Формування особистості громадянина

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Наявність громадянського суспільства - найважливіша ознака і умова існування демократичної держави. Через історичні обставини, соціально-політичні та економічні умови комуністичного минулого Україна перебуває сьогодні лише на початковій стадії формування такого суспільства.

Діюча демократія і громадянське суспільство задля ефективного свого функціонування потребують активних громадян, які мають розвинені громадянські цінності та чесноти. Особливі сподівання в зв'язку з цим пов'язані з формуванням громадянських та демократичних цінностей у підростаючого покоління. Сучасна школа має на меті підготувати молодих людей до життя у відкритому, демократичному, полікультурному, гуманному суспільстві. На жаль, сьогодні серед молоді спостерігається небезпечне для соціальної стабільності суспільства зростання бездуховності, зневаги до правових та моральних норм, антисоціальної поведінки, відбуваються залучення до злочинного бізнесу, втрата соціального оптимізму. Тій же частині молоді, яка не втратила моральних ідеалів, патріотичних почуттів, дедалі важче знайти можливості для громадянського самовизначення, протистояти негативному впливу оточення. Все це потребує усвідомлення необхідності впровадження комплексу соціально педагогічних заходів для зміни існуючої ситуації з метою підготовки молоді до життя в умовах демократичної держави і громадянського суспільства.

Сьогодні педагоги визнають, що система виховання має труднощі, але потрібно підкреслити, що вони тимчасові, треба докладати значних зусиль, щоб подолати їх і рухатися далі в напрямі побудови справжньої демократичної, соборної та суверенної держави.

Список використаних джерел

1. Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів, вихователів, молоді і бітьків. - Полтава, 1994. - 194 с.

2. Виховання громадянина: Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: Навчально-методичнй посібник / П.Р. Ігнатенко, В.Л. Поплужний, Н.І. Косарєва, Л.В. Крицька. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 1997. - 252с.

3. В школе растет гражданин: Сборник. - Тула: Приок. кл. изд-во, 1981. - 109с.

4. Головаха Е.И. Панина Н.В. Социальное безумие. История, теория и современная практика. - К.: Абрис, 1994. - 168 с.

5. Гриценчук О.О. Роль вчителя у процесі виховання громадянина Нідерландів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер.: Педагогіка. - 2002 - №9. - с. 135-138.

6. Гриценчук О. «Формування громадянської свідомості (Європейський аспект)». - Рідна школа. - 2002 - №10 - С.8-9.

7. Дегоев В.М. Воспитать гражданина: (Из опыта работы) - Орджоникидзе: Ир, 1988 - 86 с.

8. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. - М.: Просвещение, 1987. - 207с.

9. Єлагіна Т. « Форми та методи формування громадянських якостей особистості». - Рідна школа. - 2005 - № 6. - С.34-36.

10. Івашковський В. «Позитивний психолого-педагогічний клімат, як визначний чинник виховання суб'єкта громадянського суспільства». - Рідна школа. - 2005. - № 12. - С.35-37.

11. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект / Наук. творч. коллектив: О.Cухомлинська та ін. // Шлях освіти. - 2000. - №3. - С.7-13.

12. Оржехівський В. Що сповідує «громадянин за паспортом»? // Освіта. - 1999. - №10. - 260с.

13. Пичуркіна-Шумейко Л. «Виховання громадянськості підростаючого покоління як умова формування громадянського суспільства». - Рідна школа, 2001. - № 4. - С.6-10.

14. «Про становлення молоді в Україні» (Щорічна доповідь президенту): Український Інститут соціальних досліджень. Центр «Соціальний моніторинг». - К., 1998. - 26с.

15. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. - 2-е вид. - Харків: ОВС, 2002, - 400 с.

16. Макаренко А.С. Воспитание гражданина/ Сост. Р.М. Бескина, М.Д. Виноградова. - М.: Просвещение, 1988. - 304с.

17. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. - К., 1995. - 159с.

18. Ми - громадяни України: Навчальний посібник з гром. Освіти для 9(10) кл. серед. загальноосвіт. навч. закл. / О. Дем'янчук, І. Ігнатова, П. Кендзьор та ін.; За ред. О. Пометун. - Видання шосте, доповн. та виправл. - Львів: ЗУКЦ, 2008. - 280с.

19. Салихова Р., Ахнетжанова Г., «Воспитание гражданина»// Воспитание школьников. - 2003. - №1. - С.2-8.

20. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К., 1985. - 312с.

21. Сухомлинський В.А. Воспитание советского патриотизма у школьников. Редактор Г.Ф. Морозова, под общ. ред.. Соболева А.И., М.: 1959. - 535с.

22. Сухомлинский В.А. « Рождение гражданина». - изд. «Молодая гвардия», М.: 1971. - 136с.

ДОДАТОК А

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ

1.Чи відчуваєш ти себе громадянином України?

А. так

Б. скоріше так, ніж ні

В. ні

Г. скоріше ні, ніж так

2.Чи обов'язково відчувати гордість за успіхи держави та біль за невдачі?

А. так

Б. скоріше так, ніж ні

В. ні

Г. скоріше ні, ніж так

3. Чи хотів би ти мати інше громадянство?

А. так

Б. скоріше так, ніж ні

В. ні

Г. скоріше ні, ніж так

4. Чи пов'язуєш ти своє майбутнє з майбутнім України?

А. так

Б. скоріше так, ніж ні

В. ні

Г. скоріше ні, ніж так

5. Україна - країна для українців?

А. так

Б. скоріше так, ніж ні

В. ні

Г. скоріше ні, ніж так

6. Чи відмовився б ти від головних демократичних прав і свобод на користь матеріального благополуччя?

А. так

Б. скоріше так, ніж ні

В. ні

Г. скоріше ні, ніж так

7. Чи цікавить тебе політичне життя країни?

А. так

Б. скоріше так, ніж ні

В. ні

Г. скоріше ні, ніж так

8. Чи діють у твоїй школі органи самоврядування?

А. Так

Б. Ні

В. Важко відповісти

9. Які життєві цінності ти вважаєш головними?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

10.Що означає бути патріотом своєї країни?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

ДОДАТОК Б

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

1. Чи обов'язково вчитель повинен бути високоморальною людиною?

_____________________________________________________________

2. Які найбільш негативні явища мають розповсюдження в українському молодіжному суспільстві?

_____________________________________________________________

3. Чи обов'язково відчувати гордість за успіхи держави та біль за невдачі?

_____________________________________________________________

4. Чи відмовилися б Ви від головних демократичних прав і свобод на матеріальне благополуччя?

_____________________________________________________________

5. Які громадянські цінності Ви вважаете головними?

_____________________________________________________________

6. Яким Ви вважаете реальний стан справ в громадянському вихованні в середній школі?

_____________________________________________________________

7. Чи можна вважати несплату податків крадіжкою, у випадку з невиплатою заробітної плати?

_____________________________________________________________

ДОДАТОК В

БЕСІДА, 9 КЛАС «СИМВОЛИ УКРАЇНИ»

Мета: Поглибити знання учнів про символи України, ознайомити з історією створення гімну, його авторами, виховувати повагу до символів Української держави.

Обладнання: Конституція України, зображення герба України, прапора, книжка «Ще не вмерла Україна» (Павло Чубинський, Київ, 1991 рік, видання «Українська муза»).

Хід бесіди:

Вступне слово вчителя.

У нашого народу на його землі глибоке тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксувався а усіх сферах життя - культурі, мові, побуті. Україна може пишатися своєю древньою величною історією.

Найбільшим святом для українського народу став день 28 червня 1996 року - день прийняття Основного Закону - Конституції України.

У статті 20 цього документа записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб і Державний Гімн України».

Велична й трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла Україна». Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала свого національного гімну» його заступали патріотичні пісні, часто регіонального характеру, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархій..

Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся та багатьох інших. Високими ідеалами соціального і національного визволення народу, його духовного відродження пройнята діяльність діячів «Руської трійці», зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, молодшого покоління борців за волю України - Миколи Махновського, Івана Липа, Ольги Басараб, Олени Теліги та інших.

Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. А трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, знищували - але не знищили.

Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала протягом усього часу існування Української держави. Однак державне затвердження отримала лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн

Карпатської України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна проіснувала недовго. Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений шовіністичним угорським урядом, так само, як більше сімдесяти років був заборонений на Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений казенно-фальшивий текст «Живи, Україно».

Та настав час відродження, воскресіння. Воскресла Україна, відроджуються національні традиції, її символіка, патріотичні і духовні гімни, а серед них і «Ще не вмерла Україна». Тисячі і тисячі вірних синів народу з цією піснею на устах боролись за волю України, страдали у царських і сталінсько-беріївських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смертю у повстанських загонах. Студенти-герої Крутів (ми вже згадували про них), котрі уціліли, потрапили в полон, і їх майже всіх жорстоко замучили банди Муравйова. Коли побитих, замордованих другого дня вели на розстріл, гімназист Пінський, родом із Західної України, заспівав «Ще не вмерла Україна», його підтримали й інші полонені, та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси.

А сьогодні це символ, який затверджений Конституцією України. І, звичайно, найкращі сьогодні слова про її автора Павла Чубинського та композитора Михайла Вербицького.

З довідкою про них нас ознайомлять члени довідкової групи.

Учень. Народився Павло Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту. Своє життя Чубинський пов'язав із вивченням народного побуту, збиранням і дослідженням українського фольклору. За наукові праці був удостоєний високих нагород. Визнання заслуг Чубинського в галузі народознавства супроводжувалось переслідуванням його як українського патріота, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. Своєю збірочкою поезій «Сопілка», виданою під псевдонімом Павлусь Чубинський, засвідчив свої симпатії до художнього слова, вболівання за його долю. Та найяскравішим виявом патріотичних почуттів автора було створення вірша «Ще не вмерла Україна», за що поет поплатився засланням в Архангельську губернію. Чубинський сім літ був відірваний від України, «карався, мучився, але не каявся». Ні постійні переслідування уряду, ні заслання не змогли охолодити його відданості Україні.

Помер Чубинський 26 січня 1884 року в Києві, а місцем вічного спочинку став родинний хутір.

Учениця. Михайло Вербицький - талановитий композитор, один з організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Він - автор багатьох музичних творів. Та найбільшу популярність принесла Вербицькому героїко патетична музика до вірша П. Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Бесіда з учнями.

- Коли звучить гімн? (Гімн звучить на відкритті різних урочистих . свят, змагань, під час зустрічей з представниками інших країн...)

- А чому саме в сьогоднішній час навчання в школі ми починаємо з підняття прапора і звучання гімну?

- Чи всі учні нашої школи усвідомили важливість цього?

- Чи можна назвати громадянином України того, хто не знає слів цієї пісні, хто не поважає символи своєї держави?

Завдання кожного справжнього громадянина України - знати, поважати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гордитися тим, що ми живемо у вільній державі, маємо свої символи, закони, свою мову і культуру.

Стій струнко, коли звучить гімн твоєї держави, і будеш називатися справжнім її сином.

ДОДАТОК Г

УСНИЙ ЖУРНАЛ, 9 КЛАС

«УКРАЇНА - ЦЕ НАША ДОЛЯ»

Мета: закріпити знання учнів про права і свободи людини в Україні, розвивати вміння аргументувати значущість конституційних обов'язків громадян, виховувати свідомого громадянина.

І сторінка. Моя Україно, я чую твій голос.

Людина залишається справжньою людиною в усіх духовних вимірах, доки в її серці живе пам'ять про той куточок Землі, де вона народилася. Цей благословенний клаптик рідної Вітчизни є для неї святим.

Моя Україно,

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

І душу мені засіває зерно,

Моя Україно,

Колиско-калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

Пролетять над вами лебеді дитинства і, прощально помахуючи крилами зникнуть за обрієм. Вам обирати майбутнє. І яким воно буде - все залежить від вас.

У 1991 році найбільша в Європі країна людським волевиявленням проголосила себе суверенною, незалежною правовою, демократичною, соціальною державою.

Учитель. Що це означає?

Це означає, що наша Батьківщина відмовилась від тоталітарного режиму, де панує насильство як засіб придушення вільнодумства і протесту і почала розбудовувати принципово інше відкрите демократичне суспільство.

Суспільство, що ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини над інтересами суспільства і держави, функціонує на засадах гуманізму, демократії, свободи, влади закону, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу.

Але проголосити державу - не означає її створити. Між декларацією і реальним життям знак рівності поставити не можна.

Процес державотворення для більшості громадян України виявився надзвичайно болісним і набагато складнішим, ніж уявлявся раніше.

Сьогодні в Україні на тлі економічної, соціальної і правової кризи, безробіття катастрофічно збільшується кількість неповнолітніх злочинців, наркоманів, хворих на СНІД, туберкульоз, алкоголізм, психічні захворювання. Все частіше ми чуємо про грип: пташиний, свинний.

Нереально сьогодні заснути в тоталітарному суспільстві, а завтра прокинутися в демократичному. Теперішню Україну можна зіставити з хворою ненькою, якій недостатньо словесної любові. Її потрібно ще й уважно й терпляче лікувати, бо може бути пізно.

Не розчаровуйсь в Україні!

Кого можна вважати патріотом?

Патріот сьогодні - не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той хто бачить труднощі й помилки, нерозв'язані проблеми.

Однією з головних ознак держави є її символіка - герб, прапор, гімн. Вона символізує суверенітет України, її народ з усім його набутком і характерними особливостями, по ній розпізнають цю країну в світовому співтоваристві.

Герб - це тризуб золотої барви на синьому сукні, прапор - прямокутне полотнище синього і жовтого кольору, гімн „ Ще не вмерла Україна „ на слова Чубинського, музику Вербицького.

Варто зазначити, що їх затвердженню на засіданні Верховної Ради в січні - лютому 1992 р. передувало широке обговорення в засобах масової інформації. Було оголошено спеціальний конкурс на краще і оригінальне створення цієї атрибутики. Відбулися також наукові конференції істориків і правознавців.

Патріот - це той, хто розуміє, що просто так ніхто свободи і прав не роздає. Їх потрібно взяти самому. Це той, хто за нинішніх умов сприяє розбудові демократичної соціальної держави правовими людьми.

ІІ сторінка. Правові знання і правова культура.

Правові знання необхідні кожній людині, вони допомагають у складних життєвих ситуаціях, є дороговказом у вирішенні багатьох питань життєдіяльності. Україна входить в Європейську сім'ю народів, а там Закон - це основа життя і добробуту, і без елементарних правових знань людина не в силах вирішувати найпростіші питання норм прав, без правової культури людину не цінують і дивляться на неї як на другосортну.

Як підняти рівень правової культури?

Бажаючи підняти рівень правової культури потрібно:

- вивчати закони і нормативні акти;

- поглиблювати свої знання з таких джерел як преса, радіо і телепередачі, спеціальна юридична література;

- формувати власні переконання у корисності правових знань.

Потрібно:

- усвідомлювати, що свою державу - Україну треба любити, бо це наша земля, дана Богом.

- переконуватись, що без права встановлених норм співжиття у будь-якому середовищі буде безладдя;

- виробляти у себе вміння і навички правомірної поведінки;

- формувати вміння протистояти негативним явищам, які мають місце у нашому житті;

- долати негативні звички і помилкові переконання.

Ми повинні пам'ятати, що дисципліна - це дотримання правил поведінки як у навчальному закладі, так і поза його межами, чітке і організоване виконання своїх обов'язків. Учень повинен бути відповідальним, прагнути і вміти оцінювати свою поведінку.

У процесі оволодіння правовими знаннями, постійної діяльності у рамках правових норм людина набуває певного досвіду, що знаходить відображення у формі правової свідомості. А остання виступає регулятором поведінки і нормою правової культури.

Правова культура - це культура виконання норм права, яка не мислиться без усвідомлення, переконань, що законодавчі, нормативні, дисциплінарні акти необхідно виконувати як обов'язкові.

Правова безграмотність не дозволить нам вести правовий діалог на роботі, у державній чи приватній установі. Без знання своїх прав та обов'язків людина стає безпорадною.

ІІІ сторінка. Права та обов'язки громадян України.

28 червня кожного року ми відзначаємо День Конституції незалежної України. Не беручи гріха на душу, визнаємо, що керівництво держави не в силах забезпечити права і свободи громадян, але віримо, що у майбутньому це буде зроблено.

Основний документ, яким керується будь-який громадянин України - це Конституція, в якій зазначені всі суспільно - політичні засади життя країни та її громадян.

Права і свободи людини і громадянина.

- Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Громадяни є рівними перед законом.

- Громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я від протиправних зазіхань.

Кожен громадянин України зобов'язаний.

- Захищати незалежність та територіальну цілісність України, шанувати державні символи в Україні.

- Не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

- Сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом, дотримуватись Конституції України та законів України, не зазіхати на права, свободи, честь і гідність інших людей.

Кожна людина в Україні має право:

- на повагу її гідності;

- на свободу і особисту недоторканість;

- на свободу віросповідання;

- на свободу об'єднання у політичні партії та громадські об'єднання;

- брати участь у референдумах;

- вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- збиратися і проводити збори, мітинги, походи.

Завжди пам'ятай:

незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згадані настанови не є якимись взірцями, але вони вкрай необхідні сьогодні нашій державі, народові, якщо він хоче вижити як самостійна цивілізована нація, гідна поваги міжнародного товариства.

Мораль і право,

Право і закон -

Рушійні сили для життя людини

А їх знання надасть нам вірний тон

У розвитку держави - України.

Регулювати світ людських стосунків, впровадити державницький процес

Все в правознавстві міститься в рахунку.

Розумно й чесно твориться прогрес,

Щоб забезпечить молодим майбутнє,

Свідомо накопичуєм знання.

Все, що завчили , стане незабутнім,

Конкретно хоче мжить, не навмання .

ІV сторінка. Деякі правові поради та застереження.

Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Згідно з Кримінально-процесуальним Кодексом України ніхто не може бути заарештований інакше як на підставі судового рішення або санкції прокурора.

Пам'ятайте! Вас можуть затримати лише у визначених законом випадках:

- коли ви скоїли правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність;

- коли вас застали при вчинені злочину або безпосередньо після його вчинення;

- коли очевидці, у тому числі й потерпілі прямо вкажуть на вас, що саме ви вчинили злочин;

- коли на вас, або на вашому одязі, при вас або у вашому житлі буде виявлено сліди злочину.

- На прохання затриманого про факт і місце затримання повідомляють родичам, адміністрації за місцем роботи або навчання.

При затриманні за підозрою у скоєнні злочину вам мають роз'яснити ваші прав.

Вам мають роз'яснити ваші права, у тому числі про право не свідчити проти себе чи своїх рідних, а також право мати захисника і зустріч з ним до першого допиту.

Упродовж 24 годин орган дізнання, що виконав затримання, має зробити письмове повідомлення прокурору, подати матеріали, що стали підставою для затримання.

Побачення родичів або інших осіб із заарештованим може дозволити особа, яка веде справу. Тривалість побачення встановлюється до 2 годин. Побачення може бути дозволено не більше одного разу на місяць.

Вимагайте захисника одразу після вашого затримання. Лише неухильне дотримання норм законодавства дає кожній стороні як затриманому, так і органа дізнання і слідства - однакові шанси на встановлення істини.

V сторінка. Коли зникає народна мова - народу немає більше .

О. Довженко писав: „Нас, кажуть,- більше за добру Європейську державу. Ми є і нас нема. Де ми? „Ці слова великого шанувальника і патріота України і стали лейтмотивом концепції національного виховання, завдання якої відродити українську мову, відродити націю.

Не проходь мимо мови,

Мов не знаєш її!

Мов до неї хоч слово,

Але слово - її.

В неї лихо і скрута

-І твоя в тім вина,

Що недужа й забута

Дотліває вона.

Ушинський наголошував, що однією з ознак народності є мова :

„ Мова - найважливіший, найбагатший, найміцніший зв'язок, що зв'язує віджилі, живучі й майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле.. коли зникає народна мова - народу немає більше!.. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий народ ”.

Відберіть у народу все - і він усе зможе повернути, але відберіть мову і він ніколи вже не створить її. Нову Батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи. Вмерла мова в устах народу - вимер і народ.

Сьогодні особливо актуально звучать слова відомого борця за Україну В'ячеслава Липинського: „ Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути”.

Якщо покірно стоятимемо з протягнутою рукою - витягнемо ноги і приречемо своїх дітей та онуків довічно віддавати борги і бути рабами.

Якщо спокійно сприйматимемо двомовність - втратимо материнську мову. Якщо самі не створимо державу не матимемо її.

VІ сторінка. Культурна спадщина українського народу.

Ми повинні скористатися шансом, який дала нам історія і зробити все, щоб українська нація усвідомила суть свого національного самовияву. Але для цього кожен із нас має подолати в собі раба і розвіяти чужинський міф про вічно залежний, рабський стан українського народу.

Предків не маєш? -

Тож будь тепер сам собі предок.

Люди забули легенди? - нову їм створи.

Втратили віру? -

Кресли на скрижалях їм Кредо.

Щезли герої? - меча тоді в руки бери!..

Тільки чітка, виразно сформульована українська ідея, ідея „ Україна понад усе! „ зможе і повинна змобілізувати і згуртувати молодь, перетворити „малоросійське народонаселення ” на сильний єдиний організм, ім'я якому Велика Українська Нація.

Ми маємо право пишатися

Що першим ректором першого в Європі Болонського університету (1158р.) був українець з Дрогобича Юрій Котермак. Що в братських школах України в ХУІ ст. зародилася класно-урочна система навчання, яку оцінив і поширив по всьому світу Ян Амос Коменський. Що за 100 років до Івана Федорова Степан Дропан ще в 1491 році запровадив книгодрукування в Україні. На кінець ХУІІ ст. в Україні діяло 20 друкарень, а в Росії лише одна.

Україна в епоху національного відродження за свідченням очевидців була серед найрозвиненіших країн Європи в галузі освіти і культури. В козацькій державі не тільки чоловіки, а й жінки і навіть діти - сироти уміли читати і знали закон Божий. Острозька і Києво -Могилянська академії - перші вищі навчальні заклади Східної Європи, в яких навчалась молодь з багатьох країн, а навчання відзначалось високим змістом, найновішими формами і методами навчання Дороговказом у житті для шануючого свій рід буде ціла плеяда українців, які вивели людство в космос, відкрили загадки сусідніх планет (Олександр Засядько, Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов, Михайло Яремович). Всесвітньовідомий механік Степан Тимошенко також українського походження. Саме в Києві ним написано знаменитий підручник „ Спротив матеріалів ” , що не старіє майже століття ”. Весь світ користується винаходом українського пасічника Петра Прокоповича й уродженця Кіровоградщини Миколи Бенардоса, якому належить пріоритет у відкритті електрозварювання. Неосяжні хлібні ниви засівалися сортами українців Василя Ремесла, Павла Лук'яненка, Федора Кириченка, на весь світ славляться яблука Левка Симиренка. Чим глибше ми вростатимемо в свою історію, відгукуватимемось на визначене нам покликання, тим сильніше відчуватимемо свою роль і місію в Європі. Бо славу і визнання - як великим, так і малим народам приносить вклад їхніх синів і дочок у розвиток світової науки, культури, освіти.

У найтяжчих умовах український народ збирав і зберігав культурну спадщину. Але те що вберегли від татаро - монгольської навали, царських указів, більшовицько-сталінського терору і фашистської окупації не змогли проте вберегти від сусловської русифікації.

24 травня 1964 року „раптово” виникла пожежа в Центральній науковій бібліотеці АН України. З семи поверхів згорів „чомусь ” саме той, де була україністика. В районі два дні не було води і пожежа не гасилась. Згоріло 600 тис. томів. Згоріла наша історія, унікальні архіви. Це був злочин проти цілого народу.

Через кілька місяців „випадково ” загорівся Видубицький монастир. На попіл перетворилась бібліотека скарбів європейської літератури УІІ - УІІІ ст.. ще один злочин проти народу.

В 1974 році згорів відділ давньої української літератури в інституті літератури АН України, пропало безліч книг і велика наукова картотека.

1992 року після проголошення Української самостійної держави, була спалена святиня українського народу - кобзарева хата в с. Моринці Черкаської області. "Гордість країни" - унікальна загальнонаціональна премія. Організатор премії - Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з "Новим каналом" та газетою "Факти". Кореспонденти газети, працюючи у місцях екстремальних ситуацій - пожеж, повеней, бачать не лише тих, хто страждає, але й тих, хто їм допомагає. Саме такі люди - скромні і можливо навіть непомітні у звичайному житті, під час лиха - справжні герої і стають частиною журналістських розповідей. Восени громадська рада премії, до якої входять відомі у державі люди, визначає лауреатів "Гордості країни". Кажуть, у початковому списку зазвичай до 3 десятків героїв, кожен з яких гідний бути відзначеним.

У звичайному житті ці люди скромні і можливо навіть непомітні. Під час лиха - справжні герої. Ними пишається Україна. Національна премія "Гордість країни" вшосте нагороджує незвичайні вчинки звичайних людей. Люди з маленьких сіл і великих міст. Вони різного віку, несхожих професій та уподобань. Та у них є спільне - героїзм і мужність, бажання врятувати чуже життя, навіть ризикуючи своїм.

VІІ сторінка. Пам'ятка молодого громадянина.

Де б ти не був, з ким би ти не зустрічався, щоб не робив - пам'ятай, що ти вільний громадянин вільної держави України. Для її зміцнення і розвитку повинен кожним своїм кроком, словом і поглядом сприяти злагоді, порозумінню і розквіту землі й народу.

У своєму повсякденному житті неухильно дотримуйся загальноприйнятих християнських заповідей, які складають основу духовності української нації.

Повсякчас сприяй відродженню духовних цінностей народу, постійно набувай ґрунтовних знань зі своєї історії, культури, традицій.

У себе та в своїх близьких постійно виховуй такі риси як патріотизм, чесність, мужність, терпимість до недоліків товариша, наполегливість у їх усуненні, що вестиме до зближення, об'єднання людей, розвитку почуття родинності.

Чесно і добросовісно трудись на благо зміцнення державності України.

Пам'ятай дні великих змагань за нашу соборність. Будь завжди готовим стати на захист цілісності української держави, її кордонів і народу, відчуй гордість від того, що ти є спадкоємцем боротьби за справу Володимирового тризуба і синьо-жовтого знаменна.

Засуджуй байдужість, зраду державних інтересів України.

Завжди дбайливо стався до державного і приватного майна, охороняй екологічне середовище, раціонально використовуй природні ресурси.

Серцем відчуй єдність з державою, яка про тебе піклується і яку ти зміцнюєш.

Размещено на Allbest