Вивчення технік графіки на уроках образотворчого мистецтва в середній школі

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ГРАФІЧНИХ ТЕХНІК В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

3.1 Особливості впровадження графічних технік на уроках образотворчого мистецтва

У загальноосвітніх школах можливе впровадження уроків по дизайну в рамках годин педагогічного навантаження, виділеного на образотворче мистецтво. Цей факт важливий оскільки є певна різниця цілей і завдань уроку образотворчого мистецтва і уроку дизайну. І в тому і в тому випадку до кінця уроку діти повинні показати результат. Але на уроці образотворчого мистецтва заняття може бути більше теоретичне, ніж практичне і результатом засвоєння теми може бути не готова картина, а лише набір ескізів, нарисів до неї, в ході виконання яких учень вирішує для себе поставлені завдання. Тобто на уроці образотворчого мистецтва можливий варіант коли урок націлений на тренування, на відпрацювання конкретних навичок. У відмінності від цього на уроках дизайну результатом засвоєння нового учбового матеріалу повинні стати готовий дизайн-виріб. Оскільки уроки дизайну проводяться в старших класах, та увага вже особливо не сконцентрована на відпрацюванні конкретних практичних навичок, адже більшість їх було «відшліфовано» на попередніх уроках образотворчого мистецтва. Мета уроку образотворчого мистецтва з елементами дизайну - виготовити, отримати готовий до вживання продукт. Адже можна володіти навичками, але не мати уявлення про їх вживання у виробництві суспільно-корисних речей. Уроки дизайну наближеніші до потреб людини. Учням дається поняття про необхідність прив'язки образотворчого мистецтва до «реальності», про те, що в сучасній системі світової ринкової економіки одне з важливих завдань мистецтва і дизайну - створення комфортабельних умов життєдіяльності, як духовних так і матеріальних.

Повинна відслідковуватися взаємообумовленість вивчення технік графіки в процесі навчання та практичне застосування цих технік в сучасному дизайні. Дизайнери в ході реалізації власних розробок в певній мірі користуються знаннями, які їм надала система освіти. Але умови життя змінюються, залишаючи відбиток на досвіді дизайнерів. І цї зміни повинні враховуватися системою освіти. Мистецтво не повинне втрачати звязку з життям. Через це професія художника трансформувалася в професію дизайнера. Ступінь розвиненості культури сучасного суспільства, цивілізаційних нашарувань потребує використання технік графіки не тільки для виконання станкових робіт, а й для вирішення задач графічного дизайну. В реальному світі важливий не тільки рівень знань людини, а й здатність застосувати їх у справі. В навчальному процесі треба враховувати принцип безпосередньої практичної користі вивчених на уроці технік.

Автор дослідження наголошує на тому, що до загального навчально-педагогічного процесу потрібно залучати новітні технології з боку їх використання і учнями і викладачами. Корисним би стало проведення в загальноосвітніх середніх школах інтегрованих уроків - поєднання уроку інформатики та уроку образотворчого мистецтва. Введення компютера в образотворче мистецтво так само правомірне, як і необхідність володіння сучасної людини компютерними технологіями. І компютерна графіка є частиною знайомства учнів з техніками графіки.

Практична експериментальна частина дипломної роботи складалася з двох блоків - розробка дизайну перекидного календарю та проведення розроблених дипломницею уроків з образотворчого мистецтва для середньої школи.

Педагогічний експеримент проводився на базі Южноукраїнської школи мистецтв (де і працює автор дослідження). Спроба введення в навчальний процес уроків, в яких увага акцентується на застосуванні технік графіки в розробці елементів графічного дизайну дала позитивні результати та стала приводом для подальшої розробки цього питання. На даних уроках діти проявляли неабияку активність та цікавість, в кінці кожного уроку на руках у кожного учня був готовий дизайн-виріб. Розробка реальних міні-дизайн-проектів надала дітям можливість відчути себе більш значущими для суспільства, зробила більш зрозумілими для дітей загальні мотивації навчання. Хоча слід зазначити, що проведення таких уроків потребує від вчителя посекундного планування заняття, передбачення реакції учнів, швидкодійності та оперативності, високого рівня володіння техніками та понятійним апаратом, врахування всіх нюансів ходу уроку при підготовці наочності, розхідних матеріалів та приладів. Розвиненість, тренованість комунікативних здібностей повинна стати запорукою утримання дисципліни на уроці. Поведінка учнів на уроці, концентрація їх уваги ні на чому іншому окрім здобуття нових навичок теж дуже впливає на хід уроку. Навіть нескладні за виконанням авторські техніки графіки у поєднанні з метою виготовлення за 45 хвилин дизайн виробу потребують від викладача та учнів максимум зусиль для одночасного вирішення цих задач. Проте такі уроки більш ефективні для прогресивного швидкого розвитку підростаючого покоління. Через вимогу максимальної зосередженості, високого рівня дисциплінованості ці практичні заняття доцільніше проводити не раніше 6-7 класу, хоча завжди слід враховувати індивідуальні можливості особистості. Техніки, що були застосовані для уроків відповідають сучасним тенденціям дизайну. Більш класична гратографія на восковому тлі переродилася в техніку продряпування на мелованому папері, задрукованому темною ксероксною фарбою, який швидше підготувати до використання для творчості дизайнера (Додаток 22). Колажування відповідає концепції еклектики в сучасному дизайні, що по своїй суті і є колажуванням з різних стилів (Додаток 25, Додаток 26, Додаток 27). Порівняно давня техніка монотипії оновлюється за рахунок появи нових різновидів паперу та будівельних різнофактірних валиків, які можна застосовувати в процесі створення монотипії (Додаток 24). Використання на уроках нетрадиційних технік графіки саме по собі є новою течією в методиці викладання образотворчого мистецтва в середній школі (Додаток 23). Уроки(Додаток 28 - Додаток 31) побудовані з урахуванням вікових особливостей та методичних розробок інших більш досвітчених викладачів, розроблені на основі учбової програми Т.Є. Рублі, С.І.Федуна з використанням досвіду вивчення авторських технік графіки в художніх школах.

Під час виконання автором даного дослідження дипломного проекту дизайну календарю його постійні учні з художньої школи(за місцем працевлаштування) мали змогу спостерігати за процесом створення календарю. Вчитель власним прикладом показав учням значимість технік графіки в сучасному поліграфічному дизайні, реальні перспективи застосування в житті навичок володіння графічними техніками здобутими на заняттях.

Окрім еволюціонування методів викладання образотворчого мистецтва в середній школі неодмінно потрібна певна реорганізація механізмів діяльності вчителів. Для вдосконалення глобального навчального процесу, мобілізації всіх теоретичних ресурсів необхідне підвищення інтелектуального рівня викладачів. Створення централізованого загальнодоступного інтернет сайту сприяло б цим процесам. На сайті, що поєднав би усіх викладачів України ведучі спеціалісти могли б ділитися досвідом, а молоді викладачі мали б можливість розширювати кордони власного педагогічного бачення. Знайшовши в інтернет-сітці рішення власних педагогічних проблем спеціаліст має змогу рухатись вперед у розвитку навчальних технологій, не зупинятися на питаннях, які вже були вирішені іншими педагогами, а вирішувати нові завдання педагогіки, на які ще не має відповіді, таким чином сприяти загальносуспільному прогресу, а не тільки прогресу у вузькому розумінні власного робочого місця.

3.2 Дизайн календарю - як приклад використання графічних технік

Автором дослідження для закріплення теорії і кращого розуміння ролі технік графіки був виконаний дипломний проект - розробка дизайну перекидного календарю (Додаток 9 - Додаток 21). Календар і взагалі способи орієнтування в часі супроводжують людство. Календарі створюють ще з часів древніх цивілізацій і до наших днів. Кожна епоха залишає свій неповторний слід у зовнішньому вигляді календарю, в принциповому устрої, в його дизайні. Сприйняття часу та поняття естетичної відповідності календаря сучасним умовам трохи відрізняється від літо-відлічування попередніх поколінь. І тому зовнішній вигляд календарю завжди потребує корегування, пристосування до нових потреб суспільства. Виходячи з того, що сучасного споживача, перевантаженого строкатістю довкілля, може зацікавити лише креативність, творчий підхід, свіжа ідея і сама ця потреба суспільства в авторському дизайні календарю стала потужним поштовхом для реалізації. Глядач чекає від дизайнера створення сюрреалістичної казки, пронизаної світлом, добром, щастям, свободою, вірою, чимось теплим, рідним, поєднаним в одне гармонійне ціле. Саме тому в даному авторському дизайні календарю використовується алегорія, що допомагає оживити абстрактні поняття. Кожному місяцю відповідає зображення людини. В ролі прототипів місяців були використані портрети близьких автору людей, до того ж, діяльність яких в реальному житті напряму пов'язана з образотворчим мистецтвом. Це допомогло досягти живості характерів, яскравості і глибини образів зображуваних алегоричних героїв, повнішої передачі емоцій, зробити рухи, пози, міміку більш реалістичними. Календар - це спроба класифікувати повторювані в часі циклічні зміни навколишнього світу (світу природи). Розроблений автором дослідження календар заснований на відносно циклічних змінах в світі людей. В цьому календарі рік описаний справами творчих людей. Для створення в календарі атмосфери чогось теплого, рідного, відчуття зв'язку з зображенням в алегоричні композиції включені елементи слов'янського костюму та символіки. Вибір віддзеркалює бажання сучасного українського споживача знати своє коріння і мати свої особливі рідні талісмани, символи щастя і добробуту, що супроводжуватимуть все життя і додаватимуть в серця надію.

Дипломний проект складається з тринадцяти аркушів: 12 аркушів - зображень місяців та обкладинка, А3 формату, виконаних в кольорі в авторській графічній техніці. Тектоніка зображення, композиційне розміщення структурних елементів схоже на іконографічне, парадне. Всі 12-ть аркушів мають однакову тектонічну будову і техніку виконання, що поєднує аркуші в єдине ціле, забезпечує стильову єдність. Основні структурні елементи: ворота, пейзаж на задньому плані, зображення рослин по боках, календарна сітка на місяць знизу і зображення алегоричного героя у центрі. Ворота - несуть композиційну функцію обрамлення, що до того ж несе смислове навантаження - на воротах у вигляді символів показаний слов'янський варіант будови світу (семаргли і грифони - зв'язок неба і рослин; півколо небосхилу, на вершині якого “триксель” - джерело всього; птахи - символи душі, вода та земля, рослини; Дерево життя та Матір всього живого, Перун та підземні ящери). Пейзаж на задньому плані - це краєвиди України, що призвані створювати відчуття простору та мають прив'язку до погодних умов місяця. Також алегоричним є стан освітлення в пейзажі - зима - це сон природи, тому вона занурена в пейзажі в ніч, відповідно - восени - закат, влітку - яскравий день, навесні - світанок. Зображення рослин по боках розповідає глядачеві які саме рослини можна спостерігати даного місяця на Україні. Календарна сітка знизу виконує композиційну роль подіума та суто інформаційну функцію. І в центрі знаходиться зображення алегоричного героя, одягненого в слов'янський костюм згідно погоди. Костюми різних часів та соціальних шарів роблять загальну картину більш різноманітнішою, надаючою більше інформації про одяг наших предків. Така складна будова і поєднання багатьох елементів в дизайні календарю потребує зведення всіх цих елементів до певного спільного стану, в якому вони виглядатимуть цільно. Саме графіка покликана створювати такий спільний стан простору композиції і всіх його складових умовними засобами виразності. Малюнки, з розкриттям «духовного характеру» моделі, передають момент її життя, що триває під спостереженням художника - що дає відчуття близькості глядача і зображуваного героя. Малюнок загострює увагу не на “речах для людини”, а на властивостях самого предмету, що дозволяє предметам композиції жити власним життям, створює власний незалежний світ. Через умовність засобів виразності графіки та переважно тонову ліпку простору - в графіці своєрідне зображення простору, багатоплановість тут дуже умовна. Але завдяки такій обмеженості плани в графічній композиції більш тісно зв'язані, вони поєднанні в один єдиний спільний простір. Це породжує особливе сприйняття часу і простору в графіці - це час і простір паралельної реальності. . Саме це дозволило поєднувати так багато паралельних сюжетних ліній, смислових підтекстів, тем і елементів в даному календарі. В графіці також зовсім умовне зображення матеріальності предметів, що, однак, звільняє від конкретизації і дозволяє дизайнеру-графіку зосередитись на досягненні певного ефекту в загальному проекті, швидшій реалізації творчих пошуків, не вдаючись в другорядні дрібниці. А творчі пошуки в технічних нововведеннях, намагання дизайнера змінити процес утворення зображення веде до прогресу образотворчих технологій, розширення спектру різноманітних технік робить більш вдалими спроби митця віднайти кращий виразніший шлях реалізації творчого задуму, покликаного на задоволення естетичних, інформаційних потреб вибагливого споживача.

Зображення календарю, створеного автором даного дослідження були виконані в авторській графічній техніці. Після проведення певних композиційних пошуків, наведення історичних довідок, натурних замальовок фрагментів запланованого зображення, розпочалась робота над картоном календарю в техніці олівцевого малюнку. Те, що зображення виконувалися олівцем дозволяло швидко вхопити момент, стан, швидше реалізувати ідею митця. Для передачі чіткості орнаментів на воротах використовувалася графічна техніка лінійного малюнка тушевою ручкою. Потім зображення, виконані олівцем та тушем були оцифровані ( відскановані) і подальша їх обробка (додавання колірної складової) виконувалася в програмі Adobe Photoshop. Автор намагався добитися ефекту кольорової гравюри - подібно до того як створював свої плакати видатний митець модерну Альфонс Муха. Коли спорідненим кольором заливаються цілі плашки, і при цьому залишається активною роль чорної (темної) лінії це робить можливим прогнозування загальної колірної концепції для всіх дванадцяти робіт незалежно від того, що саме там буде зображено та сприяє сприйняттю їх як єдиного стильового цілого. Використання новітніх технологій для досягнення ефектів гравюри зекономило час виконання проекту, скоротило часову відстань між задумкою та її втіленням в життя. Календарна сітка окрема виконувалася в програмі Coral Draw і імпортувалася до Adobe Photoshop для поєднання з рештою елементів проекту. Цифрові технології дозволяють виконати шрифти охайніше ніж вручну, бездоганно повторювати однакові цифри, що дуже важливо для втілення концепції єдиного стилю.

На прикладі виконання даного проекту вчитель може донести до учня ідею необхідності поповнення багажу знань та навичок володіння різними графічними техніками. Вільне володіння графічними техніками, постійний пошук покращення технологічного процесу створення творчих робіт робить митця більш вільним у творчому натхненні. Особливий спосіб розфарбовування плашками в Photoshop-і можна використати на уроках образотворчого мистецтва для засвоєння дітьми принципу створення кольорової гравюри. Наприклад, можна по черзі робити видимими та невидимими різні шари цифрового зображення. При цьому на кожному шарі буде плашка окремого кольору і діти будуть бачити ніби відбитки з окремих дощечок і їм буде зрозуміло яким саме чином гравер обирає кількість кольорів (а значить і кількість дощечок) і як він підбирає абриси на кожній дошці. Таке пояснення принципу створення колірної гравюри розширить можливості дітей на уроках образотворчого мистецтва при виконанні композицій в техніці штампування. Використання комп'ютера позбавляє від багатьох технологічних труднощів, пов'язаних з ручною працею. Цей факт теж слід підкреслити для учнів - для того, щоб в своїй творчій роботі вони завжди шукали найбільш ефективні і найменш складні способи досягнення виразності художнього образу.

Проект календарю може бути використаний в навчальному процесі, як приклад вдалого поєднання декількох графічних технік, а також дати учням уявлення про обґрунтування вибору техніки виконання відносно до характеру задуманого зображення. Для портретів та інших реалістичних зображень - можливості плавних переходів градацій грифельних олівців, для декоративного орнаменту з чіткими контурами - тушева ручка.

Отже, в ході виконання проекту автор шукав в сфері графічного дизайну кращі шляхи реалізації свого задуму. Під час творчих пошуків активно використовувалися графічні техніки. На основі цього можна стверджувати. Для вирішення задач дизайну календарю графічні техніки стали незамінними. Виявлена значущість графічних технік в практиці розробки проектів поліграфічного дизайну. Зокрема розробка дизайну календарю розглядається, як сфера діяльності, для якої неодмінно потрібне використання авторських технік графіки. В ході проведення практичного експерименту - виконання дипломного проекту - конкретизовані нюанси використання авторських технік графіки в розробці дизайну перекидного календарю. Розуміння цих нюансів молодим спеціалістом важливе для правильної їх подачі на уроках дітям, збереження зв'язку професійної дизайнерської суспільно-корисної роботи та процесу оволодіння школярів навичками на уроках образотворчого мистецтва.

ВИСНОВКИ

В ході виконання дипломної роботи був складений зручний термінологічний ряд, що поліпшує спілкування з фахівцями в галузі образотворчого мистецтва та між викладачами і учнями. Чітка розробка цього ряду дозволила легко зорієнтуватися в багатоманітних техніках і класифікувати їх. Ґрунтовні праці Бориса Робертовича Віппера та інших вчених, діячів мистецтва, культури дали змогу охопити загальну картину структури графіки як виду образотворчого мистецтва. Були систематизовані відомості про техніки графіки.

На основі проведених досліджень можна сформулювати загальні підсумкові положення. Графіка поділяється за технічними засобами на такі види: малюнок(виконується олівцем, тушшю, аквареллю, гуашем, вугіллям, сепією, соусом, сангіною), гравюра(літографія, гравюра на дереві, гравюра на металі, ліногравюра), прикладна графіка(монотипія, диотипія, акватипія, картонна гравюра, вирізна паперова гравюра, трафаретний естамп, шовкографія, автотипія, гіпсогравюра, гратографія) і нетрадиційні техніки(ниткографія, відбивання мильних пузирів, друк з картопляних штампів, природних форм, тканини, зім'ятого паперу, акватуш і т.п.). Кількість технік постійно поповнюється за рахунок творчих знахідок митців, нових технологій та матеріалів.

Автором дипломломної роботи була по можливості відтворена загальна картина стану досліджень в галузі методики викладання образотворчого мистецтва в середній школі, стан забезпечення вчителів загальноосвітніх учбових закладів підручниками, що містили б достатню кількість вправ на вивчення графічних технік. Загальною рисою всіх методичних посібників є розгляд графічних технік як другорядних тем. Багато цікавих розробок можна знайти в підручниках, але необхідно ще багато працювати, щоб створити поетапні вдалі зрозумілі інструктажі по виконанню робіт в різноманітних графічних техніках для дітей різного віку.

Був досліджений процес створення дизайну календарю, як творчий процес, для якого найдоцільнішим є використання технік графіки.

Студенткою була розроблена методична система вправ для вивчення технік графіки на уроках образотворчого мистецтва в середній школі. В ході апробації даних вправ було виявлено ефективний вплив занять з технік графіки на навчання, мобілізацію творчого потенціалу дітей. Різноманітність сучасних дизайнерських технологій, відносна незалежність авторських технік графіки від обов'язкових стандартів та стереотипних форм - гарний клімат для розвитку творчості. Якщо є розуміння вільного володіння засобами, техніками, то легше точно, чітко обрати техніку, що підкреслюватиме художній образ, задум автора. До того ж спроможність дітей створювати дизайн-продукти протягом уроку говорить про те, що практичний досвід здобутий в ході вивчення технік графіки в школі може бути застосований для задоволення потреб суспільства і реалізації особистих творчих задумів в сфері графічного дизайну.

Використання прийомів графіки на уроках образотворчого мистецтва необхідно співвідносити із ціллю, яку бажано досягнути, оцінювати її доречність та необхідність. Різновиди графіки можуть використовуватися як основне завдання чи допоміжний засіб. Практичне напрацювання навичок сприяє розвитку мисленєвих процесів, розширенню кругозору, а за умов розширення кругозору спрощується процес вирішування задач в будь-якій діяльності - відбувається пошук відповіді за аналогією. Використання графічних технік на уроках образотворчого мистецтва необхідне та можливе, навідь за умов нестачі матеріального устаткування, адже технік дуже багато і можна вільно обирати і використовувати доступні.

Практика вивчення технік графіки на уроках образотворчого мистецтва в середній школі повинна розвиватися і справою молодих фахівців буде готувати методичний грунт для таких занять. До технік графіки частіше залучаються новітні технології, тому ці техніки мають перспективи розвитку.

Література

1. Алексєєва В.В. Що таке мистецтво? Цикл альбомів про образотворче мистецтво, мистецтво декоративно-прикладне і архітектуру. - М.: Сов. художник, 1973. - 221 с.

2. Афанасьєв Ю.А. Соціально-культурний потенціал художньої діяльності. - Львів.: Світ, 1990.

3. Б.Віппер. Введення в історичне вивчення мистецтва. - М, 2002. - 332.

4. Безсвідоме: природа, функції, методи, дослідження. - Тбілісі, 1978.

5. Війранд Тійу. Молоді про мистецтво. - Талін, 1990. -150 с.

6. Графічні техніки та їх можливості: методичні рекомендації для художніх шкіл / Рибалко Л.А. - Київ: ІНКОС, 2006 - С. 20, 25 іл.

7. Дмітрієва Н.А. Коротка історія мистецтв.. - М.: Мистецтво, 1990. - С.11-32.

8. Мистецтво Україні. Енциклопедія / Ред. Кудрицький А.В. Т. 1. - К.: Укр. енциклопедія ім. М.П. Бататтт, 1995. - С. 98 -113.

9. Мистецтво. 5 клас: навчальна програма / Масол Л.М., Гайдамака О.В., Калініченко О.В. - Харків: Скорпіон, 2005. - С. 10.

10. Навчальна програма Южноукраїнської художньої школи, розроблена на основі програми художньої школи, затвердженої Держстандартом викладачами тієї ж школи, 2005р.

11. Навчальна програма профільної дизайнерської підготовки старшокласників в м. Южноукраїнську. Рибальченко Л.В., Ю.-2001р -С. 100.

12. Наказ Миколаївської обласної державної адміністрації Управління освіти і науки від 19.01.2009 р. про проведення апробації навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009-2009/2010 н.р. у Миколаївській області.

13. Образотворче мистецтво, 6 клас: Підручник / Бєлкіна Е.В., Марчук Ж.С.- Харків: Скорпіон, 2001. - С. 132-136.

14. Образотворче мистецтво, 5-7 класи: навчальна програма / Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Константинова О.В., та інш. - Харків: Скорпіон, 2005. - С. 17.

15. Образотворче мистецтво, 5-7 класи: Навчальна програма / Рубля Т.Є. , Федун С.І. - Київ: Перун, 2005. - С. 23.

16. Образотворче мистецтво, 5-7 класи: Навчально-календарний план / Рубля Т.Є. , Федун С.І. - Київ: Перун, 2005. - С. 23.

17. Образотворче мистецтво, 5 клас: Підручник / Рубля Т.Є. , Федун С.І. - Київ: Перун, 2005. - С. 144.

18. Образотворче мистецтво, 6 клас СЗОШ: Підручник / Желєзняк С.М., Ламанова О.В. - К.: ТОВ «ЛДП», 2006. - 160 с. іл.

19. Образотворче мистецтво, 6 клас 12-річної СЗОШ: Плани-конспекти / Клімова Л.В., Ланіна І.В. - Х.: Веста, ви-во «Ранок», 2006. - 128с.

20. Очерки з історії та техніки гравюри, робітники держ.музею образотв. мис-ва ім. А. С. Пушкіна,- Вид-во «Образотворче мистецтво» -1987р.

21.Соловйова В.А. Мистецтво малюнка.-Л. вид-во «Мис-во»-1989р.-300с.

22. Творчість та мислення. Лук В. - М. Думка, 1986. - С. 240.

23. Художньо-естетичний цикл: Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2008-2009 н. р. / Корнілова О.В., Масол Л.М., Демчишин М.С., Поліщук А.А. - Київ: Перун, 2008. - С. 10.

24. Щіпанов А. С. Любителям пензля і різця.-М.: Просвіта,1981.- С. 416.

25. www.goodbrush.com

26. www.onionskin.com

Размещено на Allbest.ru