17) № 2, 2002, с. 11-14 “Психолого-педагогічні аспекти навчання шестиліток читання та письма”.

18) № 7, 2002, с. 19-22 “Розвиток діалогічного мовлення школярів на уроках української мови”.

19) № 10, 2002, с. 9-12 “Ситуативна навчально-мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови”.

20) № 11, 2002, с. 24-27 “Взаємозв'язане навчання мови і мовлення”.

21) № 3, 2003, с. 44-47 “Невиразне мовлення молодих школярів”.

22) № 11, 2003. с. 27-35 “Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодих школярів”.

23) № 5, 2004, с. 16-20 “Диференційовані завдання на уроках розвитку мовлення”.

24) №5, 2005, с. 9-12 “Проблеми психологічної готовності дитини до школи”.

25) № 5, 2005, с. 19-22 “Вивчення словникових слів на уроках словникової мови”.

26) № 11, 2005, с. 8-11 “Розвиток діалогічного мовлення молодих школярів”.

27) № 11, 2005, с. 29-33 “Формування в молодих школярів умінь будувати зв'язні висловлювання”.

28) №2, 2007, с. 3-7 “Розвиток зв'язного мовлення учнів 1-2 класів”.

Висновок

Підкреслюючи все, що було сказано варто зазначити, що розвиток мовлення першокласників посідає одне з головних завдань навчального процесу в цілому.

Провідним завданням у цій роботі є формування вмінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення.

Робота над цим завданням, розпочинається вже в першому класі на уроках грамоти. Паралельно з формуванням у першокласників умінь читати і писати, вчитель відповідно до начальної програми, готує дітей до побудови зв'язних висловлювань, а саме: збагачує лексичний запас школярів словами різних тематичних груп, вчить будувати словосполучення і речення, перебудовувати деформовані речення, доповнювати незавершене речення 1-2 словами, складати речення за малюнком, добирати заголовок до тексту, усно переказувати сюжетний текст букварного типу.

Однак, рівень сформованості в молодших школярів умінь створювати зв'язні висловлювання недостатньо великий. Про це свідчать результати перевірки стану проблеми розвитку монологічного мовлення учнів у початковій школі.

Анкетування вчителів проведене з метою з'ясування їхньої готовності до реалізації проблеми розвитку зв'язного мовлення молодших лекторів, показало, що 59,3% опитаних педагогів потребують методичної допомоги в підготовленні та проведенні уроків, присвящених написанню переказів та творів, 51,2% учасників анкетування вважають за доцільне доповнити і систематизувати подані в підручниках з рідної мови вправи та завдання спрямовані на розвиток монологічного мовлення учнів початкових класів [27; 29].

Зважаючи на зазначене, варто зауважити, що проблема розвитку зв'язного мовлення учнів у початкових класах існує і потребує негайного розв'язання.

Необхідною умовою для забезпечення успішної побудови зв'язного мовлення учнями початкових класів зв'язних висловлювань є:

- багатство словникового запасу молодших школярів;

- уміння пов'язувати слова і слосполучення, речення;

- за допомогою речень логічно висловлювати думку;

- застосовувати у висловлюваннях засоби міжфразеологічного зв'язку;

- будувати план майбутнього висловлювання;

- використовувати виражені засоби мови;

- знати і вміло застосовувати правила орфографії і живопису.

Важливою умовою ефективного формування в молодших школярів будувати зв'язні висловлювання є знання і вміле застосовування правил орфоепії (під час усних висловлювань та орфоепії і правопису) під час письмових творчих робіт.

Ці знання та вміння формуються впродовж вивчення всього початкового курсу рідної мови шляхом вивчення правил та виконання вправ. Однак, під час підготовчої роботи до побудови усних висловлювань та написання переказу чи твору вчитель звертає увагу учнів на ті слова, в яких можна припуститися помилок, наголошує на розділових знаках, які доведеться використовувати.

Удосконалення комунікативних вмінь - процес нескінченний. Важливо, щоб воно відбувалося не заради самого процесу, а на благо людини, дитини! Тут кожен педагог може йти своєю стежкою до мети. Мета ця - людина, її вдосконалення і щастя.

Додаток 1

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ - АКТИВІЗУЮЧИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

Розуміти походження слова і вміти його пояснювати -- основа розвитку як пізнавального інтересу до рідної мови, так і зв'язного мовлення.

Кожна мова постійно змінюється. Одні слова поступово відмирають, інші, навпаки, з'являються у мові. Щоб з'ясувати походження слів, необхідно звертатися до історії мови і встановлювати їх первісне значення. Але такі завдання не передбачаються програмою для початкових класів.

Проте аналіз змісту Букваря (М.С. Вашуленко, Н.Ф. Скрипченко. -- К., 1995) та Рідної мови для 2 класу, тема «Іменник» (М.А. Білецька, М.С. Вашуленко) виявив значну кількість лексики, походження якої можна легко пояснити учням, починаючи вже з періоду навчання грамоти. Для зручності пояснення етимології слів на уроках рідної мови нами укладено для допомоги вчителеві 15 тематичних груп з короткою вказівкою походження кожною слова.

Зрозуміло, що молодші школярі самостійно не можуть виконувати етимологічний аналіз слів, якщо у них не сформувати інтерес до таких завдань. Тому, як засвідчує експериментальне дослідження, в 1-4 (3) класах досить ефективно цю роботу вести за трьома напрямками:

1. Учитель розповідає про доходження певного слова, яке зустрічається у змісті навчання на уроках рідної мови, читання, природознавства.

2. В учнів тривалими вправами виробляється уміння пояснювати походження слів, у яких містяться «підказування» у допоміжному матеріалі -- малюнках, загадках, віршах, коротеньких описах, уривках з казок та легенд і т.п.

3. Діти самостійно пояснюють походження слів, аналізуючи їх.

Згідно з цими напрямками, пропонуємо на допомогу учням педучилищ, студентам педуніверситетів за спеціальністю «учитель молодших класів» та вчителям-практикам тематичний словничок лексики та систему вправ, які стимулюють пізнавальний інтерес під час уроків рідної мови.

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИЧОК НАЗВИ ПТАХІВ

ВОРОНА -- у перекладі з давньоруської на сучасну мову означає чорна. Названо за чорний колір пір'я.

ГЛУХАР -- від слова глухий. Під час токування ці птахи немовби глухнуть, не чують сторонніх звуків.

ГОЛУБ -- від прикметника голубий. Голубого кольору буває пір'я на шийці птаха.

ГРАК -- від гракати, граяти, тобто від звуконаслідування.

ГУСИ -- з германської. Наслідування вигуків ге-ге-ге (нім. гоне).

ЖУРАВЕЛЬ -- спільнослов'янське жерав, горав -- від гер -- вигуку, що подають ці птахи.

ЗОЗУЛЯ -- від давньоруського зегзиця, зегзуля.

КАЧКА -- зміна вигуку ках, що відтворює крик качки.

КУРКА -- від звуконаслідування -- кур.

ЛАСТІВКА -- від слов'янського слова ласта, тобто літати.

ОРЕЛ -- грецьке орніс -- птах.

ПЕЛІКАН -- від латинського пеліканус -- молот; молоток, сокира.

СИНИЦЯ -- назва пов'язана із словом синій. Інше пояснення: синицю спочатку звали зиниця. Слово це звуконаслідувальне. Пташка виспівує щось схоже на зинь-зинь.

СНІГУР -- від слова сніг. Птах, що не боїться снігу.

СОВА -- від звуконаслідування: сикати -- шипіти.

СОЙКА - від сяяти (за кольором пір'я).

СОЛОВЕЙ -- від праслов'янського солвъ, що означало

жовтувато-сірий.

СТРАУС -- грецьке струтос -- птах.

ЧАЙКА -- крик птаха чаї -- звуконаслідування.

НАЗВИ КОМАХ

БДЖОЛА -- від звуконаслідувального кореня буг у слові

бучати, що означає шуміти.

ЖУК -- від основи жу-.

НАЗВИ ТВАРИН

АКУЛА -- норвезьке гаккел -- риба

БІЛКА -- від слова білий (за кольором дуже цінного

білого різновиду тварини).

БОБЕР -- індоєвропейське бобр -- бурий, коричневий.

ВОВК -- від звуків, які видає тварина: воу-воу. Інше пояснення: від слова волокти, тягти.

ЖАБА-- німецьке жаббе -- мокра маса.

ЗАЄЦЬ -- від давньоруського слова заяти, що означає стрибати.

ЇЖАК -- означає того, що їсть змій.

КІТ -- латинське капус -- дика кішка.

КОЗА -- слов'янське козіка --вовна.

КОРОВА -- спільнослов'янське корва -- рогата тварина; від ріг, вершина, верхівка.

ЛИСИЦЯ -- від діалектного слова лисий -- рудий.

ПЕС-- латинське слово спеціо -- дивлюся, тобто доглядач.

ЧЕРЕПАХА -- від слова череп (має панцир).

НАЗВИ РОСЛИН

а) квіти

ДЗВОНИКИ -- від дзвін. За формою квітки нагадують дзвін.

РОМАШКА -- латинське слово романа -- римська, привезена з Риму.

б) дерева, кущі

БЕРЕЗА -- первісне значення назви дерева світла, білява.

ВЕРБА -- від слів гнути, крутити, вертіти.

ГОРОБИНА -- індоєвропейське слово ороб -- червона.

ДУБ -- первісне значення чорне дерево або

дерево з чорною серединою.

КАЛИНА -- спільнослов'янське кол -- чорний, брудний.

ЛИПА -- від слова липнути. Дерево так назвали за його липкий сік.

МАЛИНА -- спільнослов'янське мал -- темний колір.

ПАЛЬМА -- латинське палма -- рука

СМОРОДИНА -- від давньоруського смородъ -- сильний запах. Назву рослині дано через терпкий та сильний запах.

СОСНА -- німецьке хесен -- сырий. За кольором кори.

ШИПШИНА -- назва утворилася від слова шип -- колючка.

в) овочі, фрукти, злакові

АҐРУС-- латинське слово агреста -- зелений виноград.

БУРЯК-- у перекладі з арабської -- батько поту.

ВИШНЯ-- латинське вішулі -- пташиний клей.

ГАРБУЗ-- перське харбууза -- ослячий огірок

ГОРІХ-- литовське слово ріхті -- зв'язувати. Тому, що родить зв'язками.

КАПУСТА -- італійське капуціо -- голова.

КАРТОПЛЯ -- італійське тартофало -- трюфель --земляні гриби.

ОГІРОК-- грецьке нестиглий.

ПРОСО-- зі слов'янського пістрявий.

ПШЕНИЦЯ -- старослов'янське пхати -- товкти. Тобто годиться для їжі.

СЛИВА-- латинське лівор -- синій колір (за кольором плодів).

СОНЯШНИК -- обернений до сонця.

ВИДИ ТРАНСПОРТУ

АВТОМОБІЛЬ -- від авто -- сам і мобіле -- рухатися. Отже, автомобіль -- машина, що сама рухається.

ВЕЛОСИПЕД -- латинське велокс -- швидкий, педис -- нога. Дослівно: швидкі ноги.

КАРЕТА -- італійське каріта -- віз.

КОМБАЙН -- англійське слово -- комбінована машина.

КОРАБЕЛЬ -- грецьке корабос -- морський.

ЛІТАК -- від дієслова літати.

МОТОЦИКЛ -- латинське мотор -- двигун і грецьке циклос -- колесо.

РАКЕТА -- італійське веретено. Перші ракети використовувались для фейєрверків і мали форму веретена

ЕКСКАВАТОР -- англійське кабаре -- видобувати, бурити. Машина, що виймає, піднімає і перемішує ґрунт.

НАЗВИ РЕЧЕЙ

ГЛОБУС -- латинське глобус терра -- земна куля. Звідси глобус -- модель земної кулі.

ЗОШИТ-- від зшити, зшиток. Аркуші паперу, зшиті між собою.

КНИГА--скандинавське кенніт--знак. Книга, надрукована за допомогою особливих знаків -- букв.

КОЖУХ -- від слова кожа. Цей одяг виготовлений із шкір (кожі) тварин.

ПАРТА -- французьке а пар -- окремо. Сидіння для одного учня. ПОРТФЕЛЬ -- французьке порте -- носити, фель -- аркуш.

СТІЛ -- від дієслова сплати.

СТІЛЕЦЬ -- від слова стіл за допомогою суфікса - ець.

ТЕЛЕВІЗОР -- теле -- далеко, візор -- бачити.

СПОРТИВНІ НАЗВИ

КАНАТ-- грецьке канаті -- мотузка.

ЛИЖІ-- від слова лизок -- втекти.

ФУТБОЛ -- англійське фут -- нога, бол -- м'яч.

НАЗВИ ЛЮДЕЙ

а) імена

АНДРІЙ-- грецьке мудрий, хоробрий.

БОГДАН -- Богом даний.

БОРИС-- від Богорис -- так звали болг, царя; монгольське -- малий; тюркське барти -- давання, подавати.

ВАСИЛЬ -- грецьке цар.

ВІТАЛІЙ -- життєвий від латинського віте -- життя.

ГАЛИНА -- давньогрецьке -- тиша, спокій; штиль на морі, тиха погода.

ГРИЦЬ-- грецьке -- бадьорий, пильний.

ГАФІЙКА -- давньогрецьке -- добра.

ДАНИЛО -- давньоєврейське -- мій суддя, могутній.

ДМИТРО -- грецьке -- що належить Деметрі (Деметра -- богиня родючості та землеробства).

ЄВГЕН-- грецьке -- благородний.

ІВАН -- давньоєврейське -- Бог помилував, простив.

ІГОР -- скандинавське -- захисник.

МИКОЛА -- грецьке -- переможець народу.

МИХАЙЛО -- давньоєврейське -- рівний Богові.

МАРІЧКА -- давньоєврейське -- гірка або та, що

(МАРІЯ) чинить опір, відкидає; вищість, переважність.

НІНА-- від імені Нін -- засновника Ассірійськоїдержави.

ОКСАНА -- грецьке -- гостинна; чужа.

ОЛЕНА -- грецьке геленос -- світло, сяйво.

ОЛЬГА -- скандинавське -- свята.

ПАВЛО -- латинське -- малий.

ПЕТРО--грецьке -- камінь, скеля.

ПОЛІНА -- від французького чоловічого імені Поль (Павло).

РОМАН -- латинське романус -- римський.

САВА --від назви римського племені сабини.

САШКО-- грецьке (алексо -- захищаю,

(ОЛЕКСАНДР)-- андрос -- муж, людина) --захисних людей.

СЕРГІЙ -- латинське -- поважний.

СОФІЯ -- давньогрецьке -- мудра.

ТАРАС -- грецьке -- бунтівний.

ФЕДІР -- грецьке -- Божий дар.

ЮЛІЯ -- грецьке -- пухнаста.

ЮРІЙ -- грецьке -- землероб.

ЯКІВ -- давньоєврейське -- буквально: п'ята, другий із двох, що народилися близнятами.

б) родинні стосунки

БАБА -- подвоєння складу ба в дитячому вживанні. Мати батька чи матері.

ДІД -- латинське деде -- стара людина

МАМА -- від дитячих вигуків ма.

в) професії

БУДІВЕЛЬНИК -- людина, що має будівельну спеціальність, від дієслова будувати.

ВИХОВАТЕЛЬ -- той, хто виховує, від дієслова виховувати.

ДОЯРКА -- від дієслова доїти.

КОСМОНАВТ -- грецьке космос -- світ.

ЛІКАР -- від дієслова лікувати.

ЛІСНИК -- доглядач лісу.

МІЛІЦІОНЕР -- латинське мілео -- воїн, грецьке міліціо -- воєнна сила.

ПРОДАВЕЦЬ -- той, хто продає, від дієслова продавати. ТРАКТОРИСТ -- людина, яка працює на тракторі.

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ

КИЇВ -- від імені засновника міста Кий.

МОСКВА -- від назви річки.

ЯЛТА -- від грецького ялос -- берег. Місто, розташоване на березі

БУДОВИ

ЗАВОД -- від слова завести, ведучий.

МАГАЗИН -- арабське магзан -- склад товарів.

МІСЯЦІ РОКУ

СІЧЕНЬ-- від дієслів січе, замітає снігом.

ЛЮТИЙ -- від дієслів лютує, сковує.

БЕРЕЗЕНЬ -- розвиває березу, наливає її соком: колись давно називали його сочнем, соковиком.

КВІТЕНЬ -- від дієслова квітнути (цвісти) -- пора цвітіння рослин.

ТРАВЕНЬ -- буйно розвиває трави.

ЧЕРВЕНЬ -- зафарбовує (червонить) фрукти, овочі, квіти в червоний колір.

ЛИПЕНЬ -- місяць цвітіння липи.

СЕРПЕНЬ -- скошує трави (інакше -- копень), складає збіжжя, достиглі жита у копи, збирає весь можливий врожай. (Від серпа).

ВЕРЕСЕНЬ -- розбуяв цвітом верес (вереск), засіяв озимі культури.

ЖОВТЕНЬ -- пожовтив усі дерева, трави

ЛИСТОПАД -- пообривав листя з дерев -- почався падолист.

ГРУДЕНЬ -- назва пов'язана з тим, що мокра від осінніх дощів земля стала мерзлою, а дорога грудкуватою.

І. ВПРАВИ, РОЗРАХОВАНІ НА ПОЯСНЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ СЛІВ УЧИТЕЛЕМ

Виконуючи такі вправи, вчитель має дбати про доступне й цікаве пояснення походження слів. Розповідь не повинна бути тривалою. Щоб зацікавити учнів, доречно використати загадки, ілюстрації, предмети, про які йдеться. Наприклад:

1. Велосипед.

-- Діти! Відгадаймо загадку:

Натискаю на педалі --

Їду далі, далі, далі,

Їду швидко я вперед,

Мчиться мій ... (Велосипед).

А чи знаєте ви, що слова швидкий і велосипед -- родичі? Слово велосипед утворилось від латинського велокс, що означає швидкий, і педис -- нога. Разом -- швидконіг. Отже, це складне слово, в якому поєднано два поняття.

2. Комбайн.

-- Діти, про шо мовиться в загадці:

Де йшла сотня косарів,

Вийшло п'ять богатирів.

Косять, в'яжуть заодно

І молотять на зерно.

Слово комбайн прийшло до нас з англійської мови. Дослівно перекладається як з'єднання, комбінування. Отже, комбайн - це комбінована збиральна машина і косить, і молотить пшеницю на зерно.

3. Ведмідь.

Всі добре знаєте цього звіра (вчитель показує малюнок). Правильно, це ведмідь. Але, мабуть, ніхто не здогадується, чому його так назвали. Слово ведмідь утворилося з двох коренів медвідь (медъ + въдь), а в українській мові сталася перестановка приголосних [м] і [в]. Корінь вед утворився від приголосних звуків [м] і [в]. Корінь від утворився від слів відати, довідатися, тобто знати. Корінь - мід- поступово перейшов у мед. Отже, ведмідь - той, хто відає (знає) мед.

4. Слон.

- Чи знаєте ви, як утворилося слово слон? Можна припустити, що воно виникло від слов'янського дієслово слонятися. Але це не так. У перекладі з тюрської мови воно означає лев. Чому ж слона назвали левом?

Слонів і левів до нас привозять з інших країн. Раніше люди їх рідко бачили і тому змішували назви “заморських” тварин. У результаті помилки слон і на сьогодні носить таку назву.

5. Пінгвін.

Подивіться на малюнок. Як називається цей птах? Запишіть його назву. А ви знаєте, що свою назву пінгвін отримав від латинського слова пінгус, що означає жирний?

6. Дятел.

- Діти, спробуйте відгадати ще одну загадку:

Вірно людям я служу -

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю.

- Хто це такий?

- Так, це дятел.

А назва його походить від слов'янського слова, яке означає той, що довбає. А чому його так називають, ви певно, здогадалися. Птах так зветься, що він довбає кору дерев - знищує шкідників комах.

ІІ. ВПРАВИ НА РОЗУМІННЯ ЕТИМОЛОГІЇ СЛІВ ЗА ДОПОМІЖНИМ МАТЕРІАЛОМ

Цей тип вправ містить підказку в самому матеріалі. Тут доцільно використовувати віршовані тексти, бо, як відомо, діти люблять їх читати. Невеличкі віршовані рядки легко завчаються, і учні краще запам'ятовують походження певного слова.

Інший варіант розрахований на пояснення походження слова шляхом аналізу його окремих частин.

Такі вправи можна проводити у формі змагань: хто швидше розкриє таємницю походження слова. Звичайно, слушним буде і використання загадок, ілюстрацій, прислів'їв. Наприклад:

1. Буряк.

- Діти, якщо хочете дізнатися, чому буряку дали таку назву, уважно послухайте віршик:

Місяць не один мене,

Доки виростять мене.

Вимагаю я турботи.

Звусь в арабів батько поту.

- Отже, хто може повторити, звідки прийшло до нас слово буряк? Чому його так назвали?

Проте рослина ця не з арабського світу. У слов'ян її назва певно, пішла від кольору овоча - бурий (за червонуватим відтінком).

2. Редиска.

- Про який овоч йдеться у загадці:

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть.

Мене ріжуть, мене труть.

І до столу подають.

Як мене в народі звуть.

(Редиска).

3. Соняшник.

- Серед українських назв рослин є слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то дуже легко можна встановити походження їх назви.

Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина так про себе говорить?

На сонечко я схожий

і сонечко люблю.

До сонечка повертаю

голівоньку свою.

Стою стрункий, високий

в зелених шатах я.

І золотом убрана

голівонька моя.

(Соняшник).

4. Огірок.

- Щоб дізнатися про походження слова огірок, уважно послухайте, що розповідають овочі про себе:

Нас нестиглими прозвали

давні греки,

бо вважали, що коли ми достигали,

то смаку доброго не мали.

- Так хто зумів розкрити таємницю огірків?

5. Капуста.

- А капуста свою назву пояснює так:

Ось вам відповідь жива:

Капут - значить голова.

Капуціо італійське -

Це капуста українська.

6. Помідор.

- Якщо хочете дізнатися про походження назви помідор, послухайте віршик:

Ми з Італії прийшли,

Там і назву нам дали.

Подивись які ми гожі,

З яблуками схожі.

Ось тому й назвались ними -

Яблуками золотими.

7. Їжак.

Цей маленький їжачок

Не простий лісовичок

Його назва означає

“Той, котрий і змій з'їдає”.

8. Заєць.

-- Куцехвостику вухатий,

Чому зайцем тебе звати?

Так давно мене назвали

І на вуха не зважали.

Бачили, що молодець,

І назвали -- стрибунець.

Бо “заяти” -- то стрибати.

Сам ти можеш порівняти:

Продавець -- від продавати,

Видавець - від видавати.

Ну, а заєць -- від заяти.

По-слов'янському -- стрибати.

9. Лебідь.

Про яких птахів йдеться в загадці:

Що це тут за чудеса?

Подивись, яка краса!

Птахи дивляться у воду

На свою красиву вроду.

Легко змахують крильми,

Білими як сніг зими.

Шиї довгі і гнучкі

ІЦо за красені такі?

10. Фламінго.

Учитель показує малюнок фламінго.

-- Якщо хочете дізнатись, чому ці птахи так називаються, послухайте віршик:

Поглянь, які птахи стрункі,

А шиї довгі та гнучкі,

Самі ж - немов рожевий цвіт,

Як сонця вранішній привіт.

Вони виправдовують ім'я:

Фламінго - означає “полум'я”.

11. Змія.

-- Чому змія так називається, розкаже вона сама:

Не літаю, не крич-ч-чу,

Все с-с-сичу, с-с-сичу, с-с-сичу.

Від з-з-землі не відриваюс-с-с-сь,

На з-з-землі в клубок звиваюс-с-сь.

То ж проз-з-звали люди з-з-злі:

«Та, що ліз-з-зе по з-з-землі».

12. Кенгуру.

-- Діти, якщо хочете дізнатися, чому кенгуру має таку назву, послухайте, що він сам про це розповідає:

На наш материк прибули іноземці,

Побачили нас і питають туземців:

«Як звірі ті звуться?»

А ті: «Кенгуру».

Ще двох запитали --

Ті знов: «Кенгуру».

Насправді ж туземці не нас називали.

Не знаючи мови, вони відказали:

«Я не розумію, нічого не знаю».

То ж наше ім'я саме це й означає.

13. Верблюд.

-- Ось послухайте, що розповів про себе верблюд:

Багато ходив по безмежній пустелі,

Не бачив води, ні людської оселі.

Сухі колючки по барханах шукав.

То й називаюся -- «той, хто багато блукав».

14. Телевізор, телеграма, телефон.

-- Що спільного у словах телевізор, телеграма, телефон?

Діти пояснюють, що в цих словах є спільна частинка -- теле. Називають споріднені: телебачення, телеміст, телепрограма, телефільм.

Спробуйте пояснити назви цих слів, використовуючи записані на дошці пояснення їх складових частин:

теле -- далеко, візор -- бачити,

грама -- запис, фон -- звук.

Аналогічну роботу можна провести, пояснюючи слова автомобіль, автобус.

15. Стіл.

-- Про які меблі йдеться в загадці:

З головою він накритий.

Несуть йому їсти й пити.

Та він страви не вживає --

Все хтось інший поїдає.

-- Так, правильно, це -- стіл. А чи знаєте ви, чому стіл так називають? Послухайте вірш і спробуйте відповісти на це питання:

Різні думки вчені мають

Одні кажуть: так він зветься,

Бо стоїть і не схитнеться.

Стіл споріднене з стояти.

Інші кажуть, що від слати.

Кажуть так столом назвати

Можна те, що слід заслати.

16. Бра.

-- Якщо хочете дізнатися, що означає слово бра, послухайте віршик:

Біля ліжка в мене бра.

-- Що це? -- каже дітвора.

-- Це -- світильник на стіні.

Хочеш -- світить, хочеш -- ні.

По-французьки бра -- «рука».

Це задача нелегка.

Ну до чого тут рука?

У палаці старовиннім

Ці світильники настінні

Форму рук звичайно мали.

Руки ці завжди тримали.

Дивний факел, жовту свічку

А чи лампу невеличку.

--Так чому ж бра має таку назву?

III. ВПРАВИ НА САМОСТІЙНЕ ПОЯСНЕННЯ УЧНЯМИ ЕТИМОЛОГІЇ СЛІВ

Вправи цього типу дають змогу виявити можливості молодших школярів здійснювати самостійно етимологічний аналіз. Тому і вправи містять слова з «прозорою» етимологією. Це може бути лексика, що складається з двох відомих учням основ або слів, походження яких пов'язані з відомими назвами рослин, імен тощо.

1. Професії людей.

--Діти, прочитайте назви професій: продавець, лікар, лісник. Хто може пояснити, як виникли ці назви?

Продавець -- той, хто продає; лікар -- той, хто лікує; лісник -- той, хто доглядає за лісом.

-- Назви ще яких професій ви можете пояснити самі? (Учні можуть назвати такі слова: учитель, вихователь, будівельник).

2. Голуб, снігур.

-- Діти, зверніть увагу на такі назви птахів -- голуб, снігур. Які слова нагадують вам ці назви?

Отже, виходячи з власних спостережень, поясніть, чому цих птахів так назвали.

Голуб -- від прикметника голубий. Голубого кольору буває пір'ячко на шийці птаха. Снігур -- сніговий птах, не боїться снігу.

3. Півень.

--Діти, спробуйте пояснити, як утворилась назва цього птаха? (Самостійні відповіді учнів).

-- Українська назва півень походить від слів співати, співак, співець. Саме в цих словах ви знайдете потрібний вам «ключик» до пояснення походження назви свійського птаха: піє -- співає -- півень.

4. Пароплав, вертоліт, теплохід.

-- Діти, які види транспорту ви знаєте, назви яких пов'язані з водою та паром, теплом та ходьбою, дієсловами вертіти та літати.

Школярі самостійно пояснюють, що назва пароплав утворилася тому, що ця машина плаває за допомогою пари; теплохід -- плаває (ходить) за допомогою тепла; вертоліт -- поєднує в собі корені двох слів: вертіти і літати.

5. Носоріг.

-- Про яку тварину йдеться в загадці:

З-поміж інших тварин

Всяк його впізнає

Із усіх тварин

Тільки він один

Ріг на носі має.

-- Як утворилась назва цієї тварини?

На самостійне пояснення походження слів - назв предметів та імен можна подати з попереднім завданням таку лексику: самовар, сомоскид, чайник, годинник, електробритва, м'ясорубка, програвач, Віра, Надія, Любов та ін.

Наприклад:

-- Дайте відповідь на запитання: Як утворились назви транспорту, самоскид (сам + скидає), панелевоз (машина, яка возить панелі)?

-- Подумайте і скажіть, що означають імена: Віра, Надія, Любов? (Вірю, надіюсь, люблю).

-- Від яких назв утворилися прізвища: Килимник, Журавель, Соловей, Вовк?

-- Чому птахів так називають: очеретянка, синиця? (Очеретянка живе в очереті. Синичка має пір'ячко жовтого і синього кольорів, але більше синього).

Щоб спонукати учнів до пояснення походження слів, можна пропонувати і такі завдання:

-- Пригадайте назви населених пунктів, які утворились від імен людей.

Наприклад: Андривка, Київ, Миронівка, Михалівське, Петрівка.

-- Подумайте і поясніть походження назв кольорів: малиновий, салатовий, апельсиновий, абрикосовий, вишневий, коричневий, бурячковий.

-- Доберіть ряд назв населених пунктів, які мають корені, спільні з назвами дерев чи кущів (Лозова, Черемугине, Малинівка).

6. Дзвіночки.

-- Діти, про які квіти мовиться в загадці:

Хто з вас, діти, нас не знає?

Ми у лісі проживаєм.

Дзвоном сонце зустрічаєм.

Маєм гарні сині очки,

Називаємось..

(дзвіночки).

-- Поясніть самостійно назви квітів: ротики, сніжники.

7. Незабудки.

-- Відгадайте загадку:

Ту дівчину синьооку.

Завжди стрінеш край потоку.

В неї ніжки вмиті в росах,

В неї небо сяє в косах.

- Що це за квітка? Як утворилась її назва?

- Як ви думаєте, чому дітей, які ходять до школи, називають учень, учениця; школяр, школярка?

- Хто може відповісти, чому дні тижня звуться понеділком, середою, п'ятницею, неділею?

Слід також спонукати школярів до складання власних завдань і запитань, спрямованих на етимологічний аналіз слова, що сприятиме розвитку усного мовлення.

Наприклад, учні можуть колективно шукати відповіді на такі запитання своїх товаришів, як:

- Що означають імена Людмила, Світлана, Володимир?

- Від чого виникла назва професії доярка?

- Як утворилося слово літак?

Поява подібних запитань і свідчитиме про виникнення в учнів пізнавального інтересу до рідної мови.

Вчитель заохочує школяра до самостійного визначення етимології слів. Тому будь-яка спроба дитини пояснити походження слова, нехай і помилкова, має схвалюватись і виправлятись.

Висновок

Етимологічні екскурси не повинні стати самоціллю. На уроках їм потрібно відводити небагато часу, доцільно проводити їх у вигляді “етимологічних хвилинок”.

Ця робота сприятиме розвиткові в учнів бажання дізнатися про походження значної кількості слів, позитивно впливатиме на мовлення дітей, даватиме змогу зменшити обсяг запам'ятовування правопису багатьох “словникових” слів. Окрім того, такі завдання збагачуватимуть активний словник молодих школярів і допоможуть учителеві виявити потенційні можливості дітей молодшого шкільного віку, розвивати їх.

Додаток 2

Тема. Словниково-логічні вправи. Визначення предмета за його ознаками.

Мета. Розширювати уявлення учнів про навколишній світ; збагачувати активний словник лексикою на позначення ознак предметів; виробляти вміння спостерігати, виділяти головне; виховувати естетичні смаки.

Обладнання. Предметний малюнок із зображенням котика; предметні картини: заєць, лисиця, берізка, морква, помідор, білочка.

Це заняття проводжу на уроці письма, коли діти вчаться писати вивчену букву К, слова, склади з нею. Оскільки основним матеріалом в роботі є котик, в якому є вивчена буква, це дає мені змогу не тільки розвивати зв'язне мовлення, а й закріпити вивчену букву матеріалом уроку.

Хід уроку

1. Вступна бесіда.

-- Яку букву ми навчилися сьогодні писати?

-- Який звук вона позначає?

-- Назвіть відомі вам слова із звуком [к], які позначають живі та неживі предмети.

2. Робота над змістом предметного малюнка "котик”.

Пропоную дітям розглянути предметний малюнок на дошці "Котик на килимку".

-- Кого ви бачите на малюнку?

-- Яким звуком розпочинається слово котик?

Яким закінчується?

-- Який звук [к] за звучанням?

-- Якою буквою позначається?

-- Яким іншим словом можна назвати котика?

(Кіт, киця, кицька, котусь).

-- Послухайте уривок із народної колискою пісеньки. Яким словом іще називають котика?

Ой ти, коте, коточок,

Не ходи у садочок,

Не полохай діточок.

Доповнюємо ряд слів словом коточок.

-- Які серед цих слів ласкаві, пестливі, ніжні?

3. Гра зі словами.

-- А тепер пограймо у слова. Стежачи за рухами моєї указки, назвіть слово зі звуком [к] на початку, всередині чи в кінці слова. У процесі цієї гри з'являється ряд слів: голівка, вушка, носик, вусики, спинка, лапки, животик, хвостик, шерстка, зубки, язичок.

4. Робота над визначенням ознак предметів.

-- Чи є, діти, у вас удома котик?

-- Чи схожий він на нашого котика?

-- Назвімо його ознаки. Слова, які будемо добирати, мають відповідати на питання який? яка? яке? які?

Добір слів "Хто більше?"

Голівка -- невеличка, кругла...

Вушка -- короткі, чуткі...

Очки -- круглі, зелені...

Носик -- маленький...

Зубки -- білі, гострі...

Язичок -- червоний, шорсткий...

Вуса -- довгі, тонкі...

Спинка -- гнучка, висока...

Шерстка -- сіренька, м'якенька, шовковиста...

Лапки -- м'якенькі, з кігтиками і подушечкам!

Хвостик -- довгий, пухнастий, пишний...

-- Як поводиться котик?

Ступає легенько, щоб ніхто не чув; ловить мишей -- тихенько крадеться, полює; умивається.

5. Прослуховування загадок та робота над їх змістом.

Загадка.

Має вуса, пишний хвіст

І негарну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Потім вмиє личко.

(Котик)

Загадка-добавлянка.

Хто з хвостиком

І з вушками,

В кого лапки з подушками?

Як ступа -- ніхто не чує,

Тихо крадучись, полює,

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від...

(кішки)

-- Які ознаки котика допомогли її відгадати?

(Вуса, пишний хвіст, тихенько крадеться, вушка, лапки з подушками, полює на мишок, умивається після їди).

-- А якого кольору шерсть у нашого котика? Які котики у вас?

Пропоную дітям колискову пісню про котика. Які слова називають колір шерсті котика?

Ой ти, коте сірий,

Та вимети сіни,

А ти, білуватий,

Та вимети хату.

А ти, коте-рудьку,

Та вимети грубку,

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти.

Доповніть рядок кольорів своїми словами-ознаками.

Висновок. Слова-ознаки допомагають розпізнавати предмет.

6. Робота над визначенням предмета за його ознаками.

-- Діти, розгляньте малюнки на дошці. Предмети, зображені на них, вам добре відомі. Зараз я назву вам їх ознаки, а ви за ними відгадаєте, хто це чи що це?

Руда, хитра, пухнаста, хвостата -- ... (Лисиця)

Білокора, зелена, кучерява -- ... (Берізка)

Продовгувата, солодка, оранжева -- ... (Морква)

Круглий, червоний, солодкий -- ... (Помідор)

Загадки.

Влітку носить сіру шубу,

Взимку -- білого кожуха.

Має з тріщиною губи,

Косі очі й довгі вуха.

(Заєць)

Руденька, спритненька,

З дерева на дерево стрибає,

Горішки збирає.

Червонясту шубку має,

По деревах все стрибає.

Хоч сама мала на зріст,

Але довгий в неї хвіст.

(Білочка)

7. Підсумок уроку.

-- Про що дізналися на заняттях?

-- Які слова допомагають розпізнавати предмети?

-- Наведіть приклади слів-ознак.