Медичне застосування пеніциліну

Одне з головних завдань служби мікробіологічного контролю - підтримання в активному стані виробничого штаму. У процесі неодноразових пересівань мікроорганізмів, а також тривалого впливу умов культивування з плином часу можуть виникнути спонтанні мутації, які призводять до зниження продуктивності виробничої культури. У зв'язку з цим періодично, два рази на рік, а в окремих випадках і частіше, проводять розсівання виробничому штаму та відбір варіантів з найбільш високою продуктивності.

Біохімічний контроль кількості та специфічної активності продуктів мікробіологічного синтезу дозволяє простежити за виходом проміжних і кінцевого продуктів. Цей вид контролю забезпечує випуск продукції, що вiдповiдає вимогам стандартів.

ВИСНОВКИ

В 1957 р. завдяки виділенню «ядра» Пеніциліну -- 6-амінопеніциллінової кислоти (6-АПК) з'явилася можливість створення напівсинтетичних пеніциллінів. Зберігаючи основні переваги бензілпеніцилліна (бактерицидність, низький рівень токсичності), вони набувають поряд з цим нових властивостей. Умовно основні групи напівсинтетичних пеніциллінів можна представити таким чином:

I. Кислототривкі препарати, інактивує пеніцилліназой (фенестіциллін, пропіциллін, фенбеніциллін).

II. Пеніцилліностійкі препарати: 1) некислостійкі (метіциллін); 2) кислотостійкі (препарати ізоксазолілової групи -- оксациллін, клоксациллін, діклоксациллін і ін.).

III. Препарати широкого спектру дії (ампіцилін, карбеніциллін).

В даний час напівсинтетичні пеніцилліни широко випускаються промисловістю. 6-АПК виходить ензіматичними дорогою з бензілпеніцилліна і інших біосинтетичних пеніциллінів за допомогою пеніциллінацилази. Фермент пеніцилінацилаза утворюється головним чином бактеріями. Маються також хімічні методи розщеплювання пеніциллінів, дозволяючи отримати 6-АПК.

Відомі спроби прямого біосинтетичного здобуття 6-АПК. В даний час в нашій промисловості прийнятий ензиматчний метод розщеплювання Пеніциліну за допомогою пеніциллінацилази Е. coli. Для виділення 6-АПК з водного гідролізату використовуються як екстракційні, так і іонообмінні методи.

З 6-АПК синтезовано багато ацильних похідних, які володіють антибактеріальною дією, але вживання в медицині знайшли лише деякі з цих з'єднань завдяки їх стійкості до пеніцилінази і особливої ефективності відносно хвороботворних мікроорганізмів, у тому числі в відношенні стафілококів, стійких до пеніциліну. Як агенти, що ацилують, найчастіше використовують хлорангидріди карбонових кислот (RcОС1).

З напівсинтетичних пеніциллінов практичне застосування в медицині знайшли метіциллін, оксациллін, ампіцилін.

Перелік посилань

1. Д. Ланчини, Ф Паренти Антибиотики Перевод с англ. ? М.: Мир,1985 ?272с.

2. Т.П. Прищеп, В.С. Чучалин, К.Л. Зайков, Л.К. Михалеєва, Л.С. Белова Основи фармацевтической биотехнології: Учебное пособие ? Ростов и/д Феникс; Томск: Издательство НТЛ,2006 ? 256с.

3. А.Т. Солдатенков, Н.М. Колядина, І.В. Шендрик Основи органической химии лекарственных веществ ? М Химия, 2001? 192с.

4. В.И. Чуешов, М.Ю. Чернов, Л.М. Хохлова и др Промышленная технология лекарств: Учебник В 2-х т. Том 2.? Х. МТК? Книга;изд. НФЛУ, 2002.?716Сс.

5. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2т. Том 2 ? 14-е изд. перераб., испр. и помогла М.: ООО «Издательство новая волна» Издатель С.Б.Дивов, 2002 ? 608с.

6. Мосичев М.С., Складнев А.А., Котов В.Б. Общая технология микробиологических производств : М.: Легкая и пищевая

7. И. Хиггинс, Д. Бест и Дж. Джонс. Биотехнология. Принцыпы и применение. Пер. с англ.-- М.: Мир, 1988.-- 480с.

8. Бекер М.Е. Введение в биотехнологию: Перевод на рус. Издательство «Пищевая промышленность», 1978.-- 239с.

9.В.В. Ряженов Фармакология: М.: Медицина, 1984.-- 352с.

10.Н.С. Егоров, В.Д.Самуилова Биотехнология. Проблемы и перспективы: Учебное пособие для вузов. В 8кн. М.: Высш. школа, 1987.-- 159с.

11. Бирюков В.В. Основы промышленной биотехнологии: М.: К олосС. Учебное пособие для студентов высш. учеб. заведений. 2004.-- 296с.

Размещено на Allbest.ru