Львів - місто левів

Розміри древнього Львова. Входження Львова до складу Польського королівства. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Центральна частина Львова як історіко-архітектурний заповідник. Визначні місця Львова. Львов – фестивальна столиця України!

Рубрика Краеведение и этнография
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2014
Размер файла 469,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМА: «ЛЬВІВ - МІСТО ЛЕВІВ»

ЗМІСТ

Вступ

1. Історія

2. Визначні місця

3. Львів - столиця фестивалів

Висновок

Література

Вступ

Львів - це місто величних пам'яток архітектури, розкішних храмів, старовинних площ, затишних вуличок, музеїв та галерей з унікальними мистецькими скарбами різних історичних епох світової цивілізації.

Львів - це туристичний центр. У місті Лева дбайливо зберігають культурні надбання минулого та водночас намагаються відповідати вимогам сучасності. Саме у Львові вперше в Україні відступили від шаблонних відзначень свят та започаткували новий формат культурних заходів - різноманітних за тематикою фестивалів.

Старовинні вулички, таємнича атмосфера минулих століть, що застигли в камені, випромінюють невидимі, але дуже відчутні подихи. І все це - Львів, який є театральним, музичним, мистецьким центром, що продукує безліч напрямів розвитку сучасної культури і мистецтва, цікавих розваг та забав, котрі об'єднуються у розмаїтті 50 фестивалів.

1. Історія міста

Згадка про древній Львів -- у Галицько-Волинському літописі датується 1256 роком. Древній Львів розкинувся на 7 горбах. В давнину один з них уподобав князь Данило, який зі своїм сином Львом, повертаючись з походу, заклав заснування міста на одному з них. Легенда повідомляє, що якраз на честь свого сина Льва, який відрізнився доблестю в походах, і було названо це місто.

У давнину Львів складався з декількох частин, самою укріпленою і неприступною з яких був замок на Княжій горі. Нині Львів'яни цю гору так і називають -- Високий замок. У підніжжя гори місто і передмістя були розташовані півколом. Як і у всіх середньовічних містах в центрі міста знаходилася площа. Львів в цьому питанні -- не виключення. Центром Львова, побудованого Данилом Галицьким, була площа під назвою Старий ринок.

Про розміри древнього Львова свідчать багато численні храми, розміщені на широкій території. Деякі з них були кам'яні, проте більшість -- дерев'яні. Поруч на пагорбі, як окрема фортеця, підносився монастир і храм Св. Юра. Торгівельна дорога пролягала саме через центр міста, повз багато чисельних церков і костелів. Більшість з них були дерев'яні, тому до наших днів не збереглися. Адже Львів, як і всі древні міста, неодноразово горів.

Приблизно через сто років після входження Львова до складу Польського королівства, місто почало бурхливо розвиватися. На протязі XV-XVI ст. у Львові формуються національні общини -- руська, польська, німецька, вірменська і єврейська, діяльність яких визначала життя і подобу міста в наступні століття. З'являються нові оборонні зміцнення і сакральні споруди.

У ХІІІ-ХІV століттях в місті розташовувалися німецька і татарська колонії. В середині ХІV ст. німцями було побудовано нове місто на території чотирикутної форми з центральною прямокутною площею.

Вулиці були прямими і перетиналися під прямим кутом. Всі вулиці були густо заселені, будівлі були побудовані в основному в готичному стилі. Готичні храми також були побудовані в основному з дерева, тому після пожежі в 1517 р. були знищені. З тих часів зберігся лише греко-католицький кафедральний собор.

За часів перебування Львова у складі Австро-угорської імперії (1772 - 1918 рр.) місто було перетворене в столицю Галичини і Лодомерії і отримав назву Лемберг.

Скориставшись розвалом імперії Габсбургів, 1 листопада 1918 р. українці проголосили утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Але це не надовго. У наслідку українсько-польського протистояння Львів знову опинився у складі Польщі.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. За умовами договору Молотова-Ріббентропа 22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Під час Другої світової війни у Львові знаходилися німецькі війська до 1944 р.

Після Другої світової війни місто Льва відновлене і починає бурхливо розвиватися вже у складі Радянського Союзу. Впродовж цих років в місті з'явилися безліч промислових підприємств і наукових інститутів.

Починаючи з 1991 р. Львів -- місто незалежної України.

Львів став Батьківщиною багатьох технічних нововведень і відкриттів на Україні. Тут був пущений в хід перший на території України кінний трамвай, а пізніше -- перший електричний трамвай.

У 1574 р. Іваном Федоровим була видана перша східнослов'янська азбука. У місті була достатня кількість друкарень. А на початку Великої Вітчизняної війни в місті було близько 300 періодичних видань. З 1776 р. вийшла у друк перша українська газета -- «Gazett d"Leopol».

У 1883 р. почав працювати перший міський телефонний зв'язок. У 1853 р. львівські вчені Іван Зег і Ігнатій Лукасевич були нагороджені грамотою «за винахід газу шляхом хімічних перетворень», і, завдяки цьому, в тому ж році у львівському госпіталі була вперше зроблена термінова нічна операція, яка освітлювалась газовими лампами.

У 1854 р. була відкрита перша в Європі нафтова свердловина (с. Галявина).

У 1928 р. професор Львівського університету Рудольф Вайгль відкрив вакцину проти висипного тифу.

Львів -- місто соборів, храмів, пам'ятників архітектури і нових районів. Центральна частина Львова оголошена історіко-архітектурним заповідником і в 1998 р. внесена до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Під охороною знаходиться близько 2 тисяч історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Старе місто лежить в низині, яку оточують сім пагорбів, а також парки і сквери.

2. Визначні місця

· Площа Ринок

Історія середньовічного Львова нерозривно пов'язана із цією невеликою площею, розміри якої становлять 142 на 129м.

Площа Ринок - це своєрідний музей під відкритим небом, де витає дух середньовічного Львова, де кожен будинок є пам'ятником архітектури і оповитий власною легендою.

У центрі площі знаходиться - магістрат (будинок міського управління). Історія його походить з часів панування Володимира Опільського, який заклав першу ратушу Львова в кінці XIVст. Будинок міського управління неодноразово перебудовували протягом століть, а її сьогоднішній вигляд залишився з 1851 року.

Довкола ратуші стоять чотири декорованих криниці - фонтани з фігурами богів грецького пантеону: Нептуна, Адоніса, Амфітріти та Діани. Це витвори мистецтва руки Гартмана Вітвера - видатного скульптора кінця XVIII - поч. XIX ст., які були поставлені по кутах площі у 1793 році.

В давні часи з західного боку площі Ринок можна було побачити ще одну кам'яну постать, що поєднувала у собі дві фігури, повернуті одна до одної спинами. З одного боку була фігура чоловіка з мечем, з іншого - жінка з терезами. Це був так званий прангер, біля якого виконували смертні вироки. У наш час цей пам'ятник зберігається у Львівському історичному музеї.

Всі будинки на Площі Ринок споріднені між собою, але кожен з них наділений своїм неповторним мистецьким образом. Найцікавішим з погляду архітектури є східний бік площі. Найкращими взірцями ренесансу в громадській архітектурі Львова і справжньою гордістю львів'ян є будинки №4 („Чорна кам'яниця”) і №6 („Палац Корнякта”). Ці споруди є шедеврами не лише львівського, а й європейського зодчества епохи Відродження. Сьогодні в них розгорнуто цікаву експозицію Львівського історичного музею, яка налічує 300тис. експонатів.

Також великою популярністю серед львів'ян та гостей міста користується так званий „Італійський дворик”, де милуючись пам'ятками минулого, можна випити філіжанку запашної львівської кави.

· Оперний театр

Львівський театр Опери та Балету ім.С.Крушельницької - справжній витвір мистецтва стилю неоренесансу, що став окрасою не тільки Львова, а й усієї Європи.

Його архітектурний ансамбль вимагав особливого розташування, тому театр було споруджено на головному проспекті Львова, недивлячись на те, що тут протікала ріка Полтва. Річку було взято у колектор, а під фундамент вперше у Європі були використані бетонні блоки.

Перший камінь у фундамент Оперного театру було закладено у 1897 році. Проектом театру займався, видатний на той час, архітектор у Європі - Зігмунт Горголєвскі. Будівництво театру триває близько трьох років на кошти міської казни і простих громадян тогочасного Львова і його околиць. Вартість будівництва театру становила 2,4 мільйона австрійських крон.

Над будівництвом та оздобленням працювали найкращі майстри Львова і всієї Європи: П.Війтович, Т.Баронч, А.Попель, Т.Попель, Е.Печ, Т.Рибковський, М.Герасимович, С.Дембіцький, З.Розвадовський, С.Рейхан.

Пишний фасад будівлі прикрашений багатим скульптурним декором: колонами, нішами, балюстрадами. Над головним карнизом фасаду здіймаються вісім муз, над ними - композиція „Радощі і страждання життя”. Фронтон завершується тріадою бронзових статуй Генія драми, комедії, трагедії та по центру - Слави, з золотою пальмовою гілкою у руках.

Інтер'єр театру теж вражає своєю красою. При оздоблені була використана позолота (пішло декілька кілограмів золота), різнокольоровий мармур, розписи і чудові витвори скульптури. На прем'єрах спектаклів можна побачити чудову сценічну завісу „Парнас” (1900 рік), роботи відомого живописця Генриха Семирадського. Цей витвір - алегоричне трактування сенсу життя людини у постатях Парнасу. Великий Міський театр (так Львівський Оперний театр називався до 1939 року) відкривається 4 жовтня 1900 року.

На урочистому відкритті збирається уся еліта тогочасного мистецтва та делегації з різних європейських театрів. Цього дня на сцені театру відбувається прем'єра лірико-драматичної опери „Янек” В.Желенського - про життя карпатських верховинців. Головну партію співає видатний український тенор - Олександр Мишуга.

Протягом усієї історії Львівського театру Опери та Балету у різний час працювали видатні особистості, серед яких Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Генріх Семирадський та багато інших. Своєю мистецькою працею вони зробили внесок у національну культуру України та історію Львівського Оперного театру.

· Бернардинський монастир

Бернардинський монастир - давня історико-архітектурна пам'ятка XV століття, яка до сьогодні не перестає милувати око львівян та гостей нашого міста.

Перша згадка датується 1460 роком, де на місці сьогоднішнього монастиря стояла невелика дерев'яна церква. Монастир бернардинів був побудований поза міськими мурами, тому мав власну систему фортифікацій, яка дозволяла витримати не одну жорстоку облогу. На сьогоднішній час з оборонних мурів залишилася лише Глинянська вежа (побудована у 1618році) та східна частина укріплень (зі сторони сучасної площі Митної).

Костел-базиліка св. Андрія будувався впродовж 1600-1630-х років у стилі італійського ренесансу. Поряд з костелом, з північної частини, будувалися келії монастиря.

Архітектором нижньої частини храму був найславетніший архітектор Львова італієць Павло Римлянин. Костел будується з тесаного каменю, у вигляді тринавної базиліки у стилі ренесансу. Висота храму - 22м, довжина - 57,5м.

У 1618 році Петро Римлянин помирає, його справу продовжує його учень і послідовник швейцарський архітектор Амвросій Прихильний. Йому та польському королю Сигізмунду ІІІ задум попереднього архітектора здається надто скромним, тому Амвросій складає новий план та будує щит-фронтон ускладненої, вигадливої форми. Ця частина є найціннішою пам'яткою Бернардинського монастиря.

Останній третій ярус костелу добудовує Вроцлавський архітектор Андреас Бемен. Існує припущення, що він є також автором 38-метрової вежі костелу, на якій у 1753році встановлений годинник з боєм. Вежа виконана в стилі барокко, силует дуже складний, порізаний, але поряд з тим витончений і гармонійний. Він також завершує оздоблення фасаду.

Перша служба у костелі правится 13 грудня 1611року, звідси і назва - церква Андрія. На фасаді храму стоять скульптурні статуї святих Ордену бернардинів, у нішах другого ярусу - скульптури Матері Божої, апостолів Петра та Павла.

Інтер'єр храму багатий розписами 1738-1740-х рр та 18 дерев'яними різьбленими вівтарями 1630-1640-х рр. Спочатку підлога храму була зроблена з тесаного каменю, а в 1738 році перероблена на мармур.

У храм ведуть металеві двері XVII століття. Зліва від головного входу в храм стоїть криниця, яка оповита не однією цікавою легендою. Бернардинський монастир (церква Андрія) - одна з головних визначних пам'яток

· Палац Потоцьких

Будівництво палацу Потоцьких розпочалось у 1880 році, після того як родина Потоцьких продавши свій палац на площі Галицькій, придбала у 1822 році нерухомість по вул. Широкій. Старий палац (невеличка садиба) був розібраний у 1860-1861 роках, однак спорудження нової резиденції затягнулось на три десятиріччя.

Палац Потоцьких було збудовано за проектом французького архітектора Людвіга де Верні та англійського архітектора Юліана Цибульского у стилі барокового класицизму на місті старого палацу Потоцьких.

До 1879 року на місці палацу знаходився великий міський парк, в якому після 1980-х років побудували шахту для прокладання тунелів підземного трамваю. В цей же час до палацу Потоцьких приєднали непривабливу прибудову, в якій в наш час знаходиться Музей мистецтва давньої український книги.

Палац Н-подібний у плані, триповерховий. Фасади палацу прикрашені фігурними обрамленнями вікон, ліпними консолями балконів та балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами. Загальна площа палацу становить 3100 кв.м.

З 1972 року до 2000-х років у палаці Потоцьких розмістився Палац урочистих подій (Львівський міський РАГС). На початку нашого століття палац Потоцьких був переданий Львівській галереї мистецтв.

· Домініканський Собор

Домініканський Собор (Церква Пресвятої Євхаристії) - одна із кращих архітектурних пам'яток Львова, побудованих в стилі бароко.

У 1749 році на місці старого готичного храму на кошти гетьмана Юзефа Потоцького було розпочато будівництво монастирського костелу Божого Тіла чину домініканців. Над проектом його спорудження працював талановитий архітектор та військовий інженер Ян де Вітте - комендант Кам'янець-Подільської фортеці.

Будівництвом храму керував М.Урбаник, з 1764 року - К.Мурадович. У 1792-98рр. К.Фесінгером було закінчене скульптурне оформлення фасаду, а двоярусну дзвіницю прибудовано за проектом Ю.Захаревича у 1865 році.

Костел виконано у стилі пізнього барокко. У плані Домініканський собор нагадує хрест з овальною центральною частиною та двома дзвіницями по боках. Возвеличення костелу надає величезний еліптичний купол.

До кращих зразків львівської пластики XVIIIст. належать позолочені скульптури вівтаря Домініканського костелу, створені С.Фесінгером, а також 18 дерев'яних статуй святих домініканського чину, що знаходяться під куполом.

Інтер'єр Домініканського собору прикрашають мистецькі пам'ятки: скульптурні алебастрові надгробки XVIст., перенесені з підземель давнього готичного костелу; мармуровий надгробок графині Ю. Дунін-Борковської, роботи видатного датського скульптора Б.Торвальдсена (1816року); пам'ятники губернатору Ф. Фон Гауеру (1824р. скульптор А.Шімзер) та відомому польському художнику А.Гроттгеру.

Домініканський Собор - одна із кращих барокових пам'яток Львова.

· Львів - Парк "Високий замок"

Парк «Високий замок» розташований на Замковій (Княжій) горі і є найулюбленішим місцем для романтичних прогулянок львів'ян та гостей міста. Саме з цією горою пов'язана перша згадка про Львів в історичних літописах 1256 року.

За офіційними даними парк був заснований у 1835 році на місці фортеці “Високий замок”, яка розташовувалась на цій горі і була оборонним та спостережним пунктом, місцем для сховища воєнної зброї та амуніції, в підвалах фортеці тримали ув'язнених. Сьогодні від фортеці залишилась тільки частина південно-західної стіни.

Загальна площа парку -- 36,2 га. Парк «Високий замок» складається з двох терас: нижньої та верхньої. На нижній терасі прокладено безліч паркових алей, а також саме тут находиться монумент на честь Максима Кривоноса -- полковника, який за допомогою війська Б. Хмельницького, донських козаків і місцевого українського населення оволодів фортецею “Високий Замок”.

У 1841 році на нижній терасі був споруджений штучний грот (печера), який охороняють леви з колишньої міської ратуші.

На верхній терасі знаходиться оглядовий майданчик, розташований на штучному кургані, насипаний у 1869 році польською общиною на честь святкування 300-річчя Люблінської унії (угоди про об'єднання Польського королівства та Литовського князівства у єдину федеративну державу - Річ Посполиту).

Для штучного кургану було використано каміння замкових будинків та стін.

У 1957 році на Замковій горі було збудовано Львівський телецентр та телевізійну вежу, яка має близько 200 метрів у висоту.

· Личаківський цвинтар у Львові

Личаківський цвинтар - одне з найстаріших кладовищ не тільки в Україні, а й у всій Європі. Історія не одного покоління львів'ян увічнена в кам'яних плитах і скульптурах цього кладовища.

Цей старовинний цвинтар було відкрито ще в 1786 році, і з цього часу ховали тут переважно політичну та культурну еліту Королівства Галичини і Лодомерії.

Стародавні гробниці Личаківського кладовища цього часу прикрашені скульптурами тодішніх класичних майстрів Гартмана Вітвера, Антона і Йогана Шімзерів. Ці скульптори були відомі своїми роботами на цілу Європу.

Цікаво, що написи на гробах зустрічаються не лише українською і російською мовами, а й латинською, грецькою, польською, німецькою, голландською, румунською, вірменською.

На кладовищі свій притулок знайшли громадські діячі, письменники, композитори, поети, політики, співаки. Перелік їх дуже великий, але найголовніших ми все-таки назвемо: відомий письменник-каменяр - Іван Франко, член "Руської Трійці" - М. Шашкевич, відома в усьому світі - співачка

С.Крушельницька, відомий співак та поет - В.Івасюк , а також І.Вільде, І.Крип 'якевич, І.Труш, С.Людкевич, А.Гротгер, С.Банах та інші.

Не одну цікаву легенду зберігає Личаківське кладовище: Спляча красуня Марковського, гробниця Розалії та Ванди Замойських, пам'ятник з двома собаками Плутона та Нерона, пам'ятник А.Гротгеру.

Окреме слово потрібно сказати про військові меморіали: «Марсове поле» - де поховані солдати, що загинули в Першу Світову війну, Меморіал Січових Стрільців, польські поховання 1918-20рр, меморіал жертвам НКВС.

Личаківському цвинтарю в у 1990 році присвоєно статус історико-культурного заповідника. Тут налічується понад 3000 кам'яних надгробків, більшість з яких є історико-культурними пам'ятками.

· Пам'ятник Данилу Галицькому

Пам'ятник засновнику міста Львова, сину князя Романа Мстиславовича, відомому політичному діячу і полководцю князю Данилу Романовичу Галицькому, з часом проголошеного першим королем галицько-волинських земель -- розташований в самому центрі міста на старовинній площі Галицькій.

Пам'ятник був зведений в 2001 році на честь 800-річчя з дня народження Данила Галицького за проектом творчої групи - скульпторів В.Ярича і Р.Романовича, а також архітектора Я.Чурила. Проект виграв конкурс серед кількох десятків інших проектів.

На спорудження пам'ятника було витрачено 60 тонн граніту і 9 тонн бронзи. Сам пам'ятник являє собою бронзову фігуру Данила Галицького на коні, що підноситься на гранітному постаменті. Висота пам'ятника 10 метрів.

· Шевченківський Гай у Львові

Шевченківський Гай - етнографічний музей народної архітектури та побуту під відкритим небом, де зібралися архітектурні експонати та експонати народного побуду всієї Західної України.

Справжні українські вишиванки, давні дерев'яні церкви, унікальні архітектурні пам'ятки, наочна історія нашого українського села вабить сюди львів'ян та гостей нашого міста.

Етно-музей "Шевченківський Гай" знаходиться на території історико-ландшафтного парку „Знесіння” в північно-східній частині Львова. Ідея створення такого музею припадає на 1930 рік, коли до Львова було привезено Миколаївську церкву, збудовану у 1763 році у селі Кривки Турківського району. Це перший експонат майбутнього музею.

На сьогоднішній день на території музею розташовано приблизно 120 архітектурних об'єктів, що об'єднані в 54 садиби. Розподіл об'єктів - етнографічний. Поділ йде на історико-етнографічні області: Гуцульщина, Поділля, Бойківщина, Полісся, Волинь, Лемківщина, Покуття, рівнинне Закарпаття, та етнозони: Львівщина та Буковина.

Відвідувачам музею відкриється народний побут і етнографічні особливості західноукраїнського села. Храми, житлові та господарські будівлі наших предків, доповнені знаряддями праці, одягом і предметами побуту.

20 тисяч експонатів музею свідчать про високу майстерність і самобутність народних майстрів Західної України.

· Проспект Свободи

Проспект Свободи - одна із найпрестижніших та найкрасивіших вулиць Львова, центр культурного та ділового життя міста.

Впродовж усієї історії назва проспекту змінювалася: Нижні вали, вул. Легіонів, Гетьманські Вали, вул. 1-го травня, Адольф Гітлер плац, проспект Леніна і тільки з 1990 року проспект отримав теперішню назву - проспект Свободи.

Протягом років змінювалася не лише назва, а й зовнішній вигляд проспекту. До 1772 року у Львові збереглися оборонні вали міста, а уже після їх ліквідації почав утворюватись і сам проспект. На місці західних валів сформувалася парна сторона проспекту і прилеглі площі, непарна сторона проспекту залишилася малозаселеною з поодинокими передміськими будинками.

Теперішнього вигляду проспект Свободи набуває у 1800 році, коли було створено пішохідну алею, вздовж річки Полтви, та насаджено тополі вздовж неї. Вже тоді львів'яни полюбляли прогулюватись цим проспектом.

Наприкінці XIX століття було накрито річку Полтву бетонними склепіннями, досаджено велику кількість дерев та квітів. У 1888 році по непарній стороні проспекту проклали лінії кінного трамваю, а у 1893 році - лінії електротрамваю.

Головна прикраса цього проспекту - Львівський театр Опери та Балету, який був зведений у 1900 році. З того часу цей проспект став відомим на всю Європу.

У кінці XIX століття починається інтенсивна забудова проспекту: зводяться банки, готелі, житлові будинки та перші модні магазини.

Сьогодні Проспект Свободи асоціюється з Хрещатиком у Києві. Все що відбувається у Львові, відбувається на головному проспекті Львова - проспекті Свободи!

3. Львів - столиця фестивалів

Чи замислювались ви коли-небудь, чому й звідки у Львові так багато левів? Старші люди кажуть, що і не леви це зовсім. Якщо уважно придивитись до символів цього міста, можна помітити, що вони нагадують людей. І це не випадково -- адже це колишні львів'яни, які в своєму житті щось зробили для свого міста. Серед них є правителі й прості городяни. Існує одна ніч у році, коли всі львівські леви збираються у потаємному місці. А на свої зібрання вони запрошують лише тих львів'ян, які творять добро для міста Лева, і розповідають їм свої історії

Головує на цих зборах лев з Високого Замку, куди він потрапив з-під старої ратуші. Це поважний городянин, який, не шкодуючи власного життя, вступив у бій з розбійниками й врятував життя бургомістра. Після цього поруч із входом до ратуші, на високому кам'яному стовпі, з'явився лев, що тримав у лапах щит з написом: «Від вдячних львів'ян».

Усі затихають, коли з'являється Лев-віщун, який колись служив флюгером, а нині сумує у музеї. Золотий блиск і корона свідчать про його винятковість. А й справді, коли він ще був людиною, то заслужив повагу городян за те, що вмів передбачати повені, пожежі та інші лиха. А коли став левом -- його розташували на шпилі ратушевої вежі, де він і надалі служив львів'янам. Якщо до міста наближались вороги, то Лев-віщун падав з даху в той бік, звідки слід було очікувати небезпеку.

Він часто розповідає про свого помічника -- маленького хлопчака, який одного разу, помітивши ворожі загони, що сунули на Львів, першим сповістив городян про небезпеку. І згодом, на старій ратуші, вони теж були поруч. Хлопчак був левом, у пащу якому вкладалась сигнальна сурма. Але відтоді, як завалилась вежа старої ратуші, його ніхто не бачив.

львів фестивальний архітектурний історичний

Висновок

За давніми традиціями, кожне число - вимовлене, написане, втілене в кількості тих чи інших предметів або явищ - має певну магічну силу. Цифра «5» символізує сильну енергетику, ентузіазм, позитив, силу, відкриття нових явищ, поступ, ризик та схильність до незвичайного. Цифра «0» - символ довіри, стабільності, врівноваженості, виваженості, впевненості та бажання здійснювати наміри з відкритим серцем. Відтак поєднання цих двох цифр у числі 50, а саме стільки є львівських фестивалів, передбачає і традиційні мистецькі акції, і започаткування нових імпрез, що, безумовно, створить унікальний, магічний, нестандартний, розкішний орнамент фестивального Львова, який задовольнить будь-які смаки та вподобання.

В цьому чудовому і романтичному місті Ви ніколи не залишить відчуття свята. Приїжджайте до нас у будь-яку пору року - і взимку, і навесні, і влітку, і восени - й насолоджуйтесь неповторними дійствами, що вирують у Львові - фестивальній столиці України!

Література

1. Алексеев Л.В. Смоленская земля в ІХ - ХІІІ вв. / Л. Алексеев. - М., 1980. - С. 291.

2. Артемьев А.Р. Копья из раскопок в Изборске // КСИА. - 1982. - Вып. 171. С. 23.

3. Артемьев А.Р. Проблемы виделения монголо - татарского комплекса вооружения среди древнерусских материалов ХІІІ вв. // Восточная Европа в средневековье. - М., 2004. - С. 143 - 152.

4. Бережинський В.Г. Техніка бойового застосування давньоруського озброєння / В. Бережинський. - К., 2000. - С. 140.

5. Веремейчик Е.М. Охранные раскопки поселения Х - ХІІІ вв. у с. Петруши Проблемы археологии Южной Руси. - К., 1990. - С. 76 - 83.

6. Виногродська Л. Археологічні дослідження давньоруських шарів в м. Старокостянтинів у 2001 - 2003 рр. // Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі(ХІІ - ХІІІ ст.): Матеріали Всеукраїнської науково - практичної конференції 26 - 27 червня 2004 р. - Київ - Хмельницький - Кам'янець - Подільський - Старокостянтинів, 2004. - С. 48 - 58.

7. Винокур І.С., Журко О.І., Мегей В.П. Літописний Губин ХІІ - ХІІІ ст. Болохівська земля / І.С. Винокур, О.І. Журко, В.П. Мегей. - Київ - Кам'янець Подільський - Хмельницький - Старокостянтинів, 2004. - С. 142.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

  • Львів — "столиця" Галичини і Західної України, національно-культурний та освітньо-науковий осередок, промисловий центр і транспортний вузол. Історичний центр міста - пам'ятка архітектури у списку Світової спадщини ЮНЕСКО; туристичний рейтинг міста.

    презентация [1,7 M], добавлен 13.11.2011

  • Поняття міста як місця складної концентрації - демографічної, соціальної, економічної, матеріально-технічної і інформаційної. Виділення категорій середніх міст. Фактори які впливають на утворення міста. Суспільно-географічна характеристика міста Лозова.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 20.08.2010

  • Вінниця як місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр. Його історія та герб-емблема. Мальовничі краєвиди і найбільш визначні його місця. Музей-садиба Пирогова в Південно-західній частині міста. Літературно-меморіальний музей Коцюбинського.

    презентация [4,0 M], добавлен 08.02.2014

  • Географічна характеристика м. Рівне, одного із старовинних міст України, яке пройшло складний шлях становлення і розвитку. Герб і прапор міста, найвідоміші вулиці. Становлення промисловості Рівного. Пам'ятні місця і видатні діячі. Народна творчість міста.

    курсовая работа [8,3 M], добавлен 26.08.2013

  • Геологічні та історичні пам’ятки, розташовані на території Вінницької області: Гайдамацький Яр, державний історико-культурний заповідник "Буша", Немирівське городище скіфських часів, архітектурний комплекс "Мури", садиба Комара, їх значення для України.

    реферат [20,0 K], добавлен 20.08.2009

  • Історія Хотинської фортеці від часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, отримання статусу Державного історико-архітектурного заповідника і визнання одним із "Семи чудес України". Архітектура Хотинського архітектурного національного заповідника.

    реферат [34,2 K], добавлен 14.12.2011

  • Вивчення районування України і впливу регіонів, що історично склалося, на особливості народної творчості як різних видів художньої діяльності народу. Регіональні відмінності в житлі і національних вбраннях. Вишивка, її історія і регіональні відмінності.

    реферат [55,2 K], добавлен 12.01.2011

  • Архітектурні пам'ятки і визначні місця Полтави. Соціально-економічне становище Полтавщини в ХІХ ст. Розвиток ремесел та промислів на Полтавщині в І пол. XIX ст. Ярмарки та їх роль у розвитку торгівлі в області. Культура та освіта Полтавщини в ХІХ ст.

    реферат [410,1 K], добавлен 15.04.2012

  • Історія заселення і формування держави, демографічні показники королівства Бельгія. Національний склад і характер народу, релігія і традиції, особливості побуту, сімейні стосунки. Культурні досягнення і відмінності Фламандського і Валлонського регіонів.

    курсовая работа [259,2 K], добавлен 17.03.2015

  • Перша письмова згадка про Поділля та його сучасна територія. Героїчна історія краю: пам'ятники великим полководцям, солдатам, декабристам, музеї та меморіали. Ландшафтні пам'ятки: Вінницький міський парк культури i відпочинку та ботанічний сад "Дружба".

    реферат [8,5 M], добавлен 08.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.