Проведення лікувальних заходів при дизентерії свиней в ПСП "Комишанське" Охтирського району Сумської області

Таблиця 6

Порівняльна оцінка застосування препарату Метронід 50 і аналогів дизентерії поросят

№ групи	Препарат	Кількість тварин	Доза І кратність введення	Кількість (%) тварин
				загинуло	вымушено забито	одужало
1	Метронід 50	28	2 мл/10 кг Дворазово із інтервалом 48 годин	-	-	28 (100)
2	Метронідазол (трихопол) у табл. по 0,25 г	28	1 табл. 2 раза на день 3 доби	2 (7,1)	3 (10,7)	23 (82,2)
2	Метронідазол (трихопол) у вигляді свежовиготов-леної суспензії	28	2мл на голову (0,25 г речовини) 2 раза на день 3 доби	1 (3,6)	2 (7,1)	25 (89,3)

Всі тварини, які знаходилися в одному приміщенні із хворими на дизентерію поросятами були із профілактичною метою оброблені шлязом одноразового введення стандартної дози препарату «Метронід 50» (табл. 7).

Таблиця 7

Профілактична ефективність препарату Метронід 50

№ групи	Кількість тварин	Доза і кратність введення	Строк спостереження, діб	Кількість тварин (%)
				здорових	хворих
1	60	0,1 мл/кг одноразово	22	60 (100)	-
2	42	0,1 мл/кг одноразово	17	42 (100)	-

Прояв кілінічної картини дизентерії на протязі всього строку спостереження не реєструвалося ні у однієї тварини.

З метою вивчення впливу фітопрепаратів Ераконд (Долюцар) і Метронід-50 на стан імунної системи свиней при дизентерії дослідження проводили в умовах ПСП «Комишанське» на 16 свинях при гострому перебігу у них дизентерії. Тварин за принципом аналогів розділили на 2 групи по 8 особин в кожній, яких лікували за різними схемами. Так, свиням 1 групи одноразово внутрішньом'язово вводили Метронід-50, створений в ЗАТ «Ніта-Фарм» (Саратов), і одноразово внутрішньом'язово ін'єкували 10% водний розчин Ераконду. Свиням 2 групи також одноразово внутрішньом'язово вводили тільки Метронід-50.

До початку досліду, потім на 7-му і 21-у добу після введення свиням Долюцара і Метроніда-50 в них із вушної вени для імунологічних досліджень відбирали кров. Було встановлено, що у свиней 1 групи на 4-у добу після введення їх цих препаратів з'явився апетит і зникли клінічні ознаки дизентерії. Терапевтична ефективність склала 100%. У 6 свиней 2 групи, яких лікували препаратом Метронід-50 пронос зупинився через 2 доби, а через 3 доби - у інших тварин.

Через 12 діб після лікування у 2 особин, яким повторно внутрішньом'язово вводили Метронід-50 в дозі 2 мл/10 кг живої ваги відмічалася реінфекція. На 3-у добу у них зникли клінічні ознаки дизентерії. При бактеріоскопії фекалій збудника не знаходили. Таким чином, всі тварини одужали, і нових ознаки захворювання на протязі 30 діб не відмічалося.

При дослідженнях крові встановлено, що у свиней, хворих на ДС, загальна кількість лейкоцитів складала (16,01±6,33) Ч10⁹ /л і знаходилася на 19,86% вище фонового рівня здорових тварин, проте кількість лімфоцитів була знижена - (5,60±0,27) Ч10⁹ /л на 10, 25% (табл. 8).

Таблиця 8

Динаміка імунобіологічних показників крові при введенні свиням Метроніда-50 і Ераконда

Показник	Хворі на ДС до лікування	Через 7 діб	Через 21 добу
		1	2	1	2
Лейкоцити, 109 /л	16,01±6,3	12,34±4,11	10,17±3,45	13,14±5,8	11,98±3,21
Лімфоцити, 109 /л	5,60±0,27	6,64±1,83	3,85±1,12	6,98±1,81	5,76±1,23
Т-лімфоцити,%	21,43±3,62	26,20±3,72	22,40±2,91	29,80±2,38	24,70±3,10
Т-лімфоцити, 109 /л	1,20±0,24	1,37±0,28	1,26±0,20	1,93±0.71	1,17±0.18
В-лімфоцити,%	10,43±2,67	13,21±2,10	12,33±3,.10	14,80±4,13	13,52±3,30
В-лімфоцити, 109 /л	0,58±0,18	0,70±0,21	0,60±0,13	0,96±0,31	0,64±0,19
Фагоцитарна активність,%	27,08±6,50	31,40±6,10	28,10±4,40	36,40±6,80	32,80±5,75
Фагоцитарне число, у.е.	1,70±0,32	3,50±1,37	1,52±0,27	4,25±1,63	3,85±1,10
Спонтанна НСТ-активність,%	11, 20±2.50	18,80±4,73	12,10±2,38	14,70±14,35	13,78±3,27

В лейкоцитарній формулі відмічалося збільшення вмісту паличкоядерних лімфоцитів - 6,12±2,04% на 42,81%, зменшення моноцитів - 0,18±0,07% на 96,26%, еозинофілів-0,71±0,26% на 43,20% і базофілів - 0,43±0,15 на 24,56%. Нейтрофілія, еозинопенія, моноцитопенія, базофілія свідчать про захисну реакцію організму на дизентерію.

Домінуючим фактором в системі природньої резистентності тварин є фагоцитоз. При визначенні його рівня постановкой ОФР встановлено, що у хворих на ДС фагоцитарна активність складає 27,08±6,5%, фагоцитарне число (ФЧ) - 1,70±0,32 у.е., що вказує на суттєве зниження функції моноцитарно-макрофагальної системи. Дослідження внутрішньоклітинного киснєзалежного метаболізму фагоцитів показало, що у хворих на ДС активність спонтанної НСТ-реакції склала 11,20±2,50%.

Визначення методом розеткоутворення Т-лімфоцитів показало, що в крові хворих на ДС кількість Т-лімфоцитів - (1,20±0,24)Ч10⁹ /л, а відносний вміст - 21,43±3,62%, що свідчить про депресію клітинного ланцюгу імунної системи. Рівень В-лімфоцитів у цих тварин складав (0,58±0,18)Ч10⁹ /л, відносний вміст - 10,43±2,67%, що також вказує на зниження показників В-клітин.

Введення тваринам Метроніду-50 сприяло зменшенню лейкоцитозу. Так, на 7-у добу число лейкоцитів знизилося на 36,48%, на 21-добу - на 25,17% у порівнянні із вихідним рівнем і приблизилося до показника клінічно здорових тварин. Кількість лімфоцитів на 7-у добу зменшилося на на 31,25%, проте на 21-у добу вона вже була на 2,86% вище першопочаткового показника. В лейкограммі на 7 добу відмічалося збільшення вмісту еозинофілів на 30,10%, моноцитів - на 75,0%, лімфоцитів - на 7,90% і зменшення паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів.

На 21 добу показники знаходилися на рівні клінічно здорових тварин. Використання Ераконду+Метроніду-50 призвело до нормалізації кількості лейкоцитів на 7-у і 21-у добу, проте число лімфоцитів збільшилося відповідно на 15,67 і 19,77% (P<0,05). Застосування вищевказаних препаратів призвело до достовірного збільшення в лейкограммі на 7 добу вмісту еозинофілів у 1,5 рази (P<0,05), а також до збільшення моноцитів на 86,87% і зменшенню паличкоядерних лейкоцитів на 24,51%.

Застосування препаратів впливало на фагоцитоз нейтрофілів. У свиней, яких лікували Метронідом-50, фагоцитарна активність на 7-у добу збільшилась на 3,63%, проте інтенсивність фагоцитозу (ФЧ) зменшилася на 10,59%, на 21-у добу ФА склала 32,80±5,75%, ФЧ - 3,85±1,10, що виявилося вище попердніх показників на 1,17 і 2,54%. У свиней, яких лікували Метронід-50 у поєднанні із Еракондом, на 7-у добу показник ФА збільшився на 13,76%, ФЧ - на 51,43%, а на 21-у добу активність фагоцитозу збільшилася до 25,60%, ФЧ - на 60%.

Вивчення показників клітинних факторів резистентності показало, що під дією Метроніду-50 у крові свиней 2 групи на 7-у добу число Т-лімфоцитів збільшилося на 4,33%, а відносний їх вміст залишився на тому самому рівні.

У свиней 2 групи на 7-у добу число В-клітин збільшилося на 15,41%, а відносний вміст В-лімфоцитів - на 3,3%, на 21-у добу ці показники збільшилися і були вище початкового рівня.

У тварин 1 групи на 7-у добу дослідження кількість В-лімфоцитів збільшилася на 17,14%, відносний вміст В-лімфоцитів - на 21%, на 21-у добу ці показники складали відповідно (0,96±31) Ч10⁹ /л і 14,80±4,13%, що було вище показників хворих ДС. Активність спонтанної НСТ-реакції на 7-у добу у тварин 2 групи збільшилася на 7,44%, а 1 - на 59,57%. На 21-у добу показники НСТ-тесту у свиней обох груп знизилися і були майже на одному рівні.

Результати гематологічних і імунологічних досліджень показали, що застосування препарату Ераконд на фоні лікування свиней препаратом Метронід-50 викликало у тварин активацію імунної системи. Це дає змогу рекомендувати при лікуванні свиней, хворих на дизентерію, поряд із препаратом Метронід-50 вводити тваринам внутрішньом'язово 10% розчин Ераконду у дозі 30 мг/кг живої ваги з метою підвищення захисних функцій організму.

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

В Україні, за даними 2009 року, вона складає 39,9% від загального числа інфекційних шлунково-кишкових хвороб свиней.

Летальність молодняку при цьому досягає 45%, дорослих тварин -- до 10%. Собівартість продукції зростає до 140%. Великі витрати на лікувально-профілактичні обробки. Тварини втрачають племінні якості у зв'язку із тривалим спірохетоносійством.

За нашими даними, неблагополучні господарства внаслідок дизентерії недоотримують по 7-8 кг живої ваги на голову. При дослідженні 34 щурів, відловлених в неблагополучному господарстві, у 72,08% виявили спірохети у товстому відділі кишковика, у 45,2%-у фекаліях. В аналогічному матеріалі від 29 щурів, які мешкали у господарстві, благополучному щодо дизентерії, спірохет не виявилося. Так нам вдалося встановити, що щури - не тільки джерело, а й можливо, «резервуар» патогенів дизентерії свиней.

У всіх хворих дизентерією тварин відмічалося підвищення температури тіла до 41,2-41,4^°С, прискорення пульсу до 95-99 ударів за хвилину і дихання до 47-52 дихальних рухів за хвилину. В наступні дні спостереження стан і апетит тварин значно погіршився, тварини більше часу перебували у лежачому положенні, апетит відсутній, спостерігали відставання у рості і розвитку.

У тварин спостерігали розлад шлунково-кишкового тракту, який проявлявся наступними ознаками: часте виділення рідкого калу, фекалії мали зловонний запах, буро-сірого кольору (у однієї з хворих тварин кал був із домішками слизу).

В подальші дні фізіологічний стан тварин продовжував погіршуватись: пригнічений стан, більшість часу тварини перебували у вимушеному лежачому положенні, при ходьбі відмічали млявість, запалий живіт, зневоднення, поряд з цими ознаками продовжували реєстрували сильний пронос, кал мав темно-коричневий колір з домішками слизу та крові. Через 3 доби після виявлення перших клінічних ознак загинула одна із захворівших тварин, наступного дня загинула і інша тварина, що захворіла.

В результаті проведеного розтину двох загинувших тварин нами були виявлені наступні зміни: у обох тварин відмічалось загальне виснаження, були виявлені ділянки синюшності шкіряного покриву в ділянці вух та брюшини. На розтині основні зміни виявлялися у у товстому відділі кишок, а саме: геморагічне запалення і складчастість слизової оболонки ободової та сліпої кишок.

Терапевтичну ефективність препарату «Метронід 50» оцінювали у порівнянні із трихополом (метронідазол у таблетках по 0,25 г) на 84 поросятах, спонтанно уражених дизентерією свиней. Спостереження за тваринами проводили під час лікування і ще на протязі 10-14 діб після його закінчення. У всіх групах до 5-ї доби після проведеного лікування відбувається нормалізація фізіологічних показників організму тварин, проте, у 1 групі ця нормалізація відбувалася декілька швидше.

У крові відмічалося зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів і вмісту гемоглобіну, а також збільшення кількості лейкоцитів. В лейко формулі спостерігалася нейтрофілія зі здвигом нейтрофільного ядра вліво, еозиноцитоз і незначний лімфоцитоз.

При лікуванні препаратом «Метронід 50» всі показники крові до 5-ї доби після початку лікування приходять до стану фізіологічної норми. При лікуванні трихополом ці показники досягають стану фізіологічної норми тільки до 7-9 доби. Результати досліджень показали високу терапевтичну ефективність при дизентерії поросят всіх досліджуваних препаратів мітронідазолу, проте, застосування препарату «Метронід 50» більш вигідним у порівнянні із аналогами-отримана 100% ефективність проти 82,2-89,3% у різних засобів введення трихополу.

Повне зникнення клінічних ознак захворювання наступає вже через 2-х ін'єкцій препарату «Метронід 50», повний курс лікування складає всього три доби. Причому у більшості поросят, яким застосовували «Метронід 50», ознаки діареї зупинялися вже в наступну добу після першого введення препарату. Крім того, застосування Метроніду менш трудомістке у порівнянні із трихополом.

При дослідженні проб фекалій і зішкрібав слизової оболонки кишечнику вимушено забитих поросят (через 5 діб після закінчення лікування Метронідом 50) методом роздавленої краплі збудників дизентерії (Treponema spp.) не виявили. Рецидивів захворювання не було зареєстровано.

Всі тварини, які знаходилися в одному приміщенні із хворими на дизентерію поросятами були із профілактичною метою оброблені шлязом одноразового введення стандартної дози препарату «Метронід 50». Прояв кілінічної картини дизентерії на протязі всього строку спостереження не реєструвалося ні у однієї тварини.

З метою вивчення впливу фітопрепаратів Ераконд (Долюцар) і Метронід-50 на стан імунної системи свиней при дизентерії дослідження проводили в умовах ПСП «Комишанське» на 16 свинях при гострому перебігу у них дизентерії. Тварин за принципом аналогів розділили на 2 групи по 8 особин в кожній, яких лікували за різними схемами. Так, свиням 1 групи одноразово внутрішньом'язово вводили Метронід-50, створений в ЗАТ «Ніта-Фарм» (Саратов), і одноразово внутрішньом'язово ін'єкували 10% водний розчин Ераконду. Свиням 2 групи також одноразово внутрішньом'язово вводили тільки Метронід-50.

До початку досліду, потім на 7-му і 21-у добу після введення свиням Долюцара і Метроніда-50 в них із вушної вени для імунологічних досліджень відбирали кров. Було встановлено, що у свиней 1 групи на 4-у добу після введення їх цих препаратів з'явився апетит і зникли клінічні ознаки дизентерії. Терапевтична ефективність склала 100%. У 6 свиней 2 групи, яких лікували препаратом Метронід-50 пронос зупинився через 2 доби, а через 3 доби - у інших тварин.

Через 12 діб після лікування у 2 особин, яким повторно внутрішньом'язово вводили Метронід-50 в дозі 2 мл/10 кг живої ваги відмічалася реінфекція. На 3-у добу у них зникли клінічні ознаки дизентерії. При бактеріоскопії фекалій збудника не знаходили. Таким чином, всі тварини одужали, і нових ознаки захворювання на протязі 30 діб не відмічалося.

При дослідженнях крові встановлено, що у свиней, хворих на ДС, загальна кількість лейкоцитів складала (16,01±6,33) Ч10⁹ /л і знаходилася на 19,86% вище фонового рівня здорових тварин, проте кількість лімфоцитів була знижена - (5,60±0,27) Ч10⁹ /л на 10, 25%.

В лейкоцитарній формулі відмічалося збільшення вмісту паличкоядерних лімфоцитів - 6,12±2,04% на 42,81%, зменшення моноцитів - 0,18±0,07% на 96,26%, еозинофілів-0,71±0,26% на 43,20% і базофілів - 0,43±0,15 на 24,56%. Нейтрофілія, еозинопенія, моноцитопенія, базофілія свідчать про захисну реакцію організму на дизентерію.

Домінуючим фактором в системі природньої резистентності тварин є фагоцитоз. При визначенні його рівня постановкой ОФР встановлено, що у хворих на ДС фагоцитарна активність складає 27,08±6,5%, фагоцитарне число (ФЧ) - 1,70±0,32 у.е., що вказує на суттєве зниження функції моноцитарно-макрофагальної системи. Дослідження внутрішньоклітинного киснєзалежного метаболізму фагоцитів показало, що у хворих на ДС активність спонтанної НСТ-реакції склала 11,20±2,50%.

Визначення методом розеткоутворення Т-лімфоцитів показало, що в крові хворих на ДС кількість Т-лімфоцитів - (1,20±0,24)Ч10⁹ /л, а відносний вміст - 21,43±3,62%, що свідчить про депресію клітинного ланцюгу імунної системи. Рівень В-лімфоцитів у цих тварин складав (0,58±0,18)Ч10⁹ /л, відносний вміст - 10,43±2,67%, що також вказує на зниження показників В-клітин.

Введення тваринам Метроніду-50 сприяло зменшенню лейкоцитозу. Так, на 7-у добу число лейкоцитів знизилося на 36,48%, на 21-добу - на 25,17% у порівнянні із вихідним рівнем і приблизилося до показника клінічно здорових тварин. Кількість лімфоцитів на 7-у добу зменшилося на на 31,25%, проте на 21-у добу вона вже була на 2,86% вище першопочаткового показника. В лейкограммі на 7 добу відмічалося збільшення вмісту еозинофілів на 30,10%, моноцитів - на 75,0%, лімфоцитів - на 7,90% і зменшення паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів.

На 21 добу показники знаходилися на рівні клінічно здорових тварин. Використання Ераконду+Метроніду-50 призвело до нормалізації кількості лейкоцитів на 7-у і 21-у добу, проте число лімфоцитів збільшилося відповідно на 15,67 і 19,77% (P<0,05). Застосування вищевказаних препаратів призвело до достовірного збільшення в лейкограммі на 7 добу вмісту еозинофілів у 1,5 рази (P<0,05), а також до збільшення моноцитів на 86,87% і зменшенню паличкоядерних лейкоцитів на 24,51%.

Застосування препаратів впливало на фагоцитоз нейтрофілів. У свиней, яких лікували Метронідом-50, фагоцитарна активність на 7-у добу збільшилась на 3,63%, проте інтенсивність фагоцитозу (ФЧ) зменшилася на 10,59%, на 21-у добу ФА склала 32,80±5,75%, ФЧ - 3,85±1,10, що виявилося вище попердніх показників на 1,17 і 2,54%. У свиней, яких лікували Метронід-50 у поєднанні із Еракондом, на 7-у добу показник ФА збільшився на 13,76%, ФЧ - на 51,43%, а на 21-у добу активність фагоцитозу збільшилася до 25,60%, ФЧ - на 60%.

Вивчення показників клітинних факторів резистентності показало, що під дією Метроніду-50 у крові свиней 2 групи на 7-у добу число Т-лімфоцитів збільшилося на 4,33%, а відносний їх вміст залишився на тому самому рівні.

У свиней 2 групи на 7-у добу число В-клітин збільшилося на 15,41%, а відносний вміст В-лімфоцитів - на 3,3%, на 21-у добу ці показники збільшилися і були вище початкового рівня.

У тварин 1 групи на 7-у добу дослідження кількість В-лімфоцитів збільшилася на 17,14%, відносний вміст В-лімфоцитів - на 21%, на 21-у добу ці показники складали відповідно (0,96±31) Ч10⁹ /л і 14,80±4,13%, що було вище показників хворих ДС. Активність спонтанної НСТ-реакції на 7-у добу у тварин 2 групи збільшилася на 7,44%, а 1 - на 59,57%. На 21-у добу показники НСТ-тесту у свиней обох груп знизилися і були майже на одному рівні.

Результати гематологічних і імунологічних досліджень показали, що застосування препарату Ераконд на фоні лікування свиней препаратом Метронід-50 викликало у тварин активацію імунної системи. Це дає змогу рекомендувати при лікуванні свиней, хворих на дизентерію, поряд із препаратом Метронід-50 вводити тваринам внутрішньом'язово 10% розчин Ераконду у дозі 30 мг/кг живої ваги з метою підвищення захисних функцій організму.

2.5 Розрахунок економічної ефективності

Економічні збитки внаслідок ензоотичного спалаху цього захворювання серед свиней визначили в одному з неблагополучних щодо дизентерії свиней господарстві - ПСП «Комишанське» Охтирського району Сумської області. Підрахунок економічної ефективності оздоровчих заходів здійснювали із загальноприйнятими вимогами, які були запропоновані в “Методичних рекомендаціях з написання дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня 7.130501 “спеціаліст” (2009).

Користуючись цією методикою, нам необхідно було визначити наступні показники:

економічний збиток від загиблих тварин;

збиток від зниження продуктивності у хворих тварин;

загальний збиток;

попереджений економічний збиток;

економічний ефект, одержаний внаслідок лікування хворих тварин по групам.

Для обчислення цих показників нам необхідно було використати наступні дані, які відображені в табл.9.

Таблиця 9

Показники розрахунку економічної ефективності

Показники	Група контролю	1 дослідна група	2 дослідна група
Кількість хворих тварин на початок досліду (гол.)	28	28	28
Кількість тварин, які загинули та вимушено забиті (гол.)	5	3	0
Середньодобовий приріст клінічно здорової тварини (кг)	0,380	0,380	0,380
Середньодобовий приріст хворої тварини (кг)	0,103	0,111	0,113
Ціна за 1 кг живої ваги клінічно здорової тварини (грн)	12,0	12,0	12,0
Тривалість лікування (дн.)	5	5	3
Середня жива вага однієї голови в групі (кг)	17,8	17,4	17,2
Витрати на ветеринарні заходи (грн.) в тому числі на одну голову (грн.) (Вб)	127,4 4,55	188,5 6,73	236,2 8,43

Збиток від загибелі розраховували за формулою:

З₁ = М Ч Ж Ч Ц, де

М - кількість загиблих тварин (гол.);

Ж - середня жива вага однієї тварини (кг);

Ц - закупівельна ціна 1 кг живої ваги (грн);

Підставляючи показники з таб. 4 ми розрахували збиток від тварин, що загинули по групам:

в групі контролю З₁ = 5 Ч 17,8 Ч 12,0 = 1068 грн.;

в 1 дослідній групі З₁ = 3 Ч 17,4 Ч 12,0 = 626,4 грн.;

в 2 дослідній групі З₁ = 0 Ч 17,2 Ч 12,0 = 0 грн.

Збиток від зниження продуктивності тварин розраховували за формулою:

З₂ = М Ч (В_з - В_хв) Ч Т Ч Ц , де

М - кількість хворих тварин, які одужали після проведеного лікування (гол.);

В_з - середньодобовий приріст клінічно здорової тварини (кг);

В_хв - середньодоюовий приріст однієї хворої тварини по групам (кг);

Т - тривалість курсу лікування.

в групі контролю З₂ = 28 Ч (0,380 - 0,103) Ч 5 Ч 12,0 = 465,36 грн.;

в 1 дослідній групі З₂ = 28 Ч (0,380 - 0,111) Ч 5Ч 12,0 = 451,92 грн.;

в 2 дослідній групі З₂ = 28 Ч (0,380 - 0,113) Ч 3 Ч 12,0 = 269,13 грн.

3. Загальну суму економічного збитку розраховували за формулою:

З = З₁ +З₂

в групі контролю З = 1068 + 465,36 = 1533,36 грн. в т.ч на 1 гол. 54,76 грн ;

в 1 дослідній групі З = 626,4 + 451,92 =1078,032 грн.в т.ч на 1 гол. 38,51 грн ;

в 2 дослідній групі З = 0 + 269,13 = 269,13 грн. в т.ч на 1 гол. 9,61 грн

4. Економічний ефект застосованих схем лікування на одну голову розраховували за формулою:

Е₁ = (З_к + В_к) - (З_д+ В_д)

З_к - загальний економічний збиток на 1 гол. в групі контролю,

В_к - ветеринарні витрати на 1 гол. в групі

З_д - загальний економічний збиток на 1 гол. в групі досліду,

В_д - ветеринарні витрати на 1 гол. в групі досліду.

Підставляючи дані із формули отримали:

в 1 дослідній групі Е₁ = (54,76 + 4,55) - (38,51 + 6,73) = 14,07 грн.;

в 2 дослідній групі Е₁ = (54,76 + 4,55) - ( 9,61 + 8,43) = 41,27 грн.;

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що найвищий економічний ефект на одну голову в застосованих схемах лікування нами було отримано в 2 дослідній групі (він становив 41,27 грн ).



3. ОХОРОНА ПРАЦІ

В своїй практичній роботі лікарю ветеринарної медицини доводиться зустрічатися з великою кількістю проблем, які пов'язані не тільки з роботою за фахом. На лікаря ветеринарної медицини також покладається вирішення організаційних питань, які тісно пов'язані з виробництвом.

Заходи безпеки при використанні антибактеріальних препаратів. Використання антибактеріальних препаратів має важливе значення при лікуванні тварин, що в свою чергу забезпечує безпеку тварин щодо біологічного враження; перезараження тварин та розповсюдження хвороби. При організації трудового процессу згідно законодавства України «Про охорону праці» слід враховувати забезпечення належного стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою певних заходів безпеки при організації лікування тварин [13].

Взагалі з метою розробки заходів безпеки необхідно провести оцінку тих робіт з охорони праці, які мали місце в господарстві. Аналізуючи загальний стан охорони праці можна відмітити, що в ПСП «Комишанське» Охтирського району Сумської області охорона праці організована на підставі колективного договору, розпоряджень директора товариства, інструкцій з виконання правил роботи. Ці документи є юридичною базою функціонування охорони праці в господарстві.

Головний лікар ветеринарної медицини і головний зоотехнік господарства несуть основну відповідальність за виконання робіт з охорони праці на молочно-товарних фермах. Для головного лікаря ветеринарної медицини існують чітко визначені обов'язки. А саме, він повинен здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом на фермах, стежити за дотриманням Ветеринарного статуту України та інструкцій з охорони праці та техніки безпеки при проведенні обробок тваринницьких приміщень, інвентарю і тварин хімічними речовинами, контролювати використання лікарських препаратів, приладів, пристроїв та інших засобів, впроваджувати методи профілактики хвороб різної етіології, організовувати дезінфекційні бар'єри, забезпечувати працівників спецодягом в умовах карантину. Лікарем ветеринарної медицини ведеться сувора документація - амбулаторний журнал, журнал про проведення діагностичних і профілактичних заходів, журнал списування ветеринарних препаратів, журнал патологоанатомічного розтину трупів та ін.

Згідно законодавства України „Про охорону праці” при організації трудового процесу потрібно враховувати забезпечення нормального стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою заходів безпеки при обслуговуванні поголів'я тварин [13].

Контроль з безпеки охорони праці. Він здійснюється уповноваженими особами, які обираються прфспілкою громадян і мають право безперешкодно перевіряти виконання правил з охорони праці та техніки безпеки. Таким чином, трудовий колектив здійснює громадський контроль за дотриманням правил з охорони праці

В ПСП «Комишанське» Охтирського району Сумської області є обладнаний кабінет з техніки безпеки, в якому проводять інструктаж з питань охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий. Але слід зауважити, що цей кабінет не достатньо забезпечений учбовим матеріалом (стенди, плакати, спеціальна література).

Для функціонування охорони праці проводиться комплексне планування робіт. Для цього укладається колективний договір, в якому визначаються обов'язки сторін, щодо регулювання виробничих та трудових відносин. На виробничій сільськогосподарській дільниці розроблений поточний план робіт, який включає такі питання, як механізація важких і ручних робіт, охорона праці жінок і неповнолітніх, обов'язкові ветеринарно-санітарні заходи та інше.

Догляд за тваринами, хворими на заразні хвороби, доручається працівникам, призначеним роботодавцем. Працівники віком до 18 років, а також вагітні жінки та жінки, що годують груддю, до цієї роботи не допускаються. До роботи з догляду за тваринами, хворими особливо заразними хворобами, допускаються працівники, яким зроблені профілактичні щеплення, які проінструктовані про особисті застережні заходи та правила поводження із зараженим матеріалом, а також про догляд за хворими тваринами [14].

При виявленні захворювання тварин заразними хворобами роботодавець повинен повідомити про це районну/обласну ветеринарну службу і вжити заходів щодо ізоляції тварин. У випадку виникнення зооантропонозних захворювань необхідно також повідомити медичну службу району/області.

Вхід на територію ізолятора, де утримуються хворі тварини, стороннім особам забороняється. Біля входу в кожне тваринницьке приміщення, а також усередині приміщень між секціями встановлюються дезбар'єри у вигляді ящиків з тирсою, просоченою дезінфікуючим розчином. Верх дезбар'єру повинен рівнятися з підлогою або мати плавний перехід до неї.

Встановлення дезбар'єрів, регулярна заміна в них підстилки, а також контроль за дезінфекцією взуття під час кожного входу і виходу із приміщення покладаються на керівників структурних підрозділів, а регулярна заміна дезінфікуючого розчину -- на ветеринарних працівників ферм.

Персонал, який доглядає за тваринами, що хворіють на заразні хвороби, крім спеціального одягу і спеціального взуття повинен забезпечуватися санітарним одягом та взуттям.

Одягати будь-який одяг поверх санітарного одягу не дозволяється. Санітарний одяг і взуття видаються тільки на період роботи. Після її закінчення одяг знімають, знезаражують та зберігають у спеціальних шафах. Носити санітарний одяг і взуття за межами виробничих приміщень або дільниць роботи з тваринами не дозволяється.

Не дозволяється вживати їжу, пити воду та палити під час роботи на фермах, неблагополучних на заразні хвороби. Для забезпечення працівників питною водою за межами виробничих приміщень встановлюються бачки з перевареною водою.

Молоко корів, яких лікували антибіотиками, використовують відповідно до вимог чинних ветеринарних інструкцій та рекомендацій. У разі вимушеного забою тварин питання їх реалізації вирішується лише за узгодженням із органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

Перед проведенням вологої дезінфекції необхідно відключити приміщення від джерел електричної енергії та звільнити від корму і тварин. Під час проведення дезінфекції та вакцинації з використанням аерозольних генераторів АГП, АГ-УД-2 або інших потрібно обов'язково забезпечити працівників засобами індивідуального захисту та первинними засобами пожежогасіння. Установки для дезінфекції під час роботи необхідно розташовувати на відкритому повітрі з навітряного боку, забезпечуючи при цьому зручність і безпеку їх обслуговування. Застосування фізичних методів дезінфекції (спалювання, обпалювання паяльними лампами, газовими пальниками ) необхідно здійснювати відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

Під час проведення дезінфекції території та зовнішніх стін приміщень не можна допускати попадання струменя розчину на оголені проводи ЛЕП. Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями або протягом експозиції знешкодження дозволяється тільки в протигазі з відповідним фільтром. По закінченні експозиції знешкодження необхідно відчинити всі вікна та двері, провітрити приміщення, підмести підлогу, а все сміття з комахами, що осипалися, знищити. Миття, дезінфекція, газація транспортних засобів і тари повинні проводитись в ізольованих камерах, які герметично закриваються, мають пристрої для відведення відходів у відстійник і каналізацію без застосування ручної праці. Камери для миття, дезінфекції та газації обладнують самостійною вентиляцією, яка забезпечує провітрювання камер протягом 5-10 хвилин, світловими табло “Не заходити” і “Камера провітрена”, зблокованими із вхідними дверима та вентиляцією.

Вакцинації тварин проводять ветеринарні спеціалісти, які мають вищу або середню спеціальну освіту, а також під їх керівництвом оператори з ветеринарної обробки тварин. Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами необхідно використовувати станки для фіксації або розколи.

Розтин трупів тварин повинен проводитися ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції. Трупи тварин необхідно розтинати у спеціальних приміщеннях (прозекторіях, секційних залах тощо) або на діючих скотомогильниках. Під час розчленовування трупів не допускається розбризкування крові та інших рідин. Приміщення для розтину повинні мати вентиляцію, душову, допоміжні кімнатами для зберігання патологоанатомічного матеріалу. Стіни і підлога у приміщеннях мають бути водонепроникними, легко митися та піддаватися дезінфекції. Під'їзд і двері повинні бути зручними для доставки трупів. Розтин трупів необхідно проводити згідно з вимогами Правил охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 20.04.99 N 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11.10.99 за N 695/3988 (ДНАОП 2.1.20-1.03-99).

Після розтину трупи необхідно знищувати шляхом переробки на спеціальних утилізаційних заводах або установках, знешкоджувати в біотермічних ямах чи закопувати на глибину не менше 2 м на діючих скотомогильниках, обладнаних огорожею з воротами, що закриваються на замок.

Відповідальним за улаштування і обладнання біотермічних ям є роботодавець, за санітарний стан цих об'єктів -- головний/старший ветеринарний лікар. Спалювання трупів тварин потрібно проводити під наглядом ветеринарного працівника у спеціальних печах або ямах.

Перевозити трупи тварин необхідно транспортом з непроникними для рідин дном і бортами. Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний одяг після закінчення роботи слід піддавати знезараженню.

Таблиця 4

Показники, які характеризують стан охорони праці в ПСП «Комишанське» Охтирського району Сумської області за 2008 - 2010 р.

Показники травматизму	Одиниці виміру	Роки
		2008	2009	2010
Середньорічне число працівників (Р)	чол.	742	726	712
Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності, в т. ч. з летальним наслідком (тем)	вин.	1	1	-
	вип.	-	-	-
Кількість днів непрацездатності (Д)	днів	7	11	-
Матеріальна шкода від травматизму	грн.	65,31	134,27	-
Коефіцієнт частоти травматизму		1,34	1,37	-
Коефіцієнт тяжкості		7	11	0
Коефіцієнт втрати робочого часу		9,38	15,07	-
Виділено коштів на охорону праці	грн.	278,17	326,17	438,3
Витрачено коштів на охорону праці	грн.	254,29	326,17	326,0

Висновки:

Умови праці в ПСП «Комишанське» Охтирського району Сумської області є задовільними. Тому пропонуємо покращити умови та стан охорони праці:

· Збільшити кошти, які використовують на охорону праці і створити фонд охорони праці;

· Регулярно підвищувати рівень знань працівників у питаннях охорони праці і технічної безпеки;

· Посилити контроль за дотриманням працівниками правил безпеки при роботі з тваринами і обладнанням;

· Покращити умови для відпочинку працівників і обладнати для цього кімнати;

· Забезпечити засобами фіксації.

Запропоновані заходи зменшать виробничій травматизм, умови для захворювання працівників, а впроваджені заходи покращать стан охорони праці

Таблиця 5

Структурно-логічна схема небезпек при проведенні лікувальних заходів при дизентерії свиней

№ п\п	Найменування технологічних операцій	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація	Наслідки	Заходи по усуненню небезпек
1.	Огляд тварин	1. Відсутність засобів фіксації. 2. Несправність фіксаційного устаткування 3. Відсутність ЗІЗ. 4. Хвора тварина. 5. Норовистий характер тварин	Фіксування, огляд тварини	Травмування ветеринарного працівника	Захворювання ветеринарного лікаря	Фіксація тварини, застосування седативних препаратів. Забезпечити ЗІЗ, провести інструктацію ЗОН
2.	Вимірювання температури у тварин	Травмування лікаря тазовими кінцівками, відсутність ЗІЗ	Фіксування, огляд тварини	Травмування ветеринарного працівника	Захворювання ветеринарного лікаря	Надійна фіксація, уважність, використання ЗІЗ
3.	Застосування препаратів для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів	Норов, характер тварин	Потрапляння препаратів на підлогу	Забруднення навколишньо-го середовища, негативний вплив препаратів на людину	Виникнення умов для подальшого розповсюдження інфекції, виникнення інфекційних хвороб серед людей і тварин	Робота з компонентами, які мають різкий неприємний запах (білкові, лікарські домішки), повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевій вентиляції. Препарати для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів слід застосовувати тільки при наявності етикеток та супровідних документів, що посвідчують їх найменування, якість, вагу і термін використання.. До роботи, пов'язаної із зберіганням, відпусканням і застосуванням лікарських засобів, допускаються працівники, які мають вищу чи середню спеціальну ветеринарну або фармацевтичну освіту.
		Відсутність засобів фіксації
		Відсутність ЗІЗ
		Хвора тварина
4.	Проведення розтину трупа тварини	Відсутність ЗІЗ	Потрапляння інфекційного матеріалу на підлогу Негативний вплив хвороботворних мікробів на людину	Забруднення навколишньо-го середовища, негативний вплив мікробів на людину	Виникнення умов для подальшого розповсюдження інфекції, виникнення інфекційних хвороб серед людей і тварин	У разі вимушеного забою тварин питання їх реалізації вирішується лише за узгодженням із органами санітарно-епідеміологічного нагляду. Розтин трупів тварин повинен проводитися ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції. Трупи тварин необхідно розтинати у спеціальних приміщеннях (прозекторіях, секційних залах тощо) або на діючих скотомогильниках. Під час розчленовування трупів не допускається розбризкування крові.
		Хвора тварина
5.	Дезинфекція тваринницьких приміщень	Хвора тварина	Необережність, недотримання правил роботи з хімічними речовинами	Вплив дезрозчинів на організм людини	Захворювання лікаря: опіки, екземи, кон'юнктивіт	Наявність спецодягу, захисних окулярів, гумових рукавичок, гумових чобіт, уважність

4. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

Тваринний світ відразу після народження перебуває в безпосередньому контакті з найрізноманітнішими мікробами. При вдиханні повітря, споживанні корму, контакті з оточуючими предметами, мікроби різними шляхами заселяють шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і сечостатевих органів.

Порожнини організму і шкіряний покрив, що безпосередньо стикаються із навколишнім середовищем, крім мікроорганізмів, які випадково потрапляють до них, мають ще свою характерну мікрофлору, яка називається нормальною. Окремі види мікробів, що належать до групи нормальної мікрофлори, у процесі тривалої еволюції пристосувалися до певних умов існування і, розвиваючись на слизових оболонках та шкірі, зазнають постійного впливу організму і, у свою чергу, справляють на нього різнобічну дію. Багато представників нормальної мікрофлори тварин є симбіонтами (співіснування, при якому мікроби, хоча й ростуть за рахунок поживних речовин, призначених для тваринного організму, однак своєю життєдіяльністю приносять йому користь). Окремі види нормальної мікрофлори відомі як антагоністи ряду патогенних мікроорганізмів. Так, встановлено антагоністичну дію кишкової палички, що утворює лабільні ендоантибіотики, активні щодо грампозитивних бактерій. У випадку розладу ШКТ змінюються умови існування для мікрофлори, що спричиняє різку зміну її складу (дисбактеріоз). При цьому порушується звичайне співвідношення фізіологічних груп мікробів: різко зменшується кількість кишкової палички, вульгарного протея, коків і бацил. Якісні зміни кишкової мікрофлори відбуваються також при ентеритах. З'являються штами кишкової палички, які неспроможні ферментувати молочний цукор і аглютинуються паратифозними сироватками. Такі культури токсичні, можуть гемолізувати еритроцити і виробляти фермент гіалуронідазу. В міру видужування тварин мікрофлора кишечнику поступово нормалізується.

Господарство споруджене відповідно до норм і правил, що вимагаються при будівництві подібних об'єктів. ПСП «Комишанське» Охтирського району Сумської області розташована в 45 км від обласного центру, а територія ферми винесена за межі населеного пункту на 500 м. До ферми побудована дорога з твердим покриттям. Територія ферми огороджена, є дизбар'єр, санпропускник. Ha території господарства посаджена велика кількість зелених насаджень. Роздача кормів здійснюється механічним способом за допомогою кормороздатчиків. Гній видаляється за допомогою транспортера. Транспортер встановлений в каналах нижче рівня підлоги стійла. Використовують скребковий транспортер ТСН-2. Спочатку транспортером гній переміщується в тамбур за межі приміщення і далі в транспортні засоби, якими він вивозиться до гноєсховища. Так як господарство благополучне по інфекційним захворюванням, гній підлягає лише фізичному способу обеззаражування. Вологість гною складає 75-80%. В процесі експлуатації тваринницьких приміщень кількість гною нерідко виявляється більшою, ніж дозволяє гідравлічне навантаження на очисні споруди і сільськогосподарські угіддя, ускладнює обробку, використання гною.

Неправильне його використання може привести до порушення рівноваги в різних природних екосистемах, негативно вплинути на сільськогосподарські угіддя, здоров'я людини і тварин. В даний час гній є швидкодіючим фактором інтенсифікації землеробства, підвищення врожайності і якості землеробства, підвищення врожайності і якості продукції. При цьому економляться мінеральні добрива. У зовнішньому середовищі мікроорганізми, які нагромаджуються в гною, можуть поширюватися на великі віддалі, а у випадку наявності в них патогенних мікроорганізмів, створювати епізоотичну чи епідемічну ситуацію. Тому необхідно суворо дотримуватись ветеринарно-санітарних правил, спрямованих на попередження інфекцій і захисту зовнішнього середовища від забруднення. Ветеринарний нагляд повинен здійснюватися з виконанням правил по охороні зовнішнього середовища від забруднення і попередженням виникнення інфекцій, в тому числі спільних для людини, сільськогосподарських та диких тварин.

В якості скотомогильника в господарстві використовується яма Беккері. Вона являє собою циліндричну забетоновану яму, глибиною 12 м. Трупи тварин вкидають в яму Беккері без будь-якої обробки. Там вони піддаються гниттю, в наслідок якого підвищується температура, що і є знезаражуючим фактором. Яма Беккері закривається кришкою із листового заліза, товщиною 1 см. Крім цього, кришка закривається на замок, ключ від якого знаходиться у ветеринарного лікаря господарства. Яма огороджена (фіктивна огорожа).

Біологічні препарати зберігаються в спеціально відведеній для цього кімнаті в наступному порядку Ті, що не мають токсичної чи отруйної дії зберігаються в шафі, що замикається на ключ. Препарати списку А (токсичні та отруйні) та списку В (токсичні та сильнодіючі)не зберігаються в господарстві. Сироватки, вакцини, та інші препарати, що потребують зберігання при низьких температурах і відсутності сонячного світла зберігаються в підвальному приміщенні. Залишки біопрепаратів (вакцин, сироваток), що залишились після виконання ветеринарних заходів в господарстві знезаражують методом кип'ятіння протягом 30 хвилин, про що складається відповідний акт.

Тварин, що загинули, для встановлення причини смерті (крім випадків, коли розтин забороняється Ветеринарним Законодавством) розтинають безпосередньо біля ями Беккері на зацементованій площадці. Доставку трупів на місце розтину виконує вантажний автомобіль, який потім

На МТФ використовують централізоване водопостачання яке забезпечується; за рахунок підземних вод. Комплекс господарсько-питного водопостачання включає в собі джерело води_? насосну станцію, резервуар для води_? водопровідну мережу. На фермі, збудована водонапірна башта для створення відповідного водяного тиску в водопроводі Так як використовуються підземні води, можливе забруднення джерела води практично відсутнє, централізоване водопостачання дозволяє в необхідних випадках забезпечувати надійну санітарну обробку всієї мережі, очистку і обеззаражування води. Дані лабораторного дослідження джерела води у господарстві за останні 2 місяці відсутні, але за попередніми даними лабораторних досліджень вода повністю відповідає вимогам ГОСТ 2874-82.

Велику небезпеку в забрудненні води, повітря, грунту являють стічні води-рідкі відходи тваринницьких ферм. В залежності від походження стічні води містять домішки і сполуки органічних і нерідко отруйних речовин, які можуть легко розкладатись, виділяючи при цьому продукти розпаду, що забруднюють ґрунти, воду а також повітря. При зрошуванні гнойовими стоками в аерозолях можуть поширюватися збудники дизентерії, сальмонельозу, бруцельозу, лептоспірозу.

Атмосферне повітря може забруднюватися і мікроорганізмами верхнього земного шару. Резистентність мікроорганізмів залежить від роду і виду їх, відносної вологості температури, інтенсивності сонячної радіації. Реалізація заходів для проведення запобігання забруднення повітря повинна починатися на стадії проектування тваринницьких комплексів, систем підготовки та використання гною. Для підтримання необхідних параметрів мікроклімату у тваринницьких приміщеннях робота вентиляції не задовольняє потребам виробництва. Тому в мікрокліматі приміщень тваринницьких ферм накопичуються такі шкідливі гази як аміак, оксид вуглецю (IV), а при роботі механізмів окис вуглецю (II). Слід також сказати, що у вентиляційних системах відсутні будь-які фільтри і вище зазначені шкідливі гази викидаються в атмосферу, забруднюючи її.

Дотримання санітарно-захисних зон, наявність лісових смуг, своєчасне приорювання гною при його внесенні мобільним транспортом, розробка і введення дощувальних машин з насадками і агрегатами для близькогрунтового дощування - запорука зниження інтенсивності забруднення атмосферного повітря і розповсюдження неприємних запахів та мікроорганізмів у повітряному басейні.

В законі по охороні атмосферного повітря вказано, що основним завданням в охороні атмосферного повітря є регулювання суспільних відносин в цій області з метою збереження в чистоті та покращення стану атмосферного повітря, попередження і зниження шкідливих хімічних, фізичних, біологічних та інших впливів для населення, народного господарства держави, рослинного і тваринного світу, а також закріплення законності в області охорони атмосферного повітря. Особливості сучасного виробництва потребують впровадження все більш дієвих заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва та захисту навколишнього середовища.

Пропозиції:

1. Провести асфальтування під'їзних ділянок та внутрішніх доріг на території ферми.

2. Відновити і відремонтувати частково пошкоджені місця огорожіферми з метою захисту від занесення різких інфекцій.

3. Запровадити механізацію процесів транспортування і роздачі кормів шляхом використання наявних у господарстві транспортерів і кормороздатчиків.

4. Покращити стан гноєсховища.

5. Встановити додаткові вентилятори для покращення мікроклімату.

6. Проводити необхідну обробку обладнання системи водопостачання, його ремонт і дезінфекцію.

7. Проводити лабораторні дослідження питної води, що використовується для тварин у відповідності до ГОСТ 28-14-82.

8. Планувати і виконувати заходи по забезпеченню зниження рівня захворюваності тварин.



ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Висновки

1. В Україні, за даними 2009 року, дизентерія свиней складає 39,9% від загального числа інфекційних шлунково-кишкових хвороб свиней. Летальність молодняку при цьому досягає 45%, дорослих тварин -- до 10%. Собівартість продукції зростає до 140%. За нашими даними, неблагополучні господарства внаслідок дизентерії недоотримують по 7-8 кг живої ваги на голову.

2. При дослідженні 34 щурів, відловлених в неблагополучному господарстві, у 72,08% виявили спірохети у товстому відділі кишковика, у 45,2%-у фекаліях. В аналогічному матеріалі від 29 щурів, які мешкали у господарстві, благополучному щодо дизентерії, спірохет не виявилося.

3. При дослідженнях крові встановлено, що у свиней, хворих на ДС, загальна кількість лейкоцитів складала (16,01±6,33) Ч10⁹ /л і знаходилася на 19,86% вище фонового рівня здорових тварин, проте кількість лімфоцитів була знижена - (5,60±0,27) Ч10⁹ /л на 10, 25%.

4. В лейкоцитарній формулі відмічалося збільшення вмісту паличкоядерних лімфоцитів - 6,12±2,04% на 42,81%, зменшення моноцитів - 0,18±0,07% на 96,26%, еозинофілів-0,71±0,26% на 43,20% і базофілів - 0,43±0,15 на 24,56%. Нейтрофілія, еозинопенія, моноцитопенія, базофілія свідчать про захисну реакцію організму на дизентерію.

5. У хворих на ДС фагоцитарна активність складає 27,08±6,5%, фагоцитарне число (ФЧ) - 1,70±0,32 у.е., що вказує на суттєве зниження функції моноцитарно-макрофагальної системи. Дослідження внутрішньоклітинного киснєзалежного метаболізму фагоцитів показало, що у хворих на ДС активність спонтанної НСТ-реакції склала 11,20±2,50%.

6. В крові хворих на ДС кількість Т-лімфоцитів - (1,20±0,24)Ч10⁹ /л, а відносний вміст - 21,43±3,62%, що свідчить про депресію клітинного ланцюгу імунної системи. Рівень В-лімфоцитів у цих тварин складав (0,58±0,18)Ч10⁹ /л, відносний вміст - 10,43±2,67%, що також вказує на зниження показників В-клітин.

7. «Метронід 50» має високу терапевтичну і профілактичну ефективність при дизентерії свиней. Застосування його більш ефективно (на 10,7-17,8%) і менш трудомістко у порівнянні із аналогами (Трихопол у вигляді свіжовиготовленої суспензії або таблеток).

Пропозиції виробництву

1. При закупівлі тварин слід чітко виконувати правила карантинування завезених тварин. Ні в якому разі не ставити їх відразу в твариницькі приміщення, де утримуються тварини господарства.

2. Суворо дотримуватися наступних господарсько-технологічних вимог:

ь організація роботи свинарських господарств за закритим типом;

ь ввіз тварин тільки із благополучних господарств із обов'язковим карантинуванням на протязі одного місяця в ізольованих приміщеннях за межами комплексу або ферми;

ь утримування тварин за вікостатевими групами;

ь витримування принципу «все зайнято--все пусто». Для цього в господарстві повинна бути розроблена виробнича циклограмма: злучка свиноматок, опороси, кількість отриманого приплоду із врахуванням наявності постановочних місць, час від'єму і формування статевозрілих груп, строки переміщення свиней по виробничим приміщенням (корпусам, секціям).



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бородай Г.П., Касьян Г.Г. Профилактика основных заболеваний свиней. Обзорная информация. - К.: УкрНИИНТИ, 1975. - 52 с.

2. Бузун А.І., Жестерьов В.І., Коломицев А.А. та ін. // Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми. - ІЕКВМ УААН. - Харків, 1997. - С. 122-123.

3. Васильєва Н.А., Бутняк Т.В., Блажкевич Б.В., Грузіна Л.О. // Інфекційні хвороби. - 1995. - № 2.

4. Воскобойник В.Ф. Эффективность проведения ветеринарных мероприятий. - М.: Агропромиздат, 1993. - 216 с.

5. Гадзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. К.: «Каравела». 2004.

6. Гігієна тварин / Демчук М.В., Чорний М.В., Високос М.П., Павлюк Я.С., За ред. Демчука М.В. - К.: Урожай, 1996. - 384 с.

7. Голик М. Оздоровлення господарств від інфекційних хвороб свиней. // Тваринництво України, 1997.-№ 1. - С. 16.

8. Довідник лікаря ветеринарної медицини / За ред П.І. Вербицького, П.П. Достоєвського. К.: Урожай. - 2004. - С. 60-63.

9. Достоєвський П.П. Епізоотична ситуація та організаційно-правові основи ветеринарної медицини в Україні : Автореф... дис. Канд. Вет. Наук. - Харків. - 1997.

10. Достоєвський П.П. Проблеми організації ветеринарної медицини в Україні // Ветеринарна медицина України. - 1999.-№ 1. - С.4-6.

11. Жидецький В.В. Основи охорони праці. - Львів «Афіша». 2001.

12. Завірюха А.І., Левченко В.І., Фукс П.П. Система ветеринарних заходів по вирощуванню // Збереженість молодняку с.г. тварин - запорука розвитку тваринництва України. Зб. Стат. Наук. - практ. Конф. - Харків. - 1994. - С. 5-6.

13. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 № 229-IV Ж. «Охорона праці», № 1. - 2003.

14. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 р. № 1105-XIV

15. Законодавство України про ветеринарну медицину / За ред. П.П. Достоєвського, В.І. Хоменка. - К., 1999.

16. Злобін Ю.А. Основи екології. К. „Лібра”,-1998. - 248 с.

17. Іваницький М.Є. Патоморфологічна диференційна діагностика хвороб свиней // Науковий вісник НАУ. - 2001.-№ 38. - С. 134-137.