запитання: Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Що ти можеш зробити для збереження води?» виявилось для дітей старшого дошкільного віку досить складним, майже всі вони відповідали з великими паузами, довго думали. 40% дітей згадали, що необхідно закривати кран, 36% дітей вважають, що треба не бруднити воду озер, річок та інших водойм. 12% дітей висловили готовність робити зауваження своїм товаришам, якщо ті будуть поводитись з водою не бережно. А 32% дітей так і не змогли дати відповіді.

Спостереження за трудовою діяльністю дітей у природі показали, що далеко не всі діти люблять працювати. Результати спостереження підтвердились і відповідями дітей під час індивідуального опитування:

18Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

% дітей не хочуть працювати на ділянці дошкільного закладу;

12Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

% з них не хочуть працювати і в куточку природи;

24Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

% опитаних згодні поливати кімнатні рослини у куточку природи;

18Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

% хотіли б узяти участь у садінні нових рослин;

36Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

% дітей висловили бажання принести для куточка природи тваринку (пташку, яка б співала, папугу, хом'ячка, акваріумних рибок, навіть котика), але ці бажання не підкріплюються діями, тому що близько 30% цих дітей не мають таких тварин вдома;

висловили згоду посадити нові квіти на ділянці дошкільного закладу лиРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ше 12% дітей;

поливати ж квіти висловили згоду 1Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

8% дітей;

збирати сухе листя, посадити дерево, зробити грядку, квітник, перекопаРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ти землю - ці види роботи погодились виконувати тільки окремі діти.

Отже, спостереження та опитування довели, що рівень пізнавальної активності дітей у сфері природи невисокий, діяльність пов'язана з доглядом за рослинами, тваринами в куточку природи не приносить їм особливого задоволення, ступінь самостійності в постановці мети та завдань діяльності в природі також є низьким, хоча позитивні емоційні реакції під час прогулянок у природу мають місце і діти помічають красу природи і висловлюються про неї.

Найбільш важливими принципами у формуванні екологічно мотивованої поведінки І.В. Трубник вважає принцип гетерогенності екологічної діяльності, який полягає у педагогічній доцільності залучення дитини до максимально різноманітної діяльності, пов'язаної зі світом природи (З. Плохій) та принцип культуродоцільності, який передбачає оволодіння основами екологічної культури, набуття особистісного утворення - екологічної вихованості, яка проявляється у свідомості, діяльності, поведінці, в емоціях та почуттях (Н. Глухова) [18].

У моральних почуттях виражається стійке ставлення людини до навколишнього світу. Вони мотивують дії дитини у природі, сприяють усвідомленню нею сталих норм і правил поведінки. Формування моральних почуттів залежить від вольової діяльності дитини, від її уміння долати труднощі на шляху до наміченого. Вони пов'язані з практичною діяльністю дітей, спрямованою, зокрема, на створення сприятливих умов для життя рослин, хатніх тварин. На думку дослідників [18], необхідно вчити дошкільнят розуміти, коли рослині погано, коли тварина сумує і коли їй добре.

І тут знову важливим фактором є виховний вплив дорослого. Через природу можна і потрібно вчити дошкільників співчувати, допомагати, опікуватись, а головне - любити. У дитини потрібно формувати розуміння того, що тварина, рослина, як і людина, відчуває, хворіє, страждає, радіє, її болить. Активне спілкування з природою народжує і зміцнює у дошкільника безцінну якість, якої зараз так бракує в нашому урбанізованому світі, - доброту. І, як зазначав И. Сухомлинський, «треба розвивати в дитини дбайливе і турботливе ставлення до безпомічних істотяких так легко образити, але захистивши яких відчуваєш себе добрим і сильним. Тож і потрібно навчити своїх вихованців не на словах, а насправді любити якусь маленьку живу істоту, вчити про неї турбуватися». Потрібно вчити дітей помічати стан кожної рослини, тварини, з'ясовуючи причини, вживати відповідних заходів. Співчуття, розуміння потреб живих істот допомагають дітям активізувати вольові зусилля для подолання певних труднощів догляду за ними.

Діти мають пересвідчитися на власному досвіді у розмаїтості барв, форм, звуків у природі. Дошкільнятам потрібно пояснити, що розмаїття звуків можна почути не лише від живих істот. Треба відкрити дітям симфонію вітру, дерев, лисття. За словами В. Сухомлинського: «Вмійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, відкрити так, щоб кусочок життя заграв перед дітьми всіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недосказане, щоб не раз хотілося ще і ще вернутися до того, про що вона дізналася».

На думку багатьох педагогів-дослідників, зокрема В. Фокіної, С. Ніколаєвої, Н. Лисенко, З. Плохій, Н. Кондратьєвої, Н. Яришевої [19,18], в дошкільному віці слід комлексно реалізовувати завдання екологічного виховання:

виховання гуманного ставлення до природи;Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

формування системи екологічних знань та уявлень про природу;

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

розвиток уміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемеРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

нта довкілля, милуватися і захоплюватися ним;

включення у посильну еколого-зорієнтовану діяльність.

Вчені і практики відмічаРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ють у поведінці дітей розбіжність між правильним словесним відтворенням моральних уявлень і їхніми діями, вчинками. Тому необхідно навчити дитину зважати на інших, на тих, хто поруч. Не брати, а віддавати, робити добро, заради творення добра, а не для того, щоб побачили інші.

Вихователі, батьки маютьпам'ятати, що саме у спілкуванні з довкіллям виявляється індивідуальність дитини. Саме в ньому домінує власна активність дитини. Саме в природному довкіллі дорослі і діти навчаються бути разом: дитина є такою, якою вона є, вона може не погоджуватися, а дорослий вчиться до цього пристосовуватися. У природньому довкіллі дитина вчиться бути наодинці, розпоряджатися часом на власний розсуд. Емоційна сфера дитини не підлягає прямій регламентації. Таке перебування в природному довкіллі забезпечує психологічний комфорт дитини: знімає напруження, краса довкілля вражає і викликає посмішку. А це все в свою чергу сприяє формуванню життєздатної особи, яка має опікуватисьстаном довкілля.

Перебуваючи в рідному довкіллі, і дорослі і діти мають дотримуватись правил природокористування, знати і усвідомлювати їх:

оберігати рослини, тварин, не брати їх з місь існування;

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

дбайливо ставитись до землі, води, повітря - це середовище, де мешкаРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ють живі істоти;

перебуваючи у лісі, на луці, річці, необхідно пам'ятати: там постійно жРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ивуть комахи, риби, звіри, для яких це рідна домівка, тому поводитися слід, як у гостях: не знищувати рослин, не смітити, не крічати.

Дотримання цих правил повинно стати органічною потребою, а це можливе тільки для такої дитини, яка вміє спостерігати у довкіллі, відчувати єдність з ним.

Виховавши таку дитину, можна бути впевненим, що і в природі і в спілкуванні вона буде керуватися законами людяності, любові, добра.

Таким чином, спираючись на класиків педагогіки та на сучасні дослідження, можна зробити висновок, що формування естетичних уявлень у дошкільників в процесі прогулянок в природі є шляхом до виховання в дитини екологічного сприйняття світу, що дає змогу вийти на виховання загальнолюдських цінностей.



5. Ігри-емпатії та театралізації як засіб формування естетичних уявлень в природничому довкіллі

Метою данної роботи було знайти нові підходи до формування естетичних уявлень старших дошкільників в процесі прогулянок та з'ясувати значення проведення ігор-емпатій і театралізованих ігор в природі (об'єктами яких є явища природи, тварини та рослини) на формування естетичних уявлень дітей [17], які в свою чергу є важливим методом вирішення першого задання дошкільного виховання, зазначеного в «Базовій программі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»»: «…Пробудити духовне начало, розвинути його, як домінуюче в структурі особистості…»

Спосіб реалізації мети я бачила у тому, щоб показати дітям, що в природі можна побачити і відчути таке, що на перший погляд ховається від ока неуважного спостерігача. Для здійснення цієї мети я використовувала інтерес дошкільнят до театралізованої діяльності, здатність до емпатії, їхню спостережливість, допитливість. Але, чи не найважливіше, їхнє цінування поваги, зацікавленості, відвертості та щирості в ставленні до них. Головним було створення атмосфери взаємоповаги та доброзичливості, що є не дуже простим завданням в наш час.

Спираючись на дослідження І. В. Трубник [18], в якому досліджувався розвиток у дитини в процесі стикання з природою внутрішньої мотивації позитивної поведінки, яка ґрунтується на морально-етичних цінностях, можна зробити висновок, що крім добре відомих методів ознайомленню дошкільників з природою (занятть, спостережень, праці в природі), потрібно шукати нові, які дозволяють дітям глибше проникати у світ природи, вчитися переживати ситуації, які виникають в природі.

Розглядаючи проблему з цієї позиції, І. В. Трубник пропонує використовувати:

екологічні ігри та завдання, які дають дитині змогу відчути себе частиРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ною природи, реагувати на проблеми, викликають бажання допомогти природі, захистити їх від небезпеки («Послухай «серце» дерева», «Подорож хмарами», «Екологічні знаки», «Компліменти природі» та ін.);

сюжетні ігри з екологічним змістом допомагають дітям познайомитися з діяльністю людей, які досліджують стан природи та охороняють її;Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

проблемно-пошукові методи, розвязання проблемних завдань, досліди, порівняльні спостереження, моделювання, проблемно-ігрові ситуації;

метод проекту -Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

це метод практичної цільової дії. Старші дошкільники можуть бути активними учасниками екологічних проектів («Книга скарг і пропозицій», «Первоцвіти», «Бережімо воду» та ін.) [9].

Зважаючи на те, що дошкільники на сучасному етапі розвитку дошкільної педагогічної думки виступають об'єктами навчально-виховного процесу, вважаємо за доцільне запропонувати систему розвитку почуття емпатії щодо об'єктів природи.

Розглянемо теоретичний аспект цього питання.

Термін «емпатія» був ведений на початку ХХ сторіччя Е. Титченером, який узагальнив розвиток у філософії ідеї симпатії з теоріями «вчувствования» Е. Кліффорда та Т. Ліппса [14].

У витоків вітчизняних досліджень емпатії стояв видатний український психолог В. Зеньківський.

В сучасній психології емпатія розглядається за багатьма направленнями:

вивчення якісної природи емпатії Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

(С.Б. Борисенко, Т.П. Гаврилова, Ю.Б. Гиппенрейтер, Л.Н. Джрназян, Р.Б. Карамуратова, М.М. Муканов, Н.И. Сарджвеладзе);

вивчення зв'язку структурних характеристик емпатії з різними психолоРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

гічними особливостями особистості (А.А. Бодалев, Л.П. Выговская, Л.П. Стрелкова, Б.М. Теплов, О.И. Цветкова, И.М. Юсупов и др.);

вивчення емпатії Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

з точки зору соціальних емоцій, тобто як інтегрального утворення, яке включає в себе когнітивне (Б.М. Теплов, 1961; П.М. Якобсон, 1961; Д.Б. Эльконин, 1978; М.М. Муканов, 1978; Л.Н. Джрназян, 1984; И.М. Юсупов, 1993 та ін.); аффективне (Т.П. Гаврилова, 1970; Л.П. Стрелкова, 1986; Е.Н. Васильева, 1994 та ін.) та поведінковий (Л.П. Стрелкова, 1986; Н.Н. Обозов, 1979; В.П. Кузьмина, 1999 та ін.), що виявляється у спілкуванні та взаємодії людей.

Проблема емпатії як у вітчизняних, російських так і у зарубіжних психологів має два підходи і розглядається у зв'язку з моральними та етичними почуттями (А.А. Бодалев, Т.П. Гаврилова, Г.И. Ефремова, А.Д. Кошелева, Я.З. Неверович, К. Роджерс та ін.) і як один з аспектів людських відносин (Л.И. Божович, Л.П. Выговская, Т.Е. Конникова, В.К. Котырло, А.Д. Кошелева, Ю.А. Менджерицкая, Е.Ф. Субботский, О.И. Цветкова, К. Роджерс та ін.). Здатність людини емоційно відгукуватись на почуття іншої людини допомагає встановленню взаємовідносин та організує взаємодію (В.Н. Мясищів).

Виняткове значення проблема вивчення емпатії має у зв'язку з дослідженнями взаємовідносин між дітьми і дорослими в сім'ї, де дитина отримує перші уроки емоційного відгуку. Через взаємодію з близьким дорослим дитина вчиться розуміти та будувати відношення з однолітками (А.А. Бодалев, Л.И. Божович, Л.С. Выготский, А.Я. Варга, К.Н. Дембеле, В.В. Зеньковский, Е.И. Захарова, А.Г. Ковалев, М.И. Лисина, П.М. Якобсон и др.).

Эмпатія (з грецької емрбиейб) - здатність поставити себе на місце іншої людини (або предмета), здатність до співчуття. Емпатія також включає здатність точно визначити емоційний стан іншої людини на основі мімічних реакцій, вчинків, жестів тощо. (Психологічний словник).

Ми пропонуємо використовувати ці можливості початкових здібностей дітей до емпатії, які з віком дуже швидко розвиваються, особливо за умов підтримання та розвитку з боку дорослих, та любов до театралізації для формування естетичних уявлень і, як наслідок, морального виховання дошкільників та розвитку їхньої екологічно-мотивованої поведінки.

Театралізовані ігри та ігри-емпатії - це особливий вид діяльності дітей, а проведення їх на природі дає ефект більшого включення, співчуття, співпереживання. У театралізаціях і, особливо, в драматизаціях та іграх-емпатіях дитина розкривається сама і стає особливо відкритою для сприйняття довкілля. Г. Тарасенко зазначає, що виконуючи певну роль у виставі, дитина завдяки механізмам співпереживання, ідентифікації значно наближається до гармонії земного буття й усвідомлює відповідальність за її збереження [18].

Вживаючись в образи природи, програваючи явища, дитина має можливість стати часткою природи. І це відчуття тим глибше, чим більше вдалося педагогу вкласти своєї душі, емоційної напруги для того, щоб ввести дитину у світ природи.

Використовуючи цей вид діяльності для вирішення завдань формування естетичних уявлень у прогулянках у природі, слід керуватися, на нашу думку, такими правилами:

сюжет театралізації чи ігри-емпатії має спиратися на реальні процеси в природі;

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

зміст театралізації чи ігри-емпатії повинен нести великий емоційний зРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

аряд і бути орієнтованим на оспівування краси і гармонії в природі;

театралізація чи гра-емпатія повинні мати моральне спрямування, тобто вчити закону: «Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

не роби іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі», а також «прищеплювати дитині безкорисливість, як вищу цінність у шкалі цінностей культури»;

важливим є момент залучення всіх бажаючих до дійства, адже отримання позитивних емоцій - це те, заради чого все відбувається.

У своїй роботі ми використовували театраліРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

зації: «Як мама-хмаринка посилала на землю сніжиночку» та «Весняні пригоди маленького насіннячка», ігри - емпатії: «Сніжинки», «Вітер», «Дерева в інеї», «Травичка під снігом», «Підсніжник прокидається», «Насіннячко», «Повінь», «Працелюбний мурашка».

6. Система роботи з формування естетичних уявлень

Розглядаючи використання ігр-емпатій та театралізацій в природі в дитячої творчості, виходячі із завдань, які ми ставимо, треба дотримуватись певних вимог:

ігри-емпатії та театралізації в природі повинні мати сезонний характер;Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

об'єктами для них є природні явища, життя тварин та рослин, певні проРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

цеси, які відбуваються у живій та неживій природі зі змінами сезонів,

місця проведення ігр-емпатій та театралізацій в природі залежать, в перРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

шу чергу, від теми та програмового змісту та обираються вихователем виходячи з уявлень про доцільність та естетичну цінність.

Спираючись на дослідження психологів, які стверджують, що прояви емпатії починають спостерігатися в дитини з 1,5-2-х років та на педагогічний досвід щодо любові дітей до вселяких драматизацій та театралізацій, можна зробити висновки щодо початку застосовування цих видів творчості у дошкільному вихованні. В цьому питанні, як і у всіх педагогічних методах взагалі повинен знайти своє місце метод «від простого до складного»:

використовувати елементи емпатії та театралізації можна вже з І молодРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

шої групи; враховуючи період адаптації дітей та яскравість вражень, які можуть викликати явища та об'єкти природи, доцільно, на наш погляд, починати з січня (див. додаток 1);

використовувати ці види творчості в простих формах можна вже з дітьми ІІ молодшої групи;Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

у середній групі потрібно ускладнювати зміст та форми цієї роботи;

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

застосовувати ігри-емпатії та театралізації для формування естетичних уявлень у старшій групі.

В залежносРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ті від віку дитини змінюється складність, теми, об'єкти, які є предметами ігр-емпатій та театралізацій в природі. Також різними є місця проведення, обладнення та кількість взаємозв'язків, які беруться до уваги в тому чи іншому явищі природи (живої чи неживої) а також частота проведення цих видів роботи. Змінюється з віком і кількість ігор-емпатій та театралізацій. Місце проведення ігри-емпатії або театралізації може бути різним: на майданчику, на певній ділянці екологічної стежини, в парку, біля озера, в лісі тощо. Цікавим є проблема залучання молодших дошкільників у ігри-емпатії та театралізації старших, зберігаючи їх можливості, тобто з виконанням ролі відповідно до вікових можливостей. Але це питання в роботі не розглядалося.

Для формування естетичних уявлень старших дошкільників ми пропонуємо проводити ігри-емпатії в природничому довкіллі. Така гра-емпатія повинна проводитись в три етапи:

І етап Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

- експромт: реалізується мета саме простої емпатійної дії (це етап емоційної емпатії);

ІІ етап - естетизація: пРазмещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ісля проведення підготовки, емпатія використовуються саме з метою формування естетичних уявлень, як така, що дає змогу глибше проникнути в сутність явища та естетичні переживання щодо нього (створення умов для когнітивної емпатії);

ІІІ етап - судження: Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

формування здатності до предикативної емпатії, результатом якої є відчуття та розуміння природи, як такої та як середовища власного існування.

Результатом систематичного проведення ігор-емпатій в природничому довкіллі є закладання в дошкільному віці основ екологічно-мотивованої поведінки, яка характеризує відповідальну активну життєву позицію сучасної особистості.

Основні методичні поради щодо використовування та проведення елементів простих емпатій та ігор-емпатій для старших дошкільників представлені в додатакх у вигляді таблиці та в примірному конспекті гри.

Отже, ігри-емпатії та театралізації, виходячі з сучасних вимог, можуть розглядатися як засіб оптимізації процесу формування естетичних уявлень у старших дошкільників в процесі прогулянок в природі.



Висновки

В ході роботи було узагальнено теоретичний матеріал з проблеми формування естетичних почуттів у дошкільників. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел встановлено, що емоція задоволення, на основі якої виникає естетичне почуття з'являється у дитини вже на перших місяцях життя. Але, виходячі з особливостей сприймання навколишньої дійсності малюками, вчені починають говорити про естетичне почуття не раніше ніж на 5-му році життя, а про формування естетичних уявлень починаючи з 5-ти років.

Виняткове значення у формуванні естетичних уявлень вчені (і педагоги і психологи) надають природі.

Був розглянутий основний засіб формування естетичних уявлень у дітей дошкільного віку в природі. На основі сучасних досліджень зроблений висновок про необхідність пошуку нових методів та форм для формування естетичних, а разом з ними і моральних почуттів та уявлень, і, як наслідок - екологічно мотивованої поведінки. Це такі, як: екологічні ігри та завдання, сюжетні ігри з екологічним змістом, проблемно-пошукові методи, розвязання проблемних завдань, досліди, порівняльні спостереження, моделювання, проблемно-ігрові ситуації, екологічні проекти («Книга скарг і пропозицій», «Первоцвіти», «Бережімо воду» та ін.).

В роботі запропоновано для вирішення цих завдань виокристовувати ігри-емпатії та театралізації, які, на нашу думку мають проводитися в природничому довкіллі. Об'ектами ігор-емпатій мають бути об'єкти природи (тварини, рослини, об'єкти неживої природи, а також явища природи). Запропонована триетапність проведення гри-емпатії. Теми для театралізацій на природі треба шукати в живій та неживій природі, в казках, підбираючи їх за сезонами. Зрозуміло, що сезонний підхід треба використовувати і до ігор-емпатій.

Розроблена послідовна система використання емпатії з метою формування естетичних уявлень на прогулянках з урахуванням принципу «від простого до складного» та подано зразок конспекту гри-емпатії з методичними рекомендаціями для старших дошкільників, яка може використовуватися на прогулянках з метою формування естетичних уявлень.



Література

1. Базова программа розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» /Наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко. - К.:Світич, 2008. - 430 с.

2. Аветисян Л. Эстетическое воспитание средствами окружающей природы // Дошкольное воспитание - 1982. - №10. - с. 25-27.

3. Басин Е.Я. Творчество и эмпатия // Вопросы философии - 1987.- №2. - c. 54-59.

4. О. Білан «Екологічне виховання дітей дошкільного віку». - K.: Либідь, 1996. - 207 с.

5. Галуза С. Таємниці зимової краси // Дошкільне виховання - 2005. - №1. - c. 15-17.

6. Глухова H. Перший крок до природи // Дошкільне виховання - 2005. - №3. - c. 20-22.

7. Гофмейстер Г.П. Природа и музыка как средство естетического воспитания дошкольников. - М: Высшая школа, 1980. - 227 с.

8. Гураш Л. Відчути та збагнути допоможуть спостереження і художнє слово // Дошкільне виховання - 2001. - №4. - c. 13-16.

9. Система естетичного виховання в дитячому садку./ Заг. ред. Н.О. Ветлугіної. - К.: Радянська школа, 1977. - 307c.

10. Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти України.:Наук.-метод. посібник/ Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2003. - 243 с.

11. Ніколенко Д.Ф. Формуавння екологічних почуттів у дітей дошкільного віку. - К.: Радянська школа, 1967. - 325 с.

12. Педагогический словарь/ М.: Высшая школа, 2005. - 558 с.

13. Половіна О. Сприймати природу розумом і серцем // Дошкільне виховання - 2006. - №11. - c. 19-22.

14. Плохій З. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання - 2001. - №6. - c. 9-12.

15. Психологічний енциклопедичний словник/К.: Вища школа, 2004.-709 с.

16. Сухорукова Г. Уроки мислення серед природи // Дошкільне виховання - 2003. - №9. - c. 21-23.

17. Тарасенко Г., Демченко О. Театр природи // Дошкільне виховання - 2003. - №8. - c. 23.

18. Трубник І. В. Формування в дітей дошкільного віку екологічно мотивованої поведінки.

19. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - К.: Радянська школа, 1993. - 187 с.

20. Яришева Н.Ф. Цільові прогулянки до парків та скверів // Дошкільне виховання - 2003. - №3 - №12.

Размещено на Allbest.ru