Хірургічне лікування дегенеративних уражень шийного відділу хребта, які викликають компресію спинного мозку та його корінців

Нижній шийний доступ є простим продовженням вниз стандартного доступу Сміс-Робінсона; аналогічного тому, який виконується на середньо шийному рівні; винятком є те, що під час доступу перев'язуються нижньощитоподібна артерія та вена. При правобічному доступі необхідно ідентифікувати зворотній гортанний нерв; при лівобічному -- ідентифікувати та зберегти грудний проток. Зазвичай з використанням цього доступу можна оголити С7-Th1 хребці. Небажано його застосовувати у огрядних і мускулистих хворих, пацієнтів з короткою шиєю.

Такий доступ використано нами у 6 хворих з ДКС на рівні С7-Th1 хребців; у 5 випадках відзначене покращення стану хворих, в 1 -- змін не було.

На підставі отриманих результатів нами визначено преваги та недоліки використання різних хірургічних доступів (табл. 12).

Таблиця 12. Оцінка застосування хірургічних доступів

Найближчі результати хірургічного лікування. Результати оперативного втручання оцінювалися як значне покращення, якщо вираженість радикуло- або мієлопатії зменшувалася на 3-4 пункти, як помірне -- при зменшенні вираженості неврологічної симптоматики на 1-2 пункти.

У 197 хворих використовувався передній доступ, у 42 -- задній. Особливості використання хірургічних доступів та результати оперативних втручань подано в табл. 13-16.

Таблиця 13. Результати хірургічного лікування

Примітка: Р -- радикулопатія, М -- мієлопатія, РМ -- радикуломієлопатія.

Таблиця 14. Результати хірургічного лікування в залежності від рівня ураження

Примітка: Р -- радикулопатія, М -- мієлопатія, РМ -- радикуломієлопатія.

Серед наших спостережень у більшості хворих тривалість захворювання становила менше 1 року -- у 41,4% випадків, від й року до 3 -- у 32,2%, більше 3 років -- у 26,4%.

Таблиця 15. Результати хірургічного лікування хворих з ДКС хребтового каналу на шийному рівні в залежності від тривалості захворювання

Примітка: Р -- радикулопатія, М -- мієлопатія, РМ -- радикуломієлопатія.

Таблиця 16. Результати хірургічного лікування хворих з ДКС хребтового каналу на шийному рівні в залежності від їх віку

Примітка: Р -- радикулопатія, М -- мієлопатія, РМ -- радикуломієлопатія.

Як зазначалося вище, післяопераційні результати оцінювалися за допомогою сумарної оцінки неврологічного стану хворого за шкалою Японської ортопедичної асоціації (JOA), яка є досить поширеною і широко використовується в сучасних дослідженнях. Після операції виражений функціональний дефіцит (0-4 бали) спостерігався у 9 хворих, помірно виражений (5-9 балів) -- у 52, слабо виражений (10-13 балів) -- у 127, легкий (14-16 балів) -- у 51 (табл. 17).

Таблиця 17. Вираженість функціонального дефіциту до та після операції

Результат був оцінений як відмінний (при показниках 75-100%) -- у 51 хворого, хороший (50-74%) -- у 101, задовільний (25-49%) -- у 58, незмінний -- (0-24%) -- у 20, поганий (від'ємний результат) -- у 9.

При проведенні кореляційного та мультилінійного аналізу доопераційних неврологічних проявів, структурних особливостей ДКС ШВХ, локалізації, радикальності втручання з післяопераційним неврологічним станом найбільшу кореляцію відзначено між доопераційними та післяопераційними показниками неврологічного дефіциту. Більшість важливих післяопераційних неврологічних показників (вираженість центрального парапарезу, глибока та поверхнева чутливість, тазові розлади) корелювали з часом проведення оперативного втручання, тривалістю неврологічних проявів дегенеративно-компресійного ураження. Майже всі вагомі післяопераційні неврологічні показники корелювали зі ступенем і типом компресії, віком хворих. Це свідчить про те, що результати лікування пацієнтів з ДКС різного типу та ступеня вираженості статистично мають суттєві відмінності. Післяопераційні неврологічні показники слабо корелюють з рівнем локалізації ДКС. Певна кількість післяопераційних неврологічних розладів має залежність від порушення обміну речовин.

Таким чином, результати оперативного втручання залежать від багатьох факторів, з яких статистично найбільш значущими є неврологічні розлади до операції, тип ДКС, ступінь компресії спинного мозку, строки виконання оперативного втручання.

Віддалені результати хірургічного лікування. Віддалені результати було простежено у 192 хворих: у більшості відзначено стійкий позитивний ефект, рецидивів неврологічної симптоматики та компресії не спостерігалося. Це стосується груп пацієнтів, у яких виконувалися дискектомія, корпоротомія зі стабілізацією, форамінотомія, ламінопластика. У частини хворих, яким проводилися передня мікродискектомія без стабілізації, ламінектомія, мав місце рецидив неврологічної симптоматики та компресії ШВХ або виявлялися прогресуючі рентгенологічні зміни на оперованому рівні.

У віддаленому періоді у 44% хворих, оперованих без проведення стабілізації, рецидивував корінцевий больовий синдром або спостерігалися явища радикулопатії; у 27% -- відзначалася кіфотична деформація на рівні видаленого диску. У пацієнтів, яким виконувалася стабілізація за допомогою кісткового аутотрансплантату, рецидив радикулопатії відмічений у 11% випадків, міграція кісткового імплантату вперед -- у 7%, явища псевдоартрозу - у 14%. В групі хворих, у яких операція мікродискектомії завершувалася встановленням титанових порожніх імплантатів, патологічних неврологічних симптомів не виявлено, у 9,6% спостережень відзначалася резорбція кістки навколо імплантату (псевдоартроз).

Висновки

В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і зроблено практичний внесок у рішення наукової задачі сучасної нейрохірургії -- удосконалити діагностику та лікування дегенеративних компресійних синдромів шийного відділу хребта шляхом розробки алгоритмів діагностики та хірургічного лікування з диференційованим використанням сучасних методик.

1. Дегенеративні зміни міжхребцевих дисків і суглобів шийного відділу хребта є частою патологією в осіб різного віку та спричиняють компресію спинного мозку та його корінців з формуванням клінічних синдромів: радикулопатії, мієлопатії, радикуломієлопатії. При дегенеративно-компресійних процесах латеральних відділів хребтового каналу переважають явища радикулопатії; центральної частини -- мієлопатії; одночасне ураження центральної і латеральної ділянок хребтового каналу проявляється радикуломієлопатією.

2. Найбільш інформативними інструментальними методами діагностики дегенеративних уражень шийного відділу хребта, які викликають компресію спинного мозку та його корінців, є спондилографія у двох проекціях і функціональна спондилографія. Спондилограми в ѕ проекції є інформативними за наявності у хворого радикулопатії. Клінічні та спондилографічні дані, доповнені даними МРТ-, КТ-, електронейроміографічного досліджень, дозволяють не лише діагностувати характер ураження спинного мозку та його корінців, а і визначити характер оперативного втручання.

3. Показаннями до хірургічного лікування дегенеративних компресійних уражень шийного відділу хребта є радикулопатія, мієлопатія, радикломієлопатія, які прогресують або не піддаються медикаментозному лікуванню. Оперативні втручання при радикулопатії, мієлопатії, радикуломієлопатії спрямовані на декомпресію спинного мозку та його корінців з подальшою стабілізацією хребтово-рухового сегменту у випадку його нестабільності. Вони мають виконуватися в найбільш короткі строки після виникнення неврологічної симптоматики за неефективності консервативного лікування; за нашими спостереженнями цей термін становить 2-3 місяці.

4. При радикулопатіях і латерально розташованих грижах доцільно виконувати декомпресію, як один з видів оперативних втручань такого типу -- мікрофорамінотомію. При ураженні на кількох рівнях необхідно здійснювати корпоректомію з подальшим міжхребцевим корпородезом або проводити задню декомпресію шляхом ламінектомії, особливо в осіб похилого віку. При передніх доступах варто робити поперечні і косі розрізи шкіри з виходом на рівень, на якому проводиться декомпресія спинного мозку та його корінців. При патології верхньо-шийного відділу доцільно використовувати трансоральні доступи з подальшою задньою стабілізацією прооперованого сегменту. Стабілізація хребта має бути диференційованою та проводитися з урахуванням клінічних проявів і рівнів ураження.

5. Серед методів передньої дискектомії на шийному рівні хребта розроблено і вперше впроваджено в клінічну практику мікродискектомію з подальшим корпоросинтезом за допомогою титанового порожнього імплантату, яка є більш ефективним і щадним методом, супроводжується найменшою кількістю ускладнень.

6. Декомпресія спинного мозку та його корінців при дегенеративно-компресійних процесах дає позитивний результат як у ранньому, так і віддаленому післяопераційному періоді. Ефект хірургічного лікування суттєво залежить від тривалості захворювання, характеру та ступеня стискання спинного мозку та його корінців, радикальності декомпресії.

7. Проведений кореляційний і мультилінійний аналізи доопераційних неврологічних проявів, структурних особливостей дегенеративно-компресійних уражень шийного відділу хребта, локалізації, радикальності оперативного втручання з післяопераційною неврологічною симптоматикою показали, що найбільша позитивна кореляція була відзначена між доопераційними та післяопераційними неврологічними показниками. Більшість післяопераційних неврологічних показників (вираженість центрального парапарезу, глибока та провідникова поверхнева чутливість, тазові розлади) корелювали зі строками проведення оперативного втручання, тривалістю неврологічної симптоматики дегенеративно-компресійних уражень. Майже всі післяопераційні неврологічні показники корелювали зі ступенем і типом компресії спинного мозку та його корінців, віком хворих. Це свідчить про те, що результати лікування хворих з дегенеративно-компресійними синдромами шийного відділу хребта різного типу і ступеня вираженості статистично суттєво відрізняються. За рівнем локалізації дегенеративно-компресійних уражень післяопераційні неврологічні показники корелюють слабо. Частина післяопераційних неврологічних розладів корелює з обсягом оперативного втручання.

8. Результати оперативного лікування залежать від багатьох чинників, з яких статистично найбільш значущими є тип дегенеративно-компресійного синдрому, ступінь стискання спинного мозку, строки проведення оперативного втручання. При хірургічному лікуванні хворих з радикулопатією, мієлопатією, радикуломієлопатією, зумовленими дегенеративно-компресійними ураженнями шийного відділу хребта прогностично несприятливими є тривалий період захворювання та вік хворих. Наслідки хірургічного лікування у пацієнтів похилого віку вдвічі гірші, ніж молодого.

Практичні рекомендації

1. Показаннями до оперативного лікування дегенеративно-компресійних процесів шийного відділу хребта є радикуло-, мієло- і радикуломієлопатія, які прогресують або є резистентними до медикаментозного лікування.

2. Оперативні втручання повинні виконуватися в найбільш короткі строки після розвитку неврологічної симптоматики за неефективності консервативної терапії -- через 2-3 місяці.

3. Хірургічна тактика має бути диференційованою: при радикулопатії і латеральних грижах доцільно використовувати один з видів задньої декомпресії -- мікрофорамінотомію; при мієлопатії та радикуломієлопатії оптимальним методом оперативного лікування є передня дискектомія на шийному рівні хребта з подальшим корпородезом за допомогою титанового порожнього імплантату. При ураженні кількох рівнів необхідно застосовувати корпоректомію з подальшим міжтіловим корпородезом або задню декомпресію за допомогою ламінектомії, особливо у хворих похилого віку.

При передніх доступах доцільніше робити поперечні та косі розрізи шкіри з виходом на рівні декомпресії спинного мозку та його корінців. При ураженні верхньо-шийного відділу треба використовувати трансоральні доступи з подальшою задньою стабілізацією прооперованого сегменту. Стабілізація хребта має бути диференційованою та виконуватися з урахуванням клінічних проявів і рівнів ураження.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Бабаев Э.Х. Хирургическое лечение шейного стеноза передним доступом с последующей стабилизацией / Бабаев Э.Х. // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. -- К., 2006. -- Вип. 15, кн. 1. -- С. 119-128.

2. Бабаев Э.Х. Сравнительный анализ эффективности различных методов шейной дискэктомии при стенозах шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. -- К., 2006. -- Вип. 15, кн. 2. -- С. 553--563.

3. Бабаев Э.Х. Анализ хирургического лечения шейного стеноза передним доступом с последующей стабилизацией / Бабаев Э.Х. // Вестн. мед. центра Управления делами Президента Республики Казахстан (Астана). -- 2006. -- №3. -- С. 173-179.

4. Полищук Н.Е. Передние декомпрессирующие операции при стенозах верхне-шейного отдела позвоночника / Полищук Н.Е., Бабаев Э.Х. // Вестн. мед. центра Управления делами Президента Республики Казахстан (Астана). -- 2006. -- №4. -- С. 43-47.

(Особистий внесок диссертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності використання передніх декомпресійних операцій при стенозах верхньо-шийного відділу хребта).

5. Бабаев Э.Х. Анализ эффективности хирургического лечения стеноза шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). -- 2006. -- №8. -- С. 32-39.

6. Полищук Н.Е. Ламинопластика в сочетании с задней фораминотомией, как один из методов оперативного лечения стеноза шейного отдела позвоночника / Полищук Н.Е., Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). -- 2006. -- №7. -- С. 42-47.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності застосування ламінопластики в поєднанні з задньою форамінотомією при оперативному лікуванні стенозу шийного відділу хребта).

7. Полищук Н.Е. Ламинопластика и задняя фораминотомия, как комплексный метод оперативного лечения при шейной миелорадикулопатии / Полищук Н.Е., Бабаев Э.Х. // Ліки України. -- 2006/2007. -- №106/107. -- С. 50-53.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності застосування ламінопластики і задньої форамінотомії при оперативному лікуванні стенозу шийного відділу хребта).

8. Бабаев Э.Х. Задняя микрофораминотомия как метод оперативного лечения шейной радикулопатии / Э.Х. Бабаев, Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Ліки України. -- 2007. -- №4. -- С. 40-42.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності задньої мікрофорамінотомії при оперативному лікуванні шийної радикулопатії).

9. Слынько Е.И. Применение трансорального доступа при хирургическом лечении стенозов верхне-шейного отдела позвоночника / Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх, Э.Х. Бабаев // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. -- К., 2007. -- Вип. 16, кн. 1. -- С. 221-228.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності трансорального доступу при хірургічному лікуванні стенозів верхньо-шийного відділу хребта).

10. Слынько Е.И. Задняя микрофораминотомия как метод оперативного лечения шейной радикулопатии / Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх, Э.Х. Бабаев // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. -- К., 2007. -- Вип. 16, кн. 2. -- С. 697-703.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності задньої мікрофорамінотомії при оперативному лікуванні шийної радикулопатії).

11. Бабаев Э.Х. Применение стабилизирующих систем для фиксации шейного отдела позвоночника после устранения компрессии вызванной стенозом позвоночного канала / Э.Х. Бабаев, Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Здоровье (Баку). -- 2007. -- №7. -- С. 41-48.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності використання стабілізуючих систем для фіксації шийного відділу хребта після усунення компресії, спричиненої стенозом хребтового каналу).

12. Бабаев Э.Х. Передний претрахеальный доступ в хирургическом лечении стенозов шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Эксперим. и клин. мед. (Тбилиси). -- 2007. -- №1. -- С. 25-30.

13. Бабаев Э.Х. Задняя микрофораминотомия как метод оперативного лечения шейной радикулопатии / Бабаев Э.Х., Слынько Е.И., Золотоверх А.М. // Эксперим. и клин. мед. (Тбилиси). -- 2007. -- №4. -- С. 31-34.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності задньої мікрофорамінотомії при оперативному лікуванні шийної радикулопатії)

14. Бабаев Э.Х. Высокий переднелатеральный подход при хирургическом лечении стенозов верхне-шейного отдела позвоночника / Э.Х. Бабаев, Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Ліки України. -- 2008. -- №1 (117). -- С. 77-81.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності використання високого передньо-латерального підходу при хірургічному лікуванні стенозів верхньо-шйиного відділу хребта).

15. Бабаев Э.Х. Частота, выраженность и клиника радикулопатии как основного симптома при дегенеративном компрессионном синдроме шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). -- 2008. -- №1. -- С. 43-49.

16. Бабаев Э.Х. Проявление миелопатии у больных с дегенеративным компрессионным синдромом шейного отдела позвоночника / Э.Х. Бабаев, Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Ліки України. -- 2008. -- №2 (118), додаток. -- С. 31-34.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі проявів мієлопатії у хворих з дегенеративним компресійним синдромом шийного відділу хребта).

17. Применение высокого переднелатерального подхода при хирургическом лечении стенозов верхне-шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х., Слынько Е.И., Троян А.И. [и др.] // Укр. наук.-мед. молодіжн. журн. -- 2008. -- №1-2. -- С. 42-46.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі результатів хірургічного лікування хворих зі стенозом верхньо-шийного відділу хребта з виростанням високого передньо-латерального підходу).

18. Клиника, диагностика и показания к оперативному лечению при миелорадикулопатии, вызванной дегенеративными компресионными процессами шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х., Слынько Е.И., Троян А.И. [и др.] // Укр. наук.-мед. молодіжн. журн. -- 2008. -- №1-2. -- С. 77-82.

(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі проявів мієлорадикулопатії у хворих з дегенеративним компресійним синдромом шийного відділу хребта, виробленні показань до оперативного втручання).

19. Бабаев Э.Х. Этиология дегенеративного компрессионного синдрома шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Вестн. мед. центра Управления делами Президента республики Казахстан (Астана). -- 2008. -- №1(25). -- С. 136-138.

20. Бабаев Э.Х. Миелопатия как основной симптом при компрессинном дегенеративном синдроме шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Азерб. мед. журн. -- 2008. -- №1. -- C. 29-33.

21. Бабаев Э.Х. Показания к оперативному вмешательству и методы хирургического лечения при дегенеративном компрессионном синдроме шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). -- 2008. -- №7. -- С. 48-55.

22. Клиника, диагностика и хирургическое лечение радикулопатии при дегенеративных компрессионных поражениях шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х., Слынько Е.И., Хонда А.Н., Золотоверх А.М. // Матеріали IV з'їзду нейрохірургів України м. Дніпропетровськ, 27-30 трав. 2008 р. -- Дніпропетровськ, 2008. -- С. 33.

Анотація

Бабаєв Ельман Халиг огли «Хірургічне лікування дегенеративних уражень шийного відділу хребта, які викликають компресію спинного мозку та його корінців» -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.05 -- нейрохірургія. ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі обґрунтування та удосконалення хірургічного лікування дегенеративних уражень шийного відділу хребта, які викликають компресію спинного мозку та його корінців.

В основу роботи покладені результати хірургічного лікування 239 хворих з означеною патологією, які знаходилися на лікуванні у нейрохірургічних відділеннях клінічних баз кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України -- ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» та лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги м. Києва з 1994 по 2006 рр. Осіб чоловічої статі було 160 (66,9%), жіночої -- 79 (33,1%); середній вік хворих -- 47,4 року.

Виділені три клінічні групи компресійних пошкоджень спинного мозку та його корінців внаслідок дегенеративного ураження шийного відділу хребта: мієлопатія виявлена у 92 (38,5%) хворих, радикулопатія -- у 80 (33,5%), радикуломієлопатія -- у 67 (28%).

Обґрунтовані обсяг та послідовність (алгоритм дії) найбільш ефективних діагностичних досліджень.

В роботі доведено значення різних видів спондилографії в уточненні характеру дегенеративного ураження хребців шийного відділу та їх взаємозв'язок з розвитком клінічних форм дегенеративного компресійного синдрому. Конкретизовано діагностичне значення мієлографії, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, електронейроміографії.

Неврологічний стан хворих залежно від характеру компресійного дегенеративного синдрому оцінювався за шкалою Японської ортопедичної асоціації (JOA), що дозволило ідентифікувати підхід до сумарної оцінки рухових і чутливих розладів, порушення функції тазових органів до та після хірургічного втручання.

В роботі узагальнені та виділені особливості хірургічного лікування хворих з дегенеративними ураженнями шийного відділу хребта, які викликали компресію спинного мозку та його корінців.

Визначено групи показань до хірургічного втручання -- з приводу радикулопатії та мієлопатії. В результаті особистих досліджень та узагальнення результатів хірургічного лікування запропоновані алгоритми хірургічних втручань при різних клінічних формах дегенеративних компресійних уражень шийного відділу хребта. Особливу увагу приділено різним видам стабілізації хребта. Детально проаналізовано найближчі та відділені результати хірургічного лікування.

Проведено статистичну обробку отриманих результатів -- кореляційний аналіз дозволяє прогнозувати показання та характер хірургічного втручання при різних видах дегенеративних компресійних синдромах шийного відділу хребта.

Отримані результати дослідження впроваджені в практичну роботу нейрохірургічних відділень ряду лікувальних закладів України.

Ключові слова: хребет, шийний відділ, дегенеративні компресійні синдроми, діагностика, хірургічне лікування.

Аннотация

Бабаев Эльман Халыг оглы «Хирургическое лечение дегенеративных поражений шейного отдела позвоночника, вызывающих компрессию спинного мозга и его корешков». -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.05 -- нейрохирургия. ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины», Киев, 2008.

Диссертация посвящена вопросам диагностики и хирургического лечения дегенеративных компресионных проценссов шейного отдела позвоночника. Работа основана на результатах обследования и лечения 239 больных с проявлениями дегенеративных компрессионных синдромов позвоночного канала на шейном уровне, вызванных дегенеративными процессами в позвоночнике. Больные находились на лечении в нейрохирургических клиниках ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины» и больницы скорой и неотложной медицинской помощи (БСМП) г. Киева с 1994 по 2006 гг. Лиц мужского пола было 160 (66,9%), женского -- 79 (33,1%); возраст больных колебался от 20 до 70 лет и в среднем составил 47,4 лет.

Инструментальные методы обследования включали: обзорную спондилографию в двух проекциях, функциональную спондилографию в положении максимального сгибания и разгибания, рентгенографию в ѕ укладке, миелографию, компьютерную и магниторезонансную томографию, электронейромиографию.

Для анализа полученных данных использовали статистические компьютеризированные методики: корреляционный, мультилинейный регрессионный и кластерний анализ. Выделены две отдельные группы показаний к оперативному лечению -- при радикулопатиях и миелопатиях. При радикулопатии показанием к оперативному лечению были: корешковая боль, не поддающаяся комплексному консервативному лечению в течение 2 месяцев и инвалидизирующая больного; верифицированный компримирующий субстрат; гиперальгическая форма компрессионного корешкового синдрома (стойкий болевой синдром), не поддающаяся терапевтической коррекции в течение месяца; синдром полного или почти полного нарушения проводимости корешка, когда имелась опасность необратимых изменений в грубо сдавленном корешке; сочетание корешкового синдрома с иным более выраженным компрессионным или рефлекторным синдромом, инвалидизирующим больного.

Разработан алгоритм хирургического лечения больных с радикулопатией при дегенеративных компрессионных синдромах шейного отдела позвоночника. Дифференцированный подход к оперативному лечении больных с дегенеративным компрессионным синдромом, выбор метода хирургического лечения в основном определялись несколькими факторами: наличием или отсутствием аксиальной боли, отсутствием физиологического лордоза, видом компрессионного синдрома, количеством пораженных уровней. При отсутствии аксиальной боли, наличии нормального лордоза и клинике латерального дегенеративного компрессионного синдрома больному показаны задняя или передняя микрофораминотомия, передняя дискэктомия без стабилизации и со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При отсутствии аксиальной боли, наличии нормального лордоза и клинике центро-латерального стеноза мы применяли ламинэктомию (со стабилизацией и без), ламинопластику, переднюю дискэктомию без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При отсутствии аксиальной боли и сглаженности физиологического лордоза предпочтение отдавали передней дискэктомии без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При наличии аксиальной боли и поражении 1-2 уровней мы применяли переднюю дискэктомию без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При поражении более трех уровней мы применяли ламинэктомию без стабилизации или со стабилизацией, ламинопластику, переднюю корпорэктомию со стабилизацией костью, кейджем с пластиной. У больных с дегенеративным компрессионным синдромом позвоночного канала на шейном уровне при наличии явлений миелопатии операция была показана в следующих случаях: при выраженных проводниковых нарушениях, особенно -- блокаде ликворных путей; клинических проявлениях миелопатии в виде прогредиентного течения заболевания, нарушений походки, функции тазовых органов, нарастания пареза и слабости верхних и нижних конечностей; грубой деформации позвоночного канала даже при небольшой степени дисфункции спинного мозга; динамическом сдавлении спинного мозга и особенно его сосудов в связи с патологической подвижностью позвонков, таящей в себе угрозу развития грубых необратимых спинальных расстройств; сочетании даже легкой спинальной недостаточности с выраженным корешковым синдромом или другими синдромами шейного остеохондроза, встречающимися при дегенеративных компрессионных синдромах позвоночного канала и инвалидизирующими больного. Нами разработан алгоритм хирургического лечения больных с миелопатией, обусловленной дегенеративно-компресионными процессами шейного отдела позвоночника; на выбор хирургической тактики в данном случае влияли вид и выраженность компрессии, сохранность нормального лордоза, распространенность дегенеративного поражения. Так, при передней компрессии преимущественно дискогенной этиологии мы применяли дискэктомию без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При спондилогенной или смешанной компрессии на 1-2 уровнях предпочтение отдавали передней дискэктомии либо корпорэктомии со стабилизацией костью, кейджем вместе с пластиной. При умеренно выраженной компрессии на нескольких уровнях мы выполняли многоуровневую корпорэктомию со стабилизацией трансплантантом с пластиной, ламинэктомию, ламинопластику. При спондилогенной или смешанной выраженной компрессии на трех и более уровнях предпочтение отдавали многоуровневой корпорэктомии, ламинэктомии со стабилизацией пластиной, рамкой или halo, ламинопластике. При задней компрессии и сохраненном физиологическом лордозе выполняли ламинэктомию, ламинопластику. При задней компрессии и сглаженности физиологического лордоза выполняли ламинэктомию со стабилизацией пластиной, рамкой или halo, ламинопластику.

При проведении корреляционного и мультилинейного анализа дооперационных неврологических показателей, структурных особенностей дегенеративных компрессионных синдромов шейного отдела позвоночника, локализации, радикальности вмешательства с послеоперационным неврологическим состоянием наибольшая корреляция отмечена между до- и послеоперационными неврологическими показателями. Большинство важных послеоперационных неврологических симптомов (глубина центрального парапареза, глубокая и проводниковая поверхностная чувствительность, тазовые нарушения) коррелировали со сроками проведения оперативного вмешательства, длительностью неврологических проявлений дегенеративного компрессионного синдрома. Почти все весомые послеоперационные неврологические показатели коррелировали со степенью и типом компрессии, возрастом больных. Это говорит о том, что результаты лечения у больных с дегенеративными компрессионными синдромами различного типа и степени выраженности статистически значительно отличаются. С уровнем локализации дегенеративного компрессионного синдрома послеоперационные неврологические показатели коррелируют мало. Часть послеоперационных неврологических расстройств коррелирует с объемом хирургического вмешательства.

Результаты оперативного вмешательства зависят от многих факторов, из которых статистически наиболее значимыми являются неврологические расстройства до операции, тип дегенеративного поражения и степень компрессии спинного мозга, сроки оперативного вмешательства.

Прогностически неблагоприятными в хирургическом лечении радикулопатии, миелопатии и радикуломиелопатии, обусловленных дегенеративными компрессионными синдромами шейного отдела позвоночника, являются продолжительность заболевания и возраст больных. Исходы хирургического лечения у лиц пожилого возраста в два раза хуже, чем у молодых.

Ключевые слова: позвоночник, шейный отдел, дегенеративные компрессионные синдромы, диагностика, хирургическое лечение.

Summary

Babaev Elman Halyg ogly «Surgical treatment of degenerative defeats of cervical spine, which cause compression of spinal cord and its counterfoils». -- The manuscript.

Dissertation on scientific degree of doctor of medical sciences competition on specialty 14.01.05 -- neurosurgery. SI “Institution of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine”.

Dissertation is devoted to the problem of grounding and improvement of surgical treatment of cervical spine degenerative defeats, which cause compression of spinal cord and its counterfoils.

The work is based on obtained results of surgical treatment of 239 patients with the noted pathology, which were treated in neurosurgical departments of clinical bases of cathedra of neurosurgery of the National medical academy of postgraduate education named after P.L. Shupik of Ministry of Healthcare of Ukraine -- SI «Institute of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine» and Hospital of urgent medical aid (Kyiv) from 1994 to 2006. There were 160 (66,9%) male and 79 (33,1%) female patients; middle age was 47,4 years.

Three clinical groups of compressive damages of spinal cord and its counterfoils, caused by degenerative defeat of cervical spine were distinguished: a myelipathy was found out in 92 (38,5%) patients, radikulopathy -- in 80 (33,5%), radikulomielopaty -- in 67 (28%).

A volume and sequence (action algorithm) of most effective diagnostic researches was grounded.

The value of different types of spondilography in clarification of character of degenerative defeat of cervical spine and its intercommunication with development of clinical forms of degenerative compression syndrome was proved. The diagnostic value of myelography, KI and MRI, neuromiography were specified.

The patients neurological state depending on character of degenerative compression syndrome was estimated according to the scale of Japanese Orthopedic Association (JOA), that allowed to identify the total estimation of motor and sensitive disorders, pelvic organs dysfunction after surgical interference.

The selected features of surgical treatment of patients with the degenerative defeats of cervical spine, which caused the compression of spinal cord and its counterfoils, were generalized.

The groups of testimonies to surgical interference -- concerning radikulopathy and myelopathy. As a result of the personal researches and generalization of surgical treatment the algorithms of surgical interferences at different clinical forms of degenerative compression defeats of cervical spine were offered. The special attention was paid to different types of spine stabilization. The nearest and later results of surgical treatment were analyzed in details.

Statistical analysis of results obtained conducted to forecast a cross-correlation analysis testimony and character of surgical interference at different kinds of degenerative compression syndromes of cervical spine.

The research results are inculcated in practical work of neurosurgical departments at many medical institutions of Ukraine.

Key words: cervical spine, degenerative compression syndromes, diagnostics, surgical treatment.