Використання дидактичних ігор на уроках математики

Психолого-педагогічні передумови використання дидактичних ігор на уроках математики та систематизація досвіду класоводів щодо їх використання. Розробка системи дидактичних ігор на уроках математики у першому класі, її призначення та оцінка ефективності.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.07.2009
Размер файла 87,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Поряд з виробленням умінь лічби проводиться робота по уточненню таких просторових уявлень, як: зліва - справа, вище - нижче, довше - коротше, ширше - вужче, перед, після, під, над, за, посередині тощо та широко використовуються, уточнюються й розширюються уявлення учнів про відомі їм геометричні фігури.

Щоб краще сформувати в учнів вище перелічені просторові уявлення, вчителеві потрібно використати відповідні ігри. А саме, під час вивчення теми «Взаємне розміщення предметів у просторі (посеред, позаду, під, над, на, за). Лічба предметів» можна провести гру «Назви своїх сусідів».

Учитель запитує дітей, хто сидить поруч з ними за партою, хто позаду, спереду.

За допомогою цієї гри у дітей формуються відповідні уявлення. Гру потрібно пропонувати учням після вивчення нового матеріалу. Це дає змогу кращому засвоєнню даного матеріалу.

Гру «Складемо візерунок» можна використати на уроці під час вивчення теми «Взаємне розміщення предметів (зверху, знизу). Напрям (вгору, вниз)»

За завданням учителя з геометричних фігур на парті в один ряд учні складають візерунок: 5 трикутників, під трикутниками - кружечки, над трикутниками - квадрати. Потім учні змінюють візерунок і розповідають, як вони розмістили геометричні фігури.

Дана гра вчить учнів розміщувати предмети у просторі, розрізняти предмети за розміщенням, ознайомлює з напрямками руху: вгору, вниз, розширюються уявлення про геометричні фігури, формується навичка лічби.

Для кращого уточнення таких просторових уявлень, як: вище - нижче, довше - коротше можна використати гру «Вище - нижче, довше - коротше».

Зміст гри. Учитель пропонує всім учням швидко встати і, залежно від слів, сказаних учителем, показати нижче (вище), ніж показує він сам.

Варіант 1. Учитель показує нижче (вище) столу і говорить «вище» («нижче»). Діти швидко піднімають руки значно вище (нижче), ніж показав вчитель.

Те саме стосується і слів «довше - коротше». Вчитель показує учням певну відстань між долонями своїх рук і говорить «довше» («коротше»), а діти відповідно показують більшу (меншу) відстань, ніж у вчителя.

Варіант 2. Гра проводиться аналогічно до першого варіанта, але ускладнюється тим, що вчитель показує рукою висоту і каже «вище», а сам руку опускає нижче. Учень повинен зробити навпаки. Те саме стосується і «ширше - вужче». Ця гра, як правило, викликає пожвавлення, сміх, оскільки учні часто помиляються, і є дійовим засобом для знімання перевтоми.

Ми навели докладні описи ігор цієї підсистеми. Щодо індивідуальних, то вони проводилися нами з використанням індивідуальних карток з зображенням гри (наприклад, «Забий гол у ворота», «Встанови відповідність», «Злови рибку» та інші).

Дидактичні ігри, пов'язані з вивченням нумерації чисел першого десятка та числа 0.

Вивчаючи нумерацію чисел першого десятка, школярі вчаться читати й записувати ці числа, порівнюючи їх, використовуючи знаки «<», «>», «=», визначати місце кожного з чисел в числовому ряді, розв'язувати приклади на додавання (віднімання) одиниці, наприклад: 5 + 1, 7 + 1, 9 - 1, 3 - 1 тощо. А дидактична гра «Більше, менше, порівну» допоможе учням краще засвоїти даний матеріал.

Матеріал гри: у кожного учня на парті набір знаків: >, <, =, дрібні предмети, іграшки, картки із зображенням різних речей, трикутники, кружечки з додатку до математики.

Зміст гри. Вчитель вивішує таблицю або відкриває дошку із заздалегідь підготовленими записами цифр.

Учням кожного варіанта треба на своїй парті розкласти предмети так, як показано в записах, і поставити потрібні знаки. Перевірити правильність виконаних дій можна запропонувати сусідам по парті, або це робить учитель, швидко пройшовши між партами.

На основі спостережень і порівняння скінченних множин першокласники роблять висновок: кожне наступне число більше на 1 від даного, а кожне попереднє - менше на одиницю від даного: якщо додати чи відняти 1, то відповідне число стане більше або менше на 1; щоб збільшити (зменшити) число на 1, треба додати (відняти) 1; якщо додати 1, то дістанемо наступне число, а якщо відняти 1, то дістанемо попереднє число. Оскільки в цей період навчання дітям ще важко тривалий час зосереджуватись і керувати своєю увагою, перевагу слід надавати рухливим іграм (оплескам, маніпуляціям з предметами, переміщенню дітей, рухам руками тощо).

Метою наведених вище ігор є формування в учнів просторових і кількісних уявлень, вироблення обчислювальних та графічних умінь і навичок, а саме:

1. Вільно лічити, називаючи числа в прямому і зворотному порядку, починаючи з будь-якого числа.

2. Знати, як можна дістати (утворити) кожне число різними способами.

3. Знати, як називаються числа і як вони записуються. Вміння ставити у відповідність числу цифру і навпаки.

4. Уміння відшукати, яке місце займає кожне число в натуральному ряді чисел та яке число стоїть перед (менше на 1) і після (більше на 1) даного числа.

5. Знати й уявляти, що кожне назване число більше від усіх тих, що йому передують, і тим менше від усіх чисел, що йдуть за ним.

6. Уміння орієнтуватися в просторі.

У процесі роботи над нумерацією чисел першого десятка вчитель підготовляє учнів до вивчення дій додавання і віднімання. Щоб сформувати правильні уявлення про ці дії, поряд з випадками додавання і віднімання, на яких розкривається принцип утворення чисел натуральної послідовності, розглядаються випадки додавання і віднімання виду: 2+2, 3+2, 5-2, 5-3, 1+4, 5-4, 4-2. До розуміння змісту дій школярі підходять на основі операцій над сукупностями предметів. Справді, об'єднанню скінчених множин, тобто знаходженню відповіді на запитання типу «скільки всього?», - відповідає дія додавання чисел, а виділенню частини множини, тобто знаходженню відповіді на запитання типу «скільки залишилось?», «скільки стало, коли віддали?» та ін. відповідає дія віднімання чисел.

Виконуючи операції над множинами предметів і дій над числами, учні сприймають і кількісні відношення «більше на…», «менше на…». Тому приклади на додавання та віднімання пропонуються їм у формі «збільшити на.», «зменшити на…».

Під час вивчення відповідного матеріалу вчитель може провести на уроці дидактичну гру «Збільшити і зменшити на 1».

Матеріал гри: картки з числами.

Зміст гри. Учитель підносить угору картку з будь-яким числом, а учні піднімають у лівій руці картку з таким числом, яке вийде в результаті збільшення даного числа на 1, а в правій руці - картку з числом, яке утвориться при зменшенні даного числа на 1. Скажімо, учитель піднімає картку з числом 7. Учні повинні в лівій руці піднести картку з числом 6.

У грі перемагає ряд учнів, які жодного разу не помилялися або помилялись найменше.

Під час засвоєння нумерації чисел у межах 10 в учнів формується поняття про нуль, як кількість елементів порожньої множини. Віднімаючи по одному елементу з даної множини доти, поки в ній не залишиться жодного елемента, учні щоразу називають кількість елементів кожної множини.

Щоб сформувати у дітей поняття про число і цифру 0, а також на основі практичних дій з предметами розкрити утворення нуля, та визначити його місце в натуральному ряді вчителеві допоможе дидактична гра «Утвори числовий ряд».

Грають дві команди. У кожного учня - картки з цифрами. За сигналом вчителя команди повинні утворити числовий ряд зліва направо (потім справа наліво). Виграє команда, яка швидко і правильно виконає завдання.

Дана гра проводиться на початку уроку, щоб підготувати дітей до вивчення нового матеріалу, повторити уже вивчений матеріал, тобто числовий ряд, розміщення чисел у ряді. Далі вчитель ознайомлює дітей із числом і цифрою 0.

Порівнявши нуль з іншими числами натурального ряду, діти встановлюють, що нуль менше від чисел 1, 2, …, 10, тому має стояти в числовому ряді перед числом 1. На цьому етапі роботи вчитель зауважує, що нуль - початок числового ряду, початок відліку на лінійці, цифра для позначення чисел (0, 10, 20, 30, 40…).

Дидактичні ігри, пов'язані з вивченням практичних дій в межах 10.

Після вивчення теми «Порядкова та кількісна лічба» діти починають вивчати тему «Складання прикладів на додавання. Знак «+» (додати). Читання та розв'язування прикладів на додавання». Завдання вчителя на цьому уроці полягає в тому, щоб ознайомити дітей зі знаком «+» (додати), вчити учнів складати приклади на додавання. Уже на наступному уроці діти вправляються в засвоєнні результатів додавання в межах 5 на основі складу чисел.

Для кращого вправляння в засвоєнні результатів додавання вчитель може запропонувати дітям гру «Віднови числа».

Зміст гри. Вчитель каже: «На снігу білочка засипала приклади. Повіяв вітерець і частину прикладів засипав сніжком. Допоможіть білочці відновити числа в прикладах».

… + 2 = 4 … + 1 = 5

… + 2 = 5 … + 1 = 4

Дана гра пропонується дітям на уроці після вивчення нового матеріалу, щоб вони вправлялись у засвоєнні дії додавання.

Гру «Допоможи звірятам» вчитель може використати на уроці як для засвоєння дії додавання.

На дошці - малюнки звірят, під ними приклади.

- Білочка, зайчик і їжачок на уроці математики у лісовій школі розв'язували приклади. Підкралася хитра лисичка і вкрала цифри. Допоможіть звірятам відновити приклади.

Клас поділено на три команди.

Одна команда допомагає білочці, друга - зайчику, а третя - їжачкові. Перемагає команда, яка правильно виконала завдання.

5 + = 7

4 + = 6

+ 2 = 5

+ 4 = 7

+ 1 = 6

4 + = 5

6 + = 7

3 + = 6

2 + = 4

У 1 класі діти не тільки розв'язують приклади на додавання, а й ще на віднімання, тобто ознайомлюються із дією віднімання, знаком «-» (відняти). Під час вивчення даної теми, вчитель на основі розгляду малюнків і практичних дій з предметами розкриває зміст дії віднімання, взаємозв'язок дій додавання і віднімання. Вчить учнів складати, читати і розв'язувати приклади на віднімання за малюнками.

Для засвоєння таблиць додавання і віднімання в межах 10 вчитель може запропонувати учням такі ігри: «Мовчанка «, «Естафета «, «День і ніч «.

Дані ігри пропонуються на етапі усних обчислень.

Гра «День і ніч».

Вчитель задає учням питання, а учні мають швидко відповідати на них.

- Число 7 зменшити на 5.

- Перший доданок 2, другий доданок 6. Знайти суму.

- На скільки число 9 більше від числа 5?

- На скільки число 7 менше від числа 10?

Гра «Естафета».

Учні за чергою називають приклади таблиці додавання числа 4; таблиці віднімання числа 5. Виграє той ряд, в якому всі учні швидко і правильно назвуть відповідні приклади.

Гра «Мовчанка».

Вчитель мовчки показує указкою число зовні кола. Учні мовчки виконують відповідну дію над вказаним числом і числом всередині кола і результат показують на числовому віялі. Виграє той ряд, в якому всі учні швидко і правильно показали на числових віялах результати.

7 8

5 9 6 4

3 4 2 7

2 9

Дидактичну гру «На 2 більше і на 2 менше» також можна використовувати під час вивчення відповідного матеріалу.

Матеріал гри: картки з числами.

Зміст гри. Учитель називає числа в межах від 2 до 10 і пропонує учням у правій руці піднімати число, більше на 2 від даного, а в лівій - менше на 2 від даного. Наприклад, учитель називає число 3, а учні показують числа 1 і 5. далі вчитель називає число 5, а учні показують числа 3 і 7 і т. д.

Цю саму гру можна проводити, пропонуючи збільшувати і зменшувати числа на 1, на 3, на 4 тощо.

Дидактичні ігри, пов'язані з вивченням нумерації чисел другого десятка.

У 1 класі діти вивчають не тільки нумерацію в межах 10, а й нумерацію чисел 11-20. Вчитель продовжує роботу по формуванню поняття числа й натуральної послідовності чисел, ознайомлює учнів із записом і читанням чисел другого десятка, продовжує формування знань про по місцеве значення цифр та десятковий склад чисел, з прийомами додавання і віднімання, які ґрунтуються на знанні десяткового складу числа, з прийомом додавання і віднімання 1, закріплює вміння і навички учнів у виконанні додавання і віднімання в межах 20.

Щоб сформувати навички лічби в межах 20, можна використати гру «Продовж лічбу».

Зміст гри. Вчитель пояснює учням зміст гри, продемонструвавши її для прикладу з одним з учнів. Вчитель починає лічбу (11, 12), учень продовжує (13, 14…). Далі називає будь-яке число (в межах вивченого матеріалу) і пропонує учням (то одному, то другому) продовжити лічбу. Перемагає той учень (ряд учнів), який не помилився або ж допустив найменше помилок. Можна пропонувати і в зворотному порядку. Важливо підняти учнів і дати їм можливість показати класу, вміють чи не вміють вони лічити.

Використовуючи дидактичні ігри вже із першого класу на уроках математики можна помітити, що у першокласника відбуваються відчутні зміни у його мисленні: розвивається уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки, доводити доцільність своїх дій.

Отже, ми розробили систему дидактичних ігор, які можна використовувати на уроках математики в 1 класі. Дана система складається з чотирьох підсистем, де кожна із них ще включає ігри, пов'язані з формою їх проведення. Це все ми зобразили структурною схемою і подали змістову характеристику деяких ігор. Відповідна система ігор розроблялася з метою перевірки її ефективності у нашому експериментальному дослідженні, про яке ми описуємо у наступному параграфі.

2.3 Результати експериментального дослідження

Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом постійних спостережень, анкетування, які проводилися як у процесі констатуючого експерименту, так і формуючого. Дослідження проводилися на базі чотирирічної початкової школи. Розглянемо окремо результати констатуючого і формуючого експериментів.

Основним завданням констатуючого експерименту було визначення стану використання дидактичних ігор у початковій школі. На основі анкетування серед вчителів ЗОШ №23 м. Тернополя було з'ясовано, що більшість вчителів початкових класів в тій чи іншій мірі використовують дидактичні ігри на уроках математики і в позаурочний час, але основна маса вчителів робить це епізодично. Ми з'ясували, що вчителі мають труднощі в доборі дидактичних ігор до відповідних уроків. Про все це ми описали у третьому параграфі першого розділу.

У ході експерименту вивчалася і діяльність учнів у роботі над дидактичними іграми. Щоб з'ясувати це питання, ми провели серію спостережень на уроках математики, причому класи нами вибиралися лише ті, у яких вчителі використовували дидактичні ігри більш-менш систематично. Також проводилися бесіди з учнями.

На основі матеріалів констатуючого експерименту значною мірою було визначено і питання добору і змісту дидактичних ігор: як ігор із підручника чи посібника, так і тих додаткових ігор, які вчителі добирають до уроку самостійно. Як правило, дидактичні ігри, дібрані вчителями самостійно, копіюють ігри підручника чи посібника. Оригінальні серед них трапляються рідко. Тому у нашому дослідженні потрібно було розмежувати дидактичні ігри підручника чи посібника і дидактичні ігри дібрані вчителями самостійно і вже на основі цього розмежування будувати власну систему дидактичних ігор. За цими матеріалами було розроблено експериментальну систему, що включала 28 ігор.

У ході експериментальної роботи ми зіткнулися з потребою з'ясувати питання про форми організації роботи над дидактичними іграми: фронтальну, індивідуальну і методику їх використання. Вивчаючи причини, через які на багатьох уроках не знайшлося часу для запланованих вчителями ігор, ми дійшли до потреби дослідити особливості використання дидактичних ігор на різних етапах уроку і дійшли висновку, що найкраще використовувати дидактичні ігри на етапі усних обчислень. Було визначено також, які конкретні види дидактичних ігор варто включити в експериментальну роботу.

Ця перша частина наукової роботи послужила відправною точкою дипломного дослідження, в ході якого експеримент виводився на якісно інший, теоретичний рівень. Для цього треба було переосмислити суть процесу навчання математики у початковій школі і місце в ньому дидактичних ігор як методу навчання і розвитку кожного учня зокрема.

Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати і перевірити ряд положень, рекомендацій і показників.

Потрібно було: перевірити і уточнити складену систему дидактичних ігор для 1 класу; визначити і уточнити методи і форми роботи із дидактичними іграми; визначити ефективність застосування розробленої системи дидактичних ігор і методики її використання.

Методика формуючого експерименту включала проведення вчителем спеціально розроблених нами уроків і їх фрагментів; безпосереднє проведення занять самим дослідником; спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи із дидактичними іграми; анкетування та аналіз усних відповідей учнів; проведення бесід із вчителем та учнями про застосування дидактичних ігор експериментальної системи.

Питання методики проведення навчання за експериментальною системою були подані вчителеві у вигляді конспектів окремих уроків чи фрагментів уроків. Загальна картина проведення експерименту була роз'яснена вчителеві в процесі консультацій. У час проходження педпрактики уроки проводилися самим дослідником.

Формуючий експеримент проводився в Тернопільській ЗОШ №23. Він тривав 9 місяців, протягом яких було охоплено 60 учнів 1_А та 1_В класів.

Експеримент складався з трьох етапів: 1) попереднього вивчення рівня використання ігор на уроках математики; 2) формуючого етапу з елементами пошуку; 3) вивчення результативності дослідження.

Результативність дослідження оцінювалася на основі використання вчителями дидактичних ігор; частково використовувалося порівняння результатів початкового і кінцевого контролю, а також бесід із вчителем та безпосередніх спостережень.

Відповідно до цілей і етапів експерименту, ми поставили перед собою наступні задачі: 1) виявити у вчителів наявний (початковий) рівень сформованості вмінь проводити дидактичні ігри на уроках математики; 2) паралельно з навчанням учнів математиці в об'ємі вимог учбової програми ознайомити вчителів із новими способами і формами роботи над дидактичними іграми; відповідно до можливостей вчителів і учнів здійснити остаточний відбір змісту системи дидактичних ігор і уточнити методику їх проведення; 3) перевірити ефективність розробленої методики шляхом виявлення нового рівня сформованості знань учнів.

У ході першого етапу експерименту ми провели контроль усних обчислень, який проводився як в експериментальному, так і в контрольному класі в кінці жовтня. Моє завдання полягало у спостереженні за діями і вчинками вчителів та учнів на цих уроках і на основі цього зробити відповідний підсумок. Подаємо зміст цих дидактичних ігор.

Гра «Покажи потрібну цифру»

Матеріал гри: картки із зображенням предметів, дрібні предмети, іграшки.

Зміст гри. Вчитель показує учням картку із зображенням кількох предметів, а учні, швидко полічивши, показують відповідну цифру.

Гра «Будь уважним»

Зміст гри. Вчитель зачитує вірш і називає його учасників, а учні полічивши показують відповідну числу цифру.

У клас зайшов Мишко,

А за ним - Петько,

За ним - Галинка,

За нею Яринка,

А позаду Гнат.

Скільки тут малят?

Результати контролю узагальнено у таблиці 1.

Таблиця 1. Правильність відповідей учнів в усних обчисленнях на початку року в експериментальному та контрольному класі

Класи

Кількість учнів (у%)

Гра «Покажи потрібну цифру»

Гра «Будь уважним»

Правильно відповіли

Неправильно відповіли

Правильно відповіли

Неправильно відповіли

1_А експер.

23

77

24

76

1_В контр.

21

79

22

78

З таблиці видно, що результати цього контролю приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класі.

У ході формуючого експерименту були виявлені утруднення, які викликали в учнів дати правильну відповідь у ході ігор. Спостерігаючи за учнями даних класів, ми помітили, що активність їх на уроці велика, проте це не означає, що кожен учень відповідав правильно. Так, на початку експерименту в 1_А класі дали правильну відповідь 7 учнів, а в 1_В лише 5 учнів.

Робота вчителя як експериментального, так і контрольного класу була націлена на те, щоб сформувати в учнів вміння швидкого рахунку. Так гру «Покажи потрібну цифру» вони проводили у показовій формі, де показували учням картку із зображенням кількох предметів, а учні, швидко полічивши, мали показати відповідну цифру.

Труднощі, пов'язані з даною грою виявилися типовими для учнів. Їм важко було сприймати показову форму гри і хоч активність їх була великою, зате правильність відповідей низькою.

Спостерігаючи за учнями, ми переконались, що вони краще сприйняли гру у словесній формі, і тому правильність відповідей дещо краща. Проте інші ігри краще сприймалися у зоровій формі. Подібні труднощі є характерними для молодшого шкільного віку, тому позбутися їх повністю неможливо. Шляхи поступового подолання їх ми вбачаємо у регулярному проведенні вчителями різноманітних форм дидактичних ігор.

Зауважимо, що лише сильні учні класу повністю брали участь в іграх.

Ще одна трудність, з якою ми стикнулися у ході експерименту, полягала в тому, що інколи було важко вибрати оптимальний варіант проведення ігор. Це вимагало з нашої сторони більш детального вивчення форм і методів проведення ігор. Потрібно було враховувати не лише співвідношення сильних і середніх учнів та загальну підготовленість класу, а й дидактичну ситуацію на уроці.

У подальшому нашому дослідженні робота полягала в тому, щоб надати вчителю експериментального класу розроблену нами систему дидактичних ігор, за якою він мав працювати протягом решти навчального року. Тобто вчитель мав проводити уроки математики з використанням дидактичних ігор нашої системи. Звісно, вчитель контрольного класу теж проводив уроки математики з використанням дидактичних ігор, але не з нашої системи. Він використовував ігри підручника чи посібника, або добирав ігри до уроку самостійно і робив це не так регулярно, як вчитель експериментального класу.

У ході експерименту порівняння ефективності навчання в експериментальному і контрольному класі здійснювалася за такими показниками: 1) за результатами засвоєння основного матеріалу програми з математики для початкових класів; 2) за наслідками використання розроблених нами ігор; 3) за змінами в загальному розвитку дітей, їхніх інтересах, ставленні до навчання.

У кінці квітня в експериментальному і в контрольному класі ми знову провели контроль усних обчислень.

Наводимо тексти ігор, які використовувались на даному етапі уроку.

Гра «Мовчанка»

Зміст гри. Вчитель мовчки показує указкою число зовні кола. Учні мовчки виконують відповідну дію над вказаним числом і числом всередині кола і результат показують на числовому віялі. Виграє той ряд, в якому всі учні швидко і правильно показали на числових віялах результат.

7 8

5 9 6 4

3 4 2 7

2 9

Гра-естафета «Заселіть» числові будиночки

Зміст гри. Учні кожного ряду виходять і записують відповідні числа у числові будиночки. Перемагає той ряд учнів, хто швидко і правильно записав потрібні числа.

Результати підсумкового контролю узагальнено в таблиці 2

Таблиця 2. Правильність відповідей учнів в усних обчисленнях в кінці року в експериментальному та контрольному класі

Класи

Кількість учнів (у%)

Гра «Мовчанка»

Гра - естафета

Правильно відповіли

Неправильно відповіли

Правильно відповіли

Неправильно відповіли

1_А експер.

57

43

53

47

1_В контр.

27

73

33

67

Порівняння наслідків проведеного контролю свідчить про те, що в експериментальному класі правильність відповідей учнів в усних обчисленнях зросла. Ми пояснюємо це цілеспрямованою роботою вчителя по використанню дидактичних ігор на уроках математики, яка проводилася відповідно до завдань формуючого експерименту.

У нижче наведених діаграмах порівнюються результати відповідей учнів в експериментальному та контрольному класі на початку і в кінці експерименту (діаграми 1; 2 - на початку експерименту; діаграма 3; 4 - в кінці експерименту).

Діаграми 1; 2.

На початку експерименту

Діаграми 3; 4.

В кінці експерименту

Отже, із таблиць та діаграм видно, що більші зрушення у правильності відповідей учнів в усних обчисленнях протягом навчального року відбулися в 1_А класі. Ми пояснюємо це тим, що учні 1_А класу навчалися за нашою експериментальною системою (порівняно з 1_В класом, де навчання проходило у звичайній формі).

Результати експерименту, свідчить про те, що запропонована нами система дидактичних ігор є вагомим засобом підвищення загального рівня вивчення математики в 1 класі. Практична реалізація запропонованої системи дозволить підвищити загальний рівень знань учнів з математики; забезпечити умови для розвитку в учнів інтересу до математики та активізувати пізнавальну діяльність молодших школярів.

Висновки

Проведене теоретичне і експериментальне дослідження, присвячене проблемі використання дидактичних ігор на уроках математики у початковій школі, дозволило розв'язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.

1. Вивчаючи стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, ми прийшли до таких висновків.

· Потреба сучасного суспільства вимагає від школи найбільш результативних методів навчання та виховання і ця потреба стоїть перед початковою ланкою школи.

· Проведений аналіз наукових розробок, навчальної та методичної літератури, роботи вчителів-класоводів засвідчує, що і в теорії, і в практиці школи проблема використань дидактичних ігор має певне відображення. Проте на сьогодні немає цілісного підходу до вирішення цієї проблеми: відсутня науково обґрунтована система дидактичних ігор та методика їх використання у початковій школі.

2. Пошуки ефективної системи використання дидактичних ігор на уроках математики спонукали нас до вивчення психолого-педагогічних умов їх використання. Було проаналізовано концепцію розвиваючого навчання, виділено відповідні особливості дитячої психіки. На основі аналізу психолого-педагогічних умов використання дидактичних ігор на уроках математики були сформульовані вимоги до методики їх проведення:

- методика повинна керуватися принципом повної реалізації вікових пізнавальних можливостей дітей;

- вона повинна забезпечувати варіативність умов, у яких протікає робота вчителя і учня;

— методика повинна сприяти оптимальному розвиткові кожного школяра;

— навчання за даною методичною системою повинно забезпечувати кожному учневі фізичне і психологічне здоров'я.

3. Для досягнення поставлених задач розроблена система дидактичних ігор.

· Розроблено зміст понять «дидактична гра» і «система дидактичних ігор».

· Сформульовано вимоги до проведення дидактичних ігор:

— проводити ігри цілеспрямовано і систематично на кожному уроці;

— забезпечити умови для проведення ігор;

— ігровий матеріал повинен відповідати грі;

— ігри повинні бути цікавими, сприяти розвитку учнів.

· Сформульовано основні вимоги до системи дидактичних ігор:

— система повинна сприяти розвиваючому навчанню, оптимальному розвиткові кожної дитини зокрема;

— система повинна забезпечувати зростання активності учнів на уроці;

— ігри системи повинні бути узгоджені з матеріалом підручника, знаходитись у зоні доступності дитини;

— система повинна здійснювати пропедевтичну функцію у вивченні математики;

— система повинна враховувати сучасні умови шкільної практики, бути зручною для роботи вчителя.

· Були з'ясовані питання відбору ігор на конкретний урок.

· Система для 1 класу складається із 28 ігор.

Дотримання вказаних вимог до системи дидактичних ігор забезпечує різнобічність умов для математичного розвитку молодших школярів.

4. Було вирішено загальні питання методики використання дидактичних ігор.

· Вивчено можливості роботи із дидактичними іграми на різних етапах уроку. Зроблено висновок, що такі можливості є практично на всіх етапах уроку, проте найкращі умови має етап усних обчислень. У заключній частині уроку можна працювати з будь-якими іграми, а на інших етапах - лише з тими, робота з якими забирає відносно мало часу і зміст яких відповідає загальній меті роботи на даному етапі.

· Випробувано різні форми організації роботи з дидактичними іграми: Фронтальну, індивідуальну. Зокрема, було з'ясовано, у яких випадках доцільне використання цих форм.

5. Розроблено методику використання дидактичних ігор експериментальної системи. У контексті конкретних умов класу були створені чіткі і докладні розробки використання ігор.

6. Комплексний підхід до занять з дидактичними іграми системи, проведення формуючого експерименту дозволили визначити ефективність системи навчання. Результативність дослідження оцінювалося на основі використання вчителями дидактичних ігор; порівняння результатів початкового і кінцевого контролю в експериментальному і контрольному класі; бесід і спостережень. Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:

- підвищити активність учнів на уроках математики;

— підвищити загальний рівень знань з математики;

— розвивати інтерес учнів до математики.

Навчання учнів із використанням дидактичних ігор значно підвищить рівень знань не лише сильних учнів, а й середніх і навіть слабких.

Підсумовуючи загалом, відзначимо: поставлені завдання вирішені, мета дослідження досягнута.

Список використаних джерел

1. Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Под ред. М.П. Осиповой, Н.И. Качановского. - Минск: Нар.освета, 1987.

2. Аникеева Н.П. Воспитание игрой: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1987.

3. Болотина Н.И. Дидактическая игра - одно из средств активизации познавательной деятельности детей шестилетнего возраста // Начальная школа. - 1987. - №12. - С. 42-44.

4. Вапняр Н.Ф. Использование математических игр на уроке // Начальная школа. - 1991. - №3.

5. Грабська І.А., Киричук О.І. Ігрові форми психологічної корекції: Використання ігрових вправ у розвитку уваги школярів // Радянська школа. - 1990. - №12. - С. 59-64.

6. Гримакова Г.Н., Юсубова И.Б. Развитие познавательной самостоятельности школьника в игровой деятельности. // Начальная школа. - 2004. - №11.-С. 41-45.

7. Гуцан Л. Гра як засіб пропедевтичної профорієнтаційної роботи. // Початкова школа. - 2005. - №9.-С. 51-53.

8. Денис С.А. Дидактичні ігри. // Початкова школа. - 1986. - №10.

9. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні. // Рідна школа. - 2000. - №4.-С. 63-64.

10. Жорник О. Формування пізнавальної діяльності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. - 2000. - №3.-С. 37-39.

11. Земцева Л.И., Сушкова Е.Ю. Роль дидактической игры на уроках математики. // Начальная школа. - 1988. - №10.

12. Козакова А.Г. Дидактические игры на уроках математики. // Начальная школа. - 1979. - №5.

13. Кларин М.В. Игра в учебном процессе [начальной школы]. Сов. Педагогика, 1985. - №6.-C.57-61.

14. Козлова О.А. Роль современных дидактических игр в развитии познавательных интересов и способностей младших школьников. /Начальная школа. - 2004. - №11.-С. 49-52.

15. Колосов П. Місце навчальної гри у методичній системі сучасної дидактики. // Рідна школа. - 2000. - №11.-С. 65-66.

16. Кравцова Е.Е. Методологическое значение взглядов Д.Б. Эльконина на детскую игру. // Мир психологии. - №1.-С. 68-76.

17. Кудикіна Н.В. Внесок вітчизняних психологів у формування педагогічної теорії ігрової діяльності дітей // Практична психологія та соціальна робота. - 2005. - №1.-С. 7-9.

18. Кудикіна Н.В. Ретроспективний погляд на формування сучасної моделі ігрової діяльності. // Шлях освіти. - К. - 2003. - №1.-С. 46-49.

19. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М., 1972. - 445 с.

20. Маслюкова Т.А. Дидактические игры на уроках математики. // Начальная школа. - 1997. - №2. - С. 52-54.

21. Мацько Н.Д., микитинська М.І. Ігрова діяльність учнів на уроках математики. // Початкова школа. - 1980. - С. 126.

22. Мельничук А.І. Дидактичні ігри як засіб адаптації шестирічної дитини до навчання та виховання. - 2005. - №16-18.-С. 2-6.

23. Пахно Т.І. елементи гри на уроках математики. // Початкова школа. - 1985. - №5.

24. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского._М., 1990.-94 с.

25. Рижук В.І. Гра як метод навчання й виховання // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №16-18. - С. 20-25.

26. Рудакова Т.І. Дидактична гра - дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів. // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №16-18.-С. 7-13.

27. Сопко І.П. Ігрові способи у навчанні шестиліток. // Початкова школа. - 1989. - №3.-С. 39-40

28. Стольникова С. Дитяча гра під кутом зору психолога. // Початкова освіта. - 2003. - №38. - С. 7.

29. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. - К., «Радянська школа», 1949, С. 213.

30. Федусенко Ю. Особливості впливу навчально-ігрової діяльності на розвиток основних психічних процесів у молодшому шкільному віці. // Рідна школа. - 2005. - №4. - С. 25.

31. Фок.А.В., Смолень Р.І. Роль гри у формуванні моральних якостей і взаємин. // Початкова школа. - 1987. - №2. - С. 25.

32. Щербань П. Дидактичні ігри в навчально-виховному процесі. // Початкова школа. - 1997. - №9. - С. 18-20.

33. Эльконин Д.Б. Психология игры. - М.: Педагогика. - 1978. - 304 с.

34. Эльконин Д.Б. Психологическое развитие в детских возрастах: Избранные психологические труды. - М., Воронеж: МОДЗК., 1995. - 414 с.


Подобные документы

  • Психолого-педагогічні особливості методики проведення дидактичних ігор для школярів різного віку на уроках економіки. Етапи розробки ділової гри. Вивчення досвіду використання навчальних ігор. Основні фактори ефективності економічних ігрових ситуацій.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 15.09.2014

  • Дидактична гра як спосіб залучення молодших школярів до активної розумової діяльності. Структура дидактичної гри та особливості її застосування на уроках в початковій школі. Приклади проведення дидактичних ігор на уроках математики і української мови.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 04.06.2015

  • Дидактичні основи організації ігрової діяльності молодших школярів. Психолого-педагогічні особливості використання гри у навчальному процесі початкової школи. Дидактичні ігри та ситуації на уроках математики; методика проведення; авторські пропозиції.

    дипломная работа [121,5 K], добавлен 02.08.2012

  • Сутність та поняття дидактичних ігор. Основні види дидактичних ігор та технологія їх проведення. Психолого-педагогічні особливості методики проведення дидактичних ігор для школярів різного віку на уроках економіки. Етапи підготовки до проведення гри.

    курсовая работа [93,1 K], добавлен 22.11.2014

  • Аналіз можливостей використання дидактичних ігор під час вивчення математики в початкових класах. Методичні вимоги до їх організації і проведення. Експериментальна перевірка ефективності впливу дидактичних ігор на засвоєння учнями навчального матеріалу.

    дипломная работа [174,2 K], добавлен 08.11.2009

  • Значення дидактичної гри як однієї із найголовніших способів формування пізнавальної активності молодших школярів. Структура та види дидактичних ігор. Формування граматичних понять на уроках читання та письма в початкових класах засобами дидактичних ігор.

    курсовая работа [58,8 K], добавлен 27.04.2014

  • Суть та педагогічне значення дидактичних ігор, прийоми їх використання на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Розробка експериментальної дидактичної методики та визначення її впливу на результативність образотворчої діяльності учнів.

    дипломная работа [119,1 K], добавлен 27.09.2009

  • Завдання курсу математики в початковій школі. Опис прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів та психолого-педагогічний аспект його використання на уроках математики. Конспекти уроків, зроблені за допомогою комп'ютера.

    курсовая работа [611,3 K], добавлен 17.06.2009

  • Шляхи активізації музично-естетичного виховання засобами дидактичних ігор. Творчі аспекти розвитку здібностей школярів у процесі ігрової діяльності. Напрямки активізації ігрової діяльності. Методика застосування ігор у музично-естетичному вихованні.

    курсовая работа [45,7 K], добавлен 11.05.2009

  • Організація самостійної роботи на уроках математики і в позаурочний час. Труднощі при проведенні самостійної роботи. Шляхи організації групової навчальної діяльності. Роль і місце дидактичних ігор на уроках математики. Вимоги до ігрової діяльності учнів.

    курсовая работа [47,6 K], добавлен 06.09.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.