Гормонально-метаболічні порушення при первинній відкритокутовій глаукомі та патогенетичне обґрунтування їх корекції в комплексному лікуванні

Вивчено кореляційну залежність між рівнем естрадіолу й периферичним полем зору, розмірами екскавації та порогом електричної чутливості зорового нерва за фосфеном. При глаукомі наявна висока позитивна кореляційна залежність між рівнем естрадіолу й сумарним полем зору як у жінок (r=0,62, n=84, р<0,001), так і у чоловіків (r=0,63, n=76, р<0,001). Виявлена помірна негативна кореляційна залежність розміру екскавації й рівня естрадіолу в жінок (r=-0,55, n=84, р<0,01 ) та у чоловіків (r=-0,54, n=76, р<0,01).

Вивчення кореляційної залежності між показниками гідродинаміки ока й рівнем естрадіолу не виявило високого достовірного зв'язку, що може бути пов'язане з тим, що в дослідження були включені пацієнти з нормалізованим офтальмотонусом після проведення антиглаукоматозних операцій. Проте в контрольній групі була виявлена позитивна кореляційна залежність між рівнем естрадіолу та коефіцієнтом легкості відтоку в жінок (r=0,45, n=45, р<0,01) і в чоловіків (r=0,38, n=45, р<0,01), з показником продукції внутрішньоочної рідини у жінок (r=0,37, n=45, р<0,01) і у чоловіків (r=0,32, n=45, р<0,01).

Вірогідність отриманих даних, наявність кореляційних зв'язків між патогенетичними ланками дозволило запропонувати математичну формулу прогнозування ризику розвитку глаукомного процесу, залежно від найбільш значущих гормонально-метаболічних показників: естрадіолу, КР_щз і рівня холестерину. Математична формула ризику розрахована з використанням методу найменших квадратів (Лизер С., 1971).

Ризик розвитку глаукомного процесу розраховують залежно від статі за формулами:

у жінок: Y=0,3028 - 0,3189*Х1 + 0,0057*Х2 + 0,0163*Х3,

у чоловіків Y=0,7709-0,5926*Х1 + 0,0028*Х2 - 0,0199*Х3_, де

Y - розмір екскавації зорового нерва

Х1 - рівень естрадіолу, нмоль/л

Х2 - Крщз = (Т₃ + Т₄ ) / ТТГ

Х3 - рівень холестерину, ммоль/л

При значенні Y = 0,4 - 0,6 прогнозують мінімальний ризик, а при значенні Y більше 0,7 - максимальний ризик розвитку глаукомного процесу.

Розроблена математична формула у жодному випадку не замінює власне клінічної діагностики, а доповнює її й дозволяє визначити гормонально-метаболічні особливості, що призводять до розвитку глаукомного процесу, а також надає можливість диференційовано проводити своєчасні індивідуальні профілактичні й лікувальні заходи.

Таким чином, внаслідок аналізу даних власних досліджень та наявної сучасної інформації вимальовується така схема розвитку глаукоми, яка доповнює й деталізує різні ланки патогенезу ПВКГ (Рис. 2 ), і, відповідно, є підставою для розробки нових підходів до лікування.

Базуючись на даних літератури, що статеві стероїди відповідають за регуляцію процесів старіння організму, а також на отриманих власних даних про суттєве зниження рівня естрадіолу (в 3 рази) незалежно від статі у хворих на ПВКГ, а також наявності кореляційної залежності високого ступеня між рівнем естрадіолу та стадією первинної глаукоми можно вважати доведеним, що гіпоестрогенія є фактором ризику розвитку глаукоми. Гіпоестрогенія ініціює розвиток ендокринної, вегетативної, ендотеліальної, морфологічної дисфункції і виникнення ліпідного дистресу. На фоні гормональної й вегетативної розбалансованості виникає дисрегуляція судинної стінки та розвивається артеріальна гіпертензія, яка сприяє виникненню гемодинамічних та гідродинамічних порушень.

Гормональна дисфункція запускає механізми розвитку адаптаційного дистресу, який веде до прогресу морфологічної деструкції й посилює гемодинамічні порушення. Вегетативна дисфункція зумовлює розвиток порушень у симпатоадреналовій системі, посилюючи артеріальну гіпертензію та адаптаційний дистрес, сприяючи поглибленню морфологічних і гемодинамічних порушень. Ліпідний дистрес сприяє розвитку атеросклерозу й призводить до гемодинамічних порушень. Найбільш важливим аспектом прояву ліпідного дистресу є посилення процесів ПОЛ та зниження антиоксидантного захисту. Продукти ПОЛ-АОС викликають мембранодеструктивні зміни, порушують синтез нейротрансмітерів, що веде до загибелі нейронів і розвитку глаукомної оптичної нейропатії, з одного боку, та до розвитку дистрофічних змін у куті передньої камери - з іншого.

Крім опосередкованої дії через безліч механізмів, зниження рівня статевих стероїдів безпосередньо викликає морфологічну деструкцію тканин шляхом руйнування структури колагену й розвиток дистрофічних змін трабекулярного апарату ока. Гемодинамічні порушення, з одного боку, сприяють розвитку глаукомної оптичної нейропатії, а з іншого - викликають розвиток гідродинамічних порушень та підвищення ВОТ.

становлений факт значного дефіциту естрогенів як початкової ланки подальших дисгормональних, метаболічних, психовегетативних та судинних порушень при первинній відкритокутовій глаукомі зумовлює необхідність її корекції за допомогою використання селективних модуляторів естрогенових рецепторів.

Під наглядом перебували 39 хворих на ПВКГ (64 ока), у комплексному лікуванні яких використовували один із препаратів групи селективних модуляторів естрогенових рецепторів (СЕРМ) - лівіал (17 хворих, 28 очей), або клімадинон (22 хворих, 36 очей). Контрольну групу склали 18 жінок (28 очей), аналогічних за віком, стадією й типом захворювання ПВКГ, яким проводили традиційну дедистрофічну терапію. Клініко-лабораторний моніторинг ефективності лікування здійснювався впродовж 12 місяців на підставі оцінки зорових функцій (гострота зору, поле зору, поріг електричної чутливості, внутрішньоочний тиск, тонографія, біомікроскопія, офтальмоскопія, гоніоскопія), оцінки психоемоційного статусу та ліпідограми.

Клімадинон (екстракт кореня циміцифугі) - рослинний СЕРМ, а лівіал (тіболон) - синтетичний СЕРМ, належать до нового класу негормональних препаратів, які впливають тільки на бета-рецептори естрогенових гормонів, тому не мають побічних впливів самих гормонів.

Результати спостереження показали, що на фоні використання СЕРМ відзначалося покращення зорових функцій та позитивні зрушення гідродинамічних показників. Через 3 місяці лікування в основній групі спостерігалося підвищення гостроти зору з 0,62±0,03 до 0,72±0,05 од. при прийомі клімадинону, та з 0,58±0,06 до 0,73±0,06 од. при прийомі лівіалу (р<0,05). Сумарне поле зору поширилося в обох групах в середньому на 11 %, з 366,4±22,3 до 411,3±18,6є при прийомі лівіалу та з 361,5±19,2 до 402,1±19,9є при використанні клімадинону. У хворих контрольної групи через 3 місяці виявлена тенденція до погіршення зорових функцій та поля зору. Середня гострота зору достовірно зменшилась з 0,61±0,04 до 0,51±0,05 од. (р<0,05), а сумарне поле зору - з 372,2±18,6 до 340,2±12,4є (р<0,05). Покращення зорових функцій в основній групі супроводжувалося зниженням порогу електричної чутливості за фосфеном у середньому на 16 % порівняно з рівнем до початку лікування (р<0,05). Покращення гідродинаміки супроводжувалось збільшенням коефіцієнту легкості відтоку в середньому на 29 %, продукції внутрішньоочної рідини при використанні клімадинону - на 23 %, а лівіалу - на 35 % (мм³/хв.).

Динамічне спостереження показало, що в основній групі гострота зору через 12 місяців покращилась у середньому на 12,9 %, з 0,62±0,03 до 0,70±0,07 од. при прийомі клімадинону, та з 0,58±0,06 до 0,70±0,06 од. при прийомі лівіалу. У контрольній групі гострота зору знизилась у середньому на 34 %, з 0,61±0,04 до лікування до 0,40±0,06 од. через 12 місяців (р<0,05). Сумарні границі поля зору достовірно не змінилися, однак в основній групі спостерігалася тенденція до поширення границь в середньому на 12 %, з 361,5±19,2 до 405,5±12,4є при прийомі клімадинону, та з 366,4±22,3 до 410,2±11,8є при прийомі лівіалу. В контрольній групі периферичні границі поля зору через 12 місяців звузились на 13,9 %, з 372,2±18,6 до 320,4±13,8є. Зміни зорових функцій супроводжувались змінами чутливості зорового нерву за фосфеном. В основній групі через 12 місяців відбувалось зменшення порогу електричної чутливості з 145,5±9,4 до 135,5±11,2 мкА при прийомі клімадинону та з 152,5±8,5 до 134,4±10,8 мкА при прийомі лівіалу, в той час як в контрольній групі спостерігалось збільшення порогу електричної чутливості з 148,8±6,6 до 165,5±9,4 мкА.

Запропоноване використання препаратів СЕРМ в комплексному лікуванні ПВКГ у жінок сприяло також через 12 місяців покращенню гідродинамічних показників. В основній групі спостерігалось покращення коефіцієнта легкості відтоку на 25 %, з 0,12±0,005 до 0,15±0,002 мм³/хв.мм рт.ст. при прийомі клімадинону та лівіалу. В контрольній групі через 12 місяців відбувалось зменшення на 23 % коефіцієнта легкості відтоку з 0,13±0,006 до 0,10±0,004 мм³/хв.мм рт.ст. Продукція внутрішньоочної рідини через 12 місяців збільшилась при прийомі клімадинону з 1,54±0,07 до 1,9±0,06 мм³/хв., при прийомі лівіалу - з 1,40±0,09 до 1,90±0,05 мм³/хв., тоді як в контрольній групі спостерігалося зменшення показника з 1,60±0,08до 1,40±0,06 мм³/хв. (р<0,05).

Клінічна ефективність лікування оцінювалась як поліпшення у разі покращення гостроти зору, периферичних границь поля зору, та зниженні порога електричної чутливості за фосфеном. Стабілізація процесу встановлювалась на підставі збереження зорових функцій на вихідному рівні. Погіршення процесу встановлювалось у разі зниження гостроти зору, зменшення периферичних границь поля зору, збільшення електричної чутливості за фосфеном. Показники клінічної ефективності застосування препаратів СЕРМ у лікуванні хворих на ПВКГ наведені в табл. 3.

Через 3 місяці в основній групі покращення зорових функцій відбувалось у 59,4 % хворих, стабілізація - у 40,6 %, тоді як в контрольній групі покращення зорових функцій не спостерігалось, а стабілізація процесу - у 68,7 %пацієнтів. Погіршення зорових функцій в основній групі не відмічалось, а в контрольній групі - у 31,3 % хворих.

Через 12 місяців спостереження в основній групі позитивна динаміка відзначена в 37,3 %, а негативна динаміка - усього в 3,9 % випадків, тоді як у контрольній групі в 60,7 % спостережень простежувалося погіршення зорових функцій, що в 15 разів більше, ніж в основній групі.

Разом із цим, використання селективних модуляторів естрогенових рецепторів сприяло зниженню ригідності та підвищенню торпідності (мобільності) нервових процесів, нормалізації показників ситуативної та особистісної тривожності, показника стресостійкості. У контрольній групі хворих на ПВКГ зберігався високий рівень тривожності, торпідності нервових процесів та зниження стресостійкості.

Таблиця 3

Клінічна ефективність комплексного лікування хворих на ПВКГ препаратами СЕРМ

Примітка. р - достовірність у порівнянні з контролем

Проведена корекція сприяла також нормалізації показників ліпідограми. Так, рівень холестерину на фоні прийому препаратів СЕРМ помірно знизився до кінця 3-ого місяця лікування (на 9,1 % при застосуванні лівіалу та на 5,2 % - клімадинону) і залишався стабільним упродовж всього періоду спостереження, тоді як у контрольній групі простежувалася тенденція до підвищення його рівня. Вміст тригліцеридів знизився відповідно на 15,9 і 12,5 % через 3 місяці, а через 12 місяців зниження дорівнювало 10,1 та 12,5 % відповідно. Відбувалося також зменшення рівня ліпопротеїдів низької й дуже низької щільності, яке на фоні курсу лівіалу через 12 місяців дорівнювало відповідно 14,0 та 11,1 %, а на фоні клімадинону - 7,3 % та 12,3 %. Позитивний вплив терапії підтверджується також зменшенням коефіцієнта атерогенності, який при застосуванні лівіалу достовірно зменшився (на 18,2 %) і склав 2,7 од., а при застосуванні клімадинону - 3,0 од. (зменшення на 11,8 %). У контрольній групі достовірного покращення ліпідограми не спостерігалося, кількість ліпопротеїдів низької щільності збільшилася, та зберігався підвищений Ка (3,5 од.).

Застосування препаратів СЕРМ впливає на процеси вторинного та змішаного старіння, які починаються на фоні розвитку гормонально-метаболічних змін. Водночас відомо, що для нервових клітин має також значення первинне старіння (генетично зумовлене), тому до комплексу лікування необхідно включати препарати, які мають стимулюючу та протективну дію. Для проведення нейропротекторної терапії використовувався препарат „Кріоцелл” (сертифікат державної реєстрації медичного препарата № 371/03-3002 00 000 від 29 травня 2003 р.) у 26 хворих (26 очей) на первинну нестабілізовану глаукому ІІ та ІІІ стадії з нормалізованим внутришньоочним тиском. Препарат вводився одноразово у ретробульбарну клітковину. Через 3 місяці спостерігалося максимальне покращення гостроти зору на 0,150,05 од., збільшення периферичних меж поля зору на 62,815,5є, що склало 27,1 % та зменшення порогу електричної чутливості за фосфеном на 92,011,6 мкА, що склало 33,5 %. Покращення зорових функцій зберігалось протягом 6 місяців з подальшим поступовим зниженням їх до рівня, який мав місце на початку лікування. У контрольній групі покращення зорових функцій після лікування зберігалося протягом 1 місяця, з поверненням їх до первинного рівня через 3 місяці. В групі контролю відмічалось звуження периферичних границь поля зору на 11,4 %, з 244,6±12,4є на початку лікування до 216,8±11,8є через 12 місяців, а також збільшення порогу електричної чутливості за фосфеном на 13,9 %, з 260,4±8,8 мкА до 296,6±12,8 мкА. Застосування у комплексному лікуванні хворих на ПВКГ препарату “Кріоцелл” сприяло поширенню периферичних границь поля зору на 17,7 %, з 231,8±18,6є на початку лікування до 272,4±16,6є через 12 місяців, та покращенню чутливості зорового нерва за фосфеном на 20,3 %, з 274,6±9,8 мкА до 218,8±9,6 мкА. Показники ефективності комплексного лікування хворих на ПВКГ із застосуванням препарату „Кріоцелл” наведені у табл. 4.

Отримані результати свідчать про те, що застосування препарату „Кріоцелл” у комплексному лікуванні хворих на нестабілізовану ПВКГ з нормалізованим внутрішньоочним тиском дозволяє досягти максимального поліпшення зорових функцій у 73,1 % хворих через 3 місяці після лікування, тоді як традиційне лікування дозволяє досягти поліпшення у 30,0 % пацієнтів. Поліпшення зорових функцій через 6 місяців зберігається у 61,5 % пацієнтів основної групи та у 13,3 % хворих контрольної групи, погіршення - у 3,9 % основної та у 36,6 % хворих контрольної групи.

Таблиця 4

Клінічна ефективність медикаментозного лікування ПВКГ із застосуванням препарату „Кріоцелл”

Примітка. р - достовірність у порівнянні з контролем

Через 12 місяців після лікування поліпшення та стабілізація зорових функцій спостерігалась у 88,5 % хворих основної групи і 43,3 % пацієнтів контрольної групи (р<0,05). Погіршення зорових функцій та прогресування глаукоматозного процесу через 12 місяців відбувалось в 11,5 % основної групі та 56,6 % - контрольної групи, що в 5 разів більше. Крім того, використання препарату „Кріоцелл” сприяло поліпшенню психоемоційного стану.

Таким чином, проведені дослідження довели, що використання селективних модуляторів естрогенових рецепторів та препарату „Кріоцелл” у комплексному лікуванні хворих на первинну відкритокутову глаукому являється патогенетично обґрунтованим та дозволяє одержати більш ефективні результати, досягти стійкої стабілізації глаукомного процесу.

ВИСНОВКИ

1. В структурі очних захворювань, провідна роль належить первинній глаукомі, інвалідність від якої збільшилась з 6,2 до 40,2 %. Проблеми інволютивніх змін в ендокринній системі, психовегетативному статусі, стані ліпідного обміну, які відображають ці процеси, вивчені недостатньо. Отже, визначення ролі гормонально-метаболічних змін в розвитку ПВКГ і розробка нового напрямку в комплексному лікуванні хворих є новим розв'язанням актуальної проблеми клінічної офтальмології.

2. Клінічні особливості функцій ока та ознак старіння його переднього відрізка у хворих на ПВКГ визначаються взаємообтяжувальним впливом віку та прогресуючим перебігом глаукомного процесу. Вони зумовлені передчасними, прискореними інволютивними змінами переднього відрізка ока, які в пацієнтів на ПВКГ вже у віці до 60 років трапляються з такою ж частотою, як і в пацієнтів контрольної групи, старших за 71 рік. Частота ознак старіння ока (ксантелазми вій, пінгвекула, arcus senilis, дистрофія райдужки) збільшена в 2 рази вже на I стадії захворювання.

3. Первинна відкритокутова глаукома, незалежно від статі, розвивається на фоні гіпоестрогенії та збільшення центрального маркера старіння ФСГ: у жінок рівень естрадіолу знижується у 3,6 рази, у чоловіків - у 2,8 рази. Рівень ФСГ підвищується у 1,6 рази незалежно від статі, вміст тестостерону та центрального гормону ЛГ залежно від статі змінюється по-різному: у жінок рівень тестостерону збільшується у 2,9 рази, у чоловіків зменшується у 1,3 рази, рівень ЛГ у жінок зменшується у 2,5 рази, у чоловіків - збільшується у 1,2 рази, що свідчить про інтенсифікацію процесів старіння у хворих на глаукому.

4. У хворих на ПВКГ наявний дисбаланс гіпофізарно-гонадної системи, що підтверджується зменшенням коефіцієнта ЛГ/ФСГ у чоловіків у 1,4 рази, у жінок - у 3,9 рази та збільшенням коефіцієнта Т/Е у чоловіків у 2,1 рази, у жінок - у 10,7 рази, що становить біохімічну основу інволютивних змін організму. Прогресування глаукомного процесу супроводжується подальшим дисбалансом стану гіпофізарно-гонадної системи, а найбільші зміни спостерігаються при гіповолемічному типі ПВКГ.

5. У хворих на ПВКГ відзначено дисбаланс гіпофізарно-тиреоїдних гормонів порівняно з віковими показниками незалежно від ґендерної належності: вміст ТТГ зменшено у 2 рази, трийодтироніну - у 1,3 рази, вміст тироксину збільшено у 1,2 рази. Коефіцієнт рецепції щитовидної залози є показником стану інволютивних процесів і достовірно збільшується у порівнянні з контролем в міру старіння в середньому у 2,5 рази, з прогресуванням глаукоми - у 2,8 рази та при гіповолемічному типі захворювання - у 1,8 рази.

6. Перебіг ПВКГ здійснюється на фоні виражених порушень ендокринної ланки стрес-реалізуючої системи, у вигляді збільшенні секреції інсуліну на 79 %, кортизолу на 28 %, на тлі зниження коефіцієнта адаптації на 28 %. Ці зміни відповідають патологічній реакції адаптаційної хвороби, не забезпечують антистресового ефекту, прогресують з віком та з розвитком глаукоми.

7. При первинній відкритокутовій глаукомі спостерігається підвищення екскреції адреналіну, норадреналіну та дофаміну (на 31 %, 78 % та 27 % відповідно), зменшення ДОФА на 22 %, порушення їх співвідношення, що відображає переважання нервової ланки симпато-адреналової системи. У поєднанні зі значним зниженням резервних можливостей симпато-адреналової системи у хворих на ПВКГ (коефіцієнт ДОФА/А+НА+Д зменшено на 44 %) це вказує на виснаження механізмів адаптації.

8. У хворих на ПВКГ відмічено розвиток ліпідного дистрес-синдрому, про що свідчать зміни ліпідного метаболізму (збільшення вмісту холестерину у 1,2, тригліцеридів - у 2, бета-ліпопротеїдів - у 1,4, коефіцієнта атерогенності - у 1,7 рази) на тлі посилення процесів ПОЛ та одночасного зниження активності АОС (інтегральний індекс збільшується у 2 рази) у порівнянні з контролем. Залежність змін від стадії та клінічного типу захворювання підтверджує роль атеросклеротичних та інволютивних процесів в патогенезі глаукоми.

9. Розвиток ПВКГ супроводжується психовегетативними змінами, які відповідають пізнім інволюційним процесам (неадекватність адаптації, емоційна лабільність, переважання загальної, ситуативної і особистої тривожності, ригідності, зниження стресостійкості), та дисфункції вегетативної нервової системи. Зміщення рівноваги в бік переважання симпатичних дій (збільшення амплітуди моди на 41,9 %, індексу напруги у 1,9 рази, відношення Амо/Мо на 26,5 %) спостерігається в 75 % жінок та 55 % чоловіків, зумовлює перебудову церебральних інтеграційних механізмів і призводять до виникнення вікових психовегетативних порушень.

10. Виявлені у хворих на ПВКГ дисрегуляторні зміни ендокринної системи, психовегетативного статусу та ліпідного обміну свідчать про прискореня інволютивних процесів в організмі та дозволили розробити концепцію участі гормонально-метаболічних факторів в патогенезі глаукоми.

11. Комплексна терапія хворих на нестабілізовану ПВКГ із застосуванням у жінок препаратів групи селективних модуляторів естрогенових рецепторів (клімадинон, лівіал) дозволила досягти стабілізації або покращення зорових функції у 96 % пацієнтів, а використання препарату „Кріоцелл” незалежно від статі, з метою геро- і нейропротекторної дії - у 88 % пацієнтів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Луценко Н.С., Завгородняя Н.Г. Взаимосвязь гидродинамики глаза с процессами свободнорадикального окисления липидов при ишемическом типе первичной открытоугольной глаукомы // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2002. - Вип. 3 (42). - С. 85-89.

Автором особисто проведено офтальмологічне обстеження хворих, статистична обробка біохімічних досліджень, описано отримані результати.

2. Луценко Н.С. Содержание фолликулостимулирующего и лютеинизирующего гормонов у больных первичной открытоугольной глаукомой // Офтальмол. журн. - 2003. - №6. - С. 50-52.

3. Жабоедов Г.Д., Луценко Н.С. Содержание половых стероидов у больных глаукомой // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ - Луганськ - Харків, 2003. - Вип. 5 (51). -- С. 141-151.

Автор провела офтальмологічне обстеження хворих на первинну глаукому, статистичну обробку біохімічних досліджень, описала отримані результати.

4. Луценко Н.С., Завгородняя Н.Г., Рудичева О.А., Максименко С.Ф. Вплив імплантації ембріональних нервових клітин на стабілізацію зорових функцій і стан вікової інволюції у хворих із первинною глаукомою та атеросклеротичною хоріоретинальною дистрофією // Трансплантологія: Матеріали III з'їзду трансплантологів України - Донецьк, 2004. - С. 317-319.

5. Завгородняя Н.Г., Луценко Н.С., Максименко С.Ф., Рудычева О.А. Возможности реабилитации больных первичной открытоугольной глаукомой имплантацией эмбриональных нервных тканей // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - Вип. 13. - Кн. 4. - С. 219 - 225.

Автор провела офтальмологічне обстеження хворих, динамічне спостереження, статистичну обробку даних, описала отримані результати.

6. Луценко Н.С., Жабоедов Г.Д., Завгородняя Н.Г., Шикаева Ф.В. Особенности гормонального статуса больных первичной открытоугольной глаукомой в зависимости от клинического типа заболевания // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2004. -Вип. 66. - Кн. 3. - С. 168-174.

Особистий внесок автора: проведено офтальмологічне обстеження хворих на первинну глаукому, статистичну обробку біохімічних досліджень, описані отримані результати.

7. Луценко Н.С. Изучение функционального состояния гипофизарно-тиреоидной системы у больных первичной открытоугольной глаукомой // Офтальмол. журн. - 2005. - № 4. - С. 17 - 21.

8. Луценко Н.С. Липидный дистресс синдром у больных глаукомой // Запорожский медицинский журн. - 2005. - № 6. - С. 72 - 76.

9. Луценко Н.С., Жабоедов Г.Д., Луценко Н.С. Возможность использования тканеселективных регуляторов эстрогенной активности как базовой терапии у женщин с первичной открытоугольной глаукомой // Офтальмология. - 2005. - Т. 2. - № 4. - С. 61 - 65.

Особистий внесок автора: проведено офтальмологічне обстеження та спостереження за хворими на первинну глаукому, статистична обробка даних, описані отримані результати.

10. Луценко Н.С., Жабоедов Г.Д., Завгородняя Н.Г., Шикаева Ф.В. Состояние симпато-адреналовой системы у больных первичной открытоугольной глаукомой // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2005. - Вип. 68. - Кн. 1.- С. 411 - 416.

Особисто автором проведено обстеження хворих на глаукому, статистичну обробку біохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів.

11. Жабоедов Г.Д., Луценко Н.С. Применение климадинона и ливиала в качестве базовой терапии у женщин с первичной открытоугольной глаукомой // Офтальмол. журн. - 2006. - №3. - С. 161 - 164.

Автор провела офтальмологічне обстеження хворих та спостереження за ними, анкетування, статистичну обробку біохімічних досліджень, описала отримані результати.

12. Жабоедов Г.Д., Луценко Н.С. Функциональное состояние вегетативной нервной системы у больных первичной открытоугольной глаукомой // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9. - № 1. - С. 48 - 51.

Особистий внесок автора: проведено офтальмологічне обстеження хворих, статистична обробка даних кардіоінтервалографії, аналіз отриманих результатів.

13. Луценко Н.С. Функциональное состояние медиаторного звена стресс-реализующей системы у больных первичной открытоугольной глаукомой // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 69. - Кн. 2. - С. 119 - 126.

14. Луценко Н.С. Особенности гормонально-метаболического статуса у больных первичной открытоугольной глаукомой // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць - Запоріжжя, 2006. - Вип. 70. - Кн. 2. - С. 140 - 146.

15. Жабоедов Г.Д., Луценко Н.С. Роль гормонально-метаболических изменений в патогенезе первичной открытоугольной глаукомы // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета, 2006. - Т. 142. - Ч. VI. - С. 30 - 35.

Автором зібрано матеріал, проведено офтальмологічне обстеження хворих, здійснена статистична обробка біохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів, запропонована схема патогенеза ПВКГ.

16. Луценко Н.С. Психовегетативный статус больных с первичной открытоугольной глаукомой // Офтальмология. - 2007. - Т. 4 .- №1. - С. 42-46.

17. Жабоєдов Г.Д., Луценко Н.С. Ефективність застосування селективних регуляторів естрогенових рецепторів у лікуванні жінок з первинною нестабілізованою відкритокутовою глаукомою // Клінічна фармація. - 2007. - Т. 11. - № 2. - С. 16-18.

Особисто автор провела клінічні дослідження хворих з первинною нестабілізованою глаукомою, здійснила спостереження за ними, статистичну обробку й аналіз отриманих результатів.

18. Луценко Н.С., Жабоедов Г.Д. Перспективы применения базовой терапии у женщин с первичной открытоугольной глаукомой // Ліки України. - 2006. - № 106. - 2007. - № 107. - С. 53-55.

Автор зібрала матеріал, провела клінічні дослідження хворих на первинну глаукому, статистичну обробку й аналіз отриманих результатів.

19. Луценко Н.С. Клиническая характеристика признаков инволюции у больных первичной открытоугольной глаукомой // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць - Запоріжжя, 2007. - Вип. 71. - С. 102-107.

20. Патент 13739 Україна, МПК А 61F9/00. Спосіб визначення прискореного старіння організму у хворих на первинну відкритокутову глаукому. Луценко Н.С., Шикаєва Ф.В. Запорізька медична академія післядипломної освіти. - № 4200509900; заявл. 21.10.2005; опубл. 17.04.2006; Бюл. № 4. - С. 5.31.

Автору належить ідея патенту, описана суть способу, формула та реферат.

21. Патент 26153 Україна, МПК А 61F9/00. Спосіб прогнозування ризику розвитку глаукомного процесу. Луценко Н.С., Завгородня Н.Г., Ісако- ва О.А. Запорізька медична академія післядипломної освіти. - № u2007 03438; заявл. 29.03.2007; опубл. 10.09.2007; Бюл. № 14. - С. 5.19.

Автору належить ідея патенту, описана суть способу, формула та реферат.

22. Луценко Н.С. Глаукома и половые стероиды: миф или реальность? // Офтальмол. журн. - 2004. - № 2. - С. 36-41.

23. Луценко Н.С. Перекисное окисление липидов у больных с различными клиническими типами первичной открытоугольной глаукомой // Актуальні проблеми офтальмологіі: Зб. наук. праць молодих вчених офтальмологів України. - Запоріжжя, 1997. - С. 37-40.

24. Луценко Н.С. Состояние системы антиоксидантной защиты у больных первичной открытоугольной глаукомой // Глаукома на рубеже тысячелетий: итоги и перспективы: Материали Всероссийской науч.-практ. конф. - Москва, 1999. - С. 54-55.

25. Луценко Н.С. Використання трансплантації фетальних тканин людини в лікуванні глаукоматозної атрофії зорового нерва // Трансплантологія: Матеріали II з'їзду трансплантологів України. - Київ, 2000. - Т. 1. -№ 1. - С. 181-182.

26. Максименко С.Ф., Луценко Н.С., Завгородняя Н.Г., Газин В.Ю., Рудычева О.А. Имплантация фетальных нервных тканей человека в комплексном лечении дистрофических заболеваний сетчатки и зрительного нерва // Зб. наук. праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів по матеріалам 61-ої підсумкової наук.-практ. конф. - Запоріжжя, 2000. - С. 63-64.

27. Завгородняя Н.Г., Луценко Н.С., Максименко С.Ф., Рудычева О.А. Имплантация эмбриональных нервных тканей и клеток в комплексном лечении дистрофических заболеваний сетчатки // Актуальні проблеми офтальмології: матеріали міжобласної наук.-практ. конф. офтальмологів Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської областей. - Дніпропетровськ, 2002.- С. 43-44.

28. Луценко Н.С. К вопросу об уровне тестостерона и эстрадиола у больных первичной глаукомой // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць ЗДІУЛ. - Запоріжжя, 2003. - Вип. 64. - Кн.1. - С. 310-314.

29. Луценко Н.С., Завгородняя Н.Г. Эмбриональные нервные ткани в реабилитации больных первичной открытоугольной глаукомой // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: Тези доповідей наук.-практ. конф. з міжнародною участю. - Одеса: Астропринт, 2003. - С. 62-63.

30. Завгородняя Н.Г., Луценко Н.С., Рудычева О.А. Состояние клеточного и гуморального иммунитета после имплантации криоконсервированных эмбриональных нервных клеток в ретробульбарную клетчатку больных с хориоретинальной дистрофией // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: Тези доповідей наук.-практ. конф. з міжнародною участю. - Одеса: Астропринт, 2003. - С. 59.

31. Жабоедов Г.Д, Луценко Н.С. Роль половых стероидов в патогенезе первичной открытоугольной глаукомы // Глаукома: проблемы и решения: Сборник научных статей Всероссийской научно-практической конференции. - Москва, 2004. - С. 48-52.

АНОТАЦІЯ

Луценко Н.С. Гормонально-метаболічні порушення при первинній відкритокутовій глаукомі та патогенетичне обґрунтування їх корекції в комплексному лікуванні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2008.

Дисертація присвячена вивченню гормонально-метаболічних особливостей організму та їх ролі в патогенезі первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ), розробці нових напрямків у патогенетично орієнтованому лікуванні хворих. Встановлено, що при глаукомі наявний виражений дефіцит естрадіолу, який ініціює розвиток прискореної інволюції, формування ендокринної, вегетативної, ліпідної та морфологічної дисфункції та є чинником ризику розвитку та прогресування глаукоми. Ще одним показником стану інволютивних процесів в організмі хворих на ПВКГ є коефіцієнт рецепції щитовидної залози, який вірогідно збільшується зі старінням, прогресом глаукоми та при гіповолемічному типі захворювання. У хворих на ПВКГ спостерігається зниження рівня адаптації до стресу, значне зниження резервних можливостей симпато-адреналової системи, ліпідний дистрес синдром, формується особливий психосоматичний стан. Розроблені математична модель прогнозування ризику розвитку глаукомного процесу, концептуальна схема метаболічного патогенезу ПВКГ та обґрунтована необхідність корекції виявлених порушень. Запропоновано використання селективних модуляторів естрогенових рецепторів та препарату “Кріоцелл” у комплексному лікуванні хворих на ПВКГ, що сприяє стабілізації та покращенню зорових функцій.

Ключові слова: первинна відкритокутова глаукома, гормонально-метаболічні особливості, патогенез, лікування, селективний модулятор естрогенових рецепторів.

АННОТАЦИЯ

Луценко Н.С. Гормонально-метаболические нарушения при первичной открытоугольной глаукоме и патогенетическое обоснование их коррекции в комплексном лечении. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2008.

Диссертация посвящена изучению гормонально-метаболических особенностей организма и их роли в патогенезе первичной открытоугольной глаукомы (ПОУГ), разработке новых направлений в патогенетически ориентированном лечении. На основании изучения клинических, гормонально-метаболических, психо-физиологических нарушений у больных ПОУГ обоснована и разработана концептуальная схема патогенеза ПОУГ, математическая формула прогнозирования риска развития глаукомы, новое направление в комплексном лечении с использованием селективных модуляторов эстрогеновых рецепторов и ретробульбарного введения препарата “Криоцелл”.

Первичная открытоугольная глаукома, независимо от гендерной принадлежности, развивается на фоне выраженной гипоэстрогении: у женщин уровень эстрадиола снижается в 3,6 раза, у мужчин - в 2,8 раза. По мере старения пациентов дефицит эстрогенов достоверно увеличивается по сравнению с контрольной группой аналогичного возраста. Отмечается дисбаланс центральных (лютеинизирующий гормон / фолликулостиму-лирующий гормон) и периферических половых стероидов (тестостерон / эстрадиол) в виде уменьшения коэффициента лютеинизирующий гормон / фолликулостимулирующий гормон у мужчин в 1,4 раза, у женщин - в 3,9 раз и увеличения коэффициента тестостерон / эстрадиол у мужчин в 2,1 раза, у женщин в 10,7 раз, что соответствует биохимическому статусу ускоренных или преждевременных инволютивных изменений.

Клиническим отражением этих нарушений является увеличение частоты признаков преждевременного, ускоренного старения переднего отрезка глаза у больных ПОУГ (ксантелазмы век, пингвекула, arcus senilis, дистрофия радужки), которые у пациентов с ПОУГ в возрасте до 60 лет встречаются с такой же частотой, как у пациентов контрольной группы старше 70 лет.

Гипоэстрогения инициирует дисбаланс гипофизарно-тиреоидной системы. При ПОУГ отмечено уменьшение содержания тиреотропного гормона в 2 раза, трийодтиронина в 1,3 раза и увеличение содержания тироксина в 1,2 раза, что отражает общую инволюционную направленность в организме. Для процессов старения характерно уменьшение чувствительности периферического рецепторного аппарата, поэтому для оценки инволютивных изменений у больных ПОУГ предложен коэффициент рецепции щитовидной железы, который достоверно увеличивается по мере старения и прогрессирования глаукомы (с 42,1 при начальной глаукоме до 117,4 при терминальной стадии, т.е. в 2,3 раза).

ПОУГ протекает на фоне выраженных нарушений эндокринного звена стресс-реализующей системы, что проявляется увеличением секреции инсулина на 78,9 %, кортизола на 28,8 % на фоне снижения коэффициента адаптации на 36 %. Эти сдвиги соответствуют патологической реакции адаптационной болезни и не обеспечивают антистрессорный эффект.

У больных ПОУГ развивается липидный дистресс синдром, о чем свидетельствует увеличение содержания холестерина в 1,2 раза, содержания триглицеридов в 2 раза и в-липопротеидов в 1,4 раза, коэффициента атерогенности в 1,7 раз на фоне усиления процессов перекисного окисления липидов и одновременного снижения активности антиоксидантной системы (интегральный индекс увеличивается в 2 раза).

ПОУГ протекает на фоне особого психосоматического состояния, которое соответствует поздним инволюционным процессам (неадекватность адаптации, эмоциональная лабильность, преобладание общей, ситуативной и личностной тревожности, черт ригидности, снижение стрессоустойчивости) и сопровождается дисфункцией вегетативной нервной системы. Эмоциональная лабильность виявлена у 74 %, ригидность нервных процесов - у 90 % пациентов, повышенная тревожность - у 70 %, сниженная стрессоустойчивость - у 74 % больных ПОУГ. Повышение экскреции адреналина и норадреналина (на 31 % и 78 % соответственно), смещение равновесия в сторону нервного звена симпато-адреналовой системы, преобладание симпатических воздействий (увеличение амплитуды моды на 41,9 %, индекса напряжения в 1,9 раз, отношения Амо/Мо на 26,5 %), значительное (на 44 %) снижение резервных возможностей симпато-адреналовой системы обуславливают перестройку церебральных интегративных механизмов и ведут к развитию психовегетативных нарушений. Установлено, что при ПОУГ дисбаланс вегетативной нервной системы протекает по типу симпатотонии у 75 % женщин и 55 % мужчин, парасимпатотонии - у 10 % женщин и 15 % мужчин, и только у 15 % женщин и 30 % мужчин наблюдается состояние нормотонии.

Достоверность полученных данных, наличие корреляционных связей между патогенетическими звеньями позволили разработать концептуальную схему патогенеза ПОУГ и предложить математическую формулу прогнозирования риска развития глаукомного процесса на основании данных состояния ключевых гормонально-метаболических факторов. Разработана и апробирована патогенетически ориентированная коррекция патологических изменений. Применение у женщин селективных модуляторов эстрогеновых рецепторов в комплексном лечении способствует стабилизации и улучшению зрительных функций у 96 % пациентов. Использование в комплексном лечении препарата местного действия “Криоцелл” способствует стабилизации зрительных функций у 88 % пациентов с ПОУГ.

Ключевые слова: первичная открытоугольная глаукома, гормонально-метаболические особенности, патогенез, лечение, селективный модулятор эстрогеновых рецепторов.

ANNOTATION

Lutsenko N.S. Hormone-metabolic disorders in case of primary open-angle glaucoma and pathogenetic ground of their correction in complex treatment. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.18 - оphthalmology. - The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Odessa, 2008.

Thesis is devoted to the studying of hormone-metabolic features of organism and their role in the primary open-angle glaucoma (POAG) pathogenesis, also to the development of new directions in the patient treatment. Established, there is the expressed deficit of estradyol in patients with glaucoma, which initiates development of involution; forming of endocrine, vegetative, lipid and morphological dysfunction's and is the risk factor of disease's development and progress too. The reception's coefficient of thyroid gland is another index of involution in the patients with POAG, which certainly is multiplied with age, glaucomatous progressing and at hypovolemic type. The decrease of level adaptation to stress is achieved, with reserve possibilities of the sympatho-adrenal system, development of lipid distress syndrome, forming of the special psychosomatic state in the patients with POAG. The mathematical formula is worked out for the calculation of POAG risk development and the necessity of the exposed disorders correction is substantiated. The use of selective modulators of estrogene receptors and the preparation “Kryotsel” is offered in complex treatment of the POAG patients, that is promoting to the stabilization and improvement of visual functions.

Key words: primary open-angle glaucoma, hormone-metabolic features, pathogenesis, treatment, selective modulator of estrogen receptors.