Моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі

4. Образотворча діяльність учнів, як і в процесі пізнання, починається з відчуття і сприйняття. У цьому процесі учень пізнає загальні закономірності зв'язку в предметах і явищах, які іноді недоступні відчуттю і сприйняттю. Таке уявлення про зображуване, складається до процесу роботи на образотворчій поверхні. Проте в процесі діяльності в практичній роботі постійно присутні такі розумові операції як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація і д.р. Таким чином, образотворча діяльність розвиває і формує мислення, сенсорну гостроту спостереження, які у поєднанні з уявою слугують основою розвитку образного мислення учнів, і впливають на розвиток моральних якостей.

5. Зв'язок образотворчого мистецтва з іншими предметами незаперечний. На уроках учитель використовує наочність у вигляді історичних картин, різноманітних архітектурних макетів, схем, тим самим, виховуючи в учнях розуміння високого призначення мистецтва, розкриваючи перед ними багатий і неповторний потенціал образотворчого мистецтва.

6. Сім'я - це світ, в якому майбутній громадянин починає свої перші кроки на шляху до соціалізації. Світоглядні, моральні і соціально-політичні цінності передаються дітям від батьків. Важливим завданням батьків є контроль і організація в спільній діяльності з дітьми, виконання різного роду декоративно-прикладних робіт з привиттям сумлінності, порядності, охайності, моральності. Моральні якості закладаються в сім'ї.

Моральне виховання школяра залежить від сформованості його світогляду, яке складається на основі поглядів, переконань, ідеалів. Батьки і педагоги, враховуючи цю взаємозалежність, сприяють формуванню у дітей особливого морального відношення до різних явищ навколишнього життя. Вони самі мають бути зразками для своїх дітей, оскільки відомо, що авторитет дорослого чинить великий вплив на дитячу особу.

У рамках цього дослідження ми визначили умови для забезпечення активізації дидактичних процесів в руслі морального навчання. Це обумовлено розкриттям процесу оцінки самого ходу формування знань учнів, в якому можна скористатися спеціальною методикою спостереження за процесом навчального заняття, побудованого нами на основі теорії засвоєння. Початковими положеннями для її побудови є:

- час на кожне учбове заняття необхідно планувати доцільно, без втрати;

- мета заняття, представлена в перерахованих вище показниках, має бути досягнута у рамках встановленого часу, за розрахунковий час;

- методика планування і спостереження за ходом заняття має бути простою, надійною і доступною для аналізу;

- показник якості навчання має бути кількісним і легко обчислюваним.

Таким чином, ми вважаємо, що ці початкові положення дадуть учителям можливість точного орієнтування на уроці, що дозволить їм уявити собі загальну картину реального навчального процесу з конкретними результатами праці.

Розвиток моральних якостей учнів, образотворчого мистецтва, проходить ряд етапів. Ці етапи починаються з ознайомлення учнями про вихованість до повного опанування понять і умінь застосовувати отримані знання в житті. У учнів однієї вікової групи засвоєння моральних знань тісно пов'язане з їх особливостями і це визначає наявність значних розбіжностей в рівнях засвоєння моральної вихованості.

Основними принциповими положеннями під час практичної роботи були: різноманітність трудової діяльності, тісне спілкування з природою; сприйняття мистецтва як умова морального становлення, збагачення творчого потенціалу особи; доброзичлива обстановка в колективі; особистий приклад педагога і пошана гідності учнів; наслідуванню принципу «якомога більше вимоги до людини і якомога більше пошани до неї».

Уроки образотворчого мистецтва сприяють не лише моральному вихованню, але і загальному духовному розвитку учнів. «Усе, що тільки можливе, надавати для сприйняття почуттями: видимим - для сприйняття зором, чутним - слухом, запахи - нюхом, підмет смаку - смаком, доступне дотику - шляхом дотику. Оскільки пізнання починається з відчуття, відчуття засвідчує і передає пам'яті», - писав Я.А. Коменский в «Великій дидактиці».

Як показали результати нашого дослідження, розвиток учнів буде найбільш ефективним, якщо практичну роботу підбирати індивідуально і підкріплювати її теоретичним матеріалом. Виховний і розвиваючий потенціал занять з образотворчого мистецтва знижується, якщо учень не має можливості проявляти свою уяву, виразити в роботі свої думки і почуття. При виготовленні або зображенні якого-небудь виробу дитина вчиться встановлювати послідовність виконання дій, сполучаючи теоретичні знання з роботою руками. Для полегшення роботи учня можлива наслідувальна діяльність, але тільки на перших етапах складної роботи, оскільки надмірне її використання, на наш погляд, знижує рівень інтелектуальної діяльності учнів.

Традиційна система навчання на уроках образотворчого мистецтва припускає, передусім, розвиток навчально-пізнавальних умінь і уяви школярів. Але ми вважаємо, що сучасні уроки образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва можуть стати справжніми уроками творчості. Саме така творча діяльність значною мірою сприятиме вихованню у учнів «зерна моральності», пошани і любові до праці і інших якостей, сприяю прагненню опанувати знання.

Висновок

Проведена нами робота підтвердила актуальність вибраної нами теми дослідження «Моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі». В умовах оновлення політичної, соціальної і духовної сфер життя нашого суспільства величезна роль належить освіті і вихованню підростаючого покоління. Підвищення ролі моральної вихованості людей завжди висувалося як завдання державної значущості, ставало об'єктом дослідження діячів культури, літератури і мистецтвознавців, педагогів і психологів. Проблема морального виховання учнів є актуальною на сьогодні.

Моральне виховання - одна з найважливіших сторін багатогранного процесу становлення особи, освоєння індивідом моральних цінностей, вироблення ним моральних якостей, здатності орієнтуватися на ідеал, жити згідно з принципами, нормами і правилами моралі, коли переконання і уявлення про належне утілюються в реальних вчинках і поведінці.

На основі проведеної нами дослідження ми дійшли наступних висновків:

- моральне виховання - це цілеспрямоване формування моральної свідомості особи, розвиток гуманних якостей, наслідування правил і норм правильної поведінки. Це одні з важливих складових структури особи в цілісному педагогічному процесі школи. У свою чергу, формування моральності - це проникнення в духовний світ вихованця, розуміння його і вплив на нього щонайтоншими засобами - словом і красою; усвідомлення особою етичних норм, принципів; моральних цінностей, здатність до позитивних або негативних переживань, тобто її внутрішнє відношення усьому оточенню.

На основі моральних знань, оцінок дій і вчинків, поведінка людей розвивається моральні почуття учня, які сприяють появі прагнення стати краще.

Школа є значущим середовищем розвитку дитини, вона багата можливостями формувати учнях. В той же час, великою проблемою для сьогоднішнього дня є недостатність виховання нового покоління саме в естетично-моральному напрямі. У зв'язку з цим перед сучасною школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів навколишніх його людей.

Рішення цієї задачі пов'язане з вдосконаленням стійких моральних якостей особи школяра. Здійснення морального виховання учнів необхідно в навчально-виховній роботі школи, оскільки, виховуючи моральність учнів, ми виховуємо патріота своєї держави, трудівника, інтернаціоналіста.

Цілеспрямоване педагогічне керівництво процесом виховання у школярів моральності припускає глибоке розуміння учителем психологічної суті переконань, їх структури, місця в системі інших регулювальників поведінки на певних етапах розвитку дитини.

При відборі навчального матеріалу принципово важливе значення має виявлення морального, естетичного змісту різноманітних художніх явищ, що яскраво простежується в практичній роботі. Систематичне освоєння художньої спадщини допомагає усвідомлювати мистецтво як духовний літопис людства, як пізнання людиною правди про природу, суспільство, як пошук істини.

Наше дослідження підтвердило, що виховання моральності і працьовитості у учнів засобами образотворчого мистецтва, художній індивідуальності, залучення до історії і культури образотворчого і прикладного мистецтва сприяє вихованню усебічно розвиненої, високоморальної особи.

Моральне виховання учнів - це багатоплановий багатогранний процес, який передбачає єдність навчання мові образотворчого мистецтва, а також широких естетичних і моральних знань. Саме у інтеграції різних областей знання полягає цінність виховання.

Виховання моральності вимагає поетапності у поєднанні із структурно-упорядкованою системою методів. Художня і образотворча творчість учнів проходить певні стадії свого розвитку, обумовлені віковими особливостями розвитку уяви і пов'язані з іншими психофізичними особливостями школярів.

На основі проведеного дослідження можна сформулювати наступні рекомендації:

- коригування змісту учбового предмету образотворчого мистецтва з метою збагачення їх змісту завданнями, спрямованими на розвиток показників моральної вихованості і вдосконалення способів морального виховання в практичній діяльності учнів;

- організація цілеспрямованої роботи по моральному вихованню учнів засобами образотворчого мистецтва;

- розширення спектру гурткових занять, пов'язаних з образотворчим мистецтвом;

- вибудовування системи морального виховання учнів з урахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей.

Проведене нами дослідження не претендує на вичерпне рішення усіх аспектів проблеми, що вивчається, а представляє один з підходів до його вирішення. У перспективі можуть бути досліджені проблеми системного і поглибленого вивчення окремих показників моральної вихованості учнів засобами образотворчого мистецтва упродовж усіх років навчання в школі; В той же час пошук оптимальних методів і прийомів вдосконалення моральної вихованості учнів в різних навчальних закладах сприятиме вирішенню цієї актуальної проблеми.