Методика формування комунікативної компетенції учнів під час вивчення простого речення в школі

Піх Дмитро

Пічкурова Анастасія

Свєшнікова Софія

Тертична Анастасія

Цешнатій Альона

Чернявська Вікторія

Чорноморець Аліна

Шаріпова Рената

Юрін Юрій

9

6

8

8

7

10

2

6

8

7

10

8

6

9

8

10

4

8

5

6

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

-

1

1

-

-

-

-

-

-

1

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

Аналізуючи види простих речень за метою висловлювання, можна зробити висновок про те, що 80 - 85% речень в учнівських творах є розповідними, які в свою чергу поділяються на стверджувальні і заперечні. Стверджувальні речення використовуються набагато частіше і є загальновживаними. Заперечні ж речення вживаються у філософських монологах-роздумах, коли учні ставлять проблемне питання, яке потім логічно вмотивовується і додає учнівському творові об'єктивної оцінки у розкритті теми. У заперечних реченнях висловлюється критична учнівська оцінка якимось діям і обов'язкова її аргументація.

Риторичні та питальні прості речення частіше використовуються на початку тексту (5-10%), що дає логічне мотивування розкриттю даної теми і в кінці твору, що вдало завершує виклад матеріалу і несе в собі певну емоційну розв'язку.

Як показав аналіз учнівських творів, спонукальні речення використовуються в основному в кінці твору, що дає змогу учню вкласти головну ідею саме в останнє речення твору. Це сприяє чіткій фіксації думки. Учні вживають спонукальні речення у 3-5% випадків.

Типи односкладних речень, використані восьмикласниками у творах-роздумах.

№	П.І.П.	Типи односкладних речень
		Означено-особові	Неозначено-особові	Узагальнено-особові	Безособові
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.	Бесарабенко Дмитро Бойко Вікторія Видрученко Олеся Дзюба Владислав Казакуца Катерина Калінушкіна Діана Коваленко Віктор Коваль Андрій Коваль Олена Кучер Олександр Луговська Катерина Піх Дмитро Пічкурова Анастасія Свєшнікова Софія Тертична Анастасія Цешнатій Альона Чернявська Вікторія Чорноморець Аліна Шаріпова Рената Юрін Юрій	- 1 - 2 - 1 - - 4 - 1 - - - 5 1 - 1 - -	- - - 1 - - - 1 - - - - 1 - - - - - 1 -	- - - - 1 - - - - - - - - - - 1 - - - -	- - - - - - - - - - - - - - - - - 1 - -

Розглядаючи типи односкладних речень, використаних восьмикласниками у своїх творах-роздумах, ми дійшли висновку про те, що найбільш поширеного вживання набули означено-особові речення (55-60%). Завдяки характерному перенесенню акценту з виконання дії на саму дію, вони і вживаються в учнівських публіцистичних творах. Такий спосіб зображення учнями певної просторової фігури відповідає її кращому зоровому сприйняттю.

Неозначено-особові речення учні використовують для того, щоб не називати прямого виконавця з якихось певних причин (або невідомий, або не становить інтересу для учня). Головний член у таких реченнях повинен являти собою дієслово в 3-ій особі множини, але учні не завжди цього дотримуються. Вони становлять 20-22%.

Узагальнено-особові речення та безособові речення за частотою вживання стоять на одній сходинці (3-8%). Узагальнено-особові вживаються, якщо учень хоче узагальнити якесь судження, описувану проблему, явище (здебільшого в прислів'ях та приказках). Непопулярність в учнів безособових односкладних речень зумовлюється тим, що твір-роздум вимагає певної конкретики і чітко визначеної структури речення.

У публіцистичному стилі використовуються інфінітивні речення для відтворення рішучості, категоричності, наказовості, або змалювання психологічно напруженого стану людини, передають настрої розгубленості, сумніви, вагання або навпаки - готовність до рішучих дій (5-10%).

Типи речень за наявністю або відсутністю другорядних членів речення: поширені та непоширені.

№	П.І.П.	Просте речення
		К-сть	Поширені речення (другорядними членами реч.)	Непоширені речення (к-сть)
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.	Бесарабенко Дмитро Бойко Вікторія Видрученко Олеся Дзюба Владислав Казакуца Катерина Калінушкіна Діана Коваленко Віктор Коваль Андрій Коваль Олена Кучер Олександр Луговська Катерина Піх Дмитро Пічкурова Анастасія Свєшнікова Софія Тертична Анастасія Цешнатій Альона Чернявська Вікторія Чорноморець Аліна Шаріпова Рената Юрін Юрій	9 6 9 8 7 10 4 6 8 7 10 8 5 9 8 11 4 8 6 5	означ., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен.,прикладка. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. прикладка означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат. означен., обстав.,додат.	- - - 1 - - - - - - 1 - 1 - - - 2 - - 1

Непоширені речення використовуються учнями низького рівня розвитку, які не володіють мовними вміннями і навичками, а просто фіксують події, явища та ін. Учні не в змозі дібрати відповідний лексичний матеріал та комбінувати його в реченні.

Просте речення найчастіше поширюється другорядними членами речення: означення й прикладки в групі підмета, та додатки і обставини в групі присудка. Чім більше поширених речень в творі, тим активніше працює образне мислення дитини та відтворюються її комунікативні здібності. Саме ці речення створюють реальний образ побаченого, максимально насичено його передають, емоційно впливають на читача. Поширені речення розвивають власне учнівське чуття мови, говорять про знання учня з теорії побудови тексту і удосконалення вміння текстотвірної діяльності.

Розглянемо прості речення за повнотою висловлювання.

№	П.І.П.	Просте речення
		Кількість повних речень	Кількість неповних речень
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.	Бесарабенко Дмитро Бойко Вікторія Видрученко Олеся Дзюба Владислав Казакуца Катерина Калінушкіна Діана Коваленко Віктор Коваль Андрій Коваль Олена Кучер Олександр Луговська Катерина Піх Дмитро Пічкурова Анастасія Свєшнікова Софія Тертична Анастасія Цешнатій Альона Чернявська Вікторія Чорноморець Аліна Шаріпова Рената Юрін Юрій	8 6 9 8 7 10 4 6 6 7 10 8 6 8 8 11 6 6 6 6	1 - - 1 - - - - 2 - 1 - - 1 - - - 2 - -

У результаті проведення аналізу вживання повних і неповних речень в учнівських творах можна зробити висновок про те, що учні частіше використовують в своєму мовленні повні речення (70-75%). Саме повні речення дають змогу учням виразно, образно та змістовно викласти власну думку; додержуватись правил синтаксису та слововживання; розвивати комунікативну і філологічну компетентність школярів.

Набагато меншу частину становлять неповні речення (20-25%). Ці речення допомагають учням спростити висловлювання шляхом уникнення тавтології та невиправданих повторів. Частіше такі речення запозичуються з усного розмовного мовлення і фіксуються в письмових висловлюваннях. Хоча це і спрощує синтаксичну конструкцію, але разом з тим сприяє її логічності, чіткості, ясності.

Прості речення бувають ускладненими та неускладненими.

№	П.І.П.	Просте речення
		К-сть	ускладнене речення	К-сть неускладнених речень
1. 2.	Бесарабенко Дмитро Бойко Вікторія	9 4	однорідні члени реч. відокремлені чл.реч.	- 2
3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.	Видрученко Олеся Дзюба Владислав Казакуца Катерина Калінушкіна Діана Коваленко Віктор Коваль Андрій Коваль Олена Кучер Олександр Луговська Катерина Піх Дмитро Пічкурова Анастасія Свєшнікова Софія Тертична Анастасія Цешнатій Альона Чернявська Вікторія Чорноморець Аліна Шаріпова Рената Юрін Юрій	9 9 5 10 4 4 7 7 9 8 5 9 8 9 6 8 5 6	однорідні члени реч. вставні і вставлені слова. вставні і вставлені речення звертання, однор.чл.реч відокремлені чл.реч. однорідні члени реч. однорідні члени реч. однорідні члени реч. відокремлені чл.реч. вставлені слова, однор.чл.р. однорідні члени реч. вставні реч.,однор.чл.реч. однорідні члени реч. звертання, однор.чл.реч. однорідні члени реч. вставні словоспол. відокремлені чл.реч. однорідні члени реч.	- - 2 - - 2 1 - 3 - 1 - - 3 - - 1 -

Роблячи висновок про вживання ускладнених та неускладнених простих речень, приходимо до висновку про те, що в учнівських висловлюваннях перевага надається ускладненим реченням ( 65 - 70%), оскільки ускладнення - дуже важливий чинник семантики й синтаксичної будови речення, що дає можливість учням використовувати його як стилістичний засіб. Прості речення можуть ускладнюватися відокремленими другорядними членами, однорідністю різних членів речення, звертаннями, вставними і вставленими словами, сполученнями і реченнями. Однорідність є найпоширенішим із типів ускладнення. Спосіб однорідності при вираженні різноманітних ознак, дій, станів, указівок на предмети надає мовленню виразності, підкреслює ці дії, ознаки, стани та означувані предмети. В учнівських публіцистичних творах-роздумах однорідні ряди відповідають певним логічним вимогам, які переважно мають класифікаційний характер. Перелік на підставі однорідності дозволяє учням дати точну вичерпну інформацію про певні явища і є одним із емоційно-експресивних засобів.

Учні користуються відокремленими членами речення з метою їх виділення, акцентування уваги. Відокремлені речення несуть в собі більш виразне емоційно-експресивне навантаження або певні оціночні риси.

Звертання вводяться в твір восьмикласниками з метою акцентувати увагу певної особи на порушену проблему чи питання. Набагато рідше учні вживають риторичні звертання, які не розраховані на відповідь, а підкреслюють емоційно-напружене зображення подій.

Вживання учнями вставних слів несе інформацію для вчителя про те, що восьмикласник вміє логічно побудувати порядок вислову думки, має авторитетне джерело інформації, яка дає йому або впевненість або не впевненість в тому чи іншому факті. Розташовані вставні слова, як правило, на початку речення, або всередині його, дуже рідко в кінці. Вставні та вставлені конструкції у взаємодії з лексичними, граматичними та іншими засобами сприяють відтворенню в учнівських творах різноманітних відтінків - припущень, сумнівів, упевненості, ствердження, заперечення. Проте вставлені конструкції, на відміну від вставних, мають синтаксичний зв'язок з реченням і не вказують на джерело повідомлення, тому не можуть бути на початку речення. Наявність в учнів уміння застосовувати ускладнені речення говорить вчителю про те, що дитина вміє визначати відповідну пунктограму та обґрунтовувати вибір вживання певного розділового знака.

Систематизуючи все вище зазначене можна зробити наступний висновок, що стан та рівень знань учнів з синтаксису простого речення знаходиться на достатньому рівні, учні правильно й доцільно володіють синтаксичними структурами, можуть вільно їх застосовувати у своєму мовленні.

Формування мовної компетентності учнів основної школи в процесі вивчення синтаксису простого речення спирається на ряд важливих лінгвістичних, психологічних і лінгводидактичних засад, урахування яких у навчальному процесі забезпечуватиме його ефективність. Компетентнісне переорієнтування процесу вивчення синтаксису на уроках української мови зумовлює потребу в налагодженні навчального процесу брати до уваги специфіку синтаксичних одиниць, як таких, що належать мові й мовленню, тож потребують реалізації в такій системі якісного та ефективного вивчення, яка формувала б однаковою мірою мовну й комунікативну компетентності.

На нашу думку, слід звернути увагу саме на те, що потрібно розробити таку систему вправ, яка б значно покращила рівень знань учнів з тем синтаксис простого речення, щоб учні вільно застосовували як на письмі, так і в усному мовленні більшу кількість односкладних простих речень, (питальних, риторичних, спонукальних), неозначено - особових, узагальнено - особових, безособових речень, непоширених, неповних, неускладнених.

Учні, які на належному рівні володіють необхідними знаннями про вживання різних видів простих речень на письмі та в усному мовленні, завдяки поданим вправам мають можливість вдосконалити вже набуті вміння, знання та навички.

Розділ 3. Методика формування комунікативної компетенції учнів під час вивчення простого речення в школі

3.1 Система вправ, спрямованих на формування комунікативної компетенції учнів під час вивчення простого речення в школі

Формування мовної компетентності учнів, тобто їхніх умінь мобілізувати знання про мову в реальній життєвій ситуації, перетворюючи їх на знання мови - найактуальніша проблема інноваційної школи.

Вправи є одним із головних методів формування рис мовної компетентності з огляду на їх динамічний, діяльнісний характер і комплексність у виконанні важливих завдань мовної освіти, це чи не найефективніший метод вивчення синтаксису простого речення як розділу науки про мову, оскільки вони орієнтовані на "повторювальне виконання дій з метою засвоєння знань та вироблення мовних і мовленнєвих умінь та навичок". Саме неодноразове звернення учнів до форми вправляння в можливостях використання синтаксичних одиниць та неодмінно динамічний характер ї є найголовнішою перевагою їх над іншими навчальними методами.

Критеріями добору синтаксичних вправ були, насамперед, головні завдання сучасної шкільної мовної освіти , їхня роль у навчальному процесі, відповідність головним принципам навчання, характер діяльності учнів під час їх виконання. Самі вправи на формування комунікативної компетентності в процесі вивчення синтаксису простого речення слід розглядати як комплексні мовленнєві, оскільки в ідеалі кожна з них має сприяти засвоєнню учнями теоретичних відомостей із синтаксису простого речення в практичному аспекті і активно, дієво формувати їхні комунікативні вміння й навички.

Для формування комунікативної компетенції учнів під час вивчення простого речення в школі пропонуємо використати систему вправ Т. Гнаткович. Можна виділити такі типологічні групи синтаксичних вправ: аналітичні вправи - ті, що спираються на аналітико-дослідницьке осягнення різнорідного синтаксичного матеріалу й передбачають виконання комплексних узагальнюваних завдань із синтаксичними одиницями; продуктивно-репродуктивні - ті, що передбачають здійснення аналізу, корекції та трансформації синтаксичних одиниць (заміна невиправданого слововживання, усунення стилістичних і логіко-смислових недоречностей в простому реченні); творчо-конструктивні - ті, які передбачають виконання завдань на доповнення або побудову власних висловлювань з використанням виучуваних синтаксичних одиниць (зіставлення, відновлення, конструювання, реконструювання, самостійна побудова синтаксичних одиниць).

Аналітичні вправи

Вправа 1. Прочитайте речення, визначте, яке речення є простим. Підкресліть головні та другорядні члени речення в ньому. Зробіть синтаксичний розбір простого речення.

1. Навіщо мені весна, коли твої очі -- проліски?

2. Золотожари літня ніч губила, і матіола мліла запашна.

3. Зігрій мене, бо осінь за вікном про себе тихим сумом сповістила.

4. То все було в весняній круговерті, у юності щасливому гнізді.

5. А вже весна, і знову серця щем, і знов надія мертва оживає.

Вправа 2. Прочитайте речення. Визначте, яке з поданих речень є односкладним. Зробіть синтаксичний розбір односкладного речення.

А) Мораль -- в піску зарита.

Б) Я -- не мудрець, я лиш поет.

В) За обрієм наші найпотаємніші мрії.

Г) Весна -- художник дуже знаменитий.

Д) Не даруйте жовті тюльпани -- квіти розлуки.

Вправа 3. Знайдіть серед поданих нижче речень двоскладне. Поясніть розділові знаки (якщо вони є). Підкресліть головні та другорядні члени речення.

А) П'єм дикого ячменю буйний солод.

Б) Струшую роси -- свідків сходу сонця.

В) Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Г) Навколо буйний цвіт чорнобривців.

Д) Люблю яскраві маки і волошки.

Вправа 4. Знайдіть однорідні члени. Визначте, якими членами речення вони є і як виражений зв'язок між ними. Поясніть наявність або відсутність розділових знаків при однорідних членах.

І. 1. У селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко). 2. Крижина добра, важка, товста, міцна (В. Винниченко). 3. Я весь час тремтів від напруження, від утоми, від переляку (В. Нестайко). 4. В борозні, у зерні, у колоссі я батьківський слід пізнаю (М. Сингаївський). 5. Музика лине в глибину небес плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло). 6. Тут будуються не притулки якісь, а будинки (М. Коцюбинський). 7. Ніч темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький). 8. Сама б учила, так не знала (Т. Шевченко). 9. Усмішка гостра, а однак сумна (Леся Українка). 10. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 11. В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров (М. Рильський). 12. Чорніє поле, і гай, і гори... (Т. Шевченко). 13. З-поміж верб, та груш, та яворини чорні стріхи глипають, нагнувшись (І. Франко). 14. Лиш кілька стригунців не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський).

II. 1. Наука вимагає жертв і великої любові (О. Копиленко). 2. Тут небо синє й сині очі у затурбованих людей (Б. Антонич). З. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М. Коцюбинський). 4. Почепив на дротинці казанок із водою і вари собі куліш, галушки чи кашу (Г. Тютюнник). 5. Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому співі веснянок (М. Стельмах). 6. Сядем тут, відпочинемо, друже, розіславши на камінь шинель (Остап Вишня). 7. Дідько не дідько, людей таких рідко (Народна творчість). 8. Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Т. Шевченко). 9. Вона стояла ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). 10. Він стояв ні в сих ні в тих (Л. Костенко).

Вправа 5. Знайдіть відокремлені й невідокремлені узгоджені означення, поясніть розділові знаки при них.

1. То був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків (В. Земляк). 2. Він продовжував із Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас (О. Довженко). 3. Цвіте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко). 4. Жнива щороку мали свою пору, освячену святами, овіяну піснями (У. Самчук). 5. Мирослава обтерла сльози зі своїх очей і повним любові поглядом глянула на Максима (І. Франко).

Вправа 6. Знайдіть відокремлені обставини і виділіть їх комами.

1. Бійці сиділи деякий час задумавшись. 2. У цих міжгір'ях особливо вночі дуже легко було заблудитись. 3. Міст перегорівши з гуркотом повалився в воду. 4. Незважаючи на таку рань було зовсім тепло (О. Гончар). 5. Та сказано йому, що князь приймає тільки почавши од дванадцятої години (І. Нечуй-Левицький). 6. А Чіпка наперекір світові й людям якийсь веселий, радий (Панас Мирний). 7. Микола замість панського лану вийшов на своє поле (І. Нечуй-Левицький). 8. Захід погас не розгорівшись (О.Донченко).

Вправа 7. Знайдіть вставні слова, виділіть їх комами.

1. Мабуть то й буде ідеальне суспільство майбутнього (О. Гончар). 2. Не можна кажуть людині помолодшати… (О. Гончар). 3. Всяке трапитись може на довгім віку (О. Підсуха). 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля я піду -- і може більше не прийду (М. Рильський). 5. Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха (Л. Первомайський). 6. Справді краще в ріднім краю хоч і кості положить…(І. Франко). 7. Здається гори перевертав би й не чув втоми (М. Коцюбинський).

Вправа 8. Знайдіть звертання, поясніть розділові знаки при них.

1. Що, братику, посієш, те й пожнеш (Л. Глібов). 2. Любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай? (П. Тичина) 3, Куди ти мчиш, куди летиш, моїх поривів птице рання? (А. Малишко) 4, Яка ж гірка, о Господи, ця чаша (М. Зеров). 5, Ой хлопче, хлопче, ти в одчаю красі нестямній в очі глянь! (Б.-І. Антонич) 6. Розцвітай ти, веснонько красна, духом творчості все онови (П. Грабовськии). 7. Брат ти мій, яка холоднеча! (Панас Мирний)

Вправа 9. Визначте, які з поданих речень є двоскладними, а які - односкладними (означено-особовими чи неозначено-особовими). Відповідь обґрунтуйте.

1. Краю рідний, цвіти, як Малишковий гай, і шуми яворинням розлогим (О. Довгоп'ят). 2. Посадили над козаком явір та ялину (Т. Шевченко). 3. Не дай мені напитися журби й душі замерзнуть від морозу (О. Довгоп'ят). 4. І спішимо. І не встигаєм світ вихопити з-під меча (М. Боровко). 5. Стояв би тут і слухав дотемна невгавний вітру спів... (В. Мисик). 6. А вві сні бачив сонце, і поле безмежне, і стежки без краю в достиглих хлібах (Ю. Збанацький).

Вправа 10. Записати речення. Вказати, чим виражений присудок у запропонованих реченнях. Яке не є неозначено-особовим?

На Маковея збирають геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, буряк. (н-о, 3-я особа мн. теп. ч.) Гарбузи на Поділлі намагалися садити в базарний день або в понеділок чи у вівторок. Вірили, що гарбузи краще садити дівчатам і молодицям. ( н-о. 3-я особа мн. мин. ч.) Цілий рік барвінок шанували, вважали символом життя. (н-о, 3-я особа мн. мин. ч.) Влітку прикрашають ним святковий стіл, плетуть з нього весільні букетики. (н-о, 3-я особа теп. ч.) Взимку відвар барвінку використовуватимуть від простуди. (н-о, 3-я особа майб. ч.) До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки. ( це речення не є н-о, бо головний член виражений дієсловом 2-ї особи одн.)

Вправа 11. Записати речення. Визначити, чим виражений головний член. Пояснити орфограми.

Група "А" - означено - особові

Група "Б" - неозначено - особові

Група "В" - узагальнено - особові

1. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. (В. Сосюра.) (о-о) 2. Друга шукай, а знайдеш - тримай. (Нар. творчість.) (у-о) 3. Не називай солодким те, що породжує гіркоту. (Г. Сковорода.) (у-о) 4. Пучок квітів несуть у церкву, освячують, а, приносячи додому, застромлюють на кілок проти сонця, щоб він висох. (А. Кримський.) (н-о) 5. За свіжим подихом весіннім в напівпрозорій вишині не клекотом, не голосінням вночі згадаєшся мені. (А. Малишко.) (о-о) 6. Все це в'яжуть в один пучок, об'язують маленькою хустинкою або рушником і зберігають цілий рік. (А. Кримський.) (н-о). 7. Посадили над козаком явір та ялину. (Т. Шевченко.) (н-о)

Вправа 12. Записати речення. Зробити синтаксичний розбір.

В океані рідного народу відкривай духовні острови! (В. Симоненко.)

(Спонукальне, окличне, просте, односкладне, узагальнено-особове, поширене, неускладнене.)

Вправа 13. Пояснити орфограми, розділові знаки. Визначити типи речень.

Ранок. (Називне.) Надворі світає. (Безособове.) Починається прекрасний день. (Двоскладне). Чарівна мелодія материнської колискової. (Називне.) Слухаючи її, поринаєш у дитинство. (Означено-особове.) Материн голос згадують навіть у глибокій старості. (Неозначено-особове.)

Вправа 14. І. Спишіть, підкресліть члени речення. Укажіть називні речення, охарактеризуйте спосіб вираження їхніх головних членів. Чи мають вони другорядні члени речення? Які саме?

1. А ось ліси, покриті димом (Л. Дмитренко). 2. Ось і місток, за яким починалося село (І. Муратов ). 3. Жовта акація в скверах Одеси (О. Довгоп'ят). 4. Зелений луг. Над лугом в'ється чайка (М. Рильський). 5. У Херсоні ізранку дощ (Д. Обухов). 6. Ліс. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір (М. Рильський). 7. Зелений луг над річкою Тясмин (Остап Вишня).

II. Знайдіть у перших двох реченнях вказівні частки. Поміркуйте, як впливає на зміст називного речення наявність у ньому вказівних часток.

Вправа 15. Установіть відповідність між видами простого речення та їх прикладами. Підкресліть члени речення.

1 односкладне А) Свята наївність -- фразеологізм.

2 непоширене Б) На сході троянди світання в хитанні гілок золотих.

3 ускладнене В) І вірші, і щастя -- усе суєта, окрім золотистої

чашечки кави.

4 неповне Г) Ночвами море не перепливеш.

Д) Наступає ніжно на траву скромна по-жіночому

бджола.

Вправа 16. Визначте тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне).

1. Споконвіку українці любили калину. 2. Яку рослину любили українці споконвіку? 3. Саджайте калину коло хат! 4. В садках біліли хати дивної краси (В. Барка). 5. Нехай цвіте життя, як пишний сад! 6. Не залишай по собі сміття на природі. 7. Як гарно ми відпочили у лісі біля річки! 8. Як ви могли не погасити вогнище?!

Вправа 17. І. Випишіть спочатку неповні речення, а потім - повні. У дужках біля кожного речення зазначте, односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення.

1. Всяке діло починай з голови (Нар. творчість). 2. Надворі ясна холодна ніч (Ірина Вільде). 3. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко ). 4. Над пам'яттю простягнуто мости (В. Коротич). 5. А під горою крейдяною дорога біла (О. Ковалевський). 6. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 7. Згадав черешню білу-білу й подвір'я в пишнім спориші (О. Квітневий).

II. Визначте частини мови виділених слів, поясніть їх написання.

Вправа 18. Серед поданих речень знайдіть повне речення. Поясніть розділові знаки (якщо вони є). Визначте в реченні граматичну основу. Зробіть синтаксичний розбір простого повного речення.

1. Трохи вище від ставка -- млин. 2. Навколо тільки дрімучий тютюн і мак. 3. Марудна справа -- жити без баталій. 4. У долині -- луки, трави по пояс. 5. В полях -- озера талої води.

Вправа 19. Поширеним є речення…

1. Літо й досі не здається. 2. Батько з сином були терплячими. 3. Чумацький Шлях -- сузір'я. 4. Братик нашкодив і накивав п'ятами. 5. Кожен з нас, буває, помиляється.

Вправа 20. Непоширеним є речення…

1. Ще сонячні промені сплять. 2. Не все пробачить можна і забути. 3. Сусіди почали бити тривогу. 4. Сиплеться і сиплеться осіннє листя. 5. Сміливі завжди мають щастя.

Вправа 21. Прочитайте подані нижче речення. Знайдіть не ускладнене звертанням речення (розділові знаки пропущено). Розставте розділові знаки (якщо вони потрібні). Поясніть.

1. Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було. 2. А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою. 3. Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна! 4. Дивись же на мене сонце і засмали мою душу. 5. Тебе я земле всю сходив до краю.

Вправа 22. Яке речення ускладнене вставним словом ? (розділові знаки пропущено). Поставте розділові знаки та поясніть їх.

1. Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря. 2. Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалось крихким. 3. Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться. 4. Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені. 5. Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.

Вправа 23. Прочитайте речення. Знайдіть та запишіть речення, в якому вжито вставне слово (розділові знаки пропущено). Поставте розділові знаки та поясніть їх. Підкресліть граматичну основу речення.

1. На жаль сподіватися не треба. 2. На диво чекали новорічної ночі.

3. На щастя сподівається кожен. 4. На жаль дощі не припиняються. 5. На жаль розраховувати не солідно.

Продуктивно-репродуктивні вправи

Вправа 1. І. Спишіть спочатку означено-особові, а потім - неозначено-особові речення, підкресліть головні члени, виділіть особові закінчення дієслів. Поясніть різницю між цими видами речень.

1. Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко). 2. Пишу тобі рядки привіту крильми найперших журавлів (М. Боровко). 3. Назавжди залишаюся отут, в низовині незвітрених ще квітів (С. Осика). 4. Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 5. П'ятьох старшин козацьких розп'яли (Л. Костенко). 6. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладіть (Л. Костенко). 7. Недарма бузьків у народі називають священними (Б. Харчук).

II. Визначте частини мови виділених слів, поясніть у них орфограми.

Вправа 2. І. Прочитайте текст, знайдіть неозначено-особові речення. Поміркуйте, чому в них не називаються виконавці дії. Яка роль неозначено-особових речень у цьому тексті?

II. Спишіть текст, розкриваючи дужки, підкресліть граматичні основи речень. У дієсловах - головних членах односкладних речень позначте особові закінчення.

Троянду називали "милосердною" квіткою завдяки цілющим властивостям вироблених із неї парфумів, олії та води. її п(и, е)люстки накладали на обли(ч, чч)я, щоб надати йому юнацької свіжості. Настій бджіл на трояндовій олії застосовували для поліпше(н, нн)я росту воло(с, сс)я, а зібрану з квітів росу мали за найліпший засіб проти запале(н, нн)я очей. Досі ще трояндову олію та воду широко використовують (в, у) парфумерії. Вони є складовими частинами багатьох лікувальних мазей, косметичних есенцій і т. ін. (С. Приходько)

III. Визначте засоби зв'язку речень у тексті.

Вправа 3. У поданих реченнях підкресліть граматичну основу, визначте тип односкладних речень. Чим виражений присудок?

1) Так вийшовши з глухого степу,

З зітхань страждальної землі,

Вирізьблюю німий життєпис

На дикім камені століть. (Є. Маланюк.)

2) Пробудіться, орли сизі,славні козаченьки,

Заверніть колишню славу України - неньки. (В. Чумак.)

3) Навчися надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння. (Олег Ольжич.)

4) Схилімо ж голови, стулімо уста суворо. (М. Рильський.)

5) Яворів насаджу біля дому та черешень -

хай шумлять у цвіту.(Я. Шпорта.)

(Усі подані речення - означено особові)

Вправа 4. Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Цифрами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1- безособове дієслово;

2-особове дієслово в безособовому значенні;

3-прислівник із допоміжним дієсловом або без нього;

4-дієслівна форма на -но, -то;

5-інфінітив;

6-слова нема, не було, не буде, при яких є додатки у родовому відмінку. 1. Соломії сьогодні пощастило. (М. Коцюбинський.) 2. Довго, ой, як же довго нема Ілька. (Д. Ткач.) 3. Треба бути щедрим і вимогливим до себе. (О. Довженко.) 4. Тільки нам все жити, не вмирати, зерно сіять, зацвітати знов. (А. Малишко.) 5. Чутно плескіт у ставочку. (Леся Українка.) 6. Пахло водяними лілеями. (Б. Харчук). 7. Мені стало моторошно. (Ю. Збанацький.) 8. В хаті було темно і якось чудно. (М. Коцюбинський.) 9. Хати хитало течією. (О. Довженко.) 10. І мені щось не спиться. (Б. Олійник.) 11. Приємно було знайти в траві пташине кубло. (О. Довженко.) 12. Потому несподівано зразу труснуло сніжком. (М. Коцюбинський.)

Вправа 5. Доведіть, що речення лівої колонки є односкладними називними, а правої - двоскладними.

Полуденна спека. Спека полуденна.

Широкий Дніпро. Дніпро широкий.

Прекрасні дні. Дні прекрасні.

( У лівій колонці є головний член - підмет, другорядний - означення. У правій колонці є обидва головних члени речення - підмет і присудок. Зумовлено це порядком слів у реченні.)

Вправа 6. Прочитати, правильно інтонуючи речення. Схарактеризувати їх за метою висловлювання. Визначити окличні речення. Яка їх роль у висловлюваннях? Аргументувати свій вибір.

1. Звичайна вода перетворилася в чарівні сніжинки! (І. Цюпа). 2. А навколо далі, а навколо спокій... Скільки того щастя на землі моїй!.. (В. Сосюра). 3. Як хороше, як весело на білім світі жить! (Л. Глібов). 4. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко). 5. Яким дивом іскрилися берези! (І. Цюпа). 6. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (В. Симоненко). 7. Хіба є хто на землі крилатіший за людину? (О. Гончар).

- Записати речення. Підкреслити головні й другорядні члени.

- У виділених словах з'ясувати орфограми.

Вправа 7. Й. Прочитати. Визначити види речень за метою висловлювання. Записати, розставляючи розділові знаки замість крапок у кінці речень.

1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь... (Т. Шевченко). 2. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця... (В. Сосюра). 3. Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні... (В. Сосюра). 4. Як світ новий з старого збудувати... Як научить байдужих почувати... (Леся Українка). 5. Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну. (М. Нагнибіда). 6. Як надолужити години прогаяні... (О. Підсуха).

ЙЙ. Схарактеризувати речення, розкриваючи їх зміст і авторський задум.

Вправа 8. Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Перебудувати висловлювання так, щоб у ньому були різні за метою висловлювання речення (зберігаючи їх суть і зміст).

Сивий дух полинів, мов той хміль, настояний на солоді, п'янить і хвилює, проникає щемом у груди. І той, хто вдихне його, стане ніби дужчим від полинового сну і цвітіння, від сивого диму і приспаного грому.

О полини, сиві полини! Хто посіяв вас на землі нашій? Чи вас посіяли по степах неораних прадавні скіфи?

...А може, ви посіялись по всій землі нашій у давні роки козаччини? Тоді, коли не житом-пшеницею, а сивою тирсою, буркуном та ще сивим горем хлюпала земля наша аж за далекі обрії Дикого поля до самої Татарщини.

Щовесни проростають з кореня буйним зелом полини, цвітуть золотисто-сивою гіркотою серед літа і осипаються пізньої осені дрібненьким темним насінням, яке розносить по степу вітер.

Яка дивовижна стійкість, яка живучість! Чи не так і народ наш, сто раз толочений, топтаний ворожими кіньми, січений і рубаний чужими мечами, стріляний з автоматів і танків, вистояв у тих битвах, і живе, і гонить з дужого кореня нове пагіння, цвіте і сіється по землі, виборений, відстояний навіки (За І. Цюпою)

- Реконструйований текст записати. Чи змінився його емоційний настрій?

- Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Накреслити їх схеми.

Вправа 9. Прочитайте речення. Знайдіть та випишіть неповне речення. Аргументуйте свою думку. Визначте, який член речення пропущений в даному неповному реченні.

1. Лиш боротись -- значить жить. 2. У нього очі -- наче волошки в житі.

3. А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків. 4. В городі тиша й мовчазний передзвін сердець. 5. Напевне, в кожному із нас дрімає щось від Піфагора.

Творчо-конструктивні вправи

Вправа 1. Замініть, де можливо, подані двоскладні речення односкладними означено-особовими. Простежте, як це вплинуло на характер розповіді. Які два речення не підлягають такій заміні? Чому?

1. Завтра я буду далі і далі від цих полів (А. Малишко). 2. Я люблю Дніпро - велику ріку мого народу (О. Довженко). 3. А вітер грає, мов орган (Д. Павличко). 4. Тихі води Дніпрові я стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі ранки та грози (А. Малишко). 5. Тому ми захоплюємося, як піснею і музикою, словом майстра (І. Вихованець).

Вправа 2. Робота в групах

Група "А"

Використовуючи односкладні речення, напишіть твір-мініатюру "Дерево міцне корінням, людина - родом і народом".

Група "Б"

Складіть кілька порад своїм ровесникам щодо ставлення до людей старшого віку. Використовуйте означено-особові речення.

Вправа 3. Замініть двоскладні речення односкладними безособовими, чи змінився характер висловлюваної думки? Яким членом став підмет?

Вода розірвала греблю. Водою розірвало греблю.

Пахне спечений хліб. Пахне спеченим хлібом.

З відкритих дверей віє холод. З відритих дверей віє холодом.

Архітектори запроектували нове місто. Архітекторами запроектовано місто.

Я був веселий. Мені було весело.

У полі запахли волошки. У полі запахло волошками.

( Підмети правої колонки у реченнях лівої колонки стали додатками в О.в.)

Вправа 4. Замініть неозначено-особові речення безособовими. Чи змінився характер висловлювальної думки?

Про наше шкільне свято багато написано. Про наше шкільне свято багато писали.

У статті згадували про милосердя У статті згадувалося про мило-сердя..

(У лівій колонці присудки набули безособового значення.)

Вправа 5. Складіть розповіді на запропоновані теми, використовуючи називні непоширені речення. Запропонуйте товаришу по парті поширити ці речення. Простежте, як змінився характер висловлювання.

(Теми для роботи в парах "Подорож в гори", "Святковий феєрверк", "Літній відпочинок").

Вправа 6. Подані розповідні речення реконструювати на питальні і спонукальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.

1. Учні подякували за увагу. 2. Восьмикласники готуються до тематичного оцінювання. 3. Усі були задоволені Євробаченням і пишалися своєю країною. 4. Хлопці принесли найбільше макулатури. 5. Дівчата змагаються в навчанні. 6. Протягом уроків історії спостерігали за розвитком української держави. 7. Чорноморське узбережжя - одне з кращих в Україні.

Вправа 7. Прочитайте виразно поданий діалог. Чи є в ньому неповні речення? Знайдіть у тексті звертання, визначте, чим вони виражені. Складіть діалог зі звертаннями.

Учителька Надія Петрівна ввійшла в клас:

- Сідайте... Сашко, це правда, що з вашого села сьогодні втік із кузні Сіроманець?

- Втік, - відповів Сашко і сів.

- Ти сам бачив? - запитала Надія Петрівна.

- Бачив.

- Діти, де живуть вовки?

- У лісі, - хором відповів клас.

- У лісі. А от ти, Сашко, ходиш лісом до школи. Невже тобі немає асфальтованої дороги?

- Надіє Петрівно, - важко підвівся Сашко, - хай нею ходить хто хоче. А я люблю лісом (М. Вінграновський ).

Отже, формування мовної компетентності учнів основної школи в процесі вивчення синтаксису простого речення спирається на ряд важливих лінгвістичних, психологічних і лінгводидактичних засад, урахування яких у навчальному процесі забезпечуватиме його ефективність. Компетентнісне переорієнтування процесу навчання синтаксису простого речення на уроках української мови зумовлює насамперед потребу в налагодженні навчального процесу брати до уваги специфіку синтаксичних одиниць як таких, що належать мові й мовленню, тож потребують реалізації в такій системі якісно та ефективного вивчення, яка формувала б однаковою мірою мовну й комунікативну компетентності.

На нашу думку, така система вправ сприятиме кращому усвідомленню учнями місця синтаксису простого речення серед інших мовних рівнів української мови, удосконалить уміння та навички учнів користуватися окремими видами раніше маловживаних простих речень.

Висновки

Глибокий аналіз наукових джерел переконав, що в основі навчання комунікативної компетенції учнів лежать такі поняття, як "мовленнєво-комунікативні вміння", "комунікативна компетенція", "комунікативна особистість", "компетентнісний підхід" та, зокрема, їхнє застосування під час вивчення простого речення в школі.

Нами з'ясовано, що компетентність виступає в українській мові як якість, характеристика особи, яка дозволяє їй (або навіть дає право) вирішувати певні завдання, виносити рішення, судження у певній галузі. Основою цієї якості є знання, обізнаність, досвід соціально-професійної діяльності людини. Цим самим підкреслюється інтегративний характер поняття "компетентність". У проекті українського державного стандарту загальної освіти сформульовано означення компетенції як "готовності учня використовувати уміння і навички, а також способи діяльності в житті для розв'язання практичних і теоретичних завдань". Ключовим у цьому означенні є поняття "готовності" учня, яке означає "підготовлений до використання" знань і способів діяльності (діяльнісний аспект особи). Суттю комунікативної спрямованості навчання української мови є формування в учнів умінь розв'язувати комунікативні завдання з метою досконалого оволодіння спілкуванням, що сприяє формуванню мовної особистості, якою має стати кожний випускник середньої школи.

Нами доведено, що предметом дослідження є методика формування комунікативної компетенції учнів у процесі вивчення простого речення української мови.

У ході дослідження нами встановлено, що процес удосконалення мовленнєво-комунікативних умінь засвоєння синтаксичної теорії простого речення в учнів залежить від урахування психологічних, лінгвопсихологічних, лінгводидактичних чинників, урахування яких у навчальному процесі забезпечуватиме його ефективність.

Врахування компетентнісного підходу, як показало дослідження, забезпечує взаємозв'язок теоретичних знань із практичними навичками та спрямовує підвищення рівня комунікативної компетенції учнів основної школи.

Компетентнісне переорієнтування процесу навчання синтаксису простого речення на уроках української мови, як показало дослідження, зумовлює насамперед потребу в налагодженні навчального процесу брати до уваги специфіку синтаксичних одиниць як таких, що належать мові й мовленню, тож потребують реалізації в такій системі якісно та ефективного вивчення, яка формувала б однаковою мірою мовну й комунікативну компетентності.

Дослідження показало, що навчання синтаксису в основній школі повинно базуватися на дидактичних засадах: аспектах, принципах, методах та прийомах навчання.

Ми переконалися, що ефективним у методиці навчання синтаксису простого речення є метод вправ, який розроблявся науковцями упродовж усіх етапів становлення методики навчання мови загалом і синтаксису зокрема.

Аналіз чинної програми показав, що у ній загалом ураховується високий державний статус української мови, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність здійснювати різнобічний розвивальний і виховний вплив на учнів, сприяти формуванню національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Комунікативно-функціональний підхід, який покладено в основу навчання синтаксису простого речення, передбачає пріоритетним розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності, роботу над мовною теорією, формування знань та вмінь з мови підпорядковується інтересам розвитку мовлення.

У підручнику велика кількість практичних завдань, вправ для самостійного виконання та з допомогою вчителя. Основні мовознавчі поняття викладено з урахуванням опори на знання, уміння й навички, отримані учнями на попередніх етапах навчання синтаксису. Теоретичні відомості подано в лінгвістичних довідках, а поглиблено - в спеціальних завданнях на дослідження мовного матеріалу.

Ураховуючи проаналізовані лінгводидактичні основи навчання синтаксису простого речення, нами розроблено та запропоновано систему вправ, спрямованих на формування комунікативної компетенції учнів під час вивчення простого речення в школі.

На нашу думку, система вправ сприятиме кращому усвідомленню учнями місця синтаксису простого речення серед інших мовних рівнів української мови, удосконалить уміння та навички учнів користуватися окремими видами раніше маловживаних речень в усному та писемному мовленні учнів основної школи.

Список використаних джерел

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. - Львів : Світ, 1990. - 332 с.

2. Бадер В. Розвиток мовлення під час роботи над реченнями / В. Бадер // Урок української. - 2001. - № 6. - С. 15-16.

3. Байденко В. И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант) : Материалы ко второму заседанию методологического семинара / В. И. Байденко. - М. : Издательский центр проблем качества подготовки специалистов. - 2004. - 19 с.

4. Біляєв О. Концепція навчання державної мови в школах України / О. Біляєв, Л. Скуратівський, Л. Симоненкова, Т. Шелехова // Дивослово. - 1996. - № 1. - 21 с.

5. Біляєв О. М. Методика вивчення української мови в школі / О. М. Біляєв, В. Я. Мельничайко, М. І. Пентилюк, Г. Р. Передрій, Л. П. Рожило. - К. : Рад. школа, 1987. - 324 с.

6. Бойчук Т. Синтаксис і пунктуація простого речення / Т. Бойчук // Дивослово. - Київ, 2010. - № 10. - 22 с.

7. Бондар С. Компетентність особистості інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. - 2003. - № 2. - С. 8-9.

8. Борисюк І. В. Роль тексту на шляху формування комунікативної компетенції учнів / І. В. Борисюк // Мовознавство. - 1988. - № 1. - С. 54-60.

9. Вермянська О. Відокремлені члени речення / О. Вермянська // Дивослово. - 2003. - №1. - С. 35-37.

10. Вивчення односкладних речень (комунікативно - діяльнісний підхід) / [За ред. І. Ющук, І. Кухарчук ] // Дивослово. - 2005. - № 10. - С. 38-41.

11. Викладання синтаксису простого речення української мови в середній школі ( 6 - 7 класи) / [За ред. канд. філолог. наук. В. І. Масальського]. К. : "Рад. школа", 1957. - 163 с.

12. Галямина И. Г. Проектирование государственных образовательных стандартов высшего профессионального образования нового поколения с использованием компетентностного подхода: Материалы к четвертому заседанию методологического семинара "Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы" / И. Г. Галямина. - М. : Издательский центр проблем качества подготовки специалистов. - 2004. - 66 с.

13. Глазова О. Матеріали до уроків української мови в 8 класі (3 чверть) / О. Глазова // Дивослово. - 2001. - № 1. - С. 26-37.

14. Глазова О. Матеріали до уроків української мови в 8 класі / О. Г лазова, Т. Косян // Дивослово. - 1995. - № 2. - С. 5-10.

15. Глазова О. П. Рідна мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова, Ю. Б. Кузнецов. - К. : Видавничий дім "Освіта", 2011. - 288 с.

16. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду [Текст] / М. С. Головань // Вища освіта України. - 2008. - № 3. - С. 23-30.

17. Горяний В. Д. Синтаксис односкладних речень / В. Д. Горяний. - К. : Радянська школа, 1984. - 128 с.

18. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Дивослово. - 2004. - № 3. - С. 76-81.

19. Дідук Г. Словосполучення і речення (до вивчення у школі) / Г. Дідук // Урок української. - 2000. - №9. - С. 32-33.

20. Дідук Г. Вивчення простого речення (до вивчення у школі) / Г. Дідук // Урок української. - 2000. - № 8. - С. 6-9.

21. Донченко Т. Урок мови і текст як дидактичний матеріал / Т. Донченко // Урок української. - 2001. - № 7. - С. 33-35.

22. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. - К. : Ленвіт, 2003. - 261 с.

23. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма образования / И. А. Зимняя // Народное образование, 2005. - № 7. - С. 3-10.

24. Іваницька Н. Л. Синтаксис простого речення: Складні випадки аналізу : навч-метод. посіб. / Н. Л. Іваницька - К. : Вища школа, 1989. - С. 63.

25. Івашень Л. Безсполучникові речення [Текст] : Дидактичний матеріал / Л. Івашень // Урок української. - 2000. - № 10. - С. 35-38.

26. Івченко С. Синтаксис і пунктуація у 8-му класі / С. Івченко // Українська мова та література. - 2009. - № 37 - С. 13-24.

27. Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення / Л. О. Кадомцева. - К. : Вища шк., 1985. - 127 с.

28. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії / С. О. Караман. - К. : Магістр-S. 2000. - 456 с.

29. Компетентнісний підхід у сучасній освіті:світовий досвід та українські перспективи / [За заг. ред. О. В. Овчарук]. - К. : "К.І.С.", 2004. - 112 с.

30. Кондратьєва Г. Вивчення узагальнюючо-особових речень / Г. Кондратьєва // Дивослово. - 1995. - № 3. - С. 37-40.

31. Концепція вивчення української мови в 5-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання // Книга вчителя української мови та літератури : [довідн. Cметод. вид.] / [упоряд. : Н. І. Шинкарук]. - Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 352 с.

32. Кухар В. Просте ускладнене речення, розділові знаки в ньому : 9-й клас / В. Кухар //Українська мова та література (Шкільний світ). - 2010. - № 36. - С. 3-5.

33. Кухарчук І. Вивчення односкладних речень (комунікативно-діяльнісний підхід) / І. Кухарчук // Дивослово . - 2005. - № 10. - С. 38-41.

34. Лещенко, Г. Компетентнісний підхід до навчання української мови в середніх загальноосвітніх закладах [Текст] / Г. Лещенко // Українська мова та література. - 2009. - № 13. - С. 7-12.

35. Медушевський А. П. Методичні розробки з граматики української мови: Синтаксис простого речення. - К. : Радянська школа, 1954. - 164 с.

36. Методика викладання української мови / [За ред. С. І. Дорошенка]. -К. : Вища школа, 1992. - 398 с.

37. Методика викладання української мови в середній школі / [За ред. І. С. Олійника]. - К. : Вища школа, 1989. - 439 с.

38. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / М. І. Пентилюк, С. О. Караман, О. В. Караман та ін.; [за ред. М. І. Пентилюк]. - К.: Ленвіт, 2004. - 400 с.

39. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / [За ред. М. І. Пентилюк]. - К. : Ленвіт, 200. - 264 с.

40. Методичні розробки з граматики української мови [Текст]. Синтаксис простого речення / А. П. Медушевський. - К. : Радянська школа, 1954. - 154 с.

41. Мирончук В. Двоскладне речення. Головні і другорядні члени речення (7 кл.) / В. Мирончук // Дивослово. - 2002. - № 5. - С. 34.

42. Новий тлумачний словник української мови (у трьох томах). / [Укл. : В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. - К. : Вид-во "АКОНІТ", 2006. - Т. 1. А-К. - 926 с.

43. Ожегов С. И. Словарь русского языка : [70000 слов] / [Под ред. Н. Ю. Шведовой]. - 23-е изд., испр. - М. : Русский язык, 1990. - 917 с.

44. Омельчук С. А. Безсполучникове складне речення: формування стилістичних умінь і навичок / С. А. Омельчук // Дивослово. - 2000. - № 11. - С. 27-29.

45. Омельчук С. Комунікативно-функціональний підхід до вивчення синтаксису / С. Омельчук // Дивослово. - 2007. - № 1. - С.2-9.

46. Омельчук С. Особливості формування комунікативних умінь при вивченні синтаксису в 5 класі / С. Омельчук // Зб. наук. праць. Педагогічні науки. - Херсон : Айлант, 2001. - Вип. 25. - С. 161-166.

47. Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису: (Лінгводидактичні аспекти) / С. А. Омельчук // Дивослово. - 2006. - № 9. - С. 2-6.

48. Омельчук С. А. Уроки синтаксису і стилістики (11 клас) / С. А. Омельчук, М. В. Кравець // Дивослово. - 2004. - № 9. - С. 11-12.

49. Пентилюк М. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови / М. Пентилюк, О. Горошкіна, А. Нікітіна // УМЛШ. - 2006. - № 1. - С. 15-20.

50. Пентилюк М. І. Наукові засади комунікативної спрямованості у навчанні рідної мови / М. І. Пентилюк // УМЛШ. - 1999. - № 3. - С. 8-10.

51. Пентилюк М. І. Методика навчання української мови у таблицях і схемах : навч. посіб. / М. І. Пентилюк, Т. Г. Окуневич - К. : Ленвіт, 2006. - 134 с.

52. Пеньковець Н. Синтаксис простого та складного речення : дидактичні матеріали. 8-й клас / Н. Пеньковець. - К.: Вища школа, 1985. - 127 с.

53. Плиско К. М. Викладання синтаксису української мови / К. М. Плиско. - К. : Радянська школа, 1978. - 184 с.

54. Плиско К. Організація навчання синтаксису в середній школі. Посібник для вчителя / К. Плиско. - К. : Рад. школа, 1990. - 220 с.

55. Плиско К. М. Синтаксис української мови в опорних конспектах, таблицях і схемах / К. М. Плиско. - Х. : Фоліо, 2000. - 236 с.

56. Плиско К. М. Теорія і методика навчання української мови в середній школі / К. М. Плиско. - Х. : Ранок, 2001. - С. 114.

57. Плиско К. М. Комунікативна спрямованість у викладанні синтаксису / К. М. Плиско // Укр. мова і література в школі. - 1975. - № 9. - С. 9-13.

58. Плиско К. М. Синтаксис рідної мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення / К. М. Плиско.. - Х. : Ранок , 1992. - С. 52-65.

59. Пометун О. Компетентнісний підхід - найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. Пометун // Рідна школа. - 2009. - № 3. - С. 65-69.

60. Пономаренко В. Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) у 8 класі / В. Пономаренко // Урок української. - 2003. - №5-6. - С. 40-43.

61. Практикум з методики навчання української мови / [За ред. М. І. Пентилюк]. - К. : Ленвіт, 2009. - 400 с.

62. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5-12 класи. - К. : Ірпінь, 2005. - 176 с.

63. Слинько І. І. Типи простих речень (Вивчення в школі) / І. І. Слинько // УМЛШ. - 1977. - № 9. - С. 51-59.