Методика проведення в 1-му класі уроків на тему: "Технологія різання паперу"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Методика проведення в 1-му класі уроків на тему: «Технологія різання паперу»

Вступ

навчання трудовий школяр

Освіта у XXI ст. - це освіта для кожної людини. У наш час основною метою освіти є створення умов для особистісного розвитку та самореалізації кожного учня, виховання громадянина демократичного суспільства, який би вмів критично мислити, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв'язання проблем.

Програма з трудового навчання розроблена відповідно до вимог стандарту освітньої галузі «Технології», де зазначено: «Вимоги освітньої галузі «Технології» конкретизуються у типових програмах з предметів «Художня праця», «Трудове навчання». Вони є невід'ємною частиною осо-бистісно орієнтованої моделі освіти, сприяють формуванню активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах краси і доцільності».

Вагома увага приділяється зараз зачаткам технічної творчості, реалізація якої починається з першого класу загальноосвітнього навчального закладу.

Технічна творчість - це свобода вибору, крок у невідоме, це новизна, здогадка, евристичне прозріння, що викликає натхнення, радість, віру у свої можливості. Технічна творчість розвиває у школярів відчуття форми, гармонії, композиції, симетрії, розуміння того, що художнє начало присутнє при створенні будь-якого виробу, тобто технічна творчість нерозривно пов'язана з естетичним вихованням, з художньо-конструкторською діяльністю.

Вона розвиває у дітей допитливість, гнучкість мислення, пам'ять, цілеспрямованість, уміння передбачати. А ще - усвідомлення користі й краси праці, радість від творчого процесу.

Актуальність проблеми полягає у тому, що основи технічної творчості подаються дітям з перших шкільних уроків на заняттях з трудового навчання. Саме в ході таких вправ школярі починають усвідомлювати початкові засади технічної праці, в них розвивається розуміння того, що вироби, зроблені їхніми руками можуть бути практично використані у побуті. Так, якщо говорити про вироби з паперу, то вони можуть застосовуватися для оздоблення інтер'єру тощо.

Питання використання вправ на стимулювання молодших школярів до технічної творчості в освіті розроблялося і було представлене в працях зарубіжних учених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена, С. Шо та ін.

Світовий досвід і українські перспективи компетентного підходу до даного питання в сучасній освіті досліджували українські вчені Н.М. Бібік, Л.С. Ващенко, І. Г. Єрмаков, О. І. Локшина, О.В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Поме-тун, О.Я. Савченко, С.Е. Трубачева та ін.

Отже, соціальна значущість проблеми зумовили вибір такої теми курсової роботи: «Методика проведення в 1-му класі уроків на тему: «Технологія різання паперу» (трудове навчання)».

Мета курсової роботи полягає в дослідженні основних підходів до проведення уроків на тему: «Технологія різання паперу».

Об'єкт дослідження - процес розвитку навичок різання паперу у першокласників.

Предмет дослідження - особливості методики практичного навчання технології різання паперу учнів 1 класу загальноосвітнього навчального закладу.

Методологічними засадами дослідження є: теорія пізнання (взаємозв'язок теорії і практики, експлікація емпіричних і теоретичних рівнів пізнання, пізнання як активна перетворювальна й відображальна діяльність); теорія розвивального навчання; принцип психолого-педагогічної науки щодо врахування вікових та індивідуальних особливостей особистості; результати досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних психологів, дидактів та методистів про закономірності навчально-виховного процесу; концепція початкового шкільного виховання.

Завданнями дослідження є:

- розглянути основні цілі уроку трудового навчання у початковій школі, його зміст та ключові компоненти;

- проаналізувати планування уроків трудового навчання;

- визначити методи, обумовлені видами роботи учнів з папером на уроках трудового навчання;

- запропонувати методичні рекомендації щодо практичного навчання правил безпечної праці при роботі з ножицями;

- проаналізувати специфіку виконання педагогічного малюнку, як виду наочності при навчанні різання паперу;

- визначити методичні поради щодо навчання виготовлення витинанок;

- розробити варіанти контрольних робіт для 1 класу з трудового навчання з метою визначення ефективності засвоєння практичних навичок роботи з папером.

Для розв язання поставлених задач використано теоретичні й емпіричні методи дослідження, а саме: аналіз та узагальнення літературних джерел, програм і методичних розробок з проблеми дослідження, прогнозування та моделювання педагогічних ситуацій; спостереження, анкетування, тестування, бесіди, узагальнення вітчизняного педагогічного досвіду.

Робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного та практичного) та списку використаних джерел.

1. Місце уроків трудового навчання у початковій школі загальноосвітнього навчального закладу

1.1 Основні цілі уроку трудового навчання у початковій школі, його зміст та ключові компоненти

Метою предмета «Трудове навчання» є розвиток особистості через залучення школярів до творчої праці, засвоєння знань про властивості оброблюваних матеріалів, вивчення засобів праці, формування конструктивного підходу до вирішення трудових завдань і навчання безпеки праці.

У процесі трудового навчання розв'язуються наступні завдання:

- ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та формування умінь і навичок роботи ручними знаряддями праці;

- виховання творчого ставлення до праці;

- посильна участь у продуктивній праці.

Мета і завдання предмета реалізуються на основі змісту кількох основних напрямків життєдіяльності: природа, люди, інформаційні знаки, техніка, художні образи. З огляду на це у навчальній програмі першокласників виділено п'ять модулів: «Людина і природа», «Я сам та інші люди», «Людина і знаки інформації», «Людина і техніка», «Людина і художнє довкілля».

Під час їх вивчення учитель може здійснювати міжпредметні зв'язки або забезпечувати інтеграцію трудового навчання з іншими навчальними предметами [1, c. 24-27].

Нова розроблена програма з даного предмету орієнтує на конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань трудового навчання.

Відповідно до конструктивно-технологічного підходу пріоритетним завданням трудового навчання є розвиток загальнотрудових і конструктивних умінь учнів. Недопустимим є орієнтування школярів на оволодівання лише технологічними знаннями і уміннями. Важливо допомогти їм відчути особливості роботи з різними конструкційними матеріалами і відшукати особисто значущі для них, тобто такі, що найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів.

Конструктивні уміння молодших школярів ефективно формуються за умови організації трудової діяльності у формі праці-гри, де роль педагога коригуюча, стимулююча, а не провідна. Практичні роботи у формі праці-гри запропоновано виконувати у складі невеликих творчих груп учнів. Вчитель покликаний забезпечити учням педагогічну ситуацію вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у праці [3, c. 83].

У реалізації змісту програми основним є метод проектів. Він потребує поєднання словесних, графічних, предметно маніпулятивних способів виконання навчальних дій учнями.

Важливим компонентом нової програми є профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації і профдіагностики. Продуктивна праця виконується не лише на уроках, а й у позаурочний час у школі або вдома за спільною домовленістю вчителів, батьків, учнів.

Для контролю навчальних досягнень учнів з трудового навчання програмою запропоновані узагальнюючі практичні роботи за тематикою змістових модулів. Результатом узагальнюючих практичних робіт є підсумкові виставки - композиції [10, c. 64]. Оцінюючи їх, вчитель орієнтується на рівень володіння учнями безпечними і раціональними прийомами обробки матеріалів ручними інструментами, на уміння впорядковувати робочі місця, на загальнотрудові уміння, які є доступними і необхідними для кожного школяра. Орієнтовні вимоги щодо засвоєння змісту програми розробляються окремо для кожного класу.

На основі програми вчитель готує календарно-тематичне планування. Право розподілу навчального часу за темами надається вчителю. В ході календаризації змісту програми вчитель орієнтується на вимоги навчального плану, за яким у 1 класі на трудове навчання відводиться 2 години на тиждень, а в усіх наступних класах - по одній годині. Вчитель може змінювати кількість запланованих годин, поданих у межах модулів, залежно від інтересу учнів до теми, умов школи, матеріально-технічної бази. Вчитель також може переставляти теми, якщо в цьому виникає необхідність.

Умовно програму «Трудового навчання» у першому класі можна розподілити на такі компоненти:

- Визначити завдання предмета «Трудове навчання» для конкретної групи першокласників.

- Виділити основні сфери трудової діяльності людини: природа, інші люди, інформаційні знаки, техніка, художні образи.

- Обрати види праці: розумова, фізична, художня. Ознайомити зі значенням ручної праці для розвитку особистості («розум дитини - на кінчиках пальців»).

- Навчання організації робочого місця. Прийоми різання ножицями. Техніка безпеки під час роботи з ножицями. Прийоми користування клеєм.

- Підготувати інструменти і матеріали для графічних робіт: олівець, папір, гумка, лінійка, шаблони і трафарети.

- Навчити розпізнавати товсту суцільну лінію та лінію згину (штрих пунктирну з двома точками) серед інших графічних ліній. Напрями у зображенні ліній: вниз, вгору, праворуч, ліворуч.

- Навчити визначати довжину і ширину у заготовках з паперу прямокутної форми. Лицьовий і зворотний бік заготовок з кольорового паперу. Розмітка аркуша паперу шляхом згинання по довжині або ширині.

- Використання шаблонів найпростіших форм.

- Практична робота.

- Організація і прибирання робочого місця (ігрова форма). Повторення раціональних прийомів різання ножицями, користування клеєм, правил техніки безпеки під час роботи з ножицями.

- Виконання вправ на різання та згинання паперу. Проведення від руки графічних ліній різного типу на аркуші в клітинку.

- Складання паперових смужок навпіл і «гармошкою».

- Орієнтовні вироби (на вибір учителя): закладки з паперу для підручників, аплікації на прямокутному аркуші або інші.

Як бачимо, дані уроки та вправи дуже важливі для усестороннього розвитку молодших школярів загальноосвітнього навчального закладу.

1.2 Планування уроків трудового навчання

При розробці календарних планів по кожнім класі вчитель повинний спиратися на основні вимоги реформи загальноосвітньої і професійної школи, у яких сказане, що, для удосконалювання змісту утворення необхідно:

- гранично чітко викласти основні поняття і ведучі ідеї навчальних дисциплін, забезпечити необхідне відображення в них нових досягнень науки і практики;

- докорінно поліпшити постановку трудового виховання, навчання і професійної орієнтації в загальноосвітній школі; більше приділяти увагу практичним заняттям, показу технологічного застосування законів фізики, хімії, біології й інших наук ще у початковій школі, створюючи тим самим основу для трудового навчання і професійної орієнтації молоді;

- по кожнім предметі і класу визначити оптимальний обсяг умінь і навичок, обов'язкових для оволодіння учнями.

На уроках трудового навчання учні початкових класів опановують необхідними в житті елементарними прийомами роботи з різними матеріалами, вирощування сільськогосподарських рослин, ремонту учбово - наочного приладдя, виготовлення іграшок, різних корисних предметів для школи. Уже на цьому етапі починається ознайомлення з деякими доступними для розуміння дітей професіями [11, c. 25-28].

За основу тематичного планування на рік і на всі роки навчання в початкових класах педагогічно найбільше доцільно прийняти просування учнів в оволодінні комплексом програмних знань і умінь. Варто також врахувати, що знання й уміння, що здобуваються на уроках по одному виді технічної праці, використовуються при проведенні уроків по інших видах технічного і якоюсь мірою сільськогосподарської праці.

У методичному відношенні можливі різні варіанти планування уроків трудового навчання, але при цьому увага вчителя повинна концентруватися на тім, щоб з перших уроків технічної праці почати просування дітей в оволодінні цілим комплексом програмних знань і умінь, що мають первісне політехнічне значення. Будь-який урок при всій розмаїтості методів його проведення повинний забезпечити на кожнім етапі виконання усього чи якоїсь частини комплексу вимог програми трудового навчання.

При підготовці до занять планування уроків трудового навчання займає центральне місце. Учитель повинний дати чітке представлення про предмети праці, знаряддях праці, політехнічних знаннях і уміннях трудової діяльності. Усі методичні, теоретичні і практичні задачі зважуються вчителем при складанні календарного плану на навчальний рік.

Уроки трудового навчання в першому класі доцільно розглядати з точки зору художньої праці та реалізації завдань з метою підвищення ефективності даних уроків [5, c. 12].

Метою художньої праці є забезпечення для учнів цілісного сприймання сучасного культурного простору України, розвиток у молодших школярів творчої активності в процесі конструктивно художньої діяльності. У процесі художнього конструювання розв'язуються наступні завдання:

1. Ознайомлення з образотворчими мистецтвами (живописом, скульптурою, графікою) і необразотворчими мистецтвами (елементами архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну) та їх специфічними засобами художньої виразності: пластикою графічних ліній, кольорового мазка, пластикою форми матеріальних конструкцій.

2. Розвиток у молодших школярів особистісно-ціннісного ставлення до пластичних мистецтв, до різних технік і жанрів художньої творчості.

3. Пропедевтична орієнтація у видах пластичного мистецтва (образотворчого і необразотворчого) та художніх професіях, які пов'язані з цими видами мистецтва.

4. Формування в уяві учнів цілісної картини культурного простору, виховання інтегрованої особистості; забезпечення єдності у сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною і сенсорною сферами духовного життя учнів; розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності думки, почуття, практичної дії.

5. Участь у художній продуктивній праці, пов'язаній з естетичним оформленням повсякденного побуту та художньо-трудовими традиціями і календарно-обрядовими святами за звичаями українського народу.

Як зазначалося вище, нова програма орієнтує на конструктивно-художній підхід до вирішення навчальних завдань з пластичних мистецтв. Конструктивно художній підхід забезпечується на основі методу художніх проектів. Метод проектів потребує дотримання трьох етапів проектного моделювання:

- словесного формулювання творчих задумів у художній формі (твори-мініатюри, вірші, фрагменти казок та інсценізацій тощо);

- використання графічних і кольорових засобів художньої виразності для розробки проектних макетів, моделей, композицій, які б ілюстрували словесно сформульовані творчі задуми [7, c. 45];

- художнє конструювання з різних пластичних матеріалів з метою предметного втілення графічних зображень у пошукових макетах, моделях, композиціях [22, c. 18].

Конструктивні художні уміння молодших школярів формуються завдяки ігровим формам організації художньої праці, на основі сюжетного розгортання змісту. Ігрова форма організації занять з художньої праці є оптимальною у складі невеликих творчих груп учнів. Вчитель забезпечує школярам педагогічну ситуацію вільного вибору художньо-трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у формотворенні і декоруванні.

1.3 Методи, обумовлені по видах роботи учнів з папером на уроках трудового навчання

По видах діяльності методи, підрозділяють на репродуктивні (відтворюючі), частково пошукові, проблемні і дослідницькі.

Репродуктивні методи сприяють формуванню умінь запам'ятовувати інформацію і відтворювати її. Розглянуті вище словесні методи в сполученні з демонстраційними з погляду видів діяльності вчителя можна характеризувати як объяснительно - ілюстративні. Ці методи в основному будуються на передачі інформації за допомогою слова, демонстрації натуральних об'єктів і графічних зображень. Одержувані на основі використання пояснювально-ілюстративного методу знання, як правило, залишаються на невисокому рівні знань - копій, тобто учні запам'ятовують інформацію і репродуктивно відтворюють її. Для досягнення більш високого рівня знань вчитель організує діяльність дітей по відтворенню не тільки знань, але і способів дій. Способи відтворення заданих видів діяльності успішно засвоюються при використанні репродуктивних методів. У даному випадку велика увага варто приділяти інструктажу з демонстрацією прийомів роботи. При виконанні практичних завдань репродуктивна діяльність дітей виражається у формі вправ. Кількість відтворень і вправ при використанні репродуктивного методу обумовлюється складністю навчального матеріалу. Практика показує, що, наприклад, для освоєння прийомів різання папера ножицями по прямої лінії досить провести до десяти вправ, а для освоєння прийомів обрізання блоку книги ножем по фальці-лінійці необхідно виконати до ста вправ. Відомо, що учні молодших класів не можуть довгий час виконувати ті самі тренувальні вправи [22, c. 18]. Тому систему вправ варто будувати таким чином, щоб у них постійно вносилися елементи новизни. Наприклад, вправи по згинанню папера здійснюються в плині декількох уроків у процесі виготовлення різних виробів: пакетів, стаканчиків, коробочок. Подібним чином у процесі репродуктивної діяльності проводяться вправи по різанню папера ножицями склеюванню папера і т.д.

Пошуковий-частково-пошуковий метод, називаний іноді евристичним, містить у собі елементи репродуктивної і пошукової діяльності. Суть методу полягає в тім, що учням не дається остаточне рішення задачі, частина посильних питань їм пропонується вирішити самостійно. Для розвитку самостійності і творчої ініціативи учитель використовує різні прийоми. На першому етапі діти виконують завдання по технологічних картах з найдокладнішим описом операцій і прийоми роботи. Поступово при складанні технологічних карт частина даних навмисне пропускається. Це змушує дітей самостійно вирішувати деякі посильні для них задачі. Далі кількість відсутніх даних у технологічній карті збільшується. Учні привчаються спочатку в класі під керівництвом учителя, а потім самостійно розробляти технологічний процес виконання нескладних виробів, знаходити при цьому раціональні способи роботи. Наприклад, при виготовленні папки для листівок частина посильних задач учні вирішують у процесі пошукової діяльності. Вони встановлюють кількість кришок у папки, визначають по величині стопки листівок довжину, ширину і товщину папки. Далі учні підраховують, скільки і які деталі. Так, у процесі частково пошукової діяльності учні спочатку одержують представлення про виріб, потім планують послідовність роботи і, нарешті, здійснюють технологічні операції по реалізації проектів у закінчені вироби.

Проблемний метод навчання передбачає постановку визначених проблем, що зважуються в результаті творчої діяльності учнів. Цей метод розкриває перед учнями логіку наукового пізнання. Учитель, створюючи проблемні ситуації, спонукує учнів будувати гіпотези проводячи досвіди і спостереження, дає можливість учнем чи спростовувати підтверджувати висунуті припущення, самостійно робити обґрунтовані висновки.

При цьому учитель використовує пояснення, бесіди, демонстрації предметів, проведення спостережень і досвідів. Усе це створює перед учнем проблемні ситуації, утягує дітей у науковий пошук, активізує їхнє мислення, змушує їх прогнозувати й експериментувати. Таким чином, проблемний виклад навчального матеріалу наближає навчальний процес у загальноосвітній школі до наукового пошуку [24, c. 57].

Дослідницький метод варто розглядати як вищу ступінь творчої діяльності учнів, у процесі якої вони знаходять рішення нових для них задач. Дослідницький метод формує в знання, що учиться, і уміння які мають високий ступінь переносу і можуть застосовуватися в нових трудових ситуаціях. Використання цього методу наближає процес навчання до наукового пошуку, де учні знайомляться не тільки з новими науковими істинами, але і з методикою наукового пошуку. Природно, що по змісту дослідницький метод у науці відрізняється від дослідницького методу в навчанні.

У першому випадку дослідник відкриває суспільству нові, раніше не відомі явища і процеси; у другому - учень відкриває явища і процеси лише для себе, що не представляють новизни для суспільства. Іншими словами, у першому випадку відкриття здійснюються в соціальному плані, другий - у психологічному. Учитель, ставлячи перед учнями проблему для самостійного дослідження, знає як результат, так і шляху рішення і види діяльності, що приводять учня до правильного рішення поставленої проблеми.

Таким чином, дослідницький метод у школі не переслідує мети зробити нові відкриття. Він уводиться вчителем для того, щоб виховати в риси характеру, що учиться, необхідні для подальшої творчої діяльності.

2. Практичні рекомендації до навчання молодших школярів різанню паперу

2.1 Практичне навчання правил безпечної праці з ножицями

У загальноосвітніх навчальних закладах навчання з питань безпеки поводження з різним приладдям з учнями 1 класу проводиться під час організації різних форм діяльності: спеціально організовані навчальні заняття, ігри, самостійна діяльність (художня, рухова, дослідницька, трудова тощо), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята, розваги тощо.

Перш, ніж починати урок, присвячений навчанню різання паперу, доцільно провести інтегрований урок, який включає елементи ознайомлення першокласників з правилами поводження з ножицями, і в той же час розширює їхні знання про дане знаряддя праці, історію його виникнення та сучасне використання.

Наведемо основні загальноприйняті інструкції з техніки безпеки на уроках трудового навчання під час роботи з ножицями.

Для зменшення зорової напруги при тонких, кропітких видах роботи потрібно слідкувати за освітленням. Якщо заняття проводяться вдень, воно має бути попереду, так як в роботі приймають участь обидві руки, а при боковому освітленні від них буде лягати тінь. У зв'язку з цим столи краще розташувати паралельно вікнам.

Перед початком роботи вчитель проводить ввідний інструктаж з правил роботи з ножицями.

1. Загальні вимоги безпеки:

- До занять допускаються учні, які пройшли інструктаж з охорони праці, про безпечні методи роботи.

- Кожен учень зобов'язаний знати й точно виконувати правила безпечної праці на уроках образотворчого мистецтва.

- Своєчасно приходити на заняття, займати своє робоче місце, перехід учнів на друге робоче місце без дозволу вчителя забороняється.

- Коли вчитель звертається до всіх учнів, вони мають припинити роботу й уважно вислухати зауваження, інструктаж.

- Використовувати навчальний час для виконання завдання і не відволікатися розмовами, своєчасно й високоякісно виконувати доручену справу.

2. Вимоги безпеки до початку занять:

- Ретельно підготувати своє робоче місце до роботи.

- Уважно вислухавши вчителя і одержавши завдання на урок, перевірити ще раз справність інвентаря, інструментів особистого користування, наявність матеріалів.

3. Вимоги безпеки під час роботи:

- Роботу розпочинати лише з дозволу вчителя.

- Не можна працювати несправним і тупим інструментом, використовувати інструмент лише за призначенням.

- Користуватися прийомами роботи з інструментами, як показав учитель.

- Не носити з собою різальних і колючих інструментів, вони мають бути в школі.

- Інструменти та обладнання мають зберігатися в призначеному місці.

- Під час роботи учень повинен тримати своє робоче місце в належному порядку, а після роботи акуратно прибрати його.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи:

- Прибрати своє робоче місце: скласти відповідний інвентар, прибрати залишки паперу.

Нижче наводимо один із можливих фрагментів такого уроку.

Тема уроку: Безпека в побуті

Мета уроку: Формувати уявлення про небезпеки, що можуть виникати навколо. Навчати їx правильно поводитися у різноманітних життєвих ситуаціях. Надавати необхідні знання та формувати вміння запобігати небезпечним ситуаціям. Виховувати обережність, почуття відповідальності.

Обладнання уроку:

Ножиці

Папка для праці

Малюнки: ножиці, ніж, олівець

Хід уроку

Оголошення теми уроку. Безпека в побуті.

Помічники, які можуть стати ворогами

У побуті вас оточують різні речі: слюсарні інструменти, голки, цвяхи, ножиці, побутова техніка, знайомий ти вже й з печами та камінами. Вмієш відкривати крани з гарячою та холодною водою.

Як же зробити, щоб всі ці речі не принесли горя та страждань, були вірними помічниками?

Не сама річ є небезпечною.

Небезпечним є поводження з нею. Тому, хто знає, як правильно користуватися речами та побутовими приладами, вони не зашкодять,

Якщо колючі та ріжучі предмети знаходяться на своїх місцях - вони безпечні.

Вивчення нового матеріалу.

Загадка.

Два кінця, два кільця, а посередині цвях.

(ножиці).

Хто пригадає правила користування ножицями?

(Ножиці тримаємо у футлярі i в папці для уроків праці. Беремо з дозволу вчителя. Ріжемо, нагнувши кінцями донизу i сидячи за партою).

При виготовленні витинанок слід дотримуватись правил безпечної праці при роботі з ножицями. Вчитель чітко визначає основні правила поводження з ножицями:

1. Клади ножиці на стіл, щоб вони не виступали за край кришки стола.

2. Не працюй тупими ножицями і ножицями з послабленим кріпленням.

3. При роботі уважно слідкуй за лінією розрізу.

4. Під час різання притримуй папір лівою рукою так, щоб пальці були осторонь від леза ножиць.

5. Не тримай ножиці кінцями вгору, не залишай в розкритому вигляді.

6. Не ріж ножицями на ходу і не підходь до товариша під час різання.

7. Передавай ножиці товаришу лише в закритому вигляді, тримаючи їх за робочу частину (кільцям вперед).

8. Не залишай ножиці розкритими.

Практичний контроль засвоєння правил поводження з ножицями здійснюється у вигляді обігравання ситуації, запропонованої вчителем.

Ситуація.

Як правильно передати ножиці?

(Два учні обігрують дану ситуацію).

Робота в зошитах.

Учні малюють ножиці.

Розповідь вчителя.

Історія виникнення ножиць дуже цікава. У 8 ст. якомусь майстрові поталанило з'єднати два ножі за допомогою стержня-цвяшка, держаки загнути кільцями i вийшли ножиці, які майже не відрізняються від сучасних. Найдавніші ножиці у Східній Європі були знайдені під Смоленськом.

Є чимало різновидів ножиць. Ними підстригають кущі, обрізають дерева, ними працюють перукарі, швеї, закрійники.

В Німеччині винайшли ножиці-велетні, якими розрізають автомобілі. Є електричні ножиці, що ріжуть товсту шкіру, гуму, лінолеум зі швидкістю 20 м за хвилину.

У сучасних швейних майстернях працюють найсучасніші лазері ножиці. За одну хвилину вони розрізають 60 м тканини.

Після цього учні виконують різні вправи з ножицями, слідуючи вказівкам вчителя.

Таким чином слід підкреслити, що ознайомлення молодших школярів з елементарними правилами безпеки поводження з ножицями, є невід'ємною складовою уроків трудового навчання, присвячених навчанню різання паперу.

2.2 Педагогічний малюнок як вид наочності при навчанні вирізування з паперу

Трудове навчання поряд з іншими знаменитими предметами сприяє розвитку мислення, творчої уяви, естетичних почуттів учнів. Учитель трудового навчання направляє мислення школярів на активне пізнання навколишньої дійсності, розуміння об'єктивних закономірностей життя, впливає і розвиває індивідуальні здібності кожного. Усе це вимагає глибоких знань педагогіки, фахової методики, естетики, історії мистецтва, уміння професійно малювати, володіти методикою викладання образотворчого мистецтва.

Шкільна програма з трудового навчання передбачає засвоєння великого обсягу знань за порівняно короткий час. Тому педагог повинен гранично чітко використовувати всі засоби і можливості навчання. Усне пояснення завдання підкріплюється демонстрацією відповідних наочних посібників і малюванням крейдою по дошці. Це допомагає розкриттю найбільш ефективних способів і прийомів вирізування.

Уже при складанні загального тематичного ілюстрованого плану на навчальний рік учитель намічає ті уроки, де малюнок крейдою на класній дошці буде максимально використаний.

Часто вчитель обмежується показом репродукцій, наочних посібників, методичних малюнків чи таблиць, де добре видно методику виконання завдання від початкового задуму до кінцевого завершення роботи. Однак досвід і експериментальні дослідження показали, що при постійному використанні таблиці педагогічний ефект їхнього застосування знижується, тому що учні швидко звикають до них, увага їх розсіюється, сприйняття трохи притупляється.

Виконання малюнка вчителем на очах у школярів побачити весь процес створення ескізного зображення, за контуром якого виконується вирізування. Уміле ведення малюнка, дотримання основних методичних вимог, творче натхнення педагога в процесі роботи допоможуть зрозуміти послідовність виконання завдання, значення окремих етапів і їхній зв'язок.

У таблицях етапи малювання та вирізування дані на окремих аркушах у відриві один до одного, а в малюванні на дошці з'являється можливість розкрити їхній зв'язок, магічну необхідність ведення завдання саме в тому порядку, у якому воно виконується вчителем. Крім того, при цьому педагог може дати і словесні пояснення своїх дій. Це дозволяє попередити помилки учнів, що особливо важливо в процесі навчання.

Попередження помилок повинне проводитись на основі вивчення вирізаних виробів школярів, визначення характерних неточностей і можливостей розвитку активної розумової діяльності дітей. Роботи з попередження помилок ведеться цілеспрямовано і будить активність учнів; часто вона використовується для закріплення пройденого матеріалу. У цих випадках вчитель у початковому начерку на дошці навмисно допускається помилки і, звертаючись до класу з питанням, змушує усіх задуматися і загальними зусиллями виправити їх.

Можна виконати кілька начерків і разом з дітьми відібрати найбільш відомий варіант. Інші начерки закреслюються або стираються. Деякі характерні помилки, що зустрічаються в багатьох учнів, учитель показує на дошці, роз'яснює, чому не можна так вести роботу, і одночасно визначає особливості вірного ескізного малюнка. За умови добре підготовлених окремих учнів клас, потім більш підготовленого, котрий під керівництвом учителя виправити неточності малюнка першого учня.

Зображення на класній дошці з успіхом використовується в проблемному навчанні. Проблемні ситуації можна застосовувати на кожному уроці. Так, з різних варіантів малюнка учням пропонується самостійно вибрати вірний варіант. Можна показати на дошці початковий етап зображення і запропонувати дітям самостійно закінчити роботу.

Отже, малюнок вчителя на класній дошці сприяє вихованню самостійності, активності учнів, цілеспрямованості при здійсненні вирізування. Малюнок педагога на дошці, усне пояснення, що супроводжує хід роботи, питання до школярів їхні відповіді допомагають встановити інший контакт учителя з учнями. Такий метод роботи веде до більш повного і заглибленого засвоєння знань і умінь. Педагог при цьому має залучити до виконання завдань учнів, що відносяться дещо байдуже до занять.

Організовуючи навчання, педагог повинен врахувати ряд вимог, що відповідають змісту навчального матеріалу: елементи новизни (нові поняття, ознаки, якості, сторони відомого поняття, новий спосіб дій, новий зв'язок); протиставлення між відомими і новими знаннями, що є матеріалі, побудованими у вигляді протиставних фактів, поставленого завдання, питання чи наочності; логічна послідовність викладу матеріалу.

Процес навчання різанню паперу не може бути реалізований за допомогою тільки «проблемних» чи «не проблемних» методів. Умовою ефективності його протікання і поєднання цих методів. Їх вибір повинен залежати від теми уроку, змісту навчального матеріалу, від вікових особливостей учнів, рівня їх підготовки. Лише в цьому випадку буде забезпечена висока ефективність навчального процесу.

Вчитель поетапно керує процесом вирішення завдання, поступово формує в учнів практичні навики самостійної роботи.

2.3 Методика навчання виготовлення витинанок

Витинанки - один із видів українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі й багаті традиції. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем з білого й кольорового паперу. їх використовували для прикрашання стін, вікон, полиць, груб, коминів, печей.

Звичайно для виконання витинанок використовують тонкий, але міцний папір. Для роботи необхідні гострі ножиці різної довжини.

Починають роботу з ескізу, в якому необхідно виразити те, що побачать в кінці роботи. Визначають композиційний центр. Якщо композиція центральна, аркуш згинають по лінії симетрії для утворення надалі дзеркально-симетричного зображення. При необхідності намічають контури відповідно до ескізу, потім вирізують, дотримуючи межі вибраного контуру. При цьому закриті ділянки визначають заздалегідь, тобто, як вони при вирізуванні віддаляються. Якщо їх потрібно зберегти, продумують елементи, які б їх сполучали.

Для посилення виразності малюнка використовують чергування крупних і дрібних деталей. Це створює контраст великого і малого.

Симетричні витинанки у вигляді розеток. При вирізуванні симетричних витинанок беруть аркуш паперу, звичайно квадратної форми, складають удвічі по одній з діагоналей квадрата. Одержаний трикутник складають навпіл, новий трикутник - знову навпіл і так далі. Вирізують ножицями візерунок, одночасно прорізаючи всі шари. Вирізаний візерунок може бути з рослинним, тваринним орнаментом або геометричної форми.

При однократному складанні виходить фігура, що має одну площину симетрії. При двократному - витинанка матиме дві площини симетрії. При триразовому утворюються чотири площини симетрії. Із збільшенням числа складань аркуша паперу удвічі збільшується кількість існуючих симетричних зображень.

Цікаві візерунки виходять при довільному складанні паперу.

Витинанки у вигляді орнаментальних смуг. Для вирізування симетричних витинанок беруть довгу смужку паперу, складають її гармошкою два, чотири, вісім і більше разів. На лініях вигину згину утворюються симетричні повторення зображень.

Окрім крім багаторазових поперечних складань, можна зробити одне подовжнє. При цьому після вирізування утворюється симетричне зображення малюнка в подовжньому напрямку.

Витинанки у вигляді ажурних, сітчастих орнаментів. Їх вирізують вирізають з паперу, що має форму прямокутника, квадрата, правильного трикутника або шестикутника. Якщо узяти лист аркуш паперу прямокутної форми, багато разів скласти навпіл по лініях, паралельним сторонам прямокутника і потім і тоді вирізувати вирізати, то в результаті виходить витинанка.

Якщо лист аркуша має форму квадрата, його перегинають навпіл не тільки не лише у напрямі сторін, але і по діагоналях.

З із правильного трикутника або шестикутника, якщо перший складати по бісектрисах, а другий - по напрямах направленнях, паралельних сторонах вписаного трикутника, виходить узор візерунок витинанки з із потрійними потроєними осями симетрії.

Якщо вирізування витинанок пов'язане з об'єднанням різних прийомів виконання узорів візерунків, то в цьому випадку доцільно вирізувати вирізати окремі елементи, а потім їх з'єднати в загальну композицію, керуючись законами симетрії.

Розглянемо наочну демонстрацію етапів створення сніжинки-витинанки.

Крок 1. Згорніть квадрат паперу по діагоналі, щоб одержати трикутник

Крок 2. Згорніть цей великий трикутник навпіл, щоб одержати менший трикутник

Крок 3. Уявіть умовно трикутник в третинах і згорніть праву третину

Крок 4. Згорніть перенесену третину

Крок 5. Відріжте вершину паперу під кутом. Впевніться в тому, щоб відрізати так, щоб усі залишкові шари паперу були рівні. Відрізування під кутом є дією, яка формує кінчики сніжинки

Крок 6. Тепер можна задіяти власну уяву! Починайте відрізати від сторін паперу. Зазвичай, відрізування маленьких трикутників від сторін є найлегшим завданням, але не слід забувати про експериментування з іншими формами

Крок 7. Тепер розгорніть папір дуже обережно і отримаєте сніжинку

Ознайомивши дітей з національними мотивами, можна переходити до навчання дітей практичних умінь навичок використання паперу та виконання різних речей за допомогою паперу та ножиць. Таку роботу вихователь проводить також на заняттях з аплікації. Діти спочатку навчаються викладати готові декоративні елемента на папері і наклеювати їх. Після цього вони вирізують декоративні елементи самостійно, закріплюючи при цьому технічні прийоми різання по прямій і кривій лініях, вирізування симетричних елементів з паперу, складеного вдвоє, вчетверо і більше разів, вирізування силуетних зображень.

Навчання різанню паперу є неможливим без формування уявлень молодших школярів про кути.

Для ознайомлення з прямим кутом варто розглянути його утворення в процесі перегинання листка паперу. Кожному учневі треба дати аркуш паперу довільної форми. Потім під керівництвом учителя діти складають аркуші вдвічі, притискують лінію згину. Після цього аркуш перегинають ще раз, стежачи за тим, щоб частини утвореної раніше лінії перегину сумістилися. Утвориться кут. Такий кут називається прямим. Якщо папір розгорнути, діти побачать, що дві лінії перегину поділяють аркуш на чотири частини. Утворилось чотири прямі кути, які мають спільну вершину.

Окрім суто технічних важливо розвивати творчі здібності дітей.

Наочні прийоми навчання завжди поєднуються на заняттях з словесними. На заняттях з аплікації за народними мотивами можуть бути використані такі словесні прийоми: запитання, пояснення, вказівка, вказівка, заохочення, художнє слово.

Широко використовується у навчанні дітей пояснення. Пояснення повинно бути чіткім, лаконічнім, доступним для дітей, емоційним, логічним, цікавим, захоплюючім. Використовуються пояснення на початку заняття. Пояснюючи вихователь називає спосіб виконання декоративного візерунку, послідовність заповнення форми, підкреслює, чому треба робити так, а не інакше. Чим старші діти, тим більше на заняттях доводиться пояснювати і менше показувати спосіб зображення.

Крім пояснення, ефективним словесним прийомом є запитання. Цей прийом використовується на початку заняття і наприкінці. За допомогою, запитань вихователь активізує дітей, під час аналізу натури або зразків. З їх допомогою вихователь дає можливість дітям подумати і пригадати, що вони знають про ті чи інші види декоративного мистецтва, з якими ознайомились раніше. Правильно поставлені запитання привертають увагу дітей, викликають інтерес, встановлюють зв'язок між досвідом дитини і змістом запитання. Запитаннями вихователь активізує дітей і під час пояснення та показу. Після пояснення, завдань вчитель закріплює з дітьми послідовність виконання роботи, здійснюючи це за допомогою, запитань:

- що треба вирізати спочатку?

- де будете викладати квіти, листочки?

- доцільно за допомогою, запитання зробити аналіз дитячих робіт. До аналізу робіт залучаються і діти.

Вказівка як методичний прийом використовується в усіх вікових групах. Найчастіше цей методичний, прийом вихователь використовує тоді, коли помічає, що більшість дітей припускає одну і ту ж помилку. І з допомогою, вказівки допомагає дітям виправити недоліки.

При навчанні виготовлення витинанки вчитель має зробити наголос на тому, що її вирізування має важливу особливість: вона повинна бути симетричною. Або це центральна симетрія, або променева (наприклад, сніжинка). Складаєте папір навпіл або гармошкою, як хочете. Вирізати. І отримуєте, розгорнувши, ряд однакових зображень. Це можуть бути зірочки, квіти, геометричні або рослинні орнаменти. Для дітей особливо цікаві казкові персонажі, звірі, птахи.

навчання трудовий школяр

Починати, звичайно, краще з нескладних візерунків, поступово ускладнюючи малюнки.

Для того, щоб зацікавити та заохотити дітей до творчої діяльності на уроках трудового навчання, ручну працю доцільно ефективно поєднувати, інтегрувати з країнознавчими заняттями.

Розглянемо для прикладу виготовлення віночку з паперових квіток.

Український віночок, виготовлений з кольорового паперу і та картону,

прикрасить інтер'єр групової кімнати, ігрового та батьківською куточків, впишеться у святкове оформлення залу Цей виріб для занять із народознавства виготовляється так: з картону вчитель заздалегідь готує обруч (розмір залежить від призначення виробу) і наклеює на нього листя, стебла, квіти, стрічки.

Після цього він наочно демонструє дітям, як вирізувати з паперу різні типи квіток.

Щоб вирізати барвінок, папір складають удвоє. Від лінії згину малюють половину квітки і вирізають по контуру. Ромашку виготовляють із квадратного аркуша паперу, поділивши його по діагоналі. Одержаний трикутник двічі перегинають навпіл. Відгинають коротку сторону трикутника до довгої. Від лінії згину малюють половину пелюстки і вирізують по контору.

Маки, волошки, мальви, чорнобривці складаються з чотирьох об'ємних пелюсток. Щоб зробити ці квіти беруть чотири однакові квадрати. Складають їх по діагоналі, розгортають, ще раз складають по іншій діагоналі (кольоровою стороною зверху). Потім згинають папір удвоє від себе (колір всередині). Розгортають квадрати так, щоб одержати подвійний трикутник Згортають його навпіл для симетричного вирізування пелюсток. Приклеюють їх тільки нижніми частинками. Зверху наклеюють чорну серединку.

2.4 Варіанти контрольних робіт для 1 класу з трудового навчання

Як зазначалося вище, завданнями вправ з різання паперу є наступні:

- Розвивати уяву, фантазію.

- Поглиблювати поняття про симетричність форм.

- Ознайомити учнів з поняттям «ритм» - чергування або повторення елементів декоративної композиції.

- Удосконалювати навички вирізування симетричних форм з паперу, складеного у кілька шарів.

- Виховувати охайність, акуратність, почуття до прекрасного.

Для того, щоб перевірити ефективність реалізації мети, поставленою вчителем перед початком навчання, доцільно провести контрольні роботи, які допоможуть визначити рівень засвоєння певних навичок у кожного школяра.

Нижче ми наводимо варіанти проведення контрольних робіт, що проводяться у початковій школі для перевірки набутих навичок школярів з різання паперу.

1. Складання композиції за зразком «Тюльпан» в техніці аплікації з використанням розмітки симетричних деталей за шаблоном.

Навички, які перевіряються:

Розмітка деталі на зворотній стороні

Вміння розмічати симетричну деталь за половинкою шаблону

Вміння використовувати різні види обробки матеріалу по контуру (обривання та / або вирізування)

Вміння складати композицію

Вміння правильно добирати кольори

Вміння користуватися паперовою макулатурою

Вміння економно використовувати папір

Вміння правильно наносити клей

Обладнання:

- половинки шаблонів для симетричних деталей (квітка, листок);

- шаблон для стебла; кольоровий папір двох кольорів (полоси паперу, на яких вільно розміщуються деталі);

- кольоровий картон для розміщення композиції;

- кольоровий папір для додаткових деталей за бажанням учнів;

- паперова макулатура, клей, пензель, ножиці, простий олівець; конверти для готового виробу та для обрізків.

2. Вирізування орнаменту за зразком деталей (орнамент, сніжинка) з використанням вміння розмітки на око та правил вирізування симетричних деталей.

Навички, які перевіряються:

Правила складання заготовки

Правила вирізування частин складеної заготовки

Вміння вирізувати квадрат

Вміння вирізувати дрібні деталі з внутрішніми кутами

Вміння за допомогою лінійки розмітити на око необхідні отвори

Обладнання: папір, ножиці, лінійка, простий олівець, зразок візерунку.

Як бачимо, практичні заняття з навчання першокласників різанню паперу займають чільне місце в загальній програмі трудового навчання початкової школи загальноосвітнього навчального закладу. При цьому слід підкреслити, що складність поставлених завдань має бути визначена вчителем з урахуванням вікових та індивідуальних психологічних особливостей школярів. Вагому увагу на уроках при цьому варто приділяти правилам безпеки поводження з ножицями, аби уникнути випадкових травмувань школярів.

Висновки

В ході написання нашої курсової роботи ми детально ознайомилися зі специфікою проведення уроків трудового навчання в початкових класах загальноосвітнього навчального закладу. При цьому вагома увага була приділена новим вимогам, що стосуються завдань таких уроків та методики їхнього проведення. Ми детально проаналізували етапи планування уроків трудового навчання та педагогічні методи навчання першокласників різанню паперу.

В другій частині нами були розроблені практичні рекомендації щодо навчання молодших школярів робити прості паперові вироби за допомогою аркушів паперу та ножиць. При цьому ми також запропонували методику поетапного навчання дітей виготовляти сніжинки та витинанки.

Отже, підсумувавши наше дослідження, ми дійшли наступних висновків.

Уроки трудового навчання займають вагоме місце в освітньому процесі першокласників. Вони ставлять на меті не просто вчити дітей поводитись з різними приладами та матеріалами, виконувати певні вироби, але й виховують інтерес до роботи з технічним приладами; вчать застосовувати для конструювання схеми, фотографії, малюнки; розвивають пошукову діяльність (способи, варіанти структурних комбінацій, окремих конструкторських вирішень тощо), творчість, ініціативу; виховують навички колективної праці - вміння розподіляти обов'язки, планувати процес виготовлення предмета, працювати відповідно до спільного задуму, не заважаючи одне одному; виховувати уважне ставлення до близьких, товаришів.

Результатами навчально-виховної роботи на уроках трудового навчання з різання є наступні:

- діти виявляють ініціативу, вигадливість і винахідливість щодо розв'язання конструктивних завдань;

- планують свою діяльність і творчо виконують заплановане;

- володіють узагальненими способами конструювання (комбінування, варіювання складу елементів, опредмечування, додумування образів тощо);

- створюють за малюнком, словесною інструкцією, власним задумом моделі паперових виробів;

- самостійно і творчо реалізують власні задуми в конструюванні з різнокольорових аркушів паперу.

За видами діяльності ну уроках трудового навчання педагогічні методи, підрозділяють на репродуктивні (відтворюючі), частково пошукові, проблемні і дослідницькі.

Також ми прийшли до висновку, що ознайомлення молодших школярів з елементарними правилами безпеки поводження з ножицями, є невід'ємною складовою уроків трудового навчання, присвячених навчанню різання паперу. Ознайомчу частину уроку, яка стосується правил безпеки слід проводити навіть не тільки на початку самого уроку, присвяченого різанню, а на попередньому уроці для того, щоб школярі добре засвоїли правила поводження з ножицями, а вже перед виконанням конкретних вправ просто додатково закріпити раніше вивчений матеріал.

Що ж стосується оцінювання, то викладачу слід обережно і толерантно ставитися до цього процесу, професійно робити необхідні коригування в роботі дітей, направляти їхні дії. Для школярів першого класу дуже важливо постійно отримувати підтримку з боку вчителя і його схвальну оцінку для підтримки подальшої мотивації з розвитку навичок ручної праці при роботі з папером та ножицями.

Таким чином можна стверджувати, що по закінченню написання даної курсової роботи ми виконали всі завдання, поставлені нами на початку дослідження, ґрунтовно дослідили теоретичні аспекти і запропонували практичні методичні рекомендації для проведення уроків даного типу.

Список використаної літератури

1. Абилов К.С. Развитие трудолюбия у младших школьников. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат педагогических наук. Баку, 1965.

2. Айтпаева А.К. Казахские народные игры как средство воспитания младших школьников. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. А., 1997.169 с.

3. Алексюк А.Н. Проблема методов обучения в общеобразовательной школе. М., 1979.

4. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - 2-е вид., пероробл. і допов. - К.: Рад. шк., 1981. - 206 с.

5. Анохина Т.А. Учебник как средство систематизаций знаний учащихся. Автореферат, М., 1985.

6. Армаганян Л.Х. Главное звено трудового воспитания в школе. Начальная школа. №5,1986, с. 37-39

7. Артемьев А.К. Состав и методика формирования геометрических умений школьников. Приволжское книжное издательство. Пензенское отделение, 199. - 385 с.

8. Ахияров К.Ш. Трудовое воспитание в сельской общеобразовательной школе на современном этапе. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора педагогических наук. М., 1974.

9. Бабаев М.А. Роль беседы в активизации учащихся в начальных классах в процессе обучения. Баку, 1972.

10. Бабанский Ю.К. Педагогика. М., 1988.

11. Байзакова Е.М. Развитие методов обучения в истории начальной школы Казахстана. Автореферат. А., 1995.

12. Баранова С.П., Сластенина В.А. Педагогика. М., 1986.

13. Башмаков М.И. Теория и практика продуктивного обучения. - М.: Нар. образование, 2000. - 248 с.

14. Біда О. Роль малюнків на уроках природознавства // Мистецтво і освіта. - №1. 2002. - ст. 45-47.

15. Богданович М.В. Урок в початковій школі. Посібник для вчителя. - Київ: Радянська школа, 1990 - 192 с.

16. Бокарев Л.Ю. Трудовое обучение и воспитание младших школьников в практике учителей. Начальная школа. №5, 1983. с. 47. 12. Болдырев Н.И. Педагогика. М., 1968.

17. Василенко В.М. Народное искусство: Избр. Труды о народном творчестве Х-ХХ веков. - М., 1974.

18. Вікова психологія/ за редакцією Г.С. Костюка. - К. - «Радянська школа». - 1976. - с. 190-193.