30,0

22,0

120

115

8,5

150

1000

140

38,0

64,0

20

20,0

55,0

12,5

Mg

14,0

13,0

25

9,0

40,0

17,0

3,00

14,0

10,0

7,0

23

56

20

92,0

116

25

60,0

12,0

23,7

P

42,0

23,0

60

11,0

50,0

22,0

16,0

95,0

95,0

60

215

550

100

323

349

120

170

215

206

Fe

0,6

0,3

1

0,63

0,7

0,6

0,12

0,8

0,1

0,2

300

11

0,14

1,8

3,9

2

0,4

2,5

0,3

Вітаміни, мг/100г:

C

-

60,0

70,0

16,0

5,00

6,00

0, 20

0,70

10,0

0,8

0,5

2,8

0,6

-

-

-

0

-

-

B₁

-

0,04

0,12

0,03

0,06

0,06

-

0,03

0,03

0,02

0,3

0,03

0,03

0,12

0,49

0,16

0,2

0,2

0,15

B₂

-

0,03

0,07

0,02

0,07

0,03

0,10

0,17

0,15

0,10

0,05

0,38

0, 20

0,06

0,11

0,1

0,1

0,4

0,22

A

0,006

-

0,02

-

9,00

-

0,45

0,02

0,02

0,23

0,1

0,2

0,06

-

-

-

0

1,2

0,01

Амінокислоти, мг/100г:

валін

27,0

35

120

12

43

17

130

136

190

150

340

1400

160

450

580

330

270

770

672

ізолейцин

21,0

22

90

13

35

5

87

160

190

140

700

1150

180

460

500

300

200

600

547

лейцин

30,0

20

130

19

44

12

236

280

325

220

1300

1800

320

490

780

560

350

1000

913

лізин

26,0

36

135

18

38

13

142

230

260

170

1000

1750

220

300

420

170

180

900

945

метіонін

6,0

13

30

3

10

10

24

80

90

50

480

865

66

120

140

120

60

420

177

треонін

21,0

13

100

11

30

50

148

110

150

100

800

1050

145

210

350

220

175

600

529

триптофан

5,0

6

30

3

10

2

133

45

50

30

200

800

35

100

160

80

70

200

151

фенілаланін

17,0

27

100

9

30

12

130

140

175

106

760

1300

156

460

550

400

300

650

508

цистин

-

9

-

5

-

15

-

-

-

-

-

-

-

170

230

-

-

-

79

цистин + цистеїн

7,0

-

25

-

12

-

35

40

33

20

40

300

20

-

-

200

130

300

-

Показники кількості енергії, яка утворюється при повному окисненні основних харчових речовин:

1 г жиру - 37,7 кДж

1 г білка - 16,7 кДж

1 г вуглеводів - 15,7 кДж

Енергетичну цінність розраховують за формулою

ЕЦ = М_ж 37,7 + М_б 16,7 + М_в 15,7, (6.1)

де М_ж, М_б, М_в - масова частка жирів, білків, вуглеводів у продукті (%).

Хімічний склад хліба житнього: білків - 5,5%; жирів - 1,0 %; вуглеводів - 41,0% (табл.6.2).

ЕЦ (хліба житнього) = 1,0 37,7 + 5,5 16,7 + 41,0 15,7 = 773,2 кДж/100 г продукту.

3.2 Визначення харчової цінності (інтегрального скору) продукту).

Харчову цінність продукту розраховують на його масу, яка відповідає 1255 кДж. Спочатку визначають енергетичну цінність продукту (6.1), потім його масу, яка відповідає 1255 кДж (10% добових затрат енергії), і розраховують показник ступеня задоволення добової потреби в кожному компоненті (СЗДП) за формулою

(6.2)

де СЗДП - ступінь задоволення добової потреби у кожному компоненті, %;

М_КП - вміст компонента в масі продукту відповідно 10% добових енерговитрат, г;

М_ДПК - добова потреба у компоненті відповідно формулі збалансованого харчування, г (табл.6.1).

Розрахунок маси продукту, який відповідає 10% добових енерговитрат (1255 кДж):

ЕЦ 100 г хліба житнього - 773,2 кДж, Х г хліба житнього - 1255 кДж

,

де Х - добова норма хліба житнього, г

Розрахунок маси харчових компонентів у 162,3 г хліба житнього.

Білок

100 г хліба житнього містить5,5 г білка

162,3 г 8,93 г білка

Жир

100 г хліба житнього містить1,0 г жира

162,3 г 1,62 г білка

Вуглеводи

100 г хліба житнього містить41,0 г вуглеводів

162,3 66,54 г вуглеводів

Далі розрахунок ведуть по кожному компоненту і результати вносять у табл.6.3.

Таблиця 6.3 - Результати розрахунку ступеня задоволення добової потреби відповідно формулі збалансованого харчування (на прикладі хліба житнього)

Харчові речовини	Вміст харчових речовин	Денна потреба компонента	СЗДП
	в 100 г хліба житнього	в 154,1 г хліба житнього
Білки, г	5,5	8,48	80	10
Жири, г	1,0	1,54	80	2
Вуглеводи, г
крохмаль	41,0	63,1	400	16
Мінеральні речовини, мг
натрій	570,0	878,37	5000	17
калій	230,0	354,43	4000	8
кальцій	20,0	30,89	1000	3
магній	60,0	92,46	500	18
фосфор	170,0	261,97	1000	26
залізо	0,4	0,62	15	4
Вітамін, мг
С	0,0	0,0	50,0	0
В1	0,2	0,30	2,0	15
В2	0,1	0,15	2,0	7
А	0,0	0,0	2,0	0
Незамінні амінокислоти, мг
валін	270,0	416,10	3000	13
лейцин	350,0	539,35	5000	10
ізолейцин	200,0	308, 20	3000	10
триптофан	70,0	107,87	1000	10
треонін	175,0	269,68	4000	6
лізин	180,0	277,38	4000	6
метіонін	60,0	92,46	3000	3
фенілаланін	300,0	462,30	3000	15
цистеїн+цистин	130,0	200,33

Розрахунок показника СЗДП по кожному харчовому компоненту

,

де 80 - добова потреба організму людини у білку, г (табл.6.1).

де 80 - добова потреба організму в жирі, г (табл.6.1).

СПЗД_{вуглеводів (крохмаль)}

де 400 - добова потреба організму в крохмалі, г (табл.6.1).

3.3 Визначення біологічної цінності (БЦ) білків продукту

Для визначення біологічної цінності (БЦ) білків продукту використовують метод порівняння амінокислотного складу білків досліджуваного продукту з "ідеальним білком" (амінокислотний скор). Для розрахунку амінокислотного скору (АС) порівнюють вміст кожної незамінної амінокислоти (НЗА) в певному продукті з її вмістом в "ідеальному" білку.

, (6.3)

де А_Х - масова частка НЗА в продукті, мг/1г білка;

А - масова частка НЗА в "ідеальному" білку, мг/1г білка (табл.6.4).

Розрахунок показника А_Х ведуть за формулою:

, (6.4)

де - m_нза - масова частка НЗА в продукті, мг/100г;

m_{б -} масова частка білка в продукті, мг/100г.

Приклад: визначити А_х и АС для валіну (хліб житній)

мг/100г,

,

де 270 - вміст валіну в хлібі житньому (табл.6.2);

5,5 - вміст білка в продукті (табл.6.2).

Результати розрахунків А_Х и АС по кожній НЗА вносять в табл.6.4.

3.4 Складання добового раціону харчування

На підставі визначення харчової та енергетичної цінності різних продуктів скласти добовий раціон із 10 основних продуктів ("споживчий кошик"), провести його аналіз щодо відповідності основним принципам збалансованого харчування, зробити висновок (табл.6.5)

Таблиця 6.4 - Результати розрахунку амінокислотного скору продукту

Амінокислоти	Масова частка, мг/1 г білка	АС, %
	в "ідеальному" білку	в досліджуваному білку, АХ	білка досліджуваного продукту
Ізолейцин	40	36,4	91,0
Лейцин	70	63,6	90,0
Лізин	55	32,7	59,5
Метіонін + цистин	35	10,9	31,1
Фенілаланін+тирозин	60	54,5	90,8
Триптофан	10	12,7	127,0
Валін	50	49,1	98,2
Треонін	40	31,8	79,5

Таблиця 6.5 - Склад добового раціону та його характеристика

№	Назва продукту	Енерг. цінність 100г, кДж	Маса продукту, г	Білки	Жири	Вуглеводи
				г	СЗДП	г	СЗДП	г	СЗДП
1	Хліб житній	814	154,1	8,9	11,0	1,62	2,0	66,5	16,6
2	Виноград	319	391,0	2,3	2,9	0,0	0,0	69,7	15,4
3	Апельсин	187	670,9	6,0	7,5	0,0	0,0	69,0	15,3
4	Сметана	1222	102,6	2,4	3,0	30,7	38,4	3,1	4,1
5	Огірок	80	1566,0	12,5	15,6	0,0	0,0	62,9	13,9
6	Кисломолочний сир жирний	912	137,5	19,3	24,0	24,8	31,0	0,0	0,0
7	Яйця	827	151,7	19,2	24,1	16,7	20,9	18,2	4,0
8	Крупа перлова	1333	94,0	8,7	10,9	1,1	1,3	63,9	15,9
9	Морква	191	654,7	8,5	10,6	1,9	2,4	62,2	13,8
10	Кефір	239	524,6	3,0	3,8	3,2	4,0	4,1	5,5
				91,0	114,0	79,9	100,0	415,7	103,7

Висновок:

4. Індивідуальне завдання

Розрахувати енергетичну, харчову та біологічну цінність певного продукту відповідно до завдання викладача. Скласти добовий раціоні з різних продуктів та провести його аналіз.

5. Контрольні питання

1. В чому суть теорії збалансованого (раціонального) харчування?

2. Добова потреба організму людини в основних харчових речовинах.

3. Що таке теоретична та реальна (практична) енергетична цінність?

4. Як розраховується енергетична цінність продуктів?

5. Інтегральний скор та його значення при визначенні харчової цінності продовольчих товарів.

6. Показник біологічної цінності продуктів та його визначення.

7. На які процеси витрачається енергія, яку людина одержує з продуктами харчування?

Література: [1 с.72-87; 2 с.101-108; 3 с.158 - 165; 13]

Лабораторна робота № 7. Штрихове кодування продукції

1. Мета роботи

1. Ознайомитися із структурою та видами штрихових кодів.

2. Провести аналіз штрихових кодів різних груп харчових продуктів та визначення контрольної цифри

2. Загальні положення

2.1 Стандарти України для системи штрихового кодування

Рішення щодо створення стандартів та впровадження в практику штрихового кодування в Україні прийнято постановами Кабінету Міністрів України № 180 від 11 березня 1993 року та № 326 від 4 травня 1993 року. Потім 30 жовтня 1994 року Європейська Асоціація (ЕА Iпternational) прийняла Україну в її члени, присвоївши їй товарну нумерацію “ЕАN - Україна”, а в грудні 1994 року Кабінет міністрів прийняв постанову “Про Асоціацію товарної нумерації України “ЕАN - Україна”.

Ця програма включала розроблення необхідних державних стандартів України для системи штрихового кодування, технічних і програмних засобів нанесення штрихових кодів, науково-технічної документації тощо. Держстандарт України прийняв такі стандарти щодо штрихового кодування продукції:

ДСТУ 3144-95 "Штрихове кодування. Терміни та визначення".

ДСТУ 3145-95 "Штрихове кодування. Загальні вимоги".

ДСТУ 3146-95 "Штрихове кодування. Маркування об'єкта ідентифікації, штрихові кодові позначення ЕАN".

ДСТУ 3148-95 "Штрихове кодування. Система електронного обліку документів на постачання продукції".

Вимоги вказаних стандартів є обов'язковими в усіх видах НД, довідкової, навчальної, методичної літератури, всіх підприємств, установ та організацій, що чинні в Україні, незалежно від форм власності.

2.2 Види штрихових кодів

Залежно від структури штрихові коди поділяють на: цифрові, літерно-цифрові, дискретні, безперервні, двонапрямні, одновимірні, контролепридатні, з фіксованою довжиною коду, із змінною довжиною коду, з різною інформативною щільністю тощо.

Серед найпоширеніших в економічно розвинених країнах є штрихові коди ЕАN (European Article Number).

В Україні рекомендується використовувати такі коди: ЕАN - 13, ЕАN - 8, код 39, код 128.

Згідно ДСТУ 3144-95 для штрихового кодування встановлені такі терміни та визначення:

- штриховий код - це комбінація послідовно розміщених паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розміщення яких встановлено певними правилами;

- штрихове кодування - подання даних за допомогою штрихового коду;

- штрихова позначка - це сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, побудована за певними правилами для автоматичної ідентифікації одиниць обліку;

- проміжок штрихового коду - це елемент штрихового коду, що є частиною поверхні, розміщеної між двома прилеглими штрихами;

- роздільний проміжок штрихового коду - це проміжок між останнім штрихом знака і першим штрихом наступного знаку дискретного штрихового коду.

Дискретним називають штриховий код, в якому знаки відокремлені роздільними проміжками, а безперервним - знак, в якому немає роздільних проміжків. Одновимірним називають штриховий код, знаки якого розміщені на поверхні відповідно до заданої структури. Контролепридатним називають штриховий код, структура якого дає змогу виявляти помилки зчитування

З 01.01.2000 р. всі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, повинні маркуватися штрих-кодами - тринадцяти або восьмирозрядними. Восьмирозрядні присвоюються тільки у виняткових випадках для малих товарів, поверхня упаковки яких не перевищує 40 см ².

2.3 Структура штрих-коду

Штриховий код ЕАN є безперервним, має фіксовану довжину та високу щільність запису.

Штрих-код ЕАN - 13 містить таку інформацію:

- префікс (перші 2 або 3 цифри), позначають країну виробника продукції;

- реєстраційний номер підприємства (наступні 4-5 цифр);

- товарний код, який присвоюється продукції з урахуванням вимог ЕАN (5 цифр);

- контрольна цифра (остання 13-я цифра); служить для того, щоб після зчитування коду апарат міг переконатися,що він зрозумів все правильно.

Будь-які зміни, що вносяться в товар, вимагають перекодування і встановлення нового штрихового коду, а тільки зміна вартості товару не призводить до зміни коду. Таким чином, кодове слово у версії ЕАN - 13 містить 12 інформаційних знаків і контрольний знак.

Структура кодового слова коду ЕАN - 13:

ХХХ	ХХХХ	ХХХХХ	Х
Код країни походження товару	Код фірми-виробника товару	Код (артикул) товару	Контрольний знак товару

Таблиця 7.1-Форма коду ЕАN - 13

Префікс коду	Код підприємства і код товару	Контрольний знак
13	12	11	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1
х	х	х	х	х	х	х	х	х	х	х	х	х

Кожна країна має свій префікс. Наприклад, США, Канада - 00-09, Мексика - 750, Аргентина - 779, Бразилія - 789, Німеччина - 400-440, Великобританія, Ірландія - 50, Данія - 57, Фінляндія - 64, Туреччина - 869, Австрія - 90-91, Норвегія - 70, Угорщина - 599, Греція - 520, Китай - 690, Японія - 45-49, Україна - 482, Польща - 590, Росія - 460-469.

Частину коду, яка відображає країну (префікс), встановлює Міжнародна асоціація по кодуванню виробів.

Частину коду, що характеризує підприємство виробника, присвоює відповідна національна асоціація. В Україні ці функції виконує асоціація "СКАНА".

Частину коду, яка інформує про товар, присвоює асоціація товарної нумерації "ЕАН-Україна", створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 860.

Контрольна цифра кодів ЕАN - 13 та ЕАN - 8 розраховується так:

1) нумерація позицій здійснюється справа наліво (тобто контрольна цифра є на першій позиції);

2) починаючи з позиції 2, скласти через одну всі значення цифр (парні позиції);

3) помножити результат етапу 2 на 3;

4) скласти всі значення цифр, що залишились, починаючи з позиції 3 (непарні позиції);

5) скласти результати етапу 3 та етапу 4;

6) контрольною цифрою буде найменше число, яке необхідно додати до результату етапу 5, щоб отримати число, кратне 10.

Наприклад: код товару має значення 482987654321К.

За наведеною процедурою визначимо значення К:

1) 1 + 3 + 5 + 7 + 9 + 8 = 33

2) 33 х 3 = 99

3) 2 + 4 +6 + 8 + 2 + 4 = 26

4) 99 + 26 = 125

5) 125 + К = 130

К = 130 - 125 = 5

Повний код буде таким:

4829876543215

Система кодування розроблена таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці світу, має свій власний неповторний код і не може бути сплутаний ні з яким іншим. Міжнародний товарний ЕАN присвоюється продукції Асоціацією товарної нумерації відповідно до рекомендацій Міжнародної асоціації товарної нумерації і державних стандартів України.

3. Індивідуальне завдання

Студент повинен самостійно ознайомитися та проаналізувати штрихові коди на харчові продукти, розібрати їх структуру, розрахувати контрольну цифру, оформити отримані дані у вигляді таблиці.

4. Контрольні питання

1. Назвіть стандарти, які діють стосовно системи штрихового кодування

2. Що таке штриховий код?

3. Як поділяють штрихові коди залежно від структури?

4. Структура штрих-коду ЕАN - 13.

5. Яка послідовність розрахунку контрольної цифри коду?

Література: [2 с.157-160; 5 с.21-26; 6 с.21-24; 7 с.75-7]

Лабораторна робота № 8. Асортимент товарів

1. Мета роботи

1. Ознайомитися з показниками асортименту товарів

2. Ознайомитись з методикою розрахунку асортименту товарів

2. Загальні положення

Асортиментом називають певну сукупність товарів, які об'єднують за окремими ознаками (призначення, сировина, розмір, спосіб виробництва)

Властивість асортименту - специфічна особливість асортименту, що проявляється при його формуванні.

Показник асортименту - кількісне вираження властивостей асортименту, при цьому виміру підлягає кількість видів і найменувань товарів.

Асортимент товарів характеризується широтою, глибиною, повнотою, новизною, стійкістю, структурою.

1. Широта асортиментів (Ш) - кількість видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп.

За базову широту може бути прийнята кількість видів, різновидів і найменувань товарів, регламентована нормативними або технічними документами (стандартами, прейскурантами каталогами й т.п.), або максимально можлива.

(8.1)

Коефіцієнт широти (К_ш) виражається як відношення дійсної широти до базової.

Широта може служити непрямим показником насиченості ринку товарами: чим більша широта, тим більша насиченість. Широта виступає як один із критеріїв конкурентоспроможності підприємств (чим більше К_ш тим конкурентоспроможне підприємство).

2. Повнота асортиментів (П) - це здатність сукупності товарів однорідної групи задовольнити максимальні потреби споживачів. Повнота асортименту характеризується, як і широта, дійсною повнотою, базовою повнотою і коефіцієнтом повноти.

Коефіцієнт повноти (К_п) - відношення дійсного показника повноти асортименту до базового.

(8.2)

Наприклад, в асортиментах магазину є сири Швейцарський, Голландський, Російський, Едемський, Сулугуні, Рокфор. Перші чотири найменування відносяться до групи твердих сичугових сирів. Тому дійсний показник для групи твердих сичугових сирів буде дорівнювати 4. В українських стандартах передбачено 20 найменувань таких сирів, ще п'ять найменувань надходить по імпорту. Отже, базовий показник повноти становить 25, а коефіцієнт повноти - 16 % (4/25=0,16).

Чим більша повнота асортиментів, тем вища імовірність того, що споживчий попит на товари певної групи буде вдоволений, тобто задоволені різноманітні потреби, обумовлені різними смаками, звичками й іншими факторами.

Надмірне збільшення повноти асортиментів також може ускладнити вибір споживача, тому повнота повинна бути раціональною.

3. Стійкість асортиментів (В) - здатність набору товарів задовольняти попит на одні і ті ж товари. Особливістю таких товарів є наявність стійкого попиту на них.

Коефіцієнт стійкості (К_с) - відношення кількості видів, різновидів і найменувань товарів, що користуються стійким попитом у споживачів (В), до загальної кількості видів, різновидів і найменувань товарів тих же однорідних груп.

(8.3)

Наприклад, стійким попитом користуються п'ять найменувань сиру з 25 (приклад див. вище). Отже, коефіцієнт стійкості складає 20 % (5/25=0,2).

Виявлення товарів, що користуються стійким попитом, вимагає маркетингових досліджень методами спостереження й аналізу документальних даних про надходження і реалізацію різних товарів.

Споживачі товарів стійкого асортименту можуть бути охарактеризовані як "консерватори в смаках і звичках". Оцінивши певне найменування товару, вони довго не міняють свої переваги. Виробники й продавці найчастіше намагаються розширити кількість товарів, що користуються стійким попитом. Однак слід мати на увазі, що смаки й звички згодом змінюються.

4. Новизна (відновлення) асортиментів (Н) - це здатність певної сукупності товарів задовольняти потреби споживачів за рахунок нових товарів.

Новизна асортименту характеризується дійсним оновленням (Н) і ступенем оновлення (К_н). Ступінь оновлення визначається відношенням кількості нових товарів до загальної кількості найменувань товарів (або дійсній широті), що є на підприємстві.

(8.4)

Причинами, що спонукують виробника й продавця оновляти асортимент, є: заміна товарів, що морально застаріли, не користуються попитом; розробка нових товарів поліпшеної якості з метою стимулювання їх покупки споживачем; проектування й розробка нових товарів, що не мали раніше аналогів; розширення асортименту за рахунок збільшення повноти для створення конкурентних переваг організації.

Споживачами нових товарів є так звані "новатори", потреби яких часто міняються через бажання відчути новизну об'єктів. Найчастіше нові товари задовольняють не стільки фізіологічні, скільки психологічні й соціальні потреби.

Так, покупець нової престижної марки автомобіля, що має автомобіль старої моделі, який придатний для використання як транспортний засіб, задовольняє в першу чергу соціальні потреби.

Слід мати на увазі, що постійне й підвищене відновлення асортиментів для виробника й продавця пов'язане з певними витратами й ризиком, що можуть не виправдатися, наприклад, новий товар може не користуватися попитом. Тому відновлення асортиментів також повинно бути раціональним.

5. Структура асортименту (С) характеризується часткою товарних груп, підгруп, видів і різновидів товарів у загальному обсязі товарів або товарообороту.

Показники структури асортименту можуть виражатися в натуральних і грошових одиницях. Вони розраховуються як відношення кількості окремих товарів до сумарної кількості всіх товарів (S), що входять до асортименту.

, (8.5)

С_i - відносний показник структури окремих товарів (i);

А_{i -} кількість окремого (-i того) товару в натуральних або грошових одиницях;

Si - сумарна кількість усіх товарів, що є в наявності в натуральних або грошових одиницях.

Структура асортименту, розрахована в натуральних одиницях, відрізняється від структури того ж асортименту у грошових одиницях. Приклад розрахунку структури асортименту наведений у табл.8.1.

Таблиця 8.1-Приклад структури асортименту тканини

Вид тканин	Кількість тканин, м	Ціна тканин, грн. за 1 м	Відносні показники структури асортименту (%), у одиницях
			натуральних	грошових
Бавовняні	200	5	28,6 (200/700)	11,1 (1000/9000)
Вовняні	100	25	14,3 (100/700)	27,8 (2500/9000)
Лляні	100	10	14,3 (100/700)	11,1 (1000/9000)
Синтетичні	300	15	42,8 (300/700)	50,0 (4500/9000)
РАЗОМ	700		100	100

Як видно з табл.8.1, питома вага бавовняних тканин у натуральних одиницях в 2,5 рази вища, ніж у грошових.

При регулюванні структури асортименту слід враховувати економічні вигоди підприємства у випадку переваги дорогих або дешевих товарів, окупність витрат на їхню доставку, зберігання й реалізацію, а також платоспроможність сегмента споживачів, на який орієнтується торговельна організація.

Вибір показників структури асортиментів у натуральних або грошових одиницях визначається аналітичними цілями. Якщо необхідно визначити потребу в складських площах, а також площі для викладення товарів, то аналізують структуру асортиментів у натуральному вираженні. При аналізі прибутковості окремих видів товарів враховують структуру асортименту у грошових одиницях вираження.

6. Асортиментний мінімум (перелік) - мінімально допустима кількість видів товарів повсякденного попиту, що визначають профіль роздрібної торговельної організації.

Асортиментний перелік затверджується органами місцевого самоврядування. Він включає два-три види товарів повсякденного попиту з кожної групи, що визначають профіль торговельної організації. Недотримання його вважається порушенням правил торгівлі.

7. Раціональність асортиментів (Р) - це здатність певної сукупності товарів максимально задовольняти реально обґрунтовані потреби різних сегментів споживачів.

Коефіцієнт раціональності - це середньозважене значення показника з урахуванням реальних значень показників широти, глибини, стійкості та новизни, помножених на відповідні коефіцієнти вагомості.

, (8.6)

де К_ш, К_г, К_с, К_н - коефіцієнти широти, повноти, стійкості та новизни;

в_ш, в_г, в_с, в_н - коефіцієнти вагомості показників широти, повноти, стійкості та новизни асортименту, причому дані коефіцієнти в сумі дорівнюють 1.

Коефіцієнти вагомості визначаються експертним шляхом, вони характеризують частку відповідного показника при формуванні споживчих переваг, що впливають на збут товарів. Практичне використання цієї формули ускладнюється тим, що не існує загальних для всіх або для окремих груп товарів коефіцієнтів вагомості. Вони індивідуальні для кожного товару.

8. Гармонійність асортиментів - це властивість сукупності товарів різних груп, яка характеризує ступінь їх близькості щодо забезпечення раціонального товаропросування, реалізації та використання.

Гармонійність забезпечує якісну характеристику асортименту і не вимірюється кількісно, внаслідок чого ця властивість носить описовий характер.

Прагнення до гармонійності при формуванні асортиментів виражається в спеціалізації магазину або окремих його секцій. До переваг гармонійного асортименту слід віднести найменші витрати виробника й продавця на доставку, зберігання, реалізацію, а для споживача - на пошук і придбання товарів, близьких за призначенням або котрі доповнюють один одного.

Наприклад, у магазинах типу "Усе для дачі", "Усе для будинку" і т.п. покупець може знайти необхідні товари цільового призначення.

Завдання №1

У магазині "Чібіс" загальна кількість найменувань товарів різнорідних груп становить 3100 (у т. ч.20 найменувань хлібобулочних виробів), а в магазині "Пенсіонер" - 2900 (у т. ч.30 найменувань хлібобулочних виробів). Максимально можлива кількість найменувань товарів становить 4900 (у т. ч.25 найменувань хлібобулочних виробів для магазину "Чібіс", і 32 для "Пенсіонер").

Необхідно розрахувати К_ш і К_п; на підставі отриманих коефіцієнтів визначити, який з магазинів більш конкурентоспроможний, і в якому з них найбільш повно задовольняється попит на хлібобулочні вироби.

Завдання №2

У магазині "Європа" у продажу налічується близько 35 найменувань лікеро-горілчаних виробів (К_п=70%). Стійким попитом користуються 7 найменувань лікеро-горілчаних виробів. Максимально можлива кількість найменувань товарів за прайс - листом становить 525 (К_ш=80 %). Кількість нових товарів за минулий місяць склало 18.

Необхідно розрахувати К_с, К_н, К_р, за умови що в_ш=0,35; в_п=0, 20; в_с=0,30.

Завдання №3

В асортиментах хлібобулочного магазину в наявності є 35 найменувань товарів, у т. ч.6 видів хліба однорідної групи.14 видів мають здатність постійно задовольняти стійкий попит покупців. Протягом місяця в асортименті магазину з'явилося 7 видів нових продуктів. Розрахувати коефіцієнт раціональності й ступінь відновлення асортиментів, якщо Ш_б=100; П_б=20; К_шв_ш=0,3; К_пв_п=0,2; К_св_с=0,2; К_нв_н =0,3.

Завдання №4

У кондитерському магазині в асортиментах товарів є 20 найменувань шоколадних цукерок за середньою ціною 59 гривень, 35 найменувань карамелі за середньою ціною 39,5 гривень; 3 види мармеладу за ціною 41 гривна і 5 видів драже за середньою ціною 30 гривень. Визначити структуру асортименту цукерок у натуральних і грошових одиницях.

Завдання №5

В асортименті магазину є сири - Швейцарський, Голландський, Російський, Едемський, Рокфор, Чеддер, Віола.

Перші 4 найменування відносяться до групи твердих сичугових сирів. У російських стандартах передбачено 20 найменувань таких сирів, ще 5 найменувань надходить по імпорту. Розрахувати коефіцієнт повноти асортименту твердих сичугових сирів.

8. Контрольні питання

1. Дайте визначення асортименту?

2. Дайте визначення широти асортименту. Чим відрізняється дійсна й базова широта?

3. Дайте визначення повноти асортименту. Чим відрізняється дійсна й базова повнота.

4. Дайте визначення стійкості асортименту, коефіцієнта стійкості.

6. Дайте визначення новизни асортименту, коефіцієнта новизни.

7. Дайте визначення структура, раціональності асортименту.

Література: [1, 2]

Список літератури

1. Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К. та ін. Теоретичні основи товарознавства: Навчальний посібник. - К.: НМЦ “Укоопосвіт”, 2000. - 336с.

2. Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства. Навчальний посібник. - ЦНЛ, 2003. - 227с.

3. Колесник А.А., Елизарова Л.Г. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров. - М.: Экономика, 1985. - 296с.

4. Власова.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2006. - 208с.

5. Титаренко Л.Д., Павлова В.А. Малигіна В.Д. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2006.

6. - 192с.

7. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 2003. - 358с.

8. Кисляк Н.Н.К., Пугачовський Г.Ф. Теоретичні основи товарознавства. Опорний конспект лекцій. - К.: Київ. Нац. Торг. Екон. Ун-т, 2002. - 84с

9. Орлова Н.Я. Теоретичні основи товарознавства (розділ “Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів”). Опорний конспект лекцій - К.: Київ Нац. Торг. Екон. Ун-т, 2004. - 184с.

10. Товарознавство продовольчих товарів (лабораторний практикум): Навч. посіб. / Є.В. Тищенко, Г.Б. Рудавська, М.П. Орлов та ін. - К.: Київ держ. торг-екон. ун-т, 2000. - 411с.

11. Исследование продовольственных товаров / Л.А. Боровикова, А.И. Гримм, А.Л. Дорофева и др. - М.: Экономика, 1980. - 336с.

12. ДСТУ3993-2000. Товарознавство. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 2000.

13. Справочник товароведа продовольственных товаров. - М.: Экономика, 1990. Т.1.

14. Химический состав пищевых продуктов. В 3-х т. Справочные таблицы содержание основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов. / Под ред. И.М. Скурихина и М.Н. Волгарева - М.: Агропромиздат, 1987-1989.

15. Стандарти на продовольчі та непродовольчі товари.

Размещено на Allbest.ru