Порівняльна ефективність антигельмінтних препаратів за фасціольозно-дикроцеліозної інвазії великої рогатої худоби

при виявленні особливо небезпечних хвороб визначає об'єм діагностичних досліджень, забезпечує їх проведення в стислі терміни, направляє своїх спеціалістів для підтвердження діагнозу на місцях;

здійснює методичне керівництво роботою діагностичних кабінетів та керує діяльністю лабораторій ветсанекспертизи;

аналізує результати діагностичної роботи в районі та вносить пропозиції начальнику управління державної ветеринарної медицини району;

надає допомогу районній державній лікарні ветеринарної медицини, установам дільничного типу, комплексам, господарствам в розробці заходів щодо профілактики та ліквідації хвороб тварин;

пропагує передовий досвід боротьби з хворобами і ветзнання серед населення та тваринників;

- виконує інші роботи за завданням вищого ветеринарного органу.

У великих районах може бути кілька лабораторій ветсанекспертизи, всі вони включаються в склад районної державної лабораторії ветмедицини і фінансуються нею.

Лабораторія має службові і виробничі приміщення:

головний корпус лабораторії;

віварій з ізолятором для заражених тварин;

гараж;

складські приміщення.

Територія навколо лабораторії державної ветеринарної медицини огороджена парканом, має зелені насадження (кущі та плодові дерева). При вході в приміщення є дезкилимки, зволожені дезінфекційним розчином. Лікарі мають всі необхідні засоби захисту при роботі з патматеріалом.

Трупи та патологічний матеріал утилізують в спеціально відведеному для цього місці - скотомогильнику.

Недолікоми в роботі є відсутність достатнього фінансування для придбання сучасного обладнання та новітніх методів діагностики при паразитарних хворобах.

4. Охорона праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Обов'язки і повноваження роботодавця і працівників у сфері охорони праці визначає лише законодавство. Згідно закону України «Про охорону праці» на всіх підприємствах повинні створюватися здорові й безпечні умови праці, забезпечення яких покладається на роботодавця (р. XI., ст. 153-173).

Згідно із законодавчими вимогами працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Закон «Про охорону праці» поширюється на всі підприємства незалежно від форми власності (від 14 жовтня 1992 р. зі змінами у 2002 р.)

Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини

Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини (далі - Правила) поширюються на лабораторії ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування і форми власності, науково-дослідні інститути ветеринарної медицини, науково-дослідні лабораторії ветеринарної медицини та на лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи (далі - лабораторії).

Правила встановлюють вимоги безпеки праці щодо організації та виконання робіт у лабораторіях під час догляду за піддослідними тваринами, проведення досліджень, підготовки та виконання аналізів, розтину трупів тварин, роботи з патологічним матеріалом, патогенними культурами бактерій та вірусів, проведення дезінфекції, роботи з отруйними речовинами, сильнодіючими препаратами, кислотами, лугами, органічними розчинниками та при виконанні інших робіт у лабораторіях.

Вимоги Правил є обов'язковими для керівників, спеціалістів і технічного персоналу лабораторій, стажерів, аспірантів, осіб, відряджених для проходження курсів підвищення кваліфікації, студентів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів під час проходження виробничої практики.

Загальні положення

1.1. Правила застосовуються під час виконання робіт у лабораторіях.

1.2. Безпека проведення робіт у лабораторіях повинна забезпечуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил та інших чинних нормативних актів.

1.3. Організація роботи з охорони праці, права і обов'язки посадових осіб і працівників повинні бути викладені в нормативних актах, розроблених та затверджених власником відповідно до ДНАОП 0.00-8.03-93.

1.4. Електроприводи, обладнання та електричні прилади повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) і ДНАОП 0.00-1.21-98.

1.5. Обладнання, яке працює під тиском, необхідно експлуатувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94, а газове господарство лабораторії відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.20-98.

1.6. На робочих місцях для кожного виду обладнання, що використовується у лабораторіях, повинна бути інструкція заводу-виготовлювача з експлуатації цього обладнання.

1.7. У лабораторії повинні бути розроблені та затверджені інструкції з охорони праці. Інструкції повинні бути вивішені на кожному робочому місці.

1.8. Біологічна безпека повинна бути забезпечена відповідно до вимог ГОСТ 12.1.008-76.

1.9. Препарати для проведення лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів повинні відповідати технічним умовам на їх виготовлення та відповідним стандартам і використовуватися лише в строки, зазначені на упаковці.

1.10. Якість питної води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.

1.11. При відсутності в населеному пункті водопроводу та каналізації влаштовують місцевий водопровід і каналізацію.

1.12. Стічні води з виробничих приміщень (секційних, бактеріологічного відділу тощо) повинні збиратися самостійною каналізаційною мережею в очисні споруди і перед випуском їх у загальну мережу (лабораторії, населеного пункту тощо) піддаватися знезараженню, способи якого встановлюються за погодженням із місцевими органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

1.13. Вибір і погодження умов відведення й очищення стічних вод повинні виконуватися відповідно до вимог Водного Кодексу України та інших чинних нормативних актів.

1.14. При використанні в лабораторії праці жінок потрібно дотримуватися вимог ДНАОП 0.03-3.28-93 та ДНАОП 0.03-8.08-93.

1.15. У процесі виконання робіт у лабораторіях на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ГОСТ 12.0.003-74).

1.15.1. Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

машини й механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого устаткування;

підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищений рівень інфразвукових коливань;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищена або знижена вологість повітря;

підвищена або знижена рухомість повітря;

підвищена або знижена іонізація повітря;

підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;

підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

підвищена напруженість електричного поля;

підвищена напруженість магнітного поля;

відсутність або нестача природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

підвищена контрастність;

прямий і відбитий блискіт;

підвищена пульсація світлового потоку;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

підвищений рівень іонізуючого випромінювання в робочій зоні;

гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту і устаткування.

1.15.2. Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: за характером впливу на організм людини:

токсичні;

подразливі;

сенсибілізувальні;

канцерогенні;

такі, що впливають на репродуктивну функцію; за шляхом проникнення в організм людини через:

органи дихання;

шлунково-кишковий тракт;

шкірні покриви і слизові оболонки.

1.15.3. Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

макроорганізми (рослини й тварини).

1.15.4. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні перевантаження (статичні й динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

1.16. Рівні та концентрації небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати чинним санітарним нормам.

1.17. Робота з матеріалом, зараженим або підозрілим у зараженні збудниками інфекційних захворювань I-IV груп патогенності, можлива при наявності відповідного дозволу, який видається всім лабораторіям і науково-дослідним інститутам на обслуговуваній території, незалежно від відомчої належності та форми власності, обласними, Київською та Севастопольською міськими режимними комісіями установ охорони здоров'я.

1.18. Кислоти, луги та інші хімічні речовини, що надходять до лабораторії, необхідно обліковувати і зберігати у спеціальних приміщеннях з дотриманням відповідних умов і запобіжних заходів, передбачених Правилами зберігання, обліку і відпуску отруйних і сильнодіючих лікарських засобів, призначених для ветеринарних цілей.

1.19. Вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини слід зберігати за межами основних приміщень, у спеціальних приміщеннях з вентиляцією та природним освітленням. У відділах їх можна мати тільки в кількостях, потрібних для роботи на один день.

Висновки

1. Розповсюдження фасціольозу та дикроцеліозу великої рогатої худоби в с. Малі Сорочинці викликане випасанням корів на неблагополучних пасовищах. При обстеженні корів в 2011 році реєстрували фасціольозно-дикроцеліозну інвазію: влітку - 45,0%, весною - 45,0%, восени - 51,8% та взимку - 58,8%.

Пік інвазії реєстрували в осінньо-зимовий період - фасціоли та дикроцелії досягали статевої зрілості.

2. В 2012 році в с. Малі Сорочинці також реєстрували фасціольозно-дикроцеліозну інвазію, але екстенсивність інвазії зростала порівняно з 2011 роком та становила взимку - 60,0%. За результатами досліджень пік інвазії спостерігали також взимку. Отже, екстенсивність фасціольозно-дикроцеліозної інвазії в 2012 р. зросла в порівнянні з 2011 р.

3. Як рефектин, так і рафензол, що нами вивчалися, виявилися ефективними при паразитуванні фасціол та дикроцелій (ЕЕ, ІЕ становили 100%).

Вважаємо, що доцільно використовувати рефектин сирійського виробництва «Авіко» та вітчизняний антигельмінтик рафензол фірми «Бровафарма», так як, їх ефективність майже однакова, але ціна рефектину дещо нижча.

Список джерел

Дахно І.С. Епізоотологія, патогенез, етіотропна та імунокоригуюча терапія при фасціольозі і дикроцеліозі жуйних тварин. Автореф. дис…. д-ра вет. наук: 03.00.18. - Харьков, 2001. - 36 с.

Арисов М.В. Паразитозы крупного рогатого скота: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра вет. наук: спец. 03.00.19, 16.00.04 / Арисов М.В. - Нижний Новгород, 2008. - 32 с.

Бочарова М.М., Жаловага Л.А. О системном подходе к изучению эпизоотического процесса при дикроцелиозе / М.М. Бочарова, Л.А. Жаловага // Матер. докл. науч. конф. ВОГ. - М., 1994. - С. 37-40.

Бочарова М.М. Имитационная модель эпизоотического процесса при дикроцелиозе / М.М. Бочарова // Матер. докл. науч. конф. ВОГ. - М., 1994. - С. 35-37.

Житова О.П. Fasciola hepatica L. (TREMATODA: FASCIODAE) у проміжних та остаточних хазяїв в умовах радіоактивно забрудненої місцевості: Автореф. дис…. к-та біол. наук: 03.00.08 / Ін-т зоології. - К., 2003. - 20 с.

Клесов М.Д. Распостранение фасциолеза в Украинской ССР // Ветеринария. - 1963. - №1. - С. 10-14.

Маркевич А.П. Пути ликвидации фасциолеза сельскохозяйственных животных // Методы изучения паразитологической ситуации и борьба с паразитами с.-х. животных: Сб. науч. тр. - К., 1982. - С. 205-207.

Мереминский А.И. Изучение моллюскоцидного действия некоторых химических соединений на моллюсков Planorbis planorbis в лабораторных и полевых условиях // Ветеринария. - К.: Урожай, 1968. - Вып.17. - С. 54-59.

Шеховцов В.С. и др. Эпизоотология фасциолеза жвачных и меры борьбы с ними на осушаемых территориях Лесостепи Украины // Профилактика и борьба с трематодозами животных в зонах мелиорации земель: Тез. докл. Всесоюз. конф. (г. Баку, 1-3 июня 1983 г.). - М., 1983. - С. 168-170.

Архипов И.А., Рехвиашвили Э.И., Дурдусов С.Д. Репродуктивный потенциал трематод в организме дефинитивного хозяина в условиях юга России в разное время года // Тр. Всерос. ин-та гельминтологии. - М., 1997. - С. 14-16.

Филиппов В.В. Эпизоотология гельминтозов сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1986. - С. 55-115.

El-Metenawy T., Vurusaner C. An investigation of liver flukes of slaughtered cattle in Istanbul // Proceedings of the Second Scientific Congress Egyptian Society for Cattle Diseases, 5-7 December 1993 Assiut - Egypt Volume 2. - 1993. - Р. - 244-248.

Арисов М.В. Паразитозы крупного рогатого скота: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра вет. наук: спец. 03.00.19, 16.00.04 / Арисов М.В. - Нижний Новгород, 2008. - 32 с.

Erhan Dumitru Functionarea poliparazitozelor la bovine in republica Moldova (epidemiologie, diagnostic, modificari morfofiziologice, prejudiciu economic, profilaxie si tratament): autoreferatul tezei de doctor habilitat in biologie 03.00.19 / Erhan Dumitru - Chishinau, 2010. - 60 p.

Клименко О.С. Епізоотологічні особливості сетаріозу великої рогатої худоби / О.С. Клименко // Вісник ПДАА. - 2006. - №4. - С. 208-209.

Клименко О.С. Епізоотологічні та екологічні аспекти боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби в умовах центральної частини України: автореф. дис… канд. вет. наук: 16.00.11 / О.С. Клименко; Нац. аграр. ун-т. - К., 2008. - 20 с.

Коваленко Л.М. Епізоотологія дикроцеліозу жуйних тварин в Північно-східній частині України (заходи боротьби та профілактики): автореф. дис… канд. вет. наук: 03.00.18 / Л.М. Коваленко; УААН. Ін-т експерим. і клініч. ветеринар. медицини. - Х., 2001. - 18 с.

Аюпов Х.В. Дикроцелиоз сельскохозяйственных животных: Автореф. дис. … д-ра вет. наук. - Уфа, 1968. - 51 с.

Бочарова М.М. // Матер. докл. науч. конф. Всерос. о-ва гельминтол. «Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями». - М., 1995. - С. 30 - 31.

Коляда Е.Е., Кошеваров Н.И., Душкин В.А. и др. // Матер. докл. науч. конф. Всерос. о-ва гельминтол. «Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями». - М., 2002. - С. 167 - 169.

Потафеев Н.Е. Исследования по биологии личиночных стадий Fasciola hepatica: Автореф. дис. … канд. биол. наук. - М., 1974. - 22 с.

Ахмедрабаданов Х.А. Структура и взаимоотношения фасциол и дикроцелий в печени овец и крупного рогатого скота при сочетанной инвазии в условиях Дагестана / Х.А. Ахмедрабаданов // Российский паразитологический журнал. - 2010. - №2. - С. 21-23.

Ветеринарна клінічна біохімія / [Левченко В.І., Влізло В.В., Кондрахін І.П. та ін.]; за ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. - Біла Церка, 2002. - 400 с.

Зон Г.А. Патологічна анатомія паразитарних хвороб тварин / Г.А. Зон // Навчальне видання. Суми, «Джерело», 2005. - 226.

Атлас гельмінтів тварин / [І.С. Дахно, А.В. Березовський, В.Ф. Галат та ін.] - К.: Ветінформ, 2001. - 118 с.

Котельников Г.А. Гельминтологические исследования животных й окружающей среды / Котельников Г.А. - М., Колос. - 1984. - С. 46-47.

Латыпов Д.Г. Модифицированный гельминтоовоскопический метод для диагностики трематодозов крупного рогатого скота / Д.Г. Латыпов, М.Х. Лутфуллин, Г.Г. Горшкова, Р.Р. Тимербаева // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. М., 2003. - Т. 39. - С. 136-145.

Размещено на Allbest.ru