Бронхіт курей

На практиці інтерпретація результатів вакцинації зазвичай проводиться шляхом оцінки трьох основних компонентів гуморальної відповіді після введення вакцини, якими є:

Інтенсивність відгуку, на що вказує значення середнього титру. Чи розвиваються у птахів рівні титрів в очікуваному діапазоні (базисний рівень) для застосованої вакцини? Ці титри базисного рівня можуть варіювати в залежності від типу птиці, віку, типу вакцини, програми вакцинації і т.д. У кожному конкретному випадку слід розробити власні базисні рівні для своїх програм вакцинації та умов на місці. Базисні рівні (середній титр) можуть варіювати в залежності від використаних вакцинних штамів [22]. Застосування відносно м'яких вакцин Н120 буде давати значно менші титри в порівнянні з відповіддю, отриманою після застосування більш імуногенних вакцинних штамів, таких як IB 4/91 [26].

Однорідність відгуку вказує% CV (коефіцієнт варіації) на якість доставки вакцини кожній птиці. Також потрібно мати на увазі, що використання живих вакцин проти респіраторних захворювань на зразок ІБК, генерує в цілому неоднорідний відгук у титрах. Горизонтальне поширення вакцинного вірусу серед стад може бути обмеженим, а крім цього, живі ІБК вакцини можуть також давати місцевий імунний відгук, який не можна виміряти за допомогою методу ELISA. Тому в разі застосування таких живих вакцин, як вакцина Н120 очікуваний СV для хорошої вакцинації буде складати 40 -70%. Значення CV на рівні <30% після вакцинації вакциною Н120 слід розглядати, як підозра зараження. Однак, при використанні в програмі вакцинації більш імуногенних вакцин, на зразок штаму 4/91, значення CV нижче 45% не є рідкісними.

У разі племінного поголів'я або курей-несучок, де перед інактивованою вакциною застосовується цілий ряд вакцинацій за допомогою живих вакцин, повна сероконверсія (100% птахів позитивні) є більш важливим критерієм успіху, ніж тільки один показник% CV. Було продемонстровано, що хороше праймування живими вакцинами перед інактивованою надає сильний і сприятливий вплив на величину і стійкість титрів протягом усього періоду продуктивності. Слід перевірити, чи є всі птахи (100%) серопозитивними [33].

Тривалість відгуку, на що вказує середній титр в залежності від часу. Чи достатньо довго зберігаються титри в часі? Чи необхідна ще одна вакцинація з метою форсування підйому титрів вище мінімальних захисних рівнів або для додавання місцевої захисту?

Як уже згадувалося, існує чіткий зв'язок між титрами отриманими після живих вакцин і стабільністю титрів в ході продуктивного періоду племінного поголів'я та курей-несучок після вакцинації інактивованою вакциною. Гарне праймування (позитивні й однорідні титри) перед застосуванням інактивованої вакцини призведе до більш стабільних і високих титрів протягом продуктивного періоду. І, навпаки, слабкі титри після праймування (низькі, неоднорідні титри з високим відсотком негативних результатів) призведуть до високих титрів на початку періоду продуктивності та до низьких титрів в середині і наприкінці періоду яйцекладки. В цілому, титри ІБК мають тенденцію до меншої стабільності протягом періоду продуктивності в порівнянні з титрами до хвороби Гамборо і хвороби Ньюкасла. Дійсна причина такої нестабільність залишається невідомою, проте вона лише підкреслює необхідність відстеження титрів ИБК в критичних точках з метою визначення того, чи не слід провести додаткову вакцинацію з метою стимуляції підйому понижаємих титрів.

Ще одним фактором, що визначає успіх інактивованої вакцини, є рівень антитіл в момент введення. Високі титри антитіл в момент застосування можуть перешкодити серологічному відгуку на інактивовану вакцину. Така ситуація, зокрема, була помічена після застосування більш імуногенних вакцин, на зразок 4/91, незадовго до вакцинації інактивованою вакциною курей-несучок і племінного поголів'я. Прикладом такої програми може бути ситуація, коли племінне поголів'я вакцинують у період вирощування з застосуванням стандартних живих вакцин типу Н120 і МА5 після чого слідує вакцинація за допомогою IBV4/91 у віці 10-15 тижнів і, нарешті, вакцинація інактивованою вакциною проти ІБК у віці 18 тижнів. При застосуванні такої програми часто відзначається зниження титрів антитіл при тестуванні зразків сироватки у віці 24 тижні, а не підйом титрів, як це має місце у випадку застосування програми вакцинації без вакцини 4/91 [22].

Успіх чи невдача вакцинації:

Індикаторами успішної вакцинації зазвичай є високі однорідні і тривало титри, що знаходяться в очікуваному діапазоні для даного типу вакцини. Ці зразки повинні бути 100% позитивними [26].

Індикатори поганого результату вакцинації в цілому є протилежними: тобто, титри нижче очікуваних, неоднорідні і недовговічні. Титри «нижче базисного рівня» зазвичай супроводжуються деякою кількістю негативних результатів - від помірного до високого ступеня. Моніторинг ІБК з певними інтервалами у курей-несучок і племінного поголів'я особливо корисний для раннього виявлення невдалої вакцинації. Негайна ревакцинація відразу після виявлення невдалої вакцинації сприятиме запобіганню втрат продуктивності в майбутньому. Таким чином, відстеження результатів вакцинації має профілактичну природу що є важливим у плані економічного обґрунтування застосування програм моніторингу [29].

У випадку прояву польового зараження ІБК, моніторинг також сприятиме забезпеченню ранньої діагностики захворювання з метою обмеження причин втрат продуктивності.

Діагностика польового зараження ІБК:

Діагноз можна поставити комплексною оцінкою історії стада, клінічних ознак, серології, а також ізоляції та ідентифікації патогена. Серологічний моніторинг особливо корисний для встановлення часу появи і характеру польовий інфекції [17].

Для невакцинованих стад присутність польового зараження ІБК може бути легко продемонстровано позитивної серологією ІБК. Однак для ІБК вакцинованих стад ідентифікація польового зараження скрутна і вимагає знання очікуваних титрів після вакцинації (базисний рівень). Кожен користувач системи ELISA повинен розробити свої власні базисні рівні титрів в залежності від: програми вакцинації, специфіки використовуваних вакцин та виду птахів. Ці дані в поєднанні з періодичним аналізом серологічного профілю стад, тобто серологічної історії, дозволяють визначити чи є серологічні результати нормальними або аномальними. Несподіваний підйом титрів, що значно перевищує очікувані титри після вакцинації, може вказувати на присутність польового зараження. Однак слід підкреслити, що титри самі по собі не можуть використовуватися для постановки діагнозу. Діагностику слід проводити на основі комплексної оцінки результатів серології, клінічної симптоматики, а також ізоляції патогена. До тих пір, поки не буде поставлений діагноз, рекомендується використовувати поняття «підозра на інфекцію», замість терміна «інфекційні титри» [7].

Ідентифікація IBV інфекції:

У разі аномально високих ІБК титрів слід враховувати три ключові критерія, які повинні виконуватися для того, щоб зробити висновок, що отримана серологія - результат зараження IBV:

Середній титр після інфекції повинен бути значно підвищений. Звичайним правилом є те, що середній титр після інфекції, повинен, щонайменше, в два рази перевищувати рівень, який є очікуваним після вакцинації, або повинен хоча б у два рази перевищувати середній рівень титрів до інфекції [33].

Значення CV повинні бути знижені. Коефіцієнт варіації (CV) повинен бути значно нижче рівнів, які є очікуваними після вакцинації, або значно нижче рівнів CV до інфекції. Наприклад, якщо і вакцинуються курчата-бройлери двічі за допомогою вакцини Н120, очікуваний CV знаходиться в діапазоні 50 - 80%. Якщо після вакцинації ми отримуємо значення CV на рівні 35%, то це є вказівкою на аномальний відгук [26].

Клінічні ознаки повинні відповідати серології якщо серологія IBV підвищена, але клінічні ознаки відсутні або не узгоджуються з інфекцією IBV, тоді просто не можна буде підтвердити інфекцію IBV [17].

Ускладнені IBV інфекції:

Незважаючи на те, що в разі прояву респіраторних ознак можна підозрювати інфекцію IBV, рекомендується також провести тестування інфікованих птахів на предмет присутності інших респіраторних патогенів з двох причин:

Інфекції IBV часто відбуваються в поєднанні з іншими респіраторними патогенами, зокрема, вірусом пташиного ринотрахеїта (ART) (відомий також, як пташиний пневмовірус (APV), Ornithobactenum rhinotracheale (OR), Mycoplasma gallisepticum (MG) і Mycoplasma synoviae (MS). Ускладнені інфекції можна діагностувати лише шляхом перегляду всієї серологічної картини. Тестування тільки на IBV не вкаже на взаємодіючі патогени респіраторної хвороби [4].

Серологія після респіраторних вакцин типу IBV і NDV часто аномально спотворюється через пошкодження, присутніх після респіраторного зараження (трахеїту або аеросакуліту). Ці ушкодження роблять можливим більш активний контакт і проникнення вакцинного вірусу в рецепторних місцях, що призводить в результаті до підвищеної в порівнянні з нормою серології після застосування живих вакцин IBV і NDV. Це є однією з причин частої помилкової діагностики інфекції пневмовірусами (ART), як інфекції IBV, якщо оцінювати тільки серологію IBV.

Аналіз всієї серологічної картини дозволяє побачити характер взаємодії з іншими респіраторними агентами, що дозволяє належним чином поставити діагноз ускладненої інфекції [50].

Часто прийняття до уваги ключових критеріїв при визначенні інфекції (як описано вище) допомагає виключити «ефект ураженої трахеї»: як правило посилені реакції на вакцину не приводять до подвоєння очікуваних середніх титрів або значного зниження коефіцієнта варіації (% CV).

Основна перевага серологічного моніторингу інфекційного бронхіту за допомогою ELISA полягає в удосконаленні методики введення вакцини і підвищення її ефективності, а також негайної діагностики захворювання з метою ідентифікації причин виробничих втрат.

Ключовим пунктом застосування програми моніторингу є те, що в залежності від отриманих результатів слідують певні дії. Прийняття негайних відповідних заходів є дуже важливим для обмеження та запобігання подальших економічних втрат. Якщо результати вакцинації є незадовільними, це дозволить провести повторну оцінку процедур вакцинації проти IBV і здійснити коригувальні дії. Це робить регулярний моніторинг економічно ефективним профілактичним засобом. Підвищення ефективності застосування вакцини приведете в результаті до більш ефективного контролю над захворюванням і підвищенню продуктивності стад.

Вивчаючи джерела літератури можна зробити висновок, що інфекційний бронхіт курей може наносити значних економічних збитків промисловим та фермерським господарствам за рахунок гибелі молодняка, зниження яєчної й м'ясної продуктивності, зниження якості тушки - у бройлерів, зниження резистентності організму і затримки росту перехворілої птиці. Це веде до висновку, що оптимізації схем вакцинопрофілактики ІБК є необхідною для забезпечення ефективного захисту птиці від хвороби.

Не дивлячись на широке використання вакцин проти інфекційного бронхіту, контроль захворювання ускладнюється із-за циркуляції епізоотичних штамів вірусу інфекційного бронхіту, які антигенно відрізняються від вакцинних штамів, так як перехрестний захист між ними відсутній. Тому постійний моніторинг штамів інфекційного бронхіту є єдиним методом вирішення проблеми.

2. Напрями та методи досліджень

2.1 Матеріали і методи дослідження

Матеріалом для дослідження були статистичні данні МЕБ, матеріали звітів центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, департаменту ветеринарної та фітосанітарної служби України та данні власних досліджень проведених вакцинацій в НДППЗ ім. Фрунзе.

Методи дослідження - епізоотологічний аналіз, серологічні дослідження.

Було проведено вивчення еволюції штамів інфекційного бронхіту, аналіз специфічної імунопрофілактики та схем вакцинації проти інфекційного бронхіту курей в Україні.

При проходженні виробничої практики в НДППЗ ім. Фрунзе було проведено визначення ефективності вакцинації проти інфекційного бронхіту курей вакциною Nobilis 4/91 на курчатах 10 денного віку в кількості 5635 голів за допомогою інтепритатації результатів ІФА досліджень.

2.2 Характеристика бази виконання роботи

Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НАУ розміщений в степовій частині Криму. Західна частина землеволодінь омивається водами Чорного моря. Землеволодіння господарства складають єдиний масив. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 3019 га, з них: пасовища 124 га, господарські застройки 87 га, насадження 70 га, інше 94 га, застройки 71 га, під водою 128 га, дороги 69 га. Повна адреса підприємства: Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Фрунзе, вул. Гагарина 4.

Центральна садиба с. Фрунзе знаходиться в 4 км. Від автодороги Євпаторія - Севастополь і в 2 км від Чорного моря. Територія розташована на пологому складному плоскому плато, яке розділяє басейни озер Кизил - Яр і Багайли. Південна частина села лежить на схилі балки.

На північно - західному кордоні землекористуванні розташоване озеро Кизил - Яр площа якого 690 га. На території землекористуванні знаходиться озеро Багайли загальною площею 14 га. Це озеро відділяє від Чорного моря полоса суходолу шириною 65 м і довжиною 1300 м. Обидва озера збагачені лікувальними грязями.

Характеристика господарської діяльності НДППЗ ім. Фрунзе:

Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного аграрного університету (НДППЗ ім. Фрунзе НАУ) являється єдиним підприємством в Україні, яке має прабатьківське, а також батьківське стадо кросів Хайсекс Білий та Хайсекс Коричневий, завезених у серпні 2003 року та у вересні 2004 року від компанії Hendrix Poultry Breeders BV (Нідерланди). Підприємство технологічно пов'язане з навчальним процесом у системі підготовки спеціалістів сільського господарства, інших галузей агропромислового комплексу і створене з метою практичного навчання студентів НАУ виробничій і комерційній діяльності, забезпечення навчально-науковим структурним підрозділам НАУ умов для проведення наукових досліджень, проведення виробничої перевірки та впровадження наукових розробок у виробництво. Але основним напрямком діяльності НДППЗ ім. Фрунзе є виробництво племінної продукції птахівництва, що складає 77% від загального об'єму реалізованої товарної продукції. Племінне молочне скотарство складає 14%. Інша продукція тваринництва 0,8%. Вирощування зернових та кормових культур для кормової бази племзаводу 1,8%. Надання послуг на базі відпочинку та культурно-спортивного комплексу 2,8%. Рішення соціальних питань мешканців с. Фрунзе 3,6%. В таблиці №2.1 представлені показники кількості поголів'я тварин в НДППЗ ім. Фрунзе.

Таблиця 2.1. Кількість поголів'я тварин в НДППЗ ім. Фрунзе

Поголів'я птиці	203930 гол.
Поголів'я курей-несучок	108304 гол.
Поголів'я ВРХ	864 гол.
Поголів'я корів	435 гол.

Данні таблиці демонструють високий рівень і об'єм ведення тваринництва в різних напрямках. Але одна, сама найважливіша галузь в господарстві, що приносить основний дохід - це птахівництво. Показники племінного птахівництва представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2. Показники племінного птахівництва

Валове виробництво яєць	39,2 млн. шт.
Отримано яєць не середню курку-несучку	320,1 шт.
Реалізація добових курчат	8500 тис. шт.
Реалізація курчат дорощування	231,1 тис. шт.
Реалізація племінного інкубаційного яйця	1500 тис. шт.

Данні таблиці №2.2 свідчать про високий рівень реалізації курей кросів Хайсекс Білий та Хайсекс Коричневий, що засвідчує значний попит на продукцію і підтверджує якість перевірену роками.

Підприємство є виконавцем державної програми селекції в тваринництві та птахівництві, має статуси племінного птахорепродуктора I та II порядку по розведенню яєчних курей кросу Хайсекс Коричневий та Білий, а також племінного репродуктора по розведенню корів української червоної породи голштинозованої, займає біля 30% ринку України по реалізації добових курчат. Господарство забезпечує робочими місцями 480 працівників, не має заборгованості по податкам та заробітній платі. Середньомісячна заробітна плата за 2012 рік склала 2640 грн.

3. Результати експериментальних досліджень

3.1 Еволюція штамів інфекційного бронхіту курей

Незважаючи на практично повсюдне проведення вакцинації, інфекційний бронхіт курей (ІБК) залишається серйозною проблемою для країн з промисловим птахівництвом. На сьогоднішній день ІБК - найбільш важливе ендемічне вірусне захворювання, що заподіює величезний економічний збиток, через зниження якості продукції, що приводить до великих втрат у виробництві.

Вірус інфекційного бронхіту курей - пташиний коронавірус, має яскраво виражену генетичну мінливість, обумовлену властивостями мутацій і рекомбінації. Вона проявляється наявністю багатьох серотипів і появою нових антигенних варіантів вірусу, що значно ускладнює здійснення програм контролю захворювання за допомогою вакцинації через антигенну мінливість збудника і низьку ступінь перехреснго захисту між серотипами вірусу.

Проведений нами аналіз результатів авторських досліджень, засвідчує, що до теперішнього часу вже ідентифіковано понад 50 серотипів, які умовно можна розділити на три групи: американські, європейські, австралійські. До основних американських серотипів відносяться такі, як Massachusetts, Connecticut, Iowa 97 і Iowa 609, Gray, Holte, SE 17, Arkansas, California, Florida, варіанти a, b, с, d, e, f, Delaware, PP14. Європейські серотипи - A (Mass), В (D207), С (D212), D (D3128), Е (D3896), UK7918/67, UK/82, UK/84, UK/86, 793 / B. Австралійські серотипи - A (Vac-1), В (Ql/76), С (N1/62), D (N9/74), E (Ql/73), F (V2/71), G (Vl/71), H (N1/75), I (N2/75), J (N3/62), К (Tl/82), L (N1/88), M (Q3/88), N (N25/87), О (V18/91).

Вірус інфекційного бронхіту курей вперше виділили Біч і Шалкія в США в 1936 р. Ідентифікували вірус в Європі (Англія) в 1948 р. Серологічну відмінність між окремими штамами вірусу інфекційного бронхіту було встановлено в 1956 р. Спочатку розрізняли два серотипу вірусу. Першим був визначений серотип Массачусетс, прототипом якого був вірус інфекційного бронхіту, виділений VanRoekel в 1942 р. в університеті штату Массачусетс. Протягом багатьох років серотип Massachusetts вважали єдиним серотипом вірусу ІБК, наявними в Європі. Другим серотипом вірусу інфекційного бронхіту з'явився Коннектикут, виділений Е. Z. Jungheretal в 1951 р. в штаті Коннектикут. Однак, в 1980-і роки в Нідерландах була показана можливість появи спалахів захворювання в стадах птиці, вакцинованої проти ІБК вакцинами з штамів Н-120 і Н-52 серотипу Massachusetts. Було встановлено зв'язок цих спалахів з новими серотипами віруса ІБК: D207 (D274), D212 (D1466), D3128, D3896, що відрізнялися від звичайних американських серотипів. Початок 1990-х років було відзначено появою нового серотипу вірусу 798 В (4/91), який на сьогодні поширився практично по всьому світу, за винятком США і Австралії. Штам Італія-02 вперше з'явився в Європі в 2000 році, і вже в 2002 році у 75% всієї птиці з клінічними ознаками ІБ в Західній Європі діагностували зараження штамом Італія-02. До 2006 року ситуація дещо змінилася, частка штаму Італія-02 скоротилася до 10%, а більшу половину зайняв новий штам QX-аналогічний, більш 50%. Вперше QX-аналогічний штам (так само відомий, як L1148 або D388) був виявлений в Голландії в січні 2004 р і вже в травні 2004 р. перші випадки зареєстровані Німеччини, Бельгії, а у вересні у Франції. Циркуляція 4 типів ВІБ (793 / У, 6241, В1648 і Massachusetts) була виявлена в Італії, причому показана можливість персистенції деяких типів віруса на протязі багатьох років. На діаграмі №3.1 показана еволюція штамів ІБ в Західній Європі за 2002-2007 рр., яка засвідчує швидку зміну картини штамів які домінують.

За даними діаграми №3.1 в 2002 р. штам Італія-02 займав 75% за кількістю виявлення ІБК в странах Європи. З роками ситуація змінилась на користь штаму QX, який в 2007 р. зайняв домінуюче положення, що склало 30%, на другому місці опинився штам D1466 (21%), а штам Італія-02 зайняв лише третю ланку (12%).



Діаграма 3.1. Еволюція штамів ІБ в Західній Європі за 2002-2007 рр.

За останні роки ситуація в Європі дещо змінилась, про що свідчить таблиця №3.1.1.

Таблиця 3.1.1. Розповсюдження (%) різноманітних серотипів вірусів ІБК в країнах Європи за 2008-2011 р.

Країна	Серотипи вірусів ІБК
	793В	Масачусетс	Італія - 02	QX-подібний	D274	Арканзас	D1466	Інші
Великобри-танія	32,8	34,2	22,6	0,0	6,6	10,8	0,8	0,7
Франція	56,4	24,4	8,6	8,0	0,9	0,0	0,3	1,4
Німеччина	30,6	29,2	1,7	22,0	11,0	0,0	4,8	0,7
Нідерланди	26,0	30,8	6,8	20,9	10,3	2,1	2,1	1,0
Бельгія	17,6	23,1	2,8	21,3	24,1	7,4	3,7	0,0
Іспанія	26,8	22,0	46,3	0,0	4,9	0,0	0,0	0,0

Домінуючим серотипом став 793В, у Франції він є найбільш розповсюдженим (56,4%). Другим в процентному відношенні став Масачусетс, його частіш за всі інші виявляли у Великобританії (34,2%). І третю ланку, як і раніше, посідає серотип Італія-02, що охопив територію Іспанії (46,3%).

На території Радянського Союзу ІБК вперше був зареєстровано в 1982 році у курчат, завезених з Угорщини, коли з легень трупів птиці виявили антигеноспоріднений серотипу Массачустес вірус ІБК. В подальшому ІБК розповсюдився і на інші бройлерні фабрики держави.

Проведення в 2003-2010 р.р. на території держав СНД моніторинг за допомогою ПЛР та ІФА вказує на домінування розповсюдження ізолятів (біля 40%) генотипу Массачусетс. Також достатньо часто (5-15%) зустрічаються ізоляти генотипу 793 / В, D274, QX, B1648; біля 20% віднесені до 5-ти різних європейських серотипів, включаючи нові серотипу 624 I і Itа1у-02. Крім того, 27% проб не булі віднесені до раніше відомих генотипів і склали російську групу. У 2006 р. було виявлено польовий ізолят віруса ІБК, віднесений до генотипу Арканзас. Данні розподілу ізолятів на території СНД дещо відрізняються від розповсюдження на території ЄС, де домінує генотип 793 / В (33%), Массачусетс (25%) та Італія-02 (13%).

В Україні вірус ІБК поширений на птахофабриках промислового типу м'ясного і яєчного напрямку практично у всіх регіонах. Всі промислові підприємства проводять вакцинацію поголів'я птиці проти ІБК. Незважаючи на це, в господарствах періодично з'являються спалахи ІБК серед вакцинованого поголів'я. В таблиці №3.1.2 представлені данні дослідження авторських джерел по виявленню антитіл до віруса ІБ різних серотипів у 8 областях України.

Таблиця 3.1.2. Виявлення антитіл до віруса ІБ різних серотипів в сироватках крові курей птахогосподарств різних регіонів України за 2007-2011 р.

№ п.п	Область	Кількість випадків виявлення антитіл до ВІБ серотипів:
		М41	4/91	D 274	D 3128	D 1466	D 8880	QX	Italy -02
1	АР Крим	-	2	1	-	-	-	-	-
2	Вінницька	1	2	-	-	-	1	-	-
3	Дніпропетровська	8	9	6	5	2	6	-	-
4	Донецька	1	5	2	1	-	1	1	1
5	Житомирська	-	-	2	-	-	-	-	-

За цими показниками Дніпропетровська область є найбільш неблагополучною щодо інфекційного бронхіту курей, друге місце посідає Донецька і третє Київська область. Найрозповсюдженішим штамом являється 4/91, на другому місці D274, а на третьому D8880.

Таким чином, надалі можлива зміна картини розподілу серотипів вірусу ІБ в зв'язку з глобалізацією птахівництва та завезенням молодняку ??птиці за кордону, переважно з Європи, а також в результаті участі використання вакцин на основі серотипу 793 / B і D274 закордонного виробництва, які можуть послужити причиною виникнення польових вірусів ІБК.

3.2 Аналіз специфічної імунопрофілактики та схем вакцинації ІБК в Україні

Аналіз даних по регістрації вакцинних препаратів на території України свідчить проте, що на сьогоднішній день зареєстровано 71 вакцинний препарат проти інфекційного бронхіту курей, 25 з них є моновалентними вакцинами і 46 асоційованими. З них на вітчизняні препарати припадає всього 10%. Хоча вартість українських вакцин, як правило, значно нижче вартості зарубіжних аналогів, імпорт ветеринарних вакцин зростає з кожним роком. Кількість покупців імпортних ветеринарних вакцин збільшується з кожним роком. Ціна, при прийнятті рішення про покупку, є домінуючим фактором лише для 25% споживачів товарів, тому 75% покупців роблять свій вибір, враховуючи додаткові чинники, такі як зручність застосування, фасовка, якість.

Вакцини для специфічної профілактики ІБК за складом поділяються на живі та інактивовані: перші застосовують в стадах бройлерів і ремонтного молодняку м'ясних і яєчних курей (первинна обробка), а другі - в стадах курей-молодиць у віці 14-18 тижнів.

Живі вакцини містять в собі ослаблений живий мікроорганізм. Вони здатні розмножуватися в організмі і викликати вакцинальний процес, формуючи несприйнятливість. Утрата вірулентності в таких штамів закріплена генетично, однак можуть виникати проблеми з імунодефіцитами.

Інактивовані вакцини містять або убитий цілий мікроорганізм, або компоненти клітинної стінки чи інших частин збудника. Такі вакцини є досить стабільними і безпечними, тому що не можуть викликати реверсію вірулентності. Вони часто не вимагають збереження на холоді, що зручно в практичному використанні. Однак у цих вакцин є і ряд недоліків, зокрема, вони стимулюють більш слабку імунну відповідь і вимагають застосування декількох доз (бустерні імунізації). Переваги і недоліки живих та інактивованих вакцин представлені в таблиці №3.2

Таблиця 3.2. Переваги та недоліки живих та інактивованих вакцин

Вакцини	Переваги	Недоліки
Живі	1. Легкість в застосовані 2. Відносно невелика коштовність 3. Ефективність (при дотриманні певних факторів: імунізація в оптимальні терміни, оптимальний вибір штама і метода вакцинації, однорідність МАТ, відсутність імунодепресії та інфекції в субклінічній формі)	1. Можливість інтерференції 2. Персистенції віруса в господарстві 3. Можливість реверсії 4. Можливість контамінації іншими патогенами 5. Реактогенність 6. Імуносупресія 7. Нерівномірність антигена в отриманій дозі 8. Відносно коротка тривалість імунітету
Інактивовані	1. Висока імуногенність 2. Більш тривалий імунітет (1-1,5 р.) 3. Однорідний рівень імунної відповіді 4. Безпечність, екологічність 5. Відсутність імуносупресії 6. Поєднання в різних варіантах, відсутність інтерференції 7. Відсутність впливу МАТ на імунну відповідь 8. Парентеральне введення-отримання індивідуальної дози вакцини	1. Відносно висока коштовність 2. Парентеральне введення - додаткові витрати на оплату праці

У випадку ІБК, враховуючи переваги і недоліки живих та інактивованих вакцин, слід розумно підходити до процесу складання схем вакцинації, враховуючи технологічий процес та фізіологічні особливості організму курей різних та порід.

При проведенні імунопрофілактики ІБК важливо досягти утворення місцевого імунітету, який можливо забезпечити при застосуванні живих вакцини спрей-методом починаючи з добового віку. При встановленні циркуляції в господарстві варіантних штамів віруса інфекційного бронхіту необхідне введення вакцинації проти цих штамів, не відміняючи вакцинацію з застосуванням вакцини, що містить штам Массачусетс. Терміни та кратність вакцинації визначають виходячи з епізоотичної ситуації в господарстві, а також за результатами лабораторних досліджень. У кур-несучок і птиці батьківських стад проводиться 2-4 кратна вакцинація живою вакциною, а потім інактивованою. При вакцинації проти варіантних штамів віруса ІБК необхідне чергування вакцин, що містять штам Массачусетс та варіантний штам. Крім того інактивована вакцина проти ІБК повинна містити в своєму складі два штами, тобто штам Массачусетс і варіантний штам. Тільки в цьому випадку птиця може бути захищена від варіантного штаму віруса на весь продуктивний період.

У світовій практиці схеми вакцинації дещо відрізняються друг від друга, але основний принцип один.

Обробку птиці проводять багаторазово. Перша вакцинація проводиться живою вакциною з використанням менш вірулентних штамів, таких, як Н-120, причому щадним методом, щоб послабити поствакцинальну реакцію. Друга більш вірулентним і імуногенним штамом, теж живою вакциною, наприклад Н-52, стимулює у птиці формування більш напруженого імунітету. І третя - з використанням інактивованої вакцини.

Одноразова вакцинація веде до підвищення рівня антитіл до 28 дня, але напруженість імунітету низька. Максимальний рівень напруженості імунітету спостерігається після другої вакцинації через 3 тижні незалежно від інтервалу (2, 3, 4 тижні). Встановлено, що трансмісія вірусу значно редукується у вакцинованого поголів'я.

У неблагополучних по ІБ господарствах допускається вакцинація ремонтного молодняку в 1-добовому віці вакциною зі штаму «Н-120» або «АМ». Ревакцинація - вакциною з штаму «Н-120» або «АМ» в 12-18 днів або третя вакцинація вакциною зі штаму «Н-52» в 7-8 тижнів. Заключну вакцинацію проводять інактивованою вакциною у віці 16-18 тижнів. Програма вакцинації повинна бути повністю завершена не пізніше, ніж за три тижні до початку яйцекладки. Вакцинацію молодиць протягом двох останніх тижнів перед початком яйцекладки проводити недоцільно, оскільки в цей час антитіла не виробляються. Вакцинація несучок у період високої несучості викликає зниження продуктивності. Бройлерів вакцинують в добовому віці вакциною зі штаму «Н-120» і ревакцінують у віці 1-3 тижні. Інактивовану вакцину застосовують у неблагополучних і загрозливих племінних і товарних господарствах.

Регулярне застосування в господарстві живих вакцин серотипу Массачусетс з інтервалом в 1 міс сприяє утворенню у птиці перехресного імунітету до інших серотипів. Встановлено, що вакцини, виготовлені з штаму Н-120, володіють найбільш широким спектром протективної активності та індукують напружений імунітет проти гомологічного серотипу Массачусетс і частковий перехресний імунітет проти гетерологічних серотипів, в тому числі і нефропатогенних. Крім того, навіть одноразове щеплення вакциною з штаму Н-120 окулярним методом істотно зменшує поширення в стаді вірулентного вірусу. Живі вакцини однаково ефективні при введенні їх в організм птиці ентерально з водою, у вигляді крапель в око, ніс або спрей-методом. Інактивовані - застосовують методом однократної ін'єкції в грудний м'яз, так як це сприяє утворенню більш міцного імунітету, ніж аерозольний (високодисперсний) метод, що може викликати у птиці небажані поствакцинальні реакції. Таким чином, широке застосування живих та інактивованих вакцин є основним засобом імунопрофілактики ІБК і дозволяє забезпечити благополуччя в господарствах.

3.3 Специфічна профілактика інфекційних хвороб птиці в НДППЗ ім. Фрунзе

На територію птахоферми курчата батьківського поголів'я кросу «Хайсекс білий» та «Хайсекс коричневий» поступають із-за кордону у 1-2 добовому віці в кількості до 100 тис. голів на за одну партію. У ветеринарному свідоцтві (форма №1), що надходить разом з партією вказується, що курчата клінічно здорові, щеплені підшкірно вакциною Poulvak Marek CVI+HVT проти хвороби Марека, вакциною Nobilis Ma-5 проти інфекційного бронхіту (ІБК). Материнське стадо щеплено проти хвороби Марека, хвороби Гамборо, псевдочуми, інфекційного бронхіту, інфекційного ларинготрахеїту, віспи та синдрому зниження несучості.

Партія завезених курчат ставиться на профілактичний карантин строком сім днів і комісія складає акт про постановку партії курчат на профілактичний карантин та акт зняття з нього.

На 1-3-ю добу посадки курчат вибірково беруть кров на перевірку напруги материнського імунітету до хвороби Н'юкасла, інфекційного бронхіту та хвороби Гамборо.

Щеплення проти інфекційного бронхіту курей проводиться за схемою в таблиці №3.3.1, яка погоджена з Департаментом ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Таблиця 3.3.1. Схема вакцинації батьківського стада кросів Хайсекс Коричневий та Хайсекс Білий в НДППЗ ім. Фрунзе НАУ на 2012 г.

№ п/п	Вік	Найменування	Захворювання	Метод вакцинації
1	1 день	Poulvak Marek CVI+HVT Nobilis Ma-5	Хвороба Марека Інфекційний бронхіт	Ін'єкція Крупнокапельний спрей
2	10 день	Nobilis 4/91	Інфекційний бронхіт	Спрей
3	16-18 день	Nobilis Ma-5+Clon-30	Інфекційний бронхіт + хвороба Ньюкасла	Спрей
4	20-22 день	Nobilis Gumboro 228 E	Хвороба Гамборо	Випоювання
5	26-28 день	Nobilis Gumboro 228 E	Хвороба Гамборо	Випоювання
6	50-55 день	Nobilis AE+ POX Nobilis ILT	Віспа+ Інфекційний енцефаломієліт Інфеккційний ларинготрахеїт	Прокол перепонки крыла Інтраокулярно
7	70 день	Nobilis Ma-5+ Clon-30	Інфекційний бронхіт+Хвороба Ньюкасла	Спрей
8	80 день	Nobilis 4/91	Інфекційний бронхіт	Спрей
9	95-100 день	Nobilis IB + G+ ND Nobilis EDS	Інфекційний бронхіт+Хвороба Гамборо + Хвороба Ньюкасла СЗН	В/м ін'єкція

Птахофабрика ім. Фрунзе протягом всього періоду вакцинації курей застосовує вакцини лише нідерландського виробництва, фірми Інтервет Інтернейшнл.

Характеристика окремих вакцин:

Нобіліс ІБ 4-91 (Nobilis IB 4-91) жива, ліофілізована вакцина проти інфекційного бронхіту. Виробника: ІНТЕРВЕТ ІНТЕРНЕЙШНЛ Б.В. БОКСМЄЄР, НІДЕРЛАНДИ. Кожна доза 3,6 містить 10 EID50 ембріонального живого атенуйованого штаму 4/91 ІБ. Випускають у флаконах по 1000 доз. Продовження захисту потребує ревакцинації.

В НДППЗ ім. Фрунзе, цех дорощування, пташник №3 проводили власні дослідження на курчатах кроссу «Хайсекс коричневий» 10 денного віку, кількістю 5635 голів. Вакцинували курчат проти інфекційного бронхіту курей вакциною Нобіліс ІБ 4-91.

Перед вакцинацією ветеринарний лікар прослідкував, щоб на кожному флаконі була етикетка, з зазначенням короткого найменування біопрепарату та номеру серії, а на коробці - етикетки з зазначенням найменування та товарного знаку біопідприємства, номерів серії і контролю, терміну зберігання, кількості ампул у коробці, біологічної активності вакцини, а також умов температурного режиму зберігання вакцини, дати виготовлення і позначення ТУ. Данні проведеної імунізації заносили у спеціальний журнал з зазначенням кількості вакцинованого поголів'я, номерів серій та контролю використаної вакцини, біофабрики, що виготовила препарат та наявності поствакцинальної реакції у щепленої птиці.

Вакцинацію проводили аерозольним методом: перед вакцинацією визначали кількість птиці, що необхідно вакцинувати, вакцину розчиняли у чистій, прохолодній воді без домішок заліза та хлору. Флакони з вакциною відкривали, повністю зануривши їх у воду. Спрей-апаратура була без залишків корозії та дезінфектантів (використовують тільки для вакцинації). 1000 доз вакцини розчиняли у 1 л води. На 5635 голів курчат використали 3 флакони Нобіліс ІБ 4-91, залишки біопрепарату знешкоджували кип'ятінням. Вакцинний розчин розпилювали грубо-крапельним методом над птицею з відстані 30-40 см. Вакцинація проводилась спецодязі, респіраторах, захисних окулярах. Після закінчення руки і обладнання мили і дезінфікували.

Таким чином можна засвідчити, що специфічна профілактика курей на птахофабриці ім. Фрунзе проводиться на належному рівні.

2.4 Серологічний моніторинг імунітету проти інфекційного бронхіту курей

Серологічний моніторинг імунітету птиці проти збудника інфекційного бронхіту курей проводиться згідно технологічної карти, яка складається головним лікарем ветеринарної медицини господарства. В середньому з досліджуваного пташника відбирається 22 проби крові, яку беруть з підкрильцевої вени по 3 мл. Серологічний контроль проводили у лабораторії діагностики «Інвек» шляхом постановки реакції імунного ферментного аналізу (ІФА).

Успіх серологічних досліджень залежав від декількох чинників, але насамперед - від правильності відбору зразків. Для того, щоб відібрані зразки відображали точну картину стада необхідно використовувати статистично достовірні методи відбору проб, правильно готувати зразки (щоб мати однакову якість сироватки), та дотримуватися методики постановки ІФА.

З метою одержання статистично достовірних середніх титрів антитіл у стаді ми дотримувалися двох основних позицій:

1. Випадкова вибірки птиці для відбирання зразків.

2. Необхідна кількість зразків.

Дуже важливо брати птицю шляхом випадкової вибірки, для того щоб усунути впливу так званих «неконтрольованих варіацій» (наприклад, нерівномірна вакцинація через питну воду, нерівномірне вживання корму, вплив нерівномірного розподілення температури, вологи тощо, в різних частинах пташника).

Відбір проб крові проводили за допомогою одноразових шприців. Сироватку крові одержували шляхом коагуляцією (1-2 години витримували при кімнатній температурі). Після проводили маркування сироватки (№ птахоферми, № пташника, вік птиці, тип вакцини та ін.). Далі зразки сироватки зберігали в умовах побутового холодильника при +4 - 8^оС (до 48 годин), а для більш тривалого зберігання їх фасували в пластикові пробірки (мікроцентрифужні пробірки на 1,5 мл) з кришкою, які маркували і заморожували при -20^оС. Сироватки крові після багаторазового заморожування-розморожування неможна досліджувати. Не допускається для дослідження зіпсована сироватка (неприємний запах, тощо), бо вона має протеолітичні ферменти, які можуть впливати на результати ІФА. Термін зберігання зразків сироватки можна, за необхідності, подовжити при додаванні розчинника із набору ІФА.

Як раніше вже було зазначено, великий вплив на ступінь погрішності одержаних результатів серологічного контролю має кількість відібраних проб крові, а вона в першу чергу залежить від того однорідне чи неоднорідне є стадо за титрами антитіл. Чим більший коефіцієнт варіації титрів антитіл у стаді, тим більше зразків повинно бути відібрано для отримання «реального середнього титру».

3.4.1 Практичне використання тестів ELISA

Відомо, що серологічний моніторинг є важливим інструментом в розробці і підтримці ефективних програм щеплень і його основним завданням є забезпечення інформацією про імунний статус птиці. Моніторинг допомагає нам проводити ранню діагностику захворювання, ідентифікацію і обмеження дії причини, яка викликає це захворювання.

В таблиці №3.4.1.1 представлені можливі титри антитіл проти збудника інфекційного бронхіту, які ми будемо в подальшому інтерпретувати при оцінці напруженості імунітету у курей-несучок.

Таблиця 3.4.1.1. Можливі титри антитіл проти збудника ІБК після щеплення у курей-несучок

Тест	Тип вакцини	Середній титр АТ	Титр при підозрі на інфекцію	Тижні після вакцинації
Інфекційний бронхіт курей	Жива (Н120, Ма5) Жива (4/91) Інактивована	1000-4000 6000-10000 6000-17000	> 6000 > 12000	3-5 тижнів 3-5 тижнів 5-8 тижнів

Також слід зазначити, що рівень титрів антитіл проти збудника ІБК ще може коливатись в залежності від виду птиці, типу вакцини, програми щеплення та інших факторів.

Тому при проведенні інтерпретації серологічних результатів завжди необхідно дотримуватись таких позицій:

1. Лише за результатами сероконверсії діагноз не ставиться.

2. Щоб поставити вірний діагноз необхідно проаналізувати серологічні та клінічними дослідження.

3. Імунітет до багатьох патогенних агентів (в тому числі і вірусів) не завжди опосередкований антитілами.

4. Антитіла є побічними продуктами і вони не завжди відображають імунний статус птиці, але вони можуть бути використані як індикатори успіху вакцинації.

5. Місцевий імунітет в кишечнику, трахеї не може бути змінений опосередкованими антитілами

6. Не всі серологічні тести, що вимірюють рівень антитіл, можуть розрізняти певні серотипи збудника хвороби.

7. Всі тести є важливими і можуть бути застосовані в певній сфері.

8. Вибір тесту залежить від мети досліджень.

Серологічний моніторинг при вакцинації дає можливість визначити інтенсивність відгуку, стабільність в часі, однорідність імунної відповіді після введення вакцини. Низькі, неоднорідні, нестійкі титри антитіл є показниками поганої ефективності застосованої вакцини або похибками в її використанні. Високі, однорідні титри, що довго тримаються, навпаки - свідчать про високу ефективність застосованої вакцини.

При первинній вакцинації живою вакциною повна сероконверсія є важливішою за коефіцієнт варіації, тому необхідно переконатися, що 100% птахів дали позитивний результат. Показники коефіцієнту варіації після проведеної вакцинації наведені в таблиці №3.4.1.2

Таблиця 3.4.1.2. Показники оцінки коефіцієнту варіації після проведеної вакцинації

Результат	Коефіцієнту варіації (% КВ)
Відмінний	До 40%
Добрий	40 - 50%
Необхідне втручання	Більше 50%

Застосовуючи тести ELISA можна провести оцінку та оптимізувати три важливі виміри програми вакцинації:

Час - вакцинувати необхідно до появи захворювання.

Вид програми - (різні штами, живі чи інактивовані).

Місце введення вакцини - техніка вакцинації (випоювання, розпилення, інтраназальне, інтраокулярне введення і т. ін.).

Дослідження материнських антитіл і прогнозування дати вакцинації:

Високий рівень материнських антитіл є показником успішної вакцинації. За допомогою тестів ELISA можна прогнозувати зниження рівня материнських антитіл (МАТ) для оптимального визначення часу вакцинації в ранньому віці. Птиця з низьким рівнем або відсутністю МАТ найбільш сприйнятлива до виникнення захворювання після вакцинації.

Визначення можливої захворюваності:

Періодичне серологічне дослідження стада необхідне крім моніторингу напруженості імунітету і для постановки діагнозу тому, що безпричинне підняття титрів антитіл вказує на появу захворювання. В таких випадках, для постановки точного діагнозу необхідно поєднувати серологічні дослідження з клінічними. Моніторингові дослідження за допомогою тестів ELISA дають можливість раннього визначення польових штамів збудника інфекції. При моніторингу стада також необхідно оцінювати результати виробництва, постійне обстеження стада, ретельне дослідження вибракуваної і загиблої птиці.

Відбір проб крові для власних досліджень проводили у дослідної групи курчат кросу «Хайсекс коричневий» з пташника №3, цеху дорощування на 6-й тиждень життя, вони попередньо були вакциновані живою вакциною Nobilis Ma-5 в 1-денному віці та вакциною Nobilis 4/91 в 10-денному віці в кількості 5635 голів. Кров відбирали з підкрильцевої вени в кількості 3 мл 22 проби. Також, попередньо було відібрано 10 проб крові від контрольної групи курчат на 8-й день життя до вакцинації.

Пробірки з кров'ю були марковані (назва цеху, № пташника, вік птиці, тип використаної вакцини). Далі марковані проби крові помістили на 1,5 години у термостат при Т+35^оС (щоб відбулася звичайна коагуляція), після чого сироватку крові помістили в пластикові пробірки з кришкою, які склали в пакет і поклали в холодильник, пізніше їх відправили для ІФА досліджень в лабораторію Інвек.

Отримані факсом результати досліджень по системі IDEХХ з лабораторії Інвек, свідчать про те, що поголів'я курчат має високий рівень напруженості імунітету проти збудника ІБК, що представлено в діаграмі №3.4.1.1.

У дослідної групи курчат коефіцієнт варіації (CV) складає 44%, що є добрим показником. Титри є однорідними. Мінімальний титр складає: 5103. Максимальний титр складає: 9045.

У контрольної групи курчат коефіцієнт варіації (CV) складає 36%, що для не вакцинованої птиці є нормальним показником. Титри є однорідними. Мінімальний титр складає: 5103. Максимальний титр складає: 9045.

Слід зазначити, що в сучасному промисловому птахівництві для специфічної профілактики інфекційного бронхіту курей застосовується комплексна програма імунізації птиці, яка базується на використанні живих та інактивованих вакцин. В НДППЗ ім. Фрунзе захист курей від захворювання протягом всього життєвого періоду і створення напруженого і тривалого пасивного імунітету у курчат, що були отримані від цих курей досягають шляхом 6-кратного введення живих вакцин в моновалентному та асоційованому складі. Як правило, імунна відповідь курчат на першу вакцинацію проти ІБК слабша за напруженістю і тривалістю (2-3 тижні). За результатами дослідження сироваток крові курчат методом ІФА ми спостерігали, що друге введення живої вакцини проти ІБК, призвело до різкого збільшення вироблення гуморальних антитіл і це підтверджує високу ефективність застосування живої вакцини Nobilis 4/91. Про це кажуть однорідні, високі титри в дослідній групі курчат.

НДППЗ ім. Фрунзе постійно проводиться серологічний контроль методом ІФА за рівнем антитіл до збудника інфекційного бронхіту курей у племінного поголів'я курчат після щеплень на 10 добу.

4. Аналіз і узагальнення одержаних результатів, їх екологічне та економічне обґрунтування

Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів у сучасних умовах набуває важливого значення, оскільки характеризує кінцевий результат праці спеціалістів ветеринарної медицини. Він дозволяє, застосовуючи схему економічних показників, розробити більш ефективні заходи по зменшенню захворюваності та загибелі тварин, підвищення їх продуктивності, скороченню строків перебігу хвороби, підвищенню якості продукції та сировини тваринного походження.

1. Попереджений економічний збиток в НДППЗ ім. Фрунзе внаслідок профілактики інфекційного бронхіту курей на основі вакцинації.

Пз=Мср* Кз* Кзб - З

де Мср-загальне поголів'я сприятливої птиці, гол.

Кз- коефіцієнт можливого захворювання птиці у неблагополучних гуртах.

Кзб - питома величина економічного збитку у розрахунку на одну птицю, що захворіла.

З - загальна сума економічного збитку, обумовленого хворобою.

Показник Кз дорівнює 0,53, а показник Мср дорівнює 5635 гол., Кзб - 1,71 грн, З - 0

Пз = 5635 * 0,53*1,71= 5107 грн.

2. Витрати на проведення ветеринарних заходів (В_в) складаються із заробітної плати лікаря ветеринарної медицини що проводить вакцинацію курчат в інкубаторі, віком 1 доба, вакциною Nobilis Ma-5 спрей-методом.

З заробітної плати лікаря ветеринарної медицини що проводить вакцинацію курчат, віком 10 днів, вакциною Nobilis 4/91 спрей-методом.

2.1 Заробітна платня лікаря ветеринарної медицини складає 2640 грн., кількість робочих днів лікаря на проведення вакцинації складає всього 2 доби, отже

Зп= 2*2640/30=176 грн.

2.2 Флакон вакцини Nobilis на 1000 доз коштує 56 грн. На поголів'я 5635 голів необхідно 6 флаконів вакцини: 56*6=336 грн.

Витрати на проведення ветеринарних заходів складають:

Вв= 176+336= 512 грн.

4. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактично оздоровчих та лікувальних заходів (Е_е) визначаємо за формулою:

Е_е = Пз-Вв

Е_е =5107-512=4595 грн.

4. Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів на 1 грн. витрат (Е_грн) визначаємо за формулою:

Егрн=Ее / Вв

Егрн=4595/512=8,97 грн.

Економічний ефект на 1 гривню витрат від проведення вакцинації проти інфекційного бронхіту складає 8,97 грн.

Проведення вакцинації проти ІБК, з серологічним контролем ефективності, дає можливість запобігти виникненню хвороби завдяки утворенню в організмі імунізованих курчат антитіл проти віруса ІБ. Це дає можливість зменшити збитки господарства та підвищити економічні показники діяльності.

Висновки

1. Проведення аналізу результатів оригінальних досліджень еволюції штамів інфекційного бронхіту курей в світовій літературі на сьогодні, свідчить про те, що найрозповсюдженішим штамом на території Європи є 793В. На території нашої держави домінуючим штамом являється 4/91, але надалі можлива зміна картини розподілу серотипів вірусу ІБ в зв'язку з глобалізацією птахівництва та завезенням молодняку птиці за кордону, переважно з Європи, а також в результаті участі використання вакцин на основі серотипу 793 / B і D274 закордонного виробництва, які можуть послужити причиною виникнення польових вірусів ІБК.

2. Встановлено, що на сьогоднішній день на території України зареєстровано 71 вакцинний препарат проти інфекційного бронхіту курей. Вакцини для специфічної профілактики ІБК за складом поділяються на живі та інактивовані: перші застосовують в стадах бройлерів і ремонтного молодняку м'ясних і яєчних курей (первинна обробка), а другі - в стадах курей-молодиць у віці 14-18 тижнів. Обробку птиці проводять багаторазово. Перша вакцинація проводиться живою вакциною з використанням менш вірулентних штамів, щоб послабити поствакцинальну реакцію. Друга більш вірулентним і імуногенним штамом, теж живою вакциною, що стимулює у птиці формування більш напруженого імунітету. І третя - з використанням інактивованої вакцини. Застосовуючи специфічну профілактику ІБК, необхідно перевіряти ефективність дії вакцин на організм птиці за допомогою серологічного моніторингу.

3. На основі власних досліджень встановлено високу ефективність вакцини Nobilis 4/91 за допомогою серологічного моніторингу, яка була застосована для вакцинації курчат 10 денного віку в НДППЗ ім. Фрунзе.

4. Економічна ефективність від проведення вакцинації проти інфекційного бронхіту курей складає 1,3 грн. на 1 грн. витрат.

Список літератури

1. Борисов В. Стратегія використання живих та інактивованих вакцин для профілактики вірусних хвороб птиці / Борисов В, Борисов О, Старов С. та інші. - ВНДІЗТ - БТК, 2000 рік. - 4 с.

2. Бессарабов Б.Ф. Инфекционные болезни животных / Б.Ф. Бессарабов, А.А., Е.С. Воронин и др.; Под ред. А.А. Сидорчука. - М.: КолосС, 2007. - 671 с.

3. Прудников В.С. Патоморфологическая диагностика инфекционных болезней птиц / В.С. Прудников, Б.Я. Бирман, И.Н. Громов. - Минск: Бизнесофсет, 2004. - 120 с.

4. Лабораторный контроль имунитета птицы / В кн. Продукты и технологии для промышленного птицеводства: Общие принципы применения.-Корпорация Интер - Агросистемы, 2002.-вып. №2. - С. 54-60.