Використання дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мови ІІ рівня, обумовленим моторною алалією

Варіант 2. Діти повертаються лицем до кола. В.П. - ноги на рівні плечей, руки підняті над головою, пальці переплетені. За цим руки з силою опускаються униз. Цей рух повторюється багато разів, супроводжуючись словами: «Руби, сокира». Рух приходиться на другий склад.

Варіант 3. Діти сідають на підлогу, підгинаючи під себе ноги, ліву руку долонею уверх кладуть на коліно, долоню правої руки сжимають у кулак. Стучать по лівій долоні, примовляючи: «Стукай, мій молоток», на кожний склад робиться один удар.

Варіант 4. Діти діляться на групи, кожна з груп зображує одну якусь дію. Вони працюють усі або по черзі.

9. Наша родина.

Мета: вчити дітей вірно використовувати дієслова теперішнього часу 3-ї особи у однині.

Обладнання: Лото: великі картки і маленькі.

Опис гри: картки

Мама - пере білизну, сушить білизну, дивиться телевізор, шиє сукню.

Папа - чистить меблі, чинить праску, грає у шахмати.

Дочка - прасує білизну, поливає квіти, накриває на стіл, вишиває.

Син - витирає пил, моє посуд, грає у хокей.

Бабуся - плете шкарпетки, варить суп, годує онука, дивиться телевізор.

Дідусь - чинить стілець, гуляє з собакою.

У логопеда маленькі картки. У дітей - картки з зображенням одного з членів родини або дублікати маленьких карток. Логопед ставить запитання: «Що робить мама?» - і показує картку з зображенням прання. Дитина відповідає або дієсловом, або реченням. Якщо дитина відповіла вірно, то вона отримує відповідну картку. Виграє той, хто раніш за всіх отримає картки.

Комплекс ігор №4 спрямований на розвиток словника прислівників у дітей. Ігри цього комплексу вчать дітей розумінню та використанню прислівників. Вони починаються з закріплення понять про розташування частин власного тіла і спрямованості власних рухів. Ці ігри формують та закріплюють у слові просторово-часові відношення.

1. Слухай команду.

Мета: вчити дітей вірному розумінню прислівників.

Обладнання: по два кольорових прапорці на кожну дитину.

Опис гри: логопед ділить дітей на 2 команди. Після цього педагог подає різні команди, роблячи особливий наголос на виконавчій частині команди. Наприклад: «Праву руку вниз, направо і т.п.»

Варіант 1. Педагог виконує команду разом з дітьми.

Варіант 2. Педагог тільки подає команду.

2. Холодно - жарко

Мета: збагачувати словник дітей прислівниками - антонімами з значенням образа дії.

Обладнання: м'яч.

Опис гри: Діти сидять по колу. Логопед кидає їм м'яча по черзі, називаючи при цьому будь-який прислівник. Той, хто отримав м'яча, повинен швидко назвати прислівник, який протилежний за значенням. Якщо отримавший м'яча зразу не зміг підібрати, він виходить з кола.

3. Вранці, вдень, увечері.

Мета: закріплювати у мові дітей прислівники часу.

Обладнання: сюжетні малюнки, які зображують різні моменти життя дитини вдома та у дитсадку.

Опис гри: діти по черзі беруть зі стола малюнки. Логопед задає питання у відповідності з малюнком, який взяла дитина: «Коли дівчинка прокинулась? Коли діти малювали?» і т.п.

4. Знайди іграшку.

Мета: Вчити дітей розуміти та використовувати у мові прислівники місця.

Обладнання: іграшки.

Опис гри: Педагог ховає іграшку. Дитина Шукає її за словесним описом напрямків. «Повернися навкруги, зроби три кроки уперед, посмотри униз».

Виграє той, хто припуститься найменше помилок.

Комплекс ігор № 5 спрямований на збагачення, уточнення, та активізацію словника дітей числівниками. Для дітей з моторною алалією це особо важливо. Ці ігри дають дитині поняття «один» - «багато», тобто первинні числові уявлення. Також це дає дитині можливість засвоїти поняття «перший» - «другий», і таким чином готує дитину до проведення звукового аналізу.

1. Один - багато.

Мета: Вчити дітей розрізняти поняття «один - багато».

Обладнання: шарики, кільця, шишки, жолуді та інші дрібні предмети.

Описання гри: діти сидять за столом. На одному кінці стола лежить один предмет, на іншому - багато. Логопед бере предмет, ховаючи його у руці, пропонує дітям зробити так само. Після цього гравцям пропонується сховати у руці декілька предметів. Але це не вдається. Логопед звертає на це увагу дітей. Вказуючи на один предмет, він вимовляє: «Один», вказуючи на групу предметів, він говорить «Багато». Після цього пропонує дітям взяти з великої кучки по одному кільцю (жолудю та ін.). Діти виконують завдання. Логопед говорить: «У кого одне кільце, покажіть мені». Усі діти показують.

Після цього логопед пропонує дітям покласти кільце до інших у корзинку. Він говорить: «В корзинці у нас багато».

Після цього логопед пропонує брати по одному кільцю з корзинки та складати поряд з нею. Хто скоріш виложить з корзинки кільця, той виграє.

Після гри логопед робить висновок: якщо брати по одному предмету, можна отримати багато.

2. Стук-стук.

Мета: Вчити дітей розуміти та називати числівники. Розвивати кількісні уявлення.

Обладнання: тамбурин.

Опис гри: логопед ритмічно стукає по тамбурину. Дитина слухає удари з заплющеними очами. Після цього дитина повинна стільки ж раз підстрибнути (ляснути в долоні). Інші діти слідкують за вірністю виконання і називають, скільки разів стрибнув або повинен був стрибнути викликаний.

3. Рахуй далі.

Мета: Вчити дітей вірно називати кількісні числівники.

Обладнання: 5-10 однакових предметів або іграшок.

Опис гри: Діти сидять коло столу. В кожного у руках один предмет, наприклад, кубик. Логопед ставить свій кубик посередині столу, і говорить: «Один. Хто вміє рахувати далі, хай продовжує». Хто скоріш назве число, ставить свій кубик поряд з першим і говорить: «Два». Так гра продовжується до тієї пори, доки усі кубики не поставлять на стіл. В кінці діти перераховують предмети.

4. Чарівний мішечок.

Мета: вчити дітей використовувати у мові кількісні числівники у межах 3.

Обладнання: малюнки з зображенням тварин. На кожному малюнку повинна бути одна тварина або група тварин (2-3).

Опис гри: Малюнки треба покласти у мішечок. Дитина просовує руку у мішечок, вибирає один малюнок і називає, скільки на ньому тварин. Якщо дитина назвала вірно, вона може забрати малюнок собі, якщо ні, кладе її знову до мішечка.

5. Лисичка і півень.

Мета: вчити дітей вірно користуватися числівниками у мові.

Обладнання: мішечок з декількома дрібними предметами(4 каштани, 4 горіхи і т.п.)

Опис гри. Одна дитина обирається лисичкою, другий - півнем. Інші діти разом з педагогом встають у коло - це будиночок, де живе півень. Півень стає у середину кола, лисичка - за колом. Лисичка підходить до кола і говорить: «Стук-стук-стук». Півень питає: «Хто стукає?» - «Лисичка - сестричка» - «А що тобі потрібно?» - «Визирни в віконце, дам тобі горошек» - « А скільки даси?» - «Три (чотири, п'ять)» - «Добре». Лисичка виймає з кишені обумовлену кількість предметів і кладе їх на підлогу. Півень виходить з кола і починає збирати «горох», показуючи кожний раз піднятий предмет дітям, які вголос рахують. Після слова «Три» півень втікає, а лисичка його ловить.

Якщо лисичка спіймає півня, він становиться у коло, лисичка стає півнем, а лисичкою обирають іншу дитину.

Комплекс ігор №6 спрямований на навчання дітей вірному використанню займенників. Ці ігри вчать розрізняти рід присвійних займенників, узгоджувати займенники з дієсловами. Вчить дітей вірному застосуванню займенників і прийменників у мові.

1. Мій - моя.

Мета: Вчити дітей вірно користуватися присвійними займенниками у мові.

Обладнання: іграшки, особові речі дітей, дві великі коробки (або два столи).

Опис гри: діти дають свої речі у «камеру схову». При цьому кожна дитина вимовляє: «Ось мій ведмедик», «Ось моя лялька», при цьому складають предмети, на які можна сказати «мій» у ліву коробку, а предмети, на який можна сказати «моя» - у праву коробку. (Можна в червону та синю коробки). Якщо дитина помиляється, річ на приймається, вона втрачає чергу і приходить у другий раз. До коробок можна прикріпити зображення хлопчика(мій), і зображення дівчинки (моя).

2. Я - ми.

Мета: вчити дітей вірно користуватися у мові займенниками та дієсловами.

Обладнання: Значки, фішки, та інші знаки заохочення.

Опис гри: Логопед читає коротенькі фрази, у котрих займенники та дієслова використовуються у однині. Діти повторюють ці фрази, але займенники і дієслова ставлять у множині.

Я на полі збираю квіти. Ми на полі збираємо квіти.

Я мию посуд та ставлю. Ми миємо посуд та ставимо його у шафу.

Я беру олівець та малюю будиночок. Ми беремо олівці та малюємо будиночки.

3. Будиночок.

Мета: вчити дітей вірному застосуванню займенників та прийменників у мові.

Обладнання: Стільці за кількістю гравців.

Опис гри: Діти сідають або становляться коло стільців, розташованих по колу на рівній відстані один від іншого, запам'ятовують кожен свій стілець - «будиночок». Педагог по черзі задає питання:

Хто сидить на вікні?

Я сиджу на вікні.

Де твій будиночок?

Мій будиночок коло дверей.

Після 2-3 питань та відповідей логопед подає сигнал і діти починають рух по колу, або усередині нього. Післяч сигнала логопеда кожен повинен знайти свій домик. Той, хто безпомилково його знайшов, виграє. Після цього діти міняються будиночками і гра починається знову.

2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи

Використавши у експериментальній роботі спеціально дібрані і розроблені дидактичні ігри та ігрові прийоми на збагачення, активізацію та уточнення словника у дітей, дійшли до контрольного експерименту.

Мета контрольного експерименту - виміряти показники досягнутого рівня сформованості активного і пасивного словника у дітей, які пройшли логокорекцію за розробленою нами добіркою ігор та ігрових прийомів.

Задачі контрольного експерименту:

- виміряти показники рівня сформованості активного и пассивного словника у дітей, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлене моторною алалією;

- для порівняння досягнень в показниках рівня сформованості активного и пасивного словника у дітей експериментальної групи провести перевірку статистичної гіпотези дослідження;

- провести якісний логопедичний аналіз отриманих результатів констатуючого експерименту.

Для виконання цих завдань нами було знов обстежено дітей експериментальної групи, та виявлено, як підвищився рівень сформованості активного та пасивного словника дітей після використання спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів в комплексній системі корекційної роботи. З цією метою дітям експериментальної групи були запропоновані ті самі завдання, що і під час констатуючого експерименту. Виконання цих завдань, для зручності обробки, занесене до таблиць: 2.3.1, 2.3.2, які показали результати проведеного аналізу.

Таблиця 2.3.1

Стан показників при обстеженні активного словника у дітей експериментальної групи після проведення контрольного експерименту.

Що обстежуємо	№ п/п завдання
І.1. Стан іменникового словника.	1 2 3	1 1 1	1 2 1	1 2 2	2 2 2	1 1 1
І.2 Стан словника дієслів	1 2	1 0	1 1	1 1	1 2	0 1
І.3. Стан прикметникового словника	1а) 1б) 1в) 2	1 2 2 1	0 1 1 1	1 2 2 1	1 2 3 2	1 2 2 2
І. 4. Стан прислівникового словника	1	2	3	2	2	1
І.5 Стан числівникового словника	1	0	1	0	1	0
І.6. Використання у мові прийменників та часток.	1	1	1	0	2	1

Опрацювавши результати таблиці 2.3.1, та порівнявши її дані з даними таблиці 2.1.1., ми бачимо, що несформованість активного словника змінилась після проведення формуючого експерименту: несформованість іменникового словника, яка була наявна у тяжкому ступені у двох дітей, у середньому - у чотирьох, і в легкому - у трьох дітей, змінилась на наявність порушення у середньому ступені (у трьох) та у легкому ступені (у чотирьох дітей).

При розгляді сформованості словника дієслів ступені змінилися з середнього ступеню - у всіх дітей, легкого ступеню - у двох., на норму у двох дітей, на порушення у легкому ступені - у всіх дітей, і у середньому ступені - у однієї дитини.

Прикметниковий словник змінився з порушення у тяжкому ступені в двох дітей, у середньому - у всіх, у легкому - у однієї дитини, на норму - у однієї дитини, порушення у легкому ступені - у всіх, у середньому ступені - у чотирьох, і у тяжкому - у однієї дитини.

Прислівниковий словник порушався у тяжкому ступені - у трьох дітей, у середньому -у двох, після проведеної роботи він покращився до легкого ступеню порушення - у однієї дитини, до середнього - трьох, і залишився тяжким у однієї дитини.

Числівниковий словник порушувався в легкому ступені у трьох, у середньому ступені - у двох дітей, змінився до норми у трьох дітей, до легкого ступеню порушення - у двох дітей.

Використання прийменників та часток у мові у нормі було в середньому ступені порушається у чотирьох дітей, у легкому ступені у однієї дитини, стало у нормі в однієї дитини, в легкому ступені - у трьох дітей, та залишився в середньому ступені - у однієї дитини.

Таблиця 2.3.2

Вивчення показників сформованості пасивного словника у дітей експериментальної групи після проведення контрольного експерименту.

Що обстежуємо	№ п/п завдання
І.1. Стан іменникового словника.	1 2 3	0 1 1	1 1 1	0 1 0	0 2 0	1 2 1
І.2 Стан словника дієслів	1	1	0	0	1	0
І.3. Стан прикметникового словника	1а) 1б) 1в)	0 1 2	1 1 2	0 1 2	1 1 2	0 2 1
І. 4. Стан прислівникового словника	1	0	1	0	1	0
І.5 Стан числівникового словника	1	0	0	0	0	0
І.6 Розуміння значення прийменників та часток.	1	0	0	0	1	0

Опрацювавши результати таблиці 2.3.2, та порівнявши її дані з даними таблиці 2.1.3, ми бачимо, що несформованість пасивного словника змінилась після проведення формуючого експерименту: несформованість іменникового словника, яка була наявна у тяжкому ступені у однієї дитини, у середньому - у чотирьох, і в легкому - у всіх дітей, і була у нормі у трьох, змінилась на наявність порушення у середньому ступені (у двох), у легкому ступені (у чотирьох дітей), та сформованість пасивного словника в нормі - у трьох дітей.

При розгляді сформованості словника дієслів ступені змінилися з легкого ступеню - у чотирьох дітей, та норми у однієї дитини , на норму у трьох дітей та на порушення у легкому ступені - у двох дітей.

Прикметниковий словник змінився з порушення у тяжкому ступені в двох дітей, у середньому - у трьох, у легкому - у всіх, на норму - у трьох дітей, порушення у легкому ступені - у всіх, у середньому ступені - у всіх дітей.

Прислівниковий словник порушався у середньому -у двох, у легкому - у двох, та був у нормі у однієї дитини, після проведеної роботи він покращився до легкого ступеню порушення - у двох дітей, до норми - у трьох.

Числівниковий словник порушувався в легкому ступені у двох, у середньому - у двох, і був у нормі - у однієї дитини дітей, змінився до норми у всіх дітей.

Розуміння значення прийменників та часток у мові у нормі було в двох дітей, , у легкому ступені у трьох, стало у нормі в чотирьох, в легкому ступені - у однієї дитини .

Опрацювавши таблиці 2.3.1 та 2.3.2, будуємо діаграми.

ВИСНОВКИ

При проведенні експериментального дослідження з теми нашої курсової роботи, на основі вивчення літературних джерел було розкрито сутність понять: моторна форма алалії, загальний недорозвиток мови ІІ рівня ; ігри та ігрові прийоми; психологічні особливості ігрової діяльності дітей -алаліків.

Система логопедичного впливу при алалії має комплексний характер: корекція звуковимови поєднується з формуванням звукового аналізу і синтезу, розвитком лексико-граматичного боку мови і зв'язного мовлення.

Одним з найбільш важливих аспектів роботи при корекції алалії є робота по формуванню активного і пасивного словника дітей. Він займає достатньо значний час, потребує багатьох тренувань, ефективність яких залежить від зацікавленості дитини.

При моторній формі алалії основними завданнями у роботі по формуванню активного і пасивного словника дітей, є збагачення, уточнення, активізація словника різними частинами мови, навчання застосуванню їх у мові. Робота по збагаченню словника повинна бути комплексною, вона включає у себе розвиток не тільки лексичного боку мови, але і граматичного, підготовку до вірної звуковимови та інше.

Також було теоретично обґрунтовано необхідність використання спеціально дібраних і розроблених на українській мові дидактичних ігор та ігрових прийомів для формування активного та пасивного словника у дітей, які страждають на моторну алалію.

На основі цього обґрунтування було розроблено спеціальну логопедичну картку для вивчення недоліків сформованості активного і пасивного словника за допомогою спеціально дібраної системи завдань. Вона включала: вивчення стану активного і пасивного іменникового, дієслівного, прикметникового, прислівникового, числівникового словників, а також розуміння значення та можливості використання у мові прийменників та часток.( таблиці 2.1.1, 2.1.2,) На основі показників таблиць обстежень були побудовані діаграми 2.1.1, 2.1.2.

Для проведення формуючого експерименту нами були дібрані, модифіковані та розроблені дидактичні ігри та ігрові прийоми для роботи по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей, які страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією. З цією метою були використані ігри та ігрові прийоми для роботи над збагаченням, уточненням та активізації словника різними частинами мови.

Після чого експериментально перевірено ефективність застосування спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі з дітьми середнього дошкільного віку, які страждають на моторну алалію, та здійснено якісний порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження (таблиці 2.3.1, 2.3.2, та діаграми 2.3.1, 2.3.2)

Таким чином, гіпотеза нашого дослідження була підтверджена практично. Розроблена методика може використовуватись у роботі з дітьми середнього дошкільного віку, які страждають на моторну алалію.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Аркин Е.А. Вопросы советского дошкольного воспитания. - М., 1950

Беккер К.П. Совак М. Логопедия. - М., 1981.

Богуш А.М. Обучение правильной речи в детском саду.- К.: Радянська школа; 1990. - 216с.

Воспитание и обучение детей с рассройствами речи. /под ред. Ляпидевского и Селивёрстова В.И. М.: Просвещение; 1968. - 247с.

Горбачева В.А. К освоению правил поведения детьми дошкольного возраста. -«Известие АПН РСФСР», вып.1; 1945.

Запорожец А.В. Изменение моторики ребёнка-дошкольника в зависимовти от мотивов и условий его деятельности. - «Известие АПН РСФСР», вып.14; 1948.

Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте. - М., 1962.

Игры в логопедической работе с детьми /под ред. Селиверстова В.И. - М.:Просвещение; 1987 - 142с.

Истомина З.М. Развитие произвольной памяти в дошкольном возрасте. «Известие АПН РСФСР», вып.81; 1956.

Ковшиков В.А. Экспресивная алалия. - Л., 1994.

Колечко В.В. Педагогические условия организации дидактических игр с детьми старшего дошкольного возраста. - М.: Просвещение; 1990 - 38с.

Крупская Н.К. Педагогические сочинения, т.6. М., 1959.

КузьминаН.И., Рожденственская В.И. Воспитание речи у детей с моторной алалией . - М.;1977.

Логопедия. Учебник для студентов дефектологических факультетов пед. вузов. /под ред. Волковой Л.С. и Шаховской С.Н. - М.; Владос: 1998 . - 680с.

Мануйленко З.В. Развитие произвольного поведения у детей дошкольного возраста. - «Известие АПН РСФСР», вып.14; 1948.

Мастюкова Е.М. Онтогенетический подход к структуре дефекта при моторной алалии // Дефектология. - 1981. - №6.

Нарушения речи у дошкольников. /Сост. Белова-Давид Р.А., Б.М. Гриншпун - М., 1969.

Нарушение речи и голоса у детей. / Под ред. С.С. Ляпидевского и С.Н. Шаховской. - М., 1975.

Неверович Я.З. Мотивы трудовой деятельности ребёнка дошкольного возраста.-« Известие АПН РСФСР», вып.64; 1965.

Недоразвитие и утрата речи. / Под ред. Белякова Л.И. и др. - М., 1985.

Обучение и воспитание детей с нарушениями речи. /под ред. Селивёрстова В.И. - М.;1982

Основы теории и практики логопедии. /Под ред. Р.Е.Левиной. - М., 1968.

Очерки по патологии речи и голоса. /Под ред. С.С. Ляпидевского. - М. 1967.

Патология речи. /под ред. Ляпидевского С.С. - М., 1971.

Преодоление речевых нарушений у детей и взрослых. / Под ред. Селивёрстова В.И., Шаховкой С.Н. - М., 1981.

Развитие речи детей дошкольного возраста. / под ред. Сохина Ф.А.. - 3 изд-е. - М. Просвещение; 1984. - 223 с.

Развитие мышления и речи у аномальныъ детей. Учёные записки ЛГПИ им. А.И.Герцена. - Л., 1963.

Расстройства речи в детском возрасте. - Каргоиздат, 1940. - Т.IV

Сорокина Е.К. Дидактические игры в детском саду. - М.: Просвещение; 1982.- 170с

Хрестоматия по логопедии . В 2т./ под ред. Волковой Л.С., Селивёрстова В.И./ -М.: Владос; - 560с.

ДОДАТОК

Діаграма 2.1.1 Стан показників сформованості активного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення констатуючого експерименту.

Діаграма 2.1.2 Стан показників рівня сформованості пасивного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення констатуючого експерименту.

Діаграма 2.3.1 Стан показників сформованості активного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення контрольного експерименту»

Діаграма 2.3.2. Стан показників сформованості пасивного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення контрольного експерименту.