Громадянське виховання молодших школярів у позаурочній діяльності

Формування у школярів громадянської відповідальності, правової самосвідомості. Першооснови громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності. Формування і розвиток в учнів почуття приналежності до суспільства, в якому вони живуть.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2014
Размер файла 91,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра початкової та дошкільної освіти

Курсова робота

На тему:

« Громадянське виховання молодших школярів у позаурочній діяльності»

Луганськ 2014

ПЛАН

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення громадянського виховання молодших школярів

1.1 Історичний огляд проблеми вивчення громадянського виховання молодших школярів

1.2 Сучасний стан вивчення громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності

1.3 Ключові поняття теми «Громадянське виховання молодших школярів у позаурочній діяльності

РОЗДІЛ ІІ. Практичні матеріали щодо вивчення методики громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності

2.1 Розробка робочої програми щодо виховання громадськості молодших школярів у позаурочній діяльності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Одвічні завдання педагогіки - виховання розумної, доброї, чесної і сильної людини, сьогодні як ніколи гостро постає перед школою. Сучасні школярі повинні навчатися в дусі миру, терпимості, рівності, поваги до людських прав і свобод.

Найважливіше завдання виховання - формування у школярів громадянської відповідальності, правової самосвідомості, духовності і культури. При цьому формування моральних позицій є її центральним змістовним компонентом.

Моральність - це та основа, без якої неможливе формування повноцінної особи громадянина. Саме в молодшому шкільному віці діти охоче вступають в систему різноманітних моральних відносин, а в процесі спілкування з однолітками і дорослими набувають досвіду поведінки, моральні звички. У початкових класах закладається основа моральної культури особистості.

Саме в родині закладаються основи моральності, формуються норми поведінки.

Сімейне виховання - це спільні походи та екскурсії по рідному краю, в музеї, на виставки в театри, в ході яких обговорюється побачене, формується власна думка.

Громадянське виховання стає невід'ємною частиною освітнього процесу в Україні.

Вирішуючи проблему виховання маленького громадянина, головна мета роботи - формування у дитини активної соціальної позиції, виховання гуманної, самостійної, інтелектуально-розвиненої творчої особистості.

Предметом нашого дослідження є громадянське виховання молодших школярів.

Об'єктом дослідження: учні молодшого шкільного віку У процесі роботи, спрямованої на розвиток громадянського виховання та правової культури школярів, повинні вирішуватися наступні завдання:

· Формування громадянських почуттів до своєї Батьківщини, основних прав і обов'язків громадянина.

· Виховання дбайливого та відповідального ставлення до природи.

· Виховання особистості, яка усвідомлює гідності людини.

· Формування міжетнічної толерантності.

· Організація учнів у шкільному самоврядуванні та участь у шкільних та позашкільних заходах.

· Розвиток лідерських якостей особистості - відповідальність за доручену справу, за якість, уміння підкорятися більш компетентному в цьому питанні лідеру.

Громадянське виховання молодших школярів має здійснюватися на кожному навчальному уроці.

Особливе місце в громадянському вихованні займає курс «Навколишній світ». На уроках музики потрібно долучати учнів до духовних цінностей, формувати їх духовну культуру засобами музики. Уроки образотворчого мистецтва допомагають дітям з перших кроків навчання в школі пізнавати світ, бачити красу, розвивати художні здібності. Зміст уроків математики дозволяє здійснювати громадянське виховання школярів. Велике виховне значення має складання і рішення текстових завдань. Рішення задач зміцнює зв'язок з життям, пробуджує в учнів інтерес до знань. При правильному підборі завдань розширюється кругозір дітей. Вирішуючи завдання на екологічну тему, діти вчаться дбайливо ставитися до природи.

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення громадянського виховання молодших школярів

1.1 Історичний огляд проблеми вивчення громадянського виховання молодших школярів

Громадянське виховання ґрунтується на ідейному багатстві народу, його морально - етичних цінностях, виховній мудрості. Щоб діти стали народом, творцями своєї держави, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім'ї, школі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття. Ці якості потрібно виховувати у дітей тими засобами, методами, способами, традиціями, мораллю, що вироблені народом упродовж усього історико - культурного розвитку, при цьому органічно поєднуючи ці засоби та методи з новітніми надбаннями європейського та світового культурно - педагогічного досвіду.

У період становлення України як суверенної держави, відродження духовності суспільства проблема громадянського виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності. Пріоритетність виховання громадянина зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України як поліетнічної держави громадянське виховання покликане сприяти формуванню її соборності, яка є серцевиною української національної ідеї. Саме на ґрунті демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянського виховання, можливе об'єднання різних етносів і регіонів України з метою розбудови й удосконалення суверенної, демократичної держави, громадянського суспільства [4, 565c.] .

Першооснови громадянського виховання були закладені в народній педагогіці. Українська народна педагогіка сягає корінням у сиву давнину - ще до часів заснування Київської держави. Відомий сучасний вчений М.Стельмахович зазначав, що «народна педагогіка - це написаний багатотомний усний підручник про навчання і виховання підростаючих поколінь, який твориться народом, зберігається у його пам'яті й постійно ним використовується, систематично збагачується і вдосконалюється» [13, 399 с.]

Народна педагогічна мудрість віддзеркалилася в усній народній - піснях, билинах, притчах, казках, міфах, легендах, прислів'ях.приказках тощо.

Патріотичний пафос творів українського фольклору - це любов до Батьківщини, бажання стати на її захист («Де рідний край, там і рай, а де чужина - там домовина»,»Людина без Вітчизни що соловей без пісні», «Рідна земля і в жмені мила», «За рідний край - життя віддай» та інші). У казках, легендах,міфах билинах завжди оспівувалися подвиги народних героїв во славу рідної землі, народу (билини про Іллю Муромця,Олексія Поповича, Дуная Івановича). Ці твори виховують у дітей любов до Батьківщини,відданість їй, гордість за її силу, могутність і славу; любов до свого народу, повагу до його звичаїв, силу волі й духу, милосердя, працьовитість, чесність тощо.

Головними рисами народної педагогіки є:

- всезагальний характер ідей народної педагогіки,її універсальність для всіх представників певної нації;

- висока духовність і моральність;

- гуманізм, ставлення до життя людини як до найвищої цінності;

- демократизм;

- ідеал духовної свободи, незалежності та самостійності [6, c.131-135].

Другим етапом патріотичних ідей необхідно визначити період виникнення та становлення держави - Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.)

Особливості та зміст громадянського виховання в цей період ґрунтовно розкриваються в історичних пам'ятках: літописах, повістях, та билинах, повчаннях та молитвах, житіях святих тощо. Епоха Київської України-Русі мала багату й високодуховну спадщину, якою могла б пишатися будь-яка цивілізована держава світу. Аналіз історичних пам яток Київської Русі доводить, що всі роздуми давніх авторів (літописця Нестора, Іларіона Київського, Володимира Мономаха, Климента Смолятича, Данила Заточника та інших) мають на меті звеличення рідної землі, виховання любові до неї, пробудження гордості за її велич, піклування про єдність народів тощо.

Автор «Повісті минулих літ» (1110-1118рр.), літописець Нестор, пропагуючи християнську мораль, у той же час заклав основи патріотичного виховання. У повісті відображені народні уявлення про сім'ю та родинне виховання, особливості навчання та освіти підростаючого покоління того часу.

Дослідник і перекладач «Повісті минулих літ» В. Яременко підкреслює, що «наскрізним в літописі є релігійна концепція людини і світу, вогонь любові до рідної землі і патріотична тривога за її долю» [16, с. 12-14]

В основі педагогічної концепції «Повісті минулих літ» лежить боротьба добра та зла. Зло обов'язково буде покаране, добро переможе. Носіями добра в «Повісті» виступають Володимир Святославович, Ярослав Мудрий, Мстислав Великий, Володимир Мономах, Михайло і Всеволод Суздальські, інші князі, які з честю відстоювали єдність своєї землі, вболівали за свій народ, його теперішнє й майбутнє [1, c. 214-216].

Таким чином, педагогічна думка Київської України-Русі має глибокий загальнолюдський зміст, виступає фундаментальною основою вітчизняної педагогічної науки та української культури в цілому. Втілюючись в життя, педагогічні ідеї цього періоду виховували людину на християнських нормах моралі, як особистість мислячу, милосердну, совісну, мужню, працьовиту, з вірою у краще майбутнє [9, 479 с.].

Проблема громадянського виховання завжди привертала до себе увагу філософів, педагогів і психологів. Ще стародавні мислителі (Арістотель, Платон, Плутарх, Сократ) з'ясували суть громадянського виховання, обґрунтували шляхи і методи його реалізації. Ці ідеї знайшли свій подальший розвиток у працях А. Адлера, Г. Гегеля, Д. Локка, Ж - Ж. Руссо, З. Фрейда. Такі видатні українські діячі, як В. Антонович, М. Драгоманов, С. Русова, І. Огієнко, Г. Ващенко, Б. Грінченко, А. Макаренко, М. Грушевський, В. Сухомлинський та багато інших звертали увагу у своїх роботах на особливе значення формування громадянської свідомості підростаючої особистості. Так, наприклад, М.Грушевський (1866 - 1934 рр.) у своїй книжці "На порозі нової України" пише про політичний ідеал розбудови української незалежної держави (яким, до речі, керувався у своїй діяльності). Чільне місце у цьому ідеалові посідає образ громадянина України, його громадянських доброчинностей [15, 590 c.].

Відомий український педагог В. Сухомлинський (1918 - 1970 рр.) перший (за радянських часів) звернувся до громадянського виховання як до головної педагогічної проблеми. У 1970 році вийшла його книжка "Народження громадянина", де подається така система педагога, яка б оптимально впливала на громадянський розвиток особистості. Першочерговою умовою формування рис громадянина В. Сухомлинський вважав розвиток громадянської активності кожного індивіда. Він визначив вік дитинства як особливо важливий для формування громадянина і твердив, що риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру й некерованими соціальними впливами [8,c. 112-119].

Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури засвідчує, що процес громадянського виховання підростаючого покоління широко і різнобічно обґрунтований в теорії і практиці. Зокрема, у вітчизняній педагогіці вперше до теми громадянського виховання звернувся В.Сухомлинський, педагогічні ідеї якого стали орієнтиром для створення ефективних технологій виховання громадянськості школярів й на сучасному етапі.

В педагогічній спадщині Г.Ващенка, А.Макаренка, С.Русової, К.Ушинського охарактеризовано основний зміст громадянського виховання дітей в школі, його національні ознаки [2, c. 10-16].

Педагогічні основи морального та правового виховання учнівської молоді, наукові підходи до виховання суспільно-активної особистості школяра в сучасних умовах розроблено в дослідженнях Н.Бібік, І.Зязюна, В.Кременя. Історичну ретроспективу, ґрунтовний педагогічний аналіз потреб та можливостей громадянського виховання в період становлення української державності розробили П. Ігнатенко, В. Поплужний. Проблему формування громадянськості як провідної риси особистості досліджено О. Докукіною, М. Задерихіною, Л. Канішевською, Н. Косарєвою, В. Мазаєм, Л. Пономаренко. Проблему громадянських цінностей обґрунтовано у працях Л. Бойко. І. Бондаренко, М. Боришевського, Л. Крицької, Н.Чернухи.

У працях Н. Бернса, І. Беха, Л. Божович, Л. Буєвої, І. Кона, В. Крутецького, Н. Нікітіної, П. Чамати здійснено психологічне обґрунтування громадянського розвитку особистості.

На багатоаспектність й інтеграційність громадянського виховання вказано дослідниками Н. Алігавабовим, Т. Більгільдієвою, І. Валєєвим, О. Волжиною, К. Гаджиєвим, В. Мушинським.

Детальному аналізу педагогічних засад функціонування громадянської освіти та виховання у вітчизняній шкільній практиці присвячено дослідження Н.Дерев'янко, Ю.Завалевського, В.Іової, О.Киричук, Н.Косарєвої, В.Кузя, Т.Мальцевої, В.Оржехівського, А.Розенберга, І.Тараненко, О.Сухомлинської, К.Чорної та ін.

Таким чином, ми визначили основні етапи становлення та розвитку ідеї громадянського виховання в історії вітчизняної педагогічної думки, починаючи з основ народної педагогіки. Ми бачимо, що на різних етапах розвитку суспільства зміст громадянського виховання постійно змінювався. Без патріотичних почуттів, переконань, дій людина не може бути справжнім громадянином.

1.2 Сучасний стан вивчення громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності

Пріоритетність виховання громадянина зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України, яка є політичною державою, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти її соборності, яка є серцевиною української національної ідеї.

Зміст громадянського виховання в школі і сім'ї становить роботу вчителів, вихователів та батьків з патріотичного виховання, з формування культури міжнаціонального спілкування, правової культури, вихованню в дусі миру та не насильства. У цивільному становленні особистості важливе місце займає участь дітей, підлітків і юнацтва в діяльності дитячих громадських об'єднань і організацій [5, c. 55-59].

Сьогодні перед школою як соціальним інститутом стоїть складне і відповідальне завдання - сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, глибоке розуміння ними належності до українського народу, до своєї Батьківщини, внутрішню потребу й готовність відстоювати та захищати її інтереси, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення української держави.

В документах Верховної Ради України, «Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХXI cт.)», «Концепції національного виховання», «Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті» обґрунтовано необхідність удосконалення громадянського виховання учнівської молоді. Цілеспрямованої роботи з громадянського виховання учнів вимагає і закон України «Про освіту», де чітко сформульовано завдання виховання підростаючого покоління.

У «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» зазначено, що актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві значною мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні можливості для розвитку і застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб'єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби у самовизначенні та самоствердженні [3, c.14-15].

Посилення виховної функції освіти, формування громадянськості, працелюбності, моральності, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, сім'ї, довкілля розглядається одним із стратегічних напрямів державної політики в галузі освіти.

У цьому контексті загальноосвітня школа першого ступеня виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті в школі першого ступеня особистісні якості, а також знання, вміння і навички не лише забезпечують основу навчання і виховання підлітків, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.

Психолого-педагогічні основи громадянського виховання в сучасній початковій школі об'єктивно є і визнано державою ключовим у забезпеченні сталого політичного, соціально - економічного розвитку та національної безпеки України [7, c.95-98].

Таким чином, громадянське виховання є однією з найбільш значущих і складних сфер виховання, оскільки в ній формуються не тільки відповідні світоглядні орієнтації, ідеали і принципи, але відбувається становлення необхідних особистісних якостей, що забезпечують життєдіяльність молодого громадянина в умовах сучасного демократичного суспільства.

Виховання громадянськості - це формування активної громадянської позиції особистості, громадянського самовизначення, усвідомлення внутрішньої свободи і відповідальності за власний політичний і моральний вибір. Все це вимагає наявності специфічних морально - психологічних якостей, таких як: громадянську мужність, сміливість, чесність, порядність, а також переконаності і вміння відстоювати свою точку зору. Поряд з цим, в умовах демократизації російського суспільства набувають велику значимість і повагу до іншої думки, вміння переконувати або приймати іншу точку зору [10, c.54-58].

К. Д. Ушинський вважав, що патріотизм є не тільки важливим завданням виховання, а й могутнім педагогічним засобом : «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами». Багато моральні якості людини закладаються у початковій школі. Любов до рідного краю, бажання бачити рідне місто розквітаючим. Всі ці почуття більшою мірою залежать від того, як вони були закладені дітям в шкільні роки. Картини рідної природи: гори і озера, степові далі і дрімучі ліси - все це рівною мірою формує у дітей симпатію до рідного краю, а чудесні місцеві легенди, казки та пісні, історичні оповідання і пам'ятники залишають великий слід в дитячій душі, незалежно від того, де живуть діти. Саме в цьому віці виникають великі можливості для систематичного і послідовного морального виховання дітей. Спираючись на те нове позитивне, що з'явилося у психіці дитини, початкова школа намагається формувати почуття патріотизму, інтернаціоналізму, товариства, активне ставлення до дійсності, глибока повага до людей праці.

Саме на уроках повинен закладатися фундамент громадянської свідомості. Один з проявів патріотизму - любов до природи. Це складне почуття включає емоційну чуйність, стійкий інтерес до природи і бажання охороняти і примножувати природні багатства. Кожна людина, незалежно від віку, повинна дбайливо ставитися до природи [12, c.9-15].

На уроках літератури, ІЗО, трудового навчання особлива увага приділяється вивченню народної творчості. Це теж невичерпне джерело естетичного, морального, патріотичного виховання школярів. Крізь сито століть просіяв народ своє культурне надбання, залишивши найцінніше у фольклорі, художніх промислах, декоративно - прикладному мистецтві. Багато чого пов'язує людину з місцем, де він народився і виріс. Краєзнавчий матеріал стає основою розуміння дітьми своєрідності рідного краю, його природи, історії, традицій. Знайомство з історичними пам'ятниками і пам'ятками своєї малої батьківщини дозволяє сформувати в учнів інтерес до вивчення історико - культурних коренів, виховувати почуття гордості за своє місто, його історію, традиції, соціальні та культурні досягнення [11, 336 с.].

Формування уявлень про життя і працю різних народів дозволяє підвести до розуміння інтернаціональних зв'язків, взаємодопомоги. Незамінними помічниками у виховній роботі і такому її напрямі, як громадянське виховання, стають батьки. Сім'ю називають «школою почуттів». Це дуже справедливо, так як саме в сім'ї дитина вчиться емоційному сприйняттю світу, отримує перші уроки причетності того, що дорого кожній людині. Мікроклімат сім'ї, взаємини її членів, ставлення до подій - все це надає незабутнє враження, формує його емоційний і моральний світ. Виховання громадянина відбувається і тоді, коли молодший школяр долучається до мистецтва країни, народної творчості, коли він знайомиться з людьми, які прославили Батьківщину: художниками, композиторами, спортсменами, космонавтами, і героями, які захищали країну. Потрібно, щоб у школяра поступово формувалося уявлення про те, що головним багатством і цінністю нашої країни є Людина [14, 132 с.].

Таким чином, різні напрями патріотичного виховання пов'язані між собою логічно, сприяють ефективному засвоєнню знань про свою країну, рідному краї, а також, що надзвичайно важливо, сприяють вихованню почуттів. І основне завдання, яке стоїть перед вчителем початкової школи - закладати основи духовно - моральної особистості з активною життєвою позицією і з творчим потенціалом, здатної до самовдосконалення, до гармонійної взаємодії з іншими людьми.

1.3 Ключові поняття теми «Громадянське виховання молодших школярів у позаурочній діяльності»

Громадянин - людина, що проживає на території будь-якої держави, що користується його захистом, що має права та обов'язки перед державою.
Громадянськість - інтегративна якість особистості, що дозволяє людині відчувати себе юридично, соціально, морально й політично дієздатним; моральне якість особистості, що свідоме й активне виконання цивільних обов'язків і боргу перед державою, суспільством, народом; розумне використання своїх громадянських прав, точне дотримання і повага законів країн.

Моральність - це та основа, без якої неможливе формування повноцінної особи громадянина.

Сімейне виховання - це спільні походи та екскурсії по рідному краю, в музеї, на виставки в театри, в ході яких обговорюється побачене, формується власна думка.

Патріотимзм (грец. рбфсйюфзт --співвітчизник, patrнs -- батьківщина, Вітчизна) -- це любов та відданість батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької рбфсЯт, що означає земля батька, предка [17].

Виховання громадянськості - це формування активної громадянської позиції особистості, громадянського самовизначення, усвідомлення внутрішньої свободи і відповідальності за власний політичний і моральний вибір.

Цімнність - будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію. Сучасні емпіричні дослідження людських цінностей охоплює теорія цінності.

Цінності - це також соціально схвалювані уявлення більшості людей про те, що таке добро, справедливість, патріотизм, любов, дружба тощо.

За результатами «Світового обстеження цінностей», що проводиться під керівництвом Рональда Інґлегарта, цінності людей зазнають поступових змін під впливом поліпшення матеріальних умов життя [18]

РОЗДІЛ ІІ. Практичні матеріали щодо вивчення методики громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності

2.1 Розробка авторської програми щодо виховання громадськості молодших школярів у позаурочній діяльності

В останнє десятиліття на Україні відбулися економічні та політичні зміни, які призвели до значної соціальної диференціації населення і втрати духовних цінностей. Ці зміни знизили виховний вплив української культури і освіти як найважливіших факторів формування почуття патріотизму.

У вихованні українця - громадянина - особливо важлива роль належить загальноосвітній школі. Саме школа покликана виховувати громадянина, розкривати здібності і таланти молодих українців, готувати їх до життя у високотехнологічному конкурентному світі.

Багато чого пов'язує людину з тим місцем, де він народився і виріс. Рідний край, його люди, природа - все це стає частиною його долі. Усвідомлення малої батьківщини - головний методологічний принцип духовно - морального виховання учнів. У програмі значне місце приділяється вивченню рідного краю.

Школа дає учневі систематизовані знання і саме в ній повинні даватися знання про свій край, щепитися відповідне ставлення до того, що оточує школяра, дбайливе ставлення до природи, історії, культури свого народу.

Мета роботи з громадянського виховання:

формування і розвиток в учнів почуття приналежності до суспільства, в якому вони живуть, вміння заявляти і відстоювати свою точку зору.

Для досягнення даної мети формуються такі завдання:

- громадянську позицію, розуміння прав і свобод особистості;

- сформувати моральні основи особистості, підвищити рівень духовної культури;

- сформувати гуманістичне ставлення до навколишнього світу і людям;

- сформувати внутрішню потребу особистості в постійному самовдосконаленні;

- вести постійну роботу щодо соціалізації учнів, готувати їх до життя в сучасній дійсності.

Зміст програми розраховано на дітей 1 - 4 класів.

У результаті реалізації програми забезпечується досягнення навчально-виховних результатів і ефектів діяльності, які розподіляються за трьома рівнями.

Перший рівень результатів - придбання учнями соціальних знань ( про громадські норми, устрої суспільства, соціально схвалюваних і не схвалюваних формах поведінки в суспільстві і т. д. ), первинного розуміння соціальної реальності та повсякденному житті ( 1 клас).

Другий рівень результатів - отримання учнями досвіду переживання та позитивного ставлення до базових цінностей суспільства, ціннісного ставлення до соціальної реальності в цілому. Для досягнення даного рівня результатів особливе значення має взаємодія учнів між собою на рівні класу, освітньої установи, тобто в захищеній, дружньої про соціального середовища, в якій дитина отримує (або не отримує ) перше практичне підтвердження набутих соціальних знань, починає їх цінувати (або відкидає ) ( 2 - 3 класи).

Третій рівень результатів - отримання учнями досвіду самостійних громадських дій. Для досягнення даного рівня результатів особливе значення має взаємодія учня з представниками різних соціальних суб'єктів за межами освітньої установи, у відкритому суспільному середовищі (4 клас).

З переходом від одного рівня результатів до іншого істотно зростає виховна ефективність:

* на першому рівні виховання наближене до навчання, при цьому предметом виховання як вчення не є стільки наукові знання, скільки знання про цінності;

* на третьому рівні створюються необхідні умови для участі учнів у морально орієнтованої соціально значущої діяльності.

Зв'язок змісту програми з навчальними предметами.

Розроблена програма посилює варіативну складову загальної освіти: у змісті програми розглядаються аспекти, які пропонуються в рамках базових предметів (рідною мовою, літературним читанням, ІЗО, музикою).

Навчальна діяльність

Позаурочна діяльність

Літературне читання (аналіз і оцінка вчинків героїв;

розвиток почуття прекрасного; розвиток емоційної сфери дитини і т.д.).

Рідна мова - розкриття виховного потенціалу рідної мови, розвиток уваги до слова і почуття відповідальності за сказане і написане і т.д.

- Екскурсії, наприклад, «Добро і зло на полотнах художників» та ін;

- Бесіда «Будинок, де живе повага»;

- Здійснення разом з батьками творчих проектів та подання їх;

- Рольові ігри, що моделюють ситуації морального вибору;

Літературне читання - казки народів Росії та світу; твори про Росію, її природу, людей, історії.

Духовно-моральна культура народів Росії - рівність і добрі відносини народів Росії.

Риторика - культура діалогу, взаємодія представників різних конфесій.

- Перегляд та обговорення відеофрагментів, фільмів, що представляють зразки цивільного та приклади антигромадянської поведінки, в тому числі суперечливі ситуації;

- Екскурсії та подорожі

- Читання книги А. Гайдара «Тимур і його команда»

- Зустрічі-бесіди з ветеранами війни та праці, людьми, справами яких можна пишатися.

Літературне читання, образотворче мистецтво, музика - роль творчої праці письменників, художників, музикантів

Отримання трудового досвіду в процесі навчальної роботи.

Наполегливість у виконанні навчальних завдань, доведення їх до кінця.

Творче застосування предметних знань на практиці, у тому числі при реалізації різних навчальних проектів.

Робота в групах та колективні навчальні проекти - навички співпраці.

Презентація своїх навчальних і творчих досягнень.

- Виготовлення подарунків;

- Клуб цікавих зустрічей;

- Робота гуртків, творчих майстерень;

- Складання збірки віршів «Пори року»;

організація Міста Веселих майстрів;

- Міні проекти

Літературне читання - досвід дбайливого ставлення до природи різних народів, відбитий в літературних творах.

- Збереження природних ресурсів в ході навчального процесу: вимикання непотрібного електроосвітлення, економне витрачання води, пакувальних матеріалів, паперу і т.п.

- Екскурсії в краєзнавчі та біологічні музеї, парки;

- Екскурсії по вулиці, району, місту;

- Заочні подорожі;

Для реалізації даної програми необхідна матеріально-технічна база:

Навчальні наочні посібники: плакати, карта міста та країни, символи держави та міста Луганськ, фотографії міських вулиць.

Устаткування для демонстрації мультимедійних презентацій.

Якості особистості, які можуть бути розвинені у навчанні в результаті реалізації програми:

Виховання - це процес прийняття людиною важливих правил та ідей (цінностей), які визначають поведінку людини в суспільстві на різних ступенях його розвитку. У педагогічному сенсі виховання - цілеспрямоване управління розвитком особистості.

Отже, виховна мета - розвиток певних людських якостей особистості, що відображають своєрідний моральний портрет школяра.

- Моральний портрет ідеально вихованого молодшого школяра

- Люблячий свій народ, свій край і свою Батьківщину;

- Поважати і приймати цінності сім'ї і суспільства;

- Допитливий, активно і зацікавлено пізнає світ;

- Володіє основами вміння вчитися, здатний до організації власної діяльності;

- Готовий самостійно діяти і відповідати за свої вчинки перед сім'єю і суспільством;

- Доброзичливий, що вміє чути і слухати співрозмовника, обґрунтовувати свою позицію, висловлювати свою думку;

- Виконуючий правила здорового і безпечного для себе і оточуючих способу життя.

Форми підведення підсумків реалізації даної програми є:

- Участь у конкурсах різного рівня (шкільного, муніципального, регіонального, Всеукраїнського);

- Участь у соціальних акціях;

Створення та реалізація соціальних проектів.

ВИСНОВКИ

Громадянське виховання школярів у процесі навчання інших видів діяльності (спілкування, ігри, праці, гурткової роботи тощо) здійснюється через різноманітність методів виховання і навчання.

Великі виховні можливості для формування громадянськості молодших школярів укладені в словесних методах навчання. В оповіданнях, бесідах, поясненні діти отримують можливість побачити не тільки звернений до них факт, а й сприйняти дух відносин, прийнятих у суспільстві.

Найбільш ефективним з наочних методів є метод спостереження, при застосуванні якого учень більше вчиться сам, ніж його вчать, розвиваються терпіння, наполегливість - якості, необхідні для формування громадянської самостійності та активності.

З практичних методів найбільш ефективними для вирішення завдань громадянського виховання є практичні роботи, що проводяться в класі або на пришкільній ділянці. Цінність практичних робіт полягає в тому, що вони забезпечують включення учнів у реальну, пов'язану з життям діяльність.

Для того щоб сформувати людини-громадянина, необхідно в процесі навчання і виховання створювати проблемні ситуації, що вимагають від школярів аналізу складних явищ, визначення, захисту своїх позицій, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими позиціями

Тому для вирішення завдань громадянського виховання найбільш ефективними по логіко - розумовій діяльності є проблемні і дослідницькі методи навчання.

Ефективні в громадянському вихованні молодших школярів гра і метод створення виховують ситуацій, що забезпечують самовиховання у створених педагогом виховних ситуаціях і в іграх, які мають виховний ефект. Педагогічна цінність гри обумовлена тим, що вона сприяє вільному прояву та розвитку самодіяльності учнів і їхніх громадянських якостей.

У цивільному вихованні молодших школярів велике значення мають методи формування свідомості. Розглянемо найбільш ефективні з них. Багаті виховні можливості укладені в методах переконання. До них відносяться: бесіда, розповідь істоти справи з поясненнями його важливості і корисності. Велику значимість на цьому віковому етапі має приклад.

Суть методу полягає у формуванні певного ставлення до явищ дійсності на основі якого-небудь зразка. Як зразок можуть використовуватися приклади батьків, близьких людей, великих учених і громадських діячів, героїв художньої літератури, кіно, а також особистий приклад вчителя.

Для досягнення найбільшої ефективності громадянського виховання молодших школярів, крім основних методів використовуються додаткові методи стимулювання, спрямовані на стимулювання діяльності вихованців за допомогою позитивної оцінки їх поведінки - заохочення, або корекцію неправильної поведінки за допомогою негативної оцінки їх дій - покарання.

В якості заохочень використовуються схвалення, похвала, подяка, нагорода, як покарань - осуд, попередження, обмеження в правах, позбавлення почесних обов'язків. Покарання можуть придумуватися самими порушниками норм, на які дає згоду група. Важливо вибирати покарання, які б не принижували гідності учнів.

Таким чином, ефективність форм і методів громадянського виховання молодших школярів досягається за рахунок розумного їх поєднання; врахування вікових особливостей учнів, рівня їх розвитку та вихованості.

громадянський виховання суспільство школяр

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Врублевская, Е. А. Быть гражданином / Е. А. Врублевская // Народное образование. - 2007. - № 5. - С. 214-216.

2. Гаврилычева, Г. Ф. Воспитать гражданина. Как? / Г. Ф. Гаврилычева // Нач. шк. - 2006. - № 12. - С. 10-16.

3. Ильинская, И. П. Воспитание младших школьников в поликультурной среде / И. П. Ильинская // Начальная школа. - 2008. - № 5. - С. 14-15.

4. Луначарский, А. В. О воспитании и образовании / А. В. Луначарский. - М.: Просвещение, 1976. - 565 с.

5. Момотюк Л.Б. Уроки громадянськості як одна з форм громадянського виховання молодших школярів // Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій школі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції: Тернопільський нац. пед. ун.-т. ім. В.Гнатюка. - Тернопіль, 2006. - С. 56-59.

6. Момотюк Л.Б. Виховання громадянськості молодших школярів: сутність і особливості // Теоретичні питання освіти, культури та виховання: Зб. наук. пр.- Вип. 19.- Київ: КДЛУ, НМАУ, 2002. - С.131-135.

7. Момотюк Л.Б. Громадянське виховання молодших школярів засобами народної педагогіки // Теоретичні питання освіти, культури та виховання: Зб. наук. пр.- Вип. 16.- Київ: КДЛУ, 2001.- С.95-98.

8. Микрюков, В.Ю. Инновации в формировании и развитии у учащихся личностных качеств и свойств гражданина и патриота / В. Ю. Микрюков // Инновации в образовании. - 2006. - № 3. - С. 112-119

9. Немов, Р. С. Путь к коллективу / Р. С. Немов, А. Г. Кирпичник. -М.: Педагогика, 1988. - 144 с. Педагогика: учеб. пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / под ред. Ю. К. Бабанского. - М.: Просвещение, 1988. - 479 с.

10. Поляков, С. Д. Четыре аспекта современного воспитания. Материалы для школьного педагогического семинара / С. Д. Поляков // Классный руководитель. - 2007. - № 7. - С. 54-58.

11. Селиванов, В. С. Основы общей педагогики: теория и методика воспитания: учеб. пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / В. С. Селиванов/ под ред. В. А. Сластенина. - 2-е изд., испр. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 336 с.

12. Следзевский, И. В. Гражданско-патриотическое воспитание детей и молодежи: проблемы и стратегия / И. В. Следзевский // Преподавание истории и обществознания в школе. - 2007. - № 7. - С. 9-15.

13. Стельмахович М.Г. Українська етнопедагогіка /Українознавство: Посібник /Уклад.: В.Я.Мацюк, В.Г.Пугач. - К.: Зодіак - ЕКО, 1994. - 399с.

14. Стефановская, Т. А. Педагогика /Т.А. Стефановская / - М.: Наука и искусство, 1998. - 236 с.

15. Учебно-педагогическая практика в системе подготовки учителя начальных классов: учеб. пособие / сост. И. Б. Буянова и др. - Мордов. гос. пед. ин-т; - Саранск, 2007. - 132 с.

16. Ушинский, К. Д. Собр. соч.: В 11 т. / К. Д. Ушинский / - Т. 2. - М.: Просвещение, 1948. - 590 с.

17. Чорна К.І. Зміст патріотичного виховання школярів в умовах державотворчого процесу в Україні //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матер. звітної науково-практичної конференції. - К., 1999. - С. 12-14.

18. http://uk.wikipedia.org/wiki/Патріотизм

19. http://uk.wikipedia.org/wiki/Цінності

Рабочая программа внеурочной деятельности

Муниципальное общеобразовательное учреждение

«Средняя общеобразовательная школа№28»

Утверждаю:

Директор МОУ «СОШ№28»

_____________ ___ В.Е.Гопп

«____» _____________ 2011г.

1. Пояснительная записка

2. Планируемые результаты освоения обучающимися программы внеурочной деятельности

3. Содержание программы

4. Учебно-тематический план

5. Приложение

6. Список литературы

Пояснювальна записка

В останнє десятиліття в Росії відбулися економічні та політичні зміни, які призвели до значної соціальної диференціації населення і втрати духовних цінностей. Ці зміни знизили виховний вплив російської культури і освіти як найважливіших факторів формування почуття патріотизму. Стала все більш помітною поступова втрата нашим суспільством традиційно російського патріотичної свідомості, що призвело до деформації у вихованні підростаючого покоління.

У вихованні росіянина - громадянина і патріота - особливо важлива роль належить загальноосвітній школі. Саме школа покликана виховувати громадянина і патріота, розкривати здібності і таланти молодих росіян, готувати їх до життя у високотехнологічному конкурентному світі

Багато чого пов'язує людину з тим місцем, де він народився і виріс. Рідний край, його люди, природа - все це стає частиною його долі. Усвідомлення малої батьківщини - головний методологічний принцип духовно- морального виховання учнів. У програмі значне місце приділяється вивченню рідного краю.

Школа дає учневі систематизовані знання і саме в ній повинні даватися знання про свій край, щепитися відповідне ставлення до того, що оточує школяра, дбайливе ставлення до природи, історії, культури свого народу.

" Патріотизм - любов до Батьківщини, що складається не тільки в прихильності до країни та народу, до якого людина належить за народженням, але і в загальному образі думок і почуттів, які змушують окремі особи жертвувати своїми особистими інтересами на користь своєї Батьківщини, " свого народу ". героїко -патріотичне виховання - це основна частина патріотичного виховання, орієнтована на пропаганду героїчних професій і знаменних героїчних та історичних дат нашої історії, виховання гордості за збереження до діянь предків і їх традиціям. А також даний напрямок є частиною громадянського виховання, що базується, перш за все, на сформованій правовій базі між громадянином і державою. Патріотичне почуття не виникає у людей мимовільно. середу, спосіб життя в сім'ї, відносини в шкільному колективі - все це формує патріотизм.

Правовою базою для складання програми є:

* Конвенція ООН про права дитини

* Державна програма «Патріотичне виховання громадян Російської Федерації на 2006-2010 роки»

* Програма "Патріотичне виховання громадян Кемеровської області"

* Статут школи

* Рекомендації «Про організацію виховної діяльності з ознайомлення з історією та значенням офіційних державних символів Російської Федерації та їх популяризації » (лист Міносвіти Росії від 01.03.2003г. № 30-51-131/16 )

Програма " Виховуємо патріотів Росії " заснована на програмі Аверчук О.А., Кукченко Т.М. і т.д. "З любов'ю до міста", програму Кукченко Т. М. " Громадянин"

Мета роботи з патріотичного виховання :

формування і розвиток в учнів почуття приналежності до суспільства, в якому вони живуть, вміння заявляти і відстоювати свою точку зору, виховання патріотичних якостей особистості відповідно до моделі "Громадянина - патріота Росії".

Для досягнення даної мети формуються такі завдання:

сформувати патріотизм, громадянську позицію, розуміння прав і свобод особистості;

сформувати моральні основи особистості, підвищити рівень духовної культури;

сформувати гуманістичне ставлення до навколишнього світу і людям;

сформувати внутрішню потребу особистості в постійному самовдосконаленні;

вести постійну роботу щодо соціалізації учнів, готувати їх до життя в сучасній дійсності.

Зміст програми розраховано на дітей 1 - 4 класів.

У результаті реалізації програми забезпечується досягнення навчаються виховних результатів і ефектів діяльності, які розподіляються за трьома рівнями.

Перший рівень результатів - придбання навчаються соціальних знань ( про громадські нормах, устрої суспільства, соціально схвалюваних і не схвалюваних формах поведінки в суспільстві і т. п. ), первинного розуміння соціальної реальності та повсякденному житті ( 1 клас).

Другий рівень результатів - отримання навчаються досвіду переживання та позитивного ставлення до базових цінностей суспільства, ціннісного ставлення до соціальної реальності в цілому. Для досягнення даного рівня результатів особливе значення має взаємодія навчається між собою на рівні класу, освітньої установи, тобто в захищеній, дружньої просоціальной середовищі, в якій дитина отримує (або не отримує ) перше практичне підтвердження набутих соціальних знань, починає їх цінувати (або відкидає ) ( 2 - 3 класи).

Третій рівень результатів - отримання навчаються досвіду самостійного громадської дії. Тільки в самостійному громадському дії юний людина дійсно стає (а не просто дізнається про те, як стати ) громадянином, соціальним діячем, вільною людиною. Для досягнення даного рівня результатів особливу значення має взаємодія учня з представниками різних соціальних суб'єктів за межами освітньої установи, у відкритій суспільному середовищі ( 4 клас).

З переходом від одного рівня результатів до іншого істотно зростають виховні ефекти:

* на першому рівні виховання наближене до навчання, при цьому предметом виховання як вчення не є стільки наукові знання, скільки знання про цінності;

* на третьому рівні створюються необхідні умови для участі учнів у морально орієнтованої соціально значущої діяльності.

Связь содержания программы с учебными предметами.

Разработанная программа усиливает вариативную составляющую общего образования: в содержании программы рассматриваются аспекты, которые предлагаются в рамках базовых предметов (русским языком, литературным чтением, окружающим миром, риторикой, ИЗО, музыкой, технологией).

Учебная деятельность

Внеурочная деятельность

Литературное чтение (анализ и оценка поступков героев; развитие чувства прекрасного; развитие эмоциональной сферы ребёнка и т.д.).

Русский язык - раскрытие воспитательного потенциала русского языка, развитие внимания к слову и чувства ответственности за сказанное и написанное и т.д.

Окружающий мир («связь человека и мира», правила поведения в отношениях «человек -человек» и «человек - природа» и т.д.).

Духовно-нравственная культура народов России («добро и зло», «мораль и нравственность», «долг и совесть», «милосердие и справедливость» и т.д.).

Риторика (нравственные нормы и правила общения в разных речевых ситуациях, культура диалога, речевой этикет). Формирование жизненной позиции личности - взаимосвязь слова и дела.

- экскурсии, например, «Добро и зло на полотнах художников» и др.;

-беседа «Дом, где живет уважение»;

- ознакомление (по желанию детей и с согласия родителей) с деятельностью традиционных религиозных организаций: экскурсии в места богослужения, добровольное участие в подготовке и проведении религиозных праздников,

- осуществление вместе с родителями творческих проектов и представление их;

- ролевые игры, моделирующие ситуации нравственного выбора;

Окружающий мир, 3-4 кл. - «современная Россия - люди и государство», «наследие предков в культуре и символах государства, славные и трудные страницы прошлого», «права и обязанности граждан, демократия», «общечеловеческие правила поведения в многоликом обществе, права человека и права ребёнка».

Литературное чтение - сказки народов России и мира; произведения о России, её природе, людях, истории.

Духовно-нравственная культура народов России - равенство и добрые отношения народов России.

Риторика - культура диалога, взаимодействие представителей разных конфессий.

- беседы и классные часы: «Биографии народных героев», «Боевые знамена рассказывают», «Орден твоего дома»;

- просмотр и обсуждение видеофрагментов, фильмов, представляющих образцы гражданского и примеры антигражданского поведения, в том числе противоречивые ситуации;

- экскурсии и путешествия «Кузбасовцы - Герои Великой Отечественной войны

- чтение книги А. Гайдара «Тимур и его команда»

- встречи-беседы с ветеранами войны и труда, людьми, делами которых можно гордиться;.

Технология - роль труда и творчества, его различные виды, обучение разным трудовым операциям, важность их последовательности для получения результата и т.п.

Окружающий мир - знакомство с профессиями и ролью труда (в т.ч. труда учёных) в развитии общества, преобразования природы.

Литературное чтение, изобразительное искусство, музыка - роль творческого труда писателей, художников, музыкантов

Получение трудового опыта в процессе учебной работы.

Настойчивость в исполнении учебных заданий, доведение их до конца.

Оценивание результатов своего труда в рамках использования технологии оценивания.

Творческое применение предметных знаний на практике, в том числе при реализации различных учебных проектов.

Работа в группах и коллективные учебные проекты - навыки сотрудничества.

Презентация своих учебных и творческих достижений.

- изготовление подарков,;

- клуб интересных встреч;

- работа кружков, творческих мастерских;

- составление сборника стихов «Времена года»;

организация Города Веселых мастеров;

- мини проекты

Окружающий мир - взаимосвязи живой и неживой природы, природы и хозяйства человека, экологические проблемы и пути их решения, правила экологической этики в отношениях человека и природы.

Литературное чтение - опыт бережного отношения к природе разных народов, отражённый в литературных произведениях.

- сбережение природных ресурсов в ходе учебного процесса: выключение ненужного электроосвещения, экономное расходование воды, упаковочных материалов, бумаги и т.п

- экскурсии в краеведческие и биологические музеи, парки;

-экскурсии по улице, району, городу;

- заочные путешествия;

- беседы о природе Кузбасса

Изобразительное искусство и Музыка - приобщение к законам изобразительного и музыкального искусства; опыт творческой деятельности.

Литературное чтение - приобщение к литературе как к искусству слова, опыт создания письменных творческих работ.

Технология - приобщение к художественному труду; осознание красоты и гармонии изделий народных промыслов; опыт творческой деятельности.

Риторика - красота слова звучащего (коммуникативные и этические качества речи: «так говорить некрасиво, плохо, неприлично, нельзя»), гармония слова и дела, красота слова и внутренний мир человека.

- посещение театров, филармонии, Дома художника;

- конкурсы рисунков;

- фотовыставки

Для реализации программы « Растим патриотов » необходима материально-техническая база:

Учебные наглядные пособия: плакаты, портреты русских полководцев, репродукции о войне, карта города и страны, символы государства и города Кемерово, фотографии городских улиц.

Оборудование для демонстрации мультимедийных презентаций

Плановані результати освоєння учнями програми позаурочній діяльності.

особистісні результати - готовність і здатність учнів до саморозвитку, сформованість мотивації до навчання і пізнання, ціннісно-смислові установки випускників початкової школи, що відображають їх індивідуально-особистісні позиції, соціальні компетентності, особистісні якості; сформованість основ російської, громадянської ідентичності;

метапредметние результати - освоєння учнями універсальні навчальні дії (пізнавальні, регулятивні та комунікативні );

предметні результати - освоєний учнями в ході вивчення навчальних предметів досвід специфічної для кожної предметної області діяльності з отримання нового знання, його перетворенню і застосування, а також система основоположних елементів наукового знання, що лежить в основі сучасної наукової картини світу

Основні напрямки духовно-морального розвитку і виховання учнів :

Виховання громадянства, патріотизму, поваги до прав, свобод і обов'язків.

Національні цінності : патріотизм, громадянськість

I рівень:

Знати права і обов'язки школяра;

Розуміти необхідність дотримання правил;

Вміти контролювати свої вчинки і організую гру за правилами;

Робити перші сторінки свого портфоліо «Давайте знайомитися »

II рівень:

Знати історію школи, району;

Розуміти необхідність вивчення своїх витоків;

Вміти розповісти про традиції класного колективу, дитячих об'єднань;

Робити творчу сторінку свого портфоліо « Ось я який ».

III рівень:

Знати історію державного прапора і герба Россі, основні державні свята;

Розуміти, що я є жителем Кемерово, Кузбасу, Росії;

Вміти розповісти деякі свята Росії;

Робити сторіночку свого порт фоліо

Виховання морального, чуттєвого і етичної свідомості.

Національні цінності : особистість, наука, солідарність

I рівень:

Знати правила ввічливої поведінки в школі та громадських місцях;

Розуміти відмінність хороших і поганих вчинків;

Вміти визнавати власні погані вчинки;

Здійснювати що - то корисне для себе і своїх рідних

II рівень:

Знати як вести себе в суспільстві з іншими дітьми;

Розуміти значущість правильної поведінки в суспільстві;

Вміти сказати «ні»;

Захищати честь і гідність своїх друзів і близьких.

III рівень:

Знати правила поведінки в знайомому і незнайомому суспільстві;

Розуміти відповідність своєї поведінки вимогам колективу, суспільства;

Вміти розумно керувати власною промовою в різних ситуаціях;

Проводити бесіди в підшефному класі

Виховання працьовитості, творчого ставлення до навчання, праці, життя

Національні цінності : працю і творчість, наука

I рівень:

Знати, що лінуватися - це погано;

Розуміти необхідність трудитися;


Подобные документы

  • Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.

    дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009

  • Теоретичні засади та історія розвитку проблеми патріотичних почуттів, патріотичного виховання у педагогічній науці, їх змістова структура. Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів, форми, методи, засоби їх формування.

    магистерская работа [793,7 K], добавлен 20.07.2010

  • Визначення понять "громадянське виховання" та "громадянська компетентність" в контексті підготовки молодших школярів. Аналіз навчальної програми "Я у світі", при вивченні якої здійснюється формування громадянської компетентності в учнів початкової школи.

    статья [42,8 K], добавлен 06.09.2017

  • Економічне виховання молодших школярів як пcихолого-педагогічна проблема. Передумови і закономірності його формування. Дидактичні проблеми підготовки вчителів до економічного виховання учнів. Шляхи формування економічного мислення учнів початкових класів.

    курсовая работа [110,2 K], добавлен 03.11.2009

  • Дослідження навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи та статевого виховання учнів молодшого шкільного віку у ході навчальної діяльності. Розробка виховного заходу на тему "Формування статево-рольової диференціації молодших школярів".

    курсовая работа [98,6 K], добавлен 15.06.2010

  • Молодший школяр як об’єкт і суб’єкт формування гуманних якостей, стан виховної роботи в даній сфері педагогічної діяльності. Формування гуманних якостей у молодших школярів у позаурочній роботі, аналіз і оцінка практичної ефективності даного процесу.

    дипломная работа [92,5 K], добавлен 17.06.2014

  • Психологічні особливості молодших школярів в контексті розвитку цивільних якостей особи. Формування цивільних і патріотичних якостей молодших школярів як основи формування громадянської ідентичності на уроках та в позакласній виховній діяльності.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 29.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.