Главная База знаний "Allbest" Педагогика Формування навички швидкого читання у молодших школярів

Формування навички швидкого читання у молодших школярів

Проблеми формування навичок швидкого читання, його критерії, методичні підходи та шляхи успішного формування у молодших школярів. Якісні ознаки читання як основне завдання уроків читання у початковій школі. Мовлення є засобом спілкування між людьми.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2009
Размер файла 2,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Лапи - лапи - лапи - лапи - лапи

Шати - шати - шати - шати - шати

Рано - рано - рано - рано - рано

Слова, що "заховались": Куба, трава, варто, пила, тиша, нора.

Прочитай віршовані рядки. На місці крапок встав потрібні слова.

І у полі, і в ліску

Закружляли у танку

Ці білесенькі сніжинки.

Мов дівчата - ....

Білі мухи налетіли,

- Все подвір'я стало біле,

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе... .

У студеній високості

Народилися сніжинки

І летять на землю в гості,

Діамантові....

Довідка: пух, пушинки, балеринки.

Визнач межі речень, прочитай текст.

ДЕ ЖИВЕ ТУМАН

Найчастіше думає Ромчик ось про що у всіх є свій дім отже, є він і в туману у того сивого туману, який уранці встає над вогкою землею живе він на дні глибокої річки той туман - великий сплюх спить цілісіньку ніч і тільки перед ранком прокидається випливає з бездонної глибини, вилазить на спину тихої річки посидить, подивиться навкруги і йде в зелене поле попастися, бо голодний попасеться на запашній траві, доки сонце не вигляне, а потім знову лягає спати. (За М. Слабошпицьким)

ЧОМУ ЗЕБРА СМУГАСТА

Раніше Зебра була не смугаста, а біла прийшла вона в гості до Лося якось а в лісі берізки, сосни, ялинки ростуть Зебрі найбільше сосна сподобалась, і Лось подарував їй соснову шишку.

Посадила Зебра зернятко з шишки, поливала його незабаром воно проросло Зебра обгородила його тичками й залюбки під цим тином відпочивала.

Якось видався дуже спекотний день Зебра прилягла під огорожею й заснула а сонце пекло так, що потемніла шкіра на Зебрі білі смуги залишилися тільки там, де була тінь від тичок.

Відтоді Зебра смугаста. (І. Солдатенко)

Вправи для розширення кута зору

* Читання складових пірамід.

Завдання: дивитись на цифру, але, крім неї, намагатися охопити поглядом "дві букви" - прочитати склад.

Завдання полягає в тому, щоб миттєво охопити поглядом ціле слово, яке на секунду відкриває вчитель, починаючи з найвищої сходинки.

* Робота з таблицями Шульте.

Квадрат розміром 10 х 10 чи 20 х 20 ділять на 25 клітинок, у кожну з яких довільно вписують числа від 1 до 25. Завдання полягає в тому, щоб за короткий час (25-30 с) прочитати числа в послідовності натурального ряду, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки. Вправа виконується стоячи, учні рахують мовчки, вказуючи олівцем на числа.

5

14

12

23

2

14

18

7

24

21

15

6

16

9

14

16

25

7

24

13

22

1

10

9

6

1

8

20

24

2

11

3

20

4

18

16

5

8

20

11

18

22

10

21

12

8

10

19

22

5

23

4

25

3

15

17

11

23

5

25

21

15

9

17

1

19

13

17

12

2

7

4

13

19

3

* Робота з прямокутниками Лезера.

Прямокутник 20 х 40 см ділимо на 50 клітинок. Вписуємо довільні числа від 1 до 50. Час оволодіння - 50 с

7

28

18

29

9

16

35

40

12

22

39

7

30

17

6

21

41

2

15

34

6

38

10

49

11

20

33

43

25

27

14

26

37

3

24

47

8

48

32

45

36

42

ІЗ

46

50

4

31

23

44

5

Вправи для розвитку артикуляції і дихання

* Розтягування губ широко, складання їх у трубочку.

Піднімання й опускання за нерухомої нижньої губи - верхньої і навпаки.

"Злизування варення" (вгору по губах і вниз широким язиком).

"Чищення зубів" (язиком водити вправо-вліво по верхній частині різців).

"Коники" (цокання).

"Маятник" (рот напіввідкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої).

"Закриті ворота" (просунути язик крізь стиснуті зуби).

* "Жабки" (скреготання). Рот напіввідкритий, губи розтягнуті. Язик торкається піднебіння. Втягуємо повітря, намагаючись не рухати язиком.

* Губи міцно стиснуті, щоки надуті. Швидко переганяємо повітря то за ліву, то за праву щоку.

* Верхню губу намагаємось підняти якомога вище до носа.

* Артикуляційна гімнастика - чітке, правильне промовляння звуків, слів, словосполучень, скоромовок, прислів'їв, приказок. Промовляти їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше, однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою, без "проковтування" звуків.

* Гра "Луна".

Учитель читає слова (речення) голосно, а учні - трохи тихіше (луною). Можливе хорове читання слів з прискоренням до темпу скоромовки.

* Гра "Змагання телефоністів".

Дві-три команди у складі з 5-10 гравців шикуються в шеренгу або сідають в один ряд.

Учитель повідомляє скоромовку на вухо капітанам команд. За сигналом ті передають скоромовку на вухо своїм сусідам, ті - далі один одному... Останні в кожному рад мають сказати передане їм "по телефону" вголос.

Перемагає команда, яка раніше закінчить передачу не спотворить текст.

* "Читайте швидко, вимовляйте чітко".

Забути смішити горошина паляниця

забити спішити горобина полуниця

завити служити горобчиха попелиця

зарити смітити голубиця печериця

глиб - гриб будяк - буряк

сніг - сніп поріг - пиріг

град -- грам зміст -- зріст

штор - штурм плач - плащ

струм - струп грак - граб

коліно - поліно кран - край

плід - пліт баран - банан

звір -- збір калина - малина

книга - крига шість - гість

Вправи для подолання бар'єру промовляння

* "Губи".

Під час читання мовчки вчитель пропонує учням міцно стиснути губи й прикласти до них палець (психології установка на беззвучне читання). Згодом палець не прикладають, а лише стискують губи.

* "Читай мовчки, рахуй уголос".

Учитель показує картинку зі словами, текстом і пропонує дітям рахувати вголос від 1 до 10, одночасно читати слова. Щоб перевірити усвідомлення прочитаного, варто переказати текст.

* "Не торкнись".

Читати, затиснувши зубами олівець так, щоб ні язик, ні губи, не торкалися його.

Притискання язика до зубів або затиснення його зубами.

Набирання в рот якомога більше повітря з тим, щоб, не випускаючи його, дихати через ніс. Щоки при цьому надуті.

Аритмічне постукування рукою чи олівцем під час читання. В основі цієї вправи - гальмування мовленнєво-рухових аналізаторів через центральні відділи кори головного мозку.

Списування.

Артикуляція майже зникає при списуванні тексту - в корі головного мозку, коли пише рука, також виникає індуктивне гальмування в зоні артикуляції.

Вправи для активізації мислення

* Ігри з м'ячем.

Учитель кидає м'яч кожному учневі, промовляючи при цьому одне з чотирьох слів: "земля" - гравець у відповідь повинен назвати один із видів тварин; "вода" - риб; "небо" - птахів; "вогонь" - плеснути в долоні.

Учитель кидає м'яч, називаючи при цьому, наприклад, продукти й інші слова: "яблуко"- лови, "парта"- не лови.

* Гра "Упіймай слово".

Учитель називає предмети живої природи (береза, вовк, оса) - учні сплескують у долоні, називає предмети неживої природи (пісок, сонце, вітер) - піднімають руки догори.

Учитель називає парні числа (2, 16, 100, 38) - сплескують, непарні - мовчать.

Називає іменники - піднімають праву руку, прикметники - ліву, дієслова - обидві руки.

Ці вправи можна проводити на будь-якому уроці.

* Гра "Нісенітниця".

Прочитати слово ззаду наперед (колосок - косолок, лампа - апмал, зошит -- тишоз, книга - агинк).

Прочитати слова, переставляючи склади (тато - тота, Оля - Ляо, дочка - чкадо).

Прочитати речення, починаючи з останнього слова (За вікном завивав вітер. - Вітер завивав вікном за. Олі п'ять років. -- Років п'ять Олі).

Знайти слова, які в прямому, і в зворотному порядку читалися б однаково: шалаш, дід, око, Алла, біб, кок.

Гра "Цікаві квадрати".

У квадрат, поділений на 25 клітинок, по діагоналі вписати будь-яку букву. Необхідно в кожному рядку дописати букви так, щоб вийшло слово.

Вправи для розвитку пам'яті

* Демонстрування малюнків (3-4 с). Учні мають назвати кожен предмет, зображений на них.

* Гра "Розвідники".

Розкладають 20 (10) предметів чи малюнків, відкривають їх на секунду. Хто запам'ятає найбільше?

* Гра "Нишпорка".

На столі розкладені 10 предметів. Учень виходить, учитель ховає один предмет. Повернувшись, учень має назвати предмет, який зник.

* Гра "Запам'ятай слова".

У стовпчик записують слова, не пов'язані між собою за змістом. Демонструють їх не більше ніж 10 с Щоб краще запам'ятати ці слова, треба скласти з них зв'язний текст.

* За командою вчителя діти починають читати текст швидко й уважно. Прочитавши, закривають текст і переказують його своєму товаришеві (учитель ходить між рядами й слухає).

Вправи для розвитку уваги

* Уважно розглядати плями, хмари на небі, прагнучи уявити предмети, які вони нагадують.

Спостерігати за близьким предметом, уявляючи, що він знаходиться на великій відстані.

Розслабитись, уважно дивитися на будь-яку точку, думати лише про неї. Якщо відволіклися - почати вправу спочатку.

* Протягом 1-5 хвилин спостерігати за будь-яким предметом, намагаючись знайти нові деталі.

*В уяві комбінувати різноманітне розташування предметів один відносно одного.

Переключати увагу з віддалених предметів на близькі.

Намагатися чути цокання то одного годинника, то іншого.

Протягом 5 хвилин спостерігати за рухом секундної стрілки на годиннику. Під час виконання вправи слід розслабитися.

Прагнути в уяві намалювати певні образи, картини утримувати їх у свідомості.

* Усно виконувати арифметичні дії (3-5 хвилин).

* Читати перше й останнє слово рядка.

* Читаючи текст, одночасно вистукувати рукою музичний ритм.

* Гра "Сходи-читалочки". Зійти сходами. Яка буква з'явилася.

Вправи для подолання регресії під час читання

* Прочитаний текст закривати лінійкою чи аркушем паперу. Пересуваючи його донизу, прочитуючи кожен рядок.

* Читати за допомогою вказівних чи середніх пальців обох рук (ліва задає темп читання, а права, рухаючись донизу, не допускає регресій).

* Читати 1-2 сторінки тексту вголос щодня.

* Вирізати на аркуші паперу завбільшки із сторінку підручника "віконце" на 3-4 рядки. Аркуш прикладати так, щоб верхній зріз "віконця" орієнтував на початок сторінки. Під час читання "віконце" посувати вниз, закриваючи прочитане.

При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів повторювати один і той самий текст. Ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю. Саме таким дієвим інструментом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, викликати інтерес до виучуваного матеріалу є гра.

Поступово цікава гра, мовленнєва творчість переростають у навчальну працю. Гра знімає нервові перевантаження. Завдяки грі можна залучити до навчальної діяльності пасивних учнів.

Ігри умовно поділяють на такі види:

Ігри добукварного періоду.

Ігри букварного періоду.

Ігри післябукварного періоду.

Ігри добукварного періоду

Грає провідною діяльністю для дітей шестирічного віку. Майже все життя дитини проходить в ігровій діяльності. Весь урок у дітей цього віку пронизаний грою, але грою не заради розваги, а грою навчальною, що вимагає складних розумових операцій, аналізу й синтезу.

Кількість ігор на уроці повинна відповідати принципу доцільності. Доречно продумати і поетапний їх розподіл: на початку уроку гра має допомогти зацікавити, організувати дитину; в середині уроку гра повинна націлити на засвоєння теми; наприкінці уроку вона може мати пошуковий характер. Але на кожному етапі уроку гра повинна бути цікавою, доступною, і включати різні види діяльності учнів. При організації гри на уроці важливо продумати й те, в якому темпі вона буде проводитися.

Гра дасть змогу дитині опанувати також основи грамоти. Враховуючи складність звукових спостережень, навчання у добукварний період слід організовувати так, щоб шестилітки сприймали його в ігровій формі, не перевтомлювалися, щоб воно не викликало негативних емоцій.

Уся навчально-виховна робота з рідної мови з дітьми-шестилітками повинна ґрунтуватися на принципі гра-навчання, гра-виховання, оскільки в цьому віці гра для дітей - серйозна діяльність. Заняття, на яких діти оволодівають звуковою системою рідної мови, як і інші, перетворюю в цікаві вправи ігрового характеру.

"Скільки речень?"

Учитель читає речення. Учні на пальцях показують, скільки речень у цьому тексті. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

"Скільки слів у реченні?"

Учитель читає речення. Учасники гри на пальцях або картками з цифрами показують, скільки в ньому слів. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

"Злови п'ять слів"

Учитель називає п'ять слів (наприклад: олівець, зошит, ручка, вчитель, навчання) з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули у долоні) у реченнях, які він буде проказувати. Речення можуть бути такі:

Приведи усе до ладу, щоб були готові зрання: олівець, ручка і зошит -- все, що треба для навчання.

Гра розвиває увагу, привчає прислухатися до слів у реченні.

"Живі слова"

До дошки викликаю трьох учнів (це діти, які будуть виконувати роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей стоїть біля дошки.

За малюнком діти складають речення, наприклад: "їжак несе яблуко". У викликаного учня запитую, в ролі якого слова він буде виступати (або діти самі собі вибирають слова із складеного речення). Класу даю завдання поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення.

Потім діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення, яке склали колективно.

У другому варіанті гри я сама пропоную дітям, які виступають у ролі слів, слова, наприклад: білка, гриби, сушить, Інші діти складають з них речення, правильно шикуючи "живі слова" біля дошки. "Діти-слова" вимовляють свої слова, і у них виходить речення: "Білка сушить гриби".

Можливий ще один варіант гри.

На перерві я готую дітей, які будуть виконувати роль "живих слів", навчаю їх вимовляти слова хором, але кожного - своє слово. На уроці повідомляю, що "живі слова" приготували речення і зараз вони вимовлять його. "Діти-слова" вимовляють свої слова хором.

Діти доходять висновку, що речення не вийшло, тому що слова в реченні стоять не послідовно одне за одним. Учні шикують слова у потрібній по послідовності, "діти-слова" вимовляють одне за одним своє слово. Речення "Сонце світить яскраво" розуміють усі діти.

"Скільки пауз у реченні?"

Учитель показує речення з паузами, пропонує дітям визначити кількість пауз (зупинок).

Посадив // дід // ріпку //. Виросла // ріпка // велика //. Кличе // дід // бабу // Марушку //.

Скільки пауз у реченні, стільки й слів.

"Розсели слова в будинки"

Ігровий матеріал: будинки із звуковими схемами слів, предметні малюнки - корова, зошит, літак, стіл.

У будинки потрібно заселити предмети, що зображені на малюнках.

Який предмет означає свійську тварину? Назви свійську тварину, в назві якої зустрічався б м'який приголосний звук. Вийдіть до дошки, поставте у звукових моделях наголоси.

Ігри букварного періоду

"Мозаїка"

У цій грі пропоную учням картки із складами. Пояснюю, що перший склад кожного слова написаний червоним кольором, другий склад - синім, а третій - зеленим. Склади перемішані. З них треба скласти слова (скажімо, руч, ка; О, ля; ма, ши, на; бі, лоч, ка; пар, та; квіт, ка тощо).

"Пісенька кенгуру"

Учні розглядають ілюстрацію, де зображений кенгуру, що виграє на сопілці. Поряд стоїть павич і слухає музику. Знайди закономірність і прочитай на хвості Павича, яку пісеньку грає кенгуру.

Крім того, що діти читають, вони ще й розвивають у собі таку важливу властивість, як здогадування про те, що написано далі.

"Назви букву"

Учень показує букви, а діти по ланцюжку називають її. Якщо буква названа неправильно, то діти, плескаючи у долоні, дають про це знати. Кожен - активний учасник.

"Впізнай букву наосліп"

На столі вирізані з цупкого картону вивчені букви. Одному учневі зав'язують очі і пропонують помацати букви і назвати їх.

"Горобчики"

Роздати дітям всього класу картки із назвами рослин чи дерев. Наприклад, яблуня, груша, дуб, тополя і т. ін. Вчитель починає гру, він говорить: "Цвірінь, цвірінь, сидів горобчик на малині, полетів на яблуню. Яблуня підхоплює: "Цвірінь, цвірінь, сидів горобчик на яблуні, полетів на...". Учень читає картки, які діти тримають перед собою, і називає рослину чи дерево, яке йому подобається. Всі учні класу - активні учасники.

"Знайди імена дітей"

Діти указкою показують імена, що склали за таблицею.

Ігри післябукварного періоду

Будь-яка гра повинна бути підпорядкована темі уроку, тоді вона дає гарний результат.

Основне завдання післябукварного періоду - вдосконалювати навички читання першокласників, відпрацьовувати темп, правильність і виразність читання, які безпосередньо залежать від усвідомленості змісту тексту. Одне із завдань післябукварного періоду - підготувати учнів до роботи з читанкою.

Отже, залежно від мети уроку навчання грамоти, його структури, рівня підготовленості дітей, запропоновані ігри на окремих етапах стануть активним засобом зацікавленості. Фантазія, казка, гра - це частка духовного життя дітей.

"Фініш"

До тексту ставлять запитання. Діти повинні читати текст до знаходження відповіді на певне запитання.

"Споруди будинок"

- Діти, всі ви добре пам'ятаєте казку "Троє поросят". Давайте зараз побудуємо будинок для Нуф-Нуфа, Наф-Нафа і Ніф-Ніфа, щоб вони жили в ньому дружно і щоб не зміг до них дібратися Вовчик.

Його можна побудувати із чарівною цеглинок, якщо прочитати написі на них.

Зі зворотного боку картонних прямокутників, що служать цеглинками, написані прислів'я про працю таким чином:

Зробленеділоздаєтьсянайлегшим.

Якпрацюєш, такімаєш.

Безділасидіти, тойможнаодубіти.

Кінець - ділувінець.

Вовканогигодують.

Діломайстравеличає.

Гончараглинагодує.

Уремісниказолотарука.

"Новорічна головоломка"

Починаючи від літери "З", на яку вказує годинникова стрілка, і відраховуючи по шість літер від кожної наступної, ви прочитаєте щось приємне для себе (рахувати за годинниковою стрілкою).

2.3 Організація та зміст експериментального дослідження

Мета нашого експериментального дослідження полягала у тому, щоб сформувати та удосконалити в дітей навичку швидкого читання у взаємозв'язку з іншими навичками, а в першу чергу з навичкою усвідомленого читання за допомогою комплексу спеціально відібраних для цього вправ, розроблених І. Т. Федоренком, методичних рекомендацій В. Зайцева. Експериментальне дослідження проводилось у 2007-2009 навчальних роках на базі Бережанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тернопільської області. Експеримент проводився у першому класі у 2007-2008 навчальному році та у 2 класі у 2008-2009 навчальному році з одним і тим самим контингентом учнів.

При проведенні експериментального дослідження ми враховували - методичні рекомендації щодо читання учнів вголос і мовчки, програмні вимоги до навички читання відповідно у 1 -А та 2-А класах, а також ретельно вивчали психологічні та індивідуальні особливості дітей, тобто той факт, що хорошою швидкістю читання вважається така, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини. Як вже зазначалося, сам процес перевірки техніки читання створює величезну психотравмуючу ситуацію для дітей, що негативно позивається на результатах техніки читання. Спостереження показали, що учні, як правило, бояться насмішок та осуду своїх однокласників через їх занадто повільне читання, що в результаті призводить до того, що дитина замикається у собі і це нівелює її як особистість. Тому при проведенні експерименту ми організовували роботу учнів у звичних для них умовах. Та при перевірці техніки читання ми враховували також і те, що темп читання не є основним показником сформованості навички.

Для того, щоб сприяти удосконаленню навички швидкості читання у букварний період навчання грамоти ми систематично вичленували вправи прикладного характеру, не пов'язані безпосередньо з художнім твором та завдання при опрацюванні тексту на уроці класного чи позакласного читання.

Коли діти опановували графічне зображення букви та склади ефективним було використання спеціальних карток та таблиць. (Усі вправи, використані в експерименті, подані у параграфах 2.1 та 2.2). вправи з ними використовувались щоденно протягом першого місяця навчання в школі і, таким чином, діти вчилися прочитувати склад миттєво, не поділяючи його.

За допомогою таких таблиць та карток І. Т. Федоренка з ігровими елементами навчальний процес набув невимушеності, жвавості, що сформувало у дітей позитивне ставлення до уроків читання.

Діти швидко запам'ятовували склади, що покращило техніку їхнього читання. Крім таблиць складів ми використовували картки зі словами у стовпчиках. Діти швидко їх читали, а потім називали ті, які запам'яталися. Це розвивало їхню пам'ять.

Читання пароплавом, а також "словесні приклади" сформувало у дітей плавне прочитування слів.

Для розширення кута зору учнів ми використовували малюнкові, буквені, складові та числові піраміди. Діти зосереджувалися на вертикальній лінії і прочитували слова й склади, не рухаючи при цьому головою й очима.

Використовувались і квадрати Шульте, заповнені буквами або числами, до яких стояло завдання прочитати числа чи букви в послідовності натурального ряду чи в алфавітній послідовності, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки.

Ігри зі складовими таблицями "Біг східцями", "Літак", "Читалочки-складалочки", "Читалочки-з'єдналочки", "Знайди пару", гімнастика для м'язів та очей сприяли значному розширенню кута зору читачів.

Усі ці вправи на пропедевтичному етапі навчання читання були спрямовані, головним чином, на формування готовності до оволодіння на наступних етапах систематичними навичками читання.

Для перевірки розуміння прочитаного пропонувалося учневі розказати, про що він прочитав. Якщо ж школяр був неспроможний відповісти, йому ставили конкретні запитання. Крім цих завдань свідоме сприйняття тексту перевіряли через уміння самостійно переказувати зміст (повно, стисло, вибірково, творчо), складати план прочитаного (усно чи письмово), поділяти текст на частини, придумувати заголовки до них, знаходити описи природи, подій, вчинків, образів, давати елементарну характеристику дійовій особі, висловлювати власне ставлення до прочитаного тощо.

Ми вели спеціальний зошит обліку техніки читання, в якому відображали динаміку читацької навички учнів протягом всього періоду проведення експерименту.

Схема обліку навичок читання приблизно така:

№п/п

Прізвище, ім'я учня

Спосіб читання

Правильність читання (кількість помилок)

Темп читання

Розуміння прочитаного

Виразність читання

Розуміє

Частково розуміє

Не розуміє

Логічні наголоси

Паузи

Інтонація

Александрович О.

ц.с.

48

+

+

+

-

Ми позначали спосіб читання: цілими словами (ц.с), цілими словами з елементами поскладового (ц.с.+склад), складами і словами (скл.+с), поскладове (склад.), побуквене (б.); загальну кількість помилок (пропуск, перестановка літер, складів, слів, заміна однієї частини слова іншою, неправильний наголос); кількість слів, прочитаних за хвилину, і пізніше - розуміння прочитаного - знаки плюс (+), а нерозуміння - мінус (-).

Для коригування техніки читання мовчки і вголос ми користувалися такими нормативами.

Види читання

Півріччя

Класи

1-ий

2-ий

3-ій

4-ий

1. Вголос

І

II

-

20-30

35-45

50-60

65-70

75-80

80-85

90-95

2. Мовчки

І

II

-

-

-

65-80

85-110

90-140

100-150

110-170

У 1 класі та в І півріччі 2-го класу ми надавали перевагу читанню вголос, і лише у II півріччі 2-го класу - читанню мовчки. Контрольну перевірку читання мовчки здійснювали на невідомому, новому для учнів творі середньої трудності. Щоб виявити розуміння прочитаного пропонували: визначити послідовність розповіді, переказати прочитане, дати відповіді на запитання, пояснити значення окремих слів і висловів, назвати дійових осіб, пригадати початок або кінець розповіді.

Можна вважати задовільним рівень розуміння прочитаного мовчки, якщо правильні відповіді становлять більше 2/3 від загальної кількості названих вище завдань. Звичайно, що в учнів 1-2 класів рівні опанування темпом читання вголос значно нижчі, ніж в учнів 3-4 класів. Швидкий темп читання характерний для мовчазного читання.

У післябукварний період навчання грамоти ми продовжували удосконалювати навичку читання такими способами:

15-секундними замірюваннями швидкості;

читанням школярів уголос і про себе, тобто самоконтролями швидкості читання;

багаторазовим читанням мовчки з прискоренням 10-15 рядків невідомого тексту;

динамічним читанням;

читанням з постукуванням 2 рядків з подальшим переходом до невідомого тексту;

читанням "буксиром";

щоденним домашнім читанням скоромовкою з обов'язковою перевіркою;

вправами для подолання бар'єру промовляння: "Губи", "Читай мовчки", "Рахуй уголос", "Не торкнись", аритмічне постукування олівцем під час читання з метою гальмування мовленнєвих рухових аналізаторів;

вправами для активізації мислення: ігри з м'ячем, "Упіймай слово", "Нісенітниця", "Цікаві квадрати", "Піраміда", "Протилежне слово", "Добери пару", "Вгадай слово";

зоровими та слуховими диктантами І. Т. Федоренка;

читанням перед сном;

вправами на вміння швидко орієнтуватися в тексті, які учні виконували безпосередньо при роботі з художнім твором.

Кожен урок ми розпочинали з п'ятихвилинного читання - дзижчання, що давало можливість кожній дитині тренуватися у читанні. Тому природно, що швидкість читання ставала більшою.

У дітей молодшого шкільного віку, особливо у 1-2 класах, ще однією причиною, що ускладнює процес читання є недостатній розвиток артикуляційного апарату, тому ми розучували і промовляли скоромовки. Крім того виконували артикуляційну гімнастику, ігрові вправи "Луна", "Змагання телефоністів", "Старт - фініш".

Нами були також використані вправи для подолання регресій під час читання з метою запобігання кількаразового прочитування учнями попереднього складу чи букви.

З метою виявлення результативності проведеної нами експериментальної роботи по формуванню навички швидкого читання в експериментальному класі ми здійснювали контрольну перевірку техніки читання і порівнювали отримані результати із даними перевірки навички читання у контрольному класі (1-В, 2-В). Контрольну перевірку проводили у II півріччі 1-го класу та у 2-му класі у кінці І та II півріччя. Крім перевірки техніки читання вголос у кінці ІІ півріччя 2-го класу ми перевіряли вміння читати мовчки.

Таким чином нами було проведено чотири контрольних перевірки рівня сформованості навички читання.

Результати перевірки техніки читання подані у таблицях 1, 2, 3, 4. Проаналізуємо та узагальнимо їх, зробимо відповідні висновки.

Таблиця 1. (1 клас, II півріччя)

№ п/п

Прізвище, ім'я учня

Спосіб читання

Правильність читання (кількість помилок)

Темп читання

Розуміння прочитаного

Виразність читання

Розуміє

Частково розуміє

Не розуміє

Логічні наголоси

Паузи

Інтонація

1

Александрович О.

ц.с.

-

38

+

+

+

+

2

Амброзяк І.

ц.с.+ скл

2

32

+

+

+

+

3

Бідула В.

ц.с.

-

43

+

+

+

+

4

Боднарчук С.

скл

4

29

+

-

+

-

5

Гичка Р.

б

5

21

+

-

-

-

6

Грибовська Ю.

ц.с.+ скл

2

31

+

+

+

+

7

Жига Л.

ц.с.

1

39

+

+

+

+

8

Мриглод О.

б

4

22

-

-

-

-

9

Петрів В.

скл

3

23

+

+

-

+

10

Саврай Н.

скл

4

34

+

+

-

-

11

Сенишин Б.

ц.с.+ скл

2

32

+

+

+

+

12

Циганков А.

ц.с

41

+

+

+

+

Вже у II півріччі 1 класу результати перевірки техніки читання показали, що усі учні експериментального 1-А класу відповідно до програмних нормативів (20-30 слів за хвилину), більше того, швидкість читання деяких із них перевищує нормативні вимоги у 8-13 слів. Тут потрібно звернути увагу і на рівень сформованості навички читання у II півріччі 1 -А класу та порівняти його з рівнем сформованості навички читання в 1-В класі.

Таблиця 1.1.

Способи читання

1-А клас

1-В клас

Цілими словами

33 %

26 %

Цілими словами і складами

25 %

21 %

Поскладово

25 %

30 %

Побуквенно

17 %

23%

З даних, поданих у таблиці видно, що у II півріччі 1-А класу цілими словами вже читали 33 % дітей класу, що на 7 % більше, ніж кількість дітей, що читають тим же способом у 1-В класі.

Безперечно, при перевірці техніки читання невід'ємним компонентом контролю є усвідомлення читання, отже розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня. Після перевірки розуміння прочитаного було встановлено, що лише 1 учень з 12 не розуміє змісту прочитаного. Усі інші розуміють його добре або частково. Це теж хороший показник рівня сформованості навички швидкого читання як засобу усвідомленого сприйняття художнього твору.

Порівняємо темп читання учнів у 1-А класі та 1-В класі.

Таблиця 1.2.

Темп читання (сл./хв.)

1-А клас

1-В клас

11-20

0 %

30 %

21-30

33 %

58 %

31-40

50 %

12 %

41-50

17 %

0 %

З даних, поданих у таблицях 1, 1.1., 1.2. можна зробити висновок, що як спосіб читання, так і його темп виявились значно краще сформованими у експериментальному класі.

У 2 класі ми продовжували проведення експерименту і для виявлення його результативності здійснили 3 контрольних перевірки навички читання: 2 з них були спрямовані на контроль техніки читання вголос у кінці І та II півріччя та 1 - на контроль вміння читати мовчки.

У результаті перевірки ми отримали такі дані:

Таблиця 2. 2 клас (І півріччя)

№ п/п

Прізвище, ім'я учня

Спосіб читання

Правильність читання (кількість помилок)

Темп читання

Розуміння прочитаного

Виразність читання

Розуміє

Частково розуміє

Не розуміє

Логічні наголоси

Паузи

Інтонація

1

Александрович О.

ц.с.

-

61

+

+

+

+

2

Амброзяк І.

ц.с.

-

59

+

+

-

+

3

Бідула В.

ц.с.

-

73

+

+

+

+

4

Боднарчук С.

ц.с.+ скл.

2

55

+

+

-

-

5

Гичка Р.

ц.с.+ скл.

4

56

+

-

-

+

6

Грибовська Ю.

ц.с.

1

63

+

+

+

+

7

Жига Л.

ц.с.

-

55

+

+

+

+

8

Мриглод О.

скл

5

38

+

+

-

+

9

Петрів В.

ц.с.+ скл

1

43

+

+

+

+

10

Саврай Н.

ц.с.

2

55

+

+

-

-

11

Сенишин Б.

ц.с.

-

49

+

+

-

+

12

Циганков А.

ц.с

-

58

+

+

+

+

Таблиця 3. 2 клас (II півріччя)

№ п/п

Прізвище, ім'я учня

Спосіб читання

Правильність читання (кількість помилок)

Темп читання

Розуміння прочитаного

Виразність читання

Розуміє

Частково розуміє

Не розуміє

Логічні наголоси

Паузи

Інтонація

1

Александрович О.

ц.с.

85

+

+

+

+

2

Амброзяк І.

ц.с.

81

+

+

-

+

3

Бідула В.

ц.с.

1

90

+

+

+

+

4

Боднарчук С.

ц.с.+ скл

3

72

+

+

+

+

5

Гичка Р.

ц.с.+ скл

-

71

+

-

-

-

6

Грибовська Ю.

ц.с.

2

78

+

+

+

+

7

Жига Л.

ц.с.

79

+

+

+

+

8

Мриглод О.

ц.с.+ скл

4

60

+

-

-

+

9

Петрів В.

ц.с.

1

61

+

+

-

+

+

10

Саврай Н.

ц.с.

2

64

+

+

+

-

11

Сенишин Б.

ц.с.

-

66

+

+

+

+

12

Циганков А.

ц.с

-

82

+

+

+

+

Таблиця 4. 2 клас (II півріччя - читання мовчки)

№ п/п

Прізвище, ім'я учня

Спосіб читання

Правильність читання (кількість помилок)

Темп читання

Розуміння прочитаного

Виразність читання

Розуміє

Частково розуміє

Не розуміє

Логічні наголоси

Паузи

Інтонація

1

Александрович О.

108

+

2

Амброзяк І.

106

+

3

Бідула В.

109

+

4

Боднарчук С.

94

+

5

Гичка Р.

99

+

6

Грибовська Ю.

98

+

7

Жига Л.

98

+

8

Мриглод О.

80

+

9

Петрів В.

87

+

10

Саврай Н.

84

+

11

Сенишин Б.

86

+

12

Циганков А.

99

+

Після контрольних перевірок ми проаналізували отримані результати і порівняли їх із результатами перевірки техніки читання у 2-В класі.

Наприкінці І півріччя близько 67 % дітей класу читали плавно цілими словами, а наприкінці II півріччя 2 класу цілими словами читали 83 % учнів класу.

Це дуже хороший показник, враховуючи той факт, що у І півріччі 2-го класу переважній більшості дітей притаманні різні способи читання, а в першу чергу - читання поскладово та цілими словами.

Результати темпу читання були узагальнені і показані у відсотках з метою порівняння з темпом читання дітей у 2-В класі.

Таблиця 2.1.

Швидкість читання (сл./хв.)

2-А клас

2-В клас

31-40

8 %

39 %

41-50

17 %

30%

51-60

50 %

31 %

61-70

25 %

0 %

Таблиця 3.1.

Швидкість читання (сл./хв.)

2-А клас

2-В клас

41-50

0 %

8 %

51-60

8 %

65%

61-70

25 %

24 %

71-80

34 %

3 %

81-90

33 %

0 %

Таблиця 4.1.

Швидкість читання(сл./хв.)

2-А клас

2-В клас

61-80

8 %

69 %

81-90

25 %

21 %

91-100

42 %

10 %

101-110

25 %

0 %

Порівнюючи темп читання у 2 класах, можна з впевненістю стверджувати, що швидкість читання як у І так і у II півріччі була значно кращою у 2-А класі.

Учні експериментального класу не лише виконали програмні нормативи (35-45 сл./хв. у І півріччі та 50-60 сл./хв. у ІІ півріччі), але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали вище згадані нормативи в середньому на 15-20 слів у І півріччі та на 20-25 слів у II півріччі.

З даних таблиць видно, що у 2-А класі навичка швидкого читання сформована набагато краще, ніж у 2-В класі.

Що ж до вміння читати мовчки, то безперечно процес його вдосконалення у II півріччі 2 класу перебуває лише на початковому етапі, тому зрозуміло, що швидкість читання мовчки ще не дуже висока, хоча й відповідає, а в деяких окремих учнів і перевищує нормативи техніки читання (65-80 сл./хв.).

Якщо ж порівняти швидкість читання мовчки у 2-А та 2-В класі, то можна встановити, що швидкість читання 91-100 сл./хв. притаманна 42 % учням 2-А класу, що на 32 % більше, ніж кількість учнів, що читають з такою ж швидкістю у 2-В класі. Зі швидкістю 101-110 сл./хв. читають 25 % дітей 2-А класу, в той час як у 2-В класі дітей, що читають з такою ж швидкістю, взагалі немає.

Спостерігаємо поступово кращі результати швидкості читання в експериментальному класі, а це означає, що основна мета експерименту досягнена: процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання. Це було гіпотезою дослідження і вона підтвердилася.

Таким чином ми довели ефективність запропонованої нами експериментальної методики формування навички швидкочитання.

Висновки

Провівши теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування навички швидкого читання у молодших школярів ми прийшли до таких висновків:

* темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

* у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;

* головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;

слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;

без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;

* навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;

* при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;

* лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;

* техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;

* під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра.

* головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.

Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.

Список використаної літератури

Архипов Г.Б. О влиянии темпа речи на аудирование // Ученые записки МГПИИЯ. -М., 1968.-Т.44.-с.67-109.

Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104 с.

Богатир В. Формування навички швидкого читання // Початкова освіта. - 2005.-Ш8.-с.14-16.

Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9 - с.4-8.

Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. -К.: Рад. школа, 1991. - 112 с.

Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 1 класі. -К.: Рад. школа, 1991. -495 с.

Вояк С. Читать можно быстрее // Неделя. - 1969. - №13. - с.18.

Ганькіна М. Урок читання. Мізансцени успіху // Початкова освіта. - 2005.-№ 18.-с.5-9.

Горький М. О детской литературе. Статьи и высказывания. - М.: Госдетиздат, 1958.-431 с.

Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки // Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.

Ґудзик І.П. Чи треба вчити молодших школярів читати невідомий текст? // Початкова школа. - 1991. - №3. - с.4-6.

Джеджелей О. Диференційований підхід до формування навички читання у 4-річній школі // // Початкова школа. - 2002. - № 4. - с. 10-11.

Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст // Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.

14. Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. - М.: Учпедгиз, 1953.-349 с.

Жаборюк А.Н. I слово може бути мертвим... До проблеми виразного читання // Дивослово. - 2003. - № 7. - с.51 -53.

Жиганова О. Навчання правильного, свідомого, виразного читання // Початкова освіта. - 2004. - № 4. - с.7-9.

Жинкин Н.И. Речь, как проводник информации. - М.: Наука, 1982. - 160 с.

Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.

Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова освіта. - 2005. - № 18. - с.1-4.

Капська А.И. Як навчити учнів виразно читати. - К.: Рад. школа, 1978. - 191 с.

Коба B.I. Розвиток навичок читання, уміння працювати з книгою як засіб розумового виховання учнів // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 23.-с.3-14.

Коваленко О. Навчання дітей читати. Психолого-педагогічні засади // Початкова освіта. - 2005. -№18. - с.2-4.

Коваль А.П. Методика преподавания русского языка в младших классах. - М.: Академия, 1969. - 105 с.

Курпіта В.І. Дидактична гра як метод формування навичок читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.49-66.

Курпіта В .1. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.38-46.

Левченко О.М. Тренувальні вправи для учнів початкових класів "Вчимося читати швидше" // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 15.-с.2-6.

Локалова Н. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. - 1999. - № 3.-с.3-4.

Львов и др. Методика преподавания русского языка в начальных классах. - М.: Академия, 1969. - 472 с.

Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - 398 с.

Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок / A.M. Заїка. - К.: Магістр. - S, 2000. - 88 с.

Музичук С.В. Психологічні особливості навчання читання шестирічних малюків // Початкова освіта. - 2002. - № 11. - с.2-3.

Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. -№ 4.-с.34-38.

Науменко В.О. Програма з читання // Початкова школа. - 2003. - № 7. - с.24-28.

Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. - Тернопіль: Астон, 2002. - 352 с.

Оморокова М.И. и др. Преодоление трудностей. Из опыта обучения чтению: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 228 с.

Паламарчук Л. Формування та удосконалення навичок читання // Початкова освіта. - 2004. - № 2. - с.6-10.

Пальченко LI. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання / Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка // Початкова школа. - 1991. - № 4. - с.19-22.

Пархета Л.П. Виразне читання в практиці В.О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія - 2002 - № 3-4 - с.233-237.

Пінчук Г. Робота з удосконалення техніки читання // Початкова школа. - 1997.-№ 11.-с.8-11.

Посталовский И.З. Обучение чтению от начального к динамическому. В 2-х частях. - Одесса: Весть, 1997. - 328 с.

Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах // Початкова освіта. - 2002. - № 8. - с.4-5.

Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001.-206 с.

Саралупова Є.Г. Швидкочитання для першокласників // Початкова школа. - 1993. - № 2. - с.12-15.

Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. -К.: Рад. школа, 1982. - 175 с.

Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - S, 1997.-256 с.

Крипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного і позакласного читання // Початкова школа. - 1990. - № 5. - с.36-40.

Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. - М.: Искусство, 1980. - 430 с.

Сухомлинский В.А. Разговор с молодым директором школы. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1982. - 206 с.

Федоренко И.Т. Пути совершенствования техники чтения школьников. - X., 1978.-34 с.

Шелехова Г. Формування вмінь читати на уроках української мови // Українська мова і література в школі. - 2001. - № 6. - с.4-8.

Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. - М.: Рад. школа, 1966. - 342 с.

Яцета Л. Як навчити шестиліток читати // Початкова школа. -2001. - № 1.-с.21-23.

Яцух Ю.А. Цікаві вправи з розвитку навички читання до текстів "Читанок" для 2-4 класів // Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 8. - с.26-36.

Додаток 1. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст (урок з раціонального читання у 3 класі)

Мета: виконувати вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст; розвивати навички правильно і швидко читати; виховувати інтерес до живої природи, бажання читати.

Обладнання: індивідуальні картки "Дощик", текст "Рослини-мандрівники", картки "Переплутаний алфавіт", картки "Друкар".

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Вправи на розвиток артикуляційного апарату.

1. Швидкий вдих через ніс і видих ротом.

- Уявіть собі, що перед нами красива квітка кульбаби. Як гарно вона пахне! Понюхайте її. А тепер подмухайте на неї, на ЇЇ білі парашутики. Вони розлетілися далеко-далеко від вас.

2. Вдих через ніс і видих ротом злиттів: одн, огл, осл, овд, огр, кшн, ерс, екс, ірк, їзд, авч, андр.

- А ось ще квіточка. Яка вона пахуча, правда? А поруч летять її білі парашутики із злиттями букв. Подміть на них - нехай вони летять ще далі.

3. Гра "Водолаз". (Вимова на одному видиху скоромовки.)

Ой на горі біля річки

Ростуть 33 смерічки.

Раз смерічка, два смерічка...(Продовжують до наступного вдиху.)

4. Вправи для язика.

Язиком почухайте піднебіння.

Вимовте звук "р-р-р".

5. Робота над скоромовкою:

гра "Не зіб'юсь". (Повторення раніше вивченої скоромовки тричі.)

В'язь за в'язи в'язя взяв -

В'язю в'язи зав'язав.

б) розучування нової скоромовки:

Алла липку не гляділа.

Липка листя загубила.

З липки листя все опало,

Липку кози общипали.

(Читання, заучування, промовляння скоромовки у різному темпі.)

6. Гімнастика для очей.

Робота за картками "Переплутаний алфавіт"

III. Вправи на вдосконалення техніки читання.

1. Мовна гра "Відгадай".

Б

Л

Н

(яблуня)

М

Л

Н

(малина)

В

Ш

Н

(вишня)

2. Завдання "Виконайте дії та прочитайте слова".

КАР - К + А + ХІ + СИ - И (арахіс)

РВЕ - В + ВНІ - Н + НЬ (ревінь)

3. Вправа "Фотооко".

- Подивіться на картку, сфотографуйте очима всі записані слова:

абрикос черешня

кукурудза айстра

ясен виноград

Закрийте очі і уявіть сфотографоване.

У якому рядку записане слово виноград?

Воно записане в першому чи другому стовпчику?

4. Вправа "Прочитай підряд усі букви, встанови межі слів і речень". Жовтеньдругиймісяцьосені.

Почалисядощііночісталихолодними.

Читання за карткою "Дощик". (Прочитати слова з максимальною швидкістю в порядку зростання номерів.)

5. Гра "Друкар". (За певний час "віддрукувати пальцем (або кількома пальцями) слова, які діти сприймають на слух. ")

Ж

Т

В

У

О

Й

Г

Ц

Л

Е

І

Н

Ї

М

Д

С

Р

Ю

А

П

Ш

Г

Щ

И

К

Ь

X

З

Б

Ф

Ч

Є

Я

(Горобина, полуниця, щавель, цикламен, кукурудза, огірки.)

- Діти, чи помітили ви, яка тема поєднує всі слона, скоромовки, з якими ми працювали на уроці?

- Ми продовжимо тему, розпочату вчора на уроці природознавства.

IV. Робота над текстом "Рослини-мандрівники".

1. Читання тексту вчителем.

Рослини-мандрівники

Літо закінчилося, почалися дощі, ночі стали холодними. Дід з онуком зібралися додому, у місто. Востаннє пройшлися садом, сказали до побачення яблуням і вишням, малині та аґрусу, кущикам полуниці, ревеню та щавлю, які лишаться зимувати.

- Шкода мені рослин, - сказав Тарас і погладив тонкий стовбур молодої горобини.

Люди, звірі, птахи, риби - усі можуть, коли захочуть, ходити, їздити, літати, плавати. І лише рослини завжди стоять на одному місці, наче прив'язані.

Помиляєшся, Тарасику, - весело сказав дідусь. Він легенько плеснув у долоні - і горобчик, що сидів на горобині, злякано спурхнув, несучи в дзьобику червону ягідку.

Он поглянь, наша горобинка вже вирушила в мандри у дзьобику меткого горобця. Ягідку він склює, а насіннячко десь зронить, і наша горобинка там ніби народиться вдруге. Насіння багатьох рослин перебирається з місця на місце, вчепившись у шерсть звірів, спину працелюбних мурах або переносячись на підошвах людського взуття. Та це ще короткі мандрівки. А бувають і довгі - наприклад, у шлунку птахів, які здійснюють далекі перельоти.

Ти диви! - здивувався Тарас. - А я думав, рослини нічого не бачать, крім свого подвір'я.

- Є, звичайно, серед них і домосіди, наприклад, арахіс чи цикламен, які все життя проводять на одному місці. Та більша частина рослин дуже любить крокувати, літати, стрибати по земній кулі.

- Оце так дива! - вигукнув Тарас і озирнувся. - А картопля чи кукурудза теж мандрівники?

- Ще й які! - відгукнувся дідусь. - Тільки вони розселилися по земній кулі за допомогою людей. Картоплю завезли в Європу з древньої мексиканської країни ацтеків, і минуло чимало часу, поки європейці звикли до цієї рослини і полюбили її. Те саме відбувалося і з помідорами, огірками, капустою, морквою, цибулею. Я вже не кажу про персики чи виноград. Одне слово, якби рослини земної кулі не любили мандрувати або не навчилися виживати в незвичайному кліматі - не було б сьогодні у нас з тобою такого чудового саду і багатого городу.

2. Перевірка розуміння прочитаного.

- Що здивувало Тараса?

3. Читання тексту учнями.

а) І абзац; гра "Вовк і зайці". ("Зайці" починають читати через певний час (після слова вчителя "Сонечко", "вовки" доганяють тих, хто почав читати раніше -- хто першим прочитав, той обов'язково встає.)

- Куди зібралися дід з онуком? Чому?

б) ІІ абзац: гра "А ми удвох". (Читання абзацу парами з однієї картки.)

- Чому Тарасикові шкода рослин?

в) III абзац: Гра-вправа "Сторож губ".

Пробіжіть очима по абзацу, приклавши до вуст палець.

Про що розповів дід онукові?

г) IV-V абзаци: гра "Небо і Земля". (На сигнал "Земля!" читають усі, на сигнал "Небо!" - піднімають голови вгору. І знову "Земля!" - відразу ж продовжують читати, а для цього треба швидко знайти слово, з якого треба починати читання.)

- Які рослини-домосіди пригадує дідусь?

ґ) гімнастика для очей: "Маятник" (рух очей вправо, вліво), "Стовпчик" (рух очей вниз, угору), "Катання з гірки " (рух очей по діагоналі).

д) VI абзац: гра "Виправ Барвінка".

Читаю текст, свідомо допускаючи помилки, а учні плещуть в долоні, помітивши їх.

- Оце так диво (дива)! - гукнув (вигукнув) Тарас і повернувся (озирнувся). - А картопля чи кукурудза теж мандрують (мандрівники)?

- Ще й як (які)! - відказав (відгукнувся) дідусь,

е) VII абзац: читання "ланцюжком".

- Які назви рослин я "загубила", готуючись до уроку? (Персики, цибуля, аґрус, капуста, картопля.)

V. Підсумок уроку

1. Гра "Блискавка " (Учні читають двічі 15 секунд з простим олівцем після команди вчителя "Дощик ". На сигнал "Стоп "- ставлять крапку.)

- На скільки слів прочитали більше, ніж першого разу? (Самозаміри діти записують у зошити).

2. Гра "Бджілка". Називаю слово горобинка (цикламен, прив'язані), а учні знаходять і читають речення, в якому є це слово.

- Які вправи читання на сьогоднішньому уроці сподобалися найбільше?

Додаток 2. Набір речень для зорових диктантів за системою І.T. Федоренка

Набір № 1

Букви

Секунди

Тане сніг.

8

4

Тече річка.

9

4

Почався дощ.

10

5

Сашко прибіг.

11

5

Оксана читає.

11

5

Птахи літають.

12

6

Набір № 2

Настала осінь.

12

6

Ти шукаєш гриби.

13

6

У лісі росте дуб.

13

6

Лід укрив ставок.

14

6

На небі хмаринки.

14

7

У садочку жоржини.

15

7

Набір № 3

Пташки прилетіли.

15

8

Посміхалося сонце.

16

8

Бабуся шиє сорочку.

16

8

Матуся миє підлогу.

16

8

Дме холодний вітер.

16

8

Олена добре вчиться.

17

8

Набір № 4

Сів шпак на шпаківню.

17

8

Гріє ласкаве сонечко.

18

7

Хатку занесло снігом.

18

7

Соняшник ріс коло тину.

19

7

Катруся посіяла квіти.

19

7

Дмитрик заспівав пісню.

20

7

Набір № 5

У кімнаті свіже повітря.

20

6

Галя читає цікаву книжку.

21

6

Хлопці купалися в ставку.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены