Підготовка молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови

Ефективним засобом розвитку комунікативних умінь є вправи, виконуючи які, учні засвоюють необхідні елементарні комунікативні відомості про текст, збагачують свій словниковий запас, розвивають комунікативно-мовленнєві вміння загалом [ДОДАТОК В].

У системі уроків, які включають відомості про мовлення, учням дається загальне уявлення про спілкування, види мовленнєвої діяльності. Звертається їх увага на відмінності між мовою та мовленням, потрібно зосередити більшу увагу на тому, що мова відображає досвід колективу, а мовлення - досвід індивідуума, бо в мовленні виявляється конкретна людина з її світосприйняттям, з її знаннями та етичними параметрами.
Мовлення - це спілкування за допомогою мовних засобів, що сприймається наслух чи за допомогою писемних текстів. Важливо пояснити за допомогою чого здійснюється спілкування між людьми. Учні знайомляться з такими основними правилами спілкування, як: учитися допомагати іншим і словом, і ділом; намагатися, щоб спілкування було для людей корисним і приємним,
бути завжди уважними, ввічливими і доброзичливими при спілкуванні, поважати думку співрозмовника; уживати якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей. Наприклад: «даруйте», «перепрошую», «дякую», «будь ласка» і т.д.; уважно слухати інших;
пам'ятати: неввічливо багато говорити про себе, перебивати співрозмовника;
говорити про те, що може бути цікавим адресатові мовлення. Враховувати його вік, характер та інтереси; не розмовляти без потреби голосно, не вживати грубих слів; учитися відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Намагатися не виявляти свого поганого настрою.
Варто звернути увагу учнів на те, що говорить народна мудрість про правила спілкування. Для цього слід запропонувати на пам'ять вузлик народних повчань:
«Ввічливість є мовою, якою може говорити німий та яку почує і зрозуміє глухий».
«Від прекрасних слів язик не відсохне».

«Від меча рана загоїться, а від лихого слова - ніколи».

«Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш».

«Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова - завзятих ворогів».

«Мовчи, язичку, дістанеш паляничку».

«Холодним словом серце не запалиш».

«Говорити - не горох молотити».

«Пізнати з мови, якої хто голови».

«Ввічливість нічого не коштує, але все купує».

«Добре тому жити, хто вміє говорити» [2, c.154-156].

Для кращого запам'ятовування прислів'їв і приказок можна практикувати на кожному уроці мови «хвилинку народної мудрості». Таким чином, формується духовний світ учнів і збагачується їх словниковий запас.
Прислухаймося до побутового спілкування людей. Бачимо, як згубно формалізується українська мова, а злива вульгарщини і хамства затоплює живе мовлення. Хіба це закладено в нашому менталітеті?

Тому вчитель повинен формувати мовну особистість - людину, яка вільно володіє українською літературною мовою. Провідним у школі має бути вивчення живої (звукової) мови (коли переважає багате, розмаїте зв'язне мовлення). Насамперед, необхідно привернути увагу учнів до словників, адже вони допомагають продуктивніше працювати, особливо тоді, коли треба написати переказ, твір, вільний диктант, перекласти текст. Саме тому на уроках діти ознайомлюються з орфографічним, орфоепічним, тлумачним словниками, також словником синонімів, антонімів та іншими, навчаються практично їх використовувати [43, c.19-20].

Тексти у підручнику можна розділити на ті, що використовуються для, так би мовити, "звичайного" слухання та читання й обговорення, та ті, на яких опрацьовується той чи інший прийом, важливий для ефективного слухання (читання). Серед останніх -- матеріали, що мають на меті формування в учнів уміння стежити за розвитком думки у тексті, передбачати те, що буде далі. У них тексти поділено на частини; після слухання (читання) кожної з них учні мають подумати, як розвиватимуться події далі, спробувати пояснити, чому вони так думають. Наступний уривок учні слухають (читають) більш зацікавлено, бо намагаються перевірити, наскільки правильними були їхні припущення. Цей прийом призвичаює дітей слухати (читати) активно, відчувати себе ніби співавтором твору, оцінювати майстерність письменника у побудові тексту і формувати власне ставлення до нього.

Розвитку мислення під час читання сприяє і вміння бачити складові частини змісту тексту, усвідомлювати, з яких підтем він складається. У підручнику регулярно пропонуються завдання знайти у тексті певні частини (у тому числі, за даним планом), самостійно поділити текст на частини та ін. Представлена у підручнику робота над деформованим текстом, частини якого подано у невідповідному порядку. Учням треба подумати над змістом кожної частини і вирішити, в якому порядку їх слід розташувати, щоб одержати впорядкований текст [1, c.165-167].

Вкрай необхідною є робота, спрямована на розвиток в учнів уміння ставити запитання до тексту, щоб краще зрозуміти його. У підручнику є матеріал про можливий зміст запитань, і його треба обговорити з учнями, а потім звертатися до цього роз'яснення у наступній роботі над текстами. Головна мета цієї роботи -- призвичаїти дітей ставити не лише так звані "буквальні" запитання про фактичний зміст (хто? що? де? коли? й под.), на які, звичайно, прямі відповіді у тексті. Ця частина змісту, безумовно, є важливою, її сприймання, розуміння становить певну проблему для багатьох учнів, тому слід уважно ставитися до розуміння фактичного змісту. Однак треба допомогти учням навчитися ширше дивитися на текст і ставити запитання, що виходять за межі буквального, фактичного змісту. Це запитання про значення слова й виразу (пряме й переносне, образне), про причиново-наслідкові зв'язки, смисл того, про що йдеться у тексті [15, c.40].

Особливо необхідними є запитання, що стосуються свого ставлення до сказаного, його зв'язку із особистим життєвим досвідом, зіставлення власного погляду з тим, що думають інші й под. При цьому вчителеві не слід категорично схиляти учнів до єдино правильного (як правило, висловленого ним самим) погляду. Думка вчителя, певна річ, теж має бути вислухана, але як одна з інших, яку цікаво обміркувати, обговорити, зіставити з іншими. Важливо не лише сформувати належне ставлення учнів до певних фактів, проблем, а й навчити їх самостійно мислити, аргументувати свою думку, визнавати право іншого думати інакше, зіставляти свою думку з різними поглядами на речі і у разі переконливості аргументів погоджуватися з ними. Іншими словами -- розвивати в учнів критичне (що передусім означає -- самостійне) мислення.

Цілком очевидно, що така робота з аудіювання та читання сприяє розвиткові й інших видів мовленнєвої діяльності -- говоріння та письма. Адже йдеться про вміння бачити відповідність матеріалу темі, розрізняти у ньому підтеми (відповідно -- частини тексту), оцінювати послідовність у розгортанні матеріалу. Так само важливим для продукування мовлення є робота над смислом (основною думкою) твору, виявленням у тексті власної позиції, ставленням до можливості різних поглядів на одне й те саме явище тощо. Саме це має складати важливу частину роботи над усними й письмовими висловлюваннями учнів переказами та творами [35, c.44].

У цілому слід поєднувати роботу над усними та письмовими переказами й творами, які виголошують (пишуть) за чітко визначеними правилами, звичайно, передбачають розгорнуту підготовчу діяльність, -- з невимушеними, непідготовленими усними та письмовими висловлюваннями, що наближають навчання до життя, розвивають спонтанне мовлення, необхідне у реальних життєвих ситуаціях.

Спеціальної уваги надається розвитку діалогічного мовлення. Крім регулярного застосування завдань, що пропонують обговорити з однокласни-ками ту чи іншу проблему, доцільно використовувати матеріали, які пояснюють особливості діалогічного мовлення, пропонують мовний матеріал для складання реплік діалогу, пропонують узагальнений зміст можливого діалогу, обговорюють з учнями правила спілкування [ДОДАТОК Д].

Такі матеріали, як і ті, що стосуються аудіювання й читання, необхідно обговорювати з учнями, а потім регулярно повертатися до них в організації подібних видів діяльності. Перше ознайомлення з текстами, що містять подібні матеріали, може бути організоване різними способами: учитель читає або переказує його, а потім пропонує прочитати мовчки і знайти певне місце; текст читає хтось із підготовлених учнів; учням пропонують план тексту і дають завдання прочитати його і знайти у ньому частини, що відповідають плану; крім того, можуть бути застосовані різні форми парної та групової роботи. Та головне - матеріал таких текстів має постійно використовуватись у роботі на наступних уроках [38, c. 70-71].

До того ж, слід мати на увазі, що комунікативний підхід до навчання передбачає: мовлення використовується передусім для спілкування, і важливо забезпечити на уроках умови для цього. Не можна вважати нормальною картину, коли один учень говорить, звертаючись до учителя і часом стоячи до більшості класу спиною, а інші або дивляться йому в потилицю, або й зовсім не звертають на нього уваги, чекаючи своєї черги чи думаючи про своє. У цьому разі ніяк не виконуються елементарні правила спілкування і культивується лише прагматичний інтерес до виставленої вчителем оцінки за роботу.

В педагогічній роботі поширена практика застосування парних та групових видів роботи, і вона свідчить про велику зацікавленість у ній учнів. Вони прагнуть бути вислуханими (хай і не всіма, а лише групою учнів або й одним співрозмовником), їм подобається читати напівголосно один одному у парі, вони дуже люблять читати свої твори класу (особливо, якщо їм нададуть право сісти на цей час у так зване "авторське крісло") тощо.

Звичайно, належна організація парної та групової роботи потребує від учителя неабиякої напруги; звісно, він не зможе прислухатися до кожного учня, і цілком можливо, що вони говоритимуть не зовсім так, як слід, але переваги одночасного залучення до роботи усіх учнів не можна переоцінити.

Саме тому доцільно використовувати різні способи організації роботи у парах та невеликих групах. Вони стосуються як діалогічного, так і монологічного мовлення, читання й письма, а також роботи над мовним матеріалом і правописом. Важливо залучати учнів до активної участі в освоєнні способів діяльності, треба також призвичаювати їх до роботи з текстами, які містять опис певних процесів (у цьому разі -- розумових, які передбачають спілкування).

Мова - це підмурівок культури, мистецтва народу. «Немає мови - немає пісні, казки». Тому найголовніше завдання учителя - навчити дітей вільно користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, під час сприймання, відтворення і створення висловлювань із дотриманням українського мовленнєвого етикету, виховати в них потребу у вивченні рідної мови. Так формується мовна культура людини, яка є її портретом, певним захистом від грубості і зла [24, c. 15].

Навчання культури мовлення проводиться у зв'язку з вивченням фонетики, лексики, граматики і направлене на розвиток в учнів свідомого ставлення до свого мовлення і мовлення навколишніх. Завдання навчання мовної культури полягає в тому, щоб допомагати учням оволодіти правильним і комунікативно доцільним мовленням.

Комунікативний підхід до навчання української мови в початкових класах став домінуючим у сучасній методиці й практиці шкільного навчання, що насамперед передбачає засвоєння її безпосередньо через спілкування. Отже, основна увага вчителя зосереджується на мовленнєвій діяльності учнів на уроці. Одночасно передбачається і засвоєння мовного матеріалу, і формування мовно-мовленнєвих умінь та навичок.

Кожен вчитель - творча особистість і може самостійно творити мовленнєві ситуації, які б спонукали учнів до спілкування, виходячи з теми та мети уроку, наявного матеріалу. Важливо лише, щоб робота над формуванням комунікативного мовлення здійснювалася комплексно і поетапно (від формування частково мовленнєвих та загальномовленнєвих до комунікативно-мовленнєвих умінь), а також систематично [36, c.155].

Отже, проблема формування комунікативно-мовленнєвих умінь на уроках української мови засобами виконання соціальних ролей є досить важливою у системі початкового навчання. Вироблення в учнів навичок практичного володіння рідною мовою, вміння правильно будувати висловлювання в усній і письмовій формі є основним завданням, яке постає перед школою. Метою викладання української мови в початкових класах є удосконалення мовленнєвих та комунікативних умінь учнів на основі засвоєння елементарного курсу граматики та практичного використання набутих знань в усному та писемному мовленні на основі виконання вправ, що спрямовані на підготовку молодших школярів до виконання соціальних ролей [17, c.30].

Комунікативно-мовленнєві уміння - складні психофізіологічні та інформаційно-діяльнісні явища. Вони визначаються як здатність мовця забезпечити правильне застосування словесних і невербальних засобів з метою ефективної взаємодії з учасниками спілкування. Загалом комунікативно-мовленнєві уміння ґрунтуються на основних комунікативних ознаках мовлення: правильності, чистоті, точності, логічності, виразності, образності, доступності, дієвості, доцільності. Зазначені характеристики мовлення розглядають як лінгвістичну інтерпретацію комунікативно-мовленнєвих умінь, яка ґрунтується на змістовому, композиційному та функціональному аспектах мовлення.

ВИСНОВКИ

Виконання курсової роботи дають підстави для наступних висновків:

Пріоритетним завданням сучасної шкільної освіти є виховання цілеспрямованої особистості, прагнучої до максимальної реалізації своїх можливостей, готової до опанування нового досвіду, здатної робити свідомий і відповідальний вибір у різних життєвих ситуаціях. Тому метою навчального процесу стає формування не просто умінь і навичок, а певних якостей особистості, які сприятимуть успішній адаптації молодого покоління в суспільстві і реалізації власних можливостей. Такий підхід передбачає особливий акцент на формуванні соціокультурної компетентності школярів.

Для забезпечення успішної адаптації в шкільному середовищі дітей потрібно вчити спілкуватися з учителями, однокласниками, старшими і молодшими школярами, технічним персоналом, дотримуватись правил поведінки на уроці і перерві, в класі, коридорі, спортзалі, їдальні, актовій залі, на стадіоні, подвір'ї школи тощо. На цю тему на уроках української мови доцільно слухати, читати і переказувати тексти, аналізувати сюжетні малюнки, складати діалоги, обговорювати конкретні ситуації і робити висновки, писати власні тексти.

За допомогою поняття адаптація, соціалізація трактується як процес входження людини в соціальне середовище і її пристосування до культурних, психічних і соціальних факторів. Дещо інакше осмислюється сутність соціалізації в гуманістичній психології, представниками якої є Г.Олпорт, Г.Маслоу, К.Роджерс та ін. В ній соціалізація - це процес само актуалізації «Я - концепції», самореалізації особистістю своїх потенційних творчих здібностей, переборювання негативних впливів середовища, що заважають її саморозвитку й самоутвердження. Тут суб'єкт розглядається як саморозвиваюча система, як продукт самовиховання. Ці два підходи не суперечать один одному, а визначають двобічний процес соціалізації.

Вперше визначення соціальної ролі було дано американським соціологом Р. Лінтоном в 1936 р. Він розглядав соціальну роль як динамічну сторону соціального статусу, як його функцію, пов'язану з набором норм, відповідно до яких повинна вести себе в певних ситуаціях особистість.

Предмет українська мова має умови для підготовки учнів початкових класів до адаптації у громадських місцях. Зокрема, в процесі вивчення теоретичних знань з мови і формування та розвитку навичок мовленнєвої діяльності доцільно готувати дітей до виконання соціальних ролей - читача бібліотеки, глядача театру чи кінотеатру, покупця, пішохода, пасажира, перехожого, відвідувача різноманітних культурних заходів тощо. З цією метою варто пропонувати учням вивчати мовні явища на матеріалі текстів, у яких ідеться про поведінку людей у громадських місцях, з обов'язковим аналізом не лише мовного матеріалу, а й культури і правил поведінки персонажів текстів.

Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів засобом виконання соціальних ролей у процесі навчання української мови вимагає урізноманітнення форм організації навчальної діяльності. При цьому перевага віддається формам, які створюють таку мовленнєву ситуацію, коли кожний учень має можливість висловитись, проявити себе в комунікативному процесі. Ефективним з таких позицій є інтерактивне навчання, організація якого передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, які сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.

З метою формування окресленого кола вмінь використовуються такі методи і прийоми: імітаційний, репродуктивний, оперативний, комунікативний.

Метод імітації застосовується з метою формування орфоепічних, інтонаційних, граматико-стилістичних умінь і навичок молодших школярів.

Дидактична мета репродуктивного методу - поглибити й закріпити набуті учнями знання, збагачувати мовлення школярів синонімами, антонімами, багатозначними словами, лексемами з переносним значенням, типовими граматичними моделями, найпоширенішими інтонаційними структурами з національно-культурною специфікою.

Оперативний метод застосовується з метою формування мовленнєвих умінь і навичок.

Серед конструктивних вправ при роботі над текстовим матеріалом доцільно використовувати ті, які підпорядковані формуванню частково-мовленнєвих умінь і навичок

Однак ці методи і прийоми навчання не повинні бути самоціллю. Їх добір і використання слід підпорядковувати змісту й меті навчального предмета, у нашому випадку - формуванню в молодших школярів мовленнєвої компетентності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артемчук І.В. Особливості психолого-педагогічної корекції усного зв'язного мовлення дітей /І.В.Артемчук// Науковий часопис: Психол. науки. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. - 2008.- №2. - 215с.

2. Артемчук І.В. Провідні чинники труднощів оволодіння дітьми усним зв'язним мовленням /І.В.Артемчук// Психологія: Зб. наук. праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. - 2004.- №23 - 195 с.

3. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів /В.Бадер// Рідна школа. - 2010.- №9. - 120 с.

4. Бадер В. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів/В.Бадер // Педагогіка і психологія. - 2003. - №4. - 90 с.

5. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики /Ф.С.Бацевич// Підручник. - К.: Академія, 2004. - 344 с.

6. Большакова І. Ситуативна навчально-мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови /І.Большакова// Початкова школа. - 2002. - №10. - 25 c.
7. Бурова Р.О. Уроки читання і види мовної діяльності /Р.О.Бурова// Розкажіть онуку. - 2009. -№ 10. - 23 с.

8. Варзацька Л.О. Взаємопов'язане навчання мови й мовлення /Л.О.Варзацька// Початкова школа.-2005.-№ 4.- 30 с.
9. Варзацька Л.О. Навчання мови й мовлення на основі тексту /Л.О.Варзацька// Рідна школа. - 1999. - 103с.
10. Варзацька Л.О. та ін. Методика розвитку зв'язного мовлення молодших школярів/Л.О.Варзацька //Київ: РНМК, 2006.- 86 с.

11. Вашуленко М.С. Комунікативний підхід до засвоєння мови в 2 класі /М.С.Вашуленко// Початкова школа. - 2009.-№ 8. - 54 с.
12. Вашуленко М.С., Дмитренко Л.І. Нетрадиційні уроки мовлення та мислення молодших школярів /М.С.Вашуленко// Початкова школа. - 2012.-№11.-23с.
13. Вашуленко М.С. Про перебудову початкового курсу української мови/М.С.Вашуленко // Початкова школа. - 1998.- № 11. - 80 с.
14. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4 - річного початкового навчання /М.С.Вашуленко// Початкова школа. - 2001. - №1. - 26 с.
15. Виготський Л.С. Уява і творчість у дитячому віці /Л.С.Виготський//М., 2011. - С.40-48.
16. Гольдберг А.М. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови /А.М.Гольдберг// Рідна школа, 2005. - 160 с.

17. Демченко Г.С. Опанування багатства рідної мови/ Г.С.Демченко // Початкова школа. - 2010. - № 8. - 45 с.
18. Дерев'янко М.Л. Вивчення граматичного матеріалу як ефективний засіб удосконалення мовленнєвих умінь /М.Л.Дерев'янко// Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наукової конференц Інституту педагогіки АПН України. - Ч. І. - К.: Педагогічна думка, 2012. - 76 с.

19. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - № 44 - 46. - 2002. - 16 с.

20. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення./С.І.Дорошенко//Харків: ОВС, 2002. - 144 с.

21. Дорошенко С.І. Розвиток мовлення молодших школярів /С.І.Дорошенко//К.: Освіта, 2008. - 124 с.

22. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови /С.І.Дорошенко// Навч. пос. - К.: Вища школа, 2009. - 380 с.

23. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення /С. Жовнір-Коструба, О.Жовнір-Іватьо / Початкова школа. 2013. - № 9. - 28 с.

24. Зимульдінова А.С. Розвиток зв'язного мовлення як об'єкт теоретичного аналізу /А.С.Зимульдінова// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності на основі змісту освіти і сучасних педагогічних технологій”. - Дрогобич, 2004. - 26 с.
25. Калмикова Л. Психолінгвістичні і лінгвометодичні підходи до змісту мовленнєвих навичок і вмінь /Л.Калмикова// Початкова школа. - 2003. - № 5. - 30 с.

26. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти/Л.О.Калмикова// Навчальний посібник. - К.: НМЦВО, 2003. - 229 с.

27. Лобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення /О.Лобчук// Початкова школа. - 2013. - № 2. - 34 с.

28. Лопатка Р.Т. Функціонально-комунікативний підхід у навчанні української мови /Р.Т.Лопатка// Рідні джерела. 2003.- № 1. - 45 с.

29. Максимкіна І.В. Комплексні завдання для розвитку мовлення учнів 1-4 класів /І.В.Максимкіна// Початкова школа. 2010. - № 2. - 90 с.

30. Мамчур Л. Внесок В. Сухомлинського в теорію і практику навчання рідної мови /Л. Мамчур// Дивослово. - 1998. - № 9. - 75 с.
31. Мельник О. Наукове проектування навчання мовлення /О.Мельник// Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - 90 с.

32. Ментилюк М. І. Методика викладання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк //Підручник. К.: Ленвіт, 2000. - 264 с.

33. Мініна О.Л. Критерії і норми оцінки комунікативно-мовленнєвих умінь школярів /О.Л.Мініна// Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Херсон: Атлант. - 2007. -№ 9 . - 355 с.

34. Науменко В., Захарійчук М. Формування у дітей уміння говорити майстерно /В.Науменко, М.Захарійчук// Початкова школа. - 2012 .- №10. - 80 с.

35. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання /М.Пархоменко// Початкова школа. - 2008.- № 7. - 54 с.

36. Пасмурна Р.О. Про особливості формування усного зв'язного мовлення у дітей початкової школи / Р.О.Пасмурна// VII Всеукраїнська конференція молодих науковців "Проблема особистост в сучасній науці: результати та перспективи досліджень". 28 жовтня 2004 року, м. Київ: Тези доповідей. - К.: Київський університет, 2005. - 239 с.

37. Петрук О.М. Аспекти комплексної методики вивчення граматичного матеріалу та формування мовленнєвих умінь на функціональній основі / О.М. Петрук // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі. Збірник наукових праць. - Рівне, 2011.- 402 с.

38. Петрук О.М. До проблеми навчання української мови на функціональ-но-комунікативних засадах /О.М. Петрук// Нова педагогічна думка. - 2010.- № 3.- 90 с.

39. Підлісна П.Р. Обґрунтування системи формування зв'язного моноло-гічного мовлення в учнів 1-4 класів /П. Р. Підлісна// Наук. часопис: Психол. науки. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. - 2004.- № 1.- 34 с.

40. Ромашкіна Л.О. Про застосування функціонально-комунікативного підходу під час вивчення граматичного матеріалу /Л.О. Ромашкіна// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітар-ного університету. 2003.- № 26. - 54 с.

41. Ромов П.Л. Удосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь у процесі читання на уроках мови /П. Л. Ромов// Педагогічні науки: Зб. наук. пр. -Херсон: Айлант. - 2006.- № 5 . - 69 с.

42. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах /О. Я. Савченко// К.: Магістр. - 2000. - 255 с.

43. Сидор Е. Вправи для розвитку в учнів загальномовленнєвих, комуніка-тивних і творчих умінь /Е. Сидор// Початкова школа. - 2011.- № 6. - С. 19-23.

44. Старагіна З.П. Про мовний розвиток молодших школярів /З.П.Старагіна // Педагогіка і психологія. - 2010.- №1. - 61 с.

45. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів/ О. Хорошковська/// Початкова школа. - 2012. - №8. - 48 с.

 ДОДАТОК А

Текстовий матеріал нормативних підручників «Українська мова» з метою формування соціокультурної компетентності молодших школярів

2 клас

Рідна мова

Наша держава - Україна. Наша мова зветься українською. Свою рідну мову ми любимо найбільше від усіх мов на світі.

Українська мова - державна мова України.

Здрастуйте!

Ми добре знаємо чудесний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обов'язково привітає:

Здорові були!

А у відповідь:

Здрастуйте!

І не обов'язково треба бути знайомим один одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян.

За Остапом Вишнею

Так велить звичай

Звичай, або традиція, - це правила поведінки, які склалися у народу здавна. За звичаєм, заходячи до хати, потрібно зняти шапку. Не можна розмовляти, стоячи на порозі, давати або одержувати щось через поріг.

У нашого народу є багато й інших звичаїв. Якщо запитаєш у людей про ту чи іншу традицію, то найчастіше почуєш:

Так прийнято.

Так наші діди робили.

Так велить звичай.

Шануй і бережи хліб!

Здавна у нашого народу існує звичай : усіх, хто приходить з добром, на знак поваги й дружби зустрічати хлібом-сіллю. Приймаючи хліб на рушнику, його цілують як святиню.

Українські криниці

Криниці. Скільки їх на нашій українській землі! Біля них зупинялися Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.

Василь Скуратівський

Знайомство

Після уроків Михайлик прийшов додому з незнайомим хлопчиком. Ледве хлопчик встиг сказати «Добрий день», як Михайлик просто з порога радісно звернувся до тата і мами:

- Познайомтесь, будь ласка, з Артемком. Він навчається зі мною в спортивній школі.

- Дуже примно, Артемку, познайомитися з тобою, - сказав тато. - Мене звуть Йосип Михайлович. А маму Михайлика - Марія Андріївна.

Урок чемності

Куди б ти не прийшов - у школу, в гості, в установу - вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими і вони з ким-небудь вітаються, ти повинен вітатися також. Першим не подавай руки дорослим. Чекай, поки вони тобі подадуть.

Як треба поводитись на вулиці

Перш ніж вийти з дому, перевір, чи вс в тебе в порядку. Гудзики мають бути застебнуті, одяг і взуття вичищені, волосся зачесане.

Якщо ти йдеш вулицею з товаришами, не розтягуйтесь на весь тротуар, не штовхайте перехожиш, не кричіть. Некультурно ходити вулицями і їсти. Не сміти! Для сміття на вулицях є урни.

3 клас

Дорога подружко!

Недавно до нашого класу прийшла нова ученииця. Звуть її Іра. Ми з нею подружились. Разом готуємося до уроків, разом відпочиваємо. Контрольну роботу з математики ми обидві написали на 12 балів.

Оленко, приїжджай до мене на зимові канікули. Я тебе познайомлю з Ірою. Будемо разом ходити в театр, гратися, читати книжки.

Чекаю від тебе листа.

Що ти встиг за сьогодні?

Звичайне запитання. Ним часто зустрічають тебе батьки, коли ти повертаєшся зі школи. Не вважай його надокучливим. Адже батьки щиро цікавляться, чим ти займався протягом дня.

Отож увечері добре подумай над тим, чи зробив ти протягом дня щось корисне і потрібне людям.

День народження

Поздоровлення людини з днем народження - одна з ознак людської культури. Для кожної людини цей день - найщасливіших у житті.

Ти повинен знати і все життя пам'ятати дні народження мами, тата, дідуся, бабусі, братів, сестер. Адже щастя сім'ї в тому, що ми даруємо один одному теплоту своїх сердець.

За Василем Сухомлинським

Київ

Київ - найбільше місто в Україні. Йому вже понад півтори тисячі років. Та Київ зажвжди молодий. Зараз місто розкинулось на обог берегах шиокого Дніпра. Навесні воно потопає в зелені й квітах.

Київ - столиця України.

Школа

Школа - святиня і надія народу. У школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати навколишній світ, багатства науки і мистецтва. У школі вчать житии.

У школі ти вивчаєш культуру свого народу. З того, як людина ставиться до своєї школи, можна судити про її культуру і благородство, про її здатність дорожити честю і славою своїх батьків і свого народу.

Наш рід

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок. Тут і чорнобривці, і сині волошки. Навіть у куточку маленьку качечку вишила. Це буде для мене святкова українська сорочка!

А чому українська? Бо вишиті на ній квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною!

Я - маленький українець. І мама моя українка, і тато - українець, і дідусь та бабуся - українці. Ми українського роду і любимо нашу землю, наші квіти, нашу рідну мову.

День матері

У травні, коли повертаються до рідних гнізд птахи, коли оновлюється природа, теплий весняниий вітер приносить нам свято Матері.

Прийшло це свято в Україну зі Сполучених Штатів Америки. Його засновницею була американка Анна Джарвіс. 9 травня 1905 року вона втратила свою матір. Це її так глибоко вразило, що вона запропонувала присвятити один день року матерям усього світу.

Українці в цей день вшановуютьМатір-Богородицю, Матір-жінку і Матір-Україну.

4 клас

Безсмертний скарб

Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок - трагічниих і смутних, веселих і безжурних, - скільки всіх цих багатств можна записати по наших українських селах, хуторах? Ані ліку їм, ані віку. Живуть, примножуюься, квітнуть. Передаються з покоління в покоління історія народу, його душа, характер, вдача. Який же великий, неосяжний і безмертний скарб культури народу нашого маємо ми успадкувати!

Дзвінок у двері

- Славчику, я мушу йти на роботу. Поводься чемно і чекай тата, - попросила мама.

Час минав…. А тато все не приходив. Раптом пролунав дзвінок у двері. Хлопчик прислухався… Славчик знає, що то не тато, бо він сам відчиняє двері.

«Що робити? Відчиняти не можна… Треба щось таке зробити, щоб подумали, що я в домі не сам», - вирішив Славчиик.

Він тихенько відійшов від дверей, увімкнув гучніше телевізор і голосно крикнув:

- Тату, ти чуєш? Дзвонять у двері! Відчиняти? Ні? Ти сам? Добре! - і тут же подумав, що варто було б зателефонувати до сусіда. Так, на всяк випадок.

Перестелимо постіль дідусеві

У Юрка - батько, мати й дідусь Микола.

Уранці батькой де на роботу, а дідусь вирушає на ранкову прогулянку. Мама каже Юркові:

- Ходімо, Юрку, перестелимо постіль дідусеві.

Юркові дуже подобається ця робота: діддусеві м'яко буде лежати у постелі, й він усміхатиметься уві сні. Вони з матір'ю вибивають пухову подушку серед двору й знову кладуть на місце.

Одного разу Юрко з татом їздив на далекий острів, що серед Дніпра. Цілий день мандрували вони по острову, а повернулися додому аж увечері.

Повечеряли лягли спати. Уночі підвівся Юрко з постелі, згадав, що дідусеві постіль не перестеляли і йому твердо спати.

Ледве заспокоїла мати Юрка. Наступного дня перестеляли дідусву постіль уранці і ввечері.

Що таке Пласт?

Так називається організація української молоді. Вона створена для патріотичного, фізичного, культурного та екологічного виховання. Її члени бережуть традиції предків, знайомляться з історією, культурою свого народу.Вони також займаються спортом, удосконалюють свої моральні і духовні якості. Щороку Пласт організовує близько 80 таборів. Це сплави по річках, підводне плавання, мандрівки у гори, навчання народних промислів тощо.

Запахи міст

Кожне місто має свій запах. Гострий дух свіжого вугіля чути в Донецьку. Присмак морської трави у вітрах Одеси. Свіжим бетоном і чорноземом пахне Харків. Широкими морськими просторами і їдкуватим білим каменем-вапняком пахне Севастополь. І ледь чутий аромат недавньої грози стоїть на Києвом.

Може, й справді залишають ці пахощі часті грози, може, вітри приносять дух цвітіння лісів у верхів'ях Дніпра. Тільки завжди відчувається над Києвом цей п'янкий і свіжий вітер післягроззя.

Біологічний годинник

Рослини й тварини володіють відчуттям часу. Кожна з них, підкоряючись ритмові біологічного годинника, прокидається в певний час.

Соловейко і жайворонок прокидаються близько другої години ночі. На початку третьої години - перепілка, польовий жайворонок, зозуля, іволга, кропив'янка, горихвістка. О четвертій годині вилітають «на роботу» шпаки, трясогузки.Близько шостої залишають свої гнізда горобці.

Друзі наші менші

- Що ви сьогодні принесли? - запитала Лідія Іванівна в учнів.

- Ми з Діаною принесли алое, - сказала Зоряна.

- А я каланхое, - додав Андрійко. - Воно лікує від застуди.

- А ти, Васильку? - звернулась учителька до учня, що підняв руку.

- Кактус, Лідіє Іванівно. Він цвіте великими червоними квітками.

- А спитайте у Віри й Оксанки, що вони принесли, - мовила балакуча Зоряна.

- Фіалки, - озвалась Оксанка, коли вчителька глянула на неї.

- От і молодці діти! Відтепер у нас в класі житимуть друзі наші меші, красиві й корисні, - похвалила Лідія Іванівна.

Продовження додатку А

День перемоги

Ось уже шістдесят років зустрічає наш народ мирні весни. Зустрічає урочисто, піднесено День Перемоги!

А дорога до нього була такою нелегкою! Довгих 1418 дів точилася жорстка війна з гітлерівськими фашистами. Хотіли фашисти завоювати весь світ, а людей перетворити на своїх рабів. Та недарма кажуть: «Посієш вітер - пожнеш бурю». Саме такою бурею й стала для фашистів героїчна боротьба народів багатьох країн.

І ми вистояли. Мусили вистояти, бо інакше й не могло бути. Адже боронили ми свою священну землю, свою домівку, свою Батьківщину.

За Олександром Єфімовим

ДОДАТОК Б

Робота в парах

(вчить вести діалог у формі синхронної роботи)

Сюжетно-рольова гра «Інтерв'ю»

Учитель вивішує на дошці малюнок, який буде предметом розмови. Всі уважно розглядають його, після чого малюнок знімають, і учням І варіанта пропонується запитати в учнів ІІ варіанта про предмети, зображені на цьому малюнку: «Скільки…», «Де знаходиться…», «Якого кольору…» тощо, тобто побути в ролі кореспондента. Після виконання завдання учням знову показують малюнок, і вправу виконують повторно. Після тренування одна пара демонструє виконання вправи біля дошки.

Сюжетно-рольова гра «У продуктовому магазині»

Завдання виконують одночасно всі пари вголос, користуючись індивідуальними картками.

Завдання учня І варіанта: «Ви - продавці продуктового магазину. У ваших картках є перелік продуктів і цін на них. Користуйтеся також виразами, поданими в картках».

Завдання учням ІІ варіанта: «Ви - покупці продуктового магазину. У ваших картках вказані продукти, які ви маєте купити, та потрібна їх кількість. Користуйтеся також виразами, поданими в картках».

Зразки висловлювань «продавців» і «покупців» можна також записати на дошці. Їх необхідно прочитати вголос і повторити кілька разів разом з учнями. Пара сильних учнів має показати зразок того, як вони будуть «продавати» і «купувати» названі в картках продукти.

Гра «Телефонна розмова»

Відпрацьовуючи мовний етикет, спочатку діалог ведуть учитель і підготовлений учень (у двох варіантах). Обирається правильний варіант , а потім учні в парах ведуть між собою діалог за зразком.

І варіант.

Продовження додатку Б

Покличте мені Сергійка! Нема його? Жаль! (Кидає трубку).

ІІ варіант.

Добрий день, Василю Тихоновичу! Це говорить Дмитро Діденко.

Доброго дня, Дмитрику!

Покличте, будь ласка, до телефону Миколу.

Миколи немає вдома. Він - на заняттях з англійської мови. Зателефонуй за півгодини.

Дякую.

Інсценування казок, у яких діалог можна повторити кілька разів.

Рукавичка

Автор. Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка-шкряботушка, влізла в ту рукавичку та й каже.

Мишка-шкряботушка. Тут я буду жити.

Автор. Коли це жабка-скрекотушка плигає та й питає.

Жабка-скрекотушка. А хто, хто в цій рукавичці живе?

Мишка-шкряботушка. Я - Мишка-шкряботушка. А ти хто?

Жабка-скрекотушка. Я жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

Мишка-шкряботушка. Іди!

Завдання: продовжити казку ( Зайчик-побігайчик, Лисичка-сестричка, Вовчик-братик, Кабан-іклан, Ведмідь-набрідь).

Вправи на відтворення діалогів (в особах).

Придумай відповідь співрозмовника до кожної із запропонованих ситуацій.

Синку, сходи будь ласка в магазин.

Ольго Іванівно, давайте я роздам зошити.

Ой, впустила книжку!

В тебе розстібнувся портфель!

Спробуйте придумати розмову, яка відбулася між хлопчиком і дівчинкою. Розіграйте діалог перед класом.

Опорні слова: люблю, подобаються, пригостити, бери, ще, є.

Приклад діалогу:

Антоне, ти любиш яблука?

Так, вони мені дуже подобаються.

Я хочу пригостити тебе. Візьми, будь ласка.

Але ж тоді у тебе не буде!

Бери. У мене ще є!

Дуже дякую тобі, Іринко!

Уяви, що ти на прогулянці й вирішив піти на ковзанку. Як ти про це скажеш другові? Що ти йому запропонуєш? Яка між вами відбудеться розмова?

ДОДАТОК В

Засоби виконання соціальних ролей

Пропонуємо окремі види роботи, спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих умінь, і проілюструємо їх засобами виконання соціальних ролей.

Розповідь за власним малюнком, спостереженнями, досвідом.

Доцільно запропонувати учням спочатку намалювати те, що вони бачили, ідучи дорогою до школи, а потім, з опорою на свій малюнок, розказати про це однокласникам.

2. Висловлювання "ланцюжком".

Цей вид вправ є особливо корисним у процесі формування загально-мовленнєвих умінь за аналогією до зразка вчителя. Окрім того, під час виконання такої вправи учні вчаться слухати співбесідника не перебиваючи його. Педагог пропонує учням розказати про себе за початком, який задає сам. Наприклад: "Найбільше я люблю їсти... або гратися з ...". "Моя мама радіє, коли я...". "Я найбільше люблю... (що робити)?" "Мені весело (у мене гарний настрій), коли...". Щоб залучити всіх учнів до висловлювання, можна скористатися грою "Естафета", під час якої кожний після побудови висловлювання передає "естафету" (це може бути клубочок ниток, м'ячик і т.д.) іншому.

3. Створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації.

Вчитель пропонує кожному учневі звернутися до свого сусіда із запитанням і дізнатися про щось, наприклад, про те, що він любить робити найбільше (або: чи є в нього братик або сестричка; що подарував йому Дід Мороз і т. д.). Можна дати завдання дізнатися про щось удома в батьків.

Не рекомендується давати учням одночасно більше одного комунікативного завдання. При цьому важливими є чіткі інструкції щодо початку спілкування та його закінчення (можна використовувати різноманітні сигнали: звукові, зорові, наприклад, малюнки із зображенням закритого та відкритого ротика). Після того, як діти поспілкуються, вчитель має запитати в деяких учнів про те, що вони дізналися.

4. Інсценізація прослуханих чи колективно складених казок, оповідань.

На початковому етапі діти лише відтворюють репліки героїв казок (таких, як наприклад, "Ріпка", "Колобок") з відповідною інтонацією, а згодом імпровізують, передаючи основний зміст реплік героїв своїми словами.

Інсценівка "Стежинка до лісової школи ".

Вчитель повідомляє, що надійшов лист від лісових мешканців, які запрошують першокласників до себе в гості до лісової школи, але адресу звірята не вказали. Для того, щоб знайти дорогу до лісової школи, треба запитати в звірів, які зустрінуться в лісі, де вона знаходиться. (Вчитель спрямовує дітей на вживання слів ввічливості, "щоб навіть хижі звірі відповідали охоче"). Далі педагог призначає дітей на ролі "вовка", "ведмедя", "лисички", "кабана" (вони одягають відповідні маски-шапочки і стають біля дошки). Усі інші виходять із-за парт і "прямують до лісу" (імітують ходу). (Увага! Для орієнтації тих, хто розповідатиме про дорогу, доцільно на дошці намалювати піктограму (схематичне зображення) руху і проговорити слова: прямо, праворуч, навколо, через місточок, галявина.) Діти, зустрічаючи "вовка", потім -- "ведмедя" та ін., запитують у них, як пройти до лісової школи, ті -- відповідають. (Наприклад: "Ідіть прямо, біля сосни повернете праворуч, а там, біля пенька, спитаєте лисичку і т. д. .., а на галявині буде лісова школа").

5. Розігрування мовленнєвих ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої). Після розгляду малюнка вчитель пропонує дітям здогадатися, про що "говорять" герої, зображені на ньому, та озвучити в парі їхню розмову-діалог.

6. Розігрування дітьми уявних (за словесним описом) мовленнєвих ситуацій.

Етапи проведення роботи: 1) презентація ситуації (словесний опис її умов); 2) обговорення, формулювання реплік героїв; 3) призначення учнів на ролі; 4) розігрування ситуації.

7. Проведення рольових ігор.

Рольова гра "Ательє".

Вчитель пропонує половині учнів класу уявити себе в ролі "кравців", а їхнім сусідам - уявити себе в ролі "клієнтів", які звернулися до "кравців", щоб замовити собі одяг на якесь свято. "Клієнти" мають придумати собі вбрання і словесно описати його "кравцеві" (якого кольору, розміру, широке чи вузьке, довге чи коротке і т.д.). Після цього "кравець" "шиє" (малює) одяг. Вчитель має розпитати в декількох "кравців" вибірково про те, що вони "пошили".

Рольова гра "Диктор".

Одна дитина обирається на роль "диктора телебачення", усі інші - "глядачі". Глядачам цікаво дізнатися, яка погода буде сьогодні (завтра), щоб обрати відповідний одяг. "Диктор" має зробити прогноз погоди. Для того, щоб було цікавіше, вчитель може виготовити з цупкого паперу умовні позначки "вітряна погода", "сніг", "сонячно", "ожеледиця", "дощ" і т.д. Цими позначками "диктор" може супроводжувати свою розповідь, обираючи відповідні та виставляючи їх на дошці. Після закінчення "виступу диктора" "глядачі" розповідають, який одяг вони "одягнуть" у зв'язку з прогнозованою погодою.

Гра "Світлофор ввічливості"

Один учень називає ситуацію, а інші показують карточку з кольором, що сигналізує про правильність чи неправильність відповіді.

Ситуація 1.

- Дайте мені бублики, - звертається дівчинка до продавця (червоний колір).

Ситуація 2.

- Вибачте, будь ласка, я штовхнув вас ненавмисно, - каже хлопчик у автобусі (зелений колір).

Гра "Трик-трак..."

Учень стає обличчям до класу і розповідає ситуацію в магазині, бібліотеці. А всі учні говорять, якщо відповідь правильна: "Трик-трак, це так"; якщо неправильна: "Трик-трак, це не так". Учень запитує: "А як?" Діти відповідають.

Наприклад:

У магазині потрібно шуміти, бігати.

У лікарні треба розмовляти так, щоб тебе чули всі.

8. Співпраця в парах, у міні-групах.

Під час цієї співпраці учні змушені в ході спільної діяльності, спілкуючись, домовлятися про розподіл ролей та особливості виконання завдання.

Змагання "Малярі".

Вчитель роздає кожному з учнів невеличкий малюночок із зображенням будиночка, в якому є дах, двері, вікно, димар, сходи. В половини дітей будиночок кольоровий (його сусіду показувати не можна), у їхніх сусідів - чорно-білий. Ті учні, в яких будиночки кольорові - дають усні інструкції щодо того, що в який колір треба розфарбувати відповідно до свого малюнка. їхні сусіди уважно слухають команди і виконують їх. Після завершення виконання вправи вчитель перевіряє, хто з "малярів" був найуважнішим і виконав усі інструкції правильно; хто з "інструкторів" давав чіткі й зрозумілі вказівки. Перемагає пара, яка найбільш злагоджено працювала разом.

Завдання „Складіть діалог”

Снилась мені ягідка,

Як мед, солоденька,

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Приснивсь мені вітерець,

Що пестив колосся,

А то моя мама

Гладила волосся.

Завдання. Прочитайте вірш. На основі його змісту складіть діалог.

Ситуація „Чия мама найкраща”

План

У кожної людини є мама.

Волосся моєї матусі.

Обличчя.

Очі.

Ніс.

Вуста.

Руки.

Постава.

Моя мама - найкраща у світі.

Дві дівчинки сперечалися, чия мама найкраща.

Завдання. Складіть діалог за поданим планом, який міг би відбутися між подружками.

Ситуація „Загубився”

- Чого ти плачеш, хлопчику?

- Я загубився.

- А чий ти?

- Татків.

- А на якій вулиці ти живеш?

- На нашій.

Завдання. А що, як ти загубишся? Чи знаєш свою адресу?

Попрацюйте в парі.

Ситуація „Знайшли їжачка”

Дві подруги, повертаючись з лісу, побачили їжачка. Оленка зраділа й поклала його в кошик, щоб віднести додому. Катруся зупинила подругу й щось сказала. Оленка витягла їжачка з кошика і відпустила.

Завдання. Як ви гадаєте, яка розмова відбулася між дівчатками? Відновіть цю розмову.

Ситуація „Розмовляємо зі старшими”

Діти вчаться шанобливо звертатися до інших людей, залежно від віку. Завдання.

Тебе попросили зайти до сусідів позичити певну річ. Як ти звернешся до них з проханням?

Ти хочеш дізнатися у перехожого, котра година. Як ти звернешся до незнайомої дорослої людини?

Ситуація „На березі моря”

Катруся сиділа на березі моря і чекала маму. До неї підійшла незнайома дівчинка, яку звали Галинкою.

Завдання. Побудуйте діалог між дівчатками так, щоб у словах Галинки звучало переконання, а в словах Катрусі - згода.

Ситуація „Велосипед”

Сергійко хвалився Артемові, що батьки йому до дня народження подарували велосипед. Побудуйте діалог між хлопцями. Інтонацією передайте радість Сергійка і бажання Артема мати такий же велосипед.

Продовження додатку В

Ситуація „розбита ваза”

Даринка ненароком розбила вазу. Вона дуже хвилювалася, що скаже мама, коли повернеться з роботи.

Завдання. Побудуйте діалог між мамою і дочкою. Інтонацією передайте хвилювання Даринки.

Ситуація „У кінотеатрі”

Зимового недільного ранку дві подруги пішли до кінотеатру на дитячий сеанс. Коли погасло світло, дівчатка побачили, що екран їм заступає хлопчик, який не зняв свою хутряну шапку і щохвилини підскакував та коментував написане на екрані.

Завдання. Як би ви ввічливо нагадали хлопчикові про правила поведінки у кінотеатрі.

Гра "Рукавички".

Олівцем на папері учні обводять пальці однієї руки. Після цього вони мають однаково із сусідом розфарбувати кожен свою рукавичку. Вчитель дає учням трішки часу на те, щоб вони домовилися (українською мовою), якими будуть їхні рукавички. Перемагає пара, в якої рукавички вийдуть найбільш схожими між собою.

9. Переказування тексту з орієнтацією на слухача.

Прикладом комунікативного переказування може бути такий: після слухання казки "Вовк та семеро козенят" запропонувати учневі уявити себе маленьким козеням, яке сховалося за піч, і розповісти "козі" про те, що трапилося, поки її не було вдома. Або: для переказу прочитаного тексту про Україну можна запропонувати уявити, що "приїхали друзі з іншої країни, які хочуть дізнатися про нашу Батьківщину". Один з учнів розповідатиме про Україну, а всі інші - "гості" - будуть слухати його та ставити запитання.

Щоб забезпечити наявність слухача, можна організовувати переказування "в парі". Наприклад, запропонувати дітям уявити, що мама попросила розповісти казочку перед сном маленькому братику або сестричці: половина дітей виконують роль "старшої дитини" - переказують прослуханий текст, їхні сусіди грають роль "молодшого братика або сестрички" - слухають їх. Розповідати казку чи оповідання можна також мамі або бабусі "по телефону" (іграшковому), казковому гостю уроку. Таке переказування "в парі" має дуже високу продуктивність, оскільки за короткий проміжок часу повправлятися в говорінні має змогу половина учнів.

10. Використання природних мовленнєвих ситуацій

Необхідно зважати на те, що мовленнєве спілкування пронизує всі види діяльності, а отже, і пам'ятати про розвиток комунікативного мовлення учнів слід повсякчасно: на всіх уроках (адже на багатьох із них, зокрема на уроках трудового навчання, малювання, можна організовувати роботу в парах, яка вимагає від учнів уміння спілкуватися у процесі спільної праці) і в позаурочний час (на перервах під час правильно організованої ігрової діяльності, під час екскурсій до шкільної їдальні, бібліотеки, медичного кабінету і т.д., у процесі яких учні готують свої питання і проводять інтерв'ювання працівників. Окрім того, саме життя дітей у класі забезпечує природні ситуації, які заохочують до різних видів використання мови, наприклад, привітання іменинників, мам із Днем матері, запрошення батьків на святковий ранок, прохання позичити зайвий олівець в однокласника у випадку, якщо свій зламався і т.д

ДОДАТОК Д

Формування діалогічного мовлення

через розігрування мовленнєвих ситуацій

Ситуація "У магазині".

Педагог пропонує кожному з учнів уявити ситуацію, що на його день народження мама хоче приготувати смачні страви, щоб пригостити друзів, але деяких фруктів (овочів, продуктів), що починаються на букву ... (що вивчається на уроці), для них не вистачає, отже, вона попросила сходити до магазину і придбати їх. Учні розігрують діалог, який міг би відбутися в магазині.

Підготовчі запитання до сюжетно-рольової гри "У магазині":

- Які слова ви найчастіше чуєте у магазині? Пригадайте їх.

- Чи завжди ви дотримуєтесь черги?

- Як попросити продавця показати необхідний вам товар?

- Що треба сказати, отримавши покупку?

Потім проводиться гра "Магазин".

- Доброго дня!

- День добрий! Що бажаєте?

- Покажіть, будь ласка, ...

- Візьміть, будь ласка, ...

- Дякую...

Діти розподіляють ролі продавців, покупців залежно від завдання, яке виконують. Наприклад:

1. Ти шукаєш подарунок до дня народження товариша.

2. Ти прийшов по продукти.

Інші діти (глядачі) аналізують поведінку учасників гри.

Завдання. Розподілити між собою роль продавця і покупця. Як можна продовжити діалог?

Ситуація "Прохання погратися іграшкою".

Вчитель пропонує кожному з учнів уявити таку ситуацію: він вийшов у двір погратися з м'ячем, дошкільня із сусіднього під'їзду просить іграшку. Діти мають розповісти, як би вони повелися в цій ситуації, що б сказали дитині. Далі організовується обговорення можливих способів поведінки (дозволити погратися з м'ячем; запропонувати погратися разом; ввічливо відмовити, пояснивши причину) та їх розігрування.

Ситуація "Заспокой малечу".

Кожному учневі пропонується уявити, що ідучи до школи, він побачив на лавочці маленьку дівчинку, яка плаче: її мама пішла в магазин, а доню лишила саму. Завдання школярів -- знайти словесні способи, щоб заспокоїти малечу, які вони демонструють у ході розігрування ситуації.

Ситуація "Розмова по телефону".

Після бесіди, в ході якої вчитель ознайомлює учнів з культурою телефонної розмови (тон розмови, початок, закінчення), доцільно провести розігрування телефонної розмови на основі такої мовленнєвої ситуації: "Уяви, що твого однокласника не було в школі. Зателефонуй йому, поцікався, що сталося". Варто розіграти декілька варіантів ситуації -- слухавку бере: а) мама однокласника; б) його брат, з яким ти знайомий; в) сам однокласник.