Товарна структура та вартісні показники імпорту цитрусових плодів

Таблиця 2.3 Теплопровідність, температуропровідність та щільність окремих видів цитрусових

Вид продукту	Теплопро-відність, мІ/К	Температу-ропровід-ність, мІ/с	Щільність, кг/мІ
Апельсин	5,876	1,514	0,97/3	1,04/3
Лимон	4,846	1,216	1,01/4	1,03/4
Мандарин	5,4	1,133	1,13/8	1,03/3

Твердість цитрусових плодів

Твердість або опір плодів при продавленні може служити міркою ступені зрілості плодів.

Механічні методи визначення зрілості плодів по їх твердості приміняють з 1917р. До цього зрілість плодів визначали по зовнішньому вигляді і шляхом натиску пальцем на тканину плоду. В теперішній час мається ряд приборів для визначення твердості плодів.

Визначення твердості плодів являється об'єктивним показником зрілості і тому ми винні цікавити як плодоводів, так і товарознавців і робітників плодосховищ.

Установка з'ємної зрілості плодів шляхом визначення твердості. Потрібно мати на увазі, що кожен помологічний сорт в різних районах може мати свої особливості, а через це необхідно визначити різноманітні шкали твердості для одного і того ж сорту, але для різних місцевостей.

Існує декілька методів визначення твердості плодів. Охарактеризуємо визначення твердості плодів за допомогою апарату з голкою. В штативі апарату є два отвори, через які свободно проходить пустотілий алюмінієвий стержень, на якому зверху алюмінієвий кружок; знизу в стержень вставлена тупа голка (діаметром 0,5мм). Під голку кладуть досліджуваний плід, а на кружок кладуть грамові різновіси, поки голка не ввійде в плід. Твердість виражається числом грамів, необхідних для того, щоб голка увійшла в плід. Вага стержня з кругом і голкою у нашому апараті була 5г; ця вага повинна була б додана до маси різновісів. Визначення проводять окремо для плодів з шкіркою і для м'кості плодів.

Також існують методи визначення твердості: тиском, прибором "Солгірка", ртутним приладом, прибором Н.І. Гаєвського і проф. Кулемона Н.І.

Калорійність плодів цитрусових

Вуглеводи і жири в організмі людини окисляються у вуглекислий газ і воду, виділяючи при цьому теплову енергію, яка використовується організмом.

Знаючи скільки в середньому при згоранні жирів, білків і вуглеводів виділяється калорій. І користуючись цими коефіцієнтами і знаючи хімічний склад плодів, можна врахувати їх калорійність, тобто, визначити, яку кількість тепла виділяють плоди при засвоєнні нашим організмам.[30]

При цьому необхідно приймати до уваги засвоєність вуглеводів, жирів і білків засвоєність в % у цитрусових: вуглеводів до, (жирів 85 у інших фруктів): 70 білків.

Знаючи все це, калорії на 1кг. апельсинів 365, лимонів - 2,30 кал.[8]

При вирахуванні калорійності продукту з початку визначається по хімічному аналізі, яке число грамів на 1кг засвоєного кількості вуглеводів, білків і жирів, отримані таким чином величини перемножують на число калорій, даваємих одним грамом.

Таким шляхом встановлюють калорійність чистого продукту, але для визначення калорійності риночного продукту потрібно з калорійності чистого продукту скинути деякий відсоток відкидів.[30]

2.3 Зміна якості цитрусових плодів залежності від тривалості зберігання

Збереження якості цитрусових плодів на всіх стадіях їхнього виробництва, збору, транспортування і зберігання дозволить значно збільшити воловий збір, а також поліпшити забезпечення плодами населення.

Поряд із заходами, спрямованими на підвищення урожайності і поліпшення якості цитрусових плодів, питання збереження їх в одним із важливим і складним у нашому субтропічному господарстві.

Під час зберігання в плодах активно продовжуються фізико - біохімічні процеси. Пізнання природи цих процесів, оволодіння методами їх регулювання дозволять не тільки докорінно удосконалити існуючі методи зберігання, але і розробити нові, ще більш ефективні, використовуючи широкий арсенал хімічних і фізичних засобів. [13]

Цілісність плодів залежить від умов зберігання, при цьому варто виконувати такі вимоги: а) знизити інтенсивність біохімічних процесів обміну речовин до мінімального рівня, проте не настільки, щоб викликати фізіологічні розлади; б) максимально обмежити випаровування вологи із плодів; в) усунути розвиток фітопаточенних мікроорганізмів.

Основними зовнішніми умовами зберігання плодів являються: температура, вологість і склад газового середовища. [18]

Метою досліджень являлось виявлення оптимального режиму зберігання цитрусових плодів. Для дослідів використовували плоди мандарина Уншіу, апельсина Вашингтон - навель і лимона Грузинського.

Плоди цитрусових зберігалися в камерах штучного клімату Сухумської філії ВНПО почало і субтропічним культурам при слідуючи температурах: 10-12?С (контроль, 7-8?С, 5-6?С, 3-4?С). Відносна вологість повітря в приміщенні для усіх варіантів досліду становила 85-90%.

Плоди цитрусових краще зберігаються при температурі вище 0?С. Вони чутливі до низьких температур, тому при різких коливаннях температури при зберіганні, а також при наближенні температури зберігання до 0?С було відмічено збільшення фізіологічних захворювань плодів. При температурі нище 0?С цитрусові плоди замерзають так, плоди мандарина замерзають при температурі від - 1,1?С до 2,4?С; апельсина - від 1,4?С до 2,4?С; лимона від 1,3?С до 2,0?С.

Результати зберігання плодів, як живих об'єктів визначаються в першу чергу їх біологічних особливостями.

Дані таблиці 2.3 показують, що плоди мандарина на 30-тий день зберігання пошкоджуються від 7,3 до 8,6% в залежності від температурного режиму зберігання. Зі збільшенням тривалості зберігання збереженість плодів мандарину знижується. При температурі від 9-4?С відсоток пошкоджуваності плодів мандарина найменший, у порівнянні з іншими температурними режимами зберігання.

Плоди апельсина Вашингтон - навель на 30-тий день зберігання пошкодились в контрольному вартості на 1%, зі зниженням температури зберігання, збереженість плодів апельсина підвищується.

Плоди лимона Грузинського пошкоджуються при температурі 10-12?С на 30-тий день зберігання на 0,6%. При пониженні температури до 5-6?С плоди лимона починають пошкоджуватись на 90-тий день зберігання, при подальшому зниженні температури - на 60-тий день. (таблиця 2.4) [18]

Таким чином для кращого зберігання цитрусових плодів необхідні певні умови: для мандаринів температура 3-4?С, апельсинів 7-8?С, лимонів7-8?С при відносній вологості повітря в приміщенні в межах 85-90%.

У відділених від рослин плодах порушується природний хід процесів обміну, усі процеси обміну можуть відбуватися тільки за рахунок тих речовин, що накопичились в них до збирання. Тому при зберіганні свіжих плодів однією з найважливіших задач являються максимальне уповільнення в них процесів дихання і всіх інших життєвих процесів.

В таблицях 2.5 - 2.7 приведені дані про зміни хімічного складу плодів мандарина, апельсина і лимона при різних температурах зберігання.

В плодах цитрусових витрачається значно менше органічних речовин у порівнянні з водою, що випаровується, тому до кінця зберігання частка сухих речовин у них зростає. Проте подібне зростання їх є відносним і це варто враховувати при вивченні органічних речовин в плодах, що зберігаються.

З перетворенням органічних кислот пов'язані всі ломки обміну речовин у живій клітині. Кислоти більш, ніж будь-які інші сполуки визначають характерний для плодів смак. У процесі зберігання в плодах цитрусових загальна кислотність зменшується, знижується і вміст вітаміну С.

Вуглеводи цитрусових плодів представлені головним чином глюкозою, фруктозою і сахарозою. У зрілих плодах цитрусових крохмаль практично відсутній, тому, що в міру дозрівання плодів він піддається ферментативному оцукрюванню і поступово зникає.

Таблиця 2.4 Вплив температурі зберігання на збереженість цитрусових плодів (пошкодження плодів в %, середнє за 5 років). [18]

Температура, С	Вид цитрусових плодів	30 дн.	60дн.	90дн.	120дн.	150дн.	180дн.	210дн.	240дн.
10-12 (контроль)	Мандарин Апельсин Лимон	8.6 1.0 0.6	24.3 8.6 1.3	39.0 23.0 3.7	28.1 32.6 9.4	-- 35.1 16.6	-- -- 26.4	-- -- 32.0	-- -- 10.0
7-8	Мандарин Апельсин Лимон	7.7 1.0 --	24.3 6.3 --	37.0 20.0 0.6	31.0 33.7 1.4	-- 39.0 4.0	-- -- 14.7	-- -- 25.3	-- -- 31.0
5-6	Мандарин Апельсин Лимон	7.5 0.6 --	23.4 5.0 --	36.0 13.2 0.8	33.1 23.0 2.5	-- 31.6 6.2	-- 26.6 16.1	-- -- 26.2	-- -- 33.2
3-4	Мандарин Апельсин Лимон	7.3 0.7 --	22.8 5.7 0.4	35.6 15.0 0.8	34.3 25.0 2.7	-- 35.0 10.0	-- 18.6 22.3	-- -- 27.3	-- -- 36.5

Таблиця 2.5 Вплив температури зберігання на зміни хімічного складу плодів апельсина Вашингтона - навель.[18]

Температура, С	Час проведення аналізу	К-сть % лим.к-ти	Віт С Мг%	Сума цукру %	Моноцукри %	Сахароза %	Сухі реч. %	Пектин %
10-12	До зберігання Після зберігання	2.67 2.01	66.87 60.45	7.50 6.54	3.64 4.11	3.86 3.43	17.96 18.66	1.60 1.49
7-8	До зберігання Після зберігання	2.54 1.99	67.83 61.40	7.98 7.20	3.60 4.04	4.38 3.16	18.46 18.95	1.53 1.48
5-6	До зберігання Після зберігання	2.66 2.46	67.12 61.88	7.86 7.26	3.60 3.91	4.26 3.31	18.44 18.75	1.54 1.49
3-4	До зберігання Після зберігання	2.41 2.12	66.87 60.45	7.58 6.90	3.57 3.93	4.01 2.97	18.33 18.67	1.55 1.50

Таблиця 2.6 Вплив температури зберігання на зміни хімічного складу плодів лимона Грузинського. [18]

Т-ра, С	Час проведення аналізу	К-сть %від лим.к- ти	Віт С, Мг%	Сума цук- ру%	Моно цук- ри%	Саха-роза %	Сухі реч. %	Пектин %
10-12	До зберігання Після зберігання	6.24 5.74	97.34 84.49	3.20 2.70	2.80 2.48	0.40 0.22	20.06 20.68	1.90 1.86
7-8	До зберігання Після зберігання	6.46 6.26	97.34 85.44	3.70 3.54	2.80 2.66	0.90 0.88	20.01 20.37	1.86 1.85
5-6	До зберігання Після зберігання	6.48 6.19	97.34 85.20	3.12 2.78	2.76 2.48	0.36 0.30	20.26 20.80	1.89 1.85
3-4	До зберігання Після зберігання	6.42 5.67	95.63 80.44	3.12 2.58	2.94 2.41	0.18 0.17	20.22 20.80	1.96 1.86

Вмістом і перетворенням вуглеводи пов'язані найважливіші властивості плодів - має, консистенція при зберіганні.

У плодах мандарина і апельсина з цитрусів переважає сахароза, а в плодах лимона - моносахароза. У процесі зберігання в першу чергу зменшується вміст сахарози, тому, що саме вона є речовиною, що бере участь в окисних перетвореннях в процесі дихання. Ряд дослідників вважають, що плоди, у тому числі і цитрусові, можуть зберігатися доти, поки в них не зникне сахароза.[17]

При зберіганні вміст моносахаридів у плодах мандарина й апельсина незначно зростає, а в плодах лимона Грузинського знижується; у плодах цитрусових спостерігаються також зменшення вмісту пектинових речовин.

Отримані результати дослідження показують, що при різних температурах режимах зберігання цитрусових плодів спостерігається загальна закономірність у вимірі їх хімічного складу, у запропонованих умовах зберігання відмічене незначне зменшення вмісту речовин, що визначають якість і споживчу цінність плодів. Оптимального температурного зберігання для плодів мандарина являється - 3-4?С, апельсина - 5-6?С, лимона Грузинського - 7-8?С (при відносній вологості повітря 85-90%).

Отже, в залежності від виду цитрусових умови зберігання плодів різні.[18]

2.4 Засоби запобігання розвитку хвороб при зберіганні плодів

До субтропічних плодів належить велика група цитрусових плодів, а також гранати, інжир, хурма, фейхоа. Особливістю як субтропічних так і тропічних культур є те, що їх слід зберігати після транспортування на дальній відстані, неодноразових перевантажень. Хоча існує правило, що на всьому шляху при перевезенні повинні створюватись такі ж температурно - вологисті умови як і при зберіганні в стаціонарних сховищах, але цього правила у більшості випадків не дотримуються. Крім того, якби не обережно поводились з плодами при транспортуванні, все одне вони будуть мати механічні травми від тертя один об одного, об стінок ящиків, тощо.

Плоди субтропічних культур різняться між собою по біологічним особливостям, хімічному складу, умовам зберігання, попитом у населення України. Найбільшу групу субтропічних культур представляють цитрусові, найбільш поширені в торгівельній мережі нашої держави. [18]

Таблиця 2.7 Вплив температури зберігання на зміну хімічного складу плодів мандарина Уншиу. [18]

Температура, С	Час проведення аналізу	К-сть %від лим. к-ти	Віт С, Мг%	Сума цукру %	Моноцукру%	Сахароза %	Сухі реч. %	Пектин %
10-12	До зберігання Після зберігання	1.06 0.71	31.89 28.56	7.98 7.64	3.60 3.86	4.38 3.72	12.50 12.86	1.42 1.32
7-8	До зберігання Після зберігання	1.02 0.73	31.42 28.32	8.42 8.08	3.41 3.64	5.01 4.44	12.50 12.86	1.39 1.32
5-6	До зберігання Після зберігання	1.03 0.91	34.99 32.61	8.08 7.86	3.38 3.57	4.70 4.29	12.55 12.13	1.36 1.32
3-4	До зберігання Після зберігання	1.08 0.97	32.84 31.41	7.82 7.64	3.38 3.49	4.44 4.15	12.78 12.98	1.31 1.28

Цитрусові плоди об'єднують декілька десятків видів рослин. До найпоширеніших, які мають промислове значення відносяться лимони, апельсини, грейпфрути, а також лайм, бігардія, танжело, цитрони. Найбільш холодостійкі апельсини і мандарин.

Як об'єкт зберігання плід цитрусових несправжня багато гніздова ягіда, форма і величина якої змінюється в межах сорта і вида. Він складається з шкірки (перікартія), м'якоті (ендокартія), судино - проводячьої системи і насіння.

Збереженість плодів цитрусових залежить від їх будови і морфологічних особливостей. Наприклад, мандарини апельсиноподібної форми зберігаються краще, ніж більш плескатої, а осанні краще ніж плоди подовженої форми. Перікартій плода складається з двох частин: флаведо і альбедо.

Флаведо - це верхня забарвлена в оранжевий або жовтий колір частина шкірки, багата на хромопласти, забарвлення яких обумовлено в основному присутністю каротина і ксантофила. Верхня частина цитрусових має невеликі порожнини, в яких знаходиться ефірна олія. Порожнини у різних видів і сортів цитрусових у флаведо розміщені не однаково. У одних плодів порожнини лежать глибоко і поверхня таких плодів гладка, у інших - розміщені на поверхні від чого вона стає бугорчастою. Плоди у яких бугорчасте розташування порожнин слід брати в руки при їх збиранні і сортуванні обережно, так як руйнування порожнин з ефірною олією призводить до її улетучування і появи коричневої плямистості.

Альбедо - нижній більш рихловатий волокнистий шар шкірки, який прилягай до м'якоті. В цьому шарі багато глюкозида гестеревина, який надає гіркого смаку, особливо у грейпфрута. [18]

Відомо, що як ефірна олія флаведо так і глюкозиди альбедо грають антибіотичну роль. Захищеність плода шкіркою змінюється з його старінням, так як шкірка цитрусових зокрема у мандаринів може відставати від м'якоті і між ними утворюється повітряний простір.

Шкірка легко відстає від м'якоті і внаслідок їх нерівномірного висихання і утворює так звані мішкоподібні плоди. При цьому послаблюється захисна роль шкірки, і строки зберігання плодів скорочуються. Поява плодів під час зберігання з відставшою шкіркою свідчить про закінчення збереженості даної партії товару. Якщо мандарини зберігаються при низькій відносній вологості повітря то вони можуть усихати, при цьому шкірка їх майже відділиться від м'якоті, і плід стає твердим, малоїстивним, зменшується в об'ємі. Відставання шкірки в апельсинів і грейпфрутів зустрічається меншій ступені ніж у мандаринів, а у лимонів цього явища не спостерігається.

Плоди цитрусових мають дольову будову які щільно або нещільно зрослися. Кожна долька, а їх в плоді від 6 до 12, оточена оболонкою, що предопеділяє деяку автономію життєдіяльності кожної дольки і позитивно впливає на збереженість плодів.

Перегородки зростаються в центрі, утворюючи серцевину. В середині дольок знаходяться сосковидні клітини. Зв'язок дольок між собою здійснюються тільки судинно - проводячою системою, що робить плід єдиним цілим організмом. Судинно - проводячи система у мандарині досить швидко відмирає, а у лимонів залишається життєдіяльної більш тривалий строк. Відмирання судинної системи впливає на збереженість плода. Зростання дольок у різних видів цитрусових різна, що також відбивається на їх збереженості. [18]

Судинна система представлена центральним пучком, який виходить з плодоніжки; нейтральний пучок дає відвітління до дольок плода. В кінці зберігання нейтральний пучок розпадається і зв'язок між дольками втрачається. Після цього плоди вже зберігатися не можуть.

В кожній дольці звичайно знаходяться 1 - 2 насінини, які зібрані блище до серцевини плода і складають якби насіннєву камеру. Але зустрічаються і без насіннєві плоди.

Вміст м'якоті в апельсинах становить близько 80%, мандаринах - 75%, грейпфрутах - 65%, лимонах - 52%, насіння - 0-2%; питома вага шкірки 20-48%.

В середньому в шкірці містяться 24%, а в м'якоті 12% сухих речовин. В склад сухих речовин шкірки входять, в залежності від вида плодів, від 6 до 8% цукрів з перевагою скрізь інвертного цукру, в тому числі глюкози(лимони) або фруктози(мандарини); сахарози в цитрусових значно менше.

Таблиця 2.8 Хімічний склад плодів цитрусових [18]

Вид цитрусових плодів	Частина плода	Вміст, %	Ефірної олії, мг %	Аскорбінової к-ти, мг.
		Води	Цукрів	Кислот	пептинових речовин
Апельсини	М'якоть Шкірка	86-89 70-72	5,5-8 7,9-10	0,6-2,2 0,2-0,3	0,6-0,9 4,1-4,5	---- 0,6-2,4	30-106 117-191
Лимони	М'якоть Шкірка	86-89 76-79	0,8-3 5,5-6,5	5,2-7,8 0,2-0,3	0,9-9,1 5,8-7,5	---- 0,4-2,0	25-87 123-189
Мандарини	М'якоть Шкірка	88-90 71-74	6,6-8,5 6,4-8,3	0,9-1,2 0,2-0,3	0,4-0,6 2,2-5,5	---- 1,6-2,5	50-71 102-148
Грейпфрути	М'якоть Шкірка	86-91 ---	3,9-6,8 7,3-7,5	1,4-3,0 5,8-7,0	0,6-0,9 0,5-1,2	---- 3,3-5,1	34-65 0,4-1.7

В м'якоті цитрусових цукри представлені трьома видами - сахарозою, глюкозою, фруктозою. В середньому в мандаринах загального цукру 6-8,5%, більш половини якого приходиться на сахарозу і менш всього на глюкозу; в апельсинах загального цукру 7-10,6%, при тому ж співвідношенні, що і у мандаринів. Лимони мають 0,8-3% цукрів при майже рівної кількості всіх трьох цукрів. Грейпфрути мають 3,0-6,8% цукрів. Цитрусові є джерелом аскорбінової кислоти, мають високий вміст вуглеводів, органічних кислот, ефірної олії. (Таблиця 2.8)

Цукрів і сухих речовин в шкірці цитрусових більше ніж м'якоті. Високою концентрацією в першу чергу вуглеводів шкірки. Температура її замерзання значно нижче, ніж м'якоті. В шкірці значно більше клітковини, інвертного цукру, вітаміну С. виключенням є грейпфрути у яких в шкірці кислот більше, а вітаміну С менше ніж в м'якоті.

Мінеральних речовин у всіх видів цитрусових в м'якоті примірно однакове, (0,47%, а в шкірці в два рази більше). Вони складаються із солей калія (155-197 мг%) кількість якого перевищує інші мінеральні елементи, кальція і фосфора, а також із невеликої кількості кремнія, заліза, магнія, натрія, сірки і хлора. Шкірка цитрусових покрита восковим нальотом, який складається із мирилового спирта, лінолевої, олехїової, стеаринової і пальмітинової кислот, а також містить фітостерин і аглюкодит. [18]

Цитрусові в північних субтропіках накопичують більше сухих речовин, ніж на півдні або в тропіках. Погіршують якість плодів вирощування на бідних ґрунтах, несприятливі погодні умови, неправильне, одностороннье або незбалансоване внесення мінеральних добрив.

Для одержання плодів апельсина з тонкою шкіркою, солодких на смак в грунт слід вносити неорганічний азот, із значною кількістю калія і вапна. Необмежене застосування калію в добривах робить плоди більш міцними і стійкими під час перевезення, але в той час менш солодкими. Надлишок калію приводить до магнієвого голодування. Цукристість плодів збільшується, а кислотність зменшується при збільшенні внесення фосфорних добрив. Надлишок фосфору - призводить до формування плодів з грубою м'якоттю. При односторонньому або надмірному внесенні оцтових добрив плоди цитрусових виростають з несмачним соком, невеликим вмістом цукру, вони не дозрівають, піддаються ураженням хворобами.

Нестача калію в ґрунті, а отже його невелика кількість в плодах призводить до розпаду шкірки плодів, знижується їх стійкість до хвороб. Щільність плоду підвищується при внесенні марганцю на кислих ґрунтах.

Дощова погода затримує достигання та погіршує якість цитрусових плодів, підвищує вміст в них кислоти. Плоди вирощені при сухій погоді, мають меншу вагу і меншу питому вагу шкірки в загальній масі плоду, але збільшується відношення флаведо та альбедо, у них спостерігається підвищений вміст сухої речовини і сахарози, нерозчинних речовин, а вміст азоту, величина PH знижується.

Плоди вирощені в субтропіках мають кращий аромат. Якщо вони дозрівають у холодну погоду, то під час зберігання частіше хворіють на червону плямистість. Підморожені плоди набувають гіркоту. Збереженість плодів цитрусових залежить від її стиглості, строку їх збору. Нестиглі плоди володіють сильною водопоглинаючою і утримуючою властивостями, з дозріванням ці властивості і кількість води в плодах зменшуються. У апельсинів і мандаринів з дозріванням відбувається швидке накопичення цукрів, особливо сахарози.

Вважається, що стиглість настає при набутті плодами характерного забарвлення і розміру, але для експортування їх збирають трохи раніше. Але забарвлення плодів не співпадає зі смаковими якостями, ступеню їх стиглості. Рано зірвані плоди не мають достатньої кількості сухих речовин - вони кислі, малоароматні, швидко в'януть, легко піддаються механічним ушкодженням та різним хворобам.

Про стиглість плодів цитрусових можна судити по деяким хімічним показникам. Так апельсини вважають стиглими, якщо відношення розчинених речовин до титруємої кислоти на безводну лимонну дорівнює 8, або в 10 мл соку кислотність дорівнює 2,3 - 2,4 см³ 0,1 нормальної NaOH.

В м'якоті плодів цитрусових крохмаль взагалі відсутній, але він присутній в оболонках дольок нестиглих плодів і, мабуть, за рахунок його розпаду при дозріванні плодів і відбувається велике накопичення монод, частина яких переходить в м'якоть.

Основним фактором життєдіяльності плодів є дихання. В шкірці плодів цитрусових знаходяться у більшості редукуючи цукри, які обумовлюють дуже активний процес дихання в цієї частини плоду. Найбільша енергія дихання спостерігається у мандаринів, які мають самий короткий строк зберігання, за ними йдуть апельсини, а потім лимони, з самою тривалою збереженістю.

Енергія дихання залежить від повітрепроникливості шкірки і проникливості місця кріплення плодоніжки. Чим більше повітрепроникливість шкірки, тим енергійніше протікає процес дихання. Найбільшою повітрепроникливістю відділяються мандарини, потім ідуть апельсини і найменша проникливість у лимонів. Якщо прийняти повітрепроникливість шкірки мандаринів за 100, то для апельсинів вона буде дорівнювати 66, а для лимонів 33. У відповідності з цим, візьмемо активність дихання мандаринів за 100, для апельсинів воно дорівнює 70, а для лимонів 45. цей факт пояснює ступінь її збереженості - інтенсивність дихання окремих частин плоду різна: найбільша у флаведо, в три рази менша у альбедо і в чотири у м'якоті.

Хімічний склад цитрусових значно змінюється в процесі достигання і зберігання. Змінюється вміст і склад ефірної олії у шкірці. У лимонів в ефірній олії зменшується доля нитраля і збільшується нелетучий залишок, у мандаринів на початку достигання максимум олії співпадає з максимумом кислотності. З достиганням цитрусових збільшується проникливість шкірки особливо у основи плоду, зменшується водоутримуюча властивість і в зв'язку з цим стійкість плодів. Гідроліз цукрів при зберіганні відбувається більше під впливом кислот, ніж ферментів. Зменшення кислот відбувається не тільки за рахунок їх розпаду до СО_2, але і за рахунок поновлення, так як кисень надходить на окиснення цукру. В шкірці цитрусових накопичується значно більше спиртів і альдегідів, ніж в м'якоті. Органічних кислот в м'якоті мандаринів і апельсинів при зберіганні втрачається в 3 - 4 рази більше ніж у лимонів, а кількість цукру у апельсинів і лимонів дещо зменшуються, але у мандаринів зменшується майже без змін. Цукру більше втрачається в шкірці, ніж в м'якоті, а кислоти йдуть в шкірці більш швидкими темпами ніж в м'якоті. Крім зміни хімічного складу цитрусових при достиганні і зберіганні, відбувається зміна фізичних властивостей, що впливає на товарні якості плодів. Втрата ваги на ³/₄відбувається за рахунок води і на ¹/₄ за рахунок сухих речовин. Шкірка плодів стає тоншою так як в неї більш всього відбувається втрати, особливо води.

На відміну від інших плодів всі цитрусові плоди краще зберігаються при температурі вище 0 єC, що являється особливістю її зберігання. З наближенням температури до 0 єC плоди пошкоджуються фізіологічними хворобами, особливо при тривалому зберіганні (3 - 4 місяця і більше).

Таблиця 2.9 Оптимальна температура і відносна вологість повітря при зберіганні цитрусових. [18]

Вид плодів	Ступінь стиглості (забарвлення шкірки)	Температура, єC	Відносна вологість повітря, %
Мандарини	Жовті Світло - жовті з прозеленню до ј поверхні З прозеленню більше ј поверхні	1 - 2 2 - 3 4 - 6	85 - 90 85 - 90 82 - 85
Апельсини	Оранжеві Жовті З прозеленню	1 - 2 3 - 4 5 - 6	85 - 90 85 - 90 82 - 85
Лимони	Жовті Світло - жовті або світло - зелені Темно - зелені	2 - 3 4 - 5 6 - 8	85 - 90 85 - 90 82 - 85
Грейпфрути	Жовті Світло - жовті	3 - 4 7 - 10	85 - 90 82 - 85

Заморожування цитрусових не відбувається до температури мінус 2 єC. Низькі температури (0 - 2єC) викликають утворення в м'якоті гірких речовин або перехід їх від альбедо в м'якоть. При заморожуванні тільки що знятих плодів до -20 - 25 єC гіркі речовини не утворюються. [8]

Із усіх цитрусових найбільш низьку температуру зберігання витримують мандарини, апельсини займають середнє місце, лимони і грейпфрути зберігаються при порівняльно високих температурах.

Найбільш придатні до тривалого зберігання апельсини з жовтою шкіркою, середніх і великих розмірів, мандарини з жовтою шкіркою або прозелені ні до однієї треті поверхні, середніх розмірів.

Оптимальна температура і відносна вологість повітря при зберіганні цитрусових з урахуванням їх вида і ступеня стиглості вказані в таблиці 2.8.

Більш низькі температури : 0 - 1 єC для мандаринів і апельсинів, 1 - 2 єC для лимонів і грейпфрутів можна прийняти лише для короткочасного зберігання (не більше 10 діб) повністю стиглих плодів з метою гальмування їх перестигання і зниження втрат від мікробіологічних захворювань.(таблиця 2.9)

Спостереження за станом плодів, які зберігаються при пониженій температурі, необхідно вести щоденно по контрольним ящикам. При появі фізіологічних захворювань плоди слід реалізувати.

Цитрусові плоди, особливо в кінці зберігання, уражуються крапчастістю. Ця фізіологічна хвороба представляє собою руйнування шкірки над ефіромісткістями. Руйнування відбувається внаслідок різкого коливання температур в той час, коли плоди вже старіють і втрачають загальну стійкість. Крапчастість починає розвиватись з моменту розриву центрального судинно - проводячого пучка, коли плід уже не становить біологічно єдиного організму. Зв'язок шкірки з іншими частинами плоду при цьому переривається.

Крім крапчастості, викликаємої руйнуванням ефіромісткості, утворюється крапчастість внаслідок ураження плодів грибом Septoria depressa. Ураження цим грибом, крім того, знищує вміст ефірних масел в флаведо шкірки в два рази, що, в свою чергу, зменшує захищеність плоду.

При зберіганні апельсинів і мандаринів з прозеленню, лимонів з темно - зеленим забарвленням шкірки можна приміняти ступінчатий режим зберігання, перші два тижня підтримувати оптимальну температуру для даного вида і ступеня стиглості плодів; послідуючий - двотижневі періоди з поступовим пониженням на 1 - 1,5 єC (в залежності від ходу достигання) до мінімальної температури, встановленої для зберігання стиглих плодів. При ступінчатому зниженні температури відповідно підвищують відносну вологість повітря в камері зберігання.

Слід підкреслити, що при закладанні на зберігання плодів, дуже тривалого зберігання або ж при закладці плодів, сильно уражених спорами пліснявих грибів, приходиться прибігати до більш низьких температур зберігання, порядка одного і навіть 0 єC. Строки зберігання при такій температурі значно зменшуються, так як ці умови сприяють винищенню фізіологічних розстройств.

Найбільш лежкими сортами апельсинів являються Валенсія пізня, Овальний, Дубльфін. Їх слід закладати на тривале зберігання - до 3 - 4 місяців.

Апельсини з червоною м'якоттю (Корольки, Сангвіні, Сангвінелі), а також пуп очні сорти (Вашингтон навел, Том сон навел) менш лежкі, вони можуть зберігатись не більше 2 - 3 місяців. Примірно такі строки можна зберігати грейпфрути.

Із лимонів на тривале зберігання (4 - 6 місяців) рекомендується закладати плоди сорту Примо - фіоре.

Цитрусові плоди зберігають в ящиках зі щілинами. Ефективне їх зберігання завернутих в бумагу, особливо при закладці на 3 - 4 місяці. [17]

2.4.1 Роль термічної обробки та антисептиків при зберіганні плодів цитрусових

Основними причинами втрат цитрусових плодів у період тривалого зберігання є мікробіологічні захворювання та фізіологічні ушкодження.

Складність досліджень прогнозування збереження якості плодів полягає у тому, що існує багато факторів, які негативно впливають на їхню лежкість, зокрема, тривалість зберігання після збору врожаю, транспортування, умови перевантаження та ін. Після транспортування на далекі відстані плоди легко піддаються різним захворюванням. У літературі є повідомлення про етіологію та патогенез хвороб при вирощуванні цитрусових культур [9,24,29], але мало даних щодо заходів захисту їх від хвороб під час зберігання. Так, скажімо, у США плоди апельсинів та лимонів піддавали дії озону в різних концентраціях. Озон не запобігав розвитку симптомів ураження плодів голубою та зеленою пліснявами, однак розвиток хвороби проходив повільніше[34]. В Італії досліджували вплив мікроорганізмів - антагоністів[35]. В Україні проблему зменшення втрат при зберіганні плодів цитрусових не розв'язано, тому нині вона є актуальною і важливою.

Мета досліджень - вивчення стійкості плодів апельсинів, грейпфрутів, мандаринів та лимонів проти хвороб залежно від їхньої обробки антисептиками та дії високих температур.

Методика досліджень. Патогенні властивості збудників хвороб цитрусових та їх поширення вивчали за загальноприйнятими у фітопатології методиками[20,24,26,29]. Дослідження проводили в сертифікованій лабораторії Національного аграрного університету та умовах холодильних камер ВАТ „Плодоовоч" Оболонського району м. Києва.

Ефективність застосування антисептиків на плодах цитрусових проти збудників гнилей визначали на штучному фоні зараження у лабораторних умовах. Було використано вітчизняні препарати декаметоксин та атоній у 3-х концентраціях 0,1;0,3;0,5%, які належать до класу органічних сполук. Частинки плодів цитрусових (тургорні та прив'ялі) заражали чистою культурою патогенів агарових блоків (розмір 5х5мм²), інкубували за температури 20 - 25 °С і вологій камері й наступного дня обробляли з пульверизатора розчинами препаратів. Чашки Петрі з обробленими вирізками витримували в термостаті за температури 18 - 20 °С і в холодильній камері за 4 - 5 °С. Площу ураження визначали кожного дня. Повторність досліду -3 - 5 - разова, контроль - плоди, оброблені водою.

Для дослідження впливу термічної обробки на розвиток хвороб використовували шкірки плодів цитрусових, вирізки з яких витримували 5 хв за температури 65 - 70; 80 - 85 та 95 - 100 °С, після цього проводили щоденно з 3 - 5 - разовою повторність досліду.

Результати досліджень. В оптимальних умовах плоди мандаринів та грейпфрутів можуть зберігатись 2 - 3 міс., апельсинів - 3 - 5, лимонів - 4 - 6 міс. Однак цитрусові субтропічних та тропічних культур у холодильних камерах плодоовочевих баз м. Києва зберігають в одному приміщенні за температури 0 - 1 °С і відносній вологості повітря 90 - 95%. Тому спостерігають значні втрати від хвороб.

Серед мікробіологічних захворювань, які уражають цитрусові плоди при зберіганні, за нашими даними, найнебезпечнішими є голуба та зелена плісняви (поширення хвороб сягало 30% загальної кількості плодів), фізіологічних - коричнева плямистість.

Обробка етонієм різної концентрації (табл. 2.10) спричинила уповільнений розвиток P.italicum порівняно з контролем. Хвороба розвивалась на плодах цитрусових культур по - різному.

Так, через 3 дні експозиції плоди лимонів у контролі були уражені на 50%, мандаринів - 40, апельсинів та грейпфрутів - 21,7%. Однак на лимонах атоній (0,3 та 0,5) найбільше стримував розвиток хвороби. На 7 - й день площа ураження на тургор них плодах лимонів становила 40,3 - 40,5%, тоді як на інших цитрусових - 50 - 80, у контролі - 90 - 100%.

Ефективність обробки етонієм плодів різного ступеня прив'ялення нижча порівняно з тургор ними плодами, обробленими препаратом.

Отже, атоній у концентрації 0,5% майже однаково добре стримує розвиток P.italicum (до 50%).вплив на розвиток хвороби розчинів 0,1%-ї концентрації виявився незначним, оскільки ефективність етонію підвищувалась зі збільшенням концентрації. Для наступних досліджень було використано 1%-й розчин. Дослідження з вивчення впливу концентрацій декаметоксину на продовження терміну зберігання плодів проводили за такою самою схемою, як і етонію. Дія декаметоксину на P.italicum у концентраціях 0,3 та 0,55 мало відрізнялась і була майже однаково вдалою. На 3-й і 7-й дні розчини з такими концентраціями стримували розвиток плісняви майже вдвічі порівняно з контролем.

Таблиця 2.10 Ураження плодів цитрусових Penicillium italicum залежно відтургорного стану обробки етонієм за температури 18 - 20 °С

Концентрація етонію, %	Стан плодів	Ураженість при експозиції, %
		апельсинів	мандаринів	лимонів	Грейпфрутів
		День
		3-й	7-й	3-й	7-й	3-й	7-й	3-й	7-й
Без обробки (контроль)	Тургорні	21,7	100,0	40,0	100,0	50,0	95,3	21,7	90,0
	Привявлені	35,0	100,0	80,0	100,0	65,0	100,0	36,7	90,0
0,1	Тургорні	21,7	76,6	35,3	100,0	30,0	70,2	20,0	86,7
	Привявлені	33,3	86,7	42,1	100,0	35,0	80,5	33,3	91,7
0,3	Тургорні	17,6	76,6	30,0	80,0	25,0	40,3	15,0	70,0
	Привявлені	35,0	80,0	42,8	94,0	30,0	60,2	21,0	73,3
0,5	Тургорні	13,3	50,0	20,0	75,0	15,0	40,5	13,3	70,0
	Привявлені	21,7	60,0	24,5	94,0	20,0	50,0	18,3	78,3

Дослідження проводили на тургор них плодах з використанням оптимальних концентрацій препаратів за температури, оптимальної для розвитку грибів - 18 - 20°С упродовж 7 - ми днів. Порівнюючи дію препаратів, слід зазначити, що ефективнішим виявився декаметоксин (0,5%). Витримування плодів у межах 4 - 5°С показало, що атоній не поступається за ефективністю декаметоксину (табл.. 2.11) і є дешевшим препаратом.

У холодильній камері розвиток P.italicum після 28 днів експозиції на плодах лимонів у контролі становив 70, решти цитрусових - 100%. Плоди лимонів, оброблені декаметоксином (0,5%), були також уражені на 100%, етонієм (0,5 та 1%) - відповідно 46 та 38%.

Аналогічну закономірність спостерігали й на плодах апельсинів, мандаринів та грейпфрутів. Найефективнішим порівняно з декаметоксином виявився етоній у концентрації 0,5%. Випробування 1%-ї концентрації етонію показало, що підвищувати її не обов'язково. Різниця між ураженням плодів, оброблених 0,5 та 1%-м розчинами, була незначною.

Отже, дослідження показали важливість диференційованого підходу до використання антисептиків при зберіганні плодів різних видів цитрусових культур.

Було проведено дослідження впливу термічної обробки на розвиток збудника голубої плісняви цитрусових (табл..2.12). Найефективнішим заходом виявилася термічна обробка плодів у температурному режимі 80 -85°С. На 3-й день вона стримувала розвиток хвороб порівняно з контролем у 1,5 - 3 рази.

На 6-й день за температури 80 - 85°С плоди мандаринів були уражені на 50% (за інших температурних режимів - 64,2 - 100), апельсинів - 59 порівняно з 70 - 90, лимонів - 79 порівняно з 92 - 100%.

Таблиця 2.11 Розвиток голубої плісняви на плодах цитрусових культур, оброблених антисептиками при зберіганні в умовах температури 4 - 5 °С

Препарат	Ураження плодів при експозиції, %
	День
	14-й	21-й	28-й
Лимони
1	35,0	48,0	100,0
2	15,0	19,0	46,0
3	10,0	12,0	38,0
4	7,0	40,0	100,0
Апельсини
1	52,5	100,0	100,0
2	12,5	25,0	60,0
3	10,0	45,0	80,0
4	5,0	30,0	90,0
Мандарини
1	50,0	98,8	100,0
2	12,0	25,0	70,0
3	14,0	30,0	90,0
4	12,5	45,0	100,0
Грейпфрути
1	45,0	95,0	100,0
2	31,3	60,0	92,5
3	23,8	50,0	87,5
4	23,8	95,0	100,0

Для грейпфрутів оптимальною виявилась температура 95 - 100°С. Температурний режим 65 - 70°С був не досить ефективним для затримання розвитку патогенна, а за температури 95 - 100°С плоди втрачали товарний вид. Отже, для пригнічення розвитку збудника хвороби найдоцільніше використовувати обробку плодів за температури 80 - 85°С.

Таблиця 2.12 Вплив термічної обробки на розвиток збудника голубої плісняви цитрусових плодів Penicillium italicum

Цитрусові плоди	День	Ураженість плодів після обробки за різних температурних режимів, %
		Контроль (без термічної обробки)	t°С
			65-70	80-85	95-100
1	2-й	24,0	18,0	7,0	19,0
2		5,0	4,6	3,0	3,0
3		10,0	1,8	1,8	9,0
4		16,0	13,0	6,0	12,0
1	3-й	66,3	38,5	29,0	37,0
2		20,1	15,9	16,2	12,2
3		60,0	22,0	20,0	42,0
4		40,0	25,4	33,4	42,0
1	6-й	100,0	94,0	79,0	92,0
2		90,0	70,0	59,0	81,0
3		100,0	100,0	50,0	64,2
4		100,0	100,0	90,0	84,3
Примітка: 1-лимони; 2-апельсини; 3-мандарини; 4- грейпфрути.

Найпоширенішими і небезпечними під час зберігання плодів цитрусових культур серед мікробіологічних захворювань були голуба та зелена плісняви, фізіологічних - коричнева плямистість. Обробка плодів цитрусових культур розчином декаметоксину в концентраціях 0,3 та 0,5% сприяла затриманню росту P.italicum в умовах температури 18 - 20°С упродовж короткого періоду часу. У холодильній камері за температури 4 - 5°С найефективнішим виявився етоній (0,5%).

РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ІМПОРТУ ЦИТРУСОВИХ В УКРАЇНІ

3.1 Сутність імпорних операцій і особливості їх організацій

У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення імпортних операцій, а саме: прямий (direct) та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. [11]

Обов'язковим для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, є і передбачений цією ж нормою порядок підписання такого договору, за яким від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності такий договір підписують дві особи, крім випадків, коли таким суб'єктом є фізична особа. Від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір підписує одна особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів даного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, та особа, яку уповноважено на це довіреністю, видано за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово чи в іншому порядку, передбаченому установчими документами, або особа, яку уповноважено на це установчими документами безпосередньо.

Можливі такі варіанти придбання імпортного товару (або послуг):

1) придбання товару за готівку;

2) на умовах комерційного кредиту, наданого іноземним постачальником;

3) у рахунок погашення кредиту, наданого Україною країні іноземного постачальника, що погашається поставками імпортних товарів підприємствами країни іноземного постачальника;

4) у порядку компенсаційної операції;

5) у порядку бартерної угоди. [11]

Рахунки з іноземними постачальниками за імпортні товари відображаються на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками". цитрусовий плід апельсин імпорт

Основними документами для відображення в бухгалтерському обліку придбання імпортних товарів і розрахунків за них іноземними постачальниками є акцептований рахунок іноземного постачальника з прикладеними до нього товаросупровідними документами, передбаченими умовами контракту.

Товари які імпортуються, обліковуються підприємством як імпортні товари з моменту надходження відповідних розрахункових і комерційних документів, що оформляють придбання товарів, до моменту їхньої оплати підприємством.

Імпортні товари враховуються за фактурною імпортною вартістю, під яким розуміють вартість самого товару і вартість тоари й упакування, оплачуваних іноземному постачальнику за його рахунком відповідно до контракту.

Покупцеві при імпорті товару важливо знати умови поставки товару, тому що вони впливають на імпортну (фактурну) вартість товару (СІФ, ФОБ, франко-кордон тощо). Так, у ціну товару на умовах ФОБ включаються транспортні й інші витрати постачальника до моменту навантаження товару на борт корабля.

Облік імпортних товарів, як і експортних, ведеться за обліковими партіями, при визначенні ознак яких беруться до уваги вид товару, можливість збереження партій у процесі перевезення, перевалювання і зберігання вантажів та інші умови.

Обліковуючи імпортні операції, потрібно чітко визначити, хто є покупцем товару на зовнішньому ринку - підприємство-споживач чи його посередник, бо це впливає на організацію обліку імпортних операцій.

Розглянемооблік закупівлі імпортних товарів за готівку при прямому виході підприємства на зовнішній ринок.

Облік руху імпортних товарів починається з акцепту рахунку-фактури постачальника за відвантажений товар.

Розрахунки з іноземною фірмою-постачальником можуть відображатися в бухгалтерському обліку до початку обліку товароруху чи після залежно від форми розрахунків. В Україні сьогодні найпоширенішими формами розрахунків за імпортні товари є: документальне інкасо, документарний акредитив і банківський переказ. [11]

Оприбутковування імпортних товарів на склад покупцю здійснюється на підставі приймального акта або акта експертизи торговельно-промислової палати. У разі виявлення недостачі або дефекту товарів їх приймання неприпиняється, а складається рекламаційний акт, у якому, крім відповідних реквізитів, указується на невідповідність якості, комплектності тощо даним супровідних документів. Рекламаційні акти складаються упродовж 10-ти днів із дня прибуття товару на кожну партію, що надійшла за одним транспортним документом окремо за кожним постачальником. Якщо постачальник надає гарантії, то такий акт складається протягом 5-ти днів. Оформлений відповідним чином рекламаційний акт та інші документи надсилаються іноземному постачальникові. Недостача обліковується на рахунку 374 "Розрахунки за притензіями".

Відповідно до чинного законодавства на імпортні товари (крім критичного імпортує) нараховується податок на додану вартість, що включається зовнішньо торговельну собівартість імпортного товару. Критичний імпорт - це перелік товарів установлених Кабінетом Міністрів України тільки для резидентів і тільки для вітчизняного виробнитцтва.

Для товарів, що ввозятся на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не нижча митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України, сплата брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням таких товарів, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності що належить до таких товарів, акцизних зборів, а також інших податків, зборів, за винятком податку на додану вартість, включених у ціну товарів, відповідно до законів України з питань оподаткування. Визначена в такий спосіб вартість перераховується в українскі гривні за валютним (обмінним) курсом Націонольного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. Ставка податку на додану вартість - 20%. [14]

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України.

Організація імпортних операцій цитрусових в Україні (на прикладі компанії „КРАПЛЯ РОСИ")

„КРАПЛЯ РОСИ" - це інтелектуальна організація імпорту цитрусових з різних країн світу, Туреччини, Єгипту, ПАР.

Компанія „КРАПЛЯ РОСИ" створена для того, щоб забезпечити надійні постачання великих партій цитрусових (великий опт) для компаній, що працюють на ринку України.

Розроблена цією Компанією система, по якій виконується імпорт з країн - постачальників, приносить нашим клієнтам відчутну вигоду. Наша система дозволяє значно знизити витрати на кожнім етапі, від придбання цитрусових до дверної доставки на склад.

Багато українських підприємців, що здобувають товари оптом, знають про труднощі в веденні такого бізнесу. Мова, ангажированність гідів-перекладачів, контроль якості, невідповідність обсягів замовленої й отриманої продукції - це лише невелика частина проблем, що приходиться вирішувати при організації постачань.

Компанія „КРАПЛЯ РОСИ" має гарні налагоджені відносини з виробниками цитрусових (Туреччини, Єгипту, ПАР). Постійне представництво Компанії „КРАПЛЯ РОСИ", розташовані в країнах - постачальниках, успішно функціонують вже більш п'яти років.

Постачання здійснюються за допомогою надійних морських перевізників. Контейнер з будь-якого порту припливає в Одесу за найкоротші терміни, після чого проводиться митне оформлення вантажу (розмитнення), і здійснюється доставка вантажу замовникові. [41]

Доставка цитрусових до України містить у собі 4 етапи:

Етап 1.

Пошук товару, організація візиту Замовника на підприємства - постачальники, підбор виробників, розміщення замовлень, вирощування цитрусових, інспекція, консолідація вантажів, доставка в порт.

Етап 2 Морське перевезення.

Здійснення експортних митних процедур, оформлення документів, навантаження товару на борт судна, морська доставка в порт Одеси.

Етап 3 Митне оформлення.

Підготовка необхідних документів, виготовлення санітарно-епідеміологічних висновків і сертифікатів відповідності, митне оформлення прибулого вантажу (розмитнення).

Етап 4 Доставка вантажу Замовникові.

У залежності від домовленості з Замовником здійснюється або автомобільна доставка вантажу до дверей складу Замовника, або доставка вантажу на склад у порту Одеси, відкіля Замовник забирає товар у зручне для нього час. [41]

3.2 Аналіз динаміки, регіональної та товарної структури імпорту цитрусових в Україні

Однією з позитивних тенденцій формування внутрішнього ринку цитрусових є зменшення імпорту цих продуктів у 2007 р. порівняно з 2008 р. на 1159,6 тис. дол. США, або на 2,9 %. Негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі України плодами, горіхами і ягодами (імпорт перевищував експорт) також зменшилося з 33,2 млн в 1997 р. до 31,2 млн дол. США в 1998 р. Це досягнуто, головним чином, державними методами регулювання ринкових відносин - завдяки наданню чинності Закону України від 17.07.07 р. "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" та постанові Кабінету Міністрів України № 754 від 28.05.07 р. "Про встановлення термінів дії сезонних, ввізних (імпортних) мит на сільськогосподарську продукцію в 2007 році." Згідно з даними Держкомстату України в 2008 році імпортовано в Україну 88,3 тис. т плодів, горіхів і ягід, із них 84,9 тис. т надійшло у свіжому виді, сушених - 3,3 тис. т, консервованих для короткострокового зберігання - 66 тонн і заморожених - 22 тонн. Найбільшу питому вагу в структурі імпортної продукції займали плоди цитрусових культур (апельсини, мандарини, лимони) та банани, відповідно 57,8 і 29,6 % (рис3.1 ). Серед цитрусових доля мандаринів складала 42 % і апельсинів - 41 %.

Рисунок 3.1 Структура імпорту свіжих плодів, горіхів і ягід в Україну, 2007 р.

Основними постачальниками свіжих фруктів і ягід на внутрішній ринок України в 1998 р. були: плодів цитрусових культур - Туреччина (30,2 %), Грузія (28,7 %), Єгипет (17,6 %), Греція (12,7 %); бананів - Еквадор (60 %), Коста-Ріка (29 %); винограду - Іран (54,7 %), Туреччина (22,5 %); горіхів - Туреччина (56,5 %), США (7,8 %), Азербайджан (7,6 %); сушених - Німеччина (87,4 %); заморожених без цукру - Польща (50,5 %); заморожених з цукром - Єгипет (83,6 %); консервованих для короткострокового зберігання - Польща (89,5 %).

У 2008 - 2009 рр., продовжується політика уряду щодо захисту вітчизняних товаровиробників. Поряд із цим імпорт фруктів і ягід та продуктів їх переробки обмежуватиме соціально-економічна нестабільність в країні, а також збільшення пропозиції продукції садівництва і виноградарства за рахунок власного виробництва. Тому можна очікувати, що збережеться тенденція скорочення імпорту і його обсяги зменшаться на 5-10 %. Напевне збережуться також вищеназвана структура імпортної продукції та основні її постачальники. [41]

Таким чином, в 2008 - 2009 р. загальна пропозиція цитрусових досягне 1994 тис. т і зменшиться проти минулого року на 176 тис. т, або на 8 %.

Основна маса цитрусових (61 %) використовується для споживання населенням. Загальний обсяг його досягне майже 1215 тис. т, або 24 кг на душу населення. Це на 2-3 % менше порівняно з минулим роком і на 38-40 % менше найбільш сприятливого для садівництва 2007 - 2008р. Жителі нашої країни споживатимуть цитрусових в 4-5 раз менше, ніж у Німеччині, Австрії, Італії, та інших розвинутих країнах. Рівень та структура споживання цих продуктів знаходяться у прямій залежності не тільки від обсягів виробництва, а перш за все - від розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання фруктів і ягід з підвищенням доходів.

За даними 2007 р. у групі міських жителів із сукупним місячним доходом на одного члена сім'ї понад 700 грн споживання фруктів і ягід досягло 61,3 кг в рік на душу населення, то при доході до 320 грн лише 19,1 кг (табл.3.1). [41]

Найвищий рівень споживання (61,3 кг) припадає на 1,4 % населення країни (на його заможну частину). Садоводи-любителі і сільське населення забезпечують себе фруктами і ягодами на рівні 40-50 кг на одну людину в рік. На самому низькому рівні забезпечення (10-20 кг) знаходиться бідніші верстви міського населення. Вони споживають фрукти лише в сезон збирання врожаю та під час хвороби. З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання продуктів частка консервованої продукції та збільшується питома вага свіжих ягід, винограду, плодів цитрусових культур.

Рівень споживання цитрусових плодів значно коливається по регіонах. Найбільше цитрусових (17-26 кг на душу населення за рік) споживається в Криму, у Вінницькій, Закарпатській, Полтавській областях, а найменше (5-15 кг) - в Сумській, Хмельницькій, Луганській та Донецькій областях.

Вищеприведені тенденції формування і використання продовольчих плодоягідних ресурсів збережуться і в 2010 р.

Розрахунки свідчать, що 321,8 тис. т цитрусових (включаючи банани) можуть бути перероблені на нехарчові потреби, використано на корм худобі і птиці - 35,9 тис.; передбачаються втрати у межах 81,7 тис. і залишки на кінець року складатимуть - 221,6 тис. т.

Отже, у 2007 - 2008 р. із загальної пропозиції цитрусових (1,99 млн т) використано на продовольство 60,9 % цієї продукції, на переробку для нехарчових потреб - 16,2, експорт - 5,9. Втрати складуть - 4,1 %, залишки на кінець року - 11,1 %.