Особливості підготовки дітей із загальним недорозвиненням мовлення ІІ рівня до школи

- об єднання предметів в узагальнену тему.

Обстеження мовленнєвого апарату і його моторики має важливе значення для визначення причин дефекту звукової сторони мовлення і для планування корекційних вправ. Оцінюється ступінь і якість порушення рухових функцій органів артикуляції і виявляється рівень доступних рухів.

Для обстеження звуковимови підбираються склади, слова і речення з основними групами звуків мови.

Для виявлення рівня фонематичного сприймання, можливостей запам'ятовування і відтворення пропонується повторити структуру із

2 - 3 - 4 складів. Сюди входять склади, що складаються із звуків, які відрізняються за артикуляцією і акустичними ознаками.

Для обстеження складової структури і звуконаповнення підбираються слова з певними звуками, з різною кількістю і типом складів, слова із збігом приголосних на початку, в середині та в кінці слова. Пропонується повторення і самостійна назва малюнків : предметних та сюжетних.

При обстеженні загальної та дрібної моторики логопед звертає увагу на зовнішній вигляд дитини, його осанку, ходьбу, навички самообслуговування, особливості бігу, вправи з м'ячем. Перевіряється вміння зберегти рівновагу, виконання вправ на переключення рухів.

Оцінюється точність виконання завдань

Логопедичний висновок базується на все сторонньому аналізі результатів вивчення дитини, на динамічному спостереженні корекційно - педагогічної роботи.

Результати комплексного обстеження узагальнюються у вигляді логопедичного заключення, де вказується рівень розвитку дитини і форма мовленнєвої аномалії. Наприклад, ЗНМ третього рівня у дитини з дизартрією, ЗНМ другого рівня у дітей з алалією.

Висновок логопеда розкриває стан мовлення і націлює на подолання труднощів, зумовлених клінічною формою мовленнєвої аномалії. Це необхідно для правильної організації індивідуального підходу на фронтальних і під групових заняттях. [ 1 C.524 -528 ]

Контингент дошкільників із ЗНМ представлений основним чином дітьми з достатнім представленням органічного ураження центральної нервової системи. Що зумовлює частий збіг стійкого мовленнєвого дефекту із різними порушеннями психічної діяльності. Успішна логопедична допомога у цьому випадку можлива лише за наявністю медичного лікування.

Основними препаратами, що застосовуються при лікуванні резидуально - органічних розладів ЦНС, в тому числі і ЗНМ і різних порушень психічної діяльності, являються психостимулятори. Що стимулюють дії мозкових структур, підвищують психічну і фізичну працездатність організму.

Серед них важливе значення при лікуванні мають ноотропи, що впливають на процесу обміну нервових клітин головного мозку. Вони активізують енергетичний обмін в клітинах головного мозку, стимулюючи тим самим його діяльність.

Діти із загальним недорозвиненням мовлення потребують комплексного оздоровчого лікування : дотримання режиму дня, загартовування, фізіотерапії, фізичного виховання. Масажу, лікувальної гімнастики та ритміки.

Важливе значення мають заняття із музики і співу.

Таким чином, подолання ЗНМ являється комплексною медико - педагогічною проблемою. Її вирішення пов'язане з питанням диференційного діагнозу даної форми мовленнєвої патології. [ 3 С 36 - 37 ]

2.3 Логопедична робота з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення ІІ рівня

Для дітей другого рівня мовленнєвого розвитку характерно наступне : граматична, структурно порушена фраза. Активний словник складається із загальновживаних слів, в основному це іменники, рідше зустрічаються дієслова і прикметники. Прийменники діти не вживають. Вимова багатьох слів спотворена. [ 3 С 36 ]

Навчання дітей другого рівня здійснюється в дошкільних групах для дітей з ЗНМ (з 4 - річного віку), в підготовчих класах школи для дітей з тяжким порушенням мовлення І відділення (з 6 -7 - літнього віку). Корекція мовленнєвого дефекту з одночасним медикаментозним впливом може періодично проводитись на базі мовленнєвих стаціонарів, психоневрологічних санаторіїв (з 4 - 7 років - дошкільне відділення, від 7 - 13 -шкільне відділення)

Основні задачі навчання включають :

- інтенсивна робота з розвитку розуміння мовлення, направлена розрізнення форм слова,

- розвиток елементарних форм усного мовлення на основі уточнення і розширення словникового запасу, практичного засвоєння простих граматичних категорій,

- оволодіння правильною вимовою і розрізненням звуків, формування ритмічно - складової структури слова.

Матеріалом для збагачення мовлення дітей виступає навколишнє середовище, вивчення якого ґрунтується на основі тематичного циклу. Уточнюються та накопичуються конкретні поняття, формується предметне співвіднесення слова, виділення і називання дій, ознак та якостей.

Систематична робота по розширенню пасивного та активного словника, розвиток свідомого сприйняття мовлення дозволяє збагачувати і накопичувати мовленнєві спостереження над смисловими, звуковими, морфологічними і синтаксичними сторонами мовлення.

З метою подальшого розвитку розуміння мовлення дітей навчають розрізняти значення префіксів, за закінченням дієслів минулого часу визначати особу, доконаний вид, розуміти співвіднесення предметів у просторі, виражених прийменниками, об'єднувати предмети за їх спільним призначенням, розрізняти відмінкові закінчення, іменники в пестливій формі.

Розвиток елементарних форм усного мовлення на даному етапі передбачає практичне засвоєння і вживання речень з кількох слів.

Обов'язковою умовою успішного навчання дітей на даному етапі являється розуміння ними значення кожного члена речення.

Дітей навчають відповідати на питання, складати речення за моделями.

Їх навчають слухати і співставляти іменники місцевого, орудного давальних відмінків з називним. Речення з даними формами слів чітко вимовляє спочатку логопед, а потім неодноразово повторює дитина. В цей час в мовлення дитини вводяться прості означення, що характеризують предмети за смаком, кольором, величиною.

Організовується бесіда питання - відповідь з приводу знайомих ситуацій і предметів.

Практичне засвоєння граматичних форм підготовляється розвитком слухового сприйняття, пасивного і активного словника, звуковимови.

Як тільки діти навчаться відповідати на питання, складати речення за малюнками, можна перейти до виховання вміння об'єднувати речення в маленьку розповідь. Широко використовується завчивання віршиків.

Оволодіння правильною вимовою включає використання вправ по розвитку артикуляції, розрізнення на слух поставлених фонем.

Робота на цьому етапі ведеться за трьома напрямами : накопичення словникового запасу, формування фрази і включення її у зв'язне мовлення.

Робота над словом починається з уточнення, розширення і активізації словникового запасу у дітей. Діти знайомляться з словотворенням і словозміною. Вчаться ділити слова на склади.

Збагачується словник антонімами. З цією метою логопед може використовувати короткі розповіді, які мають повчальний характер. Вони мають бути цікавими та зрозумілими для дітей. Ці розповіді можуть включатися в будь - який етап логопедичної роботи.

Розширення активного і пасивного словника дітей передбачене програмою дошкільного виховання. Тому це завдання може виконувати і вихователь у групі, а також під час екскурсій і прогулянок.

На даному етапі формується і фразове мовлення. Вона включає в себе над структурою фрази, її граматичним та інтонаційним оформлення. Для цього пропонується система мовленнєвих вправ, в основі якої лежить поступовий перехід від простого речення, непоширеного до поширеного.

Поширення простого речення іде поступово. Спочатку вводиться прямий додаток родового, давального відмінка. Потім вводиться означення. І нарешті, в речення вводиться додаток родового, місцевого, орудного відмінка.

Паралельно з формуванням у дітей поширеного простого речення з другорядними членами, формується і просте речення з однорідними членами, а також ведеться робота по їх граматичному оформленні. Ця робота починається з узгодження іменника і прикметника за родом, числом, відмінком, займенника з дієсловом, іменника з дієсловом.

Потім відпрацьовується підпорядкований зв'язок. Далі дітей знайомлять прийменниками та їх практичним застосуванням. Роботу починають з прийменників на, в, за, біля.

Паралельно з роботою над фразою ведеться робота над інтонацією. Формується уявлення про питальну та окличну інтонацію.

Після такої роботи діти відчувають себе впевненіше, словниковий запас збагачений, правильно оформляють свою думку. Мовленнєва активність підвищується.

Продовжується формування діалогічного мовлення. Роботу над діалогом слід проводити у формі гри. Завдання по формуванню діалогу можуть виконуватися на заняттях і у вільний від занять час.

Робота над словом

Словозміна

1. Однина і множина іменників.

Завдання.

1.Розглянь малюнки, покажи де стіл, де столи, лялька, ляльки, мишка, миші, кубики.

2. Розкладіть малюнки в дві колонки. В першій - малюнки із зображенням одного предмету, в іншу - багатьох. Назвати малюнки.”

Ігри

„Магазин”

Мета. Практичне засвоєння іменників в множині.

Обладнання. Іграшки на поличці: два-три ведмедики, дві-три ляльки і т.д. У логопеда ці ж самі іграшки, але в однині.

Логопед. У мене ведмедик, а в магазині (ведмедики). У мене лялька, а в магазині (ляльки). У мене машина, а в магазині (машини). І т.д.

„Що у вас?”

Мета. Теж саме, що і попередній грі.

Обладнання. Теж.

Кожній дитині дають однакові предметні картинки чи предмети. У ведучого (дитини чи логопеда) знаходиться той самий предмет, але в одному екземплярі.

Ведучий. У мене лялька, а у вас? (У нас ляльки.) У мене олівець, а у вас? (У нас олівці.) У мене яблуко. (У нас яблука.) І т.д.

„ У кого що?”

Мета. Практичне закріплення іменників в однині та множині.

Обладнання. Картки з зображенням предметів в однині і множині.

Логопед роздає картки дітям і запропоновує виконати слідуючи завдання.

1. Роздивитися картинки. Відповісти на запитання „У кого що?” Діти повинні відповісти приблизно („У мене ялинка. У мене ялинки. У мене гриб. У мене гриби. І т.д.)

2. Змінити слово так, щоб воно означало багато предметів. (Виділяти голосом закінчення слів.) Наприклад: Груша - груші. Яблуко - яблука. Стіл - столи. Дім - дома. Огірок - огірки. Стілець - стільці. Шар - шари. Ліс - ліси. Заєць - зайці. Лист - листи.

Один предмет. Наприклад: Сумки - сумка. Парасольки - парасолька. Ліжка - ліжко. Очі - око. Вуха - вухо. Книжки - книжка. Гриби - гриб. Зайці - заєць. Лосі - лось. Ноги - нога.

Конспект заняття

Тема: „Словотворення”.

Мета. Практичне засвоєння утворення іменників.

Обладнання. Папір, олівець, крейда. Мотиви казки „Два брати”.

Хід заняття

1. Організаційний момент. Логопед розповідає казку дітям:

- Жили два брати. Одного звали Ік. Іншого - Іщ. У кожного було своє житло. Ік мав хатинку. Ік - хатище.

Намалюємо хати двох братів.

Логопед малює на дошці і задає дітям питання: Який будинок мав Іщ ? (великий). Як він називався? (хатище). Який дім мав Ік? (маленький). Як він називався? (хатинка).

- Зараз, я розповім, якими були ці брати. А ви мені будете допомагати. (логопед супроводжує свою розповідь малюнками на дошці). У одного брата був носище, а в іншого (носик). У одного брата був ротище, а в іншого (ротик). У одного брата були ручища, а в іншого (ручки). У одного брата були ножищі, а в іншого (ніжки). Ось якими були ці два брати. (Діти роздивляються малюнки логопеда).

Потім логопед показує на малюнок і запитує:

- Як звали цього брата? (Іщ). Яким був Іщ? (Великим). Як звали іншого брата? (Ік). Яким був Ік? (Маленьким).

Після розбору зовнішнього вигляду братів логопед запропоновує дітям розповісти, якими були ці брати. Щоб дітям полегшити завдання можна самому розпочати першу фразу., а діти повинні її закінчити, опираючись на малюнки.

У Іка (ручища), а в Іща (ручки). У Іща (ножища), а в Іка (ніжки) і т.д.

Вдома діти повинні намалювати цих двох братів. Розповісти мамі, виховательці, яким були ці два брати.

Практичне засвоєння форм давального відмінку.

Гра з прапорцем „Кому дати?”

Логопед разом з дітьми водить хоровод і читає віршик. В середі круга дитина з прапорцем.

Стали діти в кружок,

Побачили прапорець,

Кому дати, кому дати?

Кому прапорець передати?

Логопед показує на дівчинку (Оленку). Дитина передає прапорець Оленці, говорячи при цьому: „Даю прапорець Оленці.” В середину круга виходить Оленка з прапорцем. Після слів: „Кому прапорець передати?” - передає прапорець іншій дитині, говорячи при цьому: „Даю прапорець Сашкові”. Гра продовжується.

Завдання. Відповісти на питання: кому потрібні ці речі? (за малюнками.)

Зразок відповіді: Окуляри - бабусі, фартух - повару і т.д.

Завдання. Відповісти на питання: кому що потрібне? Без опорних малюнків

Зразок відповіді: трава - корові (кістка, молоко, листя, горіхи, морква, капуста).

Завдання. Відгадайте, кому приготовлені гостинці. Кого чекав зайчик?

Обладнання. Малюнки моркви, меду, горіхів, риби, капусти.

Логопед. У зайчика день народження, різні гостинці приготував зайчик (логопед показує малюнки.) Відгадайте, кому він приготував горішки. (Горішки - білці.) Кого чекає зайчик (зайчик чекає на білочку.) Кому мед? (ведмедю). Кого чекає зайчик? Зайчик чекає на ведмедя. І т.д.

Завдання.

1. Ми чергуємо.

Логопед розділяє між дітьми обов'язки, а потім запитує: „Коми помити підлогу? (Тані). Кому зібрати кубики? (Олі).” І т.д.

Завдання ще раз уточняється. Логопед запитує у дітей, вказуючи: „Що робити Олі”. Потрібно вимагати щоб відповідь була повною.

2. Інсценування вірша.

Логопед розподіляє ролі між дітьми (білка, синичка, горобець, лисичка, зайчик, ведмідь). Виходить білка, тримає корзинку і говорить:

На базарі я стою і горішки продаю,

Підходь не позіхай, лише ім'я називай.

Кому в хустинку? (підходить лисичка). Лисичці-сестричці.

Кому в зубок? (підходять синичка і горобчик). Горобчикові, синичці.

Кому в лапку? (підходить зайчик). Зайчикові-вусаню.

Завдання. Доповнити речення, відповідаючи на запитання за малюнками. Повторити речення повністю.

Мам шиє (що? Кому?) (дочка).

Папа малює (що? Кому?) (син).

Бабуся плете (що? Кому?) (внук).

Дідусь читає (що? Кому?) (внучка).

Конспект заняття.

Тема. Практичне засвоєння узгодження іменника та дієслова в роді на розповіді „Саша і Саша”.

Мета: відпрацювання простого поширеного речення з однорідними присудками. Закріплення форм знахідного і давального відмінків.

Хід заняття:

1. Організаційний момент.

2. Логопед розповідає про двох дітей Сашу і Сашу.

„У сім'ї було двоє дітей. Одну дитину звали Саша і другу дитину звали Саша. Мама приходила з роботи і запитувала дітей, що вони роли вдень, а діти їй розповідали.

Саша говорила:

- Я малювала, грала, допомагала бабусі.

Саша говорив:

- Я малював, грав, допомагав дідусеві.

Після прочитаної розповіді діти відповідали на питання: хто був Саша? Хто була Саша? Хто Саша - дівчинка бабусі? Хто Саша - хлопчик бабусі? Хто Саша - дівчинка мамі? Хто Саша - хлопчик мамі?

Зразок відповіді: Саша бабусі внучка. Саша бабусі внук. І т.д.

2. Розповісти, що робив Саша.

3. Розповісти, що робила Саша.

Робота над простим поширеним реченням

Практичне засвоєння форми місцевого відмінку без прийменника

Гра „ Екскурсія ”

Обладнання : Малюнки.

Логопед повідомляє дітям, сьогодні вони будуть гратися. Гра має назву екскурсія. Пояснює, що таке екскурсія, говорить, що сьогодні у них буде несправжня екскурсія. Вони повинні уявити собі, що знаходяться, наприклад, в саду, і відповісти на питання : що вони бачать в саду? Відповідати на питання можна з допомогою малюнків і без них. Малюнки логопед розкладає перед кожною дитиною. Дитина повинна знайти малюнок, показати його і назвати (наприклад, яблуко, груша, слива), а потім покласти малюнок зображенням вниз і відповісти без нього. Так можна побувати на городі, в лісі, в магазині іграшок і так далі.

Гра „ Магазин ”

Обладнання : Іграшки.

Логопед оголошує дітям, що він буде продавцем, а вони покупці. Логопед запитує у дітей почергово: „Що ти купиш?” Діти відповідають: „Я куплю м'яч. Я куплю ляльку”, - і беруть її з полиці. Логопед запитує: „Що ти купив?” (Я купив м'яч, я купив ляльку). І т.д.

Завдання.

1. Відповісти на питання: хто що любить?

а) З опорою на картинки;

б) без неї. Наприклад, корова любить (траву). Собака любить (кістку). Кішка любить (молоко). І т.д.

2. Закінчити речення тільки з опорою на картинку. Вимовити речення повністю.

Папа читає (книгу). Мама миє (дочку). Зоя ловить (метеликів). Діма їсть (булочку). І т.д.

2. Відповісти на питання: хто що робить? (З опорою на сюжетний малюнок.) (Повар варить суп).

Хто кого обігнав?

Діти біжать парами на випередки. Логопед запитує у дітей: „хто кого обігнав?”. Діти відповідають: „Рита обігнала Машу. Коля обігнав Петю.” І т.д.

Конспект заняття.

Тема: переказ за ролями казки „Людина і тварина”

Мета: закріпити вміння користуватися простими поширеними реченнями, правильно вживати форму знахідного відмінка. Закріпити навички діалогічного мовлення.

Обладнання: малюнки, що зображують корову, вівцю, собаку, півня, курку.

Хід заняття.

4. Організаційний момент.

5. Логопед читає казку „Людина і тварина”:

Тварини і птахи прийшли до людини і сказали:

- Дайте нам роботу.

- А що ви вмієте робити? - запитала людина.

Кінь сказав: „Я буду возити вантажі.”

Корова сказала: „Я буду давати молоко.”

Собака сказала: „Я буду охороняти дім”.

Курка сказала: „Я буду нести яйця”.

- Добре. Я дам вам роботу, - відповіла людина.

- А хто нас вранці буде будити? - запитали тварини.

Тут півень кричить: „Я рано вранці буду вам співати пісні і всіх вас будити!”

Логопед задає дітям питання:

Що сказав людині кінь?

Що сказала людині корова?

Що сказала вівця?

Що сказала курка?

Що сказав півень?

Потім логопед розподіляє ролі тварин між дітьми. Інсценується діалог між людиною і твариною.

Завдання. Відповісти повним реченням на питання: що дають тварини людині?

Зразок відповіді: корова дає м'ясо, молоко. Вівця дає молоко, м'ясо, шерсть і т.д..

Робота над інтонаційною завершеністю речення.

Завдання.

1. Хлопни в долоні, якщо я все сказала. Логопед читає речення і робить акцент на інтонацію завершеного чи незавершеного речення.

Діти пішли. Діти пішли гуляти. Діти пішли...гуляти. діти пішли гуляти... в ліс.

Діти малюють. Діти малюють...прапорці. діти малюють прапорці...фарбами.

2. Закінчити речення за логопедом. Логопед починає речення з інтонацією підвищеного голосу, діти закінчують з інтонацією пониження.

На сосні сидить синиця, під кущем сидить...(лисиця).

Білий сніг в лісі лежить, зайчик під кущем...(сидить).

3. Відгадайте загадку.

У кубельце фрукти носить.

Стріне вас - ховає носик.

Кожушок із голочок -

Хто скажіть це?...(Їжачок).

Біла, як сніг, надуте, як міх,

Лопатами водить, по березі ходить...(Гусак)

Аж чотири крильця має, по квітках собі літає.

Ні бджола, ні джмелик,

Зветься він...(Метелик).

У селі, а чи в містечку

Біля житла недалечко

Цвірінчить і скаче хлопчик,

Називається...(Горобчик).

4. Послухайте і скажіть, запитала я чи відповіла.

Логопед називає одну і ту ж фразу із стверджувальною чи питальною інтонацією.

Наприклад: Дощ іде? Дощ іде. Діти гуляють. Діти гуляють?

5. Послухайте віршик „Ти куди?”.

6. Відповісти на питання: Хто запитував? Хто відповідав?

- Гусак, гусачок, куди пішов ти?

- На річковий пісочок жовтий.

- А ти, голубок?

- В ліс зелений на дубок.

- А ти? (запитую я зайчика).

- В поле на галявинку.

- А ти куди, Оленко?

- Я на подвір'я, на сонечко.

7. Логопед розподіляє ролі у вірші „Ти куди?”. Роль ведучого виконує логопед. В подальшому роль ведучого передається дітям. Під час інсценування логопед звертає увагу дітей на питальну і розповідну інтонацію. Таким чином будується робота з віршем „курочка Ряба” і „Хто вміє”.

- Курочка Ряба, куди ти пішла? (На річку).

- Курочка Ряба, чому ти пішла? (По водичку).

- Курочка Ряба, навіщо тобі водичка? (курчаток напоїти).

- Курочка Ряба, як курчатка просять пити? (Пі-пі-пі).

Ведучий. Хто вміє вранці сам прокидатися по годиннику?

Перша дитина. Я вмію по годиннику прокидатися вранці сам.

Ведучий. Хто вміє на ліжечку простирадло розстеляти?

Друга дитина. Я вмію на краватці простирадло розстилати.

Ведучий. Хто застуди не боїться, хто вміє з милом митись?

Третя дитина. Я вранці рано вмиваюсь із під крана.

Четверта дитина. Я сама тепер умію мити і личко і шию.

Складання розповідей - описів.

До кінця роботи другого етапу діти цілком підготовлені до складання невеличких розповідей - описів. Для цього у дітей виховують вміння порівнювати предмети, виявляти подібне і відмінне у предметі.

Конспект заняття.

Тема. Порівняння і опис овочів: помідора, моркви, ріпи.

Мета. Навчити дітей порівнювати і описувати кожний із овочів за кольором, формою та на дотик. Знайомство з оранжевим кольором.

Обладнання. Три смужки: червона, біла, оранжева, фарби: червона і жовта, справжня морква, ріпа і помідор.

Хід заняття:

1. Організаційний момент.

2. Порівняння овочів за кольором.

Дітям дають три смужки: червона, біла і жовта, а також помідор і ріпа.

Логопед запитує у дітей:

- Який за кольором помідор?

Діти повинні назвати колір помідора і показати відповідну смужку.

Потім показує смужку жовту.

- Якого кольору ріпа? (Ріпа - жовта).

Показують жовту смужку.

- На який колір схожа поверхня моркви? (На жовтий і червоний). А у вас є смужка такого кольору? (Ні).

3. Знайомство з оранжевим кольором.

- Якщо змішати червону і жовту фарби, то отримаємо новий колір. Цей колір називається оранжевий. (Логопед змішує жовту і червону фарби і розфарбовує білу смужку.).Яка вийшла смужка?

(Оранжева). Яка морква? (Оранжева).

Завдання. Покласти овочі під смужки відповідного кольору.

4.Порівняння овочів за формою.

Логопед показує дітям круг і трикутник. - На яку з цих фігур схожі помідор і ріпа? (На круг). Якої форми помідор? (Помідор круглий). Якої форми ріпа? (Ріпа - кругла). Вірно. Помідор і ріпа...(круглі). На яку фігуру схожа морква? (На овал). Яка морква? (Морква - овальна).

5. Порівняння овочів на дотик. (Логопед пропонує закрити дітям очі і доторкнутися до моркви і ріпи).

- Які вони на дотик? (Морква - тверда. Ріпа - тверда).

Доторкніться до помідора. Який він на дотик? (Помідор - м'який).

Завдання. Намалюйте вдома моркву, ріпу і помідор. Розфарбуйте їх у відповідні кольори.

Список використаних джерел

1. Логопедия : учебник для студ. дефектол. фак. пед. высш. учеб. заведений / под ред. Л. С. Волковой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007, - 703 с. : ил. - (Коррекционная педагогіка).

2. Основы специальной психологии: Учеб. Пособие для студ. сред. пед. учеб. Заведений / Л.В.Кузнецова, Л.И.Переслени, Л.И.Солнцева и др.; под ред. Л.В.Кузнецовой. 2 - е изд, стер. - М.; издательский центр «Академия», 2005. - 408 с.

3. Преодоление общего недоразвития у дошкольников / Н.С.Жукова, Е.М.Мастюкова, Т.Б.Филичева - 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1990, .- 238 с.

4. Формирование речи у дошкольников: (Дети с общим недоразвитием речи). Пособие для логопедов. - М.; Просвещение, 1981. - 112 с.

5. Логопедическая работа в коррекционных классах: Метод. пособие для учителя-логопеда. М.: гуманит. Центр. ВЛАДОС, 2001 - 224 с.

6. Развитие правильной речи ребенка в семье. М.» Педагогика», 1978, - 158 с.

7. Нарушение речи у дошкольников. - М.: Просвещение, 1969, - 216 с: ил.

8. Логопедия: работа с дошкольниками: Пособие для логопедов и родителей. - М.: Аквариум, СПб: Дельта, 1996, - 384 с.

9. Логопедия.- Ростов н/Д: Феникс, 2001. - с. 320 - Сер. «учебник, учебное пособие».

10. Филичева, Т.Б. Психолого-педагогическая характеристика детей с общи недоразвитием речи // Логопедия. - 2006. - №2. - С. 57-68.

11. Дубова Н.В. Об особенностях навыков общения дошкольников с ОНР // Логопед в детском саду. - 2006. №3 - С.36-38.

12. Тишина Л.А. Влияние словарной работы на развитие связной речи дошкольников с ОНР// Логопедия. 2007. - №2. - С. 59-63.

13. Дубровина Т.И. //Развитие памяти в системе коррекционно-развивающего обучения у детей с общим недоразвитием речи // Логопедия.- 2007. №2. - С.64-68.

14. Июдина Л.В. Особенности коммуникативной деятельности детей с общим недоразвитием речи // логопедия сегодня. - 2007. - №3.- С. 44-50.

15. Юсупова Г.Х. Особенности личного развития старших дошкольников с ОНР // Коррекционная педагогика. - 2007. - №4. - С.56-61.

16. Июдина Л.В. Активизация коммуникативной деятельности детей с ОНР // Логопед в детском саду. - 2008 - №7. - С.37-43.

17. Волковская Т.Н. Психологические особенности дошкольников с общим недоразвитием речи // специальная психология. - 2008. - №3. - С.37-47.

18. Филичева Т.Б. Работа воспитателя в группе детей с ОНР // Логопедия сегодня. - 2008. - №3. - С.63-70.

19. Нікішенко Г. Підготовка дітей з вадами мовлення в компенсуючому дитячому садку (групі) // Дитячий садок. 2005.- № 35 .

20. Блохіна Л. Формування фонематичного сприйняття в дітей з мовленнєвими порушеннями // Дефектолог (укр. Пошта). - 2008. - №6.- С.48-49.

Размещено на Allbest.ru