Фізкультурні хвилинки можуть бути скорочені і повні. Скорочені фізкультхвилини складаються з однієї вправи (ритмічне стискування і розслаблення пальців) і використовуються під час письмових робіт в першому класі.

Фізкультурні паузи організовуються під час приготування домашніх завдань в групах продовженого дня, в домашніх умовах. Тривалість паузи - 10-15 хв. Провести їх слід через 45-60 хв. навчальної роботи.

В зміст комплексу фізкультпаузи включаються загальнорозвиваючі вправи, біг, стрибки, рухливі ігри. Підбір і послідовність виконання вправ комплексу базуються на тих же принципах, що і фізкультхвилинки, але кількість вправ зростає до 6-7, повторюються вони 6-8 разів, виконуються в повільному і середньому темпі.

Складаючи комплекси фізкультпауз потрібно врахувати, що перші вправи даються, в основному, для м'язів спини і плечового пояса (вправи для випрямлення хребта - потягування), потім для м'язів ніг і тулуба. На завершення повинні бути заспокоюючі вправи, ходьба.

В групах продовженого дня проводити фізкультпаузи можна в класі, спортивному і актовому залах, а якщо дозволяє погода, то на свіжому повітрі під керівництвом вихователя. Підбирати і складати комплекси йому допомагає учитель фізичної культури.

Під час фізкультпаузи необхідно звернути увагу дитини на правильне виконання вправ, дотримання послідовності і кількості повторень кожної вправи.

Регулярне проведення рухливих перерв відновлює працездатність, підвищує рухову активність, значно покращує показники фізичного розвитку, допомагає успішному оволодінню навиками самостійних занять, підвищує інтерес учнів до регулярних занять фізичними вправами. Вправи й ігри проводяться на подовжених перервах і здебільшого на свіжому повітрі при температурних умовах, які відповідають гігієнічним нормам. Під час сильного дощу або сильного морозу з вітром заняття слід перенести в добре провітрювані фізкультурний або актовий зали. Для проведення рухливих перерв використовуються пришкільні майданчики, стадіони. На кожний клас виділяється дрібний інвентар (скакалки, обручі, м'ячі та ін.).

Діти займаються на рухливих перервах у повсякденному одязі, в холодну погоду одягають куртки, пальто, шапки. Необхідно слідкувати за взуттям учнів, яке повинно бути з низькими підборами - для запобігання травм. Допомогу і контроль в організації рухливих перерв здійснює вчитель фізичної культури. Безпосередньо заняття проводять фізкультурні активісти, що пройшли спеціальну підготовку. Черговий учитель, учителі-вихователі обов'язково повинні бути присутні при проведенні занять і при необхідності допомагати. Значна робота припадає на долю вчителя. В обов'язки, за які несе відповідальність учитель фізичної культури при організації рухливих перерв, входять: підготовка активу учнів, організація консультацій для вчителів, підбір найбільш необхідних вправ, ігор. Крім цього, вчитель складає приблизний план проведення ігор в кожній чверті і окремо для кожної паралелі класів.

При підборі вправ і ігор слід враховувати вікові особливості учнів, рекомендувати ігри і вправи «за інтересами», практикувати вправи зі скакалками, обручами, м'ячами; значний ефект дає застосування рухливих ігор. Для полегшення організаційної роботи потрібно завчасу скласти картотеку рухливих ігор, яку бажано постійно оновлювати і доповнювати.

В картотеці потрібно передбачити такі ігри: на початку перерви - середньої інтенсивності, в кінці - низької. При підборі ігор для молодших школярів слід враховувати, що діти в цьому віці віддають перевагу іграм з невеликою кількістю учасників.

Необхідно врахувати такі правила підбору ігор: простота змісту, нескладні правила, недовготривалість гри і популярність у дітей. При розучуванні нових рухливих ігор: пояснення повинно бути максимально коротким, зрозумілим; при випробуванні гри потрібно виявити, чи зрозуміли її діти; при необхідності зробити уточнення поправки і лише після цього починати гру. На рухливих перервах доцільно застосовувати групові ігри, які дозволяють в будь-яку мить вийти з гри або ввійти в неї. Наприклад: «Вовк у рові», «Порожнє місце», «Пастка», «М'яч - середньому». Для молодших школярів застосовуються ігри в парах, де можна проявити силу, спритність, кмітливість; «Бій півнів», «Не втрачай рівноваги», «Перетягування».

Важливою формою фізкультурно-оздоровчої роботи є проведення дня здоров'я.

Дні здоров'я це:

1. Комплексні заходи, що потребують координації зусиль більшості вчителів, батьків і громадських організацій.

2. Вони проводяться в природніх умовах у складі всієї школи і насичені елементами романтики.

3. Цей захід об'єднує майже усі форми фізичного виховання.

Кількість учнів яка може приймати участь у дні здоров'я не повинна перевищувати 400 чоловік. Про підготовку даного заходу завчасно повинні бути проінформовані батьки, які також можуть прийняти участь. Місце для табору підбирається за 3-7 км від міста (села, селища), в лісі на березі річки. Харчування може бути із шкільної їдальні. На свіжому повітрі застосовуються ігри і вправи з короткою і довгою скакалкою, з м'ячем, ігри-естафети.

Година здоров'я проводиться щоденно після 2-3 уроків і триває 45 хвилин, для чого спеціально вивільняється час, як правило, за рахунок великої перерви та скорочення всіх уроків на 5 хвилин. Організовується переважно на свіжому повітрі. Учні займаються у спортивній формі. В залежності від умов, вона може проводитись і через день. Але в будь якому випадку вона повинна визначатись розкладом занять. У разі несприятливих умов замість години здоров'я проводять заняття за розкладом.

Бажано, щоб вчителі школи були не лише організаторами, але й приймали активну участь.

Організація години здоров'я покладається на вчителів початкової школи, яким допомагає учнівський актив. Актив інструктується раз на тиждень (як правило в п'ятницю). Організаційно-методичне забезпечення здійснюють вчителі фізичної культури, вони готують керівників занять, консультують їх. Загальне керівництво проведенням години здоров'я покладене на директора школи і його заступників.

Вдале проведення години здоров'я забезпечується її чітким плануванням. Для цього вчитель складає тижневий графік проведення години здоров'я, згідно з яким кожен день у кожного класу новий вид занять, а отже і місце. Можна використовувати і метод колового тренування: протягом години учні кожного класу через певний час змінюють місце занять. Графік вивішується на видному місці, що дає змогу учням за 2-3 хвилини зайняти свої місця занять.

При проведення години здоров'я не повинно бути примусом до обов'язкового виконання певних вправ. Потрібно заохочувати ініціативу і бажання займатись самостійно. Тим не менше кожне таке заняття повинно, будуватись з дотриманням закономірностей функціонування організму, щоб не завдати шкоди дитині. Заняття будуються за принципом частин уроку.

Засобами є матеріал навчальної програми кожного класу. При цьому перевага надасться іграм. Можна організовувати змагання між класами.

Неабияке значення у дослідженні означеної проблеми відіграє туристично-краєзнавчий гурток.

Програма гуртка тісно пов'язана зі шкільним курсом природознавства і народознавства.

Заняття в гуртку мають на меті поглиблення знань учнів, розширення їх кругозору, виховання загальнолюдських і християнських цінностей, формування громадян незалежної демократичної держави, сповнених національної гідності та поваги до інших народів. Саме у туристсько-краєзнавчому гуртку учні ознайомлюються з природними багатствами рідного краю, геологічною будовою, корисними копалинами, гідрографією, рослинністю і тваринним світом. Гуртківці вивчають історію і культуру свого міста (області), пам'ятки архітектури, мистецтва, археології і усної народної творчості.

Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідників. У процесі спостережень відбувається активне засвоєння учнями матеріалу і набуття знань, умінь і навичок, необхідних у житті.

Слід відмітити, що основним завданням така робота має формування дитини як особистості, піклування про її здоровий фізичний стан.

В процесі організації фізкультурно-оздоровчої роботи ми використовували різноманітні методи та методичні прийоми. Відомо, методи - це способи взаємодії діяльності, спрямованості на вирішення навчально-виховних завдань; методичні прийоми - це шляхи реалізації методів у конкретних випадках і умовах процесу фізичного виховання. Ми виходили із традиційної класифікації методів фізичного виховання, використовуючи в процесі організації різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи практичні - методи вправляння, методи демонстрації, метод слова.

Отже, методика фізкультурно-оздоровчої роботи забезпечується комплексом необхідних форм і методів фізичного виховання.

Розділ 3. Процес і результати експериментального дослідження

Наше дипломне дослідження проводилось у два етапи.

На теоретичному етапі (2009-2010 навчальний рік) визначено сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувався масовий педагогічний досвід учителів фізичної культури у сфері фізкультурно-оздоровчої роботи; формулювалася мета, об'єкт, предмет, завдання та методи дослідження.

Експериментальний етап (2010-2011 навчальний рік) передбачав проведення формуючого експерименту на основі напрацьованої інформації. Формувальний експеримент передбачав організацію «посиленої» фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах, вивчалася його ефективність та практична значущість.

Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:

1. Констатувальний етап передбачав виявлення стану системи фізкультурно-оздоровчої роботи в початкових класах.

2. Формувальний етап передбачав організацію на краєзнавчих основах фізкультурно-оздоровчої роботи.

3. Узагальнюючий етап був спрямований на аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення дослідження та з'ясування подальших перспектив даної системи роботи.

Експериментальне дослідження проводилось у ЗОШ № 3 м. Тернополя. Ним було охоплено 63 учні 3 класу. З метою проведення дослідження було обрано експериментальну (3-А клас) та контрольну (3-Б клас) групи.

Як уже зазначалось, з метою виявлення стану фізкультурно-оздоровчої роботи із краєзнавчою спрямованістю, нами був проведений констатуючий експеримент.

Провідними методами дослідження виступали:

- вивчення масового і передового педагогічного досвіду;

- аналіз навчальної літератури;

- спостереження;

- бесіда;

- інтерв'ю;

- анкетування.

Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.

Насамперед, нас зацікавило питання, на скільки вчителі фізкультури у початкових класах орієнтуються на краєзнавчу спрямованість фізкультурно-оздоровчої роботи, чи зорієнтована методична, навчальна і нормативна література на цей аспект. Задля цього нами була розроблена система, що дозволила з'ясувати низку цікавлячих нас запитань. Нами було опитано 18 учителів фізкультури м. Тернополя. З матеріалів опитування випливає, що шестеро з них стверджують доцільність краєзнавчої спрямованості фізкультурно-оздоровчої роботи і вважають, що оптимально її реалізують, значно підвищуючи цим ефективність фізкультурно-оздоровчого процесу; восьмеро вважають, що доцільно, але тільки епізодично практикують організацію фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчу основу; четверо - не вважають пріоритетною краєзнавчу спрямованість у фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами, тому рідко реалізовують її у своїй педагогічній практиці.

Крім того нам вдалося з'ясувати причини, що утруднюють даний процес. Серед них: поверхнева обізнаність учителів у даному аспекті проблеми, недосконалість навчальної, методичної літератури щодо краєзнавчих можливостей фізкультурно-оздоровчої роботи, оскільки розраховані на користування в межах України, незнання або невдале застосування основних педагогічних умов організації фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах.

Вагомим моментом нашого дослідження був аналіз методичної літератури. Зокрема, у навчальній програмі «Основи здоров'я і фізична культура. 1-11 класи» (М.Д. Зубалій, В.В. Дерев'янко, О.М. Лакіза, В.Ф. Шеміга) 60 акцентується увага на розвивальних та оздоровчих цілях навчального предмету, що полягають у розвитку в учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей; умінь і навичок використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми; в отриманні основ знань про фізичну культуру, власне здоров'я. Передбачається проведення уроків фізичної культури на свіжому повітрі з використанням необхідного обладнання, ознайомлення з українською народною фізичною культурою, народні спортивні традиції, національні ігри-забави. Оскільки програма з фізичної культури має всеукраїнське призначення, то краєзнавчий матеріал там не представлений. Однак і не даються чіткі методичні рекомендації щодо краєзнавчої спрямованості навчальної дисципліни у регіонах. Це дещо «збіднює» оздоровче і виховне значення навчального предмету, не дивлячись на великі потенційні можливості у цьому напрямку.

Нас зацікавив посібник Руслани Богайчук «Уроки фізичної культури. 3 клас» (2008) [5]. Аналізуючи представлені розробки уроків ми не помітили чітких орієнтирів на краєзнавчу спрямованість. Не подавались методичні рекомендації щодо використання елементів краєзнавства при проведенні уроків фізичної культури. Однак, пропонувались рухливі народні ігри з врахуванням специфіки народного календаря, загадки, казкові оповідання. У посібнику Васькова Ю.В., Пашкова І.Н. «Фізична культура. Розробки уроків. 3 клас» (2007) [8] теж подібна ситуація. Автори обидвох посібників спрямовують свою увагу на оздоровчу функцію уроків фізичної культури, проте не використовуючи при цьому місцевий матеріал.

Ще один посібник, який нас зацікавив «Фізкультхвилинки у початковій школі», автори Лабащук О.В., Скіпакевич О.В. (2010) [48]. Посібник містить чимало різноманітних комплексів фізкультхвилинок та інноваційних здоров'язберігаючих технологій (пальчикова гімнастика, гімнастика для очей, дихальні вправи, при цьому беруться до уваги краєзнавчі відомості).

В процесі дослідження ми спостерігали за уроками фізичної культури у початкових класах з метою визначення їх краєзнавчого потенціалу, який був представлений недостатньо.

З метою побудови формуючого експерименту нами були визначені результати навчальних досягнень учнів.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів основної групи за показником навчального нормативу визначають рівень навчальних досягнень (низький, середній, достатній, високий), а потім за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах.

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета; розрізняє та виконує відповідно до вимог лише елементи фізичних вправ:

Низький - 1

Середній - 2

Достатній - 3

Високий - 4

Учень (учениця) виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу, наводить приклади; техніка виконання фізичних вправ має незначні відхилення від встановлених вимог, які аналізуються та виправляються з допомогою вчителя:

Низький - 5

Середній - 6

Достатній - 7

Високий - 8

Учень (учениця) володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета; має достатню тактичну підготовку для виконання навчальних завдань; має системні навички техніки виконання фізичних вправ, що відповідають встановленим вимогам:

Низький - 9

Середній - 10

Достатній - 11

Високий - 12

За допомогою вищезазначеного та на основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок з фізичної культури, рекомендовані Міністерством освіти і науки України ми визначили рівні навчальних досягнень третьокласників (див. таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 Рівні навчальних досягнень з фізичної культури

	Рівні навчальних досягнень
	високий	достатній	середній	низький
3-А (експериментальний)	10 %	9 %	21 %	60 %
3-Б (контрольний)	8 %	10 %	21 %	61 %

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 10% експериментального та 8% контрольного класів, достатній - 9% та 10%, середній - відповідно 21% та 21%, і низький - 60% і 61%. Як бачимо, у рівнях навчальних досягнень з фізичної культури майже не існує істотної відмінності. Крім того, вищеподані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем, а з високим і достатнім - лише незначна їх частина.

Формувальний експеримент проводився нами у 3-А експериментальному і 3-Б контрольному класах ЗОШ № 3 м. Тернополя. Метою даного експерименту було перевірка ефективності методики фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами з посиленням краєзнавчого аспекту. Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов ефективності розробленої нами методики, що визначені та охарактеризовані нами у п.2.1.

У першу чергу у співпраці з класоводом ми систематично проводили фізкультхвилинки і фізкультпаузи, враховуючи наростання втомленості і зниження працездатності. Підбирали вправи для м'язів спини, шиї, ніг. Фізкультхвилинки проводили не тільки на 3-4 уроках, а й при необхідності на перших, а також на самопідготовці у групах продовженого дня. На письмових роботах використовували вправи для рук і пальців, а також потягування, виправлення, вигинання хребта і розпрямлення грудної клітки. Під час тривалого сидіння за партою, що викликає застійні явища у нижніх кінцівках, ділянках таза, живота - вправи для ніг. Ближче до закінчення навчального року, коли у третьокласників з'явилась підвищена втомленість, кількість фізкультхвилинок збільшували. Ми підбирали імітаційні вправи, які за змістом були близькі дітям. Зокрема, у них йшлося про тваринок і рослин нашого регіону, побут і працю людей, розваги дітей, що розширювало їх краєзнавчий кругозір (див. додаток 1).

Наприклад:

Вийшов в поле боровик - Руки на пояс.

Та й узявся за боки.

Бо вік бачити не звик

Обрії широкі.

Покрутився на нозі, - Стрибки на одній нозі.

Реготом залився,

Танцюристу - котику

В пояс уклонився. - Нахил вперед.

Довго зайчика ганяв, - Біг на місці.

Виспавсь на пісочку.

Коли вечір вже поспав,

Викупавсь в струмочку. - Імітація рухів плавання.

Довгоногий чорногуз

У болотечку загруз. - Присідання.

Будем його рятувати,

За хвостика витягати, - Імітація витягання.

Щоб не плакав чорногуз,

Що в болотечку загруз.

Раз, два, три, чотири, п'ять -

Будем ніжки обливать.

Хай летить собі на волю - Рухи руками.

І шукає кращу долю.

Ми йому допомагали

І в той час відпочивали.

Ми берізки і кленці, - Виходять з-за парт

Ми в стрункі стаєм рядки,

Виправляємо гілки.

Ледь зіп'явшись з корінців,

Дістаєм до промінців, - Підняти руки вгору - потягнутись.

Ми стискаєм їх вогонь, - Кисті в кулак

В зелені своїх долонь,

Хилять свіжі вітерці

Вправо, вліво стовбурці,

Ще й верхівки кожен ряд - Нахили

Нахиля вперед - назад.

Я малюю зайчика для вас - раз! - Колові рухи над головою

Це у нього, бачте, голова - два! - Руки на голову

Це у нього вуха догори - три! - Руки до вух

Це стирчить у нього хвостик - Повороти голови

сірий - чотири!

Це очиці весело горять - п'ять! - Руки до очей

Ротик, зубки - хай морквинку їсть - Імітація жування моркви шість!

Шубка тепла хутряна на нім - сім! - Руки на пояс

Ніжки довгі, щоб гасав він лісом - Стрибки

вісім!

Ще навколо посаджу дерев я - Садіння дерева, приготування

дев'ять! ямки

І хай серце сяє з піднебесся - Піднятись на носки, руки

десять! вгору

Цикл уроків з фізичної культури ми проводили в природному середовищі, зокрема у парку ім. Т.Г. Шевченка, що знаходиться поблизу ЗОШ № 3 м. Тернополя. В процесі проведення уроку під час розповіді інформували дітей про історичні та архітектурні пам'ятки нашого міста. Тернопільський замок - ДЮСШ Олімпійського запасу - емблема нашого міста, Тернопільський став - окраса міста. Неподалік і гідропарк «Топільче», який дав змогу інформувати діток про цікавинки флори і фауни нашої території, казкове містечко.

Фрагмент уроку фізичної культури у природних умовах

Місце проведення: галявина в парку.

Обладнання: 20 дерев'яних брусочків.

Гра через горбики і пеньочки

На одній стороні галявини розташований табір, де живуть школярі. За лінією ліс. На відстані 40-50 см один від одного розкидані кружки (пеньочки) і квадратики (горбочки). На протилежній частині галявини високе дерево, у якому дупло з дикими бджолами.

Всі гравці розміщуються в таборі. Троє ведучих - бджоли стоять за деревом. За сигналом учителя всі учні піднімаючи високо ноги, ідуть по пеньочках і горбиках.

На галявину ми вийшли,

Піднімаєм ноги вище

Через кущики, горбочки.

Через гілки і пеньочки.

Хто високо крокував,

На спіткнувся не упав,

Глянь в дупло старої гілки,

Вилітають на нас бджілки.

Ведучі (бджоли) починають кружляти навколо дерева і промовляють:

«Жу-жу-жу».

Інші гравці говорять:

Швидких не догнати!

Нестрашний нам бджолин рій!

Утікаємо в дім хутчій!

Слово «дім» служить сигналом, за яким усі гравці, стрибаючи по горбиках і пеньочках, повертаються в табір. Бджоли кусають утікачів. В кінці етапу підраховують покусаних. Ведучі змінюються, і гра продовжується.

Казка про вовка і зайця

Жили собі в лісі вовк і заєць. Вовк був дуже злий і завдавав зайчикові прикрощів. Завжди його лякав і примушував виконувати за себе різну роботу. Зайчик довго терпів таку несправедливість. Та набридло йому миритись з таким становищем і вирішив він змінити своє життя на краще. Довго думав, а тоді й каже: «От ти, вовче, такий великий і сильний, але бігаю я швидше за тебе».

Та не здивувався вовк: «Де тобі до мене? Я одним стрибком тебе пережену». Тоді зайчик каже: «Давай позмагаємось. Якщо ти переможеш, то я буду тобі рабом до кінця життя, а якщо я переможу - ти раз і назавжди підеш із цього лісу й більше не повернешся».

Вовк погодився, бо був у упевнений у своїй перемозі. Змагання призначили через місяць.

За цей час вовк лежав у своїй хаті, їв і пив, ноги беріг, а зайчик кожний день робив ранкову гігієнічну зарядку, бігав по лісу, тренувався і зранку, і ввечері. Сірий лише сміявся із нього і говорив: «От дурень! Замість того, щоб берегти ноги, він тренується. Ну, почекай, я тобі покажу».

Й ось настав довгожданий день змагань. Усі лісові звірі зібралися на галявині, щоб подивитися, чим закінчиться суперечка.

Вийшли на старт вовк і заєць. Пролунав гудок, і вони побігли. Спочатку були поруч, але з часом вовк почав відставати, а зайчик вириватись уперед. До фінішу куций прибіг першим. Лише через півгодини доплентався втомлений вовк. Вигнали звірі його з лісу, а зайчика проголосили чемпіоном.

Ось так заняття фізичними вправами допомогло зайчику вийти переможцем із скрутного становища.

Наступним кроком нашої експериментальної системи було проведення рухливих перерв. З метою відновлення працездатності, підвищення рухової активності учнів експериментального класу, ми пропонували дітям різноманітні вправи «за інтересом», а також етноігри - тобто народні ігри нашого регіону. При цьому ми враховували своєрідність народного календаря.

Таблиця 3.2. Використання українських народних ігор за народним календарем

Ігри пір року	Назва свята	Дата	Назва ігор
Ігри весняного циклу
Закликання весни	Явдохи, Сорок святих, Теплого Олекси або напередодні Благовіщення	14 березня 22 березня 30 березня 6 квітня 7 квітня	«Хрещик», «Віночок», «Заплітати шума», «Мара», «Коструб», «Кривий танок».
Паска	Великдень		«Набитка», «Котка», «Відгадка», «Кидка», «Коструб», «Кривий танок», «Дзвіниця».
Красна гірка	Напередодні Юрієвого дня	5 травня	«Горюдуб», «Мости», «Леля».
На весняні свята грали в ігри, які були пов'язані з хліборобськими роботами і відображали оранку, сівбу, збирання дозрілого врожаю, з весільними обрядами: «Горошок», «Огірочки», «Гарбуз», «Жнива», «Зося-чорнуся», або «Чорнушко -душко», «Щітка»; з відновленням військової активності - «Зельман», «Воротар», «Мак», «Просо», «Горобець»).
Ігри літнього циклу
Зелені свята	Перший день Петрівки Івана Купала	«Десятий понеділок» від Великодня 7 липня	«Проводи русалок», «Відьма», «Танець горбатого діда», «Очищення» (стрибки через багаття), «Горю-дуб», «Панас», «Ворота».
Ігри осіннього циклу
	Покрова	14 жовтня	«Буряк», «Ріпка», «Просо», «Горошок», «Огірочки», «Жнива», «Мак», «Гарбуз», «Зося-чорнуся», «Щітка», «Гуси», «Гусари, на коні!»
Ігри зимового циклу
	Катерини Андрія Первозванного Вечір напередодні Різдва	7 грудня 13 грудня 6 січня 13 січня 4 січня 19 січня	«Закликання долі» «Балабушки», «Ворожба чобітьми», «Калита», дозволялися дитячі бешкети.
	Вечір напере- додні Нового року (старий стиль) Новий рік (старий стиль) Йордань		«Квочка». «Очищення». «Морозенко». «Орден».
На всі зимові свята проводили ігри-розваги - «Колесо», «Громак», «Взяття фортеці», «Льодинки», «Літає - не літає».

При підборі ігор брали до уваги зміст, правила, тривалість та інтенсивність гри, а також її популярність серед дітей. Перевагу надавали етноіграм, у змісті яких передбачалось ознайомлення дітей із працею людей нашого регіону, їх побутом, землеробськими традиціями (див. додаток 2).

Для полегшення організаційної роботи варто скласти картотеку рухливих ігор, яка повинна постійно оновлюватись і доповнюватись.

Таблиця 3.3 Рухливі ігри для ознайомлення дітей

а) з навколишнім природним середовищем	б) порами року, частинами доби
1.	Земля, вогонь, повітря.	1.	Місяць.
2.	Струмочок.	2.	Пори року.
3.	Пень.	3.	День і ніч.
в) погодними умовами	г) тваринним і рослинним світом
1.	Два морози.	1.	Зайці в лісі.
2.	Квіти і вітер.	2.	Метелики.
3.	Вітер і флюгери.	3.	Квіти і вітер.

Грати кожної перерви на свіжому повітрі немає можливості (хоча це було б ідеально), але ігри щоперерви біля класу повинні стати традицією. При підборі ігор, окрім вікових особливостей, враховуються і методичні аспекти. Так, на початку перерви діти грають ігри середньої інтенсивності, а в кінці - низької.

Таблиця 3.4 Рухливі ігри за інтенсивністю

Низької	Середньої	Високої
Роззява.	Білі ведмеді.	Дзвоник.
Кіт і миша.	Біг пінгвінів.	Два кола.
Мовчанка.	Вовк у канаві.	Гусениця.
Пень.	Вудочка.	Біг стоніжок.
Пан і слуга.	Горішки.	Обжени м'яч.

Наведемо приклад народної гри «Вовк і коза».

Вовк і коза

Учні обирають вовка і козу, решта - пастухи. Узявшись за руки, пастухи рухаються колом. Вовк має спіймати козу, яка пасеться в полі (в середині кола). Потрапити туди він може лише через ворота. Їх утворюють двоє гравців, які навмисно заманюють вовка, піднімаючи руки. Та тільки-но він хоче вскочити у ворота - руки опускаються. Якщо вовк упіймає козу, вона стає вовком, козою - хтось із гравців, які пропустили вовка, а вовк - пастухом.

Великий інтерес викликали у дітей «рухові імпровізації», які складались з оповідань чи казок на фізкультурно-спортивну тематику. Дітям пропонувалось придумати тематичні сюжети, а потім підбирався руховий супровід. За основу сюжетів брались місцеві фольклорні твори, літературний матеріал, події з реального життя, вигадані історії.

Оповідання про двох білченят

У густому і дуже красивому лісі на високому дубі жили собі білченята Скік і Пушок. Одного разу залишились вони самі, батьки пішли до лісу за продуктами. Аж тут почувся неприємний запах диму. Горіло їхнє дерево. Пушок і Скік дуже злякались.

- Ой як тут страшно! Чому з нами така біда трапилась? - промовив Скік.

- А тому, що ми не слухали тата і маму й не вчились стрибати та швидко бігати, - ще сумніше промовив Пушок.

Та раптом вони почули голоси батьків, які поспішали їм на допомогу.

З того часу білченята почали займатися фізкультурою, учились швидко бігати й далеко стрибати, щоб більше жодна пригода не застала їх безпорадними.

Гімнастика до уроків була теж важливою складовою частиною експериментальної системи фізкультурно-оздоровчої роботи. Ми ставили за мету - сприяти організованому початку навчального дня третьокласників. Для цього підібрали комплекс вправ для укріплення м'язевої системи, активізації обмінних процесів, підвищення працездатності (див. додаток 3). При благоприємних погодніх умовах гімнастику до занять проводили на вулиці, при цьому звертали увагу на сезонні зміни у природі нашого краю, користувались календарем народних прогностик.

В процесі дослідно-експериментальної роботи учні експериментального класу залучались до участі тижня здоров'я, дня здоров'я. В рамках цієї форми фізкультурно-оздоровчої роботи проводилось спортивне свято «Козацькі забави», «Весела подорож із сонячним промінчиком» (див. додаток 4).

Крім того, експериментальна методика передбачала функціонування туристично-краєзнавчого гуртка.

Таблиця 3.5 Тематичний план роботи туристично-краєзнавчого гуртка

Теми занять	Кількість годин
	теорія	практика	всього
Вступ Організація спостережень за природою Мінерали, гірські породи і корисні копалини Водні багатства Ґрунти Рослинний і тваринний світ Охорона природи Адміністративний поділ області Населення | Розвиток культури, науки і мистецтва Пам'ятки історії та культури Історія рідного краю Туристська підготовка Краєвиди рідного краю	2 4 6 4 2 5 2 2 2 3 3 25 16 3	5 12 10 4 2 8 8 - 8 б 4 32 34 4	7 16 16 8 4 13 10 2 10 9 7 57 50 7
Літня краєзнавча експедиція	поза сіткою годин
Всього:	79	137	216

В процесі роботи гуртка ми використовували різноманітні дидактичні засоби, які відображались в бесідах, практичних заняттях, у проведенні екскурсій, прогулянок, походів, вікторин.

На прикінцевому етапі нашого експериментального дослідження з метою перевірки ефективності запропонованої нами методики та її впливу на якість навчальних досягнень з фізичної культури, було проведено контрольний зріз. Результати зрізу представлені у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Результати навчальних досягнень учнів

	Рівні навчальних досягнень
	високий	достатній	середній	низький
3-А (експериментальний)	30 %	38 %	30 %	2 %
3-Б (контрольний)	10 %	15 %	35 %	40 %

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 30 % експериментального і 10 % учнів контрольного класів, достатній 38 % експериментального і 15 % контрольного класів, середній відповідно 30 % і 35 %, низький 2 % та 40 %. Як бачимо якість навчальних досягнень учнів експериментального класу значно вища ніж контрольного.

Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб при комплексному використанні краєзнавчих відомостей, підходів посилити можливості фізкультурно-оздоровчої роботи. Важливою умовою ефективності фізкультурно-оздоровчої роботи ми вважали систематичне і послідовне використання краєзнавчого матеріалу у використанні різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи. Крім того використання краєзнавчого матеріалу сприяло не лише ефективності фізкультурно-оздоровчої роботи, а й вихованню любові до Батьківщини, національної самосвідомості, розширенню знань про навколишній світ, місцеві звичаї та традиції, побут, історію, елементи побутових та військових дій. Якщо звести результати констатувального і формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графіки такого виду (див. рис. 3.1. с. 48).



Рис. 3.1. Графічне зображення динаміки рівнів навчальних досягнень школярів

Розроблена експериментальна методика дозволила 20 % учнів 3 класу, одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 29 % збільшилась кількість тих респондентів, які досягнули рівня достатній. В абсолютній більшості учнів переважає високий та достатній рівні.

Висновки

фізкультурний оздоровчий школяр краєзнавчий

1. Проблеми виховання здорової дитини були і залишаються актуальними у практиці фізичного виховання, диктують пошук ефективних шляхів і засобів її реалізації. Одним із таких шляхів є організація фізкультурно-оздоровчої роботи.

2. Аналіз наукового фонду та педагогічного досвіду з означеної проблеми дав підстави нам стверджувати, що фізкультурно-оздоровча робота - один із напрямків упровадження фізичної культури в навчально-виховній сфері, яка спрямована на підтримання і зміцнення здоров'я та здійснюється в поєднанні з фізичним вихованням дітей та молоді з урахуванням стану їх здоров'я, рівня фізичного та психічного розвитку.

3. Систему фізкультурно-оздоровчої роботи слід розглядати в якості підсистеми фізичного виховання молодших школярів, ознаками якої виступали:

- структурність;

- ієрархічність;

- інтегративність;

- цілісність;

- оптимальність.

Організаційний компонент цієї системи згідно наказу Міністерства освіти («Система організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільний, загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних освітніх закладах») визначається обов'язковими фізкультурно-оздоровчими заходами: уроки фізичної культури, фізкультхвилинки і фізкультпаузи під час навчального процесу, «години фізичної культури» в групах продовженого дня; «дні здоров'я» і фізичної культури.

Враховуючи особливості фізичного розвитку учнів початкових класів систему фізкультурно-оздоровчої роботи доповнено: уроками у природному середовищі; гімнастикою до уроків; туристично-краєзнавчим гуртком.

4. Поглиблене вивчення краєзнавчого астекту організації фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами показало, що його реалізація виступає важливою ланкою системи фізичного виховання. Використання краєзнавчого матеріалу у фізкультурно-оздоровчій роботі сприяло поглибленню знань учнів, поширенню їх загального кругозору, вихованню патріотичних почуттів, сприяло оздоровленню учнів, в цілому фізичному розвитку.

5. У дослідженні визначено, що педагогічними умовами, які забезпечують ефективність розробленої системи фізкультурно-оздоровчих заходів є:

- посилення краєзнавчого компоненту фізичного виховання та використання засобів етнопедагогіки;

- систематичність, послідовність фізкультурно-оздоровчої роботи;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;

- включення учнів у різноманітні види діяльності;

- створення емоційно-насичених ситуацій.

6. Розроблена експериментальна методика дозволила 20 % учнів 3 класу, одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 29 % збільшилась кількість тих респондентів, які досягнули рівня достатній. В абсолютній більшості учнів переважає високий та достатній рівні.

Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми фізкультурно-оздоровчої роботи. Подальшому вивченню підлягають такі аспекти проблеми: вплив навколишнього середовища на методи і засоби фізичного виховання.

Додатки

Додаток 1

Вправи для фізкультурних хвилинок

1. Раз-підняти руки гору,

Два-нагнутися додолу. Нахиляння тулуба вперед,

Не згинайте, діти, ноги.

Як торкаєтесь підлоги. Торкаючись руками підлоги

Три, чотири-прямо стати,

Будем знову починати.

Руки в боки,

Нахились вперед, Нахиляння тулуба вперед

Нахились назад, Назад

І направо, і наліво, Вправо-вліво

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири - Стрибки на місці

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.

2. Вже стомилися ми трішки,Ходьба на місці

Вийдем, дітки, на доріжку.

Наші ручки: раз, два, три. Плескання

Наші ніжки: раз, два, три. Тупотіння

Ось голівонька стомилась,Нахили голови в різні боки

Вліво-вправо нахилилась

Раз, два, три.

Будем пальчики стискати,

Будем знову працювати. Стиск пальців рук

3. Ми писали, ми трудились. Стиск пальців рук

Наші пальчики втомились,

А щоб гарно написати,

Треба пальці розім'яти.

Раз, два, три, чотири, п'ять - Струшування кистями рук

Будем знову ми писать.

Відпочивши дружно, враз Колові рухи кистями рук

Приступив до праці клас.

4. Фізкультвправи - у пошані. Вставання і вихід із-за парт

Ми їх дуже любимо,

За хвилинку відпочинем

І лічити (писати, читати) будемо.

Додаток 2

Етноігри

Дрібушечки

Гравці стають у коло й, побравшись за рука, ходять то в один, то в інший бік, співаючи:

Дрибу, дрибу, дрібушечки, наїмося петрушечки.

Диб, диб до води, наїмося лободи.

Дрибу, дрибу, дрібушечки, погубили черевички;

Туди, сюди до води, шу, шу, шу, шу он - туди!

У цей час усередині кола пара або дві пари дітей крутяться то вправо, то вліво, міцно тримаючись руками навхрест. Тіло вигинається назад, ступні ніг разом, ноги в колінах не зігнуті.

Пізніше в коло по черзі заходять інші пари. Можуть одночасно крутитися дві пари дітей, тоді одна пара тримається за руки навхрест зверху, а друга - знизу.

Захисник фортеці

Малюють коло діаметром 5-10 м. У його центрі креслять менше коло, у яке ставлять три зв'язані гімнастичні палиці чи кладуть м'яч, кеглі, будь-який інший предмет. Вибирають 1-3 захисників фортеці, інші гравці стають за колом, їм учитель дає волейбольний м'яч. Завдання: поцілити м'ячем у предмет, що знаходиться в центрі кола. Захисники повинні цьому перешкодити, відбиваючи м'яч руками і ногами та закриваючи мішень. Якщо нападаючим вдається збити фортецю, захисники програють і на їх місце призначаються нові. Переможцями вважаються захисники, котрі найдовше обороняли фортецю. Відбиваючи м'яч, захисник не має права заходити в менше коло. Збити фортецю можна тільки із-за лінії великого кола. Нападаючий не має права кидати м'яч декілька разів підряд.

Кіт і миша

Учні беруться за руки і стають у коло. Двоє гравців залишаються в середині: дівчинка - «миша», хлопчик - «кіт». Усі діти піднімають з'єднані руки вгору, «миша» втікає від «кота» попід руки гравців. Коли біжить кіт, учасники опускають руки вниз і присідають, але тут же піднімаються, пропускаючи «кота». «Мишу» затримувати не можна. Після того, як «кіт» спіймає «мишу», вибирають нових ведучих і гра продовжується. Якщо «кіт» не зміг спіймати «мишу», за 20-30 с., то їх замінюють інші гравці. «Кіт» не має права хапати чи штовхати «мишу», досить легко доторкнутись до неї.

Лисиця і заєць

Учні стають у різних кінцях майданчика попарно, лицем один до одного, узявшись за руки. Обирають одного зайцем, іншого - лисицею. Лисиця наздоганяє зайця, а той, утікаючи поміж парами, ховається в «нору»: стає всередину будь-якої пари, спиною до одного з гравців. Той стає зайцем, утікає і так само ховається через декілька секунд до іншої «нори». Тим часом лисиця намагається його спіймати. Спійманий стає лисицею, а лисиця - зайцем. Якщо лисиця не змогла упіймати зайця за одну хвилину, її змінюють. Зайці повинні якомога частіше ховатись і кожного разу в іншу «нору», щоб усі гравці побували в ролі зайця чи лисиці.

Невід

Гравці вільно пересуваються в межах майданчики, що за розмірами наближається до баскетбольного. Двоє з них за завданням учителя беруться за руки і ловлять інших. Наздогнавши когось, вони повинні з'єднати руки так, щоб упійманий потрапив у коло. Тепер вони троє ловлять усіх інших. Кожен упійманий стає частиною неводу. Гра продовжується до того часу, поки неводом не будуть упіймані всі рибки, тобто всі інші гравці. Рибки не мають права вибігати за межі майданчика, вириватись, добровільно потрапляти в невід.

Подоляночка

Учні беруться за руки і стають у коло. Вибирають подоляночку. Гравці, співаючи, ідуть по колу, а подоляночка всередині кола робить усе, про що мовиться у пісні:

Десь тут була подоляночка,

десь тут була молодесенька.

Тут вона стала, до землі припала,

личка не вмивала, бо води не мала.

Ой, устань, устань, подоляночко,

умий личко, як ту скляночку.

Візьмися в бочки за свої сорочки,

підскоч до краю, бери сестру скраю.

Подоляночка вибирає когось із кола і стає на його місце.

Додаток 3

Орієнтовний комплекс вправ гімнастики до уроків для учнів 3 класу

I. В. п. - стійка ноги нарізно, руки до плечей. 1 - поворот тулуба вліво, руки вгору (вдих); 2 - в. п. (видих); те саме в іншу сторону. Стежити за правильним положенням «руки до плечей» (лікті притиснути до тулуба). Вправу виконати 8-10 раз у середньому темпі.

II. В. п. - основна стійка. 1 - упор присівши (вдих); 2 - розгинаючи ноги, упор стоячи зігнувшись (видих); 3 - випрямитися, руки до плечей (вдих); 4 - руки вниз (видих). Під час виконання вправи чітко фіксувати кожне положення (тулуб не піднімати, якщо ноги не повністю випрямлені). Вправу виконати 8-10 раз у повільному темпі.

III. В. п.- основна стійка, руки на пояс. 1-2-3 - пружинисті присідання на носках, руки вперед, у сторони, вгору (видих); 4 - в. п. (вдих). Присідаючи на носках, тулуб тримати вертикально, коліна не розводити. Вправу виконати 6-8 раз у середньому темпі.

IV. В. п.- стійка ноги нарізно, руки вгору. 1-2 - два лицьових кола всередину; 3-4 - два нахили вліво (пружинисто). Те саме в іншу сторону. Вправу виконувати в повільному темпі по 6-8 раз у кожну сторону. Нахиляючись, дивитися на руки. Стежити, щоб діти не нахиляли тулуб уперед. Дихання рівномірне, без затримок.

V. В. п.- основна стійка. 1 - притиснути руками до грудей коліно лівої ноги (видих); 2 - в. п. (вдих); 3 - притиснути руками до грудей коліно правої ноги (видих); 4 - в. п. (вдих). Вправу виконати по 4-6 раз кожною ногою. Виконуючи вправу, не нахилятись уперед і не згинати опорну ногу.

VI. В. п. - сід ноги нарізно, руки в сторони. 1 - нахил до лівої ноги, праву руку вперед до носка, ліву - назад (видих); 2 - в. п. (вдих); 3-4 - те саме до правої ноги. Нахиляючись, рух до ноги робити різнойменною рукою і ноги не згинати. У в. п. спину й голову тримати прямо. Вправу виконати 8-10 раз у повільному темпі.

VII. В. п. - упор стоячи на колінах. 1-2 - розігнути ліву ногу назад на носок, праву руку в сторону - вгору, голову вправо (вдих); 3-4 - в. п. (видих). Те саме другою рукою і ногою. Вправу виконувати різнойменними кінцівками по 8-10 раз у повільному темпі.

VIII. В. п. - основна стійка, руки в сторони. 1 - стрибок ноги нарізно, сплеск у долоні над головою; 2 - стрибок у в. п. Виконати близько 35 стрибків і перейти на ходьбу на місці. Стежити за рівномірністю дихання і правильністю стрибків (на носках).

Додаток 4

Спортивне свято «Весела подорож із сонячним промінчиком»

Мета: у доступній формі подати дітям ігри та розвивати спостережливість, кмітливість, уміння швидко реагувати на подразнення; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Сонячний промінчик:

Добрий день, друзі!

Я - Сонячний промінчик.

Я і грію, і печу, і, як зайчик, граюсь.

Хочеш взяти мене - втечу, мерщій сховаюсь.

Дітки! Мене до вас спустило Сонечко, тому що мені було дуже сумно самому і так захотілось з кимось забавлятись. А ви любите гратись? Потупотіть, хто любить (Діти виконують). Друзі, усі ви мені так подобаєтесь, що я вирішив розповісти вам про свою цікаву подорож.

Сьогодні я прокинувся дуже рано і вирішив помандрувати. Я ішов дорогою ось так (діти повторюють рухи).

Потім вийшов у поле і вирішив протоптати собі доріжку ось так (діти повторюють рухи).

Так я дійшов до лісу і почав пригинатися під гілками дерев ось так (діти повторюють рухи).

Ось як, а що росте у лісі? Правильно, дерева та кущі. Зараз ви мені покажете, які вони бувають.

Гра на увагу «Дерева і кущі»

За командою «Дерева» школярі піднімають руки вгору, за командою «Кущі» - присідають. Ведучий прискорює подачу команд та робить помилкові рухи. Учні повинні слідкувати за ним і не помилятись.

Сонячний промінчик: А що росте у лісі? Відгадайте!

Стоїть при дорозі, шапочку має,

А нікого нею не вітає.

Правильно. Це гриб. А ви знаєте, які є гриби? Чи умієте їх збирати? Зараз перевіримо.

Гра під музику «Збір грибів»

Двом гравцям зав'язують очі. Вони повинні зібрати умовні гриби, які розставлені навколо. Хто назбирає більше грибів - переможець. Уболівальники допомагають гравцям, підказуючи напрям руху.

Сонячний промінчик: Ну, що ж продовжимо подорож далі. Тепер перестрибуємо калюжі то на одній нозі, то на іншій. Так я стрибав і опинився біля річки. А ви знаєте, хто живе в річці і біля неї?

Гра «Жабенята»

Дві команда змагаються між собою у швидкому пересуванні. Гравці присідають і тримаються один за одного, імітуючи стрибки жабок. Перемагає та команда, яка швидше повернеться на місце.

Сонячний промінчик: Далі я потрапив на подвір'я, на якому побачив -відгадайте кого - двох півників. Вони гралися.

Гра «Півники»

Двом гравцям прикріплюють до спини папірці. Гравці, стрибаючи мають побачити номер суперника. Хто зробить це першим - перемагає.

Сонячний промінчик: Молодці, ви себе поводили, як справжні півні. Та на тому ж подвір'ї я побачив і хлопчиків, які грали у футбол. А ви любите цю гру?

Гра «Гол, мимо»

Зал поділяється на дві команди. Обирається ведучій. Якщо ведучий піднімає ліву руку, команда, яка знаходиться зліва, кричить «Гол!», праву руку - команда з правого боку кричить «Мимо». Обидві руки - обидві команди кричать «Ура!». Ведучий міняє положення рук, прискорюючи швидкість.

Сонячний промінчик: Втомились? Можна і відпочити. У мене є портрет клоуна, але без носика. Ніс окремо. Завдання гравцю прикріпити ніс із закритими очима. Кому це вдасться, отримає приз.

З усіма завданнями ви впорались, і я з вами подружився. Але мені час іти, на мене чекає Сонечко. Я обов'язково буду приходити до вас: будитиму вас кожного ранку.

Список використаних джерел

1. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем / В.П. Беспалько. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1977. - 215 с.

2. Бех І.Л. Виховання особистості. Сходження до духовності / І.Л. Бех. - К.: Либідь, 2006. - 207 с.

3. Бичук О.М. Засоби фізкультурно-оздоровчої роботи в школі / О.М. Бичук. - Луцьк: Медіа, 1999. - С. 18-44.

4. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів / Н.М. Бібік. - К.: Віпол, 1998. - 200 с.

5. Богайчук Р. Уроки фізичної культури. 3 клас. Навчальний посібник / Р. Богайчук. - Тернопіль: Богдан, 2008. - 208 с.

6. Борисенко А.Ф. Система фізичного виховання учнів початкових класів / А.Ф. Борисенко // Початкова школа / Гол. ред. А.М. Лукьянець. - 2001. - № 5. - С. 30-32.

7. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів / А.Ф. Борисенко, С.Ф. Цвек. - К.: Основа, 1989. - 192 с.

8. Васьків Ю.В., Пашков І.М. Фізична культура. Розробки уроків. 3 клас / Ю.В. Васьків, І.М. Пашков. - Луцьк: Ранок, 2009. - 98 с.

9. Ващенко Л.С. Основи здоров'я. Книга для вчителя / Л.С. Ващенко. - К.: Генеза, 2005. - 238 с.

10. Вергелис Г.И. Формирование учебной деятельности младших школьников на основе межпредметных связей / Г.И. Вергелис. - Л, 1987. - 80 с.

11. Виноградов П.А. Физическая культура и здоровый образ жизни / П.А. Виноградов. - М.: Мысль, 1990. - 288 с.

12. Волков В.В. Физкультурно-оздоровительная работа в режиме учебного дня школьника / В.В. Волков. - Брянск, 1969. - 72 с.

13. Волков Л.В. Физические способности детей и подростков / Л.В. Волков. - К.: Здоров'я, 1981. - 120 с.

14. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся / Л.В. Волков. - К., 1988. - 98 с.

15. Волкова Н.П. Педагогіка / Н.П. Волкова. - К.: Академія, 2001. - С. 70-74, 124-127.

16. Воробей Г.В. Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі навчального дня школярів / Г.В. Воробей. - Івано-Франківськ, 1989. - С. 6-10.

17. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис / О. Воропай. - К.: Оберіг, 1993. - С. 441-460.

18. Глущенко А.Г. Вікові особливості молодших школярів і завдання фізичного виховання / А.Г. Глущенко // Початкова школа / Гол. ред. А.М. Лукьянець. - 1976. - № 5. - С. 8-14.

19. Гнатюк О.В. Основи здоров'я і фізична культура / О.В. Гнатюк. - К.: Форум, 2003. - 127 с.

20. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах / Я.Б. Гнутель. - Тернопіль: Начальна книга - Богдан, 1998. - 224 с.

21. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - С. 74-76.

22. Грейда О. Фізкультурно-оздоровча робота в школі // Навчальний посібник / О. Грейда. - Луцьк: Надстир'я, 1997. - С. 27-32.

23. Дариненко А.К. Краеведение. Пособие для учителя / А.К. Дариненко. - М.: Просвещение, 1987. - 156 с.

24. Дейч О. Ігрова діяльність у вихованні молодших школярів / О. Дейч // Початкова школа / Гол. ред. А.М. Лукьянець. - 2000. - № 7. - С. 37-38.

25. Діти і соціум / [за ред. Н.Г. Гавриш]. - Луганськ: Альма-Матер, 2006. - 368 с.

26. Дубогай А.Д. Физкультура: Мы и дети / А.Д. Дубогай. - К.: Просвещение, 1989. - 144 с.

27. Жалей А.А. Физкультурно-оздоровительная работа в группах продленного дня / А.А. Жалей. - М., 1974. - 74 с.

28. Жуковський В. Використання міжпредметних зв'язків на уроках фізичної культури / В. Борисенко // Початкова школа / Гол. ред. А.М. Лукьянець. - 2004. - № 7-8. - С. 48-49.

29. Закон України про фізичну культуру і спорт. Указ Президента України / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. Вид-во, 1994. - 27 . -Бібліотека офіційних видань).

30. Иванов П.В. Основы школьного краеведения / П.В. Иванов. - Петрозаводск, 1977. - 106 с.

31. Изосимов Н.И. Школьное краеведение / Н.И. Изосимов. - Абакан: Краснояр. кн. изд-во, 1980. - С. 124-130.

32. Качашкин В.М. Физическое воспитание в начальной школе / В.М. Качашкин. - М.: Просвещение, 1978. - 190 с.

33. Кинль В.М. Физкультурно-оздоровительные мероприятия в группах продленного дня / В.М. Кинль. - К.: Радянська школа, 1988. - 158 с.

34. Козленко М.П. Виховання у школярів інтересу до фізкультури і спорту / М.П. Козленко. - К.: Знання, 1990. - 148 с.

35. Козленко М.П. Фізичне виховання учнів молодших класів / М.П. Козленко. - К.: Просвіта, 1987. - 148 с.

36. Козленко М.П. Фізичну культуру - в побут школярів / М.П. Козленко. - К.: Радянська школа, 1979. - 95 с.

37. Кононенко П.П. Українознавство / П.П. Кононенко. - К.: Заповіт, 1994. - С. 280-304.

38. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. - 1996. - № 13. - 48 с.

39. Концепція національної системи фізичного виховання / Початкова школа / Гол. ред. А.М. Лукьянець. - 1994. - № 8. - С. 50-51.

40. Корнієнко С.М. Весела перерва 1-4 кл. / С.М. Корнієнко. - Тернопіль, 2000. - 80 с.

41. Коробков А.В. Двигательный режим и здоровье / А.В. Коробков. - М.: Знание, 1972. - 168 с.

42. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм: Навчальний посібник / М.П. Крачило. - К.: Вища школа, 1994. - 190 с.

43. Кревіда І. Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням / І. Кревіда // Початкова школа / Гол. ред. А.М. Лукьянець. - 2000. - № 8. - С. 57-58.

44. Кудикіна Н.В. Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі / Н.В. Кудикіна. - К.: КМПУ, 2003. - 273 с.

45. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей / Н.В. Кузьмина. - Л.: ЛГУ, 1961. - 97 с.

46. Куц А.С., Леонова В.А. Школа двигательной активности / А.С. Куц, В.А. Леонова. - Винница: ВГПИ. - 1989. - 48 с.