Система початкової освіти Англії

Етапи становлення початкових шкіл Англії XIX століття. Загальна характеристика сучасної системи освіти в Великобританії. Основні напрями розвитку недільних шкіл. Аналіз процесу створення єдиної структури навчального плану британської початкової освіти.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.12.2014
Размер файла 425,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система початкової освіти Англії

Вступ

початковий школа великобританія

Актуальність теми. Освіта завжди була і є однією із важливих сфер життя суспільства, її стан впливав на розвиток країни та економіки. У кожній країні освіта прокладала собі шлях через численні зміни в законах, економічних реформах. В Україні глибинні зміни в системі і структурі освіти були зумовлені необхідністю інтеграції національної освіти в Європейський освітній простір. Це вимагало визначення стратегій щодо подальшого розвитку педагогічної освіти. Всебічний розвиток освіти країни завжди залежив не тільки від примноження наукового та інтелектуального потенціалу суспільства, але й аналізу історичного минулого країни, використання досвіду зарубіжних країн. Звернувшись до історико- педагогічної спадщини Англії, країни з високим рівнем освіти, можна сказати, що система навчання проходила важкий шлях, особливо в XIX столітті. Це був період промислового перевороту, перетворення Англії в«світову фабрику», створення гігантської колоніальної імперії. Посилення класової диференціації англійського суспільства вилилося в чартистський рух у 30-50-х роках XIX cтоліття в боротьбі за освіту для народу. Трудящі вимагали від держави створення шкіл та навчання дітей. У звязку з цим набуло важливості питання становлення початкових шкіл Англії в умовах політичних та економічних змін.

Мета курсової роботи: полягає у дослідженні процесу створення єдиної структури навчального плану британської початкової освіти. Особлива увага приділяється проблемі становлення стандартів змісту освіти для початкових шкіл Великої Британії в історичному контексті.

Завдання курсової роботи:

Надати загальну характеристику британської початкової освіти.

Охарактеризувати розвиток недільних шкіл.

3. Зясуємо процес створення єдиної структури навчального плану британської початкової освіти.

Об'єкт дослідження. Процес створення єдиної структури навчального плану британської початкової освіти.

Предмет дослідження. Система освіти Англії (початкова освіта)

Розділ 1. Сучасна система освіти в Великобританії

Загальна характеристика сучасної системи освіти в Великобританії

Сучасна система освіти в Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої подальшої і вищої освіти. Дошкільне виховання відбувається в школах-яслях і дошкільних класах. Початковою освітою охоплюються діти з 5 до 11-12 років. З 5 років діти відвідують дворічні школи для малюків (pre-preparatory school), з 7 до 11 років - початкові школи (primary, elementary або preparatory school). З 11-12 літнього віку для дітей починається етап середньої освіти.

З середини 50-х років в Великобританії почалась державна перебудова системи середньої освіти, яка незавершена й досі. У результаті в країні співіснують декілька типів середніх шкіл, значно відмінних одна від одної учбовими програмами і цілями навчання. Для всіх типів шкіл законодавче закріплений єдиний освітній мінімум, який повинна дати школа. Також законодавче введена обов'язкова безкоштовна середня освіта, яка завершується у віці 15-16 років. Випускники шкіл складають випускні екзамени і отримують сертифікат про середню освіту GCSE (General Certificate of Secondary Education). Цей сертифікат є достатнім для початку самостійної трудової діяльності, але не дає права вступу у вищі учбові заклади.

Стара система шкіл збереглася в деяких районах сільської місцевості. Тут по закінченні початкової школи на основі тестових екзаменів учнів розподіляють серед трьох нерівноцінних типах середніх шкіл: найбільш здібні (біля 20%) учні поступають в середні школи (grammar school) з терміном навчання 5-7 років, менш здібні (біля 5%) учні розподіляються в технічну школу (technical school) з терміном навчання 5, рідше 7 років, а інші (біля 70%) продовжують навчання в сучасній школі (modern school), де навчаються 4, іноді 5 років. Свою назву сучасна школа (modern school) отримала через те, що в ній історично не викладали древні мови - латинь і давньогрецький, а вчили тільки сучасну мову. Основна задача середньої школи - підготовка до вступу до вузу. У старших класах учні діляться на дві основні групи і далі навчаються за двома різними програмами: гуманітарної і природно-математичної освіти. У середніх технічних школах дається загальноосвітня, загальнотехнічна і початкова професійна підготовка. Сучасна школа дає звичайну середню освіту. Значна частина програми цієї школи - практичні заняття. Більшість її випускників відразу ж починають професійну діяльність. Найбільш обдаровані випускники сучасної школи мають можливість скласти спеціальні екзамени і перевестися в середню (grammar school) школу для продовження освіти.[1]

Реорганізація середньої школи привела до появи у великих містах єдиних, або комплексних, шкіл (comprehensive schools) для навчання дітей віком від 11 до 18 років за єдиною для всіх учнів програмою. У багатьох районах ідея єдиної для всіх шкіл програми призвела до появи нижніх шкіл (lower schools) для дітей 11-14 років і верхніх шкіл (upper schools) для дітей 14-18 років. У деяких місцях початкова і середня школи розпалися на три послідовних рівні. Тут була введена проміжна школа (middle school) для дітей 8-12 років або 9-13 років. Основною причиною появи такого різноманіття шкіл стало недостатнє централізоване фінансування шкільної реформи. Вихід був знайдений у введенні загальнонаціональної системи екзаменів, що визначає рівень знань випускників середньої школи. Типи шкіл, їх назви, програми і методики навчання можуть бути будь-які. А ось екзамени з присудження сертифіката про середню освіту GCSE - єдині і обов'язкові для всіх.

Середня школа, що завершується екзаменами GCSE, п'ятирічна. Як вже відзначалося, закінчення середньої школи не дає права вступу до вузів. Для вступу до вузу необхідно закінчити шостий клас (sixth form) середньої школи і скласти екзамен на сертифікат GCE - А level (General Certificate of Education Advanced Level) - загальний сертифікат про поглиблений рівень освіти. У деяких школах для отримання сертифіката GCE - А level вчаться 2 роки. Якщо порівнювати нашу систему освіти і англійську, то сертифікат про середню освіту GCSE відповідає нашому атестату зрілості, а сертифікат GCE - А level відповідає диплому про закінчення підготовчого курсу вузу. Відмінність в тому, що англійський "атестат зрілості" на відміну від нашого не дає права на вступ до вузу. Терміни "шостий клас" (sixth form) і "програми А-рівня" (A-levels courses) є в Великобританії загальними для позначення різних програм і курсів, що ведуть до отримання сертифіката GCE - А level. Для підготовки до вступу у вузи в Великобританії, крім шкіл, є коледжі шостого класу (sixth form college), коледжі подальшої освіти (college of further education) і коледжі третього рівня (tertiary college), де викладаються не тільки освітні предмети шостого класу, але і надається професійна освіта (vocational courses)

Термін "подальше навчання" (further education) у Великобританії відноситься до продовження освіти після закінчення обов'язкового навчання (звичайно, після 16 років) за програмами, що не ведуть до отримання ступеню (degree) або його еквівалента. Як правило, це:

академічне навчання, в результаті якого отримують сертифікати GCE-A level або GCE-AS level з декількох предметів (звичайно, не менше трьох). Ці сертифікати надають право вступу до британських університетів;

професійне навчання, в результаті якого отримують NVQ (National Vocational Qualification) або SVQ в Шотландії.Успішне закінчення цих курсів дає можливість почати професійну діяльність у вибраній вами області;

професіонально-академічне, в результаті, якого отримують GNVQ (General National Vocational Qualification) або GSVQ в Шотландії. Успішне закінчення цих курсів дає можливість як почати професійну діяльність у вибраній вами області, так і продовжити навчання в університеті, але треба враховувати те, що британські університети при прийомі віддають перевагу власникам GCE-A level або GCE-AS level сертифікатів.[11,c.89]

1.1 Сертифікат GCE-A level

Після отримання сертифіката GCE-A level починається етап вищої освіти. Термін "вища освіта" (higher education) у Великобританії відноситься до програм, мета яких - присудження ступеня (degree): ступені бакалавра (Bachelor degree), магістра (Master degree) або доктора (Doctoral or PhD degree). Численні коледжі вищої освіти (colleges of higher education) крім отримання ступеня бакалавра дозволяють пройти дворічну програму "подальшого навчання" практично з будь-якої академічної або професійної спеціальності. Курс "подальшого навчання" завершується екзаменами і видачею вищого національного диплома (higher national diploma, загальноприйняте скорочення - HND). У області професійної освіти найбільш високо ціняться і широко визнаються дипломи, видані одним з трьох основних екзаменаційних комітетів: диплом CGLI (City & Guilds of London Institute), диплом RSA (Royal Society of Arts), диплом BTEC (Business and Technical Education Council). Багато коледжів і інститутів уповноважені видавати дипломи від імені одного з цих екзаменаційних комітетів. Інші учбові заклади видають або свої власні дипломи і сертифікати, або дипломи інших екзаменаційних комітетів. Найбільше значення диплом HND має для тих, хто має намір відразу зайнятися професійною діяльністю, не продовжуючи навчання за програмою бакалавра. З точки зору професійної кар'єри цей диплом дозволяє просуватися по службовим сходам в межах середнього технічного або молодшого керівного складу фірми, підприємства, установи. Крім того диплом HND дозволяє вступити до університету на навчання за однією з програм, що ведуть до одержання ступеню бакалавра, причому почати навчання відразу з другого курсу.[5,c.126]

1.2 Етапи становлення початкових шкіл Англії XIX століття

З історичних джерел ми дізнаємося, що перші школи в Англії були засновані при Альфреді Великому в кінці VIIІ століття. Це були приватні школи для дітей бідного народу. Перша grammar school була заснована в місті Карнейлі в кінці XІ століття. Пізніше в кінці XVII століття їх нараховували близько 300. Історичні дані вказують, що державна система навчання в Англії XVII початку XVIII століття була відсутня. Держава не керувала освітніми закладами і не фінансувала школу. Початкові та середні заклади залежали від фінансування благодійних організацій та «благодійності середнього класу», який діяв по- біблейському принципу «хай жалість проявиться в діяннях» [5, 29]. Як свідчать історико-педагогічні джерела [2, 3, 4] найбільш поширені були школи «Charity day schools», «Ragged School», (Школи для бідних), «School for Destitute», «School for Orphans» (Школи для сиріт), засновані ще в XVII столітті «Суспільством розповсюдження християнських знань». До 1750 року цим суспільством було засновано 1.600 шкіл для дітей бідного народу. Діти вчились читати священні книги, арифметиці, праці. Метою цих шкіл було дати елементарні знання дітям [3, 4]. З педагогічних даних дізнаємося, що існували приватні школи, які виникали на основі стихійного прагнення самого народу дати своїм дітям елементарні знання письма, читання, лічби. Деякі з них збереглися ще з XVII сторіччя й утримувалися жінками похилого віку з метою заробітку. Ці школи рідко давали хоча б елементарні знання, але були дешеві, плата за навчання рівнялася декільком пенсам на тиждень [2, 11]. До системи благодійних шкіл відносились індустріальні школи (Industrial schools), які були відкриті в 1795 році. Діти вчилися читати та навчалися ремеслу. Одним із засновників таких шкіл був швець з міста Портсмута, на ім'я Джон Паундс (1766-1839), який заснував школу у своїй майстерні. Він безкоштовно вчив дітей читати біблію, писати, готовиту їжу й лагодити взуття, намагаючись розвивати дитину розумово. У його майстерні одночасно навчалися 40 дітей [6, 619].

Розвиток недільних шкіл пов'язують з ім'ям Роберта Рейкса (1736- 1811), власника газети в Глочестері. Він перший заснував недільну школу, почав збирати дітей, які працювали на фабриках та вчителів в неділю у соборі і давав елементарні знання з читання біблії та письма. Ідея Рейкса була підтримана фабрично-заводською буржуазією. В 1785 році в Англії представниками промислової знаті було засновано «Суспільство підтримки недільних шкіл» ( Society for the Support and Encouragement of Sunday Schools ), яке сприяло розповсюдженню шкіл в країні. Школи досить швидко поширились по всій країні, вже в 1833 р. півмільйона учнів навчалися в них [7, 29]. Зміст навчання в цих школах був пронизаний релігійним духом. Великий внесок у розвиток початкових шкіл для дітей бідного народу був зроблений двома діячами народного просвітництва: Андрю Белла (1753- 1832) і Джозефа Ланкастера (1778-1838).

В основі педагогічної системи Ланкастера лежав принцип взаємного навчання. Він прагнув розробити нові методи навчання читанню, письму й арифметиці, залучаючи й метод наочності. Белл основну увагу приділяв механічному запам'ятовуванню.

Навчання грамоті було на другому місці. У школах Ланкастера основна увага приділялася релігійному навчанню, читанню біблії, але при цьому усувалося її конфесіональне тлумачення. З 1811 року у заснованих Ланкастером школах одержали освіту 40.000 дітей із бідних сімей.

У «Короткій історії англійського освіти» Х. Барнард англійський педагог називає Белла й Ланкастера творцями початкової школи XIX ст. Вагомий внесок у питанні становлення початкових шкіл Англії відіграло «Британське суспільство», яке було засноване у 1808 році під керівництвом Дж. Ланкастера.

Діяльність цього суспільства була спрямована на розширення мережі шкіл для дітей. Згодом, у 1814 році головою англійської церкви архієпископом Кантербрійського було засноване «Національне суспільство». Мета суспільства була сприяти заснованю початкових шкіл релігійного характеру, де пропагували інтереси домінуючої церкви, а також відкриття семінарії для вчителів [3].

При вивченні педагогічних джерел з питання становлення початкових шкіл ми звернули увагу на діяльність керівника чартистського руху У. Ловета, який не тільки розробив теоретичні питання, пов'язані із проблемою народної освіти, але й вніс великий внесок у справу народної освіти. У 1843 р. зусиллями чартистів була заснована недільна школа з 4- літнім строком навчання. В 1846 р. був створений фонд для підтримки нової школи й в 1848 р. така школа денного типу була організована під керівництвом Ловетта. Організатори школи ставили перед собою цілі - освіту вільну від релігії. Школа була розрахована на дітей робітників, а також дрібної й середньої буржуазії [9, 161]. Вивчення та узагальнення науково-педагогічнх джерел з досліджуваного питання, дає змогу підкреслити роль педагогів Чарльза Мейо (1792-1849) та С. Сінга (1783-1863), послідовників Песталоцці, якими було засноване в Англії благодійне товариство, на кошти якого були відкриті в 1818 році школи для бідних дітей, а через рік - відділення для дітей із заможних сімей. Ч. Мейо відкрив у 1826 році спеціальну школу в Енсомі. Мета її була дати дітям елементарні знання з історії, географії, музики. На своїх уроках він використовував принцип наочності для ознайомлення дітей з навколишнім середовищем, розвивав розумові здібності. Ч. Мейо не тільки відкрив нові школи,але й написав декілька підручників. «Уроки про предмети» 1831 року, «Уроки для вчителів початкових шкіл» 1838 рік. Він намагався активізувати роботу вчителів і показав, що школа покликана не тільки вчити навичкам письма та читання. Великий внесок у розвиток благодійних шкіл, зробив Р. Оуен (1771- 1858). У 1816 році ним було відкрито «Новий інститут для утворення характеру». Це був навчально-виховний заклад, до якого входили ясла, дитячий садок, початкова школа для дітей. Школа мала на меті виховати людину всебічно освідчену, здатну до різноманітної практичної діяльності. Р. Оуен намагався прищепити дітям любов до свого ближнього, можливість жити в мирі й співдружності. У звязку з цим він відкриває ряд нових нью- ленарських шкіл для дітей дошкільного та підліткового віку, метою яких стає відмежування дитини від впливу пагубного середовища та надання ій всебічного розвитку. Для реалізації цієї мети Р. Оуен створює найсприятливіші умови для виховання.

Великі затишні кімнати із великим спектром зображення зоологічного та мінеральних царств, галерея для оркестру, під акорди якого проходили уроки танців, співів, майданчики для ігр на свіжому повітрі. Зміст виховання був спрямований на доброзичливе ставлення до дітей, виховання моральних якостей характеру, душевної рівноваги, щасливого настрою. Велика увага в системі виховання Р. Оуена приділялась питанню вічливості. Любязність та доброта випромінювалась з облич дітей. Відповідно і вихователі повинні були випромінювати не менш тепла, від якого залежало виховання дітей в школі. Р. Оуен мріяв виховати дитину високої моралі для нового, гуманного суспільства. Педагогічні джерела свідчать про інші типи шкіл - паблік скулз для дітей заможних сімей, які у 1828 року почали активно працювати. Вони мали на меті виховання дітей в дусі релігійної моралі, джентельменської поведінки та велику увагу приділяли розвитку розумових здібностей дітей. Виховання в цих школах відповідало повністю інтересам буржуазного суспільства [2]. Найбільш розповсюджені були школи Харроу, Регбі, Вінчестер, Ітон. Вони зберегли свої аристократичні традиції і до сьогоднішніх днів. Як свідчать історико-педагогічні джерела, в 1899 році була заснована аботегольмська школа закритого типу під керівництвом доктора Реді. Школа була покликана розвивати у дітей здібність самостійно мислити. Через рік школу такого типу було відкрито мером Бедлеєм у місті Бедельсі. В цій школі було скасовано догматичне викладання закону Божого та велика увага приділялася розумовому вихованню дітей. Важливим кроком в історії освіти Англії став перший закон про елементарну освіту, прийнятий в 1870 році і названий «Законом Форстера» в честь політичного діяча Г. Форстера. Уряд країни виділив кошти не тільки на утримання, але й на будову нових шіл. У 1870 році було виділено 5 млн. руб. на побудову та утримання шкіл Англії, у 1898 - близько 84 млн. руб., це у 420 раз більше ніж у 1833 році. Спеціально на розвиток початкової освіти Англії у 1870 році шкільні комітети отримали 50 млн. руб. У 1893 році на шляху становлення початкових шкіл урядом був прийнятий закон про організацію для дітей шкіл з фізичними вадами. Їх метою було розвинути розумову діяльність дітей-інвалідів, викликати у них зацікавленість до навколишнього світу.

Таким чином можна зробити висновок, що на шляху становлення початкових шкіл Англі в кінці XVIII початку XIX ст. мало місце розвиток та розповсюдження благодійних та приватних шкіл для дітей бідних та заможних сімей. Відкриття індустріальних, недільних, релігійних шкіл та граматичних на початку XIX століття. Одним із важливих кроків уряду у становленні початкових шкіл Англії був закон про елементарну освіту і відкриття державних шкіл. Для дітей-інвалідів був прийнятий закон про організацію шкіл для дітей з фізичними вадами. У подальшому намічається розглянути питання змісту розумового виховання у початкових школах Англії.

Розділ 2. Стандартизація змісту початкової освіти у Великій Британії

У зарубіжній та вітчизняній педагогічній науці значна увага приділяється реформуванню змісту освіти, зокрема стандартизації в галузі початкової освіти, з метою удосконалення освіти та виведення її на якісно новий щабель. Саме ідея розвитку освіти шляхом перегляду «курикулуму», тобто стандартів, на сучасному етапі є провідною. Значний інтерес до початкової освітньої ланки з боку освітніх та урядових структур зумовлений розумінням її виняткової ролі, оскільки саме початкова освіта, зберігаючи наступність із дошкільною освітою, покликана забезпечити базову загальноосвітню підготовки учнів, подальше становлення особистості учня, його психологічний, соціальний, фізичний розвиток та виховання.

Упродовж тривалого періоду зміст британської середньої освіти загалом та початкової освіти зокрема знаходиться у полі зору вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема питання реформування британської початкової освіти та її зміст виступають предметом наукового аналізу таких українських компаративістів, як Н. Лавриченко, О. Локшина, О. Мілютіна, О. Першукова, А. Сбруєва та інші. Дослідженню британської початкової освіти та аналізу англійських і валійських шкільних навчальних програм Національного курикулуму присвятили свої роботи такі британські науковці, як Д. Гіллард, Б. Мун, Ф. Рігбі, К. Чіті та інші. Наразі Велика Британія перебуває в стані перегляду нині діючих навчальних програм початкової освіти з метою їх вдосконалення та підвищення рівня грамотності учнів, зокрема стандартів досягнень. Метою статті є висвітлення концептуальних положень стандартизації початкової освіти на рівні змісту, стандартів досягнень та системи оцінювання на сучасному етапі. Реалізація поставлених завдань здійснюється шляхом вивчення та детального аналізу Національного курикулуму, який функціонує в якості державного стандарту на теренах Англії та Уельсу. Проблема змісту освіти є особливо вирішальною в умовах глобалізаційних процесів, розбудови суспільства знань. Уніфікація, тобто стандартизація змісту освіти, покликана покращити якість освіти.

У країнах ЄС початкова освіта є першим щаблем базової освіти, рівнем МСКО 1, відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО) 1. На початковому етапі навчання закладаються базові знання і навички, а також вміння учнів навчатися. Державний стандарт початкової освіти для державних закладів в Англії та Уельсі передбачений як обов'язковий для учнів віком 5-11 років. На основі Закону про реформування освіти (Education Reform Act 1988), за яким обов'язкова шкільна освіта структурована на чотири ключові етапи навчання (КЕ)2, початкова освіта охоплює 1 КЕ (вікові групи 1-2, учнів віком 5-7 рр.) та 2 КЕ (вікові групи 3-6, учнів віком 7-11 рр.). Державний стандарт початкової освіти в Англії та Уельсі базується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, що передбачає врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, їх потреб та можливостей, а також практичнее застосування набутих знань на наступних освітніх щаблях. Державний стандарт початкової освіти визначає її зміст, що ґрунтується на принципах системності та послідовності, які, в свою чергу, передбачають послідовне засвоєння знань на ключових етапах, кожен з яких є логічним продовженням попереднього, і наступність при переході від початкового до середнього освітнього щабля. Принцип індивідуалізації сприяє ефективності навчального процесу на початковому етапі навчання, оскільки дозволяє створювати умови для розвитку кожного окремо взятого учня відповідно до індивідуальних особливостей його розвитку. Державним стандартом початкової освіти, функцію якого в Англії та Уельсі виконує Національний курикулум, визначено низку обов'язкових та елективних предметів, які складають його інваріантну та варіативну складові. Інваріантна частина чинного національного курикулуму 2008 р. Для початкового етапу в англійських та валійських державних школах включає предмети «ядра» (core subjects) - англійську, валійську (в школах, де учні розмовляють валійською) мови, математику, природознавство (science) та загальнообов'язкові базові предмети (foundation subjects) - мистецтво та дизайн, дизайн та технологію, географію, ІКТ, історію, музику та фізичну освіту [2,c.89]. Ключова роль відводиться саме предметам ядра, оскільки «компетентність з мови, лічби та володіння науковими методами пізнання світу є необхідним базисом для опанування рештою предметів, подальшого навчання і дорослого життя».

2.1Релігійна освіта

Релігійна освіта відноситься до базових предметів у початковій школі, однак відповідальність за впровадження релігійної освіти на рівні початкової школи - є прерогативою місцевих відділів освіти. Варіативний компонент стандарту початкової освіти охоплює елективні курси, зокрема, громадянознавство й особистісний розвиток та зростання соціального навчання (personal, social and health education (PSHE)). Структурою Національного курикулуму для початкової освіти в Англії й Уельсі передбачено включення стандартів змісту (programmes of study) для кожного предмета на кожному ключовому етапі і стандартів досягнень учнів (attainment targets). Наразі стандарти змісту на початковому етапі навчання представлені чинними з 1999 р. навчальними програмами для кожного предмета варіативної та інваріантної складової на відповідному 1 чи 2 ключових етапах навчання. Навчальна програма 4 передбачає детально розписаний навчальний мінімум знань, умінь і навичок, якими мають оволодіти учні по завершенню 1 та 2 ключових етапів. Учителі зобов'язані виконувати предметне навантаження у повному обсязі. Навчальна программа також включає зміст навчального матеріалу, методи та прийоми навчання. Стандарт змісту з кожного предмета включає основні поняття з теми та загальні вимоги до того, що учень початкової школи повинен знати й вміти у таких формулюваннях: «учень повинен розуміти…», «учень повинен вміти…», «учень повинен впізнавати…», «учень повинен знати…» тощо. Наприклад, стандарт змісту (навчальна програма) з рідної (англійської мови) в Англії визначає низку навчальних вимог для учнів з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: говоріння та слухання (аудіювання); читання, письмо окремо для 1 і 2 ключових етапів. Проте, як наголошується в програмі, в основі розвитку мовлення лежить взаємозв'язок між усіма видами мовленнєвої діяльності, оскільки формування комунікативної компетенції передбачає їх інтеграцію [3,c.231].

2.2Директив стосовно розвитку ключових компетентностей

Поміж базових знань, якими мають оволодіти учні, до навчальної програми з кожного предмета включено низку директив стосовно розвитку ключових компетентностей. Зокрема, у ньому йдеться про те, що на всіх ключових етапах навчання у школі учні мають право застосовувати отримані на уроках знання на практиці, поєднувати їх у широкому спектрі академічних і професійних навичок. Хоча компетентнісна термінологія офіційно не вживається на теренах Великої Британії, проте відповідна спрямованість Національного курикулуму в Англії та Уельсі стала його характерною ознакою у результаті внесених до нього змін у 2000 р. Шість компетентнісних галузей визначено як ключові компетентності (Key Skills), тому що вони допомагають учням покращувати знання й реалізовувати їх на практиці, в роботі й житті. Англійські й валійські навчальні програми для початкових шкіл містять наступні компетентнісні галузі:

- комунікативні навички;

- навички лічби (application of number);

- інформаційні технології;

- уміння долати проблемні ситуації (problem-solving skills);

- уміння працювати з іншими (working with others);

- уміння навчатися (вдосконалювати персональний рівень знань та досягнень) (improving own learning and performance) [1,231]. вентиляцією, розклавши тонким шаром на папері або мішковині.

Таблиця 1. Ключові вміння, визначені Національним курикулумом в Англії та Уельсі у 2000 р.

Крім того, кожна навчальна програма включає п'ять міждисциплінарних компонентів: креативність, ІКТ, освіта для сталого розвитку, формування мовної та математичної грамотності в процесі навчання предметів Національного курикулуму [3,c.143]. Цілі досягнень загальноосвітньої підготовки (attainment targets) виступають у якості стандартів досягнень і визначають очікувані результати, яких досягають учні по завершенню опанування структурованого на рівні складності навчального матеріалу. Описи рівнів (level descriptions) детально характеризують стандарти досягнень. Стандарти викладені у вигляді описів восьми рівнів зростаючої складності з додатковим описом рівня, що перевищує восьмий за показниками та орієнтований на учнів з винятковими здібностями у навчанні.

Навчальними програмами визначено рівень досягнень з усіх предметів варіативної та інваріантної складових: на кінець 1 ключового етапу обов'язковим для переважної більшості учнів є досягнення 2 описового рівня, при цьому допустимим для незначної кількості учнів є досягнення 1 рівня (учні з обмеженими можливостями та неуспішні учні) та 3 рівня (для учнів з надзвичайними можливостями); стандартизованими вимогами до переважної більшості учнів щодо отримання знань, умінь, навичок та низки компетентностей по завершенню 2 ключового етапу визначені описовим рівнем 4 як обов'язковим, проте програмою диференційовано вимоги до учнів з різними розумовими та фізичними можливостями, зокрема, спектр досягнень для учнів зрізними розумовими можливостями може варіюватися в межах 2-5 описових рівнів [3]. Такий підхід до оцінювання знань учнів засвідчує той факт, що державним стандартом початкової освіти в Англії та Уельсі передбачено врахування особистісно-зорієнтованого підходу в навчанні.

2.3Данні про рівень опанування освітніх стандартів

З метою отримання об'єктивних даних про рівень опанування освітніх стандартів проводиться обов'язкове для всіх учнів оцінюванню навчальних досягнень учнів (national assessment). Державні вимоги містять критерії у вигляді типових завдань і форм оцінювання рівня освіченості конкретної особи відповідно до державного стандарту, зокрема, стандартизовані завдання (SATs) чи національні тести по завершенню кожного з етапів навчання. По завершенню навчання на 1 ключовому етапі програмою передбачено державне оцінювання знань учнів з математики, природознавства та рідної (англійської, валійської) мови шляхом виконання письмових завдань та проведення усного опитування. Моніторинг якості знань учнів з рідної мови охоплює такі мовленнєві види діяльності, як читання на перевірку техніки читання, а також правопис, письмо та каліграфію. Розпочинаючи з 2004-2005 н.р. вагома роль в процесі оцінюванні знань учнів відводиться вчителеві. Щорічні звіти для батьків з результатами оцінювання досягнень учнів укладаються на основі загального оцінювання вчителями - опрацювання результатів державного тестування у поєднанні з результатами досягнення учнів впродовж ключового етапу навчання. Державою спущено гнучкий графік, відповідно до якого школам надається можливість самостійно визначати дату проведення оцінювання учнів 1 ключового етапу й керувати самим процесом моніторингу [4, с. 55]. На кінець 2 ключового етапу, який означає завершення навчання на першому освітньому щаблі (початкової школи), загальнообов'язковим для всіх учнів 11-річного віку є виявлення рівня досягнень учнів з рідної (англійської, валійської) мови та математики. Складання письмового екзамену з англійської мови передбачає проведення тестування учнів на предмет виявлення навиків читання, письма та правопису. Оцінювання математичної грамотності здійснюється за результатами тестів трьох видів: вирішення математичних задач і прикладів без калькулятора, з калькулятором та математичних задач на логіку. Як і на 1 ключовому етапі результати досягнень учнів за 3-6 роки навчання враховуються при на державному оцінюванні.

Національним курикулумом не передбачено видавати учням свідоцтво про закінчення початкової школи. Щонайменше раз на рік школи зобов'язані надсилати батькам письмові звіти за навчальний рік з результатами досягнень учнів з усіх предметів Національного курикулуму (обов'язкових та елективних); загальної успішності учнів та відвідування, а також результати державного оцінювання кожного учня на фоні загальної картини шкільних результатів учнів однієї вікової групи та зведених національних даних. Національний звіт з результатами моніторингу рівня знань учнів, які отримали початкову освіту, міститься в зведених таблицях й офіційно оприлюднюється департаментами освіти в Англії та Уельсі. Такі дії з боку держави направлені на виявлення проблемних ланок національного курикулуму місцевими відділами освіти з метою підвищення рівня досягнень учнів та виявлення здібностей і нахилів учнів до гуманітарних чи точних дисциплін.

2.4Біла книга

У червні 2009 р. британський уряд опублікував Білу книгу під назвою «Ваша дитина, ваша школа, наше майбутнє: будуємо шкільну освіту XXI ст.» (Your child, your schools, our future: building a 21st century school system), в якій висунув низку пропозицій щодо вдосконалення шкільної системи освіти шляхом підсилення ролі школи як освітньої установи. Результатом таких пропозицій стало запровадження з 2011 р. нової шкільної звітної форми (School Report Card), спрямованим на проведення прозорого, регулярного зовнішнього оцінювання досягнень учнів, зрозумілого для батьків, місцевої громади, британського уряду та Відділу з питань стандартів в освіті (Ofsted) [12,c.67]. Підзвітна інформація включає щорічні й семестрові досягнення учнів, динаміку зростання чи спаду у навчанні учнів, соціальні умови проживання учнів; результати діяльності шкіл, спрямованої на подолання неуспішності у навчанні; висвітлення критичних зауважень учнів та батьків щодо надання допомоги у навчанні учням з боку шкільної адміністрації та вчителів. На значну увагу заслуговує той факт, що перехід учнів з однієї вікової групи до іншої на 1-2 КЕ здійснюється автоматично, безвідносно до результатів оцінювання, тобто виключається необхідність залишати учнів ще на один рік для повторного проходження курсу. Відповідна політика британського уряду вмотивована тим, що боротьбу з низьким рівнем досягнень учнів та підвищенням стандартів в освіті варто здійснювати за допомогою диференційованого підходу у навчанні, який передбачає врахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів, та відповідно приділення додаткової уваги неуспішним учням. Освітні стандарти стали практичною реалізацією нових філософських поглядів на освіту у ХХІ ст., відтак ефективним інструментарієм забезпечення її якості. Реагуючи на глобальні виклики, британський уряд спрямовує свою діяльність на реформування змісту освіти загалом та початкової освіти зокрема, який традиційно був орієнтований на навчання учнів основам грамотності.

Сьогодні прослідковується тенденція інтенсифікації навчання молодших школярів основ грамотності, які мають володіти не лише найсучаснішими знаннями, а й передусім компетентностями, що дозволяють їх постійно оновлювати знання, швидко пристосовуватися до динамічного життя. Реалізація поставлених цілей відбувається шляхом стандартизації змісту початкової освіти, важливою характеристикою якої є здатність постійно змінюються відповідно до вимог британського суспільства.

Розділ 3. Зміст навчання у початкових школах Великобританії на сучасному етапі

Проблема змісту освіти в початкових школах Великобританії реалізується завдяки навчальним планам, програмам, підручникам, розпорядженням та інструкціям керівних органів. У навчальних планах визначається кількість предметів та годин, які відводяться на їх вивчення. Програми, згідно з планами, окреслюють обсяг знань з усіх обов'язкових предметів, подають перелік розділів і тем, які визначають зміст навчального предмета. Зміст навчання у початкових школах Великобританії на сучасному етапі характеризується серйозними змінами в культурі читання і письма, у комплексному вивченні природничих наук та математики. Навчальні програми розширюються на основі наявності нового матеріалу: вивчення правил дорожнього руху, статевого виховання, залучення іноземних мов. Обсяг навчального матеріалу, застосування нових і вдосконалення традиційних методів навчання, спрямованих на виховання самостійності учнів, індивідуалізацію навчання, вимагають кращого оснащення шкіл технічними засобами навчання і нових організаційних форм. Сюди відносять: збільшення числа методичних матеріалів для вчителів і учнів; зменшення кількості учнів у класі та зміна кількості учнів у групі залежно від методичних прийомів і теми, що вивчається; збільшення навчального часу та перерозподіл часу, відведеного на вивчення окремих предметів і тем; поступовий перехід від розподілу на класи до поділу на неоднорідні вікові групи; швидше проходження початкової школи дітьми з вищим рівнем розвитку (причому поряд зі здібностями до навчання рекомендується враховувати ще й емоційну та соціальну стабільність дитини); створення курсів, спрямованих на усунення недоліків у розвитку та навчанні учнів.

В учителя немає суворо визначеного плану, який вказує, що і як слід викладати, він часто діє на власний розсуд. Для розвитку індивідуальних здібностей кожної дитини поряд із класною роботою існують форми індивідуального, парного і групового навчання. Форми навчальної діяльності видозмінюються, наприклад, застосовуються індивідуальна робота, навчання в парах та групах. Уряд і педагогічна громадськість Великої Британії докладають усіх зусиль для подальшого вдосконалення освіти. Так, у 1993 році було оприлюднено доповідь «Учитися досягати успіху» Національної комісії з освіти, де особлива увага зверталася на підзаголовок «Радикальний погляд на освіту сьогодні та стратегія на майбутнє» . В означеному документі було представлено аналіз стану освіти в країні, а також вказано на стратегічні напрями її розвитку. Назва доповіді перегукувалася з відомою доповіддю ЮНЕСКО «Вчитися бути» (1972 р.), де вказувалося не лише на те, як потрібно виховувати й навчати учнів, а й як готувати їх до життя, до пошуку шляхів успіху. Крім того, у доповіді були представлені такі сім цілей-рекомендацій:

1. Якісне дошкільне виховання слід упроваджувати у віці 3-4 років.

2. Навчальні курси повинні розвивати в дітях усе найкраще. З цією метою замість 10 обов'язкових предметів слід увести 5 основних галузей знань (мова, математика, природничі науки і технології, мистецтво і фізкультура, предмети гуманітарної сфери).

3. Замість сертифікатів про неповну, повну загальну середню освіту і професійну кваліфікацію після 11-річної обов'язкової і 13-річної повної середньої школи потрібно ввести новий диплом.

4. Кожен учень на будь-якому уроці має право на гарне викладання матеріалу і відповідні умови навчання.

5. Управління освіти потрібно об'єднати з управлінням підготовки кадрів, а департамент освіти - із департаментом зайнятості.

6. Освіта потребує збільшення інвестицій (державних і приватних) на розвиток галузі та для підготовки кадрів.

7. Зрушення в освіті й підготовці кадрів повинні бути відкритими для оцінки кожним членом суспільства. [1,c.113]

3.1 Виклад основного матеріалу дослідження

Зміст освіти - один з основних елементів у структурі процесу навчання. Як історична категорія він змінюється під впливом різноманітних факторів (розвиток виробництва, науки, культури), а також у зв'язку з прогресом дидактики і методик.

Проблема змісту освіти знайшла теоретичне обґрунтування в концепції І. Я. Лернера, головні положення якої полягають у тому, що глобальна функція навчання - передавання молодому поколінню змісту соціальної культури для її збереження (відтворення) і розвитку. Індивід стає особистістю, оволодіваючи цим змістом соціального досвіду [2]. Однією з основних проблем при визначенні змісту освіти є вибір системи цінностей, в основу якої покладено ідею щодо формування в учнів ціннісних орієнтацій. Зважаючи на це, англійські науковці виокремили такі цінності освіти:

? власні цінності;

? цінності взаємовідносин з іншими людьми;

? цінності суспільства;

? цінності навколишнього середовища.

До власних цінностей відносять цінності, притаманні кожній людині як унікальній істоті, зокрема це цінності, що сприяють духовному, моральному, інтелектуальному та фізичному розвитку особистості. Зважаючи на це, людина прагне зрозуміти свій характер, свої сильні та слабкі сторони; намагається усвідомити значення власного життя, з'ясувати, яким воно має бути і чому за нього слід нести відповідальність; відповідально ставиться до власних прав та обов'язків.

Цінності взаємовідносин з іншими людьми - це основа благополуччя людей. При цьому дуже важливо: поважати гідність інших людей та вчитися з ними співіснувати; намагатися підтримувати один одного; поважати віросповідання, думки, приватне життя та пріоритети інших; прагнути до мирного розв'язання суперечок.

Цінності суспільства - це цінності істини, прав людини, закону, справедливості, правосуддя й колективних зусиль для загального добра суспільства. По-іншому їх ще називають «ключами» життя та підтримки для всіх членів суспільства. Основні принципи: бути готовими протистояти діям, які можуть зашкодити суспільству та його членам; підтримувати родини у вихованні дітей; дотримуватися законів та закликати до цього інших; поважати права людей, їх культуру і релігію; підтримувати людей у важких життєвих обставинах; сприяти демократії.

Цінності навколишнього середовища - це цінності світу природи як дива та натхнення. Основними принципами їх є: збереження балансу в природі; підтримка навколишнього середовища. Англійські науковці вважають за потрібне запровадити означені ціннісні орієнтири в усіх школах полікультурного суспільства.

Зважаючи на представлені вище цінності, розглянемо, які якості потрібно формувати в дитини у початковій школі (за матеріалами Міжнародного семінару Ради Європи «Освіта для європейського громадянства з глобальними змінами», м. Лідс (Великобританія), 1998 р.) Відомо, що початкова освіта базується не лише на сучасності, а й орієнтується на майбутнє, адже суспільство, що постійно розвивається, вимагає подальшого розвитку змісту навчання і форм праці. Завдання початкової школи - розвивати базу для самостійного мислення учнів, передати досвід формування людських відносин. Тому єдина навчальна програма спрямована на розвиток усіх без винятку дітей. Щодо учнів, які потребують особливої підтримки та допомоги, то для них створені спеціальні курси. У навчальних планах відображено різноманітні форми організації занять, зокрема: поділ класу на групи, диференційоване навчання, заняття, що сприяють подоланню труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Таким чином, формується основа для навчання у старшій школі. Освіта є відкритим, довготривалим процесом, який орієнтується на дію. Цей процес починається в дошкільний період і цілеспрямовано продовжується в початковій школі.

Зміст освіти в початковій школі визначається такими принципами :

? ознайомлення учнів із широкими можливостями діяльності;

? збалансованість навчальних планів і програм;

? важливість змісту освіти для самих учнів;

? поглиблена диференціація навчання.

Початкова школа, відповідно до її виховних завдань, робить вагомий вклад у самопізнання і пізнання світу дітьми, поступово формує в них якості самостійності та відповідальності за свої вчинки, створюючи, таким чином, передумови для розвитку особистості.

Основний зміст, цілі і вимоги, які є педагогічно доцільними для подолання життєвих ситуацій, наявні в навчальних дисциплінах початкової школи. Зміст навчання, який є важливим для процесу освіти в початковій школі, представлено в навчальних планах, які визначають предмети і навчальні галузі. Зміст освіти Великобританії здебільшого розглядається як система знань, переконань, навичок, якостей і рис особистості, стійких звичок поведінки, якими повинні володіти учні відповідно до поставлених цілей і завдань.[11,c.231]

Висновки

Розвитком початкової освіти Великобританії цікавляться сьогодні не лише науковці, а звичайні вчителі, адже в освітніх програмах цієї країни велике значення надається питанням духовного, морального, культурного, розумового і фізичного розвитку дітей. Крім того, тут наголошується, що діти в демократичному суспільстві повинні знати свої права й обов'язки, бути вихованими в дусі терпимості й свободи.

Освіта - це не лише передача знань, а й наділення силою. Головне завдання хорошої освіти - вчити не лише досягати успіхів, а й бути впевненим у своїх силах, а це - запорука успіху в житті.

Отже сучасна початкова освіта Великої Британії розвивається у контексті стратегії ЄС, яка спрямована на підготовку молодого покоління до життя у швидкозмінному суспільстві з урахуванням культурної спадщини, соціальних і економічних потреб суспільства. Першочерговим завданням початкової школи Великої Британії та більшості країн Європи є забезпечення освітою високої якості та рівних можливостей усіх дітей. Основною тенденцією розвитку початкової школи є оновлення змісту освіти через перегляд і удосконалення усіх ключових компонентів навчального процесу та запровадження ефективних методів оцінювання досягнень учнів.

Аналіз британської педагогічної літератури та офіційних документів з питань освіти дозволяє зробити висновок, що зміни у змісті початкової освіти Великої Британії є відповіддю як на світові, загальноєвропейські та британські суспільно-економічні трансформації, так і на національні особливості розвитку освіти в країні. Ключем до успіху проголошується віднаходження балансу між урахуванням інтересів кожної окремої дитини, так і потреб суспільства. Це забезпечується комплексною модернізацією навчального процесу у початковій школі з акцентом на зміст освіти як його системоутворювальний компонент.

Список використаних літературних джерел

1. Борисенко І. Функції оцінювання навчальних досягнень учнів початкових шкіл Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії / І. Борисенко // Порівняльно-педагогічні студії. - 2013. - № 1 (15). - С. 35-40.

2. Лернер И.Я. Учебный предмет, тема, урок / И.Я Лернер. - М. : Знание, 1988. - С. 8.

3. Кирда А.Г. Тенденції розвитку цілей освіти в розвинених країнах світу та в Україні (друга пол. ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / А.Г. Кирда. - К., 2005 - 20 с.

4. Сойчук Р.Л. Реформування змісту трудового навчання в об'єднаній школі Великої Британії в 70-90-ті роки ХХ ст. : дис. канд. пед. наук : 13.00.01 / Руслана Леонідівна Сойчук. - К., 2003.

5.Локшина О. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) : монографія / Олена Локшина. - К. : Богданова А.М., 2009. - 404 с.

6.Department for Education and Skills A to Z of School Leadership and Management website: http://www.dfes.gov.uk/a-z/KEY%5FSKILLS.html

7.DfEE (1999): The National Curriculum for England (London, HMSO).

8.EURYDICE (Network on Education Systems and Policies in Europe). Structures of education and training systems in Europe. United Kingdom - England. 2009/10. - Brussels : European Commission, 2010. - 55 p.

9.GREAT BRITAIN. PARLIAMENT. HOUSE OF COMMONS (2009). Your child, your schools, our future: building a 21st century school system (CM 7588). London: The Stationery Office. Available online: http://publications.dcsf.gov.uk/default.aspx?PageFunction=productdetails&PageMode=publications&ProductId=Cm+7588 [2009].

10.NCA. Education around the World. England: Curricula (Age 3-19). 5.2.Second Phase.Primary, Age 4 or 5 to 11 [Електронний ресурс]. - London : INCA, QCA, NFER. - Режим доступу : http://www/inca/org/uk/1304/html.

11. Овчарук О. Сучасні підходи до розвитку поняття якості освіти:світовий аспект /Моніторинг якості освіти : світові досягнення та українські перспективи / за заг. ред. О. І. Локшиної. - К.: К.І.С., 2004. - С. 17-19.

12. Пархоменко А. Принципи тестування в Британських іспитах / А. Пархоменко //Іноземні мови в навчальних закладах. - 2003. - № 4. - С. 128-131.

13. Aldrich R. An Introduction to the History of Education / R. Aldrich. - London ; Sydney ;Toronto : Hodder & Stoughton, 1982. - 188 p.

14. Chan S. M., East P. A recent history of primary and secondary education in England. Part :1944 to 1985 : Booklet / S. M. Chan, P. East. - London : CILT, 2004. - 126 p.

15. The Education System in Scotland / Eurybase The Information Database on EducationSystems in Europe. - European Commission, 2007/08. - 171 p.

16. Абрамова Т. Чисто английское образование // Народное образование. - 2007. - № 1. - с.200-204

17. Алексєєва О.В. Сучасні тенденції вихованяя та освіти в розвинених крвїнах світку // Педагогіка і психологія. - 2004. - № 3.-с.119-124.

18. Андреева Г.А. Инновационные проессы содержании педагогического образования в Англии // Педагогика. - 2003. - № 6.- с.97 - 105

19. Білова В. Етапи реформування шкільної освіти Великої Британії (кінець 19 та 20 століття) // Рідна школа. - 2005. - №4 (квітень). - с.78-80.

20. Брайтон С. Оющество и образование. - М.: Прогресс, 1989.-197с.

21. Печатнікова Л. Англійські парадокси // Шкільний світ. - 2005.-№ 38(жовтень).-с.23-24.

22.Новикова А.А. Медиаобразование в англоязычных странах // педагогика. - 2001.- № 5. - с.87-91.

23. Державеы освытны стандарти Великої Британії // Директор школи. - 2001. - №17(травень). - с.11-13.

24. Іванюк Т. Освітні реформи Великобританії 80-90-х р.ХХст. // Педагогічна газета. - 2002. - № 1. - с.11-13.

25. Британская школа меняет имидж, но рстается верной традициям // За рубежом.-1999. - №3. -с.203-206.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості навчально-виховного процесу фізкультурної освіти у школах Англії. Структура системи народної освіти США. Реформування фізкультури і спорту в КНР. Порівняльний аналіз середніх результатів фізичної підготовленості учнів шкіл Англії, Китаю, США.

    курсовая работа [490,1 K], добавлен 14.10.2014

  • Характеристика системи освіти в Англії, Шотландії, Уельсі та Північній Ірландії: минуле і сьогодення. Система початкової та середньої освіти, подальша та вища освіта. Освітні напрямки уряду Англії. Рішення про направлення дитини на спеціальне навчання.

    курсовая работа [45,5 K], добавлен 08.12.2010

  • Історія та основні етапи виникнення та розвитку американської системи освіти, її специфіка та відмінні риси порівняно з українською системою. Реформи освіти в США другої половини ХХ століття. Цілі та форми реалізації сучасної освітньої стратегії США.

    реферат [15,1 K], добавлен 17.10.2010

  • Особливості дошкільного виховання у Великобританії. Система середньої освіти, шкільні програми. Вища академічна освіта. Рівні компетенції професійного навчання. Державне регулювання процесу освіти за допомогою фінансування, оподаткування та законодавства.

    презентация [3,9 M], добавлен 18.04.2015

  • Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.

    реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Територіальний склад Королівства Нідерланди, загальна площа, кількість населення, державна мова. Загальні риси голландської системи освіти. Характеристика початкової, спеціальної, середньої, вищої освіти та освіти для іноземців. Типи освітніх програм.

    реферат [17,9 K], добавлен 20.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.