5.2.6 Сапоніни

Сапоніни - це глікозиди рослинного походження, більша частина яких виявляє поверхневу активність та токсичність по відношенню до холоднокровних тварин.

До специфічних особливостей сапонінів відносять:

1. Вони легко розчинні у воді, утворюючи колоїдні розчини

2. Водні витяжки при розбовтуванні сильно піняться, утворюючи стійку піну.

3. Сапоніни найповніше екстрагуються в присутності натрію гідрокарбонату, який додають з розрахунку 1,0 г на 10,0 г сировини, але лише в тому випадку, якщо він прописаний в рецепті.

В нижченаведених рецептах натрію гідрокарбонат не прописаний, тому ми готуємо дані настою та відвари за загальними правилами.

1. Rp.: Dec. Corticis Aesculi hippocastani 100,0: 2000 ml

D.S. Для сидясих ван при геморої

2. Rp.: Dec. Corticis Aesculi hippocastani 20,0: 200 ml

D.S. По 2 столових ложки 3 рази в день (при тромбофлебіті)

3. Rp.: Inf.fol Orthosiphoni staminei 3,5: 200 ml

D.S. Протягом дня випити в два-три прийоми за 20-30 хвилин до їжі в теплому вигляді.

ЛРС, що містить сапоніни - корінь китятки, сенеги, кореневище і корінь синюхи, корінь солодки, квітки нагідок, корені женьшеню тощо.

Солодка гола (Glycyrrhiza glabra) - багаторічна трав'яниста рослина родини бобових 50-100 см заввишки, що має потужну кореневу систему. Листки її почергові, складні.

Солодка гола

Корені солодки та продукти, що одержують з них, застосовуються з лікувальною метою з часів Гіппократа. Густий екстракт та сироп полегшують відходження харкотиння та поліпшують смак ліків; сухий екстракт та порошок коренів у суміші з іншими рослинами вживають як відхаркувальний засіб.

5.2.7 Антраглікозиди

Антраглікозиди - це сполуки в основі яких лежить ядро антрацену різного ступеня окислення, типу, сполучення і конденсації мономірних сполук.

ЛРС, що містить антраглікозиди - корені ревеню, щавлю кінського, кора жостеру, листя сени, ягоди жостеру, трава звіробою.

Ревінь тунгуський (Rheum Tamguticum) - трав'яниста рослина 150-250 см завв. Кореневище коротке, багатоголове, з кількома товстими м'ясистими коренями масою до 12 кг, зверху темно-буре, на зломі - яскраво-жовте. Стебла прямі, порожнисті, борозенчасті, з червонуватими цяточками і смужками. Цвіте у липні.

Ревінь тунгуський

Жостір проносний (Rhamnus catartica) - кущ або невелике деревце родини жостерових (1,5-8 м заввишки) з темною корою і супротивними гілками, які часто закінчуються колючкою. Молоді пагони сірі, блискучі. Плоди жостера, відвар, збори використовують як м'якодіючий проносний (діє повільно) засіб, приймають на ніч при хронічних запорах.

Жостір проносний

Як проносне можуть використовуватись відвар плодів:

Rp.: Dec. Fruct Rhamni catharticae 20,0 - 200 ml

D.S. По 0,25 скланки на ніч

У підігріту фарфорову інфундирку поміщаємо 20,0 г подрібнених плодів жостеру та додаємо 200 мл води. Настоюємо протягом 30 хвилин на киплячій водяній бані, періодично помішуючи. Не охолоджуючи, проціджуємо у мірний циліндр, віджимаємо, доводимо водою до мітки через сировину. Отриманий відвар проціджуємо у флакон для відпуску. Закупорюємо, наклеюємо № рецепта, заповнюємо лицевий бік ППК

Оформлення до відпуску: етикетки "Внутрішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Перед вживанням збовтати", "Берегти від дітей".

5.2.8 Технологія водних витягів з використанням екстрактів-концентратів

Відповідно до ДФ XI настої і відвари можна готувати не тільки з лікарської рослинної сировини, але й розчиненням спеціально приготовлених відповідних екстрактів-концентратів.

Екстракти-концентрати - це особлива група екстрактів, основне призначення яких полягає в тому, щоб служити вихідним матеріалом для приготування аптечних витяжок (настоїв і відварів). За консистенцією вони можуть бути рідкі й сухі.

Рідкі концентрати готують звичайно в співвідношенні 1:2, а сухі - 1:1. У заводських умовах готують шляхом екстракції сировини слабим спиртом (20-40 %) спеціальними способами, які дають можливість одержання повної відповідності витяжки по кількості діючих і допоміжних речовин настою або відвару, одержаному з певної кількості сировини в аптечних умовах.

Сухі концентрати одержують обережним упарюванням рідких і введенням у них наповнювачів: молочного цукру, декстрину або їх суміші до співвідношення діючих речовин 1:1 або 1:2.

Фармацевтична промисловість випускає концентрати рідкі: валеріани 1:2, собачої кропиви 1:2, горицвіту 1:2; сухі: алтейного кореня 1:1, горицвіту 1:1, термопсису 1:1, конвалії 1:1, наперстянки 1:1. Вони максимально очищені, наближені за супутники речовинами і стандартизовані на певний вміст діючих речовин.

Екстракти-концентрати добре розчиняються в воді з утворенням прозорих розчинів. Застосування їх в умовах аптеки не тільки прискорює процес готування ліків, а й поліпшує їх якість, а також і стандартизацію.

Сухі концентрати стійкі і зручні при зберіганні і транспортуванні, їх застосування звільняє від необхідності зберігання рослинної сировини.

Прете, поряд з певними перевагами, застосування концентратів має й негативні сторони.

Деякі сухі концентрати гігроскопічні. При зберіганні вони часто відволожуються, що порушує правильність дозування і утруднює зважування. Для усунення цього недоліку і стабілізації екстрактів запропонований метод мікрокапсулювання з використанням як оболонки похідних целюлози, аеросилу, тобто плівкоутворюючих речовин.

Настої, приготовлені з концентратів і безпосередньо з рослинної сировини, часто мають зовнішні відмінності по інтенсивності забарвлення і ступеню прозорості, особливо настої з кореня алтеї і екстракту-концентрату алтеї сухого /1:1 /. У хворих ці відмінності викликають сумніви в правильності приготування ліків, тому при відпуску настоїв, приготовлених з концентратів. рекомендується робити на рецепті або сигнатурі відповідну позначку, щоб при повторенні ліків вони могли бути приготовлені тим же способом, як і перший раз.[14]

Згідно з указівкою ДФ XI при приготуванні настою або відвару шляхом розчинення екстракту його беруть у кількості, відповідній кількості рослинної сировини, вказаної в рецепті.

Приготування настоїв із екстрактів-концентратів не відрізняється від технології рідких препаратів із сухих і рідких лікарських засобів. У цьому випадку інші лікарські речовини можуть прибавлятися як у сухому вигляді так і у вигляді концентрованих розчинів.

При цьому слід екстракт-концентрат спочатку розчинити у воді і лише після цього змішувати з концентрованими розчинами солей. Утому випадку, коли безпосередньо змішувати концентровані розчини солей з екстрактами - концентратами, можливе випадіння осаду або утворення каламуті (висолювання екстрактивних речовин).

Rp.: Infusi radicis Altheae ex 5.0 100 ml

Natrii benzoatis

Elixiri pectoralis ana 1.5

M.D.S. По 1 десертній ложці 2 рази на день.

Мікстура, яка містить настій з кореня алтеї, добре розчинну в воді речовину - натрію бензоат і пахучу рідину - грудний еліксир, що вимагає особливих умов додавання.

При приготуванні настою з сухого екстракту кореня алтеї останнього треба взяти 5,0 г, що складає більше 3 % в об'ємі лікарської форми. Тому необхідно враховувати коефіцієнт збільшення об'єму, який для сухого екстракту кореня алтеї дорівнює 0,61.

Тоді кількість води очищеної буде 100 - (5 х 0,61) = 97 мл. а якщо використовувати концентрований розчин натрію бензоату (1:10). то 100 - (5 х 0,61) - (1,5 х 10) = 82 мл.

У підставку відмірюють 82 мл очищеної води, розчиняють 5,0 г сухого (1:1) екстракту-концентрату алтейного кореня, проціджують у флакон для відпуску і додають відміряний бюретковою установкою концентрований розчин натрію бензоату (1:10) 15 мл. Потім за спеціальними правилами, про які говорилося раніше, додають грудний еліксир і оформляють до відпуску.

Для приготування настоїв і відварів з рідких екстрактів замість указаної в пропису кількості рослинної сировини беруть подвійну (за об'ємом) кількість концентрату, який додають, як і галенові препарати, в останню чергу.

Rp.: Infusi rhizomatis cum radacibus Valerianae ex 5.0 200 ml

Natrii bromidi - 2.0

Coffeini-natrii benzoatis - 0.6

Tincturae Convalliariae - 5 ml

M.D.S По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Ополіскувальна мікстура, до складу якої входять настій із сировини, що містить ефірні олії, розчинні у воді речовини - натрію бромід і кофеїнбензоат натрію, що відноситься до списку Б.[2]

У флакон для відпуску відмірюють 174 мл води, 10 мл 20 % розчину натрію броміду (1:5), 6 мл 10% розчину кофеїн-бензоату натрію (1:10), 10 мл екстракту валеріани рідкого (1:2), а також 5 мл настойки конвалії.[2]

Висновки

В ході виконання курсової роботи проаналізовано велику кількість літературних джерел та інтернет-матеріалів та виконано такі завдання:

1. Проаналізовано теоретичні основи екстракції;

2. Встановлено згідно літературних джерел зв'язок між особливістю приготування настоїв, відварів та фітококтейлів та вмістом різних класів БАР у ЛРС;

3. Простежено в літературних даних, що дослідження щодо вдосконалення технології відварів та настоїв ведуться досить активно та є актуальними на сьогодні.

Використана література

1. Л.И. Вишневская. Подготовка, оформление и защита курсовых работ по аптечной технологии лекарств. методические рекомендации для студентов специальности "Фармация" дневной и заочной форм обучения. Харьков, 2014.

2. О.І. Тихонов, Т.Г. Ярних. Аптечна технологія ліків. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів. Вінниця, 2007.

3. Державна Фармакопея України. Видання перше. Харків, 2001.

4.http://intranet.tdmu.edu.te.ua/data/kafedra/internal/pharma_3/classes_stud Аптечна технологія лікарських засобів/фармацевтичний факультет/3 курс/Фармація/українська/10 Настої і відвари з ЛРС та з екстрактів-концентратів.htm

5. http://intranet.tdmu.edu.te.ua/data/kafedra/internal/pharma_3/lectures_stud/ Технологія лікарських препаратів промислового виробництва/фармацевтичний факультет/4 курс/фармація/українська/Теоретичні основи екстрагування лікарської сировини.htm

6. Кабачний та співавт. Фізична та колоїдна хімія. Харків.:Прапор, 1999 - 367с.

7. Бобылев Р.В., Грядунова Л.А., Иванова Л.А. и др. Технология лекарственных форм. В 2 т. Т. 2

8. Інтернет-ресурс "Фармацевтична енциклопедія" : http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1358/maceraciya

9. Державна фармакопея України. Харків. - 2001. - 556с

10. МОЗ України. Наказ № 197 від 07.09.93 "Про затвердження Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем" http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=771

11. Стаття "Вуглеводи" адреса: http://intranet.tdmu.edu.te.ua/data/kafedra/internal/pharma_1/classes_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/ фармакогнозія/3 курс/03. аналіз ЛРС, яка містить полісахариди (автозбережено).doc.htm

12. Стаття "Дубильні речовини. Сировина, що містить дубильні речовини" адреса: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/pharma_1/lectures_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/ фармакогнозія/3 курс/15. ЛР і ЛРС, які містять дубильні речовини.htm

13. Зленін Ю.В., Іванов Л.В. // Вісник фармації. - 2003.- №3. -с.40.

14. Бариливілі В.С. Інтенсивність процесів екстрагування в системі тверде тіло (рідина) Фармац. журн. - 1988. №3. - с.54.

15. Кінетика екстрагування компонентів з рослинної сировини / Е.М. Семенішин, В.І. Грецький, І.В. Кобильникі др. //Фармац. журнал. - 1991. - №5. - С.60

16. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занаятиям по технологии лекарств. - М.: Медицина. - 1991. - 352с.

17. Стаття "Антраценпохідні" адреса: http://intranet.tdmu.edu.te.ua/data/kafedra/internal/pharma_1/classes_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/фармакогнозія/3 курс/15. аналіз ЛРС, яка містить антраценпохідні.htm

Размещено на Allbest.ru