Інноваційні технології вивчення прикметника в початковій школі

Гра „Якого роду прикметники?”.

Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують, якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду („Ч”, „Ж”, „С”).

Для гри можна використовувати такі словосполучення: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.

Виграє той, хто найменше помилятиметься.

На уроках мови доцільно використовувати такі вправи на змінювання прикметників за числами.

Гра „Визнач число”.

На аудіоносій записані словосполучення іменників з прикметниками в однині і множині. Включаються запис, у відповідь учні сигналізують картками з написами „однина” і „множина”.

Гра „Хто швидше перетворить однину в множину”.

На дошці написано 10 прикметників з іменниками в однині. Треба написати в множині лише прикметника та іменники чоловічого роду.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Матеріал для вчителя: темна ніч, круглий місяць, велике вікно, зимовий ранок, голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.

На дошці запис.

Ой смачні, ой смачні бублики у Тані:

Медяні, запашні, молочні, рум'яні.

Медяні, запашні Танечка поїла,

А для нас і для вас дірочки лишила.

- На які питання відповідають виділені слова? Що вони означають?

- Як називаються слова, що означають ознаки предметів і відповідають на питання яке? який? яка?

Запишіть за зразком:

Множина:

Смачні (бублики) ...

Однина:

Смачний (бублик) ...

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодих школярів.

На уроках мови доцільно використовувати такі вправи на змінювання прикметників за відмінкам.

Гра „Відмінковий ланцюжок”.

Учитель називає прикметник у відмінку і викликає учня, який повинен сказати прикметник у родовому відмінку. Другий викликає учня називає прикметник у давальному відмінку і т.д.

Виграє той, хто матиме найменше помилок.

На дошці запис тексту.

Завдання дописати закінчення прикметників, визначити їх відмінок.

Веснян... повінь, затопила березов... гай. У чист..., прозорій воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. Золот... сонце освітлює білокор... берізки, і вони виглядають особливо гарними. Їх рожев... віти ніжно вимальовуються на фоні блакитн... неба. Наповнене веснян... сонцем повітря огортає кожне дерево і надає всьому чарів... .

Початкове навчання української мови передбачає пропедевтичну роботу з формування у школярів знань про одиниці різних мовних рівнів (текст, речення, слово в його лексичному і граматичному значеннях, звуки мовлення). Головна увага має приділятися практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів, збагаченню їхнього мовлення різними граматичними формами, розвитку вміння користуватись мовними засобами відповідно до норм літературної мови (орфоепічних, лексичних, граматичних); умінню аналізувати, оцінювати власну мовленнєву творчість, удосконалювати її.

Отже, вся система робить з граматичним категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з іменником і на розвиток умінь користуватися прикметники в різних мовленнєвих ситуаціях.

2.2 Система вправ та завдань з формування комунікативних умінь молодших школярів під час вивчення прикметника

Прикметники надають мовленню молодших школярів, а також художнім текстам емоційності, яскравості, образної насиченості, допомагають оригінальніше передати барви природи, картини навколишнього світу.

За допомогою прикметників діти можуть будувати зв'язні висловлювання, надаючи предметам яскравих ознак. Але учні початкових класів підбирають до іменників переважно стандартні прикметники, відомі їм із повсякденного життя. Дуже рідко можна почути від дітей щось нове і незвичайне. Та це не дивно, бо ж у школярів в такому віці ще малий і недостатній словниковий запас. Щоб його збагатити, потрібно запропонувати учням вправи і завдання різноманітного характеру [67, с. 71].

Під час написання цієї роботи ми дібрали вправи та завдання на збагачення і активізацію словникового запасу учнів початкових класів у процесі вивчення прикметника. Вправи такого характеру збагачують не лише дитячу лексику, життєвий досвід, а й допомагають відкрити перед очима дітей широкий світ у всій його різноманітності і красі, сприяють їх естетичному й духовному відродженню. Окрім цього, уклали конспект уроку з теми „Прикметник” (див. додаток А) із застосування інтерактивних технологій.

Перед тим, як пропонувати дітям творчі роботи, ми привчали їх спостерігати за предметами чи явищами, добирати відповідні слова і словосполучення, вживати прикметники у прямому і переносному значенні, добирати прикметники близькі та протилежні за значенням.

З огляду на сказане пропонували такі вправи та завдання:

Поетична хвилинка.

– Прочитайте вірш М. Рильського.

На білу гречку впали роси,

Веселі бджоли одгули.

Замовкло поле стоголосе

В обіймах золотої мли.

Прочитавши, учні знаходять виділені слова, ставлять до них питання, визначають, до якої частини мови ці слова належать, та з якою частиною мови (словами) пов'язані. Після цього вчитель повідомляв учням, що це прикметники-епітети, і пояснював їх значення.

Художній текст, насичений прикметниками.

І. Прочитайте художній і науковий тексти про степ. Якого висновку ви дійшли?

Степи - рівнинні простори, де немає дерев, більшість рослин у степу -посухостійкі. Найхарактернішою рослиною степу є ковила. Вили ковили розрізняються довжиною ості, її опушеністю, характером листя. Листя ковили довге. Вузьке, часто загнуте вздовж. Квіти непоказні, зібрані в рідку волоть. (З Дитячої енциклопедії).

Степ рівний, як долоня, широкий і довгий. Він тоне у своїй просторості, у своїй зеленій траві, спершу аж темно-зеленій, а чим далі - блідніший, голубіший, але поки не сходиться з краєм блакитного неба, здається, він загинається угору і йде уже попід небом. Серед нього хвилі золотого сонячного світу так і ходять, так і переливаються (За Панасом Мирним).

На основі наукового тексту про конвалію побудуйте самостійно художній текст-опис з використанням образної лексики (прикметників).

Конвалія - квітка травня. У затінку дерев серед густого листя ховаються білі дзвіночки на тоненькій ніжці, що охороняються двома широкими листками. Поряд - ще, трохи далі - ще.

Конвалія цвіте недовго. Якось раптово замість білих дзвіночків на стеблинці з'явиться плід. Він спочатку зелений, а згодом стає червоногарячим.

Така вправа сприяла удосконаленню вмінь і навичок учнів складати художні тексти-описи, а також поповнювала словниковий запас учнів новими прикметниками.

Роль прикметників у мовленні та художньому тексті.

- За поданим початком та прикладами продовжте розповідь про роль прикметників у мовленні.

- Діти, ми вже знайомі зі словами на позначення ознак кольору, смаку, людського характеру, розміру, якості, часу тощо.

- Уявіть собі на хвилину, що всі ознаки предметів зникли. Чи змогли б ми тоді читати чудові художні оповідання, вірші, говорити, образно виражати свої думки? Подумайте над запитанням. Послухайте два приклади, обміняйтеся думками.

Звідкись налетів вітер, заплутався у листі, доторкнувся до гілок, тротуаром почали вистрибувати каштани.

Звідкись налетів грайливий, теплий вітрисько, заплутався у побурілому каштановому листі, злегка доторкнувся до осінніх задумливих гілочок - і мовчазним тротуаром почали кумедно вистрибувати блискучі, ще вологі від шкарлупи каштанчики. (М. Магера).

- У другому прикладі знайдіть прикметники. Розкажіть, як ви їх розумієте, і чим вони важливі у тексті.

Ця вправа сприяла визначенню ролі прикметників у мовленні, прикметників-епітетів - у тексті. Також, як і попередня та інші вправи, збагачує словниковий запас учнів, розширює їх уявлення про навколишнє.

Вірш-порівняння.

- Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому порівняння. Чи є прикметниками виділені слова? Яке їх значення у тексті?

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку.

Ніжносяйні, як зірки

Є слова як жар пекучі

І отруйні, наче чад...

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.

Завдання-гра „Добір прикметників”.

Діти добирають до іменників такі прикметники, які характеризували б їх за всіма ознаками. Хто більше слів добере, той стане переможцем.

Звичайно, дібрані прикметники мають бути ще й оригінальними, нестандартними, такі, що характеризували б весну.

Сонце (яке?) - (веселе, усміхнене, яскраве, щире, привітне, тепле, оранжеве, золоте...)

Небо (яке?) - (високе, синє, безмежне, чисте, дивовижне, ясне, бездонне, безхмарне, глибоке...)

Хмарки (які?) - (білі, легкі, химерні...)

Тепло (яке?) - (щире, лагідне, добре, привітне... )

День (який?) - (довгий, світлий, сонячний, веселий...)

Ніч (яка?) - (тиха, тепла, зоряна, місячна, коротка, ясна...)

Струмочки (які?) - (ніжні, тендітні, несміливі, жовті, білі, дзвінкі...)

Дерева (які?) - (світлі, весняні, пишні...)

Трава (яка?) - (росяна, зелена, ніжна, гостренька, духмяна, пахуча...)

Птахи (які?) - (перелітні, співучі, чудові...).

Коли вже дібрали прикметники, учні складають твір-опис „Прихід весни” з використанням цих слів.

Такі завдання лексичного характеру значною мірою сприяли збагаченню й активізації словникового запасу учнів, формували їх емоційно-почуттєву сферу.

Складання твору-опису з використанням прикметників.

- Порівняйте пари прикметників, підібрані до однакових іменників. Визначте, які з них стандартні, які - ні.

Ранкова роса - срібна роса.

Тепле сонце - червоне сонце.

Чорні нитки - срібні нитки бабиного літа.

Гарне вбрання - золоте вбрання.

Осіннє листя - пишне листя.

Тепла осінь - золота осінь.

- Складіть і запишіть твір-опис про осінь, використовуючи ці словосполучення.

Опис зовнішності людини.

I. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прикметники, які описують старшу доньку. Складіть текст-опис другої доньки.

В одного чоловіка було дві доньки. Старша рум'яна, коси чорні, аж з полиском зеленим, очі зеленкуваті, на голівці біло-рожевий віночок, а сукні - як не зелена, то салатова, унизу синіми, білими, жовтими та фіолетовими квітами розшиті. Це в свято, а в будень усе працює: землю дуже любить.

Друга донька іншою була...

II. Складіть і запишіть опис свого друга. Ось кілька зразків таких описів:

Мого товариша звати Олег. У нього обличчя біляве, очі сірі, ніс прямий, волосся русяве, руки працьовиті. Одягнений він у коричневий светр, голубу сорочку, сині штани.

У моєї подружки Марійки карі очі. В неї прямий ніс, коричневе волосся. Обличчя рум'яне, руки працьовиті. Одягнена Марійка у спортивний костюм рожево-чорного кольору, взута у коричневі черевики.

Мою подругу звати Оксанка. У неї чорне волосся, очі темно-сині, ніс прямий, обличчя рум'яне, радісне. Руки в Оксанки працьовиті. Одяг у неї такий: светр жовтий, штани темно-коричневі і чорні чоботи.

Такі тексти-описи зовнішності людини складали учні 3 класу. Як правило, вони використовували добре знайомі їм слова-прикметники, багато прикметників у текстах різних учнів повторювалися.

Прочитайте текст. Поставте замість крапок пропущені прикметники, користуючись словами для довідок. Дайте заголовок. Спишіть. Чим відрізняється текст на дошці від того, що в зошитах? Який кращий? Чим? Визначте, який він за своїми ознаками: науковий чи художній. Визначте рід, число прикметників з іменниками, до яких вони належать.

1. Над містом стояла ... ніч. Високо серед неба світив ... місяць. ...небо, аж ... ... скелі над тихою Россю стояли в тяжкій задумі. Куняв ... ліс нагорі. Сумували ... верби. (За І. Нечуй-Левицьким).

Слова для довідок: літня, синє, високі, ясний, густий, зелені.

2. ...сонце щедро сипле на землю своє проміння. Швидко тане сніг. З горбків збігають ... струмочки. А на ... галявинах з'явились перші проліски.

Діти виглядають з вирію пташок!

Слова для довідок: ясне, лісових, дзвінкі.

Прочитайте текст. Чи подобається він вам? Які слова, на вашу думку, треба замінити, чому? Спишіть, добираючи для заміни слова з дужок. Визначте відмінок прикметників. Виділіть закінчення.

1.День був ясний. З неба дивилось на землю ясне сонечко. Його ясні промінчики заглядали всюди. Марійка зачаровано дивилась на поле, ліс, річку. Ясна усмішка не сходила з її обличчя.

(Чудовий, ласкава, яскраві, гарний, світле, зачарована).

2.День стояв по-весняному теплий. Віяв теплий вітерець. Світило тепле сонечко. З теплих країв поверталися пташки.

(Лагідний, весняний, ласкавий, гарний, приємний, приємний, легенький).

- Прочитайте текст, який ви одержали. Визначте, який він за своїми ознаками: науковий чи художній? Який варіант кращий?

Ефективним засобом збагачення словникового запасу учнів є й загадки.

Розгадайте „кольорові” загадки:

Жовта

Жовта, соковита,

На дерев'янку надіта. (Абрикос)

Зелена

Зверху каптан оксамиту зеленого.

А всередині - атласу червоного,

З сотнею зерняток кольору чорного,

Смаку солодкого і неповторного. (Кавун)

Блакитна

В чистім полі він росте:

На високих ніжках,

В зелених панчішках,

Квіточки блакитні --

Оченьки привітні. (Льон)

Чорна

Сам чорний, та не ворон,

Є роги, та не бик,

Шість ніг без копит. (Жук)

Використавши свої спостереження за природою, доповніть розповідь:

У коробці було сім олівців. Намалював ... олівець усміхнене сонце, а ... - грозову хмару. Заступила хмара на небі сонце. Тоді взявся до роботи ... олівець - і закрапав із хмарки рясний дощ. Почали рости під дощем шовковиста трава та яскраві квіти. Це все постаралися ... (якого кольору?) олівці. А потім олівці ... (якого кольору?) намалювали барвисту веселку.

Прочитайте розповідь.

Лісова галявина. Самотньо стоїть берізка. Над берізкою гуляє вітер. Він розчісує її коси.

- До виділених іменників із слів для довідок доберіть прикметники, що відповідали б назві розповіді „На галявині весною”. Далі складіть опис і продовжте його.

(Ніжно, теплий, довгі, сумна, зажурена, холодний, невесела, пронизливий, голі, колючий, зелені).

Прочитайте текст.

Прийшла холодна зима. Низько пливуть над містом сірі хмари. Сиплеться на землю пухкий сніг різкий вітер несе його по замерзлій землі. Снігові хуртовини лякають диких тварин. Лисиці заховались у глибокі нори.

Ведмежі сім'ї вкладаються спати у м'який сніг. Давно відлетіли у теплі краї птахи. У лісі панує тиша. (О. Іваненко).

- Випишіть прикметники разом з іменниками доберіть прикметники, протилежні за значенням.

Після виконання цієї вправи учням пропонувалося скласти твір.

Складання твору за серією малюнків.

Ковзанка

Був гарний зимовий день. Білий сніг іскрився на сонці неначе діаманти. А морозець припікав, щипав діток за рум'яні щічки, за маленькі носики.

Діти вирішили зробити у дворі снігову гірку, полити її водою. Вийде чудова ковзанка! Всі дружно взялися до роботи. Затупотіли маленькі ніжки, запрацювали дрібні рученята.

Ось і снігова гірка готова. Залишилося полити її водою. Всі швиденько і це зробили.

Але короткий зимовий день закінчувався. Бліде сонечко схилилося на хмарку, згорнулося, мов їжачок і заснуло до світанку.

Сусідський хлопчик Костик не працював зі всіма дітками. Він тільки виглядав з вікна на дружну роботу. Коли всі розійшлися, він вийшов у двір. Спробував вийти на гірку. Та вона вже замерзла, і стояла дуже слизькою. Тоді Костик посипав її піском і зійшов на верх.

Ранком діти вийшли у двір і ахнули! Вся їхня робота пропала! Вони ж так хотіли з трампліну стрибати на санчатах як кенгурята!

З-за рогу будинку виглядав Костик. Діти подивилися на його насуплене обличчя і все зрозуміли.

Цей твір учні 3 класу складали за малюнками з допомогою вчителя. Потім кожен підбирав якнайбільше прикметників, щоб надати тексту емоційної насиченості, образності, виразності.

Доберіть і запишіть за зразком багатозначні прикметники до поданих іменників, пояснивши правильний вибір синонімічним рядом слів на позначення ознак.

Зразок.

Іменники: осінь, степ, зима, картина, дощ, гай.

Приклади: осінь (золота, тепла, щедра, багата ...)

степ (широкий, безкрайній, просторий...)

зима (білосніжна, холодна, вітряна, морозна ...)

картина (чудова, гарна, радісна ...)

дощ (теплий, літній, дрібненький ...)

гай (зелений, густий, березовий ...).

Отже, українська мова дуже багата на прикметники, якими забарвлена художня література. Кожен письменник використовує у своїх творах багато слів прикметникової семантики, різноманітної і неповторної. Слухання, читання цих творів, виконання відповідних вправ і завдань збагачує словниковий запас дітей молодшого шкільного віку. Вивчення прикметника у початковій школі є ефективним засобами інтерактивних технологій як активних, розвивальних, мотиваційних способів навчального процесу.

Висновки

Прикметник - частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Поняття якості в прикметнику може бути виражене безпосередньо або через відношення до інших предметів та через відношення до особи чи істоти. Прикметники виражають ознаки кольору, розміру, віку, смаку, запаху, матеріалу, якості, приналежності, зовнішні прикмети, внутрішні властивості, ознаки за відношенням до місця, простору і часу. У сучасній українській мові прикметник чітко виділяється як самостійна частина мови зі своїми семантико-граматичними особливостями. Прикметник передає непроцесуальну ознаку предмета, виражаючи її в граматичних категоріях роду, числа та відмінка. У реченні виконує функцію означення чи іменної частини складеного присудка.

Функціонування прикметника як самостійної частини мови (лексико-граматичного класу слів) ґрунтується на єдності кількох об'єктивних лінгвістичних показників. До них належать, зокрема, загальне категоріальне значення, образно порівнюване з своєрідним семантичним знаменником. До якого можуть бути введені всі слова відповідного класу, морфологічні особливості, суть яких становить специфіка вияву граматичних категорій (роду, числа, відмінка і словозміни), визначальні синтаксичні характеристики, що полягають у визначенні функцій прикметника як засобу вираження відповідних членів речення. Особливість прикметникових граматичних категорій роду, числа й відмінка виявляється у їх повній залежності від формально-граматичних характеристик того іменника, з яким прикметник перебуває в синтаксичних зв'язках у межах словосполучення.

Вивчення прикметника займає важливе місце у початковому навчанні української мови. Система роботи над вивченням теми „Прикметник” - це цілеспрямований процес, який передбачає певну послідовність в ознайомленні з граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямоване на формування навичок вживання прикметників у мовленні. Методика вивчення прикметника диктується його лінгвістичними особливостями. Завдання вивчення прикметника в початкових класах полягають у формуванні граматичного поняття „прикметник” як частини мови, що пов'язана з іменником, у виробленні навичок правопису родових і відмінкових закінчень прикметників, у розвитку вміння вживати прикметники в усному й писемному мовленні.

Процес формування граматичного поняття прикметника умовно можна поділити на чотири етапи. Перший етап формування цього граматичного поняття полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття. Другий етап формування граматичного поняття прикметника полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв'язків між ними та у введенні терміна. Третій етап формування граматичного поняття прикметника полягає в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними. Четвертий етап формування граматичного поняття прикметника полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань.

Загальний недолік педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовне, систематичне опрацювання прикметника як частини мови. У багатьох молодших школярів не сформовано загального поняття про прикметник, його семантичні та мовно-функціональні ознаки. З метою перевірки стану сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник здійснено педагогічну діагностику особливостей новіших уявлень і понять з цієї теми; розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти систему вправ і завдань мовленнєво-комунікативного спрямування на основі вивчення прикметника, а також перевірено їх ефективність у процесі мовленнєвого розвитку молодших школярів.

Проведене дослідження дало змогу виявити ефективність застосування інтерактивних технологій під час вивчення прикметника у початковій школі на теоретичному рівні та на основі педагогічного досвіду учителів-практиків. Подальші дослідження з обраної теми дадуть змогу перевірити теоретичні положення експериментально.

Список використаних джерел

1. Айдарова Л.И. Маленькие школьники и родной язык / Л.И. Айдарова. - М., - 1983. - 96 с.

2. Айдарова Л.И. Психологические проблемы обучения младших школьников русскому языку / Л.И. Айдарова. - М. : Педагогика, 1978. - 144 с.

3. Антологія української педагогічної думки / [за ред. Н.П. Зубалій]. - К. :Епос, 1991. - 332 с.

4. Асіїв Л.В. До вивчення морфологічних явищ у системі формотворення прикметників / Л.В. Асіїв // Мовознавство. - 1997. - № 2 - 3. - С. 61-67.

5. Бабій І. Семантико-граматична природа прикметників зі значенням кольору у прозовій мові / І. Бабій // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Мовознавство. - 2004. - Вип. 2(12). - С. 6-12.

6. Безпояско О.К. Граматика української мови : морфологія / [підручник] ; / О.К. Безпояско . - К. : Либідь, 1993. - 235 с.

7. Бибик С.П. Словник епітетів української мови / С.П. Бибик, С.Я. Єрмоленко, Л.О. Пустовіт. - К. : Довіра, 1998. - С. 3-6.

8. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання / І. Бих // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С. 95-98.

9. Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи: [посібник для вчителів] / М.А. Білецька, М.С. Вашуленко. - К., 1987. - 127 с.

10. Бойко Н.І. Семантичні типи експресивних прикметників української мови / Н.І. Бойко // Наукові записки Ніжинського державного педа-гогічного університету імені М.Гоголя. Серія: Філологічні науки. - Ніжин, 2003. - С. 12-19.

11. 83. Бойко Н.В. Шкільний курс німецької мови з методикою викладання: Навчальний посібник / Н.В. Бойко. - Кам'янець-Подільський: вид. Зволейко Д.Г., 2008. - 176 с.

12. Брусило Н. Вивчення прикметника як частини мови: методика уроку української мови у 2 класі / Н. Брусило // Початкова школа. - 2005. - №3. - С. 9-10.

13. Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі / М. С. Вашуленко // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.

14. Висоцький А.В. Склад та структура лексико-семантичних груп якісних прикметників в українській мові: автореф. дис. канд. філол. наук / А.В. Висоцький. - К., 1998. - 18 с.

15. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови / І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська ; [за ред. І. Вихованця]. - К.: Пульсари, 2004. - 398 с.

16. Вовк А. Узагальнений урок з теми „Прикметник” / А. Вовк // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 31-34.

17. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. - 2-е видання, перероблене і доповнене: [підручник] / О.Т.Волох, М.Т. Чемерисов, С.І. Чернов - К. : Вища школа, 1989. - 236 c.

18. Грещук В.В. Український відприкметниковий словотвір / В.В. Грещук. - Івано-Франківськ : Плай, 1995.- 208 с.

19. Грищенко А. Прикметник у структурі словосполучення і речення / А. Грищенко // Українська мова і література в школі. - 1986. - №7. - С. 39-45.

20. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении / В.В. Давыдов. - Москва : Педагогика, 1972. - 423 с.

21. Довідник учителя німецької мови в запитаннях та відповідях / Авт.-упоряд. С.Ф. Корогодіна, О.С. Любченко. - Харків, 2006. - 576 с.

22. Доленко М.Т. Сучасна українська мова. / М.Т. Доленко, І.І. Дацюк, А.Г. Кващук. - К. : Радянська школа, 1964. - С. 23-56.

23. Дорошенко С.І. Методика викладання української мови. Навчальний посібник / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко та ін.; За ред. С.І. Дорошенко. - Київ : Вища шк., 1992. - 398 с.

24. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. - Київ : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

25. Занков Л.В. Избранные педагогические труды / Л.В. Занков. - Москва : Педагогика, 1990. - 424 с.

26. Ігнатенко Т. Творчі завдання на уроках розвитку мовлення / Т. Ігнатенко // Початкова школа. - 2006. - №2.- С. 11-12.

27. Казнадзей К. Прикметник: [методичні рекомендації] / К. Казнадзей // Початкова школа. - 1987. - №11. - С. 66-74.

28. Каліш В. Наукові основи навчання молодших школярів будувати зв'язки висловлювання./ В. Каліш, В. Собк. - К. : Початкова школа, 1996. - 96 с.

29. Караман С. Методика розвитку зв'язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами / С. Караман // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №2. - С. 47-50.

30. Коберник Г.І. Індивідуалізація і диференціація навчання в початкових класах: теорія та методика : [монографія] / Г.І. Коберник. - К. : Наук. Світ. - 2002. - 231 с.

31. Кононенко І. Компоненти оціночної структури прикметників / І. Кононенко // Мовознавство. - 1989. - №3. - С. 54-60.

32. Костишин Н. Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки / Н. Костишин // Українська мова та література. - 2005. - №36. - С. 17-18.

33. Кошак Л.М. Текст-опис на уроках розвитку мовлення / Л.М. Кошак // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2004. - № 36. - С. 9-13.

34. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів / М. Крикун // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35.

35. Кругла Н. Урок розвитку зв'язного мовлення / Н. Кругла // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 24-25.

36. Лазаренко Н. Збагачення словника молодших школярів прикметниками / Н. Лазаренко // Початкова школа. - 1999. - №1. - С. 14-17.

37. Левченко О. В. Становлення і розвиток гуманістичних педагогічних ідей в Україні у XX столітті / О. В. Левченко. - Харків, 2001. - 226 с.

38. Лещенко Г. Комунікативно-діяльнісний підхід до проведення уроків розвитку зв'язного мовлення / Г. Лещенко // Початкова школа. - 2004. - №12. - С. 5-7.

39. Лобчук О. Складання твору за художньою картиною / О. Лобчук // Початкова школа. - 2003. - №3. - С. 18-21.

40. Лобчук О. Складання творів за спостереженням / О. Лобчук // Початкова школа. - 2005. - №1. - С. 10-12.

41. Мазур Є.І. Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів / Є.І. Мазур // Початкове навчання та виховання. - Харків. - 2004. - №9. - С. 10-17.

42. Методика викладання української мови / [за ред. С.І. Дорошенка]. - К. : Вища школа, 1992. - С. 160-164, 350-359.

43. Методика розвитку зв'язного мовлення молодших школярів : методичні рекомендації / [укл. Л.М. Шевченко]. - К. : РН МК, 1992. - Част. 1. - 164 с.

44. Михайлова Л.В. Урок з української мови та розвитку мовлення в 3 класі / Л.В. Михайлова // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №6. - С. 2-3.

45. Морфологічна побудова сучасної української мови / [ред. кол. : М.А. Жовтобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко]. - К. : Наукова думка, 1975. - 208 с.

46. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання) / М.М. Наумчук - Тернопіль : Астон, 2002. - 352 с.

47. Наумчук М.М. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови./ М.М Наумчук, Л.П. Лушпинська. - Тернопіль : Астон, 2003. - 132 с.

48. Онкович Г.В. Український рік у прикметах та прикметниках / Г.В. Онкович, Г.А.Барабаш, А.Д. Онкович // Українська мова і література в школі. - 2000. - №4. - С. 17-20.

49. Павленко С. Прикметникові пристрасті / С. Павленко // Дивослово. - 1994. - №12. - С. 34-35.

50. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить: Пособ. для учителей / В.Ф. Паламарчук. - Москва : Просвещение, 1979. - 144 с.

51. Полєвікова О.Б. Урок з розвитку зв'язного мовлення у 3 класі / О.Б. Полєвікова // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №1. - С. 2-4.

52. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко; за ред. О.І. Пометун. - Київ : А.С.К., 2005. - 192 с.

53. Попович І. Письмовий твір-опис предмета (квітки) / І. Попович // Українська мова і література в школі. - 2000. - №6. - С. 11-13.

54. Преемственность и перспективность в обучении русскому языку: Сб. статей из опыта работы: Пособ. для учителей / Сост. А.Н. Матвеева. - М. : Просвещение, 1982. - 128 с.

55. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. / С.Л. Рубинштейн. - Москва : Педагогика, 1989. - Т. 2. - 322 с.

56. Скуратівський Л. Прикметник / Л. Скуратівський, Т. Симоненкова // Українська мова і література в школі. - 1993. - №11. - С. 27-32.

57. Слободян О. Прикметник. Цикл уроків за темами початкового етапу вивчення / О. Слободян // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2004. - №29. - С. 5-8.

58. Стефанів Н. Виражальні можливості відносних прикметників на матеріалі сучасної дитячої прози / Н. Стефанів // Студентський науковий вісник ТДГТУ ім. В.Гнатюка. - Тернопіль, 2003. - Вип. № 6. - С. 17-18.

59. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т.: Т. 3. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський. - К. : Рад. шк., 1977. - 672 с.

60. Сучасна українська літературна мова / [за ред. А.П. Грищенка]. - К. : Вища школа. - 1997. - С. 365-378.

61. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. - Інтегрований курс: [підручник] / за ред А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. - К. : Промінь, 2003. - 232 с.

62. Уроки розвитку зв'язного мовлення в початкових класах : [методичні рекомендації] / укл. А.П. Каніщенко, О.В. Ночвінова. - К. : ІСДО, 1995. - 128 с.

63. Федоренко Л.П. Принципы и методы обучения русскому языку / Л.П. Федоренко. - М. : Просвещение, 1964. - 160 с.

64. Хорошковська О.Н. Розвиток мовлення молодших школярів : [посібник для вчителів] / О.Н. Хорошковська. - К., 1985. - 96 с.

65. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів / О. Хорошковська // Рідна школа. - 2002. - №3. - С. 24-27.

66. Шаган Н. Розвиток зв'язного мовлення на уроках рідної мови / Н. Шаган // Початкова школа. - 2005. - №4. - С. 12-13.

67. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови : [посібник для вчителя] / М.М. Шкільник - К. : Рад. школа, 1986. - С. 63 - 74.

68. Яковенко Л. Стилістичні вправи до теми „Прикметник” / Л. Яковенко // Початкова школа. - 2004. - №12. - С. 5-7.

Додаток А

Тема. Узагальнення знань про прикметник.

Мета: закріплювати вміння учнів знаходити прикметник у тексті, ставити до нього запитання. Змінювати за зразком „один - багато”, визначати його роль у реченні; розвивати зв'язне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати чуйне ставлення до ближнього, шанобливе відношення до сім'ї, батьків; засвоїти значення слів „милосердя”, „щаслива родина”.

Обладнання: чарівна зоряна карта, ілюстративний матеріал, індивідуальні завдання, підручник, тлумачний словник.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Встаньте діти, всі скоріше,

Посміхніться всім миліше.

Привітайтесь: „Добрий день!”

П. Актуалізація опорних знань.

Я бачила зірниця впала,

Як на снігу вона лежала.

Як сніг, біліший від лілеї,

Вночі іскрився біля неї,

її до класу я несу, щоб показать вам цю красу.

- Подивіться, яка гостя сьогодні у нас на уроці. А гостей годиться вітати. Давайте згадаємо рядки віршів про зіроньку.

Попрощалось ясне сонце

З чорною землею.

Виступає круглий місяць

З сестрою зорею.

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Сім'я вечеря коло хати

Вечірня зіронька встає.

Донька вечерять подає.

-Може, ви знаєте, хто автор цих рядків? Що ви про нього знаєте.

-Наша маленька гостя просить, що ми допомогли їй повернутися додому, на зоряне небо. Ви готові до подорожі? Тоді вирушаємо!

ПІ. Закріплення вивченого матеріалу І.Оголошення теми уроку.

-Але ви повинні знати, що тільки розумні і старання можуть досягти зоряних висот. Тому сьогодні на уроці:

- Ми повторимо все, що знаємо про прикметники;

– Закріпимо вміння знаходити його в тексті, ставити питання до прикметника та складати з ним речення і словосполучення.

-А допоможе нам у цьому чарівна зоряна карта.

2. Каліграфічна хвилинка („Чарівний олівець”)

а) - 3 з уз зі зл сузір'я

- Чи знаєте ви, що таке сузір'я?

- Використовуємо тлумачний словник школяра.

б)У кожного слова, як і в людини, є родина. Щоб нашій зіроньці не було сумно, знайдемо для неї рідні слова.

Зіронька, зірниця, зоря, зірочка, зірка, сузір'я, зорепад.

-- На яке питання відповідають ці слова? (що?)

Давайте придумаємо слова, що відповідають на питання який? Яка? Яке? (записати в зошит) - зоряний, зоряна.

Як називають слова, що відповідають на питання який? яка? (прикметники).

- Що називають прикметники? (ознаку предмета).

в)Складемо з цими прикметниками словосполучення, дібравши іменники (зоряний дощ, зоряна ніч, зоряне небо)/

Отже, що таке прикметник?

(На дошці питання, на які відповідає прикметник.)

3.Словниковий диктант („Мудра сова”).

Згадали, що таке прикметник, ви,

Тепер спішіть до Мудрої Сови.

Вірний друг - то найбільший скарб

Бджола мала, а й та працює.

Добре слово краще за мед.

Добрі друзі - ті, що в біді і в радості.

Завдання:

- підкреслити прикметники,

- підкреслити прикметники і надписати питання,

- знайти і записати пару прикметників, де перший - ознака одного предмета, а другий - ознака багатьох.

Отже, прикметники можуть називати ознаку одного або багатьох предметів.

4.Зв'язок прикметник + іменник (Вогненна комета)

Огненна куля небом пролетіла,

Предметів всіх ознаки поштовхала,

Завдання ваше всіх їх записати

І місяць буде знов сіяти.

Місяць (який?)...

Ялинка (яка?)...

Небо (яке?)...

Сніжинки (які?)...

Завдання:

варіант: дібрати до слів ознаку за кольором;

варіант: ознаку за розміром.

Отже, за чим ще можна визначити ознаку предмета?

5.Робота з підручником („Розумна книга”)

День до заходу поверне,

Сонце, спати ляже.

Місяць зійде, і про все це

Книжка нам розкаже.

-Усно ділимо текст на речення.

-Як пишемо перше слово у реченні?

-Що ставимо в кінці речення? (.,!,?)

Завдання:

- виписати прикметники,

- виписати прикметники з іменниками, з якими вони зв'язані,

– записати два останні речення, підкреслити головні і другорядні члени речення.

Як ми підкреслюємо головні члени речення?

Як підкреслюємо другорядні?

Знайдіть у цьому реченні прикметники?

Як підкреслили слова легкий і сріблястий?

Отже, який висновок можна зробити? (прикметник є другорядним членом речення).

6. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо.

Усі вправи пригадаймо.

П'ять! Шість! Засміялись,

І в боки понахилялись

Зайчик зоряний до нас

Завітав у світлий клас.

Будем зараз ми стрибати

Щоби зайчика спіймати.

Сім! Вісім! Час настав,

Повернутися до справ!

7.Розвиток зв'язного мовлення („Рідна оселя”).

У матусі є дитятко,

В бабусі внучата.

У дитини татко й мама -

Щастям повна хата.

-Ось сузір'я різної оселі. Тихенько заглянем у віконце. Закрийте очі, уявіть: світла, святково прибрана кімната. Усміхнені мама, тато і діти прикрашають різдвяну ялинку.

Як ви думаєте, чи вони щасливі? Чому?

Ми допоможемо їм прикрасити ялинку і опишемо її за планом і допоміжними словами.

План опису

Яка ялинка?

Який стовбур у ялинки?

Які гілки у ялинки?

Яка глиця у ялинки?

Які прикраси на ялинці?

Слова

1) стрункий 2) красива3) пухнасті

залізний глинянасолені

дорогий фіолетовавірні

4) зелена 5) різнобарвні6) святкова

товста твердівечірня

дерев 'яна медовідзвінка

7) чарівна 8) колюча9) великі

пластмасова золотатверді

м'яка глинянасолодкі

8. Домашнє завдання: описати ялинку і підкреслити прикметники.

IV. Підсумок уроку

-Зірочка засяяла на небі і дуже вдячна вам за допомогу, а ми згадаємо, що робили на уроці.

-То що називають прикметники?

-На які питання відповідають?

-Який вид роботи був для вас найцікавіший?

Размещено на Allbest.ru