Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками, малюнками з метою своєї деталізації та уточнення, створення у дітей просторового уявлення про окремі частини об'єкта чи об'єкт у цілому. Наприклад, на уроці за темою «Рослинництво рідного краю» (4клас) муляжі використовуються для актуалізації знань про види овочів і для конкретизації понять: «технічні рослини»; а у 3 класі під час вивчення теми «Як виростити рослину з насінини» для формування уміння розрізняти плоди однорічних і дворічних рослин [18, 136].

Методика використання роздавальних карток, листівок також може бути різною. У процесі вивчення нового матеріалу спочатку можна проводити бесіду або розповідь з використанням стінних таблиць, а потім для закріплення нового матеріалу і конкретизації знань дати індивідуальні завдання з використанням листівок або роздавальних карток.

Методика використання карток і листівок може бути різноманітною і використовується для фронтальної роботи з класом, самостійних занять учнів, для проведення ущільненого опитування, письмових контрольних робіт та ігор.

Отже, наявність натуральних і образотворчих засобів в поєднанні з іншими засобами наочності у процесі навчанні на уроках природознавства дає вчителю можливість реалізувати завдання, які стосуються засвоєння програмного матеріалу молодшими школярами, дозволяє розвивати розумові процеси, пам'ять, увагу дітей і потребує від учителя ретельної підготовки до уроку.

Як зразок Пропонуємо розглянути фрагмент уроку в 3 класі

Тема: Без води немає життя

Мета: закріпити і розширити уявлення про значення води, про три стани води, властивості води-рідини (текуча, не має форми, розширюється під час нагрівання, стискується під час охолодження); формування уявлення про кругообіг води в природі, про шляхи забруднення води в природі та способи її охорони і збереження, про цінність води для людей; формувати вміння планувати способи виконання окремих дослідів за аналогією, виконувати безпечні досліди, узагальнювати й робити висновки про способи виконання дослідів; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність, прагнення берегти й охороняти природу, зокрема воду.

Обладнання: таблиця «Кругообіг води в природі»,глобус, презентація

Хід уроку

ІІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Розгадування та обговорення загадок

Я вода і на воді плаваю. (Лід)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Пухнаста хмара летить крилата.

чим вата нижче, тим дощик ближче. (Хмара)

Усі рослини й тварини вживають,

у кожній хаті її мають. (Вода)

- Про що ж усі ці загадки?

- Чому так говорять: «Без води не було б життя на Землі»? (Слайд 1)

- Де є вода у природі?

VІ. Повідомлення теми і завдань уроку (Слайд 2)

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь по те, де на землі знаходиться вода, у яких станах і які властивості має вода - рідина, значення води для рослин, тварин і людини. А також спробуєте дати відповіді на питання: - Куди зникає вода з калюж?

- Чому висихає мокра білизна?

- Чому дошка швидко становиться сухою, хоч ви її часто протираєте мокрою ганчіркою?

V. Вивчення нового матеріалу

1. Практична робота. Властивості води

- Ми відправляємось на зустріч з Краплинкою води, яка нам допоможе дати відповіді на поставлені запитання. Отже, зустріч перша. (Слайд 3) Краплинка хоче навчити вас робити досліди, щоб краще пізнати властивості води.

Давайте разом дізнаємось, що таке вода.

Дослід 1

– У кожного на парті є склянка з водою. Спробуйте її перелити в пусту склянку. Що ви побачили? (Вона ллється, тому що вода рідина, вона текуча).

Дослід 2

– А зараз ми з вами спробуємо дізнатися, чи має вода форму. Я наллю води на скло. Що з нею сталося? Чи має вода форму? А тепер візьму різні за формою посудини: склянку, вазу, колбу. І наллю в кожну з них воду. Що ви помітили? Спробуйте зробити висновок. (Вода не має форми, вона набуває форми того предмета, в який вона налита).

Дослід 3

– У склянку з водою опустіть ложку. Чи добре її видно? Що ви можете сказати? (Вода прозора).

Дослід 4

– Подивіться, чи має вода колір. Отже, вода (безбарвна).

2. Робота з підручником на с.92

Самостійне читання статті із завданням.

– Знайдіть у тексті речення, де говориться ще про одну властивість води, про яку ви вже дізналися, коли вивчали термометр.

– Дочитайте текст до кінця і знайдіть, що буде з пляшкою, якщо її з водою винести на мороз. Чому ж у цьому випадку вода в пляшці не стискається? (Стискається при охолодженні).

Дослід 5

– Визначте, чи має вода запах. (Без запаху).

3. Рубрика «Це цікаво знати!»

– А чи має вода смак? Чи можна порівняти воду із водопровідного крана з водою із джерела чи криниці? Вода з джерела видається смачнішою. В чому ж причина? Справа втому, що смак має лише чиста вода. А чи є така у природі? Немає, адже протікаючи в надрах Землі чи на її поверхні, вода розчиняє різні речовини.

– То від чого залежить смак води? (Від речовин, які в ній розчинені)

– Отже , вода - найголовніший розчинник на Землі, тобто вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Щоб переконатися в цьому, проведемо досліди.

4. Робота в групах ( поділ учнів на групи; проведення дослідів).

І група - проводить досліди з марганцівкою, сіллю, цукром.

ІІ група - сіллю,

ІІІ група - цукром.

ІV група - проводить досліди з крейдою, піском, олією.

V група - піском,

VІ група - олією.

Висновки

І - ІІІ група

Марганцівка, сіль, цукор розчинилися у воді.

– Речовини, які розчиняються у воді, називаються розчинними. Вода для них є розчинником. Воду з розчиненою в ній речовиною називають розчином. Крім розчинів. Які можна приготувати, є природні розчини. Це вода морів, океанів, солоних озер і мінеральних джерел, сік рослин, кров людей і тварин.

ІV - VІ група

Крейда, пісок, олія не розчинилися у воді.

– Речовини. Які не розчинилися у воді, називаються нерозчинними.

– Перша зустріч з краплинкою завершилася. Краплинка бажає вам успіхів у пізнанні загадкових властивостей.

5. Продовження роботи на виявлення Стану води (Слайд 4)

– У яких станах перебуває вода в природі?

– Наведіть приклади води у трьох станах.

– Пригадайте, з чого складаються рідкі, тверді та газоподібні тіла?

– З чого складається будь-яка речовина?

– Як розташовані молекули в рідині, твердій і газоподібній воді?

– Назвіть і розмістіть наведені тіла за станами.

– Дома намалюйте подорож краплинки у трьох станах.

6. Турнір Всезнайок

– А зараз крапелька вам пропонує відпочити і перевірити свою ерудованість. Дайте відповіді на питання.

– Ім'я королеви, яка живе в країні снігів … (Снігова)

– Казкова вода, яка все оживлює? (Жива)

– На кого хотів бути схожим Вінні-Пух? (На хмарку)

– Куди в мерз вовчий хвіст? (В ополонку)

– Яким стане білий заєць, якщо його скупати в Жовтому морі? (Мокрим)

– Які ідуть опади, коли у погоди погіршився настрій? (Дощ)

7. Проблема ситуація

Скільки води на Землі? (Слайд 5)

- Глобус - це об'ємне зображення нашої планети, на якій ми живемо. Подивіться на нього. Ви побачите різні кольори на глобусі. Це - кольорове позначення суші і води.

- Коли з космосу космонавти вперше побачили нашу планету, вони були дуже здивовані і зачаровані її красою і назвали Землю «блакитною планетою».

- Так скільки ж води на нашій планеті? Вчені підрахували. Уявно кількість води можна позначити так. Візьми аркуш паперу, поділи його на 4 рівні частини. Це буде поверхня нашої Землі. 3 частини замалюй блакитним кольором - це вода. 1 частина - суша. Ви бачите, наскільки більше води на нашій планеті, але вода буває різна - питна, або прісна і солона, непридатна для вживання людиною, її ще називають морською. На 100 л води припадає 2 л прісної води.

- А чи знаєте ви, що води, необхідної для всього живого. Не так вже й багато, і люди всіх країн дуже схвильовані тим, що не скрізь її вдосталь. Від цього страждає багато країн і гине їх населення. Подивіться уважно на слайд.

- Чи не правда, що вони змушують замислитися про збереження води на нашій планеті, щоб забезпечити життя людям? А ще я хочу сказати. Що люди землі об'єдналися у своїх діях за збереження водних ресурсів і проголосили 10-річчя з 2005 року по 2015 рік - десятиріччям «Води для життя», закликали всіх жителів планети взяти участь в охороні і збереженні води.

– Хоч ви і маленькі, але й ви можете щось корисне зробити у цій справі. Я пропоную вам намалювати плакат «Бережи воду» або скласти і оформити поради по збереженню води в домашніх умовах.

– Щоб змінилося на Землі, якби зникла вся вода? Чому?

7. Охорона і збереження води. Як зберегти воду?

– Подивіться, будь ласка, на ці слайди. Про що вони? Я пропоную вам на ваших запрошеннях розподілити номери картинок на три групи:

– вода пропадає без використання; (2, 6, 8)

– вода використовується нераціонально; (1, 4, 7, 9)

– вода використовується раціонально. (3, 5, 10)

Уявіть собі такий випадок - хлопчик мив руки та забув щільно закрити кран, і водичка по крапельці стала капати. За деякий час її витече чимало. Я пропоную вам дома перевірити, скільки води виллється дарма. Скористуйтесь алгоритмом проведення досліду і разом з батьками обчисліть.

Алгоритм виконання досліду (разом з дорослими)

1. Відкрий кран так, щоб з нього водичка капала по краплині.

2. Збери по краплині воду в склянку, що накапає за 1 хвилину.

3. Виміряй її кількість. (Це може бути 50, 80, 100 мл)

4. Помнож це число на 60 хвилин. Це буде кількість води, що витекла за годину.

5. Помнож отримане число на 24 години. Отримаєш кількість води, яка протекла даремно за добу, не зробивши користі людям.

6. За допомогою склянки для виміру рідини, набери цю кількість води.

Для чого могло вистачити цієї кількості води дома?

- А зараз я пропоную вам допомогти Крапельці у розв'язанні її проблем. З'єднайте стрілками від кожної проблеми до її вирішення.

ПРОБЛЕМА	ВИРІШЕННЯ
За одне купання в ванній використовується біля 300 л води	Закривайте кран
Через бездумно відкритий кран використовується до 1000 л води за добу	Наповнюйте ванну не більш як наполовину
Якщо чистити зуби, не закривши кран, то безцільно використовується до 5 л води	Не зливайте воду з крана - тримайте пляшку з водою в холодильнику
При намилюванні в душі з відкритим краном дарма використовується 50 л води	Наберіть стакан води і закрийте кран
Щоб набрати з-під крану один стакан холодної води, треба злити приблизно 5 л теплої води	Закривайте кран, коли намилюєтесь

– Чи подобаються вам наші зустрічі з водою? Недарма люди називають її «загадковий світ води».

5. Дидактична гра «Подорож з краплинками води» з використанням таблиці «Кругообіг води в природі» та анімації

– Послухайте розповідь про пригоди, що сталися з краплинками води, і допоможіть пояснити, чому вони відбулися. У синьому морі плескалися краплинки води. Пригріло ясне Сонечко, і краплинки випірнули на поверхню погрітися. Але раптом вони стали легкими-легкими і піднялися вгору.

– Що сталося з краплинками? (Вони перейшли з рідкого стану в газоподібний, перетворилися на водяну пару).

Краплинкам сподобалося бути легкими і літати. Вони піднімались все вище і вище. Та раптом їм стало холодно, і вони знову стали важкими.

Чому краплинки стали важкими? На що вони перетворилися? (Знову стали рідиною, а деякі - кристаликами льоду, бо при охолодженні водяна пара переходить у рідкий або твердий стан).

З краплинок і кристаликів льоду високо над Землею утворились хмари. Та тісно було на хмарках краплинкам. Вони наштовхнулись на кристалики льоду і примерзли до них. Кристалик до кристалика - і утворились… А що утворилось, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте загадку:

Зірки ніжно-білі

На рукав злетіли,

Поки ніс я їх сюди,

Стали краплями води. (Сніжинки)

Утворились сніжинки, які вже не могли залишатись на хмарі, бо стали важкими, і впали на Землю. Узимку сніжинки долітають до Землі, і випадає сніг.

- А чи можуть влітку сніжинки долітати до Землі? Чому? (Улітку сніжинки тануть, бо тепло, тоді падає дощ).

З дощем чи снігом повернулися назад і наші краплинки. Але на ньому їхня подорож і пригоди не закінчилися. Вигляне Сонечко, і вони знову помандрують.

- Отже, вода у природі постійно рухається, мандрує. З поверхні Землі і повітря, а звідти назад на Землю.

- Переміщення води у природі і перехід її з одного стану в інший називається кругообігом води. (Показ анімації)

- Подивіться уважно на слайд і ви побачите скільки треба часу, щоб вода зробила повний кругообіг. Океан - 2600 років, ріки та озера - 3 роки 3 місяці, грунтові води - 10 місяців.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Тести

Ви бачите перед собою запитання, і після них відповіді. Ви повинні добре подумати і обвести одну правильну відповідь.

1. У якому стані вода зустрічається в природі?

а) твердому, рідкому та стані пари;

б) м'якому;

в) рідкому.

2. Речовини, розчинні у воді:

а) цукор;

б) глина;

в) пісок.

3. Якого кольору вода?

а) сіра;

б) блакитна;

в) прозора. (а, а, в)

2. Дидактична гра «Закінчи речення»

Тверда вода - це … . Газоподібна вода - це … . Щоб перетворити лід чи сніг у рідку воду, їх потрібно … . Якщо воду заморозити. Вона стане … . Якщо воду нагріти, вона стане … . Водяна пара переходить у рідкий стан, якщо її … .

3. Створення проблемних ситуацій. Дайте оцінку вчинкам людей

- Водій зупинив автомобіль біля річки, щоб його помити.

- Мама попросила Дмитрика закрити кран. Хлопчик відповів, що з нього тече тільки краплинка.

- Дівчинка приїхала до бабусі, яка жила на березі річки. Позамітавши подвір'я, вона висипала сміття у воду.

VІІ. Підсумок уроку

- Що нового дізналися?

- Що запам'яталося?

- Які висновки для себе зробили?

VІІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати статті підручника «Без води немає життя» і «Властивості води» с. 91 - 92.

2. Заповнити схему «Вода в природі» в зошиті на с.31 і виконати завдання 1,2 с. 33.

3. Намалювати плакат «Бережи воду» або скласти і оформити поради по збереженню води в домашніх умовах.

2.3. Шлях до майстерності

Під час проходження педагогічної практики у школі була можливість розробити і провести урок природознавства з використанням натуральних та образотворчих засобів навчання і переконатися у їх ефективності в навчальному процесі.

Інтегрований урок з природознавства та математики в 3 класі.

Тема. Дерева, кущі, трав'янисті рослини (Природознавство).

Утворення числа 200. Назви чисел третього розряду. Задачі на дві дії, що включають знаходження невідомого компонента (зменшуваного).

Тема: Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Однорічні та багаторічні

Мета. Розширити і поглибити знання про дерева, кущі, трав'янисті рослини; ознайомити з поняттями "листяні рослини", "хвойні рослини", "однорічні", "дворічні" та "багаторічні"; формувати практичні вміння розрізняти їх за зовнішньою ознакою; виховувати бережливе ставлення до рослин, охайність під час ведення записів; естетичні почуття, інтерес до природних явищ; вправляти дітей у лічбі у межах другої сотні, у розкладанні трицифрових чисел на розрядні доданки; ознайомити учнів з утворенням і назвою числа 200 та інших розрядних трицифрових чисел; розвивати обчислювальні навички, пам'ять, увагу, спостережливість.

Обладнання: малюнки із зображенням дерев, кущів, трав'янистих, хвойних, листяних однорічних і багаторічних рослин, гербарні зразки, малюнок потяга № 2012; паперова квітка, кленовий листок, малюнок яблуні з яблуками, назви зупинок, схема "рослини", короткий запис задачі, розрядна таблиця, картки із завданнями, математична абетка; загадки.

Тип уроку. Інтегрований урок засвоєння нових знань.

І. Організація класу

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він незвичний і цікавий,

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними і хлоп'ятка.

Сядьте зручно, усміхніться

на мене подивіться.

Зробимо в науку крок --

Починаємо урок. --

А зараз повторимо наш девіз уроку:

Думати швидко,

Виконувати чітко,

Точно працювати,

Каліграфічно писати!

II. Повідомлення теми та завдань уроку

Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. Ми вирушаємо в подорож до лісу потягом під № 2012.

Тож займаємо місця у вагонах, а вагонами будуть наші парти, та вирушаймо. А чому ми вирушили саме до лісу? Щоб дізнатися більше про... Про що, ви дізнаєтесь, коли обчислите приклади з математичної абетки. (У кожного на парті приклади на картках і математична абетка).

· Хто перший обчислить - зачитує слово, яке вийшло.

9*9-60=21 Р

9*2+1=19 О

8*8-42=22 С

4*8-16=16 Л

2*5+1=11 И

6*3-0=18 Н

3*3+2=11 И

Зразок абетки

А 1	Б 2	В 3	Г 4	Ґ 5	Д 6	Е 7	Є 8	Ж 9	З 10	И 11
І 12	Ї 13	Й 14	К 15	Л 16	М 17	Н 18	О 19	П 20	Р 21	С 22
Т 23	У 24	Ф 25	Х 26	Ц 27	Ч 28	Ш 29	Щ 30	Ю 31	Я 32	Ь 33

· Про які рослини йтиметься на уроці, ми дізнаємось, відгадавши загадки і вписавши букви у порожні клітинки.

· Отже, слухайте першу загадку.

Маю плаття я жовтеньке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький.

Як я звуся, діти? (Береза).

Б Е Р Е З А

Я на сонце дуже схожа --

Золотиста, ніжна, гожа,

Вгадати вам не важко,

Що за квітка я? (Р о м а ш к а).

Р А К

- А наступну рослину вам допоможе назвати "Буквена математика".

БУ + ЗА - А + ОК (Бузок).

Б У З О К

- Діти, а чим різняться ці рослини? (Відповіді учнів).

- Крім того, що ми дізнаємось багато цікавого про рослини, ми повинні ще й навчитися лічити в межах другої сотні та розкладати трицифрові числа на розрядні доданки, вивчити назви чисел третього розряду, а також розв'язати задачу.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда з використанням таблиць, малюнків

Перша зупинка, до якої прибув наш потяг, називається "ЛІСОВА".

- Назвіть види рослин, які ви бачите.

- Згадаємо будову рослин і перелічимо їх органи.

- Які три групи рослин ви знаєте?

2. Практична робота з унаочненням

1. Знайдіть на малюнках дуб, клен, грушу, березу. Визначте їх спільні істотні ознаки. Як назвати групу рослин з одним дерев'янистим стеблом (стовбуром) і кроною з листям? (Дерева).

2. Подивіться уважно на ліщину, шипшину, бузок, черемху, малину. Порівняйте їх між собою. Чи можна їх об'єднати в одну групу? В яку? За якою ознакою? (Кущі. Декілька стовбурів).

3. До якої групи належать кропива, підсніжник, березка польова, кульбаба? Як назвати групу рослин з м'яким, соковитим стеблом? (Трав'янисті рослини).

3. Робота з гербаріями листяних і хвойних дерев

· Розгляньте зразки гербаріїв дерев клена, дуба, липи, абрикоси, яблуні, порівняйте їх з гербарними, зразками сосни, ялини. Зверніть увагу на їх листки: які вони за розміром, формою.

- Як називаються листочки у сосни, ялини? (Хвоїнки).

- На що вони схожі за формою, розміром? (На голки).

- Як довго листя липи, клена, бузку, ліщини утримується на деревах і кущах?

- Як довго листя-хвоїнки утримується на сосні і ялині? (Хвоїнки на соснах та ялинах також міняються, але не всі і не одразу, а поступово, періодично. Тому ці дерева завжди зелені).

- На які дві групи можна поділити дерева і кущі за зовнішнім виглядом листя? (Листяні і хвойні).

· Розглянемо схему на дошці і повторимо групи рослин.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Крім того, що всі рослини поділяються на дерева, кущі, трав'янисті рослини, хвойні та листяні, вони поділяються ще й на однорічні та багаторічні рослини. Про це ми дізнаємось на наступній зупинці.

Зупинка, до якої прибуває наш потяг, називається "НАУКОВА".

4. Робота з текстом підручника (с. 112-114)

Прочитайте, які групи рослин називаються однорічними, дворічними та багаторічними, які рослини до них належать. (Читає учень. Після кожного прочитаного абзацу підбивається підсумок, які ж рослини називаються однорічними, дворічними та багаторічними).

Розгляньте малюнки в підручнику і поясніть, чому горох - однорічна рослина; петрушка, морква - дворічна; мати-й-мачуха, пролісок, картопля - багаторічні трав'янисті рослини.

5. Гра "Садівники"

А зараз ми об'єднаємось у три групи, і кожна група отримає завдання. Гра називається "Садівники". (Кожна група отримує чистий аркуш паперу і надписи назв різних рослин, клей).

· І група повинна "посадити" дерева і тому вибирає тільки назви дерев, наклеює їх на аркуш;

· II група "саджає" кущі;

· III група - трав'янисті рослини.

(Назви рослин на смужках: дуб, береза, сосна, вільха, яблуня, груша, тюльпан, кропива, бузок, аґрус, кульбаба, смородина, малина, суниці, цибуля, пролісок, петрушка, ліщина, шипшина).

- Один учень від кожної групи зачитує, які рослини посадили.

6. Цікаві повідомлення про рослини

Наш потяг прибув до станції "ЦІКАВИНКА". Хто з вас може розповісти щось цікаве про рослини? (Заслухати кілька учнів).

1 учень.

Найрозлогіше дерево у світі - це баньян, родич відомого нам фікуса. Баньян називають деревом - гущавиною. Це тому, що в нього не один стовбур, як у всіх дерев, а декілька. У найбільшого баньяна близько чотирьох тисяч стовбурів!

2 учень.

Деякі трави бувають дуже високими: соняшник сягає заввишки 1,5 - 2 метри, кукурудза - 2,5-5 метрів, банан - 6-7 метрів.

3 учень.

А ще є така трава, яка вища і міцніша за деякі дерева. З її стебел роблять вудочки, лижні палиці. Це бамбук! Він є найвищою у світі травою. За кожний день бамбук виростає на півметра, але набуває висоти недовго, всього 40 днів, іноді досягаючи 40 метрів. Росте він у В'єтнамі, Китаї, Індії, Африці, на Далекому Сході та на Кавказі. Були такі цікаві випадки, коли людина засинала в бамбуковому лісі, а вранці прокидалася від того, що її одяг проштрикнув молодий бамбук.

4 учень.

У помірному поясі на болотах росте маленька трав'яниста рослинка - комахоїд-росичка. Її листя вкрите дрібними ворсинками, наповненими липкою рідиною. Варто комасі доторкнутися до них, як спрацьовує природна пастка, і жертва вгрузає в липкий слиз, де і перетравлюється.

Фізкультхвилинка

Прибуваємо до станції "СПОРТИВНА". Виходимо з вагонів, щоб трішки відпочити.

Руки дужче обертаємо

Та нікого не чіпаємо. ( Руки за головою,оберти ліворуч,праворуч, руки за голову.)

Обернемося ліворуч

І так само - вже праворуч. ( Широкі колові оберти ліктями вперед.)

Нахилятися почнемо, ( Нахили вперед, торкаючись руками підлоги.)

Ніби ягоди ми рвемо. ( Руки на поясі.)

Будемо гарно присідати ( Присідання )

І мурашок розглядати.

8. Виконання математичних завдань

Наша подорож продовжується і потяг прибуває до зупинки "РАХІВНИЧОК". Виходимо на зупинці і... О! Диво! Що це за квітка? Ця квітка незвичайна, бо на її пелюстках є певні завдання, які нам необхідно виконати. (Учні по одному виходять, відривають пелюстки і виконують завдання).

§ Полічи від 95 до 105.

§ Полічи десятками від 70 до 120.

§ Розклади на розрядні доданки число 127. (100 + 20 + 7).

§ Розклади на розрядні доданки число 107. (100 + 7).

§ Назви сусідів числа 130. (129, 131).

§ Назви число, в якому: 1 сотня, 9 десятків і 9 одиниць; 1 сотня і 2 десятки; 1 сотня і 8 одиниць.

Добре, завдання квіточки ми виконали, тож подорожуємо далі.

9. Робота з підручником

Наближаємось до зупинки "РОЗУМНИКІВ". Потяг зупиняється і ми виходимо з вагонів.

- Що за листочок лежить на землі? Яке деревце загубило його?

(Клен).

- А що ж на зворотному боці написано? А написано ось що:

відкрийте підручники з математики на сторінці 71 і виконайте завдання № 473. Розглянемо на малюнку, як утворюється число 200.

Тепер спробуємо практично розглянути, як утворюється число 200.

Ви бачите великий пучок, у якому 100 паличок. Це одна сотня. Поруч ви бачите 9 пучечків по 10 паличок. Це 9 десятків або число 90. Крім того ви бачите ще 9 паличок і 1 паличку. Якщо до 9 паличок додати 1 паличку, то утвориться ще 1 десяток. Коли ми до числа 90 додамо 10 то вийде 100, а це ще одна сотня. А 100 плюс 100 буде 200.

Ми навчилися лічити і читати числа до двохсот. Число 200 є наступним до числа 199.

- Як утворюється кожне наступне число числового ряду?

(Способом додавання одиниці до попереднього числа). Таким способом можна лічити до трьохсот, чотирьохсот і т.д. Але це забере багато часу. Далі будемо утворювати числа із сотень, десятків і одиниць.

Одноцифрові числа від 1 до 9 називаємо числами першого розряду; 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 - числа другого розряду. До чисел третього розряду належать ті, що складаються з однієї, двох, трьох, чотирьох, п'яти, шести, семи, восьми, дев'яти сотень. Розгляньте їх утворення і назви у підручнику (№ 474).

Якщо до числа 900 додамо 100, то одержимо 1000. Тисяча - це одна одиниця класу тисяч.

Перевіримо, як ви запам'ятали. (Вчитель викладає на таблиці числа, учні по черзі читають їх і записують у зошити).

Діти, кожна цифра може означати різне число, це залежатиме від того, де вона стоїть. Якщо ми візьмемо цифру 2 і поставимо її на місце першого розряду, то вона означатиме кількість одиниць. Якщо ж ми цю саму цифру поставимо на місце другого розряду, то це буде кількість десятків. І, нарешті, якщо ми цифру 2 поставимо на місце третього розряду, то це вже буде кількість сотень. (Демонструю під час розповіді). Зрозуміло?

10. Розв'язування задачі

Молодці. їдемо далі. Наближаємось до зупинки "КМІТЛИВИХ". Подивіться, яка гарна яблунька! А ось яблучко на ній. Скуштуємо його? А воно ж незвичайне! Прочитаємо, що на ньому написано.

Задача. Для походу туристи закупили консерви. Коли вони спожили 9 банок, то залишилось у 3 рази більше, ніж спожили. Скільки банок консервів закупили туристи? (На дощці короткий запис умови задачі)

Купили - ?

Спожили -- 9 б.

Залишилось -- у 3 рази більше, ніж спожили.

- Що є невідомим у задачі?

- Чи можемо ми одразу відповісти на запитання задачі? Чому?

- Чи відомо, скільки банок залишилось? Чи можемо дізнатись, скільки залишилось консервів? Як це записати? (9 * 3 = 27).

- Що сказано про те, скільки банок спожили?

Тепер можемо дати відповідь на запитання задачі? (Так). Що для цього треба зробити? (9 + 27 = = 36 (б.)).

Запишіть розв'язання задачі в зошити.

IV. Підсумок урок

Закінчується наша подорож потягом № 2012. Я хочу підготувати повідомлення в газету про ваші враження від уроку і взяти у вас інтерв'ю.

· Що найбільше сподобалось на уроці?

· На які групи поділяються рослини? За якими ознаками?

· Які бувають ліси? Які дерева в них ростуть?

· Які трав'янисті рослини називають однорічними, дворічними і багаторічними?

· Які числа належать до першого розряду? До другого розряду?

· Які числа третього розряду ви знаєте?

Ви всі добре попрацювали на уроці, але найкращі навчальні досягнення продемонстрували... (аргументація оцінок).

V. Домашнє завдання

Дома прочитаєте детальніше про вивчені нами рослини в статтях "Дерева, кущі, трав'янисті рослини" та "Якими бувають дерева, кущі, трав'янисті рослини" на сторінках 111--114 підручника "Я і Україна". З математики виконаєте завдання № 478 на с. 71. Розгляньте це завдання. Чи зрозуміло, як його виконувати?



ВИСНОВОК

У початкових класах застосування різноманітних засобів навчання має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання та виступають як:

- джерело інформації;

- засіб ілюстрації;

- опора пізнання;

- постановки навчальних проблем і розв'язування проблемних ситуацій.

У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об'ємна, звукова і символічно-графічна наочність. Зрозуміло, що кожна з них має свої позитивні і негативні моменти, і це слід враховувати, визначаючи їх роль на уроці.

Як показує аналіз дослідження теми курсової роботи особливість використання натуральних та образотворчих засобів навчання з іншими засобами виконують роль:

- у поєднанні і з словом вчителя полегшує розуміння висловлюваної теми;

- розвитку властивості пам'яті учнів;

- сприяє розвитку уявлень необхідних для успішного засвоєння предмету;

- розвиває уміння аналізувати;

- полегшує перехід від сприйняття конкретних властивостей до абстрактного образу.

Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку.

Ефективність процесу сприймання підвищується, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об'єктів, виділяти їхні характерні ознаки, об'єднувати в єдине ціле, позначати певними словами.

Але нажаль, багато вчителів не обтяжують себе у використанні натуральних та образотворчих засобів. І основна причина - їх відсутність, а, особливо - фізична карта України, колекція гірських порід, навчальні таблиці, що негативно впливає на засвоєння матеріалу, учні втрачають інтерес до предмета, і в них не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання в середній школі.

Але існує й інша проблема, коли вчителя занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання безлічі засобів наочності.

Ми також з'ясували, що вибір натуральних та образотворчих засобів для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема, специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей. Це положення глибоко розвинув у своїх працях В. О. Сухомлинський. «Природа мозку дитини, - писав він, - потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед - серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким часто зустрічаються вчителі в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, з того що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, розв'язувати задачі, приклади - все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється…» [3, 8].

Вчасно використані засоби навчання на уроках природознавства у початкових класах - це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті учнів початкової ланки. Також їх використання у навчальному процесі сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; відкриває кращі можливості для використання натуральних і образотворчих засобів навчання і створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аквилева Г. Н., Клепенина З. А. Методика викладання природознавства у початковій школі: навчальний посібник для студентів закладів середньої професійної освіти педагогічного профілю. М.: Гуманітарне видавництво. центр ВЛАДОС, 2001. 120 с.

2. Аквилева Г. Н. Натуральні засоби навчання і методика роботи з ними //Початкова школа. №12, 2004. 42 с.

3. Алексюк А. М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. 2008. - 245 с.

4. Байбара, Т. Дослід у процесі навчання природознавства, // Початкова школа. - 2010 . 270 с.

5. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник. К. : Веселка, 2009. - 250 с.

6. Балаєва Н. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. 2009.270 с.

7. Большакова М. Д. Моделs для ознайомлення младших школьников с комнатными растениями // Начальная школа. 2011. 215 с.

8. Волков Б. С. Психология младшего школьника. М.: Просвещение, 2002. 345 с.

9. Волкова Н. П. Педагогіка. К.: Вид. центр “Академія”, 2001. 576 с.

10. Горощенко В. П., Степанов И. Л. Методика викладання. Навчальний посібник для учнів педагогічних училищ. М.:Просвещение, 2007. 425 с.

11. Монгомена Л. И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения./ Начальная школа. -- М.,2007. - 275 с.

12. Морозова Е. Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. -- Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 2010. 378 с.

13. Методика преподования естествознания: Учебный пособник/Под ред.. П. И.Боровицкого. Ленинград: 2007. 667 с.

14. Нарочна Л. К. Методика викладання природознавства : Навч. посібник для пед. уч-щ 2ге вид., перероб. і доп. К. : Вища шк., 2005. 301 с.

15. Нарочна Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. Методика викладання природознавства. - К.:. Вища школа, 2000. 376 с.

16. Пакулова В. М., Кузнєцова В.Н. Методика викладання природознавства. Навчальний посібник для учнів педагогічних інститутів. -- М.:“Просвітництво”,2010. 412 с.

17. Підкасистий П. И., Портнов М. Л. Мистецтво викладання. Перша книга вчителя. -- М.: Російське педагогічне товариство, 2008. 467 с.

18. Скаткін М. Н. Методика природознавства в початковій школі. -- К.: Рад. Школа, 2009. 345с.

19. Холомкина А. И. Осіння екскурсія в парк. //Початкова школа. 2006, 374 с.

Размещено на Allbest.ru