Формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9-х класів

Зміст вивчення основ матеріалознавства забезпечує формування технічно, технологічно та економічно освіченої особистості, оволодіння нею загальними відомостями про способи виробництва металевих і неметалевих конструкційних матеріалів, їх будову, властивості й методи обробки для одержання заготовок, готових деталей або виробів будь-якого призначення, в тому числі найсучасніших.

Актуальність проблеми, основи матеріалознавства вивчаються учнями 5-9 класів за новою програмою 2012 року, дана тема є досить важливою, можна сказати що вона є базою, недостатнє висвітлення основ матеріалознавства в науковій літературі щодо трудового навчання, а також потреба у високоосвічених фахівцях зумовили вибір теми бакалаврської роботи «Формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів на уроках трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій».

Мета роботи - теоретично обґрунтувати та розробити методику формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів на уроках трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та перевірити її ефективність на практиці.

Об'єктом дослідження є процес трудового навчання учнів основної школи.

Предметом дослідження є методика формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів на уроках трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Гіпотеза дослідження - якщо в процесі трудового навчання в учнів сформувати знання і вміння з основ матеріалознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, які допоможуть учням в подальшому навчанні в вищих навчальних закладах, професійних училищах, при здобуті професії.

Для реалізації поставленої мети та гіпотези передбачено вирішення таких завдань дослідження:

9) з'ясувати сучасний стан формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів;

10) розкрити сутність основ матеріалознавства та визначити його зміст для учнів 7-9 класів;

11) визначити сутність інформаційно-комунікаційних технологій та розробити їх систему для формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів

12) розробити методику формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7- 9-х класів

13) провести планування занять з трудового навчання з розділу «Основи матеріалознавства» в 7 і 9 класах;

14) розробити методичні рекомендації для вчителів трудового навчання щодо формування знань і вмінь з основ матеріалознавства учнів 7-9-х класів в процесі трудового навчання.

15) експериментально перевірити ефективність розробленої методики формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7 класу на уроках трудового навчання.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури, учбово-програмної й нормативної документації по ЗНЗ для визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми;

- емпіричні: спостереження, тестування, анкетування, вивчення продуктів діяльності учнів, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз його результатів для виявлення особливостей розвитку знань і вмінь з основ матеріалознавства майбутніх вчителів технологій в процесі вивчення спеціальних дисциплін, встановлення критеріїв і показників досліджуваного педагогічного феномену;

методи математичної статистики для обробки результатів наукового пошуку, визначення стану знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів.

Етапи виконання роботи:

- І етап (вересень - жовтень 2013) - проведення обґрунтування теми роботи, визначення наукового апарату роботи, розкриття знань і вмінь з основ матеріалознавства їх змісту для 7-9х класів, з'ясування та підбір необхідних інформаційно-комунікаційних технологій для вивчення даної

теми у процесі трудового навчання;

- ІІ етап (листопад 2013- березень 2014) - розробка методики формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9-х класів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, планування експериментальної роботи з перевірки ефективності розробленої методики, проведення експериментальної роботи в школі;

- ІІІ етап (березень - травень 2014) - обробка та інтерпретація результатів експериментального дослідження, підготовка доповіді за результатами дослідження на звітну наукову конференцію РДГУ, оформлення дипломної роботи та підготовка методичних рекомендацій для вчителя трудового навчання, підготовка до захисту дипломної роботи в ДЕК.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- розкрито сутність та уточнено особливості знань і вмінь з матеріалознавства та інформаційно-комунікаційних технологій (запропонована цілісна система взаємопов'язаних компонентів мислення: понять, вмінь, володіння мовою техніки,);

- науково обґрунтовано можливості використання системи інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтованих на розвиток знань і вмінь з матеріалознавства в учнів 7 - 9 - х класів;

- конкретизовано критерії, показники і рівні сформованості знань і вмінь з матеріалознавства в учнів 7 - 9 - х класів.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що визначено сутність та розроблено систему формування знань і вмінь з основ матеріалознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в процесі трудового навчання.

Практичне значення дослідження розроблено методику формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9-х класів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в процесі трудового навчання.

База дослідження: основна дослідно-експериментальна робота проводилась в ЗОШ № 22 м. Рівне у 7-х класах.

Апробація дослідження: основні положення дипломної роботи розглядалися на науковому семінарі кафедри технологічної і графічної освіти та професійної орієнтації (грудень 2013) та на звітній науковій конференції викладачів, співробітників, докторантів та студентів РДГУ за 2013 рік (березень 2014).

Структура роботи: бакалаврська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку основної використаної літератури (50 джерел), додатків. Основний текст бакалаврської роботи викладено на ___ сторінках. Робота містить ___ додатки.

Сучасний розвиток суспільства і виробництва потребує від вчителів формувати в учнів не тільки техніко-технологічні знання і навички користуватися інструментами, але й вміння застосовувати ці знання , вміння використовувати сучасні технології.

У відповідності до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти і, зокрема, в трудовому навчанні учнів. Трудове навчання - загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі «Технологія». Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.[12]

Матеріалознамвство -- міждисциплінарна галузь науки, яка вивчає залежність між хімічним складом, будовою і властивостями матеріалів, а також впливом на їх будову і властивості теплових, хімічних, електромагнітних та інших факторів.

Матеріалознавство об'єднує методи фізики й хімії для розробки й впровадження новітніх матеріалів у промислове виробництво. Сучасна техніка, зокрема машини, характеризується складними умовами роботи (високі питомі навантаження, високі швидкості відносного переміщення, високі та низькі температури, агресивні середовища, вакуум та ін.). Ці умови вимагають застосування таких матеріалів, які в даних умовах забезпечили б довговічність, надійність деталей машин, механізмів в цілому а також різного інструменту у поєднанні з невисокою вартістю.

Матеріалознавство зародилося з металургії, але в сучасну еру область дослідження розширилася, включаючи сплави й композитні матеріали, кераміку, полімери, біоматеріали тощо. Мета дисципліни -- пізнання властивостей матеріалів в залежності від складу і виду обробки, методів їх зміцнення для найефективнішого використання в техніці, а також створення матеріалів з наперед заданими властивостями: з високою міцністю чи пластичністю, з доброю електропровідністю, великим електричним опором або спеціальними магнітними властивостями, а також, поєднання різних властивостей в одному матеріалі (композиційні матеріали). Головним завданням цієї дисципліни є набуття знань та навичок по оцінці властивостей матеріалів, раціональному і доцільному вибору їх для конкретних умов роботи, вміння застосовувати ефективні технологічні методи обробки та зміцнення, які б привели в результаті до здешевлення виробів, зменшення витрат матеріалів з одночасним збільшенням терміну експлуатації.

Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер"основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства. Педагогічним завданням ІКТ навчання є підвищення якості, інтенсивності і ефективності уроку; розвиток творчості учня; формування інформаційної культури учня, формування знань і вмінь.

Основна перевага ІКТ перед іншими комп'ютерними навчальними засобами полягає в динамічності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, доповнювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу. Мультимедійні засоби надають нові можливості в організації навчального процесу вчителю, а учневі у виявленні і розвитку його творчих здібностей, а також сприяють формуванню самостійної роботи під час навчальної діяльності. Організаційні можливості засвоєння самостійно навчального матеріалу при використанні мультимедійних засобів, без сумніву, набагато вищі ніж у традиційному, бо вони у першу чергу забезпечують полі сенсорне сприйняття матеріалу: зорове, слухове та чуттєве, а таке поєднання подачі матеріалу сприяє мобілізації активності учнів, стимулює їх мисленнєву діяльність, викликає інтерес до навчання, довільна увага перетворюється у мимовільну, розвиваються всі види пам'яті і таким чином створюються належні умови для творчого розвитку уяви, яка спонукає кожного учня, незалежно від його індивідуальних задатків, до раціонального пошуку найоптимальніших кроків для самостійного оволодіння матеріалом. По-друге, вони сприяють формуванню мотивів учіння через виявлення потреб та інтересів під час попереднього контролю, який проводиться з метою встановлення вихідного (початкового) рівня знань, умінь та навичок учнів, бо якщо учень не усвідомлює потреби в учінні, якщо в нього немає пізнавального інтересу, він, як правило, не проявляє розумової активності, тому й навчальний процес буде перебувати на стадії «затримки», і водночас не буде давати належного результату. Адже сформувати в учня мотиваційну сферу - означає виробити в нього систему цінностей розкрити індивідуальну суть навчання, тому що учень починає усвідомлювати, що навчання допомагає йому визначити своє місце у житті.[17]

Використання на уроках трудового навчання ІКТ дає ряд переваг:

- економія часу;

- можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів;

- підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків;

- можливість учневі обирати свій темп роботи;

- самостійність роботи та ін.

Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вирішувати наступні задачі:

- забезпечення диференційного підходу до навчання;

- організація колективної та групової роботи;

- підвищення наочності уроків трудового навчання (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних);

- моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ - програм);

- пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії Вікіпедії; електронних підручників)

- забезпечення зворотного зв'язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD - дисках, так і тренажерів, випробуваних тестів ресурсу Internet);

- пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

- забезпечення між предметних зв'язків при викладанні (інформатика робота з програмами - Power Point, Microsoft Word, Excel, Publisher, WinRAR).

Основною формою організації профорієнтаційної роботи зі школярами є урок (заняття). За методикою яку ми розробили доцільно на кожному уроці використовувати інформаційно-комунікаційні технології.

Висновки до ІІ розділу

Нажаль у традиційних методиках трудового навчання, питання щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій розглядається досить мало. Саме тому ми вирішили запропонувати власну методику формування знань і вмінь з матеріалознавства з використаням інформаційно-комунікаційних технологій в учнів 7-9-х класів.

Основною метою експериментальної роботи була експериментальна перевірка впливу методики формування знань і вмінь з матеріалознавства з використаням інформаційно-комунікаційних технологій в процес трудового навчання учнів 7 класу при вивченні розділу «Основи матеріалознавства».

У експериментів приймали участь 1 експериментальний і 1 контрольний клас (хлопці). Учні експериментального класу займалися за розробленою нами методикою що до формування знань і вмінь з матеріалознавства, кожний урок учням проводився з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Учні контрольного класу займалися за традиційною методикою. В експериментальних та контрольних класах постійно велися спостереження за процесом навчання, за поведінкою дітей, велися бесіди, оцінювалися результати продуктів діяльності. На заключному етапі було проведене анкетування в контрольному і експериментальному класах.

При навчанні за даною методикою ми провели два уроки з розділу «Основи матеріалознавства» в 7 класі, учні набували нових знань і вмінь з основ матеріалознавства. Наша методика виявилась досить ефективною оскільки рівень знань і вмінь учнів збільшився. В основу методики експериментального навчання було покладено застосування міжпредметних зв'язків, комплексний підхід до проблеми формування знань і умінь, як ефективного засобу вивчення основ матеріалознавства через діяльність учителя та учнів за допомогою лабораторно-практичних робіт з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Це дає підставу вважати, що в учнів експериментального класу відбулося відчутне підвищення рівня знань і вмінь з матеріалознавства завдяки впровадженню нашої нової методики навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

РОЗДІЛ ІІІ. ОХОРОНА ПРАЦІ

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі майстерень та кабінетів з викладання матеріалознавства.

3.1 Аналіз умов праці в кабінетах, майстернях, лабораторіях з технологічним устаткуванням

Вчитель технологічної праці повинен приділяти велику увагу питанням створення навчально-матеріальної бази кабінету по технологічній праці. Йому необхідно знати вимоги, які пред'являються до оформлення кабінету, його матеріально-технічного устаткування.

Обладнання кабінету з обробки деревини. У шкільному кабінеті з обробки деревини передбачається 20-25 робочих місць для учнів (столи двомісні), свердлильні, токарні, довбальні верстати, з розрахунку одна машина на 2-3 учнів.

Обладнання кабінету з обробки металу. В слюсарній майстерні з обробки металу передбачається 20-25 робочих місць для учнів(столи двомісні), свердлильні, токарногвинторізні, фрезері верстати, з розрахунку одна машина на 2-3 учнів.

Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища, що роблять вплив на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я і працездатність в процесі праці. Вони визначаються вживаним устаткуванням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, залежними від стану виробничих приміщень, створюючими певний мікроклімат. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця. Існує і інше визначення поняття «умови праці».

Умови праці - це складне об'єктивне суспільне явище, що формується в процесі праці під впливом взаємозв'язаних чинників соціально-економічного, технико-організаційного і природно-природного характеру і впливаюче на здоров'я, працездатність людини, на його відношення до праці і ступінь задоволеності працею, на ефективність праці і інші економічні результати виробництва, на рівень життя і всесторонній розвиток людини як головної продуктивної сили суспільства.

Санітарно-гігієнічні умови формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запорошена повітря, вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні чинники).

Приведення цих чинників у відповідність з сучасними нормами, нормативами і стандартами є передумовою нормальної працездатності людини [42].

Сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють збереженню здоров'я людини і підтримці стійкого рівня його працездатності. Робота по поліпшенню умов праці припускає в першу чергу вдосконалення техніки, технології і фізико-хімічних властивостей сировини, а також подальше вдосконалення виробничих процесів з урахуванням комплексу санітарних норм, стандартів і вимог.

В поняття метеорологічні умови (мікроклімат) виробничого середовища входять температура, вогкість, рух повітря і його барометричний тиск. Підвищені або знижені проти норми температура і вогкість повітря викликають додаткові виробничі витрати енергії людини, знижують продуктивність праці. Систематичні охолоджування і прогрівання організму грівання організму можуть привести до різних захворювань.

Для створення сприятливого мікроклімату на робочих місцях і у виробничих приміщеннях необхідно герметизувати устаткування, укрити і ізолювати поверхню випаровування рідин, теплоізольованість джерела тепла, а також автоматизувати і механізувати процеси з надмірним виділенням тепла і вологи.

Самопочуття і працездатність людини залежать від метеорологічних умов виробничого середовища, в якому вона знаходиться і виконує трудові обов'язки.

Сукупність таких показників виробничого середовища, як температура повітря, °С; відносна вологість, %; швидкість руху повітря, м/с; інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2 (ккал/м2тод); барометричний тиск, мм.рт.ст., називають метеорологічними умовами, або мікрокліматом.

Вологість повітря в значній мірі впливає на самопочуття людини і працездатність. Вологість повітря буває абсолютна і відносна.

Абсолютна вологість--це кількість вологи (г), що міститься в 1 м3 повітря при даній температурі (г/м3) [16].

Відносна вологість--це процентне співвідношення абсолютної кількості водяних парів в повітрі до їх максимально можливої кількості при даній температурі [42].

На виробництві показники діють на людину найчастіше сумарно, взаємно підсилюючи або послаблюючи один одного. Наприклад, збільшення швидкості руху повітря посилює ефект низької температури і, навпаки, послаблює дію підвищеної температури на організм людини. Підвищення значення вологості погіршує самопочуття людини, як при зниженій, так і при підвищеній температурі. Таким чином, поєднання метеорологічних параметрів виробничого середовища може бути сприятливим або несприятливим для самопочуття людини.

Допустимими називаються такі параметри мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати перехідні, і супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції, але не вихо дять за межі фізіологічних пристосувань. При цьому не виникає пошкоджень або порушень стану здоровя, але можуть спостерігатися дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності [16].

Оптимальними називають такі параметри мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють умови для високого рівня працездатності людини [5].

Оптимальне поєднання метеорологічних умов виробничого середовища називають комфортністю [16].

Нормуються показники метеорологічних умов відносно таких параметрів:

* сезону року;

* категорії важкості виконуваної роботи;

* категорії приміщень.

Розрізняють два сезони року (теплий період--сезон, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря -РІЮ і вище, та холодний, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10°С.

Оптимальна величина температури повітря робочої зони встановлення ГОСТ 12.1.005-98, може коливатися залежно від сезону року і важкості виконання роботи від 16°С до 25°С.

Оптимальна вологість за ГОСТом складає 40-60%. Допустима величина відносної вологості становить 75%.

Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,2 до 0,5 м/с, а приміщеннях з надлишком тепла збільшується до 1 м/с.

У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метеорологічні умови:

- в холодний період температура повітря повинна становити 22-24°С, швидкість руху повітря - 0,1 м/с, відносна вологість--40-60%;

- в теплий період температура повітря повинна становити 23-25°С швидкість руху повітря - 0,1 м/с, відносна вологість - 40-60%.

Концентрація - маса (мг) речовини в одиниці об'єму (м3) повітря при нормальних умовах - є основною фізичною характеристикою домішок атмосфери. Концентрація домішок визначає фізичний, хімічний та інші види впливу речовин на людину і навколишнє середовище й служить основним параметром при нормуванні вмісту домішок в атмосфері.

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація домішок з атмосфері, віднесена до певного часу осереднення, яка при періодичній дії чина протязі всього життя людини не справляє ні на неї, ні на навколишнє середовище в цілому шкідливої дії (включаючи віддалені наслідки).

Якщо речовина справляє на навколишню природу шкідливу дію в менших концентраціях, ніж на організм людини, то при нормуванні виходять з порогу дії цієї речовини на навколишню природу.

Гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів регламентовані Державними Санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97), відповідно з якими встановлені: клас небезпечності речовини, допустимі максимальна разова і середньодобова концентрації домішок.

ГДК у повітрі робочої зони - така кiлькiсть шкідливих речовин, яка при щоденній роботі протягом 8 г або іншої тривалості (40 годин у тиждень) протягом всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я та не надає вплив на здоров'я майбутніх поколінь.

По ступеню небезпеки всі шкідливі речовини діляться на 4 класи небезпеки.

Ш Надзвичайно небезпечні ГДК < 0, 1 мг/м3 (свинець, ртуть);

Ш Високо небезпечні ГДК 0,1 .. 1 мг/м3 (хлор, бром, йод);

Ш Помірно небезпечні ГДК 1, 1 .. 10 мг/м3 (оксид цинку);

Ш Малонебезпечні ГДК> 10 мг/м3 (пари спирту, бензину, ацетону).

Повітря, що надходить у приміщення, повинно мати концентрацію менше 0,3 ГДК шкідливих речовин. У випадку одночасного утримання у повітрі ро-бочої зони декількох шкідливих речовин одночасної дії, повинна виконуватися умова.

Контроль за концентрацією шкідливих речовин проводиться для:1. класу небезпеки - 1 раз у 10 днів;

1. 1 раз у місяць;

2. 3, 4 - 1 раз у квартал.

3.2 Дотримання правил техніки безпеки в кабінетах, майстернях, лабораторіях з технологічним устаткуванням

При роботі в навчальних майстернях з трудового навчання необхідно приділяти особливу увагу на знання та виконання учнями правил техніки безпеки, промислової санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки.

Перед кожним видом роботи, а також на початку кожної практичної роботи вчитель повинен ознайомити учнів з правилами техніки безпеки та навчити при цьому учнів надавати необхідну першу допомогу потерпілому при різних видах травм, які можуть трапитись під час практичних занять у навчальних майстернях.

Особиста безпека учня залежить від нього самого, а тому кожен учень повинен добре знати і суворо виконувати правила техніки безпеки.

Правила техніки безпеки дуже тісно пов'язані з правилами промислової санітарії та гігієни праці, дотримання яких забезпечує підвищення працездатності працюючих, запобігання різних захворювань, зменшує травматизм при виконанні робіт.

Отже, знання правил техніки безпеки, промислової санітарії; гігієни прані та протипожежної безпеки потрібні вчителеві не тільки для повноцінного ведення практичних занять у шкільних майстернях, а й для того, щоб забезпечити своїм вихованцям такі умови навчання і праці, при яких виключалися б будь-які випадки травматизму.

Типові інструкції для учнів з трудового навчання розроблені відповідно до дючих вимог. Вони можуть бкти використані в такому вигляді або бути доповнені на місцях вимогами, виходячи з конкретних умов навчання і організації праці учнів та специфіки обладнання [10, 16].

Важливою умовою дотримання правил техніки безпеки при роботі з електрообладнанням в аудиторіях і майстернях з технологічної праці є заземлення.

Металеві не струмоведучі частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмоведучими частинами можуть опинитись під напругою. У таких аварійних умовах дотик до не струмоведучих частин установок рівнозначний дотику до струмоведучих частин.

Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на не струмоведучі частини електрообладнання у мережах з ізольованою нейтраллю здійснюється за допомогою захисного заземлення.

Під захисним заземленням розуміють з'єднання металічних не струмоведучих частин електроустановок з землею через заземлюючі провідники і заземлювачі для створення між цими частинами і землею малого опору [42].

Заземлювачі бувають штучні та природні. Штучні призначаються для заземлення; природні---це металеві предмети, які знаходяться в землі і мають інше призначення. Як природні заземлювачі можна використовувати прокладені в землі водопровідні та інші металеві труби, металеві залізобетонні конструкції будівель і споруд, які з'єднані між собою під землею.

Штучні заземлювачі--це вертикальні і горизонтальні електроди. Для вертикальних електродів використовують сталеві труби діаметром 3 см з товщиною стінки не менше 3,5 мм та сталеві кутники з шириною полички від 40х 40 до 60 х 60 мм, товщиною не менше 4 мм, довжиною 2,5-5,0 м, або сталеві прути діаметром 10-12 мм і довжиною 10 м і більше [16].

Для з'єднання вертикальних електродів як самостійний горизонтальний електрод використовують сталеву штабу з перерізом не менш 4x12 мм або сталь круглого перерізу діаметром не менше 6 мм, які приварюють до кожного заземлювача. У відкритих установках корпуси приєднують безпосередньо до заземлювача дротами. В будинках як заземляючі провідники, призначені для з'єднання заземлюючих частин заземлювачами, використовують сталеву штабу або круглу сталь. Прокладають заземлюючі провідники відкрито по конструкціях будівель, по стінах на спеціальних опорах. Під'єднання обладнання, що заземляється, здійснюється за допомогою дротів-провідників. Магістраль з'єднують з заземлювачем не менше, ніж в двох місцях не ізольованими дротами.

Висновки

У результаті аналізу вивчення матеріалознавства у загальноосвітніх навчальних закладах виявлено, що формування професійно важливих якостей особистості відбувається під час вивчення трудового навчання на середньому рівні. Уроки проводяться в класичному вигляді, дітям не цікаво під час вивчення даного розділу, і вчителям часто не вистачає наочного матеріалу, саме тому для вивчення розділу ми використаємо інформаційно-комунікаційні технології.

Формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів є дуже важливим, оскільки, ці знання і вміння будуть необхідні в подальшому навчані і вивчені трудового навчання.

Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики.Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер"основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства.

У розробці методики формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів на уроках трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: визначення цілей вивчення матеріалознавства в загальноосвітніх навчальних закладах; структурування змісту матеріалознавства на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

У підготовці вчителя до занять в майстернях центральне місце займає планування навчального процесу. Завдяки цьому стає можливим передбачити всі дії вчителя і учнів на заняттях в майстернях у співвідношенні з цілями і завданнями трудового навчання, з принципами й іншими вимогами до роботи учнів.

У ході виконання курсової роботи доведено, що наша розроблена методика вивчення матеріалознавства на уроках трудового навчання позитивно вплинула на рівень знань, умінь учнів з основ матеріалознавства в 7 класі. Ефективність їх впливу на рівень знань учнів експериментальної групи визначалася динамікою показників успішності на початку і в кінці експерименту порівнянні з контрольною групою. На основі розробленої методики з формування знань і вмінь матеріалознавства удосконалено його зміст. Він відрізняється від традиційного змісту тим, що на уроці ми використовуємо інформаційно-комунікаційні технології, що дає нам змогу активізувати вивчення матеріалознавства в школі. Ми запропонували методику, яка дозволяє покращити вивчення трудового навчання і дає можливість сформувати в учнів уявлення щодо професійного, соціально-економічного, історичного, естетичного та інших аспектів матеріалознавства.

Враховуючи складність і багатогранність формування знань і вмінь із матеріалознавства у контексті сучасних підходів до навчання, ми досягли бажаного результату, але дане питання повністю не розкрите і потребує додаткового вивчення.

Список використаних джерел

матеріалознавство трудовий навчання

1. Грабарь М.И. Применение математической статистики в педагогических иследованиях. Непараметрические методы / М.И. Грабарь, К.А. Краснянская. - М.: Педагогика, 1977. - 136 с.

2. Дуткевич Т.В. Психологічні основи використання інтерактивних методів навчання у процесі підготовки спеціалістів з вищою освітою // Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога: зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський: Абетка - Нова, 2003. - С. 26 - 33.

3. Ительсон П.Б. Основы методики профессионального обучения школьников / П.Б. Ительсон -- М.: Учпедгиз, 1968. -- 230 с.

4. Ковальский М.И. Производственное обучение учащихся средней школы./ М.И. Ковальский - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.

5. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Григорій Силович Костюк; під ред. Л.М. Проколієнко. -- К. : Радянська школа, 1989. -- 230 с.

6. Кремень В.Г. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України/ головний ред. В.Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

7. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьников : избранные психологические труды/ Н.А. Менчинская; под ред. И.С. Якиманской. -- М. : Педагогика, 1989. с - 218.

8. Немов Р.С. Психология: [учебник для студентов высших учебных заведений]: В. 3-х кн. / Р.С. Немов. Кн. 3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. - М: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. - 512 с.

9. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы; перспективы использования./ И.В. Роберт - М.: Школа-пресс, 1994. - 205 с

10. Секей Л. Продуктивные процессы в обучении и мышлении. -- В кн.; Психология мышления./ Л.В. Секей -М.: Прогресс, 1963, с. 366 -- 386.

11. Сокольникова Н.М. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальной школе: Учеб.пособие для студентов пед. Вузов / Н.М. Сокольникова. - М. : Издательский центр «Академія», 1999. - 368 с.

12. Сидоренко В.К. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з трудового навчання для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів./ Сидоренко В.К.--м.Київ, 2012, 70 с.

13. Сліпчишин Л.В. Дидактичні матеріали з машинобудівного матеріалознавства: Навчально-методичний посібник./ Л.В. Сліпчишин - Львів: Сполом, 2005. - 128 с.

14. Сліпчишин Л.В. У пошуках гармонії: Навчально-методичний посібник./ Л.В. Сліпчишин - Львів: Сполом, 2006. - 154 с.

15. Сліпчишин Л.В. Дивовижний світ сталей: Методичні рекомендації./ Л.В. Сліпчишин - Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. - 27 с.

16. Сліпчишин Л.В. Роздуми про вплив художньої літератури на розвиток особистості учнів ПТУ./ Л.В. Сліпчишин - Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. - 34 с.

17. Сліпчишин Л.В. Дидактичні принципи вивчення матеріалознавства у контексті особистісно орієнтованого підходу // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми./ Л.В. Сліпчишин - У 3-х вип. - Київ; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. - Вип. 3. - С. 242-248.

18. Страхов И.С. Психология труда./ И.С. Страхов - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.

19. Тхоржевський Д.А. Актуальные проблеми подготовки учителя общетехнических дисцыплин /Под ред. Д.А. Тхоржевского. - К.: Высшая школа. Главное изд-во, 1986. - 174 с.

20. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально-технічних дисциплін./ Д.О. Тхоржевський. - К.: Вища школа 1992.-340с.

21. Трудове навчання в школі №8/ - журнал видавничої групи "Основа", Харків 2010.--74 с.

22. Трудове навчання в школі №12/ - журнал видавничої групи "Основа", Харків 2013.--82с.

23. Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения./ А. Шведов // -- Профессионально-техническое образование, 1965, №2,с. 8 -- 10.

24. Якиманская И.С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения./ И.С. Якиманская -- М.: Высшая школа, 1979. -- 88 с.

25. Янцур М.С. Активные методы трудовой подготовкы школьныков./ М.С. Янцур - Ровно РИОУП, 1991.-- 88 с.

26. Янцур М.С. Теорія трудового навчання: навчальний посібник: курс лекцій. Для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта»./М.С. Янцур - Рівне: РДГУ РВВ, 2010. - 395 с., іл.

27. Янцур М.С. Практикум з теорії і методики трудового й професійного навчання. /М.С. Янцур - Рівне: РДГУ, 2000. - 161 с.

Додаток

1. Достатній рівень - характеризується тим, що учень чітко усвідомлюють склад кожного вміння, при обґрунтуванні майбутньої дії вони вміло оперують міжпредметними знаннями. Учні виявляють знання всіх видів пиломатеріалів розрізняють їх. Операції, що виконуються, відрізняються точністю і характеризуються найбільш раціональним їх поєднанням, внаслідок чого дії виконується чітко.

2. Середній рівень - характеризується тим, що учні в основному усвідомлюють внутрішню структуру умінь, проте допускають невеликі помилки.. Учні на цьому рівні володіють знанням властивостей деревини для реалізації майбутніх дій, але мають труднощі при обґрунтуванні їх; вони ще не можуть вибрати з усієї сукупності видів найбільш раціональні, тому в діях спостерігається невпевненість.

3. Низький рівень - характеризується тим, що внутрішня структура дій усвідомлюється учнями обмежено, в результаті чого вони слабко орієнтуються в порівнняні фізичних та механічних властивостей деревини. Учні виявляють знання одиничних властивостей , які є досить важливими в майбутній роботі.

4. Дуже низький рівень - характеризується тим, що знання про майбутні дії відсутні, учні сабко орієнтуються в продах деревини, властивостях, шляхом проб і помилок вирішують поставлені завдання.

Размещено на Allbest.ru