Показники та критерії оцінювання сформованості технічної компетентності у студентів вищих медичних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники та критерії оцінювання сформованості технічної компетентності у студентів вищих медичних навчальних закладів

Невмержицька А. Л.

Покращення якості медичного обслуговування населення залежить від підвищення якості підготовки майбутніх працівників медичної галузі. Реформування професійної освітньої системи спричинене невідповідністю знань, умінь та навичок, які отримують студенти під час навчання, вимогам, які ставить перед молодими спеціалістами їх майбутня професійна діяльність. Тому на педагогічну науку покладається завдання розробити такі методики навчання дисциплін, які б підвищили зацікавленість студентів фундаментальними науками через важливість їх для подальшого міцного та якісного засвоєння профільних дисциплін.

Проблему вдосконалення методик навчання фундаментальних дисциплін, а саме фізики, у студентів вищих медичних навчальних закладів можна вирішити знаючи, з якими базовими знаннями приходять до навчального закладу студенти та що мають знати по завершенню навчання. Наша стаття присвячена саме обранню та апробації критеріїв і показників, за якими можна оцінити стан сформо- ваності технічної компетентності студентів-медиків на початку навчання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі формування технічної компетентності майбутніх фахівців педагогічних та інженерних спеціальностей присвячені роботи Корця М. С., Ко- рця О. М., Отрошко Т. В., Костюк Д. А., Сліпухіної І. А. Дослідженню інтеграції фундаментальної та фахової підготовки майбутніх лікарів присвячена робота Стучинськаї Н. В. Однак, проблема формування технічної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі та дослідження шляхів і критеріїв її оцінювання залишилася поза увагою дослідників. технічний компетентність медичний навчальний

Мета статті. Визначити й обгрунтувати критерії та показники оцінювання стану сформованості технічної компетентності студентів вищих медичних навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу. Процес формування компетентності складний і довготривалий, обов'язковою умовою якого є створення продуктивної методики викладання тих навчальних дисциплін, які саме формують необхідну компетентність. Не викликає сумніву той факт, що дієвість методики залежить від правильно підібраного та струк- турованого навчального матеріалу, врахування прогностичної функції отримуваних знань та їх професійної спрямованості, підбору таких форм і методів навчання, які б враховували потреби студентів як особистостей з різними типами сприйняття інформації, внутрішньої мотивації студентів та багато іншого.

При побудові методики навчання дисципліни варто враховувати і той факт, що студенти, які вступають до вищих навчальних закладів, вже мають повну або базову загальну середню освіту, а, отже, володіють певними знаннями, вміннями та навичками і мають мотивацію до навчання саме в медичному закладі. Визначення наявного рівня знань, мотивацій та потреб студентів допоможе адаптувати методику викладання до програмних вимог, за якими навчатимуться студенти, та до швидкозмінних потреб суспільства, в якому вони будуть жити та здійснювати професійну діяльність. Тобто підґрунтям для побудови дієвої методики навчання, спрямованої на формування певної компетентності, є визначення сформованості цієї компетентності на початку навчання у ВНЗ.

Для здійснення об'єктивного аналізу передумов формування необхідної компетентності потрібно визначити критерії та показники, за якими буде проводитися це оцінювання. Вивчаючи думки дослідників, помічаємо неоднозначність у визначеннях цих понять - те, що в одних виступає критерієм, на переконання інших є показником, і навпаки. Науковці дотримуються думки, що визначення критеріїв і показників оцінювання педагогічних явищ є завданням важливим, але дуже складним і трудомістким, оскільки підготовка фахівців різних галузей і спеціальностей є багатопредметною, тому аналізувати їх можна лише в загальних рисах [1].

Ми також розділяємо думку Бабанського [7, с.68] про те, що критерій повинен містити в собі певні компоненти, одиниці вимірювання, що надають можливість оцінити дійсність, порівняти її з нормою, еталоном, ідеальним зразком.

На основі здійсненого аналізу робимо висновок, що критерій - це узагальнена назва певної кількості спільних компонентів (характеристик, ознак), що є необхідною та достатньою для здійснення класифікації формування означення або оцінювання певного явища чи процесу, що досліджується, а показники - це, власне, ті характеристики та ознаки, за допомогою яких цей об'єкт чи явище описується, класифікується, пояснюється, оцінюється.

Для студентів медичних навчальних закладів технічна компетентність не має провідного значення, але для здійснення професійної діяльності є необхідною, і визначення стану її сформованості є важливим на різних етапах навчального процесу. Тому критерії та показники мають бути саме такими, що дадуть можливість оцінювати стан і динаміку розвитку технічної компетентності, отримувати її якісну та кількісну характеристику на різних курсах з метою розроблення методики формування даної компетентності та корегування навчального процесу.

Завдання визначення стану готовності до формування необхідної компетентності на початку навчання дозволяє обрати критерії оцінювання виходячи з того, в яких сферах життя студента ця компетентність могла б зародитися і почати формуватися та наскільки студенти здатні її формувати й розвивати далі, застосовуючи наявні знання до вирішення професійно спрямованих завдань. Тому, другим кроком нашої роботи буде визначення основних сфер розвитку та становлення особистості, що впливають на формування усіх важливих компетентностей, а через них - обрання критеріїв та показників оцінювання бажаної компетентності.

1. Особисте життя - інтереси, цінності, пріоритети, прагнення, уподобання, бачення власного майбутнього, самостійність, активність, саморозвиток - критерій, що відповідатиме за оцінку таких рис, назвемо ціннісно-мотиваційний.

2. Навчання - глибина, стійкість знань; уміння критично мислити, творчо підходити до вирішення завдань, аналізувати, об'єднувати та розділяти, усвідомлювати - такий критерій назвемо знаннєвим.

3. Професійна діяльність - удосконалення професійних навичок, набуття досвіду роботи, підвищення кваліфікації - діяльнісний критерій.

Оскільки наша робота присвячена саме визначенню стану сформованості технічної компетентності студентів вищих медичних навчальних закладів, варто розкрити сутність вищезгаданих критеріїв оцінки технічної компетентності через професійно важливі характеристики для працівників медичної галузі:

• ціннісно-мотиваційний критерій - передбачає дослідження самостійності у виборі майбутньої професії, цілеспрямованості та активності у досягненні поставленої мети, пріоритетності у навчанні, особистісного ставлення до обраної професії, потреб у саморозвитку та самовдосконаленні, відповідальності;

• знаннєвий критерій - передбачає визначення рівня базових знань з фізики, усвідомлення важливості фізичних знань для майбутньої професійної діяльності, встановлення зв'язків фізики з медициною, застосування творчого підходу до вирішення завдань, критичне мислення;

• діяльнісний критерій - наявність базових навичок виконувати різного роду дії, корисні для майбутньої професійної діяльності, вміння знаходити необхідну інформацію, використовувати теоретичні знання для виконання практичних вправ, відпрацювання техніки безпеки у роботі з фізичними чинниками, полями та випромінюваннями, медичною апаратурою тощо.

Для визначення стану сформованості технічної компетентності за обраними нами критеріями середстудентів першого курсу, що вступили після 11 класу, нами було проведено системне дослідження, яке базувалось на спостереженні, роботі у фокус - групах, анкетуванні. Питання анкети містять такі запитання, відповіді на які дали можливість оцінити усі вище згадані критерії. Анкета містить питання трьох видів: загального характеру (для встановлення життєвих орієнтирів, мотивів та цілей навчання), запитання та завдання для визначення рівня фізичних знань та запитання, що дають можливість виявити готовність студентів до застосування набутих знань у практичній професійної діяльності. Важливо досягнути «атмосфери співпраці» між викладачем і студентами, пояснивши, що це анкетування має на меті визначити рівень та обсяг знань студентів не для виставлення оцінок, а з метою педагогічного діагностування та вдосконалення методики викладання фізики для подальшого успішного навчання.

Для підрахунку якісного показника використовувалася така схема: усі відповіді «так» та власні правильні відповіді оцінювалися в 1 бал, «ні» або ж відсутність жодної відповіді - 0 балів.

Констатувальний експеримент з використанням даного анкетування проводився саме серед студентів, що вступали до ВМНЗ після 11 класу для того, щоб визначити, як сприяє формуванню технічної компетентності навчання фізики суто за шкільною програмою не враховуючи конкретного професійного спрямування.

Результати експерименту за ціннісно-мотиваційним критерієм виявилися наступними: 63% студентів, що брали участь в анкетуванні, дали 7 -8 правильних відповідей на питання, що свідчить про самостійність у виборі майбутньої професії, усвідомленість важливості оновлення знань після завершення навчання в інституті (навчання в магістратурі, курси підвищення кваліфікації, самоосвіта) та корисності фізичних знань для майбутньої професійної діяльності. Ще 17% студентів дали 9 і більше правильних відповідей на запитання, що свідчить про цілеспрямованість та активність у досягненні мети, яка передбачає продовження навчання у вищих медичних навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Решта 20% вважають, що знань, які вони отримають під час навчання в інституті, цілком достатньо для виконання їх посадових обов'язків і особливого значення фізичних знань для молодшим медичних працівників не відмічають.

Оцінка ж знань студентів з фізики за знаннєвим критерієм,а також умінь і навичок використовувати теоретичні знання на практиці за діяльнісним критерієм свідчить про досить низький і якісний, і кількісний показники. Лише третина студентів дала 20-24 правильні відповіді на теоретичні питання та розв'язала 5-6 запропонованих задач. Якісний аналіз відповідей решти студентів свідчить про те, що:

Е знання з фізики розрізнені, поверхові та несистемні, відсутнє розуміння сутності фізичних явищ, а, отже, і можливостей їхнього використання у житті та професійній діяльності;

Е студенти не володіють базовою термінологією, основними формулами, погано знають важливі властивості фізичних явищ (корисних для професійної діяльності);

Е плутають перетворення позасистемних одиниць вимірювання у системні, найчастіше вживаних у медичній практиці; не знають кратних і частинних одиниць та множників, які їм відповідають;

Е допускають помилки при виконанні простих математичних перетворень та підрахунків.

Висновки та пропозиції. Отже, важливість фундаментальних дисциплін у системі медичної освіти є очевидною, але, як показує практика, в процесі вивчення великої кількості фахових предметів вона губиться та відходить на другий план. Тому важливо від початку викладання фізики, хімії, математики сформувати усвідомлену потребу студентів у ґрунтовних базових знаннях. Для вирішення цієї задачі необхідно створити таку методику викладання дисципліни, яка на меті своїй матиме не лише забезпечення студентів цілісним комплексом знань, умінь та навичок, а й формування його практичної важливості для майбутньої професійної діяльності, надасть змогу розкрити зв'язок фундаментального та медичного.

На нашу думку, важливість визначення початкового стану сформованості технічної компетентності майбутнього працівника медичної галузі та подальше дослідження динаміки її розвитку під час навчання обумовлена:

> необхідністю формування у студентів-ме- диків розуміння біофізичних механізмів дії зовнішніх факторів на системи організму людини та фізичних основ діагностичних і фізіотерапевтичних методів та медичної апаратури;

> потребою викладачів медичних навчальних закладів у визначенні шляхів удосконалення методик викладання фундаментальних дисциплін з урахуванням пропедевтики отримуваних студентами ЗУН.

Обрані нами критерії та показники оцінювання стану сформованості технічної компетентності студентів вищих медичних навчальних закладів дали можливість оцінити їх рівень знань якісно та кількісно, а також окреслити подальші шляхи вдосконалення методики викладання фізики.

Список літератури

1. Скиба, М. Є. Моніторинг якості навчального процесу у вищому закладі освіти : [моногр.] / М. Є. Скиба, С. Г. Костогриз, Г. В. Красильникова.

- X. : ХНУ, 2009. - 219 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпинь : ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

3. Сучасний тлумачний словник української мови : 100000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. - Х. : ВД «ШКОЛА», 2011. - 1008 с.

4. Ожегов, С. И. Словарь русского языка : ок. 57000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. - [20-е изд., стереотип.]. - М. : «Русский язик», 1988. - 750 с.

- Даль, В. И. Толковый словарь : в 4 т. / Владимир Иванович Даль. - М. : «Русский язик», 1991.Т. 2. - 683 с.

5. Словарь иностранных слов. - 14-е изд., испр. - М. : «Русский язык», 1987. - 608 с. Педагогика : [учебник] / под ред. Ю. К. Бабанского. - М. : Педагогика, 1984.- 368 с.

Размещено на Allbest.ru