Роль освітньо-виховних занять у підготовці дітей п'ятого року життя до навчання у школі
Психолого-педагогічні особливості розвитку дітей середнього дошкільного віку та методика навчальної роботи з ними. Дослідження ефективності використання освітньо-виховних занять в процесі підготовки дітей середнього дошкільного віку до навчання у школі.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.06.2011 |
| Размер файла | 968,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Почати знайомство дошкільнят з числами найкраще з лічби предметів. Дітям п'ятирічного віку значки 3, 5, 8 нічого не говорять, адже малята мислять образами, фарбами, формами. Тому необхідно запропонувати їм малюнки - і діти швидко та легко запам'ятають цифри.
Дуже важливо для подальшого навчання свідоме і впевнене засвоєння складу чисел з двох менших (2 - це 1 і 1, 3 - це 1 і 2 та 2 і 1; або 4=3+1, 4=2+2, 4=1+3).
Для кращого сприйняття та запам'ятовування можна використовувати "цифрові будиночки", квітки з різнокольоровими пелюстками тощо.
Якщо дитина знає напам'ять склад чисел першого десятка, вона швидко та легко складає та вирішує приклади на додавання та на віднімання в межах 10 (наприклад, 2+3 =5 або 5-2=3, тому що 5 це 2 і 3). Крім того, знання складу чисел першого десятка необхідне дитині і для розв'язування задач.
Виконувати вправи потрібно в наступному порядку:
вправи на лічбу предметів та засвоєння порядку чисел при рахунку;
завдання на розпізнавання 2, 3, 4 предметів;
робота з числами 5, 6, 7, їхнім складом;
робота із складом чисел 8 - 9 (декілька вправ, оскільки прикладів вже більше).
Поступово можна знайомити дитину з різними способами обчислень в межах десяти: прораховування, образне запам'ятовування кількості, запам'ятовування складу чисел, лічбі по лінійці.
Вибір дітей п'ятого року життя носив не випадковий характер, тому що робота з формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку є частиною їхньої загальної підготовки до школи. Формування елементарних математичних уявлень сприяє розвитку тих якостей, які необхідні майбутньому школяру.
Тому самостійне застосування математичних знань, свідчить про міцне засвоєння дітьми цього віку програмного матеріалу.
Для участі в нашому дослідженні були відібрані 9 дітей середньої групи (Додаток 1), рівні за рівнем розвитку. Констатуючий етап дослідження проводився в спокійній, звичній для дітей обстановці.
Для визначення рівня вміння дітей застосовувати засвоєні на заняттях математичні знання вихованцям були запропоновані спеціальні завдання.
Програмний зміст:
1. Закріпити прямій і зворотний рахунок у межах 10, знання цифр у межах 10, позначати кількість предметів цифрою.
2. Продовжувати формувати просторові уявлення, уміння орієнтуватися на листку у велику клітину.
3. Продовжувати вчити дітей при порівнянні двох предметів виділяти параметр довжини, ширини, висоти, використовувати в мові слова “довше - коротше”, “вище - нижче”, “ширше - вужче”.
4. Закріплювати вміння розрізняти й називати геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, циліндр, конус, піраміда, призма, куб).
5. Закріплювати вміння дітей користуватися найпростішими таблицями.
6. Вправляти в складанні малюнка з геометричних фігур по пам'яті.
7. Закріплювати вміння продовжувати ряд, складений з фігур.
8. Розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять.
Матеріали до заняття:
Демонстраційний - лісова галявинка із зображенням квітів, ягід, грибів і ялинок, набір цифр, геометричні фігури (куб, циліндр, призма, піраміда, конус), таблиця-будиночок з геометричними фігурами, картки із цифрами від 1 до 10, будиночок із золотим ключиком.
Роздавальний - “геометрична мозаїка”, ігрове поле для гри “Муха" (лист паперу з розлініяними клітинами й фішка-метелик”), геометрична мозаїка.
Структура заняття:
1. Розминка.
2. Сюрпризний момент.
3. Рахунок і співвіднесення цифр із кількістю предметів.
4. Робота з геометричними фігурами.
5. Рахунок у межах 10 у прямому порядку.
6. Робота з таблицею.
7. Рахунок у межах 10 у зворотному порядку.
8. Робота на листі в клітину на орієнтування в просторі.
9. Геометрична мозаїка.
10. Підсумок заняття.
Хід заняття
Вихователь: Зараз ми з вами трохи пограємо. Проведемо розминку. Відповідати потрібно швидко й правильно.
Яке зараз пора року?
Який весняний місяць зараз іде?
Яка частина доби зараз іде?
Який сьогодні день тижня?
Вихователь: Ой, дітки, я зовсім забула, до нас у дитячий садок прийшов лист для нашої групи (на листі зображення Буратіно). Як ви думаєте від кого він?
Діти: Від Буратіно.
Вихователь: Правильно. Давайте його, прочитаємо (вихователь відкриває лист і читає): “Діти, допоможіть! Хитра Лисиця Аліса й Кіт Базиліо викрали Золотий ключик і сховали його”.
Вихователь: Ну, що дітки, допоможемо Буратіно відшукати Золотий ключик.
Діти: Так.
Вихователь: Ну, тоді в дорогу.
Діти рухаються по групі.
Вихователь: Ми з вами прийшли на лісову галявинку, давайте розглянемо її краще (перед дітьми плакат з намальованою галявиною, на якій зображені гриби, ягоди, квіти, ялинки). Що на ній росте?
Діти: Квіти, ягоди, гриби, ялини.
Вихователь: Давайте їх порахуємо й підберемо потрібні цифри.
Діти рахують і підбирають необхідні цифри.
Малюнок 1
Вихователь: На галявині є ключик?
Діти: Немає.
Вихователь: Тоді нам настав час відправлятися далі.
Діти рухаються по групі.
Вихователь: Подивіться, що в нас спереду.
Діти: Геометричні фігури.
Вихователь: Фігури грали на галявині й забруднили свій одяг, випрали її й висушили. Прийшов час його приміряти, але вони не пам'ятають де, чий одяг. Допоможемо розібратися фігурам?
Діти: Звичайно!
Діти вибирають фігуру, називають її, підбирають для неї “сукню” і називають, з яких фігур складається ця “сукня”.
Малюнок 2
Діти: Це циліндр, плаття для циліндра складається із двох кіл і одного прямокутника.
Це куб, “плаття" для куба складається з 6 квадратів і т.д.
Вихователь: Молодці, дітки, допомогли фігурам. Але нам пора.
Діти рухаються по групі.
Вихователь: А спереду болото. Перейти через болото можна тільки по купинах, на яких написані цифри. Іти ми будемо в прямому порядку від 1 до 10.
Діти крокують по купинах і рахують.
Вихователь: Молодці, перебралися на інший берег. А спереду дві галявинки. Давайте їх розглянемо й зрівняємо.
Діти розглядають предмети на галявинах і порівнюють їх по величині.
Малюнок 3
Діти: На першій галявині річка широка, а на другий вузька.
На першій галявині потяг довгий, а на другий короткий і т.д.
Вихователь: На цій галявині стоїть будиночок, у будиночку живуть геометричні фігури. Вони вийшли погуляти, а коли повернулися, не змогли знайти свою квартиру? Допоможемо їм?
Діти: Так.
Вихователь: Як називається цей будинок?
Діти: Таблиця.
Вихователь: Як називаються поверхи в будинку?
Діти: Рядки.
Вихователь: А квартири?
Діти: Стовпчики.
Вихователь: Які фігури живуть на першому поверсі? На другому? На третьому?
Діти: Трикутник, квадрат, коло.
Вихователь: Якого кольору фігури живуть у першому стовпчику? У другому? У третьому? У четвертому?
Діти: Червоні, жовті, зелені, сині.
Вихователь роздає геометричні фігури дітям, і вони поміщають їх в потрібну “квартиру”.
Малюнок 4
Вихователь: Фігури вам дякують. Діти, а на цій галявині є золотий ключик?
Діти: Немає.
Вихователь: Тоді далі продовжимо дорогу. Але спереду дороги немає. Нам потрібно повернутися й знову перейти через болото. Але тепер ми будемо йти у зворотному порядку від 10 до 1.
Діти крокують по купинах і рахують у зворотному порядку.
Вихователь: Подивіться, який гарний метелик летить. Давайте поспостерігаємо за його польотом.
Діти сідають за столи, беруть лист із розлініяними клітинами й намальованим метеликом.
Малюнок 5
Вихователь: Метелик полетів і сів на середину листка.
Метелик полетів на одну клітину нагору.
Метелик полетів на одну клітину вправо.
Де виявився метелик?
Діти: У верхньому правому кутку. І т.д.
Вихователь: Спостерігаючи за метеликом, ми заблукали. Давайте за допомогою геометричних фігур викладемо доріжку, яка нас приведе до Золотого ключика.
З яких фігур буде складатися доріжка і як вони чергуються за формою.
Діти: Коло, трикутник, квадрат.
Діти викладають доріжку.
Вихователь: Діти, доріжка привела нас до будинку. У цьому будиночку і захований Золотий ключик, але на дверях вісить замок. Замок відкриється, якщо ми впораємося ще з одним завданням.
Малюнок 6
Вихователь показує картину із зображенням будиночка викладеного з геометричних фігур.
Вихователь: Уважно розглянете цю картину й запам'ятаєте. Вам необхідно кожному по пам'яті викласти на своїх столах таку ж картину.
Діти викладають картину.
Малюнок 7
Вихователь: Молодці, діти! Подивіться, замок відкрився, а за дверима дійсно Золотий ключик. Ви правильно виконали завдання й допомогли Буратіно знайти Золотий ключик. Що вам найбільше сподобалося в нашій подорожі? А що вам здалося самим важким?
Для виявлення рівня вмінь кожної дитини ми склали таблицю, у яку помістили результати відповідей дітей на кожне завдання заняття.
Оцінка результатів завдання по рівнях.
Низький - 0-4 балів;
Середній - 5-9 балів;
Високий - 10-12 балів.
Виходячи з результатів таблиці ми бачимо, немає жодної дитини, яка б відповіла вірно на всі запитання (0%);
частково виконали завдання, 9 дітей або 100% з них:
§ 3 дітей (33,3%) із середнім рівнем умінь
§ 6 дітей (67,7%) з низьким рівнем умінь.
Особливо важко далися дітям відповіді на запитання 3 і 4 завдання. Діти при відповіді на питання цих завдань поводилися розгублено, плуталися у своїх відповідях. Олексій С., Віка К., Віка Д., Євген Б., Олег С., не змогли вчасно відповісти яке число більше і яке менше 4 на 1, тому відповідь на це запитання ним не була зарахована.
При відповіді на питання 4 завдання 6 дітей (Віка К., Віка Д., Данило С., Євген Б., Олена П, Олег С) відповіли, що більше більших гусаків, а менше маленьких гусенят. Це говорить про те, що із цими дітьми мало ведеться робота з визначення незалежності числа предметів від їхньої величини. Причому ця робота не повинна обмежувати тільки заняттями по математиці, але й здійснюватися й у вільній ігровій діяльності дітей.
За результатами завдань ми склали діаграму (Рис.1) з якої видно які завдання викликали труднощі у дітей.
Рис.1 Результати якості виконання завдань констатуючого етапу експерименту
Виходячи з результатів констатуючого етапу експерименту ми намітили для себе подальшу роботу з використанням освітньо-виховних занять для вивчення їх впливу на вміння самостійно застосовувати математичні знання дошкільників 5-го року життя при підготовці до навчання у школі.
2.2 Вплив освітньо-виховних занять на рівень сформованості математичних знань дошкільників
Для підвищення рівня нами була розроблене освітньо-виховне заняття з математики.
Тема: План (карта подорожей)
Програмні завдання:
Формувати вміння орієнтуватися за елементарним планом, правильно визначати взаємне розташування предметів у просторі
Формувати вміння будувати найпростіші геометричні фігури з паличок і ниток на площині стола, обстежити й аналізувати їх зорово-дотичним способом.
Закріпити лічбу у межах 5, формувати уявлення про зворотний рахунок.
Матеріал:
Демонстраційний - іграшки, квитки в театр, таблиця із планом, набір цифр від 1 до 5.
Роздавальний - рахункові палички, нитки.
Хід заняття.
1. Гра "Театр"
Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами відправимося в театр звірів. Спочатку треба купити квитки. Як вас багато бажаючих! Ми будемо заходити групами по кілька людей, по п'ять.
Завдання першій групі: Хто у вашій групі перший, третій, п'ятий? (роздаю цифри).
Завдання другій групі: порахуйте від 1 до 5 (роздаю цифри).
Завдання третій групі: назвіть числа один по одному, починаючи з "хвоста" (роздаю цифри).
Вихователь: Молодці! Переверніть картку із цифрою - це запрошення-квиток у театр (зображені тварини).
Розсідайтеся на стільці, відповідно до куплених квитків.
2. Робота із планом.
Казка "Заєць і лисиця" (з використанням іграшок)
Вихователь: Жили-були Заєць і Лисиця. Набридло їм сваритися, вирішили вони жити дружно. Запросила Лисиця Зайця в гості. Жила вона далеко, не відразу дійдеш. Намалювала Лисиця Зайцю дорогу до свого будинку (вихователь поміщає план на дошку). Розповідайте, як дійти до Лисиці.
(Діти аналізують план разом з вихователем)
Вихователь: Скільки доріг веде до будиночка Лисиці?
Схотілося Зайцю викупатися. Допоможіть йому дійти до озера.
Вирішив Заєць почастувати Лисицю грибами. Як йому потрапити на грибне місце?
3. Фізхвилинка.
Вихователь: уявіть, що ми йдемо до Лисиці в гості. А в лісі стільки ягід. Давайте зберемо Лисиці суниці.
Діти йшли, йшли, йшли
Суницю знайшли!
Ох, ах яка ягідка!
4. Гра "Склади фігуру"
У кожної дитини на столі по 2 мотузочки й набір рахункових паличок.
Завдання:
Складіть ? и ?. Скільки паличок вам буде потрібно?
Покажіть сторони ? и ?. Скільки їх? Скільки кутів?
Зробіть із ниток П и 0 (овал)
Чи можна скласти їх з паличок? Чому? Чим схожі ці фігури?
5. Гра "Мотузочка" (Даю товсту мотузочку, зв'язану в кільце)
Вихователь: Діти, візьміться за мотузочку руками й утворіть П, 0 (овал), ?, ?.
2.3 Перевірка ефективності проробленої роботи на формуючому етапі експерименту (контрольний експеримент)
Для визначення ефективності проробленої нами роботи на формуючому етапі експерименту був використаний наступний діагностичний матеріал.
Завдання 1.
Перед кожною дитиною поклали 2 листка паперу. На одному намальовані в ряд кружечки, на іншому зображені насіння.
Експериментатор:
Це болітце з купинами, по яких будуть скакати жаби. Жабеня (воно перед вами) повинне прискакати на п'яту купину й залишитися на ній. Подумайте, як треба рахувати, щоб жабеня потрапило на п'яту купину.
Експериментатор: Підсуньте листочки, на яких намальовані насіння. Найперші паростки з'явилися із четвертого й п'ятого насіння. Намалюйте на цих насінинах паростки.
Завдання 2 - встановлення зв'язків і відносин між числами натурального ряду.
Експериментатор. Зараз пограємо в гру "Вгадай числа". Я буду називати вам числа, а ви, взявши потрібну картку із цифрами, покажіть, яке число більше (менше) названого на 1 (називаються числа 3, 2,5). Отже: яке число стоїть до 3? після 3? (Діти показують картки із цифрами 2 і 4.) вгадайте, яке число більше 2 і менше 4. (Діти показують цифру 3.) вгадайте, яке число більше 3 і менше 5. (Діти показують цифру 4.)
Завдання 3 - склад числа із двох менших.
На воротах, зроблених з фанери, прикріплюється картка із цифрою. У кожної дитини є 1 картка з однією із цифр від 1 до 9. У ворота може пройти та пара, у якої в сумі на картках виходить число, яке позначено цифрою на воротах. Цифри міняються, і відповідно до них дитині щораз потрібно знайти собі в парі іншого гравця із цифрою, що разом з його карткою складе суму, рівну зазначеної на воротах. Кожна пара одержує по 2 фішки.
Завдання 4 - збереження дискретних кількостей.
Експериментатор. Всі ви, діти, любите грати в шашки. Але сьогодні ви будете грати не так, як у справжній грі. У кожного на столі 2 ряди чорних і білих шашок (шашок однакова кількість, розташовані вони паралельно). Яких шашок більше (менше) або їх порівно? Якщо шашок порівно, ви повинні підняти квадрат червоного кольору, якщо не порівно, то зеленого кольору. (Діти піднімають червоні квадрати.)
Експериментатор. А тепер поставте чорні шашки в стовпчик. Яких шашок більше (менше) або їх порівно? (Тим дітям, які піднімають червоні квадрати, що означає: шашок порівно, їхня кількість не змінилася, - вручають фішки.)
Завдання 5 - лічба одиниць по мірці, рівній декільком частинам, які фізично не поєднуються.
Експериментатор. Діти, ви любите кашу? Щоб зварити вам на вечерю смачну кашу, кухареві потрібна крупа. Але ваги на кухні зламалися, і він не зміг довідатися, скільки взяти крупи. Допоможіть йому: у нас є поліетиленові пакети, у кожний пакет потрібно насипати по 2 великі келихи крупи.
Діти із задоволенням погоджуються допомогти. Експериментатор повідомляє, що є, на жаль, тільки 1 келих, але перед кожним стоїть маленька чашка, 2 такі чашки становлять 1 келих. Він демонструє, що в 1 келих уміщаються 2 маленькі чашки крупи. Діти самостійно міряють крупу чашками й віддають мішечки кухареві. Дітям, які вірно виконали завдання вручаються фішки.
Завдання 6 - залежність числа від величини мірки при незмінній величині об'єкта виміру.
У всіх дітей є однакові по довжині стрічки, але для їхнього виміру вихованці одержують різні мірки.
Експериментатор. Скільки разів вклалася мірка по довжині стрічки? Чому вийшли різні числа? (Діти пояснюють.)
Відповіді дітей оцінювалися по бальній системі
0 балів - дитина не виконала завдання;
1 бал - дитина виконала завдання частково;
2 бала - дитина виконала завдання повністю.
Найбільша кількість балів, що могла би набрати дитина за результатами 6 завдань 12 балів.
Оцінка результатів:
Високий рівень - 10-12 балів;
Середній рівень - 5-9 балів;
Низький рівень - 0-4 бали.
Порівнюючи результати констатуючого й контрольного етапів експерименту (Таблиця 1) видно, що в більшості дітей намітилася позитивна тенденції до підвищення рівня сформованості математичних знань та вміння їх самостійно застосовувати на заняттях.
Таблиця 1. Динаміка підвищення рівня сформованості математичних знань дітей 5-го року життя
|
№ п/п |
Ім'я дитини |
Констатуючий експеримент |
Контрольний експеримент |
Приріст (у балах) |
|||
|
Загальна кіл-у балів |
Рівень |
Загальна кіл-у балів |
Рівень |
||||
|
1 |
Олексій С. |
5 |
С |
8 |
С |
3 |
|
|
2 |
Андрій К. |
5 |
С |
9 |
С |
4 |
|
|
3 |
Аня М. |
6 |
С |
10 |
В |
4 |
|
|
4 |
Віка Д. |
5 |
Н |
8 |
С |
3 |
|
|
5 |
Віка К. |
4 |
Н |
7 |
С |
3 |
|
|
6 |
Євген Б. |
2 |
Н |
8 |
С |
6 |
|
|
7 |
Леонід П. |
4 |
Н |
6 |
С |
2 |
|
|
8 |
Данило С. |
3 |
Н |
5 |
С |
2 |
|
|
9 |
Олег С. |
3 |
Н |
4 |
Н |
1 |
Як видно з таблиці 3 дітей (34%) залишилися на тому ж рівні, 1 дитина (11%) підвищила свій рівень до високого, 4 дитини (44%) підвищили свій рівень до середнього й 1 дитина (11%) залишилася на тому ж рівні (низькому).
Найбільше наочно це можна побачити на порівняльній діаграмі (Рис/ 2).
/
Рис.2 Порівняльна діаграма динаміки підвищення рівнів математичних умінь за результатами констатуючого й контрольного етапів експерименту
Аналіз відповідей дітей на завдання контрольного експерименту свідчить про те, що більшість дітей опанували програмний матеріал по математиці й вони можуть застосовувати ці знання при рішенні завдань на заняттях з математики, що свідчить про ефективність даної програми у підготовці дітей 5-го року життя до навчання у школі.
Більшість дітей легко розуміли зміст практичних завдань, діти логічно діяли й доводили правильність своєї відповіді, діти намагалися вільно орієнтуватися в складних залежностях існуючих між об'єктами виміру, мірами й числами., але на жаль, це не вдалося зробити Олегу С, Євгену Б.
Олег на запитання завдання № 2, сильно нервував, плутався в картках і тому не зміг дати правильної відповіді.
Данило С. Проходячи через ворота разом з Оленкою П (завдання 3) не зміг показати друге правильне число з якого повинна вийти сума 4 (Олена показала число 2, а Данило 1).
Більшість дітей (п'ятеро) легко впоралися з 4 завданням, а в 4 дітей це завдання викликало невелике утруднення. Так, Віка К. не змогла визначити кількість шашок на столі, дівчинка сказала, що білих шашок більше ніж чорних (Правильна відповідь порівно).
З 5 завданням впоралися всього 3 дітей.6 дітей не змогли використовувати умовну мірку: діти пересипали в пакет маленькі чашки, замість того, щоб 2 маленькі чашки висипати в один келих.
Таким чином, результати контрольного експерименту свідчать про ефективність проробленої нами роботи на формуючому етапі експерименту. Необхідно відзначити те, що по закінченні нашого дослідження робота з використання освітньо-виховних занять з математики повинна тривати, тому що не всі діти вміють самостійно застосовувати отримані на заняттях по математиці знання в нових умовах.
Висновки та методичні рекомендації
П'ятий рік життя є періодом інтенсивного росту та розвитку організму дитини. Протягом року маса тіла збільшується на 1,5-2 кг., зріст - на 6-7 см. До 5 років маса тіла складає 19 кг, зріст - 110 см., коло грудної клітини - 54 см. Інтенсивно розвивається головний мозок, удосконалюються функції кори великих півкуль, однак вплив підкоркових центрів на поведінку дитини залишається значним. У розвитку основних рухів дітей відбуваються помітні якісні зміни, зростає природність та легкість їх виконання.
Виникає та удосконалюється уміння планувати свої дії, створювати та втілювати певний задум, який, на відміну від простого наміру, включає уявлення не тільки про мету дії, а й також про способи її досягнення.
Сприйняття набуває більшої розрізненості. Діти набувають уміння обстежувати предмети, послідовно виділяти в них окремі частини та встановлювати між ними залежності.
На основі ознайомлення з еталонами зовнішніх властивостей предметів у цьому віці діти правильно оцінюють форму, колір, величину, просторові відношення предметів, ритм музичних звуків тощо.
Відбуваються значні зміни у мисленні дітей. Вони починають виділяти загальні ознаки предметів, групувати предмети за зовнішніми властивостями, матеріалом та призначенням, розуміти прості причинні зв'язки між явищами. На більшість запитань діти намагаються відповісти самостійно, керуючись певним досвідом, спрямованим на з'ясування невідомого.
На п'ятому році діти активно оволодівають зв'язним мовленням, можуть переказувати невеликі літературні твори, розповідати про іграшку, картинку, про деякі події з особистого життя.
Поряд з ситуативними емоціями у дітей під впливом виховання починають складатися почуття, які виражають більш стійке ставлення до людей та явищ, з'являється прагнення бути корисним для оточуючих, увага до їх потреб, товариське ставлення до однолітків; формується уміння підкоряти свої бажання вимогам дорослих, початки почуття відповідальності за доручену справу, результат якої є важливим для оточуючих.
Діти п'ятого року життя здатні вже свідомо співвідносити власну поведінку з поведінкою товаришів, оцінювати їх та свої можливості, головним чином у практичній діяльності, допомогти однолітку, узгодити з ним дії, спрямовані на досягнення спільної мети.
У тісному зв'язку з моральними почуттями у дітей розвиваються естетичні почуття та відносини, підвищується здатність відгукуватись на образний зміст пісні, картини, ілюстрації, казки та розповіді, вірша, яскраво проявляється співчуття до позитивного персонажа художнього твору. Діти цього віку сприймають найбільш яскраві виразні засоби, звуковисотний та ритмічний малюнок мелодії, тембр музичних інструментів, силу звучання музики, ритм вірша; впізнають та запам'ятовують вірші, п'єси, вірші, прозу; можуть інтонаційно чисто співати, ритмічно рухатись, передавати образи у малюнках та ліпці.
У дошкільному віці закладаються основи знань, необхідних дитині в школі. Математика являє собою складну науку, яка може викликати певні труднощі під час шкільного навчання. До того ж далеко не всі діти мають схильності й мають математичний склад розуму, тому при підготовці до школи важливо познайомити дитину з основами рахунку.
І батьки, і педагоги знають, що математика - це потужний фактор психічного розвитку дитини, формування її пізнавальних і творчих здатностей. Найголовніше - це прищепити дитині інтерес до пізнання. Для цього заняття й повсякденна діяльність дітей повинні проходити в захоплюючій ігровій формі.
Цікаві завдання сприяють розвитку в дитини вміння швидко сприймати пізнавальні завдання й знаходити для них вірні рішення. Діти починають розуміти, що для правильного рішення логічного завдання необхідно зосередитися, вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить у собі якийсь "підступ" і для її рішення необхідно зрозуміти, у чому тут хитрість.
Аналіз теоретичних положень і методичних висновків дозволив надати результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної на базі ДНЗ № 2 М. Рівне по підвищенню рівня сформованості математичних знань та вміння самостійно застосовувати їх на заняттях з математики. Була простежена динаміка зміни рівня вміння в процесі експериментальної роботи. За інших рівних умов на початковому етапі експерименту рівень розвитку дітей був приблизно однаковий. Аналіз результатів до й після формуючого експерименту свідчить про ефективність розробленої нами методики вдосконалювання роботи. Результати дітей покращилися. Одна дитина досягла високого рівня вміння, також зросли показники середнього рівня з 67,7% до 78%, але на жаль залишилася одна дитина на колишньому низькому рівні.
У процесі роботи були замічені такі зміни: діти стали лічити предмети на відстані, поглядом, вголос вимовляючи числівники й користуючись вказівним жестом. Діти стали більш активними, самостійними і уважними до дій рахунку, почали міркувати. Деякі помітно розширили свої знання, за рахунок спілкування в грі і на заняттях з іншими дітьми, вони не тільки почали вирішувати завдання без усякої наочної опори, але й самостійно придумувати нові ігри з рахунковими діями, залучаючи до них і інших дітей.
Зрозуміло, дане дослідження не претендує на досить повне, і питання залишається актуальним. Однак у плані підвищення ролі освітньо-виховних занять у підготовці дітей 5-го року життя до навчання у школі перероблені відомі методичні аспекти й адаптовані для дітей середнього дошкільного віку в конкретних умовах дитячої установи.
Виходячи з аналізу дослідно-експериментальної роботи, можна дійти висновку, що гіпотеза про те, що роль освітньо-виховних занять у підготовці дітей 5-го року життя до навчання у школі буде значимою, якщо педагогічна робота з їхнього використання буде носити цілеспрямований і планомірний характер, якщо створити такі педагогічні умови:
1. Систематично давати дітям можливість використовувати свої знання на практиці;
2. Сприяти самореалізації дітей у різних видах діяльності;
3. Розвивати пізнавальну діяльність дітей, через нетрадиційний підхід до використання освітньо-виховних занять та дидактичних ігор у педагогічній діяльності.
Список використаної літератури
1. Бурова А., Долинна О., Низковська О. Планування освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі // Дошкільне виховання. - 2002. - № 11.
2. Буре Р.С. Воспитание в процессе обучения на занятиях в детском саду. - М., 1981.
3. Буре Р.С. Готовим детей к школе. - М., 1987.
4. Васильєва А.И. Совершенствование обучения в детском саду. - Минск, 1980.
5. Воробьева Е.Н. Изменение форм и содержания познавательной деятельности детей дошкольного возраста на занятиях. - Рязань, 2001. - 79с.
6. Денисюк О. У центрі уваги - раннє дитинство // Дошкільне виховання. - 2003. - № 8. - С.10.
7. Дошкольная педагогика / Под ред.В.И. Логиновой, П.Г. Саморуковой. - Ч.2. - М., 1988.
8. Горлова Н.А. Личностный подход в дошкольном образовании: стратегия и путь реализации. - М.: МГПУ, 2000. - 196с.
9. Гураш Л. Раннє дитинство: специфіка, особливості // Дошкільне виховання. - 2002. - № 1. - С.24.
10. Запорожец А. В Современная наука о детях. - М., 1995.
11. Зак А.З. Розвитие интелектуальных способностей у детей 6 - 7 лет. - М., 1996.
12. Закон України "Про дошкільну освіту" // Дошк. вих. 2001 №9.
13. Зеньковский В.В. Психология детства - Екатеринбург: Деловая кн. - 1995.
14. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М., 2002.
15. Коменский Я. - А. Великая дидактика // Избр. пед. произведения. - Т.1. - М., 1982.
16. Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні. О.Л. Кононко. - К., "Д. в" 2003.
17. Кондратенко Т.Д., Котырло В.К., Ладывир С.А. Обучение старших дошкольников. - К., 1986.
18. Кондратова В.В. Розумове виховання дошкільників. - К., 1979.
19. Кононко О. Л Психолого - педагогічні умови становлення позиції “Я - у - Світі' в дошкільному дитинстві // Теоретико - методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - К.,; Пед. думка, 2000.
20. Кононко О.Л. Психологічний комфорт // Дошк. вих., 1996 № 5.
21. Кононко О. Л Психологічні основи особистісного ставлення дошкільника (системний підхід), - К.: Стилос, 2002.
22. Костюк Г.С. Розвиток і виховання // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., 1989.
23. Кулачківська С. Є., Ледивір С.О. Я дошкільник (вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку // Дошк. вих. - 2001, - № 9.
24. Лозова В.І., Москаленко П.Г., Троцко Г.В. Педагогіка. - К., 1993.
25. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К., 1975.
26. Мчедлидзе Н.Б. Место игры в педагогическом процессе детского сада // Психология и педагогика игры дошкольника / Под ред. А.В. Запорожца, А.П. Усовой. - М., 1966.
27. Мухина В. В Детская психология. - М.: ООО Апрель Пресс. - 2000
28. Новоселова С.Л. Развивающая предметная среда. - М., 1995.
29. Основы дошкольной педагогики / Под ред. А.В. Запорожца, Т.А. Марковой. - М., 1980.
30. Основы педагогического мастерства: Учеб. пособие для пед. спец. высш. учеб. заведений / И.А. Зязюн, И.Ф. Кривонос, Н.Н. Тарасевич и др.; Под ред. И.А. Зязюна. - М.: Просвещение, 1989.
31. Павлова Л. Малыш начинает ходить и говорить // Дошкольное воспитание. - 2000. - №3,5,7.
32. Педагогика раннего возраста, / Под ред.Г. Г. Григорьевой, Н.П. Кочетовой, Д.В. Сергеевой. - М.: Академия, 1998, - 336 с.
33. Плохій З.П., Дьоміна І.С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу "школа - дитячий садок". - К., 1988.
34. Програми "Малятко", "Дитина", - К., "Богдан", 2003.
35. Про дошкільну освіту: Закон України. - К., 2001.
36. Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі. Інструктивно-методичний лист МОН України (№1/9-434 від 01.10.2002) // Дошкільне виховання. - 2002. - № 10.
37. Психология воспитания / пед. ред.В.А. Петровского. - М.: Аспект - Пресс, 1995.
38. Рыжова Н.А. Развивающая среда дошкольных учреждений. - М., 2003.
39. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К., 1997.
40. Содержание и методы умственного воспитания дошкольников / Под ред.Н. Н. Поддьякова. - М., 1980.
41. Смирнова Є. О Психология ребенка от рождения до семи лет. - М.: Школа - Пресс, 1997.
42. Сорокина А.И. Умственное воспитание в детском саду. - М., 1975.
43. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005.
44. Усова А.П. Обучение в детском саду. - М., 1981.
45. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6 т. Т.1/Сост. С.Ф. Егоров. - М.: Педагогика, 1998 г.
46. Хохрякова Ю.М. Методика развития предметной деятельности в раннем возрасте. - Пермь.: ПГПУ 2001. - 233с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування поняття числа та лічби у дітей дошкільного віку. Етапи розвитку лічильної діяльності у дитинстві. Вплив освітньо-виховних занять на рівень сформованості математичних знань дошкільників.
курсовая работа [242,8 K], добавлен 13.05.2015Закономірностті розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями. Прояви адаптації до навчання у школі дитини старшого дошкільного віку. Експериментальне дослідження адаптації дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями до навчання у школі.
дипломная работа [89,2 K], добавлен 26.04.2010Психолого-педагогічне обґрунтування організації навчання дітей п'ятого року життя. Шляхи використання ігор у освітньому процесі. Сукупність сформованості навчальних умінь у дітей. Вплив гри на оволодіння дошкільниками навичками навчальної діяльності.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.06.2011Періодизація розвитку мови у дітей. Методика розвитку словника у дітей дошкільного віку. Навчання монологічного мовлення на початковому етапі. Мовний розвиток як загальна основа виховання і дошкільного навчання дітей. Система занять по розвитку мови.
реферат [29,1 K], добавлен 01.05.2009Закономірності розвитку дітей з мовленнєвими вадами. Виявлення та характеристика проявів адаптованості дітей, що мають вади мовлення, до шкільного навчання. Дослідження даної проблеми експериментальним шляхом, формування та аналіз отриманих результатів.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 19.07.2010Розвиток сприйняття у дітей раннього віку за допомогою сенсорних систем. Гра як провідна діяльність в дошкільному віці. Методика планування проведення занять, психолого-педагогічні рекомендації по сенсорному розвитку дітей. Розробка відповідних занять.
дипломная работа [957,5 K], добавлен 13.12.2014Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку: структура та компоненти. Вікові особливості старших дошкільників. Педагогічні методики підготовки дітей зазначеного віку до сприймання музичного твору.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 15.01.2011Вивчення та аналіз вимог суспільства до вихователя дитячого садка. Дослідження особистості сучасного педагога. Особливості підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти. Педагогічні умови оздоровлення, навчання і виховання дітей дошкільного віку.
статья [55,5 K], добавлен 24.11.2017Особливості пам'яті у дітей дошкільного віку, чинники і умови, що сприяють її розвитку. Навчання довільному запам'ятовуванню. Доцільність розвитку пам'яті саме в середньому дошкільному віці. Аналіз теоретичних і експериментальних результатів дослідження.
курсовая работа [67,1 K], добавлен 20.05.2009Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Аналіз раціональних методів та спільної роботи дошкільного навчального закладу і сім’ї у плані формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [735,9 K], добавлен 22.09.2013
