Товарна структура та вартісні показники імпорту цитрусових плодів

Нині ціни на цитрусові та продукти їх переробки формуються в залежності від співвідношення попиту і пропозиції на ринку продовольства, конкуренції з боку товарів-замінників, якості товару, витрат на виробництво і реалізацію, а також під впливом державного регулювання. В 2008 р. зниження пропозиції продукції та вплив інфляційних процесів зумовили підвищення закупівельних і роздрібних цін на цитрусові плоди. Так, в середньому за рік закупівельні ціни на апельсини підвищилися порівняно до аналогічного періоду 2007 р. на 27,8 %, на мандарини - на 21,5 і лимони - на 35 %.

На міських ринках України подорожчали апельсини на 33,3 %, мандарини - на 24,7, лимони - на 15,6, грейпфрути - на 14,7.(табл 3.2)

Особливо високими темпами зростали ціни на цитрусові в другій половині минулого та на початку поточного року. Якщо середня ціна на апельсини у торговельній мережі України у січні 2008 р. становила 9,3 грн. за 1 кг, то у січні 2009 р. - 10,05 грн. за кг.

У 2009/2010 рр., з урахуванням очікуваного врожаю 2009 року, вищезгадана тенденція змін цінової ситуації збережеться. Так, на міських ринках України подорожчають (порівняно до 2008 р) апельсини на 14-15 %, мандарини - на 15-16, лимони - на 9 -12, грейпфрути - на 15-16, банани 25-26 %. Водночас можливе зниження цін на яблука на 18-20 %, суницю і журавлину - на 5-6 %.

Ціни на фрукти і ягоди значною мірою коливаються по регіонах, зокрема максимальні ціни на цитрусові плоди перевищували мінімальні в 5-5,1 рази, зерняткових - в 4-4,7 і ягід в 3,2-3,7 рази. Наприклад, якщо господарства Чернігівської області продали в 2008 р. на міських ринках та через власні магазини апельсинів по 9,4 грн., за 1 кг, то Житомирської - лише по 8,8 грн., за 1 кг. (таблиця 3.4 ).

Таблиця 3.1 Структура споживання фруктів і ягід міськими жителями України в 2007 р., %

Найдешевший ринок цитрусових плодів в Хмельницькій, Чернівецькій, Вінницькій, Житомирській областях; найбільше було продано цитрусових плодів у - Чернігівській, Харківській, Сумській, Миколаївській, Кіровоградській, Київській і Запорізькій областях.

Таблиця 3.2 Середня ціна на цитрусові на міських ринках України, грн за 1 кг

Найдорожчий ринок у Донецькій, Харківській, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а найменше було реалізовано в АР Крим, Волинській, Львівській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.(таблиця 3.4) [41]

Центральне місце в структурі ринку цитрусових належить оптовій і роздрібній торгівлі. Саме ці елементи ринку здійснюють товарний обіг продуктів. Ліквідація централізованої (державної) та перехід до багатоукладної (ринкової) економіки обумовили значні зміни в торгівлі продукцією садівництва і виноградарства: докорінно змінився механізм ціноутворення, різко зменшилися обсяги продажу, відбулися структурні зрушення товарообігу по сегментах ринку продовольства. Зокрема, установилася стійка тенденція зменшення заготівель державними структурами та збільшення реалізації продукції за бартерними угодами, розширення продажу їх на міських ринках, в рахунок оплати праці. Наприклад, якщо в 2004 р. частка цитрусових проданих заготівельним організаціям господарствами суспільного сектора склала 51,7 %, то в 2008 р. - 21,2 %. Водночас на міських ринках та через власні магазини вони реалізували в 2004 р. 34,8 % цих продуктів, а в2008 р. - 42,3 % (табл.3.3 ). [11]

До 2000 р. у нашій країні взагалі не реалізовувалась продукція садівництва за бартерними угодами, а нині частка цього сегмента ринку забирає майже 14 % всього обсягу продажу фруктів і ягід господарствами суспільного сектора України.

Негативні чинники в реалізації цитрусової продукції зумовили руйнування оптового ринку цих продуктів. На його місці виникають стихійні продовольчі ринки, які сприяють неорганізованій посередницькій діяльності у сфері збуту продукції і привласненню значної частини прибутку, створеного в процесі виробництва. Тому оптова торгівля продукцією садівництва і виноградарства у 2009/2010 рр., буде здійснюватися поки що переважно за прямими зв'язками та через плодоовочеві бази. Продовжиться тенденція збільшення їх реалізації за рахунок бартерних угод, розширення продажу у рахунок оплати праці та на міських ринках.

За рахунок сезонності у січні зафіксовано підвищення цін майже на всі товари плодоовочевої групи: капуста (14,9%), картопля (9,4%), перець (8,1%), буряк (5,1%), морква (4,1%), цибуля (3,6%). Виключенням є бобові - зниження цін на 0,3%. Найбільше зростання зафіксовано на імпортні товари - цитрусові (13,9%), виноград (10,5%), банани (10,1%), що пов'язано із девальвацією гривні. Загалом ціни на цитрусові підвищились на 9,7%. Питома вага цитрусових складає 8,4% в загальній структурі споживання, підвищення них збільшило ІСЦ у січні на 0,7 в.п. (рис3.2) [41]

За товарною структурою роздрібного товарообороту частка імпортної складової у зазначеному класі є суттєвою порівняно із іншими класами: цитрусові - 38,1%, консерви фруктово-ягідні - 27%, овочі - 11%.

Таблиця 3.3 Напрямки реалізації цитрусових господарствами суспільного сектора України, % до загального обсягу

Таблиця 3.4 Середні ціни на апельсини та їх об'єми , продані на міських ринках та через магазини.(2008р.)

Рис.3.2 Динаміка цін фруктів і ягід у січні 2008-2009 років (у % до попереднього місяця)

Згідно з даними офіційної статистики, увіз цитрусових в Україну за січень-квітень 2009р. майже в 2 рази перевищив аналогічний показник 2007р. Кількість лимонів, апельсинів і мандаринів, імпортованих Україною за даний період у 2009р., склала майже 140000 тис. тонн, при тім, що в 2006-2007рр. ця цифра коливалася від 901 до 905 тис. тонн. У середньому за рік, згідно з даними Держкомстату, у 2004-2005 рр. в Україну ввозилося 615-635 тис. тонн.

На перший погляд, таке різке збільшення обсягів імпорту можна було б пов'язати із прийнятими в березні цього долі змінами в Митний тариф України, згідно з якими ставка імпортного мита на цитрусові була знижена на 40% у порівнянні з раніше встановленою, а саме - з 5 до 3%.

Однак експерти сумніваються, що саме цей фактор ставши вирішальним. Незважаючи на постійне зростання попитові на цитрусові, пов'язане, насамперед, зі зростанням доходів населення, такий стрибок обсягів споживання цитрусових чи навряд можливий. Навіть за умови зниження ціни на цитрусові на торбу, адекватну зниженню мита. Крім того, різке збільшення обсягів імпорту цитрусових спостерігалося і до введення нового мита: у лютому-2005 було імпортовано, згідно з даними офіційної статистики, у 2,15 рази більше цитрусових, ніж у лютому-2004. [41]

Таким чином, можна логічно припустити, що різке збільшення офіційних обсягів імпорту цитрусових в Україну тісно пов'язане з початком програми "Контрабанда - стіп", запущеної в лютому 2005 р. И хоча гучних справ, пов'язаних з нелегальним увозом цитрусових у країну, помічено не було, мабуть, що досить великі партії імпортних постачань були змушені вийти з тіні.

Торік деякі фахівці стверджували, що після зниження в квітні 2001 р. ставок імпортного мита на ввезені цитрусові приблизно в 3 рази неврахований митною статистикою ввіз цитрусових скоротився до 5-10% від загального обсягу. Однак наведені вище цифри змушують переглянути оцінку нелегально ввезених у минулі роки в Україну обсягів цитрусових. І залишається тільки гадати, скільки цитрусових попадають в Україну неврахованими на сьогоднішній день.

Аналітики журналові "Агроогляд: овочі та фрукти" повідомляють про те, що обсяг імпорту цитрусових у січні 2008р перевищив обсяг імпорту за той же місяць 2007р на 19%. Ріст імпорту відбувся не дивлячись на такі негативні для імпортної екзотики фактори як низькі ціни на яблука в Україні й динамічний ріст цін на цитрусові у світі. Негативний вплив на обсяги імпорту малі також січневі морози, які утрудняли дистрибуцію тропічних фруктів.

За даними офіційної статистики українські компанії витратили 64,7 млн. гривень на закупівлю імпортних цитрусових. При цьому різкіше всього в порівнянні із січнем 2007р збільшився імпорт мандаринів - на 47% і апельсинів - на 24%. Імпорт лаймів у порівнянні із січнем 2005 долі виріс на 6%, а імпорт лимонів узагалі знизився на 3%. [36]

На Єгипет доводилося 58% усіх постачань апельсинів, на Туреччину - 27%, на Грецію - 10% і на Іспанію - усього 5%. Мандарини поставлялися з найбільшої кількості країн - 11. Однак основні обсяги були імпортовані з Туреччини (59%), Грузії (13%), Іспанії (9%), Пакистану (8%), Єгипту (4%), а також Ізраїлю (3%) і Італії (3%). Майже 97% всіх лимонів у січні 2006 долі були поставлені в Україну з Туреччини й тільки близько 3% з Іспанії.

За словами головного фахівця з ринкової інформації Проектові аграрного маркетингові Андрія Ярмака, у лютому 2009р варто очікувати зниження імпорту цитрусових в Україну в зв'язку з ростом цін на них на тлі низьких цін на яблука. [41]

Валютна нестабільність зробила збитковою продажів цитрусових в Україні

З урахуванням падіння курсові національної валюти торгівля цитрусовими для багатьох українських імпортерів стала збитковим бізнесом. Через відсутність стабільності на валютному ринку компанії вже значно скоротили обсяги постачань. При цьому в найближчій перспективі багато з них планує зовсім припинити імпорт, результатом чого, на думку рядові експертів, може бути різке підвищення цін на цитрусові, повідомили в проекті "Агроогляд: овочі та фрукти".

При цьому в Туреччині, що є основним постачальником цитрусових в Україну, у цьому сезоні, за оцінками спеціалістів, очікується дуже високий врожай. У зв'язку з цим турецькі виробники лимонів та мандаринів вже зараз, намагаючись залучити покупців і збільшити обсяги продаж, охоче знижують ціни.

Однак вагомішим мотивом до збільшення постачань стало скасування ввізного мита практично на завісься асортимент цитрусових на території України після її приєднання до СТІЛЬНИК. За інформацією видання, порівняно з минулим долею імпорт лимонів в Україну зріс на 75%, обсяг постачань мандаринів збільшився більш як на 80%.[41]

3.3 Практика митного оформлення цитрусових у митних установах Держмитслужби України

Цитрусові які ввозяться на митну територію України, підлягають санітарно-епідеміологічному, радіологічному та фітосанітарному контролю.

Згідно з Правилами фітосанітарного контролю на державному кордоні України, затвердженими наказом Головної державної інспекції з карантину рослин від 25.09.96 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції 27.12.96 за N 754/1779, переміщення підкарантинних вантажів з інших держав через державний кордон України допускається тільки при наявності на прикордонних передаточних станціях карантинного дозволу (додаток А) на ввезення або транзит підкарантинних матеріалів (до яких відносяться цитрусові), виданого Головною державною інспекцією з карантину рослин України (далі - Укрголовдержкарантин) та фітосанітарного сертифіката, виданого державними органами з карантину та захисту рослин країни-експортера.

Для отримання карантинного дозволу на імпорт (транзит) цитрусових, одержувачі або експедитори повинні не пізніше ніж за 5 діб до ввезення або здійснення транзиту подати письмову заяву до Укрголовдержкарантину на його оформлення.

Фітосанітарний сертифікат додається до перевізних документів, що супроводжують підкарантинний матеріал (вантаж). Ввезення цитрусових плодів з країн, що не мають державних органів з карантину і захисту рослин, дозволяється без фітосанітарного сертифіката з попереднім оформленням карантинного дозволу на імпорт Укрголовдержкарантином. [1]

Переміщення вантажу через державний кордон України здійснюється через ті прикордонні пункти (станції), які вказані в карантинному дозволі на імпорт (транзит).

Цитрусові також ввозять в Україну без узгодження з Укрголов-держкарантином і без карантинного дозволу на імпорт, але з проведенням фітосанітарного контролю в пункті перетинання державного кордону.

У пунктах призначення весь вантаж, тара та транспортні засоби, у яких надійшли цитрусові, проходять повторний фітосанітарний контроль. Митне оформлення та видача цих вантажів проводиться тільки за погодженням з карантинним інспектором. Переадресування цих вантажів іншим організаціям та в інші регіони допускається тільки за дозволом Головної державної інспекції з карантину рослин України.

Для проведення фітосанітарного контролю карантинний інспектор має право безперешкодно входити та перебувати на судна, території станцій, входити у вантажні, при догляді підкарантинних вантажів, які прибули в Україну з інших держав, відбирати зразки для проведення експертизи. Відбір зразків оформляється актом загальної форми (ДодатокБ), який складається карантинним інспектором у трьох примірниках у присутності представників прикордонної станції та митниці. Один примірник акта залишається в інспектора, другий додається до перевізних документів, а третій зберігається на станції. Відбір зразків та їх доставку до лабораторії проводить карантинний інспектор. [1]

Інспектор має право затримувати вантаж, що надходять без карантинного дозволу на імпорт, фітосанітарного сертифіката країни-експортера, а також ті, що заражені карантинними шкідниками, хворобами рослин.

При надходженні з-за кордону на прикордонні станції підкарантинних матеріалів (вантажів) працівники станції:

· негайно повідомляють карантинну інспекцію про прибуття підкарантинних вантажів незалежно від їх кількості та призначення;

· пред'являють карантинній інспекції для огляду документи на підкарантинні вантажі;

· не допускають накопичення на території станцій імпортних підкарантинних вантажів, які заражені карантинними організмами;

· не допускають розкриття вагонів, контейнерів, окремих упаковок з підкарантинними вантажами, які прибули з-за кордону, без дозволу карантинної інспекції.

Фітосанітарний контроль на прикордонних станціях проводиться в пунктах перевантаження цих вантажів негайно після подачі транспорту під перевантаження, а перевантаження - тільки з дозволу карантинного інспектора. Операції з карантинного огляду проводяться в терміни, передбачені технологічним процесом станції.

У разі виявлення зараження цитрусових карантинними чи іншими шкідливими організмами рослин, які загрожують зараженню території України, знезараження їх та транспортних засобів (вагонів, контейнерів) здійснюється фахівцями фумігаційних загонів або бригад фітосанітарної служби за рахунок одержувача або експедитора під контролем карантинного інспектора.

Контейнери, що містять товарні партії плодів, дозволено ввозити в Україну без карантинних дозволів на імпорт. Контейнери, що перевозяться транзитом через територію України, повинні мати щільно зачинені двері і в первинному пункті ввезення підлягають зовнішньому огляду без відкриття і без карантинного дозволу. Усі плоди, що заражені карантинними або іншими небезпечними шкідниками, хворобами рослин та щодо яких неможливе вжиття ефективних заходів знезараження, підлягають поверненню країні-експортеру.

У всіх випадках виявлення пошкоджень на транспорті з імпортними вантажами, слідів утрати цих вантажів, станція повинна негайно повідомити про це місцеву карантинну інспекцію. [1]

Потребу знезараження плодів, транспорту, у якому вони перевозилися, та місце його проведення визначає карантинний інспектор.

Знезараженню в прикордонному пункті ввезення в Україну обов'язково підлягають: апельсини, хурма та гранати, що ввозяться в Україну. Робота щодо знезараження проводиться фумігаційними загонами карантинних інспекцій.

Транспорт після перевезення імпортних підкарантинних вантажів, підлягає очищенню та знищенню залишків вантажів, а в разі потреби - знезараженню згідно з діючим порядком за рахунок одержувача.

Про вилучення, знищення або повернення вантажу карантинний інспектор складає акт загальної форми у трьох примірниках, із яких один примірник надається станції, другий - додається до перевізних документів, третій - залишається у справах карантинної інспекції. Крім того, у разі вилучення або знищення на прикордонній станції підкарантинного вантажу, який ввозиться на територію України з метою імпорту, складається комерційний акт за участю представника карантинної інспекції.

Витрати, пов'язані з поверненням та переадресуванням вантажів, розкриттям та упакуванням таких вантажів, доставкою їх до місця знезараження, покладаються на одержувачів. Про всі такі випадки представник фірми - транспортера, або представник одержувача складає акт загальної форми, який додається до перевізних документів. У графі накладної "Відмітки " робить відмітку про складання акта і про фактичні витрати, які вони понесли при виконанні незапланованих робіт з цим вантажем. На місці призначення (прикордонній або перевалки) ці витрати стягуються з одержувача (експедитора). [1]

Забороняється перевезення транзитом через Україну з перевантаженням або в негерметичних транспортних засобах, цитрусових (апельсини, клемантини, цитрини, мандарини, грейпфрути) з країн розповсюдження середземноморської плодової мухи (Ceratitis capitata) - з 15 квітня до 1 листопада;

У разі виявлення зараження цих вантажів карантинними та іншими небезпечними шкідниками та хворобами рослин вони затримуються та знезаражуються, а якщо неможливо вжити ефективних заходів щодо знезараження, повертаються до країни-експортера.

Вивіз підкарантинних вантажів з України в інші держави провадиться в супроводі фітосанітарних сертифікатів, виданих окремо на кожну транспортну одиницю, та завірених штампом карантинної інспекції, яка видала цей сертифікат.

Фітосанітарний сертифікат повинен засвідчувати відсутність у підкарантинному вантажі шкідників, хвороб рослин, передбачених міжнародними конвенціями та угодами з карантину та захисту рослин, та додаткові вимоги імпортера. Крім того, у сертифікаті записуються відомості про проведене знезараження вантажу або про виконання інших додаткових вимог, якщо вони передбачалися вимогами імпортера або умовами договору. Ботанічна назва рослин у фітосанітарному сертифікаті зазначається латинською мовою. [1]

Митне оформлення має проводитися митницею, в зоні діяльності якої розташовані власники товарів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. Наприклад, оформлення товару в інший митниці узгоджується його власником із обома митницями (тією, де розташований власник, i тією, де він має намір проводити оформлення) листом відповідної форми. За рішенням державної митної служби України митне оформлення цитрусових плодів може здійснюватися в окремо визначених для цього митницях. Митницею може бути надано дозвіл підприємству, що переміщує через митний кордон України вантаж, на зберігання їх під митним контролем на території та в приміщенні підприємства у визначеній митницею зоні митного контролю. [22]

З метою митного контролю та митного оформлення митниця може брати проби i зразки товарів та інших предметів для проведення дослідження їх. За згодою митниці проби i зразки товарів та інших предметів, щодо яких митне оформлення не було закінчено, можуть братися для контролю іншими державними органами. Дослідження можуть проводитися державними контролюючими органами фітосанітарного, ветеринарного та екологічного контролю, органами з сертифікацій продукції, санітарно-епідеміологічною службою та іншими, а також митною лабораторією. Проби i зразки товарів та інших предметів беруться в мінімальних кількостях, що забезпечують їх дослідження. Взяття проб та зразків, дослідження їх, а також розпорядження ними не повинно необґрунтовано затримувати пропуск товарів та інших предметів. У разі відмови в пропуску через митний кордон України цитрусових плодів митниця зобов'язана давати заінтересованим особам вичерпні роз'яснення вимог митного оформлення, виконання яких забезпечує можливість пропуску. При цьому підприємство або громадянин, які представляють товар до митного оформлення, повинні усунути виявлені недоліки i пройти митне оформлення.

Митне оформлення переміщення через кордон вантажу, що належать суб'єктам підприємницької діяльності, здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД-2) - вантажної митної декларації (Додаток В). Процес митного оформлення цитрусових складається з двох частин:

- представлення ВМД до внутрішньої митниці та ТУ оформлення. ВМД подається до митниці підприємствами, які здійснюють декларування товарів на підставі договору i діють за дорученням суб'єкта підприємницької діяльності або безпосередньо представником суб'єкта підприємницької діяльності;

– пропуск Прикордонною митницею товарів через митний кордон України із використанням ВМД. [22]

Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється, про що вже йшла мова, у внутрішній митниці. При цьому перевірка ВМД проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць. При необхідності додаткових досліджень плодів або більш поглибленого вивчення наданих декларантом документів співробітниками митниці, які перевіряють ВМД, може бути направлено запит, наприклад, до митної лабораторії для уточнення хімічного складу плодів, до відділу технічних засобів контролю для проведення контролю носіїв інформації, відділу тарифів i вартості для перевірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвідчують країну походження товару, тощо. Завершення митного оформлення кожним із співробітників фіксується поставленням відтисків штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД . Митне оформлення ВМД може бути остаточно завершено тільки після проведення всіх цих видів контролю .

Транспортні засоби, товари підлягають обов'язковому декларуванню митницям України. Декларування здійснюється шляхом заяви у встановленій формі точних даних та мети переміщення через митний кордон України товарів, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. [22]

Далі показано весь процес оформлення ВМД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України" 27 грудня 1996 р. за N 754/1779

2. ГОСТ 4427-82-4429-82. Апельсины, Мандарины, Лимоны- технические условия. Москва.

3. ТУ. 10.03.737-88. Апельсины тропич. свежие.- Техн. условия.

4. ГОСТ 4427-82. Апельсини. Технические условия.

5. Багтадзе И.Т. Физиологические основы цытрусовых: - Тбилиси, Сабчота сакартвело , 1966 - 73.

6. Бейкер Х. Плодовые культуры: Пер. с англ./предисл. Ф.А. Волкова. - М.: Мир. 1986 - 198 с.

7. Выгонский М..И. Болезни и вредители плодов субтропических и тропических культур. Пособие для експертов. - 19982, Торгово - промышленная палата СССР. - 196с.

8. Габисония М.В., Я.Ф. Глонти. Влияние различных факторов на продолжительность хранения плодов апельсина //субтропические культуры. 1988 N2 стр.87-91

9. Гиорбелидзе А., Хидурели Г. Этиология усыхания сажанцев цитрусових// Сб.науч.тр НИИ защиты раст. Акад. с.-х. наук Грузии. - Тбилиси.-2001.- вып.35.-С. 45-51.

10. Дементьєва М.И., Выгонский М.И. Болезни плодов, овощей и картофеля при хранеии. - М:. Агропромиздат, 1998. 231с.

11. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - К.: Вікар, 2003. - 262 с.

12. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Прес, 2002. - 214с. - (Вища освіта ХХІ століття)

13. Дубодел Н.П., Ю.А. Панюшкин, А.Ш. Бургулодзе. Изменение сахаров в плодах мандаринов при хранения //Субтропические культуры 1984. N1 ст.83-86

14. Експорт. Імпорт. Транзит: митне оформлення товарів. Упорядник О.В. Старцев. - К.: Істина, 2000. - 352 с.

15. Елизарова Л.Т., Стародубцева Г.В. Товароведение с основами стандартизации. - М.: ВО Агропромиздат. 1990-128с.

16. Качакмадзе Л.А., Берадзе Л.А. Болезни цытрусовых // Защита растений. - 1989 N12 стр.47-48

17. Колтунов В.А., Котєльніков О.В. Хімічний склад і збереженість цитрусових плодів після транспортування. Товари ХХІ століття. Матеріали міжнародної науково - практичної конференції. Ч. ІІ. 24-25 жовтня 2002 року, Полтава.-с.14-17

18. Колтунов В.А., Романенко О.Л. Субтропічні і тропічні плоди: Підручник.-К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005.-163с.

19. Кудряшова А.А. Микробиологические основы сохранения плодов и овощей. - М.: Агропромиздат, 1986-190с.

20. Ларина Т.В. тропические и субтропические плоды. Справочник товароведа.- М.: Де Ли принт, 20012.-254с.

21. Мгалоблишвили Т.С., Л.М. Шавишвили. Влияние режыма хранения на сохранность цытрусовых плодов //Субтропических культур 1987 N4

22. Митний кодекс України. Прийнятий 11 липня 2002 р. - К.: Істина, 2002. - 168с.

23. Нармахматов Р.М., Солтдалиев Х.М. Физико-механические свойства и химический состав лимонов // Плодоовощное хозяйство 1987 N4 стр.55-56

24. Осенова Е.Х. и др. Субтропические и тропические плоды.- М.: Экономика, 1969.-174с.

25. Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. За ред. П.В. Пашка. - К.: Знання, 2004. - 732 с. - (Митна справа в Україні).

26. Песоцкая Е.А., Яковлева Н.С. Определитель вредителей и болезней цитрусовых плодов.-М.: М-во сельск. хоз.-ва СССР, 1959.-96с.

27. Справочник товароведа продовольственных товаров: в 2т.: Т1/Б.В. Аидрест, И.Л. Волкинд, В.З. Гарисцков и др. - 2 - е изд., перераб. - М.: Экономика. 1987. - 368с.

28. Теплофизические характеристики пищевых продуктов: Справочное пособие / А.С. Глизбург, М.А. Громов, Г.И. Красовская, В.С. Уколов/ Год ред. Проф. А.С. Глузбурга. - Москва. - пищевая промышленность. 1975г.

29. Узунов И.С. Болезни тропических и субтропических культур и борьба с ними.- М.: Ун-т Дружбы народов, 1978.-79с.

30. Химия и товароведение свежих плодов и овощей. Т.1 проф. Ф.В. Церевитинов.: М. - Госторгиздат изд. третье перераб. И допол. 1949

31. Химический состав пищевых продуктов. Справочные таблицы содержание основных пищевых веществ и энергетической ценности блюд и кулинарных изделий. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984 - 328с.

32. Чубик И.А., Масков А.М. справочник по теплофизическим характеристикам пищевых продуктов и полуфабрикатов. М., издательство "Пищевая промышленность", 1970, стр.184.

33. Широков Е.П., Полегаев В.И. Хранение и переработка плодов и овощей. - 2-е изд./ доп. Перераб. - М.: Колос, 1982 - 320.

34. Libis Palou and al. Effect of gaseous ozone exposure on the development of green and blue molds on cold stored citrys fruit// Plant deseases/-2001/-85,№6.-P/632-638/

35. Spadoro Davide/ Leieviti in post raccolta//Colt.prot.-2001.-30, № 1.- Р.102.

36. www.agroanaliz.com

37. www.agroprom.ua

38. www.dstu.ua

39. www.fruits.com.ua

40. www.gost.ru

41. www.biznes_in.ua

Размещено на Allbest.ru