Методика проведення занять з ознайомлення з українським одягом у старшій групі дошкільного навчального закладу

Таблиця 2.8 Рівні засвоєння дітьми назв компонентів українського національного костюма на контрольному етапі експерименту

Рівні	Діти
Високий	2 дитини (10%)
Достатній	5 дітей (25%)
Середній	9 дітей (45%)
Низький	4 дитини (20%)

Аналізуючи виконання дітьми третього завдання ми помітили, що більшість дітей проявляє стійкий інтерес до предметів українського вбрання та їх призначення. Дошкільники знають назви та призначення українського одягу, розповідають про український народний костюм, загадують загадки про віночок, сорочку, прикраси та ін. Беруть активну участь у бесіді.

Узагальнені дані спостереження за виконанням дітьми старшого дошкільного віку завдання 3 представлені у таблиці.



Таблиця 2.9 Знання, ціннісні орієнтації та емоційні прояви у дітей старшого дошкільного віку на контрольному етапі експерименту

Рівні	Діти
Високий	2 дітей (20%)
Достатній	4 дітей (10%)
Середній	10 дітей (50%)
Низький	4 дитини (20%)

Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту.

Шляхом обліку середнього арифметичного отримаємо загальні дані про уявлення старших дошкільників про рідний край. Отримані дані представлено в таблиці.

Таблиця 2.10 Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту

Рівні	Діти
Високий	2 дітей (20%)
Достатній	4 дітей (20%)
Середній	10 дітей (45%)
Низький	4 дітей (20%)

Отримані дані дають змогу представити динаміку сформованості знань старших дошкільників про український національний одяг.



Рис. 1 Динаміка рівнів знань про український одяг дітей старшого дошкільного віку.

Дані діаграми дозволяють зробити висновок про правильність висунутої гіпотези дослідження, про те, що ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з національним одягом буде ефективним за умови:

*емоційно-виразного спілкування вихователя з дітьми, яке допомагає викликати інтерес, глибше осмислити матеріал, сформувати громадянські почуття;

*систематичного, послідовного стимулювання і підтримання дитячої допитливості та уміння спостерігати за допомогою широкого спектра методів, прийомів, засобів та форм організації дітей;

*організації відповідного середовища і залучення до роботи вихователя з ознайомлення дітей з українським вбранням батьків та інших дорослих.

За результатами проведеного нами дослідження, ми можемо зробити висновок про те, що за умови правильної організації навчально-виховної роботи, правильного підбору народознавчого матеріалу (за краєзнавчим принципом), використання відповідних віку дітей методів і прийомів роботи, діти матимуть достатній рівень сформованості знань про український національний одяг.

Важливу роль у формуванні цієї обізнаності відіграє вихователь, який повинен вміти планувати свою діяльність, створювати відповідну матеріальну та навчальну бази (добір та розробка ігор, конспектів занять, обладнання світлиці тощо) для реалізації дидактичних цілей і завдань з ознайомлення старших дошкільників з національним одягом.



Висновки

Організація роботи по ознайомленню дошкільників з українським національним вбранням здійснюється як вирішення завдань Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Робота здійснюється як комплексне розв'язання пізнавальних, навчальних, виховних та мовленнєвих завдань. У процесі вирішення завдань по ознайомленню з одягом українців вихователь має змогу:

*розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій народ, свої національні корені;

*формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати свої знання у побуті, власному дитячому житті, запам'ятовувати вірші, прислів'я, приказки;

*прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов'язані з народними ремеслами. Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд; виготовляти різні вироби (іграшки, глиняний посуд, витинанки, аплікації тощо).

Організовуючи роботу по ознайомленню з українським національним одягом вихователь використовує широке коло організаційних форм (заняття, бесіди, зустрічі, ігри, виставки, конкурси, свята, розваги, цільові прогулянки, екскурсії, походи та ін.), методів (наочні, словесні, практичні та ігрові та ін.) та прийомів (сюрпризний момент, ігрові прийоми, використання фольклору, розглядання, розповідь та ін.) роботи з дітьми.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про національний одяг (уявлення дітей про національний одяг; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей, знання про особливості одягу українців, чоловіче, жіноче, святкове та традиційне вбрання), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку. На основі роботи з науковою літературою було сформульовано об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, згідно яких та з урахуванням прочитаної літератури було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав: виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про український одяг у констатуючому експерименті; використання різноманітних шляхів ознайомлення дітей з національним одягом у формуючому експерименті; виявлення динаміки рівнів знань про українське вбрання дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті.

Результати проведеної експериментальної роботи із старшими дошкільниками дозволяють сформулювати ряд загальних психолого-педагогічних рекомендацій для вихователів дитячих садків, спрямованих на організацію ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з національним вбранням у сучасному дошкільному навчальному закладі. Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту. Основні положення рекомендацій можуть бути сформульовані таким чином: 1.Ознайомлення дітей з українським вбранням у дошкільному навчальному закладі є цілісною системою різноманітної роботи, де переплітаються спеціально організовані заняття з дітьми (ознайомлення з довкіллям, музичні, ознайомлення з природою, ознайомлення з творами мистецтва тощо), читання художньої літератури, бесіди, екскурсії та заочні подорожі, цільові прогулянки та багато інших форм роботи з дошкільниками. Розпочинати роботу потрібно з молодшого дошкільного віку. Прості знання в цьому віці є інтелектуальною основою для формування у дітей четвертого року життя найдоступнішої сукупності уявлень про національний одяг, об'єднаних існуючими зв'язками і залежностями між географічним розташуванням і природою населеного пункту, де живе дитина, природою й особливостями праці дорослих, засобів зв'язку тощо.

2.Починаючи з четвертого року життя значно розширюється кругозір дитини, розвиваються пізнавальні інтереси. Обсяг інформації, яку дитина одержує з різних джерел, інтенсивно формує допитливість і спостережливість. Завдання вихователя полягає в тому, щоб систематично і послідовно стимулювати й підтримувати ці процеси, поглиблювати і розвивати їх. Особливістю краєзнавчих уявлень є універсальність і необмежена варіативність використання, починаючи з ІІ молодшої групи.

3.До роботи з ознайомлення дітей з національним одягом необхідно залучати батьків та найближчих родичів дитини. Емоційне спілкування вихователя і батьків, бабусі та дідуся з дітьми як напередодні занять, свят, так і у повсякденному житті допомагає викликати і підтримувати інтерес до його змісту, глибше осмислити повідомлюваний матеріал, зробити морально-етичні висновки і визначитись у ставленні до нього і почуттів. Робота вихователя з дітьми та їхніми батьками особливо впливає на творчу атмосферу перед заняттями, святами, справляє глибокі враження, бентежить душі дітей і дорослих таємністю оберегів та їхньою магічною силою, привносить відчуття радості за дотримання народних традицій у їх повному обсязі. Дошкільники збагачуються знаннями народних традицій, у них формується повага до предків, їх життя, історична пам'ять.

4.Бажано обладнати в кожній групі спеціальний куточок, де будуть і ляльки, одягнені в національні костюми, і народні українські іграшки, фотографії пам'яток рідного міста та столиці, державні символи України, український посуд і т. ін.

5.Українська світлиця допоможе поглибити знання дітей про предмети українського національного побуту: ковдру, рядно, хідники, скриню, вишивані подушки та ін. Адже все це несе дітям доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом. Це є тією ниточкою, яка з'єднує дитину з історією її Батьківщини.

Вихованців доцільно залучати до участі у святкуванні Обжинок, Стрітення, Святого Миколая, Різдва, виготовленні писанок на Великдень. Участь дітей у святах, на яких вони вдягнені у народний одяг формує у дошкільників почуття належності українському народові, гордість за свою державу, за її традиції та повагу до народних традицій інших націй



Список використаних джерел

1. Богуш А.М. (ред.) Українське народознавство в дошкільному закладі. Програма та довідковий матеріал вихователям дошкільних закладів , с. 4-5

2. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. І допов. - К.: Вища шк., 2002. - 407 с.

3. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. К., 1991.

4. Кара-Васильєва Т., Ніколаєва Т. Традиції і сучасність. // Радянська жінка № 15, - 1982.

5. Лазко Т. Українське народознавство. - Київ //Зодіак - ЕКО, 1995. - С.334-336.

6. Лещенко М. П. Особливості використання українського декоративно-прикладного мистецтва у педагогічному процесі. // Проблеми сільських навчально-виховних закладів. Полтава, 1994. С. 79-80.

7. Матейко К. І. Головні убори українських селян до початку XX століття. // Там же 1973 № 3.

8. Матейко К. І. Український народний одяг. К., 1977.

9. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. - Київ //Либідь. 1996. - С.5-13.

10. Ніколаєва Т. О. Історія українського костюма. К., 1996.

11. Русова С.Ф. Нові методи дошкільного виховання. 1927. - С.7, с.7

12. Стамеров К. Нариси з історії костюмів. - Київ //Мистецтво, 2007. - С.168-170.

13. Сумщина в історії України - Суми //Мак Ден, 2005. - С.184-185, С.260-261.

14. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка: Навч.- метод. посіб. для вузів. К., 1997.

15. Ушинський К.Д. Теоретичні проблеми виховання і освіти //Вибр. Пед. Твори: В 2 т. - Т.1. - С. 10

16. Ушинський К.Д. Проблеми розвитку народної освіти// Вибр. Пед твори: В 2 т. - С. 101

17. Українське народознавство: Навч. ігосібник / За ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва.-- Львів: Фенікс 1994.-- 608 с. геВИ , с. 518-519

18. Українське народознавство / За ред. д-ра іст. наук С. П. Павлюка, канд. іст. наук Г. Й. Горинь, д-ра філол. наук Р. Ф. Кирчіва. Львів, 1997.

19. Черниш П. Вплив народної педагогіки на формування громадянина України // Рідна школа. 1996. № 10. С. 37-41.



Додатки

Додаток 1

ВИШИВАНКА

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку!

В нитці - сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обійму

Я свою матусю. ( В. Крищенка)

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОК

Є віночок у Катрусі, Синя стрічка - то вода,

Різні квіти в нім цвітуть: Що все напуває.

Мак з ромашкою й барвінком, Небо ясне та безхмарне,

Й незабудки там живуть. Що над нами сяє.

Знизу майорять стрічки А ще в вінку зустрілися

З веселки промінчики, Червона стрічка з білою,

Їх купив старий дідусь Назавжди подружилися

Для своєї внученьки. Як білий цвіт з калиною.

Кожна стрічечка в вінку Зелена стрічка - молодість,

Свою долю має, Здоров'я, сила, мужність.

Довжиною з дівочу косу Рожева - то достаток в дім,

І ось що означає: Та щедрість і душевність в нім.

Жовта - то колосся й хліб, Український це вінок -

Ніби сонце сяє. Кращого немає.

А коричнева - земля, Україночка мала

Де ми проживаєм. Його полюбляє. ( В. Дівніч)

ШАРОВАРИ

Сховав козак у свої шаровари: Велику ложку

Кусень сала, Щоб їсти потрошку,

Торбу з пшоном, Ще й ковбаси

Діжу з вином, Кілець зо три,

П'ять гарбузів Люльку-Бурульку,

Сто кавунів, Тютюнець,

Два вози разом з волами, Гребінець…!

(Один з сіллю, От який молодець!

Другий з огірками)

( О. Виженко )



Додаток 2

Конспект заняття для старшої групи з ознайомлення з українським одягом.

Тема: «Український національний одяг. Віночок»

Мета: Закріпити знання дітей про роль українського віночка в убранні дитини, значення квітів (барвінок, незабудка, чорнобривець, безсмертник, ромашка), кольорів стрічок. Ознайомити, що означає квітка маку у віночку та розташування стрічок у вінку. Закріпити знання про різницю між кількісним і порядковим рахунком, закріпити елементи українського народного танцю, вміння рухатись ритмічно, співвідносити рухи з характером музики. Розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення. Виховувати інтерес до народних оберегів.

Обладнання: шапочки-наголовники квітів для кожної дитини (ромашка, барвінок, безсмертник, волошка, мак, незабудка), вінок, паперові стрічки (коричневі, жовті, зелені, сині, блакитні, оранжеві, малинові, рожеві), дидактична гра "Збери віночок", магнітофонний запис українських народних мелодій, фланелеграф.

Хід заняття

Ой заходьте, діти-квітки, Будемо гостей стрічати та віночки сплітати, А віночки сплетемо - хороводом підемо. {Лине українська народна музика. Заходять діти. Ідуть за вихователем, змійкою, "плетуть вінок". По закінченню музики діти сідають на стільчики).

-Сплели віночок без стрічок. Колись його обов'язково носили всі українські дівчатка, починаючи з 3 років. Перший віночок дитині плела мама. У народі кажуть: "Віночок вити - життя любити". Віночок - не просто краса, а й оберіг, знахар душі та лікар. Бо в ньому є така чаклунська сила, яка біль знімає, волосся береже.

-А знаєте, в чому ця сила? (В квітах).

-Які квіти у нашому вінку? (Діти називають).

-Покажіть чорнобривець у віночку. Якого кольору пелюстки?

-Так. Це різнокольорова квіточка. А які кінці пелюсток? (Гостренькі).

-Чим подобається вам чорнобривець?

-Діти, прислухайтесь, до назві цієї квітки (промовляє повільно) чорнобривець. Кожна пелюсточка має чорну смужечку, наче чорні бровенята. І схожий чорнобривець на веселого чорнобрового хлопчика, який дивиться на кожного з нас і промовляє:

Підфарбую бровенята, хай засяють оченята, Будь гарненька, чорноброва, білолиця і здорова.

-А що означає чорнобривець? (Красу). Так. Це символ краси.

-Діти, відшукайте у віночку ромашку і розкажіть про неї.

(Діти розказують: якого кольору пелюстки, серединка, які кінці пелюсток).

-Чим подобається вам ромашка?

-Вона красива, ніжна, наче всміхається до кожного з нас. Так. Це символ ніжності та доброти.

-Ой, подивіться на ці квіточки! Вони ніби оченята в нашого Сашка. Я бачу Юлечко, тобі сподобались незабудки, іди розкажи про них.

(Розповідь дитини: 5 пелюсток голубого кольору, серединка-жовта, це маленькі квіточки).

-Чим вони тобі сподобались?

-Ще раз вслухайтесь в назву: Не-за-буд-ка. Вона просить нас: не забувайте квітів, турбуйтесь про них, любіть природу.

-Що означає незабудка? Так. Це символ вірності.

-А оця квіточка теж хоче, щоб про неї розповіли. Як вона називається? (Барвінок).

-На яку квітку він схожий? Чим відрізняються квіти барвінку і незабудки?

-Чим він тобі подобається? Так. Це символ Життя.

-А хто пригадає назву цієї квітки?

-Вітю, розкажи нам про безсмертник. (Квіточки маленькі, дрібненькі, їх багато, наче дружна сімейка).

-А що означає ця квітка? (Здоров'я). Так. Це символ Здоров'я. Безсмертник - лікарська рослина, чай із цих квітів дають діткам, коли в них болить живіт.

-А про яку квітку ми ще не говорили? Це мак.

-Скільки пелюсток у маку? Якого вони кольору? А серединка якого кольору?

-А зараз послухайте, що в народі розповідають про цю квітку, і подумайте, чому вона вплітається у вінок.

ЛЕГЕНДА ПРО МАК

Колись давно жили собі в одному селі брат та його молодша сестра. Хоч самі вони жили добре, весело, дружно, допомагали один одному, та одного разу сталось лихо. Напали вороги на Україну, і пішов брат захищати з козаками рідну землю. Місяць чекає його сестра, другий, третій, вже з походу козаки повертаються, а брата нема. Пішла тоді сестра його шукати. Довго ходила, поки не побачила - лежить на полі брат вбитий, а земля поруч вся червона від його крові. "Братику мій, братику рідненький", заплакала дівчинка та припала до нього. Поховали люди його на цьому самому місці. Сидить сестра на могилі, а сльози так і котяться з очей. Оросили вони землю, і тут сталось диво: виросли з землі квіти, як братова кров. Побачила їх дівчина та вплела у свій віночок на згадку про свого брата, щоб пам'ятати його та печалитись за ним. З того часу ті квіти маками назвали, а означають маки печаль.

-Діти, так чому мак вплітають у віночок? Що він означає?

-Так. Це символ Печалі, Смутку.

-Діти, а чим прикрашаються віночки, чого нема у нашого віночка?

-Так. В народі є повір'я: стрічки бережуть волосся від чужих очей. Тому й робили стрічки довгі, щоб вони закривали дівочу косу.

-Діти, а стрічки які за кольором? Так, різнокольорові.

-Сором тій дівчині, у якої стрічки пов'язані неправильно. В'язати їх треба уміло, в певному порядку. Ось послухайте, як одна дівчина в'язала стрічки на віночку.

-Сиділа дівчинка на галявині, плела вінок. Подивилась вона на землю-матінку нашу годувальницю, та й прив'язала посередині першу стрічку. Якого кольору? {Коричневого). Так. Що вона означає? {Землю). А потім пригріло ніжне сонечко. Посміхнулась дівчина теплим променям, та й прив'язала стрічку... якого кольору? {Жовту). Так. Прив'язала дві стрічки - хай сонечко вигріває землю з обох боків. Так, що означає жовта стрічка? {Сонце).

Пригріло сонечко. Вибилось із землі молоденьке житечко - і все зазеленіло навкруги. І дівчинка прив'язала до віночка... яку стрічку? {Зелену). Хай зеленіє житечко з обох боків. А потім глянула дівчинка на небо, а воно синє-синє, чисте, без хмарок, і прив'язала вона стрічку... якого кольору? (Синю). Що вона означає?

Та тут стало в'янути житечко без водички. А на небі ні хмаринки. І стала дівчинка дощик закликати. Як дощик закликають?

(Діти співають).

Тут набігли хмарки, і впали на землю перші краплини - блакитні-блакитні. Зраділа дівчинка дощику та прив'язала... якого кольору стрічку? (Блакитну). Так. Блакитну. Що вона означає? (Водичку.)

Зраділо житечко. А тому що дощик був чарівний - швидко достигло житечко. Зібрали люди врожай та й напекли смачного хліба, з'їла дівчинка окраєць хліба та й прив'язала... яку стрічку? (Оранжеву.) Що вона означає? (Хліб).

Радісно стало людям, бо де хліб у хаті - там весело. Стали люди щирими, добрими, тоді прив'язала дівчинка малинову стрічку, що означає щирість. -Яку дівчинка стрічку прив'язала? Що вона означає?

Стали люди багатими, бо там, де хліб, там і достаток. І прив'язала дівчинка яку стрічку? (Рожеву.) А означає вона багатство.

-Так що вона означає?

(У процесі розповіді вихователь прив'язує стрічки до вінка).

-Діти, які стрічки за довжиною та шириною - різні чи однакові?

-У хатах вінки завжди вішали на білій стіні, на гарному рушнику. І ми так зробимо з нашим віночком.

-Ви ж не забули, що ви не прості діти, а дітки-квіти?

Проводиться фізкультхвилинка з елементами аутотренінгу:

1.Потяглись квіточки пелюстками до сонця (заплющити очі).

2.Загойдались під вітерцем.

3.Нахилились, присіли, доторкнулись до матері-землі, відчули її тепло і знову розправили пелюстки.

4.Закружляли квіти.

-Кружляли, кружляли квіти, а тепер подивіться: віночок наш розсипався. Сідайте і допоможіть мені зібрати віночок.

Проводиться дидактична гра "Збери віночок".

-Ось і зібрали ми вінок. А якої ж форми вінок? Зараз полічіть, скільки квіточок у вінку. (Шість). А на якому ж місці мак? Який за порядком чорнобривець? А ромашка? Молодці, діти. Дівчатка, а ви любите носити віночки? Коли ви їх одягаєте? Так. Віночки одягають на свято, коли співають, танцюють.

(Вихователь бере віночок, співає):

Як на свято ішли,

Ми віночок знайшли,

Та не знали, де діти,

Мали з того радіти.

А тепер ось який той віночок

Ясний на голівці лежить,

Буде радість в нім жить.



(Одягають вінок дівчинці на голівку).

-І очей не відірвати від Оксанки, так гарно!

-От зараз і пограємося, затанцюємо, заспіваємо.

(Діти стають в коло, в центрі - дівчинка у вінку. Проводиться музична хороводна гра "Плетемо вінок").

Діти йдуть хороводом в один бік, Оленка в колі - в інший.

Діти співають: "Ми вінок для Оленки плетемо, зараз гарний їй віночок сплетемо." А тоді питають Оленку: "Кого ти хочеш, Олен-ко?"

Оленка: "Іди до мене, Максимку гарнесенький. Іди до мене, барвінку малесенький.

(Починає грати музика. Оленка з Максимком танцюють у колі Так продовжується гра, доки Оленка не "сплете" собі вінок Ш усіх квітів. В кінці всі діти разом танцюють український танок під народну мелодію).

Підсумок заняття.

Размещено на Allbest.ru