схем бізнес-процессів[82];
- визначити джерела бюджетного і позабюджетного фінансування для інформаційно-маркетингових центрів, які створюються як окремі підприємства на основі корпоративних організаційних форм господарювання (у формі ЗАТ, корпорації або асоціації);
- визначити міждержавний статус для Державного підприємства «розрахунково-кліринговий центр» Міністерства аграрної політики України в області проведення розрахунків між державними органами і суб'єктами підприємницької діяльності країн СНД, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.
3.2 Необхідність впровадження малими та середніми підприємствами АПК електронної торгівлі
Український ринок електронного бізнесу розвивається на фоні загального розвитку бізнесу в нашої країні. Впровадження електронних методів в сучасний бізнес визначається виробничою необхідністю, де вирішальним цілком є економічна вигода від застосування нових технологій. Більшість великих і середніх українських підприємств вже зрозуміли зручності, що досягаються ними при використанні Інтернет у бізнесі.
У цей час багато великих українських компаній впроваджують, або вже впровадили у себе корпоративні інформаційні системи. Потрібно чекати, що в найближчому часі багато хто з них почнуть думати про автоматизацію своїх взаємовідносин з іншими учасниками ринку.
Розвиток електронного бізнесу, що почався в період бурхливого зростання Інтернет, на перших етапах характеризувався прагненням найбільш активних і прогресивних представників бізнесу реалізувати свою присутність в мережі за рахунок створення і просування власних Інтернет - проектів. Але безпрецедентна новизна Інтернету як середовища для побудови бізнес-рішень не дозволила відразу адекватно оцінити весь діапазон можливостей, що відкрилися. Це привело до появи безлічі ретельно спроектованих сайтів і порталів, що виконували лише функцію рекламних буклетів компаній. Цілком закономірно, що моделі отримання прибутку у таких проектів практично однакові і орієнтовані на залучення максимального числа відвідувачів з метою продажу реклами на своїх сторінках [1]. Індустрія сервісів, що виникла - рейтинги, лічильники, баннерні мережі - служить саме такій економічній моделі Інтернет - проекту. [32]
Очевидно, що ця модель, хоч і має право на існування, дуже слабо пов'язана з прибутковістю, що, власне, і підтверджується нинішнім станом речей - більшості експериментів в області електронної комерції так і не вдалося досягнути окупності. І багато які проекти, що шумно стартували, до теперішнього часу або закриті, або заморожені в очікуванні нових інвесторів, в появу яких творці ресурсів вже не дуже вірять.
На жаль, тенденція самодостатності інформаційних технологій широко розповсюджена в пострадянському Інтернет - бізнесі. Багато підприємств - суб'єктів електронної комерції України стали жертвами саме такого непродуманого підходу. Інтернет - проекти будувалися досвідченими Web-дизайнерами і Web-майстрами, які часто не мали відповідного досвіду в практиці реального бізнесу. Вони створювали грамотні, професійні сайти, просували та рекламували їх в мережі, домагалися збільшення їх відвідуваності, але це не вело до зростання об'ємів реального продажу [21]. Причини, на нашу думку, криються в надмірному захопленні технічною стороною створення Інтернет - ресурсів.
Першопроходці електронної комерції ринулися в найбільш поширену й очевидну галузь підприємництва - роздрібну торгівлю. Інтернет - магазини росли як гриби після дощу, нічим не відрізняючись один від одного і копіюючи своїх американських побратимів. При цьому відкрилася ще одна помилка українського електронного бізнесу: пряме перенесення американського досвіду на українські реалії не принесло бажаних результатів. Основна причина цього, на нашу думку, криється в психологічній оцінці вартості вільного часу та особистих зусиль. Ціни в українських Інтернет - магазинах часто вищі, ніж у традиційних магазинах, тому їх клієнтами можуть стати лише заможні люди, які цінують особистий час та комфорт.
За інформацією компанії TNS Interactive, з 37 країн, що досліджувались, Україна виявилася найбільш консервативною щодо популярності Інтернету та Інтернет - купівель. Згідно з цими даними, всього 4% жителів нашої країни мають доступ до мережі і лише 1% користувачів Інтернет є одночасно Інтернет - покупцями. На відміну від більшості країн, де як основні причини відмови від on-line купівель називалися питання безпеки, жителі України взагалі не довіряють Інтернет - магазинам.
Важливу роль в розвитку ринку роздрібної Інтернет - торгівлі грає соціальний аспект - готовність покупців до роботи в мережі, доступність Інтернет, масове поширення платіжних карток і електронних платіжних систем, платоспроможність населення. Крім того, стримуючими чинниками є також погана організація доставки товару та недовіра до систем передоплати. Очевидним результатом такого становища є те, що більшість підприємств електронної комерції В2С в Україні являють собою вітрини магазинів, а не джерело заробітку.[46]
Таким чином, на поточній стадії розвитку електронної комерції в Україні функціонування Інтернет - магазинів не виходить за рамки експерименту щодо використання можливостей мережі. Однак все вищесказане зовсім не заперечує майбутнього української роздрібної торгівлі в Інтернет. Існують ринки товарів і послуг, для яких електронна торгівля значно вигідніша за традиційну торгівлю, а загальні проблеми (недосконалість апаратної і технологічної бази, систем доставки й оплати, низька платоспроможність населення і т.п.) не так значущі. Це цифрові товари та інформація, для якої важлива оперативність доставки, предмети розкоші (автомобілі, антикваріат, коштовності), рідкісні товари, витрати на пошук і придбання яких є значними (запчастини, спеціальна література), туристичні послуги. Багатообіцяючим, на нашу думку, є також ринок продажу та оренди житла.
Крім того, при належному підході on-line - торгівля товарами АПК може виявитися вельми життєздатною. Ринок АПК є нішевим, а не масовим, тому найбільш вірогідними товарами на цьому ринку можуть стати продукти з тривалим терміном зберігання. [22]
Одним з шляхів розвитку on-line - торгівлі товарами АПК можна назвати гібридні моделі, при яких покупець робить замовлення через Інтернет, а забирає його в традиційному магазині. Такі моделі можуть використовують готову інфраструктуру супермаркетів для отримання додаткового прибутку. В умовах недосконалості технічних можливостей Інтернет в Україні розумно також пропонувати формування замовлень в режимі off-line з подальшою передачею інформації в Інтернет.
Гібридна модель застосовна і при торгівлі електронними товарами. У цьому випадку покупці приймають рішення щодо купівлі на Web - сторінці компанії, але вважають за краще тестувати подібні товари безпосередньо в магазині.
Однак, на наше глибоке переконання, найбільш перспективним в Україні є ринок електронної комерції В2В. На сьогоднішній день є всі підстави вважати, що корпоративний сектор України має щільність підключення, порівнянний з доступністю Інтернет для населення розвинених країн Заходу. При цьому корпоративні клієнти постійно здійснюють операції купівлі-продажу з використанням однієї з кращих в світі систем безготівкових розрахунків системи електронних платежів Національного банку України.
Також, на наш погляд, позитивним чинником, що впливає на розвиток масштабних В2В - проектів, є позиція Національного банку України щодо надійності та безпеки заходів електронної комерції. Його бажання з приводу суворих вимог до безпеки торгівельних систем в Інтернет не має прямого відношення до їх функціонального розвитку, але жорсткі вимоги НБУ стануть каменем спотикання для будь-яких примітивних проектів. З цієї точки зору створення високо надійних, добре захищених, але функціонально обмежених систем є нераціональним.
Але найбільш істотним є те, що в нашій країні вже з'явилася соціальна потреба в В2В - системах: Одним з ключових чинників такої трансформації став прихід так званого «нового менеджменту» - керівників, гнучко реагуючих на вимоги ринку. У своїй діяльності вони роблять упор на прозорість бізнесу, швидкість прийняття рішень, зниження собівартості трансакцій, аналіз результатів і прогнозів розвитку бізнесу, персоналізацію відповідальності і акумулювання знань в компанії.
На жаль, більшість українських корпоративних порталів ще не реалізують покладену на них місію і представляють лише стандартну інформацію про продукцію компанії та її реквізити. Але слід зазначити, що останнім часом багато корпоративних сайтів урізноманітнили свій зміст, додали режим зворотного зв'язку, інформацію про вакансії тощо [32].
На нашу думку, необхідною умовою успішного бізнесу в Інтернет є наявність сучасної розвинутої системи управління і планування виробництва. Без упорядкування процесів усередині організації Інтернет - рішення не приносять серйозного ефекту, а формують лише додаткові канали зв'язку [64].
Саме така внутрішня інформаційна система є своєрідним стартовим кроком для переходу на системи електронної взаємодії з клієнтами, постачальниками і партнерами. В Україні ж далеко не всі навіть великі підприємства мають добре розвинену систему ERP.
Тим часом на Заході поголовне захоплення системами ERP середини 90-х років вже змінилося таким же масштабним розвитком систем управління відносинами з клієнтами . Якщо раніше компанії намагалися підвищити ефективність свого бізнесу за рахунок оптимізації внутрішньої структури, то зараз вони також зайнялись і оптимізацією відносин з клієнтами, оскільки Інтернет є чудовим середовищем підвищення прозорості бізнесу та узгодженості функцій бізнес - партнерів [41].
Більш того, розвиток електронної торгівлі сприяє так званої спільної комерції, при якій підприємства не тільки купують один в одного продукцію, але працюють спільно над створенням нових товарів і послуг. Компанія - покупець в цьому випадку виступає в ролі виразника інтересів кінцевого споживача. У зв'язку з цим виникає нова концепція корпоративної інформаційної системи, призначеної для управління ресурсами і зовнішніми зв'язками підприємств.
В Україні, на жаль, позитивний досвід впровадження звичайних систем ERP ще дуже малий, а досвід впровадження систем CRM зовсім відсутній. Проте, деякі українські підприємства активно переглядають свої бізнес - стратегії і впроваджують технології електронного ведення бізнесу. Насамперед це відноситься до систем ERP і їх адаптації до автоматизації процесів взаємодії з іншими учасниками ринку. Позитивно, що цей сектор розвивається вельми динамічно. Так, раніше основними критеріями вибору корпоративних систем були розвинена функціональність для автоматизації внутрішніх процесів, податкового і управлінського обліку, готовність модулів системи до інтеграції. Сьогодні ж на перше місце виходить мінімізація сукупної вартості володіння системою і автоматизація зовнішніх бізнес - процесів на базі ERP - системи, інтегрованій з Інтернет. Вагомими факторами є також можливість роботи з ERP - системою у видаленому режимі, реалізація механізму електронної торгівлі, повна CRM-функціональність, управління ланцюжками постачання [65].
На жаль, використання розвинутих інформаційних систем для удосконалення бізнес - процесів доступне лише великим підприємствам, оскільки впровадження систем класу ERP, CRM і т.п. досить коштовне та вимагає значних додаткових зусиль. Малим та середнім підприємствам поки приходиться задовольнятися безкоштовним програмним забезпеченням типу MS Excel чи стандартними «клаптевими» програмами типу 1-С Бухгалтерія тощо.
Також в Україні ще відсутні електронні ринки світового зразка, що дозволяють завдяки новітнім технічним рішенням проводити операції між підприємствами цілковито в режимі on-line. Багато так званих електронних ринків не включають фінансових послуг (проведення платежів, гарантій виконання операції, короткострокового кредитування покупця, клірингу), надто рідкі послуги логістики. Існуючі торгівельні майданчики реалізують лише так звані електронні дошки оголошень - дозволяють покупцям і продавцям знайти один одного і укласти угоду. Наступні кроки, що стосуються виконання угоди, в більшості випадків залишаються за межами торгівельної системи.
Крім того, перше покоління систем міжфірмової on-line торгівлі було створено фірмами - виробниками. Але такі рішення накладають обмеження на розвиток клієнтської бази (на такому вузлі фактично представлений лише один продавець). Розумним рішенням для української В2В - торгівлі є створення спеціалізованих великих торгових систем, які нададуть змогу вийти на ринок великої кількості малих і середніх фірм.
Першопроходці електронної комерції В2В стикаються з серйозними, специфічними для нашої країни, проблемами. Справа в тому, що розвиток електронних ринків на Заході спирається на багатий досвід, отриманий компаніями при розробці і експлуатації корпоративних сайтів і інформаційних систем. В Україні ж такого досвіду немає. Як немає і звички ретельно планувати і розробляти стратегію свого бізнесу. Це перешкоджає великим інвестиціям в В2В- проекти, тому багато з них живе довгий час лише на папері [23].
Традиційна непрозорість українських компаній, а також неготовність ділитися з конкурентами інформацією є основними перешкодами розвитку електронної комерції B2B в Україні. Висока міра концентрації і вертикальної інтеграції ключових українських ринків не сприяють прагненню гравців включити електронну міжкорпоративну торгівлю в розряд першочергових задач.
Іншими причинами повільного розвитку B2B в Україні є неготовність більшості управлінського апарату до складного процесу впровадження B2B - систем, недолік в IT - фахівцях, що добре розуміють бізнес-процеси, відсутність відповідного законодавства і загальний скептицизм, пов'язаний з Інтернет - проектами.
Таким чином, цей сектор електронної комерції перебуває в стадії становлення і перед ним стоїть багато проблем. Головною задачею його учасників є розвиток клієнтської бази і перетворення технологічних ідей в прибутковий бізнес. При цьому необхідно вирішити безліч організаційних, технологічних і фінансових питань.
У будь-якому випадку, системи В2В в Україні поки не приносять прибутку, і перед ними гостро стоять питання підвищення прибутковості. У пошуках рішень для збільшення рентабельності В2В - проектів звичайно використовуються дві стратегії - розширення спектру послуг, що надаються, та впровадження механізмів довіри клієнтів.
Розширення спектру послуг, що допомагають в проведенні трансакцій, робить електронні ринки більш привабливими для їх учасників. Насамперед це стосується впровадження систем стеження ланцюжків постачання, електронних розрахунків по операціях і логістики. Це включає також такі механізми торгівлі, як узгодження цін в режимі on-line, проведення аукціонних торгів тощо. Для збільшення довіри клієнтів українські системи В2В можуть впровадити механізми страхування операцій, оцінки і рейтингу репутації учасників торгів, сертифікації товарів і гарантування оплати здійснених операцій.
Ще раз необхідно підкреслити, що в Україні творцями потужних електронних ринків повинні стати великі підприємства (банки) чи їх конгломерати, оскільки в сучасних умовах для середніх, і особливо для малих підприємств не має можливості створити повнофункціональні і захищені В2В - системи через їх велику коштовність та трудомісткість. С другого боку, такі системи дозволять малим та середнім підприємствам активно використовувати переваги електронного бізнесу шляхом проведення електронних закупівель, керування ланцюжками постачань, спільного планування і прогнозування тощо.
Необхідно також відзначити, що одним зі шляхів залучення малих і середніх підприємств до електронного бізнесу, а також значного спрощення їхньої діяльності є електронна взаємодія з державними органами. Це включає електрону подачу обов'язкової звітності податковим і іншим органам, одержання on-line консультацій, електронне декларування митних вантажів тощо.
Дуже перспективним як з погляду ефективності господарської діяльності державних органів, так і з боку розвитку підприємництва в нашій країні є залучення малого і середнього бізнесу до системи електронних державних закупівель. Практика роботи подібних систем довела їх очевидні переваги. По-перше, це одержання і надання інформації в електронному вигляді і внаслідок цього прискорення процесу закупівель. По-друге, прозорість процесу закупівель, при якому уся релевантна інформація є відкритої для всіх користувачів системи. По-третє, залучення великого числа учасників, у тому числі малих і середніх, у процес державних закупівель і автоматичний відбір найбільш доцільного варіанта.[61]
Сьогодні лише небагато які українські компанії чітко розуміють свій шлях в сфері електронного бізнесу. Щоб оцінити доцільність різних моделей електронного бізнесу варто порадити традиційним компаніям запустити пілотні проекти. Такі проекти можуть здійснювати продаж в режимі on-line, реалізовувати зовнішні зв'язки з існуючими та новими клієнтами чи виконувати закупівлю on-line .
Таким чином, незважаючи на складність і невизначеність, традиційні українські компанії розуміють, що в довгостроковій перспективі електронний бізнес одночасно представляє загрозу і відкриває нові можливості. Вони бачать, як конкуренти роблять перші кроки по впровадженню електронного бізнесу і деякі вже сьогодні домагаються значних результатів. Тому на українському ринку електронного бізнесу в найближчі роки має бути стадія жорсткого конкурентного розвитку. Багато хто з учасників не витримає цієї гонки і зійде з дистанції. Інші підуть на злиття зі своїми колишніми конкурентами з метою консолідації аудиторії і зниження витрат. У результаті, виживуть найсильніші гравці, що домоглися широкого визнання у Інтернет - користувачів.
3.3 Оптимізація роботи підприємств за допомогою B2B рішень
Більшість компаній, торгуючих сільськогосподарською продукцією не вважають необхідністю розглядати серйозно оптимізацію своїх бізнес процесів, тим більше за допомогою B2B рішень. Це цілком з'ясовно. У разі, коли компанія добивається додаткових знижок від постачальників, заощаджені гроші видно відразу, те ж саме відбувається при продажі свого товару за вищу ціну. Трохи інакше йде справа з оцінкою результатів впровадження B2B рішень, оскільки в цьому випадку для ясності картини заощаджених засобів необхідний детальний аналіз. Більш того, результат, що отримується від використання цих рішень, не завжди є негайним і яскраво вираженим, що і породжує сумніви, тим більше що у багатьох присутній страх перед новими технологіями.
Як би там не було, для того, щоб успішно використовувати системи управління бізнес процесами не обов'язково бути багато мільярдною корпорацією. Будь-яка компанія, будь то виробник, дистриб'ютор, імпортер, експортер, торговий дім, ділер, і навіть роздрібний продавець може підняти свою продуктивність шляхом зниження витрат і зростання продажів за допомогою наявних рішень B2B. Такі рішення досить багатообразні і багатогранні і вони можуть бути підібрані, щоб задовольнити потреби бізнесу будь-якого вигляду.
Не дивлячись на те, що B2B-сегмент в Україні розвинений все ще досить слабо, в деяких галузях відкрилося декілька проектів, що активно розвиваються. Таким чином, в таких сегментах, як агропромисловий ринок, на даний момент існує найбільша кількість B2B-рішень, між проектами починається конкуренція. В цьому випадку просте створення майданчика, на якій компанії можуть розміщувати свої пропозиції, стає неактуальним. Учасникам потрібні рішення, які оптимально відповідатимуть їх потребам, - забезпечувати електронний документообіг, контролювати рух замовлень і так далі Подібні рішення вимагають інтеграції ERP -систем компаній з мережевими рішеннями.
Можливий варіант, коли майданчик дозволяє інтегрувати внутрішню ERP-систему з B2B-системою, або повне обслуговування компанії, здійснюване майданчиком.
У такому разі взаємодія здійснюється по наступній схемі:
Рис. 3.1 В2В майданчики інтегрують ERP -систем учасників з он-лайн бізнесом
Під повним обслуговуванням розуміються можливості планування, замовлення і контролю постачань товарів через інтернет. Прикладом подібного обслуговування компаній в Інтернеті є майданчик Faktura.ru, яка на даний момент пропонує компаніям-учасникам комплекс додаткових послуг - виписку документів, допомога в організації відносин з постійними постачальниками, контроль і планування.[70]
Ще одним крупним міжгалузевим рішенням є Business.ru - бізнес-співтовариство, чиї сервіси максимально оптимізовані під потреби учасників системи. Клієнти дістають можливість не тільки взаємодії один з одним, але також і створення клієнтських профілів і зберігання історії замовлень і продажів.
Вже зараз існують B2B-проекти, які дозволяють здійснювати комплексне обслуговування компаній, і у міру подальшого зростання кількості B2B-рішень і збільшення кількості сервісів, пропонованих ними компаніям, потреба у використанні ERP -систем зросте.
Використання компаніями ERP -систем для оптимізації діяльності в Інтернеті не обмежується B2B-майданчиками. Вся більша кількість організацій використовує свої Інтернет-ресурси для взаємодії з постачальниками або дистриб'юторами.
Використання ERP -систем в даному випадку дозволяє оптимізувати процеси як закупівель, так і продажів. Інформація про замовлення, отримані через інтернет, інтегрується з даними складу, відділів доставки, продажів, сервісних центрів, що дозволяє створити єдиний профіль клієнта, ефективно обробляти замовлення і швидко відповідати на них, створювати і зберігати дані про всі його звернення, аналізувати їх і прогнозувати нові звернення.
Клієнт, у свою чергу, відправивши замовлення через сайт, дістає можливість контролювати процес обробки замовлення: автоматичне повідомлення про його ухвалення і початок роботи, дані про підготовку замовлення, коли його заявка отримана складом, відомості про відвантаження, коли замовлення сформоване і відправлене, а також пакет необхідних документів.
Аналогічно використовується система при закупівлях. Менеджер через систему дістає доступ до каталога товарів постачальника, вибирає необхідні товари і відправляє замовлення. При розрахунку постачальник автоматично отримує повідомлення про оплату рахунку і дані про отримання замовлення, коли товари будуть доставлені на склад клієнта.
Наприклад, постачальник соняшника зазвичай отримував замовлення факсом і електронній пошті. Замовлення поступали у великій кількості, хоча середня сума замовлення була невисокою. Ручна обробка бланків замовлень займала багато часу, в результаті багато постачань затримувалися. Природно, покупці були цим незадоволені. Процес обробки замовлень був довгим, замовлення постійно відкладалися на пізні терміни, що негативно позначалося на покупцях. Для вирішення цієї проблеми підприємство вирішило упровадити рішення механізм електронних продажів і об'єднати його з існуючою системою обробки даних по продажах за допомогою XML інтерфейсу. В результаті від продуктивності, що покращала, і зниження витрат на обробку замовлень підприємство заощадило 70000 тис. грн.
Такі рішення як Електронна Закупівля і Електронний Продаж дійсно можуть вплинути на бізнес підприємства незалежно від його розміру.[68]
Нижче наведено перелік переваг для підприємства при розміщенні інформації про товари та послуги на сайтах торгівельного майданчику www.agrorynok.com.ua .
Але що робити невеликим підприємствам , у яких немає достатніх засобів для впровадження B2B рішень, але які розуміють, що від використання подібних механізмів бізнес може вийти на вищий рівень?
Рис.3.3 Переваги для підприємства при розміщенні інформації про товари та послуги на сайтах торгівельного майданчику www.agrorynok.com.ua
Існує декілька B2B порталів, які можуть запропонувати вихід з цієї ситуації. Rusbiz.ru є одним з таких порталів. Щоб скористатися системою управління процесу закупівель-продажів, необхідно зайти на сайт і зробити наступні кроки:
1. Реєструватися на Rusbiz.ru, вибрати спосіб участі.
2. Додати свої товари в електронний каталог Rusbiz.
3. Запросити своїх постачальників і клієнтів, якщо вони ще не зареєстровані на Rusbiz.
4. Після того, як у вас створиться своє коло з постачальників і покупців, ви можете почати повноцінно використовувати високо технологічний, але простий у вживанні торгово-закупівельний ланцюжок.
У розділі FAQ детально описані всі переваги і способи роботи з ланцюжком управління операціями.
Ключові елементи, які Ви зможете використовувати і почати отримувати результати негайно, перераховані нижче:
Комерційний запит
З Каталогу Вашого Електронного магазина, Каталога Rusbiz або торгового майданчика -- (якщо у Вас там є пропозиції), покупці можуть заповнювати стандартну форму комерційного запиту і пересилати Вам.
Пропозиція
Після отримання запиту Ви можете його перевірити, змінити, перетворити в пропозицію відхилити його або відіслати покупцеві.
Торги
Покупець може прийняти Вашу пропозицію, створивши Замовлення або зробити зустрічну пропозицію. Ви, у свою чергу, можете прийняти зустрічну пропозицію або відіслати ще одне.
Замовлення
Після Вашої остаточної пропозиції, якщо всі умови взаємно підходять, покупець може перетворити його в Замовлення і відіслати Вам.
Рахунок
Отримавши Замовлення, Ви створюєте Рахунок і посилаєте його покупцеві.
Також в ланцюжку передбачені поля статусу платежу і відвантаження/доставки товару. У рахунку враховані всі можливості надання знижок і нарахування податків.
Ви можете використовувати вищезгадані елементи як Покупець, для закупівельних цілей і як Продавець через систему Електронних продажів. Після того, як Ви почнете регулярно користуватися всіма можливостями системи і отримувати відчутні результати, Ви зможете почати думати про створення власного, спеціально для Вас розробленого порталу.
Рано чи пізно більшість компаній будуть вимушені автоматизувати свої бізнес процеси, щоб залишитися конкурентноздатними.
При завчасній автоматизації і впровадження рішень подібних до управління торгово-закупівельною системою, Ваше підприємство зможе отримати всі позитивні результати, які дані рішення можуть принести.
ВИСНОВКИ
В дипломній роботі проведено аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України і встановлено наступне:
1. Електронна торгівля - оптова, роздрібна торгівля, що характеризується замовленням, покупкою, продажем товарів з використанням інформаційних систем і мереж.
2 .Прийнято виділяти чотири напрями електронній комерції:
бізнес - бізнес (business-to-business, B2B);
бізнес - споживач (business-to-consumer, B2C);
бізнес - адміністрація (business-to-administration, B2A);
споживач - адміністрація (consumer-to-administration, C2A).
3. Електронний ринок дозволяє з найменшими витратами погоджувати ефективність діяльності всього ланцюжка постачальників. Якщо підприємство довіряє своєму замовникові, а він - своєму, разом вони можуть створити товар, який матиме попит. Тобто вони зможуть спрогнозувати попит на товар і, отже, проводити тільки те, що буде куплене. Таким чином, автоматизація процесу покупки дозволить значно збільшити прибуток, а значить, і річний дохід.
4.Ми провели аналіз найбільш відвідуваних аграрних сайтів за кількістю відвідувачів . Встановлено лідер - це Торгова система - ЗЕРНО ОН-ЛАЙН (http://www.zol.ru/)- сайт, який пропонує велику кількість підприємств, які пропонують продукцію агропромислового комплексу, з різних країн стран-СНД.
Проведено детальний аналіз відвідуваності аграрних сайтів на прикладі наступних електронних торгових систем: AGROTORG.net та agrorynok.com.ua. Проаналізовано аудиторію сайту agrorynok.com.ua, і встановлено: відвідуваність сайту в розрізі країн світу(2007р.). Безперечним лідером є Україна, якій належить 92,24 %. Країни, що входять до СНД складають 4,33%(РФ,Білорусь).
5. Проведен аналіз послуг інтернет-магазинів по доставці і оплаті товарів сільськгосппризначення, програм по збільшенню лояльності і залученню нових покупців. Розглянута залежність методів оплати, пропонованих інтернет-магазинами від категорії товарів, що продаються. Продаж товарів за готівковий розрахунок здійснюють всі інтернет-магазини. Продаж оптових партій і сільськгостехніки в основному здійснюється за допомогою "традиційних" методів оплати - готівкою, за безготівковим розрахунком, банківською картою. Продавці щодо недорогих товарів акцентровані на таких методах, як оплата через системи електронних платежів і перекладів і готівкою.
6. Встановлено , що у травні 2008р розмір української інтернет-аудиторії, визначуваний по кількості унікальних користувачів, що зробили більше 1 перегляду сторінки за місяць, і користувачів, які проглядали сторінки в даному і минулого місяця, збільшився на 0,8% до 8,472 млн. чоловік. Про це сказано в звіті компанії Sputnikmedia.net (портал bigmir.net).
7. Визначені несприятливі умови для Інтернет-бізнесу в Україні: незадовільна інфраструктура телекомунікацій, що робить Інтернет доступним лише для мешканців великих міст, відсутність електронних платіжних систем загальнонаціонального масштабу, законодавча неврегульованість (відсутність закону про електронний підпис зокрема), низький загальний рівень культури, що провокуватиме до шахрайств з одного боку і відлякуватиме клієнтів з іншого.
8. Обумовлено, що одним з шляхів розвитку on-line - торгівлі товарами АПК можна назвати гібридні моделі, при яких покупець робить замовлення через Інтернет, а забирає його в традиційному магазині. Такі моделі можуть використовують готову інфраструктуру супермаркетів для отримання додаткового прибутку. В умовах недосконалості технічних можливостей Інтернет в Україні розумно також пропонувати формування замовлень в режимі off-line з подальшою передачею інформації в Інтернет.
9.Не дивлячись на те, що B2B-сегмент в Україні розвинений все ще досить слабо, в деяких галузях відкрилося декілька проектів, що активно розвиваються. Таким чином, в таких сегментах, як агропромисловий ринок, на даний момент існує найбільша кількість B2B-рішень, між проектами починається конкуренція. В цьому випадку просте створення майданчика, на якій компанії можуть розміщувати свої пропозиції, стає неактуальним. Учасникам потрібні рішення, які оптимально відповідатимуть їх потребам, - забезпечувати електронний документообіг, контролювати рух замовлень і так далі Подібні рішення вимагають інтеграції ERP -систем компаній з мережевими рішеннями.
Рано чи пізно більшість компаній будуть вимушені автоматизувати свої бізнес процеси, щоб залишитися конкурентноздатними.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Про електронну торгiвлю. Проект Закону України № 3114 від 17.02.2003 р. // Електронна правова система „Законодавство України”
2. Про електронну торгiвлю. Проект Закону України № 2137 від 12.09.2006 р. // Електронна правова система „Законодавство України”
3. Про заходи щодо створення електронної системи "Електронний Уряд": Постанова Кабінету Міністрів... 24 лют. 2003 р. № 208 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 9. - С.112.
4. Александров Д. Вступаючи у сферу Інтернет-права: [Правове регулювання електронної комерції] // Підприємництво в Україні. - 2001. - № 4-5. - С.16 - 18.
5. Балабанов И.Т., Электронная коммерция, Учебное пособие для вузов. - СПб: Знание, 2001. - С.191.
6. Барицька Л. Включення України в інтеграційні процеси міжнародної електронної торгівлі // Економіст. - 2002. - № 9. - С.24-27.
7. Білоус О., Скаленко О., Ярова Н. Можливості та шляхи інтеграції України у світовий ринок інтелектуальних продуктів // Економ. часопис. - 2002. - №1. - С.15-20.
8. Бондаренко І. На шляху до європейських стандартів: електронне декларування: [Щодо проблеми спрощення митних процедур шляхом застосування електронних засобів] // Митна справа. - 2005. - № 1. - С.51 - 57.
9. Бородкіна І. Л. Електронні публікації в сучасному інформаційному просторі // Вісник / Київський нац. ун-т культури і мистецтв. Сер.: Педагогіка. - К., 2002. - Вип.6. - С.10-16.
10. Бульвінська О. Інформаційне суспільство і література: перспективи співіснування: [Початок третього тисячоліття - це новий етап розвитку людської цивілізації - створення глобального інформаційного суспільства] // Зарубіжна література. - 2004. - №6. - С.7-10.
11. Велтман К. Дистанционное обучение: Преимущество программ электронного обучения очевидно, но определить их эффективность не всегда легко // Деловая неделя. - 2003. - 17-23 апр., №13 (127). - С.21.
12. Високі технології: час відродження: [Розгляд проекту закону "Про засади відродження та розвитку електронної промисловості в Україні" у Ком. ВР з питань промислової політики і підприємництва] /За повідомленням інформаційного управління апарату Верховної Ради України. // Голос України. - 2005. - 26 лют. - С.2.
13. Голдовский И. Безопасность платежей в Интернете. - Спб.: Питер, 2001. - 240с.
14. Гресь А. М. Про створення систем електронної торгівлі // Наукові записки / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Терпопіль, 2004. - Вип.13, ч.2. - С.183-186.
15. Гресь А. М. Сучасні проблеми здійснення продажу товарів електронними магазинами в Україні // Науковий вісник / Український держ. лісотехн. ун-т. - Львів, 2004. - Вип.14.7. - С.189-194.
16. Гресь А. М. Удосконалення організації систем доставки товарів у електронній торгівлі в Україні // Науковий вісник / Український держ. лісотехн. ун-т. - Львів, 2004. - Вип.14.4. - С.288-294.
17. Гурч Л. Проблемы электронной торговли в Украине. // Персонал. - 2004. - №1.-С.68-77.
18. Гуцалюк М. Другий міжнародний конгрес з проблем електронної злочинності: [Інтеграція концепцій інформаційного суспільства та електронної злочинності. Концептуальний зміст Другого міжнародного конгресу з проблем боротьби з електронною злочинності] // Право України. - 2004. - №5. - С.171 - 172.
19. Давидов М. В. Особливості регулювання послуг страхування в системі електронного бізнесу // Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. - Суми, 2004. - Вип.9. - С.153-161.
20. Давидов М. В. Роль банків в організації та забезпеченні операцій електронного бізнесу // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. - Суми, 2004. - Т.11. - С.338-340.
21. Демченко О. Українська наука: чорна дірка в потоках інформації: [Обговорення проблемних сторін фінансування (державного) вітчизняної наукової діяльності, проблеми публікації наукових досліджень (робіт), електронна база наукових знань] // Дзеркало тижня. - 2005. - 7-13 трав. (№ 17). - С.15.
22. Доротюк В. І. Технології створення електронних навчально-методичних комплектів / В. І. Доротюк, О. В. Кохан, В. І. Гадецький // Зб. наук. пр. / Херсонський держ. пед. ун-т. Педагогічні науки. - Херсон, 2004. - Вип.37. - С.335-339.
23. Дорош Н. Аудит в умовах електронної комерції: [Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи аудиторських послуг у контексті розвитку електронного бізнесу] // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. - 2005. - № 5-2. - С.150-153.
24. Зякун В. В. Електронне урядування в Україні: сучасний стан та перспективи // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития: Материалы междунар. науч.-практ. конф., г. Донецк, 20 нояб. 2003 г. - Донецк, 2003. - С.162-165.
25. Йовенко М. О. Фактори розвитку електронної комерції в Україні // Управління розвитком. - Х., 2004. - N2: Спецвип.: Проблеми і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці: Мат. конф. - С.13-14.
26. Кириллов В. Интернет против коррупции: Система электрон. гос. закупок обеспечит прозрачность расходования бюджет. средств: [Ст. нар. депутата України, голови міжфракц. групи "Електрон. Україна"] // Кіевскій телеграфъ. - 2004. - 26 марта-1 апр. - С.31.
27. Конференція "Електронна торгівля - 2006" у Москві // Електронний ресурс. Режим доступу: http://conf.oborot.ru/
28. Копитько, Т. Електронна комерція : впровадження європейських норм ведення бізнесу / Т. Копитько. // Маркетинг в Україні. - 2006. - № 2. - С. 61
29. Кравець В. Інтернет-комерція в Україні: Електронна комерція, електронне ведення бізнесу // Вісн НБУ. - 2004. - № 3. - С.9 - 12.
30. Кравець В. Інтернет-платежі в системі безготівкових розрахунків // Вісн. податк. служби України. - 2005. - № 37. - С.49-52.
31. Крилов В. "Електронна Україна" звучить гордо: [Про перспективи включення нашої країни до світової інформаційної спільноти] // День. - 2004. - 21 квіт. (№ 71). - С.5.
32. Кушнаренко Н. Нова бібліотека - нові кадри: Електронна мережа бібліотек // Культура і життя. - 2004. - 31 берез. (№ 12). - С.4.
33. Лесюк М. Електронні засоби масової інформації і деякі питання культури мови // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук.-метод. пр. - Львів, 2003. - Вип.5. - С.106-110.
34. Лисицький В. І. Електронний Уряд України: з чого починати? // Інформаційне суспільство. Шлях України. - К., 2004. - С.68-77.
35. Лукинська М. Ю. Рішення як процес у стратегічному плануванні розвитку електронного бізнесу // Управління розвитком. - Х., 2004. - N2: Спецвип.: Проблеми і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці: Мат. конф. - С.18-19.
36. Меджибовська Н. С. Електронна Україна: погляд у майбутнє // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. - О., 2004. - Вип.17. - С.206-211.
37. Меджибовська Н. С. Шляхи розвитку електронного бізнесу в Україні // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. - Одеса, 2003. - Вип.14. - С.206-210.
38. Моргенштерн И.Г. Аспекты развития электронной библиографии: [Мова йдеться про розвиток електронної бібліографіїї та бібілографічні електронні ресурси Росії] // Научные и технические библиотеки. - 2004. - №8. - С.25-30.
39. Мочёнов В.Ю. Основные международно-правовые акты в сфере электронной коммерции: Типовой закон UNCITRAL об электронной коммерции / Российский государственный институт интеллектуальной собственности. - М., 2006. - 6 с. - Библиогр.: с.6. Деп. в ИНИОН РАН 04.07.2006 №59835.
40. Перспективы развития электронной торговли: [Темпы прироста электронной торговли, и прежде всего межфирменной торговли в Интернете, и прежде всего в Интернете, продолжают ускоряться] // Діловий вісник. - 2004. - № 2. - С.12 - 13.
41. Пластун В.Л. Проблеми та тенденції розвитку системи електронних розрахунків на міжнароних ринках // Вісн. Укр. академії банківської справи. - 2003. - №1(14). - С.8-10.
42. Плескач В. Л. Електронна комерція як засіб підвищення ефективності електронного бізнесу // Электронная коммерция в Украине: Проблемы и перспективы: Сб. материалов Междунар. науч.-практ. конф. - К., 2004. - С.61-74.
43. Поперечнюк Н. Державне управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності регіону в умовах глобальної інформатизації економіки: [Електронний обмін даними та електронна торгівля] // Управління сучасним містом. - 2004. - № 4 - 6 (14). - С.157-162.
Подобные документы
Дослідження стану розвитку електронної торгівлі за допомогою визначення країн Європи з найнижчим доступом до Інтернету. Визначення обсягів збуту в роздрібній електронній торгівлі у світі та товарообігу. Співставлення традиційної та електронної торгівлі.
статья [15,6 K], добавлен 11.10.2017Проблеми функціонування ринку електронної комерції в Україні. Коротка характеристика основних переваг та недоліків Інтернет-магазинів. Динаміка роздрібного товарообороту та торгівлі. Основні тенденції та перспективи розвитку продажу товарів в мережі.
статья [355,0 K], добавлен 28.10.2013Канали розподілу товарів. Форми організації оптової торгівлі. Форми підприємств роздрібної торгівлі. Рішення в системі збутової логістики. Порівняльний аналіз характеристик оптових посередників різних типів. Класифікація підприємств роздрібної торгівлі.
лекция [28,8 K], добавлен 25.04.2007Поняття, форми та методи здійснення зовнішньої торгівлі, визначення та оцінка її впливу на результати економічного розвитку країни. Методи регулювання зовнішньої торгівлі, аналіз її сучасного стану в Україні. Оцінка зовнішньоекономічної безпеки країни.
курсовая работа [605,0 K], добавлен 19.04.2011Загальна характеристика господарської діяльності та організаційно-управлінська структура підприємства. Дослідження чинників, що впливають на його зовнішньоекономічну діяльність. Оцінка ефективності зовнішньої торгівлі та шляхи підвищення її ефективності.
дипломная работа [581,5 K], добавлен 09.11.2013Використання Інтернет в комерційній діяльності підприємств. Організація електронної торгівлі. Використання телекомунікаційних мереж, електронних фінансово-економічних інструментів за допомогою реклами і розповсюдження товарів та послуг в мережі Інтернет.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 21.01.2014Організаційно-правові форми підприємств оптової торгівлі. Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі. Саморегулювання процесів поставки товарів. Організація оптової закупівлі та продажу товарів. Послуги підприємств оптової торгівлі.
реферат [132,0 K], добавлен 26.08.2013Поняття, критерії оцінки та основні види зовнішньої торгівлі, а також аналіз тенденцій і суперечностей її розвитку в Україні. Характеристика рівнів регулювання торгових відносин, у тому числі державного. Принципи, стан сучасної торгової політики України.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 15.02.2010Вивчення поняття, сфер розповсюдження та основних проблем електронної комерції. Дослідження сучасного стану е-комерції в країнах Східної та Центральної Європі, а також в Україні. Характеристика платіжних систем РауРаl, WebMoney, PayCash, Smart-card.
научная работа [517,2 K], добавлен 07.03.2013Організація роботи універмагу в умовах конкуренції. Надання консультацій та реклами. Розвиток приватного сектора торгівлі в економіці України. Приватна роздрібна форма торгівля, її особливі характерні риси. Поділ інститутів торгівлі за формами власності.
курсовая работа [34,4 K], добавлен 30.11.2010
