Основні стереотипи Великобританії

При цьому лондонці, і англійці взагалі, моторошні шовіністи. Одержати англійське громадянство надзвичайно складно, але й надзвичайно вигідно. Між правами громадянина й негромадянина лежить ціла прірва. Не британець ні за яких умов, не підніметься вище кухарі в ресторані, або, скажемо, продавця в магазині. Британець же може прожити все життя, палець об палець не вдаривши, але при цьому буде забезпечений житлом, їжею і якимись дрібними грошима. Абсолютно реально прийти в яку-небудь благодійну організацію й, довівши, що ти алкоголік, все життя одержувати beer-money. При величезній кількості благодійних фондів англійці залишаються досить скупим народом, по російських мірках - просто жадібним.

Можливо, дана оцінка, надто суб'єктивна, але, з іншого боку, хіба можуть стереотипи носити об'єктивний характер.

4.3 "Типовий" британський мільйонер

На відміну від свого заокеанського колеги, американського мільйонера, англійський! мільйонер найчастіше одержує своє багатство в спадщину. Тільки 7% британських багатіїв ставляться до категорії self-made man. Три чверті успадкували від 25 тисяч фунтів до 25 тис., інші - більше.

Серед сучасних британських багатіїв виділяються три елітарні групи традиційна аристократія, тобто титуловані землевласники; нащадки лондонських фінансистів XIX століття, що створили великі компанії; спадкоємці підприємців Північної Англії, що розбагатіли на текстильній промисловості. Всі вони сповідали англіканство й віддавали дітей у ті самі школи й університети. У результаті між цими групами виник тісний зв'язок, а до початку XX століття вони повністю злилися й утворили так званий клас власників.

Ще з XVIII сторіччя існувала практика продажу титулів за гроші, тому багаті ставали аристократами. Переконання, що "старі" гроші, отримані в спадщину, мають більше цінності, чим зароблені особисто, до цих: пор становлять суть британського менталітету. Тому для британців багатство не є метою саме по собі, а являє собою спосіб вступу у вище суспільство з його особливим життєвим стилем.

Типовий англійський мільйонер живе в заміському маєтку (воно в нього, як правило, не єдине), тримає слуг, включаючи покоївок, садівників, яєчного лікаря й перукаря. Він витрачають гроші на твори мистецтва, коней, яхти й подорожі, які здаються екзотичними всім, крім самих британців. Для них Індія й Південна Африка - скоріше предмет ностальгії по колишній імперській моці.

Спосіб життя багатих англійців підлеглий безлічі ритуалів. Вони містять у собі регулярна поява на балах і обідах, аристократичні види спорту (полювання й поло), присутність на щорічних перегонах в Ескоте й Уимблдонському турнірі.

Британське вище суспільство утворить замкнуту касту, скріплену родинними зв'язками, шлюбами й участю в спільних фінансових підприємствах. Доступ у це вузьке коло символізується членством у привілейованих закритих клубах, У цей мир майже неможливо проникнути ззовні. Щасливий підприємець або робітник, що виграв мільйон у лотерею, ніколи не стануть його членами. Для цього потрібно народитися в певній родині й учитися в Ітоне або Харроу, Оксфорді або Кембриджі. Саме там зав'язуються особисті й ділові знайомства, що визначають фінансовий і світський статус [1,7].

У континентальній Європі ситуація трохи більш демократична. Наприклад, у Франції до вищого суспільства належать не тільки аристократи й буржуа але й великі державні чиновники. Взагалі, перебування на державній службі в більшості європейських країн є ознакою респектабельності й гарантією фінансової стабільності [7,9].

Висновок

У курсовій роботі проведена спроба розглянути основні стереотипи, пов'язані із З'єднаним Королівством: як традиційні, представлені в науково-публіцистичній літературі (свого роду "класичне сприйняття"), так і сучасні (нетрадиційні), більше суб'єктивні, що ґрунтуються на особистих спостереженнях туристів.

На основі проведеного вище дослідження можна зробити висновок, що сучасні британці - змішаний і неоднорідний народ, чия "різношерстість" збільшується емігрантами й принесеними ними культурами. Відповідно, завдання знаходження англійця, валлійця, шотландця або ірландця, який би підходив під всі стереотипи, пов'язані з типовим британцем; стає дуже важкої, якщо не неможливої.

Іноземці звичайно або малюють типового британця на основі власних спостережень, або, у розпачі намагаються знайти єдиний образ британського характеру, заснований на анекдотах про Великобританію, путівники або книги.

У той же час, іноді, народи Великобританії й справді персоніфікують ці стереотипи. Англійці, наприклад, люблять представляти себе як спокійних, розумних і терплячих людей, що володіють здоровим глуздом, а кельтів - як легко збудливих, романтичних і імпульсивних. Кельти, з іншого боку, уважають англійців зарозумілими й холодними, а себе - уособленням всіх чеснот. Англійців, а часто й всіх британців, уявляють стриманими, неемоційними, незалежними й ексцентричними людьми. Крім того, вони мають особливе почуття гумору заснованому на підтексті, іронії й грі слів. Такі якості можна доповнити певною агресивністю, упертістю й байдужністю. Думають, що британці спокійно ставляться до роботи й економічного прогресу, трохи ледачі й навіть воліють плисти за течією. Ці стереотипи, звичайно, не можуть відбити особу як британського народу в цілому, так і чотирьох його складових.

Таким чином, описуючи стереотипи тієї або іншої країни, нації, народності не можна забувати про те, що одержуване уявлення не може бути об'єктивним у силу індивідуальності кожного окремо взятого представника.

Список літератури

1. Анісімов С.Ф. Духовні цінності: виробництво й споживання. - К., 2008

2. Антипина Г.С. Проблеми дослідження малих соціальних груп. - К, 2006

3. Вебер М. Протестантська етика й дух капіталізму. - К.,1990

4. Определьонова Т.Б. Країнознавство. Великобританія. США. - Донецьк, 1998.

5. Васильєв А. Місяць в Англії, або ненаукові відкриття, зроблені в одному науковому відрядженні. - К., 2007

6. Зайцева С. Д. Англія в давній давнині. - К.,.2001.

7. Золотов A.Н. Прочан ПА. Національні забави. - К, 2005.

8. Токарєва Н. Д. Сторінки історії Великобританія й США: Допомога із країнознавства. - К., 1985.

9. Химунина Т.Н. У Великобританії прийнято так (про англійські звичаї), - К., 1984

Размещено на Allbest.ru