Використання технік декоративного розпису у формуванні творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва

На порівняльному графіку констатувального і контрольного експерименту можна побачити, що у контрольному класі рівень тестів підвищився до середньо-високого рівня, а рівень практичного завдання підвищився з середньо-низького на середній. А от у експериментальному класі з середнього (тести) і середньо-низького (практичне завдання) рівень підвищився до високого по теоретичним знанням і середньо-високого по практичному завданню (мал. 7).



Мал. 7

Якби часу практики було більше можна б було досягти ще кращих і вищих результатів. Ці дані підтверджують гіпотезу мого експерименту, що використання системи занять образотворчого мистецтва, які сприятимуть розвитку умінь і навичок з декоративного розпису, підвищить творчу активність, буде сприяти розширенню творчих здібностей учнів.

Звичайно можна помітити, що у контрольному класі теж відбувався прогрес, завдяки двом урокам, які я провела в 3-А класі, і уроку, що провела їхня вчителька, але все ж дані цього класу нижчі ніж у 3-Б після серії практичних занять, що сприяли розвитку творчості завдяки використаним формам і методам. Ці показники наочно доводять актуальність мого дослідження.

Висновки

Підсумовуючи дослідження, можна говорити про те, що ефективність і досягнення високих результатів на уроках вивчення декоративного розпису залежить перед усім від того, які методи, прийоми і форми роботи буде використовувати вчитель, не забуваючи звичайно, про те, що сам вчитель повинен досконало знати цю тему, або принаймні проконсультуватися зі спеціалістом, з'їздити на батьківщину цього мистецтва, чи відвідати курси, адже від того, що розкаже вчитель буде залежати, що знатимуть учні.

Для тих, хто хоче серйозно опанувати основи Петриківського розпису, просто необхідно досконало вивчити особливості творів відомих майстрів старшого покоління таких, як Тетяна Пата, Надія Білокінь, Ярина Пилипенко, Надія Тимошенко, Параска Павленко. Їхні твори характеризуються композиційною злагодженістю рослинних мотивів, безпосередністю художньої мови і, найголовніше, наполегливим збереженням типових елементів настінного малювання.

Щоб досягти саме розвитку творчості у роботах учнів, треба всілякими способами розвивати інтерес до цього мистецтва і тоді вони самі захочуть його пізнати. Ефективним у досягненні цієї мети є підбір різних форм роботи на уроці, а саме: індивідуальної, групової. Коли учні працюють у групах над певним творчим завданням, то кожен з них намагається якнайкраще виконати свою частину роботи, щоб показати своє уміння членам групи і досягти того, щоб робота їхньої групи була найкраща. Використання індивідуальної форми роботи допомагає показати своє вміння перед класом, вдома перед батьками і т. д.

Також важливим є використання пошукового методу. Коли учні з дому приносять речі прикрашені Петриківським розписом, знаходять цікаву інформацію про нього, чи просто приносять малюнки на цю тему, що намалювали вдома самі просто так, це безумовно виховує їх мистецький смак і ви можете розраховувати на творчість в роботах.

Розвитку творчості учня сприяє цікава вступна бесіда, що мотивує дітей, розвиває їх уяву, а як наслідок і творчість. Вступні бесіди на уроках Петриківського розпису можна використати на теми: «Що таке Петриківський розпис», «Історія виникнення Петриківського розпису», «Значення Петриківського розпису», «Видатні майстри Петриківського розпису», «Цікаві прийоми Петриківського розпису»… .

Неодмінно треба згадати про важливість у розвитку творчості наочності, яку використовує вчитель. Зразки, які будуть малювати учні повинні бути доступними для їхнього віку, яскравими, естетично оформленими. З кожним уроком зразок має ускладнюватись різноманітними елементами. На кожному уроці треба використовувати тренувальні вправи, на яких учні щоразу вивчають новий тип петриківської квітки чи птаха. У практичній роботі дітям треба дозволяти доповнювати роботу своїми квітками, завитушками, іншими компонентами, але звичайно, враховуючи особливості Петриківського розпису - це теж розкриватиме творчий потенціал школяра.

На кожному уроці для розширення уявлень про це мистецтво учнів слід ознайомлювати з репродукціями картин видатних майстрів-петриківців, а також коротко про їх творчість, аналізувати з дітьми їх роботи і визначати особливості чи (як можна сказати дітям) «секрети» цих малюнків.

Мій експеримент доводить те, що система занять з декоративного розпису підвищить творчість учнів, якщо застосовувати певні методи, форми, принципи навчання і виховання, а також бути вимогливим до наочності, яку демонструє вчитель на уроці.

Список використаної літератури

1. Гурська А.С. Мова та граматика українського орнаменту: Навчально-методичний посібник. - К.: Альтернативи, 2003. - 144 с., іл.

2. Казкова ніч: Заняття 1. Бесіда за декоративним панно Олени Пишненко-Злиденної. Заняття 2. Декоративне малювання //Джміль. 2002. - №4.- с.12-13

3. Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України ХХ століття. - К.: Либідь, 2005. - 275 с.

4. Кара-Васильева Т.В. Создатели чудесного. - К.: Рад. шк., 1984. - 175 с.

5. Кардашов В.М. Теорія і методика викладання образотворчого мистецтва: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. - К: Видав. дім «Слово», 2007. - 296 с.

6. Качан В.А. Дивосвіти: Кн. про творців краси. - К.: Молодь, 1986. - 256 с.

7. Кириченко М. А. Образотворче мистецтво: підруч. для 3 кл. чотириріч. і 2 кл. триріч. початк. шк. - К. : Радянська школа, 1992. - 128 с.

8. Кириченко М.А., Кириченко І.М. Основи образотворчої грамоти: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доповн. - К.: Вища шк., 2002. - 190с.; іл.

9. Кириченко М.А. Український народний декоративний розпис: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2006. - 228 с.

10. Наука і культура. Щорічник. Випуск 19-й (Редкол.: О.Сергієнко (головн. ред.) та інші.). - 1985. - 576с., іл.

11. Основы художественного ремесла в 2 частях : Пособие для учителя/ В.А. Барадулин, Б.И.Коромислин, Ю.В.Максимов и др.; Под ред. В.А.Барадулина. - 2-е изд., дораб. - М.: Просвещение, 1987. - 272 с., 2 п. л. ил. - (Б-ка уч. изобраз. исскуства)

12. Рондели Л.Д. Народное декоративно-прикладное исскуство: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1984. - 144 с., ил.

13. Сірченко Л. Вчені коні: Бесіда за однойменною картиною Марії Приймаченко// Джміль. - 2004. - №3. - с. 12-13

14. Сірченко Л. Наче пісню наслухаю, коли їх малюю: провідний майстер петриківського розпису - Федір Савович Панко // Джміль. - 2009. - №3. - с. 16-17

15. Сірченко Л. Петриківські півні: Урок 1. Такі схожі й такі різні. Урок 2. Малюємо півника// Джміль. - 2008. - №2. - с. 24-25

16. Сірченко Л. Пташиний карнавал: Бесіда за твором Марії Приймаченко «Птахи»// Джміль. - 2004. - №1. - с. 16-17

17. Трач С. Образотворче мистецтво. 3 кл.: Посіб. для вч.. - Т.: Підручн. і посібн., 2003. - 64 с.

18. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 4 кл.: посіб. для вчителя. - Т.: Навч. книга. - Богдан, 2003. - 120 с.

19. Хворостов А.С. Декоративно-прикладное исскуство в школе . - 2-е изд. , перераб. и доп. . - М.: Просвещение, 1998. - 176 с., 8 л. ил.; ил. - (Б-ка уч. изобраз. исскуства)

Додатки

Додаток А

Рис. Основні мазки Петриківського розпису: а - «гребінчик», б - «зернятко», в - «горішок», г- перехідний мазок.

Рис. Комбінації основних мазків.

Додаток Б

Рис. Приклади візерунків створених поєднанням традиційних мазків Петриківського розпису.

Додаток В

Рис. Вправи Петриківського розпису.

Додаток Г

Рис. Прийоми Петриківського розпису: а - зображення плям пальцем; б - малювання кольорових плям і смужок зрізаним навкоси стеблом рогози або трісочкою завширшки 3 мм; в - продряпування по сирій фарбі прожилок на листі, пелюстках загостреною паличкою; г - оздоблення своїх малюнків випуклими плямами-бісеринками за допомогою загостреної палички.

Додаток Д

Урок №1

Тема уроку: Українське народне мистецтво. Петриківський розпис.

Мета уроку: Сприяти пізнанню самобутньої української культури та відродженню народних традицій; ознайомити з видами декоративно-ужиткового мистецтва; навчити виконувати нескладні елементи та композиції Петриківського розпису; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: Петриківський розпис.

Вид діяльності: малюнок на площині.

Обладнання:

Для вчителя: твори народних майстрів декоративно-ужиткового мистецтва М. Приймаченко, Г. Собачко-Шостак, Т. Пата; фотографії та зразки виробів; таблиця елементів Петриківського розпису; аудіозапис українських народних пісень.

Для учнів: словник для запису термінів з образотворчого мистецтва; гуаш; пензлики з шерсті котика, альбомний аркуш.

Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя:

Протягом життя людину оточує безліч корисних і потрібних їй речей. Річ несе в собі величезний заряд історичних, культурних, притаманних лише певній особистості реалій. Речі живуть, радіють, плачуть, вдивляються одне в другого як люди. Як і люди, речі покидають цей світ. Але речі набагато подовжують життя людини, крізь сторіччя доносять людські характери, вдачі, звичаї, звички і прив'язаності. Речі, ніби природні знаки людського життя, втілені у грудку глини чи у вишитій скатертині. Декоративно-ужиткове мистецтво - предметно-духовний світ людини, що включає численні види художньої практики.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь.

Бесіда:

- Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?

- Які речі декоративного мистецтва є у ваших оселях?

(Учитель підсумовує, учнів роблять запис у словниках з образотворчого мистецтва)

Розповідь:

Довгими осінніми та зимовими вечорами збиралися молоді жінки та дівчата на вечорниці. Стелилася пісня, а вправні руки майстринь, не спиняючись ні на хвилину, пряли. У вільний від хліборобських клопотів час треба було багато встигнути, щоб навесні пишно прибрати до свята хату тканими доріжками, скатертинами, ряднами, заквітчаними веселковими візерунками. Селянинові потрібно було чимало різних тканин, адже кожний сам забезпечував свої власні потреби у виготовленні одягу, обладнанні житла. Візерунчасті рядна, покривала, доріжки стелили на лави, постіль, підлогу. Скатертинами вкривали столи, обереги з поперечним малюнком вішали на стіни. Кожна родина мала значну кількість рушників. Візерунчасті, яскравого малюнка, вони прикрашали інтер'єр. Прості - використовувались для господарських потреб. У кожній хаті був ткацький верстат. Ткали жінки, а в тих місцевостях, де ткацтво перетворилось на промисел, ткачами ставали і чоловіки.

Килимарство - є одним з найхарактерніших видів традиційного народного мистецтва. Практичне застосування килимових виробів було досить широке. Ними покривали столи, скрині, лави, сани, вози, прикрашали стіни, застеляли підлогу, використовували як покривала й ковдри. Основними осередками килимарства є Решетилівка на Полтавщині, Дігтярі на Чернігівщині, Косів і Коломия на Івано-Франківщині та інші.

Українські народні витинанки - яскравий своєрідний вид народної декоративної творчості, що має глибокі і багаті традиції. Витинанка - це орнаментовані фігурні прикраси житла, ажурно вирізані ножицями, ножем з білого або кольорового паперу.

(Учні роблять запис у словник з образотворчого мистецтва)

А чи відгадаєте ви загадку?

Був я на копанці, був я на топанці,

Був я на кружалі, був я на пожарі,

Був я на обварі.

Коли молодим був, то людей кормив,

А коли старим став, то пеленатись почав. (глиняний горщик)

Колись відгадку знала кожна сільська дитина.

Гончарство - це мистецтво виготовлення виробів з глини. Успіх тут значною мірою залежить від знання секретів випалювання. Адже вогонь може й зіпсувати, звести нанівець прекрасну роботу гончаря. У народі цінувалися практичні й художні особливості глиняного посуду, здатність довго зберігати прохолоду води, свіжість молока, надавати особливого смаку стравам, що готувалися в ньому. Розвитку гончарства на Україні сприяла наявність покладів різних видів глини. Основними осередками гончарства на Україні є село Опішня Полтавської області та місто Васильків Київської області. (Учитель демонструє зразки і фотографії глиняного посуду).

Український декоративний розпис, як і інші види народного мистецтва, є безсмертним витвором народу. Унікальним осередком декоративного розпису на початку ХХ століття стало селище Петриківка Дніпропетровської області, яке тісно пов'язане з культурою Запорізької Січі. Місцеві майстри старшого покоління, найталановитішою з яких була Тетяна Пата, створили славнозвісну школу майстрів. Справді геніальним винаходом майстрів-петриківчан став саморобний пензлик з котячої шерсті, можливості його безмежні .

(Учитель демонструє твори майстрів Петриківського розпису та твори, М. Приймаченко.)

ІV. Пояснення нового матеріалу.

Кожному, хто бажає оволодіти мистецтвом розпису, потрібно оволодіти системою тренувальних вправ. Для вправ можна використати звичайну гуаш, яка на палітрі розводиться водою до густоти сметани. Пензлик повинен бути максимально насиченим фарбою і заправляється об дно палітри тільки за шерстю.

Тренувальні вправи:

"Гребінчик" -- мазок, що починається з потовщення, яке робиться натиском пензля, і закінчується "тоненьким вусиком", що малюється легким дотиком кінчика пензля. "Зернятко"-- мазок, який починається з найлегшого дотику і закінчується найсильнішим натиском.

"Горішок" складається з двох гребінчикових мазків, вигнутих півлунками і покладених один проти одного.

"Перехідний мазок" накладається одним пензлем, але двома фарбами. Сухий пензель умочають в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, у жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений без змішування їх.

V. Хореографічна хвилинка.

Часто певний вид ремесла знаходить відображення у фольклорі нашого народу. Часто земля в усній народній творчості порівнюється з килимами: зеленими вона покривається на весні, барвистими -- влітку, золотими - восени, і, звичайно, білими, пухнастими - взимку. (Звучить гопак, а учні за вчителем виконують неважкі рухи)

Виконання тестів.

VЙ. Демонстрація і аналіз зразка.

VЙЙ. Інструктаж.

1. Олівцем малюємо ескіз: позначаємо колами квіти, і легкими лініями стебла.

2. Починаємо розфарбовувати з квітів, спочатку найбільшу і далі.

VІЙЙ. Практична діяльність учнів.

При складанні композиції розпису найважливішим є правильне визначення розміру, форми та напрямку всіх головних елементів декору, які повинні утворювати урівноважену як за формою, так і за кольором гармонійну композицію. У центрі композиції завжди найбільші елементи (переважно квіти), які з'єднані плавною хвилястою лінією-стебельцем. Пусті місця заповнюються листочками відповідної форми. Чим ближче до країв, тим елементи дрібніші, які проробляються імпровізаційним шляхом. Це, переважно, пуп'янки, бутони, ягоди, "динамічні зернятка" та інше. На одному стеблі можуть бути різні за формою і кольором квіти, листочки, тощо.

ЙЧ. Підсумок уроку.

- Які мазки Петриківського розпису ми сьогодні навчилися малювати?

Ч. Виставка і оцінення робіт учнів.

ЧЙ. Прибирання робочих місць.

Додаток Е

Тест

Прізвище, ім'я_____

Вірну відповідь обведіть, де є лінії напишіть відповідь.

1. Що таке Петриківський розпис?

а) вид декоративного мистецтва;

б) виконання малюнка олівцем;

в) мистецтво створення скульптури.

2. Що ви запам'ятали з розповіді про історію виникнення Петриківського розпису? __________________________

3. Петриківський розпис виконують:

а) олівцем;

б) фарбами;

в) вугіллям.

4. Напишіть назви чотирьох основних мазків Петриківського розпису:

____________

5. Що в основному зображують Петриківським розписом:

а) людей;

б) квіти і птахів;

в) овочі і фрукти.

6. Як ви гадаєте, для чого розфарбовувати предмети побуту Петриківським розписом? _________

Додаток Є

Урок №4

Тема: Петриківський розпис. Створення власних композицій.

Мета уроку: закріпити навички виконання елементів петриківського розпису; навчити створювати власні композиції; розвивати уяву, фантазію, творчу активність; виховувати естетичні почуття, любов до природи, краси й багатства рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: Петриківський розпис.

Вид діяльності: зображення на площині.

Обладнання: для вчителя - зразки робіт майстрів петриківського розпису; для учнів - гуашеві фарби, пензлі, простий олівець, склянка з водою, альбом.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя:

Народними майстрами декоративного розпису створена невичерпна скарбниця надзвичайно різноманітних орнаментів. У с. Петриківка Дніпропетровської області, старанно зберігають чудові традиції декоративного розпису. Ще в довоєнні роки була створена спеціальна школа, яка готувала майстрів цього мистецтва, її керівником була Тетяна Якимівна Пата. З часу відкриття школа випустила багато талановитих вихованців. У ній прагнули зберегти творчі особливості та індивідуальність кожного учня.

IV. Формування нових знань, умінь, навичок

Розповідь учителя:

Давайте розглянемо твори майстрів Петриківського розпису. Типовим його прикладом є симетрична врівноваженість композиції. Композиція - це розміщення і співвідношення елементів у певному порядку. Найпростішим елементом композиції може бути "бігунець". Це досить динамічний і цікавий орнамент. Розпис "бігунця" починають з ажурного листя, розташовуючи листочки на однаковій відстані один від одного. Потім їх сполучають хвилястою лінією, доповнюють композицію легкими мазками, утворюючи ними "пірчасте листя" та "билинки".

Існують композиції, які нагадують гірлянду, спіраль, кущик, трикутник, чотирикутник, вісімку. (На аркуші паперу, закріпленому на дошці, учитель демонструє виконання композиції розпису.)

Велике значення у створенні композиції має підбір кольорів. Поєднання таких кольорів, як червоний, жовтий та коричневий, надають орнаменту святкового настрою.

Взагалі кольори Петриківки дуже яскраві. Кольорові гармонії утворюються з обмеженої кількості фарб. У кожного майстра є свої улюблені тони. Наприклад, основним центральним елементом є велика синя квітка. Додаємо до неї другорядні: жовтогарячі квіти, широке і пірчасте листя. Складаючи свою композицію, використовуйте елементи, які ми з вами вивчили на минулому уроці. Спочатку продумайте, для чого ви будете її складати. Це може бути листівка, тарілка, кришка шкатулки, ложка чи кухонна дощечка.

І пам'ятайте, щоб навчитися робити що-небудь досконало, потрібна постійна практика.

V. Практична діяльність учнів

Робота в группах: гра "Спільний проект".

Учитель об'єднує учнів у групи по чотири-п'ять чоловік і розподіляє між ними ролі спікера, посередника та доповідача. Кожна група отримує завдання (скласти композицію для оформлення листівки, тарілки, кришки шкатулки, ложки, кухонної дощечки) та інструкцію щодо організації роботи.

Спікер (керівник) зачитує членам групи завдання, організовує порядок виконання композиції, пропонує учасникам висловлюватися з власними пропозиціями щодо її складання, підбиває підсумки виконаної роботи. Посередник стежить за часом і допомагає групі у створенні композиції. Доповідач висловлює думки групи, доповідає про результати роботи.

Під час роботи вчитель обходить усі групи, допомагає учням, не відволікаючи уваги на себе. Під кінець заняття кожна група презентує свою композицію розпису виробу і пояснює, чому саме нею можна прикрасити ту чи іншу річ.

VI. Інструктаж.

1) Обдумати і обрати композицію, яку будете виконувати;

2) Розподілити хто яку частину роботи буде малювати;

3) Спочатку зробити ескіз олівцем, а потім розфарбовувати;

4) Виконати композицію і разом обдумати як будете її презентувати.

VIЙ. Презентація робіт і їх оцінювання.

Учні демонструють роботу, доповідач презентує, розповідаючи який предмет вони оздоблювали, чому саме такий орнамент обрали, як можна назвати їхню композицію.

Размещено на Allbest.ru