Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра міжнародної економіки

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародний маркетинг»

на тему: «Аналіз міжнародної конкурентоспроможності кольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національних переваг М. Портера»

Студента ІV курсу, групи УС - 02

спеціальності «Міжнародна економіка»

Крижанівської Дарини Сергіївни

Науковий керівник: к.е.н., доцент

Співаковська Т.В.

Київ - 2013

Зміст

• Вступ
• 1. Загальна характеристика галузі
• 2. Ромб детермінантних переваг М. Портера для галузі кольорової металургії
• 2.1 Факторні умови
• 2.2 Споріднені та підтримуючі галузі
• 2.3 Умови попиту на внутрішньому ринку
• 2.4 Стратегія фірм та конкуренція в галузі
• 2.5 Втручання уряду
• Висновки
• Список літератури
• Додатки
• Вступ
• міжнародний конкурентоспроможність металургія
• Кольорова металургія- галузь, яка відіграє надзвичайно важливу роль на сучасному етапі світової еволюції. Людство вже не може обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.
• Чи можете ви уявити сучасного студента без ноутбука, мобільного телефона чи планшета? Це майже неможливо, а всі ці прилади мають у своєму складі сплави алюмінію, магнію, титану та інших металів, що відносяться до групи кольорових. Як ми знаємо, зараз світ переживає так звану «революцію цифрових технологій», а країни які розповсюджують такі товари є передовими у світі (США, Китай). А чи має Україна шанси виступати на міжнародній арені в якості найбільшого постачальника сировини для цих технічних продуктів? Чи може вона стати гідним конкурентом для інших країн в цій галузі? Звідси й виходить актуальність дослідження міжнародної конкурентоспроможності галузі кольорової металургії України. Адже, провівши аналіз, ми зможемо визначити сучасний стан, умови, щостримуютьрозвиток та можливіпереспективигалузі.
• Метою роботи є визначення економічного розвитку галузі кольорової металургії та її міжнародної конкурентоспроможності.
• Предметом дослідження є основніпоказники даної галузі в Україні та світі.Об'єктом - кольорова металургія України.

Для виконання роботи будуть використовуватись наступні методи: системногопідходу,статистичного та теоретичного аналізу, порівняння та інші.

1. Загальна характеристика галузі

Кольорова металургія -галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину[1]. До кольорової металургії належать: важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легкі (алюміній, магній, титан) та малі (ртуть, кобальт) метали. Крім основних, галузь переробляє легуючі (вольфрам, молібден, ванадій), дорогоцінні (золото, срібло, платина), рідкісні й розсіяні (цирконій, германій, селен) метали, а також алмази, топази та інші мінерали.

В Україні кольорова металургія, на відміну від чорної, розвинута порівняно слабо. Пов'язано це з тим, що в нашій країні немає великих покладів руд кольорових металів.В Україні галузь представлена тільки деякими видами виробництва.

На сьогоднішній день, виробництвом сировини для кольорових металів та продукції з них в Україні займаються близько 50 підприємств, з яких можна виділити ПАТ «Укрцинк» (м. Костянтинівка, Донецька обл.), ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ТОВ «Артемівський завод обробки кольорових металів» (м. Артемівськ, Донецька обл),українсько-іспанське СП «Інтерсплав» (м. Свердловськ, Луганська обл.).

ПАТ «ЗАлК» - єдине в Українi та одне з небагатьох серед країн СНД пiдприємство, що виробляє одночасно алюмiнiй та основну сировину для його виробництва - глинозем. На нього припадаєнайбільший обсяг виробництва алюмінію - близько 130 тис. тонн (2011 р.). В Україні споживається десь 8% його продукції, решта експортується, в основному до Росії - близько 70% продукції.

ТОВ «Артемівський завод обробки кольорових металів»є одним з головних виробників міді в Україні(близько 70% від усього виробництва міді в країні). Приблизно 80-85% продукції, щовиробляється на заводі, поставляється на внутрішнійринок, на відмінувідбільшостіпідприємствгалузі, що є в основному, експортно-орієнтовними.

Для аналізу експорту/імпорту галузі виділимо такі товари, як: мідь, нікель, алюміній, свинець, цинк, олово та вироби з них. За табл. 1.1 бачимо, що за 2012 р. на мідь припадає 50,92% від усього експорту галузі, на алюміній - 37,52%, на свинець - 4,42%, на нікель - 3,75%, на цинк - 3,35%, а на олово - всього 0,03%. З імпортом ситуація інша: алюміній - 49,29% всього імпорту, нікель - 21,68%, мідь - 17,2%, свинець - 5,7%, цинк - 5,09%, олово - 1,3%.

Впродовж останніх п'яти років експорт галузі скоротився більш ніж у 2 рази (табл. 1.1), імпорт майже не змінився. Суттєво знизився експорт олова - з 15 млн. дол. до 120 тис. дол. та значно виріс експорт цинку - зі 112 тис. дол. до майже 13 млн. дол.. Сальдо торгівлі галузі від'ємне (-609,9 млн. дол.), що перевищує показник 2008 р. у 5 разів. Додатнє сальдо зберігається тільки у продажі міді.

Слід зазначити, що майже 70% продукції підприємств кольорової металургії йде на експорт унаслідок невисокого внутрішнього споживання. Однак зкожним роком ситуація в плані розвитку внутрішнього споживання поступово поліпшується.

Таблиця 1.1

Динаміка експорту/імпорту основних продуктів галузі

(тис. дол. США)

Назва товарів	Показник	Роки
		2008	2009	2010	2011	2012
Мiдь i вироби з неї	Експорт	305075,6	177325	266964	254191	196351
	Імпорт	255653,6	103373	151988	219595	171249
	Сальдо	49422	73952,1	114976	34595,9	25102,1
Нiкель i вироби з нього	Експорт	17947,8	13001,4	18901	19000,7	14474,9
	Імпорт	129027,9	103816	175815	248884	215840
	Сальдо	-111080	-90815	-156914	-229883	-201365
Алюмiнiй i вироби з нього	Експорт	453960,2	203250	171858	184654	144684
	Імпорт	477763,4	279130	375836	490385	490674
	Сальдо	-23803,2	-75879	-203978	-305731	-345991
Свинець і вироби з нього	Експорт	23592,6	25087,3	18073,3	15295,2	17048,3
	Імпорт	45769,7	24252,3	58958,6	75033,3	56857,9
	Сальдо	-22177,1	835	-40885	-59738	-39810
Цинк i вироби з нього	Експорт	112,2	295,6	210,1	11050,2	12909,2
	Імпорт	62072,1	33521,5	53609,7	52461,6	50672,4
	Сальдо	-61959,9	-33226	-53400	-41411	-37763
Олово і вироби з нього	Експорт	15080,6	75,8	124,7	587,5	120
	Імпорт	10188,3	5625,9	9096,5	14490,1	10221
	Сальдо	4892,3	-5550,1	-8971,8	-13903	-10101
Разом	Експорт	815769	419036	476132	484778	385587
	Імпорт	980475	549719	825304	1100849	995514
	Сальдо	-164706	-130683	-349173	-616071	-609927

Джерело:розроблено автором на основі [2]

За останніми даними за січень-вересень 2013 року більшу частку алюмінію ми експортуємо до Росії (Додаток А). Імпортуємо мідь з Танзанії, нікель з Індонезії та Ґватемали, олово з Ніґерії. Імпорт алюмінію вже значно перевищує його експорт на 153,3 млн. дол., а титанові руди навпаки - додатнє сальдо у 76,88 млн. дол..

Підприємства галузі в основному знаходяться у Донецькому і Придніпровському економічних районах, тому найбільший експорт галузі припадає на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та Запорізьку області України.

В Україні найбільшими споживачами кольорових металів є Харківська, Київська, Запорізька, Дніпропетровська та Донецька області. На них припадає близько 70 % споживання алюмінію та 75 % міді. Це зумовлено тим, що в цих областях найбільш розвинуте приладобудування, верстато- і тракторобудування, авіа- й автомобілебудування.

2. Ромб детермінантних переваг М. Портера для галузі кольорової металургії

2.1 Факторні умови

- фізичні ресурси

На території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а ті, що відоміпотребують збагачення, адже мають низький вміст корисного компоненту. З руд кольорових металів Україна володіє значними запасами титанових і ртутних руд, проте запаси інших руд обмежені або не мають промислового значення.

В Україні є потужна мінеральна база титану, розвідані запаси ільменітових руд за сумарними ресурсами перевищують світові запаси ільменіту[3, c. 79]. Всього відомо 40 родовищ, з яких 12 детально розвідані і розробляються. Найбільш значущими з них є родовища Іршавське, Стремигородське (Житомирська обл.) і Самотканське (Дніпропетровська обл.).

Для добування і переробки кольорових металів необхідно дуже багато електроенергії(алюміній - 18 тис. кВт год/т, титан - 30-60 тис. кВт год/т металу).та води (процес збагачення потребує багато води). Цих ресурсів в Україні вистачає: р. Дніпро та 10 водосховищ, а також 5 атомних електростанцій та інші.

Загалом, ця галузьзалежитьвідімпортноїсировини, щопозначається на вартостіметалів, і відповіднопоступається конкурентам на міжнародному ринку.

- людські ресурси

Дана галузь потребує людей як з низькою (працівники на місцях видобутку сировини, працівники на заводах, які займаються простою однотипною роботою), так і з високою кваліфікацією робітників (кадрів з технічною, економічною чи природничою освітою, які розробляють нові технології видобутку та переробки).

Потреба підприємств у кадрах наразі така: у добувній промисловості - 2,2 тис. осіб, в переробній - 18,4 тис. осіб (що є 20% загальної потреби у працівниках України)[2]. Тобто, підприємствам не вистачає людських ресурсів, хоча є багато високопрофесійних закладів для навчання.

Оплата праці в цій галузі висока (для України), адже існує великий ризик небезпеки на роботі. У добувній - 5321 грн/місяць, у металургійному виробництві - 4106 грн [2]. За даними показниками оплата за годину становить близько 2,55 дол., що порівнявши з Європою (в Німеччині 34 дол/год.) є дешевою робочою силою.

- технологічні ресурси

В Україні є всі технологічні ресурси для виробництва продукції цієї галузі, адже основні розробки в цій галузі були здійснені ще в СРСР, який має найбільші поклади даних металів. Наприклад, ливарний спосіб виробництва алюмінію був розроблений в СРСР. Дійсно, на деяких наших заводах обладнання застаріле, та принцип виробництва кардинально не змінився. Але все ж таки, за цим показником ми не можемо конкурувати зі світом. Адже, провідні підприємства світу мають набагато потужніше обладнання, що значно спрощує видобуток, переробку, знижує затрати часу та праці. Та попри технічне й технологічне відставання багатьох металургійних підприємств, у їхніх власників нерідко відсутня мотивація для проведення реконструкції та модернізації виробництва.

- фінансові ресурси

Більшість основних підприємства галузі приватизовані, переважає іноземний капітал. Значна кількість іноземних інвесторівсприяє притоку іноземногокапіталу, в той же час інвесторизацікавлені не в розвиткугалузі та економікикраїни, а в отриманніприбутку. Наприклад, в ПАТ «ЗАлК» 97,5% акцій належить російській компанії.

- інфраструктура

Наразі в Україні можна відзначити високий рівень розвитку банківської системи та логістичної інфраструктури, що не можна сказати про виробничу. Більша частина підприємств не зазнала широкої модернізації, що значно впливає на якість та кількість виробленої продукції.

Загальний висновок по факторним умовам можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

Позитивні	Негативні
В Україні залишається багато нерозвіданих родовищ, в яких ще можуть виявити запаси кольорової металургії	Незабезпеченість власними ресурсами не дає змогу Україні стати гідним конкурентом для інших країн
Наявність багатьох професійних закладів навчання, що можуть підготувати висококваліфіковані кадри	Кадри працюють не за професією, або виїжджають за кордон, де вища оплата праці
Виробництво за незмінними стандартами СРСР, які гарантують якість продукції	Застарілі техніка та технології, що затримують виробництво
Інвестиції сприяють розвитку галузі, відкриваються нові підприємства	Переважання іноземного капіталу як засіб збагачення інвесторів за рахунок українських природних ресурсів
Іноземні інвестори виступають у ролі фінансового джерела для покращення стану виробничого обладнання на підприємствах, куди вони вкладають свої гроші	Відсутність бажання модернізації виробництва у власників компаній, що ведуть за собою величезні витрати

2.2 Споріднені та підтримуючі галузі

Досвід розвинутих країн показує, що досягти успіху в тій чи іншій галузі тим легше, чим більше в країні конкурентоспроможних споріднених галузей.

Кольорова металургія України базується в основному на власній (титан, магній, цирконій) та привізній мінеральній сировині. Тому, діяльність конкурентоспроможних постачальників створює для нашої галузі можливість швидкого й ефективного доступу до передового оснащення, технологічних та інформаційних ресурсів. Місцеві постачальники добре знають внутрішній ринок, близькі до споживачів географічно, а також щодо культури і стилю ведення бізнесу. Тому наявність конкурентоспроможних постачальників у країні важливіша, ніж орієнтація на іноземних, не заінтересованих у створенні нових продуктів на місцевому ринку. Проте це не означає, що для успіху на ринку необхідно мати всіх конкурентоспроможних постачальників всередині країни. Загалом, логістику в Україні можна вважати добре розвиненою, існує багато підприємств у цій галузі. А ось на рахунок якості їх послуг не можна сказати однозначно, тому деякі підприємства користуються послугами іноземців.

Через застарілі технології та високу зношеність основних фондів, енерговитрати кольорової металургії України значно вищі ніж у розвинених країнах. Для деяких видів переробки кольорової металургії потрібне вугілля, з чим в Україні проблем немає. Але більшість потребує електроенергії, що наразі є проблемою для національних виробників через зростання ціни на неї. Тому більшість підприємств розташовуються біля ГЕС та використовують її відносно дешевшу енергію. Що стосується використання іноземних джерел електроенергії, то в Україні є надлишок виробленої електроенергії і вона забезпечує себе самостійно.

Найбільш спорідненою галуззю є чорна металургія. Вона в Україні розвинена дуже добре, працює на власній сировині, адже в Україні великі поклади цих корисних копалин. Чорна та кольорова металургія сильно пов'язані між собою, бо становлять одне ціле металургійного комплексу. Для вироблення багатьох продуктів змішують руди чорних та кольорових металів, що робить їх міцнішими та якіснішими.

Ще однією спорідненою галуззю є машинобудування, існування якого було б неможливим без металургії. Наразі, важке машинобудування задовольняє потреби країни у своїй продукції.

Хімічна галузь також відіграє свою роль у кольоровій металургії, адже вся металургія це великий хімічний комплекс: щоб створити одне, потрібно додати інше (хімічні сполуки кольорових металів). До хімічної галузі належить виробництво: мінеральних добрив, різних порошків, кислот, солей та інших. Також кольорові метали використовуються для виготовлення будівельних матеріалів, тому галузь будівництва теж тісно пов'язана з металургією.

Загалом, всі галуззі так чи інакше зв'язані між собою та утворюють кластер підтримуючих галузей. Визначимо, які з них підтримують мою галузь, а які не сприяють її розвитку (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Інші галузі, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі кольорової металургії

Позитивні	Негативні
Логістика України розвивається і наразі забезпечує себе власними силами	Більша частина галузі працює на привізній сировині, яку завозять іноземні постачальники
Вугільна промисловість одна з найбільш розвинених у світі	Електроенергетика дорога, що не дає змогу розвиватися підприємствам
Чорна металургія повністю заснована на власній сировині і тісно співпрацює з кольоровою	Хімічна галузь часто використовує імпортну сировину
Машинобудування забезпечує обладнання для металургії власного виробництва та є найбільшим споживачем чорної та кольорової металургії
Будівництво та виготовлення будматеріалів напряму залежить від виробництва продуктів нашої галузі

2.3 Умови попиту на внутрішньому ринку

За останні десять років рівень споживання більшості кольорових металів в Україні знизився більш ніж у п'ять разів. Наприклад, тільки харківські заводи раніше споживали алюмінію до 100 тис. тонн на рік, а тепер не більше 12 тис. тонн. Вся Україна споживає не більше 100-110 тис.тонн кольорового металу[4].

Динаміка цін на мідь і алюміній за десятиліття змінилася в інтересах споживачів (на мідь, наприклад, знизилася на чверть). Але зниження розцінок на сировину ніяк не вплинуло на її споживання, як і не збільшило реекспортну потужність українських трейдерів. Сталося це з кількох причин. По-перше, внутрішнє споживання диктує виробництво. А якщо говорити про весь спектр кольорових металів, то найбільш активними споживачами кольорових металів сьогодні є виробники кабельної та провідникової продукції, для яких використовується мідь і алюміній. В інших галузях відбулося зниження споживання в кілька разів.

Також, варто зауважити, що серед металів з'явилися «ізгої», споживання яких або наблизилося або вже дорівнює нулю (цинк, титан, нікель, кобальт, тантал).

Згідно з М.Портером: «товар, не зайнявши міцної позиції на внутрішньому ринку, не може претендувати на вихід на зовнішій ринок».

Загальний висновок по умовам попиту на внутрішньому ринку можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

Позитивні	Негативні
Зменшення попиту всередині країни дозволяє експортувати за кордон	Зниження ціни не вплинуло на внутрішнє споживання чи на експорт
Найбільше підтримують галузь виробники кабелів та провідників	Зменшення споживання = зменшення виробництва
	Деякі метали майже не використовуються в Україні, а добування їх для експорту надто дороге, порівняно зі світовими цінами

2.4 Стратегія фірм та конкуренція в галузі

Компаній в галузі налічується близько 50, інтенсивність конкурентної боротьби можна охарактеризувати як високу, бо українським підприємствам приходиться змагатися з іноземними, які все більше і більше заповнюють ринок металургії.

Підприємствам кольорової металургії доводиться працювати в умовах жорсткої конкуренції з боку зарубіжних виробників аналогічної продукції, оскільки вони не займають монопольного становища на світовому ринку.

Досвід ЗЕД мають майже всі підприємства галузі - вони або працюють з імпортною сировиною, або продають свої товари за кордон. Після розпаду СРСР, російські виробники витіснили українські посередницькі структури з міжнародних ринків кольорових металів. За час економічної перебудови українські трейдери не змогли створити з російськими підприємствами торгові дома або зовнішньо-експортні СП, хоча можливості для цього Донецькі, Харківські та Дніпропетровські компанії мали.

Управління кольоровою металургією взяла на себе держава, бо за останні роки відбулося значне скорочення запасів кольорових металів (особливо брухту) за рахунок «темних» дій з боку підприємців. Рівень бюрократії в галузі високий.

Основним методом управління на підприємствах є лінійно-функціональна організаційна структура, яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Загалом, виглядає так: директор - начальник цеху - майстер.

Загальний висновок по конкуренції можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

Позитивні	Негативні
Жорстка конкуренція	Високий рівень бюрократії
Майже всі підприємства мають досвід ЗЕД	Часто підприємства працюють в «тіні»
	Світові лідери набагато сильніші за українські підприємства

2.5. Втручання уряду

У роки становлення незалежності України стрімко зріс експорт кольорових металів, особливо кольорового брухту. У 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про металобрухт», тим самим упорядкувавши експорт кольорової сировини.

Законом України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» експорт (вивезення) товарів, зазначених у статті 1зазначеногоЗакону,здійснюється тільки спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлені такі товари, за наявності експортного сертифіката якості. Система управління якістю на цих підприємствах повинна відповідати вимогам стандартів ISO9000-2001, підтвердженим сертифікатом відповідності [5].

З одного боку, дане обмеження добре впливає на запаси кольорових металів всередині країни, але з іншого - обмежуються можливості для молодих підприємств.

Загальний висновок по детермінанту «втручання уряду» можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

Позитивні	Негативні
Держава на законодавчому рівні змусила підприємства виробляти продукцію за міжнародними стандартами якості	Недостатня підтримка уряду національних підприємств
Можливість розвинути використання кольорової металургії всередині країни за неможливості вивозу її за кордон	Обмеження на вивіз брухту, яке не дає змоги реалізації його за кордоном, а всередині країни не використовується

Висновки

Проаналізувавши конкурентоспроможність галузі кольорової металургії України на основі ромбу детермінантних переваг М. Портера, ми повинні визнати, що на даному етапі свого розвитку, наша кольорова металургія не може ефективно конкурувати на зовнішньому ринку. Це пов'язано із рядом факторів, які позитивно чи негативно впливають на визначення конкурентоспроможності галузі.

У першому детермінанті було виявлено, що розвіданих запасів корисних копалин, які відносяться до кольорової металургії, недостатньо для конкурування на світовому ринку. Разом з тим, в Україні є багато покладів ртуті та титану, але вони не можуть зрівнятися зі стратегічно-важливими для галузі покладами алюмінію, міді та нікелю, якими Україна багато не володіє. Водною та енергетичною базою Україна забезпечена добре. На рахунок людських ресурсів, то ми маємо деяку суперечливість: закладів для одержання професійної освіти - багато, а кваліфікованих працівників не вистачає. Можливо це пов'язано з тим, що здобувши освіту перспективні молоді спеціалісти виїжджають за кордон, де оплата праці більша (3 дол. проти 34 дол. за годину). За технікою та технологіями ми значно поступаємося розвиненим країнам світу, більшість українських підприємств потребують негайної модернізації. Негативним є те, що у більшості українських підприємств є іноземний капітал, а для іноземців головне отримати прибуток, вони не зацікавлені у зростанні та розширенні економіки України. Інфраструктура у вигляді банків, складів, комунікаційних засобів розвинена, а що стосується виробничого обладнання, то воно, як зазначалось раніше, потребує вдосконалення.

У другому детермінанті аналізувались галузі, які якимось чином підтримують досліджувану галузь кольорової металургії. Найбільш спорідненими галузями є чорна металургія та машинобудування, які залежать одна від одної. Важливу роль відіграє енергетична галузь, адже виробництво кольорових металів потребує значних затрат електроенергії.

Третій детермінант показує умови попиту на внутрішньому ринку. За останні десять роківвін знизився майже у 5 разів, а товар який не займає лідируючих позицій всередині країни не може претендувати на вихід на зовнішній ринок.

Четвертий детермінант показав конкуренцію в галузі. Вона була визначена як жорстка, з витисканням національних виробників іноземними. Також, визначили рівень бюрократизації як високий,а зовнішньоекономічну діяльність проводять майже всі підприємства.

У п'ятому(додатковому детермінанті) було виявлено значне втручання уряду в діяльність галузі. Держава ввела експортне мито на вивіз металобрухту кольорових металів, і тим самим захистила кольорову металургію від вичерпання її запасів.

На мою думку, вага детермінантів в загальній структурі ромбу переваг М. Портера виглядає так:

1) факторні умови (ресурси країни є визначальним фактором її конкурентоспроможності у цій галузі, якщо їх немає або недостатньо, то недоцільно конкурувати зі світом у цій галузі);

2) втручання уряду (в Україні цей детермінант буде на другому місці, бо металургія загалом є стратегічною галуззю і будь-який закон держави у цій сфері може значно вплинути на галузь та змінити все);

3) кластер підтримуючих галузей (всі галузі так чи інакше пов'язані між собою, тому без допомоги одне одного жодна галузь не зможе функціонувати);

4) попит (навіщо виготовляти товар якщо він нікому не потрібен);

5) конкуренція (за рахунок конкуренції галузь розвивається, адже кожен підприємець хоче розробити щось нове та отримати найбільшу вигоду).

Загалом, проведене дослідження показало, що українська кольорова металургія не може конкурувати на міжнародному ринку. Тому, для вдосконалення впливу деяких факторів на розвиток кольорової металургії України, необхідно: заохочувати кваліфікованих кадрів умовами праці, що задовольняють їх життєві потреби; стимулювати інноваційну та ініціативну діяльність працівників; регулювати діяльність іноземних інвесторів, стимулювати до впровадження заходів що сприяють розвитку галузі; створювати підприємства на основі спільного капіталу.

Важливим напрямком розвитку є збільшення експортної орієнтації деяких галузей кольорової металургії (ртутної, титано-магнієвої). Також, звільнення підприємств від сплати ПДВ на імпорт брухту кольорових металів значно зменшить витрати на сировину.

Щоб забезпечити розвиток споріднених галузей, потрібно: створювати умови для перспективних наукових досліджень у сфері гірничих відносин; умови для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств.

Враховуючи системне значення металургійного комплексу для української економіки та світові тенденції спеціалізації в цій галузі, виникає необхідність комплексного планування її розвитку на середньо- та довгострокову перспективу на загальнонаціональному рівні з метою підвищення конкурентоспроможності галузі. Розробка такого плану є актуальним напрямом подальших досліджень.

Список літератури

1. Мала гірнича енциклопедія: в 3-х т. / за ред. В. С. Білецького. - Донецьк: Донбас, 2004. - ISBN 966-7804-14-3.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Булава Л.М. Фізична географія України (8 клас): підр. / Л.М. Булава. - АН ГРО Плюс, 2008. - 224 с. - ISBN: 978-966-1598-02-6.

4. Укрбізнес: Аналіз української та російської кольорової металургії[Електронний ресурс] - Режим доступу:http://analitic.ub.ua/1366-analiz-ukrayinskoyi-ta-rosiyskoyi-kolorovoyi-metalurgiyi.html

5. Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від 13.12.2006, № 441-V (зі змін. і доп.) //Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 48. - Ст. 552.

Додатки

Додаток А

Експорт/Імпорт деяких продуктів кольорової металургії за країнами свiту за січень-вересень 2013 року

Найменування	Одиниця вимiру	Експорт	Iмпорт
		Кiлькiсть	Вартiсть, тис.дол.США	Кiлькiсть	Вартiсть, тис.дол.США
Руди та концентратимiднi
Танзанія,об'єднанареспублiка	кг	-	-	300,0	1,3
Руди та концентратинiкелевi
Всього	кг	-	-	1346769220,0	96132,4
Iндонезiя	кг	-	-	1092318220,0	77969,7
Ґватемала	кг	-	-	254451000,0	18162,7
Руди та концентратиалюмiнiєвi
Всього	кг	7540100,0	1421,6	3330405076,5	154718,4
Бiлорусь	кг	283800,0	75,4	-	-
Росiйськафедерацiя	кг	4607300,0	833,3	-	-
Iншiкраїнисвiту	кг	2649000,0	513,0	3330405076,5	154718,4
Руди та концентратиолов'янi
Нiґерiя	кг	-	-	156,0	1,0
Руди та концентратититановi
Всього	кг	255209322,0	80050,7	16274000,0	3170,6
Країни СНД	кг	123251442,0	32700,4	-	-
Iншiкраїнисвiту:	кг	131957880,0	47350,3	16274000,0	3170,6
Європа	кг	78112922,0	28462,0	-	-
Азія	кг	53828450,0	18883,9	33000,0	54,9
Африка	кг	500,0	2,0	16220000,0	3084,1
Америка	кг	16008,0	2,4	-	-
Австралія і океанія	кг	-	-	21000,0	31,5
Руди та концентратидорогоцiннихметалiв:
Румунiя	кг	13000,0	0,1	-	-
Іншiруди та концентрати:
Всього	кг	3194400,0	117,4	136,0	1,0
Киргизстан	кг	-	-	136,0	1,0
Росiйськафедерацiя	кг	257000,0	19,4	-	-
Нiдерланди	кг	2910000,0	96,0	-	-
Нiмеччина	кг	400,0	0,3	-	-
Гонконґ	кг	27000,0	1,6	-	-

Джерело: розроблено автором на основі [2]

Размещено на Allbest.ru