Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання

Ця вимога комплексного формування умінь поширюється на всі наступні теми інтегрованих занять.

При вивченні теми «Елементарна графіка» учні вивчають елементи технічної графіки: основна лінія (контурна), штрих-пунктирна з двома точками (лінія згину), хвиляста і зигзагоподібна лінії в орнаментах.

Проводиться практична робота на вибір учнів:

1. Обведення на папері шаблонів і трафаретів для орнаментальних композицій.

2. Згинання і складання паперу (оригамі).

Проводиться інтеграція за спільною темою з г художньої праці: "Ми у хвилях і в промінні помічаєм красу ліній" або за іншою темою на вибір і учителя.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви і призначення ліній: контурна - різання, штрихпунктирна з двома точками -- лінія згину, хвиляста і ламана лінія -- для орнаментів; 2) графічні: розрізняє призначення ліній згину, креслить основну лінію і штрихпунктирну з двома точками, орієнтується у напрямах проведення ліній (вниз, вгору, праворуч, ліворуч); 3) практичні: згинає і складає папір під час виготовлення виробів згідно з графічними позначеннями, створює орнаментальні композиції на папері шляхом обведення шаблонів та трафаретів.

При вивченні теми «Технологія різання паперу» учні вивчають основи різання паперу ножицями, симетричне вирізування.

Проводиться практична робота (на вибір учнів) наступного змісту:

1. Виготовлення дидактичного матеріалу, дидактичних ігор.

2. Виготовлення виробів симетричної форми.

Відбувається інтеграція за спільною темою з художньої праці: "Веселковий твір Краплинки, Сонця, Зайчика, Іскринки" або за іншою темою на вибір учителя.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: розрізняє поняття "розрізати", "надрізати", "вирізати"; 2) графічні: розрізняє за призначенням лінії художньої і технічної графіки; 3) практичні: володіє прийомами різання паперу ножицями за прямолінійною і криволінійною розміткою, дотримується правил безпечної праці з ножицями [76, 53].

Вивчаючи тему «Елементарна графіка» у 2 класі, в учнів формується поняття про лінії креслення: розмірна, виносна, основна. Також вони вивчають вимірювання і розмічання лінійкою, кутником, роблять начерки від руки простих форм довкілля.

Проводиться практична робота (на вибір учителя):

1. Розмічання і вирізання з картону геометричних фігур.

2. Конструювання з геометричних фігур силуетних споруд і машин.

3.Виконання начерків виробів простої форми [52].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: має уявлення про графічну грамоту, діораму, розуміє походження термінів "розмірна, виносна, основна"; 2) графічні: розрізняє у кресленнях графічні лінії (контурну, розмірну, виносну, основну), начерки художніх зображень; 3) практичні: вимірює і розмічає деталі за допомогою лінійки, кутника, конструює з геометричних фігур силуети споруд і машин, виконує від руки начерки простих форм довкілля.

Вивчаючи тему «Елементи технічної графіки», учні дізнаються про куб, конус, вивчають розміри геометричних тіл для побудови креслень їх розгорток, а також радіус, діаметр кола.

Проводиться практична робота (на вибір учителя й учнів):

1. Креслення розгорток куба, конуса.

2. Виготовлення іграшок із паперу і картону на основі розгорток куба, конуса.

3. Колективна робота: виготовлення кубиків із зображенням літер для першокласників; ковпачків для чарівників [46].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви об'ємних фігур куба, конуса, різницю між діаметром і радіусом кола; 2) графічні: розпізнає у зображеннях форми куба, конуса, розрізняє у кресленнях діаметр і радіус, правильно користується креслярськими інструментами: лінійкою і циркулем, виконує креслення розгорток об'ємних виробів; 3) практичні: знімає розміри з предметів кубічної форми і позначає їх на кресленнях, виготовляє вироби об'ємної форми.

Покажемо методику формування у молодших школярів графічних умінь і навичок у процесі проведення занять з трудового навчання.

На занятті використовується таблиця "Елементи графічної грамоти", зразок коробки, її ескіз, кольоровий картон, папір, клей, ножиці, лінійка, простий олівець, технологічна картка.

Вчитель проводить вступну бесіду.

-- Уважно прослухайте казку і скажіть, хто її головний герой.

Креслярські лінії

В одному простому Олівці жили-були Креслярські Лінії. Всі вони були різні і, ясна річ, призначення мали неоднакове. Однак Лінії цього не знали, а тому з'являлися з олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина. Олівець зовсім було втратив голову, та, на щастя, зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду. Гумка й каже; "Я тобі допоможу. Тільки-но з'явиться не та Лінія, я її одразу ж витру".

Почав Олівець обводити контур, та раптом з'явилася пунктирна Лінія. Гумка її одразу й витерла. Злякалися Лінії, перестали вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватись черги. Лінія Контуру, по якій деталь вирізують, -- товста. Лінія Згину -- пунктирна. Розмірна Лінія -- тонка. Місця нанесення клею теж мають особливе позначення -- короткі штрихи. Хвиляста Лінія вказує на місце розриву. Так Гумка допомогла Олівцю привчити Креслярські Лінії до порядку.

Хто головний герой казки?

Чому засумував Олівець?

Хто провчив такі неорганізовані лінії?

Щоб не траплялися такі неприємні пригоди з вашими олівцями, ми сьогодні повторимо основні креслярські лінії.

На дошці таблиця «Елементи графічної грамоти», за якою

повторюємо різні лінії, місця нанесення клею, центр і радіус кола.

Сьогодні ми будуватимемо ескіз коробки. Що ж означає слово "ескіз"?

Ескіз -- виконаний від руки рисунок з основними розмірами предмета або деталі.

Далі відбувається ознайомлення учнів з професією кресляра.

-- Люди якої професії займаються кресленням ескізів? (Креслярі)

На папері я, мов тіні,

Креслю різні види ліній:

Основну, тонку, суцільну,

Осьову і штрихову.

Через них я виріб цілий

Бачу, ніби наяву.

Це справді так. Перш ніж виготовити будь-який виріб, конструювати машини чи будувати будинки, їх зображують на кресленнях, ескізах, схемах. На одних кресленнях показують конструкцію в цілому, на інших -- складові частини виробів чи споруд.

Ескізи, технічні рисунки, креслення деталей і машин виконують креслярі. Робота кресляра вимагає великої точності у виконанні креслень, акуратності, уважності.

На уроці ви попрацюєте креслярами.

Далі проводиться розгляд зразка виробу (рис.).

-- Ось таку коробочку ми будемо виготовляти на уроці. Щоб її виготовити, потрібно спочатку виконати ескіз.

Далі учні ознайомлюються із технологією виготовлення виробу. (Розглядають технологічну картку та ескіз коробки).

Картон якого розміру слід взяти?

Які лінії використовує кресляр?

Виконайте такий самий ескіз -- це буде нижня частина, а другий --

кришка коробки.

Рис. Технологічна картка

Вивчаючи елементи графічної грамоти, в учнів формується поняття про ескіз та основи розмітки за ескізом на тонкому картоні розгортки коробочки. Метою заняття є сформувати в учнів поняття про ескіз, повторити основні лінії на ескізах, кресленнях: контурна, розмірна, лінія згину та їх призначення, центр і радіус кола, позначати місця нанесення клею, ознайомити з професією кресляра, зробити за ескізом розмітку коробочки і виготовити її.

2.2 Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовне формування графічних умінь. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми розвитку графічної діяльності учнів. Тому в основу експериментального дослідження ми поклали положення про необхідність формування графічних умінь і навичок на уроках трудового навчання.

Складність оцінки рівня розвитку графічних умінь та операцій полягає в тому, що кожна з них не знаходить самостійного прояву в розумовій діяльності. Усі вони беруть участь у мислительних процесах комплексно, у тісний взаємодії, доповнюючи та продовжуючи одна одну. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожну конкретну графічну операцію, а їх прояв у взаємодії в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що показниками розвитку графічних операцій слід обрати результативність навчально-пізнавальної діяльності, пов'язаної з їх застосуванням на уроках трудового навчання.

З метою перевірки стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність цієї методики у процесі формуючого експерименту.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався рівень розвитку графічних умінь учнів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Когнітивний критерій показує обізнаність молодшого школяра у галузі графічної діяльності - тобто учень знає основні типи ліній, креслярські інструменти, правила створення ескізу і т. ін.

2. Діяльнісний критерій відображає якість власної графічної діяльності учня, тобто його уміння виконувати ескізи та користуватися готовими елементарними кресленнями для виготовлення виробів.

Дослідження здійснювалося у два взаємопов'язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) - проведено констатуючий експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику розвитку графічних умінь учнів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови розвитку графічних умінь учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку обізнаність школярів у сфері графічних уявлень і понять та недостатню сформованість графічних навичок. Учень неспроможний навіть виконати елементарне креслення чи зрозуміти його навіть з допомогою вчителя.

Середній рівень характеризується середнім рівнем розвитку графічних знань та умінь учнів, тобто учень з допомогою вчителя може прочитати нескладне креслення чи виконати його.

Високий рівень розвитку графічних знань та умінь учнів характеризується відносною самостійністю у читанні та виконанні елементарних креслень, використанні їх для створення певної композиції чи виробу.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до графічного розвитку.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад чверть учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень розвитку графічних знань та умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів - майже половина. Високого рівня досягає третина досліджуваних молодших школярів.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня обізнаності у світі творчих професій, можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов трудового навчання і виховання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно удосконалити традиційну методику розвитку графічних знань та умінь учнів.

У процесі формування обізнаності школярів у світі творчих професій ми пробуджували інтерес до творчої праці. Так, на першому занятті другого класу учні коротко пригадували найцікавіші для них уроки трудового навчання минулого року та найцікавіші професії.

Користуючись постійно діючою в класі виставкою робіт, другокласники знаходили і називали вироби, які їм було виготовляти найцікавіше. Це дозволяло, з одного боку, пригадати найцікавіші професії, види робіт, з другого, -- в учнів формувалося емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої праці.

Ознайомлення з різними видами творчої праці -- художньої, технічної, наукової -- учні здійснювали у процесі виготовлення різних предметів. Це були макети дитячих книжок, іграшок, сувенірів тощо. Одночасно відбувалося ознайомлення молодших школярів з різними типами професій.

Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів. Покажемо методику ознайомлення молодших школярів з ескізом на занятті за темою: «Об'ємні вироби з паперу і картону. Виготовлення іграшок конічної форми». До уроку ставиться мета - закріплювати вміння виконувати розмітку за ескізом, вчити учнів з'єднувати частини об'ємного виробу конічної форми, повторити правила безпечної роботи з циркулем.

Використовується таке обладнання: зразок виробу, тонкий картон, кольоровий папір, ножиці, циркуль, клей, технологічна картка.

Вчитель повідомляє, що сьогодні на уроці ми виготовимо іграшки-персонажі і розіграємо цю казку. Далі відбувається розгляд учнями зразка і технології виготовлення виробу.

-- Спочатку виготовляємо тулуб. У всіх тваринок-іграшок він має

форму конуса. Беремо аркуш тонкого картону і з вершини прямого кута

креслимо циркулем дугу радіусом 120 мм (100 мм). Вирізуємо її і склеюємо

конус -- це тулуб.

Виготовляємо голову. У лисички вона -- малий конус, у якому треба проколоти шилом отвір для кращого з'єднання.

В півника і котика голова -- круг радіусом 30 мм. Таких кругів вирізаємо два. При склеюванні залишаємо несклеєним трикутник (гостра частина конуса). В нього просуваємо конус-тулуб.

Інші деталі: очі, вуха, лапки, хвіст наклеюємо способом аплікації.

Щоб голівка була рухома, варто вставити в неї паличку.

Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів.

-- Щоб швидше виготовити персонажів казки, працювати будемо

групами по 3 учні: кожен виготовляє одну іграшку.

Закінчивши роботу, діти випробовують іграшки у грі. Окремі групи дітей (за бажанням) біля дошки інсценізують епізоди казки.

Експериментальне дослідження розвитку графічних знань та умінь учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до графічної діяльності відбувся розвиток їхніх знань і графічних умінь (таблиця).

Таблиця

Підсумковий зріз рівнів розвитку графічних знань та умінь учнів засобами трудового навчання (у %)

№ п/п	УМІННЯ	Контрольний клас (%)	Експериментальний клас (%)
1	Знати назви і призначення ліній геометричних фігур	73	79
2	Розуміє відповідні терміни з графічної грамоти	70	83
3	Описувати деякі творчі професії	76	88
4	Розмірювати і розмічати деталі виконувати прості начерки від руки	71	80
5	Розуміти нескладні креслення	64	76
6	Знімати розміри і позначати їх на кресленні з предметів кубічної форми	62	81

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень розвитку графічних умінь внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень розвитку графічних знань та умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, у середньому 22% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень розвитку графічних умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням - 50% - ЕК і 56% - КК. Високого рівня розвитку графічних умінь досягли третина учнів експериментального класу (28%) і лише незначна частина учнів контрольного класу (16%) (див. діаграму).

Діаграма

Загальний рівень сформованості творчих умінь і навичок в експериментальному та контрольному класах наприкінці експерименту

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання удосконаленої нами методики в учнів експеримен-тального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання

Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання -- формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому розвитку учнів.

Відомо, що розвиток відбувається у діяльності. Тому важливим видом діяльності на уроках трудового навчання повинна бути робота, пов'язана з розв'язуванням графічних задач. Дослідження цієї діяльності показало, що перш ніж виконати графічну побудову, дитина створює її образ, оцінює його відповідність реальному предмету, який зображується, а вже потім за допомогою прийнятих у кресленні умовностей виконує механічну дію. Тобто будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Так само у процесі читання вже готових зображень здійснюється непомітна зовні розумова діяльність, яка становить собою тісну взаємодію мислення і пам'яті.

Отже, вміння учня розв'язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного оперування просторовими образами і до здійснення мислительних операцій, потрібних для її розв'язання.

Активна розумова діяльність учнів у процесі розв'язування графічних задач передбачає наявність у них знань про способи зображення об'ємних форм на площині, знання правил і вимог щодо виконання і оформлення елементарних креслень та ескізів; уміння будувати зображення плоских фігур на площині та виконувати інструментальні побудови на контурах зображень. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є уміння: створити об'ємний образ предмета; виділити в формі предмета поверхні типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского; здійснювати елементарний перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.

Виходячи з цього, навчальна діяльність учителя, спрямована на розумовий розвиток учнів у процесі розв'язування графічних завдань на уроках трудового навчання, повинна включати: 1) формування графічних знань, умінь і навичок; 2) формування уміння створювати і перетворювали просторові образи предметів; 3) формування уміння здійснювати мислительні операції, необхідні в графічній діяльності.

При вивченні елементів графічної грамоти вважаємо за доцільне давати учням початкові відомості про креслення. При цьому доцільно ознайомити дітей з поняттями креслення, ескіз, технічний рисунок, з елементами графічної грамоти, вчити позначати лінії видимого контуру, лінії згинання, осьові, розмірні лінії. Для формування відповідних умінь слід забезпечити наявність такого обладнання: лінійка, олівець, робочий зошит, таблиця "Графічна грамота", таблиця "Ескіз".

Вчитель повинен повідомити, що за допомогою букв передають на письмі звуки мови, а за допомогою креслень, графічних зображень передають необхідні дані предмета, машини, споруди. Отже, кожний предмет, який потрібно виготовити, кожний будинок, який мають збудувати, спочатку зображують на кресленнях, ескізах, схемах.

-- Сьогодні на уроці ви будете юними креслярами. Ви здогадались, що

кресляр -- це людина, яка вміє креслити. Щоб бути хорошим креслярем,

потрібно знати графічну грамоту, бути точним і акуратним.

При вивченні нового матеріалу вчитель повинен повідомити наступне.

-- Креслення бувають різними за своїм виглядом і призначенням. На одних показують конструкцію в цілому, на інших -- лише частини.

Креслярі виконують також і ескізи, технічні рисунки і малюнки.

-- Ескіз -- це виконаний від руки малюнок із основними розмірами предмета. (Вивішується таблиця "Ескіз").

-- Під час виконання креслень застосовують лінії різної товщини. [Вивішується таблиця "Графічна грамота").

Суцільною товстою основною лінією позначають контур предмета

або деталі, місця відрізання, надрізання.

Штрихпунктирною тонкою лінією з двома крапками позначають

місця згину (перегину).

За допомогою розмірних ліній (тонких ліній зі стрілочками) показують розміри предмета або деталі. Всі розміри на кресленнях прийнято давати у міліметрах без позначення одиниці вимірювання. Лише для учнів першого та другого класів їх дають у сантиметрах з позначенням біля цифр одиниці вимірювання. Розміри проставляють завжди над розмірною лінією, зліва направо.

Місця нанесення клею і склеювання з лицьового боку позначають шриховкою, виконаною похилими суцільними лініями. А ті самі місця на зворотному боці позначають штриховими похилими лініями. Стрілками показують напрямок перегинання паперу, з'єднання окремих деталей та скручування ниток.

Порядкові цифри або букви на картках показують, у якій послідовності виконувати виріб.



Далі діти під час практичної роботи повинні писати від руки умовні позначення на кресленнях у робочих зошитах.

На закріплення вивченого доцільно провести гру "Накресли названу лінію". Гру можна провести так: клас поділити на три (2) команди. Від кожної команди по одному представнику викликати до дошки - хто швидше накреслить названу лінію чи позначення за вказівкою вчителя Гру повторити 3-4 рази.

При вивченні теми «Елементи графічної грамоти» доцільно виділити такий об'єкт праці, як виготовлення геометричних фігур, конструювання з них силуетних споруд та машин.

При цьому повинна ставитися мета: ознайомити учнів з креслярськими інструментами, вчити вимірювати і робити розмітки, користуючись лінійкою, кутником, циркулем, вчити виготовляти геометричні фігури; квадрат, прямокутник, трикутник, і конструювати з них силуетні споруди та машини.

Доцільно забезпечити таке обладнання: лінійка, олівець, кутник, цупкий папір, таблиця "Вимірювання та розмічання"; таблиця ''Конструювання з геометричних фігур"; зразок готового виробу.

-- На минулому уроці ми з вами вчили елементи графічної грамоти,

а сьогодні в нашому креслярському цеху ви, юні креслярі, будете вчитись працювати зі справжніми креслярськими інструментами. Будете виготовляти геометричні фігури і конструювати з них будинки та машини.

Під час вивчення нового матеріалу вчитель повідомляє:

--До креслярських інструментів відносяться: лінійка, кутник (косинець), олівець. (Всі інструменти продемонструвати).

Кожен кресляр повинен вміти правильно користуватися креслярськими інструментами, вміти вимірювати і розмічати.

Від точності вимірювання і розмічання залежить якість і точність виробів. Тому треба пам'ятати народну приказку "Сім разів відмір, а один раз відріж".

Розмічання -- це перенесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі чи предмета. Розмічання слід починати з краю заготовки, раціонально розміщувати графічні зображення на ній, економно витрачаючи папір чи картон,

Наступний етап - робота за таблицею "Вимірювання та розмічання".

Користуючись лінійкою, кутником, потрібно починати відлік розмірів від нульової поділки. Лінійку з поділками прикладають до поздовжньої сторони прямокутного аркуша паперу і суміщають позначку "0" з краєм аркуша, а потім відмірюють потрібну довжину, наприклад 10 см. Навпроти цієї поділки на папері ставлять точку (І, а). Після цього прикладають лінійку до нижньої частини аркуша і на тій самій відстані ставлять позначку (б). Розміщуючи лінійку біля двох позначок, як показано на малюнку (в), проводять олівцем лінію до певної цифри, наприклад 7 см (г). Таким способом відмірюють і ширину заготовки. Для точного розмічання необхідно ще виміряти і з протилежного боку 7 см (г), а потім сполучити лінією паралельні відрізки (д).



За допомогою кутника можна ту саму заготовку розмістити швидше. У кутника поділки починаються з нуля. Користуючись кутником, не потрібно міряти протилежну сторону, тому під прямим кутом проводять паралельні лінії (II а, б, в). Отже, раціональніше користуватися кутником, ніж лінійкою, під час виготовлення виробів прямокутної форми.

-- Ось такі будиночки і машини ви будете конструювати з геометричних фігур.

Для ознайомлення із технологією виготовлення виробу відбувається розгляд таблиці "Конструювання з геометричних фігур".

Розмічають і вирізують з цупкого паперу прямокутник 2 х 4 см (а). За вирізаним зразком розмічають і вирізують ще три таких прямокутники. Два прямокутники розділяють однією лінією на два квадрати і розрізують по лінії. Один із вирізаних квадратів ділять на два трикутники і також розрізують. Два інші прямокутники ділять на чотири частини, а другий -- на 8 квадратиків.

Кружечки використовують з конфетті, наштамповують на діркопробивачі (в).

З різних за формою і розміром геометричних фігур складають силуетний будиночок (1), легковий автомобіль (3), а також вантажні автомобілі різної форми (2, 4).

Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів і закріплення вивченого матеріалу.

Значна роль в організації самостійної роботи учнів повинна відводитись індивідуальному підходу та спрямуванню їхньої діяльності відповідно до узагальненої структури процесу розв'язування графічного завдання. Цьому сприятиме обговорення з учнями послідовності виконання завдань за такими вказівками: уважно ознайомтесь з умовою завдання і зрозумійте його; порівняйте дане завдання з раніше розв'язаними; продумайте послідовність розв'язування; згадайте потрібні для розв'язування правила виконання та позначення зображень; розв'яжіть завдання, осмисліть та перевірте отриманий результат.

Індивідуальний підхід до здійснення графічного розвитку учнів передбачає врахування індивідуальних особливостей їхнього мислення, які визначаються специфікою поєднання і різними рівнями розвитку його якостей (глибини, гнучкості, усвідомленості, самостійності тощо) та рівнем оволодіння знаннями і засвоєння узагальнених прийомів та способів діяльності. Для учнів з високою активністю і самостійністю розумової діяльності оптимальним є навчання з максимумом самостійності і вимогливості, із застосуванням завдань підвищеної складності, що стимулює інтерес до навчання та підвищує інтенсивність розумового розвитку. Учні, для яких характерні поверхове мислення, розумова пасивність та слабке усвідомлення ходу свого мислительного процесу, потребують детального багаторазового пояснення із застосуванням наочності і достатньої кількості тренувальних вправ, спрямованості методів навчання на формування у них раціональних прийомів розумової діяльності.

ВИСНОВКИ

Отже, у процесі нашого дослідження виявлено особливості графічної діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання. Графічну діяльність ми розглядаємо як цілісний багатогранний процес, який являє собою взаємодію розумових та практичних дій, спрямованих на створення уявлень про просторові властивості предметів та їх умовне відображення на площині або відтворення цих просторових властивостей в уяві на основі існуючих умовних зображень. Під графічним завданням ми розуміємо навчальну проблему, яка передбачає умовне відображення просторових властивостей предмета за допомогою розумових і практичних дій, в основі яких лежать певні знання про правила виконання та оформлення рисунків і уміння застосовувати їх на практиці.

Головним засобом розвитку розумових операцій в учнів на уроках трудового навчання в процесі дослідження було обрано саме графічні завдання. Також обґрунтовано дидактичні функції уроків трудового навчання у формуванні графічних умінь учнів: забезпечення належних умов для міцного засвоєння учнями основних теоретичних положень з основ графічної діяльності і креслення; формування в учнів умінь і навичок розв'язувати типові графічні вправи та завдання; активізація розумової діяльності учнів у процесі виконання графічних завдань; виключення непродуктивної графічної діяльності учнів, пов'язаної з переписуванням чи перекреслюванням умови графічного завдання; прищеплення техніки виконання графічних побудов; створення умов для вдосконалення початкової методики навчання кресленню та виконанню практичних побудов.

Процес формування графічних умінь забезпечується в залежності від конкретних завдань і етапів навчання різними методами і поєднанням цих методів. Програма з трудового навчання для початкових класів орієнтує школярів на вироблення необхідних графічних умінь і навичок. Програмою з трудового навчання передбачено також опанування учнями елементарних графічних умінь, навичок роботи з креслярськими інструментами (лінійкою, циркулем), які використовуються і в процесі вимірювання величин.

Уміння учня розв'язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень з курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає активне оперування просторовим образом і певну сукупність мислительних операцій, необхідних для її розв'язання. На основі всебічного вивчення діяльності учнів у ході розв'язування графічних завдань розроблено узагальнену структуру процесу розв'язування будь-якого графічного завдання, яка включає чотири етапи: аналіз умови графічного завдання, визначення послідовності розв'язування графічного завдання, реалізація плану розв'язування графічного завдання та контроль і корекція одержаного результату.

У дослідженні визначено дидактичні умови, що повинні забезпечити графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання: усвідомлення вчителем необхідності здійснювати графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання; рівень підготовленості вчителя до здійснення графічного розвитку учнів на уроках трудового навчання; систематичність в організації практичної діяльності школярів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі графічних вправ і завдань; відсутність в процесі розв'язування графічних завдань елементів, пов'язаних з непродуктивною діяльністю учнів.

Саме уроки трудового навчання мають забезпечити систематичне залучення учнів до графічної діяльності, передбаченими в ньому спеціально відібраними типами графічних завдань: завдання на доповнення зображень відсутніми на них елементами; завдання на виконання графічних побудов; завдання на побудову графічних зображень; завдання на відтворення зображень; завдання, які не містять орієнтовної основи для графічних дій. Завдання, спрямовані на формування графічних навичок, поділяються на дві групи: на вміння і навички практичного характеру і на теоретичні знання.

Ефективність розв'язування графічних завдань забезпечується: систематичністю в організації діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі завдань; відсутністю у процесі розв'язування завдань елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою учнів. Узагальнені графічні уміння включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання елементарних креслень і графічних рисунків; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання зображень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується виконання графічних дій; пояснювати та обґрунтовувати послідовність виконання графічних дій і передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кількість зображень тощо.

З метою перевірки стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність методики у процесі формуючого експерименту. Оцінка результатів експерименту здійснювалася за допомогою когнітивного та діяльнісного критеріїв. На основі виділених критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.

Експериментальне дослідження розвитку графічних знань та умінь учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до графічної діяльності відбувся розвиток їхніх знань і графічних умінь, що свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи та доцільність використання запропонованої добірки завдань для формування графічних умінь і навичок учнів початкових класів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К.: Райдуга, 1994. - 112 с.

2. Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Законодавство

3. України про освіту: Зб. законів. - К.: Парлам. вид-во. 2002. - 144 с.

4. Аверичев Ю.П. Организация трудового обучения и воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1961. - 192 с.

5. Андрианов П.Н. Развитие технического творчества в трудовом обучении учащихся общеобразовательной школы. - М., 1985. - 131 с.

6. Антонов Т.М. Научно-педагогическое обоснование системы трудового обучения в неполной средней школе. - К., 1984. - 271 с.

7. Атутов П.Р. Політехнічний принцип у навчанні школярів. - К.: Рад. шк.. 1982. - 176 с.

8. Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового обучения с основами наук. - М.: Просвещение, 1983. - 128 с.

9. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. - М.: Педагогика, 1977. - 314 с.

10. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников: Вопр. теории и

11. методики. - М.: Педагогика, 1961. - 192 с.

12. Ботюк А.Ф. Формирование конструктивно-технических умений у

13. младших школьников. - К., 1965. - 150 с.

14. Бугаев А.И. Внеклассная работа по изучению техники // Методика трудового обучения / Д.А. Тхоржевский, А.И. Бугаев, И.Н.Яровой и др. - М.: Просвещение, 1977. - 244 с.

15. Ведмеденко Д.В. Виховання у дітей звички до праці / Матеріали обласної науково-практичної конференції. - Чернігів, 1994. - С.67-71.

16. Виховання молодших школярів у праці / За ред. З. Н. Борисової. - К.: Освіта, 2002. - 96 с.

17. Волощук І. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - №3. - С.4-8.

18. Волчаста М. Вивчення геометричних фігур на уроках математики // Поч. школа. - 1998. - №6. - С. 19-23.

19. Гильбух Ю.З., Верещак Е.П. Психология трудового воспитания. - К.: Рад. шк., 1987. - 255 с.

20. Глобчак В. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа.-2004.-№4.- С.19-20.

21. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу трудового навчання // Рідна школа.-2004.-№6.- С.15-17.

22. Гордуз М. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках трудового навчання // Початкова школа. - 2003. - №4. - С.1-4

23. Горлач М.І. Трудова освіта і виховання учнів. - К.: Радянська школа, 1989. - 124 с.

24. Гуцан Л. Автентична основа трудового виховання молодших школярів // Початкова школа.-2004.-№7.- С.53-55.

25. Гушулей Й.М. Загальнотехнічна підготовка учнів в процесі трудового навчання. - К., 2000. - 312 с.

26. Данилова Л., Розвивати трудову активність учнів // Рідна школа.-2002.-№6.- С.18-20.

27. Долбилин Н.П., Шарыгин Н.Ф. О курсе наглядной геометрии в младших классах // Математика в школе. - 1990. - №6. - С. 19-21.

28. Друзь Б.Г. Геометрія допомагає арифметиці // Поч. школа. - 1991. - №4. - С. 38-43.

29. Еленская Л., Русецкий А. Методика арифметики и геометрии в первые годы обучения. - М.: Педагогика, 1980. - 224 с.

30. Житомирский В.Г., Шервин Л.Н. Геометрия для малышей. - М.: Педагогика, 1978. - 36 с.

31. Ильин B.C. Производительный труд как средство развития стремления младших школьников к учению. - М., 1983.-274 с.

32. Кононко О. Л. Стратегічна мета виховання -- життєва компетентність дитини // Початкова школа. -- 1999. -- № 5. - С. 3-6.

33. Король Я.А. Вироблення в першокласників умінь вимірювати довжину відрізка // Поч. школа. - 1983. - №12. - С. 33-38.

34. Король Я.А. Формування практичних умінь і навичок на уроках математики. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2000. - 136 с.

35. Король Я.А. Формування прийомів користування вимірювально-креслярськими інструментами // Поч. шк. - 1996. - №4. - С. 24-26.

36. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.Н. Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

37. Кочетов А. И. Методика исследования проблем трудового воспитания. - Минск, 1982. - 100 с.

38. Кремень В.Г. Поступ до нової філософії освіти України / Розвиток

39. педагогічної і психологічної науки в Україні: 1992-2002. - Ч. 1.-

40. Харків: ОВС, 2002. - С. 9-23.

41. Кураченко З.В. Личностно-ориентированный подход в системе трудового обучения // Начальная школа.-2004.-№4.- С.60-65.

42. Левенберг Л.Ш. Рисунки, схемы и чертежи в начальном курсе обучения. - М.: Педагогика, 1986. - 160 с.

43. Лось А. Как воспитать трудового человека // Народное образование. - 2002. - №10. - С. 202-208.

44. Мадзигон В.Н. Методологические и психолого-педагогические

45. основы преемственности в трудовом обучении // Методика труд.

46. обучения: Респуб. науч.-метод, сб. - К.: Рад. шк., 1980. - №13. - С. 3-9.

47. Макаренко А.С. Проблемы школьного советского воспитания //

48. Пед. соч.: В 8 т. - М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. - С. 123-203.

49. Маркушевич А.И. Совершенствование образования в условиях научно-технической революции // Нар. образование. - 1972. - №1. - С. 31-34.

50. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. - К.: Просвіта, 1995. - 122 с.

51. Научные основы трудового обучения: Сб./ Сост. А.Б. Дмитриев. - М.: Педагогика, 1970. - 229 с.

52. Национальная доктрина развития образования // Освіта. - 2002. - №26 (4984). - 96 с.

53. Перевертень Г.І. Програма з трудового навчання для 1-4 класів // Поч. школа. - 1991. - №7. - С. 46-47.

54. Плохій З. П. Трудове виховання молодших школярів. -- К.: Освіта, 2002. - 112 с.

55. Плохій З.П. Праця як пізнавальна цінність // Початкова школа. - 2001. - №6. - С. 12-13.

56. Подоляк В.О. Формування в учнів системи наукових компетентностей в галузі сучасного виробництва. - Вінниця: Книга-Вега, 2002. - 462 с.

57. Поляков В.А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников. - М.: Просвещение, 1977. - 80 с.

58. Пономарьова К. Вимоги до сучасного уроку трудового навчання // Початкова школа. - 2004.-№10.- С.15-18.

59. Програма для загальноосвітніх закладів: Трудове навчання: 5-9 кл.. -К.: Шкільний світ. - 2001. - 311 с.

60. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Освіта, 2004. - 254 с.

61. Проскура А.М. Питання методики дидактичних досліджень. - К.: Вища школа, 1972. - 157 с.

62. Пышкало А.М. Методика обучения элементам геометрии в начальных классах. - М.: Педагогика, 1973. - 160 с.

63. Рымаренко В.Е. Формирование трудовых навыков у учащихся. - К.: Рад. шк., 1981. - 55 с.

64. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. - 416 с.

65. Савченко О.Я. Реформування змісту початкової освіти // Поч. школа. - 1996. - №1. - С. 4-8.

66. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К.: Магістр-S, 1996. - 384 с.

67. Савчук А.М. Вимірювання величин як методична проблема в загально-освітній школі // Імідж сучасного педагога. - 2001. - №2. - С.18-20.

68. Семыкин Н.П. Методологические основы трудового обучения и воспитания: Сб. науч. тр. - М.: АПН СССР, 1980. - С.3-16.

69. Сидоренко В.К., Щетина Н.П. Графічна підготовка школярів: реальний стан та перспективи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 1999. - №5. - С.29-33.

70. Сидоренко В.К., Щетина Н.П. Дидактичні умови графічного розвитку школярів // Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. - 2001. - №3. - С.76-82.

71. Стахів Л. Роль праці в моральному вихованні особистості // Рідна школа.-2004.-№5.- С.56-58.

72. Тименко Н.П. Педагогическое обоснование содержания трудового обучения в современной неполной средней школе. - К., 1989. - 121 с.

73. Тхоржевский Д.А. Дидактика трудового обучения. - Киев: Рад.

74. шк., 1972. - 224 с.

75. Тхоржевський В. Мозаїка планів - конспектів занять. // Трудова підготовка в закладах освіти. -1997. -№ 4. - С. 43 -39.

76. Тхоржевський Д. О. Система трудового навчання . - К.: Вища школа, 1985. -м175с.

77. Тхоржевський Д.О. Методика трудового навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. -К.: Вища школа, 1985. - 175с.

78. Уваров В.М. Дидактические вопросы переноса трудовых умений

79. младших школьников. - М., 1997. - 22 с.

80. Уманець А.В., Дудка О.М. Викладання пропедевтичного курсу геометрії в початкових класах // Поч. школа. - 1991. - №11. - С. 43-44.

81. Ушинский К.Д. Избранные педагогические произведения. - М.:

82. Просвещение. 1968. - 357 с.

83. Цируль К.Ю. Ручной труд в общеобразовательной школе. - СПб.,

84. 1994.-С. 92-100.

85. Цына А.Ю. Педагогическое обоснование системы общетрудовых

86. знаний и умений учащихся 1-4 классов. - К., 1997. - 122с.

87. Чепіга Я. Азбука трудового виховання й освіти. - К.: Державне

88. видавництво. - 1992. - 146 с.

89. Чернышенко И.Д. Трудовое воспитание школьников. - М.: Просвещение, 1991. - 181 с.

90. Щетина Н.П. Дидактичні функції графічної підготовки школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - №1. - С.51-55.

91. Щетина Н.П. Підготовка студентів до формування просторового мислення школярів на уроках // Проблеми трудової і професійної підготовки: Науково-методичний збірник. Випуск 3. - Слов'янськ, 1999. - С.62-66.

92. Якубовський О.Т. Розвиваючі можливості графічної діяльності школярів // Трудова підготовка учнівської молоді: стан та перспективи / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (21-22 жовтня 1999р.) - Тернопіль, 1999. - С.54-55.